Податківцями викрито схему незаконного продажу сільгосппродукції за межі митної території України на 22 млн гривень
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області встановлено факти незаконної реалізації сільськогосподарської продукції за межі митної території України.
Як зʼясували у ході аналітичного дослідження співробітники ГУ ДПС у Донецькій області спільно з Прокуратурою Донецької області і ГУ ДФС у Донецькій області, підприємством з ознаками фіктивності вивезено за межі митної території України сільськогосподарську продукцію, походження якої не встановлено, без сплати будь-яких податків та повернення валютної виручки. Сума легалізованих коштів склала понад 22 млн грн, а ймовірні збитки за рахунок неподання податкової звітності з податку на прибуток – 4,0 млн гривень.
За вказаними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ст. 205-1, ст. 209, ч. 1 ст.212, ч. 1 ст. 366 Кримінального процесуального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС видано 563,1 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів
Протягом січня-червня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 238,1 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано понад 563,1 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Майже 117,6 тис. фізичних осіб протягом січня – червня 2021 року отримали 237,9 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Також протягом вказаного періоду 120,5 тис. юридичних осіб отримали майже 325,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 111,2 тис. клієнтів, з яких 65,6 тис. – юридичних та майже 45,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 239 тис. сертифікатів.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 9,9 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податківцями виявлено схему формування податкового кредиту за безтоварними операціями
Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Закарпатській спільно з підрозділами Головного управління ДФС у Закарпатській області встановлено факти штучного формування податкового кредиту за безтоварними операціями, загальний обсяг яких склав понад 184 млн гривень.
Встановлено, що посадовими особами підприємства внесено недостовірні дані в офіційні документи щодо придбання будівельних послуг від постачальників з ознаками фіктивності на загальну суму понад 184 млн грн. Внаслідок таких дій було штучно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на суму 26 млн гривень.
Зазначені факти відпрацьовуються ГУ ДФС у Закарпатській області у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС розпочато навчання працівників територіальних органів з питань цифровізації
Державною податковою службою України за участі Міністерства цифрової трансформації України розпочато навчання працівників територіальних органів ДПС з питань цифровізації.
Метою заходу є забезпечення ефективної організації роботи ДПС щодо якісного надання послуг платникам із застосуванням сучасних цифрових технологій, впроваджених у діяльність ДПС.
Для Державної податкової служби України наразі пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Саме тому ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, які дозволяють полегшити платникам податків процес отримання послуг, завжди підтримуються ДПС.
Навчання триватиме протягом липня – серпня 2021 року у формі вебінарів Zoom та охопить усіх працівників, залучених до обслуговування платників.
У рамках навчання за участі фахівців Міністерства цифрової трансформації України обговорюватимуться, зокрема, питання: як за допомогою мобільного застосунку "Дія" отримати копії цифрових документів (шеринг документів) під час надання адміністративних послуг у центрах обслуговування платників ДПС, а також як отримати податкові послуги на Порталі "Дія".
За результатами проведеного навчання для перевірки набутих знань організовано та буде проведено тестування працівників територіальних органів ДПС, що взяли участь у ньому.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Упереджено протиправне відшкодування з бюджету 4,6 млн грн ПДВ
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Запорізькій області викрито масштабну схему легалізації коштів, учасниками якої є підприємства – експортери сільськогосподарської продукції та імпортери вживаного одягу.
Експортери сільгосппродукції здійснювали придбання товарів через низку посередників з ознаками фіктивності, які, в свою чергу, перераховували безготівкові кошти на адресу підприємства, що має податкову пільгу зі сплати ПДВ, у якості фінансової допомоги. У подальшому кошти переводились імпортерам вживаного одягу, який фактично реалізовувався за готівкові кошти. Таким чином, отримані готівкові кошти спрямовувались на закупівлю сільгосппродукції. Загальна сума операцій склала близько 30 млн гривень.
Таким чином, працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області упереджено протиправне відшкодування з бюджету ПДВ на загальну суму 4,6 млн гривень.
Наразі СУ ГУ ДФС у Запорізькій області здійснюються слідчі дії в рамках кримінального провадження за ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.222, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
З початку липня виявлено майже 2,1 тис. неоформлених роботодавцями належним чином працівників
У ході інспекційної кампанії Держпраці за інформаційної підтримки ДПС з 1 по 14 липня 2021 року виявлено 2097 неоформлених належним чином працівників.
Роботодавцям, які використовували працю неоформлених працівників, загрожує штраф від 60 тис гривень за кожного такого виявленого працівника.
ДПС нагадує роботодавцям про необхідність оформлення трудових відносин та застерігає від вчинення порушень трудового законодавства.
Спільна робота ДПС та Держпраці у цьому напрямі триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Судом підтверджено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень на 13,68 млн гривень
Судом підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС у Полтавській області податкових повідомлень-рішень на загальну суму 13,68 млн гривень.
Так, Другим апеляційним адміністративним судом підтримано позицію ГУ ДПС у Полтавській області про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Компанія «Хлортехвод» та контрагентами, оскільки первинні документи носять неповний характер, замовлення послуг (робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою.
Окрім цього, суд відхилив доводи платника податків щодо необхідності врахування висновку експерта, що спростовує акт перевірки. Позиція суду обґрунтована тим, що означений висновок експерта не містить належної оцінки обставин мети та сутності здійснення ремонту та надання послуг, що є ключовим при розгляді даної справи, та формально ґрунтується виключно на наданих платником податків документах. Обставини можливості відображення спірних сум податкової звітності та реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Компанія «Хлортехвод» підлягають встановленню у ході вирішення даного спору судом, а не експертом, висновок якого є лише одним із можливих доказів у справі.
Відтак, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 440/1390/20 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Виявлено фіктивне придбання товарів без встановленого джерела походження
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області виявлено факти з документального оформлення придбання товарів, робіт (послуг) без встановленого джерела походження на суму понад 45 млн гривень.
Товариство оформлювало придбання товарів, робіт (послуг) від постачальників, які мають ознаки фіктивності та здійснюють «підміну» номенклатурних позицій.
Таким чином, за результатами вказаних дій неправомірно сформовано податковий кредит з ПДВ, шляхом відображення в обліку фіктивних операцій, що призвело до ухилення від сплати ПДВ в загальній сумі понад 7,5 млн грн.
За матеріалами дослідження розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
До уваги платників податків! Щодо приймання Декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)
Наказ Міністерства фінансів України від 15.04.2021 № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» (далі – Наказ № 218), яким внесено зміни до форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – Декларації) та Порядку складання та подання Декларації, набуває чинності з 22.07.2021.
Для декларування виробниками та імпортерами тютюнових виробів максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію), які запроваджуються з 01.08.2021, без потреби повторного подання (за новою формою, затвердженою Наказом № 218) Декларацій, поданих з 15.07.2021 до 21.07.2021 (включно), Декларації за кодом форми J/F0208901 будуть прийматися по 25.07.2021 (включно).
Про приймання Декларацій за формою, затвердженою Наказом № 218, буде повідомлено додатково.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
У І півріччі 2021 року встановлено понад 1,3 тис. випадків продажу алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних
Державна податкова служба України, у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням карантину на всій території України, зосередила увагу при проведенні фактичних перевірок на суб’єктах господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів.
Організація фактичних перевірок проводиться виключно за наявності інформації про можливі порушення у сфері торгівлі та громадського харчування, у тому числі за зверненнями громадян.
Під час проведення фактичних перевірок працівниками територіальних підрозділів податкового аудиту особлива увага приділяється дотриманню суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків та норм, встановлених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Один із чинників, що може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реальних доходів, є продаж алкогольних напоїв за низькими цінами.
Так, завдяки якісному доперевірочному аналізу в першому півріччі 2021 року встановлено 1333 випадки продажу алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних, що вдвічі більше ніж за аналогічний період 2020 року та на 131 випадок більше ніж за весь 2020 рік.
Звертаємо увагу покупців!
Продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими встановлених мінімальних цін на такі напої може свідчити про мінімізацію сплати податків до бюджетів усіх рівнів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Судом підтверджено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень на суму 37,72 млн гривень
Судом підтверджено правомірність винесених Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкових повідомлень-рішень на загальну суму 37,72 млн гривень.
Так, Шостим апеляційним адміністративним судом підтримано позицію Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та зроблено висновок про те, що подання Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заяви про розстрочення виконання грошового зобов'язання, а так само несвоєчасний розгляд такої заяви контролюючим органом не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що умовами незастосування штрафу, передбаченого статтею 126 Податкового кодексу України, є виключно прийняття рішення та укладання відповідного договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) на період до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) і це може стосуватись лише розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) сплата яких відбувається згідно з договором. Поза межами дії договору, у випадку несплати грошових зобов'язань (податкового боргу), застосовується відповідальність, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.
Відтак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі № 640/33751/20 апеляційну скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – без змін.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податковою службою викрито схему з нетиповим експортом зерна та схемним ПДВ
Податківці продовжують виявляти факти мінімізації податкових зобов’язань з ПДВ при так званому «нетиповому» експорті сільгосппродукції, який оформлюється платниками, що спеціалізуються на зовсім іншій виробничій діяльності. Ця мінімізація є можливою завдяки оподаткуванню всіх експортних операцій за нульовою ставкою, що дозволяє нарахований такими платниками при придбанні експортованого зерна податковий кредит у повній сумі використовувати для зменшення власних податкових зобов’язань з ПДВ при реалізації зовсім інших товарів/послуг власного виробництва.
Водночас обов’язковою умовою для відсутності зауважень з боку контролюючих органів має бути реальність всіх документально оформлених операцій з придбання сільгосппродукції. Проте часто ця вимога не дотримується.
Так, аудиторами Київщини в ході проведення документальної перевірки одного з виробників асфальтобетонних сумішей, що відпрацьовувався в межах завдань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, виявлено нехарактерні для його основного виду діяльності операції з придбання і експорту понад 33 тис. тонн пшениці загальною вартістю 157,7 млн гривень.
За документами вказану продукцію нібито придбано у підприємств, що здійснюють сталу діяльність на ринку зерна. Однак, фактично ні серед безпосередніх «постачальників» зазначеного «нетипового» експортера, ні серед їх «контрагентів» не виявилося реальних суб’єктів господарювання, які б могли її виробляти, зберігати та поставляти (не мали для цього ані трудових ресурсів, ані виробничих активів). Початкове «введення» в обіг пшениці у ланцюгах її псевдопостачання було оформлено через так звані «скрутки», які декларують нереальні операції з придбання товарів однієї номенклатури, а реалізації зовсім іншої – в якій і зацікавлені користувачі схемного ПДВ.
За аналогічною схемою перевіреним підприємством легалізовано й іншу продукцію (щебінь, ґрунт, бітум тощо) невідомого походження загальною вартістю 60,3 млн грн, яка використовується в його виробничій діяльності.
Як наслідок, за результатами документальної перевірки констатовано неправомірне формування платником податкового кредиту за оформленими лише на папері операціями з придбання зерна і дорожніх матеріалів у «постачальників», які у дійсності не могли їх поставити, та донараховано грошових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств загалом на 69 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Євген Олейніков: Практична реалізація рекомендацій експертів проєкту EU4PFM демонструє успішні результати
Основні досягнення та результати впровадження Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) за І півріччя 2021 року та пріоритети на наступні періоди обговорювалися під час засідання Наглядового комітету цього Проєкту, яке відбулось 14 липня.
У заході взяли участь менеджери Представництва Європейського Союзу в Україні, Групи підтримки України при Європейській Комісії, Литовського агентства з управління проєктами, Посольства Литовської Республіки в Україні, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), представники Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, Державної митної служби, Рахункової палати України, національні та міжнародні експерти EU4PFM.
В.о. Голови ДПС Євген Олейніков відзначив досягнення позитивних результатів від практичної реалізації рекомендацій, наданих експертами Проєкту, завдяки їх ефективному узгодженню з інструментарієм, наявним у Державної податкової служби.
«Для нас дуже важливим є продовження співпраці з Проєктом. По-перше – це доступ до знань і компетенцій, які надають європейські експерти. По-друге – це забезпечення суспільної підтримки реформ, які відбуваються у державній податковій службі. Адже питання європейської інтеграції – це одне з тих питань, які мають підтримку суспільства. І взаємодія ДПС з нашими міжнародними партнерами у рамках Проєкту демонструє узгодженість та підтримку Європейським Союзом реформ, які відбуваються в податковій службі», - зазначив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.
За його словами, одним з напрямів подальшої співпраці у рамках Проєкту є реалізація комплаєнс-стратегії, над впровадженням якої наразі працює ДПС.
Мета цієї стратегії – запобігання ризикам порушення податкового законодавства як з боку платників податків, так і з боку працівників податкової служби по відношенню до платників, забезпечення повного паритету в цих відносинах.
Як підкреслив Євген Олейніков, порушення податкового законодавства поділяються на випадки свідомого порушення (які не є найбільш поширеними) та порушення, пов’язані з браком знань про застосування податкового законодавства, відсутністю відповідної практики та підтримки. Тому одним з головних пріоритетів у роботі з експертами EU4PFM є створення оновленого контакт-центру, що значно розширить можливості для комунікації з платниками податків.
Для Служби дуже важливою є реалізація частини Проєкту, яка стосується розширення можливостей ДПС в сегменті утвердження нової якості податкової культури як платників податків, так і податківців.
«Свідоме порушення податкового законодавства не має найбільшої питомої ваги серед порушень. І для Служби у пріоритеті навіть не стільки покарати конкретного порушника, скільки наочно продемонструвати, довести, що наслідки свідомого порушення будуть економічно невигідними, воно обійдеться дорожче, ніж доброчесне виконання податкового законодавства», – зазначив Євген Олейніков.
Серед важливих завдань роботи Служби також залишаються удосконалення всіх основних робочих процесів, побудова систем бізнес-аналізу, вдосконалення ризикоорієнтованих підходів в роботі та розширення онлайн сервісів для платників податків, удосконалення системи обслуговування платників.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Встановлено схему заниження фінансового результату до оподаткування від операцій з продажу цінних паперів
Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС у Чернівецькій області за матеріалами правоохоронних органів встановлено, що на банківські рахунки суб’єкта господарювання отримано понад 132 млн грн від операцій з продажу цінних паперів, які не включені до податкової декларації.
Сума не сплачених таким чином податків склала 24 млн гривень.
Наразі зазначені факти відпрацьовуються СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві у межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Про видачу нової ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв у разі зміни відомостей, зазначених у виданій платнику податків ліцензії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Протягом першого півріччя поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету на 3 млрд 400,7 млн грн більше ніж у минулому році
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2021 року склали майже 14 млрд 685,7 млн грн, що на 3 млрд 400,7 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 8 млрд 982,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 1 585,4 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 2 млрд 201,0 млн грн, що на 866,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Спрощенці області за січень – червень поточного року сплатили 1 млрд 630,7 млн грн, що майже на 224,6 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.
Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло 825,9 млн грн., що перевищує на 522,6 млн грн минулорічні показники.
До дати одержання завіреної довідки МСЕК роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відсотків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з абзацом сьомим частини 1ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Абзацом першим п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами і доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Також, базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та сума допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
При цьому для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється відповідно у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини 1 cт. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина 13 ст. 8 Закону № 2464).
Відповідно до п. п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, підставою для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 2 ст. 9 Закону № 2464).
Отже, роботодавці – підприємства, установи і організації нараховують єдиний внесок працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41 відс. починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК, та закінчуючи датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії.
При цьому до дати одержання завіреної зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відс. визначеної бази нарахування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та який порядок отримання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській повідомляє, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини другої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст. 32 ЦКУ).
Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.
Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.
Відповідно до п. 5.2 розділу 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача () у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».
Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву у довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.
У разі якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Деякі особливості заповнення податкової декларації екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу платників екологічного податку на наступне.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Норми встановлені п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Згідно з п. 249.1 ст. 249 ПКУ суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
До декларації додається, зокрема розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).
Якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді.
У колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не зазначаються обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Деякі особливості заповнення податкової декларації екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу платників екологічного податку на наступне.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Норми встановлені п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Згідно з п. 249.1 ст. 249 ПКУ суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
До декларації додається, зокрема розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).
Якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді.
У колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не зазначаються обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:
► деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
► деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
► деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
► другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
► побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
► використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Норми встановлені п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Діяльність у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села: що з РРО/ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики (ст. 10 Закону № 265).
Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.
Водночас, п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Разом з тим, п. 61 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн.).
При цьому, для платників єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників земельного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Норми визначені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Відповідно до абз. першого п. 71 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №№ 707-р – 730-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад областей.
Закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються у порядку, передбаченому п. 61 розділу V Закону, п. 13 якого передбачено, що після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.
Якщо органом самоврядування, який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів на поточний рік, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних розформованих територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності: хто має право на податкову знижку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.
Норми встановлені п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Нагадуємо, що правом на податкову знижку за 2020 рік платники ПДФО мають право скористатись по 31.12.2021(включно).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особливості заповнення реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ особами, які здійснюють господарську діяльність менше ніж 12 місяців
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість) крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.
Норми визначені статтями 180 – 183 ПКУ.
Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розділом ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).
Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розділу ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі – Заява).
У Заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюється згідно з додатком до реєстраційної Заяви. Додаток до реєстраційної Заяви до контролюючого органу не подається.
Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.
Форма Заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ.
Аркуш 2 Заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.
Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної Заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.
Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у Заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Затверджено нову форму ведення обліку доходів і витрат ФОП та особами, які проводять незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2021 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують загальну систему оподаткування та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, як і раніше, зобов’язані вести облік доходів і витрат.
Вищезазначеним фізичним особам надана можливість здійснювати облік як в паперовому, так і в електронному вигляді, у тому числі за допомогою Електронного кабінету.
Норми визначені статтями 177 та 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому облік ведеться в новій формі, яка вводиться замість Книг обліку доходів і витрат.
Міністерством фінансів України наказом від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Наказ № 261) затверджено:
► типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – типова форма);
► Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок).
У типовій формі враховано наявність обов’язкових відомостей, визначених статтями 177 та 178 ПКУ.
Наказ № 261 набрав чинності 16.07.20221 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 16.07.2021 № 54).
Отже, з 16.07.2021 діє типова форма та Порядок її ведення.
Також Наказом № 261 визнано, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, яким була затверджена форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Звертаємо увагу, що норми Наказу № 261 не передбачають будь-яких додаткових дій ФОП та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, під час використання типової форми, крім виконання вимог ПКУ.
Наказом № 261 забезпечено реалізацію окремих положень ПКУ для ФОП у частині включення до витрат амортизаційних відрахувань з веденням їх обліку та відображенням у типовій формі. Зокрема, для цього введено додаток до типової форми.
Також у разі прийняття рішення ФОП вести облік за типовою формою на паперових носіях у ПКУ відсутні вимоги щодо шнурування та здійснення реєстрації такої типової форми в контролюючому органі.
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов'язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Взаємодія Держпраці з ДПС: зусилля поєднано з метою зменшення рівня незадекларованої праці
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)доводить до відома роботодавців, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) і Державна податкова служба України (ДПС України) поєднали зусилля з метою виокремлення роботодавців, які із достатньо високою вірогідністю використовують працю неоформлених офіційно працівників.
Звертаємо увагу роботодавців на те, за якими критеріями Держпраці вони мають високий ризик на проведення перевірок щодо виконання норм законодавства про працю, а саме:
► невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
► наявність фактів порушення порядку оформлення трудових відносин, виявлених в ході здійснення контролюючих заходів органами ДПС;
► невідповідність кількості об’єктів за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» та кількості найманих працівників;
► наявність випадків невідповідності кількості одночасно працюючих реєстраторів розрахункових операцій (РРО) кількості працівників роботодавця із зазначенням розташування РРО;
► частка працівників, залучених за договорами цивільно-правового характеру, перевищує частку працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами);
► відсутність найманих працівників у платників об’єктів торгівлі, сфери послуг, у яких наявні ліцензії на виробництво, зберігання та реалізацію підакцизних товарів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Внесено зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що ДПС України наказом ДПС України від 15.07.2021 № 698 «Про внесення змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Наказ № 698) затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції.
Оновлений Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 186 моделей (у попередньому реєстрі було 188 моделей).
Окремо наводиться Перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з Державного реєстру РРО в 2016 – 2021 роках, експлуатація яких не дозволяється. У списку таких РРО 16 (у попередньому переліку було 7).
Наказ № 698 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Набрали чинності закони України щодо одноразового декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 21.07.2021 набрали чинності закони України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539) та № 1542-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1542).
Закон № 1539 створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.
Закон № 1539 визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.
Так, відповідно до норм Закону № 1539 громадянам України надається право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 01 січня 2021 року. При цьому у цій декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема об'єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.
Із задекларованих активів необхідно буде сплатити збір:
► 9 % щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
► 5 % щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;
► 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.
Якщо усі необхідні збори будуть сплачені, гарантується звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства.
Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.
Закон № 1542 системно пов’язаний із Законом № 1539 і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування і якщо такі діяння вчинені до 2021 року.
Крім того Законом № 1542 встановлено, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати податків і зборів (передбачених статтями 212 та 2121 Кримінального кодексу України).
Закони № 1539 та № 1542 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 20.07.2021 № 134.
Закон № 1539 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих пунктів, а саме:
▪ підпункту 3 пункту 2 розділу І Закону № 1539 (щодо змін до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ);
▪ підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ Закону № 1539 (щодо змін до підпункту 5 пункту 98 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).
Вони набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Закон № 1542 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом № 1539.
Отже, з 21.07.2021 почали діяти норми як Закону № 1539 так і Закону №1542.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Пунктом 2 ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, з дати набрання чинності Законом № 2155 (з 07.11.2018), отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т. ч. посвідченою нотаріально) неможливо.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Транспортний податок фізособами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника цього податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Норми визначені п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, транспортний податок сплачується фізичною особою – платником транспортного податку, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п. п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Туристичний збір: визначення платників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками туристичного збору (далі – збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ.
Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи визначені п. п. «в» п. п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;
ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
з) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.
Згідно з п. п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
Перелік податкових агентів визначений п. п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п .п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
У яких випадках голова фермерського господарства зобов’язаний сплачувати єдиний внесок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми визначені п. 51 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з абзацом третім частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства), зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 973).
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або ФОП. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – Статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства) (частина четверта ст. 1 Закону № 973).
Частиною третьою ст. 81 Закону № 973 передбачено, що головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як ФОП.
Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як ФОП або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.
Голова фермерського господарства, зареєстрований як ФОП, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464, як для ФОП. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
Водночас фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст. 1 Закону № 973).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).
Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону № 973. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом) (частина перша ст. 27 Закону № 973).
Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, є членом такого господарства, про що зазначено в Статуті, та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, то він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску відповідно до п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 і сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464 для членів фермерського господарства. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
У разі якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником єдиного внеску у розумінні п. 51 частини 1 ст.4 Закону № 2464.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про ставку акцизного податку, встановлену для спирту плодового та спирту коньячного
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до спирту етилового належать всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
Норми встановлені п. п. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Визначення спиртів, що відносяться до товарних позицій 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД, зокрема коньячного та плодового надано у ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями:
► спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;
► спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією.
Ставки акцизного податку визначені ст. 215 ПКУ.
Так, згідно з п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 відс. об’ємних одиниць або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації (код 2207 згідно з УКТ ЗЕД) та на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 відс. об’ємних одиниць, спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт (код 2208 згідно з УКТ ЗЕД) ставка податку становить 126,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.
Отже, ставка акцизного податку для спирту плодового та спирту коньячного встановлена п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ і становить 126,96 грнз а 1 літр 100-відсоткового спирту.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Врахування при обчисленні фінансового результату до оподаткування різниць щодо операцій по нарахуванню роялті на користь нерезидента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п. п. 39.2.1.2 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
Норми встановлені п. п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Вимоги п. п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток підприємств (податок), якщо:
► операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Норми п. п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Згідно з п. п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:
► нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.
Для цілей застосування п. п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;
► нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.
Вимоги п. п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;
► нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
► особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділу IV ПКУ;
► юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Порядок оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття.
Враховуючи викладене вище, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, такому платнику необхідно подати документи, керуючись пунктом 6 Порядку зупинення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ДП «Національні інформаційні системи» оновило програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі – ДП «НАІС»), засноване Міністерством юстиції України, оновило програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР).
В оновленні, окрім оптимізації функціоналу реєстру та підвищення стабільності його роботи, покращено якість програмного забезпечення в частині підвищення рівнів безпеки та стабільності його функціонування.
Реалізовано наступне:
1. Внесено зміни до деяких назв організаційно-правових форм відповідного довідника з метою приведення його у відповідність до державного класифікатора.
2. Додано вкладку «Вимоги кредиторів» до реєстраційних дій:
a. «Внесення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи»;
b. «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи»;
c. «Внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації»;
d. «Внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством».
3. У витяг з ЄДР до блоку «Дані про хронологію реєстраційних дій» додано підставу скасування (для реєстраційної дії «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням»).
4 .У витяг з ЄДР про державні органи і органи місцевого самоврядування, а також в результатах безкоштовного пошуку додано відображення посади керівника відокремленого підрозділу.
5. Доопрацьовано контроль на заповнення мінімум одного символу в полях ПІБ/Найменування у разі обрання ознаки точного пошуку при формуванні платного запиту на отримання витягу з ЄДР.
6. Блок «Інформація для здійснення зв’язку» в результатах безкоштовного пошуку приведено до єдиного формату відображення даних.
7. Усунуто недолік щодо невідображення організаційно-правової форми в найменуванні відокремленого підрозділу в результатах безкоштовного пошуку.
Звертаємо увагу, що після будь-яких оновлень системи, перед початком робіт з ЄДР, користувачам необхідно обов’язково здійснювати очистку історії пошуків браузера (кеш).
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті ДП «НАІС» за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Президент підписав закони щодо проведення одноразового добровільного декларування активів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539-ІХ, ухвалений парламентом України 15 червня 2021 року з ініціативи Глави держави.
Документ створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.
Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема об'єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.
Із задекларованих активів громадянин повинен буде сплатити збір, зокрема 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 9 % щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном; 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.
Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.
Крім того, Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1542-ІХ, ухвалений парламентом 15 червня.
Цей закон системно пов’язаний із попереднім (№ 1539-ІХ) і пропонує не вважати умисним ухиленням від сплати податків і зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням об’єктів, які громадянин вказав у одноразовій добровільній декларації та сплатив узгоджену суму збору декларування, якщо такі діяння вчинені до 2021 року.
Також встановлюється, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ухилення від сплати податків і зборів (передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України).
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом № 1539-ІХ.
Інформацію розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Ганна Чуб: кількість платників податків Дніпропетровщини зросла на 4,6 тис. осіб
Станом на 1 липня 2021 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало 257,2 тис. платників податків. Це на 4,6 тис. платників більше, ніж на цю ж дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, 112,7 тис. – юридичні особи та 144,5 – фізичні особи – підприємці.
У червні 2021 року на податковий облік взято 329 юридичних осіб та 1 843 фізичних осіб – підприємців.
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.07.2021 обліковано 26,5 тис. фізичних осіб, зокрема, 838 – іноземців.
Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 1 липня поточного року у відповідному реєстрі перебувало 21,1 тис. юридичних осіб та 1,9 тис. фізичних осіб – підприємців.
Єдиний внесок: чи необхідно знятись з обліку платника члену фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми визначені п. 51 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
При цьому не є платниками єдиного внеску в розумінні п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиного внеску із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.
Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділу V Порядку № 1162.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі не оподатковуються акцизним податком
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Зокрема, платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, – це операції на митній території України (п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Магазин безмитної торгівлі – це заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) (п. п. 14.1.102 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Відповідно до ст. 140 МКУ в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 МКУ).
Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).
При цьому іноземні товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, зберігають статус іноземних товарів. А українські товари, поміщені у митний режим безмитної торгівлі, отримують статус іноземних товарів (ст. 145 МКУ).
Враховуючи викладене, підакцизні товари, що реалізовані магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку відповідно до норм ПКУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п .п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.
Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про ставки податку на прибуток, що встановлені ПКУ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
Норми встановлені п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
► 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;
► 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
► 10 відс. від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;
► 18 відс. від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п. п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п. п. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить:
► з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18 відс.;
► з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24 відс.;
► з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26 відс.;
► з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28 відс.;
► з 01 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена п. 136.6 ст. 136 ПКУ, у розмірі 30 відсотків.
На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відс. для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:
► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;
► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Норми встановлені п. 183.9 ст. 183 ПКУ.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Випадки, в яких суб’єкти господарювання зобов’язані повідомляти органи ДПС про відсутність у них у звітному році об’єктів обчислення екоподатку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, якщо платник екологічного податку (далі – екоподаток) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку зобов’язаний повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екоподатку. В іншому разі платник екоподатку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екоподатку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екоподатку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екоподатку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги новостворених ФОП, які обирають спрощену системи оподаткування третьої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).
Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців (ФОП), у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Норми встановлені п. п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
► на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
► на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
► на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
► на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ;
► на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
► на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
На які цілі платники ПДВ, які внесені податковим органами до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, можуть використовувати суми такої дотації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до вимог ст. 161 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після їх внесення податковим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Нормами п. 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників у 2017 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 № 77 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми призначено Мінагрополітики.
Порядок розподілу бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 № 83 (далі – Порядок № 83), визначає механізм розподілу коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які спрямовуються за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції».
Згідно з п. 17 Порядку № 83 складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.
Отже, з питання цільового використання суми бюджетної дотації платниками ПДВ, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, доцільно звернутись до Мінагрополітики.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Туристичний збір: коли розпочинається відлік доби проживання?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 відс. – для внутрішнього туризму та до 5 відс. – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Норми встановлені п. п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені на підставі тимчасових митних декларацій?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.198.6 ст. 198 ПКУ.
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.
Нагадуємо, що формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється, починаючи з 23.05.2020.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про терміни подання податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням норм п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Трансфертне ціноутворення: подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.
Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.
Норми встановлені п. 103.11 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 103.12 ст. 103 ПКУ контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.
У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.
Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 ПКУ).
Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.
Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Легалізація заробітної плати – захист майбутнього кожного працюючого
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю – один з головних напрямків роботи органів ДПС.
Проведення постійного моніторингу за повнотою та своєчасністю виплати заробітної плати та правильним оформленням трудових відносин – серед пріоритетних завдань контролюючих органів.
На сьогодні істотно зросли вимоги до належного оформлення найманих працівників, та підвищено ступінь відповідальності роботодавців.
Передусім, це стосується штрафних санкцій за використання нелегальної праці, несплату податків та неподання звітності щодо робітників.
Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом не тільки роботодавця, а й працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
При цьому, для податкової служби найголовніше, щоб працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки та збори.
Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це гарантоване право на відпочинок, забезпечення виплати заробітної плати в повному обсязі, державний захист від незаконного звільнення.
Ми закликаємо працедавців не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист і офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників єдиного внеску!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).
Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина 1 ст. 16 розділу V Закону № 2464).
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина 2 ст. 16 розділу V Закону № 2464).
Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).
Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п .п. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Слід зазначити, що Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини 1 ст. 121 Закону № 2464).
Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина 1 ст. 20 Закону № 2464).
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Пунктом 3 частини 1 ст. 121 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.
Враховуючи викладене, відомості, які містяться в додатках 1, 2, 3, 5 та 6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 (далі – Наказ № 773), належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до статей 121, 14 1 здійснює ПФУ, який, також, є співрозробником проєкту змін затверджених Наказом № 773 в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 13.07.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 330 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2021 за №840/36462) (далі – Наказ № 330), яким затверджено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Наказом № 330 доповнено обставини припинення адміністративного арешту майна, відповідно до яких припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв’язку зі взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.
Нагадаємо, що відповідно до п. п. 94.19.10 п. 94.19 ст. 94 ПКУ припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв’язку зі взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.
Також Наказом № 330 уточнено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Наказ № 330 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2021 № 53.
Щодо подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП з типом «Уточнююча» із наявним Додатком 1 за періоди до 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визначені платниками єдиного внеску.
Для платників зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску для платників є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464).
Водночас, Законами України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115) та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116) змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску.
Пунктами 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 визначено, що з 01 січня 2021 року звітні відомості з нарахування єдиного внеску повинні становити невід’ємну частину відповідної податкової звітності. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до вимог законів № 115 та № 116, зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1303/35586 (далі – наказ № 752), внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», які набули чинності з 01.01.2021.
З метою уникнення правової колізії щодо існування декількох форм звітності з відображення сум нарахованого єдиного внеску, форми звітності відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – наказ № 435), скасовані наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435» (далі – наказ № 814).
При цьому наказом № 814 встановлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими наказом № 435, подається до податкових органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах, зокрема, згідно з додатком 5 до Порядку, для платників єдиного внеску, визначених пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої – третьої груп платників єдиного податку – до 01 квітня 2021 року.
Таким чином, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за формою згідно з додатком 5 до Порядку, для зазначеної категорії платників єдиного внеску, у період до 01.04.2021 було врегульовано наказом № 435 із врахуванням особливостей встановлених наказом № 814.
Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.
Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Водночас, відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року №1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, застосування форм декларацій платника єдиного податку встановлених наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами і доповненнями, внесеними наказом № 752 для коригування самостійно визначених платниками сум нарахованого єдиного внеску у складі Звітів за формою згідно з додатком 5 до Порядку за періоди його чинності, суперечить принципу дії нормативно-правових актів в часі закріпленого частиною першою статті 58 Конституції України.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що ДПС України роз’яснила, в якому звітному податковому періоді суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до податкової накладної, відносяться до податкового кредиту, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних своєчасно або з порушенням терміну їх реєстрації.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Відповідно до п. п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Тобто, платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, можуть включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, якщо виконуються одночасно дві умови: оплата товарів/послуг та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.
Таким чином, платники ПДВ, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку:
► суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування;
► суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку можуть включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН як своєчасно так і несвоєчасно, у податковому (звітному періоді), в якому відбулося списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, видача з каси платника податків або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), або будь-якого звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Якщо платниками ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, податкові накладні/розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН, не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, то право на включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника ПДВ або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Який розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п. 59 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб - Податок на нерухомість: Топ-5 гарячих запитань
Що треба усвідомити власникові нерухомості, який хоче бути сумлінним платником податків?
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був запроваджений в Україні ще 2015-го року. Однак щороку влітку, коли підходить час його сплачувати, ця тема стає надзвичайно гарячою та актуальною. Не був виключенням й нинішній сезон – оскільки до 1 липня податкові органи вже надіслали податкові повідомлення-рішення про сплату вищевказаного податку. Отже, нагадаємо, що він являє собою, ким та як він встановлюється, хто його має сплачувати й у яких обсягах.
До якого бюджету надходить податок?
Спершу варто відмітити, що податок на нерухомість – далеко не українське ноу-хау, буцімто запроваджене для стабілізації бюджету, як про це час від часу доводиться чути у інформаційному просторі. Достатньо зануритись у тему – і бачимо, що податок на нерухоме майно є одним з найбільш традиційних у світі, який існує у понад 130 країнах. А при грамотному його адмініструванні стає суттєвим бюджетоформуючим надходженням на місцевому рівні.
Так, дослідження Світового Банку показують, що в країнах з економікою, яка розвивається, податок на нерухомість складає до 80% усіх надходжень до місцевих бюджетів. Скажімо, його питома вага у деяких країнах Східної Європи (Польщі, Словаччині, Словенії, Литві) становить до 50% від усіх податкових надходжень. У США – до 2/3 надходжень. У Канаді – понад 80%. У Ірландії та Великій Британії – біля 100%.
Своєю чергою, в Україні про цей вид податку вперше заговорили доволі давно. Втім, його впровадження на практиці відбулося лише шість років тому.
Отже, в нашій країні податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, встановлюється органами місцевого самоврядування (це затверджене 143-ю статтею Конституції України). Місцеві бюджети – одна із найважливіших ланок фінансової системи держави. Вагомим джерелом їх доходів є місцеві податки і збори. Нагадаю, що саме від них залежать фінансова стійкість та самостійність кожної громади, а як наслідок – рівень її життя. Зокрема – якість послуг, що надаються мешканцям місцевою владою. Зацікавленість громадян у своєчасній сплаті податків визначається у їх відповідальній позиції. Завдяки цьому місцевий бюджет отримує стабільні надходження, регіон має прогнозоване джерело фінансування бюджетної сфери, соціальних виплат, пенсій та інших державних програм. Тож сумлінна сплата податків відповідає інтересам держави та громадян.
Скільки платимо?
Чи змінилися умови сплати податку цьогоріч? Ні. Нагадаю, що – як визначає
Податковий кодекс – база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату податку та відповідні платіжні реквізити (зокрема – органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості) надсилається платникові контролюючим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Додам, що у регіонах обсяги ППР з цього податку зростають рік від року – як і суми сплачених податків. До прикладу, у нас на Дніпропетровщині станом на 1 липня цього року ГУ ДПС було сформовано 69 624 ППР на суму 131,6 млн грн. В порівнянні з аналогічним періодом минулоріч це на 2 046 ППР більше (станом на 1 липня 2020-го року сформовано 67 578 ППР на суму 120, 9 млн грн).
Наголошу, що сума податку, який слід сплатити цьогоріч, не може перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня 2020 року (податок нараховується за 2020 рік, коли мінімальна зарплата складала 4723 грн). Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу, за кожен квадратний метр, що перевищує показник площі у 60 кв. метрів для квартир, 120 кв. метрів для будинків, або 180 кв. метрів для різних типів житла, максимальна ставка складе 70,85 грн.
Декілька слів щодо норми, яку у народі називають «податок на розкіш». Його умови також не змінилися. Нагадаю: статтею 266 Податкового кодексу визначено, що за наявності у власності платника об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (у тому числі його частки), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
До речі, протягом першого півріччя 2021-го ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено моніторинг «елітного» житла щодо нарахування та сплати відповідного податку. Як результат: нараховано податку на загальну суму майже 4 млн грн з урахуванням строків ст. 102 Податкового кодексу України. Для порівняння – минулого року такі нарахування становили 900 тис. грн.
Хто подає інформацію?
Нормами ПКУ встановлено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.
Якщо платник подає контролюючому органу правовстановлюючі документи на нерухоме майно, відомості про яке ще відсутні у базі даних інформаційних систем податкової, сплата податку здійснюється на підставі поданої платником інформації – до отримання відповідних даних від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Багато запитань останнім часом доводиться чути від інвесторів новобудов та власників новозбудованої нерухомості: коли саме сплачується податок? Отже – податок слід сплачувати починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Хто та коли платить?
Податок на нерухомість сплачує власник житлової нерухомості за місцем податкової адреси (місцем реєстрації). Сплатити податок необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР.
У разі, якщо повідомлення від податкового органу не надійшло, варто самому проявити ініціативу та звернутися до податкової за місцем реєстрації за уточненнями, щоб уникнути нарахування штрафів та пені.
Хочу звернути увагу на певні моменти, коли громадянинові особисто треба проявляти певну активність та відповідальність.
Скажімо, у вас відбулися зміни у реєстраційних даних платника (ви переїхали, знявшись з реєстрації в одному місці та ставши у іншому). Чи отримаєте ви вчасно ППР за новим місцем та чи зможете, відповідно, сплатити податок у визначений термін? Лише у тому випадку, якщо проінформуєте контролюючий орган про зміни: скеруєте заяву до Держреєстру фізосіб – платників податків (ДРФО) за так званою формою № 5ДР.
До речі, вказану заяву також можна подати в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Слід зазначити, що кваліфікований електронний підпис дає можливість отримувати державні послуги, зокрема, електронні – на порталі «Дія» та інформацію з державних реєстрів. Так, нещодавно Мінцифри і ДПС спростили вхід до «Електронного кабінету» і для швидкого входу користувач має можливість скористатись QR-кодом і підтвердити особу через мобільний додаток «Дія».
Якщо знайшли помилку?
Платник податку на нерухомість має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
▪ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
▪ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
▪права на користування пільгою із сплати податку;
▪ розміру ставки податку;
▪нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів на право власності), контролюючий орган проводить перерахунок суми і надсилає (вручає) нове ППР. Попереднє вважається скасованим (відкликаним).
Знову ж таки: переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань можна в меню «ЕК для громадян» приватної частини вже згаданого «Електронного кабінету», а також через офіційний вебпортал ДПС. Для цього лише варто мати кваліфікований електронний підпис.
Підсумовуючи, хочу підкреслити нашу принципову позицію: платник – це достойний громадянин та наш партнер, який свідомо дбає про свою громаду. Це людина, яка також щиро розуміє, що несплата податку – це передусім намагання ошукати самого себе. Адже ми особисто беремо участь у створенні фінансового фундаменту країни на сьогодні й на завтра. Сумлінні платники податків – це складова діалогу між владою, бізнесом та громадськими організаціями, які мають відчувати взаємну відповідальність, повагу та довіру.
З початку року платники Дніпропетровщини придбали 8 507 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального
У Дніпропетровській області з початку року видано 8507 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, з них:
- 7 988 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (4 374 - алкогольні напої, 3 614 - тютюнові вироби);
- 266 ліцензій на зберігання пального;
- 188 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
- 42 ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
- 22 ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (14 - алкогольні напої, 4 – тютюнові вироби, 4 - рідини, що використовуються в електронних сигаретах);
1 ліцензія на виробництво алкогольних напоїв.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» документи.
Новий договір оренди на ту саму земельну ділянку укладено без змін (або зі змінами умов договору): подання декларації з плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Норми визначені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 286.4 ст. 286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація).
Отже, у разі укладання протягом року нового договору оренди на ту саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна Декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу Декларацію з урахуванням показників останньої Декларації за рік, що уточнюється або подавати щомісяця звітну Декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Фізособі виплачується сума страхового відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно: що з ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1961), у разі виконання такої умови:
► під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Норми встановлені п. п. «в» п. п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Ліцензія на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видається за заявою платника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оптова торгівля на території України, зокрема, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (оптова торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах).
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом ліцензування – ДПС. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (ст. 16 Закону № 481).
Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Отже, ліцензія на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах видається за заявою суб’єкта господарювання, яка може бути подана особисто або уповноваженою особою заявника, чи надіслана рекомендованим листом.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Випадки, в яких виникає право податкової застави, визначені ПКУ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
► передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
► перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Звільнення від сплати єдиного внеску за себе ФОП і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми встановлені пунктами 4, 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Єдиний внесок для зазначених категорій платників встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).
Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб визначено пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, терміни сплати єдиного внеску встановлено абзацом третім частини 8 ст. 9 Закону № 2464.
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 20 ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464 звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
ФОП, в тому числі ФОП – платники єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, які набули статус пенсіонера за віком або за вислугою років, або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.
Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для даних категорій платників Законом № 2464 не передбачений, то місяць, в якому такі особи набули право на пенсію за віком або за вислугою років, або статус особи з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Для простоти і зручності сплати податків і зборів використовуйте єдиний рахунок!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01.01.2021 набули чинності ст. 351 Податкового кодексу України (ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).
У зв’язку з цим, за бажанням платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.
При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.
Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я ДПС України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.
У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.
Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.
Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 351.5, 351.7 ст. 351 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.
Процедуру переходу на єдиний рахунок див. за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Правильно заповнюйте поле «Призначення платежу»!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Тобто, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.
Однак, платникам необхідно подбати про правильність заповнення платіжних документів, оскільки у такому випадку сплачені кошти потрапляють не за призначенням і може виникнути податковий борг або недоїмка з єдиного внеску.
Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.
Сервіс «Пульс» ДПС України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Протидія корупції в органах ДПС України
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський
та Центральний райони м. Дніпра)
