У рамках кампанії одноразового декларування громадяни задекларували активи вартістю 1,7 млрд гривень
1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %.
У подальшому, до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, іноземні активи можна задекларувати за ставкою 9 %.
Загалом з початку кампанії одноразового декларування громадяни вже задекларували активи вартістю майже 1,7 млрд грн, сума задекларованого до сплати збору склала 95,6 млн гривень.
Податковою амністією скористались громадяни в кожному регіоні України.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Як здійснити перереєстрацію ПРРО, у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?
Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
Згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
У січні 2022 року контакт-центром ДПС надано відповіді на 92,6 тис. звернень платників
Протягом січня 2022 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 92,6 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 83,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 1,2 тис. – електронною поштою і факсом та 8,2 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, стану обробки електронної звітності.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. У січні фізичні та юридичні особи здійснили понад 527,7 тис. відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня 2022 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 772 уніфікованих запитання-відповіді та внесено 314 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» ;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) , або його мобільної версії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?
Відповідно до абзацу двадцять першого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Пунктом 2 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), встановлено, що реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
Національні оператори можуть реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися КОРО:
Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;
Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;
Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.
КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи.
Відповідно до п. 3 глави 1 розд. II Порядку КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.
Форму КОРО на господарську одиницю наведено у додатку 2 до Порядку.
Згідно з п. 4 глави 1 розд. II Порядку при реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер КОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового номера реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, відповідно до алгоритму його формування, та літери «г».
Пунктом 5 глави 1 розд. II Порядку визначено, що фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
Відповідно до п. 6 глави 1 розд. II Порядку КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
Згідно з абзацом першим п. 7 глави 1 розд. II Порядку для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до цього органу:
заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304)) (абзац другий п. 7 глави 1 розд. II Порядку);
КОРО на господарську одиницю (абзац третій п. 7 глави 1 розд. II Порядку).
Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження (абзац четвертий п. 7 глави 1 розд. II Порядку).
Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи Реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню.
Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть подавати заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді (п. 8 глави 1 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 11 глави 1 розд. II Порядку передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
При реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки КОРО (номер КОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, дата реєстрації КОРО, найменування контролюючого органу, дані про посадову особу контролюючого органу).
Відповідно до п. 12 глави 1 розд. II Порядку за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі КОРО реєструються в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Який алгоритм дій подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС?
Відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно із ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:
1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.
При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;
2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;
3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;
4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою « »;
5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;
6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;
7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».
Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.
Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Податківці викрили факт реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку та застосування РРО
Реалізацію тютюнових виробів (Вейпів) з візуальними ознаками фальсифікованої продукції виявили під час обстеження податківці Дніпропетровщини на 6 господарських об’єктах.
Відповідно до наявних баз даних ДПС на вказаних господарських об’єктах здійснювали діяльність платники єдиного податку без використання РРО/ПРРО, а також без отримання відповідних ліцензій.
У рамках протидії ринку нелегального обігу тютюнових виробів, контрафактної, фальсифікованої підакцизної продукції організовано та проведено 6 фактичних перевірок із залученням підрозділів Національної поліції.
Завдяки вжитим заходам у діяльності всіх господарських об’єктів встановлено значні порушення, зокрема:
продаж тютюнових виробів без проведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій та без придбання відповідних ліцензій;
реалізація електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку;
використання працівників без офіційного працевлаштування.
За результатами фактичних перевірок за порушення норм Законів України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі близько 3,5 млн гривень.
Інформацію щодо використання двох найманих працівників без належного оформлення передано до Державної служби з питань праці.
Крім того, ініційовано вилучення тютюнових виробів з ознаками фальсифікованої продукції на загальну суму близько 900 тис. гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Декларування – 2022: доходи понад 1 млн грн вже задекларували 13 громадян
Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року. За оперативними даними протягом січня 2022 року подано майже 13 тис. декларацій про майновий стан і доходи, що на рівні аналогічного періоду минулого року.
Водночас загальна сума задекларованого доходу станом на 01.02.2022 становить 4,2 млрд грн, що на 1,4 млрд грн, або на 52 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року.
Громадянами визначено податкові зобов’язання до сплати в бюджет з податку на доходи фізичних осіб на суму 101,6 млн грн. Це на 11,6 млн грн, або на 13 відс. більше ніж за січень минулого року. З військового збору задекларовані податкові зобов’язання становлять 15,8 млн грн, що більше на 3 млн грн, або на 124 відсотки.
На сьогодні найбільшу суму до сплати в бюджет (податку та військового збору) у розмірі понад 10 млн грн задекларувала фізична особа – мешканка Сумської області, яка отримувала доходи з джерел за межами України.
Загалом у січні кількість громадян, які задекларували до сплати в бюджет понад 1 млн грн, складає 13 осіб. Загальна сума визначених податкових зобов’язань – 35,9 млн гривень.
В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко від імені служби дякує свідомим громадянам за виконання свого конституційного обов’язку та закликає своєчасно задекларувати і сплатити до бюджету свої податкові зобов’язання.
Нагадуємо, що для зручності та спрощення процедури декларування доходів громадянами діє електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи» в приватній частині «Електронного кабінету» («ЕК для громадян»). Він надає можливість заповнення декларації та надсилання її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Який механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО особою, яка здійснює розрахункові операції?
При застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.
При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.
В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Робота в напрямі детінізації ринку праці та доходів населення удосконалюється
10 лютого 2022 року в. о. Голови Державної податкової служби України Тетяна Кірієнко та в. о. Голови Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера підписали Меморандум про співробітництво та партнерство.
Підписання Меморандуму є черговим кроком у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками.
Реалізація Меморандуму забезпечить обмін відомостями та інформацією, необхідною для проведення заходів контролю, забезпечення повноти сплати податків.
Державна податкова служба України відкрита до співробітництва з платниками податків, органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими установами та організаціями.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС продовжує практику відкритого діалогу з бізнесом для оперативного розгляду проблемних питань
У січні 2022 року відбулась робоча зустріч виконуючої обов’язки Голови Державної податкової служби України Тетяни Кірієнко з представниками Групи компаній Home Group ТОВ «Морган Феніче» Лоррейн МакМахон за участю директора ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» Сергія Цівкача.
Тетяна Кірієнко акцентувала увагу на тому, що діяльність Державної податкової служби України націлена на сприяння прозорому та чесному веденню бізнесу, запобігання недобросовісної поведінки податківців, на дотримання принципу «нульової толерантності до корупції».
ТОВ «Морган Феніче» є провідною меблевою компанією.
Під час зустрічі обговорено низку питань, які виникають в процесах ведення господарської діяльності та сплати податків. Так, першочерговими для обговорення були питання проведення контрольно-перевірочних заходів ТОВ «Морган Феніче».
При обговоренні питань, які виникли у підприємства за результатами проведеної документальної планової перевірки, а також розгляді наданих товариством додаткових доказів та аргументів до скарги керівництвом ДПС було прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки
Тетяна Кірієнко запевнила представників бізнесу, що Державна податкова служба України завжди готова до співпраці, взаємодії та відкритого діалогу, натомість від бізнесу очікується сумлінне виконання обов’язку щодо сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Пільгу щодо незастосування РРО надано і селищам
Фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку дозволено здійснювати торгівлю товарами (крім підакцизних) без РРО як на території села, так і на території селища.
Такі зміни передбачені , яку оприлюднено на Урядовому порталі.
Зазначений Перелік затверджено .
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів, які надаються ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?
Відповідно до абзацу десятого п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Отже, легалізації підлягають документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.
Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та порушеннями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.
Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.
Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
ДПС: Цифровізація у сфері оподаткування є важливою складовою розвитку цифрової економіки
ДПС підтримує всі проєкти щодо побудови цифрової держави.
У сфері оподаткування послуги та сервіси, які були лише в проєктах, сьогодні вже є реальністю. Здійснюються заходи для задоволення потреб платників у зручності, простоті та комфортності всіх процедур з оподаткування. Адже цифровізація, зокрема, допомагає нівелювати людський фактор у механізмах адміністрування податків. На цьому шляху служба має надійних партнерів – Міністерство фінансів України та Міністерство цифрової трансформації.
Завдяки ефективній співпраці ДПС та Мінцифри платники вже мають змогу користуватися на Порталі «Дія» такими цифровими послугами як єМалятко, ID14, цифровий податковий номер, шеринг документів, довідка про доходи.
Також на Порталі «Дія» стали доступними сервіси податкової для фізичних осіб. Платники в розділі «Мої податки» на Порталі «Дія» можуть отримати інформацію про свої податкові дані, стан розрахунків з бюджетом, дані про банківські рахунки, а також мають можливість сплати податків та подання декларацій для ФОП-спрощенців.
Важливим та сучасним проєктом, в реалізації якого ДПС бере активну участь, стало запровадження «Дія.City», про запуск якого було оголошено під час третього Diia Summit у Києві. Учасниками заходу від ДПС були в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
«Дія.City» – це унікальний правовий та податковий простір для IT-компаній. Він поширюється на всю територію України та створює для технологічного бізнесу особливі умови, що враховують специфіку внутрішнього ринку та конкуренцію з іншими країнами.
Складові «Дія.City»: сприятлива податкова система – податок на прибуток 18% або податок на виведений капітал 9%, ЄСВ на рівні 22% з мінімальної зарплати, ПДФО 5% та військовий збір 1,5%; гнучкі форми співпраці з IT-спеціалістами – гіг-контракти, що поєднують переваги фрилансу та соціальні гарантії; гарантії захисту інтелектуальної власності; елементи англійського права, що спрощують доступ до інвестицій; гарантії захисту особи та власності від неправомірного втручання силовиків.
Diia Summit продемонстрував, що цифровізація є ефективним інструментом якісних змін у нашій державі.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Яким чином проводити через РРО та/або ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок?
Згідно з п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пп. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).
Попереднє програмування здійснюється двома способами:
самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які потім безпосередньо будуть працювати на РРО;
фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.
Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, в програмних рішеннях, які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Податківці перевірили діяльність субʼєкта господарювання, який здійснював продаж товарів за кошти «єПідтримки»
Державна податкова служба для контролю за ринком роздрібної торгівлі підакцизною продукцією, упередження випадків реалізації (в роздрібній мережі) контрафактної (без марок акцизного податку та/або з ознаками їх підробки) підакцизної продукції на постійній основі здійснює моніторинг інформації з зовнішніх джерел, аналізує наявну в інформаційних базах ДПС, а також постійно проводить обстеження місця торгівлі підакцизною продукцією.
Так, у ЗМІ поширено інформацію щодо субʼєкта господарювання, який під виглядом книг здійснював продаж алкогольних напоїв та продуктів харчування за кошти «єПідтримки».
ГУ ДПС у Київській області, згідно з наявними базами даних ДПС, встановлено, що за оприлюдненою адресою здійснюють діяльність дві фізичні особи – підприємця із зареєстрованими РРО.
Один з ФОП (загальна система оподаткування) має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, при цьому тривалий час до ДПС не надходять дані про проведені розрахункові операції. Інший (платник єдиного податку) звітує про розрахункові операції з формуванням розрахункових документів (чеки РРО) з найменуванням товару «Продукти харчування» та «Книги».
У січні 2022 року під час виїзду та обстеження магазину за адресою здійснення діяльності зазначених ФОП ГУ ДПС у Київській області встановлено факт продажу підакцизних товарів без видачі відповідного розрахункового документу.
За результатами доперевірочного аналізу та результатів попереднього обстеження територіальним підрозділом фактичних перевірок організовано проведення фактичної перевірки.
Перед початком перевірки проведено розрахункові операції в безготівковій формі з купівлі коньяку та сигарет відомих марок, при цьому видані чеки банківського терміналу та фіскальні чеки з вказанням товару «Продукти харчування».
За результатами перевірки встановлено:
реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів ФОП – платником єдиного податку без отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;
використання з порушенням спрощеної системи оподаткування;
розрахунки зі споживачами здійснювала продавець, яка на момент перевірки не перебувала у трудових відносинах з ФОП.
Прогнозна сума штрафних (фінансових) санкцій складає понад 50 тис. гривень.
Крім того, в ході перевірки здійснено виклик працівників Національної поліції Київської області, якими було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП та вилучено з незаконного обігу залишки алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму понад 20 тис. гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
У яких випадках контролюючий орган відмовляє в реєстрації ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:
► автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);
► ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;
► щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
► суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
► виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1946: нарахування єдиного внеску для платників – резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ст. 8 «Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» доповнено новою частиною 14 прим. 1.
Так, єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», –у розмірі мінімального страхового внеску.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1914: деякі особливості справляння акцизного податок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ст. 216 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено п. 216.14, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.
Крім того ст. 221 доповнено новим п. 221.7.
Так, відповідно до вищезазначеного пункту, акцизний податок з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ нараховується та сплачується платниками акцизного податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо обов’язку відображати реквізити марок акцизного податку в чеках РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що у податковому законодавстві з 1 січня 2022 року в Україні відбулися зміни.
Так, з початку року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно зі змінами суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.
Наголошуємо на необхідності обов’язкового дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, відображати у чеках РРО/ПРРО реквізити марок акцизного податку (серію та її номер).
Реєстратори розрахункових операцій, які наразі не забезпечують відображення у касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, необхідно доопрацювати (з цією метою звернутися до ЦСО чи до виробників) або обладнати робочі місця з РРО необхідними технічними пристроями для забезпечення виконання вимог Закону.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо новацій у сфері фіскалізації розрахункових операцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що 09 лютого 2022 року набрали чинності зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій та у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Зазначені зміни, внесені відповідно до Постанови КМУ від 09.02.2022 № 95 «Про внесення змін до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», розповсюдили дію пунктів 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 затвердженого Постановою Переліку не тільки на територію сіл, а й селищ по всій Україні.
Наголошуємо, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище».
Відповідно суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на їх території, мають право на використання пільг, встановлених пунктами 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку в повному обсязі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Робочою групою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено масово-роз’яснювальну роботу з ФОПами Дніпропетровщини щодо застосування РРО/ПРРО
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2022 року активізовано масово-роз’яснювальну роботу серед платників щодо нововведень у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО).
Так, з метою дотримання вимог законодавства щодо обов’язкового використання платниками єдиного податку другої – четвертої груп з 01.01.2022 РРО/ПРРО при здійсненні торгівельних операцій та/або наданні послуг, робочою групою ГУ ДПС, зокрема протягом 29 та 30 січня 2022 року, проведено роз’яснювальну роботу з фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) Дніпропетровщини.
Під час спілкування з платниками податків, суб’єктам господарювання роз’яснювались положення Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізмів компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» із змінами.
Протягом двох днів фахівці ГУ ДПС відвідали ринки, торгівельно-розважальні центри, інші місця масової торгівлі та/або надання послуг Дніпропетровщини, на яких здійснюють свою діяльність ФОПи – платники єдиного податку.
З представниками малого і середнього бізнесу проведено 2 140 зустрічей, на яких підприємці отримали повну інформацію щодо новацій законодавства у застосуванні РРО/ПРРО. Платникам також надана практична допомога щодо реєстрації РРО/ПРРО.
Серед ФОПів розповсюджено 1 728 екземплярів власної друкованої продукції за тематикою застосування РРО/ПРРО.
Під час роботи податківці також акцентували увагу суб’єктів господарювання, які мають намір використовувати ПРРО, на можливостях офіційного вебпорталу ДПС України, на якому розміщена вся необхідна інформація за тематикою РРО/ПРРО, зокрема у банері «Програмні РРО».
Крім того, для отримання роз’яснень платникам рекомендовано за консультаціями із зазначеного питання звертатись до центрів обслуговування платників.
На сьогодні питання обов’язкового застосування РРО/ПРРО є актуальними і необхідно довести до кожного платника важливість нововведень, адже це дозволить працювати бізнесу в рамках діючого законодавства без порушень.
Тому роз’яснювальна робота у цьому напрямку продовжується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Який механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО особою, яка здійснює розрахункові операції?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що при застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У січні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже на 82 відс. більше коштів збору за місця за паркування та туристичного збору
Платники податків Дніпропетровщини з початку 2022 року поповнили місцеві скарбниці збором за місця за паркування транспортних засобів та туристичним збором на суму понад 3,3 млн гривень. Показник виріс у порівнянні з січнем 2021 року майже на 1,5 млн грн, або майже на 82 відсотки.
Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Виконавчий орган).
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається Виконавчим органом контролюючому органу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Надходження від фізосіб – власників земельних ділянок та землекористувачів Дніпропетровщини до місцевих бюджетів склали понад 15,6 млн гривень
Фізичні особи – власники земельних ділянок та землекористувачі Дніпропетровського регіону у січні 2022 року направили до місцевих бюджетів понад 15,6 млн грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження виросли майже на 1,1 млн грн, або на 7,5 вісотків.
Доводимо до відома, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Набрали чинності зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерством фінансів України наказом від 10.12.2021 № 655 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 27.01.2022 за № 99/37435) (далі – Наказ № 655) внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Наказом № 655, зокрема внесено зміни у критеріях відбору платників податків – юридичних осіб та фізичних осіб.
Наказ № 655 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.02.2022 № 12 і він набув чинності також з 11.02.2022.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Транспортний податок: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб збільшились
Юридичні особи Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів протягом січня поточного року транспортного податку у сумі понад 1,4 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з минулим роком на 27,5 тис грн, або на 2 відсотка.
Нагадуємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктами оподаткування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Збір до держбюджету з урахуванням спецфонду у січні 2022 року від платників Дніпропетровського регіону склав майже 2,3 млрд гривень
Платниками Дніпропетровського регіону протягом січня поточного року до державного бюджету з урахуванням спецфонду (без урахування прибутку ВПП) спрямовано майже 2,3 млрд гривень збору. Показник збільшився у порівнянні з січнем 2021 року майже на 560,3 млн грн, або на 32,3 відсотки.
Звертаємо увагу, що платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, не пізніше терміну сплати.
У разі подання звітності платником податків після граничного терміну сплати, він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до такого подання, оскільки граничний термін сплати вже минув.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Спецфонд держбюджету від платників Дніпропетровщини отримав у січні 2022 року майже на 31 відс. більше коштів за використання води
Платники Дніпропетровщини за використання води поповнили спецфонд держбюджету на 289 тис. грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на 68 тис. грн, або на 30,8 відс. більше.
Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку!
16 лютого 2022 року з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. відбудеться семінар-навчання у форматі ZOOM-конференції на тему «Новації у застосуванні РРО/ПРРО» за організацією Павлоградської ДПІ, Першотравенської ДПІ, Софіївської ДПІ та за участі керівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Підключення до ZOOM-конференції за посиланням:
Ідентифікатор конференції: 694 519 3115
Код доступу: 16022022
Запрошуємо до участі!
Щодо терміну, з якого застосовуються змінені Законом України № 466 ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України з метою ефективного адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доводить до відома лист Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України від 18.01.2022 № 04-32/10-2022/12506.
У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі – Комітет) розглянуто звернення від 06.12.2021 № 1203/2/99- 00-04-01-03-02 щодо надання методологічної допомоги з питань набрання чинності змін Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон України № 466).
Відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Відповідно до пункту 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься прийняття законів.
16 січня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 466, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 23 травня 2020 року, крім:
- змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42-1.5 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту «е» підпункту 141.4.1, абзаців восьмого – одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;
- змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів «в» - «ґ» пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- доповнення Податкового кодексу України статтею 39 прим.2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року;
- доповнення Податкового кодексу України статтями 112 прим.1, 125 прим.1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56 прим. 4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19 прим. 1.1.13, 19 прим.1.1.16 – 19 прим. 1.1.18 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2 прим. 1, 215.3.3, 215.3.3 прим. 1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 – 228.4, 228.7-228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту «д» пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13 прим. 1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон України № 466 та визначила, що зміни до підпунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, а саме зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року.
Згідно частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд не застосовує закон чи інший правовий акт лише в тому разі, якщо суд доходить висновку, що такий закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.
Закон України № 466 в частині набрання чинності прийнято у відповідності до положень статті 94 Конституції України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону у січні поточного року отримали у 3 рази більше рентної плати за видобування природного газу
Платники Дніпропетровщини у січні 2022 року направили до місцевих бюджетів за видобування природного газу понад 6,5 млн грн рентної плати. Порівняно з 2021 роком сума виросла на понад 4,5 млн грн, або на 225,2 відсотків.
Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) дорівнює календарному місяцю.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже на 46 відс. більше єдиного податку у порівнянні з минулим роком
Фізичні особи – платники єдиного податку у січні 2022 року до місцевих бюджетів направили майже 315,4 млн грн, що у порівнянні з січнем минулого року на понад 98,6 млн грн, або на 45,5 відсотків, більше минулорічного показника.
Нагадуємо, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату у січні 2022 року до держбюджету спрямували на 26 відс. більше рентної плати ніж торік
Протягом січня 2022 року платниками Дніпропетровської області до державного бюджету за видобування газового конденсату спрямовано понад 1,8 млн грн рентної плати. Цей показник у порівнянні з січнем 2021 року збільшився майже на 383 тис. грн або на 26 відсотків.
Газовий конденсат активно використовується в нафтохімічній, паливній, промисловій, комунальній галузях. Він є сировиною для виробництва бензину, гасу, дизельного, ракетного та котельного палива.
Нагадуємо, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За результатами фактичних перевірок фахівцями податкової служби Дніпропетровщини у січні 2022 року виявлено 24 порушення законодавства
З початку 2022 року фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 15 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 24 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.
Так, під час перевірок встановлено:
6 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін,
4 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив, 3 факти не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального,
3 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії,
3 факти торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку,
2 факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії,
по 1 факту: виробництво алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії; відсутність реєстрації акцизного складу; торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних.
Загальна сума фінансових санкцій за результатами фактичних перевірок склала 1 355,2 тис. гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області з початку 2022 року надійшло майже 345 млн грн плати за землю
Юридичні особи поповнили місцеві скарбниці Дніпропетровської області у січні 2022 року платою за землю на суму майже 345 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сума збільшилась на понад 37,5 млн грн, або на 12,2 відсотків.
Доводимо до відома, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи має право декларант після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування подати уточнюючу декларацію?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з п. 15 підрозділ 9 прим. 4 розділу XX ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Уточнююча Декларація подається декларантом:
► у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ);
► у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ);
► у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ);
► після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ).
При цьому в даних випадках уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Таким чином, уточнююча Декларація після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення. Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «ПКУ не передбачено.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп не застосувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Норми встановлені ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
► така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
► такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
► сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Пільгу щодо незастосування РРО надано і селищам
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку дозволено здійснювати торгівлю товарами (крім підакцизних) без РРО як на території села, так і на території селища.
Такі зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», яку оприлюднено на Урядовому порталі за посиланням
Нагадуємо, що зазначений Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1525: скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ, подається в електронній формі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема ст. 56 ПКУ доповнено п. 56.24.
Нормами п. 56.24 ст. 56 ПКУ визначено, що особа-нерезидент може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення нерезиденту, складеного відповідно до статті 58 прим. 1 ПКУ.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації державною або англійською мовою.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту розглядається протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовжений.
Якщо протягом 90 календарних днів вмотивоване рішення за скаргою не надсилається:
► особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги,
► особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, у порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи- нерезидента - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,
► така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи- нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Порядок розгляду скарги особи-нерезидента на податкове повідомлення особі-нерезиденту встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі- нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням про надсилання такого рішення на електронну адресу особи- нерезидента, зазначену нею при реєстрації відповідно до ст. 208 прим. 1 ПКУ. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в порядку, визначеному міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма рішення за скаргою на податкове повідомлення особі- нерезиденту встановлюється державною та англійською мовами та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо розміру плати при отриманні ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021№ 1914-IX частину тридцять четверту статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) було викладено в такій редакції: «Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам)». Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2022 року.
Водночас частиною двадцять дев’ятою статті 15 Закону № 481 передбачено особливі умови внесення річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: плата за такі ліцензії, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Отже, суб’єкт господарювання має право як вносити повну вартість ліцензії за рік, так і вносити щоквартальні платежі в рахунок погашення річної плати за ліцензію.
Враховуючи викладене, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання до заяви про видачу ліцензії на такий вид господарської діяльності має право подати документ, що підтверджує внесення частини річної плати (квартального платежу) за ліцензію.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податковий календар на 15 лютого 2022 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що
15.02.2022, вівторок, останній день подання:
● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за січень 2022;
● довідки про використані розрахункові книжки за січень 2022 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про відповідальність, що застосовується до ФОП, які ведуть облік товарних запасів не за формою, затвердженою наказом МФУ від 03.09.2021 № 496
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Пунктом 1 розділу II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі – ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з п. 9 розділу II Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено (п. 10 розділу II Порядку № 496).
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП (п. 11 розділу II Порядку № 496).
Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівник торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене вище, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання – ФОП факту реалізації товарів, які обліковані не за формою, визначеною додатком до Порядку № 496, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена ст. 20 Закону № 265 – у розмірі вартості таких товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1914: деякі нововведення для фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», зокрема підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новими пунктами, відповідно до яких:
► до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються суми доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником ПДФО на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (п.18 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ);
► дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (відчуження) майнових прав чи отриманий у результаті виконання зобов’язання, право вимоги за яким було посвідчено відповідними майновими правами, може бути зменшений на вартість таких майнових прав, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ (п. 19 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).
► встановлено, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника ПКУ у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника ПДФО та членів його сім’ї першого ступеня споріднення (п. 20 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1946: особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 170.14 прим. 1. «Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті»
Так, відповідно до вищезазначеного пункту, податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (податок) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
За ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Положення п. п. 170.14прим. 1.2 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 – 170.14 прим. 1.5 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
У разі якщо запис про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а»-«в» п. п. 170.14 прим.1.2 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом періоду з дня прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті до дня внесення запису про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті. При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а»-«б» п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Випадки, в яких дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу не підлягає включенню до декларації про доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та включенню до податкової річної декларації про майновий стан і доходи у випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 3180 грн, у 2022 році – 3470 гривень);
б) дохід, отриманий платником ПДФО від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п. п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником ПДФО внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник ПДФО не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платниками Дніпропетровщини у січні 2022 року отримано 22 612 адміністративних послуг
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.02.2022 функціонують 35 центрів обслуговування платників при ДПІ та мобільний ЦОП. Адміністративні послуги надаються у 35 ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
У ЦОПах платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Діяльність ЦОПів забезпечують 232 працівники.
ЦОПами забезпечується надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» якою були внесені зміни в тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом.
Крім того, для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОПів розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Протягом січня 2022 року до ЦОПів ГУ ДПС надійшло 24 032 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 7 994 звернення більше у порівнянні з січнем 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 11 482 звернення, або 47,8 відс. від загальної кількості, та на 6 897 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 60,1 відсотка.
З початку 2022 року платниками податків отримано 22 612 адміністративних послуг, що на 6 848 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 10 048 адміністративних послуг, або 44,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 5 640 послуг більше у порівнянні з січнем минулого року, що становить 56,1 відсотка.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для ФОПів Дніпропетровщини проведено онлайн семінар з питань застосування РРО/ПРРО
На даний час у сфері бізнесу найактуальнішим питанням є обов’язкове застосування касової техніки при проведенні розрахунків фізичними особами – підприємцями (ФОП) у готівковій/безготівковій формі.
З метою дотримання платниками податків вимог законодавства у частині обов’язкового застосування з 01.01.2022 реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2022 року активізувало роз’яснювальну роботу у даному напрямку.
З цього приводу, у лютому – березні 2022 року ГУ ДПС заплановано проведення семінарів з питань запровадження РРО/ПРРО у форматі ZOOM за участі ФОП відповідних територіальних громад та керівників структурних підрозділів ГУ ДПС
Сьогодні, 11.02.2022, провідні фахівці ГУ ДПС на чолі з в. о. начальника ГУ ДПС Леоновим Валерієм у форматі онлайн зустрічались з ФОПами Криворізького та Павлоградського регіонів Дніпропетровщини.
У заході також приймали участь начальник управління розвитку підприємництва Криворізької міської ради Ірина Рижкова, завідувачі відділів розвитку підприємництва Саксаганської, Покровської, Тернівської, Довгинцівської, Інгулецької, Центрально-міської, Металургійної районних у місті Кривий Ріг рад, представники Христофорівської сільської ради Лозуватської ОТГ, Радушанської сільської ради Новопільської ОТГ, Маломихайлівської ОТГ.
Під час спілкування з бізнесом Леонов Валерій ще раз акцентував увагу на тому, що відповідно до діючих норм законодавства України з 01 січня 2022 року всі ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп зобов’язані у своїй діяльності у разі здійснення розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровані РРО/ПРРО.
«Детинізація економіки – це той шлях, яким йде наша країна і застосування РРО/ПРРО практично кожним суб’єктом господарювання дає можливість легалізувати доходи та працювати малому і середньому бізнесу у правовому полі», – зазначив в. о. начальника ГУ ДПС.
Крім того, на семінарі присутнім ФОПам нагадали, що вони можуть на свій власний вибір використовувати або класичний РРО, або ПРРО у залежності від своїх потреб.
При цьому, застосування ПРРО – це зручне рішення для бізнесу.
ПРРО має низку переваг перед класичними РРО.
Захід пройшов у конструктивній діловій атмосфері, підприємці отримали кваліфіковані відповіді на свої запитання.
Засідання у виконкомі Інгулецької районної у місті Кривий Ріг ради
Днями у виконкомі Інгулецької районної у місті ради відбулось засідання із забезпечення надходжень до місцевих бюджетів та самоврядного контролю за використанням земель з питання необхідності оформлення правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства.
У засіданні робочої групи прийняв участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов (онлайн-формат) та головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитро Шкленський.
Під час засідання розглядалися питання:
● погашення заборгованості з плати за землю землекористувачами;
● приведення у відповідність землекористувачами правовстановлюючих документів на землю;
● координація дій по оформленню документів;
● недопущення заборгованості за нерухоме майно.
За результатами засідання визначені механізми вирішення проблемних питань з оформлення правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства, погашення заборгованості з плати за землю та недопущення її виникнення у подальшому.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У Дніпропетровській області понад 6 тис. платників акцизного податку
У Дніпропетровській області станом на 01.02.2022 обліковується 6251 платників акцизного податку, у тому числі:
5 780 суб’єктів господарювання (СГ) – сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів;
349 СГ – зареєстровані платниками акцизного податку з пального;
81 СГ– мають ліцензії на виробництво електроенергії;
41 СГ– виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
У січні 2022 року до державного бюджету надійшло 18,4 млн грн акцизного податку, у т.ч. з вироблених в Україні на митній території Україні підакцизних товарів (продукції) – 6,4 млн грн, з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 12,0 млн гривень.
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження акцизного податку збільшились у 7 разів (факт січня 2021 року – 2,6 млн гривень).
Крім того, у січні 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 53,3 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року темп росту надходжень складає 109,4 відс. (факт січня 2021 року – 48,7 млн гривень).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи необхідно подавати повторно підтверджуючі документи, якщо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація з типом «Звітна нова»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
Відповідно до абзацу першого п. п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ
Згідно з абзацом дев’ятим п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абзац десятий п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи те, що у разі подання декларантом Декларації з типом «Звітна нова» попередньо подана Декларація вважається анульованою, то при поданні нової звітної Декларації декларантом подаються повторно усі необхідні документи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Місцеві бюджети Дніпропетровської області у січні поточного року за видобування нафти отримали майже на 141 відс. більше рентної плати
За видобування нафти місцеві бюджети Дніпропетровського регіону у січні 2022 року отримали 323 тис. грн рентної плати. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року показник виріс майже на 189 тис. грн, або на 140,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 зі змінами та доповненнями.
Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами)
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Надходження акцизного податку за операціями з пальним від платників Дніпропетровського регіону до спецфонду держбюджету збільшились у 4 рази
З початку 2022 року платниками Дніпропетровщини спецфонд державного бюджету поповнився акцизним податком за операціями з пальним майже на 260 тис. гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року майже на 199 тис. грн, або на 324,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що підакцизними товарами (продукцією) є товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Податковим кодексом України встановлено ставки акцизного податку.
Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, зокрема пального, здійснюється відповідно до Митного тарифу України та Пояснень до УКТ ЗЕД.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону надійшло рентної плати за спецводокористування майже на 31 відс. більше ніж у 2021 році
Платники Дніпропетровської області у січні 2022 року спрямували до держбюджету рентної плати за спеціальне використання води у сумі 1,3 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 306 тис. грн, або на 30,8 відсотків.
Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.
Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пп. 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
З початку 2022 року платники Дніпропетровської області на соціальні потреби спрямували понад 1,6 млрд гривень єдиного внеску
Станом на 01.02.2022 кількість платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), які знаходяться на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), становить 367 738 платників.
Протягом січня 2022 року фактичні надходження єдиного внеску по ГУ ДПС склали 1 638,8 млн гривень, що на 271,1 млн грн, або на 19,8 відс., більше ніж у відповідному періоді 2021 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: деякі особливості визначення оціночної вартості нерухомості, яка не прийнята в експлуатацію
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з метою заповнення графи 9 розд. V одноразової (спеціальної) добровільної декларації щодо визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, що знаходиться на території України, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, повідомляє наступне.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі:
► нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Водночас, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, визначає Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2658), відповідно до ст. 5 якого суб’єктами оціночної діяльності є:
- суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво та Державний реєстр суб’єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати (статті 17 та 22 Закону № 2658).
Враховуючи викладене, з метою заповнення графи 9 «Витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість» розд. V Декларації, для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, але майнові права на такий об’єкт належать декларанту на праві власності, декларант може звернутися до суб’єкта оціночної діяльності, інформація про якого міститься у Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності.
Крім того, слід зазначити, що декларант має право у графі 9 зазначеного розділу Декларації визначити базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на підставі витрат, понесених на придбання/набуття об’єкта нерухомого майна, які можуть підтверджуватися відповідними документами (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Кількість платників Дніпропетровщини зросла на 7 550 осіб
Станом на 01.02.2022 на обліку в органах податкової служби Дніпропетровщини перебувало майже 261,4 тис. платників податків. Це на 7 550 платників більше ніж на 01.02.2021.
Із загальної кількості суб’єктів господарювання майже 114 тис. – юридичні особи та понад 147 тис. – фізичні особи – підприємці.
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків у січні 2022 року зареєстровано 3,3 тис фізичних осіб, з яких 198 – іноземці.
Що стосується платників податку на додану вартість, то станом на 01.02.2022 у відповідному реєстрі перебуває понад 23,2 тис. юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, а саме: 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»
Організаційно-розпорядчому управлінню Головного управління ДПС України (далі – ГУ ДПС) доручено організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Всього за січень 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 29 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 54 одиниці (у січні 2021 року – 83 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 12 звернень (41,38 %);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 10 звернень (34,49 %);
- щодо якості надання адміністративних послуг – 5 звернень (17,24 %);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 2 звернення (6,9 %).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Крім того, за січень 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 40 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 3 звернення, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».
При цьому, за відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 51 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 3 звернення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон № 1525: деякі особливості відображення особою – нерезидентом операцій в декларації з ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно оподаткування ПДВ операцій, які здійснюють особи-нерезиденти.
Так, щодо операцій, які мають бути відображені особою-нерезидентом в податковій декларації, якщо такою особою подано заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ після 01 січня 2022 року, слід зазначити наступне.
До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені починаючи з дати реєстрації такої особи – нерезидента як платника ПДВ. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою – нерезидентом, зареєстрованою як платник ПДВ є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг (абзац сьомий п. 208 прим 1. 2 ст. 208 прим. 1 ПКУ).
В свою чергу, з урахуванням положень п. п. «а» п. 187.1 ст. 187 ПКУ для цілей визначення дати виникнення податкових зобов’язань вважається, що оплата товарів/послуг, відбулася у разі зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку.
Таким чином, якщо, наприклад, датою реєстрації особи – нерезидента є 2 березня 2022 року, то в декларації мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких було здійснено починаючи з 2 березня 2022 року та які оплачені з нарахуванням ПДВ в період з 2 березня 2022 року до 30 червня 2022 року. При цьому суму ПДВ до сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації нерезидент визначає за датою зарахування коштів на його рахунок. Тобто, якщо у наведеному прикладі кошти надійшли на рахунок нерезидента у березні 2022 року, такі операції мають бути відображені у податковій декларації за І-й квартал 2022 року.
Якщо ж такі кошти надійдуть вже у квітні (зокрема, у разі їх перерахування особі-нерезиденту посередником, який забезпечує приймання платежів), то такі операції особа – нерезидент має вказати у декларації за ІІ-й квартал 2022 року. Операції з надання фізичним особам електронних послуг, місцем постачання яких є митна територія України, що були здійснені до дати реєстрації особи – нерезидента як платника ПДВ (в даному прикладі – до 2 березня 2022 року), але оплата яких (по факту надходження коштів на рахунок) відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають, і в податковій декларації не відображаються.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Наказ № 496: облік товарних запасів здійснюється на підставі первинних документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496).
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
При цьому, первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним Порядком № 496, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1946: визначення бази оподаткування податком на прибуток у разі виплати дивідендів на користь резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) п. 57.1 прим. 1ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 57.1 прим.1.8, відповідно до якого резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств (податок) у разі виплати дивідендів.
Відповідно до нового п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п. п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
База оподаткування визначається як сума, зокрема дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п. п. 135.2.1.1 п. .п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ)
Водночас, положення п. п. 135.2.1.1 п. .п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2022.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у платників податків виникає при отриманні:
► доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема:
● доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;
● успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір, тощо;
► доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема:
● дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
● дохід від операцій з цінними паперами;
► іноземного доходу;
► та в інших передбачених ПКУ.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника ПДФО щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
► від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
► виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
► від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір;
► у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, платники ПДФО мають право подати Декларацію з метою використання права на податкову знижку за 2021 рік по 31 грудня 2022 року включно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про термін, з якого застосовуються змінені ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України з метою ефективного адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доводить до відома лист Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України від 18.01.2022 № 04-32/10-2022/12506.
У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі – Комітет) розглянуто звернення від 06.12.2021 № 1203/2/99- 00-04-01-03-02 щодо надання методологічної допомоги з питань набрання чинності змін Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Відповідно до пункту 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься прийняття законів.
16 січня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон № 466, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 23 травня 2020 року, крім:
- змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42-1.5 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту «е» підпункту 141.4.1, абзаців восьмого – одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;
- змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів «в»-«ґ» пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- доповнення Податкового кодексу України статтею 39 прим.2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року;
- доповнення Податкового кодексу України статтями 112 прим.1, 125 прим.1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56 прим. 4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19 прим. 1.1.13, 19 прим.1.1.16 – 19 прим. 1.1.18 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2 прим. 1, 215.3.3, 215.3.3 прим. 1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 – 228.4, 228.7-228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту «д» пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13 прим. 1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон № 466 та визначила, що зміни до підпунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, а саме зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року.
Згідно частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд не застосовує закон чи інший правовий акт лише в тому разі, якщо суд доходить висновку, що такий закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.
Закон № 466 в частині набрання чинності прийнято у відповідності до положень статті 94 Конституції України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників рентної плати!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У 2022 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:
- за січень 2022 року – на 02 березня 2022 року.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за січень 2022 року – до 28 лютого 2022 року включно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Дії осіб, на яких поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та обмеження щодо спільної роботи близьких осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особи, зазначені у п. 1. ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами (далі – Закон № 1700), не можуть:
► мати у прямому підпорядкування близьких їм осіб;
► бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
На осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, поширюються вимоги щодо обмеження спільної роботи близьких осіб. Крім того, робота у підпорядкуванні близької особи є обставиною, за якої виникає потенційний конфлікт інтересів.
У вказаній ситуації особа, в підпорядкуванні якої працює близька особа, зобов’язана одночасно дотримуватись вимог ст. 27 Закону № 1700 щодо вжиття заходів з усунення обставин прямого підпорядкування та вимог ст. 28 Закону № 1700 щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
При цьому слід враховувати, що час для виконання вимог ст. 28 Закону № 1700 є більш обмеженим (повідомлення про конфлікт інтересів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення, а врегулювання конфлікту інтересів – протягом 2-х робочих днів з дня отримання повідомлення), ніж час для усунення обставин прямого підпорядкування близьких осіб (до 1 місяця з моменту виникнення обставин).
На відміну від положень ст. 27 Закону № 1700, які містять імперативну заборону щодо спільної роботи близьких осіб, ст. 28 Закону № 1700 допускає роботу близької особи у підпорядкуванні за умови врегулювання конфлікту інтересів.
Отже, для виконання вимог обох статей особа, у якої в підпорядкуванні працює близька особа, не пізніше наступного дня з моменту виникнення конфлікту інтересів має повідомити про це свого безпосереднього керівника або особу, уповноважену на її звільнення/ініціювання звільнення, а керівник/особа, уповноважена протягом 2-х днів після такого повідомлення – вжити заходів щодо його врегулювання. Таким чином, вимоги ст. 28 Закону № 1700 буде виконано.
Якщо, як захід врегулювання конфлікту інтересів, буде обрано перегляд службових повноважень, переведення особи на іншу посаду або звільнення, надалі буде відсутня потреба в застосуванні передбачених ст. 27 Закону № 1700 механізмів усунення відносин прямого підпорядкування, оскільки такі заходи врегулювання конфлікту інтересів усувають відносини прямого підпорядкування.
Якщо буде застосовано такий захід врегулювання конфлікту інтересів, як зовнішній контроль, виконання вимог ст. 27 Закону № 1700 має продовжуватися.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Увага! Шахраї!
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.
Так, ГУ ДПС отримує повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання невідомих осіб, які представляються посадовими особами ДПС та вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито непроведення перевірочних заходів щодо їх підприємницької діяльності та інше, чим відверто дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.
Просимо платників податків бути обережними та уважними, не піддаватися на провокації.
У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, радимо звертатись до органів Національної поліції за телефоном 102.
Дії суб’єкта господарювання у разі відключення світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує про наступне.
Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.
Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Збір до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини у січні 2022 року збільшився майже у 2 рази
Спеціальний фонд державного бюджету з початку 2022 року від платників Дніпропетровської області отримав 549 тис. гривень. Надходження збільшились на 266,5 тис. грн, або на 94,3 відс., у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.
Джерела формування спеціального фонду визначаються Бюджетним кодексом України. Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів, які спрямовуються на фінансування конкретних цілей і програм.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У січні 2022 року за видобування нафти від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло у 2,4 рази більше рентної плати ніж минулоріч
Платники Дніпропетровської області протягом січня 2022 року спрямували до державного бюджету понад 6,1 млн грн рентної плати за видобування нафти. У порівнянні з аналогічним періодом цей показник виріс майже на 3,6 млн грн або на 140,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Більш ніж у 3 рази збільшились надходження рентної плати до держбюджету від платників Дніпропетровщини у січні 2022 року
Суб’єкти господарювання Дніпропетровської області протягом січня 2022 року направили до загального фонду державного бюджету рентної плати понад 158,2 млн гривень. Цей показник перевищує показник січня 2021 року майже на 111,6 млн грн, або на 239,4 відсотки. На цьому акцентував увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.
Леонов Валерій нагадав, що рентна плата складається з:
► рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
► рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
► рентної плати за спеціальне використання води;
► рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
За словами в. о. начальника ГУ ДПС на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів.
Крім того, на суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
На Дніпропетровщині надходження єдиного податку до місцевих бюджетів виросли на 32 відсотки
Надходження єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні 2022 року виросли і склали понад 416,7 млн грн, це більше ніж на 101,2 млн грн, або на 32 відсотки, порівняно з 2021 роком.
Нагадуємо, що відповідно до п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону у січні 2022 року спрямовано понад 360,4 млн грн плати за землю
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло понад 360,4 млн грн плати за землю. Ця сума у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на понад 38,6 млн грн, або на 12 відсотків.
Доводимо до відома, що платниками земельного податку є:
► власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
► землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Рентна плата: за видобування залізних руд надходження до місцевих бюджетів збільшились у 12 разів
Протягом січня 2022 року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети рентною платою за видобування залізних руд майже на суму 11,3 млн грн, що на 10,3 млн грн, або у 12 разів, більше порівняно з січнем 2021 року.
Нагадуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні 2022 року отримали майже 1,7 млрд грн ПДФО
Платники Дніпропетровщини протягом січня 2022 року направили до місцевих бюджетів майже 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 375 млн грн, або майже на 29 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ) під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон № 1525: щодо оскарження особою-нерезидентом, яка постачає фізособам електронні послуги, повідомлень про її обов’язок зареєструватися як платник ПДВ та/або сплатити суму ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що особа-нерезидент може подати до податкового органу скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення особі-нерезиденту, складеного відповідно до статті 58 прим. 1 Податкового кодексу України.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації державною або англійською мовою.
Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання скарг на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, та направлення рішення за результатами їх розгляду» розміщений на сайті Міністерства фінансів України за адресою:
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податківці Дніпропетровщини приділяють особливу увагу зверненням громадян
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі , безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».
Так, за січень 2022 року до ГУ ДПС надійшло 78 звернень громадян, з них – 78 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- консультації з питань податкового законодавства – 40 звернень (51,28 %);
- контрольно-перевірочна робота – 18 звернень (23,08%);
- облік в Державному реєстрі – 9 звернень (11,54%);
При цьому, за відповідний період 2021 року надійшло 23 звернення.
Відповідно до статей 22 і 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» ГУ ДПС на період дії карантину проведення особистих прийомів скасовано.4/
У січні 2022 року особисті прийоми не проводились.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1946: обмеження права на нарахування податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).
Змінами, внесеними Законом № 1946 у Податковий кодекс України (ПКУ), п. 166.4 ст. 166 ПКУ доповнено новим п. п. 166.4.4.
Відповідно до нового п. п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:
► визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;
► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ;
► визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;
► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1914: новації у погашенні боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) вніс зміни до Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема до ст. 95 ПКУ.
Так, ПКУ надає право контролюючому органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 розділу ІІ ПКУ).
Законом № 1914 уточнено передбачену абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПКУ процедуру, згідно з якою стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (такі грошові зобов’язання вважаються узгодженими на підставі пункту 54.1 статті 54 розділу ІІ ПКУ та не підлягають оскарженню згідно з пунктом 56.11 статті 56 розділу ІІ ПКУ).
Нагадаємо, що таке стягнення, здійснюється без звернення до суду (абзац другий пункту 95.5 статті 95 розділу ІІ ПКУ).
Зазначена процедура, як і раніше може застосовуватися за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за наступних обставин: податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання, і відсутнє (або наявне у меншій сумі) непогашене зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Новацією є те, що така процедура здійснюється незалежно від розміру податкового боргу. При цьому, передбачено, що за наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави (абзац другий пункту 95.5 статті 95 розділу ІІ ПКУ).
Тобто відбулися наступні зміни (у порівнянні з попередньою редакцією норми ПКУ):
1) з одного боку, законодавці скасували умову, яка дозволяла контролюючому органу застосовувати зазначену процедуру виключно після того, коли сума податкового боргу перевищить 5 мільйонів гривень. Отже, відтепер стягнення можливе без обмеження по сумі податкового боргу.
2) з іншого боку, чітко визначили, що дозволено стягувати з платника податків лише ту суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між тим, що він заборгував державі і тим, що держава має йому повернути згідно ПКУ (причому, не лише у частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, а і в частині відшкодування податку на додану вартість).
Разом із тим стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати сум грошових зобов’язань, які донараховані за результатами контрольно-перевірочної роботи, буде здійснюватися, як і раніше, на підставі рішення суду (пункт 95.4 статті 95 розділу ІІ ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Яким чином подається Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 413), Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі таке Повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Постанови № 413 разом з копією в електронній формі.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оподаткування ПДФО вартості турів вихідного дня та літнього відпочинку за рахунок коштів профспілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з абзацом першим п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.
Водночас п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про визначення бази оподаткування при здійсненні операцій з постачання вживаних товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника ПДВ.
У випадках, коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
► для осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;
► для платників ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Новими транспортними засобами вважаються:
а) наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;
б) судно – те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;
в) літальний апарат – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський
та Центральний райони м. Дніпра)
