Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

2021-06-01 16:37 296 Подобається

Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію щодо взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах

Неоднозначне тлумачення податкового законодавства є причиною податкових спорів між платниками податків та контролюючими органами. Для вирішення цих спірних питань Міністерство фінансів України (Мінфін) використовує механізм податкових роз’яснень – Узагальнюючі податкові консультації (УПК), підготовлену з урахуванням рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань підготовки УПК при Мінфіні.

Наказом Мінфіну затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо взяття на облік (реєстрації) нерезидентів у контролюючих органах і виконання нерезидентами обов’язків платників податку на прибуток підприємств в Україні.

У чому суть?

Консультація, зокрема, роз’яснює порядок дій нерезидента, який має в Україні зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ, що знаходиться на обліку в органах податкової служби як платник податку на прибуток і здійснює господарську діяльність.

Якщо станом на 01 січня 2021 року нерезидент здійснює господарську діяльність в Україні через такий підрозділ, що знаходиться на обліку в органах податкової служби як платник податку на прибуток, такий нерезидент має подати заяву про взяття на облік в якості платника податку на прибуток та відповідні документи, передбачені Податковим кодексом України.

У довіреності, в якій зазначаються повноваження представника нерезидента, слід зазначити, що такий представник вповноважений виконувати функції щодо постановки на облік нерезидента.

Після взяття на облік нерезидента його постійне представництво знімається з обліку в якості платника податку на прибуток (знімається ознака платника податку на прибуток) контролюючими органами без подачі заяви представництвом про зняття з обліку.

При цьому представництво нерезидента залишається платником інших податків/обов’язкових платежів та/або податковим агентом у випадках, передбачених Кодексом чи іншими законодавчими актами.

Що це дає?

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: хто і в яких випадках не подає

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком, встановленим розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), тобто, шляхом подання повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Норми визначені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.

Згідно із абзацом 3 п. 63.3 ст.63 ПКУ об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно відповідних розділів ПКУ.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 ПКУ).

Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20-ОПП.

Про порядок врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за ПН, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).

Норми встановлені п. 200¹. 3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних (далі – ПН) та розрахунках коригування до таких податкових накладних (далі – РК), зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:

сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

та сумами ПДВ, зазначеними платником ПДВ в ПН, що складені за такими операціями (в тому числі ПН, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та РК до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник SПеревищ розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.

Отже, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН ПН та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких ПН, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у ПН, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.

Після реєстрації таких ПН в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку ПН, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН.

Про випадки, коли виникає право податкової застави

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

► передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

► перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Нормами п. 89.2 ст. 89 ПКУ встановлено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Чоловік має право на податкову знижку, якщо дружина не працює, у разі оплати ним допоміжних репродуктивних технологій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п. 166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:

► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

► якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Нормами ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ визначено, що послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Отже, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.

Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:

13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;

13020300 – рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;

13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;

13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;

13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Бюджетні рахунки (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за спеціальне використання води можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.

Платники, які здійснюють оптову торгівлю пальним, мають право перевіряти наявність у покупців ліцензій на право здійснення реалізації пального

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (далі – СГ).

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Оптова торгівля пальним – це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико – хімічних характеристик СГ роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам (ст. 1 Закону № 481).

Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) – перелік СГ, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі СГ, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 545).

Відповідно до п. 8 Порядку № 545 інформація про СГ вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії (п. 7 Порядку № 545).

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального розміщується на офіційному вебпорталі ДПС.

Отже, СГ, які отримали ліцензію на право здійснення оптової торгівлі пальним, не повинні вимагати чи перевіряти наявність у покупців ліцензій на право здійснення роздрібної та/або оптової торгівлі пальним, оскільки положення Закону № 481 не містять таких вимог. Водночас, СГ мають право перевіряти наявність у покупців таких ліцензій в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, який розміщений на офіційному вебсайті ДПС.

До уваги фінансових агентів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/povidomlennya/470539.html повідомила, що Службою внутрішніх доходів США повідомлено Державну податкову службу України про початок відкритого тестування в Міжнародній службі обміну даними (далі – МСОД) в межах підготовки до виконання положень Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

Важливі дати для тестування в МСОД:

- Кінцевий термін реєстрації: середа, 2 червня 2021 року, о 5:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (четвер, 3 червня 2021 року, о 00:00 за київським часом).

- Відкриття: понеділок, 7 червня 2021 року, о 8:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (вівторок, 8 червня 2021 року, о 03:00 за київським часом).

- Закриття: середа, 7 липня 2021 року, о 5:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (четвер, 8 липня 2021 року, о 00:00 за київським часом).

Для отримання додаткової інформації про відкрите тестування в IDES скористуйтесь посиланням https://www.irs.gov/businesses/corporations/ides-testing-schedule.

Рекомендуємо усім фінансовим установам, які мають подавати звіт про підзвітні рахунки, зареєструватись у Міжнародній службі обміну даними (IDES) та взяти участь у відкритому тестуванні IDES. Для тестування пропонуємо підготувати і надіслати звіти, зокрема, але не виключно за 2020 рік.

Єдине вікно подання електронної звітності оновлено

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що станом на 19.05.2021 оновлено до версії 1.29.12.0 спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності». Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 19.05.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.12.0) (станом на 19.05.2021):

Нові версії документів:

У зв’язку з необхідністю приведення у відповідність форм запиту/відповіді в електронному вигляді до додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску додано нові версії документів:

F1301803 – Запит щодо отримання відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді;

F1401803 – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Відповідь на запит у електронному вигляді.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:

S1615208 – № 51-пас (2 рази на рік) Обстеження фізичної особи-підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті (наказ Держстату від 14.06.2019 № 216 (зі змінами));

S2700413 – № 4-сг (річна) Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (наказ Держстату від 06.07.2018 № 133);

S2703010 – № 37-сг (місячна)(у липні-грудні) Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (14 січня 2020 р. № 46).

Приклади формування електронних документів (Excel-файли):

ПДВ_Дод1-Від про суми ПДВ(23).xlsm – Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1).

Довідники вводу:

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 19.05.2021 року.

З оновленим спеціалізованим клієнтським програмним забезпеченням для формування та подання звітності платники мають можливість ознайомитись за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення

За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (УПК) при Мінфіні наказом Міністерства фінансів затверджено Консультацію щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України (Кодекс), у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

У чому суть?

Консультація надає роз’яснення на питання, які стосуються:

- сировинних товарів та товарів, що мають біржове котирування;

- критеріїв визнання операцій реструктуризації бізнесу контрольованими;

- специфіки подання Повідомлення про укладання контракту на здійснення операцій з сировинними товарами;

- застосування 30 % коригувань фінансового результату у випадках:

• надання документів, що підтверджують сплату нерезидентом податку на прибуток;

• здійснення операцій через комісіонера – резидента;

• підтвердження платником податку відповідності цін принципу «витягнутої руки» згідно з процедурою, встановленою статтею 39 Кодексу;

• встановлення невідповідності цін принципу «витягнутої руки».

В частині особливостей застосування положень щодо сировинних товарів та товарів, що мають біржове котирування, роз’яснено, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1221, якою затверджено Перелік сировинних товарів, набула чинності з 01 січня 2021 року, норми Кодексу щодо контрольованих операцій з сировинними товарами застосовуються починаючи з 01 січня 2021 року. Крім того, зазначено, що якщо платник податків у період з 01 січня 2020 року по 22 травня 2020 року (включно) використовував норми Кодексу стосовно операцій з товарами, які мають біржове котирування, такий підхід може застосовуватись і надалі в період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) при наявності належного обґрунтування використання методу порівняльної неконтрольованої ціни та біржових котирувань як джерела інформації у документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

Щодо критеріїв визнання операцій реструктуризації бізнесу контрольованими пояснюється, що підпункт, яким визначені господарські операції для цілей ТЦУ, не є вичерпним, а отже будь-які його уточнення, зокрема, щодо операцій реструктуризації бізнесу, не вважаються розширенням переліку операцій для цілей контролю трансфертного ціноутворення.

Щодо застосування 30 % коригувань фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу надано роз’яснення стосовно:

- документу, що свідчитиме про сплату податку нерезидентом, організаційно правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, у відповідній державі у періоді здійснення операції;

- коригування фінансового результату, що здійснюється комітентом-резидентом, оскільки право власності на товар (роботи, послуги) переходить безпосередньо від такого комітента до покупця – нерезидента, або від постачальника (продавця) – нерезидента до комітента;

- обсягу інформації, який вважається достатнім для належного обґрунтування відповідності ціни або показника рентабельності принципу «витягнутої руки»;

коригування, що здійснюється на розмір різниці між фактичною вартістю придбання або продажу товарів (робіт та послуг) та вартістю, розрахованою виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», яке може бути як меншим за 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг придбаних (реалізованих) у відповідних операціях, так і більшим.

Платник ПДВ – власник земельної ділянки уклав договір сервітуту, за яким право користування земельною ділянкою надано іншій особі: що з ПДВ?

Норми визначені ст. 395 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Статтею 401 ЦКУ встановлено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно зі ст.403 ЦКУ сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. При цьому особа, яка користується сервітутом, зобов’язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому, постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, оскільки виплата земельного сервітуту є за своєю суттю платою за користування земельною ділянкою, то для платника ПДВ – власника земельної ділянки надання права користування земельною ділянкою іншій особі на підставі договору сервітуту є об’єктом оподаткування ПДВ.

Про оподаткування ПДФО виграшів та призів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Норми встановлені п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Для виробництва спирту-сирцю плодового та зернового дистиляту суб’єкт господарювання отримує дві ліцензії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального встановлено ст. 3 Закону № 481.

Згідно з частиною третьою ст. 3 Закону № 481 ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – юридичним особам.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Відповідно до частини двадцять третьої ст. 3 Закону № 481 на виробництво спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Отже, оскільки виробництво спирту-сирцю плодового та зернового дистиляту окремі види діяльності, суб’єктам господарювання необхідно отримувати дві окремі ліцензії.

Власник земельної ділянки фізособа – засновника фермерського господарства надає її для ведення фермерського господарства: сплата земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно зі статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Статтею 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником за земельну ділянку є власник земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Чи можливо одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що програмне забезпечення для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої.

Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.

При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Невиплачені нерезиденту проценти за кредитами/позиками, що зараховані в погашення зустрічних однорідних вимог, підлягають оподаткуванню

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Норми встановлені п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України відносяться проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).Абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.Крім того, згідно з п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відс. у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Відповідно до частини третьої ст. 203 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Таким чином, доходи нерезидента у вигляді процентів за кредитами/позиками, що не виплачені нерезиденту, а зараховані в погашення зустрічних однорідних вимог, підлягають оподаткуванню за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів за кредитами/позиками сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Визначення групи нематеріальних активів для придбаного права користування комп’ютерними програмами та КЕП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис (КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

Про сплату транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Норми визначені п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів?

Абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

► суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Слід зазаначити, що відповідно до п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1¹.2 п. 57.¹ ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Нормами п.п. 57.1¹.4 п. 57.¹ ст. 57 ПКУ визначено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Також інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1¹.6 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.1¹.7 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

«Пульс» – сервіс, який працює для платників податків

Сервіс «Пульс» ДПС України у постійному режимі приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання стосовно неправомірних дій, бездіяльності або можливих корупційних проявів з боку посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів Державної податкової служби.

Заявники можуть надавати інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши в інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», або надіслати відповідну інформацію на електронну адресу: [email protected].

До уваги платників, які мають пільги щодо сплати земельного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно із ст.ст. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Отже, не звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або мають земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню.

Про перерахунок суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Норми встановлені п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 256.11.2 п. 256.11 ст. 256 ПКУ сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли:

► загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відс.;

► фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.

Підпунктом 256.11.3 п. 256.11 ст. 256 ПКУ встановлено, що суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перерахунок рентної плати за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів здійснюється також у разі:

а) виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені під час проведення матеріальної і грошової оцінки лісосік, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, відпущених за лісорубними квитками або лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та ставок рентної плати, а також виправлення арифметичних помилок, допущених під час підрахунків;

б) анулювання лісорубного та/або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання або видачі дубліката лісорубного квитка та/або лісового квитка перерахунок рентної плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума рентної плати повністю сплачується до відповідних бюджетів;

в) надання лісокористувачеві відстрочки:

• на заготівлю деревини - сума рентної плати за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відс. незалежно від строку, на який надано відстрочку;

• на вивезення деревини - сума рентної плати за невивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відс. за кожний місяць відстрочки;

г) додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на три місяці. При цьому лісокористувачем сума рентної плати за обсяг невивезеної вчасно деревини збільшується на 5 відс. за кожний місяць відстрочки.

Сплата податку на нерухомість юрособою – нерезидентом – власником об’єктів житлової (нежитлової) нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні (п.п «а» і «б» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою.

Процедури взяття на облік іноземних юридичних осіб – нерезидентів визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), відповідно до розділу ІІ якого, в залежності від обраного варіанту реєстрації, на обліку в контролюючому органі, як платник податків перебувають, зокрема:

► іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія), у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розділу IV Порядку № 1588;

► нерезиденти, у разі взяття їх на облік відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку № 1588 (крім дипломатичних місій);

► постійні представництва нерезидентів на території України, у разі взяття їх на облік згідно з п. 5.5 розділу V Порядку № 1588.

При цьому, абзацом третім п.п. 1 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Разом з тим, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 глави 24 розділу І ЦКУ).

Отже, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

► самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

► через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

До уваги ФОП – платників єдиного податку другої – четвертої груп!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми встановлені пунктами 1 і 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18 фіскального чека).

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.

Норми встановлені п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua).

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=aq606khOuYM).

Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Обчислення суми екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ.

Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу до контролюючих органів – обов’язок роботодавця

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Норми встановлені Порядком № 413.

Чи повідомляються контролюючі органи про зміну засновників юрособи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

► інформація органів державної реєстрації;

► документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Норми визначені п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, й про перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 9.2 розділу IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, слід зазначити, що інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється тільки за наявності ліцензії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

У заяві обов’язково зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (оптова торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом ліцензування – ДПС. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. (ст. 16 Закону).

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Отже, ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається за заявою суб’єкта господарювання, яка може бути подана особисто або уповноваженою особою заявника, чи надіслана рекомендованим листом.

Лікарняний, виплачений ФОП Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Норми визначені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).

Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 ПКУ.

Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізичних осіб.

Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України не включається до доходу ФОП проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб ПДФО регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) ФОП Фондом соціального страхування України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а Фонд соціального страхування України є податковим агентом щодо такого доходу.

Деякі особливості процедури оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Норми встановлені п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАСУ).

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами (частина перша ст. 122 КАСУ).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя ст. 122 КАСУ).

Так, відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) становить 1095 днів із дня отримання такого рішення якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.

Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржується в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів через додатки служб з організації кур’єрської доставки

Електронна торгівля – господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 2 ст. 3 Закон України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон 675)).

Інтернет-торгівля – це електронна торгівля, внаслідок якої товари реалізують дистанційним способом посередництвом інтернет-магазину.

Інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 ст. 3 Закону № 675).

Покупець повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чеку, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар (п. 11 ст. 11 Закону № 675).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю з зазначенням в них місця торгівлі (ст. 15 Закону № 481).

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (ч. 38 ст.15 Закону № 481).

УВАГА!

Місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз.14 ст. 1 Закону № 481).

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)).

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

► застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (ст. 3 Закону № 265).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зобов’язані мати відповідну ліцензію, а суб’єкти, які здійснюють інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку, використовуючи мобільний додаток для отримання та виконання доручень користувачів (споживачів) щодо придбання та доставки замовлень не зобов’язані мати відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Крім цього, продавці (реалізатори), повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15³ Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, особами, які не досягли 18-річного віку, у невизначених для цього місцях торгівлі, тощо.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід, отриманий фізособою – резидентом, від продажу рухомого майна?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми встановлені п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ.

Ставка збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотка.

Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу рухомого майна відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Норми встановлені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами і доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (ст. 3 Закону № 265).

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Пунктами 1 та 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Отже суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі (у т.ч. якщо розрахунки здійснюються через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Визначення дати отримання доходу платником єдиного податку третьої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу платників єдиного податку третьої групи, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Норми встановлені п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

Особа з інвалідністю І або ІІ групи має право на підвищену ПСП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що надання податкових соціальних пільг (ПСП) передбачено ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ встановлено, що будь-який платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

З урахуванням норм п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, для такого платника ПДФО, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, який є, зокрема, особою з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п.п. «б» п.п. 169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ).

Підпунктом 169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Отже, особа з інвалідністю І або ІІ групи має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП, у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, якщо розмір отриманого протягом місяця доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування ПСП.

Особа з інвалідністю І або ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на ПСП у розмірі 200 відсотків суми пільги, якщо розмір отриманого доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування ПСП.

Амортизації у податковому обліку основних засобів, безоплатно отриманих платником податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.2 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

● вартість гудвілу;

● витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

● витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток.

Відповідно до п. 22 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пунктом 4 НП(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нормами НП(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням вищевикладеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку на прибуток, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Не отримано квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/ РК в ЄРПН: дії платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (далі – ПН), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування (далі – РК) до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.Датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), ПН/РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п.п. 200¹.3, 200¹.9 ст. 200¹ та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.

Після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

► відповідності ПН/РК затвердженому формату (стандарту);

► чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника ПДВ таких ПН/РК;

► дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;

► наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;

► наявності суми ПДВ відповідно до п.п. 200¹.3 і 200¹.9 ст. 200¹ ПКУ (для ПН/РК, що реєструються після 01 липня 2015 року);

► факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК з такими ж реквізитами;

► наявності підстав для зупинення реєстрації ПН/РК.

Норми визначені п. 12 Порядку № 1246.

З метою отримання зареєстрованих ПН/РК платник ПДВ складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пункти 21 та 22 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Пунктом 25 Порядку № 1246 встановлено, що платник ПДВ через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК.

За чотири місяця поточного року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло на 2 млрд 225,7 млн грн більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень - квітень 2021 року склали 9 млрд 608,7 млн грн, що на 2 млрд 225,7 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 5 млрд 809,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 832,6 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 1 млрд 488,8 млн грн, що на 762,4 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. За чотири місяця поточного року спрощенці області сплатили 1 164,5 млн грн, що майже на 152,0 млн грн більше рівня 2020 року.

Алгоритм розрахунку податкової знижки за витратами у 2020 році на пожертвування неприбутковим організаціям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Нормами п. 11 підрозділу 1 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду України, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:

1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,– обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:

- суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;

- суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;

3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).

Про електронні сервіси ДПС під час брифінгу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє. Днями заступник начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ключник Марина під час брифінгу для місцевих ЗМІ розповіла про електронні сервіси ДПС та наголосила на актуальності даного формату відносин з платниками податків. «Сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до служби. Електронні сервіси – це зручність, надійність та захищеність!» - наголосила податківець.

Щодо податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ).

Відповідно до ПКУ податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на: навчання; отримання доступного житла за державними програмами; оплату допоміжних репродуктивних технологій; відсотки за іпотечним кредитом; внески на благодійність; страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя; пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Для отримання знижки необхідно: заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи (далі – Декларація); у Декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму ПДФО до повернення. Після отримання Декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.

Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2020 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2021 року включно. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Щодо офіційної зарплати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що виплата заробітної плати у «конвертах» - це поширений спосіб ухилення від сплати податків. Роботодавці зобов’язані ставитися до цього питання відповідально. Наголошуємо на неприпустимість виплати «тіньової» зарплати та закликаємо роботодавців не порушувати законодавство. Не варто забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків і зборів є грубим порушенням законодавства про працю в Україні, яке підпадає під адміністративну та кримінальну відповідальність.

Сервіс «Пульс»– це один із інструментів боротьби з корупцією в органах ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0 800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.

Рентна плата за спеціальне використання води

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

– первинні водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

– суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей цієї статті під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

– для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

– для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Питання щодо податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участю начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тихоненко Інни відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», де обговорювались питання щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Питання 1: Доброго дня, хто саме є платниками ПДФО?

Відповідь 1: Доброго дня. Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями платниками ПДФО є: - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент.

Питання 2: Вітаю. Поясніть, будь ласка, як оподатковуються доходи у формі заробітної плати?

Відповідь 2: Доброго дня. Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) із змінами та доповненнями під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Питання 3: Вітаю. Нагадайте, які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь 3: Доброго дня. Відповідно до п. п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

Щодо платників екологічного податку

Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.