Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)

2022-01-25 10:50 71 Подобається

ДПС розробила новий відеоролик щодо застосування РРО при торгівлі в інтернеті

ДПС розробила черговий відеоролик для суб’єктів господарювання щодо правил застосування РРО при торгівлі через інтернет. У відео можна дізнатись як працювати через інтернет без касового апарату та без порушень законодавства.

Відеоролик "Про застосування РРО при торгівлі в інтернеті" https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/videouroki-ta-animatsiya-rro-prro/8555.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Податківці у складі міжвідомчих робочих груп провели майже 3,5 тис. перевірок АЗС

Протягом 2021 року за участі представників податкових органів у складі міжвідомчих робочих груп проведено 3 464 перевірки АЗС. Виявлено 3 357 порушень податкового та іншого законодавства, за їх результатами донараховано 529,7 млн грн штрафних (фінансових) санкцій. Вилучено з незаконного обігу пального на суму 59,5 млн грн та обладнання на 8,5 млн гривень.

Нагадаємо, що для подолання критичної ситуації на нафтогазовому ринку відповідно до протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 29, протягом 2021 року активізовано діяльність міжвідомчих регіональних робочих груп, створених при обласних державних адміністраціях рішенням Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року. Такі групи проводять спільні заходи для боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним в Україні

Представники Державної податкової служби України разом з представниками Національної поліції України, ДФС, ДСНС, Держархбудінспекції, Держпраці, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Мін’юсту та органів прокуратури беруть участь у 26 постійно діючих робочих групах по відпрацюванню АЗС.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС розробила відеоролик «Фіскальний чек – гарантія захисту прав споживача»

Державна податкова служба України розробила черговий відеоролик для суб’єктів господарювання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Цього разу у відео розʼяснюється, який захист та гарантії надає фіскальний чек споживачам від недоброчесних продавців.

Відеоролик "Фіскальний чек – гарантія захисту прав споживача" https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/videouroki-ta-animatsiya-rro-prro/8537.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Чи необхідно СГ при здійсненні діяльності у сфері оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахунки за готівку та/або в безготівковій формі..

Чи необхідно СГ при здійсненні діяльності у сфері оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахунки за готівку та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) з використанням роботи РРО або ПРРО?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі –Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Владислав Бугасов привітав зі складанням Присяги державного службовця учасників проєкту «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС»

«Складання Присяги – це визначна подія в житті кожного державного службовця, який починає свій шлях. Керівництво ДПС сподівається на те, що ви всі покажете той рівень роботи, знань, які наша держава очікує від вас як молодих спеціалістів», – такими словами привітав в.о. першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов учасників проєкту «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС».

Він, зокрема, відзначив, що Головне управління ДПС у м. Києві є флагманом зазначеного проєкту, адже вперше в податковій службі почало його розвивати. Окрім того, відмітив й ефективність проєкту.

Владислав Бугасов висловив сподівання, що нова генерація державних службовців, яка здобуватиме досвід у стінах податкової служби, буде гідно виконувати завдання, які ставить перед ДПС керівництво держави.

В. о. першого заступника Голови ДПС також вручив подяки працівникам ДПС Києва за сумлінну працю та успішне наставництво щодо державних службовців, що здобувають освіту за дуальною формою навчання.

Учасники заходу: Сергій Захарін – державний секретар Міністерства освіти і науки України, Злата Лагутіна – начальник Головного управління ДПС у м. Києві, пан др. Томас Маєр – директор проекту «Ефективне управління державними фінансами III», Валентина Унинець - Ходаківська – в.о. ректора Державного податкового університету, Анатолій Колот – т.в.о. ректора ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», представники ВНЗ, фахівці ДПС Києва, студенти - дуалісти.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Новий відеоролик від ДПС щодо застосування РРО

ДПС створила новий навчальний відеоролик для суб’єктів господарювання про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відеоролик "Про використання рєєстраторів розрахункових операцій" https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/8509.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС та БЕБ погодили меморандум про співпрацю та партнерство

Для об’єднання зусиль у напрямі створення сприятливих умов для розвитку доброчесного бізнесу та протидії економічним правопорушенням за результатами зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та директор БЕБ Вадим Мельник домовилися про підписання міжвідомчого Меморандуму про співпрацю та партнерство між Державною податковою службою та Бюро економічної безпеки.

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко відзначила, що податкова служба готова ефективно співпрацювати з Бюро, отже з моменту підписання цього Меморандуму почнеться нова сторінка такого співробітництва між двома державними органами.

За словами очільника ДПС метою Меморандуму є організація ефективної співпраці між ДПС та БЕБ у протидії економічним злочинам та координації спільних дій для підвищення ефективності наповнення бюджету.

У свою чергу директор БЕБ Вадим Мельник підкреслив, що підписання Меморандуму – це свідчення того, що співпраця державних органів є плідною. Спільними зусиллями будуть забезпечені комфортні умови для сумлінних платників податків та усунені передумови створення схем протиправної діяльності у сфері економіки.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відеоінструкція хто з ФОП застосовує РРО/ПРРО?

Покрокова відеоінструкція щодо порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців.

Відеоінструкція як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми?

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції ”сторно” із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Хто є декларантом об’єкта нерухомості, який перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, частки кожного з яких в межах норм, визначених для об’єктів щодо яких не здійснюється одноразове (спеціальне) добровільне декларування, а загальна площа...

Хто є декларантом об’єкта нерухомості, який перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, частки кожного з яких в межах норм, визначених для об’єктів щодо яких не здійснюється одноразове (спеціальне) добровільне декларування, а загальна площа об’єкта нерухомості перевищує площу активів, що не декларуються?

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. метрів.

Відповідно до частини першої ст. 356 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (частина перша ст. 357 ЦКУ).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).

Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з частиною третьою ст. 369 ЦКУ співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкту нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Фіскалізація у деталях: ДПС підготувала відеороз’яснення

Державна податкова служба України у рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії надає практичну інформаційну підтримку суб’єктам господарювання, зокрема, стосовно фіскалізації, яка відбулася з 1 січня 2022 року.

В цьому відео підприємці знайдуть відповіді на основні питання щодо розрахункових операцій та ін.

«Фіскалізація – це не про збільшення тиску на суб’єктів господарювання, це про єдині правила гри для всіх», - Роман Добрянський, заступник начальника управління фактичних перевірок Департаменту податкового аудиту ДПС.

Відеороз’яснення "Фіскалізація у деталях" https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/instrukcii/8508.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Викрито схему ухилення від сплати податків шляхом формування фіктивного податкового кредиту

Співробітниками боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Вінницькій області викрито схему формування суб’єктом господарювання фіктивного податкового кредиту для підприємств реального сектору економіки з метою мінімізації сплати останніми ПДВ до бюджету.

Встановлено, що суб’єкт господарювання з метою прикриття незаконної діяльності та уникнення блокування податкових накладних в ЄРПН, декларував в податковій звітності наявність виробничих потужностей та трудових ресурсів, необхідних для здійснення задекларованого виду діяльності.

Задокументовано, що орендодавці виробничих ресурсів з моменту реєстрації податкову звітність не подавали, мають ознаки фіктивності.

Загальний обсяг нібито проведених операцій постачання ТМЦ в адресу контрагентів-покупців склав понад 120 млн грн. Збитки державі (бюджету) у вигляді заниження сплати податку на додану вартість контрагентами - покупцями склали понад 20 млн грн.

Матеріали досліджуються правоохоронним органом для приєднання у межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Відповідно до п.п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

У 2021 році майже 222 тисячі осіб скористалися відкритими даними ДПС

У 2021 році майже 222 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС, та якими здійснено перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php

Найбільше здійснено переглядів у 2021 році по 6 наборах даних:

Реєстр платників податку на додану вартість47,9 тис. переглядів (21,6 %);

Реєстр платників єдиного податку40,6 тис. переглядів (18,3 %);

Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість34,8 тис. переглядів (15,7 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування28,2 тис. переглядів (12,7 %);

Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 17,5 тис.

переглядів (7,9 %);

Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 11,2 тис. переглядів (5,0 %).

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з:

м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Львівської, Київської та Одеської областях.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд

наборів даних є:

Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина та Сполучені Штати Америки.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Відеоінструкція від ДПС щодо подання декларації за 2021 рік ФОП 3 групи спрощеної системи оподаткування

Державна податкова служба України розробила відеоінструкцію, як подати декларацію за 2021 рік фізичними особами підприємцями, які обрали 3 групу спрощеної системи оподаткування.

Нагадуємо, що 9 лютого останній день подачі декларацій за 2021 рік фізичними особами підприємцями, які обрали 3 групу спрощеної системи оподаткування.

Відеоінструкція "Як подати декларацію за 2021 рік фізичними особами підприємцями, які обрали 3 групу спрощеної системи оподаткування" https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/8500.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?

Відповідно до абзацу двадцять першого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 2 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), встановлено, що реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

Національні оператори можуть реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися КОРО:

Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;

Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи.

Відповідно до п. 3 глави 1 розд. II Порядку КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Форму КОРО на господарську одиницю наведено у додатку 2 до Порядку.

Згідно з п. 4 глави 1 розд. II Порядку при реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер КОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового номера реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, відповідно до алгоритму його формування, та літери «г».

Пунктом 5 глави 1 розд. II Порядку визначено, що фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю, та проставленого через дріб порядкового номера наступної КОРО.

Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Відповідно до п. 6 глави 1 розд. II Порядку КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

Згідно з абзацом першим п. 7 глави 1 розд. II Порядку для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до цього органу:

заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304)) (абзац другий п. 7 глави 1 розд. II Порядку);

КОРО на господарську одиницю (абзац третій п. 7 глави 1 розд. II Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження (абзац четвертий п. 7 глави 1 розд. II Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи Реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть подавати заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді (п. 8 глави 1 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 11 глави 1 розд. II Порядку передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

При реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки КОРО (номер КОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, дата реєстрації КОРО, найменування контролюючого органу, дані про посадову особу контролюючого органу).

Відповідно до п. 12 глави 1 розд. II Порядку за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі КОРО реєструються в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Яку суму коштів повинна задекларувати ФО, яка має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повністю усю суму коштів чи тільки їх частину?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

Кім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Фіскалізація у деталях: ДПС підготувала відеороз’яснення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу що Державна податкова служба України у рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії надає практичну інформаційну підтримку суб’єктам господарювання, зокрема, стосовно фіскалізації, яка відбулася з 01 січня 2022 року.

В цьому відео підприємці знайдуть відповіді на основні питання щодо розрахункових операцій та ін.

«Фіскалізація – це не про збільшення тиску на суб’єктів господарювання, це про єдині правила гри для всіх», - Роман Добрянський, заступник начальника управління фактичних перевірок Департаменту податкового аудиту ДПС.

З відеороз’ясненням «Фіскалізація у деталях» можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/558005.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п. п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

- квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

- житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. метрів.

Відповідно до частини першої ст. 356 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (частина перша ст. 357 ЦКУ).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).

Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з частиною третьою ст. 369 ЦКУ співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкту нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про визначення річного обсягу викидів двоокису вуглецю, що перевищує 500 тонн за рік, при обчисленні екоподатку, якщо платник має декілька стаціонарних джерел забруднення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597. Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359.

Отже, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Об’єднання звітності з ПДФО та єдиного внеску: порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати податкові декларації для отримання податкової знижки.

З 01.01.2022 вводиться в дію нова форма податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі — Наказ № 783), що передбачає об’єднання звітності з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

В зв’язку із зазначеними змінами форма податкової декларації доповнена новими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску та додатком КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, п. 54 підрозділу XХ «Перехідних положень» ПКУ встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

Отже, за звітний 2021 рік фізичні особи — платники ПДФО додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

Водночас, доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків, за умови дотримання вимог п. 14 підрозділу 1 розділу XX ПКУ та з урахуванням Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 265, підлягають оподаткуванню військовим збором, а отже відображаються платниками ПДФО у рядку 10.10 податкової декларації.

Суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску відображаються у додатку ЄСВ 1.

Водночас враховуючи те, що з 01.01.2021 статтю 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено частиною 5, особи, які провадять незалежну професійну діяльність за умови взяття їх на облік фізичних осіб — підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 додаток ЄСВ 1 такими особами заповнюється за прикладами наведеними для фізичних осіб – підприємців.

Окрім цього, Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними різних видів діяльності як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, у зв’язку з чим рекомендуємо для таких осіб використовувати приклади заповнення додатку ЄСВ 1 наведеним для фізичних осіб – підприємців, однак у такому випадку чистий дохід (прибуток) від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягає сумуванню в графі 3 в розрізі місяців звітного періоду, при цьому в місяцях, у яких отримано чистий дохід (прибуток) сума доходу у графі 4 не може бути більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та меншою бази нарахування для мінімального страхового внеску.

Суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, відображаються платниками єдиного внеску у додатку ЄСВ 2, при цьому такий додаток подається лише з позначкою «довідкова» за місяць, в якому набуває дата закінчення дії договору або його розірвання.

Збільшення або зменшення сум зобов'язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки відображається у додатку ЄСВ 3 з позначкою «довідкова».

Платники, що подають податкову декларацію, яка передбачає наявність заповнених додатків ЄСВ 1 або ЄСВ 2 або ЄСВ 3 повинні зазначити у рядку 8 позначку «х».

При поданні розрахунку у додатку ЄСВ 1 «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» платнику необхідно одночасно зазначити позначкою «х»:

► необхідний тип декларації «звітна» або «звітна нова» у разі необхідності повного скасування інформації, що попередньо була подана до контролюючого органу у формі «звітна» за аналогічний звітний період;

► додаткову позначку «довідкова»;

► номер календарного місяця (числове значення), в якому подається така декларація.

Платники єдиного внеску, які подали впродовж звітного року розрахунок з типом форми «призначення пенсії» або «матеріального забезпечення, страхових виплат», зобов’язані в терміни визначені ПКУ подати розрахунок за звітний (податковий) період.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників!

Платникам платників щодо повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) / відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юрособі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юрособи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.01.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 «Про затвердження форми та Порядку надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2021 року за № 1525/37147 (далі – Наказ № 512), яким:

► затверджено форму Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення);

► Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Порядок).

Наказ № 512 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) та від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).

Детальніше щодо Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи можливо ознайомитись у листі ДПС України від 30.12.2021 № 28710/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/76994.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для платників ПДФО ПКУ передбачені пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:

► не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;

► отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);

► отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості уточнень Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).

Згідно з п. 2 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до п. 10 розд. V Порядку коригування показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:

1) у розд. I:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 вказати «1» - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. п. 1 п. 10 Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. п. 1 п. 10 Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 вказується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;

2) у розд. II:

- у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

- у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

- у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.

При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У 2021 році на 98 відс. виросли надходження до держбюджету рентної плати за спецвикористання води від платників Дніпропетровського регіону

Протягом 2021 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету майже 83,5 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Надходження збільшились у порівнянні з 2020 роком на понад 41,3 млн грн або на 98 відсотків.

Звертаємо увагу, що обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 Податкового кодексу України. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Плата за землю: місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2021 року від юридичних осіб отримали майже 4,3 млрд гривень

Юридичними особами Дніпропетровської області протягом 2021 року спрямовано до місцевих бюджетів майже 4,3 млрд грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились майже на 1,2 млрд грн або на 39 відсотків.

Нагадуємо, що юридична особа, яка набула права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності сплачує земельний податок з дня державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру з урахуванням процедури державної реєстрації, чинної на дату виникнення права власності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Кількість фізичних осіб – платників податків Дніпропетровщини зросла майже на 19,18 тис. осіб

Станом на 01.01.2022 на обліку в органах податкової служби Дніпропетровської області перебувало понад 261,2 тис. платників податків. Це на 7,8 тис. платників більше, ніж на 01.01.2021. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 113,8 тис. – юридичні особи та 147,4 – фізичні особи – підприємці.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.01.2022 обліковується майже 54,0 тис. фізичних осіб, з яких – 2,18 тис. – іноземців. У порівнянні з 2020 роком кількість зареєстрованих фізичних осіб зросла 19,18 тис. осіб.

Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 01 січня 2022 року у відповідному реєстрі перебуває понад 23,2 тис. юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, а саме: 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податківцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом 2021 року проведено 3 879 перевірок

Протягом 2021 року управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 3 879 перевірок. Це в 1,7 раза більше ніж у 2020 році (у 2020 році – 2 290).

За результатами контрольно – перевірочних заходів узгоджено з платниками податків 500,2 млн грн донарахованих сум.

Нагадуємо, що з Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/545291.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Як рахується час роботи в режимі офлайн?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317).

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізособи є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.

Згідно з п. п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю. Реквізити такої господарської зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати:

► відкриття зміни;

► проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

При зміні кваліфікованого електронного підпису касира необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

Нагадуємо, що реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) здійснюється шляхом подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 розміщена у банері «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Як заповнюється графа «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560), використовується платниками до 01.01.2018. Починаючи з 01.01.2018 запроваджується форма декларації, затверджена Наказом № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).

Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.

Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата».

При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).

Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».

В аналогічному порядку здійснюється нумерація нових звітних декларацій.

Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Норми встановлені п. п. 5 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:

- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для юрособою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи для ФОП передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Терміни, в які фізособа подає податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань

Відділ комунікацій з громадськіс територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра Кам’янський регіон) доводить до відома, що з 01.01.2022 розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2021 році.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан та доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан та доходи.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів у митному режимі реімпорту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 ч. другої ст. 78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п. п.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ.

Норми визначені п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 3 ч. другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

ДПС України з метою ефективного адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доводить до відома лист Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України від 18.01.2022 № 04-32/10-2022/12506.

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі – Комітет) розглянуто звернення від 06.12.2021 № 1203/2/99- 00-04-01-03-02 щодо надання методологічної допомоги з питань набрання чинності змін Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Відповідно до пункту 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься прийняття законів.

16 січня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон № 466, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 23 травня 2020 року, крім:

- змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42-1.5 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту "е" підпункту 141.4.1, абзаців восьмого – одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;

- змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів "в"-"ґ" пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

- доповнення Податкового кодексу України статтею 39 прим.2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року;

- доповнення Податкового кодексу України статтями 112 прим.1, 125 прим.1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

- змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56 прим. 4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19 прим. 1.1.13, 19 прим.1.1.16 – 19 прим. 1.1.18 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2 прим. 1, 215.3.3, 215.3.3 прим. 1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 – 228.4, 228.7-228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

- змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту "д" пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13 прим. 1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон № 466 та визначила, що зміни до підпунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, а саме зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року.

Згідно частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд не застосовує закон чи інший правовий акт лише в тому разі, якщо суд доходить висновку, що такий закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.

Закон № 466 в частині набрання чинності прийнято у відповідності до положень статті 94 Конституції України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Нове повідомлення про прийняття на роботу – в електронній формі!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу платників, що 05.01.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 року № 1392 (далі – Постанова № 1392), якою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 і від 17 квітня 2019 року № 328.

Постановою № 1392 оновлено форму повідомлення про прийняття працівника на роботу.

На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm. в переліку розміщено формати нового повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (F3001002 – для фізичних осіб та J3001002 – для юридичних осіб).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

РРО/ПРРО: дводенний візит податківців Дніпропетровщини до малого бізнесу Криворіжжя з роз’ясненнями. Важлива локація – центр підтримки підприємців «ДІЯ. БІЗНЕС. КРИВИЙ РІГ»

З метою активізації інформаційно-роз’яснювальної роботи на місцях стосовно впровадження законодавчих змін щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку другої – четвертої груп під час ведення господарської діяльності робочою групою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на чолі з заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леоновим Валерієм 20.01.2022 та 21.01.2022 здійснено виїзди до Криворізького регіону Дніпропетровщини, під час яких проведені зустрічі з ФОПами та їх представниками не тільки в офлайн форматі (20.01.2022), а і одночасно в онлайн та офлайн форматах (21.01.2022).

У робочій групі від ГУ ДПС задіяні: начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак; начальник управління електронних сервісів Свірська Алла; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Самсоненко Євгенія; заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Дудник Роман; головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб Сова Ріта, головний державний інспектор відділу пресслужби та адміністрування субсайту управління інформаційної взаємодії Шакович Дмитро.

У зустрічах також прийняли участь, зокрема, фахівці Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС та Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС; управлінь ГУ ДПС: з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, податкового адміністрування фізичних осіб; представники виконкомів Криворізької міської ради та Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради.

Відкриваючи зустрічі та спілкуючись з платниками податків, голова робочої групи Леонов Валерій звернув увагу на те, що головною метою проведення заходів є роз’яснення суб’єктам господарювання норм законодавства, що регулюють питання застосування РРО/ПРРО, а також обов’язковість їх використання для більшості підприємців, зокрема для ФОПів – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції.

Фахівці податкової служби Дніпропетровської області відвідали місця здійснення діяльності ФОПів у м. Кривому Розі:

- 20.01.2022 – ТРК «СОНЯЧНА ГАЛЕРЕЯ», ТОРГІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ТЕРРА», ТЦ «ЛІБЕРТІ»;

- 21.01.2022 – ТОРГІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ПЛАЗА 2», ГОТЕЛЬ «REIKARTZ АВРОРА. КРИВИЙ РІГ» та «ДІЯ. БІЗНЕС. КРИВИЙ РІГ».

Під час діалогу з ФОПами обговорювались нагальні питання, пов’язані з використанням РРО/ПРРО, а саме: обов’язковість застосування з 01.01.2022 РРО/ПРРО ФОПами – «спрощенцями», порядок реєстрації ПРРО, переваги безкоштовного ПРРО а також необхідність ведення обліку товарних запасів.

ФОПи активно долучились до спілкування з працівниками податкової служби, адже питання використання РРО/ПРРО зараз є одним із актуальних для малого бізнесу.

У ході комунікації з підприємцями, податківці роз’яснювали законодавчі нововведення, відповідали на питання, обмінювались інформацією.

Платники отримали від держслужбовців інформаційні матеріали з актуальними роз’яснюваннями із зазначеної тематики.

Безпосередні комунікації з ФОПами мають позитивну динаміку розвитку партнерських і довірчих взаємовідносин з платниками податків, а оперативне і повне інформування про новації законодавства, своєчасна практична допомога від податкової служби сприяють проведенню підприємницької діяльності у рамках діючого законодавства і виключають порушення його норм.

На зустрічах також особливу увагу акцентовано на можливостях субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України, який є головним інформаційним майданчиком податкової служби області та потужною комунікаційною платформою для платників податків, а також офіційних сторінок «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook, на яких розміщена вся необхідна інформація, зокрема стосовно РРО/ПРРО.

Ефективна співпраця з бізнесом направлена на виховання у представників підприємництва свідомого ставлення до сумлінної сплати податків. Адже від цього залежить добробут і кожного з нас, і держави в цілому.

Тому робота податкової служби Дніпропетровської області з цьому напрямку продовжується.

Про застосування РРО/ПРРО на черговій зустрічі з представниками «Save ФОП» та іншими фізичними особами – підприємцями

Нововведення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО та/або ПРРО) фізичними особами (ФОП) – підприємцями – платниками єдиного податку, запроваджені з 01.01.2022, – актуальна тема сьогодення.

У цьому напрямку фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з початку 2022 року проводиться активна роз’яснювальна робота серед ФОПів.

Так, 21.01.2022, з метою оперативного інформування вищезазначеної категорії підприємців стосовно впровадження законодавчих змін щодо використання РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій відбулась зустріч з малим бізнесом Дніпропетровщини, зокрема з представниками «Save ФОП».

У заході прийняла участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга (онлайн формат).

Зустріч проходила за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Бабкіної Оксани; заступника начальника управління – начальника відділу обліку платників та об’єктів оподаткування управління електронних сервісів ГУ ДПС Пономарьової Світлани; заступника начальника відділу пресслужби та адміністрування субсайту управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Мажаєва Геннадія; головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Полуніна Юрія; голови СПІЛКИ ПІДПРИЄМЦІВ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ, заступника голови Робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності фізичних осіб – підприємців у Дніпропетровській області Григоренка Олега; приватного підприємця, члена Робочої групи з питань впорядкування використання РРО Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України Скорницької Ірини та фізичних осіб – підприємців.

Актуальні для суб’єктів господарювання питання, пов’язані із застосуванням РРО/ПРРО, обліком товарних запасів – тематика комунікації.

Мазур Ольга зазначила, що процес фіскалізації у Дніпропетровській області активно рухається вперед. Суб’єкти господарювання бажають працювати в правовому полі, без порушень законодавства, а своєчасне інформування підприємців про новації у застосуванні РРО/ПРРО має свій ефект.

Під час спілкування податківців з ФОПами увагу акцентовано на обов’язковості застосування РРО/ПРРО ФОПами – «спрощенцями» другої – четвертої груп, порядку реєстрації ПРРО, перевагах ПРРО, на необхідності ведення обліку товарних запасів та інше.

На зустрічі податківці проінформували ФОПів про законодавчі нововведення, відповідали на питання, а також роздавали інформаційні матеріали з роз’ясненнями основних положень закону щодо використання РРО/ПРРО.

Прямий контакт з бізнес-спільнотою є результативним. Практична допомога податківців у вирішенні нагальних питань, зокрема із вищезазначеного питання, направлена на захист платників податків від здійснення ними порушень законодавства.

Григоренко Олег та Скорницька Ірина подякували фахівцям податкової служби області за конструктивний діалог та відзначили, що подібні заходи корисні і необхідні для представників малого бізнесу, а також висловили побажання співпрацювати і у подальшому.

Отже, суб’єкти господарювання мають самі обирати класичний або програмний РРО. При цьому, слід зазначити, що впровадження ПРРО просте і доступне, програмне рішення від ДПС – безкоштовне. Кожному бізнесмену необхідно усвідомлювати, фіскалізація – це європейський рівень обліку, а сумлінна сплата податків забезпечує розвиток країни.

З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п. п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п. п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Юрособи – платники єдиного податку четвертої групи мають право здійснювати взаємозалік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Норми встановлені п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із частиною першою і другою ст. 715 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (частина перша ст. 716 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліку) платниками єдиного податку четвертої групи.

Оже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи мають право здійснювати бартерні операції (взаємозалік).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про термін, в який контролюючий орган проводить перерахунок податку на нерухомість у разі виявлення розбіжностей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що, податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

► заяви платника податку, поданої ним до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Норми передбачені п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 1 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Наказ № 496: які платники зобов’язані вести облік товарних запасів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу України звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2021 № 496.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 23 грудня 2021 року № 1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 № 1336» внесено зміни до постанови КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами, які визначають, що ФОП – платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території села мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, крім випадків:

- роздрібної торгівлі в торгівельних об’єктах, в яких здійснюється також торгівля підакцизними товарами;

- дистанційної торгівлі, зокрема, торгівлі через Інтернет;

- прийняття рішень сільськими радами та радами ТГ про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту, який постачає фізособам електронні послуги, про обов’язок такої особи зареєструватися як платник ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Податкове повідомлення особі – нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, надсилається податковим органом, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник ПДВ у випадках та порядку, передбачених статтею 208 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (які описані детально вище у розділі ІІ цього інформаційного листа) (п. 58 прим 1. 1 ст. 58 прим. 1 ПКУ).

Довідково: Податкове повідомлення особі – нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ, – повідомлення в електронній формі, надіслане податковим органом, про обов’язок особи – нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з ПДВ, визначену відповідно до ПКУ (п. п. 14.1.158 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкове повідомлення особі – нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, – письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник ПДВ відповідно до ст. 208 прим. 1 ПКУ, яке надсилається податковим органом до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента (п. п. 14.1.158 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Проєкти відповідних форм повідомлень розміщені на сайті Міністерства фінансів України (https://mof.gov.ua/uk/vat_taxation_of_supply_transactions_nonresidents_of_electronic_services_to_individuals-547).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що за інформацією Державної казначейської служби України (https://www.treasury.gov.ua/ua/news/do-uvagi-platnikiv-podatkiv_1901) на вебпорталі розміщено інформацію щодо актуальних реквізитів рахунків для зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів на 2022 рік. (https://www.treasury.gov.ua/ua/requisites?v=61d4593ec6624)

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/557025.html повідомила, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи має право фізособа – резидент задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій фізособі за рахунок коштів, з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому для об’єктів декларування, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання Декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом Декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Таким чином, фізична особа – резидент, яка має у власності актив у вигляді права грошової вимоги (кошти, позичені третім особам за договором позики), яке нотаріально посвідчене, може добровільно задекларувати зазначений актив шляхом подання Декларації.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо питань застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників найбільш поширеніші питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО).

1. Для яких фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року не є обов’язковим?

Згідно пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, для платників єдиного податку другої – з четвертої груп діють виключення, передбачені статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

На виконання вказаної статті Урядом прийнято постанову № 1336 від 23 серпня 2000 року (далі – Постанова № 1336) «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Звертаємо увагу, 23 грудня 2021 року внесено зміни до Постанови № 1336, якими передбачено, що роздрібна торгівля товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

► така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

► такими ФОПами також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

► сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Але у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим.

Також при здійсненні діяльності, що передбачена статтею 9 Закону № 265 РРО/ПРРО не застосовується, розрахункова книжка та КОРО не ведеться.

2. Чи повинні ФОП, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

ФОПи, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами (пункт 12 статті 3 Закону № 265).

3. Чи повинні ФОП, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності: для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).

Документами, які підтверджують дохід ФОП є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Постанова № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується ФОПів, які не застосують РРО/ПРРО на підставі Постанови № 1336.

Оприбуткування та облік ФОПами отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пункт 11 постанови № 148). ФОПи касової книги не ведуть (пункт 39 постанови № 148).

Тобто ФОПи, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад, ФОПи – платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до пункту 296.1 Податкового кодексу України без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно Постанови № 1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

4. Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому випадку ні?

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

5. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо. У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону № 265 і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (частина 2 статті 664 Цивільного кодексу України). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покуттю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

6. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

У разі продажу товару на умовах передплати застосовуються такі ж правила, як при наданні відповіді на питання 4.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

7. Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі ІВАN) РРО/ПРРО може не застосовуватись.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі ІВАN, а інший – готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку – на приймання готівки).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Проведення операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування товару, який не є підакцизним: чи є відповідальність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13). При цьому у фіскальному чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); вартість; якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).

Враховуючи викладене, діючим законодавством не передбачено відповідальності суб’єкта господарювання у разі проведення розрахункових операцій через РРО або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Але, у разі встановлення в ході перевірки факту невидачі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, форма якого передбачена положенням № 13, а саме: відсутність зазначення у розрахунковому документі обов’язкових реквізитів, таких як, найменування, ціни, кількості проданих товарів, робіт (послуг), до суб’єкта господарювання застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкції, передбачених п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Разом з першою декларацією платник плати за землю подає витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) (п. п. «а» п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Пунктом 289.1 ст. 289 ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги фізичних осіб – власників декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

► права на користування пільгою із сплати податку;

► розміру ставки податку;

► нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Норми визначені п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом другим п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо оподаткування доходів ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від (ФОП) провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи ФОП, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оподаткування ПДФО подарункових сертифікатів, подарованих юрособою на користь фізособи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені абзацом першим п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відс. у джерела виплати з урахуванням вимог п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Норми встановлені п .п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ.

Відповідно до вимог п. п. 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» (далі – СЕА ПДВ) платник податку має доступ до інформації з СЕА ПДВ, зокрема, інформації щодо показника «Сума відхилення».

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 ПКУ встановлено, що показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Обрахунок реєстраційної суми (SНаклад) та її складових, зокрема показника суми перевищення (SПеревищ), здійснюється автоматично відповідно до норм ПКУ та Порядку № 569 для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 01.07.2015, а саме,враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені, починаючи з 01.07.2015.

Показник SПеревищ розраховується наростаючим підсумком за кожен звітний період.

В обрахунку показника SПеревищ приймають участь усі подані платником податку декларації з ПДВ/уточнюючі розрахунки та усі складені платником податку податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН. Під час обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНаклад) такого платника. Перерахунок показника SПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації.

Показник «Сума відхилення» – це позитивне або від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань за даними податкової звітності за звітний (податковий) період (рядок 9 колонка Б податкової декларації з ПДВ) та узагальненими даними суми ПДВ, зазначену в зареєстрованих в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, що в залежності від дати складання або дати реєстрації віднесено до відповідного звітного (податкового) періоду.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Ставки рентної плати за спеціальне використання води з 01.01.2022 змінені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проєкт закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 змінено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

Так, п. п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 ПКУ визначені розміри ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від району річкових басейнів, у п. п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – розмір ставок рентної плати за спеціальне використання підземних вод в залежності від регіону.

Ставка рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 12,95 грн за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій (п. п. 255.5.3 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:

● для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, – 0,2219 грн. за 1 тоннаж-добу експлуатації;

● для пасажирського флоту, що експлуатується, – 0,0246 грн за 1 місце-добу експлуатації (п. п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

● 67,97 грн за 10 тис. куб. метрів поверхневої води;

● 81,71 грн за 10 тис. куб. метрів підземної води (п. п. 255.5.5 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

● 63,22 грн за 1 куб. метр поверхневої води;

● 73,73 грн за 1 куб. метр підземної води (п. п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставка рентної плати за спеціальне використання шахтної, кар’єрної та дренажної води становить 14,64 грн за 100 куб. метрів води (п. п. 255.5.7 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (п. 255.6 ст. 255 ПКУ).

Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).

За умови використання води з каналів платниками рентної плати застосовуються ставки рентної плати, встановлені за спеціальне використання води водного об’єкта, з якого забирається вода в канал (п. 255.9 ст. 255 ПКУ).

За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела (п. 255.10 ст. 255 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників!

З початку року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проводиться активна роз’яснювальна робота, у тому числі з виїздами робочої групи безпосередньо до платників податків, з питань запровадження з 01 січня 2022 року РРО та програмних РРО для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції.

У лютому поточного року з дотриманням карантинних умов продовжуватиметься робота за цим напрямком шляхом проведення зустрічей, переважно в онлайн форматі, фахових спеціалістів податкової служби області з представниками бізнесу, на яких будуть обговорюватись та вирішуватись актуальні питання щодо порядку застосування РРО/програмних РРО.

Інформація стосовно часу, дати та місця проведення таких зустрічей розміщуватиметься на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (далі – субсайт) і на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook.

Шановні платники, слідкуйте за новинами та анонсами на субсайті (https://dp.tax.gov.ua/) і на сторінці у Facebook!

Приєднатись до користувачів нашої сторінки у мережі Facebook можливо за посиланням https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/ .

Будьте завжди інформовані та обізнані!

Працюйте у правовому полі!

Видобування природного газу: на Дніпропетровщині надходження рентної плати з початку 2021 року виросли більш ніж у 4 рази

Платниками Дніпропетровщини протягом 2021 року до місцевих бюджетів спрямовано майже 55,5 млн грн рентної плати за видобування природного газу, що на понад 41,8 млн грн більше показника 2020 року.

Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) дорівнює календарному місяцю.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

► за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

► за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Місцеві скарбниці Дніпропетровської області протягом 2021 року отримали на 31 відс. більше податку на прибуток підприємств ніж у 2020 році

Платники податку на прибуток підприємств протягом 2021 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 402,0 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року сума надходжень збільшилась майже на 96,0 млн грн або на 31,2 відсотки.

Доводимо до відома, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Надходження акцизного податку з ввезених товарів від бізнесу Дніпропетровщини до державного бюджету збільшились майже на 53 відсотки

Платниками Дніпропетровської області з початку 2021 року до державного бюджету спрямовано понад 35 млн грн акцизного податку з ввезених товарів. У порівнянні з січнем – груднем 2020 року надходження виросли майже на 53 відс. або більше ніж на 12,1 млн гривень.

Звертаємо увагу, що до підакцизних товарів належать:

► спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

► тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

► рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

► пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

► автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

► електрична енергія.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Держбюджет впродовж 2021 року отримав від платників ПДВ Дніпропетровського регіону понад 11,85 млрд грн

Протягом 2021 року платники ПДВ Дніпропетровщини поповнили державну скарбницю на суму понад 11,85 млрд грн, що у порівнянні з 2020 роком більше майже на 1,64 млрд або на 16 відсотків.

Нагадуємо, що для реєстрації особи як платника ПДВ з метою підтвердження відповідності особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, крім заяви, на вимогу контролюючого органу подаються будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Продаж тютюнових виробів: який порядок відображення податкових ставок та сум ПДВ в чеках РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.

Згідно із Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» до Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) запроваджуються зміни порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів, а саме: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.

Так, статтю 189 розділу V ПКУ доповнено пунктом 189.18, згідно з яким базою оподаткування для операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.

Отже, встановлений пунктом 189.18 порядок визначення бази оподаткування застосовується виключно трьома категоріями платників:

► суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;

► суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;

► імпортерами тютюнової продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання (далі – «Інші суб’єкти господарювання»), ні до імпортерів такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені пунктом 189.18 статті 189 ПКУ, не застосовують.

Для операцій з постачання тютюнової продукції, що здійснюється такими «Іншими суб’єктами господарювання», з 1 січня 2022 року застосовується режим звільнення від оподаткування, встановлений пунктом 197.27 статті 197 ПКУ, незалежно від дати придбання ними такої продукції.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності з 1 січня 2022 року забезпечення «Іншими суб’єктами господарювання», що зареєстровані як платники ПДВ, вимог щодо відображення (при торгівлі тютюновими виробами) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зокрема:

► назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);

► окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: який строк сплати особами – нерезидентами податкового зобов’язання за операціями з постачання електронних послуг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до норм Закону України від 3 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» сума податкового зобов’язання за операціями з постачання електронних послуг, зазначена в спрощеній декларації особою – нерезидентом платником ПДВ, підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання спрощеної податкової декларації. Сплата має здійснюватися на валютний рахунок, відкритий Державній казначейській службі України, в уповноваженому банку. Реквізити такого валютного рахунку будуть розміщені на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.

Норми встановлені п. 208 прим 1. 9 ст. 208 прим. 1 розділу V Податкового кодексу України.

Закон України № 1914: нові правила відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон України № 1914) змінив підхід до визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків.

Так, запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»): починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Нагадаємо, що великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період (п. п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Реєстр великих платників податків на 2022 рік (далі – Реєстр) включає 1 340 юридичних осіб (Реєстр затверджено наказом ДПС від 24 вересня 2021 року № 838 (із змінами, внесеними наказом ДПС від 17 грудня 2021 року № 1045), документ доступний за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/505908.html).

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до зазначеного Реєстру, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (абзац перший п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ).

Одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що електронна сигарета – виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.

Норми встановлені п. п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п. п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.

Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.

ПКУ встановлені строки сплати плати за землю для громадян

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Норми передбачені абзацом першим п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Слід зазначити, що абзацами першим і другим п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2022 році інформація щодо рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих до 01 січня 2022 року, про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), передбачена п. 284.5 ст. 284 ПКУ, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням таких земельних ділянок у строк до 01 липня 2022 року.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку на підставі рішень, зазначених в абзаці першому п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, проводиться контролюючими органами за місцезнаходженням земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку до 01 жовтня 2022 року. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.

У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Як обчислюється та сплачується фізособою транспортний податок у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Норми встановлені п. п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

До уваги новостворених ФОП або ФОП, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Платники податку на доходи фізичних осіб розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п. п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів, отриманого фізособою від розміщення коштів на депозитному рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу що доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п. п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п. п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує що абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

Щодо права платника ПДВ податковий кредит

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкові накладні (далі – ПН), отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Норми встановлені п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/розрахунків коригування до таких податкових накладних (далі – РК), зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення ПН/РК.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких ПН/РК у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

При цьому п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 –IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсації.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК, зазначених в абзаці першому п. 80 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН.

З початку 2021 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 4,7 млрд грн рентних платежів

Платниками Дніпропетровського регіону з початку 2021 року забезпечено надходження рентних платежів до державного бюджету у сумі понад 4,7 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились майже на 2,5 млрд грн або на 109 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Нагадуємо, що рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дніпропетровщина: у 2021 році надходження рентної плати за спеціальне використання води до місцевих бюджетів збільшились на 98 відсотків

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з початку 2021 року забезпечено надходження до місцевого бюджету рентної плати за спеціальне використання води на рівні майже 83,5 млн гривень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

За словами, начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області показник 2021 року перевищує суму рентної плати за спецводокористування за аналогічний період 2020 року на понад 41,3 млн грн, або на 98 відсотків.

Нагадаємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пп. 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На підтримку армії платники Дніпропетровщини спрямували до державного бюджету понад 1,5 млрд грн військового збору

Платниками Дніпропетровської області на підтримку армії протягом 2021 року спрямовано до держбюджету понад 1,5 млрд грн військового збору. У порівнянні з 2020 роком сума надходжень збільшилась більш ніж на 265,1 млн грн або на 20,7 відсотків.

Доводимо до відома, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону протягом 2021 року від платників збору за місця для паркування транспортних засобів отримали на 82 відс. більше коштів ніж у 2020 році

Місцеві бюджети Дніпропетровської області від платників збору за місця для паркування транспортних засобів протягом 2021 року отримали понад 31,7 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року на понад 14,3 млн грн або на 82 відсотки.

Звертаємо увагу, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи необхідно реєструвати КОРО на ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555154.html повідомила наступне.

Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фахівці податкової служби Дніпропетровської області продовжують роз’яснювальну роботу щодо застосування РРО/програмних РРО

Сьогодні, 18.01.2022, провідними фахівцями управлінь інформаційної взаємодії, податкового аудиту, податкового адміністрування фізичних осіб та електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою проведення роз’яснювальної роботи для представників малого бізнесу Дніпропетровщини здійснено робочий виїзд до ТРК «Караван» стосовно застосуванням РРО/програмних РРО та обліком товарних запасів.

Робочу групу очолив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Під час спілкування з фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, податківці проінформували ФОПів про обов’язок застосування з 01.01.2022 РРО/програмних РРО, про порядок реєстрації програмних РРО, переваги програмних РРО, а також про ведення обліку товарних запасів і надали суб’єктам господарювання практичну допомогу щодо оформлення готівково-розрахункових операцій.

«Взаємодія податківців з представниками бізнесу є результативною: своєчасно отримана інформація – запорука ведення підприємницької діяльності в правовому полі, а оперативне інформування платників з актуальних питань унеможливлює здійснення порушень суб’єктами господарювання з причин незнання законодавства» – зазначив Леонов Валерій.

Отже, тематичні заходи, які проводяться фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровські області у напрямку інформування щодо нововведень застосування РРО/програмних РРО – це потужна інформаційна підтримка фізичних осіб – підприємців.

Обізнаний – значить захищений!

Організація роботи щодо надання послуг платникам податків в центрах обслуговування платників податків Дніпропетровщини

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.01.2022 функціонують 35 центрів обслуговування платників при державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) та мобільний ЦОП. Адміністративні послуги надаються у 35 ДПІ, мобільним ЦОПом та ГУ ДПС.

В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Діяльність ЦОП забезпечують 253 працівника.

У ЦОП можливо отримати 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою були внесені зміни, в тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Протягом січня – грудня 2021 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 287 113 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 4 195 звернень більше у порівнянні з січнем – груднем 2020 року (у т. ч. в електронному вигляді надійшло 92 950 звернень, або 32,4 відс. від загальної кількості, що на 38 206 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом 2020 року (41,1 відсотка)).

Протягом 2021 року платниками податків Дніпропетровщини отримано 273 986 адміністративних послуг, що на 5 260 послуг менше ніж у відповідний період 2020 року, у т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 85 234 адміністративні послуги (31,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг), що на 34 887 послуг більше у порівнянні з січнем – груднем 2020 року (40,9 відсотка).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»

За січень – грудень 2021 року до сервісу ДПС «Пульс» від платників Дніпропетровщини на розгляд надійшло 627 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2021 році зменшилась на 95 одиниць (січень – грудень 2020 року – 722 картки).

Найбільш питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 314 звернень (50,1%);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 201 (32,1%);

- щодо якості надання адміністративних послуг – 42 (6,7%);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 19 звернень (3,1%).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог діючого законодавства.

Також у січні – грудні 2021 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 536 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 60 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

При цьому, за відповідний період 2020 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 493 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» 61 звернення.

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС, на «Урядову гарячу лінію 1545» та «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – пріоритетні напрямки роботи фахівців ГУ ДПС.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Звернення громадян – конституційне право

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, за січень – грудень 2021 року до ГУ ДПС надійшло 820 звернень громадян, з них: 819 заяв та 1 скарга, у тому числі 17 колективних звернень від 85 громадян.

Загальна тематика письмових звернень:

- консультації з питань податкового законодавства – 308 звернень (37,56%);

- контрольно-перевірочна робота – 223 звернення (27,2%);

- аграрна політика і земельні відносини – 91 звернення (11,1%);

- облік в Державному реєстрі – 70 звернень (8,54%);

- інформування про ухилення від сплати податків – 30 звернень (3,66%).

За відповідний період 2020 року – 359 звернень.

На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

Відповідно до вимог Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період дії карантинних заходів скасовано проведення особистих прийомів. У січні – грудні 2021 року особистих прийомів не проводилось.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За результатами фактичних перевірок, проведених податківцями Дніпропетровщини у 2021 році, донараховано 78,3 млн грн акцизного податку

З початку 2021 року фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 242 фактичні перевірки, в ході яких виявлено 238 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких, зокрема:

56 фактів не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального;

47 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;

27 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії;

25 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив;

13 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;

11 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами лічильниками;

10 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних;

10 фактів торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку;

8 фактів перевищення ліміту отриманого пального протягом календарного року, без реєстрації акцизного складу;

6 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

5 фактів торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку.

За результатами фактичних перевірок донараховано 78,3 млн грн акцизного податку, сума фінансових санкцій склала 64,2 млн гривень.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення відповідно до ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.

Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській (територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама