Податківці викрили схему ухилення від сплати 30 млн грн податків фізичною особою
Податківці спільно з правоохоронним органом встановили факти нанесення збитків державному бюджету України на суму понад 30 млн грн та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на понад 168 млн гривень.
У ході аналітичного дослідження співробітниками управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Донецькій області встановлено факти перерахування суб’єктом господарювання на адресу фізичної особи грошових коштів на суму понад 168 млн грн. У подальшому кошти були зняті готівкою, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі понад 30 млн гривень.
Матеріали досліджуються в межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 368 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Інформаційний лист № 2/2022: Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 2
Інформаційний лист № 2/2022: Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 2. Адміністрування податкового боргу, перевірки
В інформаційному листі № 2/2022 продовжується розгляд нововведень, запроваджених Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914). У другій частині листа мова йде про адміністрування податкового боргу та перевірки.
Зміни та доповнення до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які розглядаються в цьому листі, набрали чинності з 1 січня 2022 року (окрім деяких норм, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, з 21 листопада 2021 року та 1 липня 2022 року).
У листі ви дізнаєтеся про:
- зміни, що стосуються прав та повноважень учасників податкових правовідносин;
- зміни, що стосуються процедури стягнення податкового боргу;
- зміни щодо процедур податкового контролю;
- зміни щодо процедури судового розгляду податкових спорів;
- зміни щодо застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарів.
Ознайомитися з інформаційним листом можна https://tax.gov.ua/data/material/000/456/563937/InfoList2_2022.pdf
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
У рамках кампанії одноразового декларування громадяни задекларували активи вартістю 1,3 млрд гривень
Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.
З початку кампанії громадяни вже задекларували активи вартістю 1,3 млрд грн. Сума задекларованого до сплати збору склала 79,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що 1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %. У подальшому до завершення кампанії іноземні активи можна задекларувати за ставкою 9 %.
Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані станом на 01.01.2021 належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.
Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обовʼязком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через .
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися .
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
За порушення у сфері обігу пального субʼєктам господарювання донараховано 565,7 млн грн штрафних санкцій
Для припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування Державна податкова служба України здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлі пальним.
При цьому використовується інформація з різних джерел, зокрема, звернень громадян, громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Також здійснюється власна аналітична робота, що базується на аналізі звітних даних суб’єктів господарювання.
Так, у 2021 році територіальними підрозділами фактичних перевірок для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків у сфері обігу пального проведено 2349 фактичних перевірок.
За результатами розгляду матеріалів фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 565,7 млн гривень.
Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівники територіальних підрозділів фактичних перевірок ініціювали вилучення з незаконного обігу 1 013,3 тис. літрів пального на загальну суму 27,3 млн гривень, а саме:
- дизельного пального – 545,4 тис. літрів на суму 14,4 млн гривень;
- бензину А-92 – 75,7 тис. літрів на суму 2 млн гривень;
- бензину А-95 – 310 тис. літрів на суму 9,5 млн гривень;
- газу скрапленого – 82,2 тис. літрів на суму 1,4 млн гривень.
Також за результатами проведеної роботи працівниками ДПС ініційовано припинення діяльності 98 незаконних АЗС (АГЗС) та вилучення 229 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального на загальну суму 20,2 млн гривень.
Для ефективного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, та забезпечення повноти надходжень акцизного податку до місцевих бюджетів, пропонуємо у разі наявності інформації про встановлені випадки недотримання такими суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства України повідомляти про такі випадки Державну податкову службу України на електронну скриньку .
Для всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо в зверненнях за можливості зазначати: адресу АЗС, назву суб’єкта господарювання, вид придбаного пального з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Яким чином здійснюється реєстрація РК?
Відповідно до п. 1 глави 1 розд. III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація розрахункових книжок (далі – РК) здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».
Пунктом 2 глави 1 розд. III Порядку визначено, що РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.
Форму реєстраційної сторінки РК наведено в додатку 6 до Порядку.
РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.
Згідно з п. 3 глави 1 розд. III Порядку перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;
відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами п. 2 глави 1 розд. ІІІ Порядку;
відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.
На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Пунктом 4 глави 1 розд. III Порядку передбачено, що реєстрація першої РК в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), другої та наступних – на підставі заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО) (ідентифікатор J/F1311304) (додаток 3 до Порядку). Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.
Контролюючий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у п. 9 глави 1 розд. II Порядку, відмовляє в реєстрації РК та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО. У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО проводить реєстрацію РК шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС (п. 5 глави 1 розд. III Порядку).
Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою. Кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 глави 1 розд. ІІІ Порядку).
Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п. 1 глави 2 розд. II Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (п. 8 глави 1 розд. III Порядку).
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?
Пунктом 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).
Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Податківці довели правомірність донарахування податкових повідомлень - рішень на 16,4 млн гривень
Судом підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС у Київській області податкових повідомлень-рішень на загальну суму 16,4 мільйона гривень.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду підтримано позицію ГУ ДПС у Київській області та зроблено висновок про те, що метод ціни перепродажу недоцільно використовувати при аналізі контрольованих операцій платника, здійснених у 2015-2016 роках щодо відповідності їх принципу «витягнутої руки», тому контролюючим органом було вірно встановлено неможливість застосування останнього на основі зовнішніх джерел інформації, а саме показників фінансової звітності зіставних підприємств.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що хоча платник не заперечує стосовно застосування методу чистого прибутку у 2017 році, але відповідно до аналізу документації платника податків функції, активи та ризики порівняно з 2015 та 2016 роками у контрольованих операціях не змінювались.
Шостий апеляційний адміністративний суд резюмував, що платником у контрольованих операціях за 2015-2017 роки не тільки здійснювалась підготовка товару до перепродажу та його транспортування (поділ товарів на партії, формування поставок, сортування, перепакування), а і його переробка та виробництво (з імпортованої сировини), тому характеристики кінцевої продукції істотно відрізняються від характеристик імпортованих товарів та сировини до переробки.
Таким чином, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ГУ ДПС у Київській області задоволено повністю, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
У яких випадках використовуються операції «службове внесення» та «службова видача»?
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:
операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Викрито факти ухилення від сплати податків на суму понад 170 млн гривень
Податківці спільно з Головним слідчим управлінням СБУ в рамках кримінального провадження викрили схему ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб.
Як зʼясували співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС в Одеській області, фізична особа-підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, здійснювала реалізацію майнових прав нерухомості без відображення в обліку отриманого доходу. Це призвело до ухилення від сплати податків у сумі понад 170 млн гривень.
Матеріали досліджуються в межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?
Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи має право самозайнята особа скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та задекларувати кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, які не були задекларовані у податковій декларації та з яких не були..
Чи має право самозайнята особа скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та задекларувати кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, які не були задекларовані у податковій декларації та з яких не були сплачені відповідні податки і збори? Чи будуть зазначені кошти під час проведення документальної перевірки вважатися такими з яких сплачені усі податки та збори?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.
Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Викрито факти заволодіння коштами споживачів шляхом незаконного збільшення тарифів на постачання теплової енергії
Податківці виявили схему заволодіння коштами споживачів шляхом незаконного збільшення тарифів на постачання теплової енергії.
Співробітники відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Сумській області зʼясували, що підприємство сфери теплопостачання здійснювало безтоварні операції з придбання вугілля. Зазначені дії спричинили безпідставне завищення вартості послуг на постачання теплової енергії та призвели до неправомірного заволодіння коштами споживачів у розмірі понад 50 млн гривень.
Матеріали досліджуються у межах кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Протягом 2021 року контакт-центром ДПС опрацьовано 977,3 тис. звернень платників
Протягом 2021 року Контакт-центром ДПС прийнято 977,3 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень 920,7 тис. отримано у телефонному режимі, 10,7 тис. – електронною поштою і факсом, 0,1 тис. – з використанням автовідповідача та 45,8 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 3,2 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – грудня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1247 уніфікованих запитань - відповідей та внесено 1530 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» ;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) , або його мобільної версії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Які дії СГ якщо був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО?
При зміні кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?
Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?
Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
номінальна вартість прав грошової вимоги;
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
У яких випадках використовуються операції «службове внесення» та «службова видача»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:
► операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
► операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Коли подається одноразова (спеціальна) добровільна декларація, якщо фізособа володіє коштами, що розміщенні на депозитному банківському рахунку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платникам рентної плати про зміну ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
ДПС України з метою ефективного адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доводить до відома лист Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України від 18.01.2022 № 04-32/10-2022/12506.
У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі – Комітет) розглянуто звернення від 06.12.2021 № 1203/2/99- 00-04-01-03-02 щодо надання методологічної допомоги з питань набрання чинності змін Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Відповідно до пункту 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься прийняття законів.
16 січня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон № 466, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 23 травня 2020 року, крім:
- змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42-1.5 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту "е" підпункту 141.4.1, абзаців восьмого – одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;
- змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів "в"-"ґ" пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- доповнення Податкового кодексу України статтею 39 прим.2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року;
- доповнення Податкового кодексу України статтями 112 прим.1, 125 прим.1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56 прим. 4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19 прим. 1.1.13, 19 прим.1.1.16 – 19 прим. 1.1.18 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2 прим. 1, 215.3.3, 215.3.3 прим. 1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 – 228.4, 228.7-228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
- змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту "д" пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13 прим. 1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон № 466 та визначила, що зміни до підпунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, а саме зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року.
Згідно частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд не застосовує закон чи інший правовий акт лише в тому разі, якщо суд доходить висновку, що такий закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.
Закон № 466 в частині набрання чинності прийнято у відповідності до положень статті 94 Конституції України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників рентної плати!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У 2022 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:
- за січень 2022 року – на 02 березня 2022 року.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за січень 2022 року – до 28 лютого 2022 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1525: який порядок подання звітності особою – нерезидентом, яка постачає електронні послуги фізичним особам?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, подає до податкових органів спрощену податкову декларацію з ПДВ (абзац третій п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Форма такої декларації, а також особливості її складання та подання визначені Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555 (). Цей наказ набрав чинності з 01 січня 2022 року.
Особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (граничний строк). Декларація подається незалежно від того, здійснювалося чи ні постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, такою особою – нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду (п. 208 прим 1. 8 ст. 208 прим. 1 ПКУ).
У спрощеній податковій декларації зазначаються (п. п. 208 прим. 1 8.1 п. 208 прим 1. 8 ст. 208 прим. 1 ПКУ):
а) найменування особи – нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;
в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;
г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування ПДВ;
ґ) сума ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1914: щодо оподаткування ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ).
Відповідно до внесених змін, з 01.01.2022 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються, зокрема доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:
► садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
► особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).
При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити ПДФО з суми такого перевищення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи оподатковується ПДФО сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом фізсобі – орендодавцю, відповідно до договору оренди?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Норми встановлені п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої ст. 762 глави 58 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.
Відповідно до п. п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо подання заяви про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п. п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Підпунктом 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ встановлені, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п. п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п. п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про термін, протягом якого контролюючим органом здійснюється перереєстрація платника ПДВ у зв’язку із зміною найменування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.
Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.
Наразі вносяться зміни до нормативно-правових актів та програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» в частині реалізації можливості внесення запису про перереєстрацію до реєстру платників ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.
Тому, з метою прискорення процедури перереєстрації рекомендуємо платнику ПДВ подати до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
Пунктом 4.2 розд. ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами і доповненнями, визначено, зокрема, що у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги ФОП – «загальносистемників»!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають Декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п. п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
ФОП подають Декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ передбачено, що ФОП у Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис):
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника ПДФО станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об’єкт майна відображається платником ПДФО окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування подає за результатами календарного року Декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України від 03.06.2021 року №1525-IX: особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами: відповіді на актуальні питання в телефонному режимі
Днями в.о. заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування Вікторія БАРАНЕЦЬ відповіла на актуальні питання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Закон України від 03.06.2021 року №1525-IX: особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами».
Питання 1. Доброго дня! За якою ставкою резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами сплачують податок на доходи починаючи з 01.01.2022?
Відповідь. Доброго дня! Законом України від 03.06.2021 №1525-IX (далі - Закон №1525) «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», який набрав чинності з 01 січня 2022 року, скасовано підпункт 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що передбачав сплату 20 відсотків податку на доходи нерезидента за виробництво та/або розповсюдження реклами.
Тобто, починаючи з 01 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу та утримують податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати.
Питання 2. Доброго дня! В який термін особа нерезидент, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, може подати заяву про обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ у випадку, якщо у 2021 році обсяг операцій з постачання електронних послуг на митній території України перевищив 1 000 000 гривень?
Відповідь. Доброго дня! Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1525 зміни, які внесені ним до Кодексу в частині реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, застосовується до податкових періодів починаючи з 1 січня 2022 року.
Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи-нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичними особами електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквіваленту 1 000 000 гривень.
Ця сума обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.
Заява про обов’язкову реєстрацію особи-нерезидента як платника ПДВ, яка у 2021 році досягла зазначеного обсягу операцій, подається такою особою-нерезидентом до 31 березня 2022 року включно (до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла граничного обсягу).
Зазначена заява подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги. Закону №1525 не передбачає можливості подати заяву у інший спосіб, ніж через спеціальне портальне рішення, і зробити це раніше, ніж з 1 січня 2022 року.
Питання 3. Доброго дня! З якої дати особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ у разі обов’язкової реєстрації як платник ПДВ ?
Відповідь. Доброго дня! У разі обов’язкової реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, така особа нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ. Внесення запису до реєстру платників податку здійснюється протягом трьох робочих днів після надходження заяви про реєстрацію як платника податку до податкового органу.
Термін, протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:
► реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
► програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо розміру єдиного внеску, який застосовує юрособа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиний внесок.
Відповідно до п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Згідно з п. п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.
Враховуючи зазначене вище, юрособа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно – правовим договором застосовує ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Як вноситься кадастровий номер земельної ділянки (паю) при заповненні в електронному вигляді графи 12 розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкті оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Підпунктом 8.1 та 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 передбачено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкті, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» розд 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, зокрема, кадастрового номера для земельної ділянки.
Якщо у платника податків наявна земельна ділянка, про яку він повідомляє контролюючий орган як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, то у графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення за ф. № 20-ОПП ним має бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки, який присвоєний цій земельній ділянці під час її державної реєстрації та занесений до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-IV «Про державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613).
Відповідно до ст.ст. 1 та 16 Закону № 3613 кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Таким чином, при заповненні в електронному вигляді графи 12 розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП кадастровий номер земельної ділянки (паю), який зазначений в Державному земельному кадастрі, вноситься із дотриманням послідовності всіх цифр, знаків, двокрапок, інтервалів, тощо.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізособа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця: що з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Норми передбачені п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Статтею 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, припинила діяльність: подання декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до абзацу першого п. п. 2 п. 11.18 розд. ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п. п. 4 п. 11.18 розд. ХI Порядку № 1588).
Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8-ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи включаються до доходу ФОП доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів поточного банківського рахунку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Тобто, дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу ФОП, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.
Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.
Згідно з п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п. п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).
Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п. п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку.
При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, якій нараховані такі доходи (п. п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Подання декларації про доходи фізособою-нерезидентом при продажу інвестиційного активу фізособі на території України, якщо нерезидент не має місця проживання в Україні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Норми встановлені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкова декларація заповнюється платником ПДФО самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому гл. 2 розд. II ПКУ (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Виконання податкового обов’язку платника ПДФО може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).
Сплата ПДФО та збору здійснюється платником ПДФО безпосередню, а у випадках, передбачених податковим законодавством, представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).
Фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом, несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (п. п. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, у разі якщо фізична особа – нерезидент не має місця проживання в України уповноважений чи законний представник такої особи подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку, до контролюючого органу, в якому цей уповноважений чи законний представник перебуває на обліку.
У разі відсутності уповноваженого чи законного представника фізична особа – нерезидент може призначити такого представника відповідно до чинного законодавства для представництва його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо декларування коштів від здійснення господарської діяльності у рамках податкової амністії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Чи має право самозайнята особа скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та задекларувати кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, які не були задекларовані у податковій декларації та з яких не були сплачені відповідні податки і збори? Чи будуть зазначені кошти під час проведення документальної перевірки вважатися такими з яких сплачені усі податки та збори?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.
Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому відповідно до п. п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Внесення і видачу готівки з місця проведення розрахунків необхідно реєструвати через РРО/ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (РРО)/ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Термін, протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:
► реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
► програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи може філія платника ПДВ, якій делеговано право складання ПН, скласти РК до ПН, яка була складена іншим підрозділом такого платника ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних (ПН) надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 201.8 ст. 201 ПКУ.
Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника ПДВ самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання ПН. Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
При цьому п. п. «г» п. 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що у разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
Отже, філія або структурний підрозділ платника ПДВ, яким делеговано право складання ПН не має право скласти розрахунок коригування (РК) до ПН, що була складена іншою філією або структурним підрозділом такого платника.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Робоча зустріч керівництва податкової служби Дніпропетровщини з підприємцями Павлоградського регіону: про впровадження РРО та ПРРО
З метою проведення роз’яснювальної роботи стосовно впровадження законодавчих змін щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку другої – четвертої груп під час ведення господарської діяльності робочою групою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на чолі з заступником начальника ГУ ДПС Валерієм Леоновим 27.01.2022 здійснено виїзд до Павлоградського регіону Дніпропетровщини, під час якого проведені зустрічі з ФОПами та їх представниками.
У робочій групі від ГУ ДПС задіяні: начальник управління електронних сервісів Свірська Алла; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Самсоненко Євгенія; заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Дудник Роман та головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб Сова Ріта.
У зустрічах також прийняли участь: фахівці Павлоградської ДПІ ГУ ДПС; управлінь ГУ ДПС: з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, податкового адміністрування фізичних осіб; організаційно-розпорядчого; інформаційної взаємодії; представник виконкому Павлоградської міської ради.
Під час спілкування з ФОПами у ТЦ «Гулівер» та ТК «Олимпия» міста Павлограда обговорювались нагальні питання, пов’язані з використанням РРО/ПРРО, а саме: обов’язковість застосування з 01.01.2022 РРО/ПРРО ФОПами – «спрощенцями», порядок реєстрації ПРРО, переваги ПРРО, а також необхідність ведення обліку товарних запасів.
ФОПи активно долучились до спілкування з працівниками податкової служби, адже питання використання РРО/ПРРО зараз є одним із найактуальніших для малого бізнесу.
У ході діалогу з підприємцями податківці роз’яснювали законодавчі нововведення, відповідали на питання, обмінювались інформацією.
Платники отримали від держслужбовців інформаційні матеріали з актуальними роз’яснюваннями із зазначеної тематики.
Взаємодія, співпраця з бізнесом та відкритість до діалогу – важливий напрямок роботи податкової служби. Адже від свідомого ставлення до сумлінної сплати податків платниками залежить добробут і кожного з нас, і держави в цілому.
Дніпропетровськими податківцями викрито схему ухилення від сплати податків із ввезених на митну територію України товарів
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області спільно з працівниками Державного бюро розслідувань встановлено факти заниження вартості імпортованих товарів підприємством ТОВ «А», що призвело до заниження податку на додану вартість.
В ході досудового розслідування встановлено, що імпортні операції здійснювались із залученням підприємства – нерезидента, яке виступає контрактоутримувачем по зовнішньоекономічним контрактам. Фактичними відправниками (постачальниками) товарів є підприємства, зареєстровані в Мексиці, Сполучених Штатах Америки та Канаді. Тобто, при здійсненні імпортних операцій вказані суб’єкти господарської діяльності використовують непрямі контракти між виробником і отримувачем, умисно залучаючи юридичних осіб – нерезидентів, зокрема і тих, що несуть високий ризик ділових відносин і віднесені до офшорних зон.
Так, в ході проведення аналізу з використанням висновків судової автотоварознавчої та судової економічної експертиз підтверджено, що митні платежі, визначені та задекларовані у митних деклараціях, не відповідають реальній вартості імпортованого товару, що спричинило ненадходження до бюджету податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів у сумі понад 27,9 млн гривень.
За зазначеними фактами Державним бюро розслідувань в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.
Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (частина 5 ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників єдиного внеску!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, членство у профспілковій організації, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники ЄП третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платники єдиного податку третьої групи (ФОП) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, який набрав чинності 01.01.2021 (далі – Наказ № 752) форму Податкової декларації платника єдиного податку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).
Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
Пунктом 2 Наказу № 752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.
Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.
Враховуючи зазначене, платники єдиного першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи необхідно облаштовувати витратоміри-лічильники на кожному місці відпуску пального наливом з транспортного засобу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Норми встановлені п. 230.1.5 ст. 230 Податкового кодексу України.
Водночас, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Разом з цим, згідно з підпунктом «в» п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом повинні бути облаштовані транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які: призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у підпункті «б» п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землях, що перебувають у власності або користуванні замовника для визнання операції із заправлення пальним за договорами підряду такими транспортними засобами власним споживанням пального.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Які дії суб’єкта господарювання якщо був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що при зміні кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Що означає поняття тип ПРРО «Пересувний» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), але може використовуватися на всій території України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.
Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.
Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:
- технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон № 1525: як змінюється обов’язок для суб’єктів господарювання щодо сплати податку на доходи нерезидента при здійсненні виплат нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» скасовано з 01 січня 2022 року норму підпункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка передбачала сплату 20 відсотків податку на доходи нерезидента за виробництво та/або розповсюдження реклами.
Такі операції з 01 січня 2022 року оподатковуються за загальними правилами для доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, згідно з вимогами п. п. 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
До 1 січня 2022 року резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/ або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.
Починаючи з 1 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п. п. «к» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об'єктом для утримання податку на доходи нерезидента.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До держбюджету впродовж 2021 року від платників Дніпропетровського регіону надійшло понад 8 млрд грн ПДФО
Платниками Дніпропетровського регіону до загального фонду державного бюджету впродовж 2021 року спрямовано понад 8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Надходження у порівнянні з 2020 роком збільшились майже на 1,5 млрд грн, або на 22 відсотки. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.
За словами Леонова Валерія, держбюджет отримав належні надходження з ПДФО завдяки відповідальному ставленню наших платників до своїх обов’язків і це забезпечило позитивну динаміку зі сплати податку на доходи фізичних осіб впродовж 2021 року.
Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадав, що відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ) податковий агент щодо ПДФО – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізичні особи – платники єдиного податку протягом 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямували майже 2,8 млрд грн
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку протягом 2021 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 2,8 млрд гривень. У порівнянні з 2020 роком надходження виросли майже на 550,8 млн грн або на 24,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Децентралізація надала можливість громадам забезпечувати фінансування соціальної сфери на місцях та використовувати отримані кошти безпосередньо на розвиток Дніпропетровської області. А збільшення надходжень до місцевих бюджетів є фінансовим підґрунтям, яке забезпечує такий розвиток.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Пресконференція Ганни Чуб: очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області розповіла про підсумки роботи податкової служби за минулий рік
Про підсумки роботи податкової служби Дніпропетровської області за 2021 рік та першочергові завдання на поточний рік йшлося сьогодні, 27.01.2022, на пресконференції начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Ганни Чуб, яка відбулася в інформаційному агентстві «Мост-Днепр».
Очільниця ГУ ДПС зазначила, що 2021 рік для податкової служби був дійсно важливим та особливим. З 01 січня 2021 року Державна податкова служба України працює як єдина юридична особа, тобто успішно завершився ще один крок реформування.
І найкращим свідченням цього є показники надходжень до бюджету.
Незважаючи на карантинні умови, у минулому році платниками податків Дніпропетровщини забезпечено не тільки стабільність надходжень до бюджетів, а і динаміку зростання податків, зборів та платежів.
Протягом 2021 року до бюджетів спрямовано понад 60 млрд грн, що на 13,6 млрд грн перевищує відповідний показник 2020 року (темп росту – майже 129 %), у тому числі:
- до державного бюджету надійшло понад 28 млрд грн, що на 6,6 млрд грн більше відповідного показника 2020 року (темп росту – майже 130 %);
- до місцевих бюджетів – майже 32 млрд грн, що майже на 7 млрд грн більше надходжень 2020 року (темп росту – понад 128 %).
Продовжуючи тему бюджетних надходжень Ганна Чуб зазначила, що із загальної суми податків і зборів, що наповнили місцеві бюджети, збільшились і надходження до бюджету міста Дніпра.
«Так, зокрема, у 2021 році бюджет міста отримав майже 1,4 млрд грн плати за землю, що на 552 млн грн (або на 67 %) більше ніж у 2020 році. Надходження до бюджету м. Дніпра податку на нерухоме майно у порівнянні з 2020 роком збільшились на 109 млн грн (або на 56 %) і склали майже 304 млн гривень», – зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини.
До державних цільових фондів впродовж 2021 року надійшло понад 20 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 3 млрд грн більше 2020 року (темп росту – понад 119 %).
Ганна Чуб подякувала платникам за добросовісне ставлення до сплати податків – джерела стабільного наповнення бюджетів.
Спілкуючись з представниками засобів масової інформації (далі – ЗМІ) Ганна Чуб зауважила: «Після успішно проведеної реформи у суспільстві зріс рейтинг та рівень податкової служби. Зараз податкова – це потужна служба з достойною зарплатою працівників. За минулий рік укомплектованість кадрами податкової служби області склала 96 %».
Очільниця ГУ ДПС також відмітила, що продовжує активну роботу мобільний ЦОП, який обслуговує саме віддалені куточки Дніпропетровщини. Протягом минулого року він здійснив 296 виїздів, під час яких надано майже 3,5 тисячі адміністративних послуг.
Податкова служба області продовжує розвивати комунікацію із суспільством на принципах прозорості і партнерства, проводячи, зокрема, інформаційно-роз’яснювальну роботу та забезпечуючи зворотній зв’язок з платниками податків.
На сьогодні одним з важливих питань для малого бізнесу є застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО і щоб цей процес був легким і доступним для платників податкова служба області проводить широкомасштабну роз’яснювальну роботу.
Ганна Чуб звернула увагу, що активна роз’яснювальна робота з питання обов’язкового застосування з 01.01.2022 фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку I – IV груп, які здійснюють розрахункові операції, РРО та програмних РРО, проводиться з перших днів січня поточного року.
З цією метою щоденно робоча група ГУ ДПС здійснює виїзд мобільним ЦОПом до торгівельних центрів та комплексів, а також інших місць концентрації ФОПів. Під час таких виїздів податківці проводять зустрічі та спілкуються з платниками, відповідають на питання і надають практичну допомогу.
Під час пресконференції до уваги її учасників надані відеоролики «Інтегруй у свій бізнес РРО/ПРРО – це легко і доступно», створені ГУ ДПС, які продемонстрували процес спілкування фахівців податкової служби Дніпропетровщини з платниками під час виїздів у рамках інформаційно-роз’яснювальної роботи.
«На сьогодні у січні 2022 року уже здійснено 320 виїздів. У рамках цих виїздів з ФОПами проведено майже 8 тисяч зустрічей та 19 семінарів. Хочу зазначити, що такий діалог дійсно важливий не тільки для бізнесу, а і для нас», – акцентувала очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Підсумовуючи, Ганна Чуб ще раз подякувала платникам за сумлінну сплату податків, проявлення патріотизму та соціальну відповідальність і зазначила, що команда податківців Дніпропетровщини і надалі працюватиме у напрямку формування у платників стійкої громадської позиції, що податки повинні сплачуватись добровільно.
Взаємодія та співпраця з платниками податків на партнерських засадах, відкритість до діалогу з бізнес-спільнотою та громадськістю – це важливі напрямки роботи податкової служби області, які сприятимуть наповнення бюджету задля економічного процвітання не тільки регіону, а і нашої держави.
Пресконференція пройшла у форматі діалогу, представники ЗМІ отримали відповіді на питання, що їх цікавили.
Про сплату акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах бартеру
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Отже, у разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно в грошовій формі.
За частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) повинен перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти. Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. Головне, щоб або відбулося відвантаження (передача) продукції покупцю, або надійшли за неї кошти на рахунок продавця – платника акцизного податку
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Деякі особливості заповнення звіту за формою № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470 зі змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту № 1-ОА є декалітри (дал).
Пунктом 11 розділу 2 Порядку передбачено, що у графі 12 розділу I «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» Звіту № 1-ОА зазначаються витрати при проведенні внутрішньо-складських операцій, транспортуванні тощо.
Отже, в графі 12 «Витрати при проведенні внутрішньо-складських операцій, транспортуванні тощо» Звіту № 1-ОА зазначається об’єм (в декалітрах) алкогольних напоїв, що був втрачений при проведенні внутрішньо-складських операцій, транспортуванні тощо (наприклад бій, крадіжки та інше).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Новини податкового законодавства на онлайн семінарі
За організацією Криворізького місцевого центра з надання безоплатної вторинної правової допомоги – державної установи у сфері управління Міністерства юстиції України, 26 та 27 січня 2022 року проведено онлайн семінар для землевласників та землекористувачів на тему «Земельний податок. Нове в законодавстві щодо сплати земельного податку».
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Дмитро Шкленський.
На семінарі особливу увагу приділено змінам внесеними Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Зазначено, що розширено перелік підстав для нарахування земельного податку, визначених п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Відповідно до пункту 286.2. статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Фізособи, яким призначено пенсію не за віком, після досягнення пенсійного віку мають право на пільгу щодо сплати земельного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми передбачені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до 01 травня поточного року або протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про застосування пільги довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Які дії СГ, якщо при роботі в «Електронній касі» в Електронному кабінеті виникає помилка «Офлайн-сесія», яка не дає можливість друкувати фіскальний чек та її причини?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкту господарювання необхідно пересвідчитись в якому режимі працює програмний реєстратор розрахункових операцій: у режимі онлайнобміну з фіскальним сервером чи у режимі офлайн.
В залежності від наявності/відсутності зв’язку платнику слід обрати відповідний режим та сформувати чек.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників плати за землю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285).
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оподаткування ПДФО іноземних доходів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Деклрація), та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (далі – ПКУ) (18 відс.).
Норми встановлені п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податківці прийняли участь у засіданні комісії з питань надходжень податку з доходів фізичних осіб і легалізації трудових відносин
Сьогодні, 26 січня 2022 року, за ініціативою Інспекції з питань праці та зайнятості Дніпровської міської ради пройшло засідання комісії з питань надходжень податку з доходів фізичних осіб і легалізації трудових відносин (далі – Комісія).
У засіданні Комісії прийняв участь (онлайн) заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій та фахівці ГУ ДПС.
На засіданні Комісії запрошені керівники підприємств, які нараховували заробітну плату менше встановленого законодавством мінімуму, мали значні обсяги постачання та незначну кількість найманих працівників. .
На засіданні Комісії керівникам підприємств надано рекомендації щодо необхідності активізації роботи в напрямку підвищення нарахованої та виплаченої заробітної плати.
Хто відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення?
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Норми встановлені п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про випадки, в яких необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про способи подання заяви щодо повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Пунктом 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), встановлено, що повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
- особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою;
- в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: .
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Розмір ПСП з 01.01.2022
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 481 гривень.
Норми передбачені ст.. 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Граничний розмір доходу, до якого застосовується ПСП у 2022 році становить 3 470,00 грн, цей розмір обчислюється як добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн, а саме:
(2481,00 х 1,4) (п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).
Отже, сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму ПСП у 2022 році у розмірах:
● базова (загальна) ПСП для будь-якого платника ПДФО – становить половину (50 %) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року: 1 240,50 грн (2 481,00 х 50 %);
● ПСП для платника ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становитиме 100 % суми базової (загальної) ПСП у розрахунку на кожну таку дитину – 1240,50 грн (100 % х (2 481,00 х 50 %));
● ПСП для платника ПДФО, який є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років – 150% суми базової (загальної) пільги, –1 860,75 грн (150 % х (2 481,00 х 50 %));
● ПСП для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200 % суми загальної пільги, а саме: 2 481,00 грн (200 % х (2 481,00 х 50 %)).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги ФОП на спрощеній системі оподаткування,які мали основне місце роботи протягом 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01 січня 2021 року статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною шостою, згідно з якою передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, меншому мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Оскільки з 1 січня 2022 року розпочалася кампанія з подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) за результатами 2021 року, звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування на окремі особливості заповнення декларації, за умови наявності основного місця роботи:
1) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та протягом всього 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався щомісячно єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, не заповнюють та не подають разом з декларацією додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1);
2) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та лише в окремих місяцях 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, або мали основне місце роботи протягом всього 2021 року, проте роботодавцем за таку фізичну особу в усіх чи окремих місяцях сплачувався єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску, заповнюють та подають разом з декларацією додаток 1.
У такому випадку в додатку 1 ФОП в рядку 8 вказує період перебування на спрощеній системі оподаткування протягом року (наприклад з 01.01.2021 по 31.12.2021), а в таблиці Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» проставляє значення 0, в колонці «3» розмір єдиного внеску вказується відсоток єдиного внеску, тобто значення 22.
У місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» ФОП визначає базу нарахування єдиного внеску та суму єдиного внеску, але не менше мінімального страхового внеску (з січня по листопад 2021 року це 6 000,00 та 1 320,00 відповідно, в грудні – 6 500,00 та 1 430,00 відповідно), в колонці «3» незмінним залишається розмір єдиного внеску, тобто 22.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Новації податкового законодавства 2022 року: у форматі онлайн податківці Дніпропетровщини провели зустріч з представниками СУП
З 01січня 2022 року набрали чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).
З метою інформування платників податків про новації податкового законодавства 2022 року, сьогодні, 25.01.2022, у форматі он-лайн відбулась зустріч фахівців податкової служби області з представниками Спілки українських підприємців (СУП).
У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерій Леонов; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова; заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Ольга Вишньовка; заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Ірина Жуковіна; головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Мирослава Коваленко; головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Світлана Плоха; представники Спілки українських підприємців.
«Новий, 2022 рік, як і попередні роки, багатий на новації у податковому законодавстві. Справжньою податковою реформою у 2022 році стали нововведення, запроваджені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Цей документ вніс зміни практично до усіх податків і зборів, справляння яких регулюється Податковим кодексом України», - зазначив Валерій Леонов.
На зустрічі розглядались зміни податкового законодавства, запроваджені з 01.01.2022 щодо податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного податку та податку на доходи фізичних осіб.
Спілкування проходило у форматі активного діалогу, під час якого учасники заходу обговорювали нововведення 2022 року.
Розвиток сервісу для бізнесу, створення сприятливого бізнес-клімату – все це у сфері компетенції податкової служби, а прямі комунікації з бізнесом дозволяють визначати нагальні питання, які потребують оперативного вирішення.
Організація електронного зворотного зв'язку з платником податків – важливий фактор партнерських відносин. Довірчі відносини з платниками податків це наша реальність, адже податкова служба сьогодні – це надійний, стабільний і прогнозований партнер, який підтримує постійний конструктивний діалог з бізнес-спільнотою.
У заключному слові Валерій Леонов нагадав присутнім про нововведення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО з 01.01.2022 і про продовження кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка триватиме до 01 вересня 2022 року, а також висловив сподівання, що традицію спілкування з платниками на принципах співпраці буде продовжено і у 2022 році.
Важливо, що інформацію, отриману під час зустрічі представники бізнесу використають за потреби. Адже обізнаність в нормах податкового законодавства скорочує кількість порушень, і такі зустрічі направлені на те, що більшість представників бізнесу працювало у правовому полі, своєчасно наповнюючи бюджети.
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та
Центральний райони м. Дніпра)
