СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-12-07 08:20 143 Подобається

Платники Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску за одинадцять місяців 2020 року понад 11,7 мільярдів гривень

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платниками Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра спрямовано до бюджетів усіх рівнів за січень – листопад 2020 року (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 7 млрд 519 млн 392,8 тис. гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 4 млрд 102 млн 967,6 тис. грн, до місцевого бюджету – 3 млрд 416 млн 425,2 тис. гривень.

За підсумками одинадцяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 4 млрд 246 млн 833,4 тис грн, що перевищує минулорічні показники на 395 млн 272,9 тис. гривень.

Порядок оподаткування ПДВ факторингових операцій

Згідно з ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Положення п. 57.1 прим. 1.1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.

Cплата єдиного внеску фізичною особою – підприємцем , яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.

Частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями встановлено, що фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до п.п. 1 п. 14 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, для фізичних осіб – підприємців останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина четверта ст. 6 Закону № 2464).

Порядок взяття на облік фізичних осіб – підприємців передбачено розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.

У разі повторної реєстрації у платника єдиного внеску виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, єдиний внесок сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

При повторній реєстрації підприємницької діяльності єдиний внесок сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО

Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;

скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

З початку року на ринку пального оформлено майже 30 тис. ліцензій

За 10 місяців 2020 року на ринку пального було оформлено 29 756 ліцензій. Зокрема, на зберігання пального було оформлено 27 091 ліцензію, 773 – на оптову торгівлю, 1 873 – на роздрібну торгівлю; 19 – на виробництво пального.

За цей період було анульовано 2 872 ліцензії. Зокрема, анульовано 1 763 ліцензій на роздрібну торгівлю пальним, 566 – на зберігання, 540 – на оптову торгівлю, 3 – на виробництво пального.

Станом на кінець жовтня поточного року суб’єкти господарювання мали 39 719 діючих ліцензій на провадження діяльності на ринку пального. Зокрема, діють 2 653 ліцензії на оптову торгівлю, 51 – на виробництво, 7 677 – на роздрібну торгівлю, 29 338 – на зберігання пального.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/442807.html

Кількість фіскалізованих за добу чеків через ПРРО

в середньому становить 1 млн

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерство фінансів України на офіційному субсайті за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/kilkist_fiskalizovanikh_za_dobu_chekiv_cherez_prro_v_serednomu_stanovit_1_mln-2561 проінформувало, що за чотири місяці роботи програмних РРО (ПРРО) кількість фіскалізованих за добу чеків зросла до 1 млн і з кожним днем цей показник збільшується.

Так, станом на 20 листопада майже 3 тис. підприємців скористалися перевагами безкоштовного програмного додатку та зареєстрували 53, 3 тис. ПРРО. За їх допомогою фіскалізовано близько 70 млн чеків.

Із загальної кількості суб’єктів господарювання, які зареєстрували ПРРО:

• 82 % – фізичні особи – підприємці;

• 18 % – юридичні особи, з яких 7% – фінансові компанії.

Близько 90 % зареєстрованих ПРРО застосовуються фінансовими компаніями, близько 2,6 % ПРРО застосовують суб’єкти господарювання у сфері торгівлі, 7,4 % – у сфері надання туристичних послуг, технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, перукарських, медичних та стоматологічних послуг, ресторанного бізнесу.

Такі статистичні, данні які ми маємо майже за чотири місяці роботи ПРРО свідчать саме про готовність бізнесу працювати в легальному полі, показувати свої реальні доходи, застосовуючи програмні РРО як простий і доступний засіб, створений і наданий державою.

Нагадаємо, що з 01 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим лише для певних категорій підприємців ІІ-IV груп. Мова йде про ризикові види діяльності, а саме: торгівля ювелірними виробами, текстильними товарами, вживаними товарами в магазинах, автозапчастинами, надання послуг готелями, ресторанами та турагенціями.

Для всіх інших платників єдиного податку ІІ-IV груп такий обов’язок виникне лише з 1 квітня 2021 року. При цьому на платників єдиного податку І-ої групи обов’язок застосовувати РРО взагалі не розповсюджуватиметься.

Отже запровадження таких новацій є не тільки важливою передумовою для детінізації економіки, забезпечення належного обліку фактично отриманих доходів, сплати податків, а й способом встановлення рівних конкурентних умов для сумлінних платників податків.

Розроблено навчальні модулі з роз’ясненнями

щодо застосування РРО (ПРРО)

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Державною податковою службою розроблено навчальні модулі з роз’ясненнями для суб’єктів господарювання та громадян чинних норм законодавства щодо застосування РРО (ПРРО).

Вони дозволять користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та невірного тлумачення законодавчих норм.

У модулях висвітлені відповіді на питання:

- Хто застосовує РРО?

- Хто НЕ застосовує РРО?

- Хто застосовує РРО у ФОП?

- Коли застосовується РРО у ФОП?

- Як проводяться розрахунки?

- Особливості торгівлі через Інтернет.

- Яка відповідальність за порушення при застосуванні РРО?

- Які переваги застосування РРО?

Ознайомитися з навчальними модулями можна тут: https://tax.gov.ua/data/files/253747.pdf

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/442833.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

на тему «Спрощена система оподаткування»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Спрощена система оподаткування».

Питання 1: Доброго дня! Чи може юридична особа перейти на спрощену систему оподаткування протягом звітного року?

Відповідь: Доброго дня! Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Питання 2: Вітаю. Як визначається дохід юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи при продажу основних засобів?

Відповідь: Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Питання 3: Доброго дня! За яких умов юридична особа може бути платником єдиного податку четвертої групи?

Відповідь: Доброго дня! До платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник – це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

При цьому п. 291.5¹ ст. 291 Податкового кодексу України визначені обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи, зокрема:

► суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

► суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних);

► суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Питання 4: Доброго дня! Чи включаються до об’єкта оподаткування юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи площі орендованих сільськогосподарських земель, які фактично використовуються платником, але договори оренди яких не зареєстровані ?

Відповідь: Добрий день! Площі земельних ділянок щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Питання 5: Чи може новостворена юридична особа обрати ставку єдиного податку, встановлену для третьої групи, що передбачає сплату ПДВ?

Відповідь: Новостворена юридична особа, яка обрала третю групу спрощеної системи оподаткування з дня її державної реєстрації, може обрати виключно ставку єдиного податку у розмірі 5 відс. доходу, що не передбачає сплату податку на додану вартість.

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи

податківців Дніпропетровської області

Впродовж січня – жовтня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 307 письмових звернення громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 354.

Колективних звернень надійшло 15, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» – підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна ЧУБ.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Для переходу на спрощену систему оподаткування

з І кварталу 2021 року, необхідно подати заяву

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Норми встановлені п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Нагадуємо, що для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2020 року.

Доходи на користь працівника не нараховувались та не виплачувались:

чи вказуються відомості про таку особу в формі № 1ДФ?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Отже, податковий агент при заповненні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь таких працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.

Особливості подання фінансової звітності платниками податку на прибуток у разі зміни в середині року спрощеної систему оподаткування на загальну

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Норми встановлені п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такому платнику податку разом з Декларацією необхідно подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Олексій Любченко: Додаткові надходження забезпечуються за рахунок боротьби з «тіньовими» схемами і вивільнення простору для «білого» легального бізнесу

Зміна парадигми у роботі податкової служби продовжує давати свої результати. Виконання у листопаді річного плану з надходжень до бюджету є свідченням ефективної та прогнозованої роботи Державної податкової служби. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко під час засідання Колегії ДПС, яка відбулася сьогодні у режимі відеоконференцзв’язку.

«Спільно з платниками податків ми досягли значного прогресу у виконанні доходної частини бюджету. Річний план виконано. Отже, ми маємо чудову нагоду забезпечити бюджет додатковими коштами, які сьогодні так важливі для нашої країни в умовах коронавірусної кризи. При цьому, наголошую, таких результатів нам вдалося досягти без податкового тиску на бізнес. Додаткові надходження забезпечуються за рахунок боротьби з «тіньовими» схемами і вивільнення простору для «білого» легального бізнесу», – підкреслив Олексій Любченко.

За його словами, на сьогодні ДПС налагоджено повну комунікацію з усіма органами державної влади, які задіяні в питаннях формування та реалізації державної податкової політики. До того ж, усі заходи, які здійснюються податковою службою, спрямовані на покращення умов ведення бізнесу в Україні та поліпшення соціального становища населення.

Під час засідання було проаналізовано стан забезпечення доходної частини бюджету за січень-вересень 2020 року. Так, зростання сукупних надходжень до бюджетів та державних цільових фондів по платежах, які адмініструються ДПС за 9 місяців становили 111,0 % (без врахування сплати дивідендів державними компаніями 106,5 відс.). Це випереджає темпи зростання показників економіки: реальний ВВП (9 міс.) – 94,5 відс., індекс споживчих цін (9 міс.) – 102,4 відс., індекс цін виробників (9 міс.) – 95,2 відс., індекс промислової продукції (9 міс.) – 93,0 відс.

Обсяги податкових надходжень у травні – вересні перевищили визначені завдання для ДПС на 38,0 млрд грн. Це дозволило скоротити розрив по всіх надходженнях, які адмініструються в країні (не лише ДПС), з 44,2 млрд грн (за січень – квітень) до 10 млрд грн (за 9 місяців) та до 1,6 млрд грн станом на 01.11.2020. Це крок до фінансової стабільності.

Підтвердженням якісного перевиконання індикативів – є досягнення перевиконання по всіх бюджетоутворюючих платежах: з ПДВ (сальдо) понад індикатив сплачено 25,7 млрд грн; податок та збір на доходи фізичних осіб – +1,1 млрд грн до індикативу; акцизний податок – +1,7 млрд грн до індикативу; податок

на прибуток – +0,1 млрд грн до індикативу. Але головний індикатор – це фактичне збільшення надходжень ПДВ порівняно з минулим роком. Вони за січень – жовтень цього року перевищують минулорічний показник ПДВ на 42,5 %.

Одним з головних векторів розвитку економіки на наступні 10 років є цифровізація державних послуг, у тому числі і тих, що надає податкова служба. Саме тому Олексій Любченко акцентував увагу своїх колег на максимальній задоволеності потреб платників податків електронними послугами.

«Цифровізація – це пріоритет. Ми розуміємо, що в умовах карантинного сьогодення потрібно максимально допомогти українському бізнесу вистояти. Можливість простого та зручного звітування та сплати податків, якісний податковий сервіс, ефективне адміністрування податків та готовність податкової служби до надання підтримки та допомоги платникам – ось основні вектори нашої роботи. Адже, незважаючи на складний час, вітчизняний бізнес продовжує сумлінно сплачувати податки. І з нашого боку має бути відповідний зворотний зв’язок у вигляді ефективної та виваженої податкової політики», – наголосив Олексій Любченко.

У свою чергу представники Міністерства фінансів України відзначили високу результативність роботи податкової служби, значний прогрес у впровадженні реформ та підкреслили важливість продовження налагодженої міжвідомчої співпраці.

Так, за словами першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, завдяки ефективній роботі податкової служби з адміністрування податків, наразі держава має кошти на фінансування соціальних гарантій.

Під час Колегії Голова ДПС Олексій Любченко окреслив основні завдання для керівників територіальних органів та структурних підрозділів ДПС щодо успішного завершення поточного року з високими результатами. Основна увага була зосереджена на якісному адмініструванню податків, посиленій аналітичній роботі з податковими правопорушеннями, боротьбі з корупційними проявами.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443068.html

Прийнято постанову про виплату соціальної допомоги на дітей

фізичним особам — підприємцям

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 листопада 2020 року № 1171 «Деякі питання виплати соціальної допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям» (далі – Постанова № 1171).

Постановою № 1171, зокрема встановлено, що:

► особам, які у травні – серпні 2020 р. отримали допомогу на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – допомога на дітей), виплату такої допомоги буде здійснено у грудні 2020 р. за листопад і грудень 2020 р. без подання нової заяви та необхідних документів;

► допомога на дітей особам, які звертаються за її призначенням вперше із заявою та необхідними документами, що повинні бути подані до 15 грудня 2020 р., призначається і виплачується у листопаді та грудні 2020 р. відповідно до Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми».

Постанова № 1171 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 листопада 2020 року.

Постанову № 1171 розміщено на урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-viplati-socialnoyi-dopomogi-na-ditej-fizichnim-osobam-pidpriyemcyam-i251120-1171

Закон України № 466: зміни у процедурі реєстрації платником ПДВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).

Закон № 466 вніс зміни, зокрема до пунктів 183.7 та 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо реєстрації платників ПДВ.

Так, скорочено строк подачі заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року.

Згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Разом з тим суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платники ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. У цьому разі відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих до контролюючого органу безпосередньо.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).

Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.

Для юросіб і для ФОП, зареєстрованих платниками ПДВ,

передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Норми встановлені п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна (далі – ПН), складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, як для юридичних осіб так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ, підставою для якого є ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

У разі, якщо фізична особа – підприємець (ФОП) – платник ПДВ здійснює вантажні перевезення, то при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або який не є його власністю, така ФОП формує податковий кредит на підставі ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

При цьому у разі подальшого використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН.

Власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що вона непридатна для проживання на підставі рішення

органу місцевого самоврядування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Норми визначені п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).

В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).

Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, необхідно подати заяву за формою № 1-ЄСВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Норми встановлені ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Згідно з пп. 1 та 2 розділом ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Наталія Рубан: Завдання аудиторів ДПС – посилення

аналітичної роботи та увага на ризикових платників

В умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю загальний внесок підрозділів податкового аудиту до бюджету за 9 місяців 2020 року становив 5,2 млрд гривень. Про це повідомила Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан під час засідання колегії ДПС.

За її словами, основний акцент у податкових перевірках було зроблено на повноті декларування та сплати податку на додану вартість та акцизного податку.

Так, грошовими коштами було забезпечено до бюджету 1,8 млрд гривень. Також зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 10,8 млрд грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 1,9 млрд гривень. Крім того, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ та заявлені до відшкодування суми ПДВ на 1,5 млрд гривень.

«Сьогодні аудитори податкової служби працюють у рамках запровадженого карантину. Свою увагу ми зосередили на аналітичній роботі та аналізі ризиків. Наразі здійснюються фактичні перевірки з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, документальні перевірки з питань відшкодування ПДВ та за зверненням платника», – наголосила Наталія Рубан.

Одним з актуальних напрямів роботи ДПС є забезпечення проведення перевірок фізичних осіб – підприємців для ліквідації за заявами платників.

Із 1,3 млн ФОПів, які на 1 січня цього року перебувають у стані припинення, без проведення документальних перевірок можливо провести ліквідацію 452 тисяч.

Після зняття з 8 серпня 2020 року мораторію на перевірки з ліквідації, в ДПС активізовано роботу з цього питання.

Пожвавлення цієї роботи має зменшити випадки здебільшого справедливих претензій підприємців до ДПС у зв’язку зі складнощами закриття їх діяльності.

Особлива увага також приділяється викриттю схем з легалізації злочинних доходів. Так, за 9 місяців 2020 року виявлено 2659 підозрілих фінансових операцій, інформацію щодо яких надалі передано до Державної служби фінансового моніторингу.

«Важливий напрям роботи підрозділів по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом – це проведення аналітичних досліджень на основі наданих матеріалів правоохоронними органами та інформації підрозділів податкової служби, документування фактів, формування висновків та подальша передача для розслідування в рамках кримінальних проваджень», – розповіла Наталія Рубан.

Протягом січня-вересня 2020 року було проведено 1064 аналітичних дослідження, з яких 25 % (261) – з власної ініціативи податківців, 75 % (803) – за інформацією від правоохоронних органів.

Така статистика свідчить про значну активність роботи, в основному, завдяки посиленню взаємодії з правоохоронними органами.

За результатами розгляду складених досліджень до ЄРДР внесено відомості про вчинення 281 кримінального правопорушення на суму 5,6 млрд гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443202.html

Євген Олейніков: Наше головне завдання – захистити легальний бізнес

від конкуренції з тіньовим

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443222.html повідомила наступне.

Про ефективність роботи ДПС свідчать результати із адміністрування податків: надходження до бюджету вже перевищили річні очікування. На цьому наголосив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання колегії ДПС.

За його словами, зокрема, одним з базових показників для оцінки результатів адміністрування податку на додану вартість визначено податкову ефективність з ПДВ.

«Ми впевнено втримуємо податкову ефективність з ПДВ на рівні, що перевищує показники минулого року. Цей показник дає можливість оцінити результати роботи податкової без впливу таких факторів як інфляція, зміна цін тощо. Це – база і результат у вигляді сплати ПДВ», – підкреслив Євген Олейніков.

Він також зазначив, що важливим є не тільки досягнуті результати в адмініструванні, а й методи, якими вони забезпечені.

«Наразі ДПС забезпечує своєчасне ефективне відшкодування ПДВ платникам. Ми задовольняємо повністю заявку бізнесу на відшкодування, при цьому не знижуючи ефективність контрольно-перевірочної роботи, контролю за відшкодуванням ПДВ. Це важливо не тільки з точки зору підтримки бізнесу, особливо в умовах карантинних обмежень, адже це обігові кошти бізнесу, а й дуже важливо для забезпечення загальної стійкості системи державних фінансів», - наголосив Євген Олейніков.

Заступник Голови ДПС також відзначив ефективність роботи системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних. Так, обсяг початково зупинених податкових накладних у рамках моніторингу складає менше 1,5 % за сумою. Але після надання платниками роз’яснень по проведеним операціям, переважна частина цих накладних ДПС реєструється в адміністративному порядку.

«Це не судове оскарження, а адміністративна процедура, в межах якої податкова оперативно з’ясовує наявність або відсутність ризиків та за відсутності ризиків задовольняє скарги платників податків. Хоча законодавчо службі надано право під час карантину збільшувати терміни розгляду скарг, ми цим правом не користуємось, скарги розглядаються протягом 5 – 10 днів», – зазначив Євген Олейніков.

Загалом з початку року за рішеннями органів податкової служби залишилися незареєстрованими накладні на суму 2,5 млрд грн. З цієї суми більше 50 % взагалі не оскаржувались платниками ні до податкових органів, ні до суду. У загальному обсязі надходжень це становить менше 1 %, що є свідченням використання системи моніторингу ризиків як ефективного податкового інструменту для протидії зловживань з ПДВ. При цьому з травня 2020 року спостерігається зростання обсягів реалізації, що вже перевищили показники відповідних періодів минулого року.

«Результати забезпечення надходжень до бюджету свідчать: коли ми ефективно працюємо проти тіньової економіки, легальний бізнес збільшує свої обсяги продажу і свої податкові відрахування. Тому наше головне завдання – захистити легальний бізнес від конкуренції з тіньовим», – наголосив Євген Олейніков.

Податківцями виявлено схему ухилення від сплати

земельного податку на загальну суму понад 8,2 млн гривень

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області під час проведення аналізу діяльності суб’єкта господарювання - виробника металевих виробів, встановлено факт заниження земельного податку, що призвело до ненадходження до бюджету обов’язкових платежів на загальну суму понад 8,2 млн гривень.

Податківцями встановлено, що посадовими особами підприємства-виробника з метою ухилення від сплати земельного податку до податкової звітності, яка надавалась до контролюючого органу, вносились недостовірні відомості нормативно–грошової оцінки власної земельної ділянки, загальною площею понад 5 га.

Матеріали аналітичного дослідження направлені до правоохоронних органів, за якими розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України.

Наразі триває слідство.

Змінено форму декларації

з податку на прибуток підприємств

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 29.10.2020 № 649 (зареєстровано в Мін'юсті від 18.11. 2020 р. за №1143/35426) (далі – Наказ № 649) внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

У Декларації з’явилися позиції, які надають можливість її подання:

► юридичним та фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичним особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є платниками податку на прибуток у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

► іноземним компаніям;

► юридичним особам, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юрособи, активами яких управляють такі особи.

Крім того, викладено у новій редакції деякі додатки Декларації:

● додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації;

● додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації;

● додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Декларацію доповнено додатками, в яких відображається інформація про контрольовані іноземні компанії та розрахунком податку на прибуток контрольованої іноземної компанії (КІК):

● додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

● додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

● додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації;

● додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації.

Зміни відбулися і у додатку ЗП до рядка 16 ЗП; додатку ВП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35; додатку ПП Декларації.

Наказ № 649 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме 01.12.2020 (опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» № 94 від 01.12.2020).

Реалізація складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, здійснюється з обов’язковим застосуванням РРО

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, зобов’язані проводити розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.

До таких товарів належать, наприклад витяжки, кондиціонери, холодильники, морозильні камери, посудомийні машини (електричні), швейні машини, оверлоки, перфоратори, геймпади, джойстики, CD-плеєри, ігрові приставки тощо.

Звертаємо увагу, що з 01.08.2020 ФОП мають можливість застосовувати програмні РРО, які значно спрощують ведення підприємницької діяльності, а саме у разі застосування програмного РРО:

► робота з касою ведеться на смартфоні, планшеті або комп’ютері;

► не потрібно платити за обслуговування у разі використання програмного рішення від ДПС;

► невелика ціна – програмні РРО одні з найдешевших касових апаратів;

► відбувається миттєва фіскалізація;

► автоматичне закриття каси та формування x- звіту та z-звіту;

► відправка покупцям чеків на email або смс.

Для переважної більшості цінними є час та зусилля, які витрачаються для досягнення необхідного результату. Використання програмних РРО збереже Ваш час, допоможе зекономити кошти, зробить Ваш бізнес більш інноваційним!

Виправлення помилки в уточнюючому розрахунку

податкових зобов’язань з ПДВ

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

До уваги самозайнятих осіб – платників єдиного внеску!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 5 розділу I Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у п.п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:

а) фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Норми визначені п. 5 розділу I Закону № 592.

Враховуючи вищевикладене, самозайняті особи, які виконали вищезазначені умови до закінчення 90 календарних днів з 03 червня 2020 року, мають право на списання несплачених сум недоїмки, штрафних санкцій та пені.

Про термін, в який видається ліцензія на виробництво спирту,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються:

► копії засновницьких документів;

► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального);

► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, рекомендованим листом.

Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів.

Якщо прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії, то у такому рішенні вказується підстава для відмови.

Фізична особа – громадянин, яка не має КЕП, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками і зборами подає письмову заяву

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП)

Норми визначені п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок).

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу ІІ Порядку ІКП відкривається, зокрема:

► за місцем проживання фізичних осіб (основне місце обліку);

► за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, фізична особа – громадянин, яка не має кваліфікованого електронного підпису, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками та зборами має звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в органах ДПС.

Контролюючий орган за письмовою заявою фізичної особи – громадянина надає письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами у довільній формі.

Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій фізичною особою – громадянином зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами.

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у 2020 році

Оперативні показники:

- ВВП за даними Мінекономіки (9 місяців 2020) – скорочення на 5,5 % (у т.ч. ІІІ кв. 2020 – на 3,5 %).

- Темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 11 місяців 2020: +10,7 %.

- січень – листопад 2020 року

(загальний фонд державного бюджету):

індикатив – 431,4 млрд грн;

факт – 472,7 млрд грн.

Перевиконання +41,4 млрд грн, до минулого року: +62,1 млрд грн, або +15,1%

24.11.2020 року було виконано річні індикативні показники за доходами загального фонду державного бюджету, визначені для ДПС.

У т.ч. ПДВ (за січень – листопад):

Індикатив (сальдо) – 70,5 млрд грн;

факт – 108,2 млрд грн.

Перевиконання: +37,8 млрд грн, або +53,6 %, до минулого року: +31,9 млрд грн, або у 1,4 раза більше.

Довідково: листопад 2020 року

(загальний фонд державного бюджету):

індикатив (сальдо) – 47,8 млрд грн

факт – 53,3 млрд грн.

Перевиконання: +5,5 млрд грн, +11,5 %, у т.ч. ПДВ – перевиконання: +6,3 млрд грн, у 2,1 раза більше індикативу.

До минулого року зростання надходжень +1,8 млрд грн, у т.ч. ПДВ +3,2 млрд грн, або в 1,4 раза більше.

Обсяги заявлених до відшкодування сум ПДВ у січні – листопаді 2020 року становлять – 122,9 млрд грн, відшкодовано – 128,7 млрд гривень.

У листопаді підлягало до відшкодування 12,6 млрд грн ПДВ, які відшкодовано у повному обсязі (12,6 млрд грн).

Наталія Калєніченко: Основним пріоритетом нашої роботи

є цифровізація, легкість та простота

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Цифровізація органів ДПС, розвиток електронних сервісів, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, легкість сплати податків і одночасне якісне виконання своїх обов’язків органами ДПС. Про це під час засідання колегії ДПС повідомила заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

За її словами, платники активно користуються сервісами податкової. Так, зокрема, на сьогодні кількість користувачів Електронного кабінету вже сягнула 2,4 млн. З них 550 тис. – юридичні особи, 1,3 млн – фізичні особи-підприємці та 620 тис. – громадяни.

«Незважаючи на досить високу кількість користувачів, ми прагнемо досягти 100-відсоткового використання електронних сервісів платниками. Необхідність реалізації цього задуму підтверджується і результатами проведеного опитування в Телеграм-каналі. 62 % наших платників бажають спілкуватися з органами Державної податкової служби саме в онлайн-режимі», – розповіла Наталія Калєніченко.

В Електронному кабінеті реалізовано такі сервіси для платників – Е-реєстри, Е-системи, Е-послуги та Е-розрахунки. Найбільш популярні – Е-реєстри, пошук фіскального чека, пошук марки акцизного податку, Е-послуги і податкова звітність.

Найактивнішими користувачами податкових електронних послуг є платники, до сфери діяльності яких належать комп’ютерне програмування, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах тощо.

При зростанні кількості користувачів електронних сервісів водночас фіксується зменшення відвідування платниками Центрів обслуговування платників. Порівняно з минулим роком кількість наданих адміністративних послуг ЦОПами скоротилася на 500 тис. Загалом ДПС надає 126 видів адміністративних послуг, що є найбільшим показником серед органів виконавчої влади.

Важливим проектом, який наразі реалізується ДПС, є програмні реєстратори розрахункових операцій.

«Програмні РРО – це досить велика задача, яка на сьогодні стоїть перед податковими органами. У цього проекту дуже велике майбутнє, адже саме з допомогою ПРРО можна реалізувати досить великі цікаві кейси як для громадян, так і для платників податків. На сьогодні 3 тис. платників зареєстрували практично 50 тис. ПРРО. При цьому кількість фіскальних чеків уже сягнула більше 75 млн», – сказала Наталія Калєніченко.

Важливими кейсами, за її словами, також є Е-повернення та Е-рахунок. Так, зокрема, сервіс Е-повернення надає можливість платникам дистанційно подати (через Е-кабінет) заяви на повернення коштів. Ним скористалися вже 249 тис. платників.

Е-рахунок має запрацювати з 01 січня 2021 року, за яким платники зможуть сплачувати податки, збори та ЄСВ на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі.

«Ми не зупиняємося. В планах у нас впровадження Е-акцизу, Е-рахунку, Е-адміністративних послуг. Тобто цифровізована податкова служба з максимальною кількістю електронних послуг – наш пріоритет», – зазначила Наталія Калєніченко.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443354.html

Інтернет-конференція начальника Головного управління

ДПС у Дніпропетровській області

Ганни ЧУБ

на тему «Якісний електронний сервіс від ДПС сприяє

позитивній динаміці наповнення бюджетів»

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями на платформі ІА «Мост-Днепр» відбулася інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ на тему «Якісний сервіс від ДПС сприяє позитивній динаміці наповнення бюджетів».

Ганна Чуб акцентувала увагу на тому, що сучасна людина не може обійтися без Інтернет-простору. А використання новітніх інформаційних технологій та електронних сервісів ДПС України дозволяє платникам своєчасно формувати та подавати звітність без особистого відвідування податкової служби, сплачувати податкові зобов’язання, оперативно отримувати адміністративні послуги та інформацію щодо змін у податковому законодавстві.

«У січні – жовтні 2019 року платниками Дніпропетровщини отримано адміністративних послуг в електронному вигляді 22 000 (або 8 %), а у аналогічному періоді 2020 року цей показник виріс майже у два рази і склав 41 000 (або 17 %).

Таке збільшення свідчить про позитивну динаміку в отриманні платниками послуг в електронному вигляді. Платники все більше надають перевагу дистанційним комунікаціям з податковими органами, адже дистанційний формат спілкування є безпечним і комфортним, доступ до послуг отримується цілодобово.

В свою чергу якісний електронний сервіс від ДПС сприяє роботі з платниками щодо наповнення бюджетів та направлений на розвиток бізнесу та інвестиційної привабливості Дніпровського регіону», – зазначила очільниця ГУ ДПС.

На інтернет-конференції розглянуті питання, пов’язані з роботою електронних сервісів ДПС.

Питання 1. Вітаю! Хочу отримати відповідь на таке питання: сину 14 років і йому необхідно отримати паспорт громадянина України, але реєстраційного номера облікової картки в нього немає. Як вирішити цю проблему без затрат часу?

Відповідь: Добрий день! Для Державної податкової служби України на сьогодні пріоритетом залишається розвиток електронних сервісів. Саме тому ДПС активно долучилася до впровадження нового експериментального проєкту «Е-малятко», який стартував на початку 2020 року. За допомогою сервісу батькам можливо зареєструвати новонароджену дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження.

Крім того, за допомогою комплексної послуги «ІD-14» можливо отримати дві послуги за однією заявою – оформлення паспорта громадянина України вперше та реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОК ПП).

Для цього ДПС розроблено новий Web-сервіс, через який здійснюється прийом заяв для реєстрації дитини в Державному реєстрі. Ці заяви надходять безпосередньо від Державної міграційної служби (ДМС). ДПС присвоює РНОК ПП та відправляє його до ДМС для внесення до паспорта громадянина України у формі картки. Завдяки новому сервісу спрощено процедуру отримання РНОК ПП під час отримання паспорта.

Питання 2. Добрий день! У мене питання: чи є можливість дистанційно отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетом?

Відповідь: Добрий день! З метою реалізації вимог ст. 42¹ Податкового кодексу України в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» (https://саbіnеt.tах.gov.ua/) запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (Витяг).

Доступ в Електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.

Платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «J/F 400203» (далі – Витяг).

Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

Питання 3. Добрий день! Хочу підписатись на Telegram-канал ДПС України. Яку інформацію я зможу отримувати?

Відповідь: Вітаю! Telegram-канал ДПС України (https://t.me/tax_gov_ua) у більш зручному та мобільному форматі надає можливість платникам отримувати ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.

Питання 4. Вітаю! В ДПС України з’явився новий електронний сервіс «infoTAX». Що це за сервіс і чи можливо за допомогою нього оперативно отримати інформацію про суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідь: Добрий день! З листопада 2020 року Державною податковою службою України запроваджено електронний сервіс – «InfoTAX» («InfoTAX»)

Через месенджери Telegram та Viber платники податків мають можливість отримувати інформацію про:

► стан розрахунків з бюджетом;

► реєстраційні та облікові дані;

► про результати обробки документів;

► про строки подання звітності та сплати податків.

Для покращення роботи електронного сервісу пропозиції та зауваження до нього просимо надсилати на адресу infozvit@tax.gov.ua.

Наступний етап сервісу буде запроваджено з січня 2021 року та надаватиме такі можливості:

► передзаповнення звітності для платників єдиного податку,

► перехід до сплати податків у «два кліки»,

► оповіщення про виникнення податкового боргу, а також про можливість виникнення податкового боргу у разі несвоєчасної сплати.

Для доступу до сервісу необхідно у відповідному месенджері (Telegram, Viber) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.

«InfoTAX» – це продовження розпочатого ДПС курсу на максимально дистанційне спілкування з платниками податків та якісно новий рівень послуг. Комфортність спілкування з податковою службою, швидкість та зручність отримання податкової інформації через «InfoTAX» є не просто черговим кроком ДПС у напрямі цифровізації, а відповіддю на запит платників у мобільності отримання послуг.

Також користувачі InfoTAX можуть просто та швидко отримати інформацію з СЕА ПДВ про:

► суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

► суми залишку на електронному рахунку Казначейства.

ДПС продовжує працювати над створенням нових сервісів для зручності і комфорту при взаємодії платників з податковими органами.

Питання 4. Добрий день! Мене цікавить питання реєстрації програмного РРО?

Відповідь: Добрий день! Для реєстрації програмного РРО (ПРРО), суб’єкту господарювання необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна з використанням сервісу ДПС України «Електронний кабінет». Для цього за допомогою особистого електронного ключа здійснюється вхід до приватної частини Електронного кабінету. Для реєстрації ПРРО знаходимо та створюємо електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій». Заповнюємо заяву, зазначивши всі відповідні дані. При відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо заяву на обробку. Згодом перевіряємо отримання відповідної квитанції з інформацією «документ прийнято». Наступним кроком буде подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за відповідною формою. Після успішного завершення даних операцій здійснюємо завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС.

ДПС України процедуру реєстрації ПРРО пропонує за 5 кроків:

1. Для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно (термін отримання – 2 хв, термін дії КЕП – 2 роки).

2. Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності (комп’ютер, смартфон або планшет) за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

3. Зареєструвати касу та касирів.

4. Ввести в ПРРО товари (введення та налаштування номенклатури шляхом сканування, внесення та імпорту даних)

5. Створити чеки (відкрити зміну та почати працювати).

Детально ознайомитися з процедурою реєстрацією ПРРО можна у відеоуроці, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України в банері «Програмні РРО»/Відеоуроки.

Питання 5. Вітаю! За допомогою якого сервісу можна знайти інформацію про суб’єктів господарювання, у яких є податковий борг?

Відповідь: Добрий день! На офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система повідомить інформацію щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Питання 6. Добрий день! У мене є переплата по податку на прибуток підприємств. Чи можу я дистанційно подати заяву на повернення коштів?

Відповідь: Добрий день! Для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс ДПС «Е-повернення».

Так, платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет в «три кліки».

У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.

«Державна податкова служба надає найбільшу в країні кількість адміністративних послуг. Загалом платники мають можливість отримати 126 адмінпослуг. При цьому кількість відвідувачів Центрів обслуговування платників постійно зменшується. Враховуючи, що податкова служба має досить велике коло користувачів електронних сервісів, ДПС постійно вдосконалює свою роботу по модернізації сервісів і започатковує нові.

Наступний крок, який передбачається реалізувати, спрямований на повну цифровізацію взаємовідносин держави і бізнесу. Це такі основні проекти як Е-резидентство, Е-ліцензії та Е-акциз», – підсумувала Ганна Чуб.

Закон щодо лібералізації застосування РРО прийнято

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01 грудня 2020 року Верховною Радою України прийнято законопроект № 4439-д (доопрацьований) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – (Закон).

Ухваленим Законом:

► визначено ліміти для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку, виходячи із встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року розмірів мінімальної заробітної плати:

● I група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 1 млн грн;

● II група – 834 розміри мінімальної заробітної плати замість 5 млн грн;

● III група – 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 7 млн грн.;

► скасовуються норми щодо застосування механізму «кешбек»;

► відтерміновується до 01 січня 2022 року обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) для ФОП, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. З цього переліку виключено інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), продаж автозапчастин.

► подовжується до 01 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій;

► передбачається незастосування РРО/ПРРО під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Платник податків здійснив поділ власного приміщення на декілька об’єктів різного призначення: чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588)) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку № 1588.

Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків(п. 8.4 розділу VІІІ Порядку № 1588).

Згідно з п. 8.5 розділу VІІІ Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Таким чином, якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), то подається повідомлення за ф. № 20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, а саме: у першому рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).

При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п. 4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розділу VІІІ Порядку № 1588).

До уваги платників ПДВ!

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 із змінами має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Відповідно до форми Повідомлення, в графах з 2 по 9 зазначається інформація щодо реквізитів ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у графі 8 зазначається обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ (грн), у графі 9 – сума ПДВ (сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) (грн).

Водночас, якщо за наслідками складання РК, складеного з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінюються обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування «104»), то відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту дорівнює нулю.

У разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, за наслідками складання якого обсяги постачання не змінюються (код причини «104»), у графах 8 та 9 Повідомлення зазначається «0».

Передача юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля: сплата транспортного податку

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками транспортного податку (податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:

► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Отже, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Норми встановлені ст. 15³Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15³ Закону № 481 – 6 800 гривень (ст. 17 Закону № 481).

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками

є однаковим для всіх роботодавців

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що всі роботодавці мають дотримуватися законодавства про працю.

Відповідно до норм Кодексу законів про працю України порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців – юридичних і фізичних осіб. Він включає три основні кроки:

• укладення трудового договору;

• оформлення наказу про прийняття на роботу;

• повідомлення до Державної податкової служби.

Для укладання трудового договору працівник має надати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• реєстраційний номер облікової картки платника податків;

• трудову книжку (за наявності).

• якщо необхідно для роботи, надаються документи про освіту, довідка про стан здоров’я тощо.

Трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі.

Письмова форма обов’язкова:

► якщо на цьому наполягає працівник;

► у разі організованого набора працівників;

► у разі роботи в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);

► при укладенні контракту;

► при укладенні договору з неповнолітнім;

► якщо роботодавцем є фізична особа – підприємець або фізична особа;

► для працівників релігійних організацій;

► для працівників, які проходять альтернативну службу;

► для працівників, які беруть участь у громадських роботах;

► для працівників фермерських господарств.

В інших випадках укладається усний договір. Для цього працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. В свою чергу, керівник візує заяву.

Трудовий договір може бути безстроковим, на визначений строк, на час виконання певної роботи.

Після укладення трудового договору роботодавець видає наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу.

Після укладення трудового договору необхідно повідомити Державну податкову службу України про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами.

Оподаткування ПДФО новорічних подарунків

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної (далі – ПДФО) особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Норми визначені п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, якщо платником ПДФО отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО.

Звертаємо увагу, якщо новорічні подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020, а якщо – у 2021, то – з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку № 4 вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126».

ФОП – «єдинник» ІІ групи надаї послуги, але оплата вартості послуг здійснюється юр особою – «загальносистемщиком»: що з єдиним податком?

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, виключно платникам єдиного податку та/або населенню.

Норми встановлені п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий ФОП має право здійснювати діяльність на другій групі платників єдиного податку.

Якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий ФОП порушує умови, передбачені ПКУ для другої групи платників єдиного податку і якщо такий ФОП не планує змінювати систему оподаткування, то він має обрати третю групу єдиного податку.

Постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, є платниками податку на прибуток.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Тобто, прибуток постійного представництва в Україні оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п. 136.1 ст. 136 ПКУ).

Отже, оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток, їх об’єкт оподаткування податком на прибуток обчислюється у загальному порядку.

При виплаті нерезиденту доходу (прибутку) з джерелом походження з України через постійне представництво нерезидента, податок, визначений відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Деякі особливості маркування алкогольних напоїв

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Серед переліку відомостей, які мають бути зазначені в інформації про продукцію, зазначено дату виготовлення.

Згідно з п. 2 ст. 15 Закону № 1023 інформація, передбачена частиною першою ст. 15 Закону № 1023, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Статтею 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено вимоги щодо маркування алкогольних напоїв, зокрема згідно з пунктів 1 та 2 ст. 11 Закону № 481 на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), які реалізуються в Україні, в обов’язковому порядку зазначається дата виготовлення виробу.

Про процедуру скасування кваліфікованого сертифіката ключа

Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.

Часом скасування кваліфікованого сертифіката ключа вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаціно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС).

Клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:

• компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);

• зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;

• виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.

Скасування кваліфікованого сертифіката здійснюється:

1. За електронним запитом.

Скасування кваліфікованого сертифіката за електронним запитом не потребує оформлення паперових документів та відвідування відокремленого пункту реєстрації КН ІДД ДПС.

Зазначена процедура здійснюється цілодобово за допомогою кваліфікованого засобу електронного підпису чи печатки«ІІТ Користувач ЦСК-1» та особистого ключа користувача.

Процедуру cкасування власного кваліфікованого сертифіката за електронним запитом наведено в пп. 5.11. п.5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» та у «Відеоінструкції по скасуванню кваліфікованих сертифікатів за електронним запитом».

Інформування користувача про скасування здійснюються в режимі реального часу.

2. За заявою у письмовій формі.

Письмова заява подається до КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою.

Подання заяви на скасування кваліфікованого сертифіката здійснюється тільки протягом робочого дня КН ЕДП ІДД ДПС.

Додатково надається засвідчена власником копія* паспорта громадянина України або іншого документа, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Обробка такої заяви та інформування клієнта здійснюється протягом двох годин з моменту отримання заяви.

У разі подання заяви відповідальною особою державної установи, також надається відповідним чином засвідчена копія** наказу про призначення такої особи.

Документи, що були підставою для скасування кваліфікованого сертифіката, фіксуються та зберігаються в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС.

*- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

**- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).

3. У телефонному режимі.

Заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому користувачу необхідно повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

• ідентифікаційні дані власника та серійний номер кваліфікованого сертифіката;

• ключову фразу голосової автентифікації.

Важливо: заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

InfoTAX доповнено новими режимами та сервісами

Новий режим «СЕА РПСЕ» надає користувачам-платникам акцизного податку актуальну інформацію щодо:

► суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати акцизні накладні по кожному складу та виду пального в Єдиному реєстрі реалізації пального та спирту етилового;

► суми залишку на Казначейскому рахунку.

Режим «СЕА ПДВ» доповнено інформацією про суми податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України.

На сьогодні InfoTAX надає близько 20 сервісів, до яких під’єдналося понад 7 тис. користувачів.

Пропозиції та відгуки щодо роботи InfoTAX можна надіслати на адресу infozvit@tax.gov.ua.

ДПС оприлюднено інформацію

щодо обсягу проданого пального у розрізі територій

З огляду на численні звернення обласних, районних, міських та селищних рад щодо розподілу частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування повідомляємо.

Постановою КМУ від 12.02.2020 № 73 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2020 році» затверджено порядок розрахунку частки акцизного податку.

Наразі ДПС, на виконання вимог цієї постанови, двічі на рік здійснює відбір інформації з урахуванням даних РРО про обсяг роздрібного продажу пального (за півріччя) у розрізі КОАТУУ (Державний класифікатор суб’єктів адміністративно-територіального устрою) та літрах.

Для надання можливості органам місцевого самоврядування самостійно аналізувати інформацію про виторги, проведені через РРО при продажу пального, у розрізі адміністративно-територіального поділу на вебпорталі ДПС у розділі «Діяльність» створено нову рубрику «Інформація щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КОАТУУ».

Наразі у новій рубриці розміщено:

● інформацію щодо обсягу проданого пального у розрізі КОАТУУ за І півріччя 2020 року;

● інформацію щодо обсягу проданого пального у розрізі КОАТУУ за ІІІ квартал 2020 року.

Надалі інформація щодо обсягу проданого через РРО пального у розрізі КОАТУУ розміщуватиметься на вебпорталі ДПС поквартально.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443561.html

За результатами співпраці з правоохоронними

органами ДПС складено 1 398 аналітичних матеріалів

Державною податковою службою в умовах дії мораторію на перевірки покращено механізми відпрацювання схем ухилення від сплати податків спільно з правоохоронними органами.

Так, з початку року підрозділами боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, складено 1 398 аналітичних досліджень на загальну суму встановлених збитків майже 48 млрд грн та суму виявлених легалізованих доходів понад 18 млрд гривень. За результатами розгляду цих матеріалів правоохоронними органами обліковано (відкрито) 324 кримінальних правопорушення та приєднано до кримінальних проваджень 755 матеріалів.

Аналітичні дослідження стосувалися, зокрема, відпрацювання суб’єктів господарювання, які здійснюють сумнівні експортні операції, підозрілі операції з цінними паперами, переданих у рамках діяльності ТСК, оперативного відпрацювання схемного податкового кредиту та інші.

Зокрема, до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень:

- за ст. 209 ККУ – 64 (загальна сума виявлених легалізованих доходів, відповідно до складених матеріалів становить – понад 2 млрд грн);

- за ознаками ст. 212 ККУ – 101 (сума встановлених збитків – майже 2,4 млрд грн);

- за іншими предикатними злочинами – 159 (сума встановлених збитків – 2,9 млрд грн).

Також, приєднано до кримінального провадження – 755 матеріалів, написаних за ознаками:

- ст. 209 КК України – 219 (загальна сума виявлених легалізованих доходів відповідно до складених матеріалів становить 10,2 млрд грн);

- ст. 212 ККУ – 157 (сума встановлених збитків становить 5,4 млрд грн);

- предикатних злочинів – 397 (сума встановлених збитків становить понад 19 млрд грн).

Підрозділами боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом спільно з підрозділами податкового аудиту проведено роботу, щодо формування та передачі аналітичних матеріалів до правоохоронних органів, відносно суб’єктів господарської діяльності, які ймовірно ухиляються від сплати податків та/або легалізують доходи, одержані злочинним шляхом за рахунок формування схемного податкового кредиту.

Так, до правоохоронних органів передано 94 аналітичних матеріали з ймовірними ознаками ст. ст. 212, 209, 366 та інших Кримінального кодексу України на загальну суму збитків понад 7,5 млрд гривень.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/443529.html

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області