Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-06-01 11:32 46 Подобається

З ДНЕМ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ!

З ДНЕМ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ! Єдиний внесок: чи передбачено мораторій на проведення документальних перевірок на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.

Чи необхідно подавати податкову декларацію з податку на нерухомість, якщо нерухомість не є об’єктом оподаткування таким податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Об’єктом оподаткування податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру Декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру Декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Згідно з п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.

При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно.

Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 та п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати Декларацію.

До уваги фізосіб, які провадить незалежну професійну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми передбачені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування надає юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Для реалізації права на застосування податкової знижки податковий агент фізособі надає довідку про доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

Норми передбачені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

► сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

► розмір та сума податкової соціальної пільги;

► сума нарахованого та утриманого ПДФО.

Подання податкової декларації з податку на прибуток після припинення воєнного стану в Україні платником, який переходив на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., у цьому ж році відновлює сплату податку на прибуток підприємств, то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року.

Якщо платник використовує у 2022 році річний звітний період, він подає першу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками звітного періоду – 2022 рік. В іншому випадку – у разі перебування платника у 2022 році на квартальному звітному періоді і повернення такого платника на загальну систему оподаткування наприклад з третього кварталу, такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками 9 місяців 2022 року та за 2022 рік.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/582709.html

У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми передбачені п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України.

Нова послуга для фізичних осіб – підприємців на порталі Дія

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

На порталі «Дія» фізичні особи – підприємці можуть скористатися новою послугою – єДекларація. Це документ, який на час воєнного стану замінить 374 види дозвільних документів, необхідних для роботи підприємців. Подати єДекларацію в Дії можна за декілька кліків, адже вона не потребує розгляду чиновником. Ви одразу можете почати працювати.

Раніше підприємці та власники бізнесів мали отримувати різні дозволи та ліцензії для того, щоб розпочати або продовжити власну справу. Але під час воєнного стану ходіння кабінетами з купою ксерокопій під час повітряної тривоги — справа не тільки складна, але й небезпечна.

Тепер не потрібно збирати купи паперових документів та йти до органів влади, щоб отримати дозвільні документи – оформлення єДекларації в «Дії» забере не більше як 3 хвилини та повністю безкоштовне.

Наприклад, щоб відкрити аптеку, тепер не потрібно ходити десятками кабінетів, отримувати висновок та реєструвати протипожежну декларацію, чекати 10 днів ліцензію на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами – достатньо просто подати єДекларацію в «Дії». І ви одразу можете почати працювати.

Подати єДекларацію можуть:

підприємці, у яких закінчився термін дії дозвільних документів до початку воєнного стану,

підприємці, що планують вести діяльність, для якої необхідна ліцензія,

підприємці, що в умовах війни змінили вид діяльності й починають вести діяльність, для якої потрібна ліцензія.

Перевірити, чи можете ви працювати за єДекларацією можна за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/314-2022-%D0%BF#n27

Як подати єДекларацію в «Ді»ї:

авторизуйтеся на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису,

заповніть онлайн-форму, вкажіть, де плануєте працювати, і виберіть дозвільний документ, який вам потрібен,

підпишіть сформовану декларацію електронним підписом.

Щоб скористатися послугою, переходьте за посиланням https://diia.gov.ua/services/yedeklaraciya

Послуга реалізована Мінцифри спільно з Мінекономіки та Офісом ефективного регулювання BRDO.

Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/nova-posluga-dlya-pidpriyemciv-na-portali-diya-yedeklaraciya

Закон України № 2260: деякі особливості формування податкового кредиту

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що з 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), яким, зокрема п. 32 прим.2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) викладно у новій редакції.

Так, нормами п. 32 прим.2 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники ПДВ:

► включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

► отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники ПДВ мають право на віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Чи оподатковуються податком на прибуток доходи, отримані неприбутковою організацією від виконаних робіт, наданих послуг, продажу товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

► утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

► внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4. ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Згідно з п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Отже, утворена згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та внесена до Реєстру неприбуткова організація не нараховує та не сплачує у встановленому порядку податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів тощо за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Закон України № 1914: про отримання нерезидентом підтвердження щодо сплати податку на доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (Закон України № 1914) п. 137.7 ст. 137 Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Чи повинен платник ПДВ при отриманні послуг на митній території України від фізичної особи-нерезидента нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ та складати податкову накладну?

Згідно з п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим.1 ПКУ.

Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьoму отримувач пoслуг - платник податку y порядку, визнaченому ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну iз зазначенням cуми нарахованого ним податку, якa є пiдставою для вiднесення сум податку дo податкового кредиту y встановленому пoрядку і пiдлягає обов’язкoвій реєстрації в Єдиному pеєстрі податкових накладних (дaлі– ЄРПН).

Згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Згідно з п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до нерезидентів належать фізичні особи, які не є резидентами України.

Виходячи із зазначеного, платник ПДВ при отриманні від фізичної особи-нерезидента послуг на митній території України повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Не плануєте здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів – повідомте контролюючий орган!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екоподатку зобов’язаний повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екоподатку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Чи включається до доходу ФОП – «спрощенця» дохід від продажу нерухомого майна, яке оформлене і належить на праві власності фізособі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Норми визначені частиною першої ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).

Частинами першою та другою ст. 325 ЦКУ визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Пунктом 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До уваги суб’єктів господарювання, які видобувають або реалізують воду!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Норми встановлені п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норми передбачені п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

Таким чином, до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

Неприбуткові організації при виплаті доходів на користь нерезидентів утримують та сплачують податок на доходи нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 –141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Норми встановлені абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.

Закон України № 2260: щодо бюджетного відшкодування ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» п.п. 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до змін, зупинено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10 – 200.12 ст. 200 ПКУ. До звітних податкових періодів лютий – липень 2022 року пункти 200.10 – 200.12 ст. 200 ПКУ застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Про термін,в який банківська установа перераховує ПДФО до бюджету із сум процентів, нарахованих за податковий місяць на суми депозитних рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Доходи у вигляді процентів, нарахованих на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці, оподатковуються відповідно податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Таким чином, банківська установа перераховує ПДФО до бюджету із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізособи у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодом бюджетної класифікації:

11011000 – «Військовий збір».

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Про взяття на облік у контролюючих органах юросіб (їх відокремлених підрозділів) та ФОП у період дії воєнного стану на території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.19 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для контролюючих органів припиняється перебіг строків, встановлених для взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів за основним місцем обліку або фізичних осіб – підприємців за податковою адресою та передачі даних про взяття на облік таких платників податків у контролюючих органах до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.7.0 станом на 27.05.2022.

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 27.05.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.7.0) (станом на 27.05.2022):

Додано нові версії документів:

У відповідності до Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» додано нові документи:

F/J 1201013 – Податкова накладна;

F/J 1201113 – Додаток 1 до податкової накладної. Додаток до податкової накладної;

F/J 1201213 – Додаток 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Видобування залізних руд: платники рентної плати Дніпропетровської області з початку поточного року спрямували до держбюджету понад 2,3 млрд грн

Надходження рентної плати за видобування залізних руд у січні – квітні 2022 року до держбюджету від платників Дніпропетровщини склали понад 2,3 млрд гривень. У порівнянні з січнем – квітнем 2022 року сума збільшилась на понад 1,5 млрд грн або на 191,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт.

За видобування природного газу у січні – квітні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 22 млн грн рентної плати

Платники рентної плати з початку 2022 року за видобування природного газу спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону понад 22,4 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом с 2021 року надходження збільшились майже на 14 млн грн або майже на 164 відсотки.

Нагадуємо, що до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Чи вважаються діючими ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, по яких до припинення або...

Чи вважаються діючими ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, по яких до припинення або скасування воєнного стану на території України не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін її дії?

Згідно з ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:

виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

До уваги імпортерів тютюнових виробів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 69.20 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі наявності інформації на офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про відсутність можливості забезпечити продаж марок акцизного податку імпортерам тютюнових виробів, дозволяється ввезення на митну територію України тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку, які не є документами суворого обліку, та надрукованих за межами митної території України на замовлення виробників або імпортерів тютюнових виробів. Акцизний податок з тютюнових виробів, маркованих такими марками, сплачується платниками податку до подання митної декларації.

У такому випадку разом з митною декларацією платник податку подає митному органу:

► платіжний документ, який підтверджує сплату акцизного податку до відповідного бюджету в повному обсязі. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику забезпечує надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику інформації щодо підтвердження сплачених сум акцизного податку з відповідними реквізитами платіжного документа;

► інформацію про марки акцизного податку із зазначенням серій та номерів марок акцизного податку, якими марковані тютюнові вироби, що ввозяться на митну територію України.

Марки акцизного податку, надруковані за межами митної території України, повинні мати розміри, кольорову гаму та реквізити, які передбачені положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим Кабінетом Міністрів України на виконання п. 226.3 ст. 226 ПКУ.

Відповідно до ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, дозволяються імпорт та реалізація на митній території України сигарет з фільтром (код 2402 20 90 20 згідно з УКТ ЗЕД), тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням (код 2403 99 90 10 згідно з УКТ ЗЕД) з маркуванням, відмінним від маркування, передбаченого част. третьою ст. 11 Закону № 481, виготовлені та марковані (включаючи мову) відповідно до вимог держави – члена ЄС – виробника такої продукції.

Тютюнові вироби, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством України.

Обіг маркованих відповідно до п.п. 69.20 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та ст. 18 Закону № 481 тютюнових виробів здійснюється до їх повної реалізації кінцевому споживачу, але не пізніше ніж через три місяці після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Чи застосовується коефіцієнт індексації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок для визначення земельного податку та орендної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми передбачені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування платою за землю є:

► нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XIІ ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ);

► площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п.п. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ (абзац четвертий п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

Пунктом 289.1 ст. 289 розділу XIІ ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п. 289.2 ст. 289 розділу XIІ ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Щодо проведення через ПРРО операції повернення коштів за неотриманий товар, якщо розрахунки були здійсненні через класичний РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що повернення суб’єктом господарювання коштів за неотриманий товар/послугу через програмний реєстратор розрахункових операцій, у разі якщо розрахунки були здійсненні через класичний реєстратор розрахункових операцій, здійснюється шляхом формування розрахункового документа з типом «Видатковий чек», в якому слід обрати відповідний товар та вказати номер чека, з якого відбувається таке повернення.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств необхідно використовувати первинні документи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Зокрема п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з абзацом одинадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Чи може платник податку після переходу сплату єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу використовувати залишки коштів на електронному рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що оскільки суб’єкту господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою, на період перебування на такій системі у такого суб’єкта господарювання відсутній обов’язок подання податкової звітності з ПДВ, то виходячи з положень п. 200 прим.1.5 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ повернення коштів платнику здійснюється за заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ) залишки грошей на електронному рахунку не можуть бути використані.

Як платник податків може повернути з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями.

Для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».

Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет.

У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.

Під час використання сервісу «Е-повернення» повернення та/або перерахування платникам помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені здійснюється в найкоротші терміни.

Особливості визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).

Законом № 2261 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п.п. 69.30.

Так, згідно з п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, зокрема встановлено, що обчислені відповідно до положень ст. 252 ПКУ податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тимчасово не сплачуються в частині обсягів газу природного видобутого, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах, та зазначеного в актах платника податків про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за календарний місяць, що відповідає податковому (звітному) періоду, як такий, що закачаний до газосховищ у податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом IX ПКУ газосховищ (далі – закачаний газ природний). Нараховані та не сплачені податкові зобов’язання за обсяги закачаного газу природного у відповідному податковому (звітному) періоді, що припадають на період, зазначений у цьому абзаці, не вважаються податковим боргом та підлягають сплаті відповідно до положень цього підпункту.

У період починаючи з 01 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники рентної плати зобов’язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов’язань за обсяг видобутого газу природного в таких податкових (звітних) періодах.

Закон № 2261 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.05.2022 № 111.

Закон України № 2260: особливості реєстрації податкових накладних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260) п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим підпунктом 69.11.

Так, відповідно до вищезазначеного підпункту, платники ПДВ зобов’язані забезпечити у строки, встановлені п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, Законом № 2260 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ викладено в новій редакції, згідно з якою у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За видобування природного газу платники Дніпропетровщини з початку року до держбюджету спрямували понад 441 млн грн рентної плати

Платниками рентної плати Дніпропетровщини за видобування природного газу з початку 2022 року до держбюджету спрямовано понад 441,4 млн гривень Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась майже на 280 млн грн або на 173,2 відсотків.

Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за обсяги закачаного та не реалізованого газу природного, які залишилися у газосховищах станом на останній день календарного місяця (включно), в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Дніпропетровська область: до місцевих бюджетів надходження рентної плати за видобування нафти збільшились

Платники Дніпропетровського регіону з початку 2022 року спрямували до місцевих бюджетів понад 956 млн грн рентної плати за видобування нафти. У порівнянні з січнем – квітнем 2021 року надходження виросли на 243 млн грн або на 34,1 відсотки.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Новації, запроваджені Законом України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану»

Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон) набрав чинності з 27.05.2022 року.

Закон передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.

Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).

Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу).

Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу.

Реалізацію спільних проєктів обговорили Тетяна Кірієнко та представники ОТД Департаменту казначейства США

ДПС продовжує роботу над впровадженням заходів, які удосконалюють процеси податкового адміністрування, і в цьому контексті співпраця з міжнародними партнерами наразі дуже актуальна і важлива. Про це заявила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко під час зустрічі з представниками Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США.

Американські експерти презентували Технічне завдання, яке передбачає надання консультацій та допомоги щодо окремих сегментів діяльності Державної податкової служби України.

«Місією Служби на сьогодні є максимальна підтримка бізнесу – сумлінних платників податків, і в той же час забезпечення критично важливого для країни наповнення бюджету, своєчасності та повноти сплати податків. ДПС повністю підтримує запропоновані заходи, які допоможуть покращити нашу роботу. Тому чекаємо від американських партнерів напрацювань та рекомендацій», – наголосила Тетяна Кірієнко.

Вона також відзначила результативну співпрацю Державної податкової служби з ОТД Департаменту казначейства США, яка завжди була системною в різних аспектах розвитку ДПС з якісною практичною складовою.

У свою чергу американські експерти висловили готовність до подальшої співпраці та консультативної допомоги ДПС, що сприятиме українським податківцям у виконанні визначених стратегічних цілей. Зокрема, у рамках зазначеного Технічного завдання надаватимуться рекомендації щодо міжнародних передових практик у відновленні діяльності зі стягнення податкового боргу та контрольно-перевірочної роботи після війни.

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко подякувала міжнародним партнерам за підтримку як України в цей складний час, так і Державної податкової служби України, що дозволяє продовжувати реалізацію податкових реформ та спільних проєктів для покращення роботи Служби.

Основні новації, передбачені Законом України від 12.05.2022 № 2260

Верховною Радою України 12.05.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (законопроєкт № 7360, далі – Закон № 2260).

Основні зміни, які внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс):

1. Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 322 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.

А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:

- включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

- податковий кредит, що був сформований у цей період на підставі первинних (розрахункових) документів, повинен бути підтверджений зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК та уточнений (приведений у відповідність) шляхом подання уточнюючих розрахунків до поданих за ці періоди податкових декларацій з ПДВ.

2.1 Зміненою редакцією пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 Кодексу визначено, що протягом дії воєнного стану, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно зареєструвати ПН/РК у ЄРПН, подати податкову звітність та сплатити податки і збори, платники податків звільняються від штрафів з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Аналогічна норма щодо звільнення від фінансової відповідальності передбачена і для платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу.

Так, у випадку відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, подання податкової звітності та сплати податків і зборів, такий платник податків звільняється від відповідальності, але тільки у межах діяльності, яка провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до завершення дії воєнного стану.

2.2 Відновлюється податкові обов’язки для платників податків, у яких є можливість, своєчасно:

- реєструвати в ЄРПН ПН/РК,

- подавати податкову звітність,

- сплачувати податки та збори.

Відповідно такі платники звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом за умови:

- реєстрації ПН/РК за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими в період лютий-травень 2022 року, до 15 липня 2022 року (по податковому кредиту, відображеному у податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий-травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів має бути здійснена реєстрація ПН/РК в ЄРПН);

- подання податкової звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, до 20 липня 2022 року;

- сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Після спливу цих термінів та невиконання платниками свого податкового обов’язку до таких платників будуть застосовані штрафні санкції визначені Кодексом.

2.3 Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, та за умови виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

2.4 Платники податку, які перейшли на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% податку, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язкових, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на спрощену систему оподаткування, за умови виконання таких обов’язків протягом 60 днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такий

платник податку перебував до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

2.5 Платники податків, які виправляють помилки шляхом подання уточнюючих розрахунків до 25 липня 2022 року, звільняються від штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань за звітні податкові періоди, що припадають на період дії воєнного стану.

Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, платники ПДВ не матимуть права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.

! Порядок підтвердження можливості чи не можливості виконання податкового обов’язку та перелік документів, які підтверджують неможливість виконання таких обов'язків, встановлюється Мінфіном.

3. Відновлюється проведення камеральних перевірок податкової звітності, своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків) та своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

Визначені терміни проведення камеральних податкових перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку (абзаци другий, п’ятий - восьмий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

4. Відновлюється проведення і документальних перевірок:

- що проводяться на звернення платника податків;

- при реорганізації, припиненні, банкрутстві особи;

- перевірки з питань валютного контролю;

- при декларуванні платником бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ.

5. Відновлюється бюджетне відшкодування сум ПДВ.

Підпунктом 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10 - 200.12 статті 200 Кодексу, що визначають порядок узгодження, терміни проведення перевірок та процедуру відшкодування контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної та документальної перевірки.

До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10 - 200.12 статті 200 Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Подані уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

6. Доповнено новим підпунктом 69.29 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, згідно якого суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану:

не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.

7. Законом № 2260-ІХ виключено можливість, встановлену на період дії воєнного, надзвичайного стану, для платників, які зобов’язані подавати звітність в електронному вигляді, подавати до контролюючого органу податкову звітність та інші документи в паперовій формі.

8. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27 травня 2022 року, крім змін до підпунктів 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які наберуть чинності з 2 червня 2022 року.

Тобто порядок та строки проведення камеральних перевірок податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ набирає чинності саме з 2 червня 2022 року.

З якого звітного періоду платниками ЄП третьої групи, які використовують особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні буде використовуватися форма Податкової декларації платника ЄП, затверджена наказом МФУ від 26.04.2022 № 124?

Згідно з абзацом першим п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Наказ № 124), який набрав чинності 06.05.2022 затверджено форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація).

Пунктом 2 Наказу № 124 передбачено, що Декларація подається за формою, затвердженою цим наказом.

Враховуючи що Наказом № 124 не визначено спеціальних норм щодо звітного періоду з якого розпочинається його застосування та з урахуванням того, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ є календарний місяць, то форма Декларації буде використовуватись такими платниками для складання звітності за квітень 2022 року та наступні звітні періоди.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку поточного року від фізосіб - платників єдиного податку отримали понад 1 млрд гривень

Фізичні особи – платники єдиного податку у січні – квітні 2022 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,05 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились більш ніж на 147 млн грн або на 16,2 відсотків.

Нагадуємо, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку третьої групи відповідно до вимог, визначених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зокрема, до таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Видобування залізних руд: платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області більш ніж на 1 млрд грн

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону від платників рентної плати за видобування залізних руд отримали понад 1 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком сума збільшилась більш ніж на 657 млн грн або на 191,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі, якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Затверджено порядок надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 10 травня 2022 року № 567 (далі – Постанова № 567) затверджено Порядок надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до п.п. 12.4.5 п. 12.4 ст. 12 і п. 284.5 ст. 284 Податкового кодексу України.

Так, згідно з Порядком:

1. Сільські, селищні, міські ради (далі – органи місцевого самоврядування) надають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок інформацію в електронному вигляді про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, до 1 лютого поточного року за формою згідно з додатком до Порядку.

2. У 2022 році інформація про рішення органу місцевого самоврядування, які приймалися до 01 січня 2022 року, про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням таких земельних ділянок до 01 липня 2022 року.

3. Інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування надається з копіями таких документів:

► документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);

► реєстраційного номера облікової картки платника податків;

► кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

► сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).

4. У разі прийняття рішення та/або внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення та/або прийняття.

У разі прийняття або внесення змін до таких рішень органи місцевого самоврядування надають такі рішення відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 січня 2025 року.

5. Інформація, зазначена в пунктах 1-4 Порядку, подається засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет в електронному вигляді з урахуванням вимог, установлених розділом II Податкового кодексу України.

Постанову № 567 опубліковано в офіційному виданні Урядовий кур'єр від 17.05.2022 № 110.

Закон України № 2260: мораторій на проведення податкових перевірок у період дії воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) доводить до відома, що з 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260).

Зокрема, Законом № 2260 п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, з урахуванням змін, внесених Законом № 2260, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

► червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі-розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

► доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

► доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

► проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з, дня, наступного за днем набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.

Закон № 2260 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.05.2022 № 111.

При цьому, зміни до підпунктів 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, наберуть чинності з 02 червня 2022 року.

Набрали чинності норми законодавства про працю щодо посилення захисту прав працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (далі – Закон № 2253).

Законом № 2253, зокрема у Кодексі законів про працю України змінено назву ст. 21 на «Рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці» і цю статтю викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін до ст. 21, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, тендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про. запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.

Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їхніх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі в разі звільнення.

Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

Закон № 2253 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» № 111.

Особливості заповнення реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ особами, які проводять господарську діяльність менше ніж 12 місяців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно зі статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.

Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).

Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розділу ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі – заява).

У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюються згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.

Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 розд. V ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ.

Аркуш 2 заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.

Великі платники зменшують фінансовий результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування з особливостями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено: фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

При цьому, великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 40.4.4 п. 140.4 ст. 140 погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Доходи отримані у вигляді процентів, нарахованих на поточний (депозитний) рахунок у банківській установі: що у декларації про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що п.п. 12 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, (далі – Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) встановлено: у рядку 10.10 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується загальна сума інших оподатковуваних доходів, не зазначених у попередніх рядках Декларації, у тому числі дохід, отриманий платником податку як додаткове благо згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).

У графах 3 – 7 рядка 10.10 Декларації вказуються значення сум річного оподатковуваного доходу, які не зазначені у попередніх рядках Декларації, а також суми податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми ПДФО та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.

Згідно з п.п. 13 п. 2 розд. IІІ Інструкції у графах 3 – 7 рядка 10.10.1 Декларації вказуються значення суми доходу, отриманого у вигляді додаткового блага відповідно до абзаців другого та третього п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит), а також суми ПДФО та військового збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми ПДФО та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.

Для розстрочення такої суми ПДФО платник податку разом із Декларацією подає до контролюючого органу заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення потреби здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

До уваги самозайнятих осіб, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Норми визначені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиний внесок за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

До уваги платників податків!

Згідно із Законом України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» до Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), внесено зміни порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнової продукції.

Статтю 189 розділу V Кодексу доповнено пунктом 189.18, згідно з яким базою оподаткування для операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.

Отже, встановлений пунктом 189.18 порядок визначення бази оподаткування застосовується виключно трьома категоріями платників:

- суб’єктами господарювання - виробниками тютюнової продукції;

- суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;

- імпортерами тютюнової продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнової продукції, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання, ні до імпортерів такої продукції (далі – «Інші суб’єкти господарювання»), з 1 січня 2022 року застосовують режим звільнення від оподаткування, встановлений пунктом 197.27 статті 197 Кодексу, незалежно від дати придбання ними такої продукції.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України звертає увагу суб’єктів господарювання на необхідності з 1 січня 2022 року забезпечення «Іншими суб’єктами господарювання», що зареєстровані як платники ПДВ, вимог щодо відображення (при торгівлі тютюновою продукцією) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зокрема:

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);

окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21).

З прийняттям Закону України від 21 квітня 2022 року № 2218-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» змін до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ), з 01 травня 2022 року набувають чинності окремі норми Закону № 1914 в частині перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати 5 % акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнової продукції.

Відповідно до п. 40 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнової продукції), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.

Враховуючи викладене, ДПС повідомляє суб’єктів господарювання про необхідність забезпечення вимог щодо відображення (при торгівлі тютюновою продукцією) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення № 13, зокрема:

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію тютюнової продукції, виробленої до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованої кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума акцизного податку за всіма зазначеними в чеку товарами, на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22).

У період дії воєнного стану ДПС продовжує розгляд звернень громадян про факти порушень податкового законодавства

ДПС оперативно реагує на інформацію, яка надходить від громадян, про відомі їм факти порушень податкового законодавства, зокрема, у сфері проведення розрахунків, ліцензування, роздрібної торгівлі підакцизними товарами та оформлення трудових відносин. На підставі отриманих звернень про ймовірні порушення проводяться фактичні перевірки та порушники притягуються до встановленої законодавством відповідальності.

З початку війни податковими органами отримано понад 450 таких скарг.

Закликаємо громадян, які здійснюють господарську діяльність у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, дотримуватись законодавства і встановлених правил, а також попереджаємо про невідворотність дій відповідно до вимог Податкового кодексу України та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання?

Відповідно до п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 ПКУ.

Згідно з п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) підакцизний товар (продукцію):

примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-V «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

надано як гуманітарну допомогу.

У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення. (п. 217.5 ст. 217 ПКУ).

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.

Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів (продукції).

У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Щодо визначення обсягу води, який входить до складу напоїв при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Норми передбачені п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.

Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, готова продукція - це продукція, процес перероблення якої завершено.

Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів - за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

Деякі особливості справляння земельного податку фізособою – засновником фермерського господарства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтями 269 та 270 ПКУ визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї) (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Закон України № 1914: визначення поняття власна сільськогосподарська продукція

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 14.1.33 прим.1.

Так, відповідно до вищезазначеного підпункту власна сільськогосподарська продукція – це сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції - власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.

Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Особливості оподаткування доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, регулюються п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою (5 відс.), визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Положення підпункту п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тис. євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом - резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою (18 відс.), встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка (18 відс.), встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення (п.п. 170.14 прим. 1.3 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.4 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі якщо запис про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок за ставкою (18 відс.), встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом періоду з дня прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті до дня внесення запису про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті. При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою (18 відс.), встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.

При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Про випадки, в яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує доводить до відома, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Підпунктом 57.1 прим. 1.4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1 прим. 1.6 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.1 прим. 1.7 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

При цьому абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

► суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Підпунктом 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ передбачено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 - 183.7 ст. 183 ПКУ. Норми встановлені п. 183.8 ст. 183 ПКУ.

Платники Дніпропетровського регіону спрямували до місцевих бюджетів майже 1,9 млн грн частини чистого прибутку

У січні – квітні 2022 року платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів спрямовано майже 1,9 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження виросли майже на 797 тис грн або на 74,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Частина чистого прибутку (доходу), визначена у Розрахунку, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку.

Рентна плата: за видобування кам’яного вугілля місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 19 млн гривень

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено місцеві бюджети рентною платою за видобування кам’яного вугілля на суму понад 19,6 млн гривень. Порівняно з січнем – квітнем 2021 року сума збільшилась на понад 9,7 млн грн або на 97,8 відсотків.

Нагадуємо, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

В який термін подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.

Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Податкові реалії у період війни – тема зустрічі, проведеної податківцями Дніпропетровщини з бізнесом

Взаємодія з платниками податків – важливий напрямок роботи податківців, особливо сьогодні.

Під час дії воєнного стану для адаптації бізнесу Урядом внесено значні зміни до податкового законодавства, які направлені на те, щоб економіка нашої держави також працювала.

З метою інформування платників податків про деякі новації податкового законодавства, запроваджені на період дії воєнного стану, сьогодні, 25.05.2022, у форматі он-лайн відбулась зустріч фахівців податкової служби області з представниками Спілки українських підприємців (далі – СУП) та бізнес-спільнотою Дніпропетровщини.

У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерій Леонов; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова; заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Ірина Жуковіна; головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Світлана Плоха та представники бізнесу.

Тема зустрічі «Податкові реалії у період війни».

«Сьогодні ми всі, як ніколи, тримаємо стрій на різних фронтах. Економічний фронт не менш важливий для нашої країни і тому держава підтримує бізнес, запроваджуючи умови, за яких підприємництво може продовжувати функціонувати. Бізнес Дніпропетровщини розуміє наскільки важливо для наближення Перемоги над ворогом та відновлення нашої країни, щоб економіка продовжувала працювати», – зазначив Валерій Леонов.

Заступник начальника ГУ ДПС ознайомив присутніх з динамікою надходжень у 2022 році.

«Незважаючи на складну економічну ситуацію, платники Дніпропетровщини продовжують тримати економічний та фінансовий фронт. Вони не тільки сплачують податки до державного та місцевих бюджетів регіону, а і забезпечують стабільне їх зростання у порівнянні з аналогічним періодом минулого року», – зауважив Валерій Леонов.

Заступник начальника ГУ ДПС подякував усім платникам, хто сумлінно ставиться до своїх податкових обов’язків і ще раз наголосив на важливості і необхідності своєчасної і в повному обсязі сплати податків і зборів сьогодні.

На зустрічі розглядались особливості оподаткування ПДВ під час дії воєнного стану; питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальності за неподання звітності та несвоєчасну сплату податків.

Крім того, також обговорювались особливості оподаткування «спрощенців» 3-ї групи зі ставкою єдиного податку 2 % доходу, а саме: основні моменти, на які необхідно звернути увагу платникам, які перейшли на 2 % доходу, у т. ч. юридичним особам, які до цього знаходились на загальній системі оподаткування.

Зворотний зв'язок з платниками податків – це важливий чинник комунікацій, який, як ніколи, необхідний у сьогоднішніх реаліях.

Під час зустрічі у форматі конструктивного діалогу обговорювались нагальні для суб’єктів господарювання питання.

Адже саме конструктивний діалог з актуальних питань, активне обговорення важливих тем – це та робота, яка сприяє зміцненню партнерських відносин між бізнес-спільнотою і податковою службою, підвищує рівень співпраці з платниками.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама