Ми в інтернет-просторі
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує: ми в інтернет просторі - ; ;
Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка інтернет-виданню «Гордон»
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Голова ДПС Україні Олексій Любченко надав інтерв’ю Інтернет-виданню «Гордон».
Люченко: У багатьох політиків патріотизм закінчується, щойно потрібно платити податки. Я за розкриття персональних даних. Тоді б Україна побачила своїх героїв (Інтернет-видання «Гордон», 21 січня 2021 року).
Скільки українців не платить податків, як багато безробітних громадян припадає на одного працевлаштованого, як стимулювати роботодавців створювати офіційні робочі місця і як багато грошей виводять з України за кордон. Про це, а також про обсяги тіньової економіки, шкоду люстрації та «скрутки» на ПДВ у авторській програмі головної редакторки інтернет-видання «ГОРДОН» Олесі Бацман розповів голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. «ГОРДОН» публікує текстову версію інтерв'ю.
З текстовою версією інтерв’ю можливо ознайомитись на офіційній сторінці ДПС України за посиланням
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
В Україні ніхто не вимагатиме сплати податків від громадян, які їх вже сплатили за кордоном, – Олексій Любченко
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням повідомила.
При отриманні іноземних доходів громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Про це зазначив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».
«Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію», – підкреслив Олексій Любченко.
Обов’язок подачі декларації про майновий стан і доходи, а також сплати податків та зборів визначено ст. 67 Конституції України.
При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, а це особливо стосується українських заробітчан, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ), обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень ПКУ.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (ФОП)), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – Закон № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО/програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно до п. 11 «Прикінцевих положень» Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Довідково.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування РРО, є Закон № 265, який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Правила встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).
Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.
У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України,згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.
На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: .
На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.
ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
До уваги платників єдиного внеску!
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, в частині звільнення платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) від сплати за себе такого внеску, які набрали чинності з 01 січня 2021 року.
З 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону № 2464.
З огляду на викладене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими звільняються від сплати за себе єдиного внеску:
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464.
А отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Інформація для суб’єктів електронного декларування
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома суб’єктів електронного декларування наступне.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що отримати інформацію, необхідну для заповнення Е-декларації можливо з електронних реєстрів за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а саме:
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно () – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;
- Офіційний електронний портал Держгеокадастру () – містить відомості про власників та користувачів земельних ділянок, які потрібно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань () – інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;
- Електронний кабінет водія () – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;
- Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України () – містить відомості про доходи;
- Портал електронних послуг Пенсійного фонду України () – містить інформацію про нараховану заробітну плату та пенсію;
- Укрпатент () – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».
- Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України () – інформація про номінальну вартість цінних паперів, яка необхідна для заповнення розділу 7 «Цінні папери».
Зверніть увагу, що інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.
Нагадуємо, що кампанія Е-декларування 2021 року триває до 31 березня.
Отримати роз’яснення щодо заповнення Е-декларації можливо:
- звернувшись до уповноважених підрозділів/осіб із питань запобігання корупції у вашій установі. Їхні контакти можна знайти за посиланням: .
- за телефоном Контакт-центру НАЗК +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00;
- у пошуку за ключовим словом у базі знань НАЗК за посиланням: .
Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром зверніться за адресою або заповніть форму зворотнього зв’язку на .
Інформація розміщена на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.01.2021)
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2021 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3556, відкриті на ім'я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску.
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
*
| ;101
| ; код за ЄДРПОУ
| ; сплата єдиного внеску
| ;
| ;
| ;
|
1
| 2
| 3
| 4
| 5
| 6
| 7
|
1 – службовий код ("*");
2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
До уваги суб’єктів господарювання,
які здійснюють виробництво лікарських засобів!
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1257).
Податковий вексель видається, зокрема, підприємствами первинного виноробства та виробниками вермутів, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів, та суб’єктами господарювання, які у межах квот отримують з акцизного складу спирт етиловий для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, - на строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком (п. 5 Порядку № 1257).
Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції.
Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства, затвердженій Мінфіном (п. 11 Порядку № 1257).
Довідка надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Форма Довідки про цільове використання спирту етилового затверджена наказом ДПА України 19.04.2011 № 224.
Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 11 Порядку № 1257).
Відповідно до п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.03.2011 № 156 «Про затвердження форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового» суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт) у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником Державної податкової служби на податковому посту.
Один примірник Звіту подається до Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ.
Суб’єкт господарювання, який отримує спирт по нульовій ставці для виробництва лікарських засобів для погашення податкового векселя по акцизному податку, повинен подати контролюючому органу наступні документи:
- довідку про цільове використання спирту етилового (до кожного податкового векселя окрема довідка);
- звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового.
Зазначені документи суб’єкт господарювання – виробник лікарських засобів повинен подати в строк, що не перевищує 180 календарних днів від дати авалювання векселя банком.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Використовуєте нелегалізовану працю – штрафи збільшено!
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) з 01.01.2021 на рівні 6 000 грн., а з 01.12.2021 – 6 500 гривень.
Новий розмір МЗП вплинув на розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Так, відповідно до ст. 265 КЗпП роботодавці у разі порушення законодавства про працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.
До юридичних та фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають найманих працівників, застосовуються штрафи у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, до роботодавців юридичних осіб і ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої групи застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої групи – попередження;
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі МЗП, за повторне – у ромірі двух МЗП.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «
Олексій Любченко: У багатьох патріотизм закінчується
щойно доводиться сплачувати податки
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Необхідно посилювати заходи і відповідальність за несплату податків, зокрема, притягувати до кримінальної відповідальності. Таку думку висловив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон».
«Організація схем ухилення від сплати податку стала частиною української бізнес-культури. І страшно те, що організатори дуже агресивних схем ухилення від сплати податків себе не вважають злочинцями. Ну от взагалі. А ця культура (через яку, зокрема, гинуть люди, не одержуючи вчасно допомоги в лікарнях) – громадська безпека. Це якраз і є той договір, який під загрозою в державі. Власне кажучи, деградація відбувається через те, що злочинці не розуміють ступеня своєї провини», – впевнений Олексій Любченко.
На думку очільника ДПС, наразі в Україні важливим є питання розкриття персональних даних. Адже сьогодні усі постійно патріотично говорять про бюджет, але у багатьох патріотизм закінчується, щойно доводиться платити податки.
«Я не розумію як керівник податкової служби, як у нас протягом останніх п'яти років купили 1 400 автомобілів набагато дорожчих від $100 тис. за штуку. Люди витратили понад 4 млрд грн. А доходів у них за сім років – я подивився – вистачило б тільки на колеса до цих автомобілів. Там і Bentley, і Mercedes, і McLaren... У них на колеса забракло б грошей... Тобто тільки приблизно це – несплачені мільярди податків. Це до податкової служби питання? Напевно, і до податкової теж. Але як вони могли купити автомобіль у салоні, коли тільки 50 тис. готівкою можна заплатити? Ніяк не мільйони, десятки мільйонів. От як?! Система фінансового моніторингу, система відповідальності – виникає цілий низка суперечностей, на який ми маємо відповідати. Тобто має бути комплексна робота», – наголосив Олексій Любченко.
Очільник ДПС вважає, що сьогодні в Україні настав час, коли треба проводити економічно грамотний, демографічно сучасний перепис населення, а також запроваджувати нульове декларування.
За його словами, наразі це питання номер один у Президента. Вже тривають дебати у профільних комітетах, в якій формі це необхідно проводити, існує кілька моделей.
«Я взагалі за нульову декларацію. Це не просто нульова декларація – від завтра має все запрацювати: 5 тис. – отже, 5 тис. платіж; 50 тис. готівкою – отже, 50 тис. готівкою. Тоді воно все буде правильно обертатися, і гроші будуть працювати в економіці», – розповів Олексій Любченко.
15 відкритих даних, які щоденно оновлюються
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС здійснює оновлення 41 основного набору даних у формі відкритих даних відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами.
На сьогодні запроваджено щоденно (у робочі дні) оновлення 15 наборів даних на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС:
1. Реєстр платників податку на додану вартість ;
2. Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість ;
3. Реєстр платників єдиного податку ;
4. Реєстр неприбуткових установ та організацій ;
5. Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового ;
6. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами ;
7. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік ;
8. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) ;
9. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) ;
10. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом ;
11. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями ;
12. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) ;
13. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами ;
14. Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ;
15. Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією .
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
До уваги професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок!
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.
У зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, вилучено положення щодо подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річної фінансової звітності професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок тільки у разі порушень пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.
Таким чином, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок – неприбуткові організації, не звільняються від звітування за результатами 2020 року та зобов’язані подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність у загальному порядку.
Інформаційний лист № 18.
Щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України продовжує роз’яснювати положення податкового законодавства за допомогою Інформаційних листів.
Новий Інформаційний лист № 18 присвячено нормам Закону України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій».
Цим законом запроваджено податкові преференції для підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.
В інформаційному листі ви дізнаєтеся про:
- визначення бюджетного гранту для податкових цілей;
- преференції при оподаткуванні доходів, отриманих платниками податків у вигляді бюджетного гранту;
- преференції для платників єдиного податку;
- пільги з ПДВ для суб’єктів господарювання зі сфери культури, креативних індустрій, туризму.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут:
Інформація розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Закон України № 1072: 3060 грн – сума податкового боргу,
яка списується без подання заяви
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Деклараційна кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що триває Деклараційна кампанія 2021. Фізичні особи, які отримали доходи у 2020 році, відповідно до норм Податкового кодексу України, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація).
Крім того, таким платникам необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені в Декларації, а саме:
- до 19 лютого 2021 року (включно) – фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – фізичними особами, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
- 02 серпня 2021 року – громадянами та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» ().
Особливості застосування окремих норм Закону України № 962
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо особливостей застосування окремих норм Закону України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962) доводить до відома платників ПДВ наступне.
Визначено перелік суб’єктів господарювання у сфері готельного бізнесу та переліку послуг, до операцій з постачання яких запроваджується застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків.
Законом № 962 встановлено обмеження щодо кола засобів тимчасового розміщування, оскільки знижена ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків може застосовуватися лише готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, діяльність яких відноситься до класу 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010.
На операції з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання) в інших об’єктах (засобах) тимчасового розміщення, зокрема, в таких, що перераховані в інших класах групи 55 (55.2, 55.3, 55.9) застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків не поширюється і до таких операцій застосовується основна ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), з метою визначення правомірності застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання таких послуг слід керуватися:
- Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010);
- Методологічними основами та поясненнями до позиції Класифікації видів економічної діяльності», затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 23.12,2011 № 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Наказ № 396);
- Методологічними положеннями щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 14.12.2006 № 607 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Наказ № 607);
- Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Закон № 324);
- Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Правила № 19).
Так, ДК 009:2010 відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.
Згідно з ДК 009:2010 з урахуванням Методологічних основ № 396 такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність включає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місці для проведення нарад.
Такий клас включає діяльність з розміщування у: готелях; курортних готелях;
готелях класу люкс; мотелях.
Такий клас не включає надання в оренду будинків, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін.
Визначення термінів «готель» та «аналогічні засоби розміщення» надано статтею 1 Закону № 324 та Правилами № 19.
Згідно з даними визначеннями:
- готель – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням;
- аналогічні засоби розміщення – це підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиванням кімнат та санвузлів.
Пунктом 1 статті 62 Господарського кодексу (далі – ГКУ) визначено, що підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою (пункт 4 статті 62 ГКУ).
Отже, нормативними актами, які регламентують діяльність суб’єктів, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), передбачено, що такими суб’єктами є підприємства, тобто, юридичні особи. При цьому не має значення чи такий суб’єкт є окремою юридичною особою, чи структурним підрозділом іншої юридичної особи. Відповідно, до операцій, що надаються фізичними особами – підприємцями, застосування даної норми не передбачено.
Стосовно переліку послуг, які відносяться до категорії послуг з тимчасового розміщування (проживання), слід враховувати наступне.
Відповідно до Закону № 324 та Правил № 19:
- готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;
- основні послуги – обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором
- додаткові послуги – обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку,
РРО (ПРРО) не застосовуються
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми визначені з п. 43.1 ст. 43 ПКУ
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розділу ІІ Порядку № 60).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 1.2 ст. 421 ПКУ).
Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
До уваги платників податків!
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.
Щодо встановлення нових мінімальних роздрібних цін на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 17 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957»
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 17 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» (далі – Постанова № 17), внесено зміни у додаток до постанови № 957 від 30 жовтня 2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Постанова № 17 була офіційно опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» № 10 від 16.01.2021 та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, а саме 26 січня 2021 року.
Постановою № 17 внесено зміни щодо встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв, зокрема:
- на «Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00), встановлена мінімальна роздрібна ціна 49 гривень;
- на «Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00, встановлена мінімальна роздрібна ціна 109 гривень.
З метою запобігання здійснення помилок суб’єктами господарювання при встановленні мінімальних роздрібних цін на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, слід враховувати, що:
- на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, які газовані, за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 10 00, 2205 90 10 00 з фактичною концентрацією спирту 18 об.% або менше, застосовується мінімальна роздрібна ціна 109 грн;
- а на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, які негазовані (тихі), за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 10 00, 2205 90 10 00 з фактичною концентрацією спирту 18 об.% або менше, мінімальна роздрібна ціна не застосовується;
- на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 90 00, 2205 90 90 00, з фактичною концентрацією спирту більш як 18 об.%, застосовується мінімальна роздрібна ціна 49 гривень.
При застосуванні мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв, зокрема вермути, враховуються норми групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет» розділу IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники» додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 4 червня 2020 року N 674-IX.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
За якою формою звітують платники єдиного податку четвертої групи?
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку четвертої групи, що 28.12.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 29 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 752), яким внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Наказ № 752 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2020 № 101.
Наказ № 752 розроблено з метою реалізації ст. 298 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» .
Згідно з внесеними Наказом № 752 змінами Податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи та платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подаються за формами, затвердженими наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року (пункти 2 та 4 Наказу № 752).
Слід зазначити, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (п. 46.6 ст. 46 ПКУ).
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Для платників єдиного податку четвертої групи податковим (звітним) періодом є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Водночас з метою недопущення зриву кампанії декларування платниками єдиного податку четвертої групи у 2021 році та реалізації можливості подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи в Електронному кабінеті за формою, яка затверджена наказом № 752, суб’єкти господарювання з метою підтвердження/набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік можуть подати податкову звітність за формою, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.06.2015 № 578, у термін, визначений п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Оновлення програмного забезпечення
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.29.1.0 станом на 22.01.2021. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 22.01.2021 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.29.1.0) (станом на 22.01.2021):
- Нові версії документів:
1. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:
S0210113 - № 1-Б. Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами (наказ Держстату 28.05.2019 № 174 зі змінами);
S0220101 - № 3-борг(місячна) Звіт про заборгованість з оплати праці. (Наказ Держстату 21.07.2020 № 222);
S0301012 - № 1-ПВ. Звіт з праці (місячна) (наказ Держстату 17.06.2020 № 179 зі змінами);
S0400119 - № 1-підприємництво (річна).Структурне обстеження підприємства (наказ Держстату 22.07.2020 № 223);
S0400411 - № 1-ПЕ. Звіт про економічні показники короткострокової статистики промисловості (наказ Держстату 31.05.2019 № 178 зі змінами).
S0401209 - № 1-ціни (пром). Звіт про ціни виробників промислової продукції (наказ Держстату 20.07.2017 № 182).
S0423116 - № 1-П (місячна) (юридичні особи) Звіт про виробництво промислової продукції за видами (наказ Держстату 31.05.2019 № 180 зі змінами);
S0423117 - № 1-П (місячна) (фізичні особи) Звіт про виробництво промислової продукції за видами (наказ Держстату 31.05.2019 № 180 зі змінами);
S0600115 - № 1-торг (місячна) Звіт про товарооборот торгової мережі (наказ Держстату 16.07.2018 № 153 зі змінами);
S0602118 - № 1-торг (нафтопродукти) (місячна) (юридичні особи) Про продаж світлих нафтопродуктів і газу (Наказ Держстату 16.07.2018 № 154 зі змінами);
S0602128 - № 1-торг (нафтопродукти) (місячна) (фізичні особи) Про продаж світлих нафтопродуктів і газу (наказ Держстату 16.07.2018 № 154 зі змінами).
S0603207 - № 1-опт Звіт про обсяг оптового товарообороту (наказ Держстату 13.07.2018 № 149 зі змінами);
S0701114 - № 1-кб (місячна) Звіт про виконання будівельних робіт [наказ Держстату від ] (наказ Держстату 21.06.2019 № 224 зі змінами);
S0800110 - № 1-заборгованість (ЖКГ) (місячна) Звіт про оплату населенням житлово -комунальних послуг (наказ Держстату 21.07.2020 № 221);
S1100914 - № 2-ТП (повітря)(річна) Звіт про охорону атмосферного повітря (наказ Держстату 18 грудня 2019 р. № 405);
S1600213 - № 2-етр (місячна) Звіт про роботу міського електротранспорту(наказ Держстату 13.04.2016 N 60 зі змінами );
S1605112 - № 51-авто (місячна) Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (наказ Держстату 21.06.2019 № 223).
S1805109 - № 51-вод (місячна) Звіт про роботу підприємства водного транспорту (наказ Держстату 14.06.2019 № 213);
S1904109 - № 4-мтп (місячна) Звіт про використання та запаси палива (наказ Держстату 31.08.2016 N 162 зі змінами);
S2105111 - № 51-ца (місячна) Звіт про основні показники роботи авіаційного підприємства (наказ Держстату 14.06.2019 № 211);
S2204106 - № 1-нк (річна) Звіт про роботу аспірантури та докторантури (наказ Держстату 19.06.2020 № 189);
S2305214 - № 12-труб (місячна) Звіт про транспортування вантажів трубопроводами (наказ Держстату 13.06.2019 № 207 зі змінами).
S2700509 - № 1-зерно (місячна) Звіт про надходження зернових та олійних культур на перероблення та зберігання (наказ Держстату 28 січня 2020р.№ 66);
S2701713 - № 1-риба (річна) Добування водних біоресурсів (наказ Держстату 09 січня 2020 р. № 36);
S2702514 - № 21-заг (річна) Звіт про реалізацію продукції сільського господарства (наказ Держстату 10.05.2019 № 151);
S2703113 - № 6-сільрада (річна) Звіт про об'єкти погосподарського обліку (наказ Держстату 14.01.2020 №44).
- З метою забезпечення приймання та обробки електронних документів у новій редакції за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові версії документів:
F/J 0209902 - Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
F/J 0210903 - Заявка на поповнення (коригування) обсягу залишку пального;
F/J 1203202 - Акцизна накладна форми «П»;
F/J 1203302 - Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
F/J 1203402 - Акцизна накладна форми «С»;
F/J 1203502 - Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
- Схеми даних (XSD):
common_types.xsd – «Загальні типи даних» - відкореговано перелік органів ДПС до яких подається звітність .
- Довідники вводу:
spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» - станом на 22.01.2021 року.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Закон України № 962:
самозайняті особи до доходу не включають бюджетний грант
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962) внесено зміни, зокрема до статей 177 та 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 962 п. 177.3 ст. 177 доповнено новим п.п. 177.3.2, відповідно до якого не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми доходу у вигляді бюджетного гранту.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем у вигляді такого гранту, здійснюється у порядку, визначеному п. 170.71 ст. 170 ПКУ.
Крім того, п. 178.3 ст. 178 ПКУ доповнено новим абзацом, згідно з яким не включаються до доходу особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, суми доходу у вигляді бюджетного гранту.
Оподаткування доходів, отриманих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у вигляді такого гранту, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 170.71 статті 170 ПКУ.
Довідково: бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України (п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Закон України № 1072: коли на суми податкового боргу
не застосовуються штрафні санкції і не нараховується пеня
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено, зокрема п. 24.
Так, нормами п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Випадки, у яких ФОП – платники єдиного податку не застосовують
РРО та/або ПРРО з 01.01.2021
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Нагадуємо, що 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що до 01.01.2021 РРО та/або ПРРО не застосовувались платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01.01.2021 до 01.01.2022 РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Показники раніше поданої фінансової звітності
не підлягають/підлягають виправленню: чи подається нова фінзвітність?
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми встановлені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» платниками, які складають фінансову звітність згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами проставляється позначка «+» у відповідній графі: П(С)БО або МСФЗ. Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.
Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 ПКУ.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, якщо в Декларації за минулий звітний (податковий) період виявлені помилки, а показники фінансової звітності за такий період не підлягають виправленню, то з уточнюючою Декларацією платник податку може не подавати фінансову звітність повторно.
У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків подає разом з уточнюючою Декларацією виправлену фінансову звітність.
При поданні фінансової звітності в електронному вигляді уточнююча Декларація в електронному вигляді подається після подання виправленої фінансової звітності, оскільки при заповненні уточнюючої Декларації проставляються позначки щодо наявності поданих до неї додатків – форм фінансової звітності (абзац одинадцятий п. 48.3 ст. 48 ПКУ).
Якщо платник податку (у т. ч., який подає уточнюючу Декларацію в електронному вигляді) подає виправлену фінансову звітність у паперовому вигляді, то така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.
Незалежно від того виправляються показники фінансової звітності чи ні, при поданні уточнюючої Декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка у графі «П(С)БО» або «МСФЗ» графи «ФЗ» та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані/подаються до контролюючого органу.
Платники податку мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до уточнюючої Декларації, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації, а доповнення до Декларації вважатиметься невід’ємною її частиною.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Складання ПН за деякими операціями, які оподатковуються
за ставкою ПДВ 7 % та відображення таких операцій у звітності
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що при складанні податкових накладних (ПН) слід враховувати наступне.
Необхідність складання окремих ПН передбачена тільки для операцій, що підлягають оподаткуванню, і для операцій, що звільняються від оподаткування.
Отже, у разі одночасного постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 20 %, та послуг, що оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 %, такі операції можуть бути вказані в одній ПН окремими рядками.
Обсяги постачання та сума ПДВ за операціями платника ПДВ з постачання послуг, перерахованих в абзацах четвертому — сьомому підпункту «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (ПКУ), підлягають відображенню у рядку 1.2 (колонки А і Б) розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ, а також у відповідних додатках до податкової декларації з ПДВ.
Обсяги придбання та сума податкового кредиту за операціями платника ПДВ з придбання послуг, перерахованих в абзацах четвертому – сьомому підпункту «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, підлягають відображенню у рядку 10.2 (колонки А і Б) розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ. а також у відповідних додатках до податкової декларації з ПДВ.
Обсяги постачання та сума ПДВ у разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ підлягають відображенню у рядку 4.2 (колонки А і Б) розділу І «Податкові зобов’язання з ПДВ», а також у відповідних додатках до податкової декларації з ПДВ.
Обсяги постачання та сума ПДВ за операціями з отримання від нерезидента платником ПДВ послуг, перерахованих в абзацах четвертому – шостому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, підлягають відображенню платником ПДВ, їх отримувачем, у рядку 6 (колонки А і Б) розділу І «Податкові зобов’язання з ПДВ». Одночасно сума податкового кредиту, сформованого за такими операціями, підлягає відображенню у рядку 13 (колонки А і Б) розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ, а також у відповідних додатках до податкової декларації з ПДВ.
Обсяги постачання/придбання та суми ПДВ, нараховані за операціями з отримання від нерезидента платником ПДВ послуг, перерахованих в абзацах четвертому – шостому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 .ПКУ, та інших послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, відображаються в одному рядку податкової декларації загальною сумою (ті, що підлягають оподаткуванню за зниженою ставкою 7 %, і ті, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Олексій Любченко: Успішність реформування податкової служби визначається обсягами надходжень
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Найкращим свідченням успішності реформи податкової служби є показники надходжень до бюджету. Так Голова ДПС Олексій Любченко прокоментував питання щодо прогресу у реформах Державної податкової служби України під час зустрічі з експертами місії Міжнародного валютного фонду.
Зустріч відбулася в онлайн режимі за участі головного економіста Департаменту з бюджетних питань МВФ Енріко Аава, зовнішніх експертів Дейва Хартнетта та Тійни Тамм.
За словами Олексія Любченка, у січні цього року платежі до бюджету, які контролюються податковою службою, в 1,5 раза перевищуватимуть аналогічний період минулого року. У тому числі очікується, що сплата ПДВ зросте в 2,4 раза порівняно з січнем 2020 року.
«Такі показники найкраще свідчать про те, як ми реформуємося і в якому напрямі рухаємося. На сьогодні у рамках створення єдиної юридичної особи ми отримали оптимізовану структуру, в якій усунено дублювання функцій та зайві процеси. Відслідковується чіткий механізм комплаєнсу від реєстрації бізнесу до системи відслідковування ризиків та кінцевого результату – сплати коштів до бюджету», – розповів очільник ДПС.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Платники єдиного податку мають можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що в Єдиному вікні подання електронної звітності на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» розміщено версії таких документів:
F/J 0102003 – Заява про застосування спрощеної системи оподаткування;
F/J 0102103 – Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
F/J 1302101 – Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
F/J 1402101 – Витяг з реєстру платників єдиного податку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Звернення громадян – пріоритетний напрямок роботи
податківців Дніпропетровської області
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 359 звернень громадян. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 443.
Колективних звернень надійшло 17, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультацій з питань податкового законодавства тощо», – відмітила начальник відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Малишева.
Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню питань.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька , звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Типи об’єктів оподаткування
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням розміщено (станом на 22.01.2021).
Перелік, як і раніше, містить 451 об’єкта оподаткування.
Нагадаємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Визначення особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, податкових зобов’язань у разі отримання від нерезидента послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі 7 %
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині оподаткування ПДВ.
Отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплатив податку до бюджету за такою операцією.
Якщо послуги, перераховані в абзацах четвертому — шостому п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, постачаються нерезидентами, і місце постачання таких послуг розташоване на митній території України, отримував таких послуг нараховує податок за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 7 % на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 розділу V ПКУ (абзац перший п. 208.2 ст.208 розділу V ПКУ).
Отримувач таких послуг, який є зареєстрованим платником ПДВ, зобов’язаний визначити суми податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, які підлягають одночасному декларуванню у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, в якому їх визначено.
Отримувач таких послуг, який не є зареєстрованим платником ПДВ, зобов’язаний визначити суми податкових зобов’язань з ПДВ, які підлягають декларуванню у Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок).
Форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, (з урахуванням внесених змін та доповнень).
Розрахунок подається за відповідний звітний (податковий) період, в якому; визначено податкові зобов’язання за .послугами, отриманими від нерезидента особою, яка не є зареєстрованим платником ПДВ.
У разі отримання від нерезидента протягом одного звітного періоду різних видів послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ як за ставкою 20 %, так і за зниженою ставкою 7 %, такі операції відображаються в Розрахунку двома окремими рядками (в одному рядку операції, за якими ПДВ нараховано за ставкою 20 %, в другому рядку, відповідно, операції, за якими ПДВ нараховано за зниженою ставкою 7 %).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Щодо надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у зв’язку з численними зверненнями територіальних органів ДПС та набранням чинності 19 грудня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1270 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова № 1270) у частині надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) інформує про наступне.
Постановою № 1270, зокрема, внесено зміни до пункту 121 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами (далі – Порядок), визначено форми витягу з Реєстру (додаток 4 до Порядку) та повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі (додаток 5 до Порядку).
Відповідно до пункту 121 Порядку неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру.
Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4 до Порядку, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені у пункті 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення абр особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: (меню «Листування з ДПС»).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Яким чином перевірити розрахунковий документ (чек),
виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2020 платники мають можливість проводити готівкові розрахунки з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Якщо операція проводиться у режимі офлайн, то у розрахунковому документі (чеку), який проведено через ПРРО, має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Закон України № 592: ФОП та «незалежники», які одночасно є найманими працівниками, звільняються від сплати єдиного внеску за себе
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Норми встановлені пунктами. 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною 6.
Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Сплату податків і зборів можливо перевірити онлайн
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перевірити розрахунки з бюджетом суб’єкти господарювання можуть в Електронному кабінеті за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому формується Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС.
Такий Запит надсилається він за формою F/J1300204 через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою F/J1400204.
Якщо за результатами звірки платник виявив надмірно чи помилково сплачені податки, платник має можливість через Електронний кабінет надіслати заяву про повернення помилково/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302001. До заяви треба додати копію платіжного документа, який надсилається як документ довільного формату (F/J 1360102). Така заява про повернення сплачених сум грошових зобов’язань подається платником до територіального органу ДПС за місцем обліку сплаченого грошового зобов’язання.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми.
Нагадуємо, робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: , а також через офіційний вебпортал ДПС ().
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Платникам, які реалізують пальне, про деякі особливості складання звітності
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Норми визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку (далі – платник) складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Декларація складається, зокрема, із загальної частини, що містить необхідні обов’язкові реквізити платника, шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків, що містять розрахунки для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку (п. 2 розділу ІІ Порядку № 14).
Платником заповнюються лише відповідний розділ та додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції). Якщо платник є одночасно платником акцизного податку за різними видами господарської діяльності згідно зі ст. 212 ПКУ, він подає одну Декларацію з відповідними розділами та додатками до неї (абзац перший п. 3 розділу ІІІ Порядку № 14).
Платник, визначений п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ зобов’язаний подавати Декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді, чи ні (п. 4 розділу ІІІ Порядку № 14).
Згідно з п. 5 розділу ІV Порядку № 14 платниками, визначеними п.п. 212.1.1 та п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, які здійснюють реалізацію пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заповнюється Розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального» Декларації.
Об’єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у додатку 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» (далі – Додаток 11) до Декларації.
Додаток 11 заповнюють усі платники акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробники). Дані заносяться за акцизними складами/акцизними складами пересувними із зазначенням їх унікального номера в розрізі товарів (продукції) за кодами згідно з УКТ ЗЕД.
Додаток 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» – подається у разі допущення особою, яка реалізує пальне, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне, граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизної накладної та/або розрахунку коригування (п. 12 розділу V Порядку);
Додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу» – подається суб’єктами господарювання, які на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України щодо здійснення наземного обслуговування (п. 16 розділу V Порядку).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0 800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.
*Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України та сторінку Facebook ГУ ДПС у Дніпропетровській області -
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «»
Деклараційна кампанія-2021 Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 01 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року.
Новації у застосуванні РРО
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує. Протягом 2021 року застосовувати РРО зобов’язані ті ФОП – «єдинники» другої – четвертої груп, які будуть здійснювати реалізацію:
- технічно – складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Закон України № 1072: до яких платників
не застосовуються положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує. У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:
- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Основа соціальної захищеності працюючого населення – це легальна трудова діяльність
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сьогодні гостро стоїть питання легалізації трудових відносин та детінізації заробітних плат. На даний час виплата «тіньової» заробітної плати та нелегальне використання праці найманих працівників стали, на жаль, нормою життя. Легальна трудова діяльність – це основа соціальної захищеності працюючого населення. Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє найманих працівників захисту від незаконного звільнення.
Для офіційного працевлаштування роботодавець зобов’язаний з працівником укласти трудовий договір.
Єдиний рахунок працює
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Понад тисячу платників податків вже виявили бажання сплачувати податки через єдиний рахунок.
Так, станом на 20.01.2021 до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, включено 1007 платників податків. Через єдиний рахунок вже сплачено 2,9 млн гривень.
Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Нагадуємо, що єдиний рахунок для сплати податків запроваджено з 1 січня 2021 року. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку
Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Довідково.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, за Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Правила встановлення та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій
Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або ПРРО регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).
Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.
У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України (далі – Кодекс),згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.
На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918, згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.
ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.
До уваги платників єдиного внеску!
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, в частині звільнення платників єдиного внеску від сплати за себе такого внеску, які набрали чинності з 01 січня 2021 року.
З 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону № 2464.
З огляду на викладене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими звільняються від сплати за себе єдиного внеску:
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464.
А отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.
Інтерв’ю Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка інтернет-виданню «Гордон»
Любченко: У багатьох політиків патріотизм закінчується, щойно потрібно платити податки. Я за розкриття персональних даних. Тоді б Україна побачила своїх героїв (Інтернет-видання «Гордон»)
Інтернет-видання «Гордон»,
21 січня 2021 року
Скільки українців не платить податків, як багато безробітних громадян припадає на одного працевлаштованого, як стимулювати роботодавців створювати офіційні робочі місця і як багато грошей виводять з України за кордон. Про це, а також про обсяги тіньової економіки, шкоду люстрації та "скрутки" на ПДВ у авторській програмі головної редакторки інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповів голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. "ГОРДОН" публікує текстову версію інтерв'ю.
– Олексію Миколайовичу, добрий вечір.
– Добрий вечір. Із Новим роком.
– Із Новим роком. Незважаючи на те, що свята ще тривають, ефір у нас буде не святковим, а все-таки прозаїчнішим і практичнішим. І будемо говорити про гроші.
– Так, про гроші завжди цікаво.
– Чого нам чекати 2021 року? Пенсії, зарплати бюджетникам виплачуватимуть? Усе буде добре чи не дуже?
– Щоб відповісти на це запитання, треба розуміти, у якій точці координат ми перебуваємо. Коротка відповідь: так, усе буде добре. Але в тих розмірах, які затверджено в бюджеті. На жаль, вони недостатні для нормального, повноцінного життя. Але в тих розмірах, які затверджено, усе буде добре.
– У Пенсійному фонді грошей для пенсій вистачить? Чи там дірка?
– Там дірка понад 40% протягом останніх десятиліть. Якщо ми говоримо про те, що Пенсійний фонд має наповнюватися коштом єдиного соціального внеску. Але на сьогодні він наповнюється коштом основного джерела тільки на 60%. А 40% – це дотація з державного бюджету. Тому досить у тих розмірах, які, ще раз кажу, передбачені законодавчими актами.
– Добре. Одна людина, яка працює, в Україні скількох пенсіонерів утримує? Якщо можна так ставити запитання.
– Щоб так ставити запитання, треба зрозуміти загальну статистику. Ми маємо базу даних про всіх фізосіб. Тобто ми знаємо досить багато, але з 1998 року. За 22 роки накопичилося досить інформації в податкових органах про наших громадян: усе, що стосується сплати податків, де і скільки вони отримують заробітну плату, про інші доходи... Загалом усі ті джерела, із яких сплачують податки. Так ось, у нас таких записів у базі даних – 44,1 млн. Розуміємо, що є зона АТО. Віднімаємо зону, на жаль, [зону ООС] і Крим – отримуємо 37,6 млн повноцінних записів.
Є також поняття "економічно активне населення". Це, власне кажучи, ті, хто створює економіку, хто працює, платить податки, споживає і створює кругообіг грошей у природі. Таких – віком 15–70 років на підконтрольній території – майже 80%. Це 29,6 млн. Скільки у нас припадає людей, які працюють, на одного пенсіонера – я б не так ставив запитання... У нас заробітна плата – це основний показник. Її отримує 11,2 млн громадян України. Це, власне, і є робочі місця. Тому що все інше – це фікція, якась зайнятість у якомусь секторі. Ми говоримо тільки про офіційний сектор: те, що фіксує Державна податкова служба. І говоримо про ті робочі місця, де платять заробітну плату, і де платять податки, і сплачують єдиний соціальний внесок. А пенсіонерів у нас 11,3 млн. Тобто на одного працівника – один пенсіонер. Ще приблизно стільки ж тих, хто і пенсії не отримує, і не працює, і податків не платить. Тобто можна впевнено говорити, що в нас на одного працевлаштованого – двоє з ложкою.
І якщо пенсіонери роблять це абсолютно справедливо: люди заслужили за своє життя на пенсію, – то про іншу частину населення, напевно, варто все-таки поговорити. Ми зробили карту цікаву, за регіонами розбили. І ми розуміємо абсолютно чітко, що в нас більше ніж 4 млн осіб 10 років узагалі не з'явилося на податковій карті України. Понад 4 млн громадян України!
– У якому регіоні платять найменше податків?
– Розумію приблизно, що ви, ставлячи запитання, маєте на увазі, що це Західна Україна... Там і Одеську область представлено...
– Ні, нічого не маю на увазі.
– Західна Україна є, зрозуміло. Це Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області. Але й Одеська, Миколаївська області...
– Тобто лідирують області, де більше трудових мігрантів, і ті, де переважно контрабанда?
– Так, так і є. З одного боку, люди виїхали, на жаль, на заробітки. І тут дуже важливе питання – незалежно від того, де вони отримують заробітну плату, незалежно від того, де вони платять податки, це добре. Тобто якщо людина заплатила податки в Польщі, в Угорщині, держава Україна до неї жодних питань не має відповідно до міжнародних договорів щодо унеможливлення подвійного оподаткування. Якщо людина не заплатила податків ні там, ні тут – це питання. Це питання соціального договору, соціальної відповідальності. На жаль, країна не молодіє, і на пенсії має накопичуватися досить відрахувань від тих, хто працює.
– Скільки мільйонів людей ні там, ні тут не зафіксовано? Не за 10 років, а в принципі. 10–11 млн пенсіонерів, приблизно стільки ж людей працює, про скількох громадян немає інформації?
– Просто віднімімо: 29,6 млн мінус 22,5 млн. Це буде понад 7 млн громадян, про яких ми не розуміємо, де вони.
На сьогодні можна констатувати: у нас країна, у якій перемогла податкова меншість. У нас сьогодні більше людей, які не створюють валового внутрішнього продукту і не платять податків
– Ми можемо припускати, що ці люди працюють, але не оформлені офіційно і не платять податків (або роботодавці за них не платять податків)?
– Так. Експертно я можу припустити, що частина населення (понад 4 млн) постійно працює десь за кордоном. Постійно або змінно. А приблизно 5 млн – це ті громадяни, які точно не повітрям харчуються. Напевно, вони обслуговують ту частину тіньової економіки, яка сьогодні, за різними оцінками, становить 25–32% ВВП.
– Але фактично більше?
– Треба просто розуміти, що таке "тіньова економіка". Я б говорив про ту продуктивну частину, із якої має створюватися валовий внутрішній продукт. І, відповідно, у валовому внутрішньому продукті приблизно третина – це податки.
– Повернімося до тих 5 млн осіб, які нібито ніде не працюють... Якби роботодавці погодилися на те, щоб оформити їх офіційно, вони б почали приносити в бюджет податки. У мене запитання: як підштовхнути роботодавців до виходу з тіні і створення офіційних робочих місць?
– Хочу трошки поговорити про інше, щоб зрозуміти, як відповісти на це запитання. Ось 2020 рік був роком викликів. Пандемія COVID і все, що із цим пов'язано, об'єднали націю. Українці з'їхалися в Україну. Усі, хто працював за кордоном, переважно повернулися в Україну. І що відбувається? Відбувається дуже цікава ситуація, яку ми називаємо пожвавленням попиту, – десь на цей рік понад 3 трлн ми можемо витратити. Це все, що є в гаманці в українців. Фіскальний чек – 1,2 трлн – це те, що держава проконтролювала. 1,8 трлн – це неконтрольовані витрати громадян... Це до питання про розміри тіньової економіки...
Ми не розуміємо, куди надійшли гроші з цих 1,8 трлн. У нас станом на 2021 рік залишився дуже серйозний виклик, який давним-давно в Україні назрів. 2004-й був найуспішнішим роком за кількістю робочих місць. На той момент в Україні було понад 19 млн робочих місць. Зараз, нагадаю, уже 11,2 млн. Тобто 2019-го тільки трохи більше ніж третина активного населення мала робоче місце, отримувала заробітні плати і платила податки, а 2004-го таких було 60%. Ось звідси й уся історія. Ми втратили приблизно 3 млн робочих місць у Криму, у Донецькій і Луганській областях. Але 5 млн робочих місць втрачено було якраз за останнє десятиліття. І цей виклик залишається.
Поки про цифри щодо 2020 року говорити складно, тому що ми побачимо офіційні дані тільки в лютому. Але я бачу тенденцію, що падіння кількості робочих місць хоча б зупинилося. Тобто ми закріпилися на якомусь майданчику.
Я хочу нагадати про свою роль і місце податкової служби у цьому процесі. Я повністю підтримую президента України, коли він говорить, що ми маємо зробити успішну країну. Абсолютно правильна теза. Із ним, по-моєму, ніхто сперечатися не буде. Успішна країна – це, власне кажучи, місце для роботи, відпочинку, навчання, розвитку. Нам постійно намагаються про Україну говорити з різних боків, що це мало не територія... Але це все-таки держава. Це місце, де люди мають чесно заробляти гроші і платити податки. Саме заробляти гроші, а не спекулювати на фінансових ресурсах...
Успішні роки для України – це 2006-й і 2007-й. Навіть перед фінансовою кризою 2008 року ми мали дуже серйозні результати. Заходили фінансові західні інститути, відбувалося інвестування, у нас зростало споживче кредитування. І вже 2013 року... Це абсолютно очевидний ряд динамічних цифр. 2013 рік – це був найстрашніший рік, коли в нас перемогла не податкова більшість. Коли частина населення, яка має робоче місце і платить податки, стала меншою, ніж та частина, яка не платить податків. І на сьогодні можна констатувати: у нас країна, у якій перемогла податкова меншість. Тобто в нас сьогодні більше тих людей, які, на жаль, не створюють валового внутрішнього продукту і не платять податків.
– Олексію Миколайовичу, це все зрозуміло. Ми з вами говоримо про те, що потрібно зробити державі, щоб змінити ситуацію. Тому що тільки батогом змусити виходити з тіні, не знаю чи вийде. Я хочу від вас почути вашу думку: який має бути податок у роботодавця на зарплату, щоб він створював робочі місця? Які мають бути стимули, пільги за кожне створене робоче місце? Є ж світові приклади, що потрібно робити, щоб роботодавець був зацікавлений у створенні робочих місць, щоб у мене працювало офіційно не 10 людей, а 50. Умовно кажучи, у роботодавця вони й так працюють, тільки 10 він оформив офіційно, щоб знизити податкове навантаження... Що потрібно робити?
– Що потрібно робити глобально – це питання складне, але описане в теоріях. Їх принципово дві. Але я хочу сказати, що ми можемо зробити як податкова служба. Загальна, найголовніша теза – це те, що громадські фінанси не мають сидіти в боргах. Коли громадські фінанси України сидять у боргах, то сюди жоден інвестор не зайде. Я просто нагадаю, що із цього року у нас перевалило обслуговування державного боргу – він став більшим, ніж внутрішній ПДВ. Тобто ми стараємося, купуємо продукти – із цього йде відрахування податку на додану вартість, але цих грошей уже не вистачає на обслуговування внутрішнього боргу. По-моєму, минулого року на обслуговування держборгу витратили 120 млрд. А ПДВ внутрішнього було всього-на-всього 118 млрд. Хоча це набагато більше, ніж торік.
Тобто є два шляхи. Перший шлях – держава може скинути із себе соціальні зобов'язання. Здавалося б, найпростіше – урізати витрати. Але цього категорично не можна робити, тому що пенсії і так на межі виживання, освіта, соцзабезпечення, медицина... Самі розуміємо, що це злочинно. Ну або підвищити доходи. Завдяки чому? Завдяки тіньовій економіці. Ось тут податкова служба за минулий рік показала, як можна допомагати легальному сектору економіки, утискаючи тінь. А легальний сектор економіки реагує на це. [З'являється] рівне конкурентне середовище. Ті підприємці, із якими я спілкуюся, кажуть, що питання не у ставці єдиного соціального внеску 22%, питання не у ставці 22% ПДВ, не у ставці 18% [податку на доходи фізосіб], а в тому, щоб платили всі, щоб було рівне конкурентне середовище.
– Але ж роботодавець платить не 22%. Скільки податків платить роботодавець за працівника в підсумку? Приблизно 40%?
– 20% ЄСВ, 18% податок на доходи фізосіб і ще 1,5% військового збору.
У нинішніх умовах, коли у країні величезної кількості доходів не контролюють, навіщо ми маємо бігати за доходами? Подивімося на видатки – і за ними будемо контролювати баланс державних фінансів.
– Тобто ви говорите про те, що у нас щонайменше 60% бюджету в тіні?
– 60% споживчих витрат у тіні. І там є значна частина доходів бюджету. Якщо кожен із 30 млн активного населення збільшить фіскальний чек на 100 грн – це 1 млрд додаткових доходів бюджету на місяць.
– Олексію Миколайовичу, тобто шляху, про який я говорю (завдяки розширенню кількості офіційних робочих місць знизити податки і дати ще якісь преференції роботодавцям у вигляді дешевих позик і таке інше), не розглядають?
– Ви самі розумієте, що питання, напевно, не до мене зовсім.
– Я хочу почути вашу думку.
– Моє бачення просте. Якщо у нас 11 млн платять податки, а ще мільйонів шість не платять, то в принципі, можна було б розширити через них них базу робочих місць і базу податків. Тоді відсотків на 20 можна знижувати навантаження на фонд оплати праці і частину її перенести на податок із продажів, тобто фіксувати кінцеве споживання. Хто багатший, той більше споживає. Власне кажучи, там були б гроші. А в нас, знаєте що найгірше? Організація схем ухилення від сплати податку стала частиною української бізнес-культури.
– Так.
– І страшно те, що організатори дуже агресивних схем ухилення від сплати податків себе не вважають злочинцями. Ну от узагалі. "А шо я такого зробив?" – міркують вони, сидячи в дорогих ресторанах і пересуваючись дорогими автомобілями. А ця культура (через яку, власне кажучи, гинуть люди, не одержуючи вчасно допомоги в лікарнях) – громадська безпека. Це якраз і є той договір, який під загрозою в державі. Власне кажучи, деградація відбувається через те, що злочинці не розуміють ступеня своєї провини.
– А що б ви зробили? Посилили покарання? На скільки треба саджати? Чи страту ввести за несплату податків?
– Треба ставити питання про те, щоб притягувати хоча б до кримінальної відповідальності за несплату податків. Я б посилював заходи і відповідальність за несплату податків. Тому що це найстрашніший злочин. Він невидимий. Як зараз коронавірус: ми його не бачимо, але багато дітей хворіє. І це невидиме. Я ще раз підкреслюю: ця частина кримінальної української культури зі створення схем і несплати податків призводить до того, що потім гинуть люди в лікарнях, не одержуючи вчасно допомоги. Усі постійно патріотично говорять про бюджет, але у багатьох патріотизм закінчується, щойно доводиться платити податки.
– Багато політиків-патріотів не платить податків?
– Я за розкриття персональних даних. І тоді б Україна побачила своїх героїв. Я взагалі не розумію, чому так у країні захищають персональні дані. Усіх чиновників розкрили. І це дуже правильно. До речі, коли була історія з НАЗК, Конституційним Судом – наша команда категорично сказала, що ми даємо доступ до своїх декларацій, щоб вони, як і раніше, були у відкритому доступі...
Треба б розкрити персональні дані. Тому що в нас... Ми можемо пройтися по карті від Одеси через Чернівці, Закарпаття, через гори, Львів, Івано-Франківськ... Ця карта яскраво демонструє те, що відбувається. Як ми виховуємо молодь сьогодні? Вони ходять вулицями, дивляться на дорогі автомобілі. І хлопчаків, я впевнений, клинить – вони хочуть дорогі автомобілі купити. Але вони не розуміють, як можна заробити більше ніж $100 тис. у цій країні. І я не розумію як керівник податкової служби, як у нас протягом останніх п'яти років купили 1400 автомобілів набагато дорожчих від $100 тис. за штуку. Люди витратили понад 4 млрд грн. А доходів у них за сім років – я подивився – вистачило б тільки на колеса до цих автомобілів. Там і Bentley, і Mercedes, і McLaren... У них на колеса забракло б грошей... Тобто це на око тільки – несплачені мільярди податків. Це до податкової служби питання? Напевно, і до податкової теж. Але як вони могли купити автомобіль у салоні, коли тільки 50 тис. готівкою можна заплатити? Ніяк не мільйони, десятки мільйонів. От як?! Система фінансового моніторингу, система відповідальності – виникає цілий клубок суперечностей, на який ми маємо відповідати. Тобто має бути комплексна робота.
– Європейців це вражає, до речі. Перше, що вони кажуть: "Боже, яка ж у вас злиденна країна. Але у нас такої розкоші на вулицях немає". У Парижі, Римі чи Лондоні.
– У нас, з одного боку, закрили персональні дані одне від одного, не платять податків, ховаються за таємницею банківською, а з іншого боку, дійсно, ми просимо грошей на обслуговування боргу. Ну, це ж уже не таємниця: що в нас обслуговування боргу становить під 50% видаткової частини...
– Ви маєте на увазі бюджет?
– Минулого року Україна витратила понад 505 млрд на обслуговування і погашення держборгу. Ще 2007 року ця сума була трохи більшою за 10 млрд. Відчуваєте різницю? У 50 разів. Ось і вся ефективність... Тобто хтось не побачив, як можна купити дорогий автомобіль... Та не проблема – купуйте дорогий автомобіль. Немає у тебе доходів? Не проблема. Ми так живемо, і так 30 років у країні відбувалося... Заплати податок – і спи спокійно. І повірте: вони б заплатили. Тому в Україні просто назрів момент, коли треба проводити дуже успішний, економічно грамотний, демографічно сучасний перепис населення.
– Так. 100%.
– Робити нульову декларацію, підводити риску...– Я хотіла запитати про нульову декларацію. Ви за? Скільки я себе пам'ятаю в політичній журналістиці, стільки ці розмови й тривають: "Зробімо ж нарешті нульову декларацію, щоб усі виведені гроші, які до цього політики і великі бізнесмени виводили з України, повернулися". Обговорюють кілька варіантів нульової декларації: або вони нічого не платять, або 2–5%. "Заплати із цього всього – і далі ти білий і красивий, живи спокійно". Що ви думаєте? Як треба робити?
– Ось так, як ви сказали, і треба робити. Просто треба підводити риску – і термінове нульове декларування. У президента це пріоритет номер один. Цей рік вирішальний.
– Ви говорили із президентом Зеленським щодо цього питання?
– Я постійно чую історії про те, що треба нульове декларування. Я чую доручення від нього профільним комітетам парламенту. І, наскільки я розумію, зараз дуже гостро відбуваються дебати, у якій формі це проводити. Обговорюють різні варіанти: чи то 5%, якщо ти на рахунок поклав; якщо ти готівку не хочеш показувати, але кажеш, що вона у тебе є, – 9–18%...
2020-й – це перший рік, коли темп зростання ВВП не відповідає темпу зростання податку на додану вартість. Наприклад, 2019 року темп зростання ПДВ був 12%, а зростання ВВП – майже 12%. 2020-го темп зростання номінального ВВП становить 0,3%, а ПДВ зріс на 33%.
– Тоді взагалі немає сенсу... Таких відсотків ніхто не заплатить.
– Різні моделі є. Я взагалі за нульову декларацію. Це не просто нульова декларація – від завтра має все запрацювати: 5 тис. – отже, 5 тис. платіж; 50 тис. готівкою – отже, 50 тис. готівкою. Тоді воно все буде правильно крутитися, і гроші будуть працювати в економіці. Але у нас минулого року готівкова маса становила 500 млрд. Офіційно, те, що Національний банк випустив в обіг. І стільки ж ми витратили на погашення та обслуговування держборгу. Але в нас кількість готівки зросла на 25% минулого року. Тобто було 400 млрд – стало 500.
– Це під час карантину?
– Тобто ми це оцінили зі свого боку як подушку безпеки громадян, які просто перестали гроші в банк нести.
– Або з-під подушки дістали. Тому що всі затягли паски.
– Ідеться лише про гривню, яку емісував Національний банк. І ви помітили, що інфляція не зросла на 25%. Це загадки української економіки, у якої величезний тіньовий буфер. Він, напевно, і допоміг вижити 2020 року.
Ми вже наводили цю статистику. У нас 2020 рік – це перший рік, коли темп зростання ВВП не відповідає темпу зростання податку, який ґрунтується на ВВП і є його частиною. ПДВ – це частина ВВП. І завжди було невелике випередження приросту податку на додану вартість приросту ВВП. Наприклад, 2019 року темп зростання ПДВ був 12%, а темп зростання ВВП був майже 12%. А цього року темп зростання номінального ВВП становить 0,3%, а ПДВ зріс на 33%.
– Як ви це пояснюєте?
– Це якраз питання, яке всіх почало мучити. Я вчора уважно читав відгуки про звіт Мінфіну щодо виконання бюджету. І основна частина експертів якраз про це й задумалася. Але ми це пояснювали протягом кожного місяця 2020 року... Уся наша споживча група, яку завозять в Україну, стала більше проходити через касовий апарат. Відповідно, і податки з'явилися. Те, що реальний сектор економіки втрачав, тому що не витримував конкуренції з тіньовим ринком...
А він її не міг витримати ніяк, тому що якщо ти завіз iPhone чи телевізор без повної сплати податків на митниці, продав його через систему ФОП у величезних українських мережах... Ми ж розуміємо, які ставки податків для ФОП? То ти ніяк не витримаєш конкуренції, якщо ти торгуєш у білу і сповна платиш 20% ПДВ, а там, дивись, ще й прибуток у тебе вийшов... Ще й податок на прибуток заплатити треба...
– Ми з вами говорили, скільки грошей виводять з України політики, які грабують країну, і великий бізнес, який тут заробляє. За вашими підрахунками, протягом останніх п'яти років яку кількість грошей було виведено з України?
– Олесю, я не хотів би на цю тему говорити. З однієї простої причини: ми одного разу зробили спробу назвати цифру...
– Ви говорили про 22 млрд...
– Я свідомо не називаю. Тому що кожен сприймає по-різному. Що ми маємо на увазі під виведенням? Чи це виведення дивідендів, чи це відсотки, чи це роялті... І якщо це стосується білого, системного бізнесу, то немає проблеми у виведенні роялті. Тобто це не проблема, що вивели гроші, тобто розрахувалися за те, що одержали. Та сама ситуація з дивідендами, відсотками... Страшне виведення [коштів] сьогодні ховають через експорт зернових, коли не повертається валютний виторг. Це можна порівняти з десятками мільярдів гривень. Страшне виведення через заниження доходів...
Сьогодні ми бачимо інформацію, що пшениця сягає на FOB найвищої ціни за останні кілька років – понад $260 за тонну. І буде цікаво подивитися декларації експортерів у плані формування дохідної частини і податку на прибуток.
– Добре. Ви розумієте, наскільки локдаун може бути згубним для українського бізнесу? Насамперед малого та середнього.
– Ну звісно. Президентські ініціативи – ті самі 8 тис., і компенсація ЄСВ, і звільнення мікробізнесу від сплати податків на пів року – це певна підтримка все-таки.
Якщо оцінювати глобально, українці менше споживати не будуть. Відповідно, закладене зростання ВВП – на мою думку, реальне. Податкова частина, яку ми контролюємо, – вона теж реальна. Але те, що буде нелегко, – це факт. Причому "нелегко" – це якраз через борги, які треба буде обслужити.
– Скільки робочих місць закриють через локдаун?
– Якщо говорити про всі сфери, які має бути закрито, то це приблизно 200–240 тис. робочих місць. Це всі ті, хто працює у сферах, які потенційно мали бути закриті під час локдауну.
– Олексію Миколайовичу, на сьогодні статистика нам показує, що кожного дня знижується кількість хворих порівняно з тим, коли цей локдаун розробляли і вводили. Навіщо тоді вводити локдаун? Ми ж віримо нашій статистиці, нас же не обманюють? То навіщо він зараз?
– Ось чого-чого, а медичної освіти у мене точно немає. Але, напевно, треба розірвати ланцюжок. Я за те, щоб розірвали. Насправді я теж переживаю за те, щоб менше захворіло.
– Коли було 15 тис. хворих на добу, локдауну не запроваджували, не треба було розривати. А зараз, коли щодня заражається 4 тис., – треба? Де логіка?
– Ну я однаково скажу, що треба. Тому що в податковій службі теж люди хворіють. 25 тис. колектив, у нас у середньому хворих було 350 осіб. А зараз на 100 менше. Може, люди, дослухавшись, перестали збиратися великими компаніями.
– (Із сарказмом). Та звісно. Особливо на новорічні свята. Я хочу процитувати Ігоря Уманського. На початку року, коли податкову очолював ваш попередник, він докладно розповідав в інтерв'ю Дмитрові Гордону про те, що лише за так званими скрутками ПДВ Україна щорічно недоотримує приблизно 60 млрд грн. Минув майже рік, і в нещодавньому інтерв'ю він сказав, що ситуація в податковій не змінилася, а навіть погіршилася. Виходить, що ви не прибрали цієї схеми. Поясніть мені ситуацію із цією конкретною історією, хто тут має рацію: ви чи Ігор Уманський?
– Усе просто і складно водночас. Ігор Уманський – це хто?
– Економіст. Ми можемо перерахувати його регалії...
– Ігор Уманський погодився навесні 2020 року стати міністром фінансів. Навіть більше, він встиг подати секвестр бюджету. Правильно? Потім щось сталося – і поміняли міністра фінансів. І вже за інерцією секвестр бюджету проголосували в парламенті. Так ось на момент, коли міністеркою фінансів була Оксана Маркарова, доходи, які мала забезпечити податкова служба в загальний фонд держбюджету, становили 491 млрд грн. Після запропонованого Ігорем Уманським секвестру податкова служба мала забезпечити 394 млрд. Тобто мінус 97 млрд. Майже на 100 млрд Ігор Уманський запропонував зменшити дохідну частину бюджету. Я йому ставив запитання: чому, знаючи про такі резерви, він запропонував зменшити дохідну частину? І здебільшого дохідну частину було запропоновано зменшити коштом податку на додану вартість.
Податкова служба, якою я керую вісім місяців, проконтролювала, і в бюджет надійшло ні багато ні мало 507,5 млрд. Не 394, які запропонував Уманський через секвестр, а 507,5. Тому можна багато чого говорити. Сподіваюся, вони розуміють, що ланцюжки в економіці не будуються один в один. Це складний зв'язок міжгосподарських операцій. Але те, що в нас апельсини давно не перетворюються на паливо, і те, що в нас зі спідньої білизни не роблять лічильників, – то це точно.
– Олексію Миколайовичу, ви сказали, що запитували в Ігоря Івановича, публічно чи не публічно, чому він заклав менший дохід від податкової. Він вам відповів?
– Нічого. Я запросив його в гості, щоб показати, як люди працюють до 12 ночі. Але він так і не доїхав досі.
– Добре. Тоді конкретно із цією схемою розберімося. Ви говорили, що такі "скрутки" є. Вам удалося цю схему нейтралізувати? І якщо так, то який дохід Україна одержала від того, що ви цю схему зруйнували?
– Із листопада минулого року, коли змінювалася система моніторингу ризикових операцій, було певне тестування наших IT-систем щодо можливості проведення різноманітних критичних, я їх назву м'яко, операцій. І, власне кажучи, та кримінальна справа, про яку вся країна знає, крутилася навколо розуміння, що щось відбувається. Але це відбувалося якраз...
– Ви маєте на увазі справу щодо Нефьодова і Верланова?
– Ні. Це справа, яку порушили ще, по-моєму, влітку 2019 року довкола втручання в IT-системи податкової служби... Що таке система моніторингу ризикових операцій? Критерії чітко прописано постановою Кабінету Міністрів. Якщо підприємство й операція відповідають певним критеріям, машина пропускає реєстрацію податкової накладної. Є один пункт: "Наявна інформація у податкових органах". Під цим мають на увазі, що є інформація правоохоронних органів про те, що є відкрите кримінальне провадження і є проблема. Тоді податкові органи починають звертати увагу на операцію предметніше. У такому разі зупиняється реєстрація податкової накладної. І в підприємства виникає кілька сценаріїв. Для реального сектору економіки необхідно подати підтверджувальні документи в комісію. Переважно їх задовольняють, і вони проходять. А другий сценарій – це взагалі не звертатися. Ти спробував провести фіктивну операцію – вона не пройшла. "Ну й добре, не вийшло". Із весни минулого року таких не-звернень щодо зупинених операцій у нас більше ніж половина. Узагалі ми зупинили за минулий рік менше ніж половину відсотка від усіх операцій. От скажіть: податковий орган має право в разі 30% тіньової економіки, яка намагається влізти в реальний сектор економіки зі своїми послугами? До того, що в Україні рентабельність на бізнесі, який називали мінімізацією ПДВ, доходила до 2 тис. річних. Але це вже наркотики, зброя. Тому зупинитися там люди точно не можуть... Але реальний сектор економіки заплатив в умовах COVID, в умовах падіння реальних оборотів на 33% більше ПДВ минулого року...
Нехай Ігор Уманський відповість на це запитання. Тому що ми перекрили вразливість системи разом зі Службою безпеки України. І 15 травня ми її виявили. Вона була дуже хитро-проста: є постанова Кабінету Міністрів, а її неправильно переклали на мову машини. Машина ж за алгоритмом працює... Маленьку забули деталь уточнити. І завдяки цій маленькій забутій деталі проскакували абсолютно фіктивні операції. Ми цю історію усунули.
– Добре. А які ще схеми вам особисто вдалося за цей час зруйнувати?
– Я думаю, усе, що стосується податку на додану вартість, – це комплексне питання. Хочу нагадати, минулого року дуже голосно лунало питання про тютюнові вироби, про те, що не сплачують ПДВ, "паперові" продажі кредиту... У нас протягом останніх пів року тривала масова інвентаризація, масові перевірки. Ми мали на це право. Тому що це підакцизна група. Ми рік перевіряли оптові склади тютюнових виробів, багато чого не виявляли, багато чого не виявилося там, де воно мало виявитися. І там суми вимірюються для бюджету від 4 млрд грн. Ми зруйнували схему, яка мені самому, якщо можна так сказати, подобається... Хоча мені нічого не подобається насправді. Тому що мені боляче. Але ми зруйнували схему так званої взаємодії зовнішнього ринку з українським внутрішнім ринком. Тобто громадяни завозили товари народного споживання, а потім ці товари розходилися по ринках, їх продавали за готівку. Були спроби в попередні роки ще й заявити сплачений на митниці під час ввезення ПДВ до відшкодування за залишками товарів – і вони були успішними...
Завдяки взаємодії з правоохоронними органами... Тому що, нагадаю, податкова служба – здебільшого інтелектуально-сервісна структура, і правоохоронних функцій у неї немає: зайти на склад і перевірити залишки товару – можуть і не пустити. А тому треба ввімкнути різні механізми. А тут ще й перевірки заборонені... Ви ж пам'ятаєте, що із травня податкова служба не може проводити документальні перевірки? Усі, заплановані на квітень, зупинені, термін давності теж зупинено. І ми чекаємо відновлення країни від коронавірусної зарази, щоб усе-таки продовжити контрольну роботу. Тому що, нагадаю просту істину: у нас найулюбленіші податки – це ті, які платить хтось інший. І коли у нас щодо зупинених перевірок ризиків понад 40 млрд, плюс ми вже за цей рік бачимо ще під 100 млрд ризиків, які переходять із минулих років... Це значущі цифри, які варті того, щоб вийти і підтвердити нашу рацію або рацію платника. Це процес взаємний.
– Олексію Миколайовичу, а чи мають оподатковувати ті гроші, які в Україну приходять від заробітчан? З огляду на те, що ці гроші – по суті, зараз найбільша пряма інвестиція в Україну.
– $12 млрд – це великі гроші, згоден. Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію. Тому що це конституційна норма. У ст. 67 Конституції України ідеться: "Усі громадяни України повинні подавати до податкових інспекцій податкову декларацію за звітний рік".
– Добре. Як ви ставитеся до ідеї зробити з України один великий офшор? Деякі політики активно просувають цю ідею як один зі способів швидко вибратися з фінансової ями...
– Якось я навіть про це не думав. Це якась нова для мене історія... Олесю, ми дуже великі для офшору. Ми дуже велика країна насправді.
– Так і перспективи великі.
– Якісь окремі сфери – технопарки, якісь інтелектуальні речі, пов'язані з IT-індустрією, – тут, звісно ж, треба розвивати і створювати умови. Хочете їх назвати офшором – нехай буде офшор. А так, щоб був нуль податку... У нас же і близько немає цієї подушки.
Знаєте, треба буде зробити запит у програмі "Дія" про статистику звернень, щодо яких було відмовлено в отриманні 8 тис. матеріальної допомоги. Тобто багато людей дізналося, що вони не перебувають в офіційних трудових відносинах зі своїми роботодавцями, тільки коли прийшли одержати державну допомогу на час локдауну.
– Чому інвестори не йдуть в Україну, на вашу думку?
– Нерівна конкуренція – раз. Подивіться, хто мав доступ в Україні до природних ресурсів. Захист приватної власності, рейдерство – два. Ще можна назвати кілька чинників. Податки точно не в першій п'ятірці навіть.
– Олексію Миколайовичу, за час роботи в податковій вам надходили якісь погрози або, не дай боже, були замахи?
– Я взагалі оптиміст. Тому коли мені навіть кажуть "погано", я до цього ставлюся добре. Отже, я на правильному шляху.
– То були чи ні? Ви не відповіли.
– Правоохоронним органам видніше. Станом на сьогодні, на цю хвилину, управління державної охорони закріплено за мною як за керівником Державної податкової служби України.
– Коли вас призначали на посаду, нардепка від "Голосу" Юлія Клименко сказала, що вас треба люструвати, тому що ви працювали за часів Януковича. Вона говорила, що подасть звернення до спеціальних органів... Чим це все закінчилося?
– Тут кілька основних моментів. Перший – я працював за всіх президентів. Я починав працювати після інституту за Кравчука, потім я працював за Кучми, потім – за Ющенка, потім – за Януковича, потім – за Порошенка, потім – за Зеленського. У мене є історія, є трудова книжка, я є в базі податкової, у мене є офіційні доходи, я офіційно платив податки.
Щодо того, чи потрібно мене люструвати... Та зі мною можна робити все що завгодно, але за законом. Згідно із законом, люстрація стосується тих, хто працював у Міністерстві доходів і зборів. Норми закону стосувалися керівників органів, які формували і реалізовували податкову політику. В Україні єдиним монстром було Міністерство доходів і зборів, у якому зібрали митницю, податкові органи, податкову міліцію.
– Мінздох...
– Так. "Як ти яхту назвеш..." І цей орган формував і реалізовував податкову політику. Я жодного дня не працював у Міндоходів. Я працював у Державній податковій адміністрації України, був заступником кілька років. Але це орган, який реалізовував податкову політику. А норма закону про люстрацію говорить чітко: "формував і реалізовував". Без ком. Тому це питання давним-давно вже перевірено.
– Вам узагалі подобається закон про люстрацію? Він правильний?
– Я б персоналізацією зайнявся. Тому в нинішньому вигляді, він, на жаль, вивів за межі державного управління, у якому і так нелегко знайти фахових людей, середню ланку, яку, я вважаю, категорично не можна було звинувачувати в якихось процесах, у яких вони точно не брали участі. Тобто персонально є претензії – вільний. Ми втратили багатьох фахових управлінців середньої ланки...
– Олексію Миколайовичу, ви коли відповідали Юлії Клименко, по суті, акцентували на тому, що всі ці роки справно платите податки. Я правильно розумію, що це був посил Юлії Клименко в тому плані, що ви вже як голова податкової розібралися в тому, чи платить вона податки?
– Насправді цікаві запитання ви ставите.
– Я просто почула це між рядків у вашій відповіді.
– Ви правильно почули. Я категорично скажу, що треба розкривати персональні дані. Особливо публічних осіб. Особливо народних депутатів. Перед тим, як людина віддає свій голос, мені як громадянину України було б цікаво дізнатися, а скільки мій кандидат одержав доходів і сплатив податків. Якщо люди йдуть у політику, вони мають одержувати офіційні доходи і платити офіційно податки, бути прикладом.
– Багато чинних нардепів – злісні неплатники податків? Який відсоток? Не будемо прізвищ називати.
– Є, по-моєму, відкритий реєстр фізосіб-боржників. Там можна подивитися. Я ж не зводив це все разом. Тому що насправді, можливо, це цікаво комусь, але не дає результату. Це політична діяльність, яка не дає результатів для нас як для податкового органу... Тобто ти просто бачиш: людина брала участь, була засновником, скільки податків сплачено... У нас за 2019 рік дуже багато... І там, до речі, народні депутати є. По-моєму, 76 осіб задекларувало доходи більше ніж 100 млн грн. Заплатили податки, декларації подають. Більшість це чи меншість – ми так не рахували.
– Дуже вам дякую за розмову. Я думаю, що буде багато поживи для роздумів.
– Так. Вам також дякую. У мене, на жаль, така робота, знаєте: бути одночасно контролером за сплатою податків і приємним неможливо. Як бути мудрим і любити. Тому ми в будь-якому разі постараємося, щоб 2021 рік податкова служба зустрічала і проводжала саме з любов'ю. Тому що це важливо насправді. Але громадянам, які платять податки, треба створити такі умови, щоб вони взагалі про нас і не знали. Це дуже добре було б.
– Нехай ваші побажання збуваються.
– Дякую.
можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=IsoE_acO4dw&feature=emb_logo
В Україні ніхто не вимагатиме сплати податків від громадян, які їх вже сплатили за кордоном, - Олексій Любченко
При отриманні іноземних доходів громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Про це зазначив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон». «Загальне правило просте: із доходів, які одержують українські громадяни, сплачують податки. Неважливо, де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном: у Польщі, Угорщині, Португалії або деінде – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони мають зробити, – це подати податкову декларацію», - підкреслив Олексій Любченко. Обов’язок подачі декларації про майновий стан і доходи, а також сплати податків та зборів визначено ст. 67 Конституції України. При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, а це особливо стосується українських заробітчан, і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України. Переглянути відеоверсію інтерв'ю можна за посиланням:
15 відкритих даних, які щоденно оновлюються
ДПС здійснює оновлення 41основного набору даних у формі відкритих даних відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами.
На сьогодні запроваджено щоденно (у робочі дні) оновлення 15 наборів даних на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС:
1. Реєстр платників податку на додану вартість;
2. Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість ;
3. Реєстр платників єдиного податку;
4. Реєстр неприбуткових установ та організацій;
5. Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового ;
6. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами ;
7. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;
8. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту);
9. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) ;
10. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом ;
11. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями ;
12. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту);
13. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами ;
14. Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
15. Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією .
Олексій Любченко: У багатьох патріотизм закінчується щойно доводиться сплачувати податки
Необхідно посилювати заходи і відповідальність за несплату податків, зокрема, притягувати до кримінальної відповідальності. Таку думку висловив Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон». «Організація схем ухилення від сплати податку стала частиною української бізнес-культури. І страшно те, що організатори дуже агресивних схем ухилення від сплати податків себе не вважають злочинцями. Ну от взагалі. А ця культура (через яку, зокрема, гинуть люди, не одержуючи вчасно допомоги в лікарнях) – громадська безпека. Це якраз і є той договір, який під загрозою в державі. Власне кажучи, деградація відбувається через те, що злочинці не розуміють ступеня своєї провини», – впевнений Олексій Любченко. На думку очільника ДПС, наразі в Україні важливим є питання розкриття персональних даних. Адже сьогодні усі постійно патріотично говорять про бюджет, але у багатьох патріотизм закінчується, щойно доводиться платити податки. «Я не розумію як керівник податкової служби, як у нас протягом останніх п'яти років купили 1400 автомобілів набагато дорожчих від $100 тис. за штуку. Люди витратили понад 4 млрд грн. А доходів у них за сім років – я подивився – вистачило б тільки на колеса до цих автомобілів. Там і Bentley, і Mercedes, і McLaren... У них на колеса забракло б грошей... Тобто тільки приблизно це – несплачені мільярди податків. Це до податкової служби питання? Напевно, і до податкової теж. Але як вони могли купити автомобіль у салоні, коли тільки 50 тис. готівкою можна заплатити? Ніяк не мільйони, десятки мільйонів. От як?! Система фінансового моніторингу, система відповідальності – виникає цілий низка суперечностей, на який ми маємо відповідати. Тобто має бути комплексна робота», – наголосив Олексій Любченко. Очільник ДПС вважає, що сьогодні в Україні настав час, коли треба проводити економічно грамотний, демографічно сучасний перепис населення, а також запроваджувати нульове декларування. За його словами, наразі це питання номер один у Президента. Вже тривають дебати у профільних комітетах, в якій формі це необхідно проводити, існує кілька моделей. «Я взагалі за нульову декларацію. Це не просто нульова декларація – від завтра має все запрацювати: 5 тис. – отже, 5 тис. платіж; 50 тис. готівкою – отже, 50 тис. готівкою. Тоді воно все буде правильно обертатися, і гроші будуть працювати в економіці», – розповів Олексій Любченко.
До уваги професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок!
У зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, вилучено положення щодо подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річної фінансової звітності професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок тільки у разі порушень пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України. Таким чином, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок – неприбуткові організації, не звільняються від звітування за результатами 2020 року та зобов’язані подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність у загальному порядку.
Витискаючи «тінь», ми допомагаємо легальному сектору економіки, - Олексій Любченко
Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон» розповів про шляхи стимулювання роботодавців до створення робочих місць та офіційного працевлаштування найманих працівників. «Є два шляхи. Перший шлях – держава може скинути із себе соціальні зобов'язання. Здавалося б, найпростіше – урізати витрати. Але цього категорично не можна робити, тому що пенсії і так на межі виживання, освіта, соцзабезпечення, медицина... Самі розуміємо, що це – злочинно. Ну або підвищити доходи. Завдяки чому? Завдяки тіньовій економіці. Ось тут податкова служба за минулий рік показала, як можна допомагати легальному сектору економіки, утискаючи тінь», – впевнений Олексій Любченко. За його словами, легальний сектор економіки позитивно реагує на заходи податкової, адже створюється конкурентне середовище. «Ті підприємці, з якими я спілкуюся, кажуть, що питання не у ставці єдиного соціального внеску 22%, питання не у ставці 22% ПДВ, не у ставці 18% податку на доходи фізосіб, а в тому, щоб платили всі, щоб було рівне конкурентне середовище», – зазначив Голова ДПС. Олексій Любченко вважає, що в нинішніх умовах, коли у країні не контролюється велика кількість доходів, необхідно за аналізом видатків контролювати баланс державних фінансів. «60% споживчих витрат у тіні. І там є значна частина доходів бюджету. Якщо кожен з 30 млн активного населення збільшить фіскальний чек на 100 грн – це 1 млрд додаткових доходів бюджету на місяць», – підкреслив очільник ДПС.
У 2020 році сума задекларованих виторгів зросла на 67 млрд гривень
У 2020 році загальна сума задекларованих виторгів зросла на 67 млрд грн, або на 5,6 % порівняно з 2019 роком. Таких результатів, незважаючи на несприятливі умови соціально-економічного розвитку 2020 року, вдалося досягти внаслідок сумлінного обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання та забезпечення дієвого контролю за повнотою здійснення розрахунків з боку ДПС. Збільшенню виторгів, проведених через РРО, також сприяла широка роз’яснювальна робота, організована та проведена органами ДПС у 2020 році. Так, у 2020 році організовано більше 100 тис. роз’яснювальних заходів щодо впровадження, необхідності та простоти використання реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, більше 70 тис. осіб (з них близько 63 тисяч ФОП) безпосередньо взяли участь у спільних 4 475 онлайн та офлайн заходах.
Олексій Любченко: Ми дотримуємося рекомендацій міжнародних експертів у питаннях реформування ДПС
Процеси оподаткування та стан реформування Державної податкової служби України стали темою обговорення у рамках Стратегічного діалогу ЄС та України щодо реформи системи управління державними фінансами. Онлайн-зустріч відбулася за участі Міністра фінансів України Сергія Марченка, першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, Голови ДПС Олексія Любченка, керівника Групи підтримки України, заступника Генерального Директора DG NEAR Європейської Комісії Катаріни Матернової, керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредеріка Кьоне, представників Міжнародного Валютного Фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Консультативної місії ЄС (EUAM) представників проєкту EU4PFM та інших. Учасники зустрічі обговорили функціонування податкової служби у форматі єдиної юридичної особи. З 1 січня 2021 року ДПС запрацювала у новому статусі, виконавши таким чином одну з пріоритетних задач, яка була визначена для ДПС низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ. Представники ЄС, зокрема, відзначили злагодженість дій керівництва ДПС у рамках реформування, дотримання визначених часових строків та ефективність кадрової політики. Позитивно відзначено було і прогрес щодо спрощення процесів оподаткування. Також увага акцентувалася на заходах ДПС щодо протидії ухиленню від оподаткування, зокрема, припинення схем з формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ. Так, за словами Олексія Любченка, при зменшенні суми номінального валового внутрішнього продукту надходження ПДВ зросли на третину. «Такі результати є логічним наслідком роботи системи електронного адміністрування ПДВ та системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних. Це дозволило припинити злочинні схеми, які використовували нечесні платники для мінімізації своїх податкових зобов’язань», – зазначив Олексій Любченко. Голова ДПС подякував експертам ЄС за підтримку та консультативну допомогу та наголосив на важливості рекомендацій міжнародних експертів щодо впровадження новацій та ініціатив українських податківців для їх ефективної реалізації та впровадження.
До уваги платників податків!
Щодо встановлення нових мінімальних роздрібних цін на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 17 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 17 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» (далі – Постанова № 17), внесено зміни у додаток до постанови № 957 від 30 жовтня 2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Постанова № 17 була офіційно опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» № 10 від 16.01.2021 та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, а саме 26 січня 2021 року. Постановою № 17 внесено зміни щодо встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв, зокрема: на «Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00), встановлена мінімальна роздрібна ціна 49 грн., на «Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00, встановлена мінімальна роздрібна ціна 109 гривень. З метою запобігання здійснення помилок суб’єктами господарювання при встановленні мінімальних роздрібних цінна вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, слід враховувати, що:
на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, які газовані, за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 10 00, 2205 90 10 00 з фактичною концентрацією спирту 18 об.% або менше, застосовується мінімальна роздрібна ціна 109 грн.; а на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, які негазовані (тихі), за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 10 00, 2205 90 10 00 з фактичною концентрацією спирту 18 об.% або менше, мінімальна роздрібна ціна не застосовується; на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 90 00, 2205 90 90 00, з фактичною концентрацією спирту більш як 18 об.%, застосовується мінімальна роздрібна ціна 49 гривень. При застосуванні мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв, зокрема вермути, враховуються норми групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет» розділу IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники» додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 4 червня 2020 року N 674-IX.
Сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» стосовно питань використання РРО/ПРРО
Днями начальник Правобережного відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Васецька Ольга прийняла участь у сеансі телефонного зв'язку «Гаряча лінія», де відповіла на питання стосовно застосування РРО/ПРРО.
Питання 1: Доброго дня. Підкажіть будь ласка, яким є граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям не застосовувати РРО/ПРРО?
Відповідь 1: : Доброго дня. Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям не застосовувати РРО (ПРРО) протягом 2021 року – 1 320 000 грн (встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року і у 2021 році такий граничний дохід не повинен перевищувати 220 МЗП).
Крім того РРО (ПРРО) не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування. Такі платники єдиного податку обмежені видами діяльності, які може здійснювати ФОП (п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Питання 2: Вітаю. Які передбачено зміни у застосуванні РРО/ПРРО з 1 січня 2021 року?
Відповідь 2: Доброго дня. Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» запроваджено зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО).
Так, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО зобов’язані застосовувати ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які:
- реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- реалізують лікарські засоби та вироби медичного призначення;
- надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
- перевищили у календарному році обсяг доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2021 році граничний розмір складає 1 320 000 гривень).
Питання 3: Доброго дня. Чи обов’язково використовувати РРО за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я?
Відповідь 3: Доброго дня. Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) визначено, що з 1 січня 2021 при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) є обов’язковим.
У той же час, статтею 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами) передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.
Так, зокрема, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів на власний рахунок, застосування РРО не потрібне.
Питання 4: Вітаю. Який пакет документів необхідно подати юридичній особі для отримання електронної печатки для РРО? Відповідь 4: Доброго дня. Якщо юридична особа планує використовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО, то такій особі для отримання електронної печатки для РРО необхідно подати до органів ДПС відповідний пакет документів, а саме: 1). заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках; 2). додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї печатки), у двох примірниках; 3). оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчену копію (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань); 4). засвідчену копію** наказу/витягу з наказу про відповідального за отримання та використання у РРО електронних печаток (у випадку отримання ЕДП відповідальною особою); 5). засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір); 6). оригінал та засвідчену копію* дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб); 7). оригінал та засвідчену копію* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копію з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі; 8). оригінал та засвідчену копію* посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копію, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 9). оригінал та засвідчену копію* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища); 10). засвідчену копію* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.
Також податківець закликала приєднатися до сторінок податкової служби соціальних мереж Facebook, Youtube та Telegram-канал для можливості своєчасно отримувати актуальну інформацію стосовно податкового законодавства.
