Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ Дпс у Дніпропетровській області інформує

2021-03-09 14:51 123 Нравится

Про розвиток та удосконалення електронних сервісів ДПС на пресконференції

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на днях, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника управління податкових сервісів ГУ ДПС Свірської Алли на тему «Електронні сервіси ДПС, сервіс «Електронний кабінет».

Вона зазначила, що 2020 рік став роком всебічної цифрової трансформації бізнесу, суспільства та держави.

Серед основних цілей податкової служби є удосконалення цифрової інфраструктури, створення комфортних умов для ведення бізнесу, надання простих та зручних сервісів.

У 2020 році ДПС України реалізовано понад 10 успішних проектів: ПРРО, Єдиний рахунок, «InfoTAX», Е-малятко, Послуга ІД – 14, Цифровий РНОКПП, Е-доходи, Е-повернення, Електронна взаємодія з ЦОВВ, Інтеграція з застосунком ДІЯ (надання адмінпослуг ДПС), Автоматичне набуття статусу СЕД.

До переліку пріоритетних напрямків та завдань цифрової трансформації на 2021 – 2023 роки увійшли наступні глобальні проекти:

Е-акциз – цифрова трансформація контролю за виробництвом та обігом товарів;

Е-РРО – цифрова трансформація контролю за дотриманням порядку проведення розрахункових операцій;

Е-податки - цифрова трансформація адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску.

Однією з перспектив ДПС є створення єдиної моделі сервісного обслуговування платників шляхом об’єднання контакт-центру податкової служби, Електронного кабінету та центрів обслуговування платників.

«На сьогодні найбільш популярним сервісом ДПС залишається Електронний кабінет, який надає можливість доступу до понад 80 електронних сервісів. Призначення Електронного кабінету – надати платникам можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн.

В Електронному кабінеті зареєстровано користувачів з понад 70 країн світу. На теперішній час зазначеним сервісом користуються більше 43 тисяч юридичних осіб та понад 86 тисяч фізичних осіб - підприємців Дніпропетровської області», – зазначила Свірська Алла.

З метою надання користувачам можливості користування електронними сервісами у м. Кривий Ріг відкрито два додаткові пункти сертифікації ключів ІДД ДПС України.

Отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи у Дніпропетровській області можливо у наступних пунктах кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС:

- м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 95 а, (Лівобережна ДПІ);

- м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25, (Шевченківська ДПІ);

- м. Кривий Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд. 42, (Криворізька північна ДПІ);

- м. Кривий Ріг, вул. Кобилянська, буд. 148 а (Криворізька ДПІ);

- м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд.4а (Криворізька південна ДПІ).

Про особливості застосування РРО та програмних РРО

на пресконференції

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області АРАТЮНОВОЇ Світлани на тему «Особливості застосування РРО та програмних РРО».

Вона проінформувала, що на даний час суб’єкти господарювання в своїй господарській діяльності при проведенні розрахунків повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО або програмні РРО (далі - ПРРО). ПРРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до Інтернет.

Також зупинилась на основних змінах, внесених Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».

ДПС України розробила та надає безкоштовне програмне забезпечення для встановлення на гаджети суб’єктів господарювання. Представникам бізнесу надано можливість обирати тій пристій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або ПРРО. Впровадження програмного РРО допоможе бізнесу зменшити витрати на придбання касової техніки, та захистить споживачів в придбанні якісної продукції або послуг у суб’єктів господарювання.

«Так, на сьогодні у Дніпропетровській області вже понад 700 СГ на 7558 господарських одиницях працюють з використанням Програмних РРО. На постійній основі аналізується наявна в ДПС інформація про виторги, проведені через РРО. Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, звісно вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету», - підкреслила Світлана Аратюнова.

Знижено ставку податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), яким вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, знижено ставку ПДВ з 20 відс. до 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ. Крім того, Законом № 1115 визначено, що ставка податку, яка діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., застосовується у разі:

1) постачання на митній території України продукції (товарів), щодо яких передбачено ставку у розмірі 14 відс., яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;

2) коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків;

3) коригування податкових зобов’язань при зміні договірної (контрактної) вартості визначеної продукції (товарів), поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків.

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України продукції (товарів), до яких з 01 березня 2021 року буде застосовуватися ставка 14 відс., яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду (до 01 березня 2021 року), з якого застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс., за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої сільськогосподарської продукції (товарів).

Закон № 1115 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

Довідково: Закон № 1115 опублікувано 24.02.2021 в газеті «Голос України» № 35.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкової звітності за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Поряд з цим, п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються.

Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.

У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід ФО від продажу інвестиційного активу?

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує. Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Звертаємо увагу! Послідовність дій, для скасування реєстрації ПРРО

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Увага! Подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує суб’єктам декларування – державним службовцям, що з 01.01.2021 почався новий етап подання електронних декларацій про майновий стан за 2020 рік, який триватиме до 23:59:59 години 31.03.2021.

Про визначенні кола осіб, які є членам сім’ї декларанта та відносно яких вносяться відомості до декларації, а саме згідно ст. 1 Закону «члени сім’ї:

а) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі»; б) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

До декларації вноситься інформація про членів сім’ї, які:

- є неповнолітніми дітьми на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;

- знаходяться в шлюбі на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;

- проживають спільно з декларантом на кінець звітного періоду;

- спільно проживали із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

При декларуванні майна (рухомого/нерухомого), яке не є власністю суб’єкта декларування або членів його сім’ї, слід враховувати строк користування або володіння таким майном протягом звітного періоду. Потрібно декларувати майно, яке знаходилось у користування або володінні сукупно не менше половини строку звітного періоду.

Суб’єкти декларування зобов’язані декларувати інформацію про наявність у себе або членів сім’ї відкритих рахунків та банківських сейфів/комірок в фінансових установах (розділ 12-1 декларації).

Окрім того, повідомляємо, що 30.12.2020 набув чинності Закон України № 1079-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції», а також Закон України № 1074-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Для суб‘єктів декларування – державних службовців категорії «Б» з 30.12.2020 діє положення про необхідність подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані щодо видатків та доходів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (105 100 грн. в 2020 році, 113 500 грн. в 2021 році). Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані потрібно подавати протягом 10 днів з дати здійснення видатку або отримання доходу.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Представлено Публічний звіт ДПС за 2020 рік

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/454955.html повідомляє наступне.

Голова ДПС Олексій Любченко представив Публічний звіт ДПС за 2020 рік.

Результати роботи податкової служби у минулому році, позитиви та напрацювання також презентували Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан, заступники Голови ДПС Євген Олейніков, Михайло Тітарчук та Наталія Калєніченко.

За словами Олексія Любченка, протягом 2020 року надходження платежів (сальдо) до зведеного бюджету України склали 848 млрд гривень. Це на 15,7 % перевищило показники 2019 року.

До державного бюджету надійшло (сальдо) 567,4 млрд грн, що на 21,5 % (100,5 млрд грн) більше, ніж за 2019 рік.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 507,5 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України було перевиконано на 10,7 %. До спеціального фонду надійшло 59,9 млрд гривень.

При цьому протягом року фіксувалася динаміка виконання планових показників. Так, якщо за січень-квітень 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 137,5 млрд грн (або на 11,7 млрд грн менше від очікуваних показників), то протягом травня-грудня 2020 року забезпечено 370 млрд грн (на 60,8 млрд грн більше запланованих показників).

«Всі ці досягнення виконувалися в умовах мораторію на перевірки, спаду економічної активності. При цьому була складна епідеміологічна ситуація, яка безумовно, впливала на всі процеси нашого життя, у тому числі, на податкову сферу. Несформований колектив, неукомплектація керівних посад, пізній старт конкурсного добору кадрів (перший відбувся лише у лютому 2020 року), слабка матеріально-технічна база служби. Саме в таких умовах зовнішніх та внутрішніх викликів доводилося проводити перші системні зміни», – підкреслив Голова ДПС.

Очільник ДПС переконаний, що податковій вдалося досягти максимальної ефективності використання наявного ресурсу ДПС і успішне виконання основних завдань, поставлених перед службою, у 2020 році дають підстави для позитивного прогнозу на 2021 рік.

«За 2 місяці цього року можемо констатувати перевиконання індикативних показників, які визначено Міністерством фінансів України, більш ніж на 3 млрд гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року (коли не було обмежень на перевірки та не діяли карантинні обмеження) ці показники зросли на понад 10 млрд гривень», – наголосив Олексій Любченко.

Як відзначив очільник податкової служби, в податковій очікують позитивного результату з надходжень до бюджету як у першому кварталі цього року, так за 2021 рік у цілому.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

До уваги платників ПДВ! З 1 березня 2021 року застосовується ставка

ПДВ у розмірі 14 відсотків

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/455017.html повідомляє наступне.

Державна податкова служба України повідомляє, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), згідно з яким за ставкою ПДВ у розмірі 14 відсотків оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (далі – операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції), крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Положення норм Закону № 1115 застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Таким чином, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарською продукцією оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 14 відсотків.

З метою реалізації норм Кодексу (враховуючи внесені Законом № 1115 зміни) і забезпечення можливості платникам податку виконання їх податкового обов’язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, зокрема у частині подання останніми документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ДПС розроблено проєкт нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

Відповідний проєкт наказу Міністерства фінансів України погоджується із заінтересованими органами виконавчої влади. Після затвердження у загальновстановленому порядку вказаної форми податкової накладної платники податку матимуть змогу складати податкові накладні за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.

До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Після набрання чинності норм відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.

Принагідно інформуємо, що згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, зокрема, від ведення сільськогосподарської діяльності

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що з 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року, і триватиме вона до 30 квітня 2021 року (включно).

Нагадуємо, що обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна;

- доходи у вигляді спадщини або подарунку від фізичної особи, що не є членом сім’ї І-го або ІІ-го ступеня споріднення.

- іноземні доходи;

- інвестиційні доходи, тобто доходи від продажу цінних паперів (акцій) та корпоративних прав;

- дохід у вигляді анульованої банком частини боргу за кредитом;

- дохід від оброблення земельних ділянок площею понад 2га;

- доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна іншій фізичній особі.

Враховуючи аграрну спрямованість області, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб, які самостійно одноосібно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції та громадян, які є власниками сільськогосподарської техніки та надавали у 2020 році платні послуги з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП), та нагадує про обов’язок подання ними декларації про доходи.

У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Як правило, власники техніки, котрі проживають в сільській місцевості, навесні та восени активно обробляють землю на замовлення, отримуючи доходи без сплати податків. Варто зазначити, що закон вимагає декларувати такі доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі та доходи, отримані від обробітку земель, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Тому, допоки не розпочався сезон весняно-польових робіт, закликаємо одноосібників, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 га та в 2020 році отримали доходи від продажу сільськогосподарської продукції, та власників сільськогосподарської техніки, які в минулому році отримали доходи за обробіток землі, подбати про подання податкової декларації про доходи за 2020 рік.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді страхувальники подають звіт щодо сум нарахованого ЄВ?

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в контролюючих органах, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення можливості реалізації прав та обов’язків платників подавати до контролюючих органів електронні документи засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями, ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність> Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів.

Звіт подається страхувальниками до контролюючих органів за формою затвердженою відповідно до Порядку № 435, а саме:

a)Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F/J3000413 (F – для роботодавців фізичних осіб – підприємців, у тому числі, тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність / J – для роботодавців – юридичних осіб);

b)Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F3000513 – для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, тих, які обрали загальну та/або спрощену систему оподаткування; за ідентифікатором форми F3005113 – для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та/або членів фермерського господарства;

c) Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (Додаток 6 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F3000613;

d)Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Додаток 7 до Порядку № 435) за ідентифікатором форми F/J3000713.

Разом з тим, повідомляємо, що Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до контролюючого органу за формою, що діяла з 01 травня 2015 року та відповідно у форматах, визначених для таких форм (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/198072.html). Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період (п. 3 розд. V Порядку № 435).

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Внесені на розрахунковий рахунок власні кошти ФОП до складу доходу не ключаються

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області консультує.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Дохід юридичної особи – платника ЄП третьої групи при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Зокрема, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Чи збільшується розмір екологічного податку, якщо у СГ є факт перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності?

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету

у січні – лютому 2021 року

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/455217.html повідомляє наступне.

Оперативні показники

(загальний фонд держбюджету)

Податкова служба продовжує курс на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції та виконання індикативних показників без застосування адміністративних заходів впливу.

Надходження до бюджету перевищують не тільки визначені індикативи, а і порівняно з відповідним періодом минулого року.

Січень – лютий 2021 року:

індикатив – 66,4 млрд грн;

факт – 71,0 млрд грн;

перевиконання: +4,6 млрд грн;

до минулого року: +11,5 млрд грн, або +19,4 відс.

У т.ч. ПДВ (за січень – лютий):

індикатив (сальдо) – 23,9 млрд грн;

факт – 25,8 млрд грн;

перевиконання: +1,9 млрд грн, або +7,9 відс;

до минулого року: 8,0 млрд грн, або +45,3 відс.

Відшкодування ПДВ у січні – лютому становить 25,5 млрд грн.

Популярні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/455180.html розміщено популярні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме:

1. У сільській місцевості існує проблема передачі даних до ДПС при нестабільному зв’язку, зокрема, Інтернет.

Згідно з п. 1.2 п. 1 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1744/22056 (далі – Порядок № 1057), інформаційний еквайр – юридична особа, яка уповноважена Платіжною організацією надавати суб’єктам господарювання послуги з технічної підтримки та інформаційного обслуговування передачі даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) до системи обліку даних РРО ДПС (далі – СОД РРО) за технологією Національного банку України. Слід зазначити, що інформація від РРО суб’єктів господарювання до ДПС передається у вигляді пакетів даних. Відповідно до п. 3.1 Порядку № 1057 інформаційні еквайєри як компоненти СЗЗД РРО, зокрема, забезпечують:

організацію первинної взаємодії з РРО - вирішення питань у випадках виявлення проблем підключення РРО до СЗЗД РРО, здійснення заходів для вирішення технічних питань передачі даних РРО, які виникають у суб’єктів господарювання; організацію сеансу зв’язку з РРО та функції серверу обробки інформації: первинну перевірку автентичності і реєстрації РРО в СЗЗД РРО, перевірку цілісності захищених пакетів даних, що надходять від РРО; тимчасове зберігання захищених пакетів даних, що надходять від РРО в будь-який час (у тому числі в моменти «пікових» навантажень та під час відсутності зв’язку з СОД РРО або збоїв у її роботі), у базі даних інформаційного еквайра. Відповідно до п. 9.2 Порядку № 1057 у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) - інформаційний еквайр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з конфігурацією РРО. Слід зазначити, що відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 174/22055 (далі – Вимоги № 1057), РРО з модемом повинен, зокрема, забезпечувати: автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації; повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу; накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку; індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації. Враховуючи викладене, у разі виникнення проблем з передачею даних РРО до ДПС, та неможливістю відновлення зв’язку в автоматичному режимі, для вирішення вказаної технічної проблеми пропонуємо звернутись до центру сервісного обслуговування РРО, з яким укладено відповідний договір для вирішення питань із залученням інформаційного еквайра та/або операторів мобільного зв’язку чи регіональних провайдерів інтернет-послуг. Що стосується проблем передачі даних програмними РРО то у разі відсутності зв’язку програмний РРО використовує номери, зарезервовані для розрахункових документів, які передаються до ДПС після відновлення зв’язку. Так, відповідно до пунктів 1-3 «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317), на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до статті 5 Закону (далі - Діапазон). Програмний РРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером. Програмне рішення програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця); Також відповідно до п.п. 3.4 п. 3 Вимог № 1057 програмний РРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу програмного РРО з режиму офлайн. Отже, у разі інформування програмним РРО про відсутність зв’язку із фіскальним сервером доцільно звернутися до оператора мобільного зв’язку та/або регіональних провайдерів інтернет-послуг.

2. Надання яких саме медичних послуг (які коди УКТ ЗЕД послуг) потребує обов’язкового застосування РРО?

Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.

3. Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.

4. Чи буде вважатися для суб’єкта господарювання безготівковою формою розрахунку отримання коштів від покупця на банківський рахунок на підставі договору та/або рахунку, і чи потрібно застосовувати РРО?

За яких умов отримання коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання вимагає реєстрації розрахункової операції з використанням РРО?

Чи вважається безготівковими розрахунками та не потребує застосування РРО/ПРРО зарахування оплати на карту-ключ до розрахункового поточного банківського рахунку фізичної особи - підприємця?

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

При цьому слід розрізняти яким чином проведено перерахування коштів на рахунок суб’єкта господарювання.

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону № 675 суб’єкт електронної комерції – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Разом з тим, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.

При цьому, суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.

Однак, при оплаті придбаних товарів шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, РРО не застосовується.

5. Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при відсутності фізичного контакту продавця товару (надавача послуг) та споживача, тобто відсутності місця здійснення розрахункових операцій.

Чи поширюється умова щодо незастосування РРО при наданні послуг у мережі Інтернет також на продаж товарів, замовлення яких здійснюється через мережу Інтернет, а розрахунки здійснюються виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем?

Питання необхідності застосування РРО та/або ПРРО при дистанційному наданні послуг за допомогою та проведення розрахунків за такі послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

З 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачено, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас при продажу товарів через мережу Інтернет суб’єкту господарювання необхідно застосовувати РРО окрім випадків, коли оплата придбаних товарів проводиться шляхом внесення готівки у відділення банку або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) банківської установи.

Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Таким чином, при здійсненні розрахунків за послуги у разі їх проведення виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або програмні РРО можна не застосовувати.

6. Ненадання фізичним особам - підприємцям первинних документів на товар постачальниками – фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої групи, що здійснюють торгівлю на ринках.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

7. Чи вважатиметься порушенням використання режиму попереднього програмування якщо перевіркою буде виявлено, що аналогічні товари закодовано у групи товарів і при цьому в РРО не запрограмована кількість таких товарів?

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до пп. 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02 2016 за № 220/28350, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Фіскальний чек має, зокрема, містити такі обов’язкові реквізити:

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника);

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ.

Отже, якщо РРО суб’єкта господарювання закодовано таким чином, що у фіскальному касовому чеку РРО товари зазначаються, зокрема, без зазначення їх назви, кількості і вартості одиниці виміру, то це буде порушенням використання режиму програмування.

8. Відтермінування до кінця поточного року застосування штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО ризиковим категоріям фізичних осіб - підприємців платникам єдиного податку, які мають застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2021.

Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначається відповідними статтями Закону № 265.

Також, згідно з п. 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Платники Дніпропетровщини за січень – лютий 2021 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 12,2 мільярди гривень

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє . Протягом січня лютого 2021 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 9 млрд 313,8 млн гривень. Це на 1 млрд 642,5 млн грн (або на 21,4 відс.) більше надходжень відповідного періоду 2020 року, про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету України надійшло 4 млрд 369,2 млн грн, що на 898,9 млн грн більше, ніж за січень – лютий 2020 року.

До місцевих бюджетів регіону надійшло 4 млрд 944,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники аналогічного періоду на 743,6 млн гривень.

За підсумками січня лютого 2021 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 2 млрд 891,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 238,8 млн гривень.

Оподаткування доходу фізичної особи від продажу автомобіля

Головне управління ДПС Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Пунктом 1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п. 2 ст. 325 ЦКУ).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

За письмовою заявою платника надається акт звірки розрахунків

за податками, зборами та єдиним внеском

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)у довільній формі.

Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Закон України № 1072: списання боргу є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє нагадує, що Законом України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 24, відповідно до якого контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оподаткування та декларування іноземних доходів

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує. Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про податкове законодавство під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями начальник Правобережного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Васецька Ольга відповіла на питання стосовно податкового законодавства під час сеансу телефонного зв'язку «гаряча лінія».

Питання 1: Вітаю. Поясніть мені, будь ласка, що таке фіскальний номер ПРРО?

Відповідь 1: Доброго дня. Фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій – це унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації.

Питання 2: Доброго дня. Чи підлягає зміні назва особистого ключа або кваліфікованого сертифіката?

Відповідь 2: Доброго дня. Особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка не підлягає зміні. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його подальшого використання.

Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».

Питання 3: Вітаю. Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

Відповідь 3: Доброго дня. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755–ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755). Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Під час спілкування з платниками податків Васецька Ольга звернула увагу щодо актуальності офіційних сторінок Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на сторінках соціальних мереж Facebook, месенджерів Telegram та Viber.

Електронний фіскальний звітний чек, створений ПРРО

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що визначення «електронний фіскальний звітний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким: електронний фіскальний звітний чек – документ, створений програмним реєстратором розрахункових документів, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

База оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Сервіс «Пульс» - надійна протидія корупції в органах ДПС

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0 800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.

Про особливості застосування РРО під час брифінгу

Днями начальник Правобережного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольга Васецька під час брифінгу для місцевих ЗМІ, пояснила порядок, термін реєстрації та особливості застосування РРО.

«Основна мета застосування РРО – з боку держави – контроль обороту підприємств та ФОП, які приймають оплати від населення готівкою і платіжними картами!» - зазначила податківець.

Більш детальну інфорацію стосовно застосування РРО можна дізнатися на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області», підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua та сторінку Facebook ГУ ДПС у Дніпропетровській області - https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/ , спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Важливість офіційного працевлаштування для працівника Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для громадян, які вже працюють та тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти порядок виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування – це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника. Легалізація трудових відносин і заробітної плати є одним з найважливіших питань, вирішення якого має безпосередній вплив на добробут держави і кожного окремого українця. Адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає вагомі кошти з несплачених податків, а громадяни не отримують законних соціальних гарантій.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Кто лучший Президент Украины?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама