Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)

2021-12-21 11:26 44 Нравится

До уваги платників податків – користувачів РРО/ПРРО!

Відповідно до Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 року набирають чинності зміни до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так:

- для суб’єктів господарювання встановлюється обов’язок при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п.11 статті 3);

- визначено орган, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (Мінфін), та оновлено вимогу щодо його ведення відповідно до змін до редакції (п.12 статті 3);

- вдвічі зменшується розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті) (стаття 20).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями щодо застосування РРО (ПРРО)

Державною податковою службою оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями для суб’єктів господарювання та громадян чинних норм законодавства щодо застосування РРО (ПРРО).

Вони дозволяють користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та невірного тлумачення законодавчих норм.

У модулях висвітлені відповіді на питання:

- Хто застосовує РРО?

- Хто НЕ застосовує РРО з 01.01.2022?

- Хто НЕ застосовує РРО відповідно до Постанови КМУ № 1336 та Податкового кодексу України?

- Хто застосовує РРО у ФОП?

- Коли застосовується РРО у ФОП?

- Як проводяться розрахунки?

- Особливості торгівлі через Інтернет.

- Яка відповідальність за порушення при застосуванні РРО з 01.01.2022?

- Які переваги застосування РРО?

Ознайомитися з оновленими навчальними модулями можна тут.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Під час перевірок встановлено понад 11 тис випадків реалізації підакцизних товарів без відображення в чеку коду УКТ ЗЕД

Упродовж 2021 року при проведенні фактичних перевірок почастішали випадки встановлення фактів використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) з порушенням використання режиму програмування найменування підакцизних товарів (у т. ч. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД).

Так, лише протягом поточного року, в ході проведення фактичних перевірок, встановлено понад 11 тис випадків (у кожній другій перевірці) реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального) без відображення в чеку коду УКТ ЗЕД, що в свою чергу спотворює визначення часток акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, як у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, так і в цілому по Україні.

Нагадуємо, що пунктом 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Згідно з абзацом восьмим пункту 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.

У свою чергу, відповідно до пункту 9.1. Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів, та, відповідно до Положення № 13, фактично є частиною назви товару, ДПС України повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД передбачено розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом для обов’язкових реквізитів.

Невідображення суб’єктами господарювання в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить не лише до застосування фінансової санкції до таких суб’єктів, у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі – 5100,0 грн), яка передбачена пунктом 7 статті 17 Закону № 265, але й суттєво впливає на зарахування акцизного податку до загального фонду відповідних бюджетів.

Так, відсутність в чеках РРО коду УКТ ЗЕД при роздрібній торгівлі пальним суттєво впливає на зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування (територіальних громад), за рахунок бюджетів яких щороку покривається незабезпеченість освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічному персоналу загальноосвітніх шкіл, утримання закладів охорони здоров’я (у т. ч. в віддалених населених пунктах сільської місцевості), а також фінансування інших повноважень, які делеговані органам місцевого самоврядування.

Разом з тим, зазначаємо, що Верховною Радою України 30.11.2021 прийнято законопроект № 5600, яким з 2022 року змінюється механізм справляння акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів), а саме переноситься на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі.

Одночасно законопроектом «про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів» (реєстр. № 5719) пропонується змінити механізм зарахування та розподілу надходжень акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами, який передбачає пропорційний розподіл акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між територіальними громадами в залежності від вартості реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі на відповідній території на основі даних РРО/ПРРО. При цьому ДПС буде щомісячно визначати частки для зарахування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та оприлюднювати їх на своєму офіційному порталі.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України вкотре наголошує на необхідності дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону №265, зокрема, в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Допомога, яка виплачується в рамках Програми «єПідтримка», не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором

Законом України від 02 грудня 2021 року № 1932-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» внесено зміни до Закону України від 15 грудня 2021 року № 1082-Х «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон № 1082), а саме встановлено, що порядок надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», її розмір та вимоги до суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1082).

Одночасно додатком № 3 до Закону № 1082 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» передбачено видатки державного бюджету на бюджетну програму «Надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» (далі – Порядок), яким визначено механізм використання зазначених коштів (далі – бюджетні кошти).

Водночас бюджетні кошти (далі – допомога) спрямовуються фізичним особам - громадянам України віком від 18 років, яким присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків, які мають у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) сформований сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях (далі - отримувачі допомоги), відповідно до Порядку надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 «Деякі питання надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка».

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

Положеннями Порядку передбачено, що для виплати отримувачам допомоги:

Мінекономіки відкриває в Казначействі небюджетний рахунок групи 35 (далі – небюджетний рахунок) (п. 4 Порядку);

Казначейство забезпечує відкриття асигнувань загального фонду державного бюджету та на підставі платіжного доручення Мінекономіки перераховує з реєстраційного рахунка загального фонду державного бюджету Мінекономіки суму, на яку відкрито асигнування, на небюджетний рахунок Мінекономіки (п. 5 Порядку).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Таким чином, оскільки виплата допомоги здійснюється в рамках бюджетної програми «єПідтримка», а також за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу і військовим збором згідно з підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Кодексу.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставок у таких розмірах:

8.1. Ставка 5 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.1 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки Збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

При цьому підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені такі активи:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

8.2. Ставка 9 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання Декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

8.3. Ставка 2,5 відс.:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Водночас, згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

«Дійшли компромісу з ТОВ «СІНЕВО Україна», діалог був конструктивним», — Михайло Тітарчук, в.о. Голови ДПС

У резонансній справі з ТОВ «СІНЕВО Україна» є взаємне розуміння сторін завдяки відкритому діалогу. Це заявив в.о. Голови Державної податкової служби України Михайло Тітарчук під час зустрічі з представниками компанії, директором з розвитку Миколою Бутенко та комерційним директором Миколою Скавронським.

Також у зустрічі взяли участь народні депутати України Андрій Шараськін, Олексій Устенко, Андрій Холодов та Данило Гетманцев. Їх долучили до діалогу між Податковою та «СІНЕВО Україна» на їх особисті прохання.

«Наша мета – ретельно й всебічно розібратись у цій кризовій ситуації. Тому компромісним рішенням стане проведення нової перевірки саме щодо податку на прибуток — так би мовити, з чистої сторінки. Зі свого боку ми забезпечимо абсолютно прозорий процес», — повідомив Михайло Тітарчук.

Представники компанії погодились з таким кроком врегулювання конфлікту. І разом з податківцями визначили наступні кроки в співробітництві.

Також Михайло Тітарчук зазначив, що сьогодні Державна податкова служба прагне до забезпечення рівного підходу до всіх платників податків – як малого та середнього бізнесу, так і великого. На це зараз спрямовано чимало зусиль у внутрішніх процесах ДПС.

«Для мене принципово важлива зараз чесність і прозорість роботи податкової. ДПС діє в законному полі, і того ж чекаємо від підприємців. Тому розібратись у ситуації довкола ТОВ «СІНЕВО Україна» – для нас сьогодні пріоритет й справа честі», – підкреслив Михайло Тітарчук.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС вдосконалює інформаційні сервіси ДПС, орієнтуючись на потреби платників податків

Державна податкова служба України працює над удосконаленням інформаційних сервісів, орієнтуючись на інформаційні потреби платників податків. За допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) платники податків мають можливість у будь-який зручний час ознайомитися з податковою інформацією.

Так, платники можуть:

- знаходити в Базі знань відповіді на запитання, які цікавлять;

- ознайомлюватись зі змінами в податковому законодавстві та підписуватись на розсилку повідомлень про них;

- щоденно дізнаватись про 20 актуальних відповідей на запитання;

- орієнтуватись на Податковий календар при подачі звітності та сплаті податків;

- здійснювати перехід у чат Контакт-центру ДПС;

- оцінювати відповіді на запитання.

Це та багато іншого – в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) zir.tax.gov.ua.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Протягом вересня – листопада за продаж товарів без РРО донараховано понад 4,5 млн грн штрафних санкцій

За наявності інформації про можливі порушення у сфері торгівлі та громадського харчування, у тому числі за зверненнями громадян, ДПС проводить фактичні перевірки субʼєктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів.

Під час проведення фактичних перевірок працівники територіальних підрозділів податкового аудиту особливу увагу приділяють дотриманню суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків та норм, встановлених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Один із чинників, що може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реальних доходів, є продаж товарів, у тому числі підакцизних, без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі покупцям фіскальних чеків.

Так, завдяки якісному доперевірочному аналізу ДПС та відповідно до інформації, що надходила від РРО/програмних РРО у січні – липні поточного року, виявлено низку суб’єктів господарювання, які придбавали в оптових постачальників алкогольні напої або тютюнові вироби, при цьому через такі РРО/програмні РРО жодного разу не проводились суми розрахункових операцій у вказаному періоді.

На виконання доручення ДПС територіальними підрозділами аудиту протягом вересня – листопада 2021 року вже проведено 534 фактичні перевірки таких ризикових суб’єктів господарювання. За їх результатами застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму понад 4,5 млн гривень. Робота підрозділів фактичних перевірок у цьому напрямі триває.

Завдяки дієвому контролю та злагодженій роботі ДПС до відповідних бюджетів порушниками вже сплачено понад 4 млн гривень.

Звертаємо увагу покупців! Продаж підакцизних товарів без застосування РРО та без видачі фіскальних чеків може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реальних доходів.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Платники податків сплатили 75,6 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів

За січень-листопад 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі майже 75,6 млрд грн. Індикативний показник виконано на 105,4 відс., додатково надійшло майже 3,9 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 16,1 відс., або на 10,5 млрд гривень.

У листопаді 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло майже 7,4 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів. Виконання індикативного показника склало 104,7 відс., додаткові надходження – 327,5 млн гривень. Порівняно з листопадом минулого року надходження збільшилися на 24,9 відс., або майже на 1,5 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні-листопаді 2021 року надійшло 13,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 144,7 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 4,1 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 20,4 відс., або на 2,2 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у листопаді 2021 року надійшло майже 1,3 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 135,3 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 331,2 млн гривень. Порівняно з листопадом минулого року надходження зросли на 3,8 відс., або на 46,4 млн гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Податківці довели у суді правомірність донарахування 120,3 млн грн товариству за порушення податкового законодавства

Судом підтверджено правомірність винесених Східним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків податкових повідомлень-рішень на загальну суму 120,3 мільйона гривень.

Колегією суддів Третього апеляційного адміністративного суду підтримано позицію Східного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків та зроблено висновок про недоречність посилання платника на ту обставину, що наявність зареєстрованих у встановленому порядку накладних на придбаний товар (паливо) є достатньою умовою для формування ТОВ «Август Пром» податкового кредиту. Адже предметом перевірки та предметом спору в цій справі є не тільки обґрунтованість формування платником податкового кредиту, а й доведеність ним на підставі певних документів реальності здійснення господарської операції з контрагентом.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що платником податків під час документальної позапланової невиїзної перевірки та до матеріалів справи не надано будь-яких документів (сертифікати якості, результати лабораторних досліджень тощо), які б підтверджували, що платником придбавалось саме автомобільне пальне. Відсутність відповідних документів унеможливлює встановлення не тільки походження товару, а й відповідність заявленої марки палива фактично поставленому. Також ні під час перевірки, ні до матеріалів справи та апеляційної скарги платником не надано відомостей щодо наявності у ТОВ «Август Пром» конкретних місць зберігання придбаного пального.

Колегія суддів зауважила, що матеріали справи не містять жодних документів з приводу використання придбаного палива в господарській діяльності платника. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що фактично оплата за товар, ніби отриманий платником, не проводилась, а за результатами аналізу наданих платником первинних документів встановлено, шо контрагент фактично не здійснював постачання нафтопродуктів ТОВ «Август Пром».

Третім апеляційним адміністративним судом резюмовано, що платником податків не було надано як до перевірки, так і до суду товарно-транспортних документів, які б підтверджували перевезення нафтопродуктів, з урахуванням специфічних вимог щодо їх транспортування. Надані ж первинні документи в підтвердження поставки товару не містять конкретних умов таких поставок, місць відпуску, навантаження, розвантаження нафтопродуктів, оформлення свідоцтва про повірку автоцистерни та ін.

Таким чином, постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ТОВ «Август Пром» залишено без задоволення, залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

В. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук бере справу ТОВ «СІНЕВО Україна» під особистий контроль

Посадових осіб ТОВ «СІНЕВО Україна» запросили взяти участь у розгляді заперечень до акту перевірки ще до заяви компанії про начебто необґрунтовані донарахування податкових зобов’язань. Про це повідомив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.

«Беру дану ситуацію під особистий контроль. Та наголошу, що ТОВ «СІНЕВО Україна» ще раніше запросили до діалогу з Державною податковою службою України. З урахуванням документів, які надало підприємство, ми розглянемо можливість проведення додаткової перевірки – задля винесення справедливого рішення», – зазначив Михайло Тітарчук.

Документальна планова виїзна перевірка проводилась з 30 серпня 2021 року. Акт за нею було складено 25 листопада 2021 року.

7 грудня ТОВ «СІНЕВО Україна» скористалось своїм законним правом та подало заперечення до такого акту перевірки. Заперечення в ДПС розглянуть до 20 грудня 2021 року і компанія за бажанням візьме участь у даному процесі.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС створила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців

Державна податкова служба розробила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців. Зазначений Порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496.

У ролику розʼяснюється, що таке облік товарних запасів, у якій формі ФОП здійснює облік при отриманні товару, як правильно заповнити Форму ведення обліку товарних запасів тощо.

Звертаємо увагу, що Порядок не поширюється на платників єдиного податку І групи, а також на платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Також порядок поширює свою дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.

Детальніше про ведення обліку товарних запасів далі у відео.

Михайло Тітарчук представив колективу ДПС призначених заступників Голови ДПС

Сьогодні під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук представив колективу ДПС своїх заступників.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2021 № 1652-р Владислав Бугасов тимчасово виконуватиме обовʼязки першого заступника Голови Державної податкової служби України.

Також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1634-р Тетяну Кірієнко призначено заступником Голови Державної податкової служби України.

«Впевнений, що завдяки професіоналізму та досвіду новопризначених керівників робота податкової служби буде посилена. Ми формуємо нову команду, здатну досягати високих результатів, впроваджувати нові ідеї та використовувати наявний потенціал податкової служби для успішного виконання завдань, визначених керівництвом держави для ДПС», ­– підкреслив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС донараховано понад 90 млн грн штрафних санкцій за порушення у сфері обігу пального

Державна податкова служба України в межах наданих повноважень вживає заходи щодо виявлення фактів порушень у сфері обігу пального. Для цього, зокрема, здійснюється аналіз наявної інформації в Єдиному державному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, Єдиному реєстрі акцизних накладних та системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Так, під час аналізу виявлено непоодинокі факти навантаження-розвантаження чи зберігання платниками податків пального, отриманого від постачальників для власних потреб протягом календарного року в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (10000 кубічних метрів для суб’єктів господарювання – платників єдиного податку четвертої групи) без реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Це порушує вимоги п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

Наразі територіальними органами проводяться фактичні перевірки таких місць навантаження-розвантаження чи зберігання пального.

Станом на 08.12.2021 року вже проведено 90 фактичних перевірок, за результатами яких до порушників застосовано штрафні санкції на суму понад 90 млн гривень.

ДПС нагадує платникам податків про необхідність самостійного контролю за обсягами отриманого пального для власних потреб, неухильного дотримання вимог щодо його обігу та ліцензування.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?

Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Регулювання застосування касових апаратів, — фахівці ДПС перейняли досвід Словаччини

Фахівці центрального апарату та територіальних органів Державної податкової служби України, які працюють за напрямами електронних сервісів, податкового аудиту та управління ризиками, взяли участь у дводенному воркшопі «Міжнародна практика використання даних РРО для цілей податкового контролю».

Досвід Словаччини щодо регулювання застосування касових апаратів, впровадження електронних касових апаратів та використання даних РРО для цілей податкового контролю презентував міжнародний експерт з питань аудиту та застосування електронних касових апаратів Проекту EU4PFM Петер Міхалік.

«Тема фіскалізації для Словаччини є не новою, оскільки цей процес розпочався у нас ще в 1994 році і пройшов свою окрему еволюцію – від ЕКА до нинішньої сучасної системи e-kasa. Із задоволенням поділюся нашим досвідом у рамках процесу фіскалізації та впровадження системи e-kasa. Сподіваюся, ця інформація буде корисною для Державної податкової служби України», - наголосив Петер Міхалік.

Також міжнародний експерт з ІТ-питань Проекту EU4PFM Віктор Вартік ознайомив податківців з досвідом Словаччини щодо ІТ-архітектури функціонування програмних РРО.

Йшлося про процедури фіскалізації операцій, впровадження онлайнових касових апаратів, розшифрування найменувань товарів у чеку та опис процедури, підхід до управління ризиками та cпівпрацю державних органів.

Окрім того, фахівці ДПС мали змогу поставити міжнародним експертам питання, що виникли у ході тренінгу, зокрема, щодо використання ПРРО, та отримали на них ґрунтовні відповіді.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Ще 20,7 млрд грн на дороги та соціально-культурну сферу – видатки зросли завдяки поліпшенню адміністрування податків

Змінами до закону про держбюджет на 2021 рік (від 02.12.2021 № 1931-ІX) збільшено дохідну частину загального фонду державного бюджету на 2021 рік, у т.ч. для ДПС – на 20,7 млрд грн, з яких:

- ПДВ з вироблених товарів – на 9,5 млрд грн;

- рентна плата за користування надрами для видобутку природного газу – на 7,0 млрд грн;

- податок на прибуток – на 4,1 млрд гривень.

«Поліпшення результативності адміністрування податків протягом року та сприятлива економічна ситуація надали змогу для збільшення видатків на розвиток і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери», – зазначив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук.

Крім того, за словами Михайла Тітарчука, збільшено доходи спеціального фонду держбюджету на 26,9 млрд грн, у т.ч. з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 24,7 млрд гривень. Зазначені доходи будуть використані для сталого проходження опалювального періоду 2021/2022 років.

Довідково: річні індикативні показники Мінфіну для ДПС у 2021 році збільшувалися двічі на загальну суму 40 млрд грн, у т.ч. у травні – на 8 млрд грн, у жовтні – на 32 млрд гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Відкриті дані: У листопаді 20,9 тис. осіб скористалися відкритими даними ДПС

У листопаді 2021 року 20,9 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.

За вказаний період найбільше здійснено переглядів по 5 наборах даних:

Реєстр платників податку на додану вартість – 5,7 тис. переглядів (27,1 %);

Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 4,3 тис. переглядів (20,5 %);

Реєстр платників єдиного податку – 2,7 тис. переглядів (12,6 %);

Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 1,3 тис. переглядів (6,1 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,1 тис. переглядів (5,2 %).

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Дніпропетровської та Львівської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, - Королівство Нідерланди та Федеративна Республіка Німеччина.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Під час кожної другої перевірки виявляються порушення реалізації підакцизних товарів

Протягом поточного року в ході проведення фактичних перевірок встановлено понад 11 тис. випадків (або у кожній другій перевірці) реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального) без відображення в чеку коду УКТ ЗЕД.

Відповідно до норм діючого законодавства код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом та єдиним уніфікованим ідентифікатором товарів, що відображаються у розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу товарів (у т. ч. алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального).

Невідображення суб’єктами господарювання в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить не лише до застосування фінансової санкції до такого суб’єкта у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (або 300 х 17= 5100,0 грн), яка передбачена пунктом 7 статті 17 Закону № 265, але й суттєво впливає на зарахування акцизного податку до загального фонду відповідних бюджетів.

Водночас відсутність у чеках РРО коду УКТ ЗЕД при роздрібній торгівлі пальним суттєво впливає на зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування (територіальних громад). За рахунок цих бюджетів щороку покривається незабезпеченість освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічному персоналу загальноосвітніх шкіл, утримання закладів охорони здоров’я (у т. ч. у віддалених населених пунктах сільської місцевості), а також фінансування інших повноважень, які делеговані органам місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України вкотре наголошує на необхідності дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону №265, зокрема, в частині проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Нагадуємо, що Державна податкова служба України постійно аналізує наявну в інформаційних базах ДПС інформацію про господарську діяльність суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з роздрібною реалізацією підакцизних товарів.

Наразі єдиним в Україні джерелом інформації про проведені розрахункові операції усіма суб’єктами господарювання (у розрізі видів діяльності, податків і товарів) є система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Вона має широке практичне застосування у повсякденній роботі ДПС, діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів господарювання.

При проведенні аналізу особлива увага приділяється суб’єктам господарювання, які:

мають виторги, що не перевищують мінімальні витрати на утримання господарських об’єктів;

здійснюють реалізацію підакцизної продукції (алкогольні напої) за цінами нижчими встановлених мінімальних роздрібних цін;

мають розбіжності між даними РРО/ПРРО та іншими даними звітності тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Про призначення Бугасова В. М. виконуючим обовʼязки першого заступника Голови Державної податкової служби України

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2021 № 1652-р «Про тимчасове покладання виконання обовʼязків першого заступника Голови Державної податкової служби України на Бугасова В. М.».

На підставі яких документів визначаються витрати на придбання/набуття предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів з метою заповнення розділу VII одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідно до п.п. «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, рухоме майно, у тому числі інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо).

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

При цьому ст. 1 розд. I Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону № 996.

Водночас п. 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами та доповненнями, визначено, що під час здійснення розрахункових операцій використовуються такі види платіжних інструментів: меморіальний ордер, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, інкасове доручення (розпорядження).

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів.

Таким чином, документальним підтвердження витрат, понесених фізичною особою на придбання іншого цінного рухомого майна (предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів тощо), з метою заповнення розд. VII «Рухоме майно, крім транспортних засобів» Декларації мають бути документи, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій, або оцінка зазначених активів.

При цьому правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначає Закон України 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР, відповідно до п. 2 ст. 15 розд. ІІ якого експертизи дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння, музейних предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відбитків пробірних клейм та оцінку дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння провадить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та державні установи пробірного контролю в порядку, встановленому нормативно-правовими актами.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

У телефонному режимі можливо скасувати кваліфікований сертифікат, виданий Кваліфікованим надавачем ЕДП ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, при цьому клієнту (користувачу) необхідно повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

- ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

- ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Норми передбачені до Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Деякі особливості застосування пільг зі сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема для гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗКУ. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації (ст. 41 ЗКУ).

Згідно зі ст. 35 ЗКУ громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни – члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).

Статтями 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Статтею 282 ПКУ визначено перелік юридичних осіб – власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, що мають право на пільги щодо сплати податку. Звільнення гаражно-будівельних кооперативів та садівничих товариств від сплати земельного податку не передбачено.

Разом з цим абзацом першим п. 286.7 ст. 286 ПКУ передбачено, що юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Таким чином, оскільки норми ЗКУ не передбачають можливості приватизації громадянами – членами гаражно-будівельних кооперативів земельних ділянок, наданих гаражно-будівельним кооперативам для гаражного будівництва, то незалежно від наявності серед членів кооперативу громадян, які відносяться до пільгових категорій платників земельного податку, кооператив як платник податку повинен сплатити земельний податок за усю площу земельної ділянки переданої йому у власність (постійне користування).

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

При цьому садівницьке товариство або гаражний кооператив не має права відповідно до п. 286.7 ст. 286 ПКУ зменшити податкове зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам – членам садівницького товариство або гаражного кооперативу.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яким чином фізичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Норми передбачені п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebok.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У юрособи – «спрощенця» виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн: що з єдиним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми встановлені п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Отже, якщо у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн, то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою її переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник такий борг. При цьому протягом шести наступних місяців у такого платника перевіряється наявність боргу на кожне 01 число місяця.

Тобто, якщо податковий борг в сумі понад 3060 грн, який обліковується у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, на кожне перше число протягом 6-ти послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо визначення типу об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

- житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

- прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

- квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

- котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

- кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

- садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п. п. 14.1.129.2 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

- дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п. п. 14.1.129.3 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.129 прим. 1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

- будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

- будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

- будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

- гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

- будівлі промислові та склади;

- будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

- господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

- інші будівлі.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податкова знижка: щодо відображення в декларації про доходи реквізитів електронного розрахункового документа, яким підтверджені витрати платника ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що отримати податкову знижку за 2020 рік у громадян є час по 31 грудня 2021 року включно.

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Згідно з п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) затверджені Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція).

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції у разі подання доповнення до Декларації у випадках, визначених, зокрема, п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у графі «Зміст доповнення» розд. «Доповнення до податкової декларації (заповнюється і подається відповідно до п. 46.4 ст. 46 розд. II ПКУ)» описується перелік доповнень до Декларації й мотиви їх подання.

Таким чином, реквізити електронного розрахункового документа, яким підтверджені витрати платника податку на доходи фізичних осіб, у разі використання ним права на податкову знижку, вказуються у графі «Зміст доповнення» розд. «Доповнення до податкової декларації (заповнюється і подається відповідно до п. 46.4 ст. 46 розд. II ПКУ)» Декларації.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З даними реєстру платників ПДВ можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оплата за товари здійснювалася за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»: чи застосовується РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Норми визначені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), чи заповнений вручну.

При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265 застосовувати РРО та/або ПРРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням Інтернет-банкінгу та Інтернет-еквайрингу. При цьому, розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.

Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад надання дистанційної послуги або доступу до Інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету), у такому випадку застосування РРО та/або ПРРО є необов’язковим. У інших випадках, при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через Інтернет-банкінг та із застосуванням Інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений ПРРО у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Роздiлом VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05 листопада 2014 року № 705 із змінами і доповненнями, встановлено, що документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi. Вимоги до засобiв формування документiв за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв i їх оброблення визначаються платiжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. При цьому роздрукування розрахункового документа здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електроннiй формi.

Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

▼ реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

▼ реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

▼ реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, у разі, якщо покупець оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або ПРРО зобов’язаний видати (сформувати) електронний розрахунковий документ встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Набрала чинності оновлена декларація з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 17.11.2021 № 601 (далі – Наказ № 601) внесено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, у рядку 10 заголовної частини щодо особливих відміток з’явився окремий рядок для інвестора із значними інвестиціями та для цих же платників податку на прибуток додано два рядки в основному розділі декларації:

▼ 03.1 «Сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями»;

▼ 03.2 «Сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями».

Також змінився й зміст рядку 04. Тепер об'єкт оподаткування визнається за новою формулою: (рядок 02 + рядок 03 РІ + рядок 03.1 + рядок 03.2) (+, -).

Через появу нових рядків в основній частині декларації змінився й зміст додатку ВП. В нього також додані рядки 03.1 та 03.2 й викладено у новій редакції формулу рядку 04.

Крім того, для підприємств, які мають подавати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, Міністерством фінансів України у формі декларації впроваджено відповідну графу для проставлення позначки щодо такого обов’язку.

Так у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» з’явилася окрема графа «Відмітка про обов'язок платника відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом».

За приміткою до цієї графи саме при складанні декларації з податку на прибуток підприємств за звітний рік у відповідній клітинці платником має зазначатися позначка про наявність обов'язку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом.

Наказ № 601 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 17.12.2021 № 96 і він набрав чинності з цієї дати.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Новорічні свята на порозі: вихованців КЗО «Перещепинський НВК «Родина» відвідали податківці Дніпропетровщини

Місяць грудень вже панує повною мірою, і хоча погода за вікном не характерна зимовим ознакам, у цей період ми всі в очікуванні неймовірної та чарівної казки.

Новий рік – найчарівніше і найочікуваніше свято. У цей день відбуваються дива, здійснюються найсміливіші мрії та найзаповітніші бажання. Його однаково люблять і діти, і дорослі. Зізнаємося собі, скільки б не було нам років – юні, і не дуже, дідусі й бабусі – ми чекаємо чуда. І віримо в нього попри все, віримо у чарівну фантазію. Для всіх нас новорічні свята – це пора здійснення сподівань та гарного настрою і для дітей, і для дорослих. Адже зміна одного року іншим обов’язково має супроводжуватися добрими дивами. Нам так приємно знаходити під ялинкою красиві пакунки, в яких лежить саме те, про що ми мріяли увесь рік! Отже новорічні свята – це і є справжні чари.

З наближенням зимових свят серце переповнюється приємним теплом, яким хочеться поділитись з друзями, зігріти тих, хто більш всього цього потребує. Адже, щире дружнє слово, теплі обійми – найкращі подарунки, найцінніше, чим ми можемо поділитись.

Сьогодні, 20.12.2021, представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на чолі з заступником начальника ГУ ДПС Леоновим Валерієм напередодні новорічних свят відвідали КЗО «Перещепинський НВК «Родина», щоб подарувати свою сердечність і увагу дітям.

У привітальному слові Леонов Валерій зауважив, що вже стало доброю та гарною традицією під новорічні свята відвідувати великий колектив КЗО «Перещепинський НВК «Родина». Адже у ці чарівні дні здається, ось-ось станеться щось особливе й несподіване, а на душі стає легко та радісно.

«Саме з цього часу ми всі знову починаємо вірити у казку, сподіваємося на щасливі зміни і, затамувавши подих, загадуємо бажання. У ці дні кожен хлопчик та дівчинка чекає на подарунок. І ми, як завжди, завітали до вас з цікавими гостинцями. Від усієї душі вітаємо з чудовими святами, зігрітими добром, радістю та любов’ю! Бажаємо міцного здоров’я, успіхів, здійснення мрій, радості, добра, щастя, тепла та миру!», – зазначив заступник начальника ГУ ДПС.

Податківці доторкнулися до маленького новорічного чарівництва й на власні очі побачити процес створення новорічної казки: під час святкового дійства звучали новорічні віршики, діти залюбки танцювали і приймали активну участь в іграх та вікторинах. Все це стало яскравою окрасою свята. Колектив дітлахів подарував всім велику кількість позитивних емоцій.

Новий рік – це рік оновлення, мрій та сподівань. Дитинство наповнене вірою в дива. І якщо створити диво нам під силу, треба його обов’язково робити!

Незабаром святкова атмосфера заполонить наш дім, ми потрапимо у казкову країну, сповнену яскравих кольорів, неймовірних образів та чарівних пейзажів. І дуже важливо, щоб кожна дитина відчула цей чудовий новорічний настрій.

Ми віримо, що всі бажання дітей здійсняться і Новий 2022 рік стане для них щасливим: барвистим і мирним, яскравим і чарівним, успішним і бадьорим, перспективним і дивним, радісним і захоплюючим.

Впевнені, що Новий 2022 рік принесе всім нам якомога більше яскравих та незабутніх моментів в житті. Зичимо всім здоров’я, злагоди, взаєморозуміння, впевненості у майбутньому, душевного спокою та достатку. Нехай усі життєві дороги ведуть до успіхів!

Про виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Норми визначені частиною шістнадцятою ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Тобто, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи може інша юрособа, ФОП або фізособа сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року№ 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

► засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

► правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників, які здійснюють операції з пальним або спиртом етиловим!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового.

Згідно з п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 231.6 ст. 231 ПКУ визначено, що з метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРАН, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до ЄРАН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРАН та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.

Згідно з п. 231.10 ст. 231 ПКУ у разі порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН отримувач пального або спирту етилового має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального або спирту етилового, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання такого пального або спирту етилового, або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, який фактично не отримував пальне або спирт етиловий, але зазначений в акцизній накладній, зареєстрованій в ЄРАН, як отримувач пального або спирту етилового.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 12 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами і доповненнями, передбачено, що у разі допущення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, граничних термінів реєстрації в ЄРАН акцизної накладної та/або розрахунку коригування особа, яка отримує пальне або спирт етиловий, має право додати до Декларації акцизного податку (далі – Декларація) за звітний податковий період заяву із скаргою на особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий, за формою згідно з додатком 9 до Декларації. Копії документів або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, передбачені п. 231.10 ст. 231 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації. Якщо до заяви додаються зазначені додатки, у відповідній клітинці заяви ставиться відмітка.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцята ст. 15 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 15 прим. 3 Закону № 481 на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби (частина дев’ята ст. 15 прим. 3 Закону № 481).

До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 грн. (абзац чотирнадцятий частини другої ст. 17 Закону № 481).

Відповідно до частини третьої ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, торгівля алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Отже, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

Крім того, відповідно до частини третьої ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадову особу суб’єкта господарювання.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо підтвердження факту передачі даних від ПРРО до фіскального сервера

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Норми визначені п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для уникнення подвійного оподаткування фізособа – «незалежник» має надати суб’єкту господарювання довідку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми визначені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Пунктом 178.5 ст. 178.5 ПКУ встановлено, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Таким чином, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Починаючи зі звітності за 9 місяців 2021 року платники податку на прибуток підприємств звітують за оновленою формою фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Абзацом третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу (далі – ПКУ)встановлено, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з абзацом чотирнадцятим п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 419), платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються (абзац дев’ятнадцятий п. 2 Порядку № 419).

При формуванні звітності, яка подається до Державної служби статистики України і також направляється до ДПС, використовуються формати з першою літерою «S». За результатами обробки такої звітності в органах Державної служби статистики України суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2.

Звітність, яка подається тільки до ДПС, формується за форматами з першою літерою «J». Відповідно, за результатами обробки такої звітності в органах ДПС суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2021 № 385 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (далі – Наказ № 385), який набув чинності 10.08.2021, внесено зміни, зокрема, до:

● додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) зі змінами та доповненнями;

● форми № 5 Приміток до річної фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.10.2003 № 602);

● додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 № 412;

● додатків 1, 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

Враховуючи те, що зміни, внесені Наказом № 385, набрали чинності 10.08.2021, платники податків подають фінансову звітність за оновленою формою за звітний (податковий) період – дев’ять місяців 2021 року.

Подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за попередні звітні (податкові) періоди, у тому числі уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності, відповідно до вимог абзацу дев’ятнадцятого п. 2 Порядку № 419 та методології її приймання Державною службою статистики України здійснюється за формами, які діяли у звітному (податковому) періоді, за який звітує платник податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги громадян, які мають право на податкову знижку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за наслідками 2020 року мають право скористатись податковою знижкою по 31 грудня 2021 року включно.

Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Норми передбачені п. п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).

Податкові накладні/розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2020 №261) (далі – Порядок № 557).

Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Законів України №№ 851 та 2155.

Відповідно до ст. 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

Пунктом 10 Порядку № 1246 передбачено, що до ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем.

Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником платника податків.

У разі звільнення особи, уповноваженої підписувати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних до закінчення граничного терміну їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про обов’язкові реквізити фіскального чеку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

► найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);

► назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2);

► адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. № 20-ОПП (рядок 3);

► для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

► для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

► якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

► код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

► цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

► цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);

► назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

► ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

► ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

► сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

► вид операції (рядок 14);

► реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

► напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

► підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

► підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

► позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

► загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

► для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

► для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

► заокруглення (рядок 23);

► до сплати (рядок 24);

► фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

► QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

► для касового чека, що створюється ПРРО:

- позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

► заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 29);

► фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

►напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Згідно з п. 3 розділу ІІ Положення № 13 рядки 6 – 10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.

Рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО (п. 4 розділу ІІ Положення № 13).

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розділу ІІ Положення № 13).

Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (п. 6 розділу ІІ Положення № 13).

Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розділу ІІ Положення № 13).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі – НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 8 розділу ІІ Положення № 13).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податковий календар на 21 грудня 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

21 грудня 2021 року, вівторок, останній день подання:

- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2022 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Протягом поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету майже на 6,3 млрд грн більше ніж у минулому році

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень –листопад 2021 року склали майже 28 млрд 929,2 млн грн, що на 6 млрд 290,1 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це під час інтерв’ю для засобів масової інформації повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 17 млрд 230,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 3 млрд 184,5 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 4 млрд 261,7 млн грн, що на 1 млрд 111,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Платники, що застосовують спрощену систему, протягом січня – листопада поточного року сплатили єдиного податку на суму 3 млрд 459,5 млн грн, що на 580,2 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло майже 1 млрд 802,5 млн грн, що перевищує майже на 909,1 млн грн минулорічні показники.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQw

Дніпропетровськими податківцями викрито схему ухилення від сплати податків та здійснення операцій, пов’язаних з легалізацію (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області встановлено факти незаконного заволодіння грошовими коштами, вчинення дій з їх легалізацією, безпідставне формування податкового кредиту та здійснення операцій із постачання природного газу нижче договірної вартості.

Так, виявлено вчинення незаконних дій на ринку газу шляхом порушення посадовими особами договірних відносин на постачання природного газу та невиконанням прямих зобов’язань. Отримані грошові кошти використані у господарській діяльності підприємства для погашення своїх боргів перед іншими контрагентами, свідомо використавши їх не за цільовим призначенням. Як наслідок, посадові особи підприємства заволоділи грошовими коштами у сумі 49,8 млн грн та здійснили дії з їх легалізації.

Крім того, шляхом здійснення маніпуляцій із штучного завищення ціни на газ, з використанням підконтрольних СГ, платником податків сформовано схемний податковий кредит в розмірі 5,4 млн гривень.

Разом з тим, встановлено проведення платником фінансово-господарських операції із постачання природного газу за ціною нижчою за їх договірну вартість придбання, чим занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на суму 2,3 млн гривень.

Отже, посадовими особами завдано збитків державі у вигляді несплачених податків на загальну суму 7,7 млн грн та вчинено правочини, пов’язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму 49,8 млн гривень.

Матеріали аналітичного дослідження передані до правоохоронних органів для прийняття рішення в рамках діючого законодавства.

Чи зобовʼязані громадяни подавати податкову декларацію з плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми передбачені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У разі смерті фізособи – власника об’єкта нерухомості, обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законами з питань митної справи.

Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 ПКУ.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Водночас, згідно з п. п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи – власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.

При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи – попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо подання заяв за ф. № 1-ЄСВ та за ф. № 12-ЄСВ в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 (далі – заява за ф. № 1-ЄСВ) та Заяви про взяття на облік платника ЄВ (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 (далі – заява за ф. № 12-ЄСВ) до Порядку № 1162.

Перелік платників єдиного внеску, які подають заяву за ф. № 1-ЄСВ передбачено самою формою:

● фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464));

● фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), або фізичні особи, які використовують найману працю (абзаци четвертий, сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

● дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

● філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (у тому числі виконавці проектів міжнародної технічної допомоги) (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

● військові частини (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

● інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента) (абзац чотирнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

● особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Електронні форми заяв за ф. № 1-ЄСВ за ідентифікатором форми F1315102 та за ф. № 12-ЄСВ за ідентифікатором форми F1315002 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС: Головна/Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів та Головна/Електронний кабінет/Бланки звітності.

До уваги осіб, які здійснюють діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1 і 2 частини першої ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а саме:

► у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

► якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Також заборонено одержувати подарунки:

► у зв'язку з виконанням функцій держави;

► начальнику від підлеглого.

Водночас є право на:

► загальнодоступні знижки, виграші, призи, бонуси;

► подарунки від близьких осіб незалежно від їх вартості.

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки, а саме:

► одноразово, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка;

► за рік, якщо не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що відомості стосовно подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів – якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:

►відмовитися від пропозиції;

► за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

► залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

► письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника

(за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов'язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Майже 4,3 млрд грн плати за землю надійшло до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини

Платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів направлено майже 4,3 млрд грн плати за землю. Сума надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року збільшилась на понад 1,1 млрд грн або на 35,3 відсотки.

Доводимо до відома платників, що земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Податок на нерухомість: зростання надходжень до місцевих бюджетів від юридичних осіб Дніпропетровського регіону

Юридичними особами Дніпропетровщини протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів спрямовано понад 483,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом минулого року майже на 159,5 млн грн або на 49,2 відсотків.

Нагадуємо, що граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Більше ніж у 2 рази збільшились надходження з рентної плати до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровської області протягом січня – листопада 2021 року

Платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів з початку 2021 року спрямовано більш ніж 1,8 млрд грн рентної плати. У порівнянні з січнем – листопадом 2020 року сума збільшилась майже на 909,1 млн грн або на 101,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Платники Дніпропетровщини протягом 2021 року направили до держбюджету акцизного податку з ввезених товарів на 48,4 відс. більше ніж минулого року

Платниками Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету протягом січня – листопада 2021 року спрямовано понад 32,4 млн грн акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились майже на 10,6 млн грн або на 48,4 відсотків.

Інформуємо, що ставка акцизного податку для операцій із ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), становить:

► для спеціально призначених для пересування снігом, спеціальних автомобілей для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів (товарна підкатегорія 8703 10 18 00 УКТ ЗЕД) – 100 євро за 1 шт.;

► для всіх інших (товарна підкатегорія 8703 90 10 10 УКТ ЗЕД) – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

Кількість платників податків Дніпропетровщини зросла на 8,4 тис. осіб

Станом на 1 грудня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало майже 262,4 тис. платників податків. Це на 8,4 тис. платників більше, ніж на цю ж дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 113,8 тис. – юридичні особи та 148,6 – фізичні особи – підприємці.

У листопаді 2021 року на податковий облік взято 390 юридичних осіб та 1 952 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.12.2021 обліковано понад майже 50,0 тис. фізичних осіб, зокрема, 1 961 – іноземців.

Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 1 грудня поточного року у відповідному реєстрі перебувало 21,4 тис. юридичних осіб та 1,8 тис. фізичних осіб – підприємців.

Новорічні дива у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Кожен з нас при наближенні новорічних свят чекає прийдешнього дива, відчуття того, що має відбутися щось гарне та несподіване, і тим паче, такого дива чекає кожна дитина.

Діти – це наша найбільша радість і батьківська втіха, надія і гордість, безумовна любов і безмежне щастя, це наше майбутнє!

Зимовий період – найулюбленіший час для більшості малечі! Саме взимку найбільше свят і омріяних подарунків – іграшок та солодощів! Святковий настрій і казкове передчуття витають у повітрі: мерехтять вогники і блискітки прикрашених домівок, чується хрускіт пухнастого снігу, повітря пахне морозцем, ялинкою та мандаринами! А починаються зимові свята з Дня Святого Миколая, який, згідно з повір’ям, у ніч на 19 грудня кладе під подушку подарунки слухняним дітям.

Напередодні Дня Святого Миколая, різдвяних та новорічних свят за ініціативою начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Чуб Ганни проведено дитячий конкурс «Новорічні прикраси».

Сьогодні, 16.12.2021, у ГУ ДПС відбулось підведення підсумків конкурсу, який проводився серед дітей працівників податкової служби області.

І юні творці перевершили всі очікування – такої кількості різноманітних прикрас ще не бачила ялинка! Тут і святкові кульки, і фігурки і ексклюзивний та креативний хенд-мейд у різному прояві!

«Попереду казкові та чарівні свята – День Святого Миколая, Новий Рік, Різдво Христове. Жоден із нас не може уявити їх без подарунків, сюрпризів та лісової красуні – ялинки. І сьогодні ця красуня уже з нами. Але наша ялинка – особлива. Вона прикрашена іграшками, які неможливо купити ні в одному магазині світу, бо вони – витвір вашої майстерності. Зроблені вами, любі дітки, іграшки – неповторні, оригінальні, чудові та казкові. Ви створили їх, ставши учасниками дитячого конкурсу «Новорічні прикраси». Цього разу конкурс проходив дуже активно. Ви у черговий раз здивували нас своїм талантом, багатогранністю, творчим натхненням, фантазією та працьовитістю», – зазначила Чуб Ганна.

Нелегко було визначитися з переможцями. За підсумками дитячого конкурсу визначено 15 найкращих новорічних прикрас.

У казковій атмосфері юні творці отримали яскраві враження та смачні подарунки, вони грали, співали, танцювали, пірнули у казковий дух святкової анімаційної вистави. Свято подарувало всім вирій позитивних емоцій! А попереду – ще стільки всього неймовірного!

Очільниця ГУ ДПС подякувала учасникам конкурсу за святкову атмосферу, яку вони створили, одягнувши ялинку у чарівні новорічні прикраси, привітала всіх з Днем Святого Миколая та прийдешніми новорічними святами і побажала творчого натхнення, успіхів та миру!

Дитинство – це початок дороги у великий і широкий світ з усіма його несподіванками і випробуваннями. Тож нехай ці найщасливіші роки безтурботного життя для кожної дитини будуть зігріті батьківською любов’ю! А відчуття щастя та радості будуть супроводжувати малечу протягом наступного року!

Податківці прийняли участь у Конгресі «Влада, бізнес, молодь: космічні технології»

На тлі боротьби з пандемією та інших викликів – дослідження космосу тим не менш залишається у центрі уваги передової науки.

Новітні технології та інновації в ракетно-космічній галузі. Про перспективи розвитку цього сектора вітчизняної економіки говорили на конгресі «Влада, бізнес, молодь». Він пройшов на базі двох флагманів – КБ «Південне» та Південмаш.

Конгрес «Влада, бізнес, молодь: космічні технології» організувала Дніпропетровська обласна державна адміністрація разом із КБ «Південне» та Південмаш. До нього долучилися понад 100 учасників, а саме: представники влади, підприємці регіону, студенти дніпровських закладів.

У заході від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь – заступник начальника ГУ ДПС Мазур Ольга та фахівці ГУ ДПС.

Такі майданчики організовуються для діалогу влади та бізнесу, долучаються студентська молодь та науковці.

Цього разу таку зустріч присвятили високотехнологічній галузі. Платформою обрані два космічні гіганти. Це чудова можливість і для бізнесу – ознайомитися з новітніми розробками, і для держпідприємств – отримати інвестиції для втілення власних проектів.

Про порядок реєстрації електронної печатки в розділі «Програмний РРО (тестова версія)» Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра н) доводить до відома, що дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), вносяться до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо електронного підпису згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Особливості виправлення помилки в декларації з податку на нерухомість у разі невірно вказаного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами і доповненнями (п. п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПКУ).

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів оподаткування житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів оподаткування нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною. При цьому відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за видами об’єкта/об’єктів оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування, тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого виду об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.

У рядку 1 заголовної частини додатків 1 та 2 до Декларації зазначається код за КОАТУУ органу місцевого самоврядування, повноваження якого розповсюджуються на адміністративно-територіальну одиницю, на території якої розташовано об’єкт/об’єкти нерухомості. За кожним таким кодом КОАТУУ складається окремий додаток.

Згідно з інформацією до Декларації до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, подається одна Декларація з кількома додатками відповідного типу.

У разі подання Декларації з невірно вказаним КОАТУУ, за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування виникає факт неподання або несвоєчасного подання Декларації і до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Враховуючи вищезазначене, у разі самостійного виявлення невірно вказаного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування в Декларації, суб’єктом господарювання, який має об’єкт/об’єкти нерухомості, розташовані на територіях, підпорядкованих різним органам місцевого самоврядування, що обслуговуються різними контролюючими органами, подається:

- до контролюючого органу з невірно вказаним кодом КОАТУУ – уточнююча Декларація, в якій відображається до зменшення податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- контролюючому органу за вірним КОАТУУ – Декларація за типом «Звітна».

Навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів: право на отримання податкової знижки за 2020 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.

Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником ПДФО на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника ПДФО за звітний 2020 рік.

Понад 17,2 млрд грн ПДФО з початку 2021 року направили до місцевих бюджетів платники Дніпропетровської області

Платники Дніпропетровської області з початку 2021 року спрямували до місцевих бюджетів понад 17,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – листопадом 2020 року надходження виросли майже на 3,2 млрд грн або на 22,7 відсотків.

Нагадуємо, що ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Ставка ПДФО становить 5 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.2 ст. 167 ПКУ).

Ставка податку може становити 0 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.3 ст. 167 ПКУ).

Згідно з п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18 відс. – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (9 відс.) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Збір до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини перевищив минулорічний показник на 78 відсотків

Протягом січня-листопада 2021 року надходження до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини склали понад 22,5 млн грн, що у порівнянні з минулорічним показником більше майже на 10 млн грн або на 78 відсотків.

Звертаємо увагу, що необхідність формування спеціального фонду держбюджету обумовлена потребою законодавчого упорядкування джерел фінансування конкретно визначених видатків, забезпечення прозорості бюджетних потоків, збільшення обсягів бюджетних коштів та величини ресурсів бюджетних установ, які контролюються державою.

Підрозділом податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з початку 2021 року проведено 3 743 перевірки

З початку 2021 року управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 3 743 перевірки, результати яких узгоджено з платниками. За результатами перевірок до бюджету сплачено 191,8 млн грн донарахованих сум.

Нагадуємо, що з Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html

Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини протягом 2021 року надано 276,6 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 77 видів адміністративних послуг, 51 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом, протягом січня – листопада 2021 року опрацьовано майже 279,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 87,7 тис. звернень, що на 38,1 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Протягом 2021 року платники отримали 276,6 тис. адміністративних послуг, з яких майже 79,9 тис. – в електронному вигляді, що на 34,3 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.

З переліком адміністративних послуг та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги».

Підрозділом податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з початку 2021 року проведено 3 743 перевірки

З початку 2021 року управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 3 743 перевірки, результати яких узгоджено з платниками. За результатами перевірок до бюджету сплачено 191,8 млн грн донарахованих сум.

Нагадуємо, що з Планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Збір до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини перевищив минулорічний показник на 78 відсотків

Протягом січня-листопада 2021 року надходження до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини склали понад 22,5 млн грн, що у порівнянні з минулорічним показником більше майже на 10 млн грн або на 78 відсотків.

Звертаємо увагу, що необхідність формування спеціального фонду держбюджету обумовлена потребою законодавчого упорядкування джерел фінансування конкретно визначених видатків, забезпечення прозорості бюджетних потоків, збільшення обсягів бюджетних коштів та величини ресурсів бюджетних установ, які контролюються державою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Понад 17,2 млрд грн ПДФО з початку 2021 року направили до місцевих бюджетів платники Дніпропетровської області

Платники Дніпропетровської області з початку 2021 року спрямували до місцевих бюджетів понад 17,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – листопадом 2020 року надходження виросли майже на 3,2 млрд грн або на 22,7 відсотків.

Нагадуємо, що ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Ставка ПДФО становить 5 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.2 ст. 167 ПКУ).

Ставка податку може становити 0 відс. бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ (п. 167.3 ст. 167 ПКУ).

Згідно з п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18 відс. – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (9 відс.) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Постачання відходів дорогоцінних металів, утворених при розбиранні та списанні основних фондів: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

При цьому, тимчасово, до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2022 року, звільняються від обкладення ПДВ затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 зі змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15).

Перелік металів, які відносяться до поняття «дорогоцінні метали» визначено п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями, а саме: золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Оскільки Постановою № 15 визначено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до яких не належить брухт та відходи дорогоцінних металів, то при здійсненні операцій з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів, у тому числі, утворених при розбиранні та списанні основних фондів, платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Право на отримання податкової знижки за 2020 рік: навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.

Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником ПДФО на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника ПДФО за звітний 2020 рік.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи включаються до складу доходу ФОП – «єдинника» суми коштів у вигляді бонусів, які отримані за придбання товарів чи надання послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що доходом з джерелом їх походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Норми передбачені п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. п. 1 п. 292.1 ст. 292. ПКУ).

Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Отже, суми кошти, отримані фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у вигляді бонусів, за придбання товарів чи надання послуг, включаються до складу доходу такого платника.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Порядок реєстрації електронної печатки в розділі «Програмний РРО (тестова версія)» Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), вносяться до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо електронного підпису згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників плати з землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (абзац другий п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація).

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707 – 730 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей України (далі – розпорядження КМУ).

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», починаючи з 19.07.2020, запроваджено новий районний поділ у межах Автономної Республіки Крим та областей України, зокрема, утворено нові райони із визначенням затверджених розпорядженнями КМУ територій територіальних громад, що ввійшли до їх складу.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій від 12.01.2021 № 3) затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який впроваджується в органах ДПС на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Відповідно із впровадженням Кодифікатора ведення КОАТТУ буде припинено.

Якщо населений пункт, в якому знаходиться земельна ділянка, увійшов до складу об’єднаної територіальної громади, то при поданні уточнюючої Декларації, яка подається у зв’язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у рядку 7 «Код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ» такої Декларації зазначається код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, зазначений платником у Декларації, показники якої уточнюються.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Надходження від платників єдиного внеску Дніпропетровського регіону протягом січня – листопада 2021 року склали майже 18 млрд гривень

Станом на 01.12.2021 кількість платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), які знаходяться на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області ГУ ДПС, становить 367 738 платників.

Протягом листопада 2021 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 705,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року ця сума збільшилась на 245,2 млн грн, або на 16,8 відсотків.

Протягом січня – листопада 2021 року надходження єдиного внеску по ГУ ДПС склали 17 996,0 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2020 року надходження виросли на 3087,9 млн грн, або на 20,7 відсотків.

Податківцями Дніпропетровщини з початку поточного року проведено 211 фактичних перевірок

З початку 2021 року фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 211 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 217 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких, зокрема:

55 фактів не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального;

39 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;

24 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;

22 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії;

12 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;

11 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами лічильниками;

9 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних;

8 фактів перевищення ліміту отриманого пального протягом календарного року, без реєстрації акцизного складу;

7 фактів торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку;

6 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії.

За результатами проведення фактичних перевірок донараховано акцизного податку на суму 78,3 млн грн, а сума фінансових санкцій склала 63 443,88 тис. гривень.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Земельні ділянки придбані на підставі цивільно-правових угод: що з земельним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що базою оподаткування земельним податком є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Норми встановлені ст. 271 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо обчислення транспортного податку для фізособи у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Норми встановлені п. п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ФОП – платники єдиного податку звільняються від обов’язків нарахування, сплати та подання податкової звітності з податків і зборів, визначених ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

▼ податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ;

▼ податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

▼ податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

▼ рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Норми передбачені п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухомість передані в оренду будівлі дошкільних загальноосвітніх навчальних закладів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом «і» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Ключовою ознакою звільнення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг.

Таким чином, оскільки економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг, то на передані в оренду будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не поширюється дія п. «і» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про термін, в який фізособа – «незалежник» зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО у разі ліквідації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до абзацу першого п. п. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п. п. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку № 1588).

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8-ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує , що фізичні особи – підприємці (ФОП) – «загальносистемники» зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, відповідно до п. 2 якого облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

Частинною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема, визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, за неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету: чи має фізособа на податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.

Пунктом 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про порядок визначення бази оподаткування ПДВ при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів, в тому числі при їх ліквідації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми встановлені абзацом першим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом восьмим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Згідно з п. 4 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення п. 4 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Електронні послуги від ДПС – зручний спосіб взаємодії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що реалізація цифрової трансформації та цифровізації у сфері оподаткування набирає обертів.

Сьогодні платники мають можливість подати звітність до податкових органів, отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації без особистих візитів до контролюючого органу, використовуючи електронні сервіси ДПС.

Тобто, онлайн послуги безумовно, стали популярним форматом взаємодії суб’єктів господарювання із податковою службою.

На вебпорталі ДПС України платникам забезпечено доступ до значної кількості безкоштовних електронних сервісів.

Для удосконалення процедур надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) внесено зміни до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Регламент Надавача). Зміни № 4 до Регламенту Надавача передбачають спрощення процедури отримання ЕДП фізичними особами та надання ЕДП юридичним особам – нерезидентам.

Також отримати ЕДП без надання реєстраційної картки та паперових копій документів за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» можуть як фізичні особи так і представники юридичних осіб, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та мають повноваження на укладання договорів від імені такої юридичної особи.

Електронний кабінет – це найбільш популярний сервіс ДПС.

Електронний кабінет надає безконтактні способи взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Призначення Електронного кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою.

Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я.

Закликаємо максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) ви маєте можливість отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо суттєвих змін в системі державного регулювання земельних відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами (далі – Порядок), доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 28.07.2021 № 821), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23 липня 2010 року № 548 (далі – Наказ № 548), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306.

Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548 припинив свою дію з 11.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 затверджено форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, передбачено, що код виду цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом № 548.

У формі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2017 року № 9) також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.

З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань слід користуватися інформацією з Додатку 59 в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ (Наказ № 548).

На даний час з метою контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати земельного податку ДПС вживає заходи щодо приведення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у відповідність до положень Порядку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Покроковий опис процесу визначення платниками в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що у зв’язку із надходженням звернень платників про надання роз’яснень щодо алгоритму дій у процесі визначення в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок без визначення у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа одержувача/одержувачів коштів, Державна податкова служба України повідомила таке.

Відповідно до п. 35 прим.1.8 статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України платник податків має право через Електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.

Покроковий опис процесу визначення платниками в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки):

1 КРОК Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua

2 КРОК Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/«Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.

3 КРОК Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/небюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок») у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402.

4 КРОК Підписати документ «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 та відправити до ДПС.

5 КРОК Отримати квитанцію № 2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Декларація з рентної плати у новій редакції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 08.11.2021 № 583 (далі – Наказ № 583) викладено у новій редакції Декларацію з рентної плати (далі – Декларація).

Декларацію доповнено новим додатком (розрахунком) 2-2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції». Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

Крім введення нового додатку, відповідні зміни внесено і до деяких рядків (4.1, 4.1.1-4.1.3, 5) самої Декларації.

Доповнення Декларації новим додатком забезпечить умови виконання норм ст. 338 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо декларування податкових зобов’язань з рентної плати інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, податковим (звітним) періодом для якої визначено календарний квартал, та відображення показників такого розрахунку у Декларації.

Наказ № 583 набрав чинності 14.12.2021. Офіційно опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.12.2021 № 95.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Михайло Тітарчук: ПРРО полегшує роботу підприємців

Виконуючий обов’язки Голови Державної податкової служби України Михайло Тітарчук нагадав, які переваги для підприємців надає використання програмного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідне відео, яке демонструє як ПРРО полегшує роботу підприємців, він опублікував на своїй сторінці в Facebook.

У відео також можна дізнатися, навіщо ПРРО покупцям.

Михайло Тітарчук нагадав, що ДПС вже розробила безкоштовне програмне рішення для користувачів ПРРО, яке перетворює будь-який гаджет з операційними системами Windows чи Android на касовий апарат.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Надходження акцизного податку за січень – листопад 2021 року склали 659,1 млн гривень

У Дніпропетровській області станом на 01.11.2021 обліковується 6 292 платників акцизного податку, у тому числі:

337 суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з пального;

82 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;

37 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

5 836 суб’єкти господарювання, які сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.

«За січень - листопад 2021 року до Державного бюджету України надійшло 90,7 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 58,3 млн грн, акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів - 32,4 млн гривень.

Протягом 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 568,4 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів», – зазначив начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Денис Дегтярьов.

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській (територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)
Создать блог

Опрос

Как думаете, будет ли в ближайше время вторжение РФ в Украину?

Реклама