ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2022-07-05 10:12 56 Подобається

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Норми встановлені п.п. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Для цілей п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Пунктом 2 ст. 2 Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 09.10.1997 передбачено, що державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляру, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП) від 01.03.1973 при перевезенні пасажирів перевізник зобов’язаний видати індивідуальний чи колективний квиток.

Тобто під єдиним міжнародним перевізним документом мається на увазі те, що такий документ є взаємно визнаний договірними сторонами. При перевезенні автомобільним транспортом пасажирів таким документом може бути квиток на міжнародне перевезення.

Разом з тим, оскільки компетентним органом при здійсненні операцій з перевезення є Міністерство інфраструктури України, то з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом слід звернутися до зазначеного міністерства.

Виплата доходу члену неприбуткової організації за ЦПД: що з неприбутковістю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

► утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

► внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Враховуючи зазначене, не вважаються порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

Щодо повернення сум помилково утриманого та сплаченого ПДФО податковим агентом при нарахуванні доходів, які не є об’єктом оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з інших доходів ніж заробітна плата з джерелом їх походження з України, є податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Норми передбачені п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в статті 167 ПКУ.

Водночас, згідно із п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Отже, оскільки податковий агент є відповідальною особою, зокрема за утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО, то з питання повернення помилково утриманого податку фізична особа, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, має звернутися до такого податкового агента.

При цьому, взаємовідносини між юридичною та фізичною особою регламентуються Цивільним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом України.

Чи включаються до доходу ФОП доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів поточного банківського рахунку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) у фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

► виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;

► виручка в натуральній (негрошовій формі);

► суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто, дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.

Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО якій нараховані такі доходи (п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Особливості декларування доходів ФОП – «спрощенцем», яка одночасно є «незалежником»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Норм встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Пунктом 65.9 ст. 65 ПКУ визначено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ передбачено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП.

Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу ФОП – платника єдиного податку, отриманого в результаті провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розділом XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).

Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

Чи мають право платники при переході на єдиний податок за ставкою 2 відсотки здійснювати залік зустрічних однорідних вимог?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу.

Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, тощо.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Чи застосовуються штрафні санкції до орендаря земельної ділянки за передачу її в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Норми встановлені частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9), не містить інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.

Оскільки положеннями ПКУ не передбачено норм щодо застосування штрафних санкцій до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату, то на ДПС не покладено обов’язку щодо виконання функцій з контролю за розміром плати, визначеним договором суборенди землі, а також застосування та стягнення сум штрафних санкцій за перевищення такої плати розміру орендної плати.

Щодо перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента - комісіонера в іноземній валюті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п. 4 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2), із змінами і доповненнями до поточних валютних операцій належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розд. І Положення № 2 належать поточних торговельних операцій.

Відповідно до п. 109 розд. X Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) здійснюються операції, зокрема, за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (п.п. 2); операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, операції на підставі договорів комісії (п.п. 6).

Враховуючи викладене операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів - комітентів.

Таким чином, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.

Дата виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку при постачанні електричної енергії виробниками

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 38 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

► тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з 1 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Згідно з п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

► тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 березня 2022 року по останній податковий період в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан на території України включно).

Чи може спадкоємець отримати інформацію про джерела отриманих доходів з ДРФО – платників податків, у разі смерті фізособи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.

Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).

Пунктом 3 розд. VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані в Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи - платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема за рішенням суду, коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розд.VII Порядку № 210).

Таким чином, на підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.

Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розд. VII Порядку № 210.

Відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду: що з декларуванням?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та чинному на час її подання.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Скасовано окремі податкові пільги

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що 01.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» (далі – Закон № 2535).

Законом № 2325 п.п. 69.23 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України виключено, тобто норма щодо тимчасового, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, з 01.07.2022 втратила чинність.

Також з 01.07.2022 Законом № 2325 скасовано норми п.п. 69.24 та 69.25 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ щодо:

► тимчасового, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операцій з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту (п.п. 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

► звільнення від оподаткування, встановлене підпунктами 69.23 та 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 2325 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 30.06.2022 № 135.

З 01.07.2022 діють нові довідники податкових пільг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що 30.06.2022 ДПС України на офіційному вебпорталі опубліковано нові (станом на 01.07.2022):

► Довідник податкових пільг № 109/1, що є втратами доходів бюджету,

► Довідник інших податкових пільг № 109/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Ознайомитись з довідниками можна на вебпорталі ДПС України у розділі «Довідники» за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Отримання послуг від нерезидентів на митній території України: сплата ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує,що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу ДФС України від 10.04.2015 № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними наказом ДФС України 03.05.2018 №249 (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ. від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.

Яким чином через Електронний кабінет КУА подає фінзвітність щодо результатів діяльності ІСІ без статусу юрособи, активами якого вона управляє?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація складається та подається платником податку на прибуток підприємств окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи (далі – ІСІ), активами яких він управляє відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080), з заповненням в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування», в якому зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставленням відповідної позначки у полі 10 «Особливі відмітки».

Положення п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн. встановлено річний податковий (звітний) період.

Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (далі – КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).

Згідно з п. 1 розд. III Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669, бухгалтерський облік діяльності ІСІ здійснюється відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При складанні фінансової звітності відповідно до МСФЗ, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (НП(С)БО).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ, Закону № 851 та Закону № 2155 (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Для підготовки та направлення податкової фінансової звітності в електронному вигляді ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету КУА має можливість сформувати та подати фінансову звітність щодо результатів діяльності такого ІСІ разом з Декларацією по ІСІ, активами якого вона управляє, зазначивши у полі «Підприємство» фінансової звітності найменування КУА та додатково найменування такого ІСІ.

У разі якщо КУА здійснює управління активами кількох ІСІ, то Декларація разом з фінансовою звітністю складається та подається КУА окремо по кожному ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні.

Результати обробки електронних документів відображаються в режимі «Перегляд звітності» в приватній частині Електронного кабінету.

Електронний кабінет працює постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу необхідного для його технічного обслуговування.

Яким чином визначається тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

► житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

► прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

► квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

► котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

► кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

► садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

► дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

► будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

► будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

► будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

► гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

► будівлі промислові та склади;

► будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

► господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо інші будіві.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Отже, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Воєнний стан: застосування нульової ставки акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120- IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне

► платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

Виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

До уваги ФОП – «спрощенців» третьої групи, що застосовують ставку 2 відсотки!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що суб’єкти господарювання – платники третьої групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 відсотки, та які перейшли на сплату єдиного податку з 01 квітня 2022 року на ставку 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 відсотків з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (не більше 7 585 500 грн).

При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Норми встановлені п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).

Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.

2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).

3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.

4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).

Платникам рентної плати про подання податкової декларації в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

Норми визначені п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2018 № 707) за ідентифікаторами форм F0800205 (для фізичних осіб) та J0800205 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – за ідентифікатором форми F/J0820205 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок з рентної плати за користування радiочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820405 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 10 «Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктотрубопроводами» – за ідентифікатором форми F/J0821005 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 11 «Розрахунок податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами амiаку територiєю України» – за ідентифікатором форми F/J0821105 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Деякі особливості заповнення декларації про майновий стан і доходи у разі продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 4 п. 2 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) (далі – Інструкція) визначено, що у рядку 10.3 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, розмір яких визначається згідно зі ст.ст. 172, 173 ПКУ;

► у графі 3 рядка 10.3 вказується загальний річний дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку);

► у графі 4 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

► у графі 5 рядка 10.3 вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

► у графі 6 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;

► у графі 7 рядка 10.3 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Крім того, у рядку 11.2 розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказуються доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого п. 173.2 ст. 173 та п. 172.1 ст. 172 ПКУ розд. IV ПКУ не підлягають оподаткуванню (п.п. 2 п. 3 розд. III Інструкції).

Протягом січня – червня 2022 року до державного бюджету надійшло 352,4 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.

У січні – червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 526,1 млрд грн. Це на 72,9 млрд грн, або 16,1 відс. більше, ніж у січні – червні 2021 року.

До державного бюджету надійшло 352,4 млрд грн, що на 54,5 млрд грн, або на 18,3 відс. більше відповідного періоду минулого року. До місцевих бюджетів сплачено 173,8 млрд грн. Це на 18,4 млрд грн, або на 11,8 відсотка більше січня – червня 2021 року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – червні 2022 року становили 349,9 млрд грн, що на 20,3 відс., або на 59 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – червні 2022 року становили 189,9 млрд грн. Цьогорічні показники на 24,9 млрд грн, або 15,1 відс. перевищують відповідний період 2021 року.

У червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 75,4 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 45 млрд грн, до місцевих бюджетів – 30,5 млрд гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у червні 2022 року надійшло 38 млрд грн, що на 5,7 млрд грн, або на 17,7 відс. більше ніж у червні 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Cтворити блог

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама
Реклама