До уваги контролюючих органів, інших органів державної влади, банків та фінансових установ!

З 01 січня 2022 року набирають чинності норми статті 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року№ 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».

Підпунктом 392.6.3 пункту 392.6 статті 392 Кодексу визначено, що у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

З метою забезпечення спрощення процесів інформування та єдиного підходу у викладені інформації, ДПС розроблено примірну форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі (далі – Повідомлення).

Повідомлення:

- подається щодо кожного факту окремо;

- надсилається не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів;

- подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Також при формуванні електронної форми повідомлення звітним періодом є місяць, в якому направляється повідомлення.

Водночас інформуємо, що примірну форму Повідомлення в електронному вигляді розміщено на вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) за посиланням: Головна/ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ /РЕЄСТРИ/Реєстр форм електронних документів.

Правом на податкову знижку скористалися 133 тис. громадян

Станом на 01 грудня 2021 року декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2020 році, для отримання податкової знижки подали більше ніж 133 тис. громадян. До повернення з бюджету декларанти визначили 399,6 млн гривень. Протягом 2020 році правом на податкову знижку скористалися понад 150 тис. осіб, які задекларували до повернення 389,2 млн гривень.

Середня сума податку на доходи фізичних осіб, що була заявлена в 2021 році до повернення з бюджету у звʼязку із використанням права на податкову знижку, на одну особу складає 3 тис. грн. У 2020 році цей показник становив 2,6 тис. гривень.

Нагадаємо, що для отримання податкової знижки громадяни мають до 31 грудня 2021 року включно подати податкову декларацію про доходи, отримані протягом минулого року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тому для отримання знижки за 2020 рік необхідно подати декларацію до кінця грудня 2021 року.

Державна податкова служба України взяла участь у щорічному заході «Марафон кар’єри»

Представники Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС взяли участь у щорічному триденному онлайн-заході «Марафон кар’єри», який було організовано Університетом державної фіскальної служби України.

Для допомоги студентам та випускникам університету у здійсненні правильного усвідомленого вибору, формуванні погляду на майбутню професію та плануванні кар’єри в органах державної податкової служби податківцями презентовано інформаційні матеріали на тему: «Марафон кар’єри. День відкритих дверей ДПС 2021».

Під час заходу висвітлено основні завдання та функції ДПС, представлена організаційна структура апарату ДПС та її територіальних органів. Для підвищення залучення кандидатів на вакантні посади ДПС детально роз’яснено умови вступу на державну службу та участі у конкурсі на зайняття вакантних посад державної служби ДПС, висвітлені основні засади адаптації новопризначених працівників, а також обговорені питання стажування в апараті ДПС та проходження практики студентами вищих навчальних закладів.

У ході зустрічі учасники заходу змогли отримати ґрунтовні відповіді на запитання, більшість яких стосувались оплати праці та наявності вакантних посад у Державній податковій службі України.

Чи є право у контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації з метою підтвердження ставки збору перевірити реєстрацію правочинів або звернутися до декларанта із запитом щодо інформації, яка зазначена ним у поданій декларації?

Відповідно до абзацу першого п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючий орган, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:

перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів (абзац другий п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів (абзац третій п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

У січні – листопаді до бюджету надійшло 97,4 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії

У січні – листопаді 2021 року до зведеного бюджету надійшло 97,4 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами, що становить 110,2 відс. до індикативного показника. У листопаді поточного року – 9,5 млрд грн, що становить 109,4 відс. до індикативного показника. Надходження збільшилися порівняно з січнем – листопадом минулого року на 16,5 відс., або на 13,8 млрд грн, а порівняно з листопадом минулого року – на 21,5 відс., або на 1,7 млрд грн.

З основних видів вироблених підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби та пальне) у листопаді 2021 року до державного бюджету надійшло 7,5 млрд грн акцизного податку, що на 1,1 млрд грн, або на 17,2 відс. більше, ніж у жовтні поточного року та на 0,8 млрд грн, або на 12,5 відс. більше, ніж у листопаді минулого року.

Зазначених показників вдалося досягти, зокрема, за рахунок взаємодії Державної податкової служби України з Національною поліцією України та іншими уповноваженими державними органами, спрямованої на протидію правопорушенням, що пов’язані з незаконним виробництвом та роздрібною торгівлею підакцизними товарами.

Так, протягом листопада поточного року під час проведення спільних заходів у сфері виробництва та обігу пального перевірено 2 360 суб’єктів господарювання. За виявленими правопорушеннями складено 643 адміністративні протоколи, розпочато 42 кримінальних провадження, у результаті чого припинили діяльність 237 автозаправних об’єктів, з яких 13 – демонтовано, вилучено з обігу 8 336 тонн пального на суму 201,4 млн гривень. У сфері незаконного обігу алкогольної та тютюнової продукції перевірено 86 518 суб’єктів господарювання, складено 5 047 адміністративних протоколів, розпочато 141 кримінальне провадження. У правопорушників вилучено з обігу 246 931 л алкогольної продукції, 102 307 л спирту етилового, 1 243 799 пачок тютюнових виробів, понад 400 кг подрібненого тютюну та 3 595 марок акцизного податку з ознаками фальсифікації.

До уваги користувачів програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО Каса)

У разі використання програмного забезпечення ПРРО Каса з версією нижче ніж 1.0.2.2619, необхідно оновити програмне забезпечення додатків ПРРО Каса для операційних систем Windows та Android.

Перед оновленням програмного забезпечення необхідно створити резервну копію. Механізм резервного копіювання описано в розділі «Резервне копіювання» документу «ПРРО Каса – Керівництво користувача».

Після встановлення оновленої версії програмного забезпечення слід перевірити збереження даних та за необхідності відновити резервну копію.

Про необхідність оновлення наступних версій програмного забезпечення ПРРО Каса користувача буде проінформовано під час авторизації. Посилання на сторінку завантаження буде розміщено у діалоговому вікні.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Коли необхідно сплатити суму недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання декларантом уточнюючої декларації?

Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.

Податківці донарахували товариству 19,93 млн грн за порушення податкового законодавства

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у м. Києві та зроблено висновок про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, платіжні доручення, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вищевказаного, Верховний Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, які фактично погодились з реальністю господарських операцій між платником податків та його контрагентами без дослідження первинних документів, їх змісту, наявності кримінальних проваджень відносно контрагентів ТОВ «Система», при цьому не надавши оцінку саме факту відсутності і можливості надання платником зазначених документів під час перевірки, причинам такого ненадання.

Колегія суддів звернула увагу на обставини відсутності факту виїмки або вилучення документів правоохоронними органами. Витребування документів, вилучення і виїмка є різними процесуальними діями, а в сукупності із встановленим фактом їх отримання представником платника може свідчити про їх умисне ненадання під час перевірки. Жодних доказів про дату їх отримання або неможливість їх отримання для надання до перевірки суду не надано.

Суд касаційної інстанції враховує факт фіктивності господарської діяльності контрагентів платника, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що господарські операції для формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними та допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій ТОВ «Система» з контрагентом, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено частково, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 19,93 млн грн, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Податківці викрили схему ухилення від сплати податків на 2,5 млн гривень

Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановили факти безпідставного застосування заниженої ставки податку з доходів нерезидента з джерелом його походження з України.

Порушуючи норми законодавства України, зменшену ставку було застосовано при здійсненні виплат на користь нерезидента без належного документального підтвердження статусу нерезидента.

Внесення посадовими особами підприємства до офіційних документів неправдивих відомостей призвело до завдання збитків державі у вигляді несплачених податків на загальну суму понад 2,5 млн гривень.

За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження за ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Випадки в яких подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);

після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;

після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у січні – листопаді 2021 року

(загальний фонд держбюджету, оперативні дані)

ДПС ефективно адмініструє податки, збори та платежі шляхом спрощення процедур, якісних сервісів та інновацій, захищає економічні інтереси держави та громадян. Надходження до бюджету перевищують як визначені індикативи, так і показники відповідного періоду минулого року.

У результаті:

листопад 2021 року:

індикатив – 69,8 млрд грн;

факт – 76,6 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +23,2 млрд грн, або +43,6 відс.

Перевиконання індикативу: +6,8 млрд грн.

У т.ч. ПДВ (сальдо):

(з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування)

індикатив (сальдо) – 13,0 млрд грн;

факт – 12,1 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +0,3 млрд грн, або +2,3%.

Виконання індикативу: -0,9 млрд грн, або -6,6%.

Варто зазначити, що у листопаді відшкодовано 17,7 млрд грн, що на 5,2 млрд грн або на 41,0% більше листопада 2020 року.

Січень-листопад 2021 року:

індикатив – 534,7 млрд грн;

факт – 564,7 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +92,0 млрд грн, або +19,5 відс.

(без врахування ЧЧП та дивідендів +130,1 млрд грн, або +32,0 відс.).

Перевиконання індикативу: +30,0 млрд грн.

У т.ч. ПДВ (за січень-листопад):

(з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування)

індикатив (сальдо) – 129,2 млрд грн;

факт – 140,3 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +32,1 млрд грн, або на 29,6% більше!

Перевиконання індикативу: +11,1 млрд грн, або +8,6%.

У січні – листопаді 2021 року відшкодовано ПДВ платникам – 142,4 млрд грн, що на 13,7 млрд грн, або на 10,6 відс. більше відповідного періоду 2020 року.

До виконання річного індикативу загального фонду держбюджету залишилось 10,6 млрд грн, або 1,8%.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

До уваги членів фермерського господарства та ФОП, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Норми передбачені частиною 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

На сьогодні обмін даними між ДПС України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1.

Так, ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФУ.

Таким чином, ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Інформація для платників, які обрали четверту групу єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми визначені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Податкова знижка у вигляді пожертвувань: визначення товарів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Пунктом 11 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Отже, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, тощо.

При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається КМУ(на сьогодні проект постанови в розробці).

До уваги профспілкових організацій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми визначені абзацом першим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацами першим – другим п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п. п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Вимоги п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 15 вересня 1999 року «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Член профспілки – особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески (абзац п’ятий ст. 1 Закону).

За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (частина третя ст. 42 Закону).

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція) членські профспілкові внески працівників не включаються до фонду оплати праці.

Враховуючи зазначене, членські внески працівників – членів профспілки є виключно витратами працівників платника податку, які за дорученням таких працівників автоматично перераховуються платником податку до профспілки. Тобто, платник податку у цьому випадку виступає посередником між робітником – членом профспілки та самою профспілкою.

Отже, положення п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюється на операції з перерахування роботодавцем-платником податку на прибуток профспілковій організації членських внесків працівників – членів профспілки, відповідно до їх заяв, за умови, що такі внески не враховуються у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування такого роботодавця.

Щодо реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що, будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Норми встановлені п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 2.5 розд. ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130) контролюючі органи, які є територіальними органами Державної податкової служби України, забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.

Відповідно до п. 2.6 розд. ІІ Положення № 1130 контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 розд. ІІ Положення № 1130, та державні податкові інспекції, які є їхніми структурними підрозділами, здійснюють:

► приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

► обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ;

► реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ;

► формування і надання витягів з Реєстру автоматизованого банку даних (далі – Реєстр);

► підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

► моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

У разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Коригування сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи, у зв’язку з виправленням помилок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п. п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п. п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Ганна Чуб: Одноразове добровільне декларування – унікальна можливість легалізувати доходи, з яких не були сплачені податки

Вперше громадянам України надано можливість легалізувати свої доходи, з яких раніше не були сплачені податки. З початку вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування доходів.

З цього приводу начальниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб надала інтерв’ю для представників регіональних засобів масової інформації.

Питання 1. Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Питання 2. Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?

Відповідь. Активи, що підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

До нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Питання 3. Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?

Відповідь. У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Питання 4. Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) до бази для нарахування Збору встановлюються у таких розмірах:

ставка 5 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;

щодо права грошової вимоги до резидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

ставка 9 відс.:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;

щодо прав грошової вимоги до нерезидентів України;

щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою 2.5 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11.5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово з 01.09.2021 по 01.03.2022 ставка Збору застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

ставка 2.5 відс.:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021 до 31.08.2022 до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Питання 5. Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідь. Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Питання 6. Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) декларування є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у її власності відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- склад та обсяг таких активів, перебуває у межах, які визначені положеннями Податкового кодексу України та вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори.

Питання 7. Наслідки для фізичної особи, яка має у власності активи, що були одержані (набуті) такою особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, не подання одноразової (спеціально) добровільної декларації?

Відповідь. Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому до декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядку, строки та розмірі, а також виконав інші вимоги, передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не можуть:

1) застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 Кримінального кодексу України.

Суми, щодо яких сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, вираховуються з установлених критеріїв для цілей кваліфікації правопорушення як кримінально караного діяння щодо активів фізичної особи, які були відображені (у межах складу та вартості) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;

2) розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за ст.ст. 155 прим. 1, 162, 162 прим. 1, 163 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 прим. 4 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим. 1, 164 прим. 2 (щодо фізичної особи – підприємця), 165 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим. 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єктів декларування до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Питання 8. На які активи, валютні цінності, права вимоги та грошові кошти не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальність під час одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Державні гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються:

на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин повязаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ);

на активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим. 5 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України;

валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пп. 8 і 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодекса України умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

Яке значення відображається в рядку 28 «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» фіскального касового чеку за формою № ФКЧ-1 в ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що форма та зміст розрахункового документа затверджені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, п. 1 розділу II Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13 (далі – ф. № ФКЧ-1), має містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним п. 2 розділу ІІ Положення № 13 переліком, у тому числі «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» (рядок 28).

Згідно з приміткою 9 інформації до додатку 1 до Положення № 13 контрольне число формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, інформація про яку оприлюднюється в Електронному кабінеті.

Отже, в рядку 28 фіскального касового чеку за ф. № ФКЧ-1 «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» відображається значення контрольного числа, що обчислюється автоматично самим ПРРО відповідно до механізму визначеному в Описі АРІ фіскального сервера та має вигляд «хекс» строки.

До уваги фізосіб, у власності яких перебуває декілька об’єктів житлової нерухомості різних типів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. м;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. м;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Норми передбачені п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, згідно з п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені, підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Крім того, згідно з п. п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

За наявності у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, декількох об’єктів житлової нерухомості різних типів, загальна площа одного з яких перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. м (60 кв. м х 5) – для квартири; 600 кв. м (120 кв. м. х 5) – для будинка), а сумарна загальна площа всіх об’єктів не перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (900 кв. м (180 кв. м х 5)), розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється наступним чином:

1. розраховуємо сумарну загальну площу всіх об’єктів нерухомості;

2. застосовуємо пільгу та визначаємо площу перевищення пільгової:

(сумарна загальна площа) – (180 кв. м);

3. визначаємо питому вагу по окремому об’єкту:

(загальна площа окремого об’єкта)/(сумарна загальна площа всіх об’єктів);

4. визначаємо суму податку та розподіляємо її пропорційно до питомої ваги сумарної загальної площі всіх об’єктів нерухомості:

1) для об’єкта, загальна площа якого перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі:

((площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта)) + 25000 грн), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом року,

((площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта))/12 місяців х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості) + ((25000 грн/12 місяців х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості)), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом декількох місяців;

2) для інших об’єктів (за умови не перевищення загальної площі або частки такого об’єкта розміру, визначеного п. п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ):

(площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом року,

(площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта))/12 (місяців) х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом декількох місяців.

Застосування ФОП на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу: відображення доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми передбачені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

У разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг).

Крім того, фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування, яка здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язана щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. п. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261 ФОП на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. (п. 1 розділу І Порядку № 261).

Враховуючи викладене, у разі застосування ФОП на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО при проведенні розрахунків з покупцями за продані товари (надані роботи, послуги), графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми заповнюється за підсумками робочого дня на підставі інформації вказаної у фіскальних звітних чеках.

ПКУ встановлено термін повернення ПДФО платнику внаслідок застосування права на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 179.8 ст.179 Податкового кодексу України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

За порушення вимог зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру,

- 100 відс. вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями.

Прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 02.12.2021 у другому читанні прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон)

Законом, зокрема встановлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 2 393 гривні, з 1 липня – 2 508 гривень, з 1 грудня – 2 589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

► дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2 100 гривень, з 1 липня – 2 201 гривня, з 1 грудня – 2 272 гривні;

► дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2 618 гривень, з 1 липня – 2 744 гривні, з 1 грудня – 2833 гривні;

► працездатних осіб: з 1 січня – 2 481 гривня, з 1 липня – 2 600 гривень, з 1 грудня –2 684 гривні.

Проект Закону зареєстровано за № 6000.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням

https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/217230.html

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулась чергова ZOOM-нарада

Сьогодні, 03 грудня 2021 року, з метою здійснення ефективної співпраці з територіальними громадами (далі – ТГ) та бізнесом заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леоновим Валерієм проведено ZOOM-нараду з представниками Нікопольського регіону Дніпропетровської області.

У заході прийняли участь начальники управлінь ГУ ДПС: з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Бохан Вікторія, податкового адміністрування юридичних осіб Копильченко Тетяна; з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкового адміністрування фізичних осіб Самсоненко Євгенія; електронних сервісів Свірська Алла; по роботі з податковим боргом Цегельська Світлана; фахівці підрозділів ГУ ДПС за територіями обслуговування Нікопольського регіону та бізнес-спільнота.

Леонов Валерій звернув увагу на те, що взаємодія податкової служби області з ТГ, яка вже стала традиційною, важлива і необхідна.

Також заступник начальника ГУ ДПС нагадав, що продовжується кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка завершиться 01 вересня 2022 року.

«Запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування – це перспектива громадянам працювати прозоро у правовому законодавчому полі України. Добровільність такого декларування надає можливість будь-якій фізичній особі самостійно здійснити свій вибір», – зазначив Леонов Валерій.

На заході з метою популяризації застосування РРО – програмних РРО ТГ представлено «Вісім легких кроків роботи з ПРРО».

Присутнім повідомлено про напрямки єдиної інформаційної політики в ГУ ДПС. Особливу увагу приділено субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» та соціальним мережам, які є інформаційними платформами ГУ ДПС.

Подолання негативної практики нарахування суб’єктами господарювання – юридичними особами середньомісячної заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму, взаємодія ГУ ДПС і ТГ під час проведення заходів з погашення боргу, адекватність сплати податків і зборів, повнота декларування податку на прибуток підприємств та ПДВ – важливі питання, які розглядались під час ZOOM-наради.

Крім того, у ході спілкування з представниками бізнесу Нікопольського регіону також обговорювались питання нарахування та сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску та інше.

Під час комунікацій платники отримали фахові відповіді на запитання, що виникають під час проведення підприємницької діяльності.

Також, провідними фахівцями ГУ ДПС проведено наради з працівниками структурних підрозділів Нікопольського регіону з метою надання їм практичної допомоги за напрямками роботи, пов’язаними з виконанням функціональних обов’язків.

Дотримання державними службовцями норм антикорупційного законодавства та етичних норм поведінки під час виконання службових обов’язків – питання, яким приділено окрему увагу.

Взаємодія податкової служби області з представниками ТГ, бізнесом та підрозділами ГУ ДПС за територіями обслуговування сприяє успіху у формуванні у платників позитивного іміджу податкової служби і орієнтована на активність всіх сторін у напрямку забезпечення своєчасного і в повній мірі наповнення бюджетів.

Застосування РРО/програмних РРО, облік товарних запасів – тема зустрічі, проведеної податківцями Дніпропетровщини з малим бізнесом

Сьогодні, 03.12.2021, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з малим бізнесом Дніпропетровщини. Тема заходу «Застосування РРО/програмних РРО, облік товарних запасів: продовжуємо співпрацювати з бізнесом у форматі діалогу».

Зустріч відбулася за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги; Голови Спілки Підприємців Дніпропетровщини, заступника голови робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності фізичних осіб – підприємців у Дніпропетровській області Григоренка Олега; начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мяч Оксани; начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак; начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенії; начальника управління електронних сервісів ГУ ДПС Свірської Алли; заступника начальника управління – начальника відділу обліку платників та об’єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів ГУ ДПС Пономарьової Світлани; начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Аратюнової Світлани та фізичних осіб – підприємців.

Мазур Ольга привітала колег і представників малого бізнесу, побажала всім ефективної комунікації.

«Почути кожного платника, побудувати ефективну співпрацю з бізнесом, знайти точки порозуміння – це не просто гасла, це наша щоденна робота. І сьогодні зустріч буде проводитись саме у форматі діалогу. Будемо обговорювати доволі цікаві та важливі питання у сфері застосування РРО та програмних РРО. Фахівці податкової проаналізували усі надіслані вами запитання та готові до спілкування. Ми завжди відкриті до співпраці з платниками, які ведуть бізнес прозоро та сумлінно сплачують податки», – зазначила заступник начальника ГУ ДПС.

Підприємцям нагадали про основні зміни у застосуванні РРО/програмних РРО, які запроваджені законодавством з вересня 2020 року. ФОП, спілкуючись з фахівцями ГУ ДПС, активно обговорювали питання, які виникають під час здійснення ними розрахункових операцій.

Конструктивний діалог і живий інтерес до тематики застосування РРО/програмних РРО підтверджує, що взаємодія податкових органів з бізнес-спільнотою є важливою і необхідною. Практичні знання, які платники отримують під час обміну досвідом дають позитивний результат – кількість порушень законодавства зменшується.

Підсумовуючи, Мазур Ольга зауважила, що співпраця податкової служби області з бізнесом надає можливість вирішувати важливі питання.

Учасники зустрічі подякували за ту інформацію, яку вони отримали та висловили сподівання на діалог із зазначеної тематики і в подальшому.

Про термін сплати єдиного внеску роботодавцями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:

► підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

► фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

► фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

► філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

► дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

► підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

► інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата ЄВ, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що засобами фіскального сервера Державної податкової служби ведеться облік виданих діапазонів для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

Подали звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, але зазначену суму збору не сплатили: чиє можливість подати повторно таку декларацію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

Абзацом шостим п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), у встановлений підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим, згідно з п. 6 підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до контролюючого органу Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми Збору, внаслідок чого Декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки підрозділ 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ не містить обмежень щодо подання повторної звітної Декларації.

Пройшла урочиста церемонія нагородження сумлінних платників податків України

Роль бізнесу у процесі наповнення державного та місцевих бюджетів важко переоцінити. Адже сумлінні платники податків власною роботою демонструють, що лише прозоре ведення бізнесу та належне виконання своїх податкових зобов’язань допоможе побудувати країну європейського зразка. До того ж вчасну сплату податків на сьогоднішній день можна вбачати і як прояв патріотизму та безпосередню участь кожного українця у розбудові сильної правової України.

Добра традиція відзначення сумлінних платників податків, започаткована Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» (далі – АППУ), продовжується і у 2021 році.

Сьогодні, 02 грудня 2021 року, у приміщенні Міністерства фінансів України в офлайн та онлайн форматах відбулась урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського Ювілейного Рейтингу «Сумлінний платник податків – 2020» (далі – Рейтинг).

Завдання Рейтингу – посилення ролі та авторитету платника податків в житті країни, підвищення загальної культури сплати податків, утвердження серед людей духу підприємливості.

Від Дніпропетровського регіону у засіданні прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Мазур Ольга, в.о. заступника начальника Східного МУ ДПС по роботі з ВПП (далі – Східне МУ ДПС) Басан Олег, Голова Ради Територіального відділення АППУ в Дніпропетровській області Захарова Вікторія, провідні фахівці ГУ ДПС та Східного МУ ДПС, представники переможців Рейтингу Дніпропетровщини.

Традиційно головною метою цього знакового суспільно-економічного проєкту є поширення інформації про його учасників і переможців, а також популяризація основних принципів прозорого ведення бізнесу, створення сприятливих умов для подальшого розвитку підприємництва та відзначення кращих здобутків платників податків.

Приємно зазначити, що з року в рік кількість учасників, які представляють малий, середній та великий бізнес в Рейтингу, стабільно зростає. Кандидати на перемогу в Рейтингу демонструють високі досягнення з дотримання податкової дисципліни, кількості офіційно працевлаштованих осіб та витрат на соціальні програми. При цьому, шанси на перемогу мають навіть найдрібніші підприємці, оскільки вагому роль в оцінюванні відіграють не абсолютні, а відносні показники ефективності роботи.

Дніпропетровщина також пишається своїми сумлінними платниками.

Цьогоріч нагороди отримали:

- у категорії «Сумлінний платник податків у галузі інших видів промисловості» ТОВ «КПД», яке є одним із відомих у Європі виробників товарів для дому та гігієни. TOB «КПД» підтримує Програму ООН відмови від поліетиленових пакетів, цим підприємством було розроблено технологію та розпочато випуск біорозкладних та придатних до компосту пакетів для сміття, а також вологих серветок та туалетного паперу, що розчиняються у воді. Щомісячно ТОВ «КПД» виготовляється 8 500 000 умовних одиниць пакетів для сміття та 10 000 000 умовних одиниць вологих серветок;

- у категорії «Сумлінний платник податків у сфері фінансів – страхова сфера» ПрАТ «СК «АЛЬЯНС», яке здійснює діяльність на підставі 16 ліцензій у формі добровільного страхування та 8 ліцензій у формі обов’язкового страхування, надає повний спектр страхових послуг та працює в класичному сегменті страхування. Компанія має 5 представництв в Дніпропетровській, Київській та Одеській областях. Згідно з опублікованими даними інформаційно-аналітичного видання Insurance Top, за результатами 2020 року ПрАТ «СК «АЛЬЯНС» входить до першої десятки серед страховиків за показниками «Власний капітал страховиків України», «Гарантійний фонд страховиків України», Активи страховиків України», «Темп приросту страхових платежів» та займає лідируючі позиції з надання послуг за окремими видами страхування.

Ольга Мазур приєдналась до вітання усіх переможців Всеукраїнського Ювілейного Рейтингу «Сумлінний платник податків – 2020» та зазначила, що отримуючи звання сумлінного платника податків, кожен із переможців не тільки на власному прикладі популяризує ведення чесного і прозорого бізнесу, а і публічно закріплює свій статус надійного бізнес-партнера.

«Дякую усім платникам, які своєю наполегливою працею не тільки створюють нові економічні цінності, формують додаткові робочі місця, а й віддано і справно наповнюють бюджети. Адже завдяки добросовісним платникам податків, які сумлінно виконують свої обов’язки перед державою, забезпечується її соціально-економічна стабільність та суспільний добробут. Саме Ви робите кожний регіон та нашу державу сильнішою та успішною. Впевнена, що ця позитивна тенденція збережеться і надалі, оскільки досягнення партнерських відносин з представникам бізнесу сьогодні є найбільшим пріоритетом у роботі податкової служби Дніпропетровщини», – підсумувала податківець.

Звертаючись до учасників урочистого заходу, Захарова Вікторія привітала колег, а також усіх переможців Рейтингу та зазначила: «Одержуючи звання сумлінного платника податків, підприємства отримують суспільне визнання, вдячність держави за належне виконання своїх зобов’язань. Чесно робити свою справу, вести прозорий бізнес, сумлінно сплачувати податки – це престижно і почесно в Україні!».

Під час церемонії нагородження переможців Рейтингу в урочистій святковій атмосфері на високому державному рівні формується шанобливе ставлення до кожного платника податків.

Чи може ПРРО бути інтегрований з операційною бухгалтерською системою обліку суб’єкта господарювання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), як і будь-яка інша програма, може бути інтегрований з операційною бухгалтерською системою обліку суб’єкта господарювання.

На даний час у безкоштовних версіях програмного забезпечення ПРРО, наданих Державною податковою службою, така можливість відсутня.

Набрала чинності оновлена форма декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 23.07.2021 № 449/21 затверджено форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок).

Норми набрали чинності з 01.12.2021.

До оновленої Декларації входить вісімнадцять розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе, членів своєї сім’ї, інших осіб та об’єкти декларування.

Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

Нагадуємо, що Декларація заповнюється та подається особисто суб’єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі не залежно від того, чи перебуває декларант на території України. Паперова копія Декларації до Національного агентства не подається.

Щорічна Декларація – це декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така Декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня по 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларація при звільненні – це декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої ст. 45 Закону – не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Декларація кандидата на посаду – це декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня по 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Одноразове (спеціальне) декларування є добровільним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозділом 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.

Пунктом 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон).

Законом удосконалено положення Податкового кодексу України у частині, що стосується, зокрема, загальних питань адміністрування податків, податків на прибуток підприємств, доходів фізичних осіб, доданої вартості, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Законом, зокрема, в частині адміністрування податків:

► врегульовані процесуальні питання щодо права контролюючого органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, зокрема:

● встановлено як підставу для звернення контролюючого органу до суду несплату платником податків протягом 240 днів податкового боргу;

● визначено підстави для скасування такої заборони: окрім погашення боргу;

● додано зміну керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника;

● передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків;

● чітко прописано процедуру прийняття судом відповідного рішення, у тому числі передбачено право на апеляційне та касаційне оскарження такого рішення.

Законом передбачено право контролюючого органу щодо надсилання запитів у випадку виявлення фактів, що можуть свідчать про потенційне порушення із обґрунтуванням таких фактів, а також обмежено правом платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація документи вже була надана контролюючого органу у минулому.

Законом з метою більш ефективного адміністрування місцевих податків на контролюючий орган покладено обов’язок розкриття інформації органам місцевого самоврядування також і про фізичних осіб боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних). Уточнено в профільному законодавстві, що надання інформації про боржників фізичних осіб органам місцевого самоврядування не вважається поширенням персональних даних та розголошенням конфіденційної інформації.

Законом передбачено, що контролюючий орган має права на погашення податкового боргу через інкасо у разі наявності заборгованості держави перед платником, з різниці перевищення суми податкового боргу такого платника податків та суми непогашеного зобов’язання держави перед платником податків.

Законом надано право як платнику податків, так і контролюючому органу під час перевірок відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки.

Законом надано право платникам надавати дозвіл податковим органам про розголошення через електронний кабінет про себе інформації третім особам, в обсязі, визначеному платником податків.

Законом уточнено вимоги до ППР в частині детального розрахунку суми податкових зобов’язань, податкового боргу.

Законом щодо податку на прибуток:

► вдосконалено механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток, а саме збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50 % щороку. Якщо сума збитків, що залишилась становитиме до 10 % від фінрезультату, то такі збитки враховуються у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік;

►коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки;

► звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей;

► встановлено, що до 1 січня 2024 року податкове зобов’язання з податку на прибуток залежить від оплати відвантаженої електроенергії.

Законом у частині мінімального податкового зобов’язання встановлено, що:

► пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власновирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати. (У п. п. 165.1.24 замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП);

► фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів;

► порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;

► для забезпечення справедливості нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форми власності передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20 % орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).

Законом вдосконалено механізм нарахування МПЗ контролюючими органами на земельні ділянки, що належать фізичним особам. Зокрема, фізична особа звільняється від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив ППР у відповідні строки.

Згідно із Законом, перший період нарахування МПЗ – 2022 рік. Тобто МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік.

Законом передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04.

Законом у частині місцевих податків:

► додано механізм адміністрування справляння плати за землю в частині вже існуючого з моменту прийняття ПКУ об’єкту оподаткування - земельної частки (паю), а саме розширено джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано податок, додано дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості.

Законом у частині оподаткування податком на додану вартість:

► змінено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН до 365 календарних днів;

► тимчасово до 01.01.2026 р. запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії;

► поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування;

► приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України;

► звільнено від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни;

► продовжено до 01.01.2025 р. пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

Законом у частині податку на доходи фізичних осіб:

► передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;

► передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину;

► звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги» надавачами таких послуг;

► передбачено, що контролюючий орган не може в цілях підтвердження витрат вимагати інформацію у платників податків, що міститься в базах, доступ до яких він має;

► право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям;

► передбачено, що ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням установок;

► передбачено, що до витрат на придбання інвестиційного активу прирівнюється його вартість, задекларована під час одноразового декларування. Також надано право на зменшення доходу від операцій з третім продажем рухомого / нерухомого майна (що оподатковується по 18 %) та операцій з майновими правами ( то числі отриманні активів через їх погашення) на суму задекларованої вартості таких активів під час податкової амністії;

► включено до складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

► право на включення витрат до допомозі медичним закладам в повному обсязі до податкової знижки поширено також на 2021 та 2022 рік.

Законом доповнено перелік операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, операцією з вивезення за межі митної території України невикористаної раніше ввезеної у виробництві сировини, приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України.

Законом передбачено розширення переліку товарів, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку – тестовими зразками алкогольних напоїв та винами натуральними, без додавання спирту, міцність яких не перевищує 15 %.

Законом скорочено строк одержання марок акцизного податку для імпортованих підакцизних товарів з 5 до 3 днів.

Законом з метою покращення контролю за виробництвом спирту етилового передбачено розробку окремого порядку, що встановлює вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікації та приладдя обліку спирту та продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий (в тому числі витратомірів-лічильників).

Законом передбачено, що усі місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, мають фіксуватися системою відеоспостереження.

Законом поширено правила антифорстолінга на тютюн та промислові замінники тютюну для електричного нагрівання (ТВЕН) та виключено положення про скасування пільги з акцизного податку для зеленої енергетики.

Законом у частині оподаткування екологічним податком збільшено відсоток щорічного підвищення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та скорочено термін досягнення основної ставки встановлених у пунктах 245.1 та 245.2 статті 245 ПКУ з 01.01.2030 до 01.01.2025 року та встановлено підвищення ставок екологічного податку на 10 % за розміщення забруднюючих речовин.

Законом удосконалено норми щодо видачі/анулювання ліцензій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, зокрема:

- передбачено ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- розширено підстави для анулювання ліцензії на виробництво підакцизної продукції;

- передбачено автоматичне повідомлення про дату, з якої анулюється ліцензія у разі невнесення чергового платежу за ліцензію;

- передбачено положення що у разі зміни будь-яких відомостей, зазначених у виданій ліцензії, ліцензіат зобов’язаний буде повідомити орган, який видав ліцензію, про такі зміни, протягом 30 днів з дня, наступного за днем їх настання та одночасно запроваджено відповідальність за порушення таких строків;

- запроваджено безстрокову ліцензію на право виробництва підакцизної продукції (зараз така ліцензія видається на 5 років);

- вводиться можливість суб’єкту господарювання подавати та отримувати ліцензію в електронному вигляді на виробництво підакцизної продукції;

- розширено перелік дозволеної тари, яку можна використовувати для виробництва алкогольних напоїв.

Законом запроваджено диференціацію ставок оподаткування руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість руди за індексом та уточнено: ставки рентної плати за використання підземної води у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального поділу; що для ЖКП передбачено застосування до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині виключно до обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

Законом передбачено, що до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені пунктом 254.4 статті 254 ПКУ.

Законом також передбачено до 2037 р. широкий перелік податкових пільг для компаній, що здійснюють діяльність у шахтарських регіонах.

Проект Закону зареєстровано за № 5600.

Інформацію розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням

https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/217099.html

До уваги користувачів реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/532077.html повідомила.

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку» який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Наголошуємо, що Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

Із загального числа платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п.61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, які здійснюють:

► реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

У той же час Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вся актуальна інформація щодо діяльності ДПС – на порталі ДПС (tax.gov.ua) та на офіційних сторінках ДПС у соцмережах.

На Дніпропетровщині за 11 місяців платники сплатили податків і зборів та єдиного внеску майже 73,2 млрд гривень

Протягом січня - листопада 2021 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 55 млрд 205,4 млн грн, що більше на 12 млрд 240,9 млн грн, або на 28,5 %, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету протягом поточного року спрямовано 26 млрд 276,2 млн грн, що на 5 млрд 950,7 млн грн (або на 29,3 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 28 млрд 929,2 млн гривень. Це на 6 млрд 290,2 млн грн (або на 27,8 %) більше фактичних надходжень січня – листопада 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – листопаді 2021 року в області надійшло 17 млрд 995,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 892,0 млн грн (або на 19,1 %).

Єдиний рахунок – це зручно!

Шановні платники, що використовують єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з метою більш комфортного використання платниками податків єдиного рахунку для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/8246.html розміщений відеоролик на тему: «Правильність заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ коштів, відповідно до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджеті рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на не бюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 р. за № 974/27419 із змінами внесеними наказом МФУ від 31.12.2020 року №847.

Інформація для платників, які перебувають у процедурах ліквідації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою зняття з обліку у контролюючих органах платників податків пропонуємо звернутись до суб’єктів державної реєстрації, наприклад, до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 58, для завершення процедури припинення платника.

Повідомляємо, що підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Визначення базового податкового (звітного) періоду для транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Базовий податковий (звітний) період для транспортного податку дорівнює календарному року З(п. п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПКУ).

Закон України № 1700: державний службовець не має права займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 5 ст. 32 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» зі змінами та доповненням на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами та доповненням (далі – Закон № 1700).

Згідно з частиною першою ст. 25 Закону № 1700 особам, уповноваженим на виконання функцій держави, зокрема, державним службовцям забороняється:

► займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

► входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що у додатках 1 та 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація) зазначається порядковий номер Розрахунку (арабськими цифрами), починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання.

Загальна кількість розрахунків (додатків) дорівнює значенню рядка 7 Декларації та залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

Особливості декларування, якщо ФОП на загальній системі оподаткування протягом звітного періоду дохід від підприємницької діяльності не отримував

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Норми визначені п. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Разом з тим, абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Разом з тим, відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Отже, якщо протягом звітного періоду ФОП на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, проте має інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то вона подає податкову декларацію та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслює.

У разі, якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, та не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то в неї не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації та додатку Ф2 до неї.

До якого бюджету податковим агентом сплачується ПДФО, що нараховується на дохід фізособи від надання нею в оренду рухомого майна?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.

Згідно з п. 168.4 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п. п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).

Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду рухомого, нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.

Яку суму необхідно задекларувати в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, якщо фізособа має у власності 405 тис. грн:

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Разом з тим, п. п. 1 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

До уваги платників, які використовують ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що Інструкція стосовно заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391802 розміщена у банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

ДПС підтримує конструктивну співпрацю з громадськістю та органами влади у напрямі протидії тіньовому обігу пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У напрямі боротьби з нелегальним обігом та роздрібною торгівлею пальним Державною податковою службою України посилено взаємодію з громадськими організаціями, територіальними громадами, правоохоронними органами та їх місцевими підрозділами.

ДПС організована робота щодо відпрацювання 1824 об’єктів, які здійснюють сумнівну діяльність, за переліками, сформованими Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Кабінетом Міністрів України та Нафтогазовою Асоціацією України.

«За результатами відпрацювання встановлено, що близько 40 % об’єктів, які були перевірені, – легальний бізнес, який сплачує податки і збори. У 11 % з них були виявлені порушення, які дали підставу для анулювання ліцензій», — повідомив виконуючий обов’язки Голови ДПС Михайло Тітарчук.

Також він додав, що матеріали щодо 64 % перевірених об’єктів направлені на відпрацювання до ДФС та Національної поліції відповідно до компетенції.

Територіальними органами ДПС також проведена інвентаризація ліцензійних справ щодо відповідності пакетів документів, поданих для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481.

Загалом було анульовано 210 ліцензій, на відпрацювання ДФС та Національній поліції відправлено матеріали по 1159 об’єктах.

За результатами перевірок виявлено 117 АЗС, що відсутні за місцем розташування, 127 непрацюючих АЗС, 36 – демонтовано. З незаконного обігу вилучено пального на суму 53,9 млн грн, обладнання – на 8,5 млн гривень.

Державна податкова служба України й надалі готова до конструктивної співпраці з інституціями громадянського суспільства, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування для боротьби з тіньовим сектором на ринку обігу пального.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/531866.html

Порядок заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

- у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізиту «Отримувач»:

- зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

- зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

- під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини 6 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській (територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)