ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-09-06 08:23 162 Подобається

Особливості, які передбачені для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Щодо поняття тип ПРРО «Пересувний» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО

З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.

Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску за себе

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину четверту та доповнено частинами п’ятою та шостою.

Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).

Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).

Щодо права фізичної особи на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Cанкції передбачені за несплату або сплату в не повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Згідно з абзацом другим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена співпрацюють

щодо удосконалення механізмів виконання судових рішень

Процедури виконання судових рішень, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних обговорили під час чергової зустрічі експертної групи Державної податкової служби та Ради бізнес-омбудсмена. У зустрічі взяли участь в. о. Голови ДПС Євген Олейніков та заступник бізнес-омбудсмена в Україні Тетяна Коротка. Захід відбувся у рамках дії Меморандуму про партнерство та співпрацю, укладеного між Радою бізнес-омбудсмена та Державною податковою службою України.

«Зобовʼязання держави перед окремим громадянином не менш важливі ніж зобовʼязання громадянина перед державою. Тому там де мова йде про відновлення порушених прав – ми маємо повний консенсус з Радою бізнес-омбудсмена та відповідно будемо продовжувати взаємодію та напрацьовувати нові її форми для прискорення вирішення проблемних питань», – зазначив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.

За його словами, наразі процес виконання судових рішень прискорився, разом з тим є певна категорія судових рішень, по яких ДПС використовує всі юридичні можливості для того, щоб переконати суд їх скасувати, оскільки вони були винесені без достатніх підстав. По деяких рішеннях взагалі відсутні технічні можливості їх виконання.

Головне завдання податкової служби в частині податкового контролю – забезпечити чесну податкову конкуренцію. Якщо хтось з платників податків отримує незаконні конкурентні привілеї через недостатню сплату податків – це негативно позначається і на міжнародному іміджі держави, і на фінансуванні потреб суспільства.

«Надходження скарг до Ради бізнес-омбудсмена – одна з ознак ефективності її роботи. Адже платникам податків відомо, що звернення до РБО є результативними, відповідно вони будуть частіше звертатися, намагаючись таким чином прискорити виконання судових рішень – це їх право», – підкреслив Євген Олейніков.

Він подякував Раді бізнес-омбудсмена за принципову позицію, уважне ставлення до перевірки звернень та системну роботу з їх аналізу.

Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена домовилися про подальшу взаємодію у напрямі удосконалення процедур виконання судових рішень та досудового врегулювання податкових спорів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/495568.html

До відома фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/495584.html повідомила наступне.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення лише отриманих доходів.

При цьому, ПКУ визначено максимальні обсяги доходів, що дозволяють перебувати платникам податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності в залежності від групи єдиного податку.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку такий платник виключається з реєстру платників єдиного податку та переводиться на загальну систему оподаткування, з обов’язковим веденням обліку доходів та витрат.

Такий платник податків зобов’язаний мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ для платників податків на загальній системі оподаткування об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За наявності у фізичної особи – підприємця документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, сума донарахованих податків та штрафних санкцій може бути максимально зменшена, що вбереже платника податків від додаткових витрат.

Тож, ДПС зауважує на необхідності отримання у постачальників товарів документів, що підтверджують походження товарів та витрат пов’язаних з веденням господарської діяльності, навіть якщо ведення обліку таких товарів та витрат не передбачено ПКУ.

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Чуб Ганна про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Днями на хвилях Дніпровської філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA: ДНІПРО» начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна повідомила про основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набрав чинності 21 липня 2021 року.

Вона зупинилась, зокрема, на наступних питаннях:

- що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – декларування);

- хто може декларувати та хто не має права подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – одноразова декларація);

- період та порядок подання одноразової декларації; відомості, що відображаються в одноразовій декларації;

- об’єкти декларування;

- які активи не можуть бути об’єктами декларування;

- ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір).

Чуб Ганна також акцентувала увагу на гарантіях, передбачених Законом № 1539 для декларантів.

Прийнятий Закон – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.

Одноразове добровільне декларування, яке проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2021 року та передбачає сплату збору – це не тільки унікальна можливість та право фізичної особи задекларувати належні їй активи, а також соціальна відповідальність.

В ІА «МОСТ-Днепр» пройшла пресконференція на тему

«Особливості застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців»

Заступником начальника управління – начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксаною Бабкіною нещодавно в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію на тему «Особливості застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців».

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ», з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців.

Фізичні особи – підприємця, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділяються на групи:

- перша група (здійснюють роздрібну торгівлю з торгівельних місць на ринках, надання побутових послуги визначених в п.291.7 ст.291 Кодексу) без використання праці найманих осіб;

- друга група (здійснюють надання послуг населенню, платникам єдиного податку, виробництво, продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, крім посередницьких послуг з купівлі ,продажу, оренди майна, виробництва продажу ювелірних виробів) використовують працю не більше 10 найманих осіб;

- третя група (здійснюють всі види діяльності, крім заборонених для платників єдиного податку) без обмежень щодо використання праці найманих осіб;

- четверта група, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарі

Протягом 2021 року внесені наступні зміни:

1. Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 01.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) збільшено граничного обсягу доходу для застосування спрощеної системи оподаткування. А, саме :

- для першої групи до 167 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 167*6000= 1002 000грн.).

- для другої групи до 834 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 834*6000= 5 004 000грн.).

- для третьої групи до 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 1167*6000= 7002 000грн.).

2. Крім того, з 01.01.2021 Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» внесено зміни, зокрема, до п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо збільшення загальної площі житлових приміщень та/або їх частин, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, яку фізична особа – підприємець платник єдиного податку може надавати в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.

3. Законом України від 14.07.2020 №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено зміни до вимог для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку щодо ведення Книги обліку доходів (для платників єдиного податку 1-2 та 3 груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку 3 групи, які є платниками ПДВ) .

Так, підприємці ведуть облік у довільній формі (робити записи в зошиті, журналі, таблиці Excel або продовжувати вести книгу) шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а не щоденно.

В той же час, залишається обов’язок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку дотримуватися вимог підпунктів 44.1 та 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання.

Нагадуємо, що зберігати Книгу необхідно протягом трьох років з моменту закінчення звітного періоду, у якому зробили останній запис.

Міністерство Фінансів України наказом від 9 грудня 2020 №752 оновлено форми:

- податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця першої-третьої груп;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Зокрема, у декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця тепер вказуються: електронна адреса, номер телефону та з'явився додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

У декларації платника єдиного податку IV групи з'явилися окремо розрахункова частина декларації для юридичних осіб та ФОП з додатковим додатком «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Податкові декларації подаються за новими формами за податкові звітні періоди 2021 року.

Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Повідомляємо, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

кількість фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування постійно зростає і складає 109 189 осіб: на 1 групі 13 227 осіб, на 2 групі – 44 967осіб, на 3 групі – 50 992 особи, на 4 групі – 3 особи (в 2020 році 102 893 особи, в 2018 році 88 722 особи, в 2014 році –72007 осіб, в 2012 році 49847 осіб);

сума єдиного податку сплаченого фізичними особами – підприємцями постійно зростає, для порівняння:

- в 2012 році сплачено 231,7 млн грн,

- в 2014 році - 395,2 млн грн,

- в 2016 році – 853,9 млн грн,

- в 2018 році – 1 603,6 млн грн,

- в 2020 році - 2 243,8 млн грн,

- за І півріччя 2021 року – 1 291,8 млн гривень.

Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області відкрито для співпраці з фізичними особами – підприємцями щодо надання роз’яснень по перевагам застосування спрощеної системи оподаткування.

Інформаційна зустріч з питань соціально-економічного

захисту найманих працівників

Чергова інформаційна зустріч з питань детінізації трудових відносин днями відбулась у приміщенні ТК «Червона» Металургійного району міста Кривого Рогу. У заході прийняли участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов та фахівці управління адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Валерій Леонов зазначив, що лише легальне працевлаштування гарантує людині її конституційні права та соціальний захист.

«Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники підпадають під ризики, пов’язані з захистом своїх трудових прав у разі скрутних життєвих обставин. Тому наймані працівники повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору», – звернувся до присутніх в.о. заступника начальника ГУ ДПС.

Фахівці ГУ ДПС нагадали присутнім на зустрічі роботодавцям про неприпустимість допущення найманих працівників до роботи без повідомлення податкового органу про прийняття такого працівника.

Під час зустрічі посадовці надали відповіді на запитання присутніх, а також було розповсюджено друковану продукцію.

Закон України № 1539: строк сплати збору

з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування для фізичних осіб.

Пунктом 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Затверджено нові Узагальнюючі податкові консультації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що наказами Міністерства фінансів України (далі – МФУ) затверджено нові Узагальнюючі податкові консультації (УПК), а саме:

наказом МФУ від 20.08.2021 № 480 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів»;

наказом МФУ від 20.08.2021 № 479 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній»;

наказом МФУ від 20.08.2021 № 478 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення»

З текстом УПК можливо ознайомитись на офіційному вебсайті МФУ за посиланням https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations

Зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: дії платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

► договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;

► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Помилка у фінансовій звітності: чи необхідно подавати

до контролюючого органу виправлену фінансову звітність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Норми визначені частиною шостою ст. 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).

Згідно з абзацом першим п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» платниками, які складають фінансову звітність згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами проставляється позначка «+» у відповідній графі: П(С)БО або МСФЗ.

Відповідно до абзаців четвертого – шостого п. 50.1 ст. 50 ПКУ платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.

Таким чином, якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації, таке уточнення здійснюється:

► шляхом подання уточнюючої Декларації, із поданням до неї уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період;

► у складі звітної Декларації з поданням до додатка ВП фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, із зазначенням позначки в таблиці 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється» додатка ВП до Декларації.

Враховуючи зазначене, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

Чи застосовується ПСП у місяці звільнення фізичної особи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП).

Норми передбачені п. п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. п. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 ПКУ ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник ПДФО був звільнений з місця роботи.

Наказ МФУ № 261:чи відображає ФОП – «загальносистемник» в обліку доходів і витрат суми акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Норми визначені п. п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ встановлено, що не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України (МФУ) від 13.05.2021 № 261.

Пунктом 1 розділу І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розділу ІІ Порядку № 261).

Типова форма не передбачає відображення ФОП доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої ФОП.

Отже, суми акцизного податку з реалізованих ФОП на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються Типовій формі, затвердженої наказом МФУ від 13.05.2021 № 261.

Про термін, в який необхідно подати уточнюючу декларацію

з податку на нерухомість, у разі зміни бази оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми передбачені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.

Разом з тим зазначаємо, що згідно з п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.

Перехід на спрощену систему оподаткування

та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи: подання заяви

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:

► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

►не використовують працю найманих осіб;

► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Отже, ФОП щодо якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право обрати або перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, а також переходу з іншої групи платників єдиного податку на четверту групу Заява подається із позначкою «Реєстрація (перехід)».

При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;

- у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;

- у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;

- у полі 4 – відомості щодо податкової адреси ФОП та контактний телефон.

Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:

- у полі 5.1. – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».

Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку в якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.

У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:

- індивідуальний податковий номер;

- дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.

Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.

Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.

У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається наступна інформація:

- код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщеного на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

- область, район, населений пункт;

- вулиця, номер будинку/офісу/квартири;

- індекс.

У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.

У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.

У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність/відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).

Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.

У статуті юрособи визначені види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування: чи відмовляє у реєстрації контролюючий орган?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Норми визначені до п. 299.6 ст. 299 ПКУ.

Види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (юридичним особам) бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення, наведено у п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку відповідно до п. п. 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищевикладене, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не є підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку за умови, що такі види діяльності не здійснюються.

За земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, у разі надання їх в оренду, юрособа земельний податок сплачує

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема:

► земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п. п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

► земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

ПКУ передбачає реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; та орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.

Чинний Довідник № 91/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2019 у розділі «Пільги по платі за землю» за кодом 18010508 ідентифікує пільгу по несплаті земельного податку для земель, визначених ст. 283 ПКУ.

Водночас, згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, юридичні особи (в т.ч. релігійні організації, дипломатичні представництва), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Заповнення реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним, алкогольними напоями, тютюновими виробами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків, зборів, платежів визначено Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами (далі – Порядок № 666).

Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, у разі сплати ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на зберігання пального заповнюється таким чином:

у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (далі – податковий номер);

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа наведено в додатку 1 до Порядку № 666, зокрема, «101» - сплата суми податків і зборів/єдиного внеску.

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік: «*;101;податковий номер;сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік;;;».

За якими цінами здійснюється продаж

тютюнових виробів у роздрібній мережі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Норми встановлені п. п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками, а базою оподаткування таких товарів, відповідно до п. 214.5 ст. 214 ПКУ, є база, визначена відповідно до п. 214.1 та п. 214.4 ст. 214 ПКУ (п. 221.1 ст. 221 ПКУ).

Пунктом 214.1 ст. 214 ПКУ визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами (далі – МРЦ) на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.

Адвалорна ставка на рівні 12 відс. встановлена на сигарети без фільтра, цигарки (код 2402 20 90 10 згідно з УКТ ЗЕД) та сигарети з фільтром (код 2402 20 90 20 згідно з УКТ ЗЕД) (п. п. 1 п. 17 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).

Відповідно до п. п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, МРЦ – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому, згідно з п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Підпунктом 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено, зокрема, що для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка акцизного податку становить 5 відсотків.

Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п. п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Згідно з п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема, є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до вартості пачки сигарет чи цигарок (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відс.), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відс. вказаної вартості. Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої її реалізацію не дозволено, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

Продаж інших тютюнових виробів (сигар, сигарил, люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну, махорки та інших виробів з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість, акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відс. вказаної вартості.

Крім цього, ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ на тютюнові вироби, встановленими виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відс. вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) тютюнових виробів, але не менше 10 000 гривень.

За неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Згідно з абзацом другим п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень (абзац четвертий п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, встановлений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води.

Норми передбачені п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ.

Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації з рентної плати – за своїм місцем податкової реєстрації (п. п. 255.11.17 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, податкові декларації подаються і рентна плата вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцезнаходженням водних об’єктів та за ставками рентної плати, встановленими для цих водних об’єктів (п.п. 255.11.18 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води здійснюються у додатках 5, 6 і 7 в залежності від виду використання води.

Таким чином, якщо місце обліку платника рентної плати за спеціальне використання води не збігається з місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів, то такому платнику необхідно стати на облік і подати податкову декларацію з рентної плати з відповідними додатками за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Якщо суб’єкт господарювання має розташовані на територіях інших, ніж головне підприємство адміністративно - територіальних одиниць, структурні підрозділи, якими здійснюється використання води, отриманої шляхом забору з водних об’єктів, то такий суб’єкт господарювання повинен стати на облік як платник рентної плати за спеціальне використання води за такими неосновними місцями обліку в контролюючих органах за місцезнаходженнями таких водних об’єктів.

При цьому нормами ПКУ не передбачено подання копії декларації, яка містить додаток з рентної плати за спеціальне використання води, до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем податкової реєстрації), якщо така декларація подається за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів (за місцем здійснення використання води), та головним підприємством за структурні підрозділи.

Контроль за трансфертним ціноутворенням:

за результатами перевірок донараховано 245 млн грн податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу платників податків щодо необхідності подання до 01 жовтня 2021 року звітів про контрольовані операції за 2020 звітний рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Питання своєчасності та повноти декларування контрольованих операцій і, як наслідок, нарахування та сплата податку на прибуток за такими операціями перебуває під постійним контролем ДПС. Щорічно платниками подається близько 2,5 тис. звітів про контрольовані операції на 2 трлн гривень.

Незважаючи на те, що до платників податків, які допустили порушення щодо подання звітів про контрольовані операції, у період дії карантину штрафні санкції, передбачені нормами Податкового кодексу, не застосовуються, обов’язок щодо звітування про контрольовані операції – не скасовано.

При цьому, штрафні санкції мають значні розміри і можуть досягати 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи та будуть застосовуватись ДПС після завершення дії карантину.

З метою визначення фактів неподання звітності про контрольовані операції та неповного відображення всіх контрольованих операцій в поданих звітах, а також виявлення ризиків трансфертного ціноутворення, ДПС використовує дані провідних світових інформаційно-аналітичних джерел та інформацію компетентних органів іноземних країн.

Враховуючи встановлені факти невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», ДПС протягом 2021 року вже завершено 14 перевірок, за результатами яких донараховано 245 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на 1,3 млрд гривень.

Наразі триває проведення 35 перевірок контрольованих операцій, розрахункові донарахування за якими складають 1,4 млрд грн податку на прибуток та зменшення збитків на 3,5 млрд гривень.

Робота в напрямку відпрацювання ризикових контрольованих операцій триває. На сьогодні вже відібрано 25 кейсів для проведення подальших контрольно-перевірочних заходів, по яких заниження об’єкту оподаткування становить близько 4,3 млрд гривень.

Враховуючи значні за розмірами штрафні санкції, ДПС рекомендує платникам податків переглянути проведені операції на відповідність критеріям контрольованих операцій, а також свої показники формування об’єкту оподаткування та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов’язань до початку таких перевірок.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/496242.html

Оприлюднено приклади заповнення

одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/496127.html повідомила.

У банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України розміщено приклади заповнення (https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/deklaratsiya/zrazok-zapovnennya/) одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

► Одноразова (спеціальна) декларація, що подається до Державної податкової служби України з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року;

► Одноразова (спеціальна) декларація, що подається до Державної податкової служби України з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року зі сплатою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами.

Нагадуємо, що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування буде відбуватися шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».

Фіскалізація розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку у 2021 році зросла більш ніж вдвічі

Державною податковою службою України протягом 01.08.2020 – 01.08.2021 року забезпечено проведення масштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, у яких виник обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Інформаційно охоплено 100% платників єдиного податку.

Завдяки сумлінності платників податків та комплексу вжитих заходів, у 2021 році кількість суб’єктів господарювання, які фіскалізували свої розрахункові операції, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшилась більше ніж у два рази, або на 113,5% та становить понад 62 тисяч реєстраторів розрахункових операцій.

Це свідчить про належний рівень громадянської свідомості серед платників податків та підтверджує простоту використання реєстраторів розрахункових операцій для ведення бізнесу і фіскалізації розрахункових операцій.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/496256.html

Отримуйте послуги ЕДП за цифровими документами в Дії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/496257.html повідомила.

З 25 серпня 2021 року Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі - Надавач) приєднався до застосунку «ДІЯ».

Це дає можливість всім фізичним особам звернутись до Надавача для отримання кваліфікованого електронного підпису чи печатки, без надання копій паперових документів, що значно спрощує отримання даної послуги.

Як це працює?

1. У власника повинен бути відображений паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «ДІЯ», версії не нижче 2.0. Копію одного з документів можна надати за допомогою функції «ШЕРІНГ» застосунку «ДІЯ».

Для цього необхідно продиктувати штрих-код та підтвердити передачу даних з «Дії».

2. Пройти ідентифікацію за допомогою електронного паспорта.

3. Отримати електронний кваліфікований підпис чи печатку.

Це дуже зручно та займає всього декілька хвилин.

Всю інформацію розміщено на сайті acskidd.gov.ua.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2021 року

отримали понад 8,5 млн грн транспортного податку

Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-липня власники елітних авто Дніпропетровської області спрямували до скарбниць територіальних громад 8 млн 545,2 тис. грн транспортного податку. Про це повідомляє начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Податківці нагадують, що статтею 267 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2021 році 2 млн 250 тис. грн), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Платниками цього податку є власники таких автомобілів.

Ставка транспортного податку з розрахунку на календарний рік становить 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).

Інформація для новостворених платників податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми передбачені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Податкова знижка за витратами на надання медичної допомоги хворим з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року Згідно з п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п. 11 підрозділу 1 розділу XX ПКУ за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п. п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:

1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:

► суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;

► суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;

3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).

Застосування ФОП – «загальносистемником» електронного платіжного засобу, платіжного терміналу: облік доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Законом № 265.

У разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг).

Крім того, фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування, яка здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язана щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. п. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261 фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. (п. 1 розділу І Порядку № 261).

Враховуючи викладене, у разі застосування фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО при проведенні розрахунків з покупцями за продані товари (надані роботи, послуги), графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми заповнюється за підсумками робочого дня на підставі інформації вказаної у фіскальних звітних чеках.

Перехід права власності на об’єкт нерухомості протягом календарного року: обчислення суми податку на нерухомість, збільшену на 25000 грн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 12 інформації до додатка 1 до Декларації у графі 16 «Річна сума податку» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:

колонка 8 р. 2. n. х колонка 13 р. 2. n х колонка 14 р. 2.n /100 + колонка 15 р. 2. n, де n – порядковий номер рядка.

Відповідно до п. п. «ґ» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн. на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(колонка 8 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х колонка 13 «Ставка (%)/100»)/12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + 25000 грн./12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).

Чи може ФОП бути платником єдиного податку,

якщо надає нерухоме майно в оренду як фізична особа?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (ФОП), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, ФОП можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Юрособа – платник єдиного податку

укладати договори переуступки прав вимоги боргу не має права

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Норми встановлені п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п. п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Враховуючи вищезазначене, укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Про розрахунок відшкодування відповідальними особами нестачі

готівки, яка виявлена в касах підприємства

Суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Норми встановлені п. 5 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148).

Підпунктом 4 п. 3 розділу I Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Відповідно до п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

До складу інших доходів, зокрема включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 25 розділу III Положення № 148 передбачено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Враховуючи вищевикладене, якщо винними особами відшкодовуються нестачі готівки, які виявлені в інкасаторських сумках та в касах підприємства, то такі операції вважаються безпосередньо не пов’язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, та оформляються прибутковими касовими ордерами у встановленому порядку.

Хто надає контролюючому органу відомості,

необхідні для розрахунку транспортного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що органи внутрішніх справ, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку фізичними та юридичними особами.

З 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця, у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені п. п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.

Припинення права користування земельною ділянкою: юрособа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні

Норми передбачені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абзац другий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (частина третя та четверта ст. 142 Земельного кодексу України).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Таким чином, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 545).

До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб – підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Єдиний реєстр ліцензіатів розміщується на офіційному вебсайті ДПС.

Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 9 Порядку № 545).

Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.

Платник, який придбав у виробника спирт для використання у харчовій промисловості, не подає довідку про цільове використання спирту етилового

► спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;

► спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

► спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб’єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відс. залишкового етанолу;

► біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

► біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива;

► спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

► спирту етилового неденатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини;

► спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції;

► спирту етилового-сирцю, який використовується в межах одного суб’єкта господарювання для виробництва біоетанолу;

► спирту етилового, що переміщується між акцизними складами в межах одного суб’єкта господарювання.

Норми встановлені п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які п. п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПКУ встановлено ставку податку 0 грн. за 1 літр 100-відс. спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту.

Згідно п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю (контролюючому органу за місцем реєстрації векселедавця) довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відс. спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Міністерством фінансів України.

Отже, спирт, що використовується в харчовій промисловості не відноситься до спиртів, на які встановлено ставку акцизного податку 0 грн за 1 літр 100-відс. спирту, та для його отримання не видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, тому суб’єкту господарювання, який придбав у виробника спирт для використання у харчовій промисловості, не потрібно подавати довідку про цільове використання спирту етилового до контролюючого органу.

Втрачено РНОКПП та паспорт:

алгоритм дій фізичної особи – громадянина України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 7 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган (далі – податковий орган) видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).

У разі необхідності повторного отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до податкового органу заяву про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2 та 3 розділу IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого податкового органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

У разі втрати документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі, фізичній особі необхідно подати Заяву за ф. № 5ДР до податкового органу за місцем проживання або до будь-якого податкового органу (якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання або не має постійного місця проживання в Україні) та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зі змінами і доповненнями, передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 зі змінами і доповненнями.

У разі втрати (зіпсуття) документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі також втрачено паспорт громадянина України, фізичній особі для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно:

► отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;

► подати до податкового органу за місцем проживання або до будь-якого податкового органу (якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання або не має постійного місця проживання в Україні) Заяву за ф. № 5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки сума єдиного внеску не є податковим боргом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми передбачені п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Чи можливо отримати (завірити) копію податкової звітності уразі її втрати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939) конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Стаття 10 Закону передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Де знайти бланк звіту, зазначеного в додатку 1

до Наказу Міністерства фінансів України від 12.08.2020 за № 496?

Яким чином перевести даний звіт в формат ХМL?

Відповідно до норм Наказу Міністерства фінансів України від 12.08.2020 за № 496, звіт формується одразу в форматі ХМL. Форму Звітів FATCA розроблено на основі звітної форми СВД США № 8966.

Докладну інформацію щодо формування Звіту в форматі ХМL можна отримати з інструкції IDES, а також за посиланнямhttps://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-xml-schemas-and-business-rules-for-form-8966.

Також зазначаємо, що до кінця приймання звітності FATCA залишився 1день.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/496519.html

Набрали чинності зміни до Порядку надання великими платниками податків електронних документів під час перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що 27.08.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 15.09.2020 № 561 (далі – Наказ № 561), яким затверджено зміни до Порядку надання великими платниками податків електронних документів під час перевірок, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 № 1393 (далі – Порядок).

Порядок визначає загальні принципи організації надання документів (інформації), визначених п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в електронній формі великими платниками податків до контролюючих органів та формат і структуру таких документів при проведенні документальної перевірки.

Документ поширюється на контролюючі органи та на великих платників податків.

У новій редакції викладено порядок надання електронних документів (інформації) великими платниками податків та визначено формат їх надання (розділ III Порядку).

Так, великий платник податків зобов’язаний надати електронні документи (інформацію) великого платника податків з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту контролюючого органу, у встановленому п. 3.2 Порядку форматі.

Визначено, що електронні документи (інформація) великим платником податків надаються у форматі XML у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Він містить експортовані з вихідної системи обліку дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов'язань, а також інформацію щодо змін у фінансово-господарському стані суб’єкта господарювання за певний період. Структура надання електронних документів (інформації) великим платником податків (стандартний аудиторський файл (SAF-T UA)) наведена у додатку до Порядку.

Електронні документи (інформація) великим платником податків надсилаються до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку.

При надходженні електронних документів (інформації) великого платника податків засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється також їх автоматизована перевірка відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Контролюючим органом забезпечується зберігання отриманих електронних документів (інформації) великого платника податків до закінчення процедури узгодження результатів перевірки або спливу строку, передбаченого для оскарження результатів в адміністративному та судовому порядках, але не менше строку зберігання акта документальної перевірки, при проведенні якої використовувались зазначені електронні документи (інформація) великого платника податків.

Наказ № 561 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.11.2020 № 93.

Про порядок перерахування до бюджету сум недоплати у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені ст. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Зокрема п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.

При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.

Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, платники податку повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

Групи нематеріальних активів, які підлягають

амортизації та строки їх амортизації визначені ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що п. п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, а саме:

► група 1 – права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище) (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа);

► група 2 – права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо) (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа);

► група 3 – права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа);

► група 4 – права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років);

► група 5 – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки);

► група 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа).

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Розмір нецільової благодійної допомоги, який

не підлягає оподаткуванню ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 грн, у 2021 році – 3180 гривень).

Норми встановлені п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Положення п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п. п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

ФОП на загальній системі помилково перераховано суму коштів на розрахунковий рахунок, яка повертається: чи виникає дохід?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Норми встановлені п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Тобто, якщо отримана фізичною особою – підприємцем на його розрахунковий рахунок помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

Складові частини нежитлової нерухомості – майнового комплексу різні за своїм функціональним призначенням: відображення у декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Норми передбачені п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України и (далі – ПКУ).

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 із змінами та доповненнями (далі – Класифікатор).

Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Пунктом 2 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2014 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Згідно з п. п. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 із змінами та доповненнями, до Державного реєстру прав вносяться відомості про об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, зокрема:

► тип об’єкта нерухомого майна;

► опис об’єкта нерухомого майна із зазначенням об’єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є головною річчю);

► відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є складною річчю).

Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.

ФОП, яка отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, не має права бути «спрощенцем»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) щодо здійснення нотаріальної діяльності ФОП на спрощеній системі оподаткування доводить до відома наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3425), ст. 3 якого встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Нормами абзацу четвертого ст. 3 Закону № 3425 нотаріусу заборонено займатися підприємницькою та адвокатською діяльністю, а також бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.

Припинення реєстрації юридичної особи:

коли подається остання податкова декларація платника єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Водночас, електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи (абзац сьомий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Відповідно до п. п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Водночас, згідно з п. п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Зокрема, єдиний податок належить до місцевих податків (п. 10.1 ст. 10 ПКУ).

Форма податкової декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Таким чином, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, така особа подає до контролюючого органу останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи наростаючим підсумком з початку року (квартал або півріччя або 9 місяців або рік) до закінчення такого податкового (звітного) періоду або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

До уваги платників плати за землю, земельні ділянки яких

розташовані на тимчасово окупованій території!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. п. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

У зв’язку із внесення змін до ПКУ Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон) платники податків – юридичні особи, об’єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 01 березня 2020 року самостійно обчислюють суму податку плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення) і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями починаючи з 01 березня 2020 року.

Суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), у яких виникає право не нараховувати та не сплачувати плату за землю (далі – Плата) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), зобов’язані подавати до контролюючих органів податкову декларацію з Плати з декларуванням земельних ділянок, що у визначеному законодавством порядку зареєстровані на таких суб’єктів господарювання у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або Державному земельному кадастрі, ідентифікованих за кадастровим номером, площею та з нульовими значеннями розміру ставки, що відповідатиме положенням п. п. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та із зазначенням коду пільги згідно з Довідником інших податкових пільг, затвердженим наказом Державної податкової служби України.

Що стосується повернення нарахованих та сплачених сум плати за землю за такі земельні ділянки розташовані на тимчасово окупованій території, то порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначено ст. 43 ПКУ та наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 787).

Відповідно до п. 15 розділу І Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані (з урахуванням положень пунктами 39 прим. 1 та 39 прим. 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями). Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090500) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Визначення граничного терміну подання звітності про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництві), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Норми встановлені частиною третьої ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, згідно з частиною п’ятою ст. 254 ЦКУ, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.

Також частиною четвертою ст. 116 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-ХІІ зі змінами та доповненнями визначено, що у випадках, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, граничним терміном подання звітності про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є 9 число наступного місяця.

В разі, якщо закінчення строку подання звітності припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

За неподання до ДПС даних (довідки) про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 – також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Норми встановлені абзацом першим п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом тридцятим п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (далі – Наказ № 944).

Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються, зокрема, у формі довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (абзац третій п. 1 розділу ІІ Наказу № 944).

Пунктом 128 прим. 1.3 ст. 128 прим. 1 ПКУ передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 грн за кожний неподаний електронний документ.

Додатково інформуємо, що згідно з абзацом третім п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п. 128 прим. 1.3 ст. 128 ПКУ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. м. почали застосовуватися з 01 квітня 2020 року.

Про взяття на облік в контролюючому органі іноземних

юросіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 4.8 розділу ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, облік іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – виконавці)/представництв донорських установ в Україні, зареєстрованих відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 153), здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця/представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.

Підставою для взяття на облік є:

1) лист-звернення та копія свідоцтва про акредитацію виконавця (юридичної особи – нерезидента) проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані відповідно до Порядку № 153, – для виконавця;

2) копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана відповідно до Порядку № 153, або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом, – для представництва донорської установи в Україні.

У разі отримання відповідно до Порядку № 153 інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проєктів (програм) та представництв донорських установ в Україні, до реєстру платників податків – нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги». Якщо виконавець/представництво донорської установи в Україні звільнений від сплати всіх видів податків на території України, такий виконавець/представництво донорської установи в Україні обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків».

Який орган видає дозвіл на спеціальне водокористування

та затверджує ліміти використання води?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Норми визначені частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі – ВКУ).

Частинами другою – сьомою ст. 49 ВКУ визначено, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій ст. 49 ВКУ, із заявою, до якої додаються:

► обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;

► опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;

► нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);

► затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);

► копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Зазначений перелік документів є вичерпним.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (частина двадцять перша ст. 49 ВКУ).

Форма дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина двадцять друга ст. 49 ВКУ).

Яке майно ФОП не може бути використане

як джерело погашення податкового боргу?

► майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

► майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

► майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

► кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

► майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

► майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

► кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Норми встановлені п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України.

Дії суб’єкта господарювання у випадку

помилкового подання податкової звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (абзац другий п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 49.8. ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Таким чином, у випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу) платнику податків необхідно:

► до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання;

► після граничного терміну подання такої податкової звітності та виникнення податкових зобов’язань, подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча» та зменшити податкове зобов’язання.

Щодо обсягу господарських операцій платника податків

для визнання операцій контрольованими

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Норми встановлені п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація була визнана не поданою: чи має право декларант подати повторно звітну декларацію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), у встановлений підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим, згідно з п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до контролюючого органу Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми Збору, внаслідок чого Декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ не містить обмежень щодо подання повторної звітної Декларації.

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати,

виплаченої на користь фізичної особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми передбачені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Фізична особа – «незалежник» для отримання ЕДП

надає Кваліфікованому надавачу ЕДП ІДД ДПС пакет документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг (ЕДП), наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (далі – Перелік).

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та бажає отримати ЕДП у Надавача разом з документами, зазначеними у Переліку для категорії «фізична особа», подає копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, про який вноситься відповідний запис при формуванні кваліфікованих сертифікатів.

Водночас повідомляємо, що у разі виникнення питань стосовно отримання фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, ЕДП можна звернутись до пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації), номери телефонів, яких розміщенні на офіційному інформаційному ресурсі Надавача за посиланням: Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Щодо надання платникам реквізитів бюджетного рахунку для сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/497129.html повідомила.

Після отримання від платника «звітної» / «нової звітної» / «уточнюючої» декларацій у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територію із зазначенням згенерованого QR-коду кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «нової звітної» або «уточнюючої» декларацій платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

Нагадаємо:

З 1 вересня 2021 року громадяни України матимуть можливість подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори.

У добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Щодо задекларованих активів, з яких громадянин сплатить збір, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства.

Закон України № 1539: підстави для відображення криптовалюти в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у декларанта відсутні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ додано новий підрозділ 9 прим. 4.

Пунктом 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

► транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

► інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.

Зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН:

особливості заповнення таблиці даних платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що таблиця даних платника ПДВ – це зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Норми визначені п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).

Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Також платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

До уваги платників податку на прибуток підприємств,

які здійснюють діяльність в області кінематографії!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податку на прибуток підприємств у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 23 березня 2017 року № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Норми встановлені п. п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України.

В яких випадках нараховані дивіденди

не є об’єктом оподаткування ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника ПДФО у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Норми передбачені п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

ФОП – «загальносистемник» має право включити до складу витрат суму сплачених податків, пов’язаних з проведенням господарської діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФООП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП (п. п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Житлова нерухомість належить багатодітній сім’ї, в якій виховуються п’ятеро дітей, одній з яких виповнилося 18 років:

що з податком на нерухомість?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Норми передбачені п. «л» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацами другим – третім ст. 1 розділу І Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ із змінами та доповненнями, дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Статтею 6 глави 1 розділу І Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Враховуючи зазначене, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодному з яких не виповнилося 18 років.

Послуги з ремонту автотранспортних засобів надаються ФОП безпосередньо фізособі з оплатою від страхової кампанії: яку групу єдиного податку обрати?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців (ФОП), які здійснюють діяльність з надання послуг, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.12 № 137 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/54110.html), визначено, якщо ФОП здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є фізична особа (у якої виник страховий випадок), яка підписує акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг з ремонту автотранспортного засобу фізичної особи здійснює страхова компанія, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо фізична особа – підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є страхова компанія, яка підписує акт виконаних робіт та здійснює оплату за виконання послуг у зв’язку з настанням страхового випадку, то такий підприємець має право обрати третю групу платника єдиного податку.

На підставі яких даних юрособи заповнюється розрахунок

частки сільськогосподарського товаровиробництва?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.

Про порядок сплати земельного податку фізособою

у рік придбання земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що підставою для нарахування земельного податку (податок) є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Норми передбачені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

► розміру ставки земельного податку;

► нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв на період виходу з ладу основного РРО може використовувати резервний

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

При цьому ст. 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО.

Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до ст. 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

До уваги платників акцизного податку – реалізаторів пального!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається з контролюючим органом шляхом подання Заяви про приєднання до Договору за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи печатки, керуючись Порядком № 557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Платник має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Форма довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями.

У графі 14 Довідки зазначається інформація щодо особи, яка формує Довідку, підтверджує, що наведена в Довідці інформація є достовірною та надсилає електронні документи для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

Таким чином, Довідка підписується особою, уповноваженою на це установчими документами платника податку, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Для надання права підпису Довідки іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом направлення в електронному вигляді повідомлення про таких осіб (співробітників) та надання їм права КЕП з типом підпису «Підпис податкових та акцизних накладних».

Зміна даних малолітньої особи (до 14 років), які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків: подання заяви за ф. № 5ДР

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії (п. 7 розділу IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. 5ДР на малолітню особу використовуються дані документа, що посвідчує особу одного з батьків, свідоцтва про народження дитини, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу одного з батьків, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, така особа пред’являє:

► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та видані документи, що складається у формі витягу;

► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Єдиного державного демографічного реєстр змінилися дані щодо місця проживання особи;

► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 1 розділу ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (п. 5 розділу IХ Положення № 822).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) в контролюючому органі у разі пред’явлення:

► свідоцтва про народження дитини;

► документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 12 розділу VII Положення № 822);

► в окремих випадках:

► перекладу свідоцтва про народження (якщо таке свідоцтво видане не українською мовою);

► довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/ матері, який/яка подає відповідну заяву;

► рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).

За які обсяги води не справляється рентна плата за спеціальне використання води первинними водокористувачами?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п. п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п. п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п. п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п. п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п. п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п. п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п. п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за морську воду, крім води з лиманів (п. п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п. п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п. п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п. п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

► для потреб водного транспорту:

● з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

● під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п. п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір з роботодавцем, зобов’язаний знятись з обліку платника єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

При цьому не є платниками єдиного внеску в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.

Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1162.

До уваги платників, які подають Звіт про контрольовані операції!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що 19.03.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ № 841), яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт).

Наказ № 841 виданий згідно з п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими Наказом № 841.

Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності Наказом № 841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Відповідні роз’яснення наведені в листі ДПС від 10.06.2021 № 13408/7/99-00-21-02-03-07, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Трансфертне ціноутворення/Листи-роз’яснення (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/75669.html).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області