Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)

2022-01-05 11:12 16 Нравится

Які дії СГ, який після подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО (J/F1316603, далі – заява) отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у...

Які дії СГ, який після подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО (J/F1316603, далі – заява) отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП?

Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316604 (додаток 1 до Порядку).

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО. При цьому для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розд. «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів, які надаються ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?

Відповідно до абзацу десятого п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, легалізації підлягають документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.

Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та порушеннями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.

Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

До уваги платників податків!

З 1 січня 2022 року у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Державною казначейською службою України змінені реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету та окремих рахунків для зарахування платежів до місцевих бюджетів.

Інформація щодо актуальних реквізитів бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджету у 2022 році розміщена на вебсторінках територіальних органів ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki».

Звертаємо увагу, що кошти, сплачені платниками на бюджетні рахунки, які діяли до 1 січня 2022 року, не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам для уточнення реквізитів.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС розроблено відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?»

Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?».

У відео детально розʼяснюється:

хто з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку повинен застосовувати РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року, на кого ці вимоги не поширюються, при яких розрахунках застосовується РРО.

Про це та про переваги застосування РРО дивіться у відео https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8416.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Яка інформація зазначається в гр. 6 Форми ведення обліку товарних запасів фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку, у разі внутрішнього переміщення товару?

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).

ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».

Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.

Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію?

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Який орган визначає оціночну вартість об’єкта нерухомого майна, що знаходиться на території України, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, з метою заповнення графи 9 розд. V ...

Який орган визначає оціночну вартість об’єкта нерухомого майна, що знаходиться на території України, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, з метою заповнення графи 9 розд. V одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі:

нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Водночас, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, визначає Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2658), відповідно до ст. 5 якого суб’єктами оціночної діяльності є:

суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво та Державний реєстр суб’єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати (ст.ст. 17 та 22 Закону № 2658).

Враховуючи викладене, з метою заповнення графи 9 «Витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість» розд. V Декларації, для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, але майнові права на такий об’єкт належать декларанту на праві власності, декларант може звернутися до суб’єкта оціночної діяльності, інформація про якого міститься у Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що декларант має право у графі 9 зазначеного розділу Декларації визначити базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на підставі витрат, понесених на придбання/набуття об’єкта нерухомого майна, які можуть підтверджуватися відповідними документами (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Як завантажити програмне рішення «ПРРО Каса»?

Державна податкова служба (далі – ДПС) розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса» (далі – ПРРО Каса).

Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

З 1 січня вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Звертаємо увагу платників податків – фізичних осіб, що з 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Діє з 01.01.2022. Чи зобов’язані ФОП – ЄП другої – четвертої груп вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

До уваги ФОП – спрощенців!

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Мінфіну від 09.09.2021 №496.

Звертаємо увагу платників податків!

Постановою КМУ від 23.12.2021 №1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 №1336» внесено зміни до постанови №1336, які визначають, що підприємці платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території села мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, крім випадків:

- роздрібної торгівлі в торгівельних об’єктах, в яких здійснюється також торгівля підакцизними товарами;

- дистанційної торгівлі, зокрема, торгівлі через Інтернет;

- прийняття рішень сільськими радами та радами ОТГ про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Основні положення Закону України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

З 1 січня 2022 року набирає чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:

1) здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);

2) розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;

3) кількість гіг-спеціалістів не менше 9;

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.

Контролюючі органи надають Мінцифри інформацію, необхідну для визначення відповідності юридичної особи вимогам, передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», щодо:

- розміру заробітної плати;

- середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи;

- суми податкового боргу;

- щодо включення юридичної особи до реєстру неприбуткових підприємств, установ, організацій.

Перехід на застосування спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті здійснюється за заявницьким принципом.

Податок на прибуток підприємств

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

виплати дивідендів;

виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;

безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;

виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,

придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18%.

Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.

Податок на доходи фізичних осіб

Встановлено особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті. Ставка у розмірі 5 відс. застосовується до:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Зменшена ставка застосовується за умови, що розмір такого доходу за рік не перевищує еквівалент 240 тисяч євро. З суми перевищення платник самостійно доплачує податок за ставкою 18 відс. та подає річну податкову декларацію.

У разі, якщо резидент Дія Сіті втратив статус (за рішенням суду або встановлення не відповідності критеріям) за такий період, він самостійно має перерахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18 відс.

Звільнено від оподаткування ПДФО:

сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику;

сплачені внески резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту;

дивіденди, які нараховуються емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, за умови, що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Податкова знижка:

До витрат для податкової знижки може бути включена суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, за умови, що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідає вимогам

У разі понесення таких витрат загальна сума податкової знижки обмежується не тільки розміром отриманої заробітної плати, а й сумою отриманих дивідендів (крім дивідендів, які не оподатковуються).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг – контрактами – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС: закликаємо громадян вимагати від продавців фіскальні чеки та уникати оплати на карткові рахунки фізосіб

На адресу ДПС надходять численні скарги громадян щодо порушень порядку проведення розрахунків при продажу технічно складних побутових товарів.

При продажу товарів покупці погоджуються на переказ коштів зі свого карткового рахунку на картковий рахунок фізичної особи, а не на рахунок фізичної особи – підприємця.

Здебільшого продавці, які використовують таку схему продажу, не зареєстровані суб'єктами господарювання у встановленому порядку.

При цьому покупець не отримує фіскальний чек, втрачає гарантію на товар та й взагалі ризикує не отримати його.

Водночас таке явище негативно впливає на стан наповнення державного бюджету.

ДПС звертається з проханням до громадян уникати пропозицій продавців щодо оплати товарів на карткові рахунки фізичних осіб та вимагати від продавців фіскальні чеки при купівлі товарів.

Фіскальний чек – це запорука отримання якісного, безпечного та сертифікованого товару, виконання продавцем гарантійних зобов’язань, а також сплати усіх належних податків до державної скарбниці.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Яким нормативним документом затверджений порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 (далі – Постанова № 83) затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Постанова № 83 набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року (п. 4 Постанови № 83).

Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (п. 2 Положення).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи має право ФО, якій належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті?

Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.

При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція № 492), у порядку, встановленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону № 1539.

Таким чином, нормами підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

До уваги ФОП – платників єдиного податку другої групи з зареєстрованим видом діяльності КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку»!

З 01.01.2022 набирає чинності Закон України від 30.11.2021 № 1914-ХІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), який зокрема змінює умови застосування спрощеної системи оподаткування (обрання групи платника єдиного податку) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які здійснюють діяльність у сфері послуг з надання доступу до мережі Інтернет провайдерських телекомунікацій послуг.

З урахуванням змін, внесених Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), ФОП, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До внесення Законом № 1914 до Кодексу змін ФОП, які надавали послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мали право реєструватися платниками єдиного податку другої групи.

З 01.01.2022 ФОП – платники єдиного податку, які здійснюють, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерські послуги (КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку») мають право здійснювати свою діяльність виключно на третій групі платника єдиного податку з урахуванням вимог, визначених п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

ФОП – платники єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мають можливість подати до 31.12.2021 (включно) до відповідного контролюючого органу заяви про обрання спрощеної системи оподаткування в частині:

зміни ставки та групи платника єдиного податку (обрати третю групу платника єдиного податку) та/або

внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо виключення виду господарської діяльності з надання послуги доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерських послуг КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку») (можливість залишитись на другій групі платника єдиного податку за умови виключення виду діяльності з надання послуг з надання доступу до мережі Інтернет) та/або

відмови з 01.01.2022 від спрощеної системи оподаткування.

У разі неподання таких заяв реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Податківці роз’яснюють зміни щодо застосування РРО/ПРРО

ДПС та її територіальні органи проводять розʼяснювальну роботу про новації у законодавстві щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Так, з 21.01.2021 року у межах інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо запровадження РРО/ПРРО під час організованих податківцями заходів було поінформовано понад 142 тис. платників податків, з них 132 тис. ФОП, про новації в сфері застосування РРО/ПРРО та особливості їх застосування з 01.01.2022 року.

За 11 місяців поточного року ДПС видано близько 750 власних та погоджено 550 регіональних індивідуальних податкових консультацій з питань, пов’язаних із застосуванням РРО/ПРРО.

У першому та четвертому кварталі 2021 року забезпечене адресне інформування фізичних осіб-підприємців, окремо платників єдиного податку І групи, про право не застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2022 року, та платників єдиного податку ІІ - ІV групи (далі – ФОП) про виникнення з 01.01.2021 року у них такого обов’язку у випадку здійснення розрахункових операцій.

У зв’язку з набранням 26.11.2021 чинності наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» розроблено та розміщено на вебпорталі ДПС та субсайтах ГУ ДПС інтерактивну інструкцію щодо ведення такого обліку платниками податків.

Крім того, в центрах обслуговування платників Головних управлінь ДПС та на офіційних сторінках ДПС у мережі Інтернет розміщено актуальну інформацію щодо посадових осіб ДПС, уповноважених на надання консультацій з питань застосування РРО/ПРРО.

Довідково:

Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 01.01.2022 розповсюджується обовʼязок застосовувати РРО/ПРРО, – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/542404.html;

Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 26.11.2021 розповсюджується обовʼязок ведення обліку товарних запасів, – https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/537086.html;

Покрокова відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, відеоролик – https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8300.html.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Чи повинен декларант відкривати у банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо кошти, які він бажає задекларувати, вже розміщені на поточних рахунках у банку?

Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Таким чином, положення п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Тетяну Кірієнко представили виконувачем обов’язків Голови ДПС

Державний секретар Міністерства фінансів України Дмитро Самоненко представив нового виконувача обов’язків Голови ДПС Тетяну Кірієнко під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.

Дмитро Самоненко висловив впевненість, що професіоналізм та позитивний досвід роботи в податкових органах та органах державної влади Тетяни Керієнко стануть у нагоді для організації ефективної роботи Служби та досягнення високих результатів командою податкової.

У свою чергу Тетяна Кірієнко зазначила, що перед податковою службою Президентом України та керівництвом держави поставлені надскладні завдання, які мають бути безумовно виконані. Зокрема, акцент зроблено на забезпеченні перевиконання визначених індикативів із надходжень до бюджету за рахунок ефективного адміністрування податків, недопущення протиправних дій у діяльності Служби.

«Думаю, що фахівці податкової будуть з розумінням ставитися до неминучих змін, які відбуватимуться в її діяльності. Впевнена, що наша робота, ваш професійний підхід, колеги, дозволять з честю виконати поставлені завдання», – наголосила Тетяна Кірієнко у зверненні до колективу ДПС.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Новації у сфері фіскалізації розрахункових операцій

Реалізація товарів на території села звільнена від обовʼязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС створила покрокову відеоінструкцію «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса»

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/544976.html розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення ПРРО Каса.

На вебпорталі ДПС розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про ПРРО та дистрибутиви безкоштовного програмного РРО від ДПС – ПРРО Каса.

Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки. Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки. Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

Відеоінструкція «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» розміщена за порсиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8335.html

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Про призначення Кірієнко Т. П. в. о. Голови Державної податкової служби України

Розпорядження КМ України від 23.12.2021 № 1691-р "Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державної податкової служби України на Кірієнко Т. П."

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).

Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.

2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).

3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.

4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами?

Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обрає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:

1) довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

2) середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

3) короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Пунктом 2 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Таким чином, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5 відсотка.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Податок на додану вартість:

Податок на додану вартість:

запроваджено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з інвестиційним золотом:

ввезення на митну територію України та постачання на митній території України інвестиційного золота;

постачання послуг агентів, які беруть участь у постачанні інвестиційного золота;

постачання послуг, пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з перетворення золота на інвестиційне золото;

- уточнено, що для обрахунку загального обсягу здійснених операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ (досягнення 1 млн грн) враховуються також операції, здійснені через встановлений спеціальний застосунок або додаток на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях;

- запроваджено особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання тютюнових виробів, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни:

оподаткуванню ПДВ підлягатимуть операції з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться лише виробниками та «торговими домами» таких виробників;

базою оподаткування ПДВ за операціями з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться виробниками та їх «торговими домами» буде максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ;

операції з послідуючого постачання тютюнових виробів звільнятимуться від оподаткування ПДВ;

- встановлено чіткі строки (терміни давності) для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування;

- зменшено терміни для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі «старих» податкових накладних/розрахунків коригування – з 1095 до 365 днів з дати складання ПН/РК (термін переривається на період зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК);

- продовжено на 5 років режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації;

- при постачанні відходів і брухту чорних і кольорових металів в режимі звільнення від оподаткування ПДВ запроваджено загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (коригування);

- продовжено на 4 роки касовий метод для операцій з постачання, передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

- встановлено, що касовий метод також буде застосовуватись до операцій з постачання послуг абонентського обслуговування.

Податок на прибуток підприємств:

Податок на прибуток підприємств:

- нерезидент щороку зможе отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку не тільки у паперовій, а й також в електронній формі у порядку, передбаченому наказом Мінфіну;

- державні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які не погодили з власником або уповноваженим ним органом свою облікову політику у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності, не зможуть списувати безнадійну заборгованість на зменшення об’єкту оподаткування;

- великі платники податків, починаючи з 2022 року, матимуть право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

- обмеження щодо неврахування сум роялті при визначенні об’єкта оподаткування не застосовуватиметься у випадках нарахування роялті на користь правовласників, як винагороди на підставі договорів, укладених з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

- безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, роботи, послуги) на користь пов’язаних осіб, які були збитковими в минулому році, не враховуватиметься у зменшення об’єкту оподаткування;

- частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку — власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкової декларації;

- тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності: розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей; розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м'яса свійської птиці, за виключенням виробництва м'яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей, а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м'яса курей). Вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій;

- тимчасово, з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, платники податку - виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом матимуть право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за касовим методом.

Погашення податкового боргу:

Погашення податкового боргу:

запроваджується забезпечувальний захід погашення податкового боргу у вигляді встановлення за рішенням суду тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон;

- посилення заходів щодо інформування платників податків та органів місцевого самоврядування про суми податкового боргу юридичних і фізичних осіб;

- стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за самостійно задекларованими платником податків зобов’язаннями буде здійснюватись за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду;

- податкова вимога буде надсилатись разом з детальним розрахунком суми податкового боргу.

Загальні питання щодо адміністрування податків:

Загальні питання щодо адміністрування податків:

- проведено індексацію ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати;

- контролюючі органи отримали можливість надавати за запитами органів місцевого самоврядування звітність у розрізі платників податків (раніше було тільки в розрізі юридичних осіб);

- встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад щодо надання інформації (документів) контролюючим органам про виділені земельні ділянки у натурі власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування;

- уточнено терміни, що застосовуються у Податковому кодексі України, зокрема: «добування корисних копалин», «кондиції на мінеральну сировину об’єкту (ділянки) надр», «мінеральна сировина», «обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини)», «первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини», «роялті», «сільськогосподарський товаровиробник»;

- визначені поняття: «передпродажна підготовка для цілей розділу ІХ Кодексу», «інвестиційне золото для цілей розділу V Кодексу»;

- надано право контролюючим органам відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;

- передбачена можливість отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб;

- терміни відновлення втрачених документів приводяться у відповідність до термінів проведення документальних перевірок з питань перевірки заявленого до відшкодування з бюджету та/або від’ємного значення податку на додану вартість (було термін проведення перевірки – 60 днів, в той же час як термін відновлення документів – 90 днів);

- платники податків звільняються від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження на повторний запит контролюючого органу, якщо такі документи вже надавалися;

- коди УКТ ЗЕД, що зазначені у Податковому кодексі України, приведено у відповідність до нової версії кодів УКТ ЗЕД 2017 року.

Отримати КЕП для ПРРО без відвідування пункту реєстрації можливо виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що отримання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) можливе виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП.

Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».

Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.

Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Державний службовець, який виходить на пенсію, отримує грошову допомогу: що з єдиним внеском?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями визначена база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ( далі Перелік).

До зазначеного Переліку віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 розділу І Переліку).

Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які активи не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

- ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

- ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

- порушеннями у сфері валютного законодавства;

- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На Дніпропетровщині протягом минулого року платники сплатили податків і зборів та єдиного внеску майже 80,8 млрд гривень

Протягом січня - грудня 2021 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 60 млрд 618,0 млн грн, що більше на 13 млрд 570,7 млн грн, або на 28,8 %, ніж за минулий рік. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету у поточному році спрямовано 28 млрд 742,8 млн грн, що на 6 млрд 574,3 млн грн (або на 29,7 %) більше надходжень 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 31 млрд 875,2 млн гривень. Це на 6 млрд 996,4 млн грн (або на 28,1 %) більше фактичних надходжень січня – грудня 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – грудні 2021 року в області надійшло 20 млрд 143,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 3 млрд 226,6 млн грн (або на 19,1 %).

За неподання або несвоєчасне подання платником податків Звіту про контрольовані операції застосовуються штрафні санкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання платником податків, зокрема, Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

► 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

► 3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Звіту та/або документації.

Неподання платником податків Звіту та/або документації після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

► одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

► двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзаців першого і другого п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

► платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

► платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

► в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

- використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

- відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яким чином можна отримати інформацію про банківські реквізити для сплати цієї рентної плати до бюджету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Бюджетні рахунки (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за спеціальне використання води можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води первинними водокористувачами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п. п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п. п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п. п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п. п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п. п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п. п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п. п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за морську воду, крім води з лиманів (п. п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п. п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п. п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п. п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

►для потреб водного транспорту:

- з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

- під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п. п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо зняття ознаки платника податку на прибуток стосовно відокремленого підрозділу нерезидента (представництва, філії, тощо) після взяття на облік нерезидента як платника податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 ПКУ.

Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог цього Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Отже, зняття ознаки платника податку на прибуток стосовно відокремленого підрозділу нерезидента (представництва, філії, тощо) проводиться після реєстрації нерезидента платником податку на прибуток. Подання відокремленим підрозділом заяви про зняття такої ознаки не вимагається. Зняття ознаки платника податку на прибуток з відокремленого підрозділу проводиться контролюючим органом одночасно із внесенням ознаки платника податку на прибуток щодо відповідної іноземної компанії.

Можливі випадки, коли іноземна компанія і її відокремлений підрозділ, зареєстрований платником податку на прибуток, перебувають на обліку в різних контролюючих органах, наприклад, коли відокремлений підрозділ перебуває на обліку в органі, що здійснює супроводження великих платників податків або коли іноземна компанія має два і більше відокремлених підрозділи, що зареєстровані в різних контролюючих органах платниками податку на прибуток. У цих випадках зняття ознаки платника податку на прибуток з відокремленого підрозділу здійснюється після отримання відомостей про реєстрацію іноземної компанії платником податку на прибуток від іншого контролюючого органу, від відокремленого підрозділу чи із реєстру платників податків- нерезидентів.

Після зняття ознаки платника податку на прибуток відокремлений підрозділ (представництво) нерезидента залишається на обліку як платник податків до його закриття. Відокремлений підрозділ, наприклад, може бути зареєстрований платником податку на додану вартість, акцизного податку та/ або є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору, платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи є платником акцизного податку платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п. п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку не звільняються від сплати акцизного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги юросіб – платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Норми передбачені п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із частиною першою і другою ст. 715 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (частина перша ст. 716 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліку) платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи мають право здійснювати бартерні операції (взаємозалік).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Порядок та термін реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

► у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

► не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості застосування РРО/ПРРО при здійсненні окремих операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що з 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.

Разом з цим, за умови надання продавцем, як можливого способу оплати товарів покупцем, виключно реквізитів розрахункового рахунку, відкритого в установі банку, РРО/ПРРО таким продавцем також може не застосовуватись.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/547518.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: яким чином має бути подана заява про реєстрацію платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Так, заява про реєстрацію особи – нерезидента як платника ПДВ подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.

До заяви додаються копії: витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код). У заяві про реєстрацію особи-нерезидента як платника ПДВ зазначаються інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації, дані щодо його представника, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку, а також іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа-нерезидент буде сплачувати ПДВ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податків! З 1 січня 2022 року введені в дію нові рахунки до державного бюджету!

До уваги платників податків!

З 1 січня 2022 року введені в дію нові рахунки до державного бюджету!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, з 01.01.2022 що Державною казначейською службою відкриті нові бюджетні рахунки до Державного бюджету по Дніпропетровській області.

Кошти, сплачені з 01.01.2022 на старі рахунки по зарахуванню податків до Державного бюджету не будуть зараховуватись, а повертатимуться на рахунки з яких була здійснена сплата.

1. Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області

Правила ведення обліку товарних запасів визначені Наказом № 496

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок).

Порядок розроблено, зокрема відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), Податкового кодексу України.

Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.

У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

► документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі – Форма обліку), та первинні документи;

► первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;

► місце продажу (господарський об'єкт) – стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);

► місце зберігання – стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;

► товарні запаси – сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: за яких умов особа – нерезидент, яка постачає фізособам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, зобов'язана зареєструватися платником ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи-нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень. Ця сума обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року (пункт 208 прим 1. 2 статті 208 прим. 1 розділу V Податкового кодексу України (ПКУ). Норми статті 208 прим. 1 розділу V ПКУ набирають чинності з 1 січня 2022 року).

Реєстрація здійснюється на підставі заяви такої особи – нерезидента про її реєстрацію як платника ПДВ. Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла зазначеного обсягу. Норми ПКУ в частині реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента, який постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2022 року. Отже, особа-нерезидент, яка не має постійного представництва в Україні та у якої за результатами 2021 року загальна сума від здійснення операцій з постачання фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень, визначену за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня 2022 року, зобов’язана у періоді з 1 січня 2022 по 31 березня 2022 року (включно) подати до податкових органів заяву про реєстрацію такої особи-нерезидента як платника ПДВ. Заява подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги. ПКУ не передбачає можливості подати заяву у інший спосіб, ніж через спеціальне портальне рішення, а також раніше, ніж 1 січня 2022 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З 01.01.2022 стартує кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу платників, що конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України) – це щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік.

Отже, з початку 2022 року стартує кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: як визначається місце постачання електронних послуг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Законом № 1525 статтю 186 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 186.3 прим. 1, відповідно до якого місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування цього пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:

►для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;

► для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг.

З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг враховуються такі відомості (далі – перелік відомостей):

а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);

б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;

в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у абзацах «а» та «б», засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги). Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у абзацах «а», «б» та «в» переліку відомостей, є: платіжна адреса фізичної особи – отримувача послуг; банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги; інша комерційно важлива інформація.

Фізична особа – отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість шляхом повідомлення особі-нерезиденту свого індивідуального податкового номера платника ПДВ. Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою – підприємцем, не зареєстрованою як платник ПДВ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податківці роз’яснюють зміни щодо застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

ДПС та її територіальні органи проводять розʼяснювальну роботу про новації у законодавстві щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Так, з 21.01.2021 року у межах інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо запровадження РРО/ПРРО під час організованих податківцями заходів було поінформовано понад 142 тис. платників податків, з них 132 тис. ФОП, про новації в сфері застосування РРО/ПРРО та особливості їх застосування з 01.01.2022 року.

За 11 місяців поточного року ДПС видано близько 750 власних та погоджено 550 регіональних індивідуальних податкових консультацій з питань, пов’язаних із застосуванням РРО/ПРРО.

У першому та четвертому кварталі 2021 року забезпечене адресне інформування фізичних осіб-підприємців, окремо платників єдиного податку І групи, про право не застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2022 року, та платників єдиного податку ІІ – ІV групи (далі – ФОП) про виникнення з 01.01.2021 року у них такого обов’язку у випадку здійснення розрахункових операцій.

У зв’язку з набранням 26.11.2021 чинності наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» розроблено та розміщено на вебпорталі ДПС та субсайтах ГУ ДПС інтерактивну інструкцію щодо ведення такого обліку платниками податків.

Крім того, в центрах обслуговування платників Головних управлінь ДПС та на офіційних сторінках ДПС у мережі Інтернет розміщено актуальну інформацію щодо посадових осіб ДПС, уповноважених на надання консультацій з питань застосування РРО/ПРРО.

Довідково:

Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 01.01.2022 розповсюджується обовʼязок застосовувати РРО/ПРРО, – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/542404.html;

Інформаційні матеріали стосовно ФОП, на яких з 26.11.2021 розповсюджується обовʼязок ведення обліку товарних запасів, –https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/537086.html;

Покрокова відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, відеоролик –https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8300.html.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/545259.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів від 01.12.2021 № 637 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.122021 за № 1657/37279) (далі – Наказ № 637) внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення).

Положення приведено у відповідність до:

► Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам»;

► Закону України від 01 липня 2021 року №1 617-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».

Зокрема, Положення доповнено новим розділом VIII «Особливості реєстрації як платників податку на додану вартість осіб-нерезидентів».

Цим розділом визначається процедура реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації як платників ПДВ осіб – нерезидентів, що здійснюються відповідно до ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України.

Так, у заяві про реєстрацію платника ПДВ зазначається:

- інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента,

- ідентифікаційні дані нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації,

- дані щодо його представника,

- електронна адреса,

- причина реєстрації,

- щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов'язкової реєстрації платником ПДВ,

- іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа – нерезидент буде сплачувати ПДВ.

Наказ № 637 набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім підпункту 2 пункту 2 та пункту 3 Змін, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 01 липня 2021 року № 1618-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», але не раніше дня його офіційного опублікування.

Наказ № 637 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2021 № 99.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 грудня 2021 року № 1356 (далі – Постанова № 1356) внесено зміни до переліків товарів, операції з якими (у тому числі їх імпорт та реалізація на території України) звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 та від 22 вересня 2021 року № 1012

Постанова № 1356 набрала чинності з 24.12.2021 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 24.12.2021 № 248).

Також з Постановою № 1356 можливо ознайомитись на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-23-serpnya-2000-r-1336-i231221-1359

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Основні положення Закону України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/546097.html повідомила наступне.

З 1 січня 2022 року набирає чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:

1) здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);

2) розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;

3) кількість гіг-спеціалістів не менше 9;

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.

Контролюючі органи надають Мінцифри інформацію, необхідну для визначення відповідності юридичної особи вимогам, передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», щодо:

- розміру заробітної плати;

- середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи;

- суми податкового боргу;

- щодо включення юридичної особи до реєстру неприбуткових підприємств, установ, організацій.

Перехід на застосування спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті здійснюється за заявницьким принципом.

Податок на прибуток підприємств

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

виплати дивідендів;

виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;

безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;

виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,

придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18%.

Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.

Податок на доходи фізичних осіб

Встановлено особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті. Ставка у розмірі 5 відс. застосовується до:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Зменшена ставка застосовується за умови, що розмір такого доходу за рік не перевищує еквівалент 240 тисяч євро. З суми перевищення платник самостійно доплачує податок за ставкою 18 відс. та подає річну податкову декларацію.

У разі, якщо резидент Дія Сіті втратив статус (за рішенням суду або встановлення не відповідності критеріям) за такий період, він самостійно має перерахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18 відс.

Звільнено від оподаткування ПДФО:

сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику;

сплачені внески резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту;

дивіденди, які нараховуються емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, за умови, що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Податкова знижка:

До витрат для податкової знижки може бути включена суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, за умови, що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідає вимогам

У разі понесення таких витрат загальна сума податкової знижки обмежується не тільки розміром отриманої заробітної плати, а й сумою отриманих дивідендів (крім дивідендів, які не оподатковуються).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг – контрактами – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З 01.01.2022 оновлюються довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 28 грудня 2021 року ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/54005.html опублікувала нові (станом на 01.01.2022 року) довідники податкових пільг:

  • Довідник податкових пільг № 106/1, що є втратами доходів бюджету,
  • Довідник інших податкових пільг № 106/2.

Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг. Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Наказ № 496: Порядок ведення обліку товарних запасів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок) облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями (ФОП) шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис;

2) у графі 2 – дата здійснення запису;

3) у графах 3 – 6 – реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);

4) у графі 7 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару;

5) у графі 8 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій).

Вибуттям товарів для цілей Порядку вважається:

- продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання;

- знищення або втрата товару;

- повернення товару постачальнику;

- використання товарів на власні потреби;

6) у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.

5. Для ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:

графа 1 - цифра "1";

графа 2 - дата внесення запису;

графа 3 - опис залишку товарів на початок обліку;

графа 4 - дата складання опису залишку товарів на початок обліку;

графа 5 - цифра "1";

графа 7 - загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;

графи 6, 8, 9 - не заповнюються.

Перший запис про залишки товарів до Форми не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов'язку.

6. Виправлення інформації у Формі обліку здійснюється у такому порядку:

1) у графі "Примітки" рядка, що потребує видалення інформації, проставляється відмітка "анульовано";

2) у разі необхідності виправлення інформації:

у графі "Примітки" рядка, інформація в якому виправляється, проставляється позначка "анульовано – виправлено" із зазначенням порядкового номера рядка, в якому зазначено виправлену інформацію;

у графі "Примітки" рядка, що містить виправлену інформацію, проставляється позначка "виправлено" із зазначенням порядкового номера рядка, інформацію з якого виправлено.

Під час ведення обліку товарних запасів у паперовій формі записи у Формі обліку виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою.

Під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.

Заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: щодо визначення нерезидентом отримувача електронних послуг– платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Одним із можливих підходів до визначення особи суб’єкта – отримувача електронних послуг, є положення публічного договору (оферти) та/або анкети замовника – отримувача електронних послуг. У такій анкеті отримувач має зазначити свій статус:

1) юридична особа,

2) фізична особа – підприємець, яка є платником ПДВ,

3) фізична особа – підприємець, яка не зареєстрована як платник ПДВ;

4) фізична особа – не суб’єкт підприємницької діяльності.

На підставі цієї анкети особа-нерезидент зможе встановити категорію замовника та визначати необхідність нарахування ПДВ. Зокрема, фізична особа – підприємець, зареєстрована як платник ПДВ, яка отримує послуги особи – нерезидента, може підтвердити факт реєстрації платником ПДВ шляхом надання інформації щодо свого індивідуального податкового номера платника ПДВ (таку умову доцільно передбачити у публічному договорі/оферті чи анкеті).

Якщо ж індивідуальний податковий номер платника ПДВ не буде вказано, особа-нерезидент буде кваліфікувати отримувача послуг як фізичну особу – неплатника ПДВ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо декларування максимальних роздрібних цін виробниками та імпортерами підакцизних товарів (продукції)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/544414.html повідомила.

Президентом 20 грудня 2021 року підписано Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), яким, зокрема, передбачено доповнити перелік підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні цін виробниками або імпортерами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом їх декларування (підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Таке декларування максимальних роздрібних цін виробниками та імпортерами підакцизних товарів (продукції) спрямоване на забезпечення виконання податкового обов’язку зі сплати:

► податку на додану вартість з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (з 1 січня 2022 року);

► акцизного податку за адвалорною ставкою (12 %) – тютюнових виробів (сигарети з фільтром, сигарети без фільтра та сигарили);

► акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (5%), – зміни набирають чинності з 1 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.

З набуттям чинності Закону № 1914 на виробників та імпортерів покладається податковий обов’язок зі сплати податку на додану вартість (з 01.01.2022) та акцизного податку з роздрібного продажу (з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України) із застосуванням максимальних роздрібних цін, які встановлюються, зокрема, на:

► сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 0010) (далі – сигари);

► тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) (далі –ТВЕН);

► тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»;

► тютюнові екстракти та есенції (крім тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням) (код згідно з УКТ ЗЕД 2403 (крім 2403 99 90 10)) (далі – тютюн та замінники тютюну (крім ТВЕН));

► рідини, що використовуються в електронних сигаретах (код згідно з УКТ ЗЕД 3824 99 96 20) (далі – рідини).

Кодексом визначено терміни подання декларації про максимальні роздрібні ціни (далі – Декларація) та процедуру запровадження:

► Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 Кодексу);

► установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому Кодексом (п. 220.7 ст. 220 Кодексу).

Особливості заповнення окремих граф Декларації з урахуванням Закону № 1914:

► у графі 2, крім кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2402 10 00 90, надано можливість внесення за кодами товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД наступних кодів: 2402 10 00 10, 2403 11 00 00, 2403 19 10 00, 2403 19 90 00, 2403 91 00 00, 2403 99 10 00, 2403 99 90 10, 2403 99 90 90, 3824 99 96 2020;

► у графі 5 «Одиниця товару (продукції), на яку встановлено ціну» може бути зазначено або пачка, або упаковка, або ємність, або тара;

► у графі 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» зазначається:

► кількість підакцизного товару (продукції) в штуках – для сигарет без фільтру, сигарет з фільтром, сигарил, ТВЕН;

► місткість тари (ємності) в літрах – для рідин;

► вага нетто підакцизного товару (продукції) в кілограмах – для сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН);

► показник графи 6 «Кількість одиниць виробу в одиниці товару (продукції), на яку встановлено ціну» для рідин, сигар, тютюну та замінників тютюну (крім ТВЕН) може зазначатися у форматі числа з кількістю знаків після коми – до п’яти.

Починаючи з 22 грудня 2021 року ДПС забезпечено технічну можливість надання виробниками та імпортерами Декларацій про максимальні роздрібні ціни з урахуванням вищенаведених вимог та відповідно виконання ними податкового обов’язку, починаючи з 01.01.2022, із застосуванням максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яким нормативним документом затверджений порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 (далі – Постанова № 83) затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Постанова № 83 набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року (п. 4 Постанови № 83).

Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (п. 2 Положення).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Новації у сфері фіскалізації розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/545097.html повідомила.

Реалізація товарів на території села звільнена від обовʼязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: хто вважається платником ПДВ за операціями з постачання з електронних послуг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Законом № 1525 доповнено перелік осіб – платників ПДВ. До переліку таких осіб – віднесено осіб-нерезидентів, які не мають постійного представництва та постачають на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачають такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Зазначений перелік не включає (не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ за операціями з постачання електронних послуг) осіб-нерезидентів, які: постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника; здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг; постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні. За загальним визначенням, нерезиденти – це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Нагадуємо, що електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. Згідно з підпунктом 14.1.56 прим. 5 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (ПКУ) до таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

Вищенаведений перелік електронних послуг не є вичерпним, тобто може бути розширений. При цьому слід враховувати перелік операцій, які не належать до електронних послуг з метою застосування підпункту 14.1.56 прим. 5 пункту 14.1 статті 14 ПКУ: постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги); постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг; постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем; постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях; надання консультаційних послуг електронною поштою; надання послуг з доступу до мережі Інтернет.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників, які використовують РРО/ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23.12.2021 № 1359 (далі – Постанова № 1359) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»».

Зміни запроваджено через зміни у Податковому кодексу України щодо застосування платниками єдиного податку РРО/ПРРО, які почнуть діяти з 2022 року.

Постанова № 1359 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-23-serpnya-2000-r-1336-i231221-1359

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Норми, що застосовуються починаючи з 1 січня 2022 року:

Норми, що застосовуються починаючи з 1 січня 2022 року:

- щодо звільнення від оподаткування вартості соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг, та вартість соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги»;

- щодо звільнення від оподаткування сум доходу, отриманого платником податків у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;

- щодо звільнення від оподаткування військовим збором суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми “Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва”, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

Основні положення Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Дата набрання чинності Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» – з 1 січня 2022 року (крім деяких змін, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, з 21 листопада 2021 року та 1 липня 2022 року):

-- з дня, наступного за днем опублікування Закону, набувають чинності зміни, зокрема щодо:

- сплати податковими агентами сум податку, з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, які належать фізичним особам – платникам податку, за місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок;

- звільнення від оподаткування сум доходу, отриманого платником податків у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;

- звільнення від оподаткування військовим збором сум доходів, отриманих в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

- можливості тимчасового пільгового розмитнення авто, останньою країною державної реєстрації яких є держава-окупант (агресор);

- з першого числа третього місяця з дня набрання чинності Законом набувають чинності зміни щодо:

- збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- з 21 листопада 2021 року набули чинності зміни до Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо державних гарантій за внутрішніми та зовнішніми місцевими запозиченнями (позиками) Автономної Республіки Крим та надання права Національному банку України встановлювати порядок транскордонного переміщення готівкової валюти держави-окупанта та/або порядок здійснення операцій з готівковою валютою держави-окупанта на території України);

- з 1 липня 2022 року набувають чинності зміни щодо отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб.

До уваги платників податків – учасників контрольованих операцій з сировинними товарами!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

ДПС України повідомила, що на виконання вимог абзацу сьомого п. п. 39.3.3.4 п. п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України розроблено та розміщено на вебпорталі ДПС Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін для цілей звітного 2022 року.

Перелік розміщено в розділах «Діяльність» - > Трансфертне ціноутворення» та «Довідники, реєстри, переліки - > Переліки».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/544560.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про строки проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 82.3 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п. п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);

- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п. п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи застосовується відповідальність до платника, який застосовує ПРРО у разі невидачі розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми встановлені п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

При цьому суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

Форма та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах:

▼ 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

▼ 150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Водночас п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 265 встановлено, що тимчасово до 01 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону № 265, застосовуються в таких розмірах:

▼ за порушення, вчинене вперше – 10 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг);

▼ за кожне наступне вчинене порушення – 50 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До доходу юрособи - платника єдиного податку третьої групи включаються суми страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Норми передбачені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно зі ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Отже, у випадку отримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Декларація з податку на нерухомість: заповнення колонки 3 рядка 7 «Сума штрафу» розділу ІІ додатка 1 (додатка 2)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 20 інформації до додатка 1 та приміткою 19 інформації до додатка 2 у рядку 7 «Сума штрафу» розділу ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» (далі – рядок 7) додатка 1 (додатка 2) зазначається розмір штрафних санкцій, що застосовується у разі заниження у раніше поданій Декларації суми податкових зобов’язань, самостійно узгоджених платником, визначених згідно з нормами підпунктів «а» або «б» абзацу третього п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у раніше поданій Декларації, розраховує суму штрафу у додатку 1 (додатку 2), значення якої переносить до Декларації. При цьому якщо сума недоплати визначена Декларацією з типом «Уточнююча», застосовується штраф у розмірі 3 відс., з типом «Звітна» («Звітна нова») – у розмірі 5 відсотків.

З врахуванням викладеного, у разі заниження суми податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого за житлову нерухомість, у колонці 3 рядка 7 додатка 1 зазначається сума штрафу у розмірі 3 відс. або 5 відс. на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання Декларації минув, яка розраховується за формулою:

(сума показників колонок з 4 по 7 рядка 5 Додатка 1) х 3 відс. або 5 відсотків.

Значення колонки 3 рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 «сума штрафу» Декларації.

У разі заниження суми податкового зобов’язання, нарахованого за нежитлову нерухомість, у колонці 3 рядка 7 додатка 2 зазначається сума штрафу у розмірі 3 відс. або 5 відс. на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання Декларації минув, яка розраховується за формулою:

(сума показників колонок з 4 по 7 рядка 5 Додатка 2) х 3 відс. або 5 відсотків.

Значення колонки 3 рядка 7 Додатка 2 переноситься до рядка 6.4 «сума штрафу» Декларації.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізособа отримала дохід у вигляді призу в негрошовій формі: оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Норми встановлені п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) (п. п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст. 164 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ, які здійснюють виконання довгострокових договорів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Норми передбачені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 25.08.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.06.2021 № 332 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2021 року за № 1038/36660 (далі – Наказ № 332), яким затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції (далі – Декларація).

Наказом № 332 затверджено уніфіковану форму декларації з урахуванням особливостей, встановлених ст. 336 Податкового кодексу України, щодо сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції, в якій передбачена можливість доповнення показників податкових витрат іншими витратами, визначеними угодою про розподіл продукції, які не відшкодовуються компенсаційною продукцією.

Так, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, визначається відповідно до законодавства про розподіл продукції. Інші витрати, пов’язані з виконанням угоди про розподіл продукції, які враховуються під час обчислення об’єкта оподаткування від діяльності, пов’язаної з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди, визначаються за правилами, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування відповідно до розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Щодо особливостей складання Декларації більш детальніше можливо ознайомитись у листі ДПЧС України від 17.11.2021 № 25530/7/99-00-21-02-01-07.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У зв’язку з надходженням на адресу ДПС численних запитів щодо необхідності ведення обліку товарних запасів, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), фізичними особами – підприємцями (ФОП) – платниками єдиного податку, необхідно враховувати наступне.

Наголошуємо, що Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

З загального числа платників єдиного додатку II – IV груп, Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п. 61 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, які здійснюють:

► реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Водночас, Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП III групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Разом з цим, Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування, та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Таким чином, ФОП, що використовують спрощену систему оподаткування, і не є при цьому платниками ПДВ, та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ФОПом – «спрощенцем» – застосування РРО/ПРРО обов’язкове!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Норми передбачені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 встановлено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Враховуючи викладене, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО та/або ПРРО не застосовується.

Отже, якщо фізична особа – підприємець (ФОП) є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

Слід зазначити, якщо ФОП – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Вірно запрограмований код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД в РРО та/або ПРРО убезпечить від відповідальності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми встановлені п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7 фіскального чека) (п. 2 розд. ІІ Положення № 13).

Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене вище, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через РРО та/або з ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена п. 7 ст. 17 Закону № 265 – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Майже 3,5 млрд грн єдиного податку надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровської області протягом січня – листопада 2021 року

Платники Дніпропетровщини протягом січня – листопада 2021 року направили до місцевих бюджетів майже 3,5 млрд грн єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сума збільшилась на понад 580,2 млн грн або на 20,2 відсотки.

Звертаємо увагу, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Майже у 2 рази збільшились надходження туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2021 року платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму понад 10,4 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились майже на 5,2 млн грн або на 99,6 відсотків.

Доводимо до відома, що відповідно до п. п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платники екологічного податку Дніпропетровського регіону протягом 2021 року поповнили державний бюджет на суму понад 522 млн грн

Платниками екологічного податку Дніпропетровського регіону до держаного бюджету спрямовано понад 522,1 млн гривень. У порівнянні з 2020 роком надходження зросли майже на 31,0 млн грн або на 6,3 відсотків.

Нагадуємо, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За видобування природного газу платники Дніпропетровської області протягом 2021 року спрямували до держбюджету рентної плати більш ніж у 2 рази

Протягом 2021 року від платників рентної плати за видобування природного газу до держаного бюджету надійшло понад 511,6 млн грн, що у порівнянні з січнем – листопадом 2020 року більше на понад 285,1 млн грн або на 125,9 відсотків.

Звертаємо увагу, що до складу витрат для обчислення розрахункової вартості одиниці видобутих корисних копалин включаються витрати, понесені платником на забезпечення комплексу технологічних операцій (процесів), передбачених затвердженим в установленому порядку проектом розробки родовища корисних копалин.

Водночас, сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Рентна плата за спецводокористування: з початку 2021 року від платників Дніпропетровщини надходження до держбюджету зросли майже у 2 рази

Платниками Дніпропетровської області до державного бюджету з початку 2021 року спрямовано рентної плати за спеціальне водокористування понад 82,5 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження виросли на 41,1 млн грн або на 99,3 відсотків.

Звертаємо увагу, що порядок справляння та обчислення рентної плати за спеціальне водокористування у разі відсутності дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води визначено підпунктами 255.11.13 – 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо його сплата здійснюється трьома рівними частинами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Крім того, відповідно до п. 19 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п. п. 8.2 п. 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обрає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо терміну зберігання у платника архіву файлів звітності по єдиному внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Норми передбачені ст. 13 розд. І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами.

Разом з тим ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розд. І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Продаж товарів через мережу Інтернет при відправленні таких товарів поштою з післяплатою за послугою «накладений платіж»: що з РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пунктами 1 і 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

▼ проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

▼ надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

▼ реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

▼ реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

▼ реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).

Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про оподаткування ПДВ операцій з оренди залізничного рухомого складу і контейнерів у нерезидента за межами митної території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. п «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п.186.2 і 186.3 цієї статті (п.186.4 ст.186 ПКУ).

Місцем постачання послуг з надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пп. «ґ» п.186.3 ПКУ).

Статтею 1 Закону України від 04 липня 1996 року №273/96-ВР «Про залізничний транспорт» із змінами та доповненнями передбачено, що залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери належать до транспортних засобів.

Враховуючи те, що залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери належать до транспортних засобів і надання послуг з оренди такого залізничного рухомого складу здійснюється нерезидентом, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації нерезидента за межами митної території України і така операція оподаткуванню ПДВ не підлягає.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податків – користувачів РРО/ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/542638.html повідомила наступне.

Відповідно до Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 року набирають чинності зміни до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так:

- для суб’єктів господарювання встановлюється обов’язок при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п.11 статті 3);

- визначено орган, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (Мінфін), та оновлено вимогу щодо його ведення відповідно до змін до редакції (п.12 ст. 3);

- вдвічі зменшується розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті) (стаття 20).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оновлено Реєстр великих платників податків на 2022 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що станом на 21.12.2021 оновлено Реєстр великих платників податків на 2022 рік (далі – Реєстр).

З Реєстром можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/505908.html

Додаткові матеріали

РЕЄСТР великих платників податків на 2022 рік (Завантажити)

Закріплення великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків, які включені до Реєстру великих платників податків на 2022 рік (Завантажити)

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Передача земельної ділянки в суборенду за плату, яка є вищою за орендну плату: чи застосовуються штрафні санкції до орендаря?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Норми встановлені частиною 2 ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями.

Пунктом 288.6 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9), не містить інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.

У разі передачі ділянки в суборенду за оплату, яка вище за орендну плату, до платника податку штрафні санкції відповідно до положень ПКУ не застосовуються, адже ПКУ не передбачено норм щодо застосування штрафних санкцій до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Туристичний збір: особи з інвалідністю – нерезиденти та діти – нерезиденти віком до 18 років не є платниками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками туристичного збору (далі – Збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі – Ради), що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Норми визначені п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ.

При цьому п. п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками Збору, зокрема: особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); діти віком до 18 років.

Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ встановлено, що згідно з рішенням Рад справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Нерезидент – це фізична особа, яка не є резидентом (п. п. «в» п. п. 14.1.122 п.14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 10.3 ст. 10 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання щодо запровадження Збору.

Підпунктом 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що при прийнятті рішення про встановлення, зокрема, Збору обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники Збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених ст. 268 ПКУ.

Під час встановлення Збору можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 ПКУ).

З метою визначення осіб з інвалідністю – нерезидентів та дітей – нерезидентів віком до 18 років, які не є платниками Збору відповідно до п. п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ, податковому агенту необхідно отримати від таких осіб підтверджуючі документи про належність їх до певної категорії у вигляді, зокрема, відповідних довідок та/або посвідчення щодо встановлення інвалідності, свідоцтво про народження дитини – нерезидента віком до 18 років, інші документи в залежності від категорії.

Таким чином, особи з інвалідністю – нерезиденти та діти – нерезиденти віком до 18 років не є платниками Збору за умови підтвердження правомірності надання пільги зі Збору відповідними документами, що свідчать про належність такої особи до пільгової категорії.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

В який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Норми передбачені п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Норми передбачені п. п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Кваліфіковані сертифікати відкритих ключів за довіреністю уповноваженій особі фізособи отримати неможливо

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 2 ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Отже, отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Ставки податку на прибуток підприємств встановлені ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.

Норми передбачені п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

● 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

● 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

● 10 відс. від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;

● 18 відс. від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п. п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX ПКУ встановлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п. п. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить:

● з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18 відс.;

● з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24 відс.;

● з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26 відс.;

● з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28 відс.;

● з 01 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена п. 136.6 ст. 136 ПКУ, у розмірі 30 відсотків.

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відс. для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо підстав для відмови контролюючим органом в реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п. п. 183.1, 183.3 - 183.7 ст. 183 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Внесено зміни до Податкового кодексу України: опубліковано закон!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 21.12.2021 в офіційному виданні «Голос України» № 244 опубліковано Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).

Закон № 1914 набирає чинності з 01.01.2022, крім окремих норм, які почнуть діяти з 22 грудня (наступного дня після його офіційного опублікування), а деякі з – 01 березня і з 01 липня 2022 року.

Законом № 1914 вдосконалено положення Податкового кодексу України у частині, що стосується, зокрема, загальних питань адміністрування податків, податків на прибуток підприємств, доходів фізичних осіб, доданої вартості, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Заявникам, щодо оформлення звернень громадян, які надаються у електронному вигляді

Електронні звернення від громадян приймаються у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на електронну адресу

dp.zvern436@tax.gov.ua

http://tax.gov.ua/data/files/252230.jpg

! у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом* заявника із зазначенням дати та місця проживання.

* відповідно до визначення наведеного у Великому тлумачному словнику української мови підпис – це «прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або підтвердження чого-небудь» (7-е видання: Великий тлумачний словник української мови (з Дод., допов. На CD)/Уклад. і голов. Ред. В.Т. Бусел – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009 – 1736 с.: іл. – ISBN 966-569-013-2). Також, згідно з Юридичною енциклопедією, підпис визначається як «графіч. начерк, який означає особу його виконавця і здійснюється нею з метою посвідчення документа або підтвердження відомостей, що містяться у док-ті» (Юридична енциклопедія; В 6 т./ Редкол.: Ю70 Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 1998. ISBN 966-7492-00-1).

Отже, підпис громадянина в електронному зверненні може бути відсканованим, сфотографованим. Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані з застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

З огляду на зазначене звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.

З метою допомоги заявникам надаємо запропоновану форму звернення громадянина у електронному вигляді (гіперпосилання на файл з додатку) та приклад її оформлення (гіперпосилання на файл з додатку) (додаються).

Контактні телефони для інформування громадян щодо реєстрації звернень, поданих до Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (особисто, у письмовому або електронному вигляді): +38(056) 370-31-73, +38 (056) 370-31-92.

Додаткові матеріали

forma.doc (Завантажити)

pryklad.doc (Завантажити)

Очищення ринку Дніпропетровщини від реалізації контрафактної (без марок акцизного податку) тютюнової продукції, електронних сигарет та рідин, що використовуються для електронних сигарет

Одним із пріоритетних напрямів роботи ДПС є протидія нелегальному ринку обігу підакцизної групи товарів та стимулювання суб’єктів господарювання до виконання вимог податкового законодавства. Ефект від контрою за даним видом діяльності значний, адже виведення в правове поле суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизної групи товарі, – це додаткові надходження до бюджету країни.

Так, в ході проведення заходів фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) спільно з працівниками ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області, спрямованих на протидію незаконному обігу підакцизних товарів, встановлено продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку та відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме: електронними сигаретами та рідинами, що використовуються для електронних сигарет.

За результатами проведених заходів суб’єкта господарювання, фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку ІІ групи встановлено порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами, а також статей 11, 15 та 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами, розрахункова сума штрафних санкцій – понад 1,3 млн грн, про що складено відповідний акт. У свою чергу співробітниками ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області проведено вилучення контрафактних виробів на загальну суму 371 тис. гривень. За даним фактом також складено протоколи за статтями 156, 155 та 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про вищевикладеним правопорушенням направлено до суду, який і вирішить подальшу долю правопорушника та вилученого товару.

ГУ ДПС на постійній основі здійснює податковий контроль за обігом підакцизної групи товарів та вживає дієвих заходів щодо виведення з тіньового сектору суб’єктів господарювання, що, в свою чергу, призведе до додаткових надходжень до бюджету та захистить споживачів від товарів та послуг сумнівної якості.

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування

Сьогодні 21 грудня, у прес-центрі ІА «Мост-Днепр» пройшла пресконференція на тему: «Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування».

У прес-конференції взяла участь головний державний інспектор відділу податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС в Дніпропетровській області Мирослава Коваленко.

З 1 вересня поточного року розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня наступного року. Про це розповіла головний державний інспектор відділу податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС в Дніпропетровській області Мирослава Коваленко.

«Спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи, які були одержані за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори станом на 01.01.2021.

Головною відмінністю такого декларування є принцип самовизначення. Тобто, кожна людина для себе самостійно визначає, чи приймати участь у декларуванні, одним платежем, чи безвідсотково.

Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування», - повідомила Мирослава Коваленко.

Вона відмітила, що скористуватися добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування.

Заборонено подавати декларацію:

неповнолітнім та недієздатним особам;

особам, які у період з 2005 року подавали декларацію відповідно до антикорупційного законодавства;

особам, до яких застосовані спеціальні економічні та інші заходи (санкції.)

«Слід зазначити, що звичайно для громадян, які отримують доходи, стандартні ставки оподаткування становлять:

18% - податок з доходів фізичних осіб;

1,5% - військовий збір.

В рамках податкової амністії ставки збору доходів значно нижчі від звичайної, а саме:

2,5% - ставка збору у разі придбання державних облігацій з терміном обігу понад 365 днів;

5% - ставка збору для валютних цінностей, банківських металів, рухомого та нерухомого майна, розміщених на території України.

9% - ставка збору для валютних цінностей, розміщених за межами України.

Також, тимчасово з 1 вересня до 1 березня 2022 гору для іноземних валютних цінностей діє ставка – 7 %», - проінформувала вона.

Об’єкти одноразового добровільного декларування:

валютні цінності;

нерухоме майно;

рухоме майно;

цінні папери та корпоративні права;

грошові активи.

Об’єкти, які не підпадають під одноразове (спеціальне) добровільне декларування:

квартира/квартири загальною площею не більше 120 м кв або житловий будинок/будинки загальною площею не більше 240 м кв;

некомерційні нежитлові будівлі загальною площею не більше 60 м кв;

земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі;

один транспортний засіб особистого некомерційного використання за визначеними критеріями;

інші активи, крім вже зазначених, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. гривень на 1 вересня 2022 року (дату завершення декларування).

Принциповим моментом одноразового добровільного доходів є те, що податкова служба не перевіряє джерело походження доходів.

«Податкова служба не має права вимагати ніяких додаткових документів. Крім камеральної перевірки декларації на наявність логічних та арифметичних помилок ніяких інших перевірок поданої звітності податкова служба не проводить.

Для зручності, декларація подається до податкової служби виключно в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків. В одноразовій декларації для різного типу активів передбачено свій окремий розділ»,- резюмувала Мирослава.

Застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесено зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПКУ), відповідно яких з 01.01.2022 року всі платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні господарської діяльності мають використовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО).

Для застосування ПРРО, використання яких значно спрощує процес реєстрації розрахункових операцій, рекомендуємо суб’єктам господарювання використовувати матеріали банеру «Програмні РРО», що розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування РРО/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.

Також у банері наявні покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/), відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/.

Відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській (територія обслуговування:

Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)
Создать блог

Опрос

Как думаете, будет ли в ближайше время вторжение РФ в Украину?

Реклама