ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2021-05-24 08:42 109 Нравится

Про право громадян на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Право громадян на податкову знижку».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Який алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій?

Відповідь. Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку 18 відсотків.

Питання. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених на будівництво (придбання) доступного житла?

Відповідь. Для того щоб скористатися правом на отримання податкової знижки, платник податку – резидент подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Разом з тим, документами, пов’язаними з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, можуть бути:

договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла, укладеного між громадянином та регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»;

первинні документи (квитанція, фіскальний або товарний чек, прибутковий касовий ордер та інші), що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача).

Копії зазначених документів(крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Питання. Який термін подання платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи у зв’язку із застосуванням права на податкову знижку?

Відповідь. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Питання. Чи має право на податкову знижку ФОП, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?

Відповідь. Право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Питання. Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?

Відповідь. Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

розмір та сума податкової соціальної пільги;

сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Термін протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Актуальні питання оподаткування та новації в законодавстві під час зустрічі з представниками бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями відбулася зустріч начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова з представниками бізнесу.

Під час заходу він нагадав присутнім, що 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, а також звернув увагу, що 30 квітня 2021 року, відповідно до норм Податкового кодексу України, добіг до завершення термін обов’язкового подання громадянами декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та довів граничний термін сплати визначених у Декларації зобов’язань – 02 серпня 2021 року.

Крім того, податківець зупинився на праві громадян на податкову знижку і порядку її отримання та повідомив, що для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, останній день подання Декларації – 31 грудня 2021 року (включно).

Окремо розглянуто питання щодо новацій у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі –РРО).

«З 01 серпня 2020 року в Україні суб’єкт господарювання залежно від його потреб в своїй роботі може самостійно обирати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО (далі - ПРРО). Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові чеки. Також, фіскальні функції звичайного РРО і ПРРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків», - зазначив Федір Терханов.

До 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органагенного утворення та напівдорогого каміння.

У ході заходу доведено до присутніх, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX (далі – Закон № 1072) внесені зміни до Податкового кодексу України.

Так, змінами передбачено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Вказані зміни не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Також під час заходу розглядались питання легалізації заробітної плати, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань, роботи електронних сервісів ДПС України, одним з яких є антикорупційний сервіс «Пульс».

По закінченню зустрічі платникам податків надано друковану продукцію на податкову тематику.

Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП,

де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;

ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;

здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Розрахунок єдиного внеску роботодавцем, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 108).

Так, ст. 3 Закону № 108 визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону № 108).

Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Таким чином роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Однак роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Легалізація заробітної плати – крок до кращого майбутнього

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Важливою проблемою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту. Саме тому надзвичайно важливим є завдання повернути втрачені ресурси в економіку держави, що дасть можливість збільшити доходи громадян та спрямувати більше коштів на розбудову місцевих громад.

Пам’ятайте, що отримуючи заробітну плату в «конверті», ви позбавляєте майбутнього себе і своїх дітей.

Працівник, який отримує зарплату в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже – і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.

У зв’язку з тим, що з прихованої заробітної плати не здійснюються відрахування у Пенсійний фонд на рахунки працівників, вони, досягаючи пенсійного віку, одержують мінімальну трудову пенсію, що прирікає їх на вкрай низький рівень життя в старості.

Крім того, з обсягів зарплати, виплаченої в «конвертах», не сплачується податок з доходів фізичних осіб. Отже, зменшуються відрахування в бюджет, за рахунок яких утримуються заклади охорони здоров’я, освіти, культури, реалізуються соціальні програми тощо.

Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя для себе і своєї громади – вимагайте від роботодавцiв офiційного оформлення трудових вiдносин. Треба чітко усвідомити, що згода отримувати зарплату «в конвертах» може позбавити у майбутньому всіх соціальних гарантій. Роботодавцям слід пам’ятати, що легалізація заробітної плати – це надійний засіб залучення висококваліфікованих, порядних, не байдужих до майбутнього країни людей та ефективний спосіб боротьби із конкуренцією на ринку праці.

Питання оподаткування екологічним податком під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Дмитренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання оподаткування екологічним податком».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?

Відповідь. Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Питання. Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів?

Відповідь. Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПС України від 16.12.2011 № 258, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

Питання. Чи є об’єктом оподаткування екологічним податком тара (упаковка), в якій надходять імпортні товари, що підлягають митному оформленню і подальшій реалізації, у разі укладання із спеціалізованим підприємством договору про надання послуг із утилізації використаної тари (упаковки)?

Відповідь. Тара (упаковка), в якій надходять імпортні товари, що підлягають митному оформленню і подальшій реалізації суб’єктам господарювання та громадянам, не є об’єктом оподаткування екологічним податком за умови, що імпортером укладено зі спеціалізованим підприємством договір про надання послуг із збирання, заготівлі та утилізації відходів.

Разом з цим, у разі розміщення суб’єктом господарювання тари у спеціально відведених місцях чи на об’єктах, розміщених на власних територіях, сплачується екологічний податок.

Питання. Хто є платниками екологічного податку?

Відповідь. Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Питання. Чи є платниками екологічного податку СГ за розміщення відходів, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт?

Відповідь. Суб’єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт. Разом з цим, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

У ДПС обговорили питання покращення судової практики

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468320.html повідомила.

Перспективи оптимізації процедур супроводження судових справ у податковій сфері обговорили сьогодні представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена. Під час зустрічі представники РБО представили податківцям системний звіт «Як бізнесу домогтися виконання судових рішень в Україні», в якому виклали рекомендації щодо покращення роботи у цій сфері.

Так, зокрема, зазначалося про необхідність підвищення ефективності процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у тому числі за рахунок критичного оцінювання оскаржуваних рішень, прийнятих регіональними органами під час перевірок. Також пропонувалося коригувати адміністративну практику застосування окремих положень законодавства з урахуванням судової практики з аналогічних питань тощо.

У свою чергу фахівці податкової служби подякували за системний аналіз та відзначили, що питанню вирішення судових спорів у ДПС приділяється значна увага. Загалом перевага надається процедурі досудового врегулювання податкових спорів і до суду податківці звертаються у разі недосягнення компромісу. При цьому проводиться велика аналітична робота для збору доказової бази та, відповідно, ефективного захисту інтересів держави у судах.

Податківці систематично аналізують судову практику для застосування відповідних заходів для того, щоб в подальшому не виносилися рішення, які не відповідають діючому законодавству і в подальшому можуть бути програні у суді.

Представники Ради бізнес-омбудсмена, зокрема, відзначили покращення у роботі ДПС протягом останнього часу у сфері судової практики та висловили побажання збереження таких тенденцій і надалі.

Як зазначила заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, логіка запропонованих РБО системних рекомендацій щодо покращення ситуації добровільного виконання судових рішень на користь бізнесу – запровадити такий алгоритм діяльності ДПС у сфері супроводження судових справ, оскарження, які б не дали змоги змінити цей вектор в довгостроковій перспективі.

Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю у питаннях судової практики задля збереження досягнутого потенціалу та підвищення якості роботи в певних питаннях.

Олексій Любченко: Вирішальним є не ставки податків, а їх адміністрування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.

В Україні потрібно вирівняти податковий ландшафт та створити рівні умови для сплати податків. Про це заявив Голова ДПС України Олексій Любченко під час VIII Міжнародного податкового форуму – 2021.

За його словами, мова йде, перш за все, про оподаткування тих структур, стосовно яких були створені преференційні умови ведення бізнесу протягом 30-ти років існування держави.

Так, зокрема, на IV групі спрощеної системи оподаткування працюють більше 52 суб’єктів підприємництва з мільярдним обсягом доходів, які здійснюють діяльність у сфері рослинництва та тваринництва. При цьому вони сплачують фіксований сільськогосподарський податок та в десятки разів менше сплачують податку на додану вартість.

«Спрощена система – це, у першу чергу, підтримка малого та середнього бізнесу. Якраз мільярдери у цій класифікації менше за всіх сплачують податки. Вони навчилися ухилятися від оподаткування через різні механізми, починаючи від виводу коштів, преференційних режимів, заниження податку на прибуток тощо. При цьому малий бізнес сплачує в 10 разів більше, перебуваючи на тій же спрощеній системі. Оце і є викривлення податкового ландшафту», – розповів Олексій Любченко.

На його думку, таку ситуацію необхідно змінювати і важливим є, зокрема, відкриття персональних даних.

«Я як Голова ДПС докладу максиму зусиль для того, щоб відкрити персональні дані українців щодо сплачених податків. Мова йде не про отримані доходи, а саме про сплачені податки. Тоді ми дійсно вирівняємо податковий ландшафт», – підкреслив Олексій Любченко.

Він також відзначив, що бізнес краще сплачуватиме податки, коли буде чіткою та зрозумілою позиція стосовно ефективності витрачання бюджетних коштів. Це своєрідний мотиваційний елемент і при цьому дуже вагомий.

«Я особисто прихильник тієї думки, що вирішальним не є ставки податків. Я категорично не підтримую ідею збільшення ставок податків. Нам необхідна стабільність у цьому. Всі питання полягають саме в адмініструванні. Яскравим прикладом є податок на додану вартість. Ставка ПДВ не змінилася, але бізнес сплатив майже в 1,6 раза більше за 4 місяці цього року, ніж у минулому», – наголосив Олексій Любченко.

Очільник ДПС також розповів, що в податковій активно працюють над спрощенням звітності, розвитку сервісів для бізнесу.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468100.html

У квітні 16,4 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467888.html проінформувала, що у квітні 2021 року 16,4 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.

Серед найбільш популярних протягом останніх місяців наборів даних:

Реєстр платників єдиного податку – 4,7 тис. переглядів (28,4 %);

Реєстр платників податку на додану вартість – 3,6 тис. переглядів (22,0 %);

Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 2,9 тис. переглядів (18,0 %);

Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 1,8 тис. переглядів (11,0 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,0 тис. переглядів (6,0 %);

Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 0,9 тис. переглядів (6,0 %);

Реєстр неприбуткових установ та організацій – 0,4 тис. переглядів (2,3 %)

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської,Дніпропетровської, Київської, Львівської, Одеської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних,– Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Протягом поточного року платниками Дніпропетровського регіону

сплачено 185,7 млн грн акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У Дніпропетровській області станом на 01.05.2021 обліковується 6 071 платників акцизного податку, у тому числі:

- 5 625 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів;

- 339 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з пального;

- 74 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;

- 33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

«У січні – квітні 2021 року платниками Дніпропетровщини сплачено до бюджетів 185,7 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 4,2 млн грн; акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 7,3 млн грн; акцизного податку з роздрібної реалізації – 174,2 млн гривень», – зазначила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

З інформацією про видані, призупинені та анульовані ліцензії можна ознайомитися на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС за посиланням https://dp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy/.

Проведено засідання Ресурсного комітету Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра повідомляє, днями, відбулося засідання Ресурсного комітету Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Ресурсний комітет).

У заході прийняли участь представники ГУ ДПС: в. о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб Тетяна Копильченко, начальник управління інформаційної взаємодії Манушак Осипова та заступник начальника відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління податкового адміністрування юридичних осіб Ірина Мірошниченко.

Під час засідання розглядались питання адміністрування екологічного податку та рентної плати за надра.

Представники ГУ ДПС окреслили проблеми, які виникають під час адміністрування екологічного податку та рентної плати.

У ході обговорення проблемних питань членами Ресурсного комітету Громадської ради при ГУ ДПС запропоновані шляхи їх вирішення.

Окремо зупинилися на взаємодії та співпраці ГУ ДПС з іншими органами виконавчої влади, які відповідають за екологію у Дніпропетровському регіоні.

На засіданні також обговорювались та вирішені інші питання щодо діяльності Ресурсного комітету Громадської ради при ГУ ДПС.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь у нараді по комплексному вирішенню питань у сфері незаконного використання земель

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулася нарада щодо утворення робочої групи для опрацювання та комплексного вирішення питань у сфері незаконного використання земель та організації проведення заходу «Урожай» на території Дніпропетровської області.

У нараді прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Мазур Ольга та фахівці ГУ ДПС.

На засіданні розглядались питання, пов’язані із незаконним використанням земель у Дніпропетровській області.

Мета операції «Урожай» – виявлення та запобігання використанню схем ухилення від оподаткування суб’єктами, що здійснюють діяльність у галузі сільськогосподарського виробництва.

Заходи у рамках операції «Урожай» направлені на виявлення тіньових користувачів землі, максимальне залучення до декларування отриманих доходів, підвищення рівня виплати заробітної плати і як результат – збільшення сум надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Підбиваючи підсумки роботи, присутні підкреслили, що кінцева мета спільних заходів у напрямку комплексного вирішення питань у сфері незаконного використання земель та організації проведення заходу «Урожай» на території Дніпропетровської області – це наповнення, перш за все, скарбниць місцевих громад, а цьому сприяє упередження схем ухилення від оподаткування, легалізація заробітної плати, розширення кола офіційно працевлаштованих сільськогосподарських працівників та створення нових робочих місць.

Глава держави підписав закони щодо пільгового

розмитнення автомобілів з європейськими номерами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби» від 15 квітня 2021 року № 1402-ІХ (далі – Закон № 1402).

Також Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ (далі – Закон № 1403).

Ці закони, ухвалені Верховною Радою 15 квітня 2021 року, тимчасово спрощують механізм розмитнення імпортованих з Європи автомобілів, а також сприяють захисту довкілля від шкідливих викидів.

Згідно з документами, вживані автомобілі з європейською реєстрацією, старші п'яти років, які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.

Сума акцизного податку залежатиме від віку автівки, об’єму та типу двигуна й не залежатиме від її вартості.

Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро, і в більшості випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро.

Такі автомобілі тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом.

За пільговим механізмом може бути розмитнений один автомобіль однієї категорії одного власника.

На пільгове митне оформлення дається 180 днів з моменту набрання чинності законами. Учасники АТО/ООС матимуть змогу скористатися пільговим розмитненням протягом 270 днів.

Під дію цих законів не потрапляють транспортні засоби, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» й вище, походять з держави-окупанта (держави-агресора) або ввезені з тимчасово окупованої території України.

Закони набирають чинності з наступного дня після опублікування та вводяться в дію через один місяць з дня набрання чинності.

Інформацію розміщено на сайті офіційного представництва Президента України за посиланням

https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakoni-shodo-pilgovogo-rozmitnennya-68413

Довідково: закони № 1402 та № 1403 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 14.05.2021 і вони набрали чинності 15.05.2021, введення в дію – 15.06.2021

Визначення операцій з постачання товарів/послуг,які вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми визначені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Сервіс «Пульс» приймає звернення

фізичних осіб та суб’єктів господарювання цілодобово

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що сервіс «Пульс» від ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб ДПС (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, на період карантину з 8.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5» , та з 18.00-до 8.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.

Особливості врахування критерію щодо розміру доходу та зарплати платником податку на прибуток при застосуванні ставки податку 0 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.

Отже, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

До уваги платників, які мають пільги щодо сплати земельного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно із ст.ст. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Отже, не звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або мають земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню.

У платника перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів: чи збільшується розмір екологічного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Норми встановлені п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

За порушення у сфері виробництва та обігу спирту,

алкоголю та тютюну донараховано 175,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Протягом І кварталу 2021 року підрозділами контролю за підакцизними товарами ДПС проведено 1528 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За результатами перевірок виявлені порушення законодавства, застосовано фінансові санкції та донараховано акцизного податку на суму 175,5 млн гривень.

За безліцензійну діяльність у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб’єктів господарювання застосовано фінансових санкцій на суму 68,4 млн гривень.

До платників податків, які здійснювали виробництво, реалізацію та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, без марок акцизного податку або з підробленими марками застосовано фінансових санкцій на суму 73,8 млн гривень.

До суб’єктів господарювання, що здійснювали продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни, тютюнові вироби за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на таку продукцію, застосовані фінансові санкції на суму 2,8 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

На Дніпропетровщині в рамках протидії ринку нелегального обігу алкогольних напоїв за результатами фактичних перевірок застосовано фінансових штрафних санкцій на суму 37,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Фахівцям Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року в рамках протидії ринку нелегального обігу алкогольних напоїв проведено 107 фактичних перевірок, застосовано фінансових штрафних санкцій на суму 37,5 млн гривень.

В ході проведення перевірок припинено діяльність цехів з виробництва фальсифікованих алкогольних виробів, виготовлених з недоброякісної сировини на території Дніпропетровській області, а також було встановлено факт реалізації елітної горілчаної продукції контрабандного походження.

У результаті проведення відповідних заходів було вилучено продукцію на загальну суму 1,9 млн грн та складено 11 протоколів про адміністративні правопорушення за ст.164 КУаП на загальну суму 761 тис. гривень.

ГУ ДПС продовжує роботу направлену на протидію незаконному обігу алкогольних напоїв.

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до розділу II Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Державній казначейській службі України.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 421 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Платникам податків про застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності у період дії карантину

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Норми встановлені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Поряд з цим, п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:

▼ порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

▼ відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

▼ порушення вимог законодавства в частині:

● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються.

Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.

У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Роботодавець зобов’язаний повідомити ДПС

про прийняття працівника на роботу до її початку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП) роботодавець зобов’язаний повідомляти орган податкової служби про прийняття працівника на роботу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу (Повідомлення) необхідно подати до початку роботи, але після видання наказу про прийняття на роботу.

Повідомлення подається одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомлення можливо подати за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платником податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Після виконання зазначених дій відкривається бланк Повідомлення, який роботодавець заповнює на основі власних даних, зберігає та відправляє до ДПС. Підтвердженням прийняття Повідомлення буде надходження квитанції № 2, в якій зазначається результат обробки.

Суму орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку) внутрішньо переміщена особа має право включити до податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Платник ПДФО має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

► не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

► не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

У разі зміни найменування або адреси господарської одиниці,

де використовується ПРРО, здійснюється його перереєстрація

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розділу II Порядку № 317).

Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розділу V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розділу II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Чи має право суб’єкт господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.п.14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Разом з тим, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 153 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв.

Отже, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

Наталія Рубан: Контроль обігу пального – в пріоритетах діяльності ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.

Як покращити прозорість ринку підакцизної продукції, зокрема, у сфері обігу пального обговорили під час зустрічі представники ДПС та Нафтогазової асоціації. За словами Першого заступника Голови ДПС Наталії Рубан, сьогодні ДПС посилює контроль за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку пального.

Так, зокрема, у 2021 році підрозділами податкового аудиту з метою запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють торгівлю пальним, проведено 753 фактичні перевірки АЗС (або приблизно кожну десяту АЗС). До суб’єктів господарювання застосовано 372 млн грн штрафних (фінансових) санкцій. Перевірки окремих трейдерів також передбачені у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

За словами Наталії Рубан, податківці ретельно перевіряють факти порушень, які надходять до ДПС від Асоціації та інших відомств, однак через мораторій на проведення перевірок не можуть застосувати повний спектр необхідних для цього ресурсів.

Водночас, на її думку, вирішити ситуацію з нечесною конкуренцією на ринку не можна лише одними контрольно-перевірочними заходами.

«Податкова служба – це сервісний орган, який адмініструє податки, і ми прагнемо до створення таких правил, щоб ринок був прозорим. Зупинити рух тіньової продукції не можливо лише перевірками, потрібні системні зміни, перш за все, у законодавстві. І над цим ми маємо працювати спільно з усіма зацікавленими інституціями», – наголосила Перший заступник Голови ДПС.

У свою чергу президент «Нафтогазової асоціації України» Неля Привалова зазначила, що Асоціація готова долучитися до цієї роботи спільно з податковою службою та надавати експертну допомогу задля встановлення чесних правил гри на ринку пального та уникнення викривленої конкуренції.

Представники ДПС відзначили допомогу Асоціації у викритті фактів порушень, зокрема, щодо функціонування АЗС та НПЗ, які функціонують з порушенням діючого законодавства.

На думку Наталії Рубан, одним із способів вирішення такої ситуації є удосконалення системи автоматичного адміністрування обігу підакцизної продукції, над чим в ДПС наразі активно працюють.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Євген Олейніков: Взаємодія ДПС

та новоствореного БЕБ має стати системною

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468777.html повідомила, що взаємодія Державної податкової служби України та новоствореного Бюро економічної безпеки має перетворитися на систему, коли державний контроль, який забезпечує ДПС, і правоохоронні зусилля з боку БЕБ будуть органічно доповнювати один одного. Саме таким чином можна досягти найвищої ефективності діяльності як Бюро, так і податкової служби. Таку думку висловив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час Міжнародної науково-практичної конференції «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України».

За його словами, при взаємодії з Бюро ДПС готова не тільки до того, щоб бути постачальником інформації, але й разом реалізовувати комплексну роботу по тих напрямах, які потребують найбільшої уваги.

«Зараз наша взаємодія з БЕБ буде будуватися, у першу чергу, на тому, щоб за рахунок свого системного бачення економічних процесів, а ми маємо сьогодні таке бачення, допомогти Бюро визначити найбільш небезпечні прояви економічних злочинів», – зазначив Євген Олейніков.

Як відзначив заступник Голови ДПС, досвід роботи податкової служби за останній рік наочно продемонстрував, що для того, аби змінити ситуацію зовсім не обов’язково намагатися виявити кожне порушення і по кожному з них прийняти рішення. Достатньо визначити критичні точки і використати їх, у тому числі, як сигнал для бізнесу. Тоді бізнес починає в цілому змінювати свою поведінку, що позитивно позначається, зокрема, і на доходах державного бюджету.

«Дуже важливо, щоб робота з використанням того доволі потужного арсеналу, який сьогодні передбачається для БЕБ, була якраз продовженням і розширенням цього напряму. Щоб БЕБ перетворилося на той орган, який зможе реалізувати цю проєкцію державного контролю, державної протидії економічній злочинності саме на тих критичних точках фокусу, приклад впливу на які дасть сигнал всьому бізнесу», – впевнений Євген Олейніков.

Така діяльність, на думку заступника Голови ДПС, свідчитиме про те, що, по-перше, держава більше не допустить недоброчесної конкуренції за рахунок ухилення від сплати податків. Друге, що пріоритетом БЕБ є саме протидія економічній злочинності, а не здійснення загального тиску на бізнес. І третє, надасть розуміння того, що порушення законодавства рано чи пізно матиме більш негативні наслідки, що нівелюють усі ті переваги, які тимчасово отримує особа, порушуючи законодавство у сфері економічної діяльності.

Євген Олейніков також розповів, що в ДПС створено Департамент податкових розслідувань, який не є правоохоронним підрозділом. Його основна функція – системна аналітика, спрямована на те, щоб зрозуміти той чи інший механізм несплати податків, визначити вразливі точки та ефективно їх відпрацювати. На сьогодні така робота здійснюється або самостійно, або із залученням правоохоронних органів. Дієва взаємодія з БЕБ дозволить значно посилити цей напрям і досягти високої результативності для обох відомств.

Послугами ДПС на Порталі Дія вже скористались понад 5 млн осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до вдома, що завдяки спільній ефективній роботі Міністерства цифрової трансформації та Державної податкової служби сервіси податкової стають доступними громадянам та фізичним особам – підприємцям на двох платформах: в електронному кабінеті платника та на Порталі Дія. Сервісами користуватись просто та зручно – буквально у два кліки.

Так, комплексною послугою реєстрації дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини «єМалятко» вже скористались 96 тис. осіб.

Послугу реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше «ID14» отримали 78 тис. осіб.

Також популярною стала комплексна послуга «Цифровий РНОКПП» –цифрове відображення у мобільному застосунку ДІЯ документа, що засвідчує реєстрацію особи в ДРФО. Цією послугою вже скористались 4,9 млн осіб.

Реалізовано проєкти, за допомогою яких на порталі та в застосунку «Дія» в розділі «Мої податки» стають доступними послуги:

- сплата податків,

- подання декларацій для ФОП, що перебувають на спрощеній системі оподаткування,

- отримання довідки про доходи та сплачені податки,

- відображення податкових даних платника та стану його розрахунків з бюджетом.

На найближчий час заплановано реалізувати через застосунок Дія наступні проєкти:

- для фізичних осіб – реєстрація в ДРФО та внесення змін, е-Резидентство, сплата податків, отримання даних стану розрахунків з бюджетом;

- для бізнесу – делегування повноважень на підписання документів, е-ліцензії, взяття на облік окремих категорій платників податків, отримання даних стану розрахунків з бюджетом, перевірка акцизної марки та чеку;

- в рамках експериментального проєкту через Портал «Дія» перевести надання біля 10 адміністративних послуг ДПС.

Ще одним великим проєктом Мінцифри з податковою, який планується запустити вже восени, – електронний акциз та електронна марка, що автоматизує та суттєво спростить процес замовлення, обліку акцизних марок для виробників та експортерів.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

У ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція

в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, присвячена застосуванню РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

У інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась Інтернет-конференція в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги.

Тема Інтернет – конференції присвячена застосуванню реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО).

Питання 1: Добрий день! У мене питання: яким чином здійснюється перереєстрація РРО?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п. 1 глави 3 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:

► реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;

► реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Згідно з п. 2 глави 3 розділу II Порядку у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

► реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

► реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

При цьому заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розділу II Порядку).

Разом з тим, п. 4 глави 3 розділу II Порядку встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

Питання 2: Вітаю! Хочу запитати, які товари суб’єкту господарювання необхідно реалізовувати через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?

Відповідь: Добрий день! Згідно з п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.

Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга ст. 67 МКУ).

Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Питання 3: Добрий день! Протягом якого терміну суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО?

Відповідь: Вітаю! Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

► РРО, а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

► ПРРО – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Питання 4: Вітаю! Яка послідовність дій має бути здійснена платником податків для реєстрації ПРРО?

Відповідь: Добрий день! Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Питання 5: Добрий день! Що таке фіскальний номер ПРРО?

Відповідь: Вітаю! Визначення поняття «фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій» встановлено Законом № 265.

Згідно із Законом № 265 фіскальний номер ПРРО – це унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації.

Питання 6: Добрий день! Чи необхідно реєструвати книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) на ПРРО?

Відповідь: Добрий день! Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

«Пульс» – сервіс, який працює для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

На телефон сервісу «Пульс» Державної податкової служби України платники Дніпропетровської області звернулися 295 раз з початку 2021 року. Усі звернення були уважно розглянуті, питання вирішені по суті та у встановлений законодавством строк.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС (далі – ГУ ДПС) – 160 звернень (54,3 %); щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 84 (28,5 %)», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Нагадаємо, що сервіс «Пульс» ДПС України у постійному режимі приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання стосовно неправомірних дій, бездіяльності або можливих корупційних проявів з боку посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів Державної податкової служби.

Заявники можуть надавати інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши в інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», або надіслати відповідну інформацію на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

Також, у січні – квітні ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 229 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 13 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

Очевидні переваги програмних РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що з 01.08.2020 запроваджено програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – програмні РРО) – це перший етап змін, передбачених законодавством щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

Програмне рішення від ДПС є доступним і на безкоштовній основі запропоноване для використання всім зацікавленим суб’єктам господарювання.

Перевагами програмних РРО є:

▼ вільний вибір для суб»єктів господарювання;

▼ відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);

▼ відсутність експертизи для комерційних програмних РРО.

▼ пристосованість для будь якого пристрою, що підтримує операційну систему WINDOWS.ANDROID

▼ онлайн реєстрація в контролюючому органі;

▼ виключно електронний документообіг.

ДПС організовано надання інформаційної підтримки (допомоги) платникам податків – користувачам програмних РРО та АРІ фіскального сервера.

Для цього продовжено роботу колцентру ДПС до 20 год. 00 хв., організовано роботу центрів обслуговування платників та кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у територіальних органах ДПС.

Крім того, в актуальному стані підтримується інформаційний банер «Програмні РРО», який знаходиться на вебпорталі ДПС, (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

У банері «Програмні РРО», зокрема розміщено перелік посадових осіб для взаємодії з платниками під час впровадження безкоштовного програмного рішення ДПС та перелік посадових осіб територіальних органів ДПС, відповідальних за надання консультацій щодо застосування та впровадження програмних РРО, форми програмних РРО та покрокова інструкція щодо заповнення цих форм.

Коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу.

Абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

► суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Слід зазаначити, що відповідно до п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Нормами п.п. 57.11.4 п. 57.1 ст. 57 ПКУ визначено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Також інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.11.6 п. 57.11 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.11.7 п. 57.11 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Про порядок проведення фактичної перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра інформує, що фактичною відповідно до норм ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.2 ст. 80 ПКУ).

Крім того, фактична перевірка може проводитись за наявності хоча б однієї з таких підстав:

► у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Тривалість проведення фактичних перевірок не має перевищувати 10 діб (п.82.3 ст.82 ПКУ).

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

► заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки (п.п. 82.3.1 п.82.3 ст.82 ПКУ);

► змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів (п.п. 82.3.2 п.82.3 ст.82).

За порушення термінів сплати грошового зобов’язання нараховується пеня

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Норми встановлені п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

● при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

● при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

● при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

З урахуванням п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується:

● у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);

● у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);

● у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);

● у разі прийняття рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Абзацом другим п.п. 129.3.41 п. 129.3 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань – у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов’язань.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПКУ).

Для отримання ліцензії на виробництво пального

платник подає до контролюючого органу пакет документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Норми встановлені з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

▼ копії засновницьких документів;

▼ документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право виробництва пального додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

▼ документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

▼ акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

▼ документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

▼ дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

▼ технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

▼ технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію, зокрема, на право виробництва пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

До уваги платників податку на нерухомість!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок на нерухомість сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухомість, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

До уваги платників рентної плати за користування надрами

для видобування корисних копалин!

Щодо середньої митної вартості імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Державна податкова служба України повідомляє, що середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України з 01.04.2021 по 30.04.2021 складає 7 178,2714 грн/тис. куб. метрів або 256,7565 дол. США/тис. куб. метрів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/469210.html

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ДПС розробляє цивільний підхід до розслідування

податкових правопорушень, – Євген Олейніков

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.

Про новий механізм боротьби з податковими правопорушеннями розповів заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час науково-практичної конференції «Податкові розслідування: нові виклики для України та зарубіжний досвід».

Як відзначив Євген Олейніков, питання, пов’язані з протидією та боротьбою зі складноструктурованими схемами з ухилення від оподаткування, зберігають свою актуальність і на сьогодні. З огляду на це в ДПС було створено Департамент податкових розслідувань, діяльність якого пов’язана саме з дослідженням комплексних схем з ухилення від сплати податків та зборів.

«Такий департамент стане тією інституційною одиницею, на яку покладено повноваження з комплексно-аналітичної діяльності по дослідженню найбільш актуальних та небезпечних моделей (схем) з ухилення від сплати податків та зборів. При цьому, зауважу, він не буде органом, який провадитиме кримінальне розслідування податкових правопорушень», – наголосив Євген Олейніков.

Метою роботи новоствореного підрозділу та кінцевим результатом – є збільшення податкової ефективності платників та підвищення рівня добровільної сплати податків за рахунок відмови від схем мінімізації платежів до бюджету.

Для цього вживатиметься комплекс дій податкового розслідування. Це – аналіз діяльності суб’єктів господарювання, виявлення ризиків ухилення від оподаткування, організація та контроль відпрацювання ризиків та супроводження результатів податкового розслідування.

Такі кроки дозволять впровадити цілісність процесів податкового розслідування як дієвого інструменту для підвищення податкової ефективності платників податків, збільшення надходжень до бюджету та виконання поставлених завдань.

Євген Олейніков, зокрема, наголосив, що під час створення підрозділу увагу було зосереджено на аналізі досвіду прогресивно орієнтованих розвинутих держав. Проаналізовано особливості функціонування органів (структурних підрозділів), які провадять аналітичну діяльність з виявлення моделей з ухиленню від оподаткування у таких державах як США, Австралія, Канада.

«ДПС розробляється підхід до цивільного розслідування податкових правопорушень, підкріплений належним законодавством, який буде економічно ефективним та забезпечуватиме оперативне стягнення несплачених податків», – підкреслив Євген Олейніков.

Протягом 1 кварталу поточного року Департаментом податкових розслідувань вже напрацьовано питань на загальну суму 7,3 млрд гривень.

У рамках конференції її учасниками було надано низку рекомендацій ДПС щодо функціонування підрозділу, які дозволять ефективно організувати його роботу, законодавчо врегулювати окремі питання та досягти максимального результату.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/469051.html

Узгодження спільних заходів щодо зменшення рівня незадекларованої праці – в онлайн форматі пройшло засідання робочої групи органів державної влади

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.

Днями, за ініціативою Управління з питань праці ГУ Держпраці в форматі онлайн пройшло засідання робочої групи стосовно узгодження спільних дій щодо зменшення рівня незадекларованої праці.

У засіданні робочої групи прийняв участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій та фахівці ГУ ДПС.

В Україні незадекларована праця – це одна зі складових тіньової економіки.

«Сьогодні Україна, яка свідомо зробила свій європейський вибір, оголосила «війну» такому негативному явищу, як отримання нелегальної заробітної плати. Виявляти факти незадекларованої праці, а саме: несвоєчасної та не у поновному обсязі оплати праці, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, не оформлення трудових відносин – важлива задача усіх державних органів.

І як показує практика, досить важко, виявити незадекларованих працівників не тільки у неформальному секторі, але й на підприємствах, які працюють офіційно. Разом з тим, нами вже напрацьовано певний досвід із встановлення таких фактів. Наша основна задача – сформувати план заходів на легалізацію і підтримку бізнесу», – зазначив Леонов Валерій.

Учасники наради дійшли згоди щодо необхідності створення всіх умов для легального бізнесу, який би сумлінно платив податки і збільшував кількість робочих місць в нашій області.

Протягом поточного року до Головного управління

ДПС у Дніпропетровській області надійшло

на розгляд 89 запитів на публічну інформацію

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

За січень – квітень 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 89 запитів на отримання публічної інформації, що на 23 запити менше, ніж у аналогічному періоді минулого року (112).

За наслідками розгляду запитів: 50 - задоволено, 37 – надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», 1 – на виконанні, 1– надіслано за належністю.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Яким чином у Додатку 1 до Розрахунку після закінчення строку його подання, провести коригування сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75495.html?fbclid=IwAR1htgCA6bClmdvocZIB_O3Zt1j4e7_HtEj8Rijy3e5LcFJ_A9PYSo-X4II повідомила.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розділу V Порядку.

Згідно з п. 5 розділу V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розділу V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розділу V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розділу V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розділу V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розділу V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розділу IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розділу V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розділу V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розділу V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розділу V Порядку).

Мінекономіки: Роз’яснення щодо встановлення максимальної торгівельної надбавки на бензини автомобільні та дизельне паливо

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра доводить до відома, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2021 р. № 474 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» запроваджено встановлення максимальної торгівельної надбавки на бензини автомобільні та дизельне паливо.

Дія цієї постанови поширюється на автомобільні бензини та дизельне паливо, включені до Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», а саме на: бензин марки А-92, бензин марки А-95 та дизельне пальне

Вимоги до автомобільних бензинів та дизельного палива, у тому числі щодо їх позначення (маркування), визначено Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 р. № 927, відповідно до якого позначення (маркування) «брендового преміального» пального з покращеними показниками якості може включати торгову марку (товарний знак).

Таким чином, під встановлення максимальної торгівельної надбавки не підпадає «брендове преміальне» пальне з покращеними показниками якості та позначення (маркування) якого включає певну торгову марку (товарний знак), що пропонується на автозаправних станціях для автомобілів преміум сегменту за вищою ціною, ніж соціально значуще пальне.

Інформація розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/minekonomiki-rozyasnennya-shchodo-vstanovlennya-maksimalnoyi-torgivelnoyi-nadbavki-na-benzini-avtomobilni-ta-dizelne-palivo

Для українських банків встановлено перехідний період для складання та подання фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі XBRL

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що Національний банк України (далі – НБУ) на офіційному сайті за посиланням https://bank.gov.ua/ua/news/all/dlya-ukrayinskih-bankiv-vstanovleno-perehidniy-period-dlya-skladannya-ta-podannya-finansovoyi-zvitnosti-za-mijnarodnimi-standartami-v-yedinomu-elektronnomu-formati-xbrl повідомив.

НБУ встановив перехідний період для забезпечення формування та подання банками фінансової звітності на основі таксономії за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі.

Регулятор розуміє, що подання фінансової звітності за міжнародним стандартом XBRL потребує часу, досвіду та поступового упровадження. Саме тому виникла потреба встановлення перехідного періоду.

Банкам подовжено до 31 грудня 2021 року строк подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за 2020 рік, проміжної звітності за I квартал 2021 року, за перше півріччя 2021 року та за дев’ять місяців 2021 року, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.

Національний банк не застосовуватиме до банків заходів впливу упродовж 2021 року за порушення строків подання фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.

Такі зміни затверджені постановою Правління Національного банку України від 13 травня 2021 року № 39 «Про складання та подання фінансової звітності на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі».

Постанова набирає чинності з 15 травня 2021 року та діє до 31 грудня 2021 року.

Довідково

Таксономія фінансової звітності – склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю, а також взаємозв’язків між ними та іншими елементами таксономії.

XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – "розширювана мова ділової звітності") – це відкритий стандарт обміну діловою інформацією. У західних країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

в ЄРПН, подається таблиця даних платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ФОП - платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Норми встановлені ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець (ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Чи необхідно облаштовувати витратоміри-лічильники на кожному місці відпуску пального наливом з транспортного засобу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 230.1.5 ст. 230 Податкового кодексу України транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Водночас, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Разом з цим, згідно з підпунктом «в» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом повинні бути облаштовані транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які: призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у підпункті «б» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землях, що перебувають у власності або користуванні замовника для визнання операції із заправлення пальним за договорами підряду такими транспортними засобами власним споживанням пального.

До 10 червня 2021 року платники мають можливість скористатись процедурою по списанню пені та штрафів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 23.

Нагадуємо, що положення вищезазначеного пункту не застосовується щодо:

● великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

● осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

● осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

● банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

● осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

● осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом, а саме до 10 червня 2021 року.

Заяву платника має бути оформлено датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ (10.12.2020).

Заяви подаються платником до головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу (з урахуванням відкритих ІКП). У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ, по декількох платежах, які адмініструються у різних головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають. Про відмову у застосуванні пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платників необхідно повідомляти протягом п’яти днів з дати реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у головному управлінні ДПС. Відмова має бути аргументованою та містити усі зауваження для їх можливого оперативного врегулювання платником податків.

  • Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Комунікації з молоддю: у форматах офлайн і онлайн студентам Університету імені Альфреда Нобеля – про податки і збори та роботу у податковій службі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Університету імені Альфреда Нобеля (далі – Університет) у форматах офлайн і онлайн проведено зустріч начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганни зі студентами Університету.

У зустрічі також прийняли участь фахівці ГУ ДПС та викладачі Університету.

Захід присвячений комунікаціям з молоддю. Мета зустрічі – ознайомлення майбутніх платників з особливостями та напрямками роботи у державній податковій службі області та інформування про податки і збори, запроваджені законодавством України.

Чуб Ганна привітала присутніх і висловила впевненість, що діалог буде цікавим та корисним.

«Податкова служба області завжди приділяє особливу увагу комунікаціям з молоддю. І це зрозуміло, адже саме молоде покоління – це майбутнє нашої країни.

Ми відчуваємо потребу у спілкуванні зі студентами, як майбутніми сумлінними платниками.

Сьогодні є бажання поговорити про податкову службу та про основу податкової системи – про податки і збори», – зазначила керівник ГУ ДПС.

Чуб Ганна акцентувала увагу на тому, що головне завдання податкової служби – мобілізація коштів, необхідних для функціонування держави.

Начальник ГУ ДПС ознайомила присутніх зі сферою дії Податкового кодексу України, принципами, на яких ґрунтується податкове законодавство та проінформувала студентів про податки і збори, які сьогодні існують в Україні.

На заході також розглядались питання цифровізації органів ДПС; порядок декларування громадянами доходів. Крім того, присутнім повідомлено про заходи податкових органів, направлені на легалізацію праці.

Особливу увагу приділено питанням, пов’язаним із працею в органах державної податкової служби. Молоду аудиторію ознайомлено з вимогами до фахівців, які мають бажання влаштуватися на роботу до податкової служби, і правилами етичної поведінки в органах ДПС.

«Хочу ще раз зазначити, що податкова служба контролює наповнення державної скарбниці. Вона підтримує економічну безпеку країни, сприяє розвитку провідних галузей вітчизняної промисловості, аграрного сектора, сфери послуг.

Тому досконалість, працездатність, раціональна структура податкових органів – це важливі фактори ефективного функціонування податкової системи.

І ми завжди раді бачити у рядах податкової служби амбітних, креативних, ініціативних, енергійних молодих спеціалістів, які своєю працею на користь держави будуть підвищувати імідж нашої служби. Отже, ласкаво просимо до лав нашої команди!» – підсумувала очільниця податкової служби області.

Студентам продемонстровано відеоролик «Молоде обличчя податкової служби» про престиж роботи податківцем.

Крім того, під час спілкування зі студентами начальник юридичного відділу ГУ ДПС, недавній студент, поділився своїм досвідом щодо пройденого шляху професійного росту у податковій службі області від інспектора до керівника підрозділу.

Захід пройшов у форматі жвавого та детального обговорення питань, які викликали інтерес у молоді.

Студенти отримали фахові відповіді на свої запитання і висловили зацікавленість щодо пропозицій від податківців долучитись у майбутньому до їх команди.

Робота по залученню молодих кадрів спрямована на довгострокову перспективу та є важливим напрямком діяльності контролюючих органів. Адже її наслідком має стати поповнення рядів податкової служби області новим кадровим потенціалом, який має неупереджений погляд і здатний впроваджувати новаторські ідеї і сумлінно виконувати свої обов’язки.

Голова комітету з якості академічних стандартів Університету, завідувач кафедри інноваційного менеджменту та фінансової аналітики, доктор економічних наук, доцент Митрофанова Ганна подякувала за організацію та проведення заходу, а також зауважила, що такі зустрічі необхідні. Вони дозволяють студентам отримувати інформацію, яка буде у нагоді не тільки під час учбового процесу, а і під час вибору майбутньої професії. Митрофанова Ганна висловила сподівання на подальшу співпрацю.

Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування при ліквідації контрольованих іноземних компаній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра доводить до відома наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 256 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію (УПК) щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи».

У чому суть?

Консультація надає відповідь на низку запитань, зокрема, щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором доходів від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, отриманого фізичною особою за звітні періоди до 31 грудня 2020 року (включно), до 31 грудня 2021 року(включно) та починаючи з 1 січня 2022 року.

Документ роз’яснює, що доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) таких компаній у періоді з 1 січня до 31 грудня 2020 року (включно) платником податків – фізичною особою, яка належить до категорій осіб, визначених пунктами 1 та 2 пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника ПДФО за 2020 звітний (податковий) рік. Зазначені доходи мають бути відображені у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік фізичної особи – одержувача доходу, однак не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором, а фізична особа – одержувач таких доходів не звільняється від нарахування на підставі зазначеної Податкової декларації, утримання та сплати (перерахування) збору до бюджету.

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Інформацію розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_vidav_uzagalniuiuchu_podatkovu_konsultatsiiu_shchodo_opodatkuvannia_pri_likvidatsii_kontrolovanikh_inozemnikh_kompanii-2878

З текстом УПК можна ознайомитись за посиланням https://www.mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations

Кабінет Міністрів України підтримав зміни

щодо спрощення роботи з ПРРО суб’єктам господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що Рішенням Уряду затверджено зміни до низки нормативних актів щодо реалізації фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО) для різних та окремих сфер застосування.

Для спрощення роботи з ПРРО суб’єктам господарювання надається можливість застосування в ПРРО разом з кваліфікованим електронним підписом удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки (як спрощеного варіанту) для оформлення розрахункових документів та передачі їх до фіскального сервера ДПС.

Також забезпечується можливість здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів через ПРРО (наразі такі операції доступні тільки для класичних РРО).

Відповідні зміни внесені до постанов КМУ від 2 березня 2016 р. № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування» та від 18 лютого 2002 р. № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування».

Нагадаємо, запровадження ПРРО стало важливою передумовою для детінізації економіки, забезпечення належного обліку фактично отриманих доходів, сплати податків, а також способом встановлення рівних конкурентних умов для сумлінних платників податків.

Інформацію розміщено на офіційному на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/kabmin_pidtrimav_zmini_shchodo_sproshchennia_roboti_z_prro_subiektam_gospodariuvannia-2881

Про оподаткування ПДФО роялті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (18 відсотків).

Норми встановлені п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПКУ

Згідно з п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Довідково: роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Норми визначені п.п. 14.1.225 п. 14.ю1 ст. 14 ПКУ.

Передача майна в оперативний лізинг (оренду):

ПДВ на вартість майна та на суму лізингових (орендних) платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з:

► передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

► повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Норми встановлені п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, передача майна в оперативний лізинг (оренду), а також повернення такого майна його власнику не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Отже, при здійсненні платником ПДВ операцій з передачі майна в оперативний лізинг (оренду) об’єктом оподаткування ПДВ є вартість наданих послуг у межах договору лізингу (оренди), тобто, сума лізингових (орендних) платежів підлягає оподаткуванню в загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Визначення групи нематеріальних активів для придбаного права користування комп’ютерними програмами та КЕП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис (КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

За які земельні ділянки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:

► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

► не використовують працю найманих осіб;

► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Норми встановлені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. «а» частини третьої ст. 22 ЗКУ).

Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що громадянам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Громадянам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди, зокрема, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, ФОП – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки (не більше 20 гектарів), що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, земельний податок сплачується на загальних підставах.

Про сплату транспортного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Норми визначені п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама