Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у січні – липні 2021 року
Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 02 серпня 2021 о 13:40
(загальний фонд держбюджету, оперативні дані)
Стратегічні цілі Державної податкової служби незмінні і зрозумілі.
Державна податкова служба залишається надійним партнером для сумлінних платників податків. А справжня реалізація реформ та рекомендацій експертів проєкту Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) вже засвідчила свою ефективність та дозволяє досягти високих практичних результатів при наповненні бюджетів всіх рівнів.
У результаті:
липень 2021 року:
індикатив – 37,9 млрд грн,
факт – 39,5 млрд грн.
Перевиконання: +1,6 млрд грн,
до минулого року: +9,9 млрд грн, або +33,5 відс.
У т.ч. ПДВ:
індикатив (сальдо) – 13,1 млрд грн,
факт – 13,5 млрд грн.
Перевиконання: +0,3 млрд грн, або +2,3%,
до минулого року: +3,0 млрд грн, або +29,1%.
Січень-липень 2021 року:
індикатив – 311,9 млрд грн,
факт – 330,5 млрд грн.
Перевиконання: +18,6 млрд грн,
до минулого року: +31,1 млрд грн, або +10,4 відс.
У т.ч. ПДВ (за січень-липень):
індикатив (сальдо) – 79,4 млрд грн,
факт – 85,9 млрд грн.
Перевиконання: +6,5 млрд грн, або +8,2%,
до минулого року: +26,8 млрд грн, або на 45,4% більше!
У січні – липні 2021 року відшкодовано ПДВ платникам у повному обсязі – 86 млрд грн при заявлених до відшкодування сумах ПДВ (за оперативними даними) – 83,8 млрд гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податківці викрили факт безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ на понад 26 млн гривень
Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Волинській області викрито схему ухилення від сплати податків за рахунок штучного формування податкового кредиту.
Як з’ясувалося, підприємство придбавало сільськогосподарську продукцію за готівкові кошти, при цьому оформляло їх придбання за рахунок штучного ланцюга постачання сільськогосподарської продукції з використанням суб’єктів господарювання з ознаками «фіктивності». Такі дії призвели до безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ на суму понад 26 млн гривень.
Наразі зазначені факти відпрацьовуються у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
РІК ПРРО
1 рік – 380 млн фіскалізованих документів ПРРО
Команда ДПС вдячна всім стейкхолдерам створення, реалізації, експлуатації програмних РРО, які запроваджено 1 серпня 2020 року.
Щоденно кількість документів за добу зростає!
На 1 серпня 2021 року фіскальним сервером ДПС за добу реєструється 1,5 млн документів.
Впроваджена електронна фіскалізація підтвердила спроможність технічної реалізації та дієздатність безкоштовної інноваційної технології для бізнесу. АРІ фіскального сервера ДПС надає можливість створювати власні адаптовані ПРРО.
ПРРО – це легко, мобільно, зручно і автоматизовано.
Наш пріоритет – розвиток, простота, довіра.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
З 1 серпня набувають чинності зміни до форми та змісту розрахункових документів
З 1 серпня 2021 року набувають чинності нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) стосуються обов’язкової наявності в них:
відображення найменування суб’єкта господарювання;
зазначення валюти операції;
найменування платіжної системи;
QR-коду (за наявності).
ДПС наголошує, що QR-код це не обов’язковий реквізит у чеку, але має містити у собі обов’язкову інформацію за наявності в чеку та покликаний спростити процедуру надсилання на абонентський номер та/або адресу електронної пошти споживача фіскального чеку продавцем!
У разі наявності QR-коду у фіскальному чеку сам QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію:
код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку;
дату та час здійснення розрахункових операцій;
фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни;
суму розрахункової операції;
фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Під час інспекційної кампанії виявлено понад 4 тис. неоформлених найманих працівників
У рамках інспекційної кампанії органами Держпраці за інформаційної підтримки ДПС станом на 20 липня 2021 року виявлено понад 4 тис. працівників, з якими не були оформлені трудові відносини.
У ході інспекційних відвідувань з 1690 працівниками оформлено трудові відносини.
Під час таких оглядів встановлено випадки, коли роботодавцями, всупереч вимог законодавства та ігноруючи попередження, допускаються до роботи по 10 та більше працівників без попереднього оформлення трудових відносин.
Так, наприклад, у ході інспекційного відвідування розважального комплексу у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області виявлено 13 працівників, допущених до роботи без належного оформлення трудових відносин. На сьогодні вирішується питання про притягнення фізичної особи – підприємця до встановленої законодавством відповідальності.
Слід зазначити, що ДПС постійно відслідковує динаміку з працевлаштування осіб як по галузям та регіонам, так і по окремим платникам податків.
Це забезпечує ризикорієнтований підхід до організації контрольних заходів саме тих роботодавців, які мають найбільші ризики використання незадекларованої праці.
Закликаємо роботодавців бути свідомими та використовувати працю лише оформлених належним чином працівників.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Відбулась зустріч з питань управління персоналом та організаційних змін за участі експертів EU4PFM
Питання управління персоналом/реформи державного управління обговорювалися під час онлайн зустрічі представників Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС з міжнародними ключовими експертами проєкту EU4PFM. Участь у заході, що відбувся у рамках Програми підтримки державного управління фінансами для України – EU4PFM, також взяли представники Міністерства фінансів України, Рахункової палати України та Державної митної служби України.
Під час заходу обговорювалися основні зміни у сфері управління персоналом та організаційні зміни, які відбулися у ІІ кварталі 2021 року, у тому числі за підтримки проєкту EU4PFM. Учасники поділились досягненнями у сфері управління персоналом, досягненнями HR-стратегій та планами на майбутнє.
Так, директор Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС Лариса Ящук представила результати роботи щодо виконання Плану заходів щодо реалізації Програми управління людськими ресурсами Державної податкової служби України за ІІ квартал 2021 року. Зокрема, мова йшла про початок роботи з впровадження Інформаційної системи управління людськими ресурсами (HRMIS) в ДПС, затвердження процедури внутрішнього навчання державних службовців ДПС, аналіз впровадження Програми адаптації новопризначених працівників, розробку моделі компетенцій тощо.
Представники ДПС також презентували Програму розвитку системи внутрішніх комунікацій ДПС та План заходів щодо її реалізації, які стали предметом активного обговорення серед учасників.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито схему ухилення від оподаткування з використанням електронних коштів та операцій з обміну криптовалют
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області, спільно з ГУ ДФС у Харківській області викрито схему переведення коштів незаконного походження у готівку через конвертацію електронних коштів та операцій з обміну криптовалют.
Встановлено, що з використанням електронних грошей QiwiWallet, Яндекс.Деньги та криптовалют грошові кошти переводились на карткові рахунки фізичних осіб та знімались готівкою. Загальна сума отриманих таким чином незадекларованих доходів склала понад 70 млн грн, а сума неотриманих бюджетом податків - понад 13 млн гривень.
Наразі тривають подальші слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч.5 ст.27, ч.2 ст.200, ч.3 ст. 212 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
З початку 2021 року контакт-центром ДПС надано відповіді на 515,3 тис. звернень платників
Протягом січня – червня 2021 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 515,3 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 482,8 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 6,7 тис. – електронною поштою і факсом, 0,1 тис. – з використанням автовідповідача та 25,7 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше фізичні та юридичні особи зверталися до Контакт-центру ДПС з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили 1,7 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – червня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 998 уніфікованого запитання-відповіді та внесено 912 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» ;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) , або його мобільної версії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Підприємство сплатить 76,8 млн грн за порушення податкових зобовʼязань зі сплати рентної плати за землю
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтверджено правомірність винесеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкового повідомлення-рішення на суму 76,8 млн гривень.
Так, судом зроблено висновок про те, що до земельних ділянок, щодо яких у Державному земельному кадастрі відсутній код класифікації видів цільового призначення земель, правомірним є застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, визначеного Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Такий Порядок затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489.
Суд касаційної інстанції підкреслив, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними. Для цього таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку.
З огляду на це, саме ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами класифікації видів цільового призначення земель 2010 року.
При цьому колегія суддів зазначила, що з моменту набрання чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено класифікацію видів цільового призначення земель 2010 року, у позивача було достатньо часу для звернення до Державного земельного кадастру із заявою про внесення змін щодо кодів цільового призначення земельних ділянок. Однак такі дії вчинені лише наприкінці 2019 року та початку 2020 року, про що зазначав сам платник податків під час розгляду справи і надавав відповідні докази.
Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено, скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
З початку 2021 року податкова служба надала понад 2,7 млн адміністративних послуг
Протягом січня – червня 2021 року Державна податкова служба надала понад 2,7 млн адміністративних послуг платникам податків.
Однією з популярних серед 142 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – червня 2021 року було надано понад 700,5 тис. таких послуг.
Понад 890 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 134,4 тис. таких довідок.
Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано майже 205,8 тис. платників єдиного податку та надано понад 207,7 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.
Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано 142,9 тис. таких послуг.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 100,4 тис. консультацій із зазначених питань.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податківці Луганщини виявили факт формування безтоварного податкового кредиту на понад 50 млн гривень
Фахівцями відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Луганській області, спільно з ГУ ДФС у Луганській області, встановлено факти формування податкового кредиту за безтоварними операціями.
Загальна сума проведених операцій склала понад 50 млн гривень.
Так, група осіб запровадила схему з реалізації сировини для виробництва кормів для тварин. Встановлено, що вони не є виробниками цієї сировини та по ланцюгу постачання її не придбавали.
Сума збитків, завданих за рахунок функціонування зазначеної схеми, склала понад 8 млн гривень.
Зазначені факти відпрацьовуються у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Євген Олейніков: ДПС не використовуватиме закон про податкову амністію як інструмент для прихованих перевірок
Закон про добровільне декларування доходів, так звана податкова амністія, є можливістю взаємно почати відновлювати довіру між бізнесом та податковою службою. Бізнес має нагоду розпочати все з чистого аркуша. У свою чергу, ДПС неухильно дотримуватиметься букви і духу закону та не використовуватиме амністію як інструмент для проведення прихованих перевірок та донарахувань. Про це заявив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час міжнародного форуму «Податкова амністія 2021».
За його словами, головним очікуванням від реалізації закону є не надходження значних коштів безпосередньо від декларування, а, перш за все, вирішення системної проблеми, яка триває ще з кінця 90 – х років, з легалізації доходів та власності. Тобто можливість для бізнесу вивести свої активи з «тіні» та у подальшому активно здійснювати і залучати інвестиції.
«Україна отримала ринкову економіку в процесі трансформації правової системи. На жаль, при цьому не знайшлося можливості одразу створити прозорі правила гри для бізнесу. Наприклад, існували проблеми з легальним оформленням власності, а отже з її оподаткуванням. Перше, з чого починається інвестиція, – це гарантія її захисту, якщо гарантії немає – решта елементів системи не працює. Без цього не можна отримати нормальний інвестиційний клімат в країні», – підкреслив Євген Олейніков.
Він також відзначив, що закон про добровільне декларування доходів дозволить виокремити власність, набуту відверто злочинним шляхом, яка не підлягає амністії, від власності, можливо і набутою з порушенням процедур, але не внаслідок злочинів. Якщо такого результату буде досягнуто, то тоді податкові надходження значно перевищать очікувані за рахунок активного економічного розвитку.
Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обовʼязком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.
Податкова служба перевірятиме лише відповідність задекларованої інформації нормам закону, тобто чи має право громадянин подати таку декларацію, чи не застосовуються до нього певні обмеження, чи не декларуються заборонені активи. Так, не підлягають декларуванню доходи, отримані, зокрема, від фінансування тероризму, торгівлі людьми та наркоторгівлі.
«Наша головна мета, яку ми чітко усвідомлюємо, – це забезпечити імплементацію стратегічної цілі: податкової справедливості для всіх учасників економічної діяльності. Інтереси бізнесу та інтереси суспільства мають знаходити баланс. Законодавець дав усі можливості для захисту, тому побоювання щодо активізації перевірок з боку податкової є марними», – зазначив Євген Олейніков.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Суд підтвердив донарахування 50,2 млн грн підприємству за нереальність господарських операцій
Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив правомірність винесеного ГУ ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення на суму 50,2 млн гривень.
Таким чином позицію ГУ ДПС у м. Києві підтримано та зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ «Еко Лідер» та низкою контрагентів.
Колегія суддів взяла до уваги, що для підтвердження виконання умов однотипних договорів, укладених між ТОВ «Еко Лідер» та його контрагентами, платником податків не надано до суду документів, наявність яких визначена обов’язковою відповідними договорами, а саме: посвідчення (сертифікати) якості на товар, ТТН, договори зберігання.
Окрім цього, судом апеляційної інстанції враховано те, що платником податків під час перевірки не надано витребувані контролюючим органом документи на підтвердження руху товару, в тому числі й після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом, про що останнім складено відповідний акт. Відтак, ГУ ДПС у м. Києві зроблено правильний висновок про відсутність таких документів у ТОВ «Еко Лідер».
Разом з тим, суд зазначив, що платник податків не надав достовірних пояснень з приводу ненадання до перевірки та до суду першої інстанції поданих до суду апеляційної інстанції документів, про які зазначалося вище. З огляду на викладене, вони не були прийняті судом апеляційної інстанції.
Відтак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Під час перевірки однієї АЗС виявлено порушень на понад 18 млн гривень
Державна податкова служба України проводить постійний контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Так, у ході проведення фактичної перевірки однієї з АЗС Одеської області ревізори виявили низку порушень вимог чинного законодавства.
Як з’ясувалося, продаж пального на АЗС частково проводився без застосування реєстратора розрахункових операцій, без видачі відповідних розрахункових документів та без подання до органів ДПС усієї необхідної звітності, передбаченої законодавством, для такого виду діяльності.
Окрім того, підприємством не було враховано обов’язок по переоформленню ліцензій у випадку заміни реєстратора розрахункових операцій. Як результат, розрахунки з продажу алкогольних напоїв та пального за певний проміжок часу проводилися через реєстратор розрахункових операцій, не зазначений у відповідних ліцензіях.
Такими діями суб’єктом господарювання, зокрема, порушено:
- порядок проведення розрахунків, визначений ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами);
- порядок ліцензування обігу алкогольних напоїв та пального, передбачений ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами).
За виявлені порушення до підприємства будуть застосовані штрафні санкції в сумі понад 18 млн гривень.
ДПС нагадує платникам податків, що реалізують пальне та інші підакцизні товари, про необхідність неухильного дотримання порядку їх обліку та продажу, а також правил ліцензування такої діяльності.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
До місцевих бюджетів сплачено 3,7 млрд грн акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів
Протягом січня-червня 2021 року до місцевих бюджетів територіальних громад надійшло акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 3,7 млрд грн. Це на 11,7 відс., або 389,7 млн грн більше ніж за відповідний період минулого року.
Зазначений показник забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання акцизного податку від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який сплачується до бюджету тієї територіальної громади, на території якої ними здійснюється діяльність.
Акцизний податок з роздрібного продажу суттєво впливає на збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
Сума акцизного податку відображається у фіскальному чеку. Коли ж при продажу підакцизних товарів не видано фіскальний чек (не сплачено акцизний податок), відповідно бюджет територіальної громади, на території якої здійснюється такий продаж, не отримує відповідні кошти.
З огляду на те, що акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів включається до ціни придбаних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, покупці таких товарів можуть контролювати сплату суб’єктами господарювання акцизного податку, вимагаючи розрахунковий документ у продавця. Це, у свою чергу, забезпечить надходження акцизного податку до бюджету відповідної територіальної громади.
За неправомірне застосування спрощеної системи оподаткування підприємству донараховано понад 5 млн грн податків
Понад 5 млн грн збитків заподіяв державі субʼєкт господарювання через неправомірне застосування спрощеної системи оподаткування. Такий факт встановили співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Київській області спільно з ГУ ДФС у Київській області в рамках досудового розслідування кримінального провадження.
Перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, суб’єкт господарювання перевищив обсяг доходу платника єдиного податку ІІІ групи, вніс недостовірні відомості до податкової звітності та ухилився від сплати податків до бюджету.
За вказаним фактом службовій особі підприємства повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Збитки завдані державі повністю стягнуті до державного бюджету.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Євген Олейніков: Законність має бути забезпечена, а недоброчесніть – покарана
ДПС відмовилася при виконанні своїх функцій від моделі органу, який орієнтований на збір податків. Адже коли мова йде про збирання податків, то цей механізм притаманний «незрілому» суспільству. Про це заявив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання круглого столу на тему: «Актуальні питання правозастосування при розгляді податкових спорів», який відбувся в м. Одеса.
В Україні рівень добровільної сплати податків, який у минулому році значно зріс, свідчить про те, що переважна більшість платників сумлінно виконують свої обовʼязки.
«Ми доклали максимум зусиль для того, щоб створити належні умови для обслуговування платників податків. Платник не повинен бути заручником недосконалих процедур адміністрування чи обслуговування. І наші спільні з платниками зусилля не були марними», – наголосив Євген Олейніков.
При цьому, за його словами, платник податків має бути впевнений у тому, що однакові правила встановлені для всіх без винятку.
«Законність має бути забезпечена, а недоброчесніть – покарана. Якщо такий баланс недотримано, то виникає ризик появи викривленого конкурентного середовища», – впевнений Євген Олейніков.
ДПС до 2020 року постійно знаходилася у процесі реформування. Однак під час таких реформ були допущені системні помилки, оскільки було відсутнє розуміння, в який спосіб концепції та стратегії мали трансформуватись в практичну діяльність Служби. Наразі Служба змогла дати відповіді на ці виклики.
Фахівці активно впроваджують нові підходи, стандарти, зокрема, у реалізації рішень судів. Так, юристи податкової служби аналізують судову практику для того, щоб позбавити Службу ризиків неправильного застосування законодавства у подальшій діяльності.
«Для нас як виконавчого органу набагато цікавішим є правові наслідки того чи іншого рішення суду. Державна податкова служба дотримується тієї позиції, що посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі це стосується наших зусиль по реалізації судових рішень», – підкреслив Євген Олейніков.
Під час заходу, учасниками якого були представники судової гілки влади, науковці та експерти з правових питань, обговорювалися питання застосування правової позиції Верховного Суду щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії контролюючого органу про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
Предметом фахової дискусії також була практика розгляду судами справ із наданням статусу належних та допустимих доказів первинним документам, ненаданим платниками податків під час проведення контрольно-перевірочних заходів, поновлення судами строків на апеляційне/касаційне оскарження при зверненні контролюючого органу тощо.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС: 20 років протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом
У ДПС привітали працівників Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, з 20-ю річницею створення.
Запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, виявлення фактів маскування незаконного походження доходів та джерел їх набуття – такими є основні напрями роботи фахівців цього підрозділу.
Як відзначив директор Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС Олексій Лондар, на сьогодні більше 80% досліджень, які здійснюються підрозділом, стають основою для кримінальних проваджень і визначення збитків, які були завдані державі внаслідок протиправної діяльності.
Лише за перше півріччя 2021 року 900 досліджень були використані при проведенні досудових розслідувань у кримінальних провадженнях. Досліджувана сума легалізованих коштів за 2021 рік склала 3,8 млрд грн, загальна сума збитків – 4,2 млрд гривень.
«Сьогодні тіньові оборудки, спрямовані на ухилення від оподаткування, розкрадання бюджетних коштів та їх подальшу легалізацію, стають складнішими, багатоступеневими і є реальною загрозою економічної безпеки. Тому сьогодні потрібно приділяти першочергову увагу не одному субʼєкту господарювання, а схемам, розуміти їх логіку, причинно-наслідковий звʼязок її елементів, задокументувати факти порушення», – зазначив Олексій Лондар.
Зі святом працівників Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, привітали колеги з Державної фіскальної служби України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України та Національної поліції.
Нагадаємо, що Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та його регіональні підрозділи було створено у липні 2001 року.
Його фахівцями, зокрема, здійснюється збір, узагальнення та передача відомостей до Державної служби фінансового моніторингу України, щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та виконання міжнародних програм у сфері боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податківці виявили факт легалізації злочинних доходів на понад 89 млн гривень
Фахівці управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Запорізькій спільно з ГУ ДФС у Запорізькій області встановили факти легалізації злочинних доходів та переведення їх у готівку.
Як зʼясувалося, суб’єкт господарювання документально оформлював безтоварні операції щодо постачання сільськогосподарської продукції, товарів, послуг без відображення у бухгалтерському та податковому обліку та сплати відповідних податків до бюджету.
Отримані кошти переводились у готівку через карткові рахунки. Загальна сума проведених таким чином операцій склала понад 89 млн гривень.
За фактом внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.1 ст.366, ч.2 ст.205-1 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податківці довели правомірність винесених податкових повідомлень-рішень на 172,56 млн гривень
Судом підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС у Київській області податкових повідомлень-рішень на загальну суму 172,56 млн гривень.
Так, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у Київській області та зроблено висновок про те, що товар може бути віднесено до товарної позиції 3824 у випадку, якщо такий товар не класифіковано в будь-якій іншій товарній позиції УКТ ЗЕД.
Опис товару, класифікації якого за УКТ ЗЕД стосується спір, в позиції 3824 обмежений тільки назвою «готові суміші» або «хімічна продукція», тоді як позиція 2207 описує його детальніше, а саме: як «спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше», тобто розкриває його характеристики як суміші з такою концентрацією спирту етилового.
Таким чином, суд касаційної інстанції констатував, що етанол як складник бензину, виробництво і реалізацію якого здійснило ТОВ «Узинський цукровий комбінат», відповідає коду 2207 згідно з УКТ ЗЕД. На операції з ним поширюються вимоги, встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР. Відтак застосування до платника податків фінансових санкцій за порушення статей 2, 14 цього Закону не можна вважати неправомірним.
Окрім цього, прийняття судами попередніх інстанцій висновку експерта як доказу у справі, який підтверджує факт виготовлення і реалізації платником податків товару, що не належить до підакцизних з огляду на технологічний процес його виготовлення, колегія суддів визнала помилковим. Адже поставлені перед експертами питання стосувалися здебільшого відповідності наданого зразка товару тому чи іншому ДСТУ. При цьому технологічні питання виробництва продукції та її відповідності ДСТУ не є визначальними для вирішення спору.
Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області задоволено, скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС працює над імплементацією закону про добровільне декларування доходів
ДПС працює над імплементацією Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Нормами закону, який вже набрав чинності, передбачена можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.
Так, громадяни, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.
Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати добровільну декларацію до Державної податкової служби України.
Задекларувавши активи, декларант повинен буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5%, для закордонних активів – 9%, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5%.
Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».
Крім того, на сьогодні опрацьовується питання щодо внесення змін до програмного забезпечення для можливості прийняття та опрацювання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій в електронному вигляді з 01 вересня 2021 року.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податківці донарахували підприємству 59 млн грн за нереальність операцій з придбання насіння соняшника
Під час проведення документальної перевірки одного з виробників масла та сиру Хмельниччини, що відпрацьовувався в межах завдань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, податківці виявили операції, нехарактерні для його основного виду діяльності.
Так, зафіксовано придбання понад 17,5 тис. тонн насіння соняшника загальною вартістю 180 млн гривень. При цьому, як з’ясувалося, ні серед безпосередніх «постачальників» зазначеного платника, ні серед їх «контрагентів» не виявилося суб’єктів, які б могли виробляти, зберігати та поставляти насіння соняшника.
У всіх зазначених суб’єктів були відсутні трудові ресурси, земельні ділянки у власності або в оренді, сільгосптехніка, не здійснювалось придбання насіннєвого матеріалу, добрив, паливно-мастильних матеріалів. Також не декларувалося придбання послуг зберігання та транспортування насіння соняшника в інших реальних суб’єктів господарювання.
Це стало підставою для формування податківцями висновку про нереальність операцій з придбання насіння соняшника саме від ризикових «контрагентів» та визначення, що відповідну продукцію безоплатно отримано з невідомого джерела. Відповідно, за порушення підприємству були донараховані грошові зобов’язання з ПДВ і податку на прибуток підприємств загалом на 59 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Про виправлення помилок, допущених у Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома наступне.
Нормами п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.
При цьому згідно зі статтями 9 і 10 ПКУ у переліку загальнодержавних, місцевих податків та зборів збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів відсутній.
Однак, для зарахування плати за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів (далі – Плата) наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено код бюджетної класифікації 13070200.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зі змінами та доповненнями ДПС контролює справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 13070200.
Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затверджена спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Інструкція).
На підставі п. 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів (далі – Розрахунок) за встановленою формою згідно з додатком. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Проте Інструкцією не передбачено порядку уточнення розміру внесених сум Плати у Розрахунку.
Слід зазначити, що до інтегрованої картки платника податків передбачено перенесення суми зобов’язань зі сплати Плати, зазначеної платниками у колонці 5 рядку «Разом:» Розрахунку.
Отже, оскільки формою Розрахунку не передбачено подання уточнюючого Розрахунку, а також механізму уточнення розміру нарахованих сум Плати, то у разі виникнення необхідності коригування сум Плати, зокрема, врахування витрат на здійснення рибоводно-меліоративних робіт, робіт з відтворення водних живих ресурсів, розміру сплачених авансових внесків за спеціальне використання водних живих ресурсів та уточнення нарахованих сум Плати за минулі звітні періоди, платники Плати при складанні Розрахунку за наступні звітні періоди у колонці 5 рядка, що передує рядку «Разом:» Розрахунку зазначають:
▼ від’ємне значення суми, яка підлягає зменшенню – у разі зменшення податкового зобов’язання;
▼ позитивне значення суми, яка підлягає донарахуванню – у разі збільшення податкового зобов’язання, що забезпечить правильність визначення загальної суми нарахувань Плати за звітний квартал.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги страхувальників (роботодавців)!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми встановлені п. 4 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ, з врахуванням п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції:
► Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;
► Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 3 Наказу № 773 визначено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подається за I квартал 2021 року.
Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подавали до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого єдиного внеску у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом № 773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).
Водночас, форми звітності з єдиного внеску, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Наказ № 435), є окремою звітністю з єдиного внеску та не можуть відповідати вимогам законодавчих змін. Таким чином, з метою уникнення правової колізії щодо існування декількох форм звітності з відображення сум нарахованого єдиного внеску зазначені вище форми звітності мають бути скасовані.
Враховуючи зазначене, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2021 за 190/35812 (далі – Наказ № 814), передбачено скасування наказу № 435 із змінами з 01.01.2022.
Пунктом 1 Наказу № 814 встановлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими Наказом № 435, подавалась до контролюючих органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах:
► до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом № 435, для платників єдиного внеску, визначених пунктами 1 та 16 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення державної реєстрації припинення до 28 лютого 2021 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ПКУ визначені джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ (п. 87.6 ст. 87 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про терміни зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення – рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п. 44.4 ст. 44 ПКУ).
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Відносини, пов’язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду, та інші основні питання архівної справи регламентовано Законом України від 24 грудня 1993 року № 3814-XII «Про Національний архівний фонд та архівні установи» зі змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізична особа – користувач радіочастотного ресурсу України, яка не є суб’єктом господарювання, щомісяця подає декларацію з рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Норми встановлені п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п. п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
З урахуванням норм п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами. Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4 прим. 1 до Декларації (далі – Додаток 4 прим. 1).
У полі 2 Декларації та рядку 2 Додатку 4 прим. 1, зокрема, зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи або серія та номер паспорта – фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Отже, фізична особа – користувач радіочастотного ресурсу, яка не є суб’єктом господарювання, щомісяця подає Декларацію разом з Додатком 4 прим. 1 до органу ДПС за своєю податковою адресою (місцем проживання) та сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України.
При цьому згідно з п. п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платник рентної плати подає копію ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою у місячний строк після їх видачі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Плата за землю спадкоємцями
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Водночас згідно з п. п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Облік фізичних осіб – платників земельного податку (далі – податок) і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Облік фізичних осіб – платників орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, нарахування відповідних сум орендної плати та строки їх сплати згідно з п. 288.7 ст. 288 ПКУ визначається відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ.
Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи – платника плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) податковий обов’язок щодо сплати плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника (землекористувача).
Спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи – орендаря і оформили у загальновстановленому порядку договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, з місяця виникнення права власності або права користування земельною ділянкою сплачують плату за землю.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Невірно запрограмували код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД в РРО (ПРРО) – законодавством передбачена відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Норми встановлені п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7 фіскального чека) (п. 2 розділу ІІ Положення № 13).
Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене вище, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через РРО та/або з ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена п. 7 ст. 17 Закону № 265 – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Трудові відносини фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюються законодавством
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що самозайнята особа – платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Норми встановлені п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок та умови взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, регулюються ст. 65 ПКУ та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Підпунктом 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що роботодавець – це, зокрема, самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Згідно з ст. 35 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють, зокрема, податкові органи, які мають право на проведення перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.
Якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом ПДФО та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то до такого роботодавця застосовується штраф відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ.
Разом з тим, за порушення роботодавцем порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків накладається штраф у порядку та розмірах, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ.
Водночас, за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями.
У разі, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, використовує найману працю більш як чотирьох фізичних осіб, нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами відповідальності не передбачено.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За 7 місяців платники Дніпропетровщини сплатили податків і зборів та єдиного внеску понад 43 млрд гривень
Впродовж січня – липня 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) у сумі понад 32 млрд грн, що майже на 7 млрд грн, або на 27,2 відс., більше, ніж за відповідний період 2020 року (понад 25 млрд гривень). Про це проінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
До Державного бюджету у січні – липні 2021 року надійшло майже 15 млрд грн, це на понад 3 млрд грн, або на 26,4 відс., більше ніж за відповідний період 2020 року (11,7 млрд гривень).
До місцевих бюджетів протягом січня – липня 2021 року надійшло понад 17 млрд грн, що майже на 4 млрд грн більше відповідного періоду 2020 року (13,5 млрд гривень). Темп росту надходжень складає 127,9 відсотків.
Надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по ГУ ДПС у січні – липні 2021 року склали понад 11 млрд грн, що майже на 2 млрд грн, або на 20,9 відс., більше відповідного періоду 2020 року (понад 9 млрд гривень).
Дякуємо сумлінним платникам!
Закон України № 1539: звільнення від відповідальності
Законом України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набув чинності 21.07.2021, крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022, розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим підрозділом 9 прим. 4, яким запроваджено особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.
Нормами п. 13. підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
У разі сплати декларантом, який обрав ставку податку із розстроченням сплати трьома рівними частинами, першої частини податкового зобов’язання такий платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та тимчасово звільняється від виконання обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року.
У разі несплати (несвоєчасної сплати) другої чи третьої частини податкового зобов’язання декларант притягується до відповідальності та вважається таким, що має обов’язок нарахування та сплати податків і зборів щодо зазначених доходів на загальних підставах, а розмір сплаченої частини податкового зобов’язання вважається помилково сплаченим.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Довідково:
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (п. 2 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).
Декларант – це фізична особа – резидент, у тому числі самозайнята особа, а також фізична особа, яка не є резидентом України, але яка була резидентом на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і яка відповідно до ПКУ є чи була платниками податків (п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податківцями Дніпропетровщини викрито схему незаконного виробництва паливно-мастильних матеріалів
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області виявлено факти незаконного виробництва паливно-мастильних матеріалів із порушенням діючих нормативних документів та регламентованих технічних стандартів.
У результаті даних операцій кінцевому споживачу реалізовано понад 6 млн літрів паливно-мастильних матеріалів, що надало змогу організаторам протиправної схеми легалізувати кошти, одержані злочинним шляхом у розмірі понад 166 млн грн, та завдано державі збитків у сумі 22 млн гривень.
По вищезазначеним фактам складено аналітичний матеріал, за результатами якого слідчим управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Пресконференція начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Основні акценти одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб»
Начальником управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осиповою 30 липня 2021 року в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію за темою «Основні акценти одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб».
Президентом України 16 липня 2021 року підписано два важливих закони України. Це закони від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (Закон № 1539) та № 1542-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (Закон № 1542).
Закони № 1539 та № 1542 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 20.07.2021 № 134 і вони набули чинності 21.07.2021, крім деяких положень Закону № 1539, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Так, Законом № 1539 внесено зміни, зокрема до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Кодекс).
Цей розділ Кодексу доповнено новим підрозділом 9 прим. 4, яким запроваджуються особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.
Що ж таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?
За Кодексом – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою – декларантом належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року – це період одноразового (спеціального) добровільного декларування. Таке декларування передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у порядку, строки і розмірах, встановлених Кодексом.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларація.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть декларанти – фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.
Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених Кодексом.
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (об’єкти декларування) можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
в) рухоме майно, у тому числі:
► транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
► інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Об’єктами декларування не можуть бути, зокрема:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
► ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
► ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
► порушеннями у сфері валютного законодавства;
► порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація:
► відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (це прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Кодексом випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
► відомості про об’єкти декларування, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;
► самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
► ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.
Інформація, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, є податковою інформацією.
Із задекларованих активів фізичній особі необхідно буде сплатити збір:
► 9 відсотків щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
► 5 відсотків щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
► 2,5 відсотки щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі.
У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному Кодексом.
Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом таким чином: перший платіж – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другий платіж – до 01 листопада 2023 року; третій платіж – до 01 листопада 2024 року.
Декларант, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування звільняється від відповідальності за порушення податкового і валютного законодавства.
Законами № 1539 і № 1542 у частині відповідальності декларанта внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, фізичним особам надано час легалізувати свої доходи шляхом виконання норм Закону № 1539.
Як неповнолітній особі отримати електронні довірчі послуги у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (частина друга ст. 32 ЦКУ).
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст. 32 ЦКУ).
Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.
Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.
Відповідно до п. 5.2 розділу 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача () у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».
Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву у довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.
У разі якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Єдиний внесок: чи є базою нарахування роялті?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). (п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік).
Пунктом 9 розділу I Переліку встановлено, що винагорода, яка сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві, не є базою нарахування єдиного внеску.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо отримання фізособою інформації про надходження заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР до контролюючого органу, поданих в електронному вигляді
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома наступне.
Нормами п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) визначено, що фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розділу IX Положення № 822).
Фізичні особи – платники податків можуть подати заяви за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР та скановані копії документів засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – ІТС «Електронний кабінет»), вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Відповідно до п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до ДРФО засобами ІТС «Електронний кабінет» фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до ДРФО засобами ІТС «Електронний кабінет»».
Інформацію щодо надходження до ДРФО заяв за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР, сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини ІТС «Електронний кабінет» у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Протягом одного робочого дня після надсилання заяв за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР та сканованих копій документів, фізична особа отримує повідомлення про прийняття/неприйняття таких заяв у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За продаж алкогольних напоїв на розлив суб’єктами господарювання, які не мають права здійснювати таку діяльність, передбачена відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Норми встановлені ст. 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 прим.3 Закону № 481 – 6800 гривень (ст. 17 Закону № 481).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Кредитні спілки застосовують РРО при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон № 265) визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки. Даний перелік не включає в себе надання послуги, у тому числі фінансових у сфері кредитування.
Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2664) фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2664).
Враховуючи викладене, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО відповідно до вимог Закону № 265.
Водночас, РРО та/або ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про уточнення показників декларації з податку на нерухомість, якщо протягом року об’єкт будівлі було зруйновано (знищено)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми встановлені п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).
Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».
Тобто, платник податку – юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ФОП на загальній системі оподаткування продав (безоплатно передав) касовий апарат: що з доходом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
При цьому активи ФОП, які можуть бути визнані ним основними засобами є – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п. п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Амортизація основних засобів нараховується з місяця, що настає за місяцем введення їх в експлуатацію та закінчується – з наступного місяця після реалізації (вибуття) або безоплатній передачі об’єктів.
ФОП на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) вести облік основних засобів з використанням Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7).
Пунктом 4 НП(С)БО 7 визначено, що первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Для ФОП на загальній системі оподаткування сума залишкової вартості визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основного засобу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).
Таким чином, у разі продажу касового апарату, який відноситься до основного засобу, дохід ФОП збільшується на суму вартості проданого об’єкта (але не менше залишкової вартості), визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку. Водночас, така фізична особа має право включити до складу витрат залишкову вартість реалізованого об’єкта основних засобів.
При безоплатній передачі придбаного касового апарату (основного засобу), ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат звітного періоду суму залишкової вартості такого об’єкта, яка виникла на кінець місяця, в якому відбувається така передача.
При цьому, у разі безоплатної передачі касового апарату (основного засобу), який був отриманий ФОП на загальній системі оподаткування безкоштовно, така фізична особа зобов’язана включити до складу доходу суму залишкової вартості об’єкта, що безоплатно передається.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Державний службовець, який отримує дохід у вигляді заробітної плати, має право на ПСП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що з урахуванням норм абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП).
Норми встановлені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.
Але, якщо державний службовець має право на підвищений розмір ПСП, то він повинен подати заяву, в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи (п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Враховуючи вищевикладене, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100-відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Норми встановлені п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Пунктом 3.8 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 із змінами і доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Кабінетом Міністрів України постановою від 28 липня 2021 року № 774 (далі – Постанова № 774) внесено зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок).
Так, Постановою № 774 в абзаці п’ятому підпункту 3 Порядку цифри і слова «0, 20 і 7 відсотків» замінено словами і цифрами «, визначеними статтею 193 Кодексу».
Нагадаємо, що у вищезазначеному абзаці прописані критерії здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків.
Постанову № 774 розміщено на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Глава держави підписав закон про відновлення ставки ПДВ y 20% для деяких видів сільськогосподарської продукції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 1600-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня.
Документ покликаний зменшити ризики від підвищення цін на харчові продукти, а також створити рівні умови оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників і підприємств переробної галузі.
Закон відновлює 20-відсоткову ставку податку на додану вартість при ввезенні на територію України та постачанні великої рогатої худоби, свиней та овець, молока, жита, вівса, насіння льону, олійних культур, цукрових буряків.
Водночас залишається ставка ПДВ у 14 % при операціях з постачання пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, свиріпи або ріпаку, соняшнику.
Документ набирає чинності з наступного дня після опублікування та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього закону.
Інформацію розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ZOOM – нарада: Єдиний рахунок – зручний механізм сплати податків і зборів
За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулась ZOOM-нарада з платниками, які використовують єдиний рахунок для сплати податків і зборів.
Тема наради «Порядок заповнення поля «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ податків, зборів платниками податків з використанням єдиного рахунку, відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (із змінами) (далі – Порядок № 666)».
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) присутні в.о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС Свірська Алла та фахівці ГУ ДПС.
В. о. заступника начальника ГУ ДПС акцентував увагу на важливості теми, пов’язаної зі сплатою податків і зборів на єдиний рахунок, особливо – що стосується заповнення поля «Призначення платежу» розрахункових документів.
Свірська Алла зазначила, що починаючи з 01.01.2021 року ДПС України впроваджено функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Кабінет Міністрів України постановою від 29 квітня 2020 року № 321 на виконання норм статті 351 Податкового кодексу України затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку, який визначає:
- механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок;
- механізм перерахування коштів з єдиного рахунка та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску;
- повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів;
- інформаційну взаємодію між ДПС та Казначейством про рух коштів на єдиному рахунку.
У зв’язку з тим, що при сплаті податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування з використанням єдиного рахунку, трапляються випадки заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів з порушенням вимог Порядку № 666 і вказаний факт не дає змогу зараховувати вчасно та в повному обсязі кошти на бюджетні/небюджетні рахунки, на заході детально розглянуті питання, пов’язані із заповненням поля «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ податків, зборів платниками податків з використанням єдиного рахунку.
Під час спілкування платники отримали повну інформацію щодо функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів.
Сплатіть своєчасно ПДФО та військовий збір за результатами декларування!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що за результатами декларування доходів платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи, визначає та сплачує свої податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору не пізніше 02 серпня 2021 року.
Цей строк встановлено для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Нагадуємо, що платник ПДФО сплачує зобов’язання за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особи з інвалідністю – нерезиденти не є платниками туристичного збору
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що платниками туристичного збору (далі – збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі – Ради), що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу(далі – ПКУ).
Норми визначені п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 XII ПКУ.
При цьому п. п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками збору, зокрема: особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); діти віком до 18 років.
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ встановлено, що згідно з рішенням Рад справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Нерезидент – це фізична особа, яка не є резидентом (п. п. «в» п. п. 14.1.122 п.14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 10.3 ст. 10 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання щодо запровадження збору.
Підпунктом 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що при прийнятті рішення про встановлення, зокрема, збору обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених ст. 268 ПКУ.
Під час встановлення збору можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 ПКУ).
З метою визначення осіб з інвалідністю – нерезидентів та дітей – нерезидентів віком до 18 років, які не є платниками збору відповідно до п. п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ, податковому агенту необхідно отримати від таких осіб підтверджуючі документи про належність їх до певної категорії у вигляді, зокрема, відповідних довідок та/або посвідчення щодо встановлення інвалідності, свідоцтво про народження дитини – нерезидента віком до 18 років, інші документи в залежності від категорії.
Таким чином, особи з інвалідністю – нерезиденти та діти – нерезиденти віком до 18 років не є платниками збору за умови підтвердження правомірності надання пільги зі збору відповідними документами, що свідчать про належність такої особи до пільгової категорії.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Зокрема, суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Вищевказані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, проте такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (частина четверта ст. 64 ГКУ).
Тобто до платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо заповнення графи «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560), використовується платниками до 01.01.2018. Починаючи з 01.01.2018 запроваджується форма декларації, затверджена Наказом № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).
Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.
Декларації з позначкою «Земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «Орендна плата».
При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).
Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».
В аналогічному порядку здійснюєтся нумерація нових звітних декларацій.
Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників, які використовують програмне забезпечення ПРРО, що надається ДПС!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що з метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Зміна бази оподаткування податком на нерухоме майно: уточнення даних
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Норми визначені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.
При цьому податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платникам ПДВ про деякі особливості складання розрахунку коригування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни зокрема, придбання таких товарів/послуг.
Норми визначені п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена, зокрема відповідно до ст. 188 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що, зокрема, не видаються отримувачу, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.
Згідно із п. 21 Порядку № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Отже, якщо після реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається зменшення вартості придбаних товарів/послуг, продавець на дату реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеного у зв’язку зі зменшенням вартості придбаних товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Який номер проставляється у полі № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом під час сплати ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п .п. 4.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа під час сплати податків та зборів до бюджетів здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 розділу I «Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки» Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі № 3:
► друкується розділовий знак «;»;
► друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Єдиний рахунок: платити податки зручно!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує про наступне.
З 01 січня 2021 року український бізнес користується зручним та сучасним інструментом – єдиним рахунком для сплати податків
Єдиний рахунок втілюється за ініціативи Державна податкова служба України та підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), яка надає експертну допомогу при розробці нормативної бази, внутрішніх процедур та фінансує розробку IT-рішень.
«Важливий напрямок реформ – підтримка сучасної та справедливої податкової системи. Ми пропонуємо рішення, які вже апробовані і засвідчили свою ефективність у світі, – говорить міжнародний ключовий міжнародний експерт з питань оподаткування в Програмі EU4PFM Паулюс Маяускас. – Вигідний та зручний інструмент для платника – єдиний рахунок. Він суттєво полегшує адміністрування сплати податків. Підприємець на цей рахунок перераховує суму, і з нього вже відбувається сплата всіх податків . Ніхто не заповнює зайві платіжки чи форми. EU4PFM надав підтримку для впровадження цього інструменту».
Щоб скористатися можливістю сплачувати податки в один клік – через єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
► через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
► отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
► надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Інструмент Єдиного рахунку в Державній податковій службі України успішно працює вже сім місяців і його популярність набирає оберти.
Єдиний рахунок полегшує процес сплати податків, зменшує витрати на його адміністрування для платників податків, а також мінімізує кількість помилок під час сплати.
Втілюємо зміни разом!
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
На пресконференції в ІА «МОСТ-Днепр» про використання IT-сервісів ДПС України
ДПС є одним з лідерів у напрямку розвитку онлайн-сервісів. Впровадження інноваційних ІТ-технологій дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснювати спілкування з податковою службою комфортно.
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 29.07.2021 відбулась пресконференція начальника управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Свірської Алли на тему «Використання IT-сервісів ДПС України».
На пресконференції Свірська Алла повідомила про електронні сервіси, які запроваджені ДПС України і які забезпечують спілкування з податковими органами дистанційно, без особистих візитів до контролюючих органів.
«Побудова е-ДПС є важливою складовою розбудови цифрової держави загалом. Саме тому в податковій підтримують важливі державні проекти цифрової траснформації, які дозволяють цифровізувати Україну у всіх сферах та на всіх рівнях – від загальнонаціонального до місцевого. У 2020 році ДПС України реалізовано понад 10 успішних проектів», – зауважила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС.
Свірська Алла проінформувала про можливості таких сервісів: Е-малятко, де можна зареєструвати народження дитини та отримати свідоцтво про її народження, а також замовити до 9 інших державних послуг, потрібних для новонародженої дитини, послуга ІД-1, яка дозволяє отримати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм вперше особі у віці з 14 до 18 років з одночасною реєстрацією у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, цифровий номер платника податків («єРНОКПП», який є цифровим аналогом паперового документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картки платника податків), сервіс «InfoTAX», за допомогою якого платники через месенджери Телеграм-канал або Viber мають можливість отримати всі свої дані, які обліковуються в органах ДПС та «Е-повернення», який спрощує процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених платежів.
Крім того, начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС звернула увагу на нові проєкти, які запроваджуються у 2021 – 2023 роках.
Свірська Алла також ознайомила з інформацією щодо відкритих даних ДПС – важливим компонентом цифрової трансформації, який є підвищенням прозорості та підзвітності органів влади.
Особливу увагу податківець приділила інтеграції з порталом «Дія» – порталом, який дійсно забезпечує прозорість, простоту та зручність надання державних послуг громадянам та бізнесу онлайн. Вона повідомила про нові електронні послуги в розділі «Мої податки» на порталі «Дія» та у мобільному застосунку «Дія».
Більш детально начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС зупинилась на самому потужному та популярному сервісі ДПС – Електронному кабінеті.
«ДПС постійно удосконалює цифрову інфраструктуру з метою створення комфортних умов для ведення бізнесу.
Податкова служба завжди демонструє свою готовність до впровадження новітніх розробок та електронних сервісів для платників. Наша мета – ДПС без паперу, із 100 відсотками послуг онлайн. Адже інноваційні технології дають змогу населенню та представникам бізнесу зберегти дорогоцінний час та спілкуватись з податковою службою максимально комфортно», – підсумувала Свірська Алла.
Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
► фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464));
► фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),
► члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Норми встановлені частини 1 ст. 4 Закону № 2464.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину 4 та доповнено частинами 5 та 6.
Так, згідно з частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктами. 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (частина 5 ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина 6 ст. 4 Закону № 2464).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Підставою для зняття з контролю валютної операції банком є митні декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 3 п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями,банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій (далі – МД) про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт»,ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У платників є час для погашення податкового боргу у сумі, що не перевищує 6 800 гривень, без штрафів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 1 прим.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульовано.
Так, сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.
У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
При наданні відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми статті 100 ПКУ не застосовуються.
Довідково: інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг станом на 01.07.2021, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізособа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця: чи нараховується податок на нерухоме майно?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Норми встановлені п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Статтею 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до витрат вартість поточного ремонту основних засобів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Норми встановлені 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців встановлений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Разом з тим, підпунктами 177.4.5 та 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначені витрати, які не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця та встановлені обмеження щодо них.
Водночас, Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до ПКУ, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, які набрали чинності з 23.05.2020 року.
Так, відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця:
► витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;
► витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
► витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;
► документально не підтверджені витрати.
Згідно з п .п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
При цьому амортизації підлягають:
► витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
► витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
► проведення поточного ремонту;
► ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби:
► земельні ділянки;
► об’єкти житлової нерухомості;
► легкові автомобілі.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.
При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податкова знижка: за яким валютним курсом перераховуються у гривні, сплачені в іноземній валюті страхові платежі страховику – резиденту?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що відносини у сфері страхування регулюються Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 85/96), відповідно до ст. 19 якого страхувальники-резиденти мають право вносити платежі:
а) згідно з укладеними договорами страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, – лише у національній валюті України;
б) згідно з укладеними договорами страхування життя – в національній валюті України або в іноземній валюті – у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п’ятої ст. 19 Закону № 85/96.
Грошові зобов’язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у іноземній валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов’язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов’язань.
Разом з тим, ст. 533 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно з п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Відповідно до п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Враховуючи викладене, з метою визначення розміру податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, сплачені ним протягом звітного (податкового) року в іноземній валюті суми страхових платежів страховику – резиденту та/або пенсійних внесків недержавному пенсійному фонду перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на день сплати таких платежів (внесків).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для отримання статусу неприбуткової організації установи та організації подають заяву за формою № 1-РН
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок), для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами і доповненнями, а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).
З метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.
Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (п. 5 Порядку розгляду скарги).
Пунктом 56.23 ст. 56 ПКУ передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:
► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
► скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;
► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Відповідно до вимог п. 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр).
Норми визначені п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі – Порядок № 891) реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1 – 4, 6 п. 5 Порядку № 891.
Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями.
Заповнення таблиць Довідки 1 відбувається в залежності від того, яка подія відбувається щодо рівнеміра або витратоміра.
Для здійснення анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, у якій обов’язково заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та/або Таблиця 2 «Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу» (далі – Таблиця 2).
При цьому, зокрема, у колонці 08.11 «Тип події» Таблиці 1 зазначається «вилучення з резервуара рівноміра», у колонці 09.6 «Тип події» Таблиці 2 зазначається «виведення з експлуатації витратоміра».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про коригування реквізитів рядка 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну № 773
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Мінфіна від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Пунктом 1 розділу III Порядку визначено, що у рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку позначкою «Х» зазначається відповідна ознака платника податків:
091 – роботодавець – якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;
092 – бюджетна установа;
093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств УТОГ, УТОС;
094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.
Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розділу V Порядку.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розділу V Порядку).
Відповідно до п. 6 розділу V Порядку коригування показників Розрахунку для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводиться таким чином:
► для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розділу V Порядку);
► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розділу V Порядку);
► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. 6 розділу V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 6 розділу V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення (абзац п’ятий п. 6 розділу V Порядку);
► заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розділу IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому, четвертому та п’ятому п. 6 розділу V Порядку для коригування сум єдиного внеску не застосовуються (абзац шостий п. 6 розділу V Порядку).
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розділу V Порядку).
Враховуючи зазначене, коригуванню підлягають показники, що вказані у розділах I, II та ІІІ Розрахунку, тобто рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку можливо скоригувати лише у разі коригування помилки у розділах I або ІІ, ІІІ Розрахунку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платники можуть скористатися дистанційними сервісами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) нагадуємо, що усім користувачам кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) доступний електронний сервіс Повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.
Основною перевагою електронного сервісу є можливість дистанційного цілодобового формування сертифікатів, без обов’язкового відвідування представництв Надавача.
Варто зазначити, що сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Зазначений сервіс розміщено у розділі «Повторне дистанційне формування сертифікатів за електронним запитом» за посиланням .
Разом з цим повідомляємо, що у Надавача також функціонує онлайн сервіс «Дистанційне формування сертифікатів для програмних РРО (юр. особи)», який полягає у формуванні нового кваліфікованого сертифіката для заявника, який є власником чинного кваліфікованого сертифіката сформованого Надавачем.
Скористатися даною послугою зможуть лише ті користувачі (представники юридичної особи), які мають:
► чинні сертифікати;
► особистий ключ доступний лише користувачу та не скомпрометований.
Формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО передбачає формування нового сертифіката на строк до 2 років. Таке формування виконується виключно на підставі відповідної електронної заявки, яка містить запит на формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки для ПРРО і підписана кваліфікованим електронним підписом, що відповідає чинному кваліфікованому сертифікату користувача (представника юридичної особи).
Також рекомендуємо для перегляду Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО, яка розміщена за посиланням .
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Щодо проведення розрахункових операцій при реалізації підакцизних товарів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) для унеможливлення випадків використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, акцентує увагу платників на наступному.
Пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13), визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Тобто у розрахункових документах, які створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 зі змінами (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).
Згідно з п. п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.
Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.
У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.
З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.
Відповідальність за використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена статтею 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно дотримуватись вимог Закону № 265, зокрема в частині проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги фінансових агентів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням проінформувала про наступне.
Для створення пакету даних відповідно до пункту 9 Інструкції користувача МСОД (публікація Служби внутрішніх доходів США 5190) необхідно використовувати відкритий ключ ДПС.
Відкритий ключ Служби внутрішніх доходів США (IRS) можна завантажити на сайті реєстрації IDES (пункт 3.5 Інструкції користувача МСОД (публікація Служби внутрішніх доходів США 5190)).
Нагадуємо, що листом від 12 листопада 2020 року Служба внутрішніх доходів США повідомила Міністерство фінансів України про перенесення для України строку подання звітів про підзвітні рахунки за звітні періоди з 2014 року по 2019 рік на 30 вересня 2021 року.
Враховуючи зазначене та положення пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України фінансові агенти мають подати до ДПС України через систему IDES звіти про підзвітні рахунки за 2020 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2019 роки, до 01 вересня 2021 року.
Всі проблемні питання, пов’язані із FATCA, фінансові агенти можуть направляти на адресу електронної пошти , відповіді на які будуть розміщені на банері «FATCA» або надані безпосередньо особі, яка направила запит електронною поштою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Вихід працівника на пенсію: коли подається розрахунок за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 15.12.2020 № 773
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України (Мінфін) від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені (далі – Порядок).
З метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».
У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п. 1 розділу ІІІ Порядку).
Отже, відповідно до норм Порядку Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.
У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.
Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.
Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».
При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.
Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для звірки даних щодо плати за землю фізособам необхідно звернутись до контролюючого органу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. п. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
► розміру ставки земельного податку;
► нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати з землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету().
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платникам ПДВ про деякі особливості заповнення звітності у разі уточнення податкових зобов’язань з ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відсутність факту реєстрації платником ПДВ – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), зокрема не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Норми визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – додаток 1).
Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник ПДВ самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21).
Виправлення помилок у додатках до декларації здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку з відповідними додатками.
Згідно з формою уточнюючого розрахунку у заголовній частині зазначається звітний (податковий) період, у якому подають уточнюючий розрахунок та звітний (податковий) період, що уточнюється (за який виправляють виявлені помилки).
Таким чином, уточнюючий розрахунок подається за звітний податковий період, який уточнюється, а у таблиці 1.1 додатка 1 до уточнюючого розрахунку відображається інформація тільки щодо уточнених показників.
У таблиці 1.1 додатку 1 до уточнюючого розрахунку не відображаються відомості щодо податкових накладних, які на дату подання декларації були не зареєстровані в ЄРПН та відображені у таблиці 1.1 додатка 1 до податкової декларації з ПДВ, а на дату подання уточнюючого розрахунку вже зареєстровані в ЄРПН.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Внесено зміни до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 21.07.2021 № 408 (далі – Наказ № 408) внесено зміни до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356.
Наказом № 408, зокрема визначено, що підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності , можуть застосовувати норми цих Методичних рекомендацій, якщо вони не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності.
Наказом № 408 також у новій редакції викладено:
► журнали з 1 по 7;
► аркуш – розшифровку за дебетом рахунку;
► бухгалтерську довідку до Журналу;
► відомість № 8 позабалансового обліку;
► головну книгу;
► реєстр депонованої заробітної плати.
Наказ № 408 розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Правила ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє що наказом Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261, який набрав чинності 16 липня 2021 року, затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Одночасно слід зазначити, що облік доходів і витрат здійснюється в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету.
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов'язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи.
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету.
Окрім власне типової форми обліку доходів і витрат, додаток до неї містить форму для обліку амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів. Однак він не обов’язковий для заповнення, а його дані розраховують за бажанням платника.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що ДПС України станом на 26.07.2021 оприлюднено оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.29.16.0 ().
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 26.07.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.29.16.0) (станом на 26.07.2021):
Нові документи:
У зв’язку з впровадженням наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» нового документу додано:
J1800101 – Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 15 квітня 2021 року № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» додано:
F/J 0207704 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (дата запровадження з 15 числа);
F/J 0208904 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (дата запровадження з 01 числа).
Довідники вводу:
spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» - станом на 26.07.2021 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти господарювання зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку (податок) за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).
З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.
Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597. Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.
Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359.
Таким чином, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.
Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи має право уповноважена особа юрособи підписати заяву за ф. № 1-ОПП у разі тимчасової відсутності керівника?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.
Норми встановлені п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Статтею 246 ЦКУ визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Отже, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплена печаткою такої юридичної особи.
У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. №1-ОПП до контролюючого органу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про реєстрацію суб’єктів господарювання як платників акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника акцизного податку (податок) суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), що підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п. п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Також згідно з п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за ліцензії на виробництво, зокрема, пального справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481), і зараховується до місцевих бюджетів.
Норми встановлені ст. 4 Закону № 481.
Згідно з ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Отже, сплата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним здійснюється до місцевих бюджетів за місцем провадження діяльності (розташування об’єктів), за виключенням плати за ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, плата за яку здійснюється до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для яких валютних операцій передбачено одержання індивідуальної ліцензії НБУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.
Норми визначені п. 1 ст. 9 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Згідно із п. 2 ст. 9 Закону № 2473 небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:
1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;
2) переказ коштів;
3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);
5) інші валютні операції, визначені НБУ.
У ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії.
Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими установами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Оператори поштового зв’язку надають фінансові послуги з переказу коштів, якщо вони є валютними операціями, та (або) фінансові послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій (п. 3 ст. 9 Закону № 2473).
Оператори поштового зв’язку здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими операторами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій діють безстроково (п. 4 ст. 9 Закону № 2473).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ПКУ не передбачено особливостей справляння плати за землю фізичними особами – нерезидентами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що використання землі в Україні є платним.
Норми визначені ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Ознакою віднесення авто до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку Мінекономрозвитку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).
Відповідно до абзацу другого пункту 13 Методики у разі відсутності на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому пункту 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному вебсайті.
Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з офіційного вебсайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).
Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.
При цьому, якщо Мінекономрозвитку доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 01 січня податкового (звітного) року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО/ПРРО, можна перевірити на офіційному вебпорталі ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».
Водночас, інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО (ПРРО), буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Сплачена юрособою – «спрощенцем» компенсація витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не включаються до доходу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Норми встановлені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (п. 292.15 ст. 292 ПКУ).
Отже, сплачені юридичною особою – платником єдиного податку суми компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, повернуті за рішенням суду третьою особою на її поточний рахунок, не включаються до доходу такого платника єдиного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги ФОП!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Норми встановлені п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Тобто фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Разом з тим, така ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Власник житла може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Норми встановлені п .п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Отже, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Мобільний ЦОП для мешканців Межівської селищної територіальної громади
Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі фахівців ЦОП Межівської ДПІ ГУ ДПС 22.07.2021 здійснив виїзд до Слов’янської сільської територіальної громади Синельниківського району.
У роботі ЦОПу прийняла участь начальник Межівської ДПІ ГУ ДПС Дудко Людмила. Роботу ЦОПу організовано за підтримки голови Слов’янської сільської ради Смольської Галини.
Під час зустрічі з представниками громади начальник Межівської ДПІ ГУ ДПС наголосила, що з метою організації ефективної співпраці ГУ ДПС з територіальними громадами Дніпропетровської області створено мобільний ЦОП.
При спілкуванні з громадянами, які відвідали ЦОП, Дудко Людмила особливу увагу звернула на своєчасну сплату мешканцями громади земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та податку з доходів фізичних осіб, задекларованого у податковій декларації про майновий стан і доходи. Адже від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту, зокрема і громадян Слов’янської сільської територіальної громади.
Дудко Людмила проінформувала мешканців громади про перелік адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі; перелік документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу та надала контактні телефони, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.
Фахівці мобільного ЦОПу акцентували увагу на перевагах користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, у тому числі Електронним кабінетом.
Послугами мобільного ЦОП скористалися 40 громадян, дві фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), та юридична особа.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, прийнято від мешканців громади:
- заяви за формою № 1ДР – 3 шт.;
- заяви за формою № 5ДР – 15 шт.;
- заяви за формою № 10ДР – 11 шт.;
- заяви про проведення звірки даних з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 4 шт.
Мешканцям громади видано:
- облікові картки платника податків – 2 шт.;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 5 шт.
ФОПи отримали консультацію щодо подання заяви та отримання витягу платника єдиного податку в електронному вигляді за допомогою Електронного кабінету.
Мешканці територіальної громади отримали відповіді на актуальні питання щодо земельного податку, орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також отримали консультацію щодо можливості ознайомитися з переліком бюджетних рахунків зі сплати податків та рахунків для сплати єдиного внеску на офіційному вебпорталі ДПС України та на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України.
Секретар Слов’янської сільської ради Макаренко Наталія подякувала працівникам податкової інспекції за надану допомогу та висловила сподівання на співпрацю у майбутньому.
Про формування доходів та витрат за договорами комісії ФОП на загальній системі оподаткування – посередником
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).
Нормами п. п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.
При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 4 п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.
До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Придбання фізособою рухомого та/або нерухомого майна у юрособи: чи є об’єкт оподаткування ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.
Норми встановлені п. п. «в» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється статтями 172 та 173 ПКУ.
Підпунктом «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, якщо продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.
При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті, не оподатковується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особливості декларування КУА, яка здійснює управління активами одного або кількох ІСІ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові та організаційні основи діяльності інститутів спільного інвестування регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080 «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080).
Положеннями п. п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди й пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Реєстрація ІСІ здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) шляхом внесення відомостей про ІСІ до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (далі – Реєстр) з присвоєнням такому інституту реєстраційного коду (абзац перший частини першої ст. 6 Закону № 5080).
Компанія з управління активами (КУА) здійснює управління активами ІСІ (абзац другий частини першої ст. 63 Закону № 5080).
Компанія з управління активами – це господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією (абзац перший частини першої ст. 63 Закону № 5080).
Компанія з управління активами може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ (частина п’ята ст. 63 Закону № 5080).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (абзац перший п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
З урахуванням абзацу восьмого п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п. п. 140.4.8 п. 140.4 та п. п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).
До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (абзац десятий п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку на прибуток підприємств (податок):
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
01 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», яким, зокрема, затверджено, зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (абзац другий п. 46.6 ст. 46 ПКУ).
Форму Декларації доповнено новим рядком 9, який заповнюється при поданні декларації платником податку на прибуток – юридичною особою за результатами діяльності ІСІ, в якому зазначається:
► повне найменування ІСІ;
► реєстраційний код ІСІ (за даними Реєстру, ведення якого здійснюється Комісією).
У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох ІСІ, Декларація складається та подається окремо по кожному ІСІ без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону № 5080, із заповненням рядка 9 та проставлянням позначки «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи» у рядку 10 «Особливі відмітки».
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено нову електронну форму Декларації за ідентифікатором форми J0100919 (для ІСІ), яка подається юридичною особою, яка управляє ІСІ без статусу юридичної особи.
Враховуючи зазначене, платник податку на прибуток підприємств – КУА, яка є юридичною особою та здійснює управління активами одного або кількох ІСІ, за результатами діяльності кожного ІСІ, вперше подає Декларацію за ідентифікатором форми J0100919 за звітний (податковий) період:
► І квартал 2021 року – по тих ІСІ у яких річний дохід за 2020 рік перевищує 40 млн гривень;
► 2021 рік – по тих ІСІ у яких річний дохід за 2020 рік не перевищує 40 млн грн або новоствореним ІСІ, відомості про які внесені до Реєстру у 2021 році.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи подає платник ПДВ заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» у разі, якщо відбулось перейменування назви вулиці?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок перереєстрації платників ПДВ встановлений п. 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до зазначеного пункту перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ.
Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву в електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
Будь-яких інших підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ немає.
Норму ПКУ щодо проведення перереєстрації у зв’язку із зміною даних про платника ПДВ, які стосуються місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, виключено згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Таким чином, якщо відбулося перейменування назв вулиць, міст, селищ, зміна поштових індексів, перереєстрація платника ПДВ не здійснюється та реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу не подається.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Закон № 1539: про суму збору одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 21.07.2021 набув чинності Закон України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Законом № 1539 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб».
Пунктом 8 підрозділу 94 розділу ПКУ визначається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (одноразового обов’язкового платежу, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Так, сума збору з щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, таких ставок:
► 5 відсотків:
● щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ;
● щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п 8.1 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
► 9 відсотків:
● щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п. п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ;
● щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п. п. 8.2 п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
► 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Протягом першого півріччя поточного року до податкової надійшло на розгляд 157 запитів на отримання публічної інформації
За січень - червень 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 157 запитів на отримання публічної інформації, що на 26 запитів менше, ніж у аналогічному періоді минулого року (183).
За наслідками розгляду запитів: 95 - задоволено, 56 - надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939 -VI «Про доступ до публічної інформації», 5 - на виконанні, 1- надіслано за належністю.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку , запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Саме цифровізація дозволяє забезпечити швидку, якісну та ефективну дерегуляцію трудових відносин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома наступне.
Цифровізація – невід’ємна складова реформи трудових відносин. Про це заявив Заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра під час Всеукраїнського форуму Україна 30.Трудові ресурси 21 липня.
«Регуляція трудових відносин існує в усіх цивілізованих країнах світу. Держава має забезпечити захист соціально-трудових прав працівників, зокрема, це право на нормований робочий день та безпечні умови праці, право на лікарняні та відпустку, і ще багато питань взаємодії роботодавця і працівника. Водночас чинне трудове законодавство в Україні потребує оновлення та лібералізації. Цифровізація дозволяє провести якісну та ефективну дерегуляцію трудових відносин, скасувати надмірну бюрократизацію та зменшити навантаження на бізнес», - зазначив Ігор Дядюра.
Так, цифрова трансформація дозволяє значно модернізувати трудові відносин, зокрема:
- забезпечити перехід на ризикорієнтований підхід. Тобто інспекції та перевірки відбудуться тільки у компаніях, які мають ознаки найбільших ризиків порушення законодавства про працю. Для визначення ризику використовуються цифрові дані, які наявні у держави.
- зменшити кількість обов’язкових кадрових документів. Роботодавці витрачають значну кількість фінансових ресурсів та часу для забезпечення дотримання ведення такої документації, яка зазвичай залишається виключно формальною і може бути або взагалі скасована, або перенесена в єдиний трудовий договір, або переведена в цифрову форму.
- забезпечити контроль над перевірками роботодавців. Тепер не потрібно чекати скарги від роботодавця, дані про всі перевірки можна отримати щодня, проаналізувати статистичні та інші параметри алгоритмами, без людського фактору, і вжити заходів реагування на дії контролерів.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю у мережі Інтернет та заключили договори «На переказ коштів»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
Платіжні сервіси призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
З технічної точки зору між суб’єктом господарювання і фінансовою установою, яка надає йому фінансові послуги з переказу коштів за допомогою платіжного сервісу (в межах договору на переказ коштів), відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, що вже йому належать та отримані внаслідок оплати покупцем (споживачем) товарів у відділенні служби доставки (в межах договору купівлі-продажу).
Послуга фінансової установи з переказу коштів, яка є окремою господарською операцією, не змінює суті відносин іншої господарської операції купівлі-продажу, відповідно до яких суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є:
суб’єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, або уповноважені ним на передачу права власності на такі товари покупцю (споживачу) служби доставки (постачальники);
отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.
При цьому факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому продавець або уповноважені ним служби доставки зобов’язані забезпечити отримання покупцем відповідного розрахункового документа, який підтверджує саме факт оплати ним товару. Відповідно така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), та в обов’язковому порядку має супроводжуватись застосуванням РРО/ПРРО продавцями або постачальниками товарів споживачам, на яких поширюється обов’язок їх використання.
За здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері торгівлі та є учасниками наведених вище відносин купівлі-продажу, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Норми встановлені п. 2681.3 ст. 2681 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 2681.4 ст. 2681 розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Сума соціальної допомоги по вагітності та пологах не підлягає оподаткуванню військовим збором
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Інформація для суб’єктів господарювання, які здійснюють контрольовані операції!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи припиняється подання податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води у разі відчуження земельної ділянки зі свердловиною?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, у разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/анулювання строку його дії.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Строки сплати акцизного податку, встановлені ПКУ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що строки сплати акцизного податку встановлені ст. 222 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, суми акцизного податку (податок) з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п. п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Відповідно до п. п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (п. п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на поточний рахунок виробника (підпункти 222.1.4, 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином (п. 222.2 ст. 222 ПКУ):
► податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;
► у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації;
► платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п. п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
З дати отримання дозволу викиди забруднюючих речовин не здійснювались: звітність з екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема, дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.
Норми визначені п. 250.3 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п. 240.1 ст. 240 ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Водночас, п 36.1 ст. 36 ПКУ встановлено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання з дати отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення не здійснював викиди забруднюючих речовин (не мав об’єктів оподаткування), то він не подає податкову декларацію екологічного податку (далі – податкова декларація), оскільки не виникає обов’язку задекларувати податкові зобов’язання по екологічному податку.
Податкова декларація подається вперше за календарний квартал, у якому здійсняться викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
НБУ, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунку платника податків подають відомості до контролюючих органів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунку платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, нормативно-правових актів з питань документування управлінської діяльності.
Норми встановлені п. 1 розділу ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 721).
У разі відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків банки направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) у порядку, встановленому Порядком № 721.
У разі відкриття/закриття одного спільного рахунку в цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють Повідомлення щодо кожного платника податків окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.
Форму та зміст електронних Повідомлень, інформаційного файла та квитанцій наведено в додатку 1 до Порядку № 721.
Адресу Інформаційного порталу ДПС () розміщено на офіційному вебпорталі ДПС ().
У разі неможливості подання з технічних причин Повідомлення в електронному вигляді з використанням телекомунікаційних мереж таке Повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовому вигляді (за формами згідно з додатками 2, 3, 4 та 5 до Порядку № 721) у день відкриття/закриття рахунку до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків. У такому разі Повідомлення надається або надсилається разом із супровідним листом, у якому зазначається причина неможливості подання Повідомлення в електронному вигляді з використанням телекомунікаційних мереж (п. 2 розділу ІІ Порядку № 721).
Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку № 721 контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення в електронному вигляді зобов’язаний надіслати до фінансової установи з використанням телекомунікаційних мереж електронне Повідомлення-відповідь щодо взяття рахунку на облік у контролюючому органі, структура якого визначається згідно з додатком 1 до Порядку № 721. У разі відмови у взятті рахунку на облік Повідомлення-відповідь має містити підставу для відмови.
Якщо контролюючий орган протягом строку, визначеного абзацом першим п. 4 розділу ІІ Порядку № 721, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.
У разі надходження від фінансової установи Повідомлення у паперовому вигляді контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення зобов’язаний надати або надіслати поштою з повідомленням про вручення до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків, корінець повідомлення (додатки 2, 3 та 5 до Порядку № 721) з відміткою про взяття рахунку на облік або повідомлення контролюючого органу про відмову в узятті на облік рахунку платника податків за формою № П2, наведеною в додатку 6 до Порядку № 721, із зазначенням причини відмови (п. 5 розділу ІІ Порядку № 721).
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку № 721 датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у фінансовій установі є дата однієї з подій, що відбулася першою: отримання фінансовою установою Повідомлення-відповіді з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання фінансовою установою корінця повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку № 721.
Норми п. 6 розділу ІІ Порядку № 721 не застосовуються під час зміни рахунків клієнтів – платників податків відповідно до вимог стандарту IBAN, якщо до рахунку, який змінюється, банком раніше було отримано електронне Повідомлення-відповідь (корінець повідомлення у паперовому вигляді) з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі та щодо власника рахунку відсутня інформація про зняття з обліку в контролюючому органі чи державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального у безготівковій формі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами і доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (ст. 3 Закону № 265).
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Пунктами 1 та 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.
Отже суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі (у т.ч. якщо розрахунки здійснюються через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Передача юрособою у фінансовий лізинг легкового автомобіля: хто є платником транспортного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком (далі – податок)є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Норми встановлені п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку».
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п. п. «б» п. п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:
► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Враховуючи викладене вище, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу).
При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Загальний оподатковуваний дохід особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи оподатковується надана працедавцем сума компенсації вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому найманому працівнику?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Норми встановлені п .п. «а» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) передбачені випадки, коли юридична особа зобов’язана компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:
► у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 51 КЗпП);
► у зв’язку з службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).
Компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.
Відповідно до п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається сума доходу у вигляді додаткового блага.
Згідно із п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.
Враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників податку на прибуток!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Норми встановлені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п. п. 133.1.1 та п. п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (п. п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Поряд з цим, п. п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.
З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.
Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У разі анулювання реєстрації платника ПДВ, уточнюючий розрахунок за період, в якому юрособа була платником ПДВ, така особа подати не може
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Норми встановлені п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Який код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць потрібно зазначати у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до нього, якщо для об’єкта передбачено декілька рівнів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, то у рядку 032 заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу платника податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 1 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок).
Разом з тим, у рядку 032 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку, який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ зазначається код за Кодифікатором за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п. п. 1 п. 4 розділу IV Порядку).
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 «Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
«Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
«Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
«Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
«Категорія об’єкта», де:
«О» – Автономна Республіка Крим, області;
«К» – міста, що мають спеціальний статус;
«Р» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«Н» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«М» – міста;
«Т» – селища міського типу;
«С» – села;
«Х» – селища;
«В» – райони в містах.
Отже, для заповнення рядка 032 «Код кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» Додатка 4ДФ знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад Ковель), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яке відповідає четвертому рівню, а саме UA 07060190010068509.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків на кожну фізичну особу заведена облікова картка, в якій міститься наступна інформація: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян – також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.
Норми встановлені п. 70.2 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2, 3 розділу IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, протягом місяця з дня виникнення змін, подають Заяву за формою № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822).
Кожна фізична особа, яка отримує офіційні доходи, є платником податків та перебуває на обліку в органах ДПС. У кожного громадянина є свій індивідуальний реєстраційний номер облікової картки платника податків, крім осіб які через свої релігійні переконання відмовилися від нього, та облік яких ведеться у окремому реєстрі за серією та номером паспорта.
Переважна більшість громадян навіть не здогадується про те, що коли змінюється місце проживання, прізвище та інше, необхідно своєчасно повідомити про це контролюючий орган.
У разі неподання інформації органам ДПС, такі фізичні особи своєчасно не отримують податкові повідомлення-рішення, зокрема про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки або про сплату земельного податку, чим порушують строки сплати податкових зобов’язань з цих податків.
Нормами п. 70.5 ст. 70 ПКУ визначено, що фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, яка подається для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Отже, для уникнення порушень податкового законодавства при зміні інформації, яка міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, фізична особа зобов’язана у місячний термін з дня виникнення змін повідомити про такі зміни податкову службу.
Звертаємо увагу, що для спрощення і комфорту платників ДПС України на постійній основі вдосконалює сервіси та процедури реєстрації платників податків і подати Повідомлення за формою № 5ДР є можливість за допомогою Електронного кабінету.
Бажаємо всім громадянам пам’ятати про свої обов’язки, встановлені ПКУ і не допускати порушень, пов’язаних зі сплатою податків.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про порушення правил етичної поведінки працівниками ДПС можна поінформувати різними каналами зв’язку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
З метою забезпечення добросовісного, чесного та професійного виконання працівниками органів ДПС посадових обов’язків, формування «нульової» толерантності (нетерпимості) до корупції, недопущення вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, та сприяння зміцненню суспільної довіри, урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції», розроблено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби, які затверджені наказом ДПС від 02.09.2019 № 52.
Відповідно до Правил етичної поведінки, серед іншого, працівники органів ДПС, незалежно від займаних посад, під час виконання посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог.
Оскільки порушення Правил етичної поведінки, за конкретних умов, може бути кваліфіковане як порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді попередження про неповну службову відповідність, просимо інформувати про ці факти такими способами:
► з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8;
► на офіційну електронну адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС ;
- засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 (фізичним особам – обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5», працівникам органів ДПС – напрямок «7») з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00 год., п’ятниця: з 9:00 до 16:45 год. із щоденною перервою з 13:00 до 13:45 год.;
- у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;
- безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.
Ознайомитись з текстом Правил етичної поведінки можна за посиланням: .
Роз’яснення працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС можна отримати за тел.: (044) 247-30-44, 247-35-97.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Неподання/несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП: що зі штрафами?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
Норми визначені п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Отже, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Які операції з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:
► вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;
► ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.
Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;
► реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;
► передачі для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Норми встановлені п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно отримати ліцензію
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ліцензії, зокрема, на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Для отримання ліцензії на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У такій заяві зазначаються:
► найменування суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для фізичних осіб – суб’єктів господарювання - прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
► адреса місця виробництва рідини, що використовується в електронних сигаретах.
Законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Норми встановлені ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959).
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність».
Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи зобов’язані члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Норми встановлені ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Громадяни – це члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).
Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).
Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.
Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особливості заповнення податкової декларації з транспортного податку у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п. п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 № 595).
Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
Відповідно до п. п. 1.2.3 п. 1.2 розділу 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.
Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема, у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.
Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:
► поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);
► поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).
Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Електронний кабінет: реєстрація ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома платників, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет.
Так, платник податків:
1. За допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснює вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням:
2. Для реєстрації ПРРО знаходить та створює електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602).
3. При заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані:
► в розділі 1 «Дія» обираємо комірку «Реєстрація»;
► в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається:
- найменування/прізвище, ім’я, по батькові;
- податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта;
- ІПН (для платників ПДВ).
► в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається:
- Ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації;
- назва господарської одиниці (далі – ГО) – для відображення у розрахунковому документі;
- адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі;
- назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи.
►в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається:
- Тип ПРРО;
- Назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»);
- Номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним;
- фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається.
► в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка:
- не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
- здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу;
- здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п.13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО.
► в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»).
► в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта.
4. Виконується перевірка та у разі відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо Заяву на обробку.
5. Через короткий проміжок часу перевіряється отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримуємо: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО «Назва каси» з локальним номером «Номер каси» призначено фіскальний номер «Фіскальний номер ПРРО»».
6. Наступним кроком є подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма № J/F1391801.
7. За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням: .
8. Вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин, не може бути платником єдиного податку третьої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Норми встановлені п. п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (п. п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абзац п’ятий п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).
Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин, у тому числі за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб), не може бути платником єдиного податку третьої групи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про строки реєстрації ФОП, як платника єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми визначені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Які фізособи є сільськогосподарськими товаровиробниками з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).
Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розділу 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.
Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для уникнення подвійного оподаткування фізособа – «незалежник» суб’єктам господарювання надає довідку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).
Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Враховуючи, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про оподаткування ПДФО доходу фізичної особи у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норми встановлені п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, та на боргові зобов’язання Національного банку України, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особливості заповнення декларації з податку на прибуток, якщо від’ємне значення показника у рядку 19 зменшується/збільшується
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотки від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «+», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, збільшується.
Збільшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «-», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, зменшується.
Отже, враховуючи алгоритм розрахунку рядка 26 Декларації, зменшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про заниження платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду, а збільшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про завищення платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду.
Отже, при зменшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, платник податку повинен нарахувати штрафні санкції згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пеню з урахуванням п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ. При збільшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, нарахування штрафних санкцій ПКУ не передбачено.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з:
► придбання або виготовлення товарів та послуг;
► ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Норми визначні п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ (рядок 10.4 податкової декларації з ПДВ) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.
Оскільки формою декларації та Порядком № 21 не передбачено відображення обсягів придбання товарів, послуг, необоротних активів, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції в декларації не відображаються.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Нова декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари діє з 22.07.2021
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що 22.07.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України наказом від 15.04.2021 № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Прядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 762/36384) (далі – Наказ № 218):
Звертаємо увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. п. 215.3.21 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України ПКУ в частині запровадження з 01.01.2021 адвалорної ставки акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90) (далі – сигарили).
Крім того, статтею 220 ПКУ визначено особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками.
Відповідно до пункту 220.1 ПКУ виробниками та імпортерами тютюнових виробів здійснюється встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) шляхом декларування таких цін.
Стара форма Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (Декларація) та Порядок її складання та подання не давали можливості суб’єктам господарювання декларувати максимальні роздрібні ціни на сигарили.
Наказом № 218, зокрема, уточнено, що Декларація вважається прийнятою за наявності другої квитанції про прийняття електронного документа, що містить дату та час прийняття декларації, реєстраційний номер прийнятої декларації. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Наказ № 218 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 22.07.2021 № 47.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2021 року отримали майже 7 млн грн транспортного податку
Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-червня власники елітних авто Дніпропетровської області спрямували до скарбниць територіальних громад 6 млн 984,6 тис. грн транспортного податку. Про це повідомляє в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Податківці нагадують, що статтею 267 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2021 році 2 млн 250 тис. грн), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Платниками цього податку є власники таких автомобілів.
Всі автомобілі, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, входять до переліку, що розміщений на сайті Мінекономрозвитку за посиланням: .
Цьогоріч до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Ferrari, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rolls-Royce, Tesla, Mclaren. Загалом кількість моделей автомобілів, що підлягають оподаткуванню у 2021 році, становить — 248.
Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про адміністрування екологічного податку»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про адміністрування екологічного податку».
На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірина МІРОШНИЧЕНКО.
Питання.
Яким чином обчислюються та декларуються податкові зобов’язання з екологічного податку за обсяги викидів (відходів, скидів), які мають числовий вираз «тонн» більше, ніж три знаки після коми?
Відповідь.
Податкові зобов’язання з екологічного податку обчислюються та декларуються платниками у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Наказ, Декларація).
Наказом не передбачено обмеження кількості знаків, що зазначаються платниками екологічного податку у полях «фактичний обсяг викидів, тонн» додатка 1 та «об’єкт оподаткування» додатків 2, 3 до Декларації. При цьому сума податкового зобов’язання з екологічного податку у колонці «величина» додатків до Декларації зазначається у гривнях із копійками, тобто із двома знаками після коми. Разом з тим, деякі ставки екологічного податку, визначені статтями 243 та 245 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс), відповідають десятизначній величині.
Сума податкових зобов’язань з екологічного податку обчислюється платниками за фактичний обсяг викидів (відходів, скидів), що утворився за відповідний звітний (податковий) період, за всіма забруднюючими речовинами, визначеними згідно з дозвільними документами, як добуток розміру об’єкта оподаткування екологічним податком (фактичних обсягів викидів (відходів) за відповідний звітний (податковий) період, ставок цього податку та, у разі встановлення, коефіцієнтів до них.
Таким чином, за обсяги викидів (відходів, скидів) обчислені із дотриманням приписів методик виконання інвентаризації викидів, передбачених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», що мають числовий вираз «тонн», наприклад, із шістьма знаками після коми, обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку декларується у групі рядків 4 додатків 1-3 до Декларації із зазначенням усіх елементів податку та величини таких зобов’язань, що відповідає добутку таких елементів у гривнях із копійками.
Питання.
При провадженні господарської діяльності підприємство здійснює скиди у водні об’єкти та посилається на відсутність у переліку забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти, визначені у п. 245.1 ст. 245 Кодексу, показника «сухий залишок» (мінералізація). Який розмір ставки екологічного податку, що застосовується при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку для сухого залишку скиду зворотних вод?
Відповідь.
Ставки екологічного податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до п. 245.1 ст. 245 Кодексу та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу, обчислюються за ставками, визначеними п. 245.2 ст. 245 Кодексу.
Разом з тим, за скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки екологічного податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у п. 245.2 ст. 245 Кодексу (п. 245.3 ст. 245 Кодексу).
З огляду на викладене, підприємству при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, які не увійшли до п. 245.1 ст. 245 Кодексу, а також на які п. 245.2 ст. 245 Кодексу не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, у тому числі, що входять до складу «сухого залишку», слід застосовувати ставку екологічного податку, яка визначена у п. 245.2 ст. 245 Кодексу.
Питання.
Підприємство поінформувало, що планує придбати за договором купівлі-продажу закрите джерело іонізуючого випромінювання – систему рентгенівську діагностичну мобільну МАС 32 (далі – Джерело). Чи виникають податкові зобов’язання з екологічного податку?
Відповідь.
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких здійснюється утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п.п. 240.1.4 п. 240.1 ст. 240 Кодексу).
Разом з тим, не є платниками екологічного податку суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела (п.п. 240.3.1 п. 240.3 ст. 240 Кодексу).
Таким чином, у підприємства у разі визначення істотною умовою договору купівлі-продажу повернення Джерела виробнику для його подальшого захоронення, після закінчення строку використання такого Джерела, а також дотримання ним таких умов, не виникатимуть податкові зобов’язання з екологічного податку.
При цьому у підприємства відсутній обов’язок із складання та подання податкової звітності з екологічного податку за відсутності об’єкта оподаткування за умови повідомлення про це відповідного контролюючого органу згідно з п. 250.9 ст. 250 Кодексу.
Робоча група за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснила виїзд до смт Слобожанського
До смт Слобожанського Дніпропетровської області 23 липня 2021 року здійснено виїзд робочої групи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Робочу групу очолив в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.
З метою проведення зустрічей з представниками бізнесу та надання практичної допомоги працівникам структурних підрозділів ГУ ДПС Дніпровсько-Новомосковського регіону Дніпропетровщини у складі робочої групи задіяні провідні фахівці ГУ ДПС – керівники підрозділів.
Під час зустрічі члени робочої групи спілкувалися з керівниками Дніпровської та Новомосковської територіальних громад Дніпропетровської області; головами та заступниками голів селищних рад, представниками міських та селищних рад; представниками бізнесу; фахівцями Дніпровської, Новомосковської, Магдалинівської, Синельниківської державних податкових інспекцій ГУ ДПС та спеціалістами структурних підрозділів ГУ ДПС Дніпровсько-Новомосковського регіону.
Особливу увагу присутніх Леонов Валерій акцентував на наповненні місцевих бюджетів. Він, зокрема, звернувся до представників територіальних громад з пропозицією про проведення роботи серед платників стосовно своєчасного інформування податкової служби у разі зміни персональних даних шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. Це забезпечить адресне та своєчасне надходження до громадян – платників податків податкових повідомлень-рішень, зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і як результат – своєчасне наповнення місцевих бюджетів.
На зустрічах з платниками податків обговорювались питання стосовно залучення до оподаткування екологічним податком підприємств, що здійснюють забруднення довкілля; підвищення рівня нарахувань з рентної плати за спеціальне використання води; адміністрування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з юридичних осіб), погашення підприємствами заборгованості.
Під час робочої зустрічі ГУ ДПС презентовано проєкт ДПС «Паспорт ТГ» на прикладі Магдалинівської ТГ.
Члени робочої групи відвідали центри обслуговування платників (далі – ЦОП) Дніпровської, Новомосковської, Магдалинівської та Синельниківської державних податкових інспекцій ГУ ДПС.
Також під час зустрічей фахівці ГУ ДПС інформували про роботу мобільного ЦОПу та електронні сервіси ДПС.
Результат спілкування представників податкової служби з бізнесом – платники отримали відповіді на питання, які їх цікавили.
На нараді з фахівцями структурних підрозділів ГУ ДПС Дніпровсько-Новомосковського регіону увагу сконцентровано на підвищенні рівня нарахувань з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків. Акцент зроблено на забезпеченні території Дніпровсько-Новомосковського регіону надходженнями до бюджету податками і зборами з фізичних осіб (залучення до оподаткування платників податку на майно, туристичного збору).
Крім того, особливим питанням спілкування податківців завжди є легалізація ринку праці, збільшення середньої заробітної плати та сплати податку на доходи фізичних осіб.
Першочергове завдання контролюючих органів – це забезпечення надходжень до бюджетів.
Надзвичайно важливо, що під час виїзних робочих зустрічей і комунікацій з представниками органів місцевого самоврядування та бізнесом обговорюються актуальні питання і приймаються рішення, які позитивно впливають на роботу як податківців, так і представників ТГ та платників податків у напрямку спільної взаємодії стосовно забезпечення наповнення бюджетів.
Протягом першого півріччя Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано 139,4 тис. адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами забезпечується надання 75 видів адміністративних послуг, 49 з яких надаються безкоштовно.
«Загалом протягом січня – червня 2021 року опрацьовано майже 143,4 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 42,5 тис. звернень, що на 17,1 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.
Впродовж І півріччя поточного року платники отримали 139,4 тис. адміністративних послуг, з яких майже 39,4 тис. – в електронному вигляді, що на 16,0 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.
З переліком адміністративних послуг та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги».
Обчислення рентної плати за спеціальне використання води
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Норми визначені п. п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п. п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п. п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п. п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п. п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п. п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п. п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п. п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Інформація для платників екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
► обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
► обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
► обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
► обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
► обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Порядок № 62: які нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації) зобов’язані стати на облік у контролюючих органах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 2 наказу Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 62), який набрав чинності 19.03.2021, внесені міни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Змінами встановлено що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та на дату набрання чинності Наказом № 62 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом двох місяців з дати набрання чинності Наказом № 62 подати для постановки їх на облік документи, визначені пп. 4.2, 4.4 розділу IV Порядку № 1588.
Відповідно до п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588, нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
1) взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розділу IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
► до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;
2) у порядку, встановленому розділом V Порядку № 1588, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами ПКУ:
► п. п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 розділом III Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток);
► п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розділу III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють виплату доходів та утримують податки).
Нерезидент, який не став на облік у визначені п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 строки, не звільняється від постановки на облік та має подати документи для взяття на облік згідно з п. п. 1 та/або п. п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588.
Взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидента, у тому числі постійних представництв, не звільняє нерезидента від обов’язку постановки на облік в контролюючому органі.
Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до абзацу першого п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588.
Нерезиденти (іноземні компанії, організації) не підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та не включається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а обліковуються в контролюючих органах за податковим номером, який присвоюється нерезиденту відповідно до вимог Порядку № 1588.
Податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом нерезиденту) є 9-ти значним.
Для іноземних компаній взятих на облік з грудня 2019 року 9-ти значний податковий номер перші дві цифри має значення «88» (п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 1588).
Інформація щодо нерезидентів включається до облікових та реєстраційних даних Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та до реєстру платників податків-нерезидентів.
Документом, що підтверджує взяття на облік в контролюючих органах юридичної особи – нерезидента є довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи відноситься спирт коньячний, плодовий, спиртовий дистилят до спирту етилового в розумінні Податкового кодексу України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст. 1 Закону № 481:
► спирт етиловий – спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
► спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;
► спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією;
► біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового - сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;
► дистилят виноградний спиртовий – дистилят з об’ємною часткою спирту етилового від 70 % до 80 % об., одержаний шляхом дистиляції виноматеріалів виноградних, виготовлених без застосування сірчистого ангідриду або вміст сірчистої кислоти в яких зменшено шляхом її видалення (десульфітації) до встановлених норм, у тому числі непридатних для виробництва вин виноградних, десульфітованих вин виноградних, віджатих дріжджових та гущових осадів, виноградних вичавок на спеціальних апаратах безперервної чи періодичної дії, методом фракціонування чи подвійної згонки з отриманням первинного відгону дистиляту з вмістом спирту від 23 % до 32 % об., з подальшим його фракціонуванням для підвищення об’ємної частки етилового спирту від 70 % до 80 %, що використовується для виробництва вин виноградних кріплених, іншої виноробної продукції з виноградної сировини або подальшої ректифікації;
► зерновий дистилят – спирт харчовий питний етиловий дистильований, отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70 % об’ємних одиниць, що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур.
У розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спирт етиловий – всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД (п. п. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи викладене, до спирту етилового, у розумінні ПКУ, відносяться всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»: одиниці виміру
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форма звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОТ) та порядок заповнення форми звіту № 1-ОТ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Звіт № 1-ОТ подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі (п. 1 розділ І Порядку).
Пунктом 7 розділу І Порядку визначено наступні одиниці виміру, які застосовуються при складанні Звіту № 1-ОТ:
- сигарети з фільтром – млн штук;
- сигарети без фільтра – млн штук;
- цигарки – млн штук;
- сигари – млн штук;
- сигарили – млн штук;
- тютюн люльковий – тонни;
- тютюн нюхальний – тонни;
- тютюн смоктальний – тонни;
- тютюн жувальний – тонни;
- інші тютюнові вироби – млн штук або тонни;
- тютюнова сировина УКТ ЗЕД 2401 – млн штук або тонни;
- тютюнова сировина УКТ ЗЕД 2403 – млн штук або тонни.
Звіт № 1-ОТ має формат даних до шести знаків включно після коми.
Таким чином при складанні Звіту № 1-ОТ відображаються показники: для сигарет з фільтром, сигарет без фільтра, цигарок, сигар та сигарил в млн штук, для тютюну люлькового, тютюну нюхального, тютюну смоктального, тютюну жувального в тоннах, для інших тютюнових виробів, тютюнової сировини УКТ ЗЕД 2401, тютюнової сировини УКТ ЗЕД 2403 в млн штук або тоннах з округленням до шести знаків після коми.
Наприклад: 1 сигара відображається як 0,000001 млн штук; одна пачка сигарет з фільтром (20 шт.) як 0,000020 млн штук; 1 грам тютюнових виробів, що обліковуються в одиницях маси та відображаються в тоннах як 0,000001 т.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про фінансової операції, які підлягають фінансовому моніторингу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).
При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:
► зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
► фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
► фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
► фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розділу ІІІ Закону № 361).
Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розділу ІІІ Закону № 361).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Єдиний рахунок: заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України (ПКУ) центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями.
Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Державною казначейською службою України (Казначейство) на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).
Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:
► кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;
► знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;
► останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.
Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:
► поле № 1:
заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;
► поле № 2:
заповнюється розділовий знак «;»;
заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;
► поле № 3:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;
► поле № 4:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;
► поле № 5:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;
► поле № 6:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;
►поле № 7:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
► поле № 8:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
► поле № 9:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;
► поле № 10:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;
► поле № 11:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;
► поле № 12:
не заповнюється;
► поле № 13:
не заповнюється;
► поле № 14:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється символьний знак «#»*.
* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Юрособа перебуває на загальній системі оподаткування: термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Норми визначені п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок), затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форми Заяви та Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали Заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує Витяг в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників єдиного податку першої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Норми визначені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».
При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.
Отже, ФОП – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Об’єкти нежитлової нерухомості визначені ПКУ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п .п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Застосування програмного РРО – зручне рішення для бізнесу
Програмний реєстратор розрахункових операцій, запроваджений з серпня 2020 року, є альтернативою звичайному реєстратору розрахункових операцій (РРО).
Програмний РРО має низку переваг перед класичними касовими апаратами, а саме:
► безкоштовне рішення від ДПС забезпечує функціонал, що відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
► програмне рішення можна встановити на будь-який гаджет (смартфон, планшет, комп’ютер чи ноутбук) і зекономити на придбанні традиційних РРО та їх обслуговуванні;
► швидка та зручна онлайн реєстрація;
► онлайн передача даних від/до фіскального серверу контролюючого органу;
► автоматичне формування та відправка Z-звіту до ДПС;
► передача даних до ДПС забезпечується без залучення інформаційних еквайєрів;
► програмне рішення дозволяє працювати в режимі offline, надіслати до ДПС дані про здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline;
► ДПС надає інформаційну підтримку щодо реєстраціїї та застосування програмних РРО;
► cуб’єкт господарювання може на свій власний вибір використовувати або класичний, або програмний РРО у залежності від своїх потреб.
Отже, програмний РРО відповідає потребам сучасності, покращує ефективність процесів ведення бізнесу, економить кошти.
На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Хто вважається самозайнятою особою?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що самозайнята особа – це платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО)/єдиного податку, який є фізичною особою – підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Норми встановлені п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п. 65.9 ст. 65 ПКУ якщо фізична особа зареєстрована як ФОП та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ФОП має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку для підприємницької діяльності, якщо сплатив всі податки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець (ФОП) має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Алгоритм розрахунку податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
Норми встановлені п. п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
► на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
► розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особа, яка не подала своєчасно Заяву на реєстрацію платником ПДВ, але підлягала обов’язковій реєстрації, самостійно сплатити ПДВ не має змоги
Головне управління ДПС у Дніпропетровській нагадує що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Норми встановлені п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Володимир Зеленський підписав закон щодо уточнення визначення лізингової операції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової, орендної операції» № 1605-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня.
Документ усуває суперечності та уточнює визначення лізингової (орендної) операції у Податковому кодексі України для подальшого розвитку ринку лізингу.
Відповідно до закону, під лізинговою операцією слід розуміти передачу основних засобів фізичним та юридичним особам не лише в користування, а й у володіння. Оренда житла з викупом, оренда земельних ділянок та оренда будівель, зокрема житлових приміщень, не вважатимуться різновидами лізингових операцій.
Згідно з документом, до операцій фінансового лізингу відноситимуться лише господарські операції, у яких лізингодавцем є юридична особа.
Для договорів лізингу, укладених до набрання чинності цим документом, його положення застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Інформацію розміщену на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для зменшення трудової міграції необхідно активізувати політику зайнятості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Для зменшення трудової міграції Уряд активізує політику зайнятості. Поставили за мету збільшити зайнятість на 10 %. Про це повідомив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко на Всеукраїнському форумі Україна 30, Трудові ресурси 20 липня 2021 року.
«Ми повинні бути чесними, визначити проблеми та будувати нову економіку на основі соціального діалогу громадянин-бізнес-держава. Також змінюємо підходи роботи служб зайнятості. Будемо створювати сучасну сервісну службу з підбору і підготовки персоналу для роботодавців та професійного навчання для безробітних відповідно до вимог ринку. Для прикладу, на сьогодні маємо понад 75 тис. вільних робочих місць, які необхідно заповнити. Коли говоримо про зайнятість, важливо зазначити, що в Україні є робочі місця, вакансії, через розвиток економіки утворюються нові. Загалом ми поставили собі мету - збільшити зайнятість в Україні на 10 %», - розповів Олексій Любченко.
За словами Олексія Любченка питання зайнятості в Україні має значно більшу проблематику: «Питання значно ширше – це також і про тіньову економіку, для прикладу торік майже 11 млн осіб не отримували зовсім ніякого доходу, а «тіньовий фонд» оплати праці оцінюється у суму майже 500 млрд гривень. Часто стикаємося з проблемою: люди вмовляють роботодавця написати відмову. Ми щодня фіксуємо такі факти спільно з Держпраці, Податковою службою та місцевими владами».
І завдання Уряду у цьому напрямку, комунікація з бізнесом, місцевими владами з метою розвитку економіки та легалізації бізнесу. «Як зазначають колеги, багато людей повертається в Україну та працює. Підтвердженням цього є статистика – за два останні місяці динаміка кількості повідомлень про офіційне працевлаштування зросла більше ніж у два рази. Але ми не повинні на цьому зупинятися та продовжувати соціальний діалог», - зазначив Перший віце-прем’єр-міністр України.
Нагадаємо, що за словами Олексія Любченка, нині перед Урядом України стоїть важливе завдання докорінної зміни парадигми соціально-економічного розвитку. Новітні технології дають можливість мобільності, зміни бізнес-процесів, професійних навичок спрощують роботу малого та середнього бізнесу. Також визначені пріоритети – інвестиції в фундаментальну науку та людський капітал.
Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ДПС працює над імплементацією закону про добровільне декларування доходів
ДПС працює над імплементацією Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Нормами закону, який вже набрав чинності, передбачена можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.
Так, громадяни, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.
Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати добровільну декларацію до Державної податкової служби України.
Задекларувавши активи, декларант повинен буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5%, для закордонних активів – 9%, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5%.
Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».
Крім того, на сьогодні опрацьовується питання щодо внесення змін до програмного забезпечення для можливості прийняття та опрацювання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій в електронному вигляді з 01 вересня 2021 року.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Мобільний ЦОП для мешканців села Вишневе Покровської територіальної громади
Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) під керівництвом координатора мобільного ЦОПу – в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, за участі фахівців ЦОПу Покровської ДПІ ГУ ДПС, Павлоградського відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС, Павлоградського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС за підтримки спеціаліста І категорії відділу земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища Покровської територіальної громади Олени Ростовцової 16.07.2021 здійснив виїзд до села Вишневе Вишнівського старостинського округу Покровської територіальної громади Синельниківського району.
Під час роботи мобільного ЦОПу в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій у режимі онлайн звернувся до мешканців Вишнівського старостинського округу Покровської територіальної громади та зазначив важливість співпраці між органами податкової служби та місцевого самоврядування, зокрема з надання послуг, особливо для мешканців віддалених населених пунктів. Він закликав мешканців громади виконати свій громадянський обов’язок та своєчасно сплатити земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Адже, від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту, зокрема і громадян Вишнівського старостинського округу Покровської територіальної громади.
Під час зустрічі, начальник Покровської ДПІ ГУ ДПС Шевцова Світлана проінформувала мешканців громади про перелік адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПу, перелік документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу та надала контактні телефони, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.
Також, фахівці мобільного ЦОПу надали роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, «Електронним кабінетом», який забезпечує безконтактну взаємодію платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Присутнім роздані примірники брошури «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби», «Податкова знижка для фізичних осіб» тощо.
Послугами мобільного ЦОПу скористалися 36 громадян.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу прийнято від мешканців громади:
- заяви за формою № 1ДР – 2 шт.;
- заяви за формою № 5ДР – 16 шт.;
- заяви за формою № 10ДР – 5 шт.;
- заяви про проведення звірки даних з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 6 шт.;
- заяви про надання пільги з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 5 штук.
На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 1 млрд 645,8 млн гривень
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 9 млрд 613,4 млн гривень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
За її словами, цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 645,8 млн гривень.
У червні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 899,5 млн грн, що на 439,2 млн грн більше ніж у червні минулого року.
Фахівці ГУ ДПС приділяють значну увагу контролю за дотриманням суб’єктами господарювання своєчасної сплати єдиного соціального внеску. Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це –соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.
ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, подає заяву за формою № 1-ЄСВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Норми встановлені ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як ФОП та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п. п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Алгоритм дій для взяття на облік фізособи, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для взяття на облік в контролюючих органах (далі – податковий орган) фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність необхідно:
1. У строк до 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності подати особисто, через представника, або надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до податкового органу за місцем реєстрації:
► заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);
► копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п. п. 1 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
Можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяви за формою № 5-ОПП не передбачено.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в податковому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у податковому органі.
2. Протягом 10 робочих днів з дня взяття на облік подати до податкового органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, тобто про місце де буде проводитись діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП), наведене у додатку 10 до Порядку № 1588 (ідентифікатор форми F1312002).
Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 11 розділу 3 Повідомлення за ф. 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в податковому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Платники єдиного податку не звільняються від сплати акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
При цьому згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку не звільняються від сплати акцизного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи може суб’єкт господарювання отримати ліцензію на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним на пересувний транспортний засіб?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій, зокрема, на оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст. 1 Закону № 481:
► оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
► роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;
► місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
► місце роздрібної торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
Згідно з ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
► дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання,
які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.
Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може отримати ліцензію на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним на пересувний транспортний засіб.
Ліцензія на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним видається суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) на кожне місце оптової чи роздрібної торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Крім того, відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Забороняється торгівля нафтопродуктами на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах безпосередньо з автоцистерн.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується транспортний податок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по транспортному податку:
18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб»;
18011100 «Транспортний податок з юридичних осіб».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Суми страхового відшкодування за пошкоджений основний засіб включаються до доходу юрособи - платника єдиного податку третьої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Норми визначені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно зі ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Отже, у випадку отримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ПКУ не передбачено обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем (ФОП) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб – підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Порядок обрання або переходу на першу-третю групи єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України(далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Приватний нотаріус щокварталу подає до органу ДПС інформацію про посвідчені ним договори з продажу об’єктів нерухомості між фізособами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Норми визначені ст. 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IVіз змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ст. 334 ЦКУ. Тобто з врахуванням вимог ст. 745 ЦКУ при передачі набувачеві у власність нерухомого майна – з моменту державної реєстрації вказаного договору.
Отже, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).
Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню ФОП – платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на ПСП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП), та розміри податкових соціальних пільг, визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Разом з цим, згідно з п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:
► доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата;
► заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п. п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Сплата податку за межами України у попередньому році: врахування при сплаті податку на прибуток в Україні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що суми податку на прибуток підприємств (податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
При цьому, зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
В Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), сума податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16.1 додатка ЗП до Декларації.
Таким чином, сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом звітного року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.
При цьому сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних періодах.
Таке зарахування здійснюється за умови, що платником податку при визначенні об’єкта оподаткування дотримано вимоги ст. 13 ПКУ щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об’єкта оподаткування.
Отже, платник податку у звітному податковому періоді не має права на зменшення нарахованої суму податку на прибуток, якщо довідка, що надається ним до контролюючого органу, підтверджує сплату податку за межами України у попередньому звітному періоді.
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлений ст. 50 ПКУ.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи може платник ПДВ повернути на рахунок в СЕА ПДВ надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України и (далі – ПКУ).
Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ встановлено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ здійснюються з відповідних рахунків, відкритих платникам податку в СЕА ПДВ (далі – електронні рахунки).
На електронний рахунок зараховуються кошти, зокрема, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ (п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, платник податку може повернути надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, на електронний рахунок, якщо така сума зарахована до бюджету з електронного рахунку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням розміщено проєкт наказу, яким планується затвердити:
► форму одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
► Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Порядок).
Наказ розроблено відповідно, зокрема до Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності 21.07.2021.
Згідно з проєктом Порядку, одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до ДПС України в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та особливостей, встановлених новим підрозділом 94 розділу ХХ ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП– платника єдиного податку: особливості подання декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п. п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п. п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п. п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка « ».
Відповідно до п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, визначено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
При цьому якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Легка промисловість Дніпропетровщини: наявний потенціал і шляхи його реалізації – за участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулась галузева нарада
Сьогодні, 21 липня 2021 року, за організацією Асоціації «Укрлегпром» спільно з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією у традиційному форматі промислового діалогу бізнесу з владою відбулась нарада «Легка промисловість у Стратегії розвитку Дніпропетровщини».
У галузевій нараді прийняли участь перший заступник Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) Орлов Володимир, начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Чуб Ганна, директор департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА Рубан Андрій, Президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Ізовіт Тетяна, представники органів влади та бізнесу.
Орлов Володимир у вітальному слові зауважив, що взаємодія Асоціації «Укрлегпром» з владою здійснюється з 2017 року на постійній основі. Він відзначив важливість заходу і висловив сподівання на продуктивну роботу.
На нараді обговорювались актуальні питання легкої промисловості регіону, зокрема експортні можливості, механізми інвестиційної підтримки, вектори розвитку галузі та інше.
Успішна взаємодія органів державної влади з бізнесом – це запорука ефективного вирішення проблемних питань, які виникають під час здійснення підприємницької діяльності.
Діяльність підприємств легкої промисловості спрямована не лише на задоволення потреб споживачів, але й пов’язана з вирішенням питань соціально-економічних та соціально-трудових відносин у співпраці з державними органами виконавчої влади. Можливості, реалії, конкретні шляхи розвитку в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку промисловості залежать від прогресивності перетворень у країні, за умови їх максимальної інформованості та якісної аналітичної діяльності.
Наприкінці заходу підведено підсумки: учасники наради позитивно оцінили співпрацю державних органів з бізнесом – результатом є визначені перспективні напрямки співробітництва на майбутнє.
Для простоти і зручності сплати податків і зборів використовуйте єдиний рахунок!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2021 набули чинності ст. 351 Податкового кодексу України (ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).
У зв’язку з цим, за бажанням платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.
При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.
Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я ДПС України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.
У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.
Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.
Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 351.5, 351.7 ст. 351 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.
Процедуру переходу на єдиний рахунок див. за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Сервіс «Пульс» ДПС України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Протидія корупції в органах ДПС України
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
