Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

2021-08-18 11:33 37 Нравится

До уваги фінансових агентів!

Державна податкова служба України нагадує, що на виконання УГОДИ між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) проходить подання звітності FATCA. Граничний строк подання – 1 вересня о 00.00 за київським часом.

Усі питання, що виникають при подачі звітності, Ви можете задати засобами електронного зв’язку на електронні адреси ДПС: FATCA@tax.gov.ua або fatca.test@tax.gov.ua.

Просимо всіх фінансових агентів, які підзвітні FATCA, долучитися до подання звітності.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію?

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування

Національний банк України повідомив про розширення переліку операцій за поточними рахунками фізичних осіб (резидентів та нерезидентів). Так, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті.

Зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Також Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.

Відповідні зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 12 серпня 2021 року № 86 "Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті". Вони набирають чинності з 01 вересня.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Викрито схему ухилення від оподаткування з використанням підміни номенклатури товарів

Податківцями спільно зі співробітниками Управління Служби безпеки України у Тернопільській області викрито схему штучного формування податкового кредиту шляхом підміни номенклатури товарів.

Встановлено низку підприємств, які здійснювали оформлення безтоварних операцій для підприємств реального сектору економіки з метою мінімізації сплати податків та/або отримання (відшкодування) з ПДВ за рахунок підміни номенклатури товарів на загальну суму понад 64 млн грн.

У теперішній час тривають слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч.3 ст.191 КК України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС пропонує удосконалити процедури погашення податкового боргу

Державна податкова служба України працює над удосконаленням процедури погашення податкового боргу, що унеможливить застосування порушниками прогалин діючого законодавства в частині відсутності норми щодо розповсюдження права податкової застави на період адміністративного та/або судового оскарження.

Так, наприклад, ГУ ДПС у Київській області, за результатами перевірки ТДВ «Узинський цукровий завод» встановлено порушення в частині виробництва спирту та його зберігання без ліцензії, внаслідок чого складено акт та прийнято податкові рішення на загальну суму грошового зобов’язання понад 172,5 млн гривень.

У результаті оскарження платником у судовому порядку податкових повідомлень-рішень, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду задоволено касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області. Рішення судів попередніх інстанцій скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТДВ «Узинський цукровий завод» про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

З урахуванням положень п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України протягом 10 робочих днів з моменту проголошення Верховним Судом рішення платник має право сплатити суму визначеного грошового зобов’язання у добровільному порядку. В іншому випадку таке зобов’язання набуде статусу податкового боргу, а його стягнення здійснюватиметься у порядку, визначеному ПКУ.

Однак, для уникнення відповідальності за несплату узгоджених сум грошового зобов’язання, у т.ч. за рахунок свого майна, користуючись положенням ПКУ та прогалинами діючого законодавства в частині відсутності норми щодо розповсюдження права податкової застави на період адміністративного та/або судового оскарження, одночасно з винесенням Верховним Судом рішення по суті справи, платником в особі засновника здійснено передачу права власності на нерухоме майно на інше підприємство, де він також є засновником.

Для врегулювання зазначеного питання Державною податковою службою запропоновано внести певні законодавчі зміни, якими, зокрема, запровадити:

- застосування податкової застави до платників податків на суму таких донарахувань за результатами контрольно-перевірочної роботи, у разі якщо платник податків оскаржує їх в адміністративному та/або судовому порядку;

- податкова застава не знімається на весь період оскарження;

- у разі підтвердження правомірності прийнятих органами ДПС рішень, заставне майно використовується як джерело погашення таких донарахованих сум у разі їх несплати платником добровільно, у порядку ст. 57 ПКУ;

- у разі прийняття рішень на користь платника податків така податкова застава знімається;

- протягом оскарження податкових повідомлень-рішень заставне майно не вилучається органами ДПС, а залишається у власності платника податків.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № 5600 від 02.06.2021, прийнятий Верховною Радою України 01.07.2021 в І-му читанні) в частині удосконалення процедури погашення податкового боргу платника податків передбачає забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань.

Державна податкова служба наголошує, що ці та інші зміни спрямовані на практичну реалізацію основоположних принципів функціонування податкової системи, що є запорукою наповнення дохідної частини бюджету для добробуту усіх громадян та держави в цілому.

Що стосується підприємства-боржника – ТДВ «Узинський цукровий завод», то наразі контролюючим органом готуються матеріали для звернення до суду з позовом про визнання укладених підприємством договорів недійсними та скасування записів про державну реєстрацію, а також звернення до правоохоронних органів для надання оцінки діям посадових осіб підприємства-боржника в межах положень Кримінального кодексу України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Велика СКРУТа

Тиждень тому ДПС мала задоволення спостерігати за реакцією (https://www.facebook.com/SFSofUkraine/posts/4561705990530022) наших сусідів та колег з ДФС з приводу оприлюднення у телевізійному сюжеті прикладу їх «роботи» у приміщенні Головного управління ДПС у Київській області: https://www.youtube.com/watch?v=iKSjYz9vyc0.

Реакція виявилась вкрай нервовою та бурхливою: колеги скаржились, що їх оббрехали, недослухали, незрозуміли і взагалі – це все підступи ворогів через конкурс на посаду Голови БЕБ. Мабуть саме через надмірне хвилювання вони почали плутати події, факти та документи, згадувати імпортовані автомобілі, знайдені їх аналітиками, через які вони, начебто, здійснили ударно-штурмовий візит до підрозділу ДПС в Київській області, та жалітись, що ДПС не хоче сприяти їм у їх нелегкій справі, приховуючи від них відомості та відмовляючи у задоволенні поспілкуватись.

Як добрі сусіди, ми вирішили допомогти ДФС пригадати факти та їх послідовність, виконати їх побажання щодо оприлюднення «номерів сотень вихідних листів, що були відправлені до ДФС» (і навіть більше), особливо враховуючи, що ми чесно дочекались, коли їх шановний Голова викладе свої погляди і плани на життя комісії з обрання голови БЕБ, тож на конкурс ми аж ніяк не впливаємо.

Отже пропонуємо усім охочим на власні очі ознайомитись із найцікавішим – «двома аркушами паперу» від ДПС, на яких остання «інформувала про ймовірну протиправну діяльність двох підприємств – імпортерів авто».

Як легко переконатись, «два аркуші паперу» були лише супровідним листом, яким до ДФС спрямовувався електронний додаток, зі змістом якого ДПС (із дотриманням вимог щодо збереження конфіденційної інформації) і надає сьогодні можливість ознайомитись. До речі, таких листів було два, тож і другий лист ми так само оприлюднюємо.

Для тих, кого налякали нескінченні стовпчики цифр і позначок пояснюємо, що листи містили зібрану співробітниками ДПС інформацію про діяльність низки підприємств – імпортерів автомобілів, які в подальшому здійснювали їх продаж фізичним особам, проте у податкових накладних зазначали, що ці автомобілі у зборі або, переважно, запчастинами реалізовувались іншим платникам ПДВ, формуючи таким чином у цих платників податковий кредит. Співробітники ДПС не тільки виявили ознаки такої діяльності в ході аналізу ризикових господарських операцій, але і власними силами здійснили попередній збір доказової бази, встановивши перелік тих фізичних осіб, що придбали імпортовані автомобілі (наскільки нам відомо – цілими, а не у вигляді наборів для складання). Саме ці матеріали і були передані ДПС до правоохоронного органу, яким є ДФС. Що після цього «встановлювали» аналітики ДФС – боїмося навіть і гадати, але подальший напрям діяльності ДФС нам тепер добре відомий з їх власної публікації: ДФС вирішило, що несплачені податки і пов’язані з цим збитки державного бюджету – це не так цікаво, як ламати двері в ДПС.

А, можливо, професійні таланти наших колег просто не дозволяли їм встановити місцезнаходження чогось, прихованого краще, ніж будівлі головних управлінь податкової служби, тож наступні півроку вони, за їх же власними поясненнями (за які ми їм щиро вдячні), присвятили захоплюючому бомбардуванню ДПС запитами та викликами на допит. Як наслідок, поки ДФС імітувало бурхливу діяльність, платники податків, операції яких стали предметом аналізу ДПС, оговтались від першого шоку, зрозуміли, що з боку ДФС їм нічого не загрожує, тож взялись рятувати свої способи заробітку, масово оскаржуючи визнання їх такими, що відповідають критеріям ризиковості (внаслідок чого зупинялась реєстрація їх податкових накладних), та намагаючись через суд примусити ДПС ці податкові накладні зареєструвати.

Завдяки високопрофесійній роботі аналітичних та юридичних підрозділів ДПС частині таких спроб вдалося запобігти (для шановних прибічників теорії незаконності зупинок реєстрації податкових накладних як інструменту повідомляємо: так, ДПС вчиться вигравати такі справи і має в цьому перші успіхи), але ризики втрат для державного бюджету залишаються високими.

Враховуючи це, ДПС вживає низку заходів для того, щоб спрямувати нестримну активність наших колег з ДФС у бік захисту економічних інтересів держави. Якщо колеги не заперечуватимуть, ДПС готова інформувати про них громадськість. Так само, якщо бажання наших колег про «оприлюднення сотень номерів листів» залишається незмінним – ми готові продовжити знайомити суспільство з найбільш цікавими з них, а також з тими подіями, що навколо них відбувалися та відбуваються. Колектив ДПС має усі підстави пишатися результатами своєї роботи, готовий у будь-який момент їх продемонструвати, а тому ми не маємо потреби анонімно зливати документи через черговий інформаційний «смітник», щоб приписати собі чужі досягнення.

Що стосується скарг наших шановних сусідів на те, що ми ігноруємо їх запити, нагадуємо їм, що чинне кримінально-процесуальне законодавство України зобов’язує органи слідства не тільки збирати докази, але і робити це законним шляхом, у протилежному випадку такі докази будуть просто проігноровані судом. Законний шлях до отримання конфіденційної інформації про платників податків у кримінальному процесі – тимчасовий дозвіл на доступ до речей і документів, наданий судом. Це просте правило вже зрозуміли усі правоохоронні органи, і лише колеги з ДФС чомусь вважають, що «деякі звірі рівніші за інших».

Щиро сподіваємося, що це пояснюється виключно їх недостатньою обізнаністю у кримінальному процесі, а не свідомим бажанням дати можливість в суді адвокатам іншої сторони просто винести з процесу неправомірно зібрані докази та розвалити усю справу. Так само сподіваємся, що ті з колег, хто потрапить на роботу до БЕБ, приділять достатньо уваги вивченню основ кримінального процесу та напрацюванню навичок роботи з документами і не пропускатимуть електронний додаток у супровідних листах, щоб потім не виглядати відверто незграбно, коли такими «двома аркушами» будуть ілюструвати їх публічні повідомлення про нечувані успіхи в аналітичній роботі.

P.s. Колеги, ми розуміємо, що у вас конкурс, СКРУТне становище і все таке, але ноутбук та телефон нашому працівнику поверніть, будь ласка. Це вам достатньо лише розповідати, що ви передаєте матеріали нам, а людині треба працювати.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Суд задовольнив касаційну скаргу податківців щодо донарахування підприємству 52,41 млн гривень

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкових повідомлень-рішень на загальну суму 52,41 млн гривень.

Так, судом підтримано позицію ГУ ДПС в Івано-Франківській області та зроблено висновок про те, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України у разі внесення до статутного капіталу іншого товариства нерухомого майна датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата відвантаження товару, яка полягає у переданні права розпоряджатися таким майном, зокрема шляхом складання акта прийому-передачі, а не дата державної реєстрації прав на таке майно.

Колегія суддів зауважила, що приписи пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України не ставлять дату виникнення податкового зобов`язання з ПДВ у залежність від дати переходу права власності на товар. Вжитий в пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України термін «відвантаження товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника, або іншого, оформленого у визначеному законом порядку, передання майна.

Відтак, Верховний Суд резюмував, що застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин приписів Цивільного кодексу України та Закону № 1952-IV в частині визначення моменту виникнення у суб’єкта господарювання права власності на передане до його статутного капіталу нерухоме майно, є помилковим та здійснене без урахування приписів частини другої статті 1 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, судом касаційної інстанції взято до уваги аргументи ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо усталеності позиції Верховного Суду про те, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), постановах Верховного Суду від 27.02.2018 в справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15 та постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ГУ ДПС в Івано-Франківській області задоволено, скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог АТ «Оріана» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Таким чином, судом підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкових повідомлень-рішень на загальну суму 52,41 млн грн.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

ДПС фіксує непоодинокі випадки перевищення обсягів доходів платниками єдиного податку

Звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, що з 6 серпня 2020 року знято мораторій на проведення перевірок відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ з питань припинення підприємницької діяльності.

Під час перевірок встановлюються непоодинокі випадки, коли платники податків перевищують обсяги доходів, які дозволяють перебувати на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Як наслідок, за результатами документальних перевірок платників переводять на загальну систему оподаткування та виключають з реєстру платників єдиного податку.

За 1 півріччя 2021 року виявлено 28 таких випадків. Загалом за результатами зазначених перевірок донараховано понад 80 млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до ст.292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Проте, оскільки більшість платників податків (спрощенців) не ведуть податковий облік, не зберігають первинні документи, тому у разі переведення платника єдиного податку на загальну систему оподаткування відсутня можливість зменшення оподаткованого доходу на суму документально підтверджених витрат, які пов’язані з отриманням доходу. Внаслідок цього за результатами перевірок донараховуються значні суми по податках та зборах.

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до п.1 ст.44 ПКУ – для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Зважаючи на зазначене, Державна податкова служба України рекомендує фізичним особам – підприємцям, які застосовують спрощену систему оподаткування, забезпечувати зберігання первинних документів та вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Викрито схему ухилення від сплати ПДВ, яка коштувала бюджету 47 млн гривень

Податківці Одещини спільно з ГУ ДФС в Одеській області встановили низку підприємств, які за рахунок оформлення нереальних операцій мінімізували сплату податку на додану вартість.

З’ясувалося, що документи з постачання продукції оформлялися на адресу підприємств, які в подальшому здійснювали експортні операції, невластиві основному виду діяльності. За рахунок оформлення нереальних господарських операцій загальна сума ухилення від сплати ПДВ склала понад 47 млн гривень.

На теперішній час тривають слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Фізичними особами сплачено до місцевих бюджетів 37 млн гривень транспортного податку

Протягом січня-липня 2021 року фізичні особи - платники транспортного податку сплатили до місцевих бюджетів 37 млн грн транспортного податку.

У липні надійшло 5,9 млн гривень.

Нагадаємо, що транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно). При цьому середньоринкова вартість таких автомобілів має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка транспортного податку становить 25 тис. грн за кожний автомобіль.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

У поточному році до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Ferrari, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rolls-Royce, Tesla, Mclaren. Загалом 248 моделей, які підлягають оподаткуванню у 2021 році.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Щодо строків сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до Закону України від 15.06.2021№ 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" (набрав чинності з 21.07.2021 р.) cплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України;

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Одноразове добровільне декларування є правом, а не обов’язком фізичної особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 21 липня 2021 року набрали чинності окремі норми Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Декларація подається виключно в електронній формі.

Подача такої декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи.

Понад 8 млн грн ПДФО не сплачено фізособою, яка працювала без реєстрації суб’єктом господарської діяльності

Податківці Рівненщини спільно з підрозділами ГУ ДФС у Рівненській області встановили факти незаконного здійснення фізичною особою господарської діяльності з продажу товарів через карткові рахунки. При цьому реєстрація суб’єктом господарської діяльності та реєстрація фізичною особою-підприємцем в органах ДПС у зазначеної особи була відсутня.

Загальна сума доходу, отриманого від здійснення операцій з продажу товарів, становить понад 45 млн гривень.

Таким чином, внаслідок порушення вимог податкового законодавства завдано збитків державі шляхом несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму понад 8 млн гривень.

Наразі зазначені факти відпрацьовуються Головним управлінням ДФС у Рівненській області в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів ФО?

Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)

об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі –

об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Надходження акцизного податку склали 44,8 млрд гривень

За січень-липень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму майже 44,8 млрд грн. Індикативний показник виконано на 103,4 відс., додатково надійшло майже 1,5 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 14 відс, або на 5,5 млрд гривень.

До спеціального фонду державного бюджету у січні-липні 2021 року зібрано 7,7 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 141,9 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло майже 2,3 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 23,4 відс., або на 1,5 млрд гривень.

У липні 2021 року до загального фонду державного бюджету зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму майже 7,9 млрд грн. Виконання індикативного показника склало 106 відс., додатково надійшло 49,7 млн гривень. Порівняно з липнем минулого року надходження збільшилися на 17,5 відс., або майже на 1,2 млрд гривень.

До спеціального фонду державного бюджету у липні 2021 року зібрано 1,5 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це складає 173,8 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 652,4 млн гривень. Порівняно з липнем минулого року надходження зросли на 38,9 відс., або на 430 млн гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Виділення підприємств як спосіб приховування схемних операцій

Для ухилення від оподаткування окремі платники практикують удаване виділення з них інших підприємств.

Так, основне підприємство оформлює нереальні операції з придбання продукції, що ні за номенклатурою, ні за обсягами не відповідають справжнім виробничим потребам. Або ж здійснює необліковану реалізацію товарів широкого вжитку, зокрема, попередньо імпортованих. Як наслідок, у першому випадку формується схемний податковий кредит, у другому – не нараховуються податкові зобов’язання. А у загальному підсумку – ухилення від оподаткування ПДВ.

Для приховування таких оборудок, перш за все для унеможливлення з’ясування контролюючим органом фактичної відсутності нібито придбаних або необліковано реалізованих товарів, платником оформлюється рішення про виділ з нього одного-двох інших підприємств, яким без нарахування ПДВ (дозволяє закон) нібито передаються за розподільчим балансом ці товари.

Зазвичай виділені суб’єкти не реєструються платником ПДВ, не подають фінансової та податкової звітності, не відкривають навіть банківські рахунки, відсутні за податковою адресою тощо. У сукупності це засвідчує нереальний характер їх діяльності.

Утім контролюючі органи принципово реагують на факти ухилення від оподаткування незалежно від способів їх приховування платниками.

Для прикладу, аудитори Сумщини, з’ясувавши подібну схему в ході документальної перевірки одного з виробників алкогольної продукції, донарахували йому зобов’язань з ПДВ на загальну суму майже 22 млн гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Нацбанком врегульовано порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом для одноразового добровільного декларування

З 1 вересня 2021 року стартує одноразове добровільне декларування активів, з яких не були сплачені належним чином податки.

До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках в банках України.

Порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземній валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування затверджено постановою Правління Національного банку України від 5 серпня 2021 року № 83.

Відповідно до постанови, декларант при відкритті спеціального рахунку подає анкету та заяву. В анкеті зазначаються персональні дані платника. Заява є підтвердженням того, що отримані ним активи не належать до таких, які не можуть бути обʼєктами декларування відповідно до закону щодо одноразового добровільного декларування (Закон України № 1539).

Документом, зокрема, визначено як банком здійснюється перевірка декларанта, у яких випадках платнику може бути відмовлено у відкритті такого рахунку, особливості договору, який укладається між банком та декларантом тощо.

Нагадаємо, що скористатися правом подати одноразову добровільну декларацію громадяни можуть з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

З особливостями подання декларації можна ознайомитися у презентації за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/rozyasnennya-dlya-platnikiv/prezentatsii/488597.html.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

За січень-липень сплачено 194,3 млрд грн єдиного внеску

У січні-липні 2021 року платники податків сплатили 194,3 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 19,6 %, або на 31,8 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

У липні 2021 року надійшло 29,3 млрд грн, що на 20,1 %, або 4,9 млрд грн більше липня минулого року.

Така динаміка свідчить про успішність заходів ДПС щодо детінізації економіки та зайнятості населення, що дозволило вивести з тіні неоподатковані доходи.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Юрособа орендує площі як житлового, так і нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку: що зі сплатою за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об’єктом оподаткування земельним податком згідно з ст. 270 ПКУ є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

База оподаткування, ставка, порядок обчислення та сплати, строк сплати визначені статтями 271-287 ПКУ.

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПКУ платником орендної плати за земельну ділянку є її орендар.

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування (у тому числі на умовах оренди), визначені Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до частин першої та другої ст. 42 ЗКУ:

1) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками;

2) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (наразі не затверджено).

Таким чином, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є або підприємства, установи і організації, які здійснюють управління цими будинками і яким земельні ділянки під таким будинком та прибудинкова територія надані у постійне користування, або співвласники багатоквартирного будинку, яким земельні ділянки під таким будинком та прибудинкова територія надані у власність або у постійне користування.

Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗКУ (частина перша ст. 124 ЗКУ).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (ст. 202 ЗКУ). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об’єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 417).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 417 співвласник багатоквартирного будинку – це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини другої ст. 382 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є серед іншого права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина друга ст. 12 Закон № 417).

Зобов’язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень (частина четверта ст. 12 Закону № 417).

Таким чином, власник нерухомого майна в багатоквартирному будинку, має нарівні з іншими співвласниками нести витрати на утримання будинку пропорційно до своєї частини майна, які можуть включати також передбачену законодавством плату за землю щодо земельної ділянки під таким будинком та прибудинкову територію. При цьому безпосереднім платником плати за землю виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників).

У свою чергу, орендар як житлового, так і нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку безпосередньо не набуває прав власності чи користування земельними ділянками, які б підлягали державній реєстрації за таким орендарем відповідно до законодавства.

Отже, підстав для нарахування та сплати плати за землю (у формі земельного податку чи орендної плати за землю державної чи комунальної власності) як у платника податку у нього не виникає.

Довідково: вищезазначені роз’яснення надані узагальнюючою податковою консультацією щодо справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дані щодо РРО/ПРРО платники мають можливість отримати на вебпорталі ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 19 глави 2 розділ II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для інформування суб’єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:

► дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

► дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Разом з тим, згідно з п. 5 розділу І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:

► дані щодо фіскальних номерів програмних РРО (далі – ПРРО) із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

► дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

► «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;

«Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податкова знижка: термін повернення ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сума, яка має бути повернена платнику податку на доходи фізичних осіб, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Норми встановлені п. 179.8 ст.179 Податкового кодексу України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оновлено порядок накладання штрафів за трудові порушення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 28 липня 2021 року № 780 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» оновив порядок накладання штрафів за трудові порушення.

Постановою №780 внесено зміни до:

► Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення;

► Положення про Державну службу України з питань праці;

► Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;

► Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Постанову № 780 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 03.08.2021 № 148

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Набрав чинності Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 14 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).

Закон № 1667 покликаний створити сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу в Україні. Він визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму «Дія Сіті», що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів.

Цей правовий режим передбачає спеціальні умови оподаткування, які будуть визначені Податковим кодексом України.

Закон № 1167 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 13.08.2021 № 153.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО для підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У січні – липні 2021року при проведенні фактичних перевірок почастішали випадки встановлення фактів використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Нагадуємо, що пунктом 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Згідно з абзацом восьмим п. 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).

Згідно з п. п. 1.2. п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Відповідно до п. п. 1.2. п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.

У свою чергу, відповідно до п. 9.1. Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів, та, відповідно до Положення № 13, фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно до технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД передбачено розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом для обов’язкових реквізитів.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100,0 грн).

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів у структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу, та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України вкотре наголошує на необхідності дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону № 265, зокрема в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/492058.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

► заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

► рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

► несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

► рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єкта господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

► рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

► рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

► порушення вимог статті 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

► отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

► встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Норми встановлені ст. 15 Закону № 481.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Продаж товарів через Інтернет з відправленням поштою та з післяплатою із використанням послуги «накладений платіж»: що з РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує , що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

▼ проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

▼надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми передбачені пунктами 1, 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

▼ реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

▼ реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

▼ реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).

Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1539: про розрахування бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон), що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб.

Так, нормами підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

► транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

► інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► номінальна вартість прав грошової вимоги;

► вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

► вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Протягом семи місяців 2021 року платники Дніпропетровського регіону спрямували до місцевого бюджету майже 17,3 млрд гривень

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за сім місяців 2021 року склали майже 17,3 млрд грн, що на майже на 3,8 млрд грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Значні надходження до місцевого кошику Дніпропетровщини забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала понад 10,5 млрд грн, що перевищує минулорічні показники на 1,8 млрд гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили у січні – липні поточного року майже 2,7 млрд грн, що на 873,0 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Платники єдиного податку області за сім місяців поточного року сплатили майже 2,0 млрд грн, що на 283, 2 млн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Протягом семи місяців 2021 року від платників Дніпропетровської області надійшло до бюджету понад 872,5 млн грн рентних та ресурсних платежів, що перевищує минулорічні показники на 554,7 млн гривень.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізичними особами сплачено до місцевих бюджетів 37 млн гривень транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Протягом січня-липня 2021 року фізичні особи – платники транспортного податку сплатили до місцевих бюджетів 37 млн грн транспортного податку.

У липні надійшло 5,9 млн гривень.

Нагадаємо, що транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно). При цьому середньоринкова вартість таких автомобілів має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка транспортного податку становить 25 тис. грн за кожний автомобіль.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

У поточному році до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Ferrari, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rolls-Royce, Tesla, Mclaren. Загалом 248 моделей, які підлягають оподаткуванню у 2021 році.

Інформацію розміщено н офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/491687.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Зворотній зв'язок

Для якісної імплементації Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», проведення інформаційно - роз’яснювальної кампанії та всебічного консультування платників податків органами ДПС визначено перелік кваліфікованих фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, які забезпечуватимуть зворотній зв'язок з платниками за напрямами адміністрування податків, обслуговування платників, функціонування ІТ забезпечення, комунікації, що додається.

Перелік працівників ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які здійснюють надання консультацій з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування

Платник отримав дозвільний документ на користування радіочастотним ресурсом України: коли вперше подається декларація з рентної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

Норми передбачені п. п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п. п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 ПКУ).

Отже, податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України вперше за календарний місяць, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвільний документ (незалежно від того, в якому місяці суб’єкт господарювання почав користуватися радіочастотним ресурсом).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Як обчислюється рентна плата за спеціальне використання води?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Норми встановлені п. п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п. п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п. п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п. п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п. п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п. п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п. п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п. п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 246.1.1. п. 246.1 ст. 246 Податкового кодексу України передбачено ставку екологічного податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, зокрема обладнання та приладів, що містять ртуть.

Перелік відходів, що містять ртуть, визначено в класифікаторі відходів ДК 005-96 із змінами та доповненнями, затвердженому наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89.

Для отримання висновку щодо об’єкту оподаткування з метою сплати екологічного податку за обладнання та прилади, що містять ртуть, слід звернутись до органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Визначення виплат, пов’язаних з оплатою праці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що згідно з п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, виплати, пов’язані з оплатою праці – це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду.

Відповідно до п. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, виплати, що не належать до фонду оплати праці:

► внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

► допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності та пологах;

► допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

► допомога на поховання; оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

► допомога по частковому безробіттю.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Юрособа перейшла на сплату єдиного податку: який перший податковий (звітний) період?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Норми встановлені п. 294.3 ст. 294 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги новостворених ФОП та ФОП, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Платники податку на доходи фізичних осіб розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п. п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.

Норми встановлені п. п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Попередня оплата за товари отримана до проведення реорганізації платника ПДВ: що з податковими зобов’язаннями?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що для платників ПДВ, які реорганізуються, Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації платників ПДВ та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Так, відповідно до п. 183.17 ст. 183 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених ПКУ (п. п. «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ).

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, зокрема, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату отримання попередньої оплати особа, що реорганізується повинна була визначити податкові зобов’язання з ПДВ.

Отже, якщо до проведеної реорганізації особою, реєстрацію платником ПДВ якої анульовано, були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні попередньої оплати, то підстав для нарахування податкових зобов’язань при постачанні товарів/послуг особою, що утворилась в результаті реорганізації, немає.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Надходження акцизного податку склали 44,8 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/490968.html повідомила, що за січень – липень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму майже 44,8 млрд грн. Індикативний показник виконано на 103,4 відс., додатково надійшло майже 1,5 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 14 відс., або на 5,5 млрд гривень.

До спеціального фонду державного бюджету у січні-липні 2021 року зібрано 7,7 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 141,9 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло майже 2,3 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 23,4 відс., або на 1,5 млрд гривень.

У липні 2021 року до загального фонду державного бюджету зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму майже 7,9 млрд грн. Виконання індикативного показника склало 106 відс., додатково надійшло 49,7 млн гривень. Порівняно з липнем минулого року надходження збільшилися на 17,5 відс., або майже на 1,2 млрд гривень.

До спеціального фонду державного бюджету у липні 2021 року зібрано 1,5 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це складає 173,8 відс. від доведеного індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 652,4 млн гривень. Порівняно з липнем минулого року надходження зросли на 38,9 відс., або на 430 млн гривень.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН ПКУ передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Норми встановлені п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних (далі – АН/РК) в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених ст. 231 ПКУ, або відсутність їх складання чи реєстрації в ЄРАН, встановлених за результатами проведення документальної перевірки, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

► 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації до 15 календарних днів;

► 10 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 10 від. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

► 20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

► 30 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 30 відс. Суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

► 40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані АН, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації першого примірника АН/першого примірника РК до акцизної накладної в ЄРАН після спливу 10 календарних днів з дня отримання платником податку податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу відповідно до п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.

При реєстрації першого примірника АН/першого примірника РК в ЄРАН, за відсутність реєстрації яких до платника акцизного податку було застосовано штраф, передбачений п. 120 прим. 2.2 ст. 120 ПКУ або п. 120 прим. 2.1 ст. 120, штрафи за порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації першого примірника такої АН/такого першого примірника РК до акцизної накладної в ЄРАН, передбачені п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2, не застосовуються.

Відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника АН/другого примірника РК протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для здійснення роздрібної торгівлі пивом необхідно отримати ліцензію з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Норми визначені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Статтею 15 Закону № 481 встанолено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО.

При цьому відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами –підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Таким чином, суб’єктам господарювання (у тому числі платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/ПРРО та роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів) встановленої форми.

Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для використання права на податкову знижку за навчання фізична особа надає пакет документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Норми передбачені ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.

Так, п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник ПДФО осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1539: одноразову (спеціальну) добровільну декларацію декларант має подати в електронній формі особисто

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування – особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Нормами п. п 6.2 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділом II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПУ.

Таким чином, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Нацбанком врегульовано порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом для одноразового добровільного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/490820.html повідомляє наступне.

З 01 вересня 2021 року стартує одноразове добровільне декларування активів, з яких не були сплачені належним чином податки.

До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках в банках України.

Порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземній валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування затверджено постановою Правління Національного банку України від 5 серпня 2021 року № 83.

Відповідно до постанови, декларант при відкритті спеціального рахунку подає анкету та заяву. В анкеті зазначаються персональні дані платника. Заява є підтвердженням того, що отримані ним активи не належать до таких, які не можуть бути обʼєктами декларування відповідно до закону щодо одноразового добровільного декларування (Закон України № 1539).

Документом, зокрема, визначено як банком здійснюється перевірка декларанта, у яких випадках платнику може бути відмовлено у відкритті такого рахунку, особливості договору, який укладається між банком та декларантом тощо.

Нагадаємо, що скористатися правом подати одноразову добровільну декларацію громадяни можуть з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

З особливостями подання декларації можна ознайомитися у презентації за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/rozyasnennya-dlya-platnikiv/prezentatsii/488597.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізичними особами Дніпропетровщини задекларовано 6,8 млрд гривень доходів, отриманих протягом 2020 року

За підсумками деклараційної кампанії 2021 року за січень – липень 2021 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано 44 672 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік, що на 2091 декларацію більше рівня минулого року.

Загальна сума задекларованого оподатковуваного доходу становить 6,8 млрд гривень, що на 1,6 млрд гривень більше, ніж минулого року.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 137,4 млн грн, сума військового збору до сплати становить 18,6 млн гривень.

Про це повідомив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Оподатковуваний дохід в розмірі понад 1,0 млн грн задекларували 379 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4,7 млрд гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 57,6 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 6,5 млн гривень.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо фізична особа здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За січень-липень платниками податків сплачено 194,3 млрд грн єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У січні-липні 2021 року платники податків сплатили 194,3 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Що на 19,6 відс, або на 31,8 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

У липні 2021 року надійшло 29,3 млрд грн, що на 20,1 %, або 4,9 млрд грн більше липня минулого року.

Така динаміка свідчить про успішність заходів ДПС щодо детінізації економіки та зайнятості населення, що дозволило вивести з тіні неоподатковані доходи.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/490689.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що користувачі мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер з розділу «Пошук сертифікатів та СВС» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua через вкладку «Пошук сертифікатів» використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«УНЗР ІD картки». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «Завантаження» (англ. «Downloads», рос. «Загрузки») локального диску «С:» або для їх збереження можна обрати інший каталог зручний для користувача.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Базою нарахування єдиного внеску є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Відповідно до п. .п. 2.3.3 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Крім того, зазначена вище допомога належить до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (п. 14 розділу ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170).

Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не підлягають нарахуванню єдиного внеску (п. 3.32 розділу 3 Інструкції № 5).

Таким чином, базою нарахування єдиного внеску є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Не є базою нарахування єдиного внеску сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про джерела інформації, які використовуються для встановлення умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»

Господарські операції є контрольованими, якщо відповідають умовам встановленим п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Джерела інформації, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені п. п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Нормами п. п. 39.5.3.1 п. п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ передбачено, що платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п. п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені п. п. 39.5.3.1 п. п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п. п. 39.5.3.2 п. п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Згідно з п. п. 39.5.3.3 п. п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Вимоги п. п. 39.5.3.3 п. п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до п. п 39.5.2.13 п. п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Звертаємо увагу, що відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, всі платники податків, які в 2020 році здійснювали контрольовані операції – зобовʼязані подати Звіт про контрольовані операції в ДПС до 01 жовтня 2021 року.

Про це проінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи має право ФОП - платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець (ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників ФОП (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ПКУ передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Норми визначені п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність: чи є відповідальність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Норми встановлені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 гривень).

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 гривень).

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Працівника поновлено на роботі на підставі рішення суду: що з ПСП, яка застосовується до зарплати за час вимушеного прогулу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу на наступне.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому середній заробіток – це визначений нормами за встановленими правилами розмір заробітної плати працівника, обчислений за певний період часу (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, згідно з п. п. «з» п. 1 розділу І якого застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника та за час затримки виконання рішення суду.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до умов трудового договору (контракту).

Порядок надання податкової соціальної пільги (ПСП), її розмір, перелік категорій платників ПДФО, які мають право на таку пільгу, встановлено ст. 169 ПКУ.

З урахуванням норм абзацу першого п. п . 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ будь-який платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП (п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Якщо платник ПДФО отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника ПДФО на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Враховуючи викладене, якщо рішенням суду про поновлення найманого працівника на роботі зобов’язано виплату такому працівнику доходу у вигляді середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з віднесенням його до відповідних податкових періодів, то у разі не перевищення протягом звітного податкового місяця граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та дотримання всіх інших вимог ст. 169 ПКУ, до зазначеного доходу може бути застосована ПСП.

Одночасно зауважуємо, що кожний конкретний випадок застосування податкової соціальної пільги слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Набрали чинності нові форми для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 06.08.2021 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) від 12.07.2021 № 76 (далі – Наказ № 76), яким затверджено форми для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.

Так, Наказом № 76 затвердило нові форми:

► заявки для отримання часткової компенсації витрат фермерським господарствам, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами (крім новостворених);

► реєстру одержувачів часткової компенсації витрат, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;

► заявки для отримання фінансової підтримки новостворених фермерських господарств для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг;

► реєстру одержувачів фінансової підтримки для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг;

► заявки для отримання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) - новоствореним фермерським господарствам;

► реєстру новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія;

► зведеного реєстру новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія;

► заявки для отримання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів усіх напрямів продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п'яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства;

► зведеної відомості про нарахування сум дотації за утримання корів.

Водночас втратили чинність накази Мінекономіки:

► від 24.07.2020 р. № 1391 «Про затвердження форм для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств»;

► від 09.01.2020 р. № 2013 «Про затвердження Порядку часткової компенсації витрат, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами, та форм для її отримання».

Наказ опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.08.2021 № 60.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З 10.08.2021 діють оновлення до деяких НП(С)БО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що Міністерством фінансів України наказом від 09.07.2021 № 385 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (далі – Наказ № 385). затверджено зміни до Положення про первинні документи та деяких Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО).

Наказ № 385 набрав чинності з дня його офіційного опублікування 10.08.2021 (опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.08.2021 № 61).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1539: декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» вносено зміни як до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), так і до інших законів України.

Так, застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб встановлені у новому підрозділі 9 прим. 4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ.

Декларант відповідно до вищезазначеного підрозділу у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом.

При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою (абзац перший п. 6.3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для простоти і зручності сплати податків і зборів використовуйте єдиний рахунок!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2021 набули чинності ст. 351 Податкового кодексу України (ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).

У зв’язку з цим, за бажанням платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.

При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.

Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я ДПС України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.

Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.

Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 351.5, 351.7 ст. 351 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.

Процедуру переходу на єдиний рахунок див. за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/7081.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сервіс «Пульс» ДПС України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.

Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.

Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.

Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.

Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування:

Новокадацький, Чечелівський та

Центральний райони м. Дніпра)

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодіїВідділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама