Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

2021-05-19 13:21 135 Нравится

До уваги платників! Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє.

Державною податковою службою з 01.04.2021 року здійснюється приймання та обробка спільно з Пенсійним фондом України звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), Державна податкова служба України формує та веде реєстр страхувальників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 прим. 1 Закону № 2464 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України.

Після перевірки поданого платником податку документу в Пенсійному фонді України платникам направляється повідомлення (друга квитанція) з зазначенням результатів такої перевірки.

Станом на 11 травня поточного року прийнято та оброблено понад 634 тис. документів звітності із сумами нарахованого єдиного внеску.

Додатково інформуємо, що пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Кодекс) визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, штрафні санкції передбачені пунктом 120.1 статті 120 Кодексу за несвоєчасне подання податкової звітності (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) не застосовуються.

Також пунктом 9 прим. 11 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статтею 25 цього Закону за несвоєчасне подання звітності до контролюючих органів не застосовуються.

Частка великого бізнесу у проведених експортно-імпортних операціях перевищує 70 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що Державна податкова служба України підбила підсумки обсягів експортно-імпортних операцій за І квартал 2021 року.

Загальна сума експортних операцій в І кварталі 2021 року становила 342 млрд грн, тоді як сума імпортних – 263 млрд гривень.

Протягом І кварталу 2021 року позитивна динаміка експортних операцій спостерігалася, зокрема, при постачанні товарів на ринки країн Європейського союзу, Азії та Сполучених штатів Америки. Водночас відбулося скорочення обсягів експортних операцій з постачання до країн Африки.

Структура експортних операцій за товарними групами мала такий вигляд:

- недорогоцінні метали та вироби з них ≈ 21 %;

- продукти рослинного походження ≈ 18 %;

- мінеральні продукти ≈ 15 %;

- жири та олії рослинного або тваринного походження ≈ 13 %;

- машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання ≈ 9 %;

- інші ≈ 24 %.

На кінець І кварталу 2021 року темпи зростання обсягів імпортних операцій перевищили експортні. Впродовж січня-березня 2021 року відбулося зростання імпорту з країн Європейського союзу, Азії та Сполучених штатів Америки. Водночас відбулося скорочення обсягів експортних операцій з постачання до країн Африки та Російської Федерації.

Товарна структура імпортних операцій:

- машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання ≈ 19 %;

- мінеральні продукти ≈ 18 %;

- продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості ≈ 14 %;

- засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби ≈ 10 %;

- полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них ≈ 7 %.

- інші ≈ 32 %.

Обсяги експортних операцій, здійснених великими платниками податків, становили 247 млрд грн – 72 %, у той же час обсяги імпортних операцій – 196 млрд грн, або 74 % від загального підсумку.

У розрізі підприємств, що знаходяться на обліку в Міжрегіональних управліннях по роботі з великими платниками податків,обсяги експортно-імпортних операцій становлять:

- Центральне МУ:

• експорт – 58,4 млрд грн,

• імпорт – 129,2 млрд грн;

- Східне МУ:

• експорт – 120,5 млрд грн,

• імпорт – 32,2 млрд грн;

- Західне МУ:

• експорт – 12,3 млрд грн,

• імпорт – 13,2 млрд грн;

- Південне МУ:

• експорт – 29,3 млрд грн,

• імпорт – 8,1 млрд грн;

- Північне МУ:

• експорт – 26,9 млрд грн,

• імпорт – 14 млрд гривень.

Щоб вести справи в умовах карантину, бізнесу пропонується користуватися державними послугами та інформаційними ресурсами online

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що Єдиний портал державних послуг Дія пропонує реєстрацію фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) за 10 хвилин.

Так, за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop здійснюється подання заяви для відкриття ФОП (протягом 10 хвилин), реєстрація ФОП – протягом 2 робочих днів, послуга надається безкоштовно.

Опис послуги: реєстрація ФОП, обрання загальної чи спрощеної системи оподаткування та подання заяви на реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ).

Для реєстрації необхідно:

1. Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис).

2. Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.

3. Заповнити онлайн-форму на отримання послуги.

4. Заповнену заяву на реєстрацію ФОП буде автоматично надіслано до реєстратора за місцем вашої реєстрації або за місцем реєстрації, що вказано в довідці переселенця.

5. Якщо обрано спрощену форму оподаткування, то відповідні відмітки проставляються у заяві про державну реєстрацію. Заява автоматично передається до податкового органу за місцем вашої реєстрації або за місцем реєстрації, що вказано в довідці переселенця.

6. Якщо не обрано форму оподаткування, короткий тест, допоможе визначитися.

7. Зверніть увагу! Також ви можете подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ), якщо обрали загальну систему оподаткування.

Внесено зміни до ПКУ щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що 24.04.2021 набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1383-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (далі – Закон № 1383).

Законом № 1383 внесено зміни, зокрема до підпунктів «д» і «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до внесених змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього ПКУ) у вигляді:

► основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом («д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті («е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Крім того Законом № 1383 внесено зміни і до п.п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підпункт 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Також п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, відповідно до якого кредитором було надано позичальнику – фізичній особі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, встановлених розділом IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» або п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.

Закон № 1383 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 22.04.2021 № 76.

Щодо особливостей застосування ставки ПДВ у розмірі 14 відсотків до операцій з постачання молока незбираного

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє.

ДПС України з урахуванням висновків, наданих Державною митною службою України листом від 16.03.2021 № 15/15-04- 01/8.16/944 та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 13.04.2021 № 3101-06/22176-03, листом від 07.05.2021№ 10639/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 10639) проінформувала щодо особливостей застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків до операцій з постачання молока незбираного.

Так, відповідно до п.п. «г» п. 193.1 ст. 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування в розмірі 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001 1002 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 розділу V ПКУ.

Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України».

При здійсненні операцій з постачання молока (група 0401 кодів УКТ ЗЕД) ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків застосовується тільки у частині здійснення операцій з постачання молока незбираного.

Відповідно до УКТ ЗЕД у товарній позиції 0401 класифікується молоко (незбиране молоко або повністю чи частково знежирене молоко) та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин.

Законом України від 24 червня 2004 року № 1870-ІУ «Про молоко та молочні продукти» (далі – Закон № 1870) визначено, що:

• молоко сире – це продукт нормальної секреції молочних залоз однієї або декількох здорових корів, овець, кіз, буйловиць, кобил, температура якого не перевищує 40°С і який не піддавався будь-якій обробці (абзац 7 частини 1 ст. 1 Закону № 1870);

• молочна сировина – це молоко, яке піддавалося попередній фізичній обробці

(фільтрації, охолодженню), а також будь-які молочні продукти, що містять виключно складові молока (молочний жир, молочний білок, лактозу) і можуть бути використані у виробництві іншої продукції (абзац 8 частини 1 ст. 1 Закону № 1870).

З огляду на вищезазначене класифікація товару «молоко незбиране» в межах товарної позиції 0401 УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до інформації щодо показника вмісту жиру в цьому продукті та відповідно до національних стандартів України (ДСТУ 3661:2018, ДСТУ 2212:2003), які розроблені згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України.

Національні стандарти України (ДСТУ 3662:2018, ДСТУ 2212:2003) розроблені згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України.

Пунктом 3 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначено, що:

• молоко-сировина – це молоко без вилучення та/або долучення до нього будь-яких речовин та/або певних складників, попередньо очищене фізичним способом від механічних домішок, охолоджене та призначене для подальшого перероблення.

В пункті 5 «Технічні вимоги» ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» зазначено, що:

• молоко, яке закуповують, повинно отримуватись від здорових корів у яких не виявлено інфекційних захворювань, які перебувають під ветеринарним наглядом, та за показниками якості має відповідати вимогам цього стандарту. Молоко після доїння повинно бути очищене та охолоджене;

• молоко повинно бути натуральним незбираним, чистим без сторонніх присмаків і запахів. За зовнішнім виглядом та консистенцією молоко повинно бути однорідною рідиною від білого до кремового кольору, без пластівців білка та осаду;

• масова частка жиру і білка в молоці повинні відповідати базисним нормам які затверджені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 7.4, 7.6 ДСТУ 2212:2003 «Молочна промисловість. Виробництво молока та кисломолочних продуктів» визначено що:

• сире молоко – це молоко, що його не піддавали тепловому оброблянню;

• незбиране молоко – це молоко, хімічний склад та стан компонентів якого не зазнали змін;

• знежирене молоко – це частина молока, яку одержують після відокремлення вершків від молока;

• нормалізація, нормалізування – це доводження хімічного складу молочної суміші до регламентованого значення масової частки жиру і (або) білка та сухих речовин;

• пастеризація, пастеризування – це теплове обробляння за температури понад 65°С з відповідним витримуванням.

Отже, виходячи з зазначеного, до категорії «молоко незбиране» може бути віднесено молоко, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке було лише охолоджене та не піддавалося сепаруванню, іншим видам обробки, в тому числі термічній, які змінюють його хімічний склад та стан компонентів. За дотримання таких умов операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України такої сільгосппродукції (молока незбираного) оподатковуються ПДВ за ставкою 14 відсотків.

Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке піддавалося обробці (в тому числі пастеризації), сепаруванню, іншим видам обробки, крім охолодження, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Лист № 10639 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Податкова знижка за користування іпотечним кредитом: договори на отримання кредиту зобов’язані відповідати певним умовам

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (п.п. 14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи положення ПКУ, право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники ПДФО, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:

► у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

► до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

► договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;

► кредит має бути отриманий від банку;

► договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.

Адвокатське бюро (адвокатське об’єднання) може бути платником єдиного податку третьої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

Згідно з абзацами першим та другим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Враховуючи вищенаведене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

РРО та/або ПРРО: застосування у ФОП на загальній системі оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265).

Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.

Пунктом 1 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 - 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Майже 8,5 тис. громадян задекларували доходи понад 1 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє.

За попередніми підсумками деклараційної кампанії доходи у сумі понад 1 млн грн задекларувала 8 451 особа. Порівняно з минулим роком їх кількість зросла на 6 відс. Понад 1 млрд грн доходів задекларував мешканець м. Києва.

Традиційно найбільша кількість мільйонерів обліковується в м. Києві (3375 особи), Дніпропетровській (684 особи), Харківській (595 осіб) та Київській (540 осіб) областях.

Загалом мільйонерами задекларовано дохід у сумі 70,4 млрд грн, визначено до сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 1,6 млрд грн, військового збору – 0,2 млрд гривень.

Найбільшу суму до сплати в бюджет визначено мешканцем м. Києва з доходів, отриманих за межами України, – майже 80 млн грн, у тому числі податку на доходи фізичних осіб – 66,5 млн грн та військового збору – 11,1 млн гривень.

Податкові зобов’язання до сплати в бюджет у сумі понад 20,0 млн грн за результатами 2020 року визначено 12 особами на загальну суму 418,0 млн грн, або 15 відсотків від загальної суми податкових зобов’язань (з урахуванням найбільшої суми). За територіальністю половина таких громадян обліковуються в м. Києві, по дві особи – в Одеській та Київській областях, по одній особі – в Харківській та Львівській областях.

Загалом, за оперативними даними, у 2021 році доходи, отримані протягом минулого року, задекларували майже 472 тис. громадян, що на рівні минулого року.

Найактивніше декларували доходи мешканці Запорізької (майже 51 тис. декларацій), Дніпропетровської (маже 40 тис. декларацій) та Херсонської (більше ніж 37 тис. декларацій) областей.

За результатами 2020 року громадянами визначено податкові зобов’язання до сплати в бюджет у розмірі 2,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та 360,1 млн грн – військового збору.

Це майже на рівні минулого року, не зважаючи на минулорічну складну ситуацію. Так, станом на останній день подання декларації у 2020 році (30.06.2020) визначено ПДФО до сплати майже 2,7 млрд грн, військового збору – 379,0 млн гривень.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб, які бажають скористатися правом на податкову знижку, за результатами 2020 року компанія декларування не завершена і такі особи мають право подати декларації у термін до 31.12.2021 (включно). Пропонуємо не марнувати час та подати декларацію завчасно, зокрема, скориставшись спрощеною процедурою подання – через електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи» в приватній частині Електронного кабінету платника.

Станом на 01.05.2021 скористалися правом на податкову знижку майже 62 тис. осіб, задекларовано до повернення з бюджету – 190,6 млн гривень.

До уваги платників, які реалізують пальне!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 березня 2021 року № 450 (далі – постанова № 450) вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» (далі – Постанова № 341).

Так, Постановою № 450 Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, затверджений Постановою № 341, доповнено абзацами такого змісту:

«Бензин марки А-92

Бензин марки А-95

Дизельне пальне».

Крім цього, пункт 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Постановою № 341, доповнено абзацом такого змісту: «декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне здійснюється суб’єктом господарювання щодо об’єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни товару на 1 відсоток і більше порівняно з роздрібною ціною на момент декларування за 20 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування».

Уряд затвердив зміни до Податкового кодексу України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє.

Кабінетом Міністрів України на позачерговому засіданні схвалено законопроект, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України.

«Основною метою цих змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Досягти цього ми плануємо шляхом: протидії схемам з ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни» – пояснив під час представлення законопроекту Міністр фінансів Сергій Марченко.

Нагадаємо, що Податковим кодексом Уряду надається право внесення до парламенту до 1 червня, у разі необхідності, законопроекту щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях (акцизного податку, екологічного податку та рентної плати) з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Фактично такі зміни є ресурсними нормами та направлені на збалансованість бюджетних надходжень. Прийняття та реалізація положень законопроекту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів в розмірі понад 60 млрд грн на рік, в тому числі за рахунок:

► приведення абсолютних значень розмірів ставок податків у відповідність до фактичного рівня макропоказників;

Застосування індексу споживчих цін (2020 рік – 105,0 %) до ставок акцизного податку на алкогольні напої та окремих ставок екологічного податку, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, а також індексу цін виробників промислової продукції (2020 рік – 114,5 %) до ставок рентної плати за спеціальне використання води та лісових ресурсів, які визначені в абсолютних значеннях

► підвищення ефективності справляння рентних платежів з видобування корисних копалин та акцизного податку;

Руйнування схеми ухилення від сплати акцизного податку з тютюнових виробів через унеможливлення накопичення перед підвищенням ставок економічно невиправданих обсягів товарних запасів

Включення до переліку підстав для проведення перевірок факту отримання інформації про порушення законодавства щодо обігу пального

Руйнування схеми ухилення від сплати рентної плати з видобування корисних копалин шляхом унеможливлення заниження платником вартості таких копалин, яка є базою оподаткування рентною платою

Перенесення на виробників та імпортерів сплати 5-% акцизного податку з максимальної роздрібної ціни тютюнових виробів

► протидії «скруткам», неповерненню валютної виручки;

Обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для посередників з продажу споживчих товарів

Відшкодування ПДВ при експорті с/г товарів товарних груп 1-24 згідно з УКТ ЗЕД лише після надходження валютної виручки

Запровадження мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара товарних сільськогосподарських земель (4,5 % нормативно-грошової оцінки землі)

► підвищення повноти сплати податків та ефективності адміністрування податкового боргу.

Забезпечення джерела погашення податкового боргу (адмінарешт) протягом адміністративного або судового оскарження причини виникнення такого боргу

Обмеження на підставі рішення суду права виїзду за кордон керівника підприємства – боржника до повного погашення податкового боргу

Стягнення без звернення до суду податкового боргу, що виник у результаті несплати самостійно задекларованих платником сум податкових зобов’язань

Запровадження оподаткування земельних ділянок, які фактично використовуються без належного оформлення права власності або права користування ними

Законопроект містить і низку норм, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу. Також для підприємців та громадян законопроектом запропоновано звільнення від ПДФО коштів державної підтримки отриманої не безпосередньо з бюджету, а від Фонду розвитку підприємництва або Фонду розвитку інновацій (державні програми «Доступна іпотека 7 %» та «Доступні кредити 5-7-9 %»).

Надсилання податкових повідомлень-рішень здійснюється за новими формами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що з 20 березня 2021 року змінено форми податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які приймаються за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01 січня 2021 року, та які є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідності за вчинення податкового правопорушення.

Так, за результатами документальних перевірок дотримання вимог податкового законодавства України, контролюючі органи складають ППР, до яких заноситься інформація, передбачена відповідними формами, зокрема:

● обставини вчинених правопорушень

● надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів

● розрахунок суми грошового зобов'язання (суми податкового зобов'язання, штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення податкового законодавства;

● обставини, які відповідно до Податкового кодексу України пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності) тощо;

Нові форми ППР затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846 (далі – Наказ № 846), також в новій редакції викладено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі – Наказ № 1204).

Наказом № 846, зокрема, затверджено 30 форм ППР замість 14, які були передбачені Наказом № 1204.

Звертаємо увагу, що Наказом № 846 доповнено підстави, у разі встановлення яких за результатами перевірки надсилається (вручається) ППР, визначено інформацію, яка повинна міститись у Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень, а також уніфіковано норми щодо надсилання (вручення) платнику податків податкових повідомлень-рішень.

Не втрачайте можливість списання штрафних санкцій і пені – сплатіть основну суму податкового боргу до 10 червня 2021 року!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) передбачено можливість для платників податків скористатися процедурою списання штрафних санкцій. Згідно з процедурою у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців від дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, списуються штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу.

При цьому штрафні санкції і пеня, пов’язані зі сплатою такого податкового боргу, не будуть застосовуватися, а нараховані будуть відкориговані до нульових показників.

Види діяльності, при здійсненні яких, суб’єктам господарювання необхідно обов’язково застосовувати РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) з 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) обов’язково повинні застосовувати усі платники єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) які здійснюють реалізацію:

► лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Порядок реєстрації та застосування РРО/ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронник платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу.

Про перерахунок суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Норми встановлені п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 256.11.2 п. 256.11 ст. 256 ПКУ сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли:

► загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відс.;

► фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.

Підпунктом 256.11.3 п. 256.11 ст. 256 ПКУ встановлено, що суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перерахунок рентної плати за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів здійснюється також у разі:

а) виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені під час проведення матеріальної і грошової оцінки лісосік, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, відпущених за лісорубними квитками або лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та ставок рентної плати, а також виправлення арифметичних помилок, допущених під час підрахунків;

б) анулювання лісорубного та/або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання або видачі дубліката лісорубного квитка та/або лісового квитка перерахунок рентної плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума рентної плати повністю сплачується до відповідних бюджетів;

в) надання лісокористувачеві відстрочки:

• на заготівлю деревини - сума рентної плати за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відс. незалежно від строку, на який надано відстрочку;

• на вивезення деревини - сума рентної плати за невивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відс. за кожний місяць відстрочки;

г) додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на три місяці. При цьому лісокористувачем сума рентної плати за обсяг невивезеної вчасно деревини збільшується на 5 відс. за кожний місяць відстрочки.

Протягом поточного року платниками Дніпропетровського регіону сплачено 185,7 млн грн акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє.

У Дніпропетровській області станом на 01.05.2021 обліковується 6 071 платників акцизного податку, у тому числі:

- 5 625 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів;

- 339 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з пального;

- 74 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;

- 33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

«У січні – квітні 2021 року платниками Дніпропетровщини сплачено до бюджетів 185,7 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 4,2 млн грн; акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 7,3 млн грн; акцизного податку з роздрібної реалізації 174,2 млн гривень», – зазначила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

У ДПС обговорили питання покращення судової практики

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468320.html повідомила.

Перспективи оптимізації процедур супроводження судових справ у податковій сфері обговорили сьогодні представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена. Під час зустрічі представники РБО представили податківцям системний звіт «Як бізнесу домогтися виконання судових рішень в Україні», в якому виклали рекомендації щодо покращення роботи у цій сфері.

Так, зокрема, зазначалося про необхідність підвищення ефективності процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у тому числі за рахунок критичного оцінювання оскаржуваних рішень, прийнятих регіональними органами під час перевірок. Також пропонувалося коригувати адміністративну практику застосування окремих положень законодавства з урахуванням судової практики з аналогічних питань тощо.

У свою чергу фахівці податкової служби подякували за системний аналіз та відзначили, що питанню вирішення судових спорів у ДПС приділяється значна увага. Загалом перевага надається процедурі досудового врегулювання податкових спорів і до суду податківці звертаються у разі недосягнення компромісу. При цьому проводиться велика аналітична робота для збору доказової бази та, відповідно, ефективного захисту інтересів держави у судах.

Податківці систематично аналізують судову практику для застосування відповідних заходів для того, щоб в подальшому не виносилися рішення, які не відповідають діючому законодавству і в подальшому можуть бути програні у суді.

Представники Ради бізнес-омбудсмена, зокрема, відзначили покращення у роботі ДПС протягом останнього часу у сфері судової практики та висловили побажання збереження таких тенденцій і надалі.

Як зазначила заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, логіка запропонованих РБО системних рекомендацій щодо покращення ситуації добровільного виконання судових рішень на користь бізнесу – запровадити такий алгоритм діяльності ДПС у сфері супроводження судових справ, оскарження, які б не дали змоги змінити цей вектор в довгостроковій перспективі.

Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю у питаннях судової практики задля збереження досягнутого потенціалу та підвищення якості роботи в певних питаннях.

Олексій Любченко: Вирішальним є не ставки податків, а їх адміністрування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє.

В Україні потрібно вирівняти податковий ландшафт та створити рівні умови для сплати податків. Про це заявив Голова ДПС України Олексій Любченко під час VIII Міжнародного податкового форуму – 2021.

За його словами, мова йде, перш за все, про оподаткування тих структур, стосовно яких були створені преференційні умови ведення бізнесу протягом 30-ти років існування держави.

Так, зокрема, на IV групі спрощеної системи оподаткування працюють більше 52 суб’єктів підприємництва з мільярдним обсягом доходів, які здійснюють діяльність у сфері рослинництва та тваринництва. При цьому вони сплачують фіксований сільськогосподарський податок та в десятки разів менше сплачують податку на додану вартість.

«Спрощена система – це, у першу чергу, підтримка малого та середнього бізнесу. Якраз мільярдери у цій класифікації менше за всіх сплачують податки. Вони навчилися ухилятися від оподаткування через різні механізми, починаючи від виводу коштів, преференційних режимів, заниження податку на прибуток тощо. При цьому малий бізнес сплачує в 10 разів більше, перебуваючи на тій же спрощеній системі. Оце і є викривлення податкового ландшафту», – розповів Олексій Любченко.

На його думку, таку ситуацію необхідно змінювати і важливим є, зокрема, відкриття персональних даних.

«Я як Голова ДПС докладу максиму зусиль для того, щоб відкрити персональні дані українців щодо сплачених податків. Мова йде не про отримані доходи, а саме про сплачені податки. Тоді ми дійсно вирівняємо податковий ландшафт», – підкреслив Олексій Любченко.

Він також відзначив, що бізнес краще сплачуватиме податки, коли буде чіткою та зрозумілою позиція стосовно ефективності витрачання бюджетних коштів. Це своєрідний мотиваційний елемент і при цьому дуже вагомий.

«Я особисто прихильник тієї думки, що вирішальним не є ставки податків. Я категорично не підтримую ідею збільшення ставок податків. Нам необхідна стабільність у цьому. Всі питання полягають саме в адмініструванні. Яскравим прикладом є податок на додану вартість. Ставка ПДВ не змінилася, але бізнес сплатив майже в 1,6 раза більше за 4 місяці цього року, ніж у минулому», – наголосив Олексій Любченко.

Очільник ДПС також розповів, що в податковій активно працюють над спрощенням звітності, розвитку сервісів для бізнесу.

Глава держави підписав закони щодо пільгового розмитнення автомобілів з європейськими номерами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби» від 15 квітня 2021 року № 1402-ІХ (далі – Закон № 1402).

Також Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ (далі – Закон № 1403).

Ці закони, ухвалені Верховною Радою 15 квітня 2021 року, тимчасово спрощують механізм розмитнення імпортованих з Європи автомобілів, а також сприяють захисту довкілля від шкідливих викидів.

Згідно з документами, вживані автомобілі з європейською реєстрацією, старші п'яти років, які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.

Сума акцизного податку залежатиме від віку автівки, об’єму та типу двигуна й не залежатиме від її вартості.

Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро, і в більшості випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро.

Такі автомобілі тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом.

За пільговим механізмом може бути розмитнений один автомобіль однієї категорії одного власника.

На пільгове митне оформлення дається 180 днів з моменту набрання чинності законами. Учасники АТО/ООС матимуть змогу скористатися пільговим розмитненням протягом 270 днів.

Під дію цих законів не потрапляють транспортні засоби, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» й вище, походять з держави-окупанта (держави-агресора) або ввезені з тимчасово окупованої території України.

Закони набирають чинності з наступного дня після опублікування та вводяться в дію через один місяць з дня набрання чинності.

На Дніпропетровщині в рамках протидії ринку нелегального обігу алкогольних напоїв за результатами фактичних перевірок застосовано фінансових штрафних санкцій на суму 37,5 млн гривень

Фахівцям Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року в рамках протидії ринку нелегального обігу алкогольних напоїв проведено 107 фактичних перевірок, застосовано фінансових штрафних санкцій на суму 37,5 млн гривень.

В ході проведення перевірок припинено діяльність цехів з виробництва фальсифікованих алкогольних виробів, виготовлених з недоброякісної сировини на території Дніпропетровській області, а також було встановлено факт реалізації елітної горілчаної продукції контрабандного походження.

У результаті проведення відповідних заходів було вилучено продукцію на загальну суму 1,9 млн грн та складено 11 протоколів про адміністративні правопорушення за ст.164 КУаП на загальну суму 761 тис. гривень.

ГУ ДПС продовжує роботу направлену на протидію незаконному обігу алкогольних напоїв.

Визначення операцій з постачання товарів/послуг, які вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми визначені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання цілодобово

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сервіс «Пульс» від ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб ДПС (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, на період карантину з 8.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5» , та з 18.00-до 8.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.

Особливості врахування критерію щодо розміру доходу та зарплати платником податку на прибуток при застосуванні ставки податку 0 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.

Отже, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

До уваги платників, які мають пільги щодо сплати земельного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно із ст.ст. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Отже, не звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або мають земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню.

У платника перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів: чи збільшується розмір екологічного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Норми встановлені п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

За порушення у сфері виробництва та обігу спирту, алкоголю та тютюну донараховано 175,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє. Протягом І кварталу 2021 року підрозділами контролю за підакцизними товарами ДПС проведено 1528 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За результатами перевірок виявлені порушення законодавства, застосовано фінансові санкції та донараховано акцизного податку на суму 175,5 млн гривень. За безліцензійну діяльність у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб’єктів господарювання застосовано фінансових санкцій на суму 68,4 млн гривень. До платників податків, які здійснювали виробництво, реалізацію та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, без марок акцизного податку або з підробленими марками застосовано фінансових санкцій на суму 73,8 млн гривень. До суб’єктів господарювання, що здійснювали продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни, тютюнові вироби за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на таку продукцію, застосовані фінансові санкції на суму 2,8 млн гривень.

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляєПорядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Державній казначейській службі України. Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 421 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Платникам податків про застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності у період дії карантину

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Норми встановлені п. 120.1 ст. 120 ПКУ. Поряд з цим, п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за: - порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; - відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; - порушення вимог законодавства в частині: ● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; ● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; ● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; ● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; ● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; ● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Отже, до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються. Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період. У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ. Роботодавець зобов’язаний повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу до її початку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП) роботодавець зобов’язаний повідомляти орган податкової служби про прийняття працівника на роботу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу (Повідомлення) необхідно подати до початку роботи, але після видання наказу про прийняття на роботу. Повідомлення подається одним із таких способів: ► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; ► на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Повідомлення можливо подати за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет». Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платником податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів. Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити». Після виконання зазначених дій відкривається бланк Повідомлення, який роботодавець заповнює на основі власних даних, зберігає та відправляє до ДПС. Підтвердженням прийняття Повідомлення буде надходження квитанції № 2, в якій зазначається результат обробки.

Суму орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку) внутрішньо переміщена особа має право включити до податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). Платник ПДФО має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення: ► не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; ► не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

У разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО, здійснюється його перереєстрація

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє. Відповідно до п. 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розділу II Порядку № 317). Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розділу V Порядку № 317. Згідно з п. 11 розділу II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Чи має право суб’єкт господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Згідно з п.п.14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Разом з тим, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 153 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв. Отже, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

Протягом поточного року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло на розгляд 89 запитів на публічну інформацію

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райнони м. Дніпра) повідомляє.За січень - квітень 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 89 запитів на отримання публічної інформації, що на 23 запити менше, ніж у аналогічному періоді минулого року (112). За наслідками розгляду запитів: 50 - задоволено, 37 - надані роз’яснення про невідповідність вимогам ст.1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939 -VI «Про доступ до публічної інформації», 1 - на виконанні, 1- надіслано за належністю. З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.publik@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу. Крім того ГУ ДПС, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Мешканцями Новокодацького, Чечелівського та Центрального районів м. Дніпра надано 1 900 декларації про майновий стан та доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

Станом на 1 травня 2021 року мешканцями Новокодацького, Чечелівського та Центрального районів м. Дніпра надано 1 900 декларацій про майновий стан та доходи.

До сплати податку з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО) – 17 339, 9 тис. грн (754 фізичних осіб), сплачено 2 579, 9 тис. грн (238 громадян).

До сплати військового збору – 2 418, 1 тис. грн (768 фізичних осіб), сплачено 563, 5 тис. грн (233 громадян).

Податкова знижка – 404 громадяни (до повернення ПДФО 1 373, 2 тис. грн), повернуто 243 громадянам на суму 770, 5 тис. грн.

Подати документи на отримання податкової знижки можна до 31 грудня 2021 року включно.

Наголошуємо, що у зв’язку з поширенням коронавірусу, необхідно дотримуватись рекомендацій щодо безпечної дистанції, заходити тільки у захисній масці та дезінфікувати руки.

Задля економії власного часу рекомендуємо використовувати електронні сервіси ДПС.

Про можливість скасування штрафних санкцій та пені

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує платникам про можливість скасування штрафних санкцій та пені.

Норма запроваджена Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для того, щоб скористатися можливістю скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, такому платнику необхідно:

- написати до контролюючого органу заяву;

- сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

- не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.

Програмний РРО вийшов з ладу – як працювати далі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

У разі виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей, проте, водночас можна застосовувати резервний РРО.

На період відсутності зв'язку між програмним РРО та сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих та виданих на такий випадок сервером ДПС. Але використовувати їх можна не більше 168 годин протягом календарного місяця. У таких розрахункових документах має бути зазначено, що розрахункова операція проведена у режимі офлайн і такі документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від ДПС підтвердження про доставку розрахункових документів. Протягом години після встановлення зв'язку із сервером ДПС здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до сервера ДПС. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Обмеження права на нарахування податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

Обмеження права на нарахування податкової знижки:

- податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу;

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Коли не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

Абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

► суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

► виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Слід зазаначити, що відповідно до п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Нормами п.п. 57.11.4 п. 57.1 ст. 57 ПКУ визначено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Також інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.11.6 п. 57.11 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.11.7 п. 57.11 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Про порядок проведення фактичної перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що фактичною відповідно до норм ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.2 ст. 80 ПКУ).

Крім того, фактична перевірка може проводитись за наявності хоча б однієї з таких підстав:

► у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

► у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Тривалість проведення фактичних перевірок не має перевищувати 10 діб (п.82.3 ст.82 ПКУ).

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

► заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки (п.п. 82.3.1 п.82.3 ст.82 ПКУ);

► змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів (п.п. 82.3.2 п.82.3 ст.82).

За порушення термінів сплати грошового зобов’язання нараховується пеня

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Норми встановлені п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

● при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

● при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

● при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

З урахуванням п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується:

● у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);

● у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);

● у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);

● у разі прийняття рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Абзацом другим п.п. 129.3.41 п. 129.3 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань – у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов’язань.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПКУ).

Для отримання ліцензії на виробництво пального платник подає до контролюючого органу пакет документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Норми встановлені з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

▼ копії засновницьких документів;

▼ документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право виробництва пального додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

▼ документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

▼ акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

▼ документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

▼ дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

▼ технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

▼ технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію, зокрема, на право виробництва пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

До уваги платників податку на нерухомість!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок на нерухомість сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухомість, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) повідомляє. Днями за участі заступника начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ключник Марини відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», де обговорювались питання щодо екологічного податку та застосування РРО.

Питання 1: Вітаю. Які передбачені фінансові санкції у разі незастосування реєстратора розрахункових операцій?

Відповідь 1: Доброго дня. Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» визначені граничні обсяги доходу та відтермінування до 01.01.2022 року обов’язкового застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб - підприємців єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Документ скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у реєстраторах розрахункових операцій (програмних реєстраторах розрахункових операцій).

Крім того, до 1 січня 2022 року продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій.

Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО, застосовуються в таких розмірах:

- 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

- 50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Питання 2: Нагадайте, будь ласка, хто обов’язково повинен застосовувати РРО та/або ПРРО?

Відповідь 2: Доброго дня. З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Тобто, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО обов’язково повинні застосовувати усі платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці), які здійснюють реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння згідно з вимогами Закону № 265.

Питання 3: Посніть, будь ласка, хто є платником екологічного податку?

Відповідь 3: Доброго дня. Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Сервіс «Пульс» - надійний інструмент боротьби з корупцією в органах ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) нагадує.

Сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі - Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС.

Наголошуємо, що у період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо».

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги.

Звертаємо увагу, якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

База нарахування ЄВ для роботодавців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Щодо рентної плати за використання лісових ресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

Платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:

1). деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

2). деревина, заготовлена під час проведення заходів:

- щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

- з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

3). другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

4). побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

5). використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

В Центрі обслуговування платників Правобережної ДПІ протягом січня-квітня 2021 року надано більше 6, 6 тисяч адміністративних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра ) інформує.

За січень-квітень 2021 року фахівцями Центру обслуговування платників Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області всього надано 6 647 адміністративних послуг.

Найчастіше платники податків звертаються за наступними послугами (всього з початку року):

- видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків – 1 784;

- видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 689;

- реєстрація платника єдиного податку – 1 037;

- надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 1 675;

- реєстрація реєстраторів розрахункових операцій – 212.

Про податкове законодавство під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра) інформує.

Начальник Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тихоненко Інна прийняла участь у сеансі телефонного зв’язку «гаряча лінія», де відповіла на питання щодо податкового законодавства.

Питання 1: Вітаю. Підкажіть, будь ласка, чи може підприємець через «Електронний кабінет» подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?

Відповідь 1: Доброго дня. Так, може. За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець має можливість направити до ДПС разом із супровідним листом у форматі «pdf»:

- заяву про застосування спрощеної системи оподаткування;

- розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Зверніть увагу, що інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи - у вкладці «Відправлені документи».

Питання 2: Поясніть, чи обов’язково необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?

Відповідь 2: Доброго дня. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій. У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання 3: На який період встановлюється військовий збір?

Відповідь 3: Доброго дня. Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодіїВідділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування:Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони м. Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Создать блог

Опрос

Вы вакцинировались, но все равно заболели COVID-19?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама