Викрито схему умисного ухилення від сплати податків
Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Полтавській області викрито схему діяльності через мережу магазинів відомої торгової мрки, спрямовану на ухилення від сплати податків та подальшої легалізації таких коштів.
Встановлено, що шляхом залучення до протиправної діяльності продавців мережі магазинів вчинялись дії, спрямовані на приховування реального обсягу отриманих доходів. Надходження таких необлікованих грошових коштів від покупців мережі магазинів здійснювалось на особисті карткові рахунки фізичних осіб. Загальна сума таких операцій становить понад 20 млн грн.
За фактом вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 212 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
З початку 2021 року контакт-центром ДПС надано відповіді на 444,7 тис. звернень платників
Протягом січня – травня 2021 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 444,7 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 415,5 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 6,1 тис. – електронною поштою і факсом, 0,1 – з використанням автовідповідача та 23,0 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили понад 1,5 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – травня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 956 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 746 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» ;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) , або його мобільної версії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС та проєкт «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM)»: визначено подальші напрями взаємодії
Досягнення та основні напрями подальшої взаємодії ДПС з експертами проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM)» обговорили під час зустрічі в.о. Голови ДПС Євген Олейніков та ключовий міжнародний експерт з податкових питань проєкту Паулюс Маяускас.
Зокрема, під час заходу було розглянуто можливість допомоги експертів проєкту EU4PFM у напрямах удосконалення системи управління ризиками, аналізу робочих процесів, методології обчислення ПДВ та інших стандартів ЄС / ОЕСР, трансфертного ціноутворення тощо.
«Ми високо цінуємо допомогу та зацікавленість наших міжнародних партнерів у провадженні реформ в податковій сфері та впевнені, що наша ефективна співпраця допоможе нам досягти найкращих результатів за всіма окресленими напрямами», - зазначив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков.
У рамках цього проєкту ДПС спільно з командою національних та міжнародних експертів працює, зокрема, над вдосконаленням всіх основних робочих процесів, побудовою систем бізнес-аналізу, уніфікації підходів до застосування положень податкового законодавства та ефективних зовнішніх комунікацій.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
ДПС та Держпраці об’єднують зусилля у напрямі протидії використанню незадекларованої праці
Державною податковою службою України в рамках підписаного Меморандуму про співробітництво та партнерство між ДПС та Держпраці узгоджено механізм спільної роботи щодо реалізації заходів, спрямованих на стимулювання платників податків та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.
Зазначені заходи включають:
- інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;
- фактичні перевірки органів ДПС платників податків та інспекційну кампанію Держпраці серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Необхідно зазначити, що ДПС проводить постійний моніторинг ймовірних ризиків використання праці неоформлених у встановленому порядку працівників. Результати такого моніторингу будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування.
Мета об’єднання зусиль ДПС та Держпраці – протидія використанню незадекларованої праці.
Довідково: Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за використання праці одного неоформленого працівника складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн. Розмір санкції збільшується в залежності від кількості виявлених неоформлених працівників.
У разі вчинення такого порушення повторно протягом двох років розмір санкції збільшується до 30 мінімальних зарплат за кожного такого працівника, і становить 180 000 гривень.
Тож, звертаємо увагу платників податків на недопущення використання незадекларованої праці. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику.
Будьте свідомими - дотримуйтесь законодавства про працю.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито схему ухилення від сплати ПДВ на суму понад 9 млн гривень
Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Житомирській області за результатами проведення аналітичного дослідження ризикових операцій одного з підприємств виявлено схему ухилення від сплати податку на додану вартість шляхом оформлення безтоварних операцій.
Встановлено, що для ухилення від сплати ПДВ підприємство штучно сформувало податковий кредит на суму понад 9 млн грн шляхом документального відображення безтоварних операцій з придбання продукції від пов’язаних підприємств.
Наразі зазначені операції відпрацьовуються слідчим управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Привітання в. о. Голови ДПС Євгена Олейнікова з Днем Конституції України
Шановні співвітчизники!
Вітаю усіх з визначним державним святом – Днем Конституції України.
Вже чверть століття ми живемо та працюємо за правилами Основного закону нашої держави, тож цей день є справді важливим для кожного свідомого українця!
Конституція є дороговказом для громадян, головним оберегом державності й демократії, гарантом соборності нашої країни. Вона дає поштовх для продуктивного розвитку всіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя.
Понад 300 років, від першої Конституції Пилипа Орлика і до сьогодення, ми пройшли роки втрат та здобутків, важких уроків та світлих днів відродження нашої держави. Конституція навіки закарбувала волю українського народу жити у власній суверенній, соборній державі як повноправної учасниці світового співтовариства.
Паритетність виконання конституційних обов’язків у всіх аспектах нашого буття – це реалізація на практиці принципів справедливості та рівності, закладених в Конституції.
Тож зичу всім громадянам нашої країни стати творцями новітньої історії України. Нехай завжди панує верховенство права, віра у справедливість, а законність буде найвищим критерієм демократичних принципів розвитку.
Бажаю натхнення на життєвому шляху, успіхів та плідної праці на благо українського народу, заради світлого майбуття рідної країни!
Зі святом!
В. о. Голови ДПС Євген Олейніков
ДПС видано 490,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів
Протягом січня-травня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 206,3 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано понад 490,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Понад 102 тис. фізичних осіб протягом січня – травня 2021 року отримали 206,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Також протягом вказаного періоду 104,3 тис. юридичних осіб отримали 283,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 94,3 тис. клієнтів, з яких 56,2 тис. – юридичних та 38,1 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 203,9 тис. сертифікатів.
Всього з початку діяльності надавача видано понад майже 9,8 млн. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито схему розкрадання та легалізації бюджетних коштів при здійсненні будівельно-монтажних робіт
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Донецькій області встановлено факти нанесення збитків державному підприємству на суму понад 32 млн гривень.
Податківцями встановлено факти перерахування державними установами коштів на адресу генпідрядника, які через субпідрядників з ознаками фіктивності переводились у готівку та легалізовувались. Сума збитків склала понад 32 млн гривень.
Матеріали долучено до кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Постановою КМУ запроваджується експериментальний проєкт щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг ДПС
Кабінетом Міністрів України 23 червня 2021 року прийнято постанову № 641 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою».
Постанова забезпечить:
безперервне та безкоштовне надання електронних довірчих послуг у період ліквідації відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади як юридичної особи, яка є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг;
подальше обслуговування майже 2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, що були сформовані для понад 575 тис. користувачів електронних довірчих послуг;
передачу прав і обов’язків з надання електронних довірчих послуг від Інформаційно-довідкового департаменту ДПС до Державної податкової служби України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Євген Олейніков: Громадська рада є партнером податкової служби, з яким ми завжди готові до діалогу
Державна податкова служба зацікавлена в активній співпраці з громадськими організаціями. Це дозволяє акцентувати увагу на спірних моментах та спільно досягати конструктивних рішень. Про це заявив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання комітетів Громадської ради при ДПС та Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів України.
«Для податкової служби дуже важлива думка Громадської ради та інститутів громадянського суспільства. Адже всіх її представників сприймаємо як наших стратегічних партнерів, з якими ми завжди готові до діалогу, до обговорення всіх проблемних питань та узгодження позицій», – наголосив Євген Олейніков.
За його словами, професійна аргументована дискусія дозволяє приймати компромісні рішення, а напрацювання членів Громадської ради, їх пропозиції та зауваження до проектів законодавчих актів дають можливість всебічного розгляду потенційних ризиків та пошуку шляхів їх нівелювання.
Під час засідання учасники, зокрема, розглянули норми проєкту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих катів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень від 02.06.2021 № 5600. Представниками Громадської ради були висловлені застороги щодо певних його норм та положень.
Також обговорювалися узагальнюючі податкові консультації - розʼяснення щодо контрольованих іноземних компаній, трансфертного ціноутворення, представництв нерезидентів.
Зокрема, представники Громадської ради відзначали активну участь фахівців податкової служби у формуванні спільної позиції з окремих питань. Корисною формою розʼяснень податкового законодавства, на думку учасників засідання, є інформаційні листи ДПС, які систематично готуються податковою службою, в яких у доступній формі розʼяснюються актуальні новації податкового законодавства.
Серед питань порядку денного також були формування Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків, питання реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, практика судових оскаржень тощо.
Так, зокрема, представниками ДПС зазначалося, що до планових перевірок відбираються лише підприємства, які відповідають критеріям ризиків. Такі критерії переглядаються щоквартально з метою їх удосконалення, відміни чи запровадження нових, більш дієвих. Це дозволяє концентрувати увагу податківців виключно на ризикових підприємствах та проводити ефективну аналітичну роботу.
За результатами заходу представниками Громадської ради при ДПС будуть сформовані пропозиції, які будуть передані до відповідних органів для врахування у роботі.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Викрито схему заволодіння коштами державного підприємства у розмірі 10 млн гривень
Відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Миколаївській області встановлено факти заволодіння коштами державного підприємства.
Як зʼясували податківці, службові особи підприємства – переможця публічних закупівель, використовуючи підроблені документи щодо виконання підприємствами-субпідрядниками робіт, нанесли збитки державному підприємству на суму близько 10 млн гривень.
За вказаними матеріалами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.3 ст.191 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
За порушення податкового законодавства підприємству донараховано 5,6 млн грн акцизного податку та штрафів
Державною податковою службою України постійно здійснюються заходи, спрямовані на запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту етилового, зокрема, шляхом контролю за рухом сировини, яка використовується виробниками для виготовлення спирту.
Так, працівниками підрозділу контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області взято участь у проведенні позапланової документальної виїзної перевірки суб’єкта господарювання – виробника спирту, який провадить діяльність на території Вінницької області.
За результатами перевірки встановлено незабезпечення виходу готової продукції (спирту етилового) в кількості 3518,39 дал, чим порушено норми статті 13 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За порушення зазначених норм податкового законодавства суб’єкта господарювання буде притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафу на суму 1,1 млн грн та донараховано акцизний податок на загальну суму майже 4,5 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Податківці довели у суді правомірність винесених податкових повідомлень-рішень на 39,71 млн грн акціонерному товариству
Другим апеляційним адміністративним судом підтримано позицію Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та зроблено висновок про те, що АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», як податковим агентом, допущено несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету при його нарахуванні та утриманні з доходу працівників у вигляді заробітної плати, що відповідає складу порушення, передбаченого статтею 127 ПК України.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що з розрахунку штрафних санкцій та пені підтверджується факт неодноразового порушення платником податків податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відтак, обґрунтованим є застосування збільшених розмірів штрафних санкцій, передбачених статтею 127 ПК України, а саме: 25%, 50% та 75%.
Разом з тим, суд підтвердив правомірність застосування контролюючим органом штрафу в розмірі 510 гривень за кожен із 12-ти встановлених фактів неподання АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування.
Відтак, рішенням Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, прийнято нову постанову, якою в цій частині позовних вимог відмовлено.
Таким чином, судом підтверджено правомірність винесених Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкових повідомлень-рішень на загальну суму 39,71 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
З початку року власники нерухомості сплатили 361,8 млн грн податку на майно
Протягом січня-травня цього року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів 361,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 45 %, або на 111,8 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. За січень-травень 2020 року власники нерухомості перерахували 250 млн гривень.
У травні податку на нерухомість сплачено на суму 129,4 млн грн, що майже на 61,6 %, або на 49,3 млн більше відповідного періоду 2020 року.
Нагадаємо, що податок сплачується за площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів житлової нерухомості.
У 2021 році податок сплачується за звітний 2020 рік. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток.
Ставки податку встановлюються рішеннями місцевих рад. Однак при цьому вони не мають перевищувати 1,5 % розміру мінімальної зарплати, яка встановлена на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Отже максимальний розмір ставки не повинен перевищувати 70,85 грн за квадратний метр (4723,00 грн (розмір мінімальної зарплати на 01.01.2020) х 1,5 відс.).
Крім того, розрахована сума податку на нерухоме майно збільшується на 25 тис. грн за кожен обʼєкт нерухомості, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів для квартири або 500 квадратних метрів для будинку.
Податкові повідомлення-рішення із зазначеною до сплати сумою податку на нерухомість громадянам будуть надіслані до 1 липня поточного року. Одночасно з повідомленням надійде і квитанція з платіжними реквізитами для сплати податку, яку необхідно оплатити протягом 60 днів з дня отримання. Платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для звірки даних.
Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до контролюючого органу для звірки.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Мелітопольському товариству донараховано понад 25 млн грн за використання нефіскалізованих касових пристроїв
Працівниками податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичні перевірки двох господарських об’єктів, що належать одному з товариств м. Мелітополя.
У ході проведення перевірок встановлено, що на касах цього підприємства розрахункові операції проводились через три РРО з неіснуючими фіскальними номерами, РРО не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи.
При цьому через зазначені касові пристрої підприємство здійснювало продаж продуктів харчування та підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Відповідно до підсумкових звітів нефіскалізованих касових пристроїв перевірених магазинів загальна сума реалізації товарів склала понад 54 млн гривень.
Такі дії є порушенням пункту 1 та 2 статті 3 Закону України № 265/95 – ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, в частині проведення розрахункових операцій без застосування зареєстрованих РРО.
Крім того, інформація про зазначені касові пристрої відсутня в ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є порушенням статті 15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Також перевіркою встановлено порушення трудового законодавства. Керівництво товариства не мало трудових договорів та інших документів про трудові відносини з чотирма продавцями, які працювали в магазинах.
Отже, підприємством занижено обсяг оподаткованих доходів з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Також не сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та військовий збір.
За результатами перевірок сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій складає понад 25 млн гривень.
Звертаємо увагу, що для ефективного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизної продукції, у разі наявності інформації про встановлені випадки недотримання такими суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства України, можете звертатися до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
Через сервіс «Е-повернення» платникам повернуто 4,12 млн гривень
Протягом січня-травня 2021 року ДПС сформовано 163 тис. електронних висновків щодо повернення помилково та/або надміру сплачених коштів. Платникам повернуто 4,12 млн гривень.
Нагадаємо, що для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».
Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет в «три кліки».
У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).
Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “”
За п’ять місяців 2021 року надійшло на розгляд 127 запитів на публічну інформацію
За січень - травень 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 127 запитів на отримання публічної інформації, що на 17 запитів менше, ніж у аналогічному періоді минулого року (144).
За наслідками розгляду запитів: 72 - задоволено, 47 - надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939 -VI «Про доступ до публічної інформації», 7 - на виконанні, 1- надіслано за належністю.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку , запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»
Переобладнання вантажного авто у легкове: розрахунок офіційного курсу гривні до іноземної валюти при сплаті платником суми акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Норми встановлені п. п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п. п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).
При цьому, п. 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
Виходячи із зазначеного, при обчисленні та сплаті платником до бюджету суми акцизного податку, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Коефіцієнт індексації застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIІ ПКУ (п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
► не може бути меншою за розмір земельного податку:
▪ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
▪ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотків та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п. п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п. п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
► для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п. п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).
Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норми встановлені п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку(п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Згідно з розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.
Отже, до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи зобов’язані платники при наданні ритуальних послуг застосовувати РРО/ПРРО, за умови проведення розрахунків вдома у замовника?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).
Згідно з п. 21 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.
Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Протягом п’яти робочих днів після отримання таблиці даних платника ПДВ йому не надходить рішення про її врахування/неврахування: дії платника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Норми визначені до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).
Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
З 01.07.2021 збільшується прожитковий мінімум
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.07.2021 збільшується прожитковий мінімум для всіх груп населення Це передбачено ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Для працездатних осіб прожитковий мінімум складає 2 379 грн на місяць.
Нагадуємо, що заробітна плата працівників індексується у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб Отже, з 01.07.2021 зарплата працівників підлягатиме індексації у межах 2 379 гривень. (п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України із змінами).
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзац 2 ч. 5 ст. 23 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами).
Допомога по вагітності та пологах надається у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Однак вона не може бути меншою, ніж 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи (ст. 9 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» із змінами).
Довідково: розмір мінімальної зарплати залишився без змін: у місячному розмірі він становить 6 000 грн, у погодинному – 36,11 гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Постановою КМУ запроваджується експериментальний проєкт щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
повідомила, що Кабінетом Міністрів України 23 червня 2021 року прийнято постанову № 641 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою» (далі – Постанова).
Постанова забезпечить:
► безперервне та безкоштовне надання електронних довірчих послуг у період ліквідації відокремленого підрозділу центрального органу виконавчої влади як юридичної особи, яка є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг;
► подальше обслуговування майже 2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, що були сформовані для понад 575 тис. користувачів електронних довірчих послуг;
► передачу прав і обов’язків з надання електронних довірчих послуг від Інформаційно-довідкового департаменту ДПС до Державної податкової служби України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку та забезпечення податкового контролю листом від 18.06.2021№ 14124/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 14124) надано роз’яснення з питань заповнення Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (далі – Розрахунок) .
Враховуючи зокрема те, що згідно з п. п. 49.18.7 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також з метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку у 2021 році рекомендуємо подати Розрахунок у терміни, встановлені ПКУ:
► державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за підсумками І кварталу 2021 року – за формою, затвердженою наказом № 285, за підсумками півріччя 2021 року, три квартали 2021 року, 2021 рік – за формою, затвердженою наказом № 4 з урахуванням показників, задекларованих за І квартал 2021 року;
► господарськими організаціями з державною часткою у статутному капіталі, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків за підсумками 2020 року – за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 травня 2011 року за № 643/19318 (ідентифікатор форми J0108401 з урахуванням роз’яснення, наданого листом ДПС від 09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07), за підсумками 2021 року – за формою, затвердженою наказом № 4. При цьому такі господарські організації з 01.07.2021 можуть подавати уточнюючий Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 4.
Лист № 14124 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
З 1 липня Держпраці у взаємодії з ДПС розпочне інспектування з питань виявлення незадекларованих працівників
Під час формування Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік було узгоджено механізм спільної роботи ряду державнихорганів, у тому числі Держпраці та ДПС, щодо реалізації спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу віднеформальних до задекларованих трудових відносин.
Зазначені заходи включають два етапи:
1) інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;
2) інспекційну кампанію середроботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Під час інформаційної кампанії, протягом майже 6 місяців поточного року, інспектори праці проінформували понад 62 тис. роботодавців та їх працівників про переваги офіційного працевлаштування, у тому числі у сферах торгівлі – 36 тис., сільськогогосподарства – 6 тис., транспорту – 5 тис., організації харчування – 3 тис.
Під час другого етапу роботи інспекції у полі зору працівників Держпраці та ДПС будуть роботодавці, які не відреагували на тривалу інформаційну кампанію та продовжують ухилятись віддекларування найманих працівників.
Об’єднання зусиль Держпраці та ДПС дає можливість оперативно виявити та забезпечити інспектування роботодавців, що мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Відповідно до чинного законодавства інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин. Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення. При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства.
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за порушення законодавства про працю (незадекларований працівник, факт підміни трудового договору цивільно-правовим/договором про стажування, виплати заробітної плати в конверті, виплативинагороди працівнику без нарахування/сплати єдиноговнеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, фактичного використання праціпрацівника повний день, при оформленнійого на неповний робочий день) складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн.
Вчинення такого порушення повторно протягом двох років обійдеться роботодавцеві вже у 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що складатиме 180 000 грн.
В черговий раз звертаємо увагу роботодавців на недопущення використання незадекларованої праці. Якщо вивважаєте, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати, ви помиляєтеся. Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, яківиникаютьуразіоформленнятрудовихвідносинізпрацівникамивідповідно до законодавства. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику. Будьте свідомими громадянами, дотримуйтесь законодавства про працю.
Додаткові матеріали
Пресконференція начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Податкова знижка»
25 червня 2021 року начальником управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію на тему «Податкова знижка».
Податковим кодексом України (ПКУ) громадянам надано право скористатись податковою знижкою у поточному році за попередній рік. Порядок отримання податкової знижки визначено статтею 166 ПКУ.
Нормами п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії вищезазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з , а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в лише реквізити електронного розрахункового документа.
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:
► частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ПКУ;
► суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
► суму коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
► суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
► суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім'ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї;
► суму витрат платника податку на:
- оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
► суму коштів, сплачених платником ПДФО у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
► суми витрат платника ПДФО на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
► суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
При цьому платник ПДФО має право скористатися податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
- розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Обмеження щодо отримання права на податкову знижку:
► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень ст. 164 ПКУ;
► якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Звертаємо увагу, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, провадить безоплатні роз'яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації, забезпечує безоплатне надання бланків податкових декларацій за першим запитом платника ПДФО.
Органи ліцензування видають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами у паперовому вигляді за потребою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно з частиною шостою ст. 18 Закону № 481 для ліцензування діяльності, передбаченої Законом № 481, використовуються бланки ліцензій єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.
В той же час, відповідно до частини одинадцятої ст. 13 Закону України від 02 березня 2015 року № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 222) ліцензія на провадження здобувачем ліцензії визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, оформлюється органом ліцензування в електронному вигляді (запис про рішення органу ліцензування щодо видачі ліцензії суб’єкту господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР)) та відображається у виписці з ЄДР, яка видається ліцензіату безоплатно, та підлягає обов’язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з ЄДР.
Законом № 222 не встановлено вимог щодо обов’язку оформлення ліцензії, як документа у паперовому вигляді, тому відсутня необхідність існування бланків ліцензій єдиного зразка.
Отже, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються органами ліцензування у паперовому вигляді на аркушах формату А4.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Порядок внесення змін до облікових даних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в ЄДР
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
► інформація органів державної реєстрації;
► документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Норми визначені п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 9.3 розділу IX Порядку № 1588, визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – заява ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
При подані заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП при цьому інформація про засновників не подається.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Платники податків можуть подати заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Отже, стосовно юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР):
► інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями;
► інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Карантин: про строк сплати податкового зобов’язання з податку на нерухомість юридичною особою за квітень 2020 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у випадку, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було подано уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період – квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними Декларації, такі платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі Декларації, в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 525 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 52 5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
При цьому, у разі подання таких Декларацій з підстав, визначених п. 525 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ та штрафні санкції згідно вимог п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період квітень 2020 року.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі Декларацій, сплачують податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період – квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкту нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.
Разом з тим, слід враховувати, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за сплату податкового зобов’язання за квітень 2020 року, у періоді після 30 червня 2020 року до законодавчо визначеного терміну сплати авансового внеску за ІІ квартал не передбачено.
Тому, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі Декларацій, слід здійснити сплату податкових зобов’язань з податку за квітень 2020 року не пізніше 29 липня 2020 року, щоб не виникало підстав для нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2020 року, не включаються
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2020 року платникам не надається.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Норми встановлені п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого ПДВ (п. 181.2 ст. 181 ПКУ).
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, зобовʼязані сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Захист прав і свобод власних громадян – одна з найважливіших складових успішного соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що законодавством України встановлена низка спеціальних гарантій та пільг для неповнолітніх.
Так, нормами ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) неповнолітні (особи, що не досягли вісімнадцяти років) у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх.
Трудове законодавство України встановлює певні особливості правового регулювання праці неповнолітніх, у т. ч. щодо прийняття на роботу та звільнення, умов праці тощо. Це обумовлено тим, що вони користуються додатковими пільгами у зв’язку з фізіологічними, психологічними та віковими особливостями.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КЗпП допускається прийняття на роботу лише тих неповнолітніх осіб, які досягли шістнадцяти років. Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника), можуть прийматися на роботу й особи, які досягли п’ятнадцяти років. Також згідно з ч. 3 ст. 188 КЗпП України допускається прийняття на роботу осіб, яким виповнилося чотирнадцять років, але за умови дотриманні наступних умов:
► прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають тільки учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;
► такі особи можуть виконувати лише легку роботу, що не заподіє шкоди їхньому здоров’ю;
► їх робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися виключно у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);
► необхідна наявність згоди одного з батьків або особи, що їх замінює.
Укладаючи трудовий договір з неповнолітнім, роботодавцю необхідно це робити тільки у письмовій формі (ст. 24 КЗпП).
Згідно з ч. 3 ст. 26 КЗпП для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється. Усі неповнолітні особи приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення двадцяти одного року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.
У разі наявності неповнолітніх працівників підприємства, установи та організації відповідно до ст. 189 КЗпП зобовʼязані вести спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.
Ст. 190 КЗпП встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Відносно неповнолітніх працівників передбачено особливі гарантії та права щодо робочого часу та надання відпусток: для всіх працівників, які не досягли вісімнадцяти років, чинним законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу. Так, якщо для дорослих працівників нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, то неповнолітні віком до шістнадцяти років не повинні працювати понад 24 години на тиждень, а працівники віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років – понад 36 годин на тиждень; тривалість щорічної відпустки для неповнолітніх працівників становить тридцять один календарний день.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Однією з найважливіших складових успішного соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства є захист прав і свобод громадян. І особливе місце у цьому процесі займає охорона прав неповнолітніх, у тому числі і захист їх трудових прав. Отже, роботодавці зобовʼязані виконувати норми законодавства про працю.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Введено в дію зміни до ПКУ щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 15.06.2021 введено в дію Закон України від 15 квітня 2021 року № 1402-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби» (далі – Закон № 1402).
Так, зокрема Законом № 1402 підрозділ 2 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 77, відповідно до якого тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби», за умови дотримання положень, передбачених пунктом 97 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, базою оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, є сума акцизного податку, нарахованого відповідно до п 36 підрозділу 5 ПКУ.
Вищепередбачений строк для учасників бойових дій, зазначених у і частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за умови документального підтвердження їх перебування більш як 90 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби» безпосередньо на території проведення операції Об’єднаних сил (ООС), становить 270 днів.
Довідково: Закон № 1402 набув чинності 15.05.2021 (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 14.05.2021№ 88).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Перелік звільнених на час карантину від ПДВ медичних виробів поповнено новим обладнанням
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 червня 2021 року № 640 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 640) внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, і переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».
Зокрема, підрозділ «Лабораторне обладнання» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22 переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 та підрозділ «Лабораторне обладнання» розділу «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень» переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 225, доповнено такою позицією: 8419 «Секвенатор нуклеїнових кислот».
Постанова № 640 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи може СГ одночасно використовувати електронну печатку та/або кваліфікований електронний підпис на декількох ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО). При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.
При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО. Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Яким чином можна скасувати (виправити) помилково проведену через ПРРО операції «службова видача» або «службове внесення»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Скасування (виправлення) помилково проведеної операції «службова видача» або «службове внесення» через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) виконується шляхом проведення зворотної операції на таку помилкову суму або сторнування проведеної операції із реєстрацією цих операцій на фіскальному сервері.
Так, у разі помилково проведеної через ПРРО операції:
► «службова видача» – проводиться операція «службове внесення» на таку саму суму;
► «службове внесення» проводиться шляхом наступної реєстрації операції «сторно».
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Ганна Чуб: Суб’єкти господарювання зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку за умови, якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік
Нормами п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками екоподатку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Таким платникам необхідно скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
На це звернула увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 1 млрд 206,6 млн гривень
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 7 млрд 713,9 млн грн, що на 1 млрд 206,6 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
У травні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 529,6 млн грн, що на 318,7 млн грн перевищує показники 2020 року.
Станом на 01.06.2021 року кількість платників єдиного внеску по ГУ ДПС становить 369,7 тисяч.
Фахівці ГУ ДПС приділяють значну увагу контролю за дотриманням суб’єктами господарювання своєчасної сплати єдиного соціального внеску. Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це –соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.
Працівник після виходу з відпустки відпрацював неповний календарний місяць та отримав заробітну плату у розмірі менше мінімальної: визначення бази для нарахування єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпустки.
Норми встановлені ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 504).
Статтею 4 Закону № 504 передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи), відпустки без збереження заробітної плати.
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотків до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим п. п. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані. Якщо після виходу з відпустки загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску за цей місяць розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.
Отже, найманим працівникам за основним місцем роботи, які після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст. 4 Закону № 504, крім відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 частини першої ст. 25 Закону № 504, відпрацювали неповний місяць, в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми встановлені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
На підставі яких даних юридичною особою заповнюється розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
Джерелом інформації при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Продаж товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, фізособою іншій фізособі: оподаткування ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Норми визначені 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.2 п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV ПКУ подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п. п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі: що з різницями при обчисленні фінансового результату до оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Норми встановлені п. п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Внесено зміни до Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 22.06.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2021 № 184 (далі – Наказ № 184) «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 764/36386).
Документ розроблено відповідно, зокрема до Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-IX «Про внесення змін до України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Наказом № 184 внесено зміни до «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України, Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій».
Так, заголовок викладено в такій редакції: «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України, Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій».
Наказом № 184 також затверджено:
- Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України;
- Зміни до Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1743/22055;
- Зміни до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1744/22056.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 22.06.2021 № 47.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Увага! Важлива інформація!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
З метою інформування громадськості та працівників органів ДПС щодо можливості повідомлення про факти порушення антикорупційного законодавства працівниками ДПС, в ДПС забезпечено роботу відповідних каналів надходження інформації.
Зокрема, повідомити про корупцію можливо такими способами:
- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8;
- на офіційну електрону адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС ;
- до сервісу «Пульс»: електрона скринька ;
- засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам напрям «5», працівникам органів ДПС напрям «7»;
- у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;
- безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
З початку року на сервіс ДПС України «Пульс» звернулося 383 платника Дніпропетровщини
«Протягом січня - травня поточного року на антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» звернулося 383 заявника Дніпропетровського регіону.
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) - 188 звернень (49 %); щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 140 (36,6 %)», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Також, у січні – травні 2021 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 271 звернення, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 18 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».
Чи сплачується податок на нерухомість за період до дати оформлення прав власності спадкоємцями у разі смерті ФО – власника об’єкта нерухомості?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Водночас згідно з п. п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи - власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.
При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи - попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ФОП – «загальносистемник» - не платник ПДВ отримала бюджетне відшкодування ПДВ за період, коли була платником ПДВ: що з доходом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування визначено ст. 177 ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Так, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
► виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
► виручка в натуральній (негрошовій формі);
► суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Разом з тим, для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст.177 ПКУ).
При цьому, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка не зареєстрована як платник ПДВ, отримує бюджетне відшкодування за період, коли вона була зареєстрована платником ПДВ, то суми такого бюджетного відшкодування не включаються до складу загального оподатковуваного доходу цієї фізичної особи – підприємця.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Норми встановлені14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації).
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Пунктом 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Отже, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Важливо для платників, які сплачують частину чистого прибутку (доходу), дивіденди, нараховані на державну частку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку та забезпечення податкового контролю, повідомила наступне.
16 березня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886 (далі – наказ № 4), яким:
► затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок);
► визнано такими, що втратили чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 травня 2011 року за № 643/19318 (далі - наказ № 285), а також накази Державної податкової адміністрації України, якими були затверджені форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами діяльності у 2004 – 2010 роках.
Наказ виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 465) та № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).
Законом № 465 були внесені зміни до частини п’ятої ст. 11 та доповнено частиною третьою ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 № 185 (далі - Закон № 185), що передбачають подання господарськими організаціями з державною часткою у статутному капіталі, господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, а також державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу Розрахунку у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Змінами, внесеними Законом № 466 до ст. 46 Кодексу, встановлено, що платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом № 185, подають Розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Абзацом другим п. 46.1 ст. 46 Кодексу визначено, що Розрахунок, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 Кодексу).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 Кодексу (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 Кодексу).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Для державних унітарних підприємств та їх об’єднань п. 49.19 ст. 49 Кодексу встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Розрахунок, складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу). При цьому Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3, п. п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138).
Для господарських організацій з державною часткою у статутному капіталі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, встановлено податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року з поданням Розрахунку - до 01 липня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Строк сплати до бюджету дивідендів, нарахованих на державну частку (акції, паї) – до 01 липня року, що настає за звітним (ст. 11 Закону № 185).
Базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2020 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 415.
Також звертаємо увагу, що частинами першою та другою ст. 21 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що:
► господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним;
► господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.
Статтею 50 Кодексу платнику податків надано право уточнювати показники податкової декларації, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надсилання уточнюючого Розрахунку до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого Розрахунку або уточнення показників у складі податкової декларації за будь- який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Також змінами до ст. 16 Закону № 185 та до п. 191. 1 ст. 191 Кодексу на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями і дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому Кодексом.
Наказом № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди, нараховані на державну частку до державного бюджету.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи наведене та те, що згідно з п .п. 49.18.7 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також з метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку у 2021 році рекомендовано подати Розрахунок у терміни, встановлені Кодексом:
► державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за підсумками І кварталу 2021 року - за формою, затвердженою наказом № 285, за підсумками півріччя 2021 року, три квартали 2021 року, 2021 рік – за формою, затвердженою наказом № 4 з урахуванням показників, задекларованих за І квартал 2021 року;
► господарськими організаціями з державною часткою у статутному капіталі, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків за підсумками 2020 року – за формою, затвердженою наказом № 285 (ідентифікатор форми 10108401 з урахуванням роз’яснення, наданого листом ДПС від 09.06.2020 № 9109/7/99-00- 05-05-01-07), за підсумками 2021 року – за формою, затвердженою наказом № 4. При цьому такі господарські організації з 01.07.2021 можуть подавати уточнюючий Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 4.
Заголовна частина форми Розрахунку, що затверджена наказом № 4, передбачає:
► у полі 1 «Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» відмітку про тип поданого Розрахунку: «Звітний», якщо Розрахунок подається за звітний (податковий) період; «Звітний новий», якщо в поданому за звітний (податковий) період розрахунку була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нового розрахунку до настання граничного терміну його подання; «Уточнюючий», якщо помилка виправляється шляхом подання уточнюючого Розрахунку після настання граничного терміну подання Розрахунку за звітний (податковий) період, що уточнюється;
► поле 2 «Базовий звітний період», в якому для державних унітарних підприємств та їх об’єднань проставляється відмітка «квартал», а для господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків - відмітка «Рік1»;
► поле 4 «Звітний (податковий) період, що уточнюється___року», в якому проставляється відмітка проти відповідного податкового (звітного) періоду, що уточнюється («І квартал», «Півріччя», «Три квартали», «Рік») та зазначається відповідний рік. Поле 4 заповнюється, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним Розрахунку;
► у полі 9 «Відмітка платника, на якого поширюється стаття 111 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» та полі 10 «Відмітка платника, на якого поширюється стаття 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-У «Про управління об’єктами державної власності» зазначається інформація щодо виду суб’єкта господарювання, який здійснює відрахування до бюджету частини чистого прибутку (доходу) або дивідендів, нарахованих на державну частку із проставленням позначки у відповідній клітинці;
► поле 11 «Інформація щодо рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів на державну частку» заповнюється платниками дивідендів, нарахованих на державну частку. У цьому полі зазначається інформація щодо дати та номер прийняття рішення про виплату дивідендів, нарахованих на державну частку, а також інформація щодо розміру відрахування дивідендів у відсотках. Якщо рішення про відрахування дивідендів не було прийняте - проставляється позначка проти клітинки «рішення не прийняте»;
► у полі 12 наводиться інформація щодо повного найменування суб’єкта управління об’єктом державної власності та його податковий номер.
Основна частина форми Розрахунку передбачає такі показники: рядок 01 «Обсяг чистого прибутку (доходу)».
Так, згідно з п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі - Порядок), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління за результатами фінансово господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року - у розмірі 80 відсотків.
Треба звернути увагу, що відповідно до п. 1 Порядку одним зі складових «обсягу чистого прибутку (доходу)», зокрема, є показник чистого фінансового результату у вигляді прибутку (показник рядка 2350 «Чистий фінансовий результат прибуток» фінансової звітності форми № 2), при цьому врахування показника чистого фінансового результату у вигляді збитку не передбачено;
► рядок 02 «Цільові кошти (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України4». Зазначений рядок заповнюється державними підприємствами енергетичної галузі та господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій;
► рядок 03 «Сума прибутку, яка виникла в результаті виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно- промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»»;
► рядки 04 «Фактично отримані кошторисні доходи5», 05 «Фактично здійснені кошторисні видатки5» застосовуються державними підприємствами електроенергетичної галузі, фінансування яких здійснюється у межах кошторису, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
► рядок 06 «Чистий прибуток (дохід) за звітний період, з якого здійснюються відрахування частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку (позитивне значення (рядок 01 – рядок 02 – рядок 03) або позитивне значення (рядок 04 – рядок 05)5)». Треба зазначити, що формула «позитивне значення» (рядок 04 – рядок 05) застосовується державними підприємствами електроенергетичної галузі, фінансування яких здійснюється у межах кошторису, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
► рядки 07 «Загальний розмір статутного капіталу», 08 «Розмір державної частки (акцій, паїв) у статутному капіталі», 09 «Доля державної частки у статутному капіталі рядок 08/рядок 07 (коефіцієнт)» заповнюються господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків;
► рядок 10 «Норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку (%)»;
► рядок 11 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний податковий період (рядок 06 х рядок 096 х рядок 10/100)»;
► рядок 12 «Частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року з урахуванням уточнень (рядок 11 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за попередній звітний період поточного року)7 (+/-)» заповнюється державними унітарними підприємствами та об’єднаннями таких підприємств, визначеними статтею 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»;
► рядок 13 «Частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що підлягають сплаті (рядок 11 – рядок 12)». При цьому платники дивідендів на державну частку зазначають показник, що дорівнює показнику, зазначеному у рядку 11;
► рядки 14 – 17 блоку «Виправлення помилок(ки) » заповнюються у разі самостійного виправлення помилок шляхом уточнення показників Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку;
► рядок 18 блоку «Виправлення, пов’язані зі зміною базового нормативу відрахування» заповнюється у разі зміни Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку після строку подання Розрахунку за відповідний звітний (податковий) період, встановлений положеннями Кодексу;
Прикінцева частина форми Розрахунку містить поля:
«Наявність поданих до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку додатків - форм фінансової звітності10» у відповідних клітинках проставляється позначка «+».
«Наявність доповнення11», яке заповнюється у разі подання разом з Розрахунком доповнення та пояснення відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу. Таке доповнення складається у довільній формі та вважатиметься невід’ємною частиною Розрахунку. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі, заповнивши відповідні рядки з цього блоку Розрахунку.
Самостійне виправлення помилок здійснюється шляхом уточнення показників з поданням уточнюючого Розрахунку або у складі Розрахунку за поточний звітний (податковий) період (звітний або звітний новий) з поданням Додатка ВП.
Показники Додатка ВП відображаються у трьох таблицях:
- показники таблиці 1 аналогічні показникам основного Розрахунку та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;
- показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків 14 – 16 Розрахунку;
- показник таблиці 3 відображає результати виправлення податкового зобов’язання у разі зміни Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку після встановленого Кодексом строку подання Розрахунку за відповідний звітний (податковий) період, дані з якого переносяться до рядка 18 Розрахунку.
Також привертаємо увагу, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державними банками є банки, 100 відсотків статутного капіталу яких належить державі, єдиним акціонером яких є держава. Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України державні банки є платниками дивідендів на державну частку.
Крім цього, згідно зі статтями 64, 641, 66, 71 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів належать, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами, а також дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно комунальної власності.
Отже, форма Розрахунку, затверджена наказом № 4, використовується державними банками та комунальними унітарними підприємствами, а також господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є комунальна власність, для обрахунку частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів, нарахованих на державну/комунальну частку.
При цьому комунальні унітарні підприємства, та господарські товариства, у статутних капіталах яких є комунальна власність, разом із Розрахунком мають подати доповнення та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахування частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету. У такому разі у полі «Наявність доповнення11» нової форми Розрахунку зазначається інформація щодо поданих доповнень та пояснень.
До того ж, під час заповнення Розрахунку комунальні унітарні підприємства проставляють відмітку «Інші» у полі 09 Розрахунку, а державні банки та господарські товариства з комунальною власністю у статутних капіталах - відмітку «Інші» у полі 10 Розрахунку.
Окрім зазначеного, нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Разом з тим відповідно до п. 124.1 ст. 124 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, передбачених цією статтею.
Водночас треба враховувати, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами та доповненнями) підрозділ 10 розділу XX Кодексу був доповнений п. 521, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.
Також протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила наступне.
Форма та порядок подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (далі – Порядок № 4).
Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період (пункт 2 розділу V Порядку № 4).
Водночас встановлено, що окремими платниками допущено типові помилки, зокрема, в Розрахунку, що містить у своєму складі лише додатки 4ДФ та не містить додатки щодо відомостей про суми нарахованого єдиного внеску по застрахованим особам і подається, на думку платників, за відокремлений підрозділ не заповнено рядок 033, що дає можливість ідентифікувати цей Розрахунок як такий, що поданий за головне підприємство.
Вказані Розрахунки є прийнятими до контролюючого органу, дані з яких завантажено до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування, про що платників повідомлено квитанцією № 2.
Порядок проведення коригувань у Розрахунку регламентовано розділом V Порядку № 4.
Згідно з приписами пункту 5 розділу V Порядку № 4, у разі необхідності проведення коригувань Розрахунку, зокрема, з типом «Звітний» після закінчення строку подання такого розрахунку платник подає Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Враховуючи викладене, платники з метою виправлення допущених помилок можуть подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» з дотриманням вимог розділу V Порядку № 4.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
На Дніпропетровщині за результатами фактичних перевірок в сфері обігу підакцизних товарів донараховано 19,9 млн грн акцизного податку та застосовано фінансових штрафних санкцій на суму майже 54,9 млн гривень
«Фахівцям Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року проведено 105 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 88 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких 4 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, 2 факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, 4 факти оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, 1 факт роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, 2 факти зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, 15 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 8 фактів перевищення ліміту отриманого пального протягом календарного року, без реєстрації акцизного складу, 3 факти відсутності реєстрації акцизного складу, 2 факти торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку, 1 факт торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, 1 факт торгівлі пальним через РРО не внесений до ліцензії, 1 факт торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 2 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив, 29 фактів не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального, 8 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами лічильниками, 1 факт подання звітності 1-ОА з недостовірними даними, 2 факти зберігання обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до Єдиного реєстру обладнання, 1 факт імпорту паперу цигаркового без наявності ліцензії на виробництво тютюнових виробів, 1 факт заниження податкових зобов’язань з акцизного податку.
За результатами перевірок донараховано акцизного податку на суму 19,9 млн грн та застосовано фінансових санкцій на суму 54,9 млн грн», – повідомив начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Денис Дегтярьов.
Фізична особа, яка не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, може отримати довідку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома , що відповідно до п. 1 частини першої ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску) має право безоплатно отримувати від контролюючих органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно з Законом № 2464, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.
Тобто, платник може звернутися до контролюючого органу за основним місцем обліку з письмовим зверненням щодо отримання довідки про те, що фізична особа не заключала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Довідка видається безоплатно на підставі поданого звернення, яке обов’язково повинне містити посилання на найменування підприємства (установи, організації), яке потребує таку довідку. Форма довідки не визначена нормами Закону № 2464 та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, тому є довільною.
Контролюючий орган на підставі поданого звернення визначає наявність/відсутність договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та надає довідку довільної форми у термін, визначений ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами і доповненнями, не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання звернення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
До уваги платників єдиного податку, які використовують земельні ділянки!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Норми встановлені п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Особливості визначення об’єкта оподаткування транспортним податком
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).
Відповідно до абзацу другого пункту 13 Методики у разі відсутності на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому пункту 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному вебсайті.
Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з офіційного вебсайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).
Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.
При цьому, якщо Мінекономрозвитку доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Чи застосовується ПСП до доходу ФОП від здійснення підприємницької діяльності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова соціальна пільга (ПСП) не може бути застосована до доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Норми визначені п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Згідно із п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнята особа – це платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Отже, ПСП не застосовується до доходів фізичних осіб – підприємців від здійснення підприємницької діяльності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
Норми встановлені п. п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розділу V Порядку № 317).
Абзацом третім п. п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Неприбуткова організація може звернутися до податкового органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі – Запит) подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440), або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Норми визначені п. 12 1 Порядку № 440.
Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Придбання товарів за межами території України та їх поставка нерезиденту без їх фактичного ввозу на митну територію України: що з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (п. 186.1 ст. 186 ПКУ).
Нормами п. 1 ст.74 глави 13 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (п.1 ст.82.гл.15 МКУ).
Враховуючи те, що операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
;
;
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Правильно заповнюйте поле «Призначення платежу»!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Тобто, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.
Однак, платникам необхідно подбати про правильність заповнення платіжних документів, оскільки у такому випадку сплачені кошти потрапляють не за призначенням і може виникнути податковий борг або недоїмка з єдиного внеску.
Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.
Сервіс «Пульс» ДПС України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Протидія корупції в органах ДПС України
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування:
Новокадацький, Чечелівський
та Центральний райони м. Дніпра) )
