Відповідальність передбачена за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254 к/96–ВР із змінами та доповненнями кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).
Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Подання річного звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку , та одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464,- ФОП - платників ЄП нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Розмір ЄВ складає 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄВ у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Платники ЄВ – ФОП - платники ЄП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний рік, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), зокрема, ФОП - платники ЄП формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435 (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 435).
Згідно з п. 16 розд. ІV Порядку № 435 фізичні особи – підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до контролюючих органів окремі Звіти за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 435.
Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, яким встановлено, що за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:
1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом,– обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:
- суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;
- суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;
3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).
Порядок оподаткування ПДВ операцій із заставним майном, яке переходить у власність банку (фінансової установи) від платника ПДВ згідно з умовами договору застави
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюються як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п. 189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Згідно з п. 197.12 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:
- до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п. 197.12 ст. 197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
- у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, – нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
- нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.
Дії суб’єкта господарювання, який після подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення господарської одиниці не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316602 (додаток 1 до Порядку).
Для подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО в графі «Адреса розміщення ГО» необхідно зазначити дані, які повністю збігаються з адресою об’єкта оподаткування в облікових даних.
У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО. При цьому, для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розділі «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.
Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка інтернет-виданню «Гордон»
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Голова ДПС Україні Олексій Любченко надав інтерв’ю Інтернет-виданню «Гордон».
Люченко: У багатьох політиків патріотизм закінчується, щойно потрібно платити податки. Я за розкриття персональних даних. Тоді б Україна побачила своїх героїв (Інтернет-видання «Гордон», 21 січня 2021 року).
Скільки українців не платить податків, як багато безробітних громадян припадає на одного працевлаштованого, як стимулювати роботодавців створювати офіційні робочі місця і як багато грошей виводять з України за кордон. Про це, а також про обсяги тіньової економіки, шкоду люстрації та «скрутки» на ПДВ у авторській програмі головної редакторки інтернет-видання «ГОРДОН» Олесі Бацман розповів голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. «ГОРДОН» публікує текстову версію інтерв'ю.
З текстовою версією інтерв’ю можливо ознайомитись на офіційній сторінці ДПС України за посиланням
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
В Україні ніхто не вимагатиме сплати податків від громадян, які їх вже сплатили за кордоном, – Олексій Любченко
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням повідомила.
При отриманні іноземних доходів громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Про це зазначив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».
«Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію», – підкреслив Олексій Любченко.
Обов’язок подачі декларації про майновий стан і доходи, а також сплати податків та зборів визначено ст. 67 Конституції України.
При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, а це особливо стосується українських заробітчан, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ), обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень ПКУ.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – Закон № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
► у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО/програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
► 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
► 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно до п. 11 «Прикінцевих положень» Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
► 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
► 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Довідково.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування РРО, є Закон № 265, який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Правила встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).
Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.
У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України,згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.
На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: .
На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.
ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
До уваги платників єдиного внеску!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, в частині звільнення платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) від сплати за себе такого внеску, які набрали чинності з 01 січня 2021 року.
З 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону № 2464.
З огляду на викладене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими звільняються від сплати за себе єдиного внеску:
▼ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
▼ особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464.
А отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Інформація для суб’єктів електронного декларування
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома суб’єктів електронного декларування наступне.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що отримати інформацію, необхідну для заповнення Е-декларації можливо з електронних реєстрів за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а саме:
▼ Державний реєстр речових прав на нерухоме майно () – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;
▼ Офіційний електронний портал Держгеокадастру () – містить відомості про власників та користувачів земельних ділянок, які потрібно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;
▼ Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань () – інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;
▼ Електронний кабінет водія () – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;
▼ Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України () – містить відомості про доходи;
▼ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України () – містить інформацію про нараховану заробітну плату та пенсію;
▼ Укрпатент () – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».
▼ Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України () – інформація про номінальну вартість цінних паперів, яка необхідна для заповнення розділу 7 «Цінні папери».
Зверніть увагу, що інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.
Нагадуємо, що кампанія Е-декларування 2021 року триває до 31 березня.
Отримати роз’яснення щодо заповнення Е-декларації можливо:
● звернувшись до уповноважених підрозділів/осіб із питань запобігання корупції у вашій установі. Їхні контакти можна знайти за посиланням: .
● за телефоном Контакт-центру НАЗК +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00;
● у пошуку за ключовим словом у базі знань НАЗК за посиланням: .
Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром зверніться за адресою або заповніть форму зворотнього зв’язку на .
Інформація розміщена на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.01.2021)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2021 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім'я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
*
| ;101
| ; код за ЄДРПОУ
| ; сплата єдиного внеску
| ;
| ;
| ;
|
1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7
|
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
До уваги суб’єктів господарювання,
які здійснюють виробництво лікарських засобів!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1257).
Податковий вексель видається, зокрема, підприємствами первинного виноробства та виробниками вермутів, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів, та суб’єктами господарювання, які у межах квот отримують з акцизного складу спирт етиловий для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, - на строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком (п. 5 Порядку № 1257).
Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції.
Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Мінфіном (п. 11 Порядку № 1257).
Довідка надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Форма Довідки про цільове використання спирту етилового затверджена наказом ДПА України 19.04.2011 № 224.
Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 11 Порядку № 1257).
Відповідно до п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.03.2011 № 156 «Про затвердження форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового» суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт) у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником Державної податкової служби на податковому посту.
Один примірник Звіту подається до Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ.
Суб’єкт господарювання, який отримує спирт по нульовій ставці для виробництва лікарських засобів для погашення податкового векселя по акцизному податку, повинен подати контролюючому органу наступні документи:
► довідку про цільове використання спирту етилового (до кожного податкового векселя окрема довідка);
► звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового.
Зазначені документи суб’єкт господарювання – виробник лікарських засобів повинен подати в строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Використовуєте нелегалізовану працю – штрафи збільшено!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) з 01.01.2021 на рівні 6 000 грн., а з 01.12.2021 – 6 500 гривень.
Новий розмір МЗП вплинув на розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Так, відповідно до ст. 265 КЗпП роботодавці у разі порушення законодавства про працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.
До юридичних та фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають найманих працівників, застосовуються штрафи у разі:
► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, до роботодавців юридичних осіб і ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої групи застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої групи – попередження;
► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі МЗП, за повторне – у ромірі двух МЗП.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Олексій Любченко: У багатьох патріотизм закінчується
щойно доводиться сплачувати податки
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Необхідно посилювати заходи і відповідальність за несплату податків, зокрема, притягувати до кримінальної відповідальності. Таку думку висловив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».
«Організація схем ухилення від сплати податку стала частиною української бізнес-культури. І страшно те, що організатори дуже агресивних схем ухилення від сплати податків себе не вважають злочинцями. Ну от взагалі. А ця культура (через яку, зокрема, гинуть люди, не одержуючи вчасно допомоги в лікарнях) – громадська безпека. Це якраз і є той договір, який під загрозою в державі. Власне кажучи, деградація відбувається через те, що злочинці не розуміють ступеня своєї провини», – впевнений Олексій Любченко.
На думку очільника ДПС, наразі в Україні важливим є питання розкриття персональних даних. Адже сьогодні усі постійно патріотично говорять про бюджет, але у багатьох патріотизм закінчується, щойно доводиться платити податки.
«Я не розумію як керівник податкової служби, як у нас протягом останніх п'яти років купили 1 400 автомобілів набагато дорожчих від $100 тис. за штуку. Люди витратили понад 4 млрд грн. А доходів у них за сім років – я подивився – вистачило б тільки на колеса до цих автомобілів. Там і Bentley, і Mercedes, і McLaren... У них на колеса забракло б грошей... Тобто тільки приблизно це – несплачені мільярди податків. Це до податкової служби питання? Напевно, і до податкової теж. Але як вони могли купити автомобіль у салоні, коли тільки 50 тис. готівкою можна заплатити? Ніяк не мільйони, десятки мільйонів. От як?! Система фінансового моніторингу, система відповідальності – виникає цілий низка суперечностей, на який ми маємо відповідати. Тобто має бути комплексна робота», – наголосив Олексій Любченко.
Очільник ДПС вважає, що сьогодні в Україні настав час, коли треба проводити економічно грамотний, демографічно сучасний перепис населення, а також запроваджувати нульове декларування.
За його словами, наразі це питання номер один у Президента. Вже тривають дебати у профільних комітетах, в якій формі це необхідно проводити, існує кілька моделей.
«Я взагалі за нульову декларацію. Це не просто нульова декларація – від завтра має все запрацювати: 5 тис. – отже, 5 тис. платіж; 50 тис. готівкою – отже, 50 тис. готівкою. Тоді воно все буде правильно обертатися, і гроші будуть працювати в економіці», – розповів Олексій Любченко.
15 відкритих даних, які щоденно оновлюються
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС здійснює оновлення 41 основного набору даних у формі відкритих даних відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами.
На сьогодні запроваджено щоденно (у робочі дні) оновлення 15 наборів даних на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС:
1. Реєстр платників податку на додану вартість ;
2. Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість ;
3. Реєстр платників єдиного податку ;
4. Реєстр неприбуткових установ та організацій ;
5. Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового ;
6. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами ;
7. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік ;
8. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) ;
9. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) ;
10. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом ;
11. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями ;
12. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) ;
13. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами ;
14. Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ;
15. Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією .
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
До уваги професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
У зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, вилучено положення щодо подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річної фінансової звітності професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок тільки у разі порушень пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.
Таким чином, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок – неприбуткові організації, не звільняються від звітування за результатами 2020 року та зобов’язані подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність у загальному порядку.
Інформаційний лист № 18.
Щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України продовжує роз’яснювати положення податкового законодавства за допомогою Інформаційних листів.
Новий Інформаційний лист № 18 присвячено нормам Закону України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій».
Цим законом запроваджено податкові преференції для підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.
В інформаційному листі ви дізнаєтеся про:
- визначення бюджетного гранту для податкових цілей;
- преференції при оподаткуванні доходів, отриманих платниками податків у вигляді бюджетного гранту;
- преференції для платників єдиного податку;
- пільги з ПДВ для суб’єктів господарювання зі сфери культури, креативних індустрій, туризму.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут:
Інформація розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Закон України № 1072: 3060 грн – сума податкового боргу,
яка списується без подання заяви
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Деклараційна кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що триває Деклараційна кампанія 2021. Фізичні особи, які отримали доходи у 2020 році, відповідно до норм Податкового кодексу України, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація).
Крім того, таким платникам необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені в Декларації, а саме:
▼ до 19 лютого 2021 року (включно) – фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
▼ протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – фізичними особами, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
▼ 02 серпня 2021 року – громадянами та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» ().
Особливості застосування окремих норм Закону України № 962
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо особливостей застосування окремих норм Закону України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962) доводить до відома платників ПДВ наступне.
Визначено перелік суб’єктів господарювання у сфері готельного бізнесу та переліку послуг, до операцій з постачання яких запроваджується застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків.
Законом № 962 встановлено обмеження щодо кола засобів тимчасового розміщування, оскільки знижена ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків може застосовуватися лише готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, діяльність яких відноситься до класу 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010.
На операції з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання) в інших об’єктах (засобах) тимчасового розміщення, зокрема, в таких, що перераховані в інших класах групи 55 (55.2, 55.3, 55.9) застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків не поширюється і до таких операцій застосовується основна ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), з метою визначення правомірності застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання таких послуг слід керуватися:
► Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010);
► Методологічними основами та поясненнями до позиції Класифікації видів економічної діяльності», затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 23.12,2011 № 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Наказ № 396);
► Методологічними положеннями щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 14.12.2006 № 607 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Наказ № 607);
► Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Закон № 324);
► Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Правила № 19).
Так, ДК 009:2010 відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.
Згідно з ДК 009:2010 з урахуванням Методологічних основ № 396 такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність включає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місці для проведення нарад.
Такий клас включає діяльність з розміщування у: готелях; курортних готелях;
готелях класу люкс; мотелях.
Такий клас не включає надання в оренду будинків, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін.
Визначення термінів «готель» та «аналогічні засоби розміщення» надано статтею 1 Закону № 324 та Правилами № 19.
Згідно з даними визначеннями:
● готель – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням;
● аналогічні засоби розміщення – це підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиванням кімнат та санвузлів.
Пунктом 1 статті 62 Господарського кодексу (далі – ГКУ) визначено, що підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою (пункт 4 статті 62 ГКУ).
Отже, нормативними актами, які регламентують діяльність суб’єктів, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), передбачено, що такими суб’єктами є підприємства, тобто, юридичні особи. При цьому не має значення чи такий суб’єкт є окремою юридичною особою, чи структурним підрозділом іншої юридичної особи. Відповідно, до операцій, що надаються фізичними особами – підприємцями, застосування даної норми не передбачено.
Стосовно переліку послуг, які відносяться до категорії послуг з тимчасового розміщування (проживання), слід враховувати наступне.
Відповідно до Закону № 324 та Правил № 19:
● готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;
● основні послуги – обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором
● додаткові послуги – обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку,
РРО (ПРРО) не застосовуються
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми визначені з п. 43.1 ст. 43 ПКУ
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розділу ІІ Порядку № 60).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 1.2 ст. 421 ПКУ).
Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Олексій Любченко: Ми дотримуємося рекомендацій
міжнародних експертів у питаннях реформування ДПС
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Процеси оподаткування та стан реформування Державної податкової служби України стали темою обговорення у рамках Стратегічного діалогу ЄС та України щодо реформи системи управління державними фінансами.
Онлайн-зустріч відбулася за участі Міністра фінансів України Сергія Марченка, першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, Голови ДПС Олексія Любченка, керівника Групи підтримки України, заступника Генерального Директора DG NEAR Європейської Комісії Катаріни Матернової, керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредеріка Кьоне, представників Міжнародного Валютного Фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Консультативної місії ЄС (EUAM) представників проєкту EU4PFM та інших.
Учасники зустрічі обговорили функціонування податкової служби у форматі єдиної юридичної особи. З 01 січня 2021 року ДПС запрацювала у новому статусі, виконавши таким чином одну з пріоритетних задач, яка була визначена для ДПС низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Представники ЄС, зокрема, відзначили злагодженість дій керівництва ДПС у рамках реформування, дотримання визначених часових строків та ефективність кадрової політики. Позитивно відзначено було і прогрес щодо спрощення процесів оподаткування.
Також увага акцентувалася на заходах ДПС щодо протидії ухиленню від оподаткування, зокрема, припинення схем з формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ.
Так, за словами Олексія Любченка, при зменшенні суми номінального валового внутрішнього продукту надходження ПДВ зросли на третину.
«Такі результати є логічним наслідком роботи системи електронного адміністрування ПДВ та системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних. Це дозволило припинити злочинні схеми, які використовували нечесні платники для мінімізації своїх податкових зобов’язань», – зазначив Олексій Любченко.
Голова ДПС подякував експертам ЄС за підтримку та консультативну допомогу та наголосив на важливості рекомендацій міжнародних експертів щодо впровадження новацій та ініціатив українських податківців для їх ефективної реалізації та впровадження.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Витискаючи «тінь», ми допомагаємо легальному сектору економіки, - Олексій Любченко
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон» розповів про шляхи стимулювання роботодавців до створення робочих місць та офіційного працевлаштування найманих працівників.
«Є два шляхи. Перший шлях – держава може скинути із себе соціальні зобов'язання. Здавалося б, найпростіше – урізати витрати. Але цього категорично не можна робити, тому що пенсії і так на межі виживання, освіта, соцзабезпечення, медицина... Самі розуміємо, що це – злочинно. Ну або підвищити доходи. Завдяки чому? Завдяки тіньовій економіці. Ось тут податкова служба за минулий рік показала, як можна допомагати легальному сектору економіки, утискаючи тінь», – впевнений Олексій Любченко.
За його словами, легальний сектор економіки позитивно реагує на заходи податкової, адже створюється конкурентне середовище.
«Ті підприємці, з якими я спілкуюся, кажуть, що питання не у ставці єдиного соціального внеску 22 %, питання не у ставці 22% ПДВ, не у ставці 18 % податку на доходи фізосіб, а в тому, щоб платили всі, щоб було рівне конкурентне середовище», – зазначив Голова ДПС.
Олексій Любченко вважає, що в нинішніх умовах, коли у країні не контролюється велика кількість доходів, необхідно за аналізом видатків контролювати баланс державних фінансів.
«60 % споживчих витрат у тіні. І там є значна частина доходів бюджету. Якщо кожен з 30 млн активного населення збільшить фіскальний чек на 100 грн – це 1 млрд додаткових доходів бюджету на місяць», – підкреслив очільник ДПС.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
У 2020 році сума задекларованих виторгів зросла на 67 млрд гривень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
У 2020 році загальна сума задекларованих виторгів зросла на 67 млрд грн, або на 5,6 % порівняно з 2019 роком. Таких результатів, незважаючи на несприятливі умови соціально-економічного розвитку 2020 року, вдалося досягти внаслідок сумлінного обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання та забезпечення дієвого контролю за повнотою здійснення розрахунків з боку ДПС.
Збільшенню виторгів, проведених через РРО, також сприяла широка роз’яснювальна робота, організована та проведена органами ДПС у 2020 році.
Так, у 2020 році організовано більше 100 тис. роз’яснювальних заходів щодо впровадження, необхідності та простоти використання реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, більше 70 тис. осіб (з них близько 63 тисяч ФОП) безпосередньо взяли участь у спільних 4 475 онлайн та офлайн заходах.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини
за 2020 рік надано 298,1 тис. адміністративних послуг
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 40 видів адміністративних послуг.
«Загалом, у 2020 році працівниками ЦОП опрацьовано 301,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 298,1 тис. – надано адміністративні послуги», – повідомила начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, платники можуть переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням .
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Деклараційна кампанія 2021: за якою формою подається
податкова декларація про майновий стан і доходи
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація про майновий стан і доходи (Декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.
Відповідно до п. 14, п.п. 5 п. 98 розділу I Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавств», абзацу четвертого п. 2 розділу I Закону України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», підпунктів 5, 6 розділу I Закону України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – наказ № 783), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», а саме викладено у новій редакції:
► форму податкової декларації про майновий стан і доходи;
► Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Пунктом 4 Наказу № 783 встановлено, що податкова Декларація у редакції Наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.
Отже, фізичні особи подають Декларацію за 2020 рік за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 в редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Закон України №1072: відстрочення сплати податкового боргу
для фізичних осіб в сумі, що не перевищує 6800 грн, діє до 29.12.2021
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим пунктом 12, який передбачає відстрочення сплати податкового боргу, який у загальній сумі не перевищує 6 800 грн, для платників податків – фізичних осіб. у тому числі самозайнятих осіб.
Так, податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, може бути відстрочений до 29 грудня 2021 року.
Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше 29.12.2021, штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) – коригуються до нульових показників.
У разі непогашення повної суми відстроченого податкового боргу до 29.12.2021 р., а також у разі її погашення після 29.12.2021, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Закон України № 592: з 01.01.2021 розширено перелік платників,
які звільняються від сплати єдиного внеску за себе
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2021 набрали чинності норми Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), якими внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Так, Законом № 592 з 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок. Відповідні зміни внесено до частини 4 ст. 4 Закону № 2464.
Зокрема,звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці (ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частинами 5 та 6, згідно з якими звільняються від сплати за себе єдиного внеску:
▼ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як ФОП та провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
▼ особи, які провадять незалежну професійну діяльність та ФОП, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Також, для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
Тобто, згідно з внесеними змінами, для ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Перенесення строків звітування про підзвітні рахунки (FATCA)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Служба внутрішніх доходів США листом від 12 листопада 2020 року повідомила Міністерство фінансів України про перенесення для України строку подання звітів про підзвітні рахунки за звітні періоди з 2014 року по 2019 рік на 30 вересня 2021 року.
Враховуючи зазначене та положення п. 69.8.3 ст. 69 Податкового кодексу України фінансові агенти мають подати до ДПС України через систему IDES звіти про підзвітні рахунки за 2020 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2019 роки, до 01 вересня 2021 року.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Платники податку на прибиток уточнюючу декларацію
за новою формою подають з 01.04.2021
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.12.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544» (далі – Наказ № 649), яким, зокрема, затверджено, зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Нормами абзацу другого п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі –ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Отже, уточнююча Декларація за формою зі змінами, внесеними Наказом № 649, подається починаючи з 01 квітня 2021 року.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Особливості формування податкових зобов’язань
та податкового кредиту з урахуванням норм Закону України № 962
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.01.2021 набрали чинності норми Закону України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» у частині справляння ПДВ.
Так, правила формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ платниками, які здійснюють операції, що оподатковуються за заниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 % встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а саме:
► правила формування податкових зобов’язань з ПДВ визначені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Знижена ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків застосовується до операцій, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період з 01 січня 2021 року. Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань встановлені ст. 187 розділу V ПКУ;
► правила формування податкового кредиту також визначені розділом V та підрозділом 2 розділу ПКУ.
У зв’язку із запровадженням з 01 січня 2021 року зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 % до операцій з надання послуг, перерахованих у абзацах четвертому – сьомому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, не встановлюється будь-яких обмежень чи обов’язку здійснення коригувань чи перерахунків сум ПДВ, віднесених до податкового кредиту, незалежно від дати здійснення операцій з придбання товарів/послуг та дати їх використання в операціях з надання послуг, що підлягають оподаткуванню за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 %.
Таким чином, у разі придбання із сплатою ПДВ за ставкою 20 % товарів/послуг, що використовуються для надання послуг, перерахованих у абзацах четвертому – сьомому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, суми податкового кредиту формуються за загальновстановленими правилами, виходячи з сум ПДВ, вказаних в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних деклараціях, в терміни, визначені ПКУ.
Платникам податків, які здійснюють одночасне постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками 20 %, 7 % та/або 0 %, та які звільняються від оподаткування, слід враховувати, що нарахування сум податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ має здійснюватися виходячи із ставки ПДВ, яка застосовувалася при придбанні таких товарів/послуг.
Так, наприклад, якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ за ставкою у розмірі 20 %, призначені або починають використовуватися частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а частково в операціях, що підлягають оподаткуванню за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 %, то у платника ПДВ виникає обов’язок щодо нарахування сум податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ виходячи із ставки ПДВ у розмірі 20 %, оскільки саме за такою ставкою ПДВ постачальник таких товарів/послуг визначав податкові зобов’язання з ПДВ, а покупець здійснював формування податкового кредиту.
Відповідно, якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 %, призначені або починають використовуватися частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а частково в операціях, що підлягають оподаткуванню за ставкою у розмірі 20 %, то у платника ПДВ виникає обов’язок щодо нарахування сум податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ виходячи із ставки ПДВ у розмірі 7 %, оскільки саме за такою ставкою ПДВ постачальник таких товарів/послуг визначав податкові зобов’язання з ПДВ, а покупець здійснював формування податкового кредиту.
Якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ за ставкою у розмірі 20 %, призначені або починають використовуватися в операціях, що підлягають оподаткуванню за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 %, то обов'язку щодо нарахування сум податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ у платника ПДВ не виникає.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
До уваги платників екологічному податку!
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо:
► платник екологічного податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
► платник екологічного податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
► платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).
Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Олексій Любченко: Успішність реформування податкової служби визначається обсягами надходжень
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Найкращим свідченням успішності реформи податкової служби є показники надходжень до бюджету. Так Голова ДПС Олексій Любченко прокоментував питання щодо прогресу у реформах Державної податкової служби України під час зустрічі з експертами місії Міжнародного валютного фонду.
Зустріч відбулася в онлайн режимі за участі головного економіста Департаменту з бюджетних питань МВФ Енріко Аава, зовнішніх експертів Дейва Хартнетта та Тійни Тамм.
За словами Олексія Любченка, у січні цього року платежі до бюджету, які контролюються податковою службою, в 1,5 раза перевищуватимуть аналогічний період минулого року. У тому числі очікується, що сплата ПДВ зросте в 2,4 раза порівняно з січнем 2020 року.
«Такі показники найкраще свідчать про те, як ми реформуємося і в якому напрямі рухаємося. На сьогодні у рамках створення єдиної юридичної особи ми отримали оптимізовану структуру, в якій усунено дублювання функцій та зайві процеси. Відслідковується чіткий механізм комплаєнсу від реєстрації бізнесу до системи відслідковування ризиків та кінцевого результату – сплати коштів до бюджету», – розповів очільник ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Платники єдиного податку мають можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що в Єдиному вікні подання електронної звітності на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» розміщено версії таких документів:
F/J 0102003 – Заява про застосування спрощеної системи оподаткування;
F/J 0102103 – Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
F/J 1302101 – Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
F/J 1402101 – Витяг з реєстру платників єдиного податку.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Звернення громадян – пріоритетний напрямок роботи
податківців Дніпропетровської області
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 359 звернень громадян. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 443.
Колективних звернень надійшло 17, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультацій з питань податкового законодавства тощо», – відмітила начальник відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Малишева.
Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню питань.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька , звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Типи об’єктів оподаткування
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням розміщено (станом на 22.01.2021).
Перелік, як і раніше, містить 451 об’єкта оподаткування.
Нагадаємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Визначення особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, податкових зобов’язань у разі отримання від нерезидента послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі 7 %
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині оподаткування ПДВ.
Отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплатив податку до бюджету за такою операцією.
Якщо послуги, перераховані в абзацах четвертому — шостому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, постачаються нерезидентами, і місце постачання таких послуг розташоване на митній території України, отримував таких послуг нараховує податок за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 % на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 розділу V ПКУ (абзац перший п. 208.2 ст.208 розділу V ПКУ).
Отримувач таких послуг, який є зареєстрованим платником ПДВ, зобов’язаний визначити суми податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, які підлягають одночасному декларуванню у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, в якому їх визначено.
Отримувач таких послуг, який не є зареєстрованим платником ПДВ, зобов’язаний визначити суми податкових зобов’язань з ПДВ, які підлягають декларуванню у Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок).
Форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, (з урахуванням внесених змін та доповнень).
Розрахунок подається за відповідний звітний (податковий) період, в якому; визначено податкові зобов’язання за .послугами, отриманими від нерезидента особою, яка не є зареєстрованим платником ПДВ.
У разі отримання від нерезидента протягом одного звітного періоду різних видів послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ як за ставкою 20 %, так і за зниженою ставкою 7 %, такі операції відображаються в Розрахунку двома окремими рядками (в одному рядку операції, за якими ПДВ нараховано за ставкою 20 %, в другому рядку, відповідно, операції, за якими ПДВ нараховано за зниженою ставкою 7 %).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Щодо надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у зв’язку з численними зверненнями територіальних органів ДПС та набранням чинності 19 грудня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1270 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова № 1270) у частині надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) інформує про наступне.
Постановою № 1270, зокрема, внесено зміни до пункту 121 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами (далі – Порядок), визначено форми витягу з Реєстру (додаток 4 до Порядку) та повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі (додаток 5 до Порядку).
Відповідно до пункту 121 Порядку неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру.
Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4 до Порядку, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені у пункті 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення абр особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: (меню «Листування з ДПС»).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Яким чином перевірити розрахунковий документ (чек),
виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2020 платники мають можливість проводити готівкові розрахунки з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Якщо операція проводиться у режимі офлайн, то у розрахунковому документі (чеку), який проведено через ПРРО, має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Закон України № 592: ФОП та «незалежники», які одночасно є найманими працівниками, звільняються від сплати єдиного внеску за себе
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Норми встановлені пунктами. 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною 6.
Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Сплату податків і зборів можливо перевірити онлайн
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перевірити розрахунки з бюджетом суб’єкти господарювання можуть в Електронному кабінеті за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому формується Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС.
Такий Запит надсилається він за формою F/J1300204 через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою F/J1400204.
Якщо за результатами звірки платник виявив надмірно чи помилково сплачені податки, платник має можливість через Електронний кабінет надіслати заяву про повернення помилково/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302001. До заяви треба додати копію платіжного документа, який надсилається як документ довільного формату (F/J 1360102). Така заява про повернення сплачених сум грошових зобов’язань подається платником до територіального органу ДПС за місцем обліку сплаченого грошового зобов’язання.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми.
Нагадуємо, робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: , а також через офіційний вебпортал ДПС ().
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Платникам, які реалізують пальне, про деякі особливості складання звітності
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Норми визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку (далі – платник) складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Декларація складається, зокрема, із загальної частини, що містить необхідні обов’язкові реквізити платника, шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків, що містять розрахунки для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку (п. 2 розділу ІІ Порядку № 14).
Платником заповнюються лише відповідний розділ та додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції). Якщо платник є одночасно платником акцизного податку за різними видами господарської діяльності згідно зі ст. 212 ПКУ, він подає одну Декларацію з відповідними розділами та додатками до неї (абзац перший п. 3 розділу ІІІ Порядку № 14).
Платник, визначений п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ зобов’язаний подавати Декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді, чи ні (п. 4 розділу ІІІ Порядку № 14).
Згідно з п. 5 розділу ІV Порядку № 14 платниками, визначеними п.п. 212.1.1 та п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, які здійснюють реалізацію пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заповнюється Розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального» Декларації.
Об’єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у додатку 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» (далі – Додаток 11) до Декларації.
Додаток 11 заповнюють усі платники акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробники). Дані заносяться за акцизними складами/акцизними складами пересувними із зазначенням їх унікального номера в розрізі товарів (продукції) за кодами згідно з УКТ ЗЕД.
Додаток 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» – подається у разі допущення особою, яка реалізує пальне, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне, граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизної накладної та/або розрахунку коригування (п. 12 розділу V Порядку);
Додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу» – подається суб’єктами господарювання, які на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України щодо здійснення наземного обслуговування (п. 16 розділу V Порядку).
- Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області
