Стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Сьогодні, 1 вересня 2021 року, стартує одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке триватиме до 1 вересня 2022 року.
«Більшість громадян сьогодні готові пройти процедуру одноразового добровільного декларування, щоб інтегруватися у сучасну систему відносин між бізнесом, суспільством та державою. Підтримка суспільством податкової амністії – запорука успіху цього заходу, який має стати фундаментом побудови нової ефективної податкової політики держави», – сказав в.о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков.
Громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.
Ця можливість надана нормами .
Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися .
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Євген Олейніков: Процедура одноразового декларування абсолютно добровільна
Про процедуру одноразового (спеціального) добровільного декларування розповів в. о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков під час спільного брифінгу з Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та Міністром фінансів України Сергієм Марченком.
«Процедура декларування – абсолютно добровільна. Більше того, декларант не повинен підтверджувати джерела своїх доходів. По суті, ДПС вірить декларанту на слово», - наголосив Євген Олейніков.
Він зазначив, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подаватиметься декларантом до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету. Така можливість настане вже завтра, 1 вересня, о 09:00 ранку.
Платник податків, який бажає здійснити добровільне декларування, зможе заповнити декларацію, підписати її та надіслати до ДПС. Після цього декларація підлягає камеральній перевірці протягом 20 днів.
«У ході перевірки ДПС з’ясовує, чи дійсно існують задекларовані активи. Це стосується, зокрема, грошей у банках. Перевіряє, чи гроші знаходяться на рахунку, який був відкритий у рамках кампанії одноразового декларування, та правильність застосування ставок», – підкреслив Євген Олейніков.
Якщо буде встановлено невідповідність даних, платника буде поінформовано про це та запропоновано виправити помилки.
«Не виникне ситуації, коли за результатами участі у процедурі декларування будуть нараховуватись якісь додаткові зобов’язання, або ця інформація буде використовуватись з іншою метою ніж проведення одноразового добровільного декларування», - підкреслив в. о. Голови ДПС.
За словами Євгена Олейнікова, якщо у платників виникатимуть додаткові питання, ДПС готова приймати їх у центрах обслуговування, інформувати через Контакт-центр, надавати індивідуальні податкові консультації.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Щодо надання платникам реквізитів бюджетного рахунку для сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Після отримання від платника «звітної» / «нової звітної» / «уточнюючої» декларацій у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територію із зазначенням згенерованого QR-коду кодом платежу 11011100.
При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.
У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «нової звітної» або «уточнюючої» декларацій платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору.
В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.
Нагадаємо:
З 1 вересня 2021 року громадяни України матимуть можливість подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори.
У добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Щодо задекларованих активів, з яких громадянин сплатить збір, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
За результатами перевірок підприємств, які здійснюють торгівлю пальним, донараховано 2,6 млрд грн штрафних санкцій
За січень-липень 2021 року Державною податковою службою України з метою запобігання та виявлення порушень податкового законодавства платниками податків, які здійснюють торгівлю пальним на ринку пального, проведено 2710 фактичних перевірок.
За результатами перевірок виявлено 1961 порушення законодавства, зокрема: 316 випадків безліцензійної діяльності, 562 випадки не реєстрації акцизних складів або засобів обліку, 486 випадків ненадання до органів ДПС довідок про обсяги та залишки пального, 11 порушень умов ліцензування (торгівля через РРО, не зазначені у ліцензії) 184 порушення порядку обліку товарних запасів, 402 інших порушень.
За результатами проведених перевірок донараховано штрафних (фінансових санкцій) на загальну суму 2 611,5 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
В чому різниця між попередженням Міжнародної служби обміну даними (IDES) та повідомленнями Міжнародної моделі керування відповідністю (ICMM)?
Відповідь.
IDES видає сповіщення електронною поштою за допомогою незахищеної електронної пошти у вигляді звичайного тексту та містить інформацію про обробку передачі в системі IDES. Повідомлення ICMM - це файловий архів "передачі", який містить зашифровані документи, які надсилаються від Служби внутрішніх доходів США (IRS) до іноземної фінансової установи (FFI), або компетентного Податкового органу країни учасниці (HCTA) у відповідь на передачу Звіту FATCA, поданого за Міжурядовою моделлю XML FATCA.
Також зазначаємо, що сьогодні останній день приймання звітності FATCA.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито схему заволодіння майном державного підприємства при проведенні експортних операцій
Фахівцями підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Миколаївській області спільно з Територіальним управлінням ДБР викрито схему заволодіння майном державного підприємства з подальшою його легалізацією та проведенням експортних операцій.
Встановлено, що службові особи державного підприємства за попередньою змовою з службовими особами іншого СГД здійснювали видобуток гранітних блоків, які реалізували під виглядом неліквідної продукції за заниженою ціною у 300 разів. Збитки державному підприємству склали понад 2 млн гривень. У подальшому службові особи товариства легалізували незаконно отримані гранітні блоки шляхом введення в обіг та здійснення експортних операцій.
У теперішній час тривають подальші слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 364 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Де знайти бланк звіту, зазначеного в додатку 1 до Наказу Міністерства фінансів України від 12.08.2020 за № 496? Яким чином перевести даний звіт в формат ХМL?
Відповідь.
Відповідно до норм Наказу Міністерства фінансів України від 12.08.2020 за № 496, звіт формується одразу в форматі ХМL. Форму Звітів FATCA розроблено на основі звітної форми СВД США № 8966.
Докладну інформацію щодо формування Звіту в форматі ХМL можна отримати з інструкції IDES, а також за посиланням .
Також зазначаємо, що до кінця приймання звітності FATCA залишився 1 день.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “
В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?
Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Уточнююча Декларація подається декларантом:
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);
після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;
після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Викрито несплату податку на прибуток у сумі понад 30 млн грн при експорті зернових культур
Фахівцями боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Житомирській області виявлено факти ухилення від сплати податку на прибуток на суму понад 30 млн гривень.
Встановлено, що підприємство із залученням підконтрольного нерезидента експортувало до країн Європи, Азії, Африки зернові культури, при цьому звітність до податкових органів не подавалась.
У теперішній час за матеріалами здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 3 ст.212, ч. 3 ст.209 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Отримуйте послуги ЕДП за цифровими документами в Дії
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
З 25 серпня 2021 року Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі - Надавач) приєднався до застосунку «ДІЯ».
Це дає можливість всім фізичним особам звернутись до Надавача для отримання кваліфікованого електронного підпису чи печатки, без надання копій паперових документів, що значно спрощує отримання даної послуги.
Як це працює?
1. У власника повинен бути відображений паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «ДІЯ», версії не нижче 2.0. Копію одного з документів можна надати за допомогою функції «ШЕРІНГ» застосунку «ДІЯ».
Для цього необхідно продиктувати штрих-код та підтвердити передачу даних з «Дії».
2. Пройти ідентифікацію за допомогою електронного паспорта.
3. Отримати електронний кваліфікований підпис чи печатку.
Це дуже зручно та займає всього декілька хвилин.
Всю інформацію розміщено на сайті .
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фіскалізація розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку у 2021 році зросла більш ніж вдвічі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Державною податковою службою України протягом 01.08.2020 – 01.08.2021 року забезпечено проведення масштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, у яких виник обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Інформаційно охоплено 100% платників єдиного податку.
Завдяки сумлінності платників податків та комплексу вжитих заходів, у 2021 році кількість суб’єктів господарювання, які фіскалізували свої розрахункові операції, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшилась більше ніж у два рази, або на 113,5% та становить понад 62 тисяч реєстраторів розрахункових операцій.
Це свідчить про належний рівень громадянської свідомості серед платників податків та підтверджує простоту використання реєстраторів розрахункових операцій для ведення бізнесу і фіскалізації розрахункових операцій.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Контроль за трансфертним ціноутворенням: за результатами перевірок донараховано 245 млн грн податку на прибуток
Звертаємо увагу платників податків щодо необхідності подання до 1 жовтня 2021 року звітів про контрольовані операції за 2020 звітний рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Питання своєчасності та повноти декларування контрольованих операцій і, як наслідок, нарахування та сплата податку на прибуток за такими операціями перебуває під постійним контролем ДПС. Щорічно платниками подається близько 2,5 тис. звітів про контрольовані операції на 2 трлн гривень.
Незважаючи на те, що до платників податків, які допустили порушення щодо подання звітів про контрольовані операції, у період дії карантину штрафні санкції, передбачені нормами Податкового кодексу, не застосовуються, обов’язок щодо звітування про контрольовані операції – не скасовано.
При цьому, штрафні санкції мають значні розміри і можуть досягати 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи та будуть застосовуватись ДПС після завершення дії карантину.
З метою визначення фактів неподання звітності про контрольовані операції та неповного відображення всіх контрольованих операцій в поданих звітах, а також виявлення ризиків трансфертного ціноутворення, ДПС використовує дані провідних світових інформаційно-аналітичних джерел та інформацію компетентних органів іноземних країн.
Враховуючи встановлені факти невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», ДПС протягом 2021 року вже завершено 14 перевірок, за результатами яких донараховано 245 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на 1,3 млрд гривень.
Наразі триває проведення 35 перевірок контрольованих операцій, розрахункові донарахування за якими складають 1,4 млрд грн податку на прибуток та зменшення збитків на 3,5 млрд гривень.
Робота в напрямку відпрацювання ризикових контрольованих операцій триває. На сьогодні вже відібрано 25 кейсів для проведення подальших контрольно-перевірочних заходів, по яких заниження об’єкту оподаткування становить близько 4,3 млрд гривень.
Враховуючи значні за розмірами штрафні санкції, ДПС рекомендує платникам податків переглянути проведені операції на відповідність критеріям контрольованих операцій, а також свої показники формування об’єкту оподаткування та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов’язань до початку таких перевірок.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Який орган видає дозвіл на спеціальне водокористування та затверджує ліміти використання води?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Норми визначені частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі – ВКУ).
Частинами другою – сьомою ст. 49 ВКУ визначено, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.
Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій ст. 49 ВКУ, із заявою, до якої додаються:
► обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;
► опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;
► нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);
► затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);
► копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).
Зазначений перелік документів є вичерпним.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (частина двадцять перша ст. 49 ВКУ).
Форма дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина двадцять друга ст. 49 ВКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників плати за землю, земельні ділянки яких розташовані на тимчасово окупованій території!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. п. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
У зв’язку із внесення змін до ПКУ Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон) платники податків – юридичні особи, об’єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 01 березня 2020 року самостійно обчислюють суму податку плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення) і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями починаючи з 01 березня 2020 року.
Суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), у яких виникає право не нараховувати та не сплачувати плату за землю (далі – Плата) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), зобов’язані подавати до контролюючих органів податкову декларацію з Плати з декларуванням земельних ділянок, що у визначеному законодавством порядку зареєстровані на таких суб’єктів господарювання у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або Державному земельному кадастрі, ідентифікованих за кадастровим номером, площею та з нульовими значеннями розміру ставки, що відповідатиме положенням п. п. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та із зазначенням коду пільги згідно з Довідником інших податкових пільг, затвердженим наказом Державної податкової служби України.
Що стосується повернення нарахованих та сплачених сум плати за землю за такі земельні ділянки розташовані на тимчасово окупованій території, то порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначено ст. 43 ПКУ та наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 787).
Відповідно до п. 15 розділу І Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані (з урахуванням положень пунктами 39 прим. 1 та 39 прим. 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями). Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090500) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За неподання до ДПС даних (довідки) про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 – також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Норми встановлені абзацом першим п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом тридцятим п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (далі – Наказ № 944).
Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються, зокрема, у формі довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (абзац третій п. 1 розділу ІІ Наказу № 944).
Пунктом 128 прим. 1.3 ст. 128 прим. 1 ПКУ передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 грн за кожний неподаний електронний документ.
Додатково інформуємо, що згідно з абзацом третім п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п. 128 прим. 1.3 ст. 128 ПКУ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. м. почали застосовуватися з 01 квітня 2020 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Визначення граничного терміну подання звітності про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництві), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Норми встановлені частиною третьої ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з тим, згідно з частиною п’ятою ст. 254 ЦКУ, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.
Також частиною четвертою ст. 116 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-ХІІ зі змінами та доповненнями визначено, що у випадках, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, граничним терміном подання звітності про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є 9 число наступного місяця.
В разі, якщо закінчення строку подання звітності припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ФОП, яка отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, не має права бути «спрощенцем»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо здійснення нотаріальної діяльності ФОП на спрощеній системі оподаткування доводить до відома наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3425), ст. 3 якого встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність.
Нормами абзацу четвертого ст. 3 Закону № 3425 нотаріусу заборонено займатися підприємницькою та адвокатською діяльністю, а також бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Складові частини нежитлової нерухомості – майнового комплексу різні за своїм функціональним призначенням: відображення у декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Норми передбачені п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України и (далі – ПКУ).
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 із змінами та доповненнями (далі – Класифікатор).
Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
Пунктом 2 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2014 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).
Згідно з п. п. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 із змінами та доповненнями, до Державного реєстру прав вносяться відомості про об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, зокрема:
► тип об’єкта нерухомого майна;
► опис об’єкта нерухомого майна із зазначенням об’єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є головною річчю);
► відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є складною річчю).
Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Набрали чинності зміни до Порядку надання великими платниками податків електронних документів під час перевірок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 27.08.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 15.09.2020 № 561 (далі – Наказ № 561), яким затверджено зміни до Порядку надання великими платниками податків електронних документів під час перевірок, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 № 1393 (далі – Порядок).
Порядок визначає загальні принципи організації надання документів (інформації), визначених п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в електронній формі великими платниками податків до контролюючих органів та формат і структуру таких документів при проведенні документальної перевірки.
Документ поширюється на контролюючі органи та на великих платників податків.
У новій редакції порядок надання електронних документів (інформації) великими платниками податків та визначено формат їх надання (розділ III Порядку).
Так, великий платник податків зобов’язаний надати електронні документи (інформацію) великого платника податків з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту контролюючого органу, у встановленому п. 3.2 Порядку форматі.
Визначено, що електронні документи (інформація) великим платником податків надаються у форматі XML у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Він містить експортовані з вихідної системи обліку дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов'язань, а також інформацію щодо змін у фінансово-господарському стані суб’єкта господарювання за певний період. Структура надання електронних документів (інформації) великим платником податків (стандартний аудиторський файл (SAF-T UA)) наведена у додатку до Порядку.
Електронні документи (інформація) великим платником податків надсилаються до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку.
При надходженні електронних документів (інформації) великого платника податків засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється також їх автоматизована перевірка відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Контролюючим органом забезпечується зберігання отриманих електронних документів (інформації) великого платника податків до закінчення процедури узгодження результатів перевірки або спливу строку, передбаченого для оскарження результатів в адміністративному та судовому порядках, але не менше строку зберігання акта документальної перевірки, при проведенні якої використовувались зазначені електронні документи (інформація) великого платника податків.
Наказ № 561 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.11.2020 № 93.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи можливо отримати (завірити) копію податкової звітності у разі її втрати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939) конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки сума єдиного внеску не є податковим боргом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми передбачені п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Припинення права користування земельною ділянкою: юрособа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Норми передбачені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абзац другий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (частина третя та четверта ст. 142 Земельного кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Таким чином, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Хто надає контролюючому органу відомості, необхідні для розрахунку транспортного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що органи внутрішніх справ, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку фізичними та юридичними особами.
З 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця, у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п. п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи може ФОП бути платником єдиного податку, якщо надає нерухоме майно в оренду як фізична особа?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (ФОП), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Отже, ФОП можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Перехід права власності на об’єкт нерухомості протягом календарного року: обчислення суми податку на нерухомість, збільшену на 25000 грн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 12 інформації до додатка 1 до Декларації у графі 16 «Річна сума податку» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:
колонка 8 р. 2. n. х колонка 13 р. 2. n х колонка 14 р. 2.n /100 + колонка 15 р. 2. n, де n – порядковий номер рядка.
Відповідно до п. п. «ґ» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн. на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:
(колонка 8 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х колонка 13 «Ставка (%)/100»)/12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + 25000 грн./12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податкова знижка за витратами на надання медичної допомоги хворим з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року Згідно з п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. 11 підрозділу 1 розділу XX ПКУ за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:
1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:
► суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;
► суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;
3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Інформація для новостворених платників податку на прибуток підприємств
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Норми передбачені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Контрольовані операції: дії податкового агента у разі, якщо проценти і роялті визнаються дивідендами
З урахуванням змін, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (зі змінами та доповненнями), п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди визначені як платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Операції з нерезидентом, у яких здійснюється виплата доходу, що прирівнюється Податковим кодексом України (далі – ПКУ) до дивідендів, у грошовій чи майновій формі, є об’єктом оподаткування на доходи нерезидентів.
При виплаті процентів та роялті на користь нерезидентів обов’язок зі сплати податку на доходи нерезидента виникає у податкового агента – резидента України (далі – податковий агент) до або під час виплати доходу. Аналіз відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється резидентом за підсумками звітного (податкового) року.
Якщо протягом звітного року резидент сплачував нерезиденту проценти або роялті у контрольованих операціях та застосовував ставки податку на доходи нерезидента, передбачені міжнародним договором для процентів та роялті, за підсумками звітного року може виникнути ситуація, за якої частина процентів/роялті буде визнана відповідно до норм ПКУ дивідендами («перекваліфікована» у дивіденди), які підлягають оподаткуванню податком за іншою ставкою.
Для уникнення подвійного оподаткування одного й того ж доходу або заниження податкових зобов’язань нарахування податку на доходи нерезидента щодо частини доходу, прирівняної за наслідками звітного року до дивідендів, податковому агенту необхідно здійснити наступні дії у такому порядку:
1. Податковий агент проводить перерахунок суми податку на доходи нерезидента з урахуванням перекваліфікації частини процентів/роялті у дивіденди.
2. Якщо за результатами перерахунку сума податкового зобов’язання не змінюється, податковий агент не проводить додаткових утримань та/або нарахувань податку з доходів нерезидента. Вважається, що податковий агент виконав вимоги ПКУ щодо утримання та/або нарахування податку з дивідендів.
3. Якщо за результатами перерахунку сума податкового зобов’язання збільшується, податковий агент проводить нарахування та сплачує податок за вирахуванням суми податку, яка вже сплачена протягом звітного року.
4. Якщо за результатами перерахунку сума податкового зобов’язання з податку на доходи нерезидента зменшується, податковий агент має право повернення надміру сплачених грошових зобов’язань у порядку, визначеному статтею 43 глави 1 розділу П ПКУ.
Більш детальніше про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, можливо ознайомитись в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 480, за посиланням .
На це звернула увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оприлюднено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
У банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України розміщено приклади заповнення () одноразової (спеціальної) добровільної декларації:
Одноразова (спеціальна) декларація, що подається до Державної податкової служби України з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року;
Одноразова (спеціальна) декларація, що подається до Державної податкової служби України з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року зі сплатою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами.
Нагадуємо, що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування буде відбуватися шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?
Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
З початку 2021 року податкова служба надала 3,1 млн адміністративних послуг
Протягом січня – липня 2021 року Державна податкова служба надала 3,1 млн адміністративних послуг платникам податків.
Однією з популярних з серед 142 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – липня 2021 року було надано понад 849,6 тис. таких послуг.
Понад 959,7 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 158,4 тис. таких довідок.
Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано майже 234,2 тис. платників єдиного податку та надано понад 242,3 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.
Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано 168,1 тис. таких послуг.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 118,3 тис. консультацій із зазначених питань.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито легалізацію сільськогосподарської продукції невідомого походження
Податківцями спільно з Прокуратурою Донецької області та Головним управлінням ДФС у Донецькій області встановлено факти незаконної реалізації сільськогосподарської продукції за межі митної території України без сплати будь-яких податків та повернення валютної виручки.
Встановлено, що підприємством введено в обіг та вивезено за межі митної території України сільськогосподарську продукцію, походження якої не встановлено, отримані за результатами діяльності доходи не задекларовані. Сума легалізованих коштів склала понад 22 млн грн, а ймовірні збитки склали понад 4 млн гривень.
За даними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за статтями 205-1, 209, 212, 366 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
До відома фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку!
Державна податкова служба України повідомляє, що відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення лише отриманих доходів.
При цьому, Кодексом визначено максимальні обсяги доходів, що дозволяють перебувати платникам податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності в залежності від групи єдиного податку.
У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку такий платник виключається з реєстру платників єдиного податку та переводиться на загальну систему оподаткування, з обов’язковим веденням обліку доходів та витрат.
Такий платник податків зобов’язаний мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу для платників податків на загальній системі оподаткування об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
За наявності у фізичної особи - підприємця документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, сума донарахованих податків та штрафних санкцій може бути максимально зменшена, що вбереже платника податків від додаткових витрат.
Тож, ДПС зауважує на необхідності отримання у постачальників товарів документів, що підтверджують походження товарів та витрат пов’язаних з веденням господарської діяльності, навіть якщо ведення обліку таких товарів та витрат не передбачено Кодексом.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито заниження сплати єдиного податку у сумі понад 2,5 млн гривень
Співробітниками підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області викрито схему заниження вартості активів при відчуженні частини статутного капіталу.
Встановлено, що засновником товариства відчужено належну йому частку у статутному капіталі із заниженням вартості на суму понад 24 млн грн, у результаті чого не сплачено єдиного податку до бюджету в сумі понад 2,5 млн гривень.
У теперішній час тривають слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 190 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС та Рада бізнес-омбудсмена співпрацюють щодо удосконалення механізмів виконання судових рішень
Процедури виконання судових рішень, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних обговорили під час чергової зустрічі експертної групи Державної податкової служби та Ради бізнес-омбудсмена. У зустрічі взяли участь в. о. Голови ДПС Євген Олейніков та заступник бізнес-омбудсмена в Україні Тетяна Коротка. Захід відбувся у рамках дії Меморандуму про партнерство та співпрацю, укладеного між Радою бізнес-омбудсмена та Державною податковою службою України.
«Зобовʼязання держави перед окремим громадянином не менш важливі ніж зобовʼязання громадянина перед державою. Тому там де мова йде про відновлення порушених прав – ми маємо повний консенсус з Радою бізнес-омбудсмена та відповідно будемо продовжувати взаємодію та напрацьовувати нові її форми для прискорення вирішення проблемних питань», – зазначив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.
За його словами, наразі процес виконання судових рішень прискорився, разом з тим є певна категорія судових рішень, по яких ДПС використовує всі юридичні можливості для того, щоб переконати суд їх скасувати, оскільки вони були винесені без достатніх підстав. По деяких рішеннях взагалі відсутні технічні можливості їх виконання.
Головне завдання податкової служби в частині податкового контролю – забезпечити чесну податкову конкуренцію. Якщо хтось з платників податків отримує незаконні конкурентні привілеї через недостатню сплату податків – це негативно позначається і на міжнародному іміджі держави, і на фінансуванні потреб суспільства.
«Надходження скарг до Ради бізнес-омбудсмена – одна з ознак ефективності її роботи. Адже платникам податків відомо, що звернення до РБО є результативними, відповідно вони будуть частіше звертатися, намагаючись таким чином прискорити виконання судових рішень – це їх право», - підкреслив Євген Олейніков.
Він подякував Раді бізнес-омбудсмена за принципову позицію, уважне ставлення до перевірки звернень та системну роботу з їх аналізу.
Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена домовилися про подальшу взаємодію у напрямі удосконалення процедур виконання судових рішень та досудового врегулювання податкових спорів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Чи повинен декларант відкривати у банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо кошти, які він бажає задекларувати, вже розміщені на поточних рахунках у банку?
Відповідно до п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Таким чином, положення п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються виключно на кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, а отже не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунка у банку.
Фізична особа-підприємець привласнила бюджетні кошти
Співробітниками підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Вінницькій області викрито схему привласнення бюджетних коштів.
Встановлено, що фізична особа-підприємець шляхом оформлення документів з виконання робіт на замовлення бюджетних організацій привласнила кошти у сумі 5,7 млн грн, частину з яких не відобразила у податковій звітності.
У теперішній час тривають слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч.3 ст.191 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набирає чинності з 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).
Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).
Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунку;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).
Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:
1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
3) порушеннями у сфері валютного законодавства;
4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.
2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.
Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).
Податківці виявили факт розкрадання бюджетних коштів на суму понад 19 млн гривень
Співробітниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області спільно з Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області виявлено факт нанесення збитків державній установі на суму понад 19 млн гривень.
Встановлено перерахування державних коштів ніби то за товарно-матеріальні цінності підприємствам, у яких не простежується походження товару за ланцюгом постачання.
Зазначені факти досліджуються у межах кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Запускаємо Податкову карту України
Державна податкова служба України на практиці реалізує принцип прозорості та відкритості своєї діяльності.
ДПС за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України впроваджує Інтерактивну податкову карту України.
Інтерактивна податкова карта України дає змогу в онлайн режимі у будь-який час без звернення до органів ДПС отримувати актуальну податкову інформацію щодо агрегованих показників в частині сплачених сум податкових платежів, нарахованих податкових зобов’язань, сум податкового боргу, надміру сплачених сум та суми платежів, які сплачені та будуть нараховані у наступних періодах.
Інформація надається по Україні та у розрізі:
- регіонів;
- територіальних громад;
- видів економічної діяльності;
- податків;
- видів бюджетів;
- систем оподаткування;
- за організаційно-правовими формами;
- типом платника (фізичні та юридичні особи);
- статусом платника (великий, середній, малий бізнес та неприбуткові бюджетні установи).
Наступним етапом заплановано реалізувати можливість відображення графіків, показників на звітну дату в порівнянні з попереднім періодом, створення паспортів територіальних громад.
Податкова карта вже доступна користувачам на вебпорталі ДПС та у відкритій частині Електронного кабінету, а також за посиланням: .
Інтерактивна податкова карта України працює у тестовому режимі.
Ми продовжуємо цифровізацію ДПС.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Яким чином декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Відповідно до п.п. «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.
Разом з тим, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, встановлений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води.
Норми передбачені п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ.
Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації з рентної плати – за своїм місцем податкової реєстрації (п. п. 255.11.17 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, податкові декларації подаються і рентна плата вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцезнаходженням водних об’єктів та за ставками рентної плати, встановленими для цих водних об’єктів (п.п. 255.11.18 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води здійснюються у додатках 5, 6 і 7 в залежності від виду використання води.
Таким чином, якщо місце обліку платника рентної плати за спеціальне використання води не збігається з місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів, то такому платнику необхідно стати на облік і подати податкову декларацію з рентної плати з відповідними додатками за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Якщо суб’єкт господарювання має розташовані на територіях інших, ніж головне підприємство адміністративно - територіальних одиниць, структурні підрозділи, якими здійснюється використання води, отриманої шляхом забору з водних об’єктів, то такий суб’єкт господарювання повинен стати на облік як платник рентної плати за спеціальне використання води за такими неосновними місцями обліку в контролюючих органах за місцезнаходженнями таких водних об’єктів.
При цьому нормами ПКУ не передбачено подання копії декларації, яка містить додаток з рентної плати за спеціальне використання води, до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем податкової реєстрації), якщо така декларація подається за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів (за місцем здійснення використання води), та головним підприємством за структурні підрозділи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Згідно з абзацом другим п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень (абзац четвертий п. 117.1 ст. 117 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Норми встановлені п. п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками, а базою оподаткування таких товарів, відповідно до п. 214.5 ст. 214 ПКУ, є база, визначена відповідно до п. 214.1 та п. 214.4 ст. 214 ПКУ (п. 221.1 ст. 221 ПКУ).
Пунктом 214.1 ст. 214 ПКУ визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами (далі – МРЦ) на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Адвалорна ставка на рівні 12 відс. встановлена на сигарети без фільтра, цигарки (код 2402 20 90 10 згідно з УКТ ЗЕД) та сигарети з фільтром (код 2402 20 90 20 згідно з УКТ ЗЕД) (п. п. 1 п. 17 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).
Відповідно до п. п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, МРЦ – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, згідно з п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Підпунктом 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено, зокрема, що для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка акцизного податку становить 5 відсотків.
Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п. п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Згідно з п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема, є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром та без фільтру) та цигарок здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до вартості пачки сигарет чи цигарок (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відс.), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відс. вказаної вартості. Вартість пачки сигарет (цигарок), вище якої її реалізацію не дозволено, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
Продаж інших тютюнових виробів (сигар, сигарил, люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну, махорки та інших виробів з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість, акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відс. вказаної вартості.
Крім цього, ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ на тютюнові вироби, встановленими виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відс. вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) тютюнових виробів, але не менше 10 000 гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Заповнення реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним, алкогольними напоями, тютюновими виробами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків, зборів, платежів визначено Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, у разі сплати ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на зберігання пального заповнюється таким чином:
- у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (далі – податковий номер);
- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються.
Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа наведено в додатку 1 до Порядку № 666, зокрема, «101» - сплата суми податків і зборів/єдиного внеску.
Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік: «*;101;податковий номер;сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік;;;».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, у разі надання їх в оренду, юрособа земельний податок сплачує
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема:
► земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п. п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
► земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
ПКУ передбачає реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; та орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.
Чинний Довідник № 91/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2019 у розділі «Пільги по платі за землю» за кодом 18010508 ідентифікує пільгу по несплаті земельного податку для земель, визначених ст. 283 ПКУ.
Водночас, згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Таким чином, юридичні особи (в т.ч. релігійні організації, дипломатичні представництва), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Перехід на спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи: подання заяви
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:
► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
►не використовують працю найманих осіб;
► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;
► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Отже, ФОП щодо якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право обрати або перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
У разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, а також переходу з іншої групи платників єдиного податку на четверту групу Заява подається із позначкою «Реєстрація (перехід)».
При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;
- у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;
- у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;
- у полі 4 – відомості щодо податкової адреси ФОП та контактний телефон.
Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:
- у полі 5.1. – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».
Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку в якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.
У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:
- індивідуальний податковий номер;
- дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.
Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.
Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.
У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається наступна інформація:
- код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщеного на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;
- область, район, населений пункт;
- вулиця, номер будинку/офісу/квартири;
- індекс.
У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.
У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.
У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність/відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).
Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про термін, в який необхідно подати уточнюючу декларацію з податку на нерухомість, у разі зміни бази оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми передбачені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Наказ МФУ № 261:чи відображає ФОП – «загальносистемник» в обліку доходів і витрат суми акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Норми визначені п. п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ встановлено, що не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України (МФУ) від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розділу І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Не включаються до доходу ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розділу ІІ Порядку № 261).
Типова форма не передбачає відображення ФОП доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої ФОП.
Отже, суми акцизного податку з реалізованих ФОП на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються Типовій формі, затвердженої наказом МФУ від 13.05.2021 № 261.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Помилка у фінансовій звітності: чи необхідно подавати до контролюючого органу виправлену фінансову звітність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
Норми визначені частиною шостою ст. 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
Згідно з абзацом першим п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» платниками, які складають фінансову звітність згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами проставляється позначка «+» у відповідній графі: П(С)БО або МСФЗ.
Відповідно до абзаців четвертого – шостого п. 50.1 ст. 50 ПКУ платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.
Таким чином, якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації, таке уточнення здійснюється:
► шляхом подання уточнюючої Декларації, із поданням до неї уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період;
► у складі звітної Декларації з поданням до додатка ВП фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, із зазначенням позначки в таблиці 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється» додатка ВП до Декларації.
Враховуючи зазначене, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи застосовується ПСП у місяці звільнення фізичної особи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП).
Норми передбачені п. п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. п. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 ПКУ ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник ПДФО був звільнений з місця роботи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1539: строк сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування для фізичних осіб.
Пунктом 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на офіційному вебпорталі ДПС України розміщено:
▼ за посиланням ;
▼ за посиланням - наказ Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1009 «Про затвердження Порядку формування та надсилання реєстру платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До відома фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення лише отриманих доходів.
При цьому, ПКУ визначено максимальні обсяги доходів, що дозволяють перебувати платникам податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності в залежності від групи єдиного податку.
У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку такий платник виключається з реєстру платників єдиного податку та переводиться на загальну систему оподаткування, з обов’язковим веденням обліку доходів та витрат.
Такий платник податків зобов’язаний мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ для платників податків на загальній системі оподаткування об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
За наявності у фізичної особи – підприємця документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, сума донарахованих податків та штрафних санкцій може бути максимально зменшена, що вбереже платника податків від додаткових витрат.
Тож, ДПС зауважує на необхідності отримання у постачальників товарів документів, що підтверджують походження товарів та витрат пов’язаних з веденням господарської діяльності, навіть якщо ведення обліку таких товарів та витрат не передбачено ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2021 року отримали понад 8,5 млн грн транспортного податку
Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-липня власники елітних авто Дніпропетровської області спрямували до скарбниць територіальних громад 8 млн 545,2 тис. грн транспортного податку. Про це повідомляє начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Податківці нагадують, що статтею 267 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2021 році 2 млн 250 тис. грн), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Платниками цього податку є власники таких автомобілів.
Ставка транспортного податку з розрахунку на календарний рік становить 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).
Про розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Норми передбачені до п. п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п. п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).
Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).
Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги податкових агентів з туристичного збору!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268. ПКУ
Підпунктом 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
Згідно з п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у Декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п. п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.
Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Враховуючи викладене, у разі, якщо суб’єктом господарювання – податковим агентом протягом звітного кварталу господарська діяльність не проводилася, послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не надавалися та відсутні показники, які підлягають декларуванню, то Декларація за такий звітний квартал не подається.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У звітному кварталі господарська діяльність із забезпечення паркування не проводилася: чи подається декларація збору за місця для паркування транспортних засобів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір) є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Рада), організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Норми визначені п. п. 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування Збором є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, а базою оподаткування – її площа (п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Ставки Збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності (п. 268 прим.1. 3 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2019 року № 550), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності зі Збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.
Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Форма Декларації передбачає зазначення кількості днів провадження діяльності із паркування транспортних засобів (колонка 5 додатка до Декларації).
ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів. Ідентифікатор форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів: J/F 0301207.
Отже, якщо платником збору протягом звітного кварталу не проводилася господарська діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на відведених земельних ділянках, то відсутній показник, який підлягає декларуванню.
Враховуючи викладене, у разі відсутності у платника Збору господарської діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках, то з урахуванням п. 49.2 ст. 49 ПКУ Декларація за такий звітний квартал не подається.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платникам екологічного податку про ставки екоподатку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проєкт закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесені зміни, зокрема, до п. 243.4 ст. 243 ПКУ згідно з яким ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10, 00 гривень за 1 тонну.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про підстави, за яких контролюючий орган відмовляє у взятті на облік рахунку платника податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), підставами для відмови у взятті контролюючим органом рахунка на облік є:
1) відсутність платника податків на обліку в контролюючому органі;
2) наявність інформації про зняття з обліку в контролюючому органі чи запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
3) некоректна дата зміни рахунку за стандартом IBAN – дата зміни рахунку є ранішою, ніж дата відкриття рахунку, номер якого було змінено, або дата зміни рахунку є пізнішою, ніж дата завершення перехідного періоду, встановленого для проведення зміни (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN;
4) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про відкриття такого рахунку іншому платнику податків або зазначеному платнику податків, але з іншою датою операції (крім рахунків у цінних паперах);
5) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку.
Надходження до фінансової установи повідомлення-відповіді з такою причиною відмови свідчить про те, що рахунок уже взято на облік контролюючим органом. У такому разі повідомлення-відповідь буде містити дату взяття рахунку на облік у контролюючому органі.
Отримання фінансовою установою повідомлення-відповіді з причиною відмови у зв’язку з наявністю в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку є підставою для початку видаткових операцій за цим рахунком платника податків;
6) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до ЄДР відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи;
7) наявність судового рішення щодо заборони взяття рахунків на облік у контролюючих органах;
8) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про закриття такого рахунку (крім рахунків, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України);
9) відсутність у ЄДР платника податків – фізичної особи – підприємця або юридичної особи чи її відокремлених підрозділів, іншої організації, які відповідно до законодавства мають бути включені до ЄДР;
10) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про закриття рахунку, щодо якого в повідомленні від фінансової установи надійшла інформація про зміну рахунку за стандартом IBAN;
11) надходження в повідомленні про зміну рахунку за стандартом IBAN інформації про попередній рахунок (у старому форматі), яка не відповідає відомостям Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб чи Реєстру самозайнятих осіб (рахунок відкритий іншому платнику податків або зазначеному платнику податків, але з іншою датою операції).
Перелік кодів причин відмови у взятті на облік рахунку платника податків наведено в додатку 8 до Порядку (п. 2 розділу ІІІ Порядку).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Тобто в торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Юрособа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю з урахуванням строків давності, визначених ПКУ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Норми визначені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізособам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язань щодо застосування РРО/ПРРО законодавством не передбачено
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що дія Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або ПРРО.
Встановлення інших норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
При цьому, нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування РРО/ПРРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізособа має декілька об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу: що з податком на нерухомість?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Норми встановлені 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Водночас, п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Сума сплачена роботодавцем за навчання найманого працівника одним платежем за період навчання в декілька років: що з ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Норми визначені до п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
При цьому, законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.
Враховуючи викладене, якщо роботодавець сплатив за навчання фізичної особи – найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної, то така сума сплачена роботодавцем оподаткуванню ПДФО не підлягає.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Норми визначні п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Норми визначені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин (п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Суб’єкт господарювання, який не отримував спеціальний дозвіл та видобуває підземну воду до 5 куб. метрів на добу, не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води. При цьому у такого суб’єкта відсутній обов’язок із складання та подання податкової звітності з рентної плати, а також документів щодо підтвердження обсягів видобутої підземної води.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Нарахування земельного податку за земельну ділянку, яка перебуває у спільній сумісній власності кількох фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).
Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:
а) подружжя;
б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;
в) співвласників жилого будинку;
г) співвласників багатоквартирного будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:
● у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
● пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.
Слід зазначити, що платники плати за землю відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
● розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
● права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
● розміру ставки земельного податку;
● нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Норми встановлені 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Також, ст. 1 3акону України вiд 02 лютого 1996 pоку № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено, що гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема, iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних iнтересів.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст. 18 Закону № 393).
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 Закону № 393).
Отже, у разі виявлення розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу у відповідності до вимог Закону № 393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Наказ № 783: подання декларації про майновий стан і доходи фізичними особами - «незалежниками» (іноземцями та особами без громадянства)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.
Відповідно до п. 14, п. п. 5 п. 98 розділу I Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», абзацу четвертого п. 2 розділу I Закону України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», пунктами 5, 6 розділу I Закону України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 783), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», а саме викладено у новій редакції:
● Форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація);
● Інструкцію щодо заповнення податкової декларації (далі – Інструкція).
Пунктом 4 Наказу № 783 установлено, що податкова декларація у редакції Наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про відображення платником ПДВ у податковому обліку операцій з відшкодування ПДВ працівникам за розмови по телефону
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
► придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
► придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
► ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Норми передбачені п. 198.3 ст. 198 ПКУ.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому платник ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПКУ визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання.
Водночас, при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
З 25 серпня набрала чинності нова декларація з прибутку за угодою про розподіл продукції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 25.08.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.06.2021 № 332 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.08.2021 за № 1038/36660), (далі – Наказ № 332), яким затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції (далі – Декларація).
Декларація складається з основної частини та шести додатків, а саме з:
- Додатка ПВ до рядка 02;
- Додатка ПН до рядка 07 ПН;
- Додатка КВ до рядка 03 КВ;
- Додатка АМ до рядка 02.2.2 АМ;
- Додатка ТЦ;
- Додатка ВП до рядків 08 – 10.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 336 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом з податку на прибуток за угодою про розподіл продукції є календарний квартал. Тож інвестор (оператор) подає щоквартально декларацію з податку на прибуток за кожний звітний податковий квартал.
При цьому, обовʼязок з подання річної податкової декларації і сплати авансових внесків з податку на прибуток до інвестора (оператора) за угодою про розподіл продукції не застосовується.
Для звітної (звітної нової) Декларації звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюється за наявності Додатка ВП. Для уточнюючої Декларації звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.
Наказ № 332 офіційно опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.08.2021 № 65.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо перерахування коштів з єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунку ДПС керується, зокрема, податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків розрахункових документах на зарахування коштів на єдиний рахунок, у т.ч. інформацією про одержувача/одержувачів платежу (відповідно до пунктів 35 прим. 1.5 та 35 прим. 1.7 статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України).
У випадках перерахування платником коштів на єдиний рахунок без визначення у розрахунковому документі одержувача/одержувачів платежу такі кошти будуть перераховані до бюджетів та фондів на підставі інформації, що міститься в поданих платником податків податкових деклараціях (розрахунках)/звітах, за якими настав строк сплати податкових зобов'язань/зобов'язань, з урахуванням встановленої Кодексом черговості сплати.
Платником податків у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документу у разі сплати коштів на єдиний рахунок без визначення одержувача/одержувачів коштів заповнюються лише сума коштів, яка сплачується на єдиний рахунок, та податковий номер такого платника.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1539: декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі наявності у нього готівкових коштів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності 21.07.2021, розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим підрозділом 9 прим. 4.
Підпунктом «г» п. 5 підрозділу 9 прим. 4 розділу. XX ПКУ визначено, що об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.
Водночас, п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Отже, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Згідно з п. 9 підрозділу9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набирає чинності з 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).
Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розділу V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розділу I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).
Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунку;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).
Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:
1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
3) порушеннями у сфері валютного законодавства;
4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.
2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розділу III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.
Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Керівництво Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завітало до м.Кам’янське
Місто Кам’янське Дніпропетровської області – центр Кам’янського району Дніпропетровської області. Промисловий комплекс м. Кам’янського складається з металургійної, хімічної, машинобудівної, електроенергетичної, деревообробної, харчової, легкої промисловостей та інших галузей народного господарства.
Сьогодні, 26 серпня 2021 року, до м. Кам’янське здійснено виїзд робочої групи у складі провідних фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Робочу групу очолив в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій.
З метою проведення зустрічей з представниками бізнесу, керівниками і представниками територіальних громад (далі – ТГ) та надання практичної допомоги працівникам структурних підрозділів ГУ ДПС Кам’янського району Дніпропетровщини у складі робочої групи задіяні керівники підрозділів ГУ ДПС.
Леонов Валерій на зустрічі з представниками ТГ звернув увагу на значенні співпраці податкової служби області та ТГ.
Також в. о. заступника начальника ГУ ДПС зупинився на важливості інвентаризації землі та перевагах електронних сервісів ДПС України для платників податків.
ДПС України продовжує цифровізацію та на практиці реалізує принцип прозорості та відкритості своєї діяльності.
Під час виїзду робочої групи презентовано Інтерактивну податкову карту України, яку впроваджує ДПС. Її запровадження – це забезпечення громадян та бізнес-спільноти в онлайн режимі в будь-який час без звернення до органів ДПС отримувати актуальну податкову інформацію щодо агрегованих показників у частині сплачених сум податкових платежів, нарахованих податкових зобов’язань, сум податкового боргу, надміру сплачених сум та суми платежів, які сплачені та будуть нараховані у наступних періодах.
Крім того, акценти зроблено на взаємодії ГУ ДПС та ТГ при організації роботи мобільного ЦОПу, розширенні та удосконаленні електронних сервісів ДПС, взаємодії ГУ ДПС та ТГ під час проведення заходів з погашення боргу; на питаннях трудових відносин; комунікаціях з платниками податків.
Також, окремим питанням діалогу стала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка запроваджується з 01 вересня 2021 року і триватиме до 01 вересня 2022 року, та особливості її проведення.
Члени робочої групи відвідали центри обслуговування платників Кам’янської, Вільногірської, Верхньодніпровської, Жовтоводської та П’ятихатської державних податкових інспекцій ГУ ДПС.
На робочих зустрічах, які проведено з бізнесом Кам’янського району Дніпропетровщини, увага приділялась питанням, пов’язаним з нарахуванням юридичними особами середньомісячної заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму, особливо тими, які мають значні обсяги постачання (послуг) та які здійснюють діяльність у галузі сільського господарства; невідповідності між задекларованим обсягом та нарахованою (виплаченою) заробітною платою найманим особам фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку 3 групи; сплати податку на додану вартість фізичними особами – підприємцями та інше.
Спільні зустрічі податківців з бізнес-спільнотою завжди є результативними. Платники отримують важливу інформацію, яка стане їм у нагоді під час ведення господарської діяльності.
Також керівництвом підрозділів ГУ ДПС проведено робочі зустрічі з фахівцями структурних підрозділів Кам’янського району з метою надання їм практичної допомоги за напрямками роботи, пов’язаними з виконанням функціональних обов’язків.
Питання виявлення та опрацювання податкових ризиків, повноти вжиття заходів по погашенню податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску – основні теми обговорення під час спілкування з фахівцями структурних підрозділів Кам’янського регіону.
Спілкування – це не тільки обмін інформацією, але й організація спільних дій. Ефективне спілкування неможливе без правильного сприйняття, оцінки, взаєморозуміння партнерів.
Комунікації як з бізнесом, ТГ, так і з фахівцями структурних підрозділів різних районів Дніпропетровської області, які вже стали традицією, є плодотворними, адже допомагають орієнтуватись в економічній, податковій і професійній сферах та надають можливість визначати пріоритети у напрямку забезпечення надходжень до бюджетів.
В ІА «МОСТ-Днепр» пройшла пресконференція на тему «Особливості застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців»
Заступником начальника управління – начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксаною Бабкіною 26.08.2021 в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію на тему «Особливості застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців».
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ», з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців.
Фізичні особи – підприємця, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділяються на групи:
- перша група (здійснюють роздрібну торгівлю з торгівельних місць на ринках, надання побутових послуги визначених в п.291.7 ст.291 Кодексу) без використання праці найманих осіб;
- друга група (здійснюють надання послуг населенню, платникам єдиного податку, виробництво, продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, крім посередницьких послуг з купівлі ,продажу, оренди майна, виробництва продажу ювелірних виробів) використовують працю не більше 10 найманих осіб;
- третя група (здійснюють всі види діяльності, крім заборонених для платників єдиного податку) без обмежень щодо використання праці найманих осіб;
- четверта група, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарі
Протягом 2021 року внесені наступні зміни
1. Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 01.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) збільшено граничного обсягу доходу для застосування спрощеної системи оподаткування. А, саме :
- для першої групи до 167 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 167*6000= 1002 000грн.).
- для другої групи до 834 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 834*6000= 5 004 000грн.).
- для третьої групи до 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 1167*6000= 7002 000грн.).
2. Крім того, з 01.01.2021 Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» внесено зміни, зокрема, до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо збільшення загальної площі житлових приміщень та/або їх частин, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, яку фізична особа – підприємець платник єдиного податку може надавати в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.
3. Законом України від 14.07.2020 №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено зміни до вимог для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку щодо ведення Книги обліку доходів (для платників єдиного податку 1-2 та 3 груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку 3 групи, які є платниками ПДВ) .
Так, підприємці ведуть облік у довільній формі (робити записи в зошиті, журналі, таблиці Excel або продовжувати вести книгу) шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а не щоденно.
В той же час, залишається обов’язок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку дотримуватися вимог підпунктів 44.1 та 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання.
Нагадуємо, що зберігати Книгу необхідно протягом трьох років з моменту закінчення звітного періоду, у якому зробили останній запис.
Міністерство Фінансів України наказом від 9 грудня 2020 №752 оновлено форми:
- податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця першої-третьої груп;
- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Зокрема, у декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця тепер вказуються: електронна адреса, номер телефону та з'явився додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
У декларації платника єдиного податку IV групи з'явилися окремо розрахункова частина декларації для юридичних осіб та ФОП з додатковим додатком «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Податкові декларації подаються за новими формами за податкові звітні періоди 2021 року.
Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Повідомляємо, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області:
кількість фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування постійно зростає і складає 109 189 осіб: на 1 групі 13 227 осіб, на 2 групі – 44 967осіб, на 3 групі – 50 992 особи, на 4 групі - 3 особи.
( в 2020 році 102 893 особи, в 2018 році 88 722 особи, в 2014 році -72007 осіб, в 2012 році 49847 осіб);
сума єдиного податку сплаченого фізичними особами – підприємцями постійно зростає, для порівняння:
- в 2012 році сплачено 231,7 млн. грн.,
- в 2014 році - 395,2 млн. грн.,
- в 2016 році – 853,9 млн. грн.,
- в 2018 році – 1 603,6 млн. грн.,
- в 2020 році - 2 243,8 млн. грн.,
- за І півріччя 2021 року - 1 291,8 млн. грн.
Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області відкрито для співпраці з фізичними особами – підприємцями щодо надання роз’яснень по перевагам застосування спрощеної системи оподаткування.
Термін, протягом якого необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Норми встановлені п. 57.3 ст. 57 ПКУ.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи звільняється від сплати єдиного внеску працюючий у роботодавця пенсіонер за віком?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюється Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, є платниками єдиного внеску.
Норми передбачені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464.
Платники єдиного внеску, зокрема, роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиного внеску за застрахованих осіб (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).
Звільнення від сплати єдиного внеску за працюючих на підприємстві, в установі, організації (у роботодавця) пенсіонерів законодавством не передбачено.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва можливо не застосовувати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Норми встановлені п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями.
До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань?
Нормами п. 124.1 cт. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Крім того, статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.
Так, на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за порушення платником податків правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені) контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 124 ПКУ.
Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:
► суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного контролюючим органом за результатами перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (включаючи день погашення);
► суми грошового зобов’язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Крім цього, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.
Водночас, п. 124.5 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Про це проінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У таблиці даних платника ПДВ коди товарів та коди послуг, придбаних у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, проставляються
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).
Згідно з п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.
Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Затверджено форму одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядок її подання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що , який набуває чинності з 01.09.2021, зареєстровано Міністерством юстиції України 19.08.2021 за № 1090/36712.
Нагадуємо, що з 1 вересня 2021 року розпочинається громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування буде відбуватися шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Мобільний ЦОП завітав до мешканців села Мар’янівка Мар’янівського старостинського округу Кам’янського району
До мешканців села Мар’янівка Мар’янівського старостинського округу Кам’янського району Дніпропетровської області 18 серпня 2021 року організовано виїзд мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі в. о. заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова (у режимі онлайн), начальника Жовтоводської ДПІ ГУ ДПС у Олени Дубінчук, працівників ЦОПу Жовтоводської ДПІ ГУ ДПС та за сприянням старости Мар’янівського старостинського округу Кам’янського району Тетяни Полюхович.
Під час роботи мобільного ЦОПу Валерій Леонов звернув увагу на те, що на сьогоднішній день пріоритетним питанням є налагодження системної партнерської роботи з територіальними громадами щодо надання адміністративних послуг, інформаційно-роз’яснювальної підтримки шляхом проведення виїзних семінарів-нарад, засідань «круглих столів» та акцентував увагу присутніх на набрання чинності Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Олена Дубінчук проінформувала мешканців громади, що з 01 вересня 2021 року стартує кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами доходів та надав відповіді з питань застосування положень Податкового кодексу України стосовно такого декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
Під час заходу платникам були роз’яснені переваги користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема Електронним кабінетом.
Найбільш популярний сервіс ДПС, який забезпечує безконтактну взаємодію платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, є Електронний кабінет.
Також, присутніх ознайомлено зі сторінками ДПС України на Facebook та YouTube, Telegram-каналом, сторінкою «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook.
Фахівцями, задіяними в роботі мобільного ЦОПу, від мешканців громади прийнято заяву щодо отримання відомостей з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (форма № 10ДР), 5 заяв про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР), заяви на отримання облікової картки фізичної особи – платника податків (форма № 1ДР), надано 11 усних консультацій. За результатами роботи мобільного ЦОПу надано 7 адміністративних послуг, розповсюджена власна друкована продукція, у т. ч. буклет «Особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб», брошура «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування», пам’ятка «Одноразове добровільне декларування» тощо.
За результатами виїзду та зустрічі з керівником громади прийнято рішення щодо спільних зусиль податківців і представників Мар’янівського старостинського округу Кам’янського району стосовно розширення бази оподаткування та пошуку додаткових резервів надходжень податків та зборів.
Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна про одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Днями на хвилях Дніпровської філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA: ДНІПРО» начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна повідомила про основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набрав чинності 21 липня 2021 року.
Вона зупинилась, зокрема, на наступних питаннях:
- що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – декларування);
- хто може декларувати та хто не має права подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – одноразова декларація);
- період та порядок подання одноразової декларації; відомості, що відображаються в одноразовій декларації;
- об’єкти декларування;
- які активи не можуть бути об’єктами декларування;
- ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір).
Чуб Ганна також акцентувала увагу на гарантіях, передбачених Законом № 1539 для декларантів.
Прийнятий Закон – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Одноразове добровільне декларування, яке проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2021 року та передбачає сплату збору – це не тільки унікальна можливість та право фізичної особи задекларувати належні їй активи, а також соціальна відповідальність.
Мобільний ЦОП для жителів Пушкарівського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади у Кам’янському районі
На прохання в. о. старости Пушкарівського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади у Кам’янському районі Редьки Олександра Володимировича та мешканців округу 19 серпня 2020 року Верхньодніпровською ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснено виїзд до жителів територіальної громади, для вирішення невідкладних питань з оподаткування, забезпечення зручних та доступних умов для декларування та отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами.
У ході заходу проведено інформаційно-роз’яснювальну та консультаційну роботу з питань нарахування, сплати та надання пільг по земельному податку і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; змін порядку подання звітності по єдиному соціальному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; заповнення поля «Призначення платежу» в розрахункових документах, обов’язку платників щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, за формою № 20-ОПП; внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків; впровадження електронних сервісів ДПС, щодо переваг «Електронного кабінету», безкоштовного отримання КЕП; врегулювання податкового боргу.
Під час виїзду мобільного ЦОПу акцентовано увагу на одній з важливих новацій податкового законодавства – Законі України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», що набрав чинності 21 липня 2021 року. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування розпочинається з 01 вересня 2021 року та триватиме до 01 вересня 2022 року. Начальник Верхньодніпровської ДПІ ГУ ДПС надала роз’яснення, хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, яка інформація відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, який спосіб подання такої декларації.
Під час виїзду фахівцями прийнято заяви:
- за формою № 5ДР – 32 шт.;
- щодо проведення звірки даних з податку на майно з фізичних осіб – 35 шт.
Для забезпечення своєчасної сплати податків і зборів декларантами надані реквізити рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевого бюджетів.
Відвідувачі мобільного ЦОПу отримали примірники друкованої продукції інформаційно-роз’яснювального характеру.
Чи можна змінити назву особистого ключа або кваліфікованого сертифіката?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка не підлягає зміні. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його подальшого використання.
Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи звільняються від сплати єдиного внеску ФОП у зв’язку із призовом на строкову військову службу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що правові та організаційні засади забезпечення збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної з веденням обліку, умовами та порядком нарахування та сплати єдиного внеску. Дія інших нормативно – правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці (ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування.
Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, ЄВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиного внеску для ФОП, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Отже, ФОП, призвані на строкову військову службу, сплачують єдиний внесок на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону № 2464.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Помилково сплачені суми податкових зобов’язань з ПДВ платник може повернути з бюджету через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Дії платника, якщо при завантаженні ПРРО програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, якщо при завантаженні програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія), то у такому разі касиру, при виконанні входу на ПРРО, необхідно обрати місце розташування ключа та сертифіката касира для отримання даних про зареєстровані та доступні господарські одиниці та каси.
При цьому ключі та сертифікати повинні перебувати в одній теці та інформація в файлах не повинна дублюватися.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон України № 1539: контролюючим органом проводиться камеральна перевірка одноразових (спеціальних) добровільних декларацій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб.
Так, нормами до п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування.
Крім того, п. 13 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ передбачено, що податкова перевірка центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, зазначена декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації (п. п. 15.1 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).
Зауважуємо, що метою проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Мобільний ЦОП для мешканців Саксаганської територіальної громади
До мешканців Грушуватського старостинського округу Саксаганської територіальної громади Кам’янського району Дніпропетровської області 18 серпня поточного року організовано виїзд мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі в. о. заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова (у режимі онлайн), начальника П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС Олександра Дубінчука, працівників ЦОПу П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС та за сприянням старости Грушуватського старостинського округу Оксани Котової.
Під час роботи мобільного ЦОПу Валерій Леонов звернув увагу на те, що на сьогоднішній день пріоритетним питанням є налагодження системної партнерської роботи з територіальними громадами щодо надання адміністративних послуг, інформаційно-роз’яснювальної підтримки у форматі виїзних семінарів-нарад, засідань «круглих столів» тощо та акцентував увагу присутніх на набрання чинності Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Олександр Дубінчук проінформував мешканців громади, що з 01 вересня 2021 року розпочинається кампанія добровільного декларування громадянами доходів та надав вичерпні відповіді по застосуванню положень Податкового кодексу України у зв’язку з запровадженням одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
Під час заходу платникам були роз’яснені переваги користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема Електронним кабінетом.
Електронний кабінет – найбільш популярний сервіс ДПС, який забезпечує безконтактну взаємодію платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Під час надання послуг мобільним ЦОПом серед присутніх розповсюджена власна друкована продукція, у т. ч. буклет «Особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб», брошура «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування», пам’ятка «Одноразове добровільне декларування» тощо.
У результаті виїзду мобільного ЦОПу надано 36 адміністартивних послуг, а саме: подано 5 заяв за формою № 1ДР, подано 11 заяв за формою № 10ДР та подано 20 заяв за формою № 5ДР, надано понад 30 усних консультацій.
На завершення зустрічі Олександр Дубінчук висловив впевненість, що результатом співпраці стане відповідальне ставлення до вимог законодавства і своєчасне виконання обов’язків кожним громадянином, і як результат – розвиток та процвітання новостворених територіальних громад.
Староста Грушуватського старостинського округу Оксана Котова подякувала за надання важливої та актуальної інформації і висловила бажання співпрацювати у питаннях отримання адміністративних послуг і у подальшому.
Роботодавці зобовʼязані дотримуватись норм законодавства про працю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю в Україні (далі – КЗпП) роботодавці несуть фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Так, статтею 41 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 грн до 1700 гривень). За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 5100 гривень).
За безпідставну невиплату зарплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином, передбачено згідно ст. 175 Кримінального кодексу України – кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 грн до 17 000 грн) або виправних робіт на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо зарплату не виплатили через нецільове використання коштів, призначених для її виплати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн – 25 500 грн) або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Отже, роботодавцям необхідно працювати у правовому полі, виконуючи норми законодавства про працю.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для простоти і зручності сплати податків і зборів використовуйте єдиний рахунок!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01.01.2021 набули чинності ст. 351 Податкового кодексу України (ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).
У зв’язку з цим, за бажанням платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.
При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.
Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я ДПС України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.
У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.
Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.
Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 351.5, 351.7 ст. 351 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.
Процедуру переходу на єдиний рахунок див. за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Сервіс «Пульс» ДПС України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Протидія корупції в органах ДПС України
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)
