Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії

2021-11-10 13:44 154 Подобається

Звернення щодо можливих фактів порушень на роздрібному ринку пального оперативно перевіряються

Одним із дієвих заходів очищення роздрібного ринку пального від нелегальної (стихійної) реалізації, а також реалізації пального з недотриманням нормативно-правових актів, що регламентують порядок його реалізації, є притягнення суб’єктів господарювання (у тому числі громадян) до адміністративної та кримінальної відповідальності з подальшим вилученням такої продукції.

ДПС постійно здійснює аналіз наявних баз даних, інформації висвітленої у засобах масової інформації. Особлива увага приділяється фактам, викладеним у зверненнях громадян, громадських організацій, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування. За результатами таких звернень невідкладно вживаються заходи щодо їх відпрацювання шляхом організації та проведення фактичних перевірок.

Для цього ДПС реалізовано електронний сервіс, який дає змогу покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується реєстратором розрахункових операцій (РРО).

Після здійснення покупки покупці мають можливість здійснити перегляд фіскального касового чека за допомогою електронного сервісу «Пошук фіскального чека», що функціонує у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи.

Так, протягом поточного року лише за результатами розгляду звернень народних депутатів України встановлено випадки не надходження до ДПС інформації про чеки РРО, надруковані на деяких мережевих АЗС. За результатами розгляду таких звернень організовано та проведено 82 фактичні перевірки ризикових АЗС. За їх результатами встановлено низку порушень нормативно-правових актів, які регламентують порядок реалізації пального в Україні, та застосовано близько 7 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.

ДПС інформує небайдужих громадян, які володіють інформацією щодо суб’єктів господарювання (адрес їх господарських об’єктів), які здійснюють реалізацію пального з порушенням вимог діючого законодавства та/або реалізують пальне без застосування РРО (та/або під час перегляду та пошуку у відкритій частині «Електронного кабінету» отриманого чеку РРО встановлено його відсутність) про можливість повідомляти Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, або за телефонами 0800 501 007 та (044) 272 62 55) про такі факти.

Для всебічного та якісного розгляду таких звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання (мережі АЗС), з наданням (за наявності) підтверджуючого документу (чека РРО) або будь яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

Яка вартість земельної ділянки (в межах/за межами України) зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, в тому числі якщо у договорі купівлі-продажу відсутня експертна грошова оцінка?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власність об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Новий аналітичний сервіс

ДПС створено новий аналітичний сервіс для зручності, зменшення часових витрат та уникнення помилок.

4,7 тисячі платників акцизного податку при складанні розрахунків коригування до акцизної накладної уже можуть скористатися остаточним розрахунком по акцизній накладній.

Як скористатись?

Увійдіть в Електронний кабінет;

відкрийте режим «ЄРАН»;

оберіть «Візуалізація остаточного розрахунку по акцизній накладній»;

вкажіть реквізити акцизної накладної.

Отримайте інформацію про залишок суми акцизного податку по зареєстрованій акцизній накладній з урахуванням усіх розрахунків коригування до неї.

ДПС прагне зробити наші сервіси простими та доступними кожному.

Слідчі дії в податковій службі проводяться по обставинах, виявлених і переданих до правоохоронних органів самою ДПС

Сьогодні, 3 листопада 2021 року, в Державній податковій службі України проводяться слідчі процесуальні дії. За інформацією, наданою правоохоронними органами, підставою для таких дій стала кримінальна справа щодо порушень вимог податкового законодавства низкою підприємств Полтавської області.

Важливо, що Державною податковою службою України ще у грудні 2020 року та у січні 2021 року проводилась власна перевірка ГУ ДПС у Полтавській області з питань відпрацювання ризикових субʼєктів господарської діяльності, в тому числі і по підприємствах, що є фігурантами в матеріалах згаданої кримінальної справи.

За результатами перевірки було виявлено ряд порушень службової дисципліни представниками ГУ ДПС у Полтавській області, у звʼязку з чим до службових осіб були застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Стосовно обставин, які були виявлені під час вказаної перевірки, що ймовірно містили ознаки кримінальних правопорушень, інформація була передана Державною податковою службою України до правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань).

Хмарні підписи стартували

Хмарні підписи SmartID від Приватбанк уже в Електронному кабінеті. Авторизуйтесь та підписуйте документи SmartID від Приватбанк.

Як це працює:

- оберіть хмарний підпис та АЦСК;

- отримайте посилання;

- скануйте QR-код.

Плануємо незабаром запустити хмарний підпис інших акредитованих центрів сертифікації ключів.

ДПС дотримується заданого вектору спрощення сплати податків, зручності та запровадження нових технологій.

Переважна більшість ФОПів, які мають застосовувати РРО, їх вже встановили, – Євген Олейніков

На сьогодні 52 тис. фізичних осіб – підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, вже встановили реєстратори розрахункових операцій. При цьому більшість РРО були встановлені протягом цього року. Для порівняння: у 2020 році касові апарати використовували 23 – 25 тис. платників єдиного податку, а у 2019 році – взагалі одиниці. Про це в інтервʼю виданню «Економічна правда» розповів в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.

За його словами, із загальної кількості ФОПів, а їх близько 2 млн, на спрощеній системі оподаткування перебуває 1,5 млн. З їх кількості, з вирахуванням тих підприємців, які є найманими працівниками, обовʼязок використовувати касові апарати мають орієнтовно 10 %. Тобто переважна частина тих, хто має застосовувати РРО, вже їх встановили.

«Зараз ми намагаємося інформувати тих підприємців, діяльність яких передбачає наявність РРО, що наближається момент, коли їх мають встановити. Після 1 січня ми вже будемо звертатися і нагадувати, що, поки діє мораторій, потрібно скористатися цим, встановити РРО і почати його застосовувати. Тобто на першому етапі переважно будемо переконувати», – зазначив Євген Олейніков.

Він, зокрема, підкреслив, що до тих, хто продовжуватиме ігноруватиме закон, податківці застосовуватимуть контрольну функцію.

«У нас філософія приблизно така: понад 70% платників податків доброчесні. Тобто вони виконують законодавство і готові його далі виконувати. Ми маємо гарантувати, щоб ці правила виконували і решта 30%. Якщо ми цього забезпечити не зможемо, то чесний бізнес не буде терпіти нечесну конкуренцію і теж буде ухилятися від виконання правил. Отже, якщо ми здійснимо точковий тиск на найбільш відвертих, найбільш зухвалих порушників, то виконаємо не стільки фіскальну функцію, скільки демонстраційну», – впевнений Євген Олейніков.

За результатами перевірок у сфері виробництва, зберігання та торгівлі алкоголю і тютюну встановлено понад 11,7 тис. порушень

З метою запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють виробництво, зберігання та торгівлю спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах Державною податковою службою України постійно здійснюються перевірки у цій сфері.

За результатами проведених протягом 2021 року таких перевірок встановлено 11 704 випадків порушень платниками податків законодавства у цій сфері, за що до порушників застосовано фінансових санкцій та донараховано акцизного податку на суму 1 116 млн гривень.

Найпоширенішими порушеннями законодавства у цій сфері, що допускаються суб’єктами господарювання, є:

порушення цін – виявлено 2 820 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 49 млн грн;

провадження безліцензійної діяльності – виявлено 1 157 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 70,9 млн грн;

виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих, без марок акцизного податку або з підробленими марками алкогольних напоїв та тютюнових виробів – виявлено 845 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 88,6 млн грн;

порушення обмежень, передбачених вимогами статті 15³ Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», – виявлено 1 672 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 14,4 млн грн;

не оприбуткування товарних запасів – виявлено 4 682 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 146,9 млн гривень.

Сплати податки вчасно

Повідомлення від ДПС допомагають вчасно сплатити податки та уникнути податкового боргу і штрафних санкцій.

У месенджери Telegram та Viber 45 тис. користувачів InfoTAX та понад 3 млн користувачів Електронного кабінету уже отримують таке нагадування.

Що у нагадуванні?

Сума та вид податку, який потрібно сплатити;

посилання в Електронний кабінет.

Переходьте за цим посиланням та отримайте інформацію про Реквізити для сплати.

Понад 2,6 млн фізичних осіб – користувачів Електронного кабінету можуть одразу оплатити податки за Реквізитами при переході за посиланням.

Завдання ДПС – створення нових е-сервісів та сприятливих умов для платників податків.

Яку суму коштів повинна задекларувати ФО, яка має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, (повністю усю суму коштів чи тільки їх частину?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Первинні документи ведуться в електронній формі: чи зобов’язаний платник при проведенні перевірки надавати копії таких документів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Частиною другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні

документи та електронний документообіг (п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88).

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (частина шоста ст. 9 Закону № 996).

Крім того, платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПКУ).

Аналогічно п. 85.4 ст. 85 ПКУ встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отже, платники податків, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів у електронному вигляді, зобов’язані при проведенні перевірок надати посадовим особам контролюючого органу копії документів, що належать до предмета перевірки.

При цьому копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями).

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у податковій декларації з транспортного податку після граничного терміну її подання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми визначені п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 року № 595).

Заголовна частина Декларації містить рядок 1 «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

У полі 01 «Звітна» проставляється відмітка «Х» у разі подання річної Декларації. У полі 02 «Звітна нова» проставляється відмітка «Х», якщо в наданій раніше Декларації була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нової Декларації до настання граничного терміну її подання.

У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки:

- у заголовній частині Декларації:

у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х»;

у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб);

- у табличній частині Декларації:

у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 –14 рядка 2);

у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п. п. «а» або «б» п. 50.1 ст. 50 глави 2 розділу II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за яким на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 % або 5 %);

у рядку 7 зазначається сума пені, нарахована платником самостійно на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 глави 12 розділу ІІ ПКУ.

Контролюючий орган повідомляє платника про відмову у наданні податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.

Щодо відображення в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації вартості земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

В ЦОПах Дніпропетровщини платники податків можуть отримати широкий спектр послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.11.2021 функціонують 35 центрів обслуговування платників при ДПІ та мобільний ЦОП. Адміністративні послуги надаються у 36 ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС.

В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Діяльність ЦОП забезпечують 235 працівників.

ЦОП здійснюється надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою були внесені зміни в тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом, для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Протягом січня – жовтня 2021 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 251 142 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 9 712 звернень більше у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 76 734 звернення, або 30,6 відс. від загальної кількості, та на 31 679 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 41,3 відсотка.

Крім того, платниками податків отримано 239 823 адміністративні послуги, що на 4 386 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. У т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 70 570 адміністративних послуг, або 29,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 29 298 послуг більше у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року, що становить 41,5 відсотків.

Надходження до спецфонду державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону за використання води протягом 2021 року виросли на 101,8 відсотків

Платники Дніпропетровщини протягом січня – жовтня 2021 року спрямували до спеціального фонду держбюджету майже 14 млн грн за використання води, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження виросли на 101,8 відс., або майже на 7,03 млн гривень.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:

13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;

13020300 – рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;

13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;

13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;

13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).

Від платників Дніпропетровської області з початку 2021 року до держбюджету надійшло понад 21,5 млн гривень частини чистого прибутку

Платниками Дніпропетровської області з початку 2021 року до державного бюджету спрямовано понад 21,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу). Ця сума у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року збільшилась майже на 4,2 млн грн або на 24 відсотки.

Звертаємо увагу, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», яка набрала чинності з 20 липня 2021 року (термін дії до 31 грудня 2024 року), передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Крім того, використання 30 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.

До загального фонду держбюджету протягом десяти місяців 2021 року від платників Дніпропетровщини надходження рентної плати за спеціальне водокористування збільшились у 2 рази

«Платниками Дніпропетровщини протягом десяти місяців поточного року спрямовано до загального фонду держбюджету майже 63 млн грн рентної плати за спеціальне водокористування. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року виросли більш ніж на 31,6 млн грн, або на 101,8 відсотків», – про це повідомила начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Копильченко Тетяна.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За результатами перевірок у сфері виробництва, зберігання та торгівлі алкоголю і тютюну встановлено понад 11,7 тис. порушень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Найпоширенішими порушеннями законодавства у цій сфері, що допускаються суб’єктами господарювання, є:

- порушення цін – виявлено 2 820 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 49 млн грн;

- провадження безліцензійної діяльності – виявлено 1 157 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 70,9 млн грн;

- виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих, без марок акцизного податку або з підробленими марками алкогольних напоїв та тютюнових виробів – виявлено 845 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 88,6 млн грн;

- порушення обмежень, передбачених вимогами статті 15³ Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», – виявлено 1 672 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 14,4 млн грн;

- не оприбуткування товарних запасів – виявлено 4 682 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 146,9 млн гривень.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/520292.html

Переважна більшість ФОПів, які мають застосовувати РРО, їх вже встановили, – Євген Олейніков

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/520267.html

Мешканці Дніпропетровщини протягом 2021 року задекларували доходів на суму 7,2 млрд гривень

За підсумками деклараційної кампанії 2021 року упродовж січня–жовтня 2021 року мешканці Дніпропетровщини та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подали майже 47,7 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік, що на 2,4 тис. перевищує показник на аналогічну дату минулого року. Про це проінформував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу склала 7 млрд 208,8 млн грн, що майже на 1,9 млн грн більше, ніж минулого року. Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 141,7 млн грн, сума військового збору – 19,4 млн гривень.

«Оподатковуваний дохід більше одного мільйона гривень задекларували 393 громадян регіону із сумою оподатковуваного доходу понад 4 млрд 747,8 млн гривень. За результатами розрахунків вони доплатять в бюджет 57,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 6,5 млн грн військового збору», - зауважив податківець.

Серед декларантів 7,9 тис. осіб скористались правом на отримання податкової знижки. Усім претендентам на податкову знижку до повернення нараховано 21,3 млн грн, з яких 19,2 млн грн уже повернуто.

Валерій Леонов звернув увагу, що для тих, хто хоче подати декларацію, реалізувавши своє право на податкову знижку, ще є час. Останнім днем, коли це можна буде зробити за витратами, понесеними упродовж 2020 року, є 31 грудня 2021 року. Після цього шанс буде втрачено, адже на наступний рік таке право не переноситься.

Платники рентної плати за спеціальне використання води визначені ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Слід зазначити, що згідно із п. п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Суб’єкт господарювання має можливість здійснити авторизацію на ПРРО з операційною системою Android

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:

► ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;

► вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;

► вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.

Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи, слід заповнити довідник номенклатури.

До уваги платників єдиного внеску, розмір мінімальної заробітної плати змінюється!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) області звертає увагу, що згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01.12.2021 розмір мінімальної заробітної плати змінюється.

Так, сума мінімальної заробітної плати становитиме 6 500 гривень.

При цьому зміниться ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Зокрема, мінімальний розмір єдиного внеску з 01.012.2021 становите 1430 грн (6 500 х 22 %).

Також зазнає змін з 01.12.2021 і максимальна сума страхового внеску, яка складе 21 450 гривень, а саме: максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становитиме 97 500 грн (15 розмірів мінімальної заробітної плати).

Визначення витрат на придбання цінних паперів з метою заповнення розділу IX одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

Згідно з п. п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається як:

► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Перелік обов’язкових реквізити, які повинні мати первинні документи визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Для подання Декларації фізичній особі необхідно увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, та обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».

Розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації містить, зокрема, поле «Витрати на придбання (набуття) або номінальна вартість», в якому відображаються витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

Враховуючи викладене, при заповненні розд. IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів визначаються на підставі відповідних підтверджуючих документів, якими можуть бути: звіти торговця цінними паперами (брокера); виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів; розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери тощо), а також інші документи первинного обліку.

За підсумками десяти місяців 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників єдиного податку надійшло майже 3 млрд гривень

Платниками єдиного податку Дніпропетровського регіону місцеві бюджети протягом десяти місяців 2021 року поповнились на суму майже 3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сума надходжень збільшилась більш ніж на 475 млн грн або на 18,9 відсотків.

Доводимо до відома, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

До місцевих громад Дніпропетровщини у січні – жовтні поточного року надійшло понад 15,5 млрд гривень ПДФО

«Місцеві громади Дніпропетровщини від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) отримали з початку 2021 року понад 15,5 млрд гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року надходження збільшились на суму понад 2,8 млрд грн, або на 22,2 відсотки», - повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Нагадуємо, що у полі № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом під час сплати ПДФО, проставляється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

За викиди двоокису вуглецю бізнес Дніпропетровської області спрямував до держбюджету з початку року майже 154 млн гривень

Державний бюджет протягом січня – жовтня 2021 року отримав від платників Дніпропетровської області майже 154 млн грн екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, що у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року більше ніж на 19,2 млн грн або на 14,3 відсотки.

Доводимо до відома, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

При цьому Податковим кодексом України встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Акцизний податок («ввезений»): надходження від платників Дніпропетровщини до державної скарбниці виросли на 49,3 відсотки

«У січні – жовтні 2021 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 28,4 млн грн акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження виросли на 49,3 відс. або майже на 9,4 млн гривень», - зазначила заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга.

Звертаємо увагу, що ставка акцизного податку для операцій із ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або кількома), становить:

► для спеціально призначених для пересування снігом, спеціальних автомобілей для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів (товарна підкатегорія 8703 10 18 00 УКТ ЗЕД) – 100 євро за 1 шт.;

► для всіх інших (товарна підкатегорія 8703 90 10 10 УКТ ЗЕД) – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

Місцеві бюджети Дніпропетровської області у січні – жовтні 2021 року від платників отримали майже 3,9 млрд гривень плати за землю

У січні – жовтні 2021 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 3,9 млрд плати за землю. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року збільшились майже на 1,1 млрд гривень або на 37,3 відсотків.

Звертаємо увагу, що земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Екологічний податок від суб’єктів господарювання поповнив місцеві бюджети Дніпропетровщини більш ніж на 299 млн гривень

Платники екологічного податку збільшили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини. У січні – жовтні поточного року ця сума склала понад 299 млн гривень. У порівнянні з 2020 роком сплата екоподатку виросла майже на 10 млн грн, або на 3,4 відсотки.

Нагадуємо, що до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Надходження до спецфонду державного бюджету акцизного податку при реалізації пального від платників Дніпропетровського регіону з початку 2021 року виросли на 22,5 відсотків

Платники акцизного податку Дніпропетровщини поповнили спецфонд держбюджету на суму понад 3,5 млн грн, що майже на 653 тис. грн або на 22,5 % більше ніж у січні – жовтні 2020 року.

Доводимо до відома, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровської області протягом десяти місяців 2021 року спрямували до загального фонду держбюджету майже 2,6 млрд гривень

Платниками Дніпропетровщини з початку 2021 року спрямовано до загального фонду державного бюджету майже 2,6 млрд гривень податку на прибуток підприємств. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року сума збільшилась на 34,5 % або на понад 631 млн гривень.

Звертаємо увагу на строки подачі декларації з податку на прибуток підприємств.

Так, податкові декларації з податку на прибуток підприємств подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Кількість платників єдиного податку Дніпропетровщини перевищує 369 тис. осіб

На обліку в контролюючих органах Дніпропетровської області знаходиться 369 060 осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування. Юридичних осіб – платників єдиного податку зареєстровано майже 107 тис., фізичних осіб – підприємців, які сплачують єдиний податок – понад 262 тисячі осіб.

Нагадуємо, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

► не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

► обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

При цьому, ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Також до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

На офіційному вебпорталі ДПС розміщується інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України, на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється, зокрема, щоденно інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

Форма інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг та Порядок формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 із змінами та доповненнями.

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).

У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема:

- орган ДПС;

- назва податку (платежу);

- платіж (код);

- бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату;

- нараховано/зменшено;

- сплачено до бюджету;

- повернуто з бюджету;

- пеня;

- недоїмка;

- переплата;

- залишок несплаченої пені.

Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Працівник – застрахована особа за договором добровільного медичного страхування звільнився: що з фінансовим результатом до оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Норми встановлені ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 14.1.52 прим. 1 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Договір страхування додаткової пенсії – це договір страхування, який передбачає обов’язок страховика щодо здійснення страхової виплати (виплат) та/або виплат у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства з урахуванням того, що такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням. Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків: наявності медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону (п. п. 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Статтею 123 прим. 1 ПКУ встановлено, що якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених ПКУ та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені ПКУ до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ, то платник податку - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відс. облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

Договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

► зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

► зміну страховика на нового страховика.

При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування відносно договорів добровільного медичного страхування та страхування додаткової пенсії у разі якщо застрахована особа - працівник вже не має трудових відносин із страхувальником.

Якщо при звільненні працівника строк дії договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії, не змінюється і такі договори не припиняються до завершення свого мінімального строку дії, то коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, не застосовується.

Коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, застосовується до договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим підпунктами 14.1.52 прим. 1 та 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Відображення у чеках РРО/ПРРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу подарункових наборів, які містять алкогольні напої

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/518856.html повідомила.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), фіскальний чек має містити обов'язкові реквізити.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються виключно наявності з 01.10.2021 року у фіскальних касових чеках (які формуються всіма без виключення РРО/ПРРО) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Враховуючи викладене вище, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З урахуванням вимог чинного законодавства пропонуємо платникам податків з 1 жовтня 2021 року здійснювати продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному подарунковому наборі), з дотриманням вимог Закону № 265 та Положення № 13, яким визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів для розрахункового документу шляхом відображення у ньому цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) кожної пляшки алкогольного напою, які є в подарунковому наборі.

До уваги платників, які декларують активи (нерухоме майно) в рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

При цьому згідно з п. п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):

► відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

► самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

► ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Крім того, для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів з яких не були сплачені податки.

Ставки екологічного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що платники екологічного податку (далі – податок) застосовують ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення передбачені ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в гривнях за тонну.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (в залежності від найменування забруднюючої речовини) визначені у п. 243.1 ст. 243 ПКУ.

За викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які встановлено клас небезпечності, податок справляється за ставками, визначеними у п. 243.2 ст. 243 ПКУ, в залежності від класу небезпечності.

Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), застосовуються ставки податку, визначені п. 243.3 ст. 243 ПКУ, залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів.

Ставка податку за викиди двоокису вуглецю встановлена п. 243.4 ст. 243 ПКУ.

Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з п. 243.2 ст. 243 (п. 243.5 ст. 243 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

До сфери повноважень органів державної податкової служби не належить визначення складу та вмісту речовин, які надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення та встановлення класу небезпечності і орієнтовно безпечного рівню впливу для таких забруднюючих речовин. З цією метою слід звертатися до відповідного територіального органу Державної екологічної інспекції України, до завдань якої, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 із змінами та доповненням, належить, зокрема, здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Порядок відстрочення суми податкового боргу, що обліковувалася за платниками податків – фізособами станом на 01.12.2020

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 1 прим. 2.

Нормами п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 грн, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

У разі надання відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми ст. 100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ не застосовуються.

Збільшення кількості рядків розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці»: заповнення форми № 1-РРО в Електронному кабінеті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) яким, зокрема, встановлено процедуру реєстрації (перереєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).

Пунктом 20 глави 2 розд. II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями шляхом подання до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація РРО, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО (ідентифікатор J/F1311403)) (додаток 1 до Порядку № 547).

Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

Згідно з формою реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у графах розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначаються, зокрема: назва, адреса, поштовий індекс, область, місто, вулиця, будинок, класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

Електрона форма Заяви за ідентифікатором J/F1311403 розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів.

Отже, у разі реєстрації резервного РРО, який буде використовуватися на декількох господарських одиницях, суб’єкт господарювання збільшити кількість рядків розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО шляхом їх додавання, яке здійснюється натисненням правої кнопки миші при наведенні курсору на одне з полів таблиці цього розділу та у новому спливаючому віконці натиснути знак «+».

Аналогічно здійснюється зменшення кількості рядків розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО.

Зміна нормативної оцінки землі: з якої дати уточнюються показники декларації з плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Правові засади оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).

За результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (частина перша ст. 20 Закону № 1378).

Частиною першою ст. 23 Закону № 1378 визначено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 20 Закону № 1378).

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу на виконання норм п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Отже, з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної нормативної грошової оцінки, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Через єдиний рахунок платник податків має можливість сплачувати податки і збори

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено «Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» (Порядок).

Так, Порядком визначено механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску, повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів, а також визначено процес інформаційної взаємодії між ДПС та Казначейством про рух коштів на єдиному рахунку, зазначив заступник керівника.

У разі виявлення бажання використовувати такий рахунок платник податків повідомляє про використання єдиного рахунка в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України.

При цьому, платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (із змінами) затверджено «Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок».

Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість грошові зобов'язання та/або податковий борг (заборгованість) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

З початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

У декларації з податку на прибуток підприємств відбулись зміни

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 317 внесено зміни у форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (декларація).

Так, з'явився новий рядок 7.1 в декларації для відображення повного найменування постійного представництва/відособленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження і найменування контролюючого органу за місцем обліку.

У додаток ПН до рядка 23 ПН декларації додана нова позиція для відображення нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) одержувачем (власником) доходу.

В додатку РІ до рядка 03 РІ декларації:

- рядок 3.1.14 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування «Сума витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (підпункт 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» замінено на «Сума витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у потоковому звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат потокового звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)»;

- рядок 3.2.6 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування «Сума бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.4.8 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України);

- підрозділ «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX Податкового кодексу України» розділу 4 «Інші різниці» доповнили двома новими рядками:

- рядок 4.2.22 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування «Сума отриманої одноразової компенсації суб'єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України);

- рядок 4.2.23 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування «Сума списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2 3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України).

У додатку АМ Декларації після рядка за кодом А17 додали новий рядок наступного змісту: (КП) Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)».

Наказ № 317 набув чинності з 17.09.2021.

Отже, з урахуванням вимог п. 46.6 ст. 46, Податкового кодексу України оновлена форма податкової звітності застосовується для звітності за IV квартал 2021 року.

Прийнято Постанову «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За результатами розгляду у першому читанні проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр № 6000), Верховна Рада України схвалила висновки та пропозиції до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради України.

Постановою Кабінету Міністрів України доручено підготувати проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд Верховної Ради України.

Згідно з висновками та пропозиціями, показники проекту Державного бюджету на 2022 рік розраховані виходячи з основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2022 рік, передбачених у схваленому постановою КМУ від 31.05.2021р. № 586 прогнозі на 2022-2024 рр. та у Декларації-2022-2024, зокрема:

► прогноз номінального ВВП становить 5368,7 млрд грн (факт за 2020 р. – 4191,9 млрд грн, прогноз на 2021 р. – 4505,9 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3,8 % (факт за 2020 р. – падіння на 4 %, прогноз на 2021 р. – зростання на 4,6 %), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 106,2 % (факт за 2020 р. – 105 %, прогноз на 2021 р. - 107,3 %).

Загальні показники проекту Державного бюджету на 2022 рік є такими:

► доходи – у сумі 1267,4 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 191,4 млрд грн, або на 17,8 %, та затверджених із змінами на п. р. на 159,96 млрд грн, або на 14,4 %);

► видатки – у сумі 1441,9 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 153,8 млрд грн, або на 11,9 %, та затверджених із змінами на п. р. на 96,9 млрд грн, або на 7,2 %);

► повернення кредитів – у сумі 10,28 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 0,76 млрд грн, або на 8 %, та затверджених із змінами на п. р. на 1,7 млрд грн, або на 19,7 %);

► надання кредитів – у сумі 23,74 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 8,7 млрд грн, або на 57,9 %, та затверджених із змінами на п. р. на 6,1 млрд грн, або на 34,9 %);

► дефіцит (фінансування) – у сумі 188 млрд грн (менше фактичних за 2020 р. на 29,6 млрд грн, або на 13,6 %, та затвердженого із змінами на п. р. на 58,6 млрд грн, або на 23,8 %).

Проєкт Постанови зареєстровано за № 6000-П.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням

https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/215824.html

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону протягом десяти місяців поточного року поповнились податком на нерухомість майже на 591 млн гривень

Платники Дніпропетровського регіону протягом десяти місяців 2021 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму майже 591 млн грн, у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року надходження виросли на 44,4 % або майже на 182 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Нормами Податкового кодексу України визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Платники ПДВ Дніпропетровської області спрямували протягом січня – жовтня 2021 року до державного бюджету майже 9,3 млрд гривень

Протягом десяти місяців поточного року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 9,3 млрд гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року надходження виросли на 12,1 % або більше ніж на 1 млрд гривень.

Нагадуємо, що ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

- постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;

- постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;

- постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

- постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

Військовий збір: державний бюджет у січні – жовтні 2021 року від платників Дніпропетровщини одержав більш ніж 1,2 млрд гривень

З початку 2021 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,2 млрд грн військового збору. Сума у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року зросла майже на 200 млн гривень або на 19,3 відсотки.

Нагадуємо, що нормами п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

З яких питань доцільно звертатись безпосередньо до центрів сервісного обслуговування РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/518254.html повідомила про наступне.

Інформуємо суб’єктів господарювання, які є користувачами реєстраторів розрахункових, що з питань:

- спроможності (технічних можливостей), зареєстрованої ними касової техніки, виконувати вимоги чинної редакції Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2016 № 13;

- необхідності чи/або можливості проведення робіт з доопрацювання наявної у них касової техніки з метою дотримання вимог щодо форми та змісту розрахункових документів;

- термінів, які надавались для здійснення такого доопрацювання;

доцільно звернення безпосередньо до центрів сервісного обслуговування, з якими укладено договори про сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Євген Олейніков: Реалізовувати схеми зловживань з ПДВ махінаторам стало набагато складніше

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Рівень надходжень ПДВ до бюджету свідчить, що схеми махінацій з цим податком стало набагато складніше реалізувати і відповідно велика кількість платників від них відмовилась. Про це зазначив в інтервʼю виданню «Економічна правда» в.о. Голови ДПС Євген Олейніков.

За його словами, індикативи надходжень податку на додану вартість, які закладалися в бюджет, не досягалися протягом 2017 – 2019 років. У 2020 році спочатку індикатив встановлювався на рівні 96,8 млрд гривень. Потім через COVID його було знижено до 75,4 млрд гривень, але надалі підвищено до 77,6 млрд гривень. Загалом у 2020 році при початковому індикативі у 96,8 млрд грн та остаточному у 77,6 млрд надходження ПДВ склали 117,7 млрд гривень.

У 2021 році індикатив з надходжень ПДВ до бюджету було спочатку визначено на рівні 136 млрд грн, а з останніми змінами до бюджету підвищено до 142 млрд гривень. З них, за результатами 10 місяців, з урахуванням жовтня, надійде 127 мільярдів гривень. Тобто до кінця року залишається 15 мільярдів.

Ще одним показником, який засвідчує ефективність адміністрування ПДВ, є співвідношення надходжень і кінцевого споживання.

«ПДВ – це податок на кінцеве споживання. Відповідно, ці показники мають корегуватися. І вони дійсно корегуються. Що ми бачимо? Показник 2020 року був одним з найкращих за останні 10 років. Показник 2021-го є найкращим за останні 10 років. Найгіршим був 2013 рік, в період роботи так званих «майданчиків Клименка»», - повідомив Євген Олейніков.

За його словами, щомісяця ДПС зупиняє реєстрацію податкових накладних 10 –16 тисяч платників податків з більш ніж 200 тисяч платників, які декларують ПДВ і проводять операції.

Приблизно 55 – 60 % від зупинених податкових накладних реєструються за результатами розгляду поданих до ДПС документів. Тобто ДПС отримує підтвердження від платника, що операція насправді мала місце і відповідає вимогам законодавства. До решти зупинених накладних у ДПС дійсно виникають питання.

«У середньому в стані зупинення, коли це навіть не оскаржується, залишається від 1,5 до максимум 2 мільярдів гривень ПДВ – це те, що навіть платники податків не оскаржують, але це те, що намагалися реалізувати. Минулого року було більше», – підкреслив Євген Олейніков.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/518350.html

Увага! Конкурс!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2022 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:

заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;

копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;

копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;

копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а до 14 грудня 2021 року.

Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2021 року о 14.00 годині за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:

(056) 370-10-64.

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюється Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, є платниками єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зокрема, роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Звільнення від сплати єдиного внеску за працюючих на підприємстві, в установі, організації (у роботодавця) пенсіонерів законодавством не передбачено.

Протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досяг 5 років: сплата юрособою транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п. п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

На Дніпропетровщині зареєстровано майже 261,7 тис. платників податків

Станом на 1 листопада 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало 261, 7 тис. платників податків. Це на 8 тис. платників більше, ніж на аналогічну дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 113,6 тис. – юридичні особи та 148,1 – фізичні особи – підприємці.

У жовтні 2021 року на податковий облік взято 266 юридичні особи та 1 909 фізичних осіб – підприємців, припинили діяльність 107 юридичних осіб та 1 184 фізичні особи – підприємці.

«У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.11.2021 обліковано понад 45,8 тис. фізичних осіб, що на 18,2 тис. фізичних осіб більше, ніж на аналогічну дату 2020 року, зокрема, 1,7 тис. – іноземців», – повідомила начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Сплата військового збору ФОП на загальній системі оподаткування: чи є витрати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п. п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка збору складає 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п. п 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п. п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

При цьому, п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Нормами п. п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору в розмірі 1,5 відс. чистого оподатковуваного доходу.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація не подається, якщо придбали нерухоме майно за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що гідно з п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому, відповідно до п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Таким чином, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.

Євген Олейніков: Одноразове декларування – це не легалізація злочинних активів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне. На одноразове (спеціальне) добровільне декларування існує суспільний запит, бо є велика частина суспільства, яка не сплачувала податки, але сьогодні хоче цю сторінку перегорнути і закрити. Таку думку висловив в інтерв’ю виданню «Економічна правда» в.о. Голови ДПС Євген Олейніков.

«Я це бачу на рівні великого бізнесу. Пам’ятаю, які в них були погляди наприкінці 1990-х, і які зараз, як вони тоді сплачували податки і як вони сьогодні сплачують. Є і ті, хто принципово не будуть сплачувати. Їм які податки не встанови, вони будуть думати, як не сплатити навіть їх. Така психологія в людей теж існує. Завдання полягає в тому, щоб залишити тільки тих, хто свідомо не хоче сплачувати податки. А без проведення амністії це неможливо», – розповів Євген Олейніков.

Він також відзначив, що після перегляду процедури перевірки походження коштів, банки почали активно долучатися до процесу декларування. Про це свідчить збільшення кількості декларацій.

«Фактично держава взяла на себе відповідальність, що якщо відповідні організації не дали банку чітку інформацію, що гроші мають злочинне походження, то банки не будуть відповідати», – зазначив Євген Олейніков.

Водночас, від відповідальності не звільнятимуться громадяни, які отримали ці кошти злочинним шляхом. Одноразове декларування не є способом легалізації злочинних активів.

«МВФ обережно ставиться до таких заходів як амністія. Але саме в частині легалізації. Податкову амністію МВФ сприймає цілком нормально. Я особисто декілька разів пояснював експертам МВФ, що саме ми хочемо. Їм було дуже важливо отримати запевнення, що мова йде саме про амністію, але не про легалізацію, – повідомив в. о. Голови ДПС.

Він також відзначив, що підставою для анулювання декларації та її результатів у зв’язку з легалізацією доходів злочинного походження може бути виключно вирок суду, що набрав законної сили.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/518250.html

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у січні – жовтні 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Стратегічні цілі Державної податкової служби незмінні і зрозумілі. Державна податкова служба залишається надійним партнером для сумлінних платників податків.

Надходження до бюджету перевищують як визначені індикативи, так і показники відповідного періоду минулого року (загальний фонд держбюджету, оперативні дані).

У результаті:

жовтень 2021 року:

індикатив – 37,3 млрд грн (з урахуванням збільшення індикативу на 2,5 млрд грн, у т.ч. з податку на прибуток на 1,9 млрд грн та ПДВ (сальдо) на 0,6 млрд грн);

факт – 38,6 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +6,5 млрд грн, або +20,1 відс.

Перевиконання індикативу: +1,2 млрд грн.

У т.ч. ПДВ:

індикатив (сальдо) – 12,3 млрд грн;

факт – 14,4 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +3,0 млрд грн, або +26,8%.

Перевиконання індикативу: +2,1 млрд грн, або +16,7%.

Січень-жовтень 2021 року:

індикатив – 465,0 млрд грн;

факт – 488,2 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +68,7 млрд грн, або +16,4 відс.

(без врахування ЧП та дивідендів +107,2 млрд грн, або +30,3 відс.).

Перевиконання індикативу: +23,2 млрд грн.

У т.ч. ПДВ (за січень-жовтень):

індикатив (сальдо) – 116,2 млрд грн;

факт – 128,2 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +31,8 млрд грн, або на 33,0% більше!

Перевиконання індикативу: +12,0 млрд грн, або +10,3%.

Темп приросту надходжень ПДВ, перевищує темп приросту обсягів постачання на 3,8 відс. пункта.

У січні – жовтні 2021 року відшкодовано ПДВ платникам – 124,7 млрд грн, що на 8,5 млрд грн, або на 7,3 відс. більше відповідного періоду 2020 року.

До виконання річного індикативу загального фонду держбюджету залишилось 87,2 млрд грн, або 15,1%.

Більш детальніше з надходженнями можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/518247.html

Дніпропетровськими податківцями викрито схему ухилення від сплати податків на доходи з джерелом їх походження з України

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області встановлено факти безпідставного застосування заниженої ставки податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.

Так, при здійсненні виплат на користь нерезидента, в порушення норм законодавства України, підприємством застосовано переваги конвенції без належного документального підтвердження щодо статусу резидента Республіки Кіпр та внесено завідомо неправдиві відомості щодо задекларованих показників податку з доходів із джерелом їх походження з України (проценти). До зазначених доходів застосовано зменшену ставку оподаткування у розмірі 2 відс. замість необхідної ставки у 15 відсотків.

Отже, внесення посадовими особами підприємства до офіційних документів неправдивих відомостей щодо статусу резидента завдано збитків державі у вигляді несплачених податків у загальній сумі понад 2,5 млн гривень.

По зазначеним фактам Дніпропетровською обласною прокуратурою в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

За певних підстав проводяться фактичні перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Норми встановлені п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Функції контролюючих органів передбачено ст. 19 прим. 1 ПКУ.

Зокрема, п. п. 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

► у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п. п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п. п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ (п. 80.10 ст. 80 ПКУ).

Про розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Норми передбачені п. п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п. п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).

Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

При включенні платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, такий платник отримує повідомлення про реквізити єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок № 321).

При включенні платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, на підставі поданого Повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунка, такий платник одразу отримує повідомлення (квитанція № 2) про його включення до такого реєстру із зазначенням реквізитів єдиного рахунку.

Відповідно до п. 16 Порядку № 321 ДПС генерує за платниками, що включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів, шляхом співставлення онлайн-інформації, офлайн-інформації з контрольними ренкінгами за показниками, які підлягають перерахуванню на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску.

Для перерахування сум грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску, ДПС щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів, надсилає Казначейству реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка (п. 26 Порядку № 321).

Пунктом 17 Порядку № 321 передбачено, що реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Після підтвердження Казначейством факту прийняття до виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, дані такого реєстру є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску.

У спільному користуванні кількох фізосіб (ФОП) перебуває земельна ділянка: нарахування орендної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Абзацом першим ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) визначено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої ст. 179 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина друга ст. 15 Закону № 161).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 зі змінами та доповненнями (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі є:

► об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

► дата укладення та строк дії договору оренди;

► орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2 та 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З урахуванням норм абзацу першого п. 286.5 ст. 286 та п. 288.7 ст. 288 ПКУ нарахування фізичним особам сум орендної плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Відповідно до частини першої і другої ст. 510 ЦКУ сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. У зобов’язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Враховуючи зазначене, якщо договором оренди земельної ділянки державної і комунальної власності, передбачено, що земельна ділянка перебуває у спільному користуванні кількох фізичних осіб (кількох фізичних осіб – підприємців (ФОП)), то орендна плата нараховується контролюючим органом фізичним особам, а фізичні особи – підприємці самостійно обчислюють суму оренди та подають податкову декларацію, за площу орендованої земельної ділянки відповідно до умов договору оренди.

З метою заповнення розділу 4 заяви за ф. № 1-ПРРО, що означає поняття тип ПРРО «Пересувний»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома платників, що з метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.

Про порядок подання до контролюючого органу повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Податковий кодекс України (далі – ПКУ) доповнено ст. 35 прим. 1 «Єдиний рахунок», яка набрала чинності з 01 січня 2021 року.

Зазначеною статтею передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ (п. 35 прим. 1. 2 ст. 35 прим. 1 ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Пунктом 4 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

HYPERLINK "https://dp.tax.gov.ua/" https://dp.tax.gov.ua/;

HYPERLINK "https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/" https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

HYPERLINK "https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA" https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України HYPERLINK "https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Ft.me%2Ftax_gov_ua%3Ffbclid%3DIwAR15kINOc4oWpYyA-tqLlxO8phiw1XIQaklyWwjLkWRkwsWbAVH5LyZ5wt8&h=AT30ogjZ-2yRZ4oTS1y1dINTwde5aQWEIamTiC8_-7Kv0_eoW9PTyA8k_xJtNWh4F5iTGr7THnL-JIIQIWmGxqBCxhMzD-ILuzGIdwXPd05Eus82k_23Xf5rxdRu0FDphgQZ&__tn__=-UK-R&c%5b0%5d=AT2hB3KJhselTN5IpiosmcKvzdY1s3IdkzxOU_JKe80-iB8QkVuzT36eHFiJhyxfKb4leHAIEgPoxzQXkjf9kGnZCrCmOS9IYV9k0GS0E3M1KJp5MkGjxF6Dc50i9L6g187mI15l0i87ECC1LLUqkQD6yk6ZLA9Gfg0_JASHrN-cmG1OZGSpiKLqtvcLj6hIJO5H-T1permBXq3xlGCs1A" \t "_blank" https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу « HYPERLINK "https://t.me/infoTAXbot" \t "_blank" InfoTAX»

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту HYPERLINK "http://zir.tax.gov.ua/main/index/[email protected]" \t "_blank" [email protected].

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону HYPERLINK "tel:0800501007" 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту HYPERLINK "mailto:[email protected]" [email protected].

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Статистичні дані щодо роботи сервісу «Пульс», зокрема у 2021 році, розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням HYPERLINK "https://tax.gov.ua/others/puls-" https://tax.gov.ua/others/puls- .

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

HYPERLINK "https://dp.tax.gov.ua/" https://dp.tax.gov.ua/;

HYPERLINK "https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/" https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

HYPERLINK "https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA" https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування:

Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)