Якщо при імпорті товарів сума ПДВ не була включена до складу податкового кредиту, то платник має можливість подати уточнюючий розрахунок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника ПДВ, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Норми встановлені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Отже, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що деклараційна кампанія 2021 завершилась 01.05.2021.
Платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) необхідно сплатити зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
У 2021 році граничний строк сплати для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність припадає на 02 серпня 2021 року .
Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Звертаємо увагу, що за несвоєчасну сплату податку (збору) відповідальність передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.
Про коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з цінними паперами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що при визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
► на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
► на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Нормами п.п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:
► на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Згідно з п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються на:
1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;
2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;
3) операції з деривативами.
Довідково: операція РЕПО – операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО (п.п. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року): декларування екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та чинному на час її подання.
Норми визначені п. 48.1 ст. 48 ПКУ.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.
Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Норми встановлені п. 291.3 ст. 291 ПКУ.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Пунктом 291.5 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема:
► виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
► видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
► видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
► діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (п.п. 9 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Підпунктом 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Враховуючи вищевикладене, платник податків – юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності лише за умови, що такий платник податків не здійснює діяльність, передбачену п. 291.5 ст. 291 ПКУ та відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ для застосування спрощеної системи оподаткування.
Про надсилання податкового повідомлення-рішення щодо сплати транспортного податку фізособі – нерезиденту
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
При цьому податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику цього податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.
Платники Дніпропетровщини за січень – травень 2021 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 31,2 мільярда гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом січня – травня 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 23 млрд 538 млн гривень. Це на 5 млрд 198,1 млн грн (або на 28,3 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року, про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Так, до Державного бюджету України надійшло 11 млрд 239,4 млн грн, що на 2 млрд 329,6 млн грн більше, ніж за січень – травень 2020 року.
До місцевих бюджетів регіону надійшло 12 млрд 298,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники аналогічного періоду на 2 млрд 868,5 млн гривень.
За підсумками січня – травня 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 7 млрд 713,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 206,5 млн гривень.
Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у січні-травні 2021 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
У травні минулого року була сформована нова команда ДПС та було розпочато низку трансформаційних процесів, зокрема, змінено стратегічні цілі та місію.
Забезпечення сталого зростання надходжень до бюджету, що було розпочато минулого року, зберігається. І це не випадковий результат, це – наслідки системної роботи.
Травень цього року – перший місяць перемоги вже своїх результатів.
Податковою службою продовжується боротьба з тіньовою економікою та розбудова сучасної моделі взаємодії з платниками податків за принципами справедливості, рівності, прозорості та зручності процесів у сфері оподаткування.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що оновлено до версії 1.29.13.0 спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 28.05.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 28.05.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.29.13.0) (станом на 28.05.2021):
Нові версії документів:
на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 841 додано нові версії документів:
J0104706 – Звіт про контрольовані операції;
J0147106 – Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях;
J0147206 – Інформація про пов'язаність осіб;
на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 додано нові версії документів:
J0108208 – Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (на якого поширюється стаття 111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності») – для державних/комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань податкові (звітні) періоди: квартальний (І квартал, Півріччя, Три квартали, Рік) – із граничним строком подання 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду І квартал, півріччя, три квартали та граничним строком подання 60 днів для річного звіту;
J0118208 – Додаток ВП до рядків 14-16, 18 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку;
J0108408 – Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (на якого поширюється стаття 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності») – для господарських організацій з державною/комунальною часткою у статутному капіталі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави/органів місцевого самоврядування яких становить 100 відсотків, державних банків звітний (податковий) період – рік з поданням Розрахунку до 01 липня року, наступного за звітним.
J0118408 – Додаток ВП до рядків 14 – 16, 18 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Травневий дайджест: особливості застосування РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області пропонує платникам травневий дайджест стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО):
1. Про порядок видачі коштів, проведених через РРО/ПРРО, у разі повернення товару
2. РРО та/або ПРРО: застосування у ФОП на загальній системі оподаткування
3. Види діяльності, при здійсненні яких, суб’єктам господарювання необхідно обов’язково застосовувати РРО/ПРРО
4. Деякі питання застосування РРО/ПРРО – в ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
5. Очевидні переваги ПРРО
6. Кабінет Міністрів України підтримав зміни щодо спрощення роботи з ПРРО суб’єктам господарювання
7. Ганна ЧУБ: Програмний РРО – революція у сфері розрахунків, сучасна альтернатива класичному касовому апарату
8. Про застосування РРО/ПРРО ФОП – платниками єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж»
Оподаткування ПДВ операцій з постачання маркетингових послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника ПДВ в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника ПДВ до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Норми встановлені п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ.
З урахуванням вищевикладеного, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.
Про випадки, за яких фізособа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
▼ є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
▼ перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
▼ перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
▼ перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділу IV ПКУ.
Норми встановлені п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
▼ від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
▼ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
▼ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
▼ у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Коли ФОП зобов’язаний подавати податкову декларацію з плати за землю?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця (ФОП), то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.
До уваги ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Норми визначені ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункти 1 та 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).
У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
ДПС зацікавлена у відкритому діалозі з платникам податків, – Євген Олейніков
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
В.о. Голови ДПС Євген Олейніков у рамках Комунікаційної податкової платформи провів зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації.
Учасники обговорили системні питання у сегменті зупинки реєстрації податкових накладних.
Так, зокрема, за словами в.о. Голови ДПС Євгена Олейнікова, на сьогодні системою автоматизованого моніторингу здійснюється зупинка реєстрації лише 0,5 % податкових накладних. При цьому платники мають право підтвердити реальність таких операцій.
«Існує процедура оскарження зупинки реєстрації податкових накладних. Такі скарги податкова служба розглядає оперативно – до 25 днів. Платник доводить реальність своїх операцій і комісія приймає відповідне рішення. Раджу тим підприємствам, накладні яких були зупинені, використовувати нормативно визначені механізми відстоювання своїх інтересів. Податкова служба зацікавлена в оперативному вирішенні питання для того, щоб платник отримав обігові кошти для своєї діяльності, а отже і вчасно та у повному обсязі сплатив податки до бюджету», – підкреслив Євген Олейніков.
Він у черговий раз зазначив, що наявність ознак ризиковості у підприємства не є забороною для подальшої реєстрації податкових накладних. Навпаки сенс такого механізму полягає в тому, щоб податкова служба отримала можливість більш детального аналізу операцій такого платника, а зовсім не заборону операцій взагалі.
Євген Олейніков також наголосив, що ДПС завжди відкрита до діалогу і готова у разі необхідності надавати консультативну допомогу платникам податків.
Учасники зустрічі розглянули загальну практику вирішення спорів та домовилися про подальшу взаємодію у вирішенні неузгоджених питань.
Середня вартість 1 літра дизельного палива ulsd 10 ppm та бензинів автомобільних gasoline 10 ppm (станом на 01.06.2021 року)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
Міністерство економіки України оприлюднило оновлену інформацію про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних.
Так, відповідно до вимог пункту 414 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»» (лист від 01.06.2021 № 16/2-47-21) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 20,91 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 24,92 гривень.
Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє наступну інформацію.
Законопроект від 14 квітня 2021 року № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» спрямований на надання податкових стимулів ІТ індустрії, разом із проектом Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюючи комплексну систему заходів, необхідну для розвитку цифрової економіки в Україні.
Проектом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ індустрії, а саме запровадження:
► спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті-ІТ компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки; та
► спеціального режиму оподаткування окремих доходів працівників резидентів Дія Сіті та залучених ними гіг-спеціалістів (фахівців, які виконують роботи (надають послуги) в рамках здійснення резидентами Дія Сіті їх господарської діяльності на підставі гіг-контрактів, укладених відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).
Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:
1) виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих в державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
2) надання фінансової допомоги не платнику податку, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі – неплатнику податку або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або пов’язаній юридичній особі – неплатнику податку чи непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців (крім окремих випадків);
3) безоплатне надання майна не платнику податку (крім окремих випадків);
4) виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,
5) придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
6) виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.
Спеціальний режим оподаткування окремих доходів працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті передбачає:
1) оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5 %:
- заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті;
- винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами Дія Сіті;
- авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
2) сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі:
- мінімального страхового внеску – для працівників резидентів Дія Сіті;
- 22 відсотки від визначеного з урахуванням положень гіг-контракту розміру бази нарахування єдиного внеску, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом - для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті.
Нові форми заявок на виготовлення та придбання марок акцизного податку діють з 01.06.2021
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.06.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.02.2021 № 102 «Про затвердження форм заявок - розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції 19.05.2021 за № 666/36288) (далі – Наказ № 102), яким затверджено нові:
▼ Перелік видів марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
▼ Попередню/додаткову попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
▼ Зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для алкогольних напоїв;
▼ Зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
▼ Заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв;
▼ Заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
▼ Перелік виданих марок акцизного податку до Заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв/тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
▼ Звіт про використання марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
▼ Журнал реєстрації імпортера (замовника) алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва;
▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва;
▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах вітчизняного виробництва;
▼ Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах імпортного виробництва;
▼ Журнал обліку документів, що підтверджують внесення плати за марки акцизного податку;
▼ Реєстр повернутих марок акцизного податку.
Крім того, Наказом № 102 визнано, що з 01.06.2021 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку».
Наказ № 102 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.06.2021 № 41.
Про строки оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Норми встановлені п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАСУ).
Згідно із частиною першою ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.
Частиною третьою ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) становить 1095 днів із дня отримання такого рішення якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.
Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Витрати на придбання електронних квитків для відрядження працівника підприємства підтверджують первинні документи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Норми визначені п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 12 розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розділу ІIІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція), у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.
У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).
У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.
Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).
Програмний РРО: електронну касу і касирів реєструють через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з алгоритмом реєстрації каси і касирів, уповноважених здійснювати операції з касами на відповідному об’єкті, можна ознайомитись в меню «Програмний РРО» у вкладці «Документи Електронний кабінет» розділу «Допомога» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» за посиланням:
Будівлі, що використовуються як адміністративно-побутові для офісних цілей, є об’єктом оподаткування податком на нерухомість
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади (п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.
До групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.
Тобто адміністративно-побутові (офісні) приміщення не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Довідково: визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.
У разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (віком до 14 років), необхідно подати заяву за ф. № 5ДР
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії (п. 7 розділу IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР на малолітню особу використовуються дані документа, що посвідчує особу одного з батьків, свідоцтва про народження дитини, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (п. 5 розділу IХ Положення № 822).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (додаток 3 до Положення № 822) малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 12 розділу VII Положення № 822).
Пунктом 8 розділу VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) до контролюючого органу за місцем проживання.
Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Одиниці обліку пального та спирту етилового, які використовуються в CЕАРП та СЕ, встановлені Податковим кодексом України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей розділу VІ «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.
Норми визначені п. 232.1 ст. 232 ПКУ.
Підсумки Деклараційної кампанії 2021 на Дніпропетровщині: бюджет отримає 151,4 млн гривень
"За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність Дніпропетровщини, подано 41 683 декларації про майновий стан та доходи.
Загальна сума задекларованого ними доходу становить 6 млрд 457,6 млн гривень.
До сплати нараховано 133,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 17,8 млн грн військового збору", – повідомила начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Самсоненко Євгенія.
Серед декларантів є й мільйонери. Доходи у розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 373 громадянина з загальною сумою задекларованих доходів 4 млрд 643,1 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають 57,5 млн грн та 6,6 млн грн відповідно.
Нагадуємо платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2021 року.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2020 року. На сьогодні вже 4 798 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована ними сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, складає 13,6 млн гривень.
ДПС: перевірки бізнесу в умовах карантину
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
COVID-2019 вніс істотні корективи у контрольно-перевірочну роботу. Через мораторій на перевірки за 2020 рік документальних перевірок проведено на 35 % менше ніж за 2019. Карантин зупинив всі планові перевірки у 2020 році.
У період мораторію податкові аудитори зосередилися на дозволених заходах контролю, а також на визначенні ризикових операцій, зборі доказової бази порушень, підготовці змін до нормативно-правових актів, удосконаленні електронних сервісів для платників податків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» зняла заборону на проведення контролюючими органами під час карантину певних видів документальних перевірок.
Так, абзацом четвертим цієї постанови дозволено проведення планових перевірок. Варто нагадати, що у плані перевірок на 2021 рік – 4,3 тис. платників податків з розрахунковими ризиками на 25,4 млрд гривень.
Вже завершено 730 планових перевірок, якими зафіксовано порушень на 43,5 млрд гривень.
Зазначена постанова Уряду зняла заборону також і з позапланових перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували сумнівний податковий кредит з ПДВ.
При визначенні таких суб’єктів ДПС керується переліками ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, що розслідує можливі корупційні дії посадових осіб органів державної влади, які призвели до втрат доходів державного бюджету. Ідентифіковано 2,9 тис. таких суб’єктів на 30,7 млрд грн ризикового ПДВ.
На сьогодні позаплановими перевірками вже охоплено близько 300 платників, за результатами яких донараховано грошових зобов’язань, зменшено від’ємне значення та бюджетне відшкодування з ПДВ на 750 млн грн. Ще 250 млн грн – це результат планових перевірок цієї категорії платників.
Органи ДПС налаштовані і надалі посилювати контроль за найбільш ризиковими платниками та зосереджувати ресурси на зростання не кількості перевірок, а їх якості. Відповідні заходи будуть спрямовані як на упередження порушень, так і на їх подальше виявлення.
До уваги роботодавців!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що роботодавці зобов’язані дотримуватись законодавства про працю і уникати помилок при нарахуванні і виплаті заробітної плати, а саме таких, як:
► виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків установлених ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ч. 1 ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР № 108 «Про оплатку праці»;
► заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП);
► трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається працівником за відсутності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП);
► при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться не в день звільнення. У зв’язку із не виплатою звільненим належних сум при звільненні у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП з вини власника або уповноваженого ним органу, останнім не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (статті 116 та 117 КЗпП);
► несвоєчасне подання повідомлення до органу ДПС про прийняття на роботу працівника (Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413);
► працівників не ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві (ст. 29 КЗпП);
► не проводиться індексація заробітної плати (ст. 95 КЗпП);
► працівники не повідомлені за 2 місяці про зміну істотних умов праці (ст. 32 КЗпП);
► святкові, понаднормові та нічні дні не оплачуються відповідно до чинного законодавства (статті 106, 107, 108 КЗпП);
► на підприємствах не складаються графіки відпусток (ст. 79 КЗпП);
► робота у вихідні дні здійснюється без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 71 КЗпП);
► роботодавцем не забезпечується достовірний облік виконуваної працівником роботи (ст. 30 КЗпП);
► трудова книжка не видається працівнику в день звільнення (ст. 47 КЗпП);
► відпустка без збереження заробітної плати, становить більше 15 календарних днів на рік (ст. 84 КЗпП);
► працівники відпрацьовують понаднормових більше 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП)
► допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах передбачених законом, виплачується не у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV).
Зміни до Податкового кодексу, розроблені Мінфіном, надано на розгляд Парламенту
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Запропоновані законопроектом норми направлені на:
► зменшення податкового навантаження на отримувачів державної допомоги в рамках програм «Доступні кредити 5-7-9 %» та «Доступна іпотека 7 %»;
► створення більш ефективних механізмів сплати податків;
► недопущення податкових зловживань;
► захист навколишнього середовища шляхом поступового збільшення екологічного податку;
► збільшення розміру ставки оподаткування за користування державними надрами і прив’язка до ринкової вартості корисних копалин;
► створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків.
Зокрема, законопроектом встановлюється обмеження для бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, якщо придбані чи імпортовані товари у подальшому постачатимуться на митній території України.
Інші норми запроваджують обмеження включення до складу податкового боргу податкових накладних, складених більше ніж 6 місяців з моменту здійснення операції. Такі нововведення першочергово направлені на покращення адміністрування та протидію «скруткам».
У частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень пропонується запровадити ресурсні норми. Ці нововведення переглядають ставки акцизного податку, екологічного податку та рентної плати. Наприклад, з 2019 року ставки податків не переглядалися, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не переглядалися з 2017 року.
Прийняття та реалізація положень законопроекту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів в розмірі близько 50 млрд грн з розрахунку на рік.
Набрав чинності Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 23.03.2021 № 166 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 20.05.2021 за № 667/36289) (далі – Наказ № 166) затверджено Порядок ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок (далі – Порядок).
Порядок визначає процедуру ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів.
Облік руху коштів на єдиному рахунку здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.
Порядок, серед іншого, визначає норми щодо:
► порядку ведення єдиної картки платника;
► обліку руху коштів на єдиному рахунку за інформацією Казначейства;
► генерування інформації про рух коштів на єдиному рахунку;
► формування контрольних ренкінгів платників за показниками, які підлягають сплаті на бюджетні/небюджетні рахунки;
► генерування реєстру платежів з єдиного рахунка.
Нагадаємо, що з 01.01.2021 запроваджено функціонування єдиного рахунку. Його платник податків може використовувати за бажанням для сплати податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС України, та єдиного внеску. Відповідно виникла необхідність у нормативному врегулюванні питань, пов’язаних з порядком обліку руху коштів на єдиному рахунку.
Наказ № 166 набрав чинності з дня його офіційного опублікування: його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.06.2021 № 42. Отже, з 04.06.2021 почав діяти і Порядок.
Дії платника ПДВ, якщо йому протягом п’яти робочих днів не надходить рішення про врахування/неврахування Таблиці даних
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 42.4 ст.42 ПКУ).
Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.
Про порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).
При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:
► у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;
► у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу ІІ додатка ГД до Звіту;
► у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розділу IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
ФОП – платник єдиного податку надає послуги за договорами комісії: чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (ФОП), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп ФОП, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
ФОП – платники єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
До уваги платників плати за землю!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що базою оподаткування земельним податком є:
► нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
► площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Норми встановлені ст. 271 Податкового кодексу України.
З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.
Нові відкриті дані – відкритість ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.
ДПС вкотре підтверджує свою відкритість, зокрема, шляхом оприлюднення нових наборів даних, якими користується значна кількість громадськості для службових та/або власних цілей.
ДПС, не зупиняючись виключно на наборах даних, які закріплені нижчезазначеною постановою, за власною ініціативою оприлюднила 2 нових набора даних у формі відкритих даних:
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі рідин, що використовуються в електронних сигаретах
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на право оптової торгівлі рідин, що використовуються в електронних сигаретах
У наборах даних міститься інформація про видані ліцензії суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право здійснення оптової, роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах із зазначенням органу ліцензування, адреси органу ліцензування, назва суб’єкта господарювання, номер ліцензії, термін дії ліцензії.
При цьому необхідно зазначити, що наприкінці травня ДПС оприлюднено 5 нових наборів даних, які закріплені за ДПС в оновленій постанові Кабінету Міністрів України 03 березня 2021 р. № 407 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867».
Довідково: Нові набори даних, які оприлюднені у травні місяці:
- Фінансова звітність (звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подані як додаток до звітної (звітної нової) податкової звітності за річний податковий (звітний) період відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
- Реєстр отримувачів бюджетної дотації;
- Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;
- Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий;
- Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Увага шахраї!
Управлінням з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.
Так, використовуючи номери (063) 149 6283 і прикриваючись нібито належністю до податкової служби Криничанського району, невідомі особи вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито не проведення перевірочних заходів щодо їх підприємницької діяльності та інше, чим відверте дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.
