СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-12-21 09:13 202 Подобається

Податківці привітали дітей з днем Святого Миколая

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Дев’ятнадцятого грудня – день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая.

Це одна із найочікуваніших дат у році, день, перед яким усі дітлахи намагаються бути якомога чемнішими.

Святий Миколай здавна вважається покровителем дітей. Існує загадкове повір'я: якщо в переддень чарівного свята загадати заповітне бажання, то Святий Миколай його обов'язково виконає.

Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього.

За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване Святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними.

В сучасні часи зявилась добра традиція – саме у день Святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Цьогоріч, вже традиційно, до Міського дитячого будинку №1 для дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування завітали представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області аби привітати дітлахів зі святом та вручити подарунки.

Також податківці взяли участь у святковому благодійному Ярмарку, на якому мали можливість придбати вироби виготовлені руками вихованців дитячого будинку.

Гості побажали дітям міцного здоров’я, світлого щастя і доброї дороги до успіху, здійснення заповітних бажань і щирих сподівань та зустріти у житті якнайбільше добрих людей і щоб було стільки любові, що хотілося б дарувати її оточуючим.

Наприкінці діти подякували податківців за привітання та цікаво проведений час.

Питання погашення податкового боргу під час проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Погашення податкового боргу».

На питання платників відповідала начальник відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталія Федаш.

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання. В яких випадках виникає право податкової застави?

Відповідь. Право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання. Чи підлягає погашенню за рахунок майна засновників податковий борг юридичної особи, яка ліквідується, у разі недостатності майна такої особи?

Відповідь. Відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

Питання. До якого контролюючого органу платнику податків необхідно звернутися із заявою про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання та/або податкового боргу?

Відповідь. Для розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) платнику податків необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу).

Питання. Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?

Відповідь. Під терміном «безнадійний» розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, Офісом великих платників податків ДПС.

Питання. За яких умов та в якому порядку здійснюється списання штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму податкового боргу платників податків, що виник станом на 01.11.2020?

Відповідь. У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з 10.12.2020 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення вищезазначеного абзацу не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Документи, які необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо з метою отримання податкової знижки

Згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Порядок відображення щомісячних авансових внесків в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Нарахування авансових внесків для фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку в податковій декларації платника єдиного податку відображають нараховані до сплати щомісячні авансові внески, незалежно від здійснення ними фактичної сплати єдиного податку у вигляді авансового внеску за податковий (звітний) період.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку)

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичною особою від іншої фізичної особи

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.

Інформаційний лист № 17. Щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на офіційному порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444725.html розміщена інформація про Інформаційний лист, який присвячено реалізації в Україні додаткових заходів підтримки громадян та малого бізнесу, що запроваджені законами України:

► від 4 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2»;

► від 4 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У Інформаційному листі ви дізнаєтесь про преференції в частині оподаткування матеріальної допомоги та компенсації, які надаватимуться платникам податків; преференції щодо нарахування та сплати єдиного внеску; послаблення для врегулювання податкового боргу платників податків.

Ознайомитись з Інформаційним листом № 17 можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/350/444724/InfoList17.pdf

Олексій Любченко: Завдання Міністра фінансів України щодо перевиконання завдань травня-грудня на 10 відсотків виконано

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила про наступне.

Станом на 10.12.2020 до загального фонду державного бюджету платниками податків було сплачено 477,9 млрд гривень.

Фактичні надходження травня – грудня (станом на 10.12.2020) становлять 340,4 млрд грн, що більше очікуваних показників на 31,2 млрд грн, або на 10,1 %.

Тобто завдання Міністра фінансів України щодо +10% до індикативу травня – грудня виконано.

Також збільшення надходжень досягнуто за рахунок мінімізації схем ухилення від сплати податків, покращення процесів адміністрування та уникнення тиску на бізнес – як цього вимагалося від податкової служби Міністром фінансів України Сергієм Марченком.

«Додаткові надходження забезпечуються за рахунок боротьби з «тіньовими» схемами і вивільнення простору для «білого» легального бізнесу, підвищення рівня добровільної сплати податків та удосконалення процесів адміністрування», – підкреслив Голова ДПС Олексій Любченко.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444660.html

З початку року безкоштовні кваліфіковані сертифікати

відкритих ключів від ДПС отримали 380 тис. клієнтів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444441.html проінформувала.

Протягом січня – листопада поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались майже 380 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 963 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Найчастіше послугами надавача користуються фізичні особи – 196,9 тис. Вони отримали понад 396,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Також протягом вказаного періоду 2020 року 183 тис. юридичних осіб отримали 566,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 165,7 тис. клієнтів, з яких 92 тис. – юридичних та 73,7 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 282,6 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 9,2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

На Дніпропетровщині оперативно зупинені штучні

зобов’язання на суму понад 125 млн гривень

У ході моніторингу фінансово – господарських операцій по «гарячих слідах» зупинено розповсюдження обсягів ймовірно фіктивних псевдобудівельно – монтажних послуг на суму 125,3 млн гривень.

Так, підприємство шляхом штучного маніпулювання показників податкової звітності безпідставно збільшило суму ліміту в СЕА ПДВ за рахунок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за періоди 2018 – 2019 років. Підприємство зареєструвало в ЄРПН розрахунки коригування в бік зменшення податкових зобов’язань в адресу неплатників ПДВ з номенклатурою «будівельно – монтажні послуги», що призвело до безпідставного збільшення суми податкового ліміту в СЕА ПДВ.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області оперативно включено підприємство до переліку ризикових платників, чим упереджено розповсюдження штучних зобов’язань на суму 125,3 млн гривень.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області оперативно здійснено низку невідкладних заходів:

- суб’єкт господарювання включено до переліку ризикових платників;

- повідомлено Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області з метою визначення причетних до протиправних дій осіб;

- повідомлено органи юстиції щодо вірогідного факту компрометації особистих електронних ключів.

Матеріали аналітичного дослідження направлені до правоохоронних органів для розгляду питання стосовно відкриття кримінального провадження за статтями 364 та 366 КК України.

Уряд затвердив Порядок надання одноразової компенсації підприємцям,

які призупинять свою діяльність через карантинні заходи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 09 грудня 2020 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) на своєму засіданні затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Він визначає умови та механізми надання одноразової компенсації для відшкодування витрат, понесених під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Завдяки затвердженому порядку держава зможе надати компенсації тим підприємствам, які будуть змушені призупинити свою діяльність через карантинні заходи, що можуть бути вжиті для стабілізації епідемічної ситуації в країні.

Для цього КМУ затвердив Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників.

Зокрема, ці порядки визначають:

- вимоги до суб’єктів;

- процедуру подання та розгляду заяв до ДПС;

- встановлення форми подання заяви;

- обрахунок ДПС сум компенсації;

- положення щодо ненадання компенсації – наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Інформація розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_poriadok_nadannia_odnorazovoi_kompensatsii_pidpriiemtsiam_iaki_prizupiniat_svoiu_diialnist_cherez_karantinni_zakhodi-2590

Закон України № 1072:

преференції для платників єдиного податку першої групи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072).

Законом № 1072 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, п. 9¹⁰ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено новим п.п. 9¹⁰.1, відповідно до якого тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому п.п. 9¹⁰.1 п. 9¹⁰ розділу VIII Закону № 2464 періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Крім того, п. 14⁵розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» доповнено новим п.п. 14⁵.1, відповідно до якого для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року на підставі п. 9¹⁰.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Також платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) умов застосування першої групи платників єдиного податку). При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ст. 293 ПКУ, за такі періоди не застосовуються (п. 52⁹підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Роботодавець може надіслати

повідомлення про прийняття працівника на роботу дистанційно

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами (далі – Порядок № 557).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 із змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Податкова знижка за витратами в якості пожертвувань:

який дохід враховується?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи викладене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати.

Звертаємо увагу, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2019 року можуть до кінця 2020 року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2020 року включно.

Розпочала роботу Науково-консультативна рада ДПС

Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко взяв участь в установчому засіданні Науково-консультативної ради ДПС.

«Для податкової служби є актуальним питання злагодженості у розбудові та впровадженні податкової культури європейського зразка на засадах партнерства держави та бізнесу, тобто підвищення функціональності податкової системи», – зазначив Олексій Любченко.

За його словами, рішення щодо створення Науково-консультативної ради ДПС було прийнято з метою сприяння ефективності наукової, науково-технічної політики у податковій сфері, розширення перспектив розвитку податкової служби. До вдосконалення роботи цього органу залучено провідних науковців і висококваліфікованих фахівців.

Науково-консультативна рада матиме статус консультативно-дорадчого органу ДПС з питань надання наукових консультацій у податковій сфері.

«Розвинення інституційної спроможності державної податкової служби без залучення та використання наукового потенціалу не є можливим. Квінтесенція такого потенціалу і буде, маємо надію, новостворена Науково-консультативна рада», – підкреслив Олексій Любченко.

Учасники засідання провели широку дискусію щодо важливості долучення експертів та науковців до розгляду напрямів реформування податкової сфери, зокрема, впровадження корисних наукових досліджень у роботу податківців. Така співпраця й передбачена положенням про Науково-консультативну раду.

Зокрема, одне з головних завдань цього консультативного органу – надання науковообґрунтованих пропозицій та консультацій, спрямованих на реалізацію державних програм і рішень у податковій сфері, а саме:

- розгляд концептуальних завдань;

- аналіз та вирішення найважливіших наукових, науково-технічних проблем та проведення досліджень;

- надання пропозиції щодо нормативних документів, обговорення проєктів найважливіших з них;

- розробка рекомендацій та пропозицій щодо напрямів діяльності ДПС.

Під час заходу було затверджено склад Науково-консультативної ради ДПС та Положення про Науково-консультативну раду ДПС.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444879.html

Євген Олейніков: Відшкодування ПДВ не може бути предметом маніпуляцій

Стан відшкодування податку на додану вартість у поточному році та заходи ДПС щодо запобігання застосуванню протиправних схем у цій сфері стали основними темами брифінгу заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова та начальника Головного управління ДПС в Одеській області Юлії Шадевської.

Як відзначив Євген Олейніков, протягом січня – листопада поточного року платниками податків сплачено до бюджету 236,9 млрд грн ПДВ. За вказаний період минулого року ця сума склала 218,4 млрд гривень. Після відшкодування податку в бюджеті залишилося (сальдо) в минулому році – 76 млрд грн, у поточному – 108 млрд гривень.

Зростання показників відбувалося послідовно. Так, у вересні цього року був забезпечений рівень надходжень, який передбачає чинний закон про державний бюджет, у жовтні – перевищено річні показники 2019 року, у листопаді – рівень надходжень перевищив той початковий показник, який був закладений в державний бюджет на 2020 рік без урахування подальших карантинних скорочень.

При цьому, як наголосив Євген Олейніков, для податкової важливим є не тільки, скільки коштів надійшло до бюджету, але й інструменти і ціна таких надходжень.

«Ми добре розуміємо, що податки сплачують платники. Державна податкова служба лише виступає адміністратором. І від того, як ми визначаємо свої завдання і застосовуємо інструменти в цілому, залежить в подальшому і ціна для економіки, ціна для платників, ціна для держави тих коштів, які отримуються в систему публічних фінансів», – підкреслив заступник Голови ДПС.

Протягом січня – листопада 2020 року платникам було відшкодовано 128,7 млрд гривень. При цьому заявка до відшкодування склала 122,2 млрд грн, перехідний залишок з минулого року – 4,3 млрд гривень. Тобто сума відшкодованого ПДВ перевищила суму заявки на відшкодування разом із залишками попереднього періоду на 2,2 млрд гривень.

У минулому році сума заявленого до відшкодування ПДВ з урахуванням перехідного залишку з 2018 року складала 146,2 млрд гривень. Платникам було відшкодовано 142,1 млрд гривень.

«Одна з принципових позицій ДПС – відшкодування не може бути предметом для маніпуляцій. Відшкодування не є джерелом поповнення бюджету. Це – кошти платників. І найкраща допомога, яку ми можемо надати в умовах карантину, – швидко виконати адміністративні дії, переконатися у законності відшкодування, прийняти відповідні рішення і забезпечити платникам своєчасне повернення їх обігових коштів», – підкреслив Євген Олейніков.

Він також нагадав, що податкова служба працює в карантинних умовах, які передбачають значні адміністративні обмеження. Так, за його словами, з інструментарію для адміністрування ПДВ у податківців залишалися лише перевірки при відшкодуванні і моніторинг реєстрації податкових накладних. Саме в цих напрямах активно працювали в податковій службі. Завдяки цьому, значно зросла податкова ефективність, тобто відношення сплачених податків до бази їх нарахування.

Також на зростання надходжень вплинули і припинені схеми зловживання з ПДВ.

Так, нещодавно в Одесі припинено функціонування схеми з формування податкового кредиту з ознаками фіктивності та, відповідно, заявки на відшкодування ПДВ. В Одеській області систематично працювала група компаній, які заявили до відшкодування близько 1,1 млрд гривень. При цьому такий податковий кредит був сформований залишками нібито непроданих товарів. Деякі з них за даними, наданими платником, перебували на складі більше, ніж півтора роки. Для перевірки реальності заявлених сум правоохоронцями було проведено перевірку складських приміщень, де мав зберігатися товар. Натомість, як з’ясувалося, жодного заявленого товару там не було, більше того, ці склади виявилися взагалі не придатними для його зберігання. Завдяки злагодженій роботі НАБУ та ДПС було упереджено незаконне відшкодування 800 млн гривень.

«Податкова служба і надалі буде використовувати всі інструменти для того, щоб ефективно протидіяти формуванню сумнівного податкового кредиту. Інформувати про це правоохоронні органи, з якими ДПС активно взаємодіє. Завдяки цій співпраці було напрацьовано і правові прийоми, які ми використовуємо, для того щоб захистити чесних платників, систему суспільних фінансів, кошти платників податків від злочинних посягань», – підкреслив Євген Олейніков.

Затверджено Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Кабінет Міністрів України постановою від 09 грудня 2020 року № 1233 «Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 1233) затвердив Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок).

Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон).

Крім того Постановою № 1233 встановлено, що інформація про осіб, яким надавалася соціальна підтримка, передбачена Законом, та періоди її надання обліковується в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування на підставі відомостей органів, що надавали відповідну соціальну підтримку. Структура та формат інформації, що передається, механізм та канали інформаційного обміну, процедури взаємодії інформаційних систем, обліку інформаційних файлів визначаються органами, що надавали соціальну підтримку, разом з Пенсійним фондом України.

Постанова № 1233 розміщена на єдиному вебпорталі органі виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-odnorazovoyi-materialnoyi-dopomogi-zastrahovanim-osobam-yaki-mozhut-vtratiti-dohodi-1233-091220

Пиво належить до підакцизних товарів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Норми встановлені п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пиво належать до підакцизних товарів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Нормами п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

При цьому п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлені ставки акцизного податку, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД, а саме:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставка податку

2203 00

Пиво із солоду (солодове)

гривень за 1 літр

2,78

Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка акцизного податку становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Закон України № 1072: внесено зміни до порядку списання сум недоїмки

з єдиного внеску для самозайнятих фізичних осіб,

які фактично не здійснювали діяльність з 01 січня 2017 року

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) внесено зміни, зокрема до пункту 9¹⁵розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 2464).

Так, внесеними Законом № 1072 змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску), а також штрафів і пені на виконання вимог Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786).

Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – заява подається до 01 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити.

Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з єдиного внеску тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі законів № 592 та № 786 у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.

Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи здійснять списання на підставі документів, які були подані раніше, на підставі законів № 592 та № 786.

Всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов’язкових документів, необхідних для списання відповідно Закону № 2464) можуть звернутися до контролюючих органів у наступному порядку.

Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:

► такими платниками у відповідних місяцях періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, якщо до 01 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме:

а) для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

● заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);

● заяву про списання заборгованості та звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов’язково відображати дані за період з 01 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 01 грудня 2020 року. Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону № 2464 на підставі даних, одержаних контролюючим органом від Державного реєстратора;

б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності):

● заяву про списання заборгованості;

● заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не подавалася раніше) та звітність відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками).

Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 01 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 01 грудня 2020 року. Зазначена письмова заява про списання заборгованості подається на ім’я начальника відповідного територіального управління ДПС у довільній формі.

Обчислення рентної плати за спеціальне використання води

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту (рентна плата) – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання .

Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

З початку року контакт-центром ДПС

надано відповіді на 824,4 тис. звернень платників

Протягом січня – листопада 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 824,4 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 799,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 12,1 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 11,7 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, прав та обов’язків платників податків.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 2,7 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – листопада 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1841 уніфікованого запитання-відповіді та внесено 1845 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

► з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

► з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/444994.html

На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 708,9 млн гривень

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з початку 2020 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 15 млрд 103,8 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 708,9 млн грн або на 4,9 %.

«Фактичні надходження єдиного внеску протягом листопада 2020 року склали 1 млрд 460,2 млн гривень», – підкреслила начальник управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Станом на 01 грудня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 369,7 тисяч.

Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано

256,8 тис. адміністративних послуг за одинадцять місяців поточного року

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Центрами забезпечується надання 40 видів адміністративних послуг.

«Загалом у січні – листопаді 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 263,3 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 256,8 тис. – надано адміністративні послуги», – повідомила начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусном SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

Закон України № 1017: важливі зміни законодавства

стосовно застосування РРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), крім норм розділу I Закону № 1017.

Законом № 1017 внесено зміни до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), відповідно до яких використання програмних РРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Абзац четвертий п. 7 ст. 3 Закону № 265 замінено двома новими абзацами.

Змінами встановлено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних РРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних РРО.

Програмні РРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами програмного РРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Нагадуємо, що Законом № 1017 до 01 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО/програмних РРО для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку першої – четвертої груп, крім тих, які провадять діяльність у сферах з ризиками ухилення від оподаткування.

Крім того, до 01.01.2022 продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення окремих вимог закону щодо використання РРО/програмних ПРРО під час проведення розрахункових операцій; скасовано штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у РРО (ПРРО); виключено норми щодо застосування механізму «кешбек».

Закон України № 1072: формування фінансового результату

до оподаткування податком на прибуток

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі –Закон № 1072).

Законом № 1072 підрозділ 4 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим п. 54.

Так, з урахуванням змін, фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств зменшується на суму доходу у вигляді:

● отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

● списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2³ та списаного податкового боргу відповідно до п. 2⁴підрозділу 10 розділу XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Нові сертифікати відкритих ключів можливо сформувати дистанційно

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

● чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

● незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

● особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування.

Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів.

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua).

Філія юридичної особи не може бути зареєстрована

як платник акцизного податку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1¹ п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Нормами п. 1 частини другої ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) визначено, що суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 частини другої ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п. 6 ст. 55 ГКУ).

При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст. 58 ГКУ).

Відповідно до частин третьої та п’ятої ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема, юридична особа, оскільки філія юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг, оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднюється інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

Форма інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг та Порядок формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 із змінами та доповненнями.

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Норми визначені п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України.

Допомога для ФОП: ДПС вже відпрацьовано

більше 200 тис. запитів, які надійшли від Дія

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

ДПС спільно з іншими органами центральної виконавчої влади оперативно долучилась до виконання ініціативи Президента України щодо підтримки бізнесу та виплати одноразової матеріальної допомоги підприємцям.

Лише за дві доби податкова служба відпрацювала понад 200 тис. запитів, що надійшли від порталу Дія.

Команда ДПС підтримує кроки щодо допомоги бізнесу і надалі швидко буде налагоджувати цей процес та оперативно забезпечувати «фідбек» з Міністерством цифрової трансформації України у своїй частині.

Так, для отримання одноразової матеріальної допомоги ФОПам та найманим працівникам можна подати заяви по 31 грудня включно. Допомога складає 8000 гривень та буде зарахована на особистий гривневий рахунок до 31 грудня 2020 року.

Заяву на отримання одноразової компенсації суб’єктом господарювання, починаючи з 14 грудня 2020 року, можна подати до ДПС через Е-Кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua) та будь-яким іншим програмним забезпеченням, що формує даний формат документу.

Загалом звернутись із заявою на отримання компенсації можуть понад 15 тис. суб’єктів господарювання на загальну суму 500 млн гривень.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445192.html

За результатами перевірок у сфері обігу підакцизної продукції

застосовано фінансові санкції на суму 911 млн гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445134.html повідомила, що у сфері обігу підакцизних товарів у поточному році видано майже 200 тис. ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, анульовано – 37 тисяч.

Загалом на обліку в податкових органах перебуває 94 тис. платників, якими отримується 222 тис. ліцензій, з них 85 % – суб’єктами роздрібної торгівлі, які здійснюють продаж підакцизних товарів кінцевому споживачу.

З початку року у сфері обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального проведено 8 932 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, з яких 5 822 (65 %) є результативними. За результатами перевірок застосовано фінансові санкції на суму 911 млн гривень.

Найпоширенішими у сфері обігу підакцизних товарів є такі порушення:

• здійснення діяльності без наявності ліцензій – сума застосованих штрафних санкцій 318 млн грн, у тому числі у сфері обігу пального – 215 млн гривень;

• без наявності марок акцизного податку або з підробленими марками – 39 млн гривень;

• без реєстрації акцизних складів з пального та без їх обладнання витратомірами/рівномірами лічильниками – 135,9 млн гривень.

За одинадцять місяців поточного року

до податкової служби Дніпропетровської області надійшло

298 запитів на отримання публічної інформації

Протягом січня – листопада 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 298 письмових запитів на отримання публічної інформації.

За наслідками розгляду запитів, зокрема: задоволено – 263, з наданням інформації або відкритої інформації; надіслано за належністю – 6.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при Головному управлінні ДПС діє електронна поштова скринька dp.publiс@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

призупинено втрати бюджету у розмірі понад 28 млн гривень

Податківцями Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області під час аналізу діяльності підприємств які здійснюють операції на позабіржовому фондовому ринку, встановлено факт здійснення операцій з низьколіквідними цінними паперами емітованих суб’єктами господарювання по яким Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийняті рішення про заборону торгівлі цінними паперами.

Реалізація зазначених цінних паперів здійснювалась із значною націнкою, яка по окремим операціям перевищувала вартість придбання в 50000 разів.

Однак, дохід отриманий від проведення зазначених операцій суб’єктом господарювання в податковому обліку не відображено. Як наслідок, зазначені дії призвели до ймовірних втрат бюджету у розмірі понад 28 млн гривен.

Також, реалізація низьколіквідних цінних паперів по завищеним цінам надала змогу контрагентам-покупцям сформувати штучні витрати для мінімізації податкових зобов’язань та створила передумови отримання організаторами можливості легалізації надприбутків.

Матеріали аналітичного дослідження передані до правоохоронних органів, за результатом розгляду яких обліковано кримінальне провадження за ознаками складу злочину передбаченого ст. 212 КК України.

Увага! Отримайте КЕП до 01.01.2021!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2021 розпочинається період декларування за результатами роботи за 2020 рік та звертає увагу, що з метою запобігання поширення коронавірусу COVID-19 Кабінет Міністрів України під час позачергового засідання 09 грудня 2020 року ухвалив постанову «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19».

Згідно з документом посилені протиепідемічні заходи будуть запроваджені на території України з 08 до 24 січня 2021 року.

З метою дотримання протиепідемічних заходів Головне управління ДПС у Дніпропетровській області закликає платників: користуйтеся дистанційними формами комунікації, зайвий раз не відвідуйте податкові органи, центри обслуговування платників. Максимально використовуйте електронні сервіси ДПС, що розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України для подачі звітності в електронному вигляді, у т.ч. річної податкової декларації про доходи, отримані у 2020 році.

Нагадуємо, що подання звітності, у т. ч. декларації про майновий стан і доходи, через Електронний кабінет здійснюється за допомогою кваліфікованого електронного ключа.

Для цього необхідно отримати кваліфікований електронний цифровий підпис будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у тому числі у банківських установах.

Безкоштовний кваліфікований електронний підпис (КЕП) можна отримати у АЦСК ІДД ДПС (найближчі знаходяться у м. Дніпро: ЦОП ДПІ у Шевченківському районі за адресою пр. Богдана Хмельницького, 25а та ЦОП Лівобережної ДПІ за адресою пр. Слобожанський 95а).

Для подачі звітності пропонуємо користуватися безкоштовним електронним сервісом ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою:http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Бережіть себе та своїх близьких! Залишайся вдома!

Прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2021 рік»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 15.12.2020 у другому читанні прийнято законопроект № 4000 про Державний бюджет України на 2021 рік (далі – Закон).

Законом установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року – 2 189 гривень, з 1 липня – 2 294 гривні, з 1 грудня – 2 393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

► дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року – 1 921 гривня, з 1 липня – 2 013 гривень, з 1 грудня – 2 100 гривень;

► дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року – 2 395 гривень, з 1 липня – 2 510 гривень, з 1 грудня – 2 618 гривня;

► працездатних осіб: з 1 січня 2021 року – 2 270 гривень, з 1 липня – 2 379 гривень, з 1 грудня – 2 481 гривня;

► працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року – 2 102 гривні;

► працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня 2021 року – 2 102 гривні;

► працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня 2021 – 1 600 гривень;

► осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року – 1 769 гривень, з 1 липня – 1 854 гривні, з 1 грудня – 1 934 гривні.

Законом установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату:

► у місячному розмірі: з 1 січня – 6 000 гривень, з 1 грудня – 6 500 гривень;

► у погодинному розмірі: з 1 січня – 36,11 гривні, з 1 грудня – 39, 12 гривні.

Інформацію розміщено на вебпорталі Верховної Ради України за посиланням

https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/200936.html?fbclid=IwAR0MIGVsVASUJeMsYbmQwzjpV_saSwrAHwO5Pfz_Ze2O_Fk18U3epfpvkBQ

Постанова № 1234: затверджено Порядок надання одноразової компенсації

суб’єктам господарювання

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 12.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1234 (далі – Постанова № 1234), якою затверджено Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання (далі – Порядок), Порядок формування і ведення реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання та внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 302.

Постанову № 1234 розроблено відповідно до ст. 4 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Порядок встановлює механізм надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – компенсація), та інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та Мінекономіки у процесі перерахування сум компенсації за підтвердженими даними з реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання (далі – Реєстр).

Порядком визначено, що компенсація надається суб’єктам господарювання – юридичним особам (далі – суб’єкти господарювання), у яких станом на 31 жовтня 2020 року основний вид економічної діяльності відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відносився до переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Кабінетом Міністрів України. При цьому господарська діяльність таких суб’єктів господарювання на дату набрання чинності Законом України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за даними зазначеного Єдиного державного реєстру не припинена.

Для отримання компенсації суб’єкти господарювання з 14 грудня 2020 року до 21 грудня 2020 року включно подають до територіального органу ДПС за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування заяви на отримання компенсації за формою, яка наведена у додатку до Порядку Постанови № 1234.

Заява подається засобами електронного зв’язку в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому порядку, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису. Можливість подання заяви (форма J1392101) передбачена засобами ІТС «Електронний кабінет».

Датою подання заяви є дата, зафіксована в першій квитанції, яка формується в автоматичному режимі в електронній формі та надсилається суб’єкту господарювання протягом операційного дня з підтвердженням отримання такої заяви.

У разі коли подана заява не відповідає вимогам частини другої ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або затвердженій формі, у якої відсутні або недостовірно заповнені обов’язкові реквізити, тоді у першій квитанції повідомляється про її неприйняття із зазначенням причин та пропонується суб’єкту господарювання подати нову заяву.

Заява розглядається територіальним органом ДПС протягом трьох робочих днів з дня її отримання. Перебіг трьох робочих днів розпочинається з дня, що настає за днем отримання такої заяви. У разі коли останній день строку розгляду заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Про результати розгляду заяви суб’єкту господарювання надсилається друга квитанція про внесення даних заяви до Реєстру, яка формується в автоматичному режимі в електронній формі та є підтвердженням внесення даних заяви до Реєстру. Квитанція надсилається на електронну адресу, з якої надійшла заява, а також розміщується в Електронному кабінеті.

Постановою № 1234 також внесено зміни до п. 2 Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 302.

Постанова № 1234 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 12.12.2020 № 243.

Постанова № 1236: затверджено перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» затверджено Перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Перелік).

Перелік розроблено у відповідності до Порядку звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1233 (далі – Порядок 1233).

За Порядком № 1233 відповідну допомогу можуть мають право отримати застраховані особи, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Постанова № 1236 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 12.12.2020 № 243.

Закон України № 1071: умови отримання

одноразової матеріальної допомоги застрахованими особами

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами ст. 2 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071) визначено одноразову матеріальну допомогу застрахованим особам, як одну із форм соціальної підтримки.

Так, одноразова матеріальна допомога застрахованим особам – це одноразова виплата держави у зв’язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)), та у зв’язку із втратою частини доходу фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

Виплата одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється на підставі заяв застрахованих осіб, поданих ними в електронній формі у період до 21 грудня 2020 року включно з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг («Дія»).

У заяві про виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам зазначається:

● прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, її дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

● адреса місця проживання;

● підтвердження відповідності застрахованої особи положенням Закону № 1071;

● номер банківського рахунка для виплати одноразової матеріальної допомоги – за стандартом IBAN.

За допомогою програмних засобів «Дії»здійснюється перевірка даних наданих застрахованою особою.

Нормами ст. 2 Закону № 1071 встановлено, що застрахована особа має право на отримання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у розмірі 8000 гривень. При цьому застрахована особа, яка має право на отримання зазначеної допомоги, має бути найманим працівником суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 31 жовтня 2020 року та відповідає визначеним у Переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання (далі – Перелік видів економічної діяльності), або фізичною особою – підприємцем, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 31 жовтня 2020 року та відповідає визначеним у Переліку видів економічної діяльності.

Перелік видів економічної діяльності визначено постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам надається:

1) найманим працівникам:

► які на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що нарахував єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за третій квартал 2020 року;

► які працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року відносився до Переліку видів економічної діяльності;

► які працюють у суб’єкта господарювання не за сумісництвом;

► середня заробітна плата яких не перевищує тридцять тисяч гривень на місяць. При цьому для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року;

2) ФОП, які є застрахованими особами:

► державна реєстрація яких на дату набрання чинності Законом № 1071 становить не менше трьох місяців;

► які на дату набрання чинності Законом № 1071 сплатили у 2020 році єдиний внесок за себе не менше ніж за три місяці;

► основний вид економічної діяльності яких на 31 жовтня 2020 року відносився до Переліку видів економічної діяльності;

► які не є одночасно найманими працівниками та ФОП;

► підприємницька діяльність яких на дату набрання чинності Законом № 1071, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, не припинена.

Застраховані особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 2 Закону № 1071.

У разі виявлення недостовірних відомостей, наданих застрахованою особою, на підставі яких було виплачено одноразову матеріальну допомогу, що впливають на право застрахованої особи на її одержання, сума одноразової матеріальної допомоги підлягає поверненню застрахованою особою.

Не повернуті добровільно суми, передбачені ст. 2 Закону № 1071, підлягають стягненню на підставі рішення про відшкодування одноразової матеріальної допомоги, яке видається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, та є виконавчим документом.

Виплата одноразової матеріальної допомоги застрахованій особі проводиться уповноваженим банком на банківський рахунок (у форматі IBAN), зазначений у заяві застрахованої особи.

Суми невиплаченої одноразової матеріальної допомоги до кінця бюджетного року повертаються до Державного бюджету України через рахунок головного розпорядника бюджетної програми, відкритий у Державній казначейській службі України.

Порядок подання та форма заяви про виплату одноразової матеріальної допомоги, порядок формування та перевірки відомостей, а також порядок перерахування та строки надання одноразової матеріальної допомоги, її повернення та стягнення у разі подання застрахованою особою недостовірних даних встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1233 «Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Закон України № 466: визначено нові правила звітування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами внесено зміни до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно подання платниками податкової звітності.

Так, платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон про буколік) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом про бухоблік, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України «Про управління об’єктами державної власності», подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Звертаємо увагу, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у т.ч. і профспілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені у порядку, визначеному законом, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Закон України № 1072: зміни у частині сплати єдиного внеску на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072).

Законом № 1072 розділ VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ) доповнено новими пунктами 9¹⁶та 9¹⁷.

Так, тимчасово, за період з 01 по 31 грудня 2020 року, до платників, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону про ЄСВ в частині сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не застосовуються. Тобто у разі, якщо таким платником за період з 01 по 31 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) такий платник не зобов'язаний визначати базу нарахування, встановлену Законом про ЄСВ.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за період, зазначений в абзаці першому цього пункту, в розмірах, визначених Законом про ЄСВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб м Законом про ЄСВ (п. 9¹⁶ розділу VІІІ Закону про ЄСВ).

Крім того, не є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску виплати застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, а також ті, які здійснюються за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачуються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п. 9¹⁷ розділу VІІІ Закону про ЄСВ).

Перевірки бізнесу: стан на сьогодні

Законодавчі обмеження на проведення перевірок призвели до значного зменшення їх кількості. За 11 місяців поточного року проведено 21,9 тис. документальних перевірок, за відповідний період минулого року – 36,5 тис. Тобто на 40 %, або на 14,6 тис. менше.

Такими перевірками було охоплено лише 0,6 відс. усіх платників, що перебувають на обліку. З них: суб’єктів великого підприємництва – 14 відс., середнього – 2 відс., малого – 0,5 відсотка.

Таким чином, малий та середній бізнес практично не перевірявся, перевірки здебільшого стосувались ризикових операцій великого бізнесу.

Фактичних перевірок проведено 14,1 тис., що дорівнює показнику минулого року. Тоді їх кількість складала 14,8 тисячі.

Водночас, в умовах заборони на перевірки бізнесу податкова служба отримує численні звернення щодо порушень законодавства з питань неоформлених трудових відносин та здавання в оренду громадянами квартир без сплати до бюджету належних сум податків.

Так, у ІІ півріччі 2020 року тільки на адресу центрального апарату ДПС надійшло 262 звернення громадян, в яких містилася інформація про понад 800 фактів неоформлення трудових відносин.

Вкотре звертаємося до громадян: належним чином оформлені трудові відносини – це запорука підвищення вашого добробуту, реалізації програм соціально-економічного розвитку, забезпечення соціального захисту працівників тощо.

Також повідомляємо, що після закінчення терміну дії встановлених обмежень, ДПС відновить проведення контрольно-перевірочних заходів за зверненнями громадян з питань оформлення працедавцями трудових відносин з найманими працівниками.

Повідомити інформацію про можливі факти неоформлення трудових відносин можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0 800-501-007 чи на електронну адресу [email protected].

Реагуючи на звернення щодо фактів здавання майна в оренду без сплати податків, податківці роз’яснюють власникам квартир положення Податкового кодексу України щодо обов’язку декларування доходів від здавання квартир в оренду та необхідності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Наразі перевірки власників квартир на дотримання ними вимог податкового законодавства на сьогодні не проводяться у зв’язку із запровадженням мораторію на проведення перевірок.

Нагадуємо, що у зв’язку із запровадженням на території України карантину з 18 березня 2020 року законодавчо встановлено мораторій на проведення податковими органами документальних та фактичних перевірок, крім:

► позапланових перевірок з питань відшкодування ПДВ та від’ємного значення з ПДВ;

► фактичних перевірок операцій з підакцизними товарами.

З 8 серпня 2020 року знято заборону на проведення перевірок на звернення платників податків та у зв’язку з припиненням діяльності.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445334.html

Окремі питання адміністрування ПДВ

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» днями відбулась пресконференція на тему «Окремі питання адміністрування ПДВ».

У пресконференції прийняли участь заступник начальника відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Неля Добросовістна та головний державний ревізор - інспектор відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха.

Інформуючи учасників пресконференції про актуальні питання функціонування Системи електронного адміністрування ПДВ, що виникали у платників податків на протязі 2020 року Неля Добросовістна зупинилась на наступних напрямках:

- зміна показників, що відображені у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, в тому числі у платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення;

- суми податкових зобов’язань, які підлягають сплаті на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ;

- виникнення показника «сума відхилення» в Електронному кабінеті платника (меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Розрахунок суми перевищення»);

- стосовно змін суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, на суму надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, які повернуті на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ та інші.

Світлана Плоха проінформувала про певні зміни протягом 2020 року у веденні обліку податкових пільг контролюючими органами.

Вона зазначила, що починаючи з 01 січня 2020 року інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності відповідного податку чи збору, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

На теперішній час роль Звіту про суми податкових пільг виконує Додаток 6 до декларації з ПДВ «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)».

Податкова пільга з ПДВ виникає лише в разі здійснення платником податку в звітному періоді операцій, звільнених від ПДВ на підставі ст. 197 ПКУ, підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

При цьому, для заповнення Додатку 6 по операціях, які оподатковуються за ставками 0 або 7%, податкові пільги не розраховуються та не відображаються!

Також, обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів у осіб, які не зареєстровані як платники ПДВ, не беруть участі у розрахунку сум податкових пільг, навіть якщо вони використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ.

«Протягом 2020 році відбулися зміни в частині звільнення від оподаткування ПДВ окремих операцій, зокрема:

- врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин;

- змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку;

- питання щодо необхідності нарахування ПДВ підприємствам агропромислового комплексу за загиблий урожай» – підсумувала Світлана Плоха.

Заява на отримання одноразової компенсації суб’єктом господарювання –

в оновленому спеціалізованому клієнтському програмному забезпеченні

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 15.12.2020 внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.22.0) (станом на 15.12.2020):

Нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 17 серпня 2020 року № 505 «Про внесення змін до форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів державної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника як отримувача державної дотації» додано:

F/J 1311802 – Заява про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації Форма № 1-РОБД;

F/J 1311902 – Заява про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації Форма № 2-РОБД.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1234 «Про затвердження Порядку надання одноразової компенсації суб'єктам господарювання, Порядку формування і ведення реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 302» додано:

J 1392101 – Заява на отримання одноразової компенсації суб’єктом господарювання.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України розроблено:

S2702011 – № 9-сг (річна). Звіт про використання добрив і пестицидів (наказ Державної служби статистики від 09.01.2020 № 35);

S2702913 – № 29-сг (річна). Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (наказ Державної служби статистики від 20.01.2020 № 52);

S2703207 – № 1-виноград (річна). Звіт про перероблення винограду на виноматеріали (наказ Державної служби статистики від 25.09.2015 № 219).

Довідники:

Приведено у відповідність до еталонного довідника територіальних органів ДПС України:

spr_sti.xm – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 15.12.2020 року.

Підтримка бізнесу та громадян:

затверджено порядки використання коштів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) постановою від 11 грудня 2020 року № 1230 «Про виділення коштів для надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 1230) затвердив Порядок використання коштів, виділених для надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок № 1230).

Порядок № 1230 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмою «Надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Бюджетні кошти спрямовуються на безповоротній основі для виплати суб’єктам господарювання одноразової компенсації витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, постановою КМУ від 09 грудня 2020 року № 1235 «Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів» (далі – Постанова № 1235) затверджено Порядок використання коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів (далі – Порядок № 1235).

Порядок № 1235 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмою «Надання Пенсійним фондом України одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, за рахунок коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».

Постанови № 1230 та № 1235 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 12.12.2020 № 243.

Умови, за яких суб’єкт господарювання

не застосовує РРО, ПРРО та РК

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, які суб’єкти господарювання не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні РРО (ПРРО) із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

Так, РРО, ПРРО та РК не застосовуються суб’єктами господарювання при:

► здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (ризикових) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

► виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу

► при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті;

► при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями) згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ);

► при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

► при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

► при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями) згідно з ПКУ;

► при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійнотехнічних навчальних закладів під час навчального процесу;

► при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

З 01.01.2021 розширено перелік платників,

які звільняються від сплати за себе єдиного внеску

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державна соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), які набирають чинності 01.01.2021.

Так, з 01.01.2021 розширено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок (відповідні зміни внесено до частини 4 ст. 4 Закону № 2464).

З огляду на викладене з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановлено ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійні страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частинами 5 та 6, згідно з якими передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

► осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як ФОП та провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

► осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та ФОП, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку). Відповідні зміни внесено до п. 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464.

Отже, згідно з внесеними змінами для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Закон № 1071: умови отримання одноразової допомоги

суб’єктам господарювання

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами ст. 3 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071) визначено одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання, як одну із форм соціальної підтримки.

Так, суб’єкти господарювання – юридичні особи (далі – суб’єкти господарювання), які на дату набрання чинності Законом № 1071 вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам.

Розмір одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8 000 гривень на одного працівника.

Одноразова матеріальна допомога, передбачена ст. 3 надається:

1) за найманих працівників:

● які на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не менше ніж усі місяці третього кварталу 2020 року;

● які не працюють у роботодавця за сумісництвом;

2) суб’єктам господарювання:

● період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом № 1071 становить не менше трьох місяців;

● які на дату набрання чинності Законом № 1071 не отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

● діяльність яких на дату набрання чинності Законом № 1071, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, припинена, не перебуває у стані припинення або банкрутства.

Для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, суб’єкт господарювання надає територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за своїм місцезнаходженням, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань заяву та відомості за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 09 грудня 2020 року № 1231 «Деякі питання реалізації статті 3 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 1231)), в тому числі в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Інформація для надання одноразової матеріальної допомоги суб’єкту господарювання передається з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в електронній формі.

Виплата одноразової матеріальної допомоги здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою ст. 3 Закону № 1071, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Невикористана сума одноразової матеріальної допомоги повертається суб’єктом господарювання територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Постанова № 1231).

Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, та цільове її використання.

Сума одноразової виплати матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, отримана суб’єктом господарювання на підставі наданих ним недостовірних даних або використана ним не за цільовим призначенням, стягується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з суб’єкта господарювання.

На одноразову матеріальну допомогу, передбачену цією статтею, не поширюються вимоги Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Порядок та строки надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, форма заяви та перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України (Постанова № 1231).

Новації у стягненні заборгованості та погашенні податкового боргу

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються стягнення заборгованості та погашення податкового боргу, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, а саме:

► встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, (далі – ПКУ) тобто у загальному порядку (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ ПКУ);

► скорочено строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ);

► доповнено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави – майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

► скорочено з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі – платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (п. 95.12 ст. 95 ПКУ).

Звертаємо увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни, зокрема до статей 59 та 89 ПКУ, якими встановлено:

► податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

► право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий п. 89.2 ст. 89 ПКУ).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області