У I півріччі 121,8 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС
У січні – червні 2021 року 121,8 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС
З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Львівської, Дніпропетровської, Київської, Одеської, Запорізької, Чернігівської та Полтавської областей.
Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки, Королівство Бельгія та Ірландія.
За І півріччя 8 наборів даних, по яких найбільше здійснено переглядів:
Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.
Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних ()
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС інформує платників про наявні у них ризики несплати податків
ДПС здійснює інформування суб’єктів господарювання – юридичних осіб через «Електронний кабінет» про наявність у них ризиків несплати податків. Інформація про такі ризики використовується при формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196, зі змінами, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значущості (високий, середній, незначний).
Розрахунок ризиків несплати податків для відбору платників до плану-графіка здійснюється засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС щоквартально за даними податкової звітності платників податків та з використанням іншої інформації баз даних ДПС. Результат розрахунку враховується при формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на відповідний рік.
05.07.2021 було відображено в «Електронному кабінеті» платників податків інформацію про наявні критерії ризику високого ступеню за результатами їх діяльності за 2020 рік та щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – за 2019 рік.
Таким чином платники податків мають можливість самостійно оцінювати ймовірність проведення у них документальних планових перевірок.
При цьому зауважуємо, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік було сформовано з врахуванням показників за результатами діяльності платника податків за 2019 рік та 9 місяців 2020 року та оприлюднено на вебсайті ДПС 24.12.2020.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Про внесення змін до змісту розрахункових документів РРО
Наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – наказ № 306) та від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329) було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.
Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.
Отже, до 01.08.2021 реєстратори розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.
РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:
- найменування суб’єкта господарювання;
- заокруглення суми до сплати;
- зазначення валюти операції;
- найменування платіжної системи.
В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:
- значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Протягом І півріччя 2021 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ майже 37,3 млрд гривень
За січень - червень 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів у сумі 27 млрд 651,1 млн грн, що перевищує надходження січня - червня минулого року майже на 6 млрд 128,4 млн грн, або на 28,5 %. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 12 млрд 965,4 млн грн, що на 2 млрд 727,7 млн грн (або на 26,6 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 14 млрд 685,7 млн гривень. Це на 3 млрд 400,7 млн грн (або на 30,1 %) більше фактичних надходжень І півріччя 2020 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - червні 2021 року в області надійшло 9 млрд 613,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 645,7 млн грн (або на 20,7 %).
За результатами перевірок з питань трансфертного ціноутворення донараховано 231 млн грн податку на прибуток
Майже рік у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з COVID-19, контролюючі органи не проводили перевірки з питань трансфертного ціноутворення.
Проте, 03.02.2021 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», тому такий податковий інструмент, як трансфертне ціноутворення, знов розпочав свою роботу. Так, з 09.02.2021 було поновлено 18 перевірок та розпочато ще 27 перевірок з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки».
Станом на 25.06.2021 вже завершено 10 перевірок, за результатами яких донараховано 231 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на суму понад 1,3 млрд грн.
Робота в даному напрямку триває. Фахівцями ДПС проаналізовано звіти про контрольовані операції за 2015 - 2019 роки та вже відібрано низку кейсів для проведення подальшої контрольно-перевірочної роботи.
Рекомендуємо платникам податків ще раз переглянути свої показники та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов’язань до початку таких перевірок, що дозволить уникнути донарахувань штрафних (фінансових) санкцій.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Виявлено факти легалізації сільськогосподарської продукції
Податківцями спільно зі співробітниками ГУ ДФС у Харківській області виявлено факти введення у легальний обіг сільгосппродукції невідомого походження на загальну суму понад 130 млн гривень.
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області встановлено оформлення документів з придбання продукції від постачальника з ознаками фіктивності.
Таким чином, посадові особи суб’єкта господарювання вчинили дії, спрямовані на заниження ПДВ до сплати в бюджет у розмірі понад 21 млн гривень.
За матеріалами дослідження триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Працівників Державної податкової служби України привітали з професійним святом
Сьогодні в ДПС працівників привітали з професійним святом – Днем податківця України.
У нараді з нагоди свята взяли участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Олексій Любченко, Міністр фінансів України Сергій Марченко, в.о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков.
«Податкова служба сьогодні – це одна команда. Тільки разом ми досягаємо високого результату, і внесок кожного – важливий. Робота податківця нелегка, історично склалося, що вона суперечливо сприймається суспільством. Але це та робота, без якої неможливе існування держави. Працівник податкової служби, нажаль, це не та професія, яка може розраховувати на любов суспільства. Ми можемо розраховувати на розуміння та повагу, і для нас важливо усвідомлювати необхідність нашої праці для держави», - зазначив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков.
Під час заходу зазначалось, зокрема, що податкова служба залишається надійним партнером для сумлінних платників податків, ефективно впроваджує реформи, які дозволяють досягати високих практичних результатів.
За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку і зміцнення податкової системи держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм найкращих податківців відзначено почесними грамотами Кабінету Міністрів України, подяками Прем’єр-міністра України, почесними Грамотами Верховної Ради України, відомчими відзнаками ДПС.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Е-паспорт при отриманні послуг в ДПС
ДПС активно використовує шерінг документів додатку «Дія».
Е-паспорт – це зручно. Послугою скористались 1000 фізичних осіб.
Відображення Е-паспорту з мобільного додатку «Дія» може застосовуватись під час проведення процедур, пов’язаних з реєстрацією, внесенням змін, видачею документів (відомостей) з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків, та надання інших адміністративних послуг.
Е-паспорт платники податків можуть пред’явити замість та без додаткового пред’явлення ID-картки та закордонного паспорта, документів (даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Євген Олейніков: Все залежне від ДПС для функціонування цивілізованого ринку землі буде забезпечено
Запровадження цивілізованого ринку землі – це детінізація операцій та суспільних відносин у цій сфері, – наголосив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час пресконференції, приуроченої до старту ринку землі.
За його словами, в Україні ринок землі існував і раніше, але неофіційно. Операції з продажу/купівлі землі, здачі в оренду чи заставу здійснювались в «тіні», податки не сплачувались. Суспільство не отримувало своєї справедливої частки від використання його власності, яка складала щороку мільярди гривень.
Для держави є неприпустимим існування «тіньового сектору» у будь-якій сфері економіки, тому прийняття законодавчих рішень, які сприяють детінізація операцій на ринку землі – це важливий, виважений та необхідний крок.
«У зв’язку зі стартом ринку землі ДПС через свою систему центрів обслуговування платників та за допомогою всіх наявних ресурсів готова забезпечити якісне консультування кожного громадянина, в якого виникатимуть питання щодо оподаткування операцій з землею», – запевнив Євген Олейніков.
Він також зазначив, що разом з функцією обслуговування платників податків ДПС має ще й контрольну – для тих, хто не бажає вносити свою справедливу частку суспільству на спільні потреби.
Тому взаємодія ДПС, Мінагрополітики, Держгеокадастра та правоохоронних органів здобуває нової якості, яка стане підґрунтям для того, щоб поза увагою не залишалась жодна операція з землею. Адже земельний податок – це податок для бюджету місцевих громад.
«Легальний ринок землі – це можливість сплачуючи податки, бути чесними не тільки з самими собою, а й перед своїми сусідами, лікарями, вчителями – своїми співвітчизниками», - наголосив Євген Олейніков.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у січні – червні 2021 року
(загальний фонд держбюджету, оперативні дані)
Стратегічні цілі Державної податкової служби незмінні і зрозумілі.
За оцінкою міжнародних експертів ДПС досягла значного прогресу у встановленні принципів та процедур управління реформами.
Державна податкова служба залишається надійним партнером для сумлінних платників податків. А правильна реалізація реформ вже засвідчила свою ефективність та дозволяє досягти високих практичних результатів при наповненні бюджетів всіх рівнів.
У результаті:
червень 2021 року:
індикатив – 47,9 млрд грн,
факт – 50,8 млрд грн.
Перевиконання: +2,9 млрд грн,
до минулого року: -38,3 млрд грн, або -43,0 відс.
(без врахування ЧЧП та дивідендів +10,9 млрд грн, або +40,7 відс.).
у т.ч. ПДВ:
індикатив (сальдо) – 10,2 млрд грн,
факт – 10,8 млрд грн.
Перевиконання: +0,6 млрд грн, або +5,8%,
до минулого року: +2,2 млрд грн, або +26,3%.
Січень-червень 2021 року:
індикатив – 273,9 млрд грн,
факт – 291,0 млрд грн.
Перевиконання: +17,0 млрд грн,
до минулого року: +21,2 млрд грн, або +7,9 відс.
У т.ч. ПДВ (за січень-червень):
індикатив (сальдо) – 66,3 млрд грн,
факт – 72,5 млрд грн.
Перевиконання: +6,2 млрд грн, або +9,4%,
до минулого року: +23,8 млрд грн, або у 1,5 раза більше!
При цьому ДПС:
- у січні-червні 2021 року забезпечено відшкодування ПДВ платникам у повному обсязі – 74,9 млрд грн, у т.ч. у червні – 12,0 млрд грн, при заявлених 11,9 млрд грн;
- виконано судові рішення про повернення тютюновим компаніям штрафів, накладених Антимонопольним комітетом, у сумі 2,1 млрд грн;
- компенсовано невиконання зобов’язань ПАТ «Укрнафта» зі сплати дивідендів у сумі 2,9 млрд гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Платник, прикриваючись статусом підприємства громадського об’єднання осіб з інвалідністю, намагався заволодіти десятками мільйонів бюджетних коштів
Підприємство, маючи статутний фонд у розмірі одна тисяча гривень, у січні – березні 2021 року задекларувало до відшкодування з бюджету податок на додану вартість у сумі 38 мільйонів гривень.
Підставою для цього стало застосування ним передбаченої законодавством для такої категорії платників пільгової (нульової) ставки оподаткування ПДВ.
Проте аудиторами Запорізької області з’ясовано, що підприємство не здійснювало реальну господарську діяльність з виробництва консервів риби та інших морепродуктів.
Оскільки, як встановлено, у цього підприємства фактично відсутні виробничі активи для виготовлення, транспортування та зберігання цієї продукції, а задекларована кількість нібито працевлаштованих осіб з інвалідністю (близько 80 чоловік) «працювала» лише на папері.
Зазначене й стало обґрунтованою підставою для висновків контролюючого органу про неправомірність застосування цим суб’єктом господарювання пільгової ставки ПДВ та, як наслідок, незаконність декларування бюджетного відшкодування ПДВ.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв: чи є база нарахування єдиного внеску ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170), віднесено, зокрема :
► витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме: витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розділу ІI Переліку № 1170);
► витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розділу ІI Переліку № 1170).
Враховуюче вищевикладене, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Якщо право власності на земельну ділянку оформлено на ФОП, то така особа подає за місцем знаходження земельної ділянки декларацію з плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги суб’єктів господарювання, які приймають готівку з використанням ПТКС для подальшого переказу на рахунки отримувачів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги), зокрема, через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265.
При цьому згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265, РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Використання ПТКС з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО), забороняється.
Отже, якщо ПТКС дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовуються. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, зобов’язані застосувати РРО.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи враховуються суми неустойок (штрафів чи пені) при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (податок на прибуток) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Норми встановлені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому абзацом восьмим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Згідно з п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів.
Пунктом 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16), визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16).
Враховуючи зазначене, доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Поряд з цим, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Митний режим реімпорту товарів: оподаткування ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.
Так п. 3 частини другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:
а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;
б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особливості заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа для зарахування коштів на єдиний рахунок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України (ПКУ) центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями.
Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).
Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:
► кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;
► знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;
► останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.
Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:
► поле № 1:
заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;
► поле № 2:
заповнюється розділовий знак «;»;
заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;
► поле № 3:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;
► поле № 4:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;
► поле № 5:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;
► поле № 6:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;
►поле № 7:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
► поле № 8:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
► поле № 9:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;
► поле № 10:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;
► поле № 11:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;
► поле № 12:
не заповнюється;
► поле № 13:
не заповнюється;
► поле № 14:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється символьний знак «#»*.
* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Зміна прізвища фізособи або наймування юрособи: чи необхідно скасовувати кваліфіковані сертифікати ключів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.
Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС).
Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
► компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
► зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;
► виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.
При цьому платником подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Безоплатне отримання товарів резидентом від нерезидента: чи є контрольована операція?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що безоплатно надані товари, роботи, послуги це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Норми встановлені п. п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема:
► господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (п. п. «а» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
► господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. 39.2.1.2 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав (п. п. «в» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
► господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України (абзац перший п. п. «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими (абзац третій п. п. «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Підпунктом 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Згідно з п. п. 39.2.1.4 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153 (далі – НП(С)БО 15), встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до п. 21 НП(С)БО 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
З урахуванням зазначеного, оскільки операції з безоплатного отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг) включаються до доходу платника податку, то такі операції визнаються контрольованими за умови якщо вони здійснюються з нерезидентами, визначеними у п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також за умови досягнення критеріїв, встановлених п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про подання пояснень до таблиці даних платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку зупинення).
Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).
Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.
Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи застосовується ПСП до суми допомоги, яка виплачується за листками непрацездатності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що, платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі– ПСП).
Норми встановлені п. п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.
Враховуючи те, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» прийнято у першому читанні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 01.07.2021 на черговому засіданні Верховної Ради України розглянуто «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який підтримано в першому читанні.
Так, Законопроєктом № 5600, зокрема пропонується:
► зміни у частині ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
► зміни ставок рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів
► у частині адміністрування податків і зборів: надати право контролюючим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише по факту виявленого правопорушення, а й з інших питань, пов’язаних з оподаткуванням, можливих порушеннях у господарській діяльності платника, здійснених операціях;
► у частині ПДФО: звільнення від оподаткування ПДФО доходи, отримані платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником ПДФО на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;
► у частині податку на прибуток підприємств: встановити коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування за період, в якому отримано таку фінансову допомогу (безоплатно надані товари, робіти, послуги).
► у частині ПДВ: запровадження оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним та юридичним особам;
► у частині акцизного податку: скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел);
► у частині екологічного податку: зміни ставок екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти; ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2); ставок екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості.
► у частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: розширити базу оподаткування за рахунок забезпечення єдиного підходу до визначення об’єкта оподаткування шляхом класифікації видобутої мінеральної сировини згідно з галузевими вимогами з метою усунення можливості платника суб’єктивно визначати вартість корисної копалини;
► у частині рентної плати за спеціальне використання води: встановити диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод;
► у частині плати за землю: розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;
► у частині єдиного податку: не включати до складу доходу платників єдиного податку першої – третьої групи доходи, отримані у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;
► у частині військового збору: звільнити від оподаткування військовим збором доходи, отримані платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва».
Презентація змін до ПКУ розміщена на офіційному вебпорталі Міністерства фінансів України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Набрав чинності Закон України щодо ПДВ на Google та Facebook
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).
Законом № 1525 встановлено, що іноземні компанії, які постачають резидентам України електронні послуги, зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищує 1 млн грн на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.
Водночас, згідно з Законом № 1525, від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від ПДВ звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.
Законом № 1525, зокрема:
► виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами зобовʼязані сплачувати ПДВ за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
► визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
► визначено перелік електронних послуг;
► звільнено від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
► включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;
►встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
► встановлено форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
►встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
►визначено правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
► звільнено від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
►передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.
Також 01.01.2022 скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.
Закон № 1525 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 01.07.2021 №121.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Декларації та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Абзацом першим частини першої ст. 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн встановлено річний податковий (звітний) період.
Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам ДПС у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Згідно з частинами другою та третьою ст. 121 Закону № 996 підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1).
Пунктом 4 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34 «Проміжна фінансова звітність» (далі – МСБО 34) визначено, що проміжна фінансова звітність – це фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту фінансової звітності, або з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний період.
Згідно з п. 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності включає: звіт про фінансовий стан на кінець періоду; звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; звіт про зміни у власному капіталі за період; звіт про рух грошових коштів за період; примітки, що містять виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду; звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.
Відповідно до п. 8 МСБО 34 проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти: стислий звіт про фінансовий стан, стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід, стислий звіт про зміни у власному капіталі, стислий звіт про рух грошових коштів та деякі пояснювальні примітки.
При складанні фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями.
Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.
У таблиці «Наявність додатків» Декларації платниками, які складають фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами, у графі «МСФЗ» графи «ФЗ» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+», що відповідає назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.
Враховуючи вищезазначене, платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом), подають до органів ДПС разом з Декларацією проміжну та річну фінансову звітність:
- за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати));
- за річний податковий (звітний) період – повний комплект.
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС річну фінансову звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, яка включає:
- звіт про фінансовий стан (баланс);
- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати); звіт про рух грошових коштів;
- звіт про власний капітал;
- примітки до річної фінансової звітності.
Складена до перевірки аудитором річна фінансова звітність, яка подається разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період включає:
- звіт про фінансовий стан (баланс);
- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).
Згідно із п. 249.3 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).
Статтею 243 ПКУ встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюється суб’єктами господарювання без наявності ліцензій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми ст. 15 2 та ст. 153 Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про термін, в який податковий орган надає юрособі письмову відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Норми визначені п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Сільськогосподарські – це юридичні особи, які обирають спрощену систему оподаткування та реєструються платниками єдиного податку четвертої групи, для включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи повинні відповідати таким вимогам:
► мати сільськогосподарські угіддя, та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, які складають об’єкт оподаткування єдиного податку четвертої групи (п. 292 прим. 1. 1 ст. 292 прим. 1 ПКУ);
► частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);
► відсутність податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року (п. п. 291.51. 3 п. 291.51 ст. 291 ПКУ);
► подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкові декларації з єдиного податку четвертої групи з додатками: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Саме подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи з додатками є підставою для розгляду питання щодо можливості переходу сільськогосподарського товаровиробника на спрощену систему оподаткування та реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Рішення про включення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи приймається після виконання перевірки дотримання зазначених вище вимог обрання спрощеної системи, а також камеральної перевірки поданих податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи, термін проведення якої встановлений п. 76.3 ст. 76 ПКУ та складає тридцять календарних днів.
Отже, контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Доходи нерезидента із джерелом їх походження з України звільняються від оподаткування: подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець (ФОП), фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п .п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п. п. 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Норми встановлені абзацом першим п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – додаток ПН).
Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту у колонці 5 таблиці 1 додатка ПН вказується ставка податку згідно з міжнародним договором, а під таблицею вказується назва такого договору та норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку.
Отже, платники податку на прибуток підприємств – резиденти, у тому числі, ФОП, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема і доходу, звільненого від оподаткування згідно норми міжнародного договору, зобовʼязані заповнювати по кожному нерезиденту, якому виплачуються такі доходи, додаток ПН, та подавати його (їх) до контролюючих органів разом із Декларацією.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (18 відсотків).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Слід зазначити, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Норми визначені п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До якого органу ДПС необхідно звертатись фізособі, яка має два об’єкта нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для звірки даних?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
► права на користування пільгою із сплати податку;
► розміру ставки податку;
► нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Податківець – це звучить гордо: у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області пройшло святкування Дня податківця України
Провідна роль податкової служби має велике значення для нашої держави. Завдяки значному внеску ДПС у наповненні бюджетів усіх рівнів зберігається економічна стабільність в країні.
Свідченням вагомості та значимості податкових органів у становленні та зміцненні нашої держави стало затвердження на загальнодержавному рівні професійного свята – Дня податківця України, яке відзначається 02 липня.
Напередодні цього свята, 01 липня 2021 року у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пройшли урочисті збори з нагоди святкування 30-ої річниці податкової служби України.
У святкових заходах прийняли участь начальник головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб, в.о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, керівники структурних підрозділів ГУ ДПС, ветерани податкової служби та почесні гості: заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ольга Горб, заступник Дніпровського міського голови Володимир Міллер, секретар Криворізької міської ради Олександр Котляр, перший заступник Нікопольського міського голови Тетяна Обиденна, радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, депутат Дніпропетровської обласної ради Станіслав Молоков, радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ігор Ломако, директор Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова, голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби Валерій Філатов.
До професійного свята фахівцями ГУ ДПС приурочено відкриття нової експозиційної локації – музею податкової служби Дніпропетровської області. В музеї представлені експонати, пов’язані з історією податкової служби.
Податківці і гості ознайомились з експонатами та сучасними досягненнями ГУ ДПС, і занурились у спогади, відновивши у пам’яті сторінки минулих славних днів діяльності служби.
Музей оснащений сучасною технікою, яка дозволяє демонструвати фото- і відеоматеріали. До уваги запрошених продемонстровано фільм, присвячений становленню та розвитку податкової служби області.
Після невеликої історичної подорожі, розпочалось урочисте засідання, присвячене Дню податківця України.
У вітальному слові начальник ГУ ДПС Ганна Чуб поздоровила усіх з професійним святом.
Вона зазначила, що у минулому році Указом Президента України відновлено і офіційно визначено 02 липня Днем податківця України.
«І це дійсно визнання важливості нашої Служби і відзначення ролі кожного працівника у реалізації державної податкової політики.
Створення Державної податкової служби України забезпечило роботу ефективної системи адміністрування податків і зборів, розвиток якісних та зручних послуг платникам.
Ми рухаємося вперед шляхом створення в Україні чіткої, зрозумілої для платників податкової системи, формування нового іміджу нашої служби», - зазначила начальник ГУ ДПС.
Ганна Чуб зауважила, що сьогодні спостерігається стабільний розвиток економіки країни. Високі показники забезпечуються завдяки наполегливій роботі податкової служби. Податкова служба ефективно працює у напрямі наповнення державної казни, розвиває сервісні функції для платників податків, які сприяють розвитку бізнесу, та створює всі умови для підвищення добровільності сплати податків.
Начальником ГУ ДПС відзначено важливу роль ветеранів, які стояли біля витоків створення служби та віддали їй частину життя і зараз діляться своїми напрацюваннями з молодим поколінням.
Також Ганна Чуб відмітила особливе значення Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, яка діє виключно в інтересах колективу та надає матеріальну допомогу, здійснює виплати на лікування, оздоровлення та відпочинок, організовує медичні обстеження працівників.
До урочистих вітань долучились і гості святкового заходу.
За співпрацю та виконання своїх обов’язків на високому рівні працівники ГУ ДПС отримали нагороди, подяки та грамоти від Державної податкової служби України, заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ольги Горб, першого заступника Нікопольського міського голови Обиденної Тетяни, Голови Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби Валерія Філатова, Секретаря Криворізької міської ради Олександра Котляра.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ податків, зборів – тема зустрічі податківців з нотаріусами
Сьогодні, 01 липня 2021 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Південно-східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпра) (далі – Управління юстиції) у режимі онлайн проведено зустріч з нотаріусами Дніпропетровської області.
У заході від ГУ ДПС прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, фахівці ГУ ДПС, представники Управління юстиції та нотаріуси.
Тематика заходу присвячена порядку заповнення розрахункових документів на переказ податків, зборів платниками податку – фізичними особами, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб, при здійсненні операцій купівлі-продажу майна, відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на не бюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (із змінами і доповненнями).
Відкрив нараду в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій.
«Сьогодні наша зустріч проводиться з метою тісної співпраці податкової служби з Управлінням юстиції.
В процесі своєї діяльності ми зіткнулись з деякими питаннями, які потребують негайного вирішення – це порушення порядку заповнення платіжного доручення відповідно до норм наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» при сплаті податків, зборів фізичними особами під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості», – зазначив в.о. заступника начальника ГУ ДПС.
На зустрічі ґрунтовно розглядались важливі питання, пов’язані із правильністю заповнення поля «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ податків, зборів платниками податку – фізичними особами.
На заході визначено, що нотаріусам при прийнятті документу від фізичних осіб, необхідно звертати увагу на правильність заповнення реквізитів поля «Призначення платежу» в платіжному дорученні у частині обов’язкового заповнення фізичними особами коду виду сплати, податкового номера платника, коду класифікації доходів бюджету.
Зустріч відбулася у форматі конструктивного діалогу.
Власне приміщення платником поділено на два і більше об’єктів різного призначення: чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділу VIIІ Порядку № 1588.
Пунктом 8.4 розділу VІІІ Порядку № 1588 визначено, що повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Згідно з п. 8.5 розділу VІІІ Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Таким чином, якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення, то подається повідомлення за ф. № 20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, а саме: у першому рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).
При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п. 4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розділу VІІІ Порядку № 1588).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
За викрадене авто, яке є об’єктом оподаткування транспортним податком, податок не сплачується
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ (п. п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Легалізація заробітної плати – актуальне питання сьогодення
Надзвичайно актуальним питанням сьогодення залишається легалізація зайнятості та заробітної плати населення, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески, залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини. Прозора заробітна плата є одним із резервів наповнення бюджету Пенсійного Фонду України, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.
Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоодержує кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів, і перш за все це втрата страхового стажу для призначення пенсії. Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони самі надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України, то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.
Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати «в конвертах» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, «випадають» із страхового стажу найманого працівника.
Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про «тіньові» заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому або ж взагалі права на пенсійне забезпечення.
Низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.
На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ЧУБ Ганна.
Визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нормами п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
► вартість гудвілу;
► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Продаж торгової марки резиденту/нерезиденту: що з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що питання, пов’язані із поняттям права інтелектуальної власності, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 420 ЦКУ торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об’єктів права інтелектуальної власності.
При цьому відповідно до положень ЦКУ спосіб набуття права інтелектуальної власності на об’єкт такого права залежить від об’єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності з правом на використання цього об’єкта є виключне право дозволяти використання об’єкта (видавати ліцензії).
Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Згідно з п. п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Тобто, якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо об’єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оновлена Декларація з податку на прибуток підприємств в «Єдиному вікні подання електронної звітності»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням оприлюднено оновлення до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 26.06.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 по 26.06.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.29.14.0) (станом на 26.06.2021 р.):
Нові документи:
У зв’язку з впровадженням наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» нового документу додано:
J1315401 – Заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу). Форма № 1-ОПН.
Нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544» додано:
J0100519 – Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (виробників сільськогосподарської продукції);
J0150319 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РI до рядка 03 РI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0150619 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РI до рядка 03 Рi Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0151319 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0151419 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0151519 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0151619 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0151719 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0151819 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0152019 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0152819 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0154419 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0154519 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0154619 – Додаток КІК-ТЦ до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
J0154719 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
На виконання вимог наказу Мінфіну від 27.01.2021 р. № 43 «Про затвердження Структури та форми електронного документу для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів – лічильників обсягу виробленого спирту етилового» додано:
F/J 0210602 – Довідка про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та /або обсягу виробленої продукції;
F/J 0210702 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції.
З метою забезпечення підготовки та направлення до ДПС України документів за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 15.02.2021 р. № 102 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» додано:
F/J 1314303 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
F/J 1314403 – Додаткова попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
F/J 1318202 – Звіт про використання марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Приклади формування електронних документів (Excel-файли):
ПДВ_Дод1-Від про суми ПДВ(23)_6.xlsm – Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) – призначений для роботи в середовищі Microsoft Office 2010 і вище.
Схеми даних (XSD):
common_types.xsd – «Загальні типи даних» – додано тип даних 8 знаків після коми.
Довідники вводу:
spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 25.06.2021 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Оновлено план – графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням оприлюднила оновлений (станом на 29.06.2021) План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Набрали чинності зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Міністерством фінансів України (далі – Наказ № 329) затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Зміни) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.06.2021 за № 832/36454).
Зміни приводять у відповідність до вимог «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Положення).
Наказ № 329 набрав чинності 01.07.2021
При цьому, як встановлено Наказом № 329:
► до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстратором розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО до дня набрання чинності Наказом № 329;
► до 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Змінами у новій редакції викладено розділ 2 Положення «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» та розділ 3 «Фіскальний касовий чек видачі коштів».
Також Положення доповнено новим розділом 8 «Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі».
У додатках до Положення:
► викладено у новій редакції додаток 1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» (форма № ФКЧ-1) та додаток 2 «Фіскальний касовий чек видачі коштів» (форма № ФКЧ-2);
► у додатках 3 – 6 у відмітках після слів «розрахункових документів» доповнено словами «/електронних розрахункових документів»;
► додано новий додаток 7 «Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі» (форма № ФКЧ-5).
Наказ № 329 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.06.2021 № 48/2021.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Рекомендації ДПС, які використовуються територіальними органами під час проведення камеральних перевірок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу.
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, в частині кваліфікації податкового правопорушення, розміру відповідальності за вчинення податкового правопорушення та обставин, що пом’якшують відповідальність особи.
Державною податковою службою України з метою реалізації вказаних змін розроблені для використання в роботі рекомендації щодо реалізації концепції притягнення до фінансової відповідальності платника податків за умови доведення його вини за результатами проведених камеральних перевірок (далі – рекомендації).
Також в рекомендаціях наведено орієнтовний порядок дій контролюючого органу по притягненню особи до фінансової відповідальності при прийнятті рішення під час застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Такі рекомендації використовуються контролюючими органами під час проведення камеральних перевірок платників податків з питань дотримання податкового законодавства, зокрема, щодо:
- перевірки даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) відповідно до вимог абз. 1 п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;
- своєчасності подання або неподання податкових декларацій (розрахунків);
- своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- виправлення помилок у податкових накладних;
- своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.
Крім того, ці рекомендації містять також особливості порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій, при проведенні камеральних перевірок платників податків – фізичних осіб, які не є самозайнятими особами.
.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ДПС та Держпраці об’єднують зусилля у напрямі протидії використанню незадекларованої праці
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Державною податковою службою України в рамках підписаного Меморандуму про співробітництво та партнерство між ДПС та Держпраці узгоджено механізм спільної роботи щодо реалізації заходів, спрямованих на стимулювання платників податків та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.
Зазначені заходи включають:
- інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;
- фактичні перевірки органів ДПС платників податків та інспекційну кампанію Держпраці серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Необхідно зазначити, що ДПС проводить постійний моніторинг ймовірних ризиків використання праці неоформлених у встановленому порядку працівників. Результати такого моніторингу будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування.
Мета об’єднання зусиль ДПС та Держпраці – протидія використанню незадекларованої праці.
Довідково: Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за використання праці одного неоформленого працівника складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн. Розмір санкції збільшується в залежності від кількості виявлених неоформлених працівників.
У разі вчинення такого порушення повторно протягом двох років розмір санкції збільшується до 30 мінімальних зарплат за кожного такого працівника, і становить 180 000 гривень.
Тож, звертаємо увагу платників податків на недопущення використання незадекларованої праці. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику.
Будьте свідомими – дотримуйтесь законодавства про працю.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Правильно заповнюйте поле «Призначення платежу»!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Тобто, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.
Однак, платникам необхідно подбати про правильність заповнення платіжних документів, оскільки у такому випадку сплачені кошти потрапляють не за призначенням і може виникнути податковий борг або недоїмка з єдиного внеску.
Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.
Сервіс «Пульс» ДПС України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Протидія корупції в органах ДПС України
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
