З початку року платники Дніпропетровщини направили до загального фонду державного бюджету майже 1,8 млрд гривень ПДФО

Платники Дніпропетровщини протягом січня – березня 2022 року направили до загального фонду держбюджету майже 1,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 18 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платниками податку на доходи фізичних осіб є:

► фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

► фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;

► фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

► податковий агент.

Дякуємо всім платникам податків за сумлінне ставлення до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати податків і зборів!

Чи сплачують єдиний внесок роботодавці – платники єдиного податку за найманих осіб, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України (абзац перший п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету (абзац другий п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464 (абзац третій п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників (абзац четвертий п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

На підставі розрахунку, зазначеного в абзаці третьому п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиного внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника (абзац шостий п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Чи буде сплата єдиного податку за ставкою 2 % враховуватись в розрахунок мінімального податкового зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 2971.4 ст. 2971 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платника єдиного податку третьої групи (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п. п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься єдиний податок, сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отримання соціальної допомоги внутрішньо переміщеними особами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Клієнти ПриватБанку зможуть отримувати соціальну допомогу внутрішньо переміщеним особам на картки для виплат чи картку єПідтримка ПриватБанку. При оформленні заяви на отримання допомоги достатньо вказати номер рахунку – IBAN картки. Його можна знайти прямо у Приват24 (Гаманець – Картки – Вибір картки – Реквізити) та не відвідувати відділення банку.

Для отримання виплати за березень, клієнтам необхідно подати заявку до 14 квітня 2022 року. Заяву про надання допомоги можна подати до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (УПСЗН) або центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Незабаром заявку можна буде подати й у мобільному застосунку «Дія».

Про подачу заявки онлайн буде повідомлено додатково.

Згідно з рішенням Уряду внутрішньо переміщені особи мають право отримати виплату від держави у розмірі 2 000 грн для дорослих та 3 000 грн на кожну дитину та осіб з інвалідністю.

Право на виплату мають громадяни, які проживали (задекларовані/зареєстровані) в зоні бойових дій та які перебувають на обліку як платники єдиного внеску на території, де проводяться бойові дії.

Для подачі заяви у offline форматі через ЦНАП чи УПСЗН потрібні паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про народження дитини (якщо є діти) чи документ, що підтверджує інвалідність (якщо особа з інвалідністю), а також номер IBAN картки для виплат.

Інформацію розміщено за посиланням

https://privatbank.ua/ru/news/2022/4/6/1609 .

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, згідно з п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розділу IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна, визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені у п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

На які підакцизні товари встановлено нульову ставку акцизного податку на період воєнного стану на території України?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120- IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне:

платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

Виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

На Дніпропетровщині зареєстровано понад 262 тис. платників податків

Станом на 01 квітня 2022 року на обліку в органах податкової служби Дніпропетровської області перебувало майже 262,5 тис. платників податків. Це на 7,75 тис. платників більше, ніж на 01.04.2021. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, понад 114,2 тис. – юридичні особи та майже 148,3 тис. – фізичні особи – підприємці.

Платників податку на додану вартість станом на 01.04.2022 на Дніпропетровщині зареєстровано понад 23,2 тис., що на 278 суб’єктів господарювання більше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.

НБУ розширив перелік транскордонних переказів для волонтерів та скоротив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Національний банк України (НБУ) послабив та уточнив низку обмежень на операції в іноземній валюті.

Зокрема:

► враховуючи запити банків та волонтерів, дозволено фізичним особам переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ). До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги;

► для запобігання виведенню капіталу за кордон і недопущення виникнення макроекономічних дисбалансів тимчасово скорочено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 календарних днів. Нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 05 квітня 2022 року;

► повернуто стандартні вимоги до банків щодо проведення ними належного аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції їх клієнтів.

З огляду на потребу підтримки банків в умовах воєнного стану НБУ із 24 лютого 2022 року дозволив їм здійснювати валютний нагляд у спрощеному вигляді – без проведення додаткового аналізу документів (інформації) про валютні операції клієнтів, джерела походження коштів, що використовуються для їх проведення, та інших відповідних заходів.

Водночас, враховуючи стійкість банківської системи та виклики воєнного часу, НБУ визначив, що спрощені вимоги до валютного нагляду з 04 квітня 2022 року застосовуватимуться лише до низки операцій. Серед них: операції резидентів та нерезидентів для проведення мобілізаційних та інших заходів, визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони, операції резидентів із виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією, операції МФО та деякі інші. Спрощений валютний нагляд також залишається для операцій, сума яких не перевищує 400 тис. грн;

► розширено перелік виключень із загальної заборони на здійснення видаткових операцій за рахунками юридичних осіб в Україні, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти РФ або РБ, для забезпечення можливості цих юридичних осіб проводити виплату заробітної плати власним співробітникам, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі державі, а також здійснювати деякі інші операції.

Зокрема, таким юридичним особам дозволено продавати безготівкову іноземну валюту (крім російських та білоруських рублів), сплачувати банку комісії та інші платежі за надання банківських та інших фінансових послуг.

Крім того, таким особам дозволено здійснювати ряд виплат, пов’язаних зі страхуванням, зокрема страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров’я вартості наданої допомоги, а також виплати страхового відшкодування шкоди життю, здоров’ю, майну потерпілих за договорами «автоцивілки» (із деякими обмеженнями);

► з метою дотримання умов виконання міжнародних договорів надано можливість здійснювати переказ іноземної валюти для виплати пенсій громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, крім заборон, встановлених постановою НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами), а саме щодо переказів в Росію та Білорусь;

► дозволено реалізацію залишків пам’ятних та інвестиційних монет України, сувенірної продукції у філіях і відділеннях банків, якщо немає загрози життю та здоров'ю працівників і клієнтів.

Наведені вище зміни та низка інших змін внесені постановою НБУ від 04 квітня 2022 року № 68 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», яка набрала чинності з 04 квітня 2022 року.

Інформація розміщена на сайті НБУ за посиланням

https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-rozshiriv-perelik-transkordonnih-perekaziv-dlya-volonteriv-ta-skorotiv-granichni-stroki-rozrahunkiv-za-eksportno-importnimi-operatsiyami

Закон України № 2142: звільнення платників єдиного податку третьої групи від обов’язку нарахування та сплати ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, п.п. 9.5 п. 9 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

Так, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація ПДВ є призупиненою.

Звільнення від оподаткування, встановлене п.п. 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V «Податок на додану вартість» та підрозділом 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податковою кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Для осіб, реєстрація яких платником ПДВ є призупиненою відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, обрахунок показників, визначених статтею 2001 «Електронне адміністрування податку на додану вартість» ПКУ, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Не враховуються в обрахунку показника ∑НаклОтр суми ПДВ за отриманими платником ПДВ податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якою платник ПДВ застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Вимоги щодо надсилання заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.03.2022 за № 364/37700) затверджено:

► форму Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування (далі – Заява);

► Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування (далі – Порядок).

При цьому, розділом ІІ Порядку встановлені вимоги про надсилання Заяви.

Так, Заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог розділу II Податкового кодексу України та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах надсилається до контролюючого органу за податковою адресою такого платника не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Заява про відмову від оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах надсилається до контролюючого органу за податковою адресою такого платника не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року.

Щодо ведення обліку товарних запасів ФОПами у разі надання виключно послуг, у тому числі посередницьких (дропшипінгу)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті)).

Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 визначено, що місце продажу (господарський об’єкт) – це стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).

Товарні запаси – сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 17 ст. 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Отже, ФОП, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі (дропшипінг), з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

При цьому, якщо при наданні послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.

Декларування доходів: хто від імені платника ПДФО має обов’язок щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що обов'язок щодо заповнення та подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи від імені платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) покладається на таких осіб:

► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;

► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Норми встановлені п. 179.6 ст. 179 Податкового кодексу України.

Оновлено єдине вікно подання звітності в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що станом на 29.03.2022 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.3.0) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Додано нові документи:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2022 року № 99 додано нові документи:

J1309001 – Заява про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування;

J1409001 – Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування.

Додано нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:

S0301118 – № 1-ПВ (квартальна). Звіт із праці (наказ Держстату від 25.06.2021 № 135);

S0500911 – № 9-ЗЕЗ (квартальна). Звіт про експорт (імпорт) послуг (наказ Держстату від 22.06.2021 № 127);

S0700554 – № 1-газ (піврічна). Звіт про вартість природного газу, який постачається споживачам (наказ Держстату від 06.07.2021 № 177);

S0700614 – № 1-електроенергія (піврічна). Звіт про вартість електроенергії, яка постачається споживачам (наказ Держстату від 06.07.2021 № 177);

S1001015 – № 10-зез (квартальна). Звіт підприємства з іноземними інвестиціями (наказ Держстату від 22.06.2021 № 124);

S1001313 – № 13-зез (квартальна). Звіт підприємства про інвестиції за кордон (наказ Держстату від 22.06.2021 № 124);

S1001404 – № 2К-П інв (два рази на рік). Обстеження ділової активності промислового підприємства (інвестиції) (наказ Держстату від 25.06.2021 № 133);

S1300110 – № 1-ІКТ (річна). Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах (наказ Держстату від 25.06.2021 № 130);

S1500115 – № 3-наука (річна). Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок (Наказ Держстату від 25.06.2021 № 129);

S2500113 – № 1-інновація (один раз на два роки). Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства (наказ Держстату від 25.06.2021 № 171).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Закон України № 2142: особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено новим п.п. 69.22.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, тимчасово положення ст. 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

► за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

► за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

► тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 01 січня по 01 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Закони України № 1914 та № 2142: щодо новацій в оподаткуванні ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» оновлено п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), положення якого набрали чинності з 01.01.2022.

Так, відповідно до внесених змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

► садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

► особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити ПДФО з суми такого перевищення.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форма затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Звертаємо увагу, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, підрозділ І «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 23.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту, тимчасово, починаючи з 01 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану положення п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

► доходи, отримані від продажу платником ПДФО особі, яка відповідно до ПКУ мас статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою, остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);

► податкові агенти у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента власної сільськогосподарської продукції, та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому в податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції.

Зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9 %»: підтримка посівної кампанії та активація підприємництва

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.

Для підтримки сільськогосподарських товаровиробників з метою забезпечення посівної кампанії, а також підтримки та активізації підприємницької діяльності у період дії воєнного стану Уряд, за ініціативою Президента України, вніс низку змін до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %».

Міністерство фінансів України закликає представників бізнесу та банківські установи активно долучатися до реалізації нововведень. Нагадаємо, що зазначену Програму реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 274 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 та від 14 липня 2021 р. № 723» були внесенні зміни до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %» з розширенням можливостей підтримки суб’єктів підприємництва – сільськогосподарських товаровиробників, передусім, для забезпечення фінансування ними посівних робіт.

Основні нововведення до Програми «Доступні кредити 5-7-9 %» з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників:

1. Програма розширена на середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро (раніше було 20 млн євро) та на великі підприємства з річним доходом більше 50 млн євро незалежно від кількості працюючих.
2. Максимальна сума кредиту для всіх суб’єктів підприємництва збільшена з 50 млн грн до 60 млн грн з урахуванням групи пов’язаних компаній.
3. Процента ставка – 0 % річних.
4. Ціль кредитування:

► інвестиційний кредит на придбання сільськогосподарської техніки,

► кредит на поповнення обігових коштів для придбання насіння, добрив та паливно-мастильних матеріалів.

1. Строк кредиту – 6 місяців.
2. Термін подачі заявки на участь у програмі – до 31 травня 2022 року.
3. Розмір кредитної гарантії – 80 % від суми кредиту суб’єкта мікро, малого та середнього підприємництва (крім суб’єктів великого підприємництва).

Також для підтримки та активізації підприємницької діяльності у період дії воєнного стану 18 березня 2022 року рішенням Уряду від 18 березня 2022 року № 312 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і 29» внесено зміни до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», якими, передусім, передбачено наступне:

1. Програма розширена на середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро (раніше було 20 млн євро) та на великі підприємства з річним доходом більше 50 млн євро незалежно від кількості працюючих.
2. Максимальна сума кредиту для всіх суб’єктів підприємництва збільшена з 50 млн грн до 60 млн грн з урахуванням групи пов’язаних компаній.
3. Процента ставка:

► 0 % річних протягом періоду воєнного стану та одного місяця після його припинення;

► 5 % річних після завершення вказаного вище періоду і до кінця строку кредиту.

1. Ціль кредитування:

► інвестиційний кредит на придбання основних засобів,

► кредит на поповнення обігових коштів для здійснення підприємницької діяльності.

1. Строк кредитування:

► інвестиційні кредити – 5 років;

► кредити на поповнення обігових коштів – 3 роки.

1. Термін подачі заявки на участь у програмі – у період дії воєнного стану.
2. Розмір кредитної гарантії – 50 % від суми кредиту суб’єкта мікро, малого та середнього підприємництва (крім суб’єктів великого підприємництва).

Інформацію розміщено на офіційному субсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/zmini_do_programi_dostupni_krediti_5-7-9_pidtrimka_posivnoi_kampanii_ta_aktivatsiia_pidpriiemnitstva-3374

Чи необхідно застосовувати РРО у разі приймання готівки з використанням ПТКС для подальшого переказу на рахунки отримувачів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги), зокрема, через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

При цьому згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265, РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання ПТКС з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО), забороняється.

Враховуючи викладене вище, якщо ПТКС дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовуються. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, зобов’язані застосувати РРО.

Чи надаються ДПС України відповіді на звернення платників у зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану ДПС України та її територіальні органи тимчасово призупинили надання відповідей на звернення підприємств, установ та організацій, звернення громадян, звернення платників податків про надання індивідуальних податкових консультацій, запити на інформацію, що не стосуються правового режиму воєнного стану, військової діяльності, надання медичної допомоги, евакуації населення тощо.

Це зумовлено положеннями п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Такі зміни до ПКУ були внесені Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану».

Розгляд звернень та надання індивідуальних податкових консультацій й відповідей на запити на інформацію буде відновлено після припинення або скасування воєнного стану на території України.

В територіальних органах ДПС працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків https://tax.gov.ua/data/files/266745.docx.

Як на період дії воєнного стану оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

З урахуванням змін, внесених до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, на період, зокрема, запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

3601 00 00 00, 3602 00 00 00; 3603 00 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

8525 60 00 00, 8529 90 20 00 (тільки для апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

8702 - 8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);

8710 00 00 00;

8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);

8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);

групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Закон України № 2142: змінено порядок сплати екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 2142), яким в черговий раз затверджено пакет змін до податкового та митного законодавства, що спрямований на спрощення порядку оподаткування українського бізнесу на час воєнного стану.

Нагадуємо, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п.п. 69.16, що регулює порядок справляння екологічного податку на період дії воєнного стану.

Звертаємо увагу, що Законом України № 2142 п.п. 69.19 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ викладено у новій редакції.

Так, згідно з вищезазначеним підпунктом тимчасово, з 01 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Детально із Законом № 2142 можна ознайомитись за посиланням:

http://www.golos.com.ua/documents/z-2142-ix.pdf

Як замовити або перевипустити платіжну картку, якщо відділення банків не працюють?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Зараз доступні дві опції для власників карток, строк дії яких скінчився.

Перша: багато банків продовжили строк дії платіжних карток на певний термін (на два, три, шість місяців). У такому випадку немає потреби в перевипуску карток. Деякі банки автоматично подовжили строк дії карток, до деяких банків клієнту необхідно звернутися із таким запитом самостійно. Дізнайтеся на сайті вашого банку або в його контакт центрі про таку можливість.

Друга: у мобільному додатку вашого банку випустіть віртуальну картку. Такі картки не мають фізичного носія, тільки реквізити. Як і у звичайної пластикової картки, це 16-значний номер, термін дії та тризначний код, який потрібно вводити для підтвердження операції в інтернеті.

Також віртуальну картку в більшості банківських продуктів можна додати в GooglePay або ApplePay та розраховуватися смартфоном чи іншим гаджетом в торгових мережах. Про цю можливість також уточнюйте у свого банку.

Інформацію розміщено на субсайті Національного банку України за посиланням

https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/#section-12

Щодо Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 30.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2022 року № 387 (далі – Постанова № 387) «Про внесення змін до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Порядок).

Постановою № 387 п. 1 Порядку доповнено новим абзацом.

Так, з урахуванням змін, внесених до Порядку, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків, з 01 січня 2020 року – у розмірі 80 відсотків.

Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними підприємствами за переліком згідно з додатком 1 до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності у першому півріччі 2022 року, визначається у розмірі 30 відсотків.

Постанову № 387 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 30.03.2022 № 73.

Нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 квітня 2022 року застосовуються нові довідники податкових пільг, а саме:

► Довідник податкових пільг № 107/1, що є втратами доходів бюджету;

► Довідник інших податкових пільг № 107/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Довідники податкових пільг розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Чи сплачують ЄВ за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування :

Новокодацький, Чечелівський та

Центральний район міста Дніпра)