Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

2021-05-26 08:40 181 Нравится

До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин!

Щодо середньої митної вартості імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України повідомляє, що середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України з 01.04.2021 по 30.04.2021 складає 7 178,2714 грн/тис. куб. метрів або 256,7565 дол. США/тис. куб. метрів.

Яким чином у Додатку 1 до Розрахунку після закінчення строку його подання, провести коригування сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75495.html?fbclid=IwAR1htgCA6bClmdvocZIB_O3Zt1j4e7_HtEj8Rijy3e5LcFJ_A9PYSo-X4II повідомила.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розділу V Порядку.

Згідно з п. 5 розділу V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розділу V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розділу V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розділу V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розділу V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розділу V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розділу IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розділу V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розділу V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розділу V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розділу V Порядку).

Мінекономіки: Роз’яснення щодо встановлення максимальної торгівельної надбавки на бензини автомобільні та дизельне паливо

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2021 р. № 474 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» запроваджено встановлення максимальної торгівельної надбавки на бензини автомобільні та дизельне паливо.

Дія цієї постанови поширюється на автомобільні бензини та дизельне паливо, включені до Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», а саме на: бензин марки А-92, бензин марки А-95 та дизельне пальне

Вимоги до автомобільних бензинів та дизельного палива, у тому числі щодо їх позначення (маркування), визначено Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 р. № 927, відповідно до якого позначення (маркування) «брендового преміального» пального з покращеними показниками якості може включати торгову марку (товарний знак).

Таким чином, під встановлення максимальної торгівельної надбавки не підпадає «брендове преміальне» пальне з покращеними показниками якості та позначення (маркування) якого включає певну торгову марку (товарний знак), що пропонується на автозаправних станціях для автомобілів преміум сегменту за вищою ціною, ніж соціально значуще пальне.

Для українських банків встановлено перехідний період для складання та подання фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі XBRL

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що Національний банк України (далі – НБУ) на офіційному сайті за посиланням https://bank.gov.ua/ua/news/all/dlya-ukrayinskih-bankiv-vstanovleno-perehidniy-period-dlya-skladannya-ta-podannya-finansovoyi-zvitnosti-za-mijnarodnimi-standartami-v-yedinomu-elektronnomu-formati-xbrl повідомив.

НБУ встановив перехідний період для забезпечення формування та подання банками фінансової звітності на основі таксономії за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі.

Регулятор розуміє, що подання фінансової звітності за міжнародним стандартом XBRL потребує часу, досвіду та поступового упровадження. Саме тому виникла потреба встановлення перехідного періоду.

Банкам подовжено до 31 грудня 2021 року строк подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за 2020 рік, проміжної звітності за I квартал 2021 року, за перше півріччя 2021 року та за дев’ять місяців 2021 року, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.

Національний банк не застосовуватиме до банків заходів впливу упродовж 2021 року за порушення строків подання фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.

Такі зміни затверджені постановою Правління Національного банку України від 13 травня 2021 року № 39 «Про складання та подання фінансової звітності на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі».

Постанова набирає чинності з 15 травня 2021 року та діє до 31 грудня 2021 року.

Довідково

Таксономія фінансової звітності – склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю, а також взаємозв’язків між ними та іншими елементами таксономії.

XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – "розширювана мова ділової звітності") – це відкритий стандарт обміну діловою інформацією. У західних країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, подається таблиця даних платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ФОП - платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Норми встановлені ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець (ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Чи необхідно облаштовувати витратоміри-лічильники на кожному місці відпуску пального наливом з транспортного засобу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 230.1.5 ст. 230 Податкового кодексу України транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Водночас, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Разом з цим, згідно з підпунктом «в» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом повинні бути облаштовані транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які: призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у підпункті «б» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землях, що перебувають у власності або користуванні замовника для визнання операції із заправлення пальним за договорами підряду такими транспортними засобами власним споживанням пального.

До 10 червня 2021 року платники мають можливість скористатись процедурою по списанню пені та штрафів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23.

Нагадуємо, що положення вищезазначеного пункту не застосовується щодо:

● великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

● осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

● осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

● банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

● осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

● осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом, а саме до 10 червня 2021 року.

Заяву платника має бути оформлено датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ (10.12.2020).

Заяви подаються платником до головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу (з урахуванням відкритих ІКП). У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ, по декількох платежах, які адмініструються у різних головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають. Про відмову у застосуванні пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платників необхідно повідомляти протягом п’яти днів з дати реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у головному управлінні ДПС. Відмова має бути аргументованою та містити усі зауваження для їх можливого оперативного врегулювання платником податків.

На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 887,9 млн гривень

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 6 млрд 184,3 млн гривень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

За її словами, цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 887,9 млн гривень.

У квітні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 740,1 млн грн, що на 437,8 млн грн. більше ніж у квітні минулого року.

Фахівці ГУ ДПС приділяють значну увагу контролю за дотриманням суб’єктами господарювання своєчасної сплати єдиного соціального внеску. Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це –соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.

Як перевірити акцизну марку та встановити легальність походження алкоголю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

На вебпорталі ДПС можна перевірити марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тобто встановити легальність походження алкогольного напою.

Марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі – QR-код) та лінійний штрих-код (далі – штрих-код). Це передбачено пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб – підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків, та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

Перевірити акцизну марка можна за допомогою електронного сервісу «Пошук акцизної марки», який працює за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

Під час сканування мобільним пристроєм QR-коду, який нанесено на марку акцизного податку, здійснюється посилання на веб-ресурс https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark для миттєвої перевірки марки.

У разі неможливості зчитування QR-коду за суб’єктивними причинами (розірвано код, зам’ято тощо), інформацію можна перевірити в ручному режимі. Для цього на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Електронний кабінет» необхідно вибрати розділ «Реєстри» – «Пошук марки акцизного податку».

У полі «Вид марки» обираємо значення «Нового зразка» для марки, яка містить QR-коду (тобто нового зразка, що запроваджений з 01.05.2020).

У полі «Серія марки» зазначаємо серію марки, яка складається з комбінації чотирьох великих літер англійського алфавіту.

У полі «Номер марки» зазначаємо номер марки, який складається з шести цифр.

Далі кнопка «Пошук».

Після чого висвітлюється назва суб’єкта господарювання та його код ЄДРПОУ, якому було видано зазначену одиницю марки акцизного податку.

Цей електронний сервіс дозволяє громадянам не тільки перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, але й надає можливість здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.

Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування при ліквідації контрольованих іноземних компаній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 256 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію (УПК) щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи».

У чому суть?

Консультація надає відповідь на низку запитань, зокрема, щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором доходів від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, отриманого фізичною особою за звітні періоди до 31 грудня 2020 року (включно), до 31 грудня 2021 року(включно) та починаючи з 1 січня 2022 року.

Документ роз’яснює, що доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) таких компаній у періоді з 1 січня до 31 грудня 2020 року (включно) платником податків – фізичною особою, яка належить до категорій осіб, визначених пунктами 1 та 2 пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника ПДФО за 2020 звітний (податковий) рік. Зазначені доходи мають бути відображені у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік фізичної особи – одержувача доходу, однак не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором, а фізична особа – одержувач таких доходів не звільняється від нарахування на підставі зазначеної Податкової декларації, утримання та сплати (перерахування) збору до бюджету.

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Кабінет Міністрів України підтримав зміни щодо спрощення роботи з ПРРО суб’єктам господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що Рішенням Уряду затверджено зміни до низки нормативних актів щодо реалізації фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО) для різних та окремих сфер застосування.

Для спрощення роботи з ПРРО суб’єктам господарювання надається можливість застосування в ПРРО разом з кваліфікованим електронним підписом удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки (як спрощеного варіанту) для оформлення розрахункових документів та передачі їх до фіскального сервера ДПС.

Також забезпечується можливість здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів через ПРРО (наразі такі операції доступні тільки для класичних РРО).

Відповідні зміни внесені до постанов КМУ від 2 березня 2016 р. № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування» та від 18 лютого 2002 р. № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування».

Нагадаємо, запровадження ПРРО стало важливою передумовою для детінізації економіки, забезпечення належного обліку фактично отриманих доходів, сплати податків, а також способом встановлення рівних конкурентних умов для сумлінних платників податків.

Про оподаткування ПДФО роялті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (18 відсотків).

Норми встановлені п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПКУ

Згідно з п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Довідково: роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Норми визначені п.п. 14.1.225 п. 14.ю1 ст. 14 ПКУ.

Передача майна в оперативний лізинг (оренду): ПДВ на вартість майна та на суму лізингових (орендних) платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з:

► передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

► повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Норми встановлені п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, передача майна в оперативний лізинг (оренду), а також повернення такого майна його власнику не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Отже, при здійсненні платником ПДВ операцій з передачі майна в оперативний лізинг (оренду) об’єктом оподаткування ПДВ є вартість наданих послуг у межах договору лізингу (оренди), тобто, сума лізингових (орендних) платежів підлягає оподаткуванню в загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Визначення групи нематеріальних активів для придбаного права користування комп’ютерними програмами та КЕП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис (КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

За які земельні ділянки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:

► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

► не використовують працю найманих осіб;

► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Норми встановлені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. «а» частини третьої ст. 22 ЗКУ).

Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що громадянам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Громадянам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди, зокрема, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, ФОП – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки (не більше 20 гектарів), що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, земельний податок сплачується на загальних підставах.

Про сплату транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Норми визначені п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2, 3 розділу IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє відповідно до п.п. 3 п. 1 розділу ІІІ Положення № 822:

▼ довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

▼ довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

▼ довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № о податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Податковим кодексом України (ПКУ) передбачено, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн.

Заява за ф. № 5ДР подається через меню «ЕК для громадян»/«Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» приватної частини ІТС «Електронний кабінет».

Про виправлення помилки, що допущена при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Невиплачені нерезиденту проценти за кредитами/позиками, що зараховані в погашення зустрічних однорідних вимог, підлягають оподаткуванню

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Норми встановлені п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України відносяться проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Крім того, згідно з п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відс. у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Відповідно до частини третьої ст. 203 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Таким чином, доходи нерезидента у вигляді процентів за кредитами/позиками, що не виплачені нерезиденту, а зараховані в погашення зустрічних однорідних вимог, підлягають оподаткуванню за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів за кредитами/позиками сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між фізичними особами відповідно до норм ПКУ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) звертає увагу, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Норми встановлені ст. 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ст. 334 ЦКУ, тобто з врахуванням вимог ст. 745 ЦКУ при передачі набувачеві у власність нерухомого майна – з моменту державної реєстрації вказаного договору.

Отже, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням, зокрема нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.

Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) розглядається як продаж такого майна.

Нормами п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що сума ПДФО визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).

Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого ПДФО.

Про застосування ліцензій на імпорт/експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії.

Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

На Дніпропетровщині за результатами фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів нараховано майже 49,5 мільйон гривень

У Дніпропетровській області станом на 01.05.2021 діє 17 604 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберіганням пального по 7 405 суб’єктам господарювання, з них:

- 14 126 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (7 640 - алкогольні напої, 6 486 - тютюнові вироби) по 4 776 суб’єктам господарської діяльності;

70 ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (58 - алкогольні напої, 10 - тютюнові вироби, 2- рідини, що використовуються в електронних сигаретах) по 50 суб’єктам господарської діяльності;

27 ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів (25 алкогольні напої, 2 – тютюнові вироби) по 25 суб’єктам господарської діяльності;

604 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним по 101 суб’єкту господарської діяльності;

2 543 ліцензії на зберігання пального по 2 253 суб’єкту господарської діяльності;

230 ліцензій на право оптової торгівлі пальним по 221 суб’єкту господарської діяльності;

4 ліцензії на виробництво пального по 3 суб’єктам господарської діяльності.

«Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській з початку року проведено 86 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 72 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Загальна сума фінансових санкцій – 49 мільйонів 450,8 тисяч гривень»,- зазначила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

До уваги фінансових агентів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.

Службою внутрішніх доходів США повідомлено Державну податкову службу України про початок відкритого тестування в Міжнародній службі обміну даними (далі – МСОД) в межах підготовки до виконання положень Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

Важливі дати для тестування в МСОД:

- Кінцевий термін реєстрації: середа, 2 червня 2021 року, о 5:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (четвер, 3 червня 2021 року, о 00:00 за київським часом).

- Відкриття: понеділок, 7 червня 2021 року, о 8:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (вівторок, 8 червня 2021 року, о 03:00 за київським часом).

- Закриття: середа, 7 липня 2021 року, о 5:00 після полудня за літнім північноамериканським східним часом (четвер, 8 липня 2021 року, о 00:00 за київським часом).

Для отримання додаткової інформації про відкрите тестування в IDES скористуйтесь посиланням https://www.irs.gov/businesses/corporations/ides-testing-schedule.

Рекомендуємо усім фінансовим установам, які мають подавати звіт про підзвітні рахунки, зареєструватись у Міжнародній службі обміну даними (IDES) та взяти участь у відкритому тестуванні IDES. Для тестування пропонуємо підготувати і надіслати звіти, зокрема, але не виключно за 2020 рік.

Податковий борг, який не перевищує 6800 гривень, можливо врегулювати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема п. 12.

Так, змінами встановлено, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені цим Кодексом, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного п. 12 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

При наданні відстрочення згідно з п. 12 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ норми ст. 100 ПКУ не застосовуються.

ФОП, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами) звільняються від сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Норми встановлені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною 6.

Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Про порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ.

Норми визначені ст. 177 ПКУ.

Звітність з ПДВ у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Норми встановлені частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – Бюджетний кодекс).

Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розділом X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Нормами п. 10.13 розділу X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку № 1588 без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених п.п. 10.14 – 10.21 розділу Х Порядку № 1588;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588).

Починаючи з 01 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання), (основне місце обліку).

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 Бюджетного кодексу та п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588, є:

▼ юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України;

▼ відокремлені підрозділи юридичної особи;

▼ особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності, здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття па облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

Враховуючи вищевикладене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подання податкової декларації з ПДВ та сплата ПДВ здійснюється за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Нормами положень ПКУ встановлено, що процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Про порушення при реалізації підакцизної продукції можна повідомити на «Гарячу лінію ДПС»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/469940.html повідомила наступне.

Одним із дієвих заходів, спрямованих на очищення роздрібного ринку від контрафактної (контрабандної) алкогольної та тютюнової продукції, є притягнення суб’єктів господарювання (у тому числі громадян), які реалізують підакцизну продукцію з порушенням вимог діючого законодавства, до адміністративної та кримінальної відповідальності, з подальшим вилученням такої продукції.

Так, ДПС на постійній основі здійснює аналіз наявних баз даних, інформації висвітленої у засобах масової інформації, а також ретельно перевіряє факти, викладені у листах громадян, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, зверненнях народних депутатів та невідкладно вживає заходів щодо її відпрацювання шляхом організації та проведення контрольно-перевірочних заходів.

Особлива увага приділяється розгляду звернень громадян як основних споживачів такої продукції.

Враховуючи зазначене та особливості тіньового ринку підакцизної продукції, Державна податкова служба України запрошує громадян, які володіють інформацією щодо суб’єктів господарювання (адрес їх господарських об’єктів), які здійснюють реалізацію підакцизної продукції з порушенням вимог діючого законодавства (реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів: без застосування реєстратора розрахункових операцій, за відсутності марок акцизного податку, за цінами нижче ринкової та з ознаками фальсифікації тощо) повідомляти Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, або за телефоном «Гарячої лінії ДПС» 0800 501 007 та (044) 272 62 55).

З метою всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо у зверненнях за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

Не накопичуйте борги, зробіть звірку зі сплати податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє.

Державна податкова служба України запрошує платників податків пройти звірку зі сплати податків.

Така процедура дасть можливість платникам переконатися у відсутності заборгованості перед бюджетом, а у разі її наявності ­– запобігти подальшому накопиченню, вчасно сплативши борг.

Перевірити стан розрахунків з бюджетом громадяни можуть у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації (податкової адреси), або скориставшись електронними сервісами податкової служби: у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Також звертаємо увагу, що у разі якщо фізична особа – платник податків змінив особисті реєстраційні дані, а саме: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (податкову адресу) тощо, то такий платник зобов’язаний повідомити контролюючі органи про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма № 5 ДР) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5 ДРП).

На сьогодні існує два шляхи внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків шляхом подання Заяви за формою № 5 ДР:

- особисто або через законного представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу;

- засобами електронного сервісу «Електронний кабінет платника» на офіційному вебпорталі ДПС, з використанням кваліфікованого електронного підпису (адреса: https://cabinet.tax.gov.ua)

Заява за формою № 5 ДРП подається особисто або через законного представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання.

Зауважимо, що без оновлення своїх особистих даних фізична особа – платник податків надалі може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності, позбавляє себе можливості вчасно отримувати нагадування від податкових органів щодо обов’язкових податків, зборів (інших платежів) або наявності податкового боргу, що призведе до подальшого нарахування штрафних санкцій.

Щодо питань застосування РРО та програмного РРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє. Днями заступник начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ключник Марина прийняла участь у сеансі телефонного зв’язку «гаряча лінія», де відповіла на питання щодо застосування РРО та програмного РРО (далі – ПРРО). Питання 1: Доброго дня! Поясніть, будь ласка, яким чином можна передати чек покупцю при використанні ПРРО?

Відповідь 1: Доброго дня. Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року(зі змінами) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО можливо надіслати покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від продавця надходить SMS повідомлення. Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

Питання 2: Підкажіть, які електронні підписи потрібні для роботи з ПРРО?

Відповідь 2: Доброго дня. Для підписання всіх документів, які формуються програмним рішенням ПРРО, а саме направлення реєстраційних форм, відкриття (закриття) зміни, направлення фіскальних звітних чеків на фіскальний сервер та інші документи, необхідно застосовувати електронні підписи або печатки.

Питання надання електронного підпису (ЕЦП) та електронної печатки регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 05.10.2017. Якщо у платника податків, який планує використовувати ПРРО працює більше одного касира, то для відкриття/закриття зміни у ПРРО необхідно кожному касиру отримати електронний підпис. Інший варіант організації роботи – це отримання суб’єктом господарювання електронної печатки, яку при роботі з ПРРО може використовувати будь-який касир. На офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено необхідні роз’яснення та зразки заповнення документів. Питання 3: Які дії СГ, якщо він не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис? Відповідь 3: Якщо суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з ПРРО за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391801 (далі – Повідомлення J/F1391801) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391801 необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир». Водночас, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

За січень-квітень Правобережною ДПІ зареєстровано 212 РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує, що реєстрація реєстратора розрахункових операцій здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

За січень-квітень 2021 року Правобережною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано низку адміністративних послуг, серед яких (всього з початку року):

- реєстрація реєстратора розрахункових операцій – 212;

- реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 1085;

- реєстрація розрахункових книжок –41.

Рекомендуємо використовувати електронні сервіси ДПС для економії власного часу.

У Правобережній ДПІ відбувся семінар

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє. У Правобережній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено семінар для платників податків, у якому прийняла участь заступник начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ключник Марина. Під час заходу було розглянуто останні зміни у законодавстві, дотримання законодавчих вимог під час працевлаштування та реалізації права громадян на податкову знижку. Крім того, Ключник Марина висвітлила питання стосовно правильного заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» та наголосила на перевагах використання електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет». Під час семінару платники податків мали можливість задати свої питання та отримати відповіді на них. Учасникам заходу була розповсюджена власна друкована продукція.

Звертаємо вашу увагу щодо торгівлі та послуг без РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра ) нагадує платникам податків, що згідно з пунктом 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО або ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тож суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють один із вище перерахованих видів діяльності, при розрахунках готівкою, зобов’язані використовувати належним чином зареєстровані РРО або ПРРО. Щодо ветеринарних аптек та закладів ветеринарної медицини, то вони не належать до закладів охорони здоров’я людей, тож вимоги щодо застосування РРО або ПРРО з 01 січня 2021 року на них не розповсюджуються.

Уникнення подвійного нарахування ЄВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра ) інформує. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. З метою уникнення подвійного нарахування ЄВ особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі надання послуг відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію повідомлення про взяття її на облік в контролюючих органах як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за формою № 2-ЄСВ.

Повернення помилково сплачених коштів через електронний кабінет платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра ) інформує, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200-1.5 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку. При цьому платник податків має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)
Создать блог

Опрос

Как думаете, будет ли в ближайше время вторжение РФ в Украину?

Реклама