Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-07-12 11:58 116 Подобається

Розпочався перезапуск контакт-центру Державної податкової служби України. Реалізація проєкту оновлення триває за планом.

Наразі вже:

триває монтаж необхідного обладнання - серверів, телекомунікаційних компонентів тощо;

відбувається інсталяція відповідного програмного забезпечення;

розпочалася розробка CRM-системи контакт-центру (ІТ-рішення, яке забезпечує персоналізовану взаємодію з клієнтами в режимі реального часу).

Це означає, що вже скоро ДПС зможе:

збільшити кількість можливих консультацій;

надати більше можливостей для отримання інформації;

пришвидшити надання консультацій;

втілити найкращі інновації та міжнародні практики з надання якісного сервісу.

ДПС спільно з EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine продовжують ефективну співпрацю для втілення корисних рішень для платників податків.

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 569 запитів на отримання публічної інформації

У січні – червні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 569 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 78 запитів надійшло поштою, 474 – електронною поштою, 17 – в іншій формі (телефон, скринька ДПС).

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 362 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшло 182 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 23.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 337, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 126, надіслано за належністю – 106.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].

Юрособа повідомлення про набуття участі у КІК, якщо набуття частки відбулося до 31.12.2021, не подає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» зі змінами та доповненнями розділ I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено ст. 39 прим. 2 «Контрольовані іноземні компанії», яка відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» набрала чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, зокрема, юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

► кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;

► заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

► кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;

► ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147 (далі – Повідомлення).

Отже, якщо набуття частки в контрольованій іноземній компанії відбулося до 31.12.2021 то підстав для подання Повідомлення не виникає, оскільки Повідомлення подається до контролюючого органу, зокрема, юридичними особами – резидентами України по факту такого набуття, що відбулось, починаючи з 01.01.2022 року.

На вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 321).

Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.

Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:

► найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;

► податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);

► дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

► дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Фізособі суб’єктом господарювання виплачується орендна плата: що з єдиним внеском?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Отримання КЕП для ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що отримання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) можливе виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП.

Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».

Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.

Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізособами, які зареєстровані ФОП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухомість!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Норми передбачені п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 із змінами та доповненнями (далі – Класифікатор).

Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Пунктом 2 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2014 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Згідно з п.п. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 із змінами та доповненнями, до Державного реєстру прав вносяться відомості про об’єкт будівництва (закінчений будівництвом об’єкт), зокрема:

► ідентифікатор об’єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, – у разі коли об’єкту присвоєно відповідний ідентифікатор (присвоюється, зокрема, будинку, будівлі, споруді (у тому числі в комплексі), складовим частинам будинку, будівлі, споруди (квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна;

► тип об’єкта;

► загальна, житлова площа приміщень об’єкта (для закінчених будівництвом об’єктів, що мають відповідні показники).

Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.

Який термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми визначені абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Анулювання реєстрації як платника ПДВ: що з зобов’язаннями по товарам/послугам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку визначено п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковуються товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за цими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, яка відповідає рівню ринкових цін за правилами, визначеними п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

З метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни необхідно звернутися до:

► Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;

► державних органів статистики, до яких згідно ст. 11 Закону України від 17 вересня 1992 року № 2614 «Про державну статистику» із змінами і доповненнями відносяться:

► центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;

► функціональні органи державної статистики – підприємства, установи та організації, які знаходяться у сфері управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

До уваги податкових агентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ПДФО), а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Норми передбачені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.

У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).

Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.

Особливості оподаткування військовим збором військовослужбовців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 09.07.2022 набрав чинності Закон України від 19 червня 2022 року № 2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2308).

Законом № 2308 п.п. 1.7 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України після абзацу другого доповнено новим абзацом, відповідно до якого, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

У зв’язку з цим абзац третій вважається абзацом четвертим.

Закон № 2308 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 09.07.2022 № 141 і він набрав чинності з дня його опублікування.

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – червня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 108 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилось на 49 одиниць або на 31,21% (за січень – червень 2021 року – 157 письмових запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 85 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;

- 1 – надіслано за належністю;

- 21 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 1 – станом на 01.07.2022 знаходиться на виконані.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»

За січень – червень 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 125 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 299 одиниць. (січень – червень 2021 року – 424 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 36 звернень (28,8 %);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 21 (16,8 %);

- щодо якості надання адміністративних послуг – 7 (5,6 %);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 7 звернень (5,6 %).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

За січень – червень 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 111 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 6 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

За відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 325 звернень, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 30 звернень.

Робота зі зверненнями громадян, яка проводиться Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, за січень – червень 2022 року до ГУ ДПС надійшло 196 звернень громадян, з них: 196 заяв, у тому числі 1 колективне звернення від 2 громадян.

Загальна тематика письмових звернень:

- контрольно-перевірочна робота – 45 звернень (22,96 %);

- консультації з питань податкового законодавства – 76 звернень (38,78%);

- облік в Державному реєстрі – 25 звернень (12,76%);

На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.4/

У зв’язку з карантином у січні – червні 2022 року особистих прийомів не проводилось.

Повідомлення про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку функціонування Електронного кабінету»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dpa-i-gromadskist/gromadske-obgovorennya/proekti-ne-regulyatornih-aktiv/2022-rik/77456.html розміщено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку функціонування Електронного кабінету» (далі – проєкт наказу) розроблено з метою приведення наказу Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2017 року за № 942/30810 (зі змінами), у відповідність до пункту 9 розділу І Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Проєктом наказу передбачено доповнення Порядку функціонування Електронного кабінету пунктами, які передбачають:

- отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за встановленою формою, в електронному вигляді з накладанням печатки контролюючого органу;

- надання платником податків через Електронний кабінет контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі, шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків.

Розробником проєкту наказу є Державна податкова служба України.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу приймаються протягом місяця з дня його оприлюднення на адресу розробника: 04655, Львівська площа, буд. 8, Державна податкова служба України, Департамент електронних сервісів, е-mail: [email protected].

ДПС долучилась до інформаційної кампанії Держпраці «Виходь на світло!»

Державна податкова служба України співпрацюватиме з Державною службою України з питань праці у рамках інформаційної кампанії «Виходь на світло!».

На сьогодні в умовах війни актуальним залишається питання офіційного працевлаштування наших громадян та забезпечення їх соціальних гарантій. Незадекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів, сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і до ненадходження до бюджету таких потрібних для країни коштів.

У рамках кампанії «Виходь на світло!» ДПС надаватиме інформаційну підтримку щодо ознайомлення громадян з вимогами законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці, спільно з Держпраці аналізуватиме виявлені порушення та працюватиме на їх упередження.

Закликаємо працедавців та їх робітників працювати легально, таким чином допомагаючи нашій країні на шляху до перемоги.

У червні до загального фонду держбюджету надійшло 8,5 млрд грн акцизного податку

У червні 2022 року платниками до загального фонду Держаного бюджету України перераховано 8,5 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених товарів. Це на 13,6 відс., або на 1 млрд грн більше червня минулого року та на 14,9 відс., або на 1,1 млрд грн більше індикативного показника.

Позитивної динаміки в надходженнях акцизного податку досягнуто у розрізі основних видів підакцизних товарів, зокрема, лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.

Так, у червні цього року з вироблених та ввезених на митну територію України тютюнових виробів надійшло 6,8 млрд гривень. Це на 13,3 відс., або на 0,8 млрд грн більше червня минулого року та на 14,9 відс., або на 0,9 млрд грн більше індикативного показника.

Надходження акцизного податку у червні 2022 року з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції склали 0,7 млрд гривень. Це на 1,1 відс., або на 8 млн грн більше ніж минулого року та на 13,6 відс., або на 87 млн грн більше індикативного показника.

Нагадуємо, що з 1 травня 2022 року набрали чинності законодавчі зміни щодо перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язку сплати 5-відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів.

Так, у червні 2022 року за звітний період травень 2022 року виробниками та імпортерами було задекларовано 285 млн грн 5-відс. акцизного податку. Крім того, 248 млн грн 5-відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами задекларовано суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі по залишках не реалізованих тютюнових виробів, вироблених до 1 квітня 2022 року.

Загалом декларування 5-від. акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами виробниками, імпортерами та суб’єктами роздрібної торгівлі у червні 2022 року за звітний період травень 2022 року склали 533 млн грн, що у 2,3 раза більше середньомісячних показників 2022 року та у 2 рази 2021 року.

Платникам рентної плати про сплату податкових зобов’язань за червень 2022 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за червень 2022 року – до 29 липня 2022 року включно.

Закон України № 2261: спеціальний механізм справляння рентної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).

Закон № 2261 передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.

Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).

Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2022?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 243, 245 – 248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.

При цьому п. 37 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

● з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

● з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

● з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

● з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Щодо отримання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок № 1264).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1264 письмове звернення нерезидента про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження.

Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою. Звернення обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.

Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернень в електронній формі.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпорталі ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати звернення (лист тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється документ, тип документу, тематику та заповнення короткого змісту документу і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Поряд з цим п. 2 Порядку № 1264 визначено, що Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового Звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку № 1264).

Отримання платником Довідки у формі електронного документу не передбачено законодавством України.

Заповнення РК у разі зміни ціни частини товарів однієї номенклатури

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що механізм коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б податкової накладної у зв’язку, зокрема, із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін визначено п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами.

Якщо після складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувається зміна ціни частини кількості однієї номенклатури товарі/послуг, то платник ПДВ складає розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН), в якому:

► відповідні показники рядка ПН, що коригується, зокрема кількість, а також обсяг постачання та сума ПДВ, зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок ПН, який коригується). При цьому показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносяться до граф 7 та 8 розділу Б РК (графа 7 заповнюється зі знаком «–»); графи 9 та 10 не заповнюються;

► додається(ються) новий(і) рядок(ки) з правильними показниками, якому(им) присвоюється новий(і) черговий(і) порядковий(і) номер(и), що не зазначався(лися) в ПН.

У графі 2.1 всіх рядків такого РК зазначається код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.

Розділ «А» РК заповнюється в загальному порядку.

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Яким чином декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.

Разом з тим, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

У разі повернення пального постачальнику реєструватись платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне, не потрібно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (ФОП) до початку здійснення реалізації пального.

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ встановлено, що платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ (п. 231.4 ст. 231 ПКУ).

Згідно з п. 231.2 ст. 231 ПКУ особа, яка реалізує пальне будь-яким іншим особам – не платникам податку зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику.

Відповідно до п. 231.7 ст. 231 ПКУ якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРАН.

Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального або спирту етилового не платникам акцизного податку підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку.

Отже, при поверненні пального постачальнику суб’єктом господарювання – неплатником акцизного податку такий суб’єкт господарювання не зобов’язаний реєструватися платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне.

Погашення податкових векселів: особливості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Державна податкова служба України надала рекомендації щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині погашення податкових векселів, термін погашення за яким припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України.

Так, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» до підпунктів 69.1 та 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 27.05.2022, передбачено, зокрема, що:

► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);

► платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків;

► для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Векселедавець для цілей розділу VI ПКУ – це суб'єкт господарювання – виробник, який одержує (підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 ПКУ):

► з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI ПКУ;

► з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного підпунктами 229.2 – 229.8 статті 229 розділу VI ПКУ.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі – податковий вексель для цілей розділу VI ПКУ), – простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 ПКУ (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Податковий вексель вважається погашеним у разі сплати акцизного податку або документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 ПКУ шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання:

► спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 ПКУ (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо);

► легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану – як сировини у виробництві етилену;

► нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив - як сировини для виробництва в хімічній промисловості.

Погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними ПКУ напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 ПКУ).

Погашення векселя, який видається при отриманні спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 ПКУ) здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також документів складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1260 (Акта про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового неденатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва готової продукції, а також з фактично повернутого невиправного браку).

З урахуванням наведеного, погашення податкових векселів, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку, термін сплати за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється у такі строки:

► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, у т.ч. виконанням обов'язків з погашення податкових векселів з акцизного податку – здійснюється протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог Порядку;

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше 31 липня 2022 року;

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше строків, визначених у податкових векселях;

► платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків – протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

При цьому, відсутність можливості щодо своєчасного виконання свого податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів не позбавляє векселедавця права виконати його за податковими векселями з акцизного податку шляхом документального підтвердження цільового використання отриманого підакцизного товару до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану на території України (за наявності належним чином оформлених документів).

Слід враховувати, що для погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції, що визначені пунктом 229.8 статті 229 ПКУ, у разі заправлення повітряних суден достатньо лише акцизних накладних на операції з такого заправлення, складених суб'єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб'єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, тоді як у інших випадках окрім акцизної накладної необхідно надати пакет первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2 – 4 підпункту 229.8 статті 229 ПКУ.

З урахуванням цих особливостей, погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, яке має здійснюватися, зокрема на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та беручи до уваги передбачені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ строки реєстрації акцизних накладних (протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні), погашення податкових векселів, термін погашення яких припав на період воєнного часу, здійснюється у такі строки та за таких умов:

► у період воєнного часу - може бути здійснено за зверненням платника, наявності акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► протягом шести місяців після припинення або-скасування воєнного стану в Україні (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) – у інших випадках – за зверненням платника, наявності акцизнихн акладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом періоду шести місяців після припинення або скасування воєнного стану

Бізнес Дніпропетровщини працює: у контролюючому органі обліковується понад 261 тис. платників податків

Станом на 01.07.2022 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходиться 261 654 платників податків: юридичних осіб – 114 305, фізичних осіб – 147 349.

Нагадуємо, що для взяття на облік за неосновним місцем обліку, платник податків подає до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП).

Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:

► повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

► заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

У такому разі платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

Щодо граничного терміну подання декларації про майновий стан та доходи

Громадяни, які мають можливість виконувати податкові обов'язки та які на сьогодні не подали декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2021 рік, повинні не зволікати та подати декларацію не пізніше 19 липня 2022 року.

Цей термін передбачений Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон України № 2260).

Так, платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та мають можливість виконувати свої податкові обов'язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 Кодексу останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.

Нагадуємо, що для зручності платників податків запроваджено електронний сервіс в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість громадянам подати декларацію в електронному вигляді. Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Податківці Дніпропетровщини продовжують комунікації з Європейською Бізнес Асоціацією

Сьогодні, 08 липня 2022 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (Асоціація) проведено онлайн-зустріч з Фінансово-податковим комітетом Європейської Бізнес Асоціації у Дніпрі та керівниками регіональних компаній – членів Асоціації за темою «Воєнний стан: особливості адміністрування податків».

У заході прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій; керівник Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Присяжнюк Катерина; голова Фінансово-податкового комітету Асоціації у Дніпрі Карпов Леонід; представники компаній – членів Асоціації, а також провідні фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.

У вітальному слові Присяжнюк Катерина висловила подяку податковій службі Дніпропетровщини за сприяння у продовженні співпраці з представниками бізнесу і побажала продуктивної роботи.

Леонов Валерій привітав усіх присутніх та подякував за участь у заході.

«Ми завжди співпрацюємо з бізнесом та громадськістю на принципах відкритості і партнерства. З Дніпровським офісом Європейської Бізнес Асоціації податкова області комунікує на постійній основі. На кожній зустрічі з представниками компаній – членами Асоціації обговорюються ті питання, які є актуальними саме для Вас! Не виняток і сьогоднішня зустріч. Впевнений, що сьогодні кожен учасник отримає корисну інформацію та фахові відповіді на актуальні питання», – зазначив в. о. начальника ГУ ДПС.

З урахуванням побажань представників Асоціації на зустрічі розглядались питання, пов’язані з відновленням проведення камеральних та документальних позапланових перевірок, підтвердженням сум ПДВ до відшкодування та отриманням коштів бюджетних відшкодувань на рахунки підприємств, реєстрацією податкових накладних (ПН) (нова форма ПН, умови та строки реєстрації ПН, особливості реєстрації ПН за лютий – травень 2022 року, відповідальність).

Під час зустрічі члени Асоціації обговорили з представниками ГУ ДПС важливі питання.

Присяжнюк Катерина зауважила, що тісна взаємодія податкової служби з бізнес-спільнотою, особливо сьогодні, є запорукою продуктивної роботи, спрямованою на стабільне наповнення бюджетів задля того, щоб економічний фронт працював.

Учасники зустрічі подякували за отриману інформацію і висловили переконання, що співпраця з податковою службою буде продовжена.

Під час дії воєнного стану в Україні платники податків зареєстрували 28,6 тис. РРО/ПРРО

З моменту запровадження воєнного стану платники податків України зареєстрували 28,6 тис. реєстраторів розрахункових операцій, з них 19,1 тис. – програмних та 9,5 тис. – класичних.

Загалом розрахункові операції з покупцями із використанням касових апаратів здійснюють 297,1 тис. суб’єктів господарювання, якими зареєстровано 358,9 тис. програмних та 315,7 класичних РРО.

Нагадуємо, що з 01.01.2022 застосування РРО або ПРРО при здійсненні розрахункових операцій є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 2 – 4 групи. Реєстратори розрахункових операцій не є обов’язковими для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на І групі спрощеної системи оподаткування, або ж якщо вони здійснюють роздрібну торгівлю на території сіл, проте у такому випадку при здійсненні розрахункових операцій слід застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Державна податкова служба України дякує відповідальним платникам податків за належне виконання своїх обов’язків навіть під час воєнної агресії російської федерації.

Екологічний податок: подання податкової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує якщо:

► платник екологічного податку (податок) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо;

платник екологічного податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення;

платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).

Контроль за тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та органом державної санітарно-епідеміологічної служби.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.

Норми визначені п. 250.10. ст. 250 Податкового кодексу України.

Автоматичний облік платників акцизного податку в СЕАРП та СЕ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) забезпечує автоматичний облік у розрізі платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД:

► обсягів пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► обсягів пального або спирту етилового, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок, які оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 Податкового кодексу України (ПКУ), не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;

► обсягів пального або спирту етилового, на які платники акцизного податку зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального або спирту етилового за рахунок коштів, сплачених до бюджету, в системі СЕАРП та СЕ в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;

► сум сплаченого акцизного податку, за рахунок яких платники податку можуть зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишку пального та спирту етилового;

► обсягів залишків пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, на які платники акцизного податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

СЕАРП та СЕ працює постійно (24 години щоденно), крім часу, необхідного для її технічного обслуговування.

Технічне обслуговування СЕАРП та СЕ проводиться у часові проміжки з незначною кількістю звернень до неї платників акцизного податку.

Інформація про запланований час технічного обслуговування СЕАРП та СЕ розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж за 24 години до початку проведення технічного обслуговування.

Порядок електронного СЕАРП та СЕ та реєстрації платників податків - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у СЕАРП та СЕ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Норми встановлені ст. 232 ПКУ.

Коли не виникає податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкове зобов'язання стосовно втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник акцизного податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) підакцизний товар (продукцію):

▪ примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

▪ передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

▪ надано як гуманітарну допомогу.

Норми передбачені п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України.

Спеціальний режим оподаткування ПДВ діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у випадках, визначених ст. 210 Податкового кодексу України (ПКУ), операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню в загальному порядку, встановленому розділом V ПКУ.

При цьому, терміни вживаються в такому значенні:

▪ культурні цінності – вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату – товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701-9706 згідно з УКТ ЗЕД;

▪ дилер – платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду;

▪ маржинальний прибуток (без урахування податку) – це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до цього підпункту.

У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень ст. 210 ПКУ.

Маржинальна схема застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:

а) особою, що не зареєстрована як платник ПДВ;

б) платником ПДВ, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ;

в) платником ПДВ, якщо цим платником ПДВ при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;

г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.

Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.

Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується ставка, визначена підпунктом «а» пункту 193.1 статті 193 ПКУ.

На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені ст. 210 ПКУ, податкова накладна не виписується.

Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у пункті 210.4 статті 201 ПКУ, не має права на податковий кредит.

На операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту нульова ставка ПДВ не застосовується.

Платник ПДВ, що придбаває культурні цінності в дилера, який застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого на маржинальний прибуток.

Дилер зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів/послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування.

Податок на додану вартість: дата виникнення податкових зобов'язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ).

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, що засвідчує факт постачання платником ПДВ товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 ПКУ, дата виникнення податкових зобов’язань визначається з урахуванням положень статті 191 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей пункту 187.9 статті 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Платники ПДВ, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники ПДВ.

Для цілей пункту 187.10 статті 187 ПКУ послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у пункті 187.10 статті 187 ПКУ покупцям за їхній рахунок.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера.

Норми встановлені ст. 187 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що дохід платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ).

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному вебсайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 ст. 173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Норми встановлені ст. 173 ПКУ.

Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (ПКУ) та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

У разі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

► у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ.

При цьому відповідна частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії;

► у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) після подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку контрольованої іноземної компанії, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки ПДФО, визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);

► у разі розподілу контролюючою особою прибутку контролюючої іноземної компанії (його частини) після моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);

► сума ПДФО, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення ПДФО, визначеного абзацом першим п.п. 170.13.2.4. п. п.170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.

Сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п. п. 39 прим.2.3.2.7 п.п. 39 прим.2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 ПКУ, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.

Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:

► отримана від юридичних осіб України - платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п.п. 167.2 ст. 167 ПКУ;

► отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з п.п. 39 прим.2.3.2.7 п.п. 39 прим.2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 ПКУ.

Норми передбачені п. 170.13 ст. 170 ПКУ.

Щодо включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО додаткового блага

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема:

► дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ)) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником ПДФО трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, не вважаються додатковим благом платника ПДФО доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку – учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Також не вважається додатковим благом платника ПДФО сплачена суб’єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов’язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб’єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору.

Також не вважається додатковим благом платника ПДФО сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, що пов’язані з участю такого платника ПДФО у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками ПДФО.

Норми встановлені п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Роялті на користь нерезидента: коли збільшується фінансовий результат до оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ, якщо платник податку на прибуток підприємств (податок) самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги п.п.140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо:

► операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

У випадку незастосування вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ на підставі абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому п.п. 140.5.2 прим.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не застосовуються.

Норми п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Яким чином ЮО – платник ЄП четвертої групи може виправити помилки щодо площі земельних ділянок в додатку «Відомості про наявність земельних ділянок», поданого з уточнюючою декларацією?

Відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларації), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Мінфіну від 09.12.2020 № 752) «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».

Відповідно до форми додатка «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – додаток) додаток є невід’ємною частиною декларації, та площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення або земель водного фонду, зазначена в уточнюючий декларації повинна співпадати з площею земельних ділянок, яка заповнена у додатку.

Отже з метою виправлення помилок юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи разом з уточнюючою декларацією подає додаток з відміткою «Уточнюючий».

У додатку до уточнюючої декларації наводиться вірна інформація про кожну земельну ділянку, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, крім, земельних ділянок, на які втрачено право власності або користування щодо яких був нарахований єдиний податок.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Верховний Суд України підтвердив правомірність донарахування 4,2 млн грн при виплаті пасивних доходів нерезиденту

Верховний Суд України у справі про безпідставне застосування зменшеної ставки оподаткування при виплаті пасивних доходів нерезиденту прийняв рішення на користь контролюючого органу, чим підтвердив правомірність донарахування податку у сумі 4,2 млн гривень.

Спірне податкове рішення сформоване в результаті проведеної планової перевірки за 2015-2019 роки, в межах якої виявлено порушення податкового законодавства, зокрема, при застосуванні норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що податковий агент має право самостійно застосувати, зокрема, зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором, при виплаті доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу та резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. При цьому застосування вказаних норм можливе лише за умови надання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Однак, надана платником довідка викликала у податківців сумніви щодо її легальності.

Для вирішення питання щодо правомірності застосування підприємством зменшеної ставки оподаткування ДПС надіслано спеціальний запит до компетентного органу Республіки Кіпр. Отримана відповідь свідчить, що документи про статус податкового резидента, які є підставою для застосування положень Конвенції про уникнення оподаткування, а саме звільнення від оподаткування, податковими органами Кіпру не видавались.

Як наслідок – підприємство неправомірно скористалося пільгою при оподаткуванні пасивних доходів нерезидента та занизило податок на доходи нерезидента на 3,3 млн грн, оскільки застосована ставка податку 2 %, замість необхідної 15 %. Враховуючи обставини справи, платнику донараховано разом зі штрафними санкціями 4,2 млн гривень.

Донарахована сума 07.06.2022 сплачена до державного бюджету у повному обсязі. Такі дії платника податку свідчать про свідомість та добропорядність, що у воєнний час є вкрай важливим та необхідним для забезпечення економічної стабільності держави.

Обмін податковою інформацією з іноземними державами є важливим інструментом перевірки та доказування, в тому числі в судовому порядку, правомірності застосування угод про уникнення подвійного оподаткування.

Також судом зроблено висновок щодо належності та допустимості доказів, легалізації листів компетентних органів, які надсилаються у рамках обміну інформацією на підставі угод України про уникнення подвійного оподаткування та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Щодо обрання особливих умов оподаткування юридичними особами – резидентами Дія Сіті

Звертаємо увагу платників податків на необхідність дотримання граничних термінів подання Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування (далі – Заява).

Заява подається до контролюючого органу за податковою адресою такого платника засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, а у разі відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидента Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року.

Розгляд Заяви здійснюється контролюючим органом після її надходження засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви надсилається юридичній особі у порядку, визначеному статтею 42 розділу ІІ Кодексу.

Підставами для відмови у погодженні Заяви контролюючим органом є:

відсутність платника податків в реєстрі Дія Сіті;

Заява подана з порушенням термінів;

здійснення переходу платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах понад одного разу протягом календарного року.

Для переходу юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах на вебпорталі ДПС розміщено форму Заяви (ідентифікатор форми документа J1309001).

Нагадаємо, що відповідно до пункту 141.10 статті 141 розділу ІІІ Кодексу Міністерством фінансів України видано наказ від 17.03.2022 № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 березня 2022 року за № 364/37700.

Цим наказом затверджено форму Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування.

Визначення платників податку на прибуток підприємств, для яких встановлюється річний податковий (звітний) період

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку на прибуток підприємств:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (ПКУ);

ґ) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст.141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39 прим.2 та розділом ІV ПКУ.

Норми передбачені п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

Коли зупиняється відлік строку давності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:

► платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;

► контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;

► контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 Податкового кодексу України (ПКУ) або Митним кодексом України;

► контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку із:

► складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);

► недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:

а) визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, передбачених ст. 81 ПКУ;

б) визначеним п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, передбачених ст. 349 Митного кодексу України;

► оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);

► здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання.

Норми встановлені п.102.3 ст. 102 ПКУ.

Порядок виконання грошових зобов’язань (погашення податкового боргу) фізособи у разі визнання її недієздатною (малолітньої/неповнолітньої особи)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) малолітніх/неповнолітніх, опікуни недієздатних, особи, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків – фізичних осіб), повинні від імені відповідних фізичних осіб:

► подати за наявності підстав контролюючому органу заяву для реєстрації таких фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр) та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), іншу інформацію, необхідну для ведення зазначеного Державного реєстру;

► своєчасно подавати належним чином заповнені декларації про доходи та майно;

► у випадках, передбачених ПКУ, вести облік доходів і витрат;

► виконувати інші обов'язки, визначені ПКУ.

Законні представники платників податків – фізичних осіб несуть відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами для платників податків, за невиконання обов'язків, зазначених у п. 99.5 ст. 99 ПКУ.

Якщо майна недієздатної або безвісно відсутньої особи недостатньо для забезпечення виконання грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу такої фізичної особи, а також для сплати нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, то суми податкового боргу списуються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі скасування судом рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або прийняття рішення про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнавалася недієздатною, грошове зобов'язання такої фізичної особи відновлюється в частині сум податків, списаних відповідно до п. 99.7 ст.99 ПКУ Штрафні (фінансові) санкції у такому разі не сплачуються за період з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи недієздатною до дня набрання законної сили рішеннями про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи рішення про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Норми передбачені п. 99.5 ст. 99 ПКУ.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб - нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Норми встановлені ст. 63 ПКУ.

Доходи від страхування, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються такі доходи:

► сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання таких умов:

а) під час страхування життя або здоров'я платника ПДФО у разі:

▪ дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

▪ викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

▪ в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);

б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);

в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Податкове повідомлення особі – нерезиденту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкове повідомлення особі – нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи – нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у випадках та порядку, передбачених статтею 208 прим.1 Податкового кодексу України (ПКУ).

Податкове повідомлення особі – нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо така особа – нерезидент:

▪ не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін;

▪ не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість у встановлений термін;

▪ здійснює інше порушення вимог ПКУ, за яке відповідно до ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції.

Таке податкове повідомлення надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до статті 208 прим.1 ПКУ, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів сплати узгодженої суми податкових зобов’язань та/або подання спрощеної податкової декларації та/або встановлення факту іншого порушення вимог ПКУ.

Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зазначене у ст. 58 прим.1 ПКУ, повинно містити:

▪ підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;

▪ суму грошового зобов’язання, що повинна сплатити особа-нерезидент;

▪ граничні строки та порядок сплати такого грошового зобов’язання;

▪ реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;

▪ попередження про необхідність подання спрощеної податкової декларації;

▪ граничні строки та порядок оскарження такого податкового повідомлення.

До податкового повідомлення особі-нерезиденту додається розрахунок грошового зобов’язання.

Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми визначені ст. 58 прим. 1ПКУ.

Електронний кабінет: реалізація прав та обов’язків платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до статті 35 прим.1 ПКУ;

► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені;

► автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;

► заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;

► реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

► доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників, передбачених пунктом 200прим.1.3 статті 200 прим.1 ПКУ, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;

► отримання платниками податків копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, передбачених ПКУ, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків;

► забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;

► інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з ПКУ, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов’язань);

► взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;

► подання звернень та інших документів для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу, а також звернень та інших документів з приводу винесення попередніх рішень у порядку та на умовах, передбачених Митним кодексом України;

► подання звернень та інших документів з метою реєстрації об’єкта інтелектуальної власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, отримання повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності та подальшого листування з правовласником з приводу призупинення такого митного оформлення;

► подання заяв та інших документів з метою отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);

► реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена законодавством, подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі тощо;

► подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;

► отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

► забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку;

► подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі. У разі необхідності платники податків можуть прикріпити до звернення копії необхідних документів;

► визначення, зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися Електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет та визначення їхніх повноважень;

► отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу.

Платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі.

Норми встановлені п. 42 прим.1.2 ст. 42 прим.1 ПКУ.

Єдиний рахунок сплати податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42 прим.1 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим п.1 ст. 35 прим.1 ПКУ.

У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Норми встановлені ст. 35 прим.1 ПКУ.

Основні принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема на таких принципах:

► загальність оподаткування – кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ;

► рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

► презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

► фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

► соціальна справедливість – установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

► економічність оподаткування – установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

► нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

рівномірність та зручність сплати – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

► єдиний підхід до встановлення податків та зборів – визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Норми встановлені п. 4.1 ст. 4 ПКУ.

Організація роботи щодо сервісного обслуговування платників у ЦОПах

В умовах введення в Україні воєнного стану Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.07.2022 функціонують 35 центрів обслуговування платників при ДПІ та мобільний ЦОП.

Адміністративні послуги надаються у 35 ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОП забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надаються безкоштовно.

Так, протягом січня – червня 2022 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 131 799 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 45 444 звернення менше у порівнянні з січнем – червнем 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 59 209 звернень, або 44,9 відсотки від загальної кількості, та на 7 139 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 12,1 відсоток.

Платниками податків отримано 128 030 адміністративних послуг, що на 39 717 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 55 724 адміністративні послуги, або 43,5 відсотка від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 8 259 послуг більше у порівнянні з січнем – червнем минулого року.

З 1 липня запроваджено ліцензування виробництва та продажу тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН)

З 1 липня 2022 року набули чинності зміни, внесені до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Ці зміни внесено Законом України від 2 грудня 2020 року № 1019-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів».

Зміни стосуються визначення «тютюнові вироби».

Так, з 1 липня 2022 року тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання (абзац одинадцятий ст. 1 Закону № 481).

Таким чином, з 1 липня 2022 року на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням поширюються вимоги Закону № 481 щодо, зокрема, але не виключно:

ліцензування їх виробництва, оптової та роздрібної торгівлі (ст. 2 – 3, ст. 15 Закону № 481);

атестації виробництва на відповідність вимогам, що встановлені чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров'я людей, охорони навколишнього природного середовища, повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам (ст. 8 Закону № 481);

притягнення до відповідальності за порушення норм Закону № 481 (ст. 17 Закону № 481).

Увага голів органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області

Порядком надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів (далі — Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1330 передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, створені згідно із Законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Ради), надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів за затвердженими формами.

Електронні форми додатків у форматі EXCEL та методичні рекомендації щодо їх заповнення розміщені на офіційному веб-порталі ДПС у розділі Законодавство / Податкове законодавство / Постанови Кабінету Міністрів України / Постанова КМ України від 28.12.2020 № 1330 «Про затвердження порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів».

У зв’язку з введенням в дію Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821, електронна форма додатка 2 доопрацьована та розміщена на офіційному веб-порталі ДПС.

Просимо сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад скористатися доопрацьованим додатком 2 «Ставки земельного податку та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування» при підготовці інформації контролюючим органам області.

Підстава: лист ДПС України від 04.07.2022 № 6397/7/99‑00‑04‑07

За який період ЮО – платник ЄП, який в середині податкового (звітного) періоду перейшов на третю групу за ставкою 2 відс. подає Податкову декларація платника ЄП, за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578?

Відповідно до абзацу другого п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відс. є календарний квартал.

Такі платники єдиного податку звітують за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Наказ № 578).

Суб’єкти господарювання, які мали діючу реєстрацію платника єдиного податку третьої групи зі ставками 3 або 5 відс. та виявили бажання обрати спрощену систему з особливостями оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відс.) в середині податкового (звітного) періоду повинні відзвітуватись за податковий (звітний) період до дати обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування за формою, затвердженою Наказом № 578.

При цьому сума доходу платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відс. визначається відповідно до вимог ст. 292 ПКУ за період з першого числа місяця відповідного кварталу до дати переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування.

Сума доходу для оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відс. визначається за період з дня реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відс. до останнього календарного дня податкового (звітного) місяця, яка відображається в податковій декларації, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

За порушення при продажу тютюнових виробів до субʼєктів господарювання застосовано штрафні санкції на суму 2,2 млн гривень

Одним із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби є протидія нелегальному ринку обігу підакцизної групи товарів та стимулювання суб’єктів господарювання до виконання вимог податкового законодавства. Ефект від контролю за таким видом діяльності значний, адже виведення в правове поле суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизної групи товарі, – це додаткові надходження до бюджету країни.

Так, працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області спільно з працівниками ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області, проведені заходи, спрямовані на протидію незаконному обігу підакцизних товарів. За їх результатами встановлено продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку та відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме: електронними сигаретами (Vape) та рідинами, що використовуються для електронних сигарет.

Під час проведених заходів на господарських одиницях встановлено порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами, а також статей 11, 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами. Розрахункова сума штрафних санкцій до суб’єктів господарювання складає понад 2,2 млн гривень.

Працівниками податкової служби та ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області організовано вилучення контрафактних виробів на загальну суму 1,1 млн гривень. За вказаним фактом також складено протоколи за статтями 156, 155 та 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу направлено до суду, який і вирішить подальшу долю правопорушника та вилученого товару.

Завдяки проведеній роботі додатково 33 господарські одиниці почали працювати у правовому полі (зареєстрували реєстратори розрахункових операцій та отримали відповідні ліцензії).

За які земельні ділянки юрособи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми передбачені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (частина друга ст. 22 ЗКУ).

Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Факт нестачі (надлишку) готівкових коштів у касі підприємства необхідно оформити документально

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до вимог розд. ІV «Порядок ведення касової книги та обов’язки касира» Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), керівники підприємства зобов’язані забезпечити облаштування каси та зберігання готівки у ній.

Згідно з п. 46 розд. ІV Положення № 148 установи/підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію каси. Матеріально відповідальні особи до початку проведення інвентаризації дають розписку, форма якої визначена в додатку 7 до Положення № 148.

Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всієї готівки, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії установи/підприємства, другий залишається в матеріально відповідальної особи.

Акт складається в трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії) у разі зміни матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризація кас проводиться в/на кожній/кожному установі/підприємстві в строки, установлені керівником, з перерахуванням усієї готівки та перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, уважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною у звіті РРО (у розрахункових книжках та книзі обліку розрахункових операцій). У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідної/відповідного установи/підприємства.

Види послуг, які є «побутовими послугами населенню», що надаються ФОП – «спрощенцями» першої та другої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Норми визначені п. 291.7 ст. 291 ПКУ.

Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952).

Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. третя ст. 331 ЦКУ).

Враховуючи викладене, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Подання декларації про майновий стан і доходи фізособою – «незалежником»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 11.18 розд. ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХI Порядку № 1588).

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8-ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

ФОП – «загальносистемникам» про ведення обліку доходів і витрат

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Норми встановлені п. 177.10 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку № 261).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку № 261).

У Типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку № 261).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку № 261 Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.

Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 4 розд. ІІ Порядку № 261).

Видача аванса: чи застосовується ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2022 році – 3470 гривень).

Норми передбачені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.

Отже, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.

До уваги неприбуткових організацій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Пунктом 6 Порядку визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Відповідно до частини третьої ст. 8 розд. ІІІ Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Частиною четвертою ст. 8 розд. ІІІ Закону визначено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог Закону обирає форми його організації:

► введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

► користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

► ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

► самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.

При цьому частиною сьомою ст. 8 розд. ІІІ Закону визначені функції головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Водночас, п. 66.4 ст. 66 Податкового кодексу України та п. 9.3. розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями визначено, що платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – заява за формою № 1-ОПП).

У разі відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера до контролюючого органу подається заява за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями про керівника підприємства. У рядку «Дата призначення» заяви за формою № 1-ОПП має бути вказана дата, з якої особа почала виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві.

Якщо посада головного бухгалтера неприбуткової установи (організації) штатним розкладом не передбачена, то у рядку «Головний бухгалтер» поля 5 реєстраційної заяви за формою № 1-РН зазначається інформація про особу, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку неприбуткової установи (організації): реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) номер паспорта (лише для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); прізвище, ім’я та по батькові; контактний номер телефону, що відповідає відомостям зазначеним у заяві за формою № 1-ОПП.

У разі якщо така особа на підприємстві не призначена та/або бухгалтерський облік ведеться аудиторською фірмою на договірних засадах (аутсорсинг бухгалтерських послуг), то у рядку «Головний бухгалтер» реєстраційної заяви за формою 1-РН вказуються дані керівника, що відповідає відомостям зазначеним у заяві за формою № 1-ОПП, оскільки лише керівник несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у межах договорів комісії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 ПКУ.

Норми передбачені п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3 - 189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у період воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Платники Дніпропетровщини тримають економічний фронт: у червні поточного року надходження податків і зборів перевищили 4,7 млрд гривень

Від платників Дніпропетровщини у червні 2022 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів склав понад 4,77 млрд грн, що більше надходжень червня 2021 року майже на 661 млн грн, або на 16,1 відсотка.

До держбюджету надійшло у червні поточного року понад 1,74 млрд гривень. Сума надходжень збільшилась на 15,6 млн гривень. Темп росту майже 101 відсоток.

Місцеві бюджети у червні 2022 року отримали понад 3 млрд грн, що на 645,3 млн грн більше минулорічного показника аналогічного періоду. Темп росту надходжень складає 127 відсотків.

Від платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у червні поточного року надійшло понад 2,5 млрд грн, що на 636,7 млн грн, або на 33,5 відсотка більше ніж за відповідний період 2021 року.

Громадяни задекларували активів на 3,7 млрд грн у рамках «податкової амністії»

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 3,7 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала 225,1 млн гривень.

Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб завершується 1 вересня 2022 року.

Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2022 року не були сплачені податки.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама