Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

2021-06-15 10:46 92 Нравится

Викрито ухилення від сплати податків фізичною особою - підприємцем на загальну суму понад 65 млн гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області спільно з ГУ ДФС у Харківській області викрито схему умисного ухилення від сплати податків при реалізації товарно-матеріальних цінностей за готівку, що призвело до втрат бюджету на суму понад 65 млн гривень.

Так, за результатами проведеного аналітичного дослідження встановлено, що фізичною особою - підприємцем отримано на власні рахунки кошти на загальну суму понад 186 млн грн без відображення у податковому обліку, за результатами чого не нараховано та не сплачено податків та зборів на загальну суму понад 65 млн грн. Проведені операції можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямовані на приховання незаконного походження доходів.

На теперішній час Харківською обласною прокуратурою направлено до суду обвинувальний акт стосовно фізичної особи - підприємця за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Для забезпечення відшкодування завданих державі збитків на майно фізичної особи - підприємця накладено арешт та прокурором заявлено цивільний позов.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Увійти до Електронного кабінету можна з допомогою QR-коду

Скористатися податковими електронними сервісами стало ще простіше. Мінцифри та Державна податкова служба України спростили вхід до Електронного кабінету. Для швидкого входу користувач може скористатися QR-кодом:

обрати спосіб входу Дія та «Отримати код»;

відсканувати QR-код;

підтвердити особу через мобільний додаток «ДІЯ» та підписати Запит.

Тримайте дистанцію та користуйтеся електронними сервісами податкової служби.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Представники ДПС та судової гілки влади обговорили питання вирішення податкових спорів

Судді та податківці обговорили актуальні питання правозастосування при розгляді податкових спорів. Зустріч представників Державної податкової служби України та Восьмого апеляційного адміністративного суду за участі Верховного суду України відбулась у Львові в рамках «круглого столу».

У зустрічі взяли участь керівники ДПС та головних управлінь ДПС західного регіону, голова та судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, судді Восьмого апеляційного адміністративного суду та Львівського окружного адміністративного суду, а також науковці юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

«Захід, в якому беруть участь представники виконавчої та судової гілок влади – податкової служби та адміністративних судів, проводиться чи не вперше. У деяких питаннях ми дійшли згоди, в інших – залишилися на своїх позиціях. І це зрозуміло, адже питання не з простих», – підкреслив заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук.

Зокрема, під час заходу відбулася цікава дискусія з практики розгляду судових справ щодо реєстрації податкових накладних та скасування рішень про віднесення платника податків до категорії ризикових, строків звернення до суду після застосування процедури адміністративного оскарження та питання поновлення строків на апеляційне, а також касаційне оскарження рішень після повернення апеляційних/касаційних скарг з причин несплати судового збору при відсутності бюджетних асигнувань.

«Така дискусія необхідна і для нас, і для платників податків. Вважаю, що такі заходи в найближчому майбутньому ми проведемо і в інших регіонах країни», — зауважив Михайло Тітарчук.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Підсумки декларування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України за І квартал 2021 року

За підсумками декларування І кварталу 2021 року обсяги доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України склали 50,0 млрд грн, з яких нараховано до сплати 1,6 млрд грн податку.

Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Республіці Кіпр, Королівстві Нідерланди, Великій Британії та Німеччині.

При здійсненні аналізу діяльності суб’єктів господарювання 20 відс. виплат є ризиковими. Основними ризиками є здійснення виплат на користь нерезидентів, які не є бенефіціарними (фактичними) власниками отриманих доходів та на користь незареєстрованих постійних представництв нерезидентів на території України. Також вбачається зловживання положеннями конвенцій для отримання переваг в оподаткуванні.

Одним із інструментів для збору доказів вчинення порушень при здійснені виплат на користь нерезидентів є обмін податковою інформацію з компетентними органами іноземних країн. На сьогодні налагоджена ефективна комунікація з іноземними країнами, тому терміни отримання відповідей значно скоротилися, що дозволяє в подальшому оперативно здійснювати відпрацювання ризиків ухилення від оподаткування.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Викрито схему проведення сумнівних експортних операцій

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Львівській області викрито схему проведення сумнівних експортних операцій з сільськогосподарською продукцією, походження якої документально не підтверджено.

Встановлено, що групою осіб з використанням зареєстрованих підконтрольних суб’єктів господарювання вчинені дії, спрямовані на приховування джерел походження сільськогосподарської продукції, яка в подальшому була реалізована за межі митної території України. Податкова звітність до контролюючих органів не подавалась. За результатами проведених досліджень не сплачено податків на загальну суму понад 180 млн гривень.

Зазначені факти досліджуються у рамках кримінального провадження за ознаками ч.1 ст.205-1, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

З використанням єдиного рахунку сплачено 361 млн гривень

З початку року єдиний рахунок для сплати податків використовують 2 тис. осіб. Вони сплатили 361 млн гривень.

Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Нагадуємо, що через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.

Ініціатива щодо запровадження єдиного рахунку реалізовується в рамках «Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Контакти для подання в електронному вигляді звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації та строки їх розгляду

Електронна скринька для надсилання звернень громадян: zvernennya_dps@tax.gov.ua.

Електронна скринька для надсилання запитів на отримання публічної інформації: publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Строк розгляду звернень громадян – 30 днів або продовження, але не більше 45 днів.

Строк розгляду запитів на отримання публічної інформації – 5 робочих днів або продовження до 20 робочих днів.

Контакти для отримання інформації щодо надходження та реєстрації запиту на отримання публічної інформації: 044-247-35-36.

Контакти для отримання інформації щодо надходження та реєстрації звернення громадян: 044-279-79-78.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Встановлено протиправні дії посадових осіб підприємства, які вивели у тіньовий обіг понад 21 млн гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Запорізькій області при співпраці з Національною поліцією Донецької області виявлено міжрегіональну схему мінімізації податкових зобов’язань.

Підприємства реального сектору економіки оформлювали операції з незаконного формування податкового кредиту та перераховували грошові кошти суб’єктам господарювання з ознаками фіктивності з метою подальшого отримання готівки. Встановлено виведення коштів до тіньового обігу у сумі понад 21 млн гривень.

За зібраними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст.364 КК України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Викрито схему ухилення від сплати податків при реалізації продуктів харчування невідомого походження на 35 мільйонів гривень

У ході проведення документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фахівцями Головного управління ДПС у Хмельницькій області викрито розгалужену тіньову схему ухилення від сплати податків, що полягала у здійсненні реалізації продукції іноземного виробництва кінцевим споживачам з використанням відомої торговельної марки.

Продукти харчування реалізовувались через мережу магазинів у низці областей України із залученням 35 підконтрольних фізичних осіб - підприємців.

Податківцями зібрано докази, які свідчать, що підприємці самостійну господарську діяльність не здійснювали, не мали найманих осіб, а були при цьому рядовими працівниками підприємства та інших суб’єктів господарювання. Також у ході перевірки встановлено, що ФОП не вели первинний облік результатів діяльності та не надали жодних підтверджуючих документів. Легальність ввезення товару на митну територію України документально не підтверджена.

За результатами податкової перевірки зроблено висновок, що доходи підприємців фактично є доходами юридичної особи, які не оподатковувалися податком на прибуток та податком на додану вартість. За наслідками перевірки підприємству донараховано понад 35 мільйонів гривень.

Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для прийняття відповідного рішення.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

У травні 14,2 тиc. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС

У травні 2021 року 14,2 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php

У травні більше 100 переглядів наборів даних мають 9 таких наборів у формі відкритих даних:

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Київської, Дніпропетровської, Одеської, Львівської та Чернігівської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податківці відстояли в судах правильність донарахування підприємству 31,3 млн грн

Кіровоградським окружним адміністративним судом підтримано позицію ГУ ДПС у Кіровоградській області та зроблено висновок про неправомірне включення приватним малим підприємством «Фірма Віт» до складу податкового кредиту за липень 2020 року суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН у серпні 2020 року.

Судом, з-поміж іншого, вказано на наявність у контролюючого органу повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати на підставі податкової звітності з ПДВ за липень 2020 року та даних ЄРПН питання правильності формування платником податків податкового кредиту, своєчасності сплати суми податкового (грошового) зобов’язання з ПДВ.

Окрім цього, суд відхилив доводи позивача про порушення ГУ ДПС у Кіровоградській області порядку надсилання акту камеральної перевірки та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення. Суд резюмував, що в посадових осіб контролюючого органу відсутній обов`язок встановлювати особу, яка від імені платника податків отримала рекомендований лист, яким направлявся акт перевірки, чи перевіряти її повноваження.

Відтак, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 340/5382/20 у задоволенні позовних вимог приватного малого підприємства «Фірма Віт» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Таким чином, судом підтверджено правомірність винесеного ГУ ДПС у Кіровоградській області податкового повідомлення-рішення на загальну суму 31,3 млн гривень.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З початку 2021 року ДПС опрацьовано 1023 запити на отримання публічної інформації

У січні – травні Державною податковою службою України опрацьовано 1023 запити на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 115 запитів надійшло поштою, 895 – електронною поштою, 13 – в іншій формі (телефон, скринька ДПС).

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 609 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 339 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 15, від представників засобів масової інформації – 60.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 669, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 213, надіслано за належністю – 141.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Упереджено факт незаконного бюджетного відшкодування ПДВ на суму понад 1,2 млрд гривень

Фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС в Одеській області на підставі інформації, наданої НАБУ щодо руху коштів на банківських рахунках 31 підприємства Одеського регіону, упереджено незаконне відшкодування ПДВ.

Так, у період з 2017 по 2020 роки включно 31 суб’єктом господарювання здійснювалось ввезення та придбання товарів на митній території України, які в подальшому реалізовувались без відображення у податковому обліку.

Водночас представниками вказаних підприємств до податкових органів подані завідомо неправдиві відомості в податкових деклараціях, за якими заявлено бюджетне відшкодування ПДВ з державного бюджету у розмірі понад 1,2 млрд грн, сформоване за рахунок залишків ТМЦ, що начебто зберігались на складах компаній. При цьому встановлено невідображення податкових зобов’язань з ПДВ по низці підприємств, які належать одному бенефіціарному власнику, на загальну суму понад 950 млн гривень.

У ході проведених слідчих дій підтверджено відсутність будь-яких ТМЦ на зберіганні у зазначених підприємств. Згідно з проведеним аналізом наявних банківських виписок встановлено отримання коштів за постачання ТМЦ без відображення у поданих деклараціях з ПДВ.

За результатами проведених аналітичних досліджень по 17 суб’єктам господарювання встановлені можливі збитки в частині недекларування податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму понад 500 млн гривень.

Фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС в Одеській області спільно з детективами НАБУ продовжується робота у вказаному напрямі.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Отримання податкового номера на дітей

ДПС продовжує інформувати користувачів про існуючі зручні та сучасні електронні сервіси Електронного кабінету.

Бажаючи зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), засобами Електронного кабінету один із батьків може подати в електронному вигляді заяву для реєстрації в Державному реєстрі (присвоєння податкового номера) на дітей.

У приватній частині Електронного кабінету (режим «ЕК для громадян») можна подати заяву за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного підпису.

До заяви необхідно додати: скановану копію свідоцтва про народження дитини та скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

При поданні заяви за формою № 1ДР засобами Електронного кабінету обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.

Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».

Отримання Картки платника податків здійснюється в ЦОП податкової служби з пред’явленням: свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сервіс від ДПС: інформування платників про терміни сплати за ліцензії, призупинення їх дії або анулювання

Для зручності платників податків в ДПС працює сервіс оперативного і автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії або анулювання ліцензії на певний вид діяльності.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється суб’єкту господарювання засобами електронного зв’язку за 30, за 20, за 10, за 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію.

Це дозволяє підвищити якість надання адміністративних послуг та поліпшує сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Реєстрація платника ПДВ анулюється не в останній день календарного місяця: подання декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Звітним (податковим) періодом для платників ПДВ є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платник має можливість надіслати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419) зі змінами та доповненнями.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку № 419).

Згідно з абзацом третім п. 49.4 ст. 49 ПКУ фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Отже, платниками податків для формування та передачі фінансової звітності в електронному вигляді використовуються файли у форматі XML.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати електронні документи, зокрема фінансову звітність.

При формуванні фінансової звітності платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом аудиторський звіт у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання аудиторського звіту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи вищезазначене, платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:

► річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;

► аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Трансфертне ціноутворення: про зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України повідомила про наступне.

З 19.03.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. № 841 (далі – наказ № 841) «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт та Порядок).

Наказ № 841 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі –Закон № 466).

Зміни у Звіті та у додатках до Звіту

У формі Звіту таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено новою графою 4 «Цифровий код країни», де зазначається цифровий код країни реєстрації нерезидента – сторони контрольованої операції.

У новій редакції таблицю додатку до звіту «Відомості про контрольовані операції» доповнено стовпцем «Джерело(а) інформації використане(ні) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»», який складається з графи 26 «Код(и) типу джерела» та графи 27 «Назва(и) джерела (джерел) інформації».

Інформація про пов’язаність осіб доповнена кодом пов’язаності «523», де зазначається ознака пов'язаності відповідно до п.п. «в» п.п 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ на момент здійснення контрольованої операції.

Зміни у Порядку та у додатках до Порядку

У розділі III «Порядок заповнення основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» змінено пункт 4 та викладено у новій редакції:

«У графі 4 зазначається цифровий код країни реєстрації нерезидента – сторони контрольованої операції відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32.

У підсумковому рядку «Разом» графи 4 зазначається загальна кількість країн реєстрації нерезидентів – сторін контрольованих операцій. Цифровий код однієї країни включається до підсумкового рядку лише один раз».

Пункт 5 щодо зазначення загальної суми контрольованих операцій платника податків з кожним контрагентом у графі 5 Звіту доповнено новим абзацом:

«У підсумковому рядку «Разом» графи 5 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з нерезидентами – сторонами контрольованих операцій».

У розділі IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» основні зміни стосуються доповненням положень щодо контрольованих операцій з сировинними товарами.

Пункт 3 доповнено положенням щодо заповнення у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) «із особою, до якої перейшло право власності на товари (роботи, послуги), та яка відповідає ознакам, наведеним у абзацах другому та третьому цього підпункту».

До пункту 4 внесено зміни, згідно з якими:

«Назва країни, в якій зареєстрована особа» заповнюється відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32. У разі здійснення контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом, який має податкову адресу на території вільної економічної зони «Крим», у рядку зазначається «ВЕЗ «Крим». У разі здійснення контрольованої операції з контрагентом, який є утворенням без статусу юридичної особи, зазначається назва країни фактичного місцезнаходження такого утворення;

«Цифровий код країни» заповнюється відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32;

у разі заповнення рядка «Код(и) ознак(и) пов’язаності особи» разом з додатком надається інформація, яка заповнюється за встановленою формою (крім кодів 512-515 та 517-518, 524).

Пункт 8 щодо заповнення графи 3 доповнено новим абзацом:

«Код «209» у графі 3 зазначається після прийняття та набрання чинності переліком сировинних товарів, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу. До дати набрання чинності вказаним переліком для сировинних товарів використовується код «201»».

Пункт 10 щодо заповнення графи 5 доповнено новим абзацом:

«При заповненні графи, у разі необхідності, застосовуються Перехідні таблиці від УКТЗЕД версії 2012 року до УКТЗЕД версії 2017 року, затверджені наказом Державної митної служби України від 01 липня 2020 року № 234».

Пункт 14 щодо заповнення графи 10 уточнено в частині посилання на Перелік кодів країн світу для статистичних цілей, затверджений наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32 відповідно до якого зазначається цифровий код країни походження предмета операції.

Пункт 24 щодо заповнення графи 20 доповнено новим абзацом:

«У підсумковому рядку «Разом» графи 20 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з контрагентом, яка повинна дорівнювати показнику загальної суми контрольованих операцій платника податків з контрагентом у таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» основної частини Звіту у рядку відповідного контрагента.»

Пункт 25 щодо заповнення графи 21 доповнено новими абзацами:

«У графі 21 код «307» використовується тільки за умов встановлення платником податків відповідності умов контрольованих операцій з сировинними товарами (з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України) принципу «витягнутої руки», що здійснюється платниками податків з урахуванням вимог відповідних порядків, затверджених наказом Міністерства фінансів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу.

У разі застосування комбінації декількох методів через кому та пробіл (", ") може бути вказано коди декількох методів».

Пункт 26 щодо заповнення графи 22 доповнено новим абзацом:

«У разі застосування у попередній графі 21 комбінації декількох методів (з передбачених підпунктами 39.3.1.2 – 39.3.1.4 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу 1 Кодексу), через кому та пробіл (", ") може бути вказано декілька показників рентабельності».

Крім того, розділ доповнено пунктами 30 та 31 щодо заповнення джерел інформації в графах 26 та 27:

«30. У графі 26 зазначається код(и) типу джерела (джерел) інформації, використаного(их) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» відповідно до додатка 8 до цього Порядку. У разі якщо типів джерел декілька, зазначаються коди всіх типів через кому та пробіл (", ").

31. У графі 27 зазначається назва(и) джерела (джерел) інформації, використаного(их) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». У разі якщо назв джерел інформації декілька, зазначаються всі найменування через кому та пробіл (",").

У разі застосування у попередній графі 26 коду «610», у графі 27 зазначається назва(и) джерела (джерел) інформації про котирувальні ціни на сировинні товари з оприлюдненого ДПС рекомендованого (невиключного) переліку таких джерел, яке(і) використане(і) платником податків згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу. У разі якщо назв джерел інформації про котирувальні ціни на сировинні товари декілька, зазначаються всі найменування через кому та пробіл (", ")».

У розділі VI «Порядок заповнення інформації про пов’язаність осіб» доповнено пунктом 7 такого змісту:

«7. При розкритті інформації за кодом пов’язаності «523» зазначається ознака пов'язаності відповідно до підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України на момент здійснення контрольованої операції».

Слід звернути окрему увагу на зміни у додатках до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Так, додаток 2 «Код ознаки пов’язаності осіб» до Порядку викладено у новій редакції та доповнено новими ознаками:

1) для фізичних осіб:

фізична особа, яка є пов’язаною особою згідно з підпунктом «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України на момент здійснення контрольованої операції – у додатку 2 присвоєно код ознаки 523;

2) для утворень без статусу юридичної особи:

визнано пов’язаною особою відповідно до абзацу дев’ятого підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України на момент здійснення контрольованої операції - код ознаки 524.

Новими позиціями доповнені додатки 4 та 6 до Порядку, зокрема:

код типу предмета операції (додаток 4) – новим рядком за кодом 209 «Сировинні товари згідно із Переліком сировинних товарів, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1221»;

код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (додаток 6) – новими рядком за кодом 307 «Метод порівняльної неконтрольованої ціни відповідно до підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Податкового кодексу України». Код «307» у графі 21 зазначається за умови використання платником податків відповідних порядків, затверджених Міністерством фінансів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Податкового кодексу України. Якщо платником податків використовується метод порівняльної неконтрольованої ціни для операцій з сировинними товарами без урахування вказаних порядків, то в такому випадку використовується код «301».

Також Порядок складання Звіту про контрольовані операції доповнено додатком 8 «Коди джерел інформації», яким визначаються коди та типи джерел інформації.

Враховуючи викладене, Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 841.

Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності наказом № 841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Податковий календар на 15 червня 2021 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

15 червня 2021 року, вівторок, останній день подання:

● заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІIІ кварталу 2021 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;

● заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з ІIІ кварталу 2021 року;

● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за травень 2021 року;

● довідки про використані розрахункові книжки за травень 2021 року.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Затверджено Зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 21.05.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2021 № 159 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2021 за № 573/36195) (далі – Наказ № 159), яким затверджено зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету (далі – Порядок).

Наказ № 159 розроблено відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Згідно із Наказом № 159, зокрема:

► пункт 1 Порядку викладено в такій редакції:

Електронний кабінет – це сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, що забезпечує електронну форму взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ)та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи;

► пункт 2 Порядку викладено у такій редакції:

Взаємодія реалізується через:

* портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється онлайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

* портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих;

* програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу Електронного кабінету;

*інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи ДПС.";

► пункт 21 порядку викладено у такій редакції:

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Порядку.

Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет.

Порядок доповнено додатками 3 «Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет», та 4 «Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет».

Наказ № 159 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.05.2021 № 38.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За п’ять місяців поточного року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло на 2 млрд 868,5 млн грн більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень - травень 2021 року склали майже 12 млрд 298,6 млн грн, що на 2 млрд 868,5 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 7 млрд 235,1 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 168,6 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 1 млрд 795,5 млн грн, що на 810,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Спрощенці області за січень – травень поточного року сплатили 1 млрд 516,5 млн грн, що майже на 200,0 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло 815,6 млн грн., що перевищує на 516,8 млн грн минулорічні показники.

Інша особа не має права сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), в частині адміністрування – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми визначені частиною 4 ст. 8 Закону № 2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

► ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

► засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

► правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).

Отже, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Термін використання легкового автомобіля, протягом звітного року досягне 5 років: сплата транспортного податку юрособою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників екологічного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Згідно із п. 161 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями (далі – БКУ) надходження екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення зараховуються до загального фонду державного бюджету у повному обсязі.

Базовим податковим (звітним) періодом п. 250.1 ст. 250 ПКУ визначено календарний квартал.

У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – коди КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Водночас, у листі ДФС від 15.02.2016 № 5161/7/99-99-15-04-02-17 зазначено, що якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), то такому платнику податку рекомендується подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію, до якої додавати необхідну кількість окремих додатків щодо кожного об’єкта оподаткування екологічним податком.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – додаток 1), а розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у додатку 3 до Декларації (далі – додаток 3).

З метою забезпечення ефективного контролю за розподілом коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин (двоокису вуглецю), з урахуванням припису п. 161 ст. 29 БКУ, обов’язково складається окремий додаток 1 в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю (лист ДФС від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17).

Отже, суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення (у тому числі у разі здійснення викидів двоокису вуглецю) або місць розміщення відходів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним контролюючим органом подає до такого контролюючого органу одну Декларацію та додатки до неї:

► один додаток 1, який включає інформацію про викиди двоокису вуглецю всіма належними йому джерелами забруднення, на яких здійснюються викиди двоокису вуглецю, із зазначенням у полі 6 Декларації «Доповнення до Податкової декларації за довільною формою» окремими рядками інформації про фактичні викиди двоокису вуглецю відповідними джерелами забруднення (за кожним кодом КОАТУУ) з початку року (в тому числі за звітний квартал);

► по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 1 – в частині викидів інших забруднюючих речовин (за винятком двоокису вуглецю);

► по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 3 – в частині розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Неприбуткові організації, які утримують податок на доходи нерезидентів, мають надати декларацію з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Норми встановлені абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи зобов’язані музеї при продажу квитків застосовувати РРО та/або ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)повідомляє, зо суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК.

Статтею 1 Закону України від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР «Про музеї та музейну справу» із змінами та доповненнями визначено, що музеї – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, на таких суб’єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО та/або ПРРО та РК.

При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини протягом 2021 року надано 115,5 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 75 видів адміністративних послуг, 49 з яких надаються безкоштовно.

«Загалом протягом січня – травня 2021 року опрацьовано майже 117,6 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. В електронному вигляді надійшло 32,8 тис. звернень, що на 13,4 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – повідомила начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Впродовж п’яти місяців 2021 року платники отримали 115,5 тис. адміністративних послуг, з яких майже 31,2 тис. – в електронному вигляді, що на 13,0 тис. послуг більше аналогічного періоду 2020 року.

З переліком адміністративних послуг та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги».

Про порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)повідомляє, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

► розміру ставки земельного податку;

► нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Копія КЕП з файлового носія на захищений носій ключової інформації не є згенерованою на захищеному носії ключової інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Норми визначені абзацом другим частини другої ст. 17 Закону України Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Відповідно до абзацу другого п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 зі змінами та доповненнями, захищений носій особистих ключів – це засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Підпунктом 23 частини першої ст. 1 Закону № 2155 встановлено, що кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа – це сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам Закону № 2155 (п.п. 25 частини першої ст. 1 Закону № 2155).

Згенерований особистий ключ користувача захищається паролем та записується на захищеному носії ключової інформації відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка розміщена на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа містить відкритий ключ підписувача та додаткову інформацію, в якій, зокрема, зазначається, що особистий ключ згенерований на захищеному носії ключової інформації.

Враховуючи вищевикладене, користувач може зробити резервну копію шляхом копіювання КЕП з файлового носія на захищений носій ключової інформації, але такий КЕП не буде вважатися як згенерований на захищеному носії.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)інформує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Норми визначені п. п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У разі втрати або пошкодження ліцензії на оптову, роздрібну торгівлю пальним чи зберігання пального, необхідно отримати її дублікат

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

За видачу дубліката ліцензії на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю, зберігання справляється плата у розмірі 780 грн, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (ст. 16 Закону № 481).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Відрядження:особливості формування податкового кредиту на підставі ПН та документів, які дають право на формування податкового кредиту без ПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі – податок), які відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є документи, визначені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

► дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

► дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» (далі – Порядок № 841), Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі – платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку Звіту не перевищив десяти банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до двадцяти банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (абзац четвертий п. 3 Порядку № 841).

Згідно з п. 6 Порядку № 841 Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДВ, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі податкової накладної та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є дата подання авансового звіту.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги ФОП – платників єдиного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75624.html?fbclid=IwAR3HF-0R_nrMHm0sZ_dADU6sgzLrBU2RS_zMfSCeewWKxmhGf2TXfOuDQI8 роз’яснила у яких випадках ФОП – платники ЄП першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, подають Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП (далі – Декларація) та як заповнюється графа 2 розд. 9 Додатка 1 до Декларації.

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У розділі 9 Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду відображаються суми нарахованого доходу застрахованих осіб та у графі 4 розраховуються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 розділу 9 Додатка 1.

Значення рядка «Усього» графи 4 розділу 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розділу VІІ Декларації.

Згідно з приміткою 8 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.

При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Внесено зміни до порядків проведення моніторингу контрольованих операцій та опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 17.03.2021№ 158 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2021 року за № 707/36329) внесено зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 № 1055/27500 (далі – Порядок).

Наказ № 158 розроблено, зокрема відповідно до абзацу третього підпункту 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наказом № 158 викладено у новій редакції Порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення та Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій.

Порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення визначає послідовність дій контролюючих органів та платників податків при організації та проведенні опитування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (далі – опитування).

Контролюючий орган, що проводить аналіз звітів про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), додаткової інформації та/або обґрунтувань поданих платником податків відповідно до підпункту 39.4 статті 39 розділу І ПКУ, або перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», самостійно визначає необхідність проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків, етапи опитування та обсяг питань, за якими необхідно провести таке опитування.

Опитування проводиться з метою дослідження дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до пункту 39.1 статті 39 розділу I ПКУ під час проведення ним контрольованих операцій, зокрема, перевіряється відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», об'єктивність та повнота проведення платником податків економічного та функціонального аналізу контрольованої операції, достатність та повнота обґрунтування платником податків економічної доцільності і наявності ділової мети в контрольованих операціях та відображення відповідної інформації у звіті про контрольовані операції та/або в документації з трансфертного ціноутворення, глобальній документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), додатковій інформації та/або обґрунтуваннях, наданих платником податків відповідно до підпункту 39.4.9 статті 39 розділу І ПКУ.

Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій визначає напрями та особливості здійснення контролюючими органами моніторингу контрольованих операцій (далі – Моніторинг), який проводиться відповідно до підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 розділу I ПКУ.

Цілями Моніторингу як складової частини податкового контролю за трансфертним ціноутворенням є:

► встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;

► виявлення потенційних ризиків трансфертного ціноутворення;

► виявлення ризиків відсутності розумної економічної причини (ділової мети);

► проведення аналізу ризиків заниження платником податків податкових зобов'язань;

► забезпечення контролю за своєчасністю та повнотою подання звітів про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній, повідомлень про участь у міжнародній групі компаній, додаткової інформації та/або обґрунтування, наданих платником податків на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до підпункту 39.4.9 статті 39 розділу І ПКУ.

Наказ № 158 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/decrees_2021-487

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платники Дніпропетровщини придбали 14 244 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами

У Дніпропетровській області станом на 01.06.2021 діє 17 753 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального по 7453 суб’єктам господарювання, серед яких:

- 14244 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та

тютюновими виробами по 4793 суб’єктах господарської діяльності (7705 - алкогольні напої, 6539 - тютюнові вироби);

- 2567 ліцензій на зберігання пального по 2271 суб’єкту господарської діяльності;

-613 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним по 103 суб’єктах господарської діяльності;

- 227 ліцензій на право оптової торгівлі пальним по 219 суб’єктах господарської діяльності;

- 70 ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах по 38 суб’єктах господарської діяльності (58 - алкогольні напої, 10 – тютюнові вироби, 2- рідини, що використовуються в електронних сигаретах);

- 28 ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів по 26 суб’єктах господарської діяльності (25 алкогольні напої, 2 – тютюнові вироби, 1 - рідини, що використовуються в електронних сигаретах);

4 ліцензії на виробництво пального по 3 суб’єктах господарської діяльності.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» документи.

У разі відсутності звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування щодо внесення чергового платежу за ліцензію на дату спливу терміну попередньої сплати, таку ліцензію буде призупинено.

Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)інформує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

► до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;

► здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Джерела інформації, які використовуються для встановлення умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що джерела інформації, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п.п. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Згідно з п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Вимоги п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до п.п 39.5.2.13 п.п 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До витрат фізособи – «незалежника» включаються витрати із придбання товарів у ФОП – платників єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п.178.3 ст.178 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Зауважуємо, що з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України у листі від 02.02.2006 № 31-35/20 наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Ганна ЧУБ: Перебіг строків щодо подання скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН зупиняється на період дії карантину

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги скарга подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (п. 5 Порядку розгляду скарги).

Пунктом 56.23 ст. 56 ПКУ передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до вимог п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Випадки, в яких ФОП – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Нормами п. 296.10 ст. 296 ПКУ встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу: п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Електронний кабінет надає можливість ФОП надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що платникам, які бажають перейти на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2021 року, необхідно подати заяву не пізніше 15.06.2021.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Абзацом першим п. 421.2 ст. 421 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розділу ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Основні аспекти проведення органами ДПС перевірок. Застосування РРО/ПРРО – у форматі онлайн проведено зустріч з бізнесом Дніпропетровщини

Нещодавно, у рамках ініціативи COVID-19 БІЗНЕС-КЛІНІКИ проєкту «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», що спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини, і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за організацією Дніпропетровською торгово-промислової палатою (далі – ТПП), проведено онлайн зустріч з бізнесом Дніпропетровщини.

У заході прийняли участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Мазур Ольга, провідні фахівці ГУ ДПС, представники ТПП та бізнесу.

Зустріч присвячена основним аспектам проведення органами ДПС перевірок та застосуванню реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Мазур Ольга привітала учасників і побажала всім ефективної співпраці.

На зустрічі розглядались питання, пов’язані з процесом проведення фахівцями ДПС перевірок (запити, повідомлення, допуск до перевірки), а також із зняттям мораторію на перевірки; перевірками у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), застосуванням РРО/ПРРО.

Учасники заходу енергійно обговорювали актуальні питання, які потребували роз’яснень.

Наприкінці заходу представники бізнесу висловили подяку організаторам зустрічі та фахівцям податкової і вирішили продовжити співпрацю у такому

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оподаткування бюджетного гранту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що бюджетний грант – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Норми встановлені п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків (п.п. 170.71.1 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.71.2 п. 170.71 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у податковому розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника ПДФО, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником ПДФО бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником ПДФО бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

У разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до податкового розрахунку інформації про порушення платником ПДФО умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170.71 ст. 170 ПКУ (170.71.3 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником ПДФО допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити ПДФО з таких доходів (п.п. 170.71.4 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

Згідно п.п 170.71.5 п. 170.71 ст. 170 ПКУ у разі якщо платником ПДФО повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник ПДФО має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник ПДФО звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити ПДФО з відповідних доходів.

У разі якщо платником ПДФО повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента).

Довідково: відповідні зміни внесено до ПКУ Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи підлягають амортизації у податковому обліку земельні ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.

Відповідно до п. 7 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 НП(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 НП(С)БО 7).

Отже, з урахуванням положень п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Яким чином здійснюється анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75610.html?fbclid=IwAR02ew_9HdBAoCtBtrmjaRP_zQ6xSsCBkKYr3s_QHbJXxUjwPAn1k2PL2ow

повідомила про наступне.

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані, зокрема, зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр).

Відповідно до п. 15 Порядку ведення Реєстру, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі – Порядок № 891) реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в п.п. 1 – 4, 6 п. 5 Порядку № 891.

Форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями.

Заповнення таблиць Довідки 1 відбувається в залежності від того, яка подія відбувається щодо рівнеміра або витратоміра.

Для здійснення анулювання реєстрації витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників у зв’язку з анулюванням реєстрації акцизного складу розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, у якій обов’язково заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та/або Таблиця 2 «Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу» (далі – Таблиця 2).

При цьому, зокрема, у колонці 08.11 «Тип події» Таблиці 1 зазначається «вилучення з резервуара рівноміра», у колонці 09.6 «Тип події» Таблиці 2 зазначається «виведення з експлуатації витратоміра».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи включається до доходу ФОП – платника єдиного податку позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням такої особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що доходом для фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 292.1 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою ФОП пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Тобто, усі вартісні показники, що включаються до доходу ФОП відображаються у національній валюті України, при цьому показники, виражені в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу також є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням ФОП не є доходом такої ФОП– платника єдиного податку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Норми встановлені п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Нормами п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги платників податків!

09 червня 2021 року проводиться кущовий семінар для платників податків. На семінарі будуть розглядатися наступні питання: Податкові новації у законодавстві; Право громадян на податкову знижку; Новації у сфері застосування РРО/ПРРО у 2021 році; Про недопущення виникнення заборгованості зі сплати ЄСВ; Легалізація найманої праці; Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів; Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України.

Місце проведення: м. Кам'янське, вул. Медична, 9, 3 поверх. Час проведення семінару: 11-00

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Правильно заповнюйте поле «Призначення платежу»!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).

Тобто, у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.

Однак, платникам необхідно подбати про правильність заповнення платіжних документів, оскільки у такому випадку сплачені кошти потрапляють не за призначенням і може виникнути податковий борг або недоїмка з єдиного внеску.

Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).

У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.

Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.

Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.

За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Сервіс «Пульс» ДПС України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.

Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.

Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.

Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.

Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам’янський регіон)

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіВідділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській областіВідділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіВідділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама