Особливості оформлення звітності з ПДВ з урахуванням останніх змін

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що 12.03.2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 року № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131).

Наказом № 131, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Нагадуємо, що подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 131, вперше здійснювалось за звітний період березень 2021 року.

Слід зазначити, що істотних змін зазнали додатки до декларації ПДВ.

Так, із декларації з ПДВ вилучено додаток 5 (розшифровка контрагентів).

Частина інформації, яку відображали у старому додатку 5 розкривається в новому додатку 1.

Отже додаток 1 зазнав найбільше змін.

Розділ І «Податкові зобов’язання» додатка 1 містить дві таблиці:

- Таблиця 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з ПДВ, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період»;

Тобто, у Таблиці 1.1 наводяться дані лише по незареєстрованим податковим накладним за звітний період на дату подання декларації.

- Таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість».

У Таблиці 1.2 зазначаються лише коригування на збільшення податкових зобов’язань у розрізі розрахунків коригування, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розділ ІІ «Податковий кредит» нового додатка 1 також містить 2 таблиці:

- Таблиця 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %.

- Таблиця 2.2 «відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділ V Кодексу».

Вищезазначені таблиці мають містити розшифровку усього податкового кредиту і його коригування за звітний період.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє,що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Все, що треба знати про процедуру врегулювання боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) щодо послаблень з метою врегулювання податкового боргу інформує про наступне.

Так, Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення та передбачив одразу кілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, а саме:

- списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів;

- відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб;

- прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій.

Ці механізми є різними за змістом і способом застосування.

Так, збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення: суму збільшено з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не направляють боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не передається в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 3 060 гривень.

Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня), сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) з процедур банкрутства.

Під дію Закону № 1072 підпадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені ПКУ з процедур банкрутства, та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.

Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 01 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Також інформацію про таке списання щодо суб'єктів господарювання після його проведення буде оприлюднено на вебпорталі ДПС. Крім того, інформація про проведене списання надаватиметься платнику податків у разі його звернення до контролюючого органу із відповідним запитом.

Після списання податкового боргу майно платника податків звільняється з-під податкової застави та виключається з відповідних державних реєстрів. Також інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

Крім того, відстрочення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, що станом на 01 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.

При цьому, платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми (ніяких додаткових документів подавати не потрібно) до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. Заяву можна подати як у паперовому вигляді (особисто звернувшись до контролюючого органу або надіславши листа), так і в електронному через приватну частину Електронного кабінету. Якщо загальна сума податкового боргу станом на 01 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову.

Відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу можна сплатити достроково. При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються. У випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку.

Платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (до 10 червня 2021 року) суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 01 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Звертаємо увагу, що при погашенні податкового боргу застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Правила встановлення та використання ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу на наступне.

Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.

У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України (далі – Кодекс),згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.

На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.

Реєстрація ПРРО згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.

Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.

ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за допомогою Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/informatsiyni-povidomlennya/459671.html повідомила, що у разі необхідності виправлення виявлених помилок, що містяться у раніше поданій податковій декларації про майновий стан і доходи у майбутніх податкових періодах платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) може надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію (з урахуванням строків давності, визначених Податковим кодексом України) за формою чинною на час подання уточнюючої декларації.

Для подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи платник податків може скористатися Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua).

Після проходження електронної ідентифікації в Електронному кабінеті платник ПДФО має можливість сформувати, підписати та надіслати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи використовуючи режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Нагадуємо, що останній день подання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік – 30 квітня 2021 року.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 21 квітня 2021 року № 378 (далі – Постанова № 378) внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок).

Порядок приведено у відповідність, зокрема до законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами, від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Оновленим Порядком, зокрема встановлено, що до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) включаються податкові накладні та/або розрахунки коригування (ПН/РК) складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису (КЕП) головного бухгалтера (бухгалтера) або КЕП керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- КЕП постачальника (продавця), що є фізособою – підприємцем.

При цьому РК, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), реєструються в ЄРПН, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) КЕП в указаному порядку.

Для делегування права підпису ПН/РК іншій посадовій особі платник ПДВ повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку – для платників, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Крім того, Порядком визначено, що внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого п. 12 Порядку не застосовуються до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

При цьому, датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Постанову № 378 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 23.04.2021 № 78 і вона набрала чинності також 23.04.2021.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З початку року надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету склали 15,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.

У січні – березні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та із ввезених на митну територію України підакцизних товарів на суму майже 15,2 млрд гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 9,4 %, або на 1,3 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – березні 2021 року зібрано майже 2,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.

Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 26,8 %, або на 612,7 млн гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України березні 2021 року зібрано 1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.

Порівняно з березнем минулого року надходження зросли на 18,7 %, або на 160,2 млн гривень.

Надходження коштів від ліцензування виробництва, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом – сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним до місцевих бюджетів за січень – березень 2021 року становить 267,7 млн гривень. З них у березні надійшло 97,5 млн гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/465024.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Продаж підакцизних товарів філією: хто є платником акцизного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 частини другої ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п. 6 ст. 55 ГКУ).

При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст. 58 ГКУ).

Відповідно до частин третьої та п’ятої ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема, юридична особа, оскільки філія юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги платників земельного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Норми встановлені частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя ст. 23 Закону № 1378).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Нормами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що при поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому норми ПКУ не обумовлюють обов’язкового подання оригіналу витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки разом з поданням податкової декларації з плати за землю.

Отже, при поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею, за вибором платника земельного податку, може бути подано як оригінал витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, так і його копія (надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оподаткування податком на нерухомість успадкованої житлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ).

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість) з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухомість, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку на нерухомість, контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку на нерухомість фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку на нерухомість, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності платника податку на нерухомість; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку на нерухомість; розміру ставки податку; нарахованої суми податку на нерухомість (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому вона набула право власності.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У разі зміни робочого місця (офісу), нотаріусу необхідно повідомити податковий орган

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 6.8 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріусу необхідно стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розділу IV ПКУ.

Процедури взяття на облік за неосновним місцем обліку встановлені розділом VIІ Порядку.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку приватного нотаріуса може бути здійснене на підставі заяви за ф. № 5-ОПП, поданої нотаріусом відповідно до п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку також може бути здійснене на підставі:

- повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, в разі зазначення у повідомленні контролюючого органу, у якому платник податків бажає стати на облік за неосновним місцем обліку;

- заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі, якщо платник зазначив контролюючий орган, у якому він бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у повідомленні за ф. № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, він звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

Враховуючи вищезазначене, якщо місце проживання платника податків не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до податкового органу за основним місцем обліку заяву за ф. № 5-ОПП з оновленою інформацією про робоче місце або повідомлення за ф. № 20-ОПП про зміну даних про об’єкт оподаткування.

Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів:

- заяви за ф. № 17-ОПП яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку;

- повідомлення за ф. № 20-ОПП яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку;

- заяву за ф. № 5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Деклараційна кампанія 2021 завершується

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє, що кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року, завершується. Граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи – 30.04.2021.

Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи (декларація) за минулий рік – це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Зразки заповнення податкової декларації можливо переглянути на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Для скасування пені і штрафів сплатіть основну суму боргу до 10 червня 2021 року!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) доводить до відома платників, що можливість скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, які мають застосовуватися при виникненні податкового боргу, передбачена змінами, внесеними Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для того, щоб скористатися можливістю скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, такому платнику необхідно:

- написати до контролюючого органу заяву;

- сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

- не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.

Норм, встановлена п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ розповсюджується на всіх платників податків, крім:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Подати до податкової служби заяву платник податків може скориставшись послугами Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua). За допомогою Електронного кабінету платник також може перевірити і стан розрахунків з бюджетом, зокрема, дізнатися про наявність у нього податкового боргу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Розрахунок на АЗС/ГАЗС через РРО – додаткові кошти місцевим бюджетам

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/464465.html повідомила наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 232 затверджено «Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування».

Цим порядком визначено механізм зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування на перше та друге півріччя року.

Згідно із зазначеним порядком частка акцизного податку до відповідних бюджетів місцевого самоврядування залежить від повноти розрахункових операцій, проведених через РРО, на АЗС/ГАЗС суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, розташованих на територіях відповідних територіальних громад згідно з КОАТУУ.

З метою забезпечення повноти надходжень акцизного податку до місцевих бюджетів пропонуємо у разі наявності інформації про порушення порядку проведення операцій через РРО на АЗС/ГАЗС повідомляти про дані випадки Державну податкову службу України на електронну скриньку [email protected].

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Протягом першого кварталу 2021 року на користь держави вирішено 387 судових справ на загальну суму 1,2 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.

Станом на 01 квітня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 3 249 справ різних категорій на загальну суму 8,0 млрд гривень.

Із розглянутих судами протягом січня – березня 2021 року справ, на користь податкових органів області вирішено 387 справ на загальну суму 1,2 млрд гривень.

«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1 418 таких справ на суму 2,7 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь податкових органів вирішено 94 справи на суму 123,4 млн грн», – повідомила заступник начальника управління – начальник відділу супроводження судових справ за позаплановими перевірками управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Бабій.

Про маркування марками акцизного податку вироблених в Україні і імпортованих алкогольних напоїв

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) доводить до відома, що у разі виробництва на митній території України, зокрема, алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники акцизного податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Норми встановлені п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема, на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором (п. 226.4 ст. 226 ПКУ).

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відс. об. од. не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПКУ).

Алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами ( п.п. «в» п. 227.1 ст. 227 ПКУ).

Згідно з п. 226.10 ст. 226 ПКУ не підлягають маркуванню алкогольні напої:

- які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

- алкогольні напої, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі.

Необхідність маркування, зокрема, алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв на території України.

Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.

Вироблені в Україні або імпортовані алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. од. маркуванню марками акцизного податку не підлягають.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Для перевірки наявності особистого ключа кваліфікованого електронного підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, щоб перевірити наявність особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки на носії потрібно включити функцію перегляду прихованих файлів.

Зокрема, якщо встановлено операційну систему Windows 7 потрібно виконати наступні дії:

- відкрити «Мій комп’ютер» та на вкладці «Впорядкувати» натиснути пункт «Параметри папок та пошуку»;

- у вікні «Параметри папок» на вкладці «Вигляд» потрібно поставити мітку «Відображати приховані файли і папки» та натиснути кнопку «Застосувати».

Якщо у вас встановлено операційну систему Windows XP потрібно виконати наступні дії:

- відкрити «Мій комп’ютер» та на вкладці «Сервіс» натиснути пункт «Властивості папки»;

- у вікні «Параметри папок» на вкладці «Вигляд» потрібно поставити мітку «Відображати приховані файли і папки» та натиснути кнопку «Застосувати».

Отже, для перевірки наявності особистого ключа кваліфікованого електронного підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat».

При цьому для належної роботи особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі – Положення № 13) визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів ДПС України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056.

З урахуванням того, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.

Відповідальність за використання суб’єктами господарювання РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена ст. 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.

Суб’єктам господарювання необхідно здійснювати проведення розрахункових операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Припинення діяльності особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність: звітність та сплата ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).

Норми визначені абзацом першим п.п. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку № 1588).

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, які подали Заяву за ф. № 8-ОПП про припинення незалежної професійної діяльності.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

За якою ставкою ПДВ оподатковуються послуги, які надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, як-от: забезпечення харчуванням і напоями, послуг з прання, користування конференц-залами, місцями для проведення нарад, тощо?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє.

Якщо платник ПДВ є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції з постачання таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування і напоїв за умови, що такі харчування і напої є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та їх вартість включається до складу вартості таких послуг) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

При цьому, якщо харчування і напої не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), то постачання такого харчування і напоїв розглядається як окрема операція, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

З метою підтвердження правомірності включення вартості харчування і напоїв, що надаються платником податку, до вартості послуг із тимчасового розміщування (проживання) пропонуємо звертатись до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та/або Державного агентства розвитку туризму України.

Операції з постачання додаткових послуг, зокрема, послуг з прання, користування конференц-залами, місцями для проведення нарад, тощо, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75372.html?fbclid=IwAR3qz53-iAXvyaQPalfQNvor4JNdesZHu04n2bRcXzjGNQTVGg3RUYwGmGQ

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Роботодавці зобов’язані дотримуватися вимог законодавства про трудові відносини в частині виплати заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2021 року до 6 000 гривень, а з 01 грудня 2021 року — 6 500 гривень.

Отже, з 01.01.2021 роботодавці зобов’язані щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 6 000 грн, а з 1 грудня 2021 року не менше 6 500 гривень.

Якщо ж заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, то роботодавцю необхідно провести доплату до рівня мінімальної, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише офіційна мінімальна заробітна плата, але й норми та гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», а саме:

- виконання норм при оплаті праці за роботу, зокрема

● в надурочний час;

● у святкові, неробочі та вихідні дні;

● у нічний час;

● за час простою, який мав місце не з вини працівника;

● при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника;

● працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи.

- гарантії в оплаті:

● щорічних відпусток;

● за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад;

● для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу;

● переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю;

● для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу;

● при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів.

- гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Закликаємо роботодавців неухильно дотримуватися вимог законодавства про оплату праці в частині виплати заробітної плати не нижче мінімального встановленого розміру!

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З початку року до місцевих бюджетів надійшло понад 182 млн грн податку на нерухоме майно

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/464265.html повідомила, що за оперативними даними у поточному році фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості сформовано близько 360 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 14 тис. більше аналогічного періоду минулого року.

До сплати визначено податку на загальну суму понад 657 млн грн, що більше аналогічного періоду минулого року на 112 млн гривень.

Найбільші суми нарахувань податку обліковуються по ГУ ДПС у Харківській – 81 млн грн, Київській – 80 млн грн, Дніпропетровській – 78 млн грн, областях та м. Києві – 106 млн гривень.

Власники нерухомості вже сплатили до місцевих бюджетів понад 182 млн грн податку на нерухоме майно.

Слід зазначити, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2020 рік за ставками, які були законодавчо визначені на той період.

Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри площі майна, на які не нараховується податок, складають:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сума нарахованої заробітної плати, що виплачується іноземцю згідно трудового договору, є базою нарахування єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право» із змінами, згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 253 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Згідно з п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиного внеску.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Отже, сума нарахованої заробітної плати (доходу), що виплачується юридичною особою застрахованій фізичній особі – іноземцю згідно трудового договору, є базою нарахування єдиного внеску.

Коли сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Податки в декілька кліків та е-Акциз: Мінцифри й ДПС анонсували нові послуги для бізнесу в Дії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує про наступне.

Сплата податків у декілька кліків – просто зі свого смартфона чи ноутбуку – це нова можливість для українських підприємців. Міністерство цифрової трансформації спільно з Державною податковою службою анонсували нові податкові послуги для бізнесу в мобільному застосунку та на порталі Дія. Презентація послуг відбудеться вже навесні на Diia Summit.

«Вже цієї весни на Diia Summit ми запускаємо електронний підпис у Дії, який відкриває нові можливості для цифровізації послуг для бізнесу. Наш наступний крок – ми інтегруємо послуги податкової в Дію, щоб створити для українців зручний та простий сервіс. Спільно з Державною податковою службою ми знайшли оптимальний підхід, як реалізувати в кілька кліків сплату податків та подання декларацій для ФОПів на спрощеній системі оподаткування як у застосунку, так і на порталі Дія», – заявив Михайло Федоров.

Після Diia Summit на порталі та в застосунку Дія в розділі «Мої податки» для громадян будуть доступними сплата податків та подання декларацій для ФОП на спрощеній системі оподаткування, довідка про отримані доходи та сплачені податки, відображення даних про платника податків і стан його розрахунків з бюджетом.

«Запорука розвитку цифрової економіки — цифрова трансформація України. Тому одним із наших головних пріоритетів є інтеграція з порталом та застосунком Дія. Це сервіси, які забезпечують прозорість, простоту та зручність надання державних послуг громадянам. Відтепер сервіси будуть доступні на двох платформах в електронному кабінеті платника податків й у Дії», – додав Голова державної податкової служби України Олексій Любченко.

Процеси заповнення декларацій у Дії максимально автоматизовано. Система заповнюватиме за користувача всі поля так, що йому треба буде відповісти лише на 4 запитання. До прикладу, сьогоднішня декларація – це 2 сторінки з більш ніж 30 полями.

Також через Дію українці отримуватимуть сповіщення про граничні строки оплати, наявність податкових зобов’язань або заборгованості. Це допоможе уникнути штрафів та зекономить кошти підприємців.

Крім того, ми інтегруємо Дію з банками. Завдяки цьому за згодою користувача Дія робитиме запит до банку або банків (якщо ФОП має відкриті рахунки в кількох), і відображатиме загальну суму надходжень за обраний звітний період з ФОП-рахунку або рахунків.

Важливо, що суму доходів бачитиме тільки користувач. Дія від вашого імені лише робить запит до банку й заповнює відповідне поле в декларації. Нагадаємо, що Дія не зберігає жодних персональних даних.

Послуга розроблена Міністерством цифрової трансформації України спільно з Державною податковою службою за підтримки програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа та Innovabridge.

Крім того, Михайло Федоров анонсував великий антикорупційний проект з Державною податковою службою, який запустять вже восени, – електронний акциз та електронна марка. Це суттєво спростить процес замовлення, обліку та сплати марок для виробників та експортерів. Що важливо, кожен українець зможе перевірити справжність акцизної марки онлайн та миттєво повідомити про порушення. У рамках першого пілоту – алкогольна продукція.

Цей проект сприятиме подоланню корупції завдяки мінімізації впливу людського фактору. Крім того, дозволить посилити контроль за обігом підакцизних товарів на державному рівні та створити дієвий механізм боротьби з фальсифікованими чи незаконно ввезеними на територію України підакцизними товарами. Також вдасться поліпшити координацію та взаємодію роботи державних і громадських організацій з контролю за обігом маркованих підакцизних товарів на основі обміну інформацією та спростити документообіг.

Проект е-Акциз Мінцифри реалізує разом з Податковою за підтримки USAID Ukraine/UK aid проекту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/podatki-v-dekilka-klikiv-ta-e-akciz-mincifri-j-dps-anonsuvali-novi-poslugi-dlya-biznesu-v-diyi

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Нарахування премії фізособі в поточному місяці за минулий податковий період: оподаткування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує, що заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Норми встановлені п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція), до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 розділу 2 Інструкції).

Заробітна плата, згідно п.п. «є» .п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст.167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2.п. 1.6 розділу 1 Інструкції).

Враховуючи викладене, премії, доплати і надбавки, які нараховуються платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника ПДФО і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 1072: щоб пеня і штрафні санкції не нараховувались, основну суму боргу необхідно сплатити до 10 червня 2021 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що можливість скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, які мають застосовуватися при виникненні податкового боргу, передбачена змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зміни внесено Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 2³.

Для того, щоб скористатися такою можливістю, платнику податків необхідно:

- написати до контролюючого органу заяву;

- сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;

- не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.

За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.

Дана норма п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ розповсюджується на всіх платників податків, крім:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Подати до податкової служби заяву платник податків може скориставшись послугами Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua). За допомогою Електронного кабінету платник також може перевірити і стан розрахунків з бюджетом, зокрема, дізнатися про наявність у нього податкового боргу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Норми встановлені п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розділ ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розділу ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розділу ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розділу ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розділу ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

- перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розділу ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розділу ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розділу ІІ Порядку № 557).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Дані щодо залишку коштів на єдиному рахунку – в Електронному кабінеті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 42¹.2 ст. 42¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);

- перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок № 321).

Пунктом 8 Порядку № 321 встановлено, що ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС відкриває єдину картку платника виключно на підставі даних реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка;

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

Відповідно до абзацу першого п. 17 Порядку № 321 реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Державною казначейською службою (далі – Казначейство) платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Після підтвердження Казначейством факту прийняття до виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка в порядку, визначеному пунктами 24 – 28 Порядку № 321, дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет у порядку, передбаченому ст. 42¹ ПКУ, та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску (абзац другий п. 17 Порядку № 321).

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204».

Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Новації законодавства: змінено порядок подання звітності з єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу платників, що у 2021 році змінено порядок подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Так, зі звітного I кварталу 2021 року така звітність подається у складі об’єднаної звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідні зміни прийнято законами України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116) та № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 115).

Зазначеними законами змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску, зокрема, передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), за якою подається об’єднана звітність, затверджено наказом Мінфіну від 15 грудня 2020 року № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773).

У Наказі № 773 зазначено, що перший раз Розрахунок подається за I квартал 2021 року Розрахунок містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ такий Розрахунок подається податковими агентами та платниками єдиного внеску лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку на доходи фізичних осіб податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

За січень, лютий та березень 2021 року щомісячні звіти за старою формою не подаються.

Платники єдиного внеску звітують за оновленою об’єднаною формою (відповідно до Наказу № 773) щоквартально.

З 01 січня 2021 року набрав чинності наказ Мінфіну від 05 листопада 2020 року № 670 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Наказ № 670), яким визначено порядок подання звітності з єдиного внеску. Наказ № 670 вносить зміни до Порядку від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Оновлені форми звіту з єдиного внеску, запроваджені Наказом № 670 відповідно до п. 46.6 ПКУ мають подаватися з 01 лютого 2021 року.

Звертаємо увагу, що новий розрахунок складається із:

- Основної частини (Розділ I Розрахунку «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу», Розділ II Розрахунку «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби, Розділ IIІ Розрахунку «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів та прийомних батьків в розмірі місяців звітного кварталу»);

- Додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

- Додатку 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю»;

- Додатку 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;

- Додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

- Додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

- Додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

У Правобережній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія»

Днями за участі заступника начальника Правобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ключник Марини відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія», де обговорювались питання податкового законодавства.

Питання щодо податкового законодавства під час сеансу телефонного зв'язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тихоненко Інни відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія», де обговорювались питання податкового законодавства.

Звіність в електронному вигляді – зручно та швидко!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що подання податкової звітності в електронному вигляді має багато переваг як для платників податків, так і для податкової служби.