ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-11-15 08:05 16 Нравится

Про одноразове добровільне декларування, право на податкову знижу та новації у сфірі застосування РРО під час семінару

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Проведено семінар для платників податків в якому взяли участь представники Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: заступник начальника Юлія Розум та головний державний інспектор Інна Образцова.

Під час заходу розглянуті основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набув чинності 21.07.2021, крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.

Податківці зауважили, що прийнятий Закон № 1539 – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування і декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування

Платників проінформували, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування стартувала 1 вересня 2021 року і триватиме до 1 вересня 2022 року.

Крім того, нагадали про право громадян на податкову знижку та повідомили про новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій,.

Також у ході семінару обговорювались питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Учасникам заходу розповсюджена друкована продукція з питань податкового законодавства.

Дії суб’єкта господарювання для здійснення авторизації на ПРРО з операційною системою Android

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:

ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;

вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;

вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.

Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.

Щодо можливості скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичній особі, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі певний проміжок часу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Таким чином, у разі якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, то така особа не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування.

Документи, які має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.

Так, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

База нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або за вимушений прогул

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Порядок заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення його з реєстру платників (п. 12 Порядку № 408).

Тобто заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового подається за формою заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

При цьому в заяві:

у розд. 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

розд. 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється.

Актуальне питання сьогодення - легалізація заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Надзвичайно актуальним питанням сьогодення було і залишається легалізація зайнятості та заробітної плати населення, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини.

Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоодержує кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів, і перш за все це втрата страхового стажу для призначення пенсії. Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони самі надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій.

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати „в конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника.

Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про «тіньові» заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому або ж взагалі права на пенсійне забезпечення. Низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

Погашення податкового боргу у сумі 6 800 грн

відстрочено до 29 грудня 2021 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПСу Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення та передбачив одразу кілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, зокрема відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб.

Антикорупційний сервіс «Пульс»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Антикорупційний сервіс «Пульс» - інструмент двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної податкової служби України.

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів Державної податкової служби України та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08 год. 00 хв. – до 18 год. 00 хв. (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18 год. 00 хв. – до 08 год. 00 хв. (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Порядок заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Надходження акцизного податку від платників Дніпропетровщини до державної скарбниці виросли на 49,3 відсотки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У січні – жовтні 2021 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 28,4 млн грн акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження виросли на 49,3 відс. або майже на 9,4 млн гривень.

Звертаємо увагу, що ставка акцизного податку для операцій із ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), становить:

► для спеціально призначених для пересування снігом, спеціальних автомобілей для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів (товарна підкатегорія 8703 10 18 00 УКТ ЗЕД) – 100 євро за 1 шт.;

► для всіх інших (товарна підкатегорія 8703 90 10 10 УКТ ЗЕД) – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

Рентні платежі до державного бюджету від платників

Дніпропетровського регіону стрімко зростають

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

З початку 2021 року надходження від платників рентної плати Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету виросли на 142 відс. у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року. Платниками Дніпропетровської області поповнено державний бюджет на суму понад 3,4 млрд грн, сума збільшилась на понад 1 млрд гривень.

Нагадуємо, що рентна плата складається:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

За викиди двоокису вуглецю бізнес Дніпропетровської області

спрямував до держбюджету з початку року майже 154 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Державний бюджет протягом січня – жовтня 2021 року отримав від платників Дніпропетровської області майже 154 млн грн екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, що у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року більше ніж на 19,2 млн грн або на 14,3 відсотки.

Доводимо до відома, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

При цьому Податковим кодексом України встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

До місцевих громад Дніпропетровщини у січні – жовтні поточного року надійшло понад 15,5 млрд гривень ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Місцеві громади Дніпропетровщини від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) отримали з початку 2021 року понад 15,5 млрд гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року надходження збільшились на суму понад 2,8 млрд грн, або на 22,2 відсотки.

Нагадуємо, що у полі № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом під час сплати ПДФО, проставляється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

За підсумками десяти місяців 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників єдиного податку

надійшло майже 3 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платниками єдиного податку Дніпропетровського регіону місцеві бюджети протягом десяти місяців 2021 року поповнились на суму майже 3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сума надходжень збільшилась більш ніж на 475 млн грн або на 18,9 відсотків.

Доводимо до відома, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Визначення витрат на придбання цінних паперів з метою заповнення розділу IX одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

Згідно з п. п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається як:

► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Перелік обов’язкових реквізити, які повинні мати первинні документи визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Для подання Декларації фізичній особі необхідно увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, та обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».

Розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації містить, зокрема, поле «Витрати на придбання (набуття) або номінальна вартість», в якому відображаються витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

Враховуючи викладене, при заповненні розд. IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів визначаються на підставі відповідних підтверджуючих документів, якими можуть бути: звіти торговця цінними паперами (брокера); виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів; розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери тощо), а також інші документи первинного обліку.

Формування загального оподатковуваного доходу особи,

яка провадить незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – з підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Платникам акцизного податку про сплату за марки акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що плата за марки акцизного податку – плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку.

Норми визначені п. п. 14.1.148 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 9 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 1251) плата за марки акцизного податку зараховується до державного бюджету і відповідно до бюджетного законодавства використовується виключно для фінансування витрат, пов’язаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією.

Підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, подають засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці (п. 3 Положення № 1251).

Формою попередньої/додаткової попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2021 № 102 передбачено подання такої заявки-розрахунку до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника.

Отже, плата за марки акцизного податку здійснюється до державного бюджету.

Для отримання банківських реквізитів з метою здійснення плати за марки акцизного податку платнику податків необхідно звернутись до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника.

До загального фонду держбюджету протягом десяти місяців 2021 року

від платників Дніпропетровщини надходження рентної плати за спеціальне водокористування збільшились у 2 рази

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платниками Дніпропетровщини протягом десяти місяців поточного року спрямовано до загального фонду держбюджету майже 63 млн грн рентної плати за спеціальне водокористування. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року виросли більш ніж на 31,6 млн грн, або на 101,8 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Від платників Дніпропетровської області з початку 2021 року до держбюджету надійшло понад 21,5 млн гривень частини чистого прибутку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платниками Дніпропетровської області з початку 2021 року до державного бюджету спрямовано понад 21,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу). Ця сума у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року збільшилась майже на 4,2 млн грн або на 24 відсотки.

Звертаємо увагу, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», яка набрала чинності з 20 липня 2021 року (термін дії до 31 грудня 2024 року), передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Крім того, використання 30 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.

Надходження до спецфонду державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону за використання води

протягом 2021 року виросли на 101,8 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Платники Дніпропетровщини протягом січня – жовтня 2021 року спрямували до спеціального фонду держбюджету майже 14 млн грн за використання води, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження виросли на 101,8 відс., або майже на 7,03 млн гривень.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:

13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;

13020300 – рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;

13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;

13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;

13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).

В ЦОПах Дніпропетровщини платники податків

можуть отримати широкий спектр послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.11.2021 функціонують 35 центрів обслуговування платників при ДПІ та мобільний ЦОП. Адміністративні послуги надаються у 36 ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС.

В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Діяльність ЦОП забезпечують 235 працівників.

ЦОП здійснюється надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою були внесені зміни в тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом, для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Протягом січня – жовтня 2021 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 251 142 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 9 712 звернень більше у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 76 734 звернення, або 30,6 відс. від загальної кількості, та на 31 679 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 41,3 відсотка.

Крім того, платниками податків отримано 239 823 адміністративні послуги, що на 4 386 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. У т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 70 570 адміністративних послуг, або 29,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 29 298 послуг більше у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року, що становить 41,5 відсотків.

Податкову декларацію ФОП – платника єдиного податку

можливо подати за допомогою Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Норми передбачені абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п. п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розділу ІІ Порядку).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103405 (у якого податковий (звітний) період рік);

- за ідентифікатором форми F0103307 (у якого податковий (звітний) період квартал).

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

При створенні Декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103405/F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

При цьому в відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Про відмову у наданні податкової знижки

контролюючий орган повідомляє платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у податковій декларації з транспортного податку після граничного терміну її подання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми визначені п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 року № 595).

Заголовна частина Декларації містить рядок 1 «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

У полі 01 «Звітна» проставляється відмітка «Х» у разі подання річної Декларації. У полі 02 «Звітна нова» проставляється відмітка «Х», якщо в наданій раніше Декларації була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нової Декларації до настання граничного терміну її подання.

У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки:

- у заголовній частині Декларації:

у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х»;

у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб);

- у табличній частині Декларації:

у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 –14 рядка 2);

у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п. п. «а» або «б» п. 50.1 ст. 50 глави 2 розділу II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за яким на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 % або 5 %);

у рядку 7 зазначається сума пені, нарахована платником самостійно на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 глави 12 розділу ІІ ПКУ.

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки

фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Пунктом 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) встановлено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пунктами 2 та 3 розділу IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Мешканці Дніпропетровщини протягом 2021 року

задекларували доходів на суму 7,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

За підсумками деклараційної кампанії 2021 року упродовж січня – жовтня 2021 року мешканці Дніпропетровщини та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подали майже 47,7 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік, що на 2,4 тис. перевищує показник на аналогічну дату минулого року.

Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу склала 7 млрд 208,8 млн грн, що майже на 1,9 млн грн більше, ніж минулого року. Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 141,7 млн грн, сума військового збору – 19,4 млн гривень.

«Оподатковуваний дохід більше одного мільйона гривень задекларували 393 громадян регіону із сумою оподатковуваного доходу понад 4 млрд 747,8 млн гривень. За результатами розрахунків вони доплатять в бюджет 57,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 6,5 млн грн військового збору», - зауважив податківець.

Серед декларантів 7,9 тис. осіб скористались правом на отримання податкової знижки. Усім претендентам на податкову знижку до повернення нараховано 21,3 млн грн, з яких 19,2 млн грн уже повернуто.

Валерій Леонов звернув увагу, що для тих, хто хоче подати декларацію, реалізувавши своє право на податкову знижку, ще є час. Останнім днем, коли це можна буде зробити за витратами, понесеними упродовж 2020 року, є 31 грудня 2021 року. Після цього шанс буде втрачено, адже на наступний рік таке право не переноситься.

Видобування нафти: надходження рентної плати від платників Дніпропетровщини до держбюджету виросли на 71,6 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Платниками Дніпропетровської області до загального фонду держбюджету у січні – жовтні 2021 року спрямовано понад 35,1 млн грн рентної плати за видобування нафти. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження виросли на 71,6 відс. або на майже 14,7 млн гривень.

Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), дорівнює календарному місяцю.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Платники Дніпропетровської області протягом десяти місяців поточного року спрямували до загального фонду держбюджету

майже 399 млн гривень екоподатку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом десяти місяців 2021 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 399 млн грн екологічного податку. Ця сума у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року виросла майже на 27,4 млн грн або на 7,4 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Збір до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону з початку 2021 року збільшився на 78,3 відсотки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Спеціальний фонд державного бюджету протягом 2021 року платники податків Дніпропетровщини поповнили на суму майже 17,5 млн грн. Ця сума збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 78,3 відс. або майже на 7,7 млн гривень.

Нормами ст. 14 Закону України 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються, зокрема на:

- придбання Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю автомобілів для осіб з інвалідністю та інші заходи щодо соціального захисту осіб з інвалідністю;

- державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату;

- розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення;

- надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла;

- здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів та інше.

Особи, віднесені до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на підвищену ПСП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що податкові органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі – ПКУ), законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України з питань оподаткування, виданими у межах повноважень.

Нормами п. 23 частини першої ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями, п. 18 частини першої ст. 20 та п. 1 частини першої ст. 21 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями встановлено, що особам з інвалідністю внаслідок війни і громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (першої або другої категорії) надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Пунктом 5.2 ст. 5 ПКУ визначено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

При цьому п. 7.3 ст. 7 ПКУ встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п. п. «в» п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який віднесений законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на податкову соціальну пільгу (ПСП) у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1702,50 гривень).

Будь-який платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році – 1 135 гривень) (п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2021 році – 3 180 гривень).

Термін подання заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку юрособою – «спрощенцем» третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності;

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності;

- дата анулювання реєстрації.

Норми передбачені п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, повинні подати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності (п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п. п. 7 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Яким чином в ПРРО можна переглянути інформацію за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.

При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.

Щодо оновлення в контролюючих органах інформації про зміну облікових даних ФОП або фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

- інформація органів державної реєстрації;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Норми передбачені п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до п. 1.5 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО).

Пунктом 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».

Отже, стосовно фізичних осіб – підприємців (ФОП) інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.

Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП.

Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розд. ІХ Порядку № 1588).

Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо ФОП контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розд. ІХ Порядку № 1588).

Про обчислення рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих цілей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Норми передбачені п. п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами (п. 256.10 ст. 256 ПКУ).

Згідно з п. п 256.11.2 п. 256.11 ст. 256 ПКУ сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підпунктом 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:

а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

- фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

- лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня року, в якому сплачується рентна плата;

б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Отже, сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, а також для рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається в таких дозволах, виходячи з фактичних обсягів використання лісових ресурсів та ставок, встановлених відповідними радами.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Норми встановлені п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.7 ст. 100 ПКУ).

Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 ПКУ визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок) розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Пунктом 1.9 Порядку визначено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:

- для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

- для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення),

- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

- для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначений.

На обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходиться 6 385 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У Дніпропетровській області станом на 01.11.2021 обліковується 6 385 платників акцизного податку, у тому числі:

5 927 – суб’єктів господарювання (далі – СГ) сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів;

344 – СГ зареєстровані платниками акцизного податку з пального;

79 – СГ, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;

35 – СГ виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За 10 місяців 2021 року до державного бюджету надійшло 79,1 млн грн акцизного податку, у т. ч. з вироблених в Україні на митній території Україні підакцизних товарів (продукції) – 50,7 млн грн, з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 28,4 млн гривень.

За 10 місяців 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 505,7 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились в 1,4 рази (факт 10 місяців 2020 року – 362,2 млн гривень).

Про терміни, в які після виникнення податкового боргу проводиться опис майна, на яке поширюється право податкової застави

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що право податкової застави виникає:

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Норми встановлені п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 89.3 ст. 89 ПКУ визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Про відображення дивідендів у рядках 1 та 1.1 додатка АВ до

Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Крім випадків, передбачених п. п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п. п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Зокрема, авансовий внесок, передбачений п. п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам (абзац четвертий п. п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентуються п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Доходи фізичної особи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п. п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Крім того, п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (далі – збір).

Тобто, доходи у вигляді дивідендів, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу таких фізичних осіб, та підлягають оподаткуванню військовим збором.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ.

Відображення сум дивідендів, виплачених фізичним особам, здійснюється у Додатку АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).

У рядках 1 «Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів), у тому числі:» та 1.1 «сума дивідендів, виплачена фізичним особам» Додатка АВ відображаються виплачені дивіденди в нарахованій сумі без вирахування утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Податкова знижка: чи включаються до складу витрат

витрати, понесені фізособою на лікування за наслідками 2020 року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Норми встановлені п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2020 року платникам не надається.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат за встановленою формою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності 16.07.2021.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Таким чином, починаючи з 16.07.2021 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

До уваги платників, які уклали договір

про добровільну сплату єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Норми встановлені п. 2 частини 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною 1 ст. 10 Закону № 2464.

Платник єдиного внеску, зокрема, зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (далі – Звіт) протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є термін дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню – період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.

Звіт подається за формою № Д6 згідно з додатком 6 до Порядку № 435.

Згідно з частиною четвертою ст. 10 Закону № 2464 у договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Звіт.

При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала Звіт, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків

Звіту про контрольовані операції застосовуються штрафні санкції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що нормами п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: неподання платником податків, зокрема, Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Звіту та/або документації.

Неподання платником податків Звіту та/або документації після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

- двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Деякі особливості сплати земельного податку за земельні ділянки,

надані гірничодобувним підприємствам

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регламентує особливості оподаткування платою за землю.

Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 ПКУ (п. 284.4 ст. 284 ПКУ).

Стаття 274 ПКУ встановлює межі ставок земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), а ст. 277 ПКУ – за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, визначеного за ставкою у межах, встановлених цим пунктом ПКУ та затвердженою рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.

Таким чином, податкове зобов’язання із земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин на рік становить 25 відс. від суми земельного податку, обчисленої за ставкою, встановленою рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – декларація).

Зокрема, у розд. I «Розрахунок суми земельного податку» декларації зазначається:

- у колонці 12 «Ставка податку (%)» – ставка, визначена у розмірі 25 відс. від ставки, встановленої рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка;

- у колонці 13 «Річна сума земельного податку» – сума, обчислена за ставкою у розмірі 25 відс. від ставки, встановленої рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка;

- у колонці 17 «Річна сума земельного податку до сплати» – сума земельного податку, зазначена у колонці 13 декларації.

Звертаємо увагу, що особливості, передбачені п. 284.4 ст. 284 ПКУ для гірничодобувних підприємств, не поширюються на розміри орендної плати, визначені діючими договорами оренди землі.

Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним та інших

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків, зборів, платежів визначено Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами (далі – Порядок № 666).

Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, у разі сплати ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на зберігання пального заповнюється таким чином:

у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (далі – податковий номер);

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа наведено в додатку 1 до Порядку № 666, зокрема, «101» - сплата суми податків і зборів/єдиного внеску.

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік: «*;101;податковий номер; сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік;;;».

Протягом поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету на 5 млрд 517,6 млн грн більше ніж у минулому році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – жовтень 2021 року склали майже 25 млрд 602,5 млн грн, що на 5 млрд 517,6 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 15 млрд 527,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 817,7 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 3 млрд 894,2 млн грн, що на 1 млрд 057,7 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Платники, що застосовують спрощену систему, протягом січня – жовтня поточного року сплатили єдиного податку на суму 2 млрд 990,5 млн грн, що на 475,1 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло майже 1 млрд 317,9 млн грн, що перевищує майже на 747,0 млн грн минулорічні показники.

Податківці Дніпропетровщини довели правомірність

370 судових справ на загальну суму 763,8 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Станом на 01 листопада 2021 року на розгляді у судах за участю Головного управління ДПС у Дніпропетровської області перебувало понад 3 863 справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на суму близько 8,6 млрд гривень. На протязі поточного року, із розглянутих судових справ на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровської області вирішено 933 справ на загальну суму 4,1 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків

до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області більшу частину

складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень -

рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1513 таких справ

на суму 3,6 млрд гривень. З них, із розглянутих судових справ, на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровської області вирішено 370 справ на загальну суму 763,8 млн гривень.

Платникам податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Норми визначені п. п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Щодо заповнення додатків 1 та 2 до форми декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Норми передбачені п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (далі – Декларація).

Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, в графах 17 додатка 1 та 16 додатка 2 до Декларації зазначається код «18010402».

Платникам транспортного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Підпунктом 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27 червня 2017 року № 595), введена в дію з 01.01.2018.

Пункт 1 заголовної частини Декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: звітна, звітна нова, уточнююча.

Згідно з п. п. 1.2.3 п. 1.2 розділу 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.

Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.

Тобто, суб’єкт господарювання, який вперше подає Декларацію за новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі) та звітує за рік, у полі «Тип декларації» зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі) відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкти оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року), юридичною особою подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Таким чином, якщо платник податку на поточний рік подав звітну Декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу Декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій Декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Ідентифікатор форми Декларації: J0303602.

Щодо перевірок платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 2 частини 1 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розділу ІІ ПКУ.

Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розділу ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розділу ІV Порядку № 1162).

Страхувальник (роботодавець) має можливість надіслати повідомлення

про прийняття працівника на роботу через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 із змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама