В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко зустрілась з керівниками Асоціації платників податків України Гріголом Катамадзе та Людмилою Герасименко
17 січня цього року відбулася робоча зустріч в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з Президентом ВГО АППУ Гріголом Катамадзе та Генеральним директором ВГО АППУ Людмилою Герасименко.
Під час робочої зустрічі Тетяна Кірієнко та керівництво Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе та Людмила Герасименко обговорили перспективи розширення співробітництва та найближчі плани спільної роботи.
«Ми маємо спільну мету – впровадження реформ для створення сприятливих умов для суб’єктів господарювання через податкові механізми, забезпечення прискореного економічного зростання та стимулювання бізнесу до детінізації, добровільної сплати податків до бюджету України заради розвитку вітчизняного виробництва, залучення інвестицій, зменшення дискреції та мінімізації корупційних діянь з боку органів влади, тому ефективна співпраця з потужною організацією, яка відстоює інтереси платників податків, у фокусі інтересів ДПС», – зазначила Тетяна Кірієнко.
Тетяна Кірієнко висловила підтримку принципової позиції АППУ щодо забезпечення конструктивного діалогу бізнесу з владою по всіх неврегульованих питаннях, а також відзначила активну участь АППУ у підготовці пропозицій з удосконалення податкового законодавства і роботу з підвищення рівня знань платників податків – членів Асоціації через проведення семінарів, вебінарів, оперативне вирішення проблемних питань платників податків – членів Асоціації на законодавчому рівні шляхом проведення круглих столів, робочих зустрічей за участю фахівців ДПС та її територіальних органів.
Під час зустрічі Грігол Катамадзе проінформував в. о. Голови ДПС про низку важливих питань, над якими Асоціація працює останні роки, зокрема, проєкт Податкового Кодексу Розвитку, невід'ємною частиною якого є такі новації, як заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал, поетапне протягом трьох років зниження навантаження на фонд оплати праці: сукупно ПДФО, ЄСВ та військовий збір не більше 20 % та інші.
Грігол Катамадзе проінформував Тетяну Кірієнко про проведення Асоціацією I Міжнародного Форуму ВГО АППУ з робочою назвою: «Захист бізнесу від тиску контролюючих та правоохоронних органів» орієнтовно в квітні цього року. Запропонував в. о. Голови ДПС особисто взяти участь у першій панелі «Новели податкового законодавства».
За підсумками зустрічі досягнуто домовленості і далі обмінюватися думками про шляхи вирішення проблемних питань, які хвилюють сумлінних платників податків – членів ВГО АППУ.
Також домовилися в найближчий час провести онлайн зустріч у форматі відео конференції з членами Ради ВГО АППУ усіх регіонів України та міста Києва та представниками бізнесу – членами Асоціації.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Як завантажити програмне рішення «ПРРО Каса»?
Державна податкова служба (далі – ДПС) розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».
На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО () розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса» (далі – ПРРО Каса).
Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.
Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.
Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки.
Ознайомтеся з керівництвом користувача.
У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.
Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.
Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.
Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.
Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.
Ознайомтеся з керівництвом користувача.
Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.
Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.
Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.
З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса ().
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були...
Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання Декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом Декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Таким чином, фізична особа – резидент, яка має у власності актив у вигляді права грошової вимоги (кошти, позичені третім особам за договором позики), яке нотаріально посвідчене, може добровільно задекларувати зазначений актив шляхом подання Декларації.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Щодо узагальнюючої податкової консультації з питань обліку об’єктів оподаткування
Міністерством фінансів України наказом від 12.01.2022 № 7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків.
Узагальнююча податкова консультація містить відповіді на окремі запитання платників податків з урахуванням особливостей їх діяльності, які пов’язані з реєстрацією та обліком об’єктів оподаткування, об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, та поданням повідомлення за формою № 20-ОПП.
Узагальнюючу податкову консультацію розміщено за посиланням .
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Інформаційний лист № 1/2022. Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1
Інформаційний лист № 1/2022. Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств
Інформаційний лист № 1/2022 присвячено новаціям у частині податку на прибуток підприємств, запровадженими Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
У цьому інформаційному листі розглянуто, зокрема, зміни:
- повʼязані з коригуванням фінансового результату при розрахунку податку на прибуток підприємств;
- в обліку витрат на надання безповоротної фінансової допомоги при визначення обʼєкту оподаткування;
- у порядку визначення податкового зобовʼязання платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом;
- в обліку витрат на сплату роялті при визначенні обʼєкту оподаткування;
- у застосуванні різниць при використанні резерву сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів);
- у складі осіб, які мають право на пільги з податку на прибуток підприємств.
Ознайомитися з інформаційним листом можна https://tax.gov.ua/data/material/000/448/555363/InfoList1_2022_.pdf
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Чи необхідно реєструвати КОРО на ПРРО?
Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
У ДПС відбувся вебінар з актуальних питань використання РРО/ПРРО у 2022 році
У Державній податковій службі України відбувся вебінар для платників податків, присвячений актуальним питанням використання реєстраторів розрахункових операцій у 2022 році.
На численні запитання учасників заходу відповіді надав заступник начальника управління фактичних перевірок Департаменту податкового аудиту ДПС Роман Добрянський.
Відео вебінару щодо використання РРО/ПРРО у 2022 році дивіться https://www.youtube.com/watch?v=glVWMXTRMNk
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
До уваги платників акцизного податку!
Пунктом 59 Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 1 січня 2022 року, внесено зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.
При цьому абзацом 6 пункту 1 Розділу ІІ Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом.
Тобто, з 1 січня 2022 року збільшені ставки акцизного податку застосовуються лише для спирту, а для алкогольних напоїв, у тому числі пива – з 1 березня 2022 року.
Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку встановлену на дату реалізації спирту етилового (пункт «є» підпункту 232.4.1 пункту 232.4 статті 232 Кодексу), тобто у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку.
Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито схему ухилення від сплати 66 млн грн податків при здійсненні операцій з продажу корпоративних прав
Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Сумській області було виявлено схему ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах при здійсненні операцій з продажу корпоративних прав та подальшого відмивання коштів шляхом їх інвестицій у новостворені підприємства.
Під час проведення моніторингу Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) та податкової звітності, наданої фізичними особами за 2020 рік, виявлено факт ненарахування та несплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору в особливо великих розмірах.
Так, фізична особа, що зареєстрована у місті Суми, при проведенні фінансово-господарської діяльності у 2020 році отримала дохід від відчуження корпоративних прав у сумі понад 357 млн грн, при цьому, шляхом безпідставного заниження фінансового результату від операції з інвестиційними активами внесла до декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік завідомо неправдиві дані, що призвело до несплати до бюджету податків на загальну суму понад 66 млн грн, в тому числі ПДФО на суму понад 61,0 млн грн, та військового збору на суму понад 5,5 млн гривень.
За вказаними фактами підрозділом БВДОЗШ Головного управління ДПС у Сумській області спільно з УСБУ в Сумській області складено матеріали та передано до Головного слідчого управління Національної поліції України. За наведеними фактами зареєстровано провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
У ході розслідування вказаного кримінального провадження, за матеріалами, наданими слідчим ГСУ Національної поліції спільно з УСБУ в Сумській області, підрозділом БВДОЗШ Головного управління ДПС у Сумській області виявлено факт відмивання коштів даною фізичною особою, отриманих від ухилення від оподаткування, на суму понад 66,5 млн грн, про що складено відповідні матеріали, які передано до слідчого підрозділу.
За наведеними фактами слідчими органами зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 209 КК України.
З метою запобігання втратам бюджету, найшвидшого погашення збитків, нанесених державі, слідчим накладено арешт на високоліквідні активи, які належать фізичній особі на загальну суму понад 92,0 млн гривень.
За результатами розслідування кримінального провадження завдяки співпраці Офісу Генерального прокурора України, ГСУ Національної поліції, УСБУ в Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області фізичній особі пред’явлено підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
Наразі підозрілу особу оголошено в розшук, проводиться подальше відпрацювання її операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом. Слідство триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних...
Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних ФО після 01.09.2021 за рахунок грошових коштів, з яких не сплачено податки, та розміщених у закордонних фінансових установах?
Відповідно до п.п. «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, рухоме майно, у тому числі інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо).
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 8 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) державні облігації України належать до цінних паперів.
Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.
Облігації зовнішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються на міжнародних ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій (п. 4 ст. 16 Закону № 3480).
Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено ставку збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) у розмірі 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).
Ставка 9 відс. застосовується щодо об’єктів декларування, зокрема цінних паперів, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних фізичною особою після 01.09.2021 до 31.08.2022 за рахунок грошових коштів, з яких не сплачено податки, та розміщених у закордонних фінансових установах.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Щодо приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари
На адресу Державної податкової служби України системно надходять скарги громадян щодо незабезпечення можливості продавцями товарів проведення розрахунків за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.
ДПС нагадує платникам податків про визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» обов’язок забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій.
Особливо, увагу просимо звернути платників податків, обов’язок застосування РРО/ПРРО у яких виник з 01.01.2022 року.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Який документ вважається розрахунковим документом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
Згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?
Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:
п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Більше інформації у «» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Податкова соціальна пільга з ПДФО
З 1 січня 2022 року відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2022 році становить 3470,00 грн., цей розмір обчислюється як добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн. – (2481,00 ✕ 1,4) (п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).
Отже, сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги у 2022 році у розмірах:
- базова (загальна) ПСП для будь-якого платника податку – становить половину (50 %) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року – 1240,50 грн = (2481,00 ✕ 50%);
- ПСП для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становитиме 100% суми базової (загальної) ПСП у розрахунку на кожну таку дитину – 1240,50 грн;
- ПСП для платника, який є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років – 150% суми базової (загальної) пільги, – 1860,75 грн = 150% ✕ (2481,00 ✕ 50%);
- ПСП для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200% суми загальної пільги, - 2481,00 грн = 200% ✕ (2481,00 ✕ 50%).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Деклараційна кампанія 2022: відповіді на актуальні питання в телефонному режимі
Днями заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій відповів на актуальні питання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Деклараційна кампанія 2022».
Питання 1. Доброго дня! В яких випадках громадянин зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь. Доброго дня! Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 67 Конституції України та нормами Податкового кодексу України і виникає при отриманні громадянами протягом 2021 року:
- доходу від продажу рухомого та нерухомого майна;
- доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), в т.ч. земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь;
- спадщини, дарунків (за винятком спадщини і подарунків, отриманих від членів сім'ї І та ІІ ступенів споріднення);
- інвестиційного прибутку;
- роялті, процентів, дивідендів;
- виграшів та призів;
- благодійної допомоги;
- іноземних доходів (в т.ч. прибутку контрольованих іноземних компаній);
- в інших випадках передбачених ст. 170 Податкового кодексу України.
Питання 2. Доброго дня! В які терміни громадяни зобов’язані надати Декларацію за минулий рік та сплатити податкове зобов’язання?
Відповідь. Доброго дня! Для громадян, які зобов’язані подати Декларацію, звітний період триває до 01 травня року, що настає за звітним.
Громадяни, які мають право на податкову знижку – до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року.
Щодо сплати зобов’язань, то фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.
Питання 3. Доброго дня! За якою формою необхідно надавати Декларацію?
Відповідь. Доброго дня! З 01 січня 2022 року діє .
Така Декларація передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).
Зокрема, Декларація доповнена новими додатками:
1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.
Звертаємо увагу, що за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.
Про джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення відповідно до ПКУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про надання інформації щодо КЕП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор електронного документа (далі – автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Норми передбачені до п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557.
Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розд. ІІ Порядку № 557).
Повідомлення за формою J1391103 (для юридичних осіб) та F1391103 (для фізичних осіб) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб ().
Крім того, Повідомлення можна знайти у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.
При цьому при створенні Повідомлення за формою J1391103 або F1391103 (далі – Запит) у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється Запит.
Дата формування (відправлення) Запиту заповнюється в автоматичному режимі та відповідає даті фактичного відправлення Запиту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Згідно з п. п. 14.1.129 прим. 1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:
► гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п. п. «г» п. п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
►господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п. п. «е» п. п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м., розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (п. п. «б» п. п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Режим офлайн: чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
Норми встановлені п. п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п. п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Страхове відшкодування за пошкоджені основні засоби включається до доходу юрособи – платника єдиного податку третьої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно зі ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Отже, у випадку отримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про строки, в які подається податкова декларація ФОП – платника єдиного податку в разі призначення пенсії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до вдома, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої – третьої груп подають вперше Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) за податкові звітні періоди 2021 року.
У разі призначення пенсії ФОП на спрощеній системі оподаткування подають протягом року Декларацію з типом форми «Звітна» та додатковою позначкою «Довідково», у складі якої формується Додаток 1, який заповнюють таким чином:
► у заголовній частині в комірці 01 «Звітна» та в комірці 04 «Довідково» проставляється позначка «Х»;
► у розд. 1 вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;
► у розд. 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника єдиного внеску у Пенсійному фонді України з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;
► у розд. 3 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
► у розд. 4 в полі «Податковий (звітний) період» зазначається номер календарного місяця, в якому подається Додаток 1 (вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця);
► у розд. 5 «Тип форми» в полі «призначення пенсії» проставляється позначка «Х»;
► розд. 6 «Дата державної реєстрації припинення» не заповнюється;
► у розд. 7 вказується основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;
► у розд. 8 – період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску – зазначається період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дати формування заяви на призначення пенсії включно та код категорії застрахованої особи;
► у рядках та графах розд. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» в розрізі календарних місяців відображаються дані за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця подання заяви на призначення пенсіі включно, де у графі 2 – самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, у графі 3 –розмір єдиного внеску, у графі 4 – обчислена сума нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4.
При цьому тип Додатка 1 «Уточнююча» для призначення пенсії не застосовується.
Водночас, слід зазначити, що подання у складі Декларації з типом форми «Звітна» як «Довідково» Додатка 1 з типом форми «призначення пенсії» не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за звітний період (календарний рік) до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 1 з типом форми «Звітна», в терміни, визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які мають об’єкти нерухомості, по яких встановлені нульові ставки!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Норми встановлені п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом п. п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Результатом господарської діяльності ФОП – «загальносистемника» за місяць (квартал, рік) є збиток: особливості заповнення декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пунктом 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 у графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 11 Типової форми прокреслюється.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оподаткування ПДФО іноземних доходів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним ПДФО в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи можливо в податковій накладній зазначати іноземною мовою торгову марку товару та у вигляді абревіатури найменування товару?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна заповнюється державною мовою.
При цьому у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару, в податковій накладній в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платникам рентної плати щодо сплати податкових зобов’язань
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
У 2022 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:
- за січень 2022 року – на 02 березня 2022 року.
Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за січень 2022 року – до 28 лютого 2022 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників акцизного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Пунктом 59 Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 1 січня 2022 року, внесено зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.
При цьому абзацом 6 пункту 1 Розділу ІІ Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПКУ, щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом.
Тобто, з 1 січня 2022 року збільшені ставки акцизного податку застосовуються лише для спирту, а для алкогольних напоїв, у тому числі пива – з 1 березня 2022 року.
Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку встановлену на дату реалізації спирту етилового (пункт «є» підпункту 232.4.1 пункту 232.4 статті 232 ПКУ), тобто у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку.
Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Застосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.
Пунктом 14 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО), та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Отже, суб’єкт господарювання може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку проведення розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, тобто коли суб’єкт господарювання за місцем надання послуг не здійснює прийом від споживачів готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пункт 14 ст. 9 Закону № 265 слід розуміти так, що РРО/ПРРО можуть не застосовуватись під час здійснення розрахунків за послуги з використанням банківських систем дистанційного обслуговування банків та/або сервісів переказу коштів банків чи небанківських фінансових установ.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22) в п. 2.10 передбачено, що клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування.
Згідно з п. 10.4 Постанови № 22 системи типу «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний за стосунок» та інші системи дистанційного обслуговування на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.
Таким чином, «система дистанційного обслуговування» є продуктом банку, що пропонується/надається банком своїм клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, і ін).
Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).
Сервіси переказу коштів – продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України (НБУ) на переказ коштів без відкриття рахунків, який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, Ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.
Сервіс переказу коштів» може бути реалізований на офіційному сайті банку/НБУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НБУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/НБУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).
;
;
У рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила..
Відповідно до п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абз. 8 п .п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом.
Одночасно п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з цим підрозділом, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
Отже, оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агенту по утриманню податків з заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік, який застосовується для визначення податкового зобовʼязання з плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила наступне.
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0 %.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в редакції Закону України від 30.11.2021№ 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:
● за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
● за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.
Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:
● для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
● для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік –1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не індексувалася.
З огляду на вищевказане коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік в обов’язковому порядку застосовується для розрахунку податкового зобов’язання на 2022 рік.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги роботодавців – платників єдиного внеску!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
► підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
► інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиний внесок, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги виробників та/або імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), зокрема, внесено зміни до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ), відповідно до яких до платників акцизного податку віднесено осіб – виробників та/або імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 5 відсотків.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1914 зміни, зокрема, до п. п. 212.1 ст. 212 ПКУ щодо акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, набирають чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ) в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.
Отже, платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах виробники та імпортери таких товарів будуть з дня набрання чинності змінами до БКУ в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податкова декларація з плати за землю за період, в якому виникав об’єкт оподаткування, не була подана: чи застосовується строк давності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 287.10 ст. 287 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п. п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про строки сплати податкового зобов’язання з єдиного податку, визначеного у податковій декларації для юросіб – «спрощенців» четвертої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п. п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п. п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.01.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 «Про затвердження форми та Порядку надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2021 року за № 1525/37147 (далі – Наказ № 512), яким:
► затверджено форму Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення);
► Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Порядок).
Наказ № 512 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) та від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).
Детальніше щодо Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи можливо ознайомитись у листі ДПС України від 30.12.2021 № 28710/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1525: які санкції можуть бути застосовані до особи – нерезидента, яка постачає фізособам електронні послуги, за неподання спрощеної податкової декларації?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині оподаткування ПДВ.
Так, у разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ за операціями з постачання електронних послуг, у встановлений термін не подає спрощену податкову декларацію або у встановлений термін не сплачує податок, податковий орган протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такій особі-нерезиденту повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення (п. 208 прим 1. 10 статті 208 прим. 1 ПКУ).
Розміри санкцій:
- неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ). У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо подання фізособою річної податкової декларації про майновий стан і доходи, якщо на момент подання така фізособа знята з реєстрації за однією адресою і не зареєстрована за іншою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (п. 2 Закону № 1871).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (п. 3 Закону № 1871).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (п. 4 Закону № 1871).
Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (п. 5 Закону № 1871).
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (п. 6 Закону № 1871).
У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (п. 9 Закону № 1871).
Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Порядок оподаткування операцій з постачання платником ПДВ резиденту/нерезиденту послуг з надання персоналу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 185.1 ст.185 ПКУ.
Згідно з п. п. «г» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, операція з постачання платником ПДВ резиденту послуг з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за основною ставкою, незалежно від того резидентом чи нерезидентом надані такі послуги, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.
У разі, якщо платником ПДВ послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, надаються нерезиденту, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки, місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – програмний РРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи підлягають поверненню суми сплаченого збору, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацом першим п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) декларації.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 178 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності 16.07.2021.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).
Таким чином, починаючи з 16.07.2021 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України (Мінфін) на офіційному вебсайті за посиланням
повідомлено наступне.
Неоднозначне тлумачення податкового законодавства є причиною податкових спорів між платниками податків та контролюючими органами. Для вирішення цих спірних питань Міністерство фінансів України використовує механізм податкових роз’яснень – Узагальнюючі податкові консультації (УПК), підготовлені з урахуванням рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань підготовки УПК при Мінфіні.
Наказом Мінфіну від 12 січня 2022 року № 7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків
У чому суть?
Консультація надає відповідь на питання, в яких окремих випадках платник податків зобов’язаний:
- стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за формою 20-ОПП;
- повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про окремі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням;
- подавати повідомлення за формою № 20-ОПП про об’єкти оподаткування своїх відокремлених підрозділів (філій, представництв).
Також у УПК надається відповідь на питання щодо застосування штрафних санкцій за внесення до форми № 20-ОПП інформації, іншої, ніж у Рекомендованому довіднику типів об'єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС.
Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства в частині порядку та обов’язку подання платниками податків до контролюючих органів повідомлення за формою 20-ОПП.
З текстом УПК можна ознайомитись тут:
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Держгеокадастр повідомляє про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до інформації, наданої Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110 %.
Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:
- за 2017–2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
- за 2017–2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.
Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:
- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
- для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.
Разом з тим повідомляємо, що нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.
Довідково:
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Державної служби України геодезії, картографії та кадастру за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
На адресу Державної податкової служби України системно надходять скарги громадян щодо незабезпечення можливості продавцями товарів проведення розрахунків за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.
ДПС нагадує платникам податків про визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» обов’язок забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій.
Особливо, увагу просимо звернути платників податків, обов’язок застосування РРО/ПРРО у яких виник з 01.01.2022 року.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За видачу фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої з 01.01.2022 застосовується відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов’язані:
► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК);
► надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
► проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду підакцизної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
При цьому, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329) (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).
Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13).
За порушення цих вимог передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі:
- 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Відповідно до ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Згідно з ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для закриття РНОКПП померлої фізособи до контролюючого органу подається інформація
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 3 розд. VI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями, державні органи, родичі, спадкоємці, інші особи подають до контролюючого інформацію про фізичних осіб, які померли, для закриття реєстраційних номерів облікових карток платників податків.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю проводиться у разі:
- отримання Державною податковою службою України із Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, у порядку подання інформації Міністерством юстиції України відповідно до законодавства;
- подання до будь-якого контролюючого органу державним органом, родичами, спадкоємцями, іншими особами заяви-повідомлення у довільній формі та копії свідоцтва про смерть чи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (з пред’явленням оригіналів). У разі направлення такого повідомлення поштою копія свідоцтва про смерть або витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян мають бути засвідчені у нотаріальному порядку.
Після закриття в Державному реєстрі реєстраційних номерів облікових карток платників податків у зв’язку зі смертю фізичних осіб такі номери не підлягають використанню надалі, крім випадків, передбачених законом.
У такому самому порядку здійснюється внесення запису про смерть фізичної особи до окремого реєстру Державного реєстру.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Декларація екологічного податку: заповнення графи «Порядковий №» та граф «Порядковий № Податкової декларації» і «Розрахунок №» у додатках
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається.
У графі «Порядковий №» Податкової декларації зазначається номер Податкової декларації арабськими цифрами, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року Податкових декларацій.
У графі «Порядковий № Податкової декларації» додатків (розрахунків) до Податкової декларації зазначається номер Податкової декларації, до якої додаються такі додатки (розрахунки).
У графі «Розрахунок №» додатків до Податкової декларації арабськими цифрами зазначається порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання.
Порядковий номер кожної наступної Податкової декларації (звітної, звітної нової, уточнюючої), поданої платником екологічного податку протягом календарного року до контролюючого органу, починаючи з «1» збільшується послідовно у порядку зростання. При цьому нумерація Розрахунків (додатків до Податкової декларації) здійснюється у порядку зростання кількості додатків до Податкової декларації починаючи з 1 (одиниці).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Орендна плата виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна: що з військовим збором?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Норми визначені частиною першою ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями.
Підпунктом 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п. п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За який звітний період вперше контролюючий орган може надіслати запит про подання глобальної документації (майстер-файлу)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
Вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію щодо рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів на відповідній території?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів, зокрема, належать:
► встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;
► прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів . Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад» .
Поряд з цим, зазначаємо, що платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідним органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску платник має можливість отримати і в електронному вигляді
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
► у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган);
► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: , з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Алгоритм дій у разі отримання ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.
Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:
1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;
2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;
3) натиснути на нього та обрати штрихкод;
4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;
5) підтвердити запит для передачі даних.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід, отриманий фізособою від продажу товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій фізособі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Норми встановлені п. п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.2 п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розділу IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п. п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
На який бюджетний рахунок сплачує ПДВ особа – не платник ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу ДФС України від 10.04.2015 № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними наказом ДФС України 03.05.2018 №249 (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ. від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
► особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
► надсилається поштою;
► в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: .
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами (далі – Закон № 1700) визначає дії осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними. Так,
1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
2. Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або , вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або , та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.
У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.
3. Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
4. Положення цієї статті не поширюються на випадки одержання подарунка за наявності обставин, передбачених ст. 23 Закону № 1700.
5. У випадку наявності в особи, зазначеної у , частини першої ст. 3 Закону № 1700, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до Національного агентства, яке надає відповідне роз’яснення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
► така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
► такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
► сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:
► п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Надходження до державного бюджету від платників акцизного податку Дніпропетровської області склали 102,1 млн грн
У Дніпропетровській області станом на 01.01.2022 обліковується 6 287 платників акцизного податку, у тому числі:
5 832 суб’єкти господарювання (далі – СГ) – сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів;
337 СГ – зареєстровані платниками акцизного податку з пального;
81 СГ – мають ліцензії на виробництво електроенергії;
37 СГ – виробників та імпортерів алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
У 2021 році до державного бюджету надійшло 102,1 млн грн акцизного податку, у т.ч. з вироблених в Україні на митній території України підакцизних товарів (продукції) – 67,0 млн грн, з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 35,1 млн гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про терміни, в які фізособа, що здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Норми передбачені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.
При цьому податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Від платників Дніпропетровського регіону протягом 2021 року надійшло понад 20,1 млрд гривень єдиного внеску
Станом на 01.01.2022 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) перебуває 367 738 платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Так, у грудні 2021 року фактичні надходження від платників єдиного внеску склали понад 2,1 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року сума надходжень збільшилась на 334,5 млн грн, або на 18,4 відсотків.
Протягом січня – грудня 2021 року надходження єдиного внеску по ГУ ДПС склали понад 20,1 млрд грн, що на понад 3,2 млрд грн або на 19,1 відс. більше ніж у відповідному періоді 2020 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи існують обмеження щодо здійснення видів діяльності ФОП на загальній системі оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Які особи та яким чином можуть подати запит та отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440) визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) можуть звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі – Запит) подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку № 440, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 5 МБ).
Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи існує обмеження програмного забезпечення по кількості рядків у таблиці даних платника ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» (далі – Таблиця) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Який алгоритм дій подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Відповідно до п. п. 6.2 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділу II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно із ст. 42 прим. 1 розділу II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:
1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: , а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.
При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС () за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа.
2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити».
3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою « »;
5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити».
6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати».
7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».
Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розділу «Додатково» Електронного кабінету.
Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Детально про новації податкового законодавства 2022 року: в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено чергове навчання для працівників
Сьогодні потреба в удосконаленні кадрового ресурсу контролюючих органів України є першочерговою. Працівники повинні бути адаптованими до вимог сьогодення та володіти інформацією.
За дорученням начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Чуб Ганни в ГУ ДПС 13.01.2022 проведено професійне навчання для податківців Дніпропетровщини.
«Одним із шляхів підвищення професіоналізму державних службовців є обізнаність і орієнтування в нормах, зокрема податкового законодавства», – зазначила Чуб Ганна.
Під час навчання, фахівці ГУ ДПС розглядали зміни, внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», а саме:
- запровадження мінімального податкового зобов’язання для сільгоспвиробників;
- встановлення сплати 18% податку від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості;
- зміни у нарахуванні земельного податку;
- зміни у ліцензуванні роздрібної, оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберіганням пального, тощо.
Податківці відзначають важливість впливу навчального процесу на підвищення професійного рівня. Обмін досвідом роботи, поглиблення знань, розширення інформованості щодо різних аспектів податкової політики для ефективної роботи має позитивний результат.
«Поєднання теорії і практики – це ті фактори, які формують професіоналів своєї справи», – підсумувала керівник податкової служби області.
Шановні платники податків! Звертаємо Вашу увагу!
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1340-р «Про затвердження плану заходів із забезпечення впровадження Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад в діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади», територіальними органами ДПС забезпечується адміністрування податків, у тому числі сплата яких зараховується до місцевих бюджетів, в частині декларування платниками податкових зобов’язань з урахуванням діючої
нормативно-правової бази, яка передбачає подання звітності до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування, а для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів - місцезнаходженням пункту продажу таких товарів. При цьому, бюджетні рахунки для зарахування надходжень таких платежів відкриті у розрізі територіальних громад.
Слід зазначити, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» та до Розпорядження Кабінету міністрів України від 12.06.2020 № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області, утворена нова Дніпровська міська територіальна громада, у яку ввійшли 8 районів м. Дніпра.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2022 року для платників податків Дніпровської міської ТГ (м. Дніпро), у яких були відкриті декілька інтегрованих карток платників в різних районах м. Дніпра по акцизному податку, єдиному податку, платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортному податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичному збору, рентній платі та екологічному податку, ведення обліку здійснюється в «базовій» ДПІ – Соборна ДПІ (Соборний район м. Дніпра (0463)).
До уваги платників земельного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку, визначених пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Зокрема, відповідно до пункту «в» пункту 286.1 статті 286 Кодексу до підстав віднесено наявність у землевласників та землекористувачів державних актів на землю.
Крім того, згідно з пунктом «д» пункту 286.1 статті 286 Кодексу для нарахування земельного податку застосовуються дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Враховуючи викладене, пропонуємо всі земельні ділянки, які перебувають у використанні, привести у відповідність як об’єкт цивільного права у розумінні ст. 791 Земельного кодексу України.
Сподіваємось на вашу сумлінність і дякуємо за співпрацю.
У 2021 році майже на 1,08 млрд грн виросли надходження до держбюджету з податку на прибуток підприємств від платників Дніпропетровщини
З початку 2021 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло майже 3,4 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з січнем – груднем 2020 року надходження виросли майже на 1,08 млрд грн або на 46,6 відсотків.
Нагадуємо, що платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є:
► суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених п. п. 133.4 та 133.5 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
► суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
► суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ;
► управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» зі змінами та доповненнями щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд;
► фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
► юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи збільшується розмір екологічного податку, якщо відсутності затверджені ліміти на утворення та розміщення відходів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Об’єкт та базу оподаткування екологічного податку (податок), що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, визначено п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 249.6 ст. 249 ПКУ передбачено, що суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, що реалізуються магазинами безмитної торгівлі!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку.
Зокрема, платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, – це операції на митній території України.
Магазин безмитної торгівлі – це заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) (п. п. 14.1.102 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089 встановлено, що продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Відповідно до ст. 140 МКУ в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 МКУ).
Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п. п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).
При цьому іноземні товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, зберігають статус іноземних товарів. А українські товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, отримують статус іноземних товарів (ст. 145 МКУ).
Враховуючи викладене, підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо подання юрособою уточнюючої податкової декларації з плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Норми визначені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги юросіб – новоутворених сільськогосподарських товаровиробників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми передбачені п. п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До доходу ФОП - платника єдиного податку не включається сума поверненого завдатку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п. 3 ст. 571 ЦКУ).
Пунктом п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України встановлено, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Дніпропетровський регіон: у 2021 році до держбюджету надійшло на 139 відсотків більше рентних платежів за видобування природного газу
Протягом 2021 року платники Дніпропетровського регіону поповнили державну скарбницю рентними платежами за видобування природного газу на суму понад 620,2 млн гривень. У порівнянні з 2020 роком надходження виросли майже на 360,9 млн грн або на 139 відсотків.
Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;
й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;
к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ);
л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Згідно з п. п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.
При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно.
Відповідно до п. п. 38.1 п. 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ:
► тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається КМУ;
► територія населених пунктів на лінії зіткнення – територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений КМУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Водночас платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою із сплати податку та нарахованої суми податку (п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про валютний (обмінний) курс НБУ, який використовується ФОП – «загальносистемником», якщо доходи отримані в іноземній валюті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Враховуючи те, що виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок або у касу, тобто застосовується касовий метод.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Крім того, сума доходів (витрат), одержаних (понесених) платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування її у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичного одержання (понесення) таких доходів (витрат).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оподаткування ПДФО доходів у вигляді дивідендів, нарахованих юрособою – резидентом на користь фізособи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – доходи, отримані, зокрема, у вигляді дивідендів.
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п. п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п. п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику ПДФО за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п. п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку ПДФО встановлено у розмірі 18 відс. – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку ПДФО встановлено у розмірі 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, ставку ПДФО встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, – 9 відсотків (п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, дивіденди, нараховані платнику ПДФО за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п. п. 57.1 прим. 1. 4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п. п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Тетяна Кірієнко: Мої дії та рішення й надалі будуть відповідати вимогам нульової толерантності до корупції в ДПС
Державна податкова служба інформує про виявлений факт отримання неправомірної вигоди одним із співробітників ГУ ДПС у Рівненській області.
Вказаний факт зафіксовано працівниками Національної поліції України.
Слідуючи задекларованій позиції щодо нетерпимості до будь-яких правопорушень, зокрема - корупційних проявів, в. о. Голови ДПС Тетяною Кірієнко прийнято рішення щодо звільнення очільника ГУ ДПС у Рівненській області.
«При вступі на посаду я чітко визначила свою принципову позицію відносно неминучих змін, які відбуватимуться у діяльності Служби. Кожен керівник в Службі має нести персональну відповідальність за свої дії та вчинки своїх підлеглих. Мої рішення й надалі будуть відповідати вимогам нульової толерантності до корупції в ДПС. Переконана, що кожен фахівець Служби підтримує та поділяє дану позицію. Платники податків мають бути впевненими, що вони захищені від будь-яких порушень їх прав представниками Служби», - зазначила Тетяна Кірієнко.
В. о. Голови ДПС наголосила на тому, що платники податків та громадськість мають змогу особистого звернення до неї з приводу інформування про неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб ДПС, а також через вебпортал ДПС: .
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Місцеві бюджети Дніпропетровської області у 2021 році отримали майже на 99 відс. більше туристичного збору
Протягом 2021 року місцеві скарбниці Дніпропетровської області отримали від платників туристичного збору понад 10,7 млн грн, що у порівнянні з 2020 роком на понад 5,3 млн грн або на 98,9 відс. більше.
Доводимо до відома, що платниками туристичного збору (далі – збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п. п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо підстав, за яких анулюється реєстрація платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п.п.4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу,зареєстровану як платник податку.
Пунктом 184.2 ст. 184 ПКУ визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п. п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у п. п. «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;
- державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Нормами п. 184.3 ст. 184 ПКУ передбачено, що контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Наказ № 496: до уваги платників відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що Державна податкова служба України розробила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців. Зазначений Порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 ().
У ролику роз’яснюється, що таке облік товарних запасів, у якій формі ФОП здійснює облік при отриманні товару, як правильно заповнити Форму ведення обліку товарних запасів тощо.
Звертаємо увагу, що Порядок не поширюється на платників єдиного податку І групи, а також на платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Також порядок поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1525: чи має право контролюючий орган направляти особі нерезиденту, яка здійснює операції з надання фізособам електронних послуг, запити про надання інформації?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що 02.07.2021 набрав чинності Закон України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».
Податковий орган може надсилати особі – нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ, запити на отримання узагальненої інформації в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену особою-нерезидентом при реєстрації як платника ПДВ. В електронному запиті зазначаються: перелік інформації, що запитується;
перелік документів, що пропонується надати; строк та спосіб надання такої інформації; наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит. Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Норми встановлені п. 208 прим. 1.11 ст. 208 прим.1 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: на яку адресу декларанта контролюючим органом направляється запит щодо надання ним пояснень та підтверджуючих документів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображаються, зокрема, відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України).
Крім того, формою Декларації передбачено зазначення декларантом своєї податкової адреси (місця проживання).
Таким чином, запит щодо надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій Декларації. При цьому, інформація про направлення зазначеного запиту буде відображатися також у Електронному кабінеті декларанта.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1914: про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України у зв’язку із набранням чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – закон № 1914) листом від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 227) проінформувала про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням внесених змін.
Листом № 227 роз’яснено такі питання:
1. Щодо термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних.
2. Щодо терміну формування податкового кредиту.
3. Щодо застосування касового методу податкового обліку ПДВ (пункт 187.10 статті 187 та пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
4. Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення.
Детально з листом № 227 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів.
Підставою для нарахування податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України, або оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.
Оскільки у 2022 році податок нараховується за звітний 2021 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021, яка складала 6 000 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 90,0 грн (6 000 * 1,5 відс.).
Отже, сума податку залежить від ставки податку встановленої відповідною місцевою радою за місцезнаходженням кожного об’єкта нерухомості та загальної площі таких об’єктів.
Так, наприклад у фізичної особи перебуває у власності квартира у м. Києві загальною площею 65 метрів квадратних. Сума податку розраховується як добуток загальної площі квартири, зменшеної на 60 кв. м, та ставки податку, затвердженої рішенням Київської міської державної адміністрації. Зокрема, для квартир у м. Києві ставка податку складає 1,5 відсотка (90,0 грн за метр квадратний).
Розрахунок суми податку:
(65-60) * 90,0 = 450,0 гривень.
Довідково. За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно норм Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Також, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
► права на користування пільгою зі сплати податку;
► розміру ставки податку;
► нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.
Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.
Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:
► технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► лікарських засобів, виробів медичного призначення;
► ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Протягом 2021 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників майже 31,9 млрд гривень
Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – грудні 2021 року склали майже 31,9 млрд грн, що майже на 7,0 млрд грн більше ніж в аналогічному періоді 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Податок на доходи фізичних осіб забезпечує більше половини надходжень до місцевих кошиків Дніпропетровської області, його сума у 2021 році склала майже 19,4 млрд грн, що перевищує показники 2020 року майже на 3,7 млрд гривень.
Плата за землю є наступною за рівнем надходжень. Власники земельних ділянок та землекористувачі протягом 2021 року спрямували до місцевих бюджетів понад 4,7 млрд грн, що на понад 1,3 млрд грн більше надходжень січня – грудня 2020 року.
Юридичні і фізичні особи – платники єдиного податку протягом січня – грудня 2021 року спрямували до місцевих бюджетів майже 3,7 млрд гривень. У порівнянні з січнем – груднем 2020 року сума надходжень збільшилась на понад 630,6 млн гривень.
Значну частку надходжень до місцевих бюджетів складають рентні платежі, яких надійшло понад 1, 8 млрд гривень. Це перевищує показники 2020 року майже на 927,9 млн гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для отримання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним необхідно подати заяву
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок видачі ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Ліцензії на право виробництва пального видаються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ст. 3 Закону № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» із змінами та доповненнями органом ліцензування щодо діяльності з виробництва пального визначено ДПС, оптової та роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – територіальні органи ДПС.
Отже, для отримання ліцензій на право виробництва пального необхідно звертатись до Державної податкової служби України.
Для отримання ліцензій на право оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі пальним чи роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення торгівлі чи зберігання пального.
Для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.
Чинними нормативно-правовими актами не затверджені форми заяв для отримання ліцензій на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального. Заяви надаються платниками органу ліцензування у довільній формі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про об’єкт та базу оподаткування для транспортного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Норми передбачені п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській (територія обслуговування: Новокодацький,
Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)
