ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-07-04 07:43 90 Нравится

Щодо застосування РРО або ПРРО ФОП – платнику єдиного податку при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, згідно з п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами і доповненнями.

За поданням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.

Таким чином, у разі здійснення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої – четвертої груп торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО та/або ПРРО.

При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Нарахування єдиного внеску на середню заробітну плату (дохід) за час вимушеного прогулу, нараховану за рішенням суду при поновленні працівника на посаді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

Обчислення ЄВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

Отже, база нараховування ЄВ для осіб яким нараховано середню заробітну плату (дохід) за час вимушеного прогулу, згідно з рішенням суду при поновленні працівника на посаді визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована та включається до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

У разі, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

Відомості, які повинна містити довідка про доходи фізичної особи для реалізації права на застосування податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра)інформує.

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

розмір та сума податкової соціальної пільги;

сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Документина підставі яких власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).

В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).

Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Виправлення самостійно виявлених помилок за минулі звітні періоди (місяць) при обчисленні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказів Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 та 31.05.2017 № 545).

Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4 прим. 1 до декларації (далі – Додаток 4 прим. 1).

Виправлення самостійно виявлених платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої декларації та Додатка 4 прим. 1 до неї з позначкою «уточнююча(ий)» відповідно.

За кожний минулий податковий період, який уточнюється, подаються окрема уточнююча декларація разом з Додатком 4 прим. 1. За відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої декларації не додаються.

В уточнюючих декларації та Додатку 4 прим. 1 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення - він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.

Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої декларації та Додатку 4 прим. 1 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік.

Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 4 прим. 1 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.

До картки особового рахунку платника податків із Додатка 4 прим. 1 переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6);

рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5);

рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7);

рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Євген Олейніков: Правильна реалізація реформ

дозволяє досягти високих практичних результатів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Державна податкова служба продовжує розпочатий курс реформ, перші результати яких вже засвідчили свою результативність. Про це заявив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков під час зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду – Енріко Аавом, головним економістом Департаменту з бюджетних питань МВФ, та Дейвом Хартнеттом, зовнішнім експертом.

«ДПС продовжує виконання визначених стратегічних цілей. Вони не змінилися, ми розуміємо кінцеву мету розпочатих змін і впроваджуватимемо всі підходи для її досягнення. Приємно, що експерти МВФ зацікавлені у продовжені та поглибленні нашої співпраці. Для нас дуже важливими є експертна оцінка наших стратегічних партнерів, консультативний супровід та обмін інформацією, які дозволяють всебічно аналізувати системні питання та приймати вірні рішення», – наголосив Євген Олейніков.

Серед пріоритетів у роботі служби – подальша реалізація концепції єдиної юридичної особи. Буде проведена оцінка ефективності побудованої системи взаємодії центрального апарату з територіальними підрозділами, здійснено перегляд функцій та їх оптимізацію для подальшої ефективної роботи кожного структурного підрозділу.

Євген Олейніков відзначив й ефективність проведеної реформи в обслуговуванні великих платників податків. Як свідчить аналіз, перерозподіл всіх компаній, які обслуговувалися в Офісі великих платників, за галузевим принципом дозволив збільшити обсяги податкових надходжень від великого бізнесу.

Важливим напрямом, на думку в. о. Голови ДПС, також є систематизація усіх податкових напрацювань та перехід до податкового комплаєнсу, удосконалення правового поля діяльності ДПС.

У пріоритетах і розширення інструментарію для спілкування з платниками податків для того, щоб дії податкової служби були зрозумілими для платників податків, зокрема, введення в експлуатацію обладнання для побудови мультифункціонального контакт-центру.

«Ми визначили чіткі напрями нашої роботи і маємо швидко рухатися далі для досягнення кінцевого результату. Впевнений, що правильна реалізація реформ дозволяє досягти високих практичних результатів. Такі результати ДПС вже продемонструвала і на такому ж високу рівні працюємо далі», – підкреслив Євген Олейніков.

Він також подякував Енріко Ааву за розроблений звіт МВФ, який містить технічні рекомендації щодо роботи ДПС, що дозволяє акцентувати увагу на тих питаннях, які потребують першочергового вирішення.

У свою чергу експерти МВФ позитивно відзначили незмінність розпочатого курсу реформ та запевнили у своїй подальшій підтримці.

Під час зустрічі сторони домовилися про подальшу актуалізацію плану реалізації технічної допомоги з метою гармонізації напрямів експертної підтримки з визначеними податковою службою пріоритетами.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/476252.html

Для територіальних громад Дніпровського району проведено семінар

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

За ініціативою Дніпропетровського інвестиційного агентства (DIA) для територіальних громад Дніпровського району проведено семінар «Формування та запровадження місцевих преференцій з метою підвищення інвестиційної привабливості громад». Мета заходу – обговорення наявних місцевих преференцій, позитивного досвіду та результатів ефективності їх запровадження.

У семінарі прийняли участі в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій та заступник начальника управління – начальник відділу обліку платників та об’єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Пономарьова Світлана.

Пономарьова Світлана повідомила присутнім про участь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у пілотному проєкті ДПС України «Паспорти територіальних громад». Крім того, на семінарі розглядались питання електронних сервісів ДПС України, переваг «Електронного кабінету».

Тісна співпраця з територіальними громадами – це шлях до удосконалення стану надходжень до місцевих бюджетів.

Взаємодія територіальних громад Дніпропетровщини

з податковою службою області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено нараду у режимі онлайн з керівниками та представниками територіальних громад Криворізького району Дніпропетровської області (далі – ТГ): Апостолівської, Грушевської, Зеленодольської, Нивотрудівської, Широківської, Карпівської, Новолатівської та Гречаноподівської.

У заході прийняли участь в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та фахівці ГУ ДПС.

Захід присвячено взаємодії податкової служби області з ТГ.

Співпраця податкової служби Дніпропетровщини з ТГ відбувається на постійній основі. Рішення, які спільно приймаються, спрямовуються на забезпечення своєчасного наповнення бюджетів.

На нараді розглядались актуальні питання, пов’язані із надходженнями коштів від використання природних ресурсів; земельними відносинами у частині залучення платників, які не оформили права власності або право користування земельними ділянками, до оформлення; спільної організації роботи щодо залучення до декларування доходів від продажу сільськогосподарської продукції «одноосібників» та фізичних осіб, які отримують доходи за здавання іншим фізичним особам власних паїв в оренду.

Крім того, учасників заходу ознайомили з електронними сервісами ДПС та перевагами і новими можливостями Електронного кабінету; роботою мобільного Центру обслуговування платників ГУ ДПС.

Увагу акцентовано на погашенні податкового боргу, що обліковується на територіях Апостолівської, Грушевської, Зеленодольської, Нивотрудівської, Широківської, Карпівської, Новолатівської, Гречаноподівської територіальних громад Криворізького району Дніпропетровської області. Присутнім повідомлено про процедуру врегулювання податкового боргу.

Обговорення нагальних питань і прийняття спільних рішень – це взаємодія державних органів, спрямована на забезпечення позитивної динаміки надходжень до бюджетів.

Мінфін: Схвалено постанову щодо інформаційної взаємодії між органами, що контролюють надходження до бюджету та органами місцевого самоврядування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.

На черговому засіданні Уряду було ухвалено постанову «Про затвердження Порядку обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування».

Відповідно до цього Порядку інформаційна взаємодія відбуватиметься через Інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA».

Міністерство фінансів України є адміністратором ІАС «LOGICA» та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів.

Суб’єктами інформаційних відносин виступають Мінфін, ДПС, Казначейство та органи місцевого самоврядування.

Реалізація зазначеної постанови сприятиме ефективному плануванню дохідної частини місцевих бюджетів за джерелами надходжень та належному виконанню затверджених показників за доходами; організації дієвої системи контролю щодо надходжень до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів.

Інформацію розміщено на офіційному субсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_skhvaleno_postanovu_shchodo_informatsiinoi_vzaiemodii_mizh_organami_shcho_kontroliuiut_nadkhodzhennia_do_biudzhetu_ta_organami_mistsevogo_samovriaduvannia-2932

Який порядок виправлення помилки в реквізиті «Особа - отримувач пального» або «Особа - отримувач спирту етилового» акцизної накладної?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75668.html?fbclid=IwAR06CDikUOhDnrC58Gu_VyS1xm0ev6eh21iTECjQbfeg-ZY0C-FmxoDsJT0 повідомила.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок).

Заповнення розрахунків коригування акцизних накладних форм «П» та «С» здійснюється відповідно до розділів ІV та V та Порядку відповідно.

Зазначеними розділами Порядку передбачено, що якщо після реалізації пального/спирту етилового виникає потреба у виправленні помилок, допущених під час складання акцизної накладної форми «П»/«С», показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної форми «П»/«С» (далі – розрахунок коригування), та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Такий розрахунок коригування має бути зареєстрованим в ЄРАН після реєстрації акцизної накладної, показники якої коригуються, та у межах 1095 днів з дати здійснення операції з реалізації пального/спирту етилового, яка відбулась починаючи з 01 липня 2019 року.

Коригуються лише показники складених акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України.

У разі допущення помилки в акцизній накладній, зокрема, у реквізитах «Особа - отримувач пального» або «Особа - отримувач спирту етилового», та реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) першого та другого примірника або тільки першого примірника акцизної накладної складеної в двох примірниках, платником податку складається розрахунок коригування:

- з кодом виду коригування «1» до акцизної накладної у якої зареєстровані всі примірники:

▪ в одному примірнику – для коригування складеної в одному примірнику акцизної накладної;

▪ в двох примірниках – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої зареєстрований отримувачем в ЄРАН.

- з кодом виду коригування «3» до акцизної накладної складеної в двох примірниках, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН:

▪ в одному примірнику – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН.

У вступній частині розрахунку коригування акцизної накладної робиться відповідна відмітка «Х» в одному з передбачених формою такого розрахунку полів залежно від того, який показник акцизної накладної коригується, зокрема, для виправлення помилки в реквізиті «Особа - отримувач пального» або «Особа - отримувач спирту етилового» для акцизної накладної:

- складеної в одному або в двох примірниках усі примірники якої зареєстровано зазначається код виду коригування «1» (відміна показників акцизної накладної у зв’язку з помилковим зазначенням коду ЄДРПОУ (для юридичних осіб, постійного представництва) або коду філії, або реєстраційного облікового номера для договорів про спільну діяльність, або реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання - отримувача пального/спирту етилового);

- складеної в двох примірниках, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН, зазначається код виду коригування «3» (відміна показників акцизної накладної складеної на операцію з реалізації пального, яка не відбулась, у якої зареєстровані всі примірники).

Для здійснення відміни показників акцизної накладної, що коригується в табличній частині такого розрахунку платник:

▪ у графі 1 зазначає порядковий номер рядка – цифру «1»;

▪ з акцизної накладної переносить до граф 2, 3 таблиці дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, його опису;

▪ до граф 4, 5 вносить показник коригування (зменшення) обсягу реалізованого пального/спирту етилового з відповідним знаком (–), при цьому зменшення обсягів має збігатися з обсягом реалізованого пального/спирту етилового, зазначеного в акцизній накладній (з урахуванням показників акцизної накладної та розрахунків коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН).

Такий розрахунок коригування в повному обсязі сторнує обсяг пального/спирту етилового, зазначений в акцизній накладній та розрахунках коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН.

Складені в одному примірнику розрахунки коригування акцизної накладної реєструються в ЄРАН особою, що реалізує пальне/спирт етиловий, незалежно від того, чи передбачається зміна обсягів реалізованого пального/спирту етилового.

Якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального/спирту етилового, зазначеного в акцизній накладній, перший та другий примірники якої зареєстровано в ЄРАН:

▪ платник направляє особі - отримувачу пального/спирту етилового перший та другий примірники розрахунку коригування акцизної накладної;

▪ особа - отримувач пального/спирту етилового реєструє в ЄРАН перший та другий примірники розрахунку коригування акцизної накладної.

Після реєстрації в ЄРАН розрахунків коригування, складених для відміни показників акцизної накладної, платником складаються акцизні накладні на операції з реалізації пального/спирту етилового, які фактично відбулись, з правильними реквізитами та показниками, в яких зазначається:

▪ порядковий номер документа, який має відповідати поточній нумерації;

▪ дата складення нової акцизної накладної, яка має відповідати даті складення помилкової накладної, що була зареєстрована в ЄРАН;

▪ реєстраційний номер зареєстрованого в ЄРАН першого примірника акцизної накладної, показники якої було скориговано таким розрахунком коригування.

Повернення продавцем суми авансу або повернення йому товарів: порядок заповнення таким продавцем табличної частини РК

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання РК та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

У разі якщо після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає РК до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

В табличній частині такого РК, зокрема, в розділі Б зазначаються:

у графі 1.1 – номер за порядком;

у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;

у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);

у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;

у графі 7 – зі знаком «–» значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;

графи 9 – 10 не заповнюються;

у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–». При складанні РК до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б РК «Сума ПДВ» не заповнюється;

значення граф 3-6, 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 2-5, 8, 9, 12 рядка податкової накладної, що коригується.

Залежно від того як оподатковувалась ПДВ операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 14 %, 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А РК.

Наслідки порушення неприбутковою організацією вимог (використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

▪ утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

▪ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

▪ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

▪ внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Норми встановлені п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Згідно з п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п. п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що нормами п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п. п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

Про це зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, земельний податок не сплачується податок за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п. п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п. п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі (п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п. п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п. п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п. п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Про об’єкт оподаткування рентною платою

за спеціальне використання лісових ресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:

► деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

► деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

► деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

► другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

► побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

► використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Норми встановлені п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України.

Євген Олейніков: Налагодження автоматичного обміну

податковою інформацією є стратегічним пріоритетом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Кроки України у напрямі запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS обговорювалися під час зустрічі в.о. Голови ДПС Євгена Олейнікова з керівництвом та експертами Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей. Участь у заході також взяли представники Міністерства фінансів України.

«Питання належного налагодження автоматичного обміну інформацією є одним зі стратегічних пріоритетів у роботі ДПС і ми налаштовані на досягнення прогресу і кінцевого результату у цьому напрямі. Багато вже було зроблено для досягнення цієї мети. Зараз ми все систематизували і визначилися з тими ключовими напрямами і завданнями, які маємо вирішити для досягнення подальшого прогресу», – наголосив Євген Олейніков.

За його словами, для успішного впровадження стандарту CRS було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники профільних департаментів, які будуть як відправниками такої інформації, так і її користувачами. ДПС вже проведено низку заходів щодо імплементації стандарту автоматичного обміну інформацією, затверджено орієнтовний план заходів з впровадження CRS.

Наразі фахівцями служби підготовлено відповіді для опитувальника щодо конфіденційності та захисту інформації в ДПС, надісланого експертами Глобального форуму для визначення стану готовності податкової служби до здійснення автоматичного обміну інформацією з точки зору наявності необхідних норм та практик для забезпечення конфіденційності обміну податковою інформацією за допомогою відповідних інструментів.

«ДПС зацікавлена, щоб продовжити взаємодію з Глобальним форумом для проходження оцінки і виконання усіх подальших кроків, необхідних для того, щоб на практиці реалізувати процес автоматичного обміну інформацією. Ми готові до плідної роботи задля успішного досягнення результату», – підкреслив Євген Олейніков.

Участь України у системі автоматичного обміну інформацією дозволить отримувати від інших країн - учасниць в автоматичному режимі дані про наявність за кордоном активів у резидентів України, визначати як ці кошти туди потрапили та чи були сплачені з них податки. Тобто фактично мова йде про прозорість фінансових потоків та контроль з боку держави за повнотою сплати податків.

Під час засідання експерти Глобального форуму в цілому позитивно оцінили готовність ДПС до імплементації стандарту. Зокрема, зазначалося, що за наслідками проведеного експертною групою попереднього аналізу зроблено висновки, що в ДПС належним чином організована система інформаційної безпеки та система у сфері управління людськими ресурсами. Наголошувалося й на потужній системі ІТ-безпеки. На думку експертів, це дає підстави прогнозувати приєднання України до системи обміну податковою інформацією вже у 2023 році.

Водночас є певні моменти, які податківцям потрібно ще доопрацювати задля успішного результату. Експерти Глобального форуму запевнили представників ДПС у подальшій співпраці та наданні технічної допомоги задля отримання високої оцінки готовності для приєднання до системи.

Нагадаємо, що Глобальний форум – це багатостороння структура, створена рішенням Ради Організації економічного співробітництва та розвитку у 2009 році. Форум нараховує 162 учасники, серед яких всі країни G20, країни-члени ОЕСР, міжнародні фінансові центри та країни, що розвиваються.

Ця організація уповноважена країнами G20 сприяти ефективному дотриманню міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей, об’єднанню міжнародних зусиль для боротьби з ухиленням або несплатою податків, незаконними фінансовими потоками. Крім того, Глобальний форум забезпечує технічне сприяння при імплементації таких стандартів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/476819.html

За результатами перевірок надійшло до бюджету 56,7 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

«За січень - травень поточного року фахівцями податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 1 660 перевірок, результати яких узгоджено з платниками, сплачено до бюджету 56,7 млн грн донарахованих сум.

На сьогодні робота податкового аудиту направлена на виявлення та припинення схем ухилення від оподаткування, зокрема, за рахунок нереальних операцій по виділенню з платника податків інших платників податків та передачі частини майна.

Так, в ході планової документальної виїзної перевірки встановлено, що в періоді, що перевірявся, платником податків прийнято рішення про реорганізацію шляхом виділу.

За результатами дослідження розподільчого балансу, передавального акту, первинних документів щодо фактичного руху майна та наявної податкової інформації по підприємству, створеному шляхом виділу (правонаступнику), не підтверджено реальність операції з виділення активів та пасивів та відповідно встановлено заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість та доходів.

Всього донараховано податків та штрафних санкцій на суму понад 16 млн гривень»,- повідомила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Надходження єдиного внеску на Дніпропетровщині перевищили минулорічний показник на 1 млрд 206,6 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 7 млрд 713,9 млн гривень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

За її словами, цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 206,6 млн гривень.

У травні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 529,6 млн грн, що на 318,7 млн грн більше, ніж у травні минулого року.

Нагадуємо, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» фізичні особи – підприємці (ФОП) платники єдиного податку першої групи звільнені від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе.

Тобто, єдиний внесок «спрощенці» першої групи мали можливість не сплачувати за грудень 2020 року та з січня по травень (включно) 2021 року.

Отже, вперше такі ФОП сплачують єдиний внесок – за червень - липень 2021 року.

Питання заборгованості зі сплати єдиного внеску

розглядались на засіданні робочої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, за організацією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ) і за участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено засідання робочої групи.

У засіданні взяли участь від ГУ ДПС - в.о. заступника начальника Мазур Ольга, начальник управління по роботі з податковим боргом Цегельська Світлана, представники ГУ ПФУ.

На заході розглядались проблемні питання, що виникають при виконанні виконавчих документів, по яким ГУ ПФУ є стягувачем або боржником; питання заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та стягнення в примусовому порядку.

Мазур Ольга зауважила, що робота у напрямку скорочення податкового боргу ГУ ДПС ведеться на постійній основі.

«Наповнення бюджетів усіх рівнів за рахунок сплати податків – одне з основних завдань податкової служби. Особливо актуальним, на даний час, є погашення податкового боргу платниками податків, зокрема заборгованості зі сплати єдиного внеску. Тож фахівцями податкової служби області вживаються відповідні заходи щодо погашення такої заборгованості: відбуваються зустрічі з керівниками підприємств-боржників задля пошуку шляхів погашення боргів з єдиного внеску, здійснюється аналіз своєчасності надсилання боржникам вимог щодо сплати недоїмки, моніторинг узгодження, оскарження і передачі узгоджених вимог про сплату боргу до органів державної виконавчої служби, проведення звірок щодо відкритих виконавчих проваджень за переданими вимогами щодо стягнення боргів з єдиного внеску», - зазначила в.о. заступника начальника ГУ ДПС.

Вона також акцентувала увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» платникам була надана можливість скористатися процедурою списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені.

Цегельська Світлана повідомила, що на сьогодні надзвичайно актуальним є питання заборгованості з єдиного внеску по платникам, які тривалий час його не сплачують та накопичують борги.

ГУ ДПС застосовує наявні важелі впливу для забезпечення погашення такої заборгованості, адже ці кошти є джерелом фінансування виплат незахищеним верствам населення та основним наповненням бюджету Пенсійного фонду України.

Протягом 5 місяців 2021 року ГУ ДПС передано до територіальних підрозділів державної виконавчої служби майже 9 тис. узгоджених вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальну суму понад 200 млн гривень.

За результатом проведених спільних дій від органів державної виконавчої служби з початку поточного року надійшло 25 млн грн, що на 1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Учасники заходу обговорили основні питання співпраці із забезпечення повноти надходжень єдиного та стягнення заборгованості.

Придбання товарів за межами території України та їх поставка нерезиденту без їх фактичного ввозу на митну територію України: що з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (п. 186.1 ст. 186 ПКУ).

Нормами п. 1 ст.74 глави 13 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (п.1 ст.82.гл.15 МКУ).

Враховуючи те, що операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

Неприбуткова організація може звернутися до податкового органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі – Запит) подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440), або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Норми визначені п. 12 1 Порядку № 440.

Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу

встановлених граничних строків застосування такого режиму

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

Норми встановлені п. п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розділу V Порядку № 317).

Абзацом третім п. п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Чи застосовується ПСП до доходу ФОП

від здійснення підприємницької діяльності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що податкова соціальна пільга (ПСП) не може бути застосована до доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Норми визначені п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Згідно із п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнята особа – це платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Отже, ПСП не застосовується до доходів фізичних осіб – підприємців від здійснення підприємницької діяльності.

Особливості визначення об’єкта оподаткування транспортним податком

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).

Відповідно до абзацу другого пункту 13 Методики у разі відсутності на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому пункту 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному вебсайті.

Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з офіційного вебсайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).

Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.

При цьому, якщо Мінекономрозвитку доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

До уваги платників єдиного податку, які використовують земельні ділянки!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Норми встановлені п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України.

Фізична особа, яка не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування,

може отримати довідку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома , що відповідно до п. 1 частини першої ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску) має право безоплатно отримувати від контролюючих органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно з Законом № 2464, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.

Тобто, платник може звернутися до контролюючого органу за основним місцем обліку з письмовим зверненням щодо отримання довідки про те, що фізична особа не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Довідка видається безоплатно на підставі поданого звернення, яке обов’язково повинне містити посилання на найменування підприємства (установи, організації), яке потребує таку довідку. Форма довідки не визначена нормами Закону № 2464 та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, тому є довільною.

Контролюючий орган на підставі поданого звернення визначає наявність/відсутність договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та надає довідку довільної форми у термін, визначений ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами і доповненнями, не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання звернення.

Систематичне отримання коштів на картковий рахунок фізособи

за товари є ознакою господарської діяльності, яка підлягає реєстрації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Державна податкова служба України констатує збільшення випадків приймання оплати продавцями товарів (послуг) на карткові рахунки фізичних осіб.

Здебільшого продавці, які використовують зазначену схему продажу, не зареєстровані суб'єктами господарювання у встановленому порядку.

Такі розрахунки проводяться з грубими порушеннями податкового законодавства, продавці отримують необліковані доходи, не сплачують визначені податки, збори та обов’язкові платежі.

У подальшому отримані кошти ймовірно використовуються на придбання контрафактних товарів, виплати заробітних плат «у конвертах», тощо. Таке явище негативно впливає на стан наповнення державного бюджету.

Крім цього, покупець ризикує придбати товар сумнівної якості без можливості його повернення та захисту своїх прав, адже розрахунковий документ у підтвердження оплати не видається.

Слід зазначити, що систематичне отримання коштів на картковий рахунок фізичної особи за товари (послуги) має всі ознаки господарської діяльності, яка підлягає обов’язковій державній реєстрації.

За здійснення господарської діяльності без державної реєстрації передбачено адміністративну відповідальність – штраф у розмірі до 85 тис. гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого адміністративного правопорушення (ст. 164 КУпАП).

У випадку отримання пропозицій від продавців оплатити товари (послуги) на картковий рахунок фізичної особи просимо інформувати податкові органи для вжиття відповідних заходів у межах визначеної законодавством компетенції.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/476931.html

У ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за темою «Особливості оподаткування операцій з реалізації пального»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась Інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганни.

Тема Інтернет – конференції присвячена питанням, які пов’язані зі здійсненням операцій з реалізації пального.

Питання 1: Доброго дня! За якою формою та до якого контролюючого органу подаються Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними?

Відповідь: Добрий день! Нормами п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що транспортні засоби, які набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188.

Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.

Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів щодо електронних довірчих послуг та електронного документообігу (закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями).

Питання 2: Вітаю! Яким чином визначається належність пального до підакцизних товарів?

Відповідь: Добрий день! Нормами п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п. п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п .п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з УКТ ЗЕД та ставки акцизного податку визначено п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Зокрема, перелік підакцизних товарів, віднесених до пального встановлено п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України», з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Так, класифікація нафтопродуктів здійснюється за їх фізико-хімічними показниками (на підставі висновків компетентних експертних установ, відповідних документів, де наведено, зокрема, фракційний склад і призначення товару).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом ДМС України від 14.07.2020 № 256 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Питання 3: Добрий день! До якого контролюючого органу подають податкові декларації акцизного податку суб’єкти господарювання, які реалізують пальне?

Відповідь: Вітаю! Відповідно до п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з абзацом п’ятим п. 215.1 ст. 215 ПКУ пальне належить до підакцизних товарів.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців. Декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Питання 4: Вітаю! В який термін суб’єкт господарювання здійснює внесення річної плати за ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та чи необхідно проставляти на оригіналі ліцензії відмітку про внесення плати за ліцензію на наступний рік?

Відповідь: Добрий день! Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено, що ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно.

Статтею 16 Закону № 481 передбачено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на оптову торгівлю та роздрібну торгівлю пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) здійснює внесення річної плати за ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним щорічно за кожен наступний рік дії відповідної ліцензії до закінчення терміну, зазначеного на оригіналі ліцензії у відмітці про поточне (щорічне) внесення плати за ліцензію.

Відмітка про внесення плати за ліцензію на наступний рік проставляється на оригіналі ліцензії на підставі поданої платником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Питання 5: Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання при поверненні пального постачальнику реєструватись платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне?

Відповідь: Вітаю! Згідно із п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено, що платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ (п. 231.4 ст. 231 ПКУ).

Згідно з п. 231.2 ст. 231 ПКУ особа, яка реалізує пальне будь-яким іншим особам – не платникам податку зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику.

Відповідно до п. 231.7 ст. 231 ПКУ якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРАН.

Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального або спирту етилового не платникам акцизного податку підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку.

Отже, при поверненні пального постачальнику суб’єктом господарювання – неплатником акцизного податку такий суб’єкт господарювання не зобов’язаний реєструватися платником акцизного податку, як особа яка реалізує пальне.

Питання 6: Добрий день! Чи необхідно облаштовувати витратоміри-лічильники на кожному місці відпуску пального наливом з транспортного засобу?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 230.1.5 ст. 230 ПКУ для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Водночас, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Разом з цим, згідно з підпунктом «в» п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом повинні бути облаштовані транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які: призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у підпункті «б» п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землях, що перебувають у власності або користуванні замовника для визнання операції із заправлення пальним за договорами підряду такими транспортними засобами власним споживанням пального.

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України повідомила наступне.

Форма та порядок подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).

Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період (пункт 2 розділу V Порядку № 4).

Водночас встановлено, що окремими платниками допущено типові помилки, зокрема, в Розрахунку, що містить у своєму складі лише додатки 4ДФ та не містить додатки щодо відомостей про суми нарахованого єдиного внеску по застрахованим особам і подається, на думку платників, за відокремлений підрозділ не заповнено рядок 033, що дає можливість ідентифікувати цей Розрахунок як такий, що поданий за головне підприємство.

Вказані Розрахунки є прийнятими до контролюючого органу, дані з яких завантажено до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру

загальнообов’язкового державного соціального страхування, про що платників повідомлено квитанцією № 2.

Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку № 4.

Згідно з приписами пункту 5 розділу V Порядку № 4, у разі необхідності проведення коригувань Розрахунку, зокрема, з типом «Звітний» після закінчення строку подання такого розрахунку платник подає Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Враховуючи викладене, платники з метою виправлення допущених помилок можуть подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» з дотриманням вимог розділу V Порядку № 4.

Важливо для платників, які сплачують частину чистого прибутку (доходу), дивіденди, нараховані на державну частку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку та забезпечення податкового контролю, повідомила наступне.

16 березня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886 (далі – наказ № 4), яким:

► затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок);

► визнано такими, що втратили чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 травня 2011 року за № 643/19318 (далі - наказ № 285), а також накази Державної податкової адміністрації України, якими були затверджені форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами діяльності у 2004 – 2010 роках.

Наказ виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 465) та № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).

Законом № 465 були внесені зміни до частини п’ятої ст. 11 та доповнено частиною третьою ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 № 185 (далі - Закон № 185), що передбачають подання господарськими організаціями з державною часткою у статутному капіталі, господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, а також державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу Розрахунку у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Змінами, внесеними Законом № 466 до ст. 46 Кодексу, встановлено, що платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом № 185, подають Розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Абзацом другим п. 46.1 ст. 46 Кодексу визначено, що Розрахунок, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 Кодексу (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Для державних унітарних підприємств та їх об’єднань п. 49.19 ст. 49 Кодексу встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Розрахунок, складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу). При цьому Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3, п. п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138).

Для господарських організацій з державною часткою у статутному капіталі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, встановлено податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року з поданням Розрахунку - до 01 липня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Строк сплати до бюджету дивідендів, нарахованих на державну частку (акції, паї) – до 01 липня року, що настає за звітним (ст. 11 Закону № 185).

Базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2020 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 415.

Також звертаємо увагу, що частинами першою та другою ст. 21 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що:

► господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним;

► господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Статтею 50 Кодексу платнику податків надано право уточнювати показники податкової декларації, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надсилання уточнюючого Розрахунку до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого Розрахунку або уточнення показників у складі податкової декларації за будь- який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Також змінами до ст. 16 Закону № 185 та до п. 191. 1 ст. 191 Кодексу на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями і дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому Кодексом.

Наказом № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди, нараховані на державну частку до державного бюджету.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи наведене та те, що згідно з п .п. 49.18.7 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також з метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку у 2021 році рекомендовано подати Розрахунок у терміни, встановлені Кодексом:

► державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за підсумками І кварталу 2021 року - за формою, затвердженою наказом № 285, за підсумками півріччя 2021 року, три квартали 2021 року, 2021 рік – за формою, затвердженою наказом № 4 з урахуванням показників, задекларованих за І квартал 2021 року;

► господарськими організаціями з державною часткою у статутному капіталі, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків за підсумками 2020 року – за формою, затвердженою наказом № 285 (ідентифікатор форми 10108401 з урахуванням роз’яснення, наданого листом ДПС від 09.06.2020 № 9109/7/99-00- 05-05-01-07), за підсумками 2021 року – за формою, затвердженою наказом № 4. При цьому такі господарські організації з 01.07.2021 можуть подавати уточнюючий Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 4.

Заголовна частина форми Розрахунку, що затверджена наказом № 4, передбачає:

► у полі 1 «Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» відмітку про тип поданого Розрахунку: «Звітний», якщо Розрахунок подається за звітний (податковий) період; «Звітний новий», якщо в поданому за звітний (податковий) період розрахунку була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нового розрахунку до настання граничного терміну його подання; «Уточнюючий», якщо помилка виправляється шляхом подання уточнюючого Розрахунку після настання граничного терміну подання Розрахунку за звітний (податковий) період, що уточнюється;

► поле 2 «Базовий звітний період», в якому для державних унітарних підприємств та їх об’єднань проставляється відмітка «квартал», а для господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків - відмітка «Рік1»;

► поле 4 «Звітний (податковий) період, що уточнюється___року», в якому проставляється відмітка проти відповідного податкового (звітного) періоду, що уточнюється («І квартал», «Півріччя», «Три квартали», «Рік») та зазначається відповідний рік. Поле 4 заповнюється, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним Розрахунку;

► у полі 9 «Відмітка платника, на якого поширюється стаття 111 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» та полі 10 «Відмітка платника, на якого поширюється стаття 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-У «Про управління об’єктами державної власності» зазначається інформація щодо виду суб’єкта господарювання, який здійснює відрахування до бюджету частини чистого прибутку (доходу) або дивідендів, нарахованих на державну частку із проставленням позначки у відповідній клітинці;

► поле 11 «Інформація щодо рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів на державну частку» заповнюється платниками дивідендів, нарахованих на державну частку. У цьому полі зазначається інформація щодо дати та номер прийняття рішення про виплату дивідендів, нарахованих на державну частку, а також інформація щодо розміру відрахування дивідендів у відсотках. Якщо рішення про відрахування дивідендів не було прийняте - проставляється позначка проти клітинки «рішення не прийняте»;

► у полі 12 наводиться інформація щодо повного найменування суб’єкта управління об’єктом державної власності та його податковий номер.

Основна частина форми Розрахунку передбачає такі показники: рядок 01 «Обсяг чистого прибутку (доходу)».

Так, згідно з п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі - Порядок), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління за результатами фінансово господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року - у розмірі 80 відсотків.

Треба звернути увагу, що відповідно до п. 1 Порядку одним зі складових «обсягу чистого прибутку (доходу)», зокрема, є показник чистого фінансового результату у вигляді прибутку (показник рядка 2350 «Чистий фінансовий результат прибуток» фінансової звітності форми № 2), при цьому врахування показника чистого фінансового результату у вигляді збитку не передбачено;

► рядок 02 «Цільові кошти (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України4». Зазначений рядок заповнюється державними підприємствами енергетичної галузі та господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій;

► рядок 03 «Сума прибутку, яка виникла в результаті виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно- промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»»;

► рядки 04 «Фактично отримані кошторисні доходи5», 05 «Фактично здійснені кошторисні видатки5» застосовуються державними підприємствами електроенергетичної галузі, фінансування яких здійснюється у межах кошторису, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

► рядок 06 «Чистий прибуток (дохід) за звітний період, з якого здійснюються відрахування частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку (позитивне значення (рядок 01 – рядок 02 – рядок 03) або позитивне значення (рядок 04 – рядок 05)5)». Треба зазначити, що формула «позитивне значення» (рядок 04 – рядок 05) застосовується державними підприємствами електроенергетичної галузі, фінансування яких здійснюється у межах кошторису, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

► рядки 07 «Загальний розмір статутного капіталу», 08 «Розмір державної частки (акцій, паїв) у статутному капіталі», 09 «Доля державної частки у статутному капіталі рядок 08/рядок 07 (коефіцієнт)» заповнюються господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків;

► рядок 10 «Норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку (%)»;

► рядок 11 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний податковий період (рядок 06 х рядок 096 х рядок 10/100)»;

► рядок 12 «Частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року з урахуванням уточнень (рядок 11 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за попередній звітний період поточного року)7 (+/-)» заповнюється державними унітарними підприємствами та об’єднаннями таких підприємств, визначеними статтею 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»;

► рядок 13 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що підлягають сплаті (рядок 11 – рядок 12)». При цьому платники дивідендів на державну частку зазначають показник, що дорівнює показнику, зазначеному у рядку 11;

► рядки 14 – 17 блоку «Виправлення помилок(ки) » заповнюються у разі самостійного виправлення помилок шляхом уточнення показників Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку;

► рядок 18 блоку «Виправлення, пов’язані зі зміною базового нормативу відрахування9» заповнюється у разі зміни Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку після строку подання Розрахунку за відповідний звітний (податковий) період, встановлений положеннями Кодексу;

Прикінцева частина форми Розрахунку містить поля:

«Наявність поданих до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку додатків - форм фінансової звітності10» у відповідних клітинках проставляється позначка «+».

«Наявність доповнення11», яке заповнюється у разі подання разом з Розрахунком доповнення та пояснення відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу. Таке доповнення складається у довільній формі та вважатиметься невід’ємною частиною Розрахунку. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі, заповнивши відповідні рядки з цього блоку Розрахунку.

Самостійне виправлення помилок здійснюється шляхом уточнення показників з поданням уточнюючого Розрахунку або у складі Розрахунку за поточний звітний (податковий) період (звітний або звітний новий) з поданням Додатка ВП.

Показники Додатка ВП відображаються у трьох таблицях:

- показники таблиці 1 аналогічні показникам основного Розрахунку та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;

- показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків 14 – 16 Розрахунку;

- показник таблиці 3 відображає результати виправлення податкового зобов’язання у разі зміни Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку після встановленого Кодексом строку подання Розрахунку за відповідний звітний (податковий) період, дані з якого переносяться до рядка 18 Розрахунку.

Також привертаємо увагу, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державними банками є банки, 100 відсотків статутного капіталу яких належить державі, єдиним акціонером яких є держава. Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України державні банки є платниками дивідендів на державну частку.

Крім цього, згідно зі статтями 64, 641, 66, 71 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів належать, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами, а також дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно комунальної власності.

Отже, форма Розрахунку, затверджена наказом № 4, використовується державними банками та комунальними унітарними підприємствами, а також господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є комунальна власність, для обрахунку частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів, нарахованих на державну/комунальну частку.

При цьому комунальні унітарні підприємства, та господарські товариства, у статутних капіталах яких є комунальна власність, разом із Розрахунком мають подати доповнення та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахування частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету. У такому разі у полі «Наявність доповнення11» нової форми Розрахунку зазначається інформація щодо поданих доповнень та пояснень.

До того ж, під час заповнення Розрахунку комунальні унітарні підприємства проставляють відмітку «Інші» у полі 09 Розрахунку, а державні банки та господарські товариства з комунальною власністю у статутних капіталах - відмітку «Інші» у полі 10 Розрахунку.

Окрім зазначеного, нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Разом з тим відповідно до п. 124.1 ст. 124 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, передбачених цією статтею.

Водночас треба враховувати, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами та доповненнями) підрозділ 10 розділу XX Кодексу був доповнений п. 521, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Також протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Про мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Норми встановлені п п.14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації).

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Отже, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

ФОП – «загальносистемник» - не платник ПДВ отримала бюджетне відшкодування ПДВ за період, коли була платником ПДВ: що з доходом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування визначено ст. 177 ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Так, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

► виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

► виручка в натуральній (негрошовій формі);

► суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Разом з тим, для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст.177 ПКУ).

При цьому, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка не зареєстрована як платник ПДВ, отримує бюджетне відшкодування за період, коли вона була зареєстрована платником ПДВ, то суми такого бюджетного відшкодування не включаються до складу загального оподатковуваного доходу цієї фізичної особи – підприємця.

Чи сплачується податок на нерухомість за період до дати оформлення прав власності спадкоємцями\ у разі смерті ФО – власника об’єкта нерухомості?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Водночас згідно з п. п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи - власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.

При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи - попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Увага! Важлива інформація!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє наступне.

З метою інформування громадськості та працівників органів ДПС щодо можливості повідомлення про факти порушення антикорупційного законодавства працівниками ДПС, в ДПС забезпечено роботу відповідних каналів надходження інформації.

Зокрема, повідомити про корупцію можливо такими способами:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8;

- на офіційну електрону адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС upzvk@tax.gov.ua;

- до сервісу «Пульс»: електрона скринька idd@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам напрям «5», працівникам органів ДПС напрям «7»;

- у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;

- безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.

На Дніпропетровщині за результатами фактичних перевірок в сфері обігу підакцизних товарів донараховано 19,9 млн грн акцизного податку та застосовано фінансових штрафних санкцій на суму майже 54,9 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

«Фахівцям Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року проведено 105 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 88 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких 4 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, 2 факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, 4 факти оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, 1 факт роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, 2 факти зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, 15 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 8 фактів перевищення ліміту отриманого пального протягом календарного року, без реєстрації акцизного складу, 3 факти відсутності реєстрації акцизного складу, 2 факти торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку, 1 факт торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, 1 факт торгівлі пальним через РРО не внесений до ліцензії, 1 факт торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 2 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив, 29 фактів не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального, 8 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами лічильниками, 1 факт подання звітності 1-ОА з недостовірними даними, 2 факти зберігання обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до Єдиного реєстру обладнання, 1 факт імпорту паперу цигаркового без наявності ліцензії на виробництво тютюнових виробів, 1 факт заниження податкових зобов’язань з акцизного податку.

За результатами перевірок донараховано акцизного податку на суму 19,9 млн грн та застосовано фінансових санкцій на суму 54,9 млн грн», – повідомив начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Денис Дегтярьов.

Основні аспекти застосування РРО/ПРРО: проведено онлайн-семінар для Асоціації платників податків України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Нещодавно, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено семінар у форматі онлайн для членів Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – ТВ ВГО «АППУ») та платників податків, що входять до складу АППУ.

Тема семінару присвячена застосуванню реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО).

Захід відбувся за участі в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги; начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипової Манушак; заступника начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Дудника Романа; головного державного інспектора відділу обліку платників та об'єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів ГУ ДПС Медведєвої Юлії; членів ТВ ВГО «АППУ» та платників податків, що входять до складу ТВ ВГО «АППУ».

Мазур Ольга привітала колег і представників ТВ ВГО «АППУ» і побажала всім продуктивної співпраці.

Присутнім нагадали про основні зміни у застосуванні РРО/ПРРО, які запроваджено з вересня 2020 року.

Особливу увагу акцентовано на перевагах у застосуванні ПРРО.

Під час семінару члени ТВ ВГО «АППУ» активно задавали питання, які виникають у платників під час здійснення розрахункових операцій.

Енергійне обговорення певних ситуацій, які виникають при застосуванні РРО/ПРРО, підтверджує, що тема заходу є актуальною і важливою.

«Обмін досвідом, визначення і вирішення проблемних питань, є позитивним проявом взаємодії платників і представників податкової служби.

Співпраця податківців області з Асоціацією платників податків у Дніпропетровській області розвивається. Це є підтвердженням того, що такі комунікації є корисними. Адже під час спілкування розглядаються і вирішуються важливі питання.», – підсумувала в. о. заступника начальника ГУ ДПС.

Учасники подякували за проведену зустріч та висловили надію на подальше співробітництво.

Уряд схвалив реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що на засіданні Уряду прийнято постанову «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг у зв’язку з ліквідацією відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади як юридичної особи, яка є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг».

Впровадження такого експериментального Проекту було викликане внаслідок неможливості забезпечення передачі прав та обов’язків, пов’язаних з наданням кваліфікованих електронних довірчих послуг, від Інформаційно-довідкового департаменту (ІДД ДПС) до Державної податкової служби України у день, визначений як дата припинення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Даний проект буде реалізовуватися до 24.12.2022 і забезпечить безперервне надання кваліфікованих електронних довірчих послуг у зв’язку з ліквідацією відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади як юридичної особи, яка є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Протягом реалізації проекту планується:

– передати права і обов’язки, пов’язані з наданням послуг, від ІДД ДПС до ДПС;

– запропонувати клієнтам ІДД ДПС продовжувати отримувати послуги в ДПС;

– зберегти сертифікати клієнтів ІДД ДПС, які не відмовляться від обслуговування в ДПС;

– забезпечити захист даних користувачів.

За час доки триватиме процес ліквідації ІДД ДПС, вдасться запобігти скасуванню майже 2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, що були сформовані для понад 575 тис. користувачів електронних довірчих послуг.

Схвалений експериментальний Проект забезпечить належне функціонування механізму надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на час ліквідації ІДД ДПС. А також після того як цей процес буде завершено.

Інформацію розміщено на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України « Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shvaliv-realizaciyu-eksperimentalnogo-proektu-shchodo-zabezpechennya-bezperervnogo-nadannya-kvalifikovanih-elektronnih-dovirchih-poslug

Відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі:

що з різницями при обчисленні фінансового результату до оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Норми встановлені п. п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Продаж товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна,

фізособою іншій фізособі: оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Норми визначені 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.2 п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV ПКУ подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п. п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

На підставі яких даних юридичною особою заповнюється

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.

Іноземні громадяни та особи без громадянства

не користуються пільгами щодо сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Норми встановлені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Працівник після виходу з відпустки відпрацював неповний календарний місяць та отримав заробітну плату у розмірі менше мінімальної: визначення бази для нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпустки.

Норми встановлені ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 504).

Статтею 4 Закону № 504 передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи), відпустки без збереження заробітної плати.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотків до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим п. п. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані. Якщо після виходу з відпустки загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску за цей місяць розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.

Отже, найманим працівникам за основним місцем роботи, які після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст. 4 Закону № 504, крім відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 частини першої ст. 25 Закону № 504, відпрацювали неповний місяць, в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама