Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

2021-09-22 14:04 55 Нравится

ДПС забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування

В Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, під час якої громадяни мають можливість задекларувати активи, з яких раніше не були сплачені податки, та почати свою податкову історію з «чистого аркуша».

Декларацію можна подати у будь-який зручний час через Електронний кабінет платника податків. Зі всією інформацію щодо одноразового добровільного декларування можна ознайомитися у банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

Для широкого інформування платників податків ДПС запроваджено інформаційну кампанію з питань одноразового добровільного декларування.

Так, з початку липня цього у рамках інформаційної кампанії року органами ДПС підготовлено та розміщено на вебпорталі ДПС понад 3,1 тис. інформаційних повідомлень, проведено 1,9 тис. публічних заходів, 938 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія», на інформаційних стендах розміщено 1,6 тис. повідомлень. Для підвищення рівня обізнаності платників щодо процедури подання декларації створено понад 800 видів тематичної продукції, загальний тираж якої склав 98,7 тис. примірників, ЗМІ надано майже 500 інтерв’ю та коментарів керівників ДПС та її територіальних органів.

Консультативну допомогу громадяни також можуть отримати в центрах обслуговування платників та звернувшись до контакт-центру податкової (тел. 0-800-501-007).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Після отримання від платника «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) в Електронний кабінет (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Уряд схвалив проєкт Державного бюджету України на 2022 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 15 вересня 2021 року Уряд схвалив проєкт Закону про Державний бюджет України на 2022 рік та разом із відповідними матеріалами подав його на розгляд Верховній Раді України.

Так, зокрема мінімальна заробітна плата у 2022 році планується:

● у місячному розмірі: з 1 січня 6 500 грн, з 1 жовтня 6700 грн (у 2021 році: з 1 січня – 6000 грн, з 1 грудня – 6500 грн);

● у погодинному розмірі: з 1 січня 39,26 грн, з 1 жовтня 40,46 грн (у 2021році: з 1 січня – 36,11 грн, з 1 грудня – 39,12 грн).

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць. У пояснювальній записці до Закону про Державний бюджет України на 2022 рік зазначено, що з метою забезпечення належного соціального захисту кожного громадянина України у 2022 році прожитковий мінімум підвищуватиметься темпами, що на 2 відсоткових пункти перевищують показник прогнозного індексу споживчих цін на наступний рік і зросте на 8,2 відсотка (грудень до грудня попереднього року).

Зростання розмірів прожиткового мінімуму відбуватиметься з 1 липня та 1 грудня відповідного року:

Основні демографічні та соціальні групи населення

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць, грн

з 1 січня

з 1 липня

з 1 грудня

Загальний показник

2393

2508

2589

діти до 6 років

2100

2201

2272

діти від 6 до 18 років

2618

2744

2833

працездатні особи

2481

2600

2684

особи, які втратили працездатність

1934

2027

2093

Проєкт Державного бюджету України на 2022 рік вперше ґрунтується на Бюджетній декларації на 2022 – 2024 роки і за своєю пріоритетністю передбачає залучення ресурсів на:

► забезпечення якісного рівня медицини та освіти;

► створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору;

► підтримка ветеранів;

► посилення обороноздатності й безпеки держави;

► розвиток інфраструктури;

► цифровізація.

Детальніше з інформацією щодо проєкту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік можливо ознайомитись на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_proekt_derzhavnogo_biudzhetu_ukraini_na_2022_rik_ta_napraviv_do_verkhovnoi_radi_ukraini-3083?fbclid=IwAR1t07OhkKb7L2qICUnVfq-7y6Paey0SknW3W64zqGf4UYRrltU1VuDFAYI

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами?

Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обрає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Чи зобов’язана ФО при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації додавати документи, які підтверджують суму коштів, розміщених на рахунках у банках України в національній або іноземній валюті?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання, у тому числі, але не виключно:

валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках України, шляхом подання Декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи надаються одночасно з поданням Декларації.

Чи має право ФО задекларувати рухоме або нерухоме майно, право власності на яке набуто до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року (наприклад, у листопаді 2021 року)...

Чи має право ФО задекларувати рухоме або нерухоме майно, право власності на яке набуто до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року (наприклад, у листопаді 2021 року), за рахунок коштів з яких не були сплачені податки і які не були розміщені на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. Тобто, об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають декларуванню.

Разом з тим, фізична особа, яка має кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі і з яких не були сплачені податки, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання вимог, визначених п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів

Наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Наказ № 329) було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються і друкуються РРО.

До 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265) для забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів відповідно до Наказу № 329.

Також до 1 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мали бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів.

У той же час на РРО, які перебували на обліку в органах ДПС до дня набрання чинності зазначеними нормативно – правовими актами та не можуть бути доопрацьовані їх виробниками з технічних причин, не поширюються вимоги щодо:

- створення електронних розрахункових документів;

- відображення найменування суб'єкта господарювання;

- цифрового значення штрихового коду товару;

- заокруглення суми до сплати;

- зазначення валюти операції;

- найменування платіжної системи;

- QR-коду.

Щодо змін до нормативно-правових актів з питань застосування РРО/ПРРО

Наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій», який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2021 р. за № 1171/36793, набере чинності 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.

Наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС.

Коротко про деякі зміни:

1. У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:

- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;

- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);

- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).

Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.

Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:

«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».

2. У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 7 липня 2020 року за № 635/34918, конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме:

«Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».

Інтерв’ю в. о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова телеканалу «Перший Діловий»

У програмі «Підсумки дня» в.о. Голови податкової служби України Євген Олейніков розповів, як просувається податкова амністія: «За півтора тижні ми вже маємо декларації, де люди декларують свої доходи. Зараз проводиться процедура визнання сплати податків, тобто у майбутньому, якщо до вас прийде хтось з моїх колег і спитає звідки кошти, можна буде просто послатися на декларацію».

Він вказав на фактори, від яких залежить успішність податкової амністії: «Ми маємо гарантувати, що ми перевіряємо лише правильність заповнення самої декларації. Протягом року, поки працює податкова амністія, декларацію можна подавати неодноразово. Подана декларація заміняє попередню, а те, що ви сплатили, залишається сплаченим».

Євген Олейніков наголосив на тому, що податкова служба не перевіряє і не має права перевіряти законність отриманих коштів: «Підпис, який ставиться при заповненні спеціальної анкети у банку при проходженні процедури одноразового декларування, і є підтвердженням того, що кошти набуті законним шляхом».

Детальніше можна подивитися тут https://www.youtube.com/watch?v=JbBJRj6Yxws

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб: Земне тяжіння. Легалізація праці та декларування доходів аграріїв: перші кроки цивілізованого ринку

Україна відома усьому світу як аграрна держава – це ні для кого не секрет. Ми – лідери не лише на європейському, а на світовому ринках сільськогосподарської продукції. Ось декілька відомих фактів. 70% усього земельного фонду країни складають сільськогосподарські угіддя. Кожен третій українець – сільський житель.

Разом з тим, майже третина з них офіційно не має роботи. Десятиліттями аграрна сфера була чи не найбільш «тіньовою» в економіці. Якщо брати до уваги, що у національному ВВП частка сільського господарства перевищує 11% (у номінальних показниках цього року – це понад 100 млрд грн), стає зрозумілим, яких втрат через «тінь» щороку зазнавала та зазнає держава і усі ми – як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях.

Старт закону про відкриття ринку землі, що відбувся цього літа, повинен, звісно, стати кроком до детінізації – не лише самих операцій з землею, а й відносин між державою та суспільством у цій сфері. Це має бути одним з кроків до цивілізованого ринку.

Але головні кроки, на моє переконання, слід зробити самим громадянам, які працюють чи ведуть бізнес у аграрній сфері. Саме вони мають усвідомити, що отримані доходи слід вчасно декларувати, а праця найманих робітників (у тому числі сезонних) повинна бути легальною – як, власне, й в будь-якій іншій галузі.

На жаль, на сьогодні я б не стверджувала, що ця проблема всюди знаходить розуміння та відгук.

Польові заручники «конвертів»

Завершується черговий сезон польових робіт, у розпалі – новий маркетинговий рік. І знову – часто-густо – традиційна картина: тисячі найманих робітників, яких було залучено на сезонні роботи, працюють як невидимки й отримують зарплатню у «конвертах». А відтак – повністю залежать не від власної кваліфікації чи вимог ринку – а від свого роботодавця, його фінансового стану, настрою тощо. По суті, люди, що погоджуються на важку невдячну працю, зазвичай – у складних умовах, понаднормово,– позбавлені будь-якого соціального захисту, не мають законних підстав відстоювати свої права. Водночас – порушують законодавство, адже – як ми вже говорили вище – державний бюджет (а по суті – кожен громадянин, платник податків) через такі шахрайські дії втрачає суттєві суми.

Разом з тим, у правовому полі є чітке визначення сезонної праці, і воно врегульоване таким чином, щоб кожен робітник був захищений та мав гарантії дотримання його прав з боку роботодавця.

Сезонна праця: деталі

Почну з визначення. Сезонними вважаються працівники, які приймаються на роботи, що в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону). Він не може бути довшим за 6 місяців. Є затверджений Кабміном список сезонних робіт та сезонних галузей (постанова КМУ від 28 березня 1997 року № 278 із змінами).

Зазначу, що у списку не вказуються конкретні професії чи посади сезонних робітників, не деталізуються й самі роботи. Ця конкретика зазвичай розкривається у колективному договорі чи іншому документі. Як і тривалість та умови конкретних робіт.

Трудові договори з сезонними працівниками є строковими, оскільки вони укладаються на період виконання певної роботи чи на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (згідно зі статтею 23 Кодексу законів про працю України). Зрозуміло, що такі трудові договори укладаються не довше, ніж на півроку.

При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець зобов’язаний попередити про сезонний характер роботи. Про це має бути зазначено також в заяві працівника про прийняття на роботу та у відповідному наказі (розпорядженні). В іншому випадку буде вважатись, що працівника прийняли (та уклали з ним договір) на невизначений строк.

Усі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються до списку штатних. Тобто, посади сезонних працівників мають бути у штатному розписі. На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми, норми та системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто, оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці має проводитись у обсягах, що не нижче мінімальної заробітної плати. Крім того, сезонні працівники мають право на оплату відпусток, тимчасової непрацездатності. Вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно – нарівні з усіма іншими працівниками мають право на оплату лікарняного. Їм також надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Важливий момент: якщо після закінчення строку договору – у тому числі, сезонного – трудові відносини тривають, договір автоматично перетворюється зі строкового у, по суті, безстроковий – подовжений на невизначений термін. Працівник отримує статус постійного.

Наголошую: найманий працівник не може бути допущений до роботи не лише без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, а й без подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

Нагадаю, таке повідомлення подається власником підприємства чи фізособою за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника – у різний спосіб: на паперових носіях разом з копією в електронній формі, або ж просто на паперових носіях (якщо трудові договори укладено не більш, ніж з п’ятьма особами), а також – засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Думаю, доречно нагадати, що податкова розробила спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення (ПЗ), яке дозволяє, не підводячись з-за столу, сформувати повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронний підпис та скерувати до Єдиного вікна податкової звітності. Це ПЗ можна безоплатно отримати на офіційному вебпорталі ДПС.

Хто з аграріїв та за яких умов має декларувати доходи й сплачувати податки?

Перш за все нагадаю: доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції – не оподатковуються. За умови, що ця продукція вирощена людиною на ділянці відповідного розміру: сукупний розмір землі для особистого селянського господарства чи земельних паїв не може перевищувати 2 гектари.

Якщо фізичні особи одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) площею понад 2 га та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, то такий дохід одноосібників підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Довідку про площу ділянки слід отримати в органі місцевої влади та надати її копію податковому агентові.

При отриманні доходу від надання в оренду чи суборенду іншій особі (яка не є податковим агентом) земельної ділянки або паю селянин-одноосібник повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній декларації, яка подається до 1 травня.

При продажу власної продукції тваринництва дохід не оподатковується, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (мінімальна зарплата). У такому випадку можна продавати свою продукцію без довідки про наявність земельних ділянок.

Якщо ж дохід більший, сільський господар має надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва – документ слід взяти у своїй сільраді чи іншому органі місцевої влади. Якщо селянин сам особисто вирощував худобу, а потім отримав дохід з продажу, оподатковується лише та його частина, що перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати.

Якщо ж на його ділянці худобою займаються інші, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Отже, одноосібники, повинні задекларувати отримані доходи у податковій декларації про майновий стан і доходи, надати її до 1 травня року, що настає за звітним, та сплатити ПДФО і військовий збір за своєю податковою адресою.

Нагадаю, що для зручності громадян працює Е-Кабінет, який дозволяє подати декларацію, отримати інформацію про податкові повідомлення-рішення або про суму сплачених податків тощо. Це значно спростило життя сільським жителям. Адже тепер немає потреби витрачати дорогоцінний час у гарячу пору польових робіт на дорогу до податкової – достатньо, щоб у хаті був Інтернет.

Дніпровський урожай: ТОП-4 податків регіону

Держава, як бачимо, робить певні кроки, щоб максимально спростити відносини платників-аграріїв з податковою. Слово – за платниками.

Маю зазначити, до речі,– на прикладі нашого Дніпропетровського регіону,- що діалог з аграріями налагоджено. Люди відчувають власну відповідальність та дедалі активніше декларують доходи.

Трохи статистики. Станом на 1 вересня цього року до декларування доходів, отриманих 2020 року від оброблених земельних ділянок (паїв), залучено понад 17 тисяч одноосібників – вони задекларували 161,5 млн грн доходів від оброблених ділянок. Роком раніше ця цифра була на 13 млн грн, або на 8% меншою. Додам, що за оперативними даними, минулого року на Дніпропетровщині нараховувалося 107,4 тис. сільських жителів, які володіють ділянками площею понад 2 гектари. Загальна площа таких ділянок складає майже 843 тис. гектарів. У порівнянні з показниками 2019 року кількість таких селян виросла на 2,6 тис. осіб, а площі земель збільшились майже на 23 тис. гектарів.

Крім того, на території області є нині 119 господарів, що мають у власності ділянки площею понад 50 гектарів. Загальна площа їх наділів – 13,3 тис. гектарів.

Втім, ріст відрахувань демонструють не лише платники-аграрії.

Цифри за січень – серпень 2021 року свідчать: обсяги податків, скерованих з Дніпропетровщини до місцевих бюджетів, склали майже 20,5 млрд грн, що на 4,6 млрд грн перевищують результат за аналогічний період 2020 року.

Левову частку надходжень забезпечили чотири види податків.

Більше половини від загальної суми склав податок на доходи фізичних осіб: 12,2 млрд грн. Цей показник перевищує минулорічний на 2,2 млрд грн.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники і землекористувачі скерували до бюджету протягом 2021 року 3,1 млрд грн, це майже на 1 млрд грн більше обсягу, сплаченого протягом аналогічного періоду минулого року.

Платники, які застосовують спрощену систему, протягом січня – серпня поточного року сплатили єдиного податку на суму 2,4 млрд грн, що на 379,4 млн грн перевищує аналогічний показник 2020 року.

Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло близько 1,3 млрд грн, що майже на 735,6 млн грн перевищує минулорічний результат.

Звідки беремо потенціал для росту? – з постійної співпраці з платниками та територіальними громадами регіону. Саме це – один з пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Констатуємо тенденцію: платники – хоч у місті, хоч у селі – готові спілкуватися та долучатися до розвитку свого регіону.

Хочу окремо відмітити сумлінність, зразкову дисциплінованість та відповідальність платників-аграріїв. Ці люди, що віддають себе праці на землі, на власному досвіді знають: щедрий багатий урожай можна зібрати лише вчасно і лише разом.

https://blog.liga.net/user/hachub/article/41361

Про відповідальність ФОП за неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Норми встановлені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 гривень).

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

РРО та/або ПРРО при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів не застосовуються

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Водночас, п. 4 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Норми встановлені ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою ст. 13 Закону № 2473, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина шоста ст. 13 Закону № 2473).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем (частина сьома ст. 13 Закону № 2473).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Одноразове добровільне декларування: відомості, зазначені декларантом у одноразовій добровільній декларації є конфіденційною інформацією

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню контролюючим органом, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи контролюючого органу, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

Норми встановлені п. 17 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про законодавчі акти, на підставі яких здійснюється перевірка платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розділу ІІ ПКУ.

Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).

Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розділу ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розділу ІV Порядку № 1162).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи подає фізична особа щороку заяву про застосування пільги зі сплати земельного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Норми передбачені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Норми визначені п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи оподатковується дохід фізособи від продажу іншим фізособам власної продукції, вирощеної на власній земельній ділянці?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями для ведення, зокрема:

► садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

► особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3-ДФ. Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.

Однак, якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) умови п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО та оподатковується на загальних підставах. При цьому такий платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо зазначення QR-коду у фіскальному касовому чеку на товари

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/502413.html повідомила про наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 265 обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ програмний РРО та надавати особі в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, лише відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду електронного розрахункового документу, який дозволяє особі (покупцю) здійснити його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, без надсилання такого документу на наданий споживачем абонентський номер або адресу електронної пошти не є виконанням вимог щодо надання особі розрахункового документу встановленої форми та змісту. За це п. 1 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

Відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду фіскального чеку РРО є лише частиною розрахункового документу, яка може бути використана споживачем для перевірки його автентичності, ідентифікації пристрою, на якому такий документ сформовано. Це свідчить про відповідність електронної копії такого документа вимогам чинного законодавства, в частині верифікації інформації, створеної фіскальним пристроями.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які особи є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Норми встановлені п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ (п. п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Згідно з п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; податковий агент з інших доходів, визначених п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, які є об’єктом оподаткування військовим збором.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеною п. п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п. п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Надання інформації контролюючому органу щодо КЕП можливо здійснити в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор електронного документа (далі – автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Норми визначені п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розділу ІІ Порядку № 557).

Повідомлення за формою J1391103 (для юридичних осіб) та F1391103 (для фізичних осіб) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

Крім того, Повідомлення можна знайти у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.

При цьому при створенні Повідомлення за формою J1391103 або F1391103 (далі – Запит) у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється Запит.

Дата формування (відправлення) Запиту заповнюється в автоматичному режимі та відповідає даті фактичного відправлення Запиту.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи є базою нарахування єдиного внеску виплати, які нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми передбачені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Наказ (розпорядження) керівника підприємства про розірвання трудового договору з померлим працівником видається на підставі копії свідоцтва про смерть, в якому зазначено дату смерті працівника. Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, яка не співпадає з датою видання наказу, оскільки оформлення припинення трудових відносин відбувається вже після їх фактичного припинення.

Таким чином, на виплати, які нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті, єдиний внесок нараховується та сплачується на загальних підставах.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» із змінами та доповненнями, підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Норми визначені п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами та доповненнями.

Підпунктом 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Нормами п. 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вищевикладене, якщо роботодавець здійснює доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, то такі доплати включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі ПДФО відповідно до п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відсотків.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Внесено зміни до нормативних актів щодо застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 26.07.2021 № 427 (далі – Наказ № 427) затверджено зміни до деяких власних нормативно-правових актів з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Так, уточнення внесли до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги). Визначено, що акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

До Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій додали вимогу, за якою у відповідній заяві на реєстрацію зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб'єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб'єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці. Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Надалі ПРРО може бути встановлений та застосовуватися лише на пристрої, що належить суб'єкту господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, на праві власності, володіння, користування. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

У ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізособи – підприємця, створювачем якої є така особа.

Використання у ПРРО кваліфікованої або удосконаленої електронної печатки можливе за умови доступу до особистого ключа печатки лише створювача (уповноваженого представника створювача) електронної печатки та захисту такого ключа від несанкціонованого доступу інших осіб, та з дотриманням вимог законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».

Водночас, використовувати ПРРО під час оптової та/або роздрібної торгівлі пальним забороняється.

Крім того, Наказ № 427 врегулював питання внесення чи видачі готівки з місця проведення розрахунків з реєстрацією через РРО/ПРРО.

Наказ № 427 набере чинності з дня офіційного його опублікування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Інтерв’ю в. о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова телеканалу «Перший Діловий»

У програмі «Підсумки дня» в.о. Голови податкової служби України Євген Олейніков розповів, як просувається податкова амністія: «За півтора тижні ми вже маємо декларації, де люди декларують свої доходи. Зараз проводиться процедура визнання сплати податків, тобто у майбутньому, якщо до вас прийде хтось з моїх колег і спитає звідки кошти, можна буде просто послатися на декларацію».

Він вказав на фактори, від яких залежить успішність податкової амністії: «Ми маємо гарантувати, що ми перевіряємо лише правильність заповнення самої декларації. Протягом року, поки працює податкова амністія, декларацію можна подавати неодноразово. Подана декларація заміняє попередню, а те, що ви сплатили, залишається сплаченим».

Євген Олейніков наголосив на тому, що податкова служба не перевіряє і не має права перевіряти законність отриманих коштів: «Підпис, який ставиться при заповненні спеціальної анкети у банку при проходженні процедури одноразового декларування, і є підтвердженням того, що кошти набуті законним шляхом».

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація: особливості відображення нерухомості, яка була збудована (придбана) як за рахунок легалізованих так і за рахунок «тіньових» коштів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Норми встановлені п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей вищезазначеного підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

При цьому, згідно з п. п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):

► відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

► самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

► ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Крім того, для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

● витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

● вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. п. 7.2 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).

Отже, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів з яких не були сплачені.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про податкову знижку на зустрічі з батьками студентів Університету імені Альфреда Нобеля

Одним із пріоритетних напрямів діяльності органів податкової служби Дніпропетровщини є забезпечення своєчасного та об’єктивного інформування громадськості про найважливіші питання як оподаткування так і діяльності.

Особливу увагу податкова служба області приділяє вихованню молодого покоління, як сумлінного платника податків майбутнього.

Сьогодні, 16 вересня 2021 року, у форматі онлайн в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулась зустріч податківців Дніпропетровщини з батьками студентів Університету імені Альфреда Нобеля за темою «Податкова знижка на навчання та порядок її отримання».

Захід відкрив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій.

Він зазначив, що головним фактором процвітання нашої держави є свідома, патріотично налаштована молодь, обізнана в законодавчому полі. Тому інформування платників про норми податкового законодавства, про права платників, є важливим вектором роботи податкової служби.

На зустрічі акцент зроблено на порядку і умовах отримання податкової знижки. Присутніх ознайомлено з процедурою повернення коштів, зокрема, у разі сплати учбовим закладам за навчання.

Крім того, слухачів ознайомлено з можливостями субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сервісами ДПС та перевагами Електронного кабінету.

«Увага податкової служби до молодого покоління направлена на формування свідомості сумлінного платника податків, відповідального громадянина своєї держави. Ми вже зараз маємо орієнтуватись на молодь як на цінність, а не ресурс. Від молодого покоління залежить той шлях, яким наша країна піде у майбутньому. Саме нова українська генерація корегуватиме закони, змінюватиме і вдосконалюватиме суспільне життя України», - підсумував Леонов Валерій.

Увага! Шахраї!

Управлінням з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, використовуючи номер (095) 765 0358 і прикриваючись нібито належністю до керівної ланки податкової служби Дніпропетровської області, невідомі особи вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито не проведення перевірочних заходів щодо їх підприємницької діяльності та інше, чим відверте дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

Протягом поточного року на користь органів ДПС вирішено 851 судову справу на загальну суму 3,4 млрд гривень

Станом на 01 вересня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 3 458 справ різних категорій на загальну суму 8,0 млрд гривень.

Із розглянутих судами протягом січня – серпня 2021 року справ, на користь податкових органів області вирішено 851 справу на загальну суму 3,4 млрд гривень.

«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1 437 таких справ на суму 3,2 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь податкових органів вирішено 344 справи на суму 485,5 млн грн», – зазначив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація: відображення відомостей декларанта

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Нормами п. п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що для цілей цього підрозділу одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

► відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

► відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

► відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

► самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

► ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.

Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п. п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).

Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Визначили у декларації податкове зобов’язання з плати за землю – сплатіть його своєчасно!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про випадки, в яких ФОП – «спрощенці» не застосовують РРО/ПРРО у 2021 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

►реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Важливий вектор роботи податківців Дніпропетровщини – розгляд звернень громадян

«Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС

Протягом січня – серпня 2021 року до ГУ ДПС надійшло 482 звернення громадян. Основні питання, які порушувалися громадянами у заявах, стосувалися, зокрема, консультацій з питань податкового законодавства – 157 звернень, контрольно-перевірочної роботи – 144 звернень, обліку у Державному реєстрі – 48 звернень.

Нагадуємо, що ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15-ти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Яким чином має бути вручений акт камеральної перевірки поштою або особисто платнику податків в контролюючому органі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Норми визначені абзацом першим п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Документи вважаються належним чином врученими, зокрема надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про об’єкт оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:

► зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

► витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

► вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

► зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

► провадження інших видів господарської діяльності.

Норми встановлені п. 253.1 ст. 253 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).

Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ визначено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

► за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;

► за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Коли члени садівницького товариства сплачують земельний податок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни – члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).

Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Статтею 281 ПКУ встановлено, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про коефіцієнти індексації, які застосовуються до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, з метою обчислення єдиного податку для юросіб – «спрощенців» четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що базою оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю.

Норми визначені п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Тобто, з метою обчислення єдиного податку на 2021 рік юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи застосовується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь або водного фонду, з урахуванням коефіцієнта індексації за 2020 рік – 1.

Слід зазначити, що для отримання більш детальної інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельних ділянок.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухомість!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в складі податку на майно належить до місцевих податків.

Норми встановлені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 № 756 внесені зміни до довідника місцевих бюджетів.

Для реалізації механізму нарахування та сплати місцевих податків і зборів у податкових деклараціях з місцевих податків і зборів міститься реквізит «код за КОАТУУ органу місцевого самоврядування», зокрема, у рядку 1 розділу І додатків 1 або 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) – неосновне місце обліку.

Законом України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) не обмежено право створення об’єднаної територіальної громади з громад, розташованих у суміжних районах.

Юридична особа – сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися (абзац другий частини четвертої ст. 8 Закону № 157).

У разі розташування адміністративного центру територіальної громади на території юрисдикції іншого контролюючого органу, платником податків мають бути дотримані вимоги п. 63.3 ст. 63 ПКУ щодо реєстрації за новим неосновним місцем податкового обліку.

За наведених обставин платники місцевих податків і зборів, які дотримались вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, у рядку 1 розділу І додатків 1 або 2 до Декларації зазначають код за КОАТУУ об’єднаної територіальної громади (громади, яка розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади).

У іншому разі у перехідний період у 2021 році у рядку 1 розділу І додатків 1 або 2 до Декларації рекомендується зазначати код органу місцевого самоврядування, на території якого знаходяться об’єкти оподаткування, до створення об’єднаної територіальної громади, тобто код, який платники зазначали при наданні Декларацій у 2020 році.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До ГУ ДПС протягом року надійшло 13 колективних звернень від мешканців Дніпропетровщини

«Протягом січня – серпня 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 482 звернень громадян, з них 482 заяв, у тому числі 13 колективних звернень від 66 громадян.

Основні питання, які порушувалися громадянами, стосувалися контрольно-перевірочної роботи – 144 звернень, консультацій з питань податкового законодавства – 157 звернень, обліку в Державному реєстрі – 48 звернень», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Нагадуємо, що ст. 20 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» врегульовано, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15-ти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сервіс «Пульс» ДПС України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування:

Новокодацький,

Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодіїВідділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама