СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-08-25 09:45 56 Нравится

До уваги платників єдиного внеску!

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).

До уваги платників єдиного внеску!

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Порядок оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп.«а» п.185.1 ст.185 ПКУ).

Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ).

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).

Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

День, який вважається днем сплати єдиного внеску

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетроівській області повідомляє.

Відповідно до частини 7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Згідно з частиною 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати ЄВ вважається:

1) у разі перерахування сум ЄВ з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок контролюючого органу;

2) у разі сплати ЄВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати ЄВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичною особою від іншої фізичної особи

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.

Визначення обсягу доходу фізичної особи - підприємця платника єдиного податку другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО та/або програмних РРО

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», які набрали чинності з 01.08.2020, передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Поряд з цим, змінами, внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які набрали чинності 01.08.2020, зокрема, до п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

При цьому п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн., застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

З урахуванням п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, повинні забезпечити ведення книги обліку доходів, платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, – книги доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. гривень. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн. грн.) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Повідомити про порушення податкового законодавства

можна на електронну скриньку

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України звертає увагу громадян на можливість подання скарги про порушення податкового законодавства в електронному вигляді. На адресу idd@tax.gov.ua можна надсилати інформацію (скаргу), зокрема, про:

- проведення розрахунків без застосування РРО – чек РРО не видано;

- відсутність інформації про виданий чек РРО в Електронному кабінеті ДПС;

- продаж підакцизних товарів (алкогольні напої та/або тютюнові вироби) з ознаками підробки, відсутність акцизних марок, відсутність інформації про акцизні марки в інформаційних системах;

- продаж підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби та пальне) без наявності відповідних ліцензій;

- використання неоформленої найманої праці.

За результатами розгляду наданої інформації (скарги) органами ДПС для усунення порушень будуть вжиті до суб’єктів господарювання – порушників контрольно-перевірочні заходи.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/429967.html

Надходження ЄСВ за сім місяців 2020 року на 253,4 млн гривень

перевищили минулорічний показник

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Від платників податків Дніпропетровщини надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом січня – липня 2020 року склали 9 млрд 365,4 млн гривень.

Цей показник на 253,4 млн гривень перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період.

Фактичні надходження єдиного внеску протягом липня 2020 року склали 1 млрд 397,8 млн гривень.

Станом на 01 серпня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить майже 367 тисяч.

Фермерам Дніпропетровщини про зупинення реєстрації податкових накладних на черговому он-лайн семінарі

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та за інформаційною підтримкою керівника правління «Нові технології, обладнання та матеріали Україно-Ізраїльської виробничо-торгової палати» Малика Олександра і Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області та сільгоспвиробників в особі Гайворонського Олександра для представників фермерських господарств Дніпропетровщини – платників ПДВ проведено черговий семінар-навчання у режимі он-лайн.

В он-лайн семінарі від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника управління – начальник відділу пресслужби управління комунікацій ГУ ДПС Комліченко Любов, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС Дядченко Юлія та представники фермерських господарств Дніпропетровщини.

На семінарі-навчанні розглядалась нагальна тема сьогодення «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість».

Особлива увага приділена питанням, що пов’язані із зупиненням податкових накладних/розрахунків коригування та особливостями заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).

Комліченко Любов привітала учасників заходу і побажала присутнім продуктивного спілкування в ефірі. Вона проінформувала учасників заходу про механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), засадах роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Про окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та алгоритмі дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних проінформувала Дядченко Юлія.

Фермери завзято прийняли участь в обговорені з податківцями актуальних питань, пов’язаних із зупиненням реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Активний зворотній зв’язок підтвердив користь заходу.

Учасники семінару-навчання отримали професійні відповіді на питання, які викликали у них інтерес.

Наприкінці он-лайн семінару представники фермерських господарств подякували за отриману інформацію, яка буде у нагоді на практиці, і висловили сподівання на діалог у такому форматі і у подальшому.

На хвилях UA:Українське радіо «Дніпро» у програмі «Тема дня» про деякі зміни у податковому законодавстві, внесені Законом України № 466

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що про зміни у податковому законодавстві, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», можливо ознайомитись тут:

На хвилях UA:Українське радіо «Дніпро» у програмі «Тема дня» про деякі зміни у податковому законодавстві, внесені Законом України № 466

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6525.html

Затверджено порядок автоматичного зіставлення показників обігу пального

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Рішенням Кабінету Міністрів України від 12 серпня затверджено Порядок здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового.

Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів:

- обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;

- обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті платника, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення.

Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок.

Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/uryadom-zatverdzheno-poryadok-avtomatichnogo-zistavlennya-pokaznikiv-obigu-palnogo

та на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/uriadom_zatverdzheno_poriadok_avtomatichnogo_zistavlennia_pokaznikiv_obigu_palnogo-2345

Закон України № 786: внесено зміни до ПКУ щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Окремі норми Закону № 786, якими вносяться зміни до ПКУ щодо роботи Електронного кабінету набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування.

Зміни, зокрема, в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів, порядку постановки на облік нерезидентами – платниками податку на прибуток та спрощення ведення обліку фізичними особами – підприємцями набудуть чинності з 01 січня 2021 року.

Зміни, що набули чинності з 08.08.2020, зокрема, передбачають:

зміну опису підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, пального;

зміни у процедурі проведення перевірок: виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування; на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

визначення першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, липень 2020 року,

зменшення розмірів штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень (було 3 400 гривень);

- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).

Зміни до Закону № 481 передбачають, зокрема, незастосування відповідальності, визначеної окремими нормами ст. 17 Закону № 481, починаючи з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. % (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), при здійсненні виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі, зберігання таких товарів.

Закон № 786 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.08.2020 № 138.

Закон України № 540: про строки розгляду скарг платників ПДВ у період карантину у разі зупинення реєстрації ПН/РК

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 528.

Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги.

Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Доходи отримані фізособою від продажу рухомого та нерухомого майна:

чи є база нарахування єдиного внеску?

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі –- ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).

Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Враховуючи вищезазначене, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Закон України № 466: зміни у частині проведення перевірок

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, змінами до ст. 102 ПКУ, які набудуть чинності з 01.01.2021, передбачено, що строки давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів тощо. На цей же період продовжуються також терміни зберігання документів (ст. 44 ПКУ).

Слід звернути увагу на зміну умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок (п. 81.1 ст. 81 ПКУ). Зокрема, передбачено можливість допуску до перевірки за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу.

Крім того, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, змінами до ст. 81 ПКУ передбачено невідкладне складання посадовими (службовими) особами контролюючого органу відповідного акту про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Слід звернути увагу на необхідність дотримання цієї норми, оскільки складання такого акту є обов’язковою умовою для зупинення перебігу строків давності (ст. 102 ПКУ).

З метою підвищення якості та ефективності організації перевірок передбачено можливість органів ДПС зупиняти як виїзні, так і невиїзні документальні перевірки платників податків всіх категорій, а не лише великих (п. 82.4 ст. 82 ПКУ).

Пунктом 82.2 ст. 82 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачено, що у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає (надсилає у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ) документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, така перевірка додатково продовжується на строк три робочі дні (раніше таке обмеження було відсутнє).

Законом № 466 також уточнена норма щодо експертних висновків, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, а саме: експертні висновки, надані відповідно до ст. 84 ПКУ та інших законів України (п.п. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПКУ).

Крім того, встановлено обмеження у строках для надання запиту посадовою (службовою) особою контролюючого органу на отримання копій документів при проведенні перевірок – такий запит повинен бути поданий не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ст. 85 ПКУ).

У разі порушення посадовими (службовими особами) контролюючого органу строку, визначеного абзацом другим п. 85.4 ст. 85 ПКУ, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж п’ять робочих днів (п. 82.5 ст. 82 ПКУ).

На першому засіданні Колегії ДПС окреслили

завдання та перспективи роботи служби до кінця року

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Результати роботи Державної податкової служби, її територіальних органів, а також перспективи і найважливіші напрями діяльності до кінця року обговорили сьогодні під час першого засідання колегії ДПС. У засіданні взяли участь перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС Олександр Кислиця.

Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, податковою службою на сьогодні активізовано зусилля на виконання завдань, які поставлені перед ДПС Урядом.

«Враховуючи важливість збалансованого виконання доходів бюджету задля сталого розвитку економіки країни, реалізації державних функцій та соціальних зобов’язань перед суспільством Президент України особисто, Кабінет Міністрів України приділяють постійну увагу діяльності податкової служби. Практично кожна пропозиція ДПС, спрямована на покращення адміністрування податків, знаходить свою підтримку у Кабінеті Міністрів та Міністерстві фінансів України. Саме тому ми маємо професійно відповідати тим викликам, які стоять перед нами, і застосовувати всі ресурси для досягнення поставлених цілей без посилення тиску на бізнес»,– наголосив Олексій Любченко.

За його словами, завдяки оптимізації роботи, покращенню адміністрування податків та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування зростає обсяг сплати податків, і рівень їх сплати вже дозволив надолужити відставання, що виникло в бюджетних доходах з початку року.

Результативність роботи ДПС також відзначив перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін.

«Засідання Колегії – це досить потужний інструмент, щоб акумулювати сили і розуміти, куди ми з вами рухаємося. Серйозне недовиконання сьогодні вже надолужене. Цей темп потрібно не збавляти і виконати бюджет за всіма показниками. У нас досить багато зобов’язань перед громадянами. Також важливо забезпечити організацію функціонування ДПС як єдиної юридичної особи, цифровізацію процесів, удосконалення Електронного кабінету, належне функціонування програмних РРО. Також суттєвий блок роботи по реалізації Угоди FATCA», – зазначив Денис Улютін.

Він також підкреслив, що на сьогодні нарешті Міністерство фінансів і ДПС ефективно та системно співпрацюють.

Під час засідання було проаналізовано результати надходження платежів у розрізі податків, визначено резерви з урахуванням особливостей регіонів.

Олексій Любченко також звернув увагу присутніх на засіданні керівників територіальних органів ДПС на неприпустимості зупинення податкових накладних сумлінним платникам реального сектору економіки, а також доручив вжити належних заходів щодо удосконалення роботи СЕА ПДВ.

Також під час засідання колегії були визначені пріоритетні напрями у діяльності служби до кінця року. Серед основних напрямів – посилення боротьби з корупційними проявами в лавах служби, розвиток електронних сервісів та покращення рівня обслуговування платників податків, діалог з бізнесом та покрашення адміністрування податків як основа для виконання доходної частини бюджету, забезпечення належних умов праці податківців, а також прозорість і зрозумілість роботи Служби для суспільства.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430239.html

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПC України за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates проінформував про наступне.

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Для початку використання нового передового сервісу Вам необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Додатково, усім клієнтам Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом. Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Увага! Інформаційно-довідковий департамент ДПС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (за винятком фізичних осіб – підприємців для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій).

Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:

► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.

Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.

Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1 ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020.

Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з 01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб.

Так, у ст. 177 ПКУ:

1) в абзаці першому п.п. 177.5.1 п. 177.5 слова «зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами «обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»;

2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того п. 178.6 ст. 178 ПКУ викладено у такій редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Закон України № 592: про порядок списання сум недоїмки,

нарахованих платникам єдиного внеску

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 5 розділу I Закону Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.

Відповідно до п. 9 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Норми набрали чинності 03.06.2020.

Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

► об’єкт житлової іпотеки придбавається;

► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:

► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;

► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Також звертаємо увагу, що відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Про вимоги до подання платниками ПДВ пояснень/скарг у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.

Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:

◄ Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);

◄ Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми J/F13132) (далі – Скарга).

До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Крім того, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (набрав чинності з 01.02.2020) передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються доПовідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Оподаткування доходів нерезидента у вигляді фрахту

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

● перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

● перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Норми встановлені п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому:

● базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

● особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток підприємств, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Закон України №466: оновлено вимоги щодо підтвердження звітності

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 зміни до ст. 44 ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1 095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Крім того, з метою унеможливлення використання несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

При цьому у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).

У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів.

З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

З метою приведення у відповідність до інших норм ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).

Особливості оподаткування акцизним податком операцій із ввезення на митну територію України електроавтомобілів для їх вільного обігу

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Підпунктом 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Крім того, ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній підкатегорії 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома) встановлюється у розмірі 100 євро за 1 шт.

Довідково: до товарної категорії 8703 10 належать транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби:

8703 10 11 00 – транспортні засоби спеціального призначення для переміщення снігом, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням;

8703 10 18 00 – інші.

Водночас, оподаткування акцизним податком транспортних засобів, які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.

Виправлення самостійно виявлених помилок за минулі звітні періоди при обчилення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами.

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування.

Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 41 до Декларації (далі – Додаток 41).

Виправлення самостійно виявлених платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої Декларації та Додатка 41 до неї з позначкою«уточнююча(ий)» відповідно.

За кожний минулий податковий період, який уточнюється, подаються окрема уточнююча декларація разом з Додатком 41. За відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої Декларації не додаються.

В уточнюючій декларації та Додатку 41 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.

Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої Декларації та Додатку 41 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік.

Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 41 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 Декларації відповідно.

До картки особового рахунку платника податків із Додатка 41переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

► рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6);

► рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5);

► рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7);

► рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Предстаники ДПС та Спілки українських підприємців обговорили законодавчі новації у податковій сфері

Соборне управління Головного Державної податкової служби України Олексій Любченко провів робочу зустріч з представниками Спілки українських підприємців. Учасники обговорили питання впровадження реформ у податковій сфері.

За словами Голови ДПС Олексія Любченка, цей рік став насиченим на зміни у податковому законодавстві. Так, ухвалений Закон № 466, яким внесено зміни практично в усі сегменти життєдіяльності служби. Крім того, здійснюються заходи щодо реалізації законодавчих норм щодо впровадження програмних РРО, які вже запрацювали з 1 серпня, нових правил проведення розрахункових операцій, спрощення роботи ФОПів, удосконалення роботи Електронного кабінету тощо.

Водночас у податковій працюють над великою інституційною реформою, яка передбачає впровадження єдиної юридичної особи.

«Ми змінили підходи у роботі, визначили орієнтири. У травні значні зусилля були спрямовані на руйнування схем ухилення від оподаткування. На сьогодні поняття «скрутки» фактично припинило своє існування, і ми змогли забезпечити надходження до бюджету додаткових коштів», – розповів Олексій Любченко.

Як відзначив очільник ДПС, важливу роль у руйнуванні схем з формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування відіграє система моніторингу ризиків. На сьогодні в ДПС продовжують активно працювати над удосконаленням роботи системи для того, щоб уникнути зупинки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування реальному бізнесу.

Цікавило представників СУП і питання можливості законодавчих змін в оподаткуванні заробітних плат, зокрема, зниження ставки ЄСВ. Так, за словами Олексія Любченка, ДПС виступає за зменшення податкового навантаження на фонд оплати легальної праці. Натомість компенсувати ці кошти можна за рахунок посилення контролю за тими доходами, які знаходяться в «тіні», тобто оподаткуванням іноземних доходів, що ввозяться або у надзвичайно великих розмірах, або із застосуванням схем мінімізації, а також доходів, отриманих від здавання в оренду майна.

Обговорювалося під час зустрічі і питання функціонування програмних реєстраторів розрахункових операцій та запровадження механізму «кешбек». Представники СУП поінформували про технічні питання роботи програмних РРО. У свою чергу в податковій наголосили, що зацікавлені в отриманні зворотного зв’язку від бізнесу, які працюють з ПРРО, для удосконалення їх роботи.

Олексій Любченко також розповів, що податкова працює в карантинних умовах, дотримуючись всіх законодавчих вимог. Податківці не виходять на перевірки, оскільки оголошено мораторій, окрім перевірок з відшкодування ПДВ та фактичних перевірок в частині обігу підакцизних товарів. Посилено роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо можливості отримання електронних послуг тощо.

За його словами, в ДПС активно працюють над можливістю надання платникам максимальної кількості послуг дистанційно, в електронному вигляді. Постійно оновлюється функціонал Електронного кабінету. Так, завдяки останнім законодавчим змінам, платники матимуть змогу переглядати в Електронному кабінет податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами.

Порушувалося під час зустрічі і питання запровадження податку на виведений капітал. Як відзначив Олексій Любченко, без макропрогнозування ефективності впровадження цього податку не на часі говорити про можливості його застосування в українських реаліях. Тим більше, на думку очільника ДПС, необхідно розрахувати компенсаторні механізми щодо усунення ризиків із забезпечення повноти бюджетних надходжень ще до початку функціонування такого податку та проаналізувати його реальний економічний ефект.

Під час проведення хронометражів виторги зросли на 207 %

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС у червні – липні 2020 року для встановлення реальних обсягів розрахункових операцій, здійснених суб’єктами господарювання при продажу підакцизних товарів, організовано та проведено 311 хронометражів виторгу, проведеного через реєстратори розрахункових операцій.

Хронометраж – це процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків.

Під час проведення хронометражів у середньому по Україні виторги зросли на 207 %, або на суму близько 5 тис. грн за добу.

На окремих господарських об’єктах таке зростання складає 400 – 500 %, або 10-15 тис. грн за добу.

Крім того, за результатами фактичних перевірок, під час яких проводились хронометражі виручки, застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 9,7 млн гривень.

Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а від так і на надходження до бюджетів усіх рівнів. Враховуючи ефективність проведених заходів, ДПС планує продовжити на постійній основі застосування такого виду контролю як хронометраж виторгів, проведених через РРО.

Також нагадуємо покупцям про можливість подання скарг про порушення законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на адресу idd@tax.gov.ua.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430495.html

Олексій Любченко провів зустріч з представниками Української Ради Бізнесу

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430523.html повідомила наступне.

ДПС продовжує серію зустрічей з представниками бізнес-асоціацій для оперативного розгляду актуальних питань оподаткування підприємництва. Сьогодні свої питання до Голови ДПС Олексія Любченка та його заступників Наталії Рубан та Наталії Калєніченко мали змогу поставити представники Української Ради Бізнесу.

«Ми дотримуємося принципу відкритості і прозорості у роботі з бізнесом. Якщо у платників податків є питання до нашої роботи, виникають певні проблеми або є напрацьовані пропозиції, які покращать нашу з вами роботу, – ми завжди відкриті до співпраці. Сьогодні податкова як ніколи відверто спілкується з платниками і від такого діалогу очікуємо результатів – сумлінного виконання своїх податкових зобов’язань», – зазначив Олексій Любченко.

Під час зустрічі представники Української Ради Бізнесу цікавилися питаннями роботи системи моніторингу ризиків, зокрема, практикою віднесення платників до ризикових на основі листів правоохоронних органів.

Голова ДПС, зокрема, відзначив, що на сьогодні система моніторингу ризиків зацікавила працівників податкових органів інших країн як дієвий механізм упередження формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ. Вже проведено низку зустрічей з іноземними колегами, під час яких українські податківці ділилися досвідом функціонування системи.

Представники УРБ, зокрема, також запропонували впровадження системи електронних товаро-транспортних/видаткових накладних, що фіксують і переміщення товару, і перехід права власності. На їх думку, така система може стати одним із способів покращення моніторингу податкових ризиків.

У свою чергу Голова ДПС Олексій Любченко підтримав ініціативу, зазначивши, що впровадження такого механізму разом з фіскалізацією системи розрахунків сприятиме детінізації ринку.

Обговорювалося і впровадження фіскалізації системи розрахунків. На думку представників УРБ, з 2021 року мають бути фіскалізовані всі ризикові групи товарів та послуг. У свою чергу представники ДПС відзначили, що на сьогодні законодавством передбачено поступове впровадження нових правил проведення розрахункових операцій. З 1 січня 2021 року РРО застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері Інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірній галузі, торгівлі побутовою технікою, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду. З 1 квітня 2021 року передбачено використання РРО ФОПами ІІ, ІІІ та ІV груп.

Крім того, з 1 січня 2021 року запрацює механізм «кешбеку», тобто можливість споживачам повернути частину коштів за товар, відсутній у фіскальному чеку. На думку представників Української Ради Бізнесу, успішне запровадження цього механізму стимулюватиме продавців до дотримання касової дисципліни, а споживачів – до обов’язкового вимагання чеків за придбаний товар.

Нагадуємо, що перевірити наявність фіскального чеку в системі ДПС платники вже зараз можуть за допомогою сервісу «Пошук фіскального чека», який функціонує в Електронному кабінеті.

Важливим питанням для обговорення стало і питання «банківської таємниці». Як відзначив Олексій Любченко, Україна є єдиною країною, в якій контролюючі органи не мають доступу до інформації про обіг коштів на банківських рахунках платників. Наявність такої інформації дозволила б більш продуктивно та з меншими витратами часу і зусиль доводити протиправні дії порушників податкового законодавства та викривати схеми з ухилення від оподаткування.

Учасники зустрічі також обговорили питання застосування касового методу визначення податкових зобов’язань за операціями з виконання підрядних будівельних робіт, фіскалізації розрахункових операцій при дистанційній торгівлі тощо.

Крім того, Голова ДПС Олексій Любченко повідомив про успішне функціонування Комунікаційної податкової платформи та закликав використовувати цей ресурс для спілкування з податковою службою.

Інституційна реформа ДПС здійснюється

з урахуванням рекомендацій експертів МВФ

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що на сьогодні ДПС співпрацює з технічною Місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Енріко Аавом з питань імплементації реформи податкової системи України задля її повного переформатування.

Так, триває робота з експертами МВФ над практичним впровадженням проєкту єдиної юридичної особи, яку було рекомендовано місією FAD у листопаді минулого року. Новий статус дозволить податковій службі функціонувати як єдиний механізм з єдиним центром прийняття рішень. Територіальні органи ДПС більше не матимуть окремого статусу юрособи, а будуть утворені як відокремлені підрозділи апарату ДПС. Це дозволить покращити роботу на місцях та мінімізувати корупційні прояви, оскільки буде побудовано нову систему прийняття рішень у розрізі функціонального підпорядкування та спрямування.

Під час зустрічей в режимі відеоконференцій за участі представників робочих груп та експертів МВФ обговорюється остаточна модель реформованої служби, визначаються ключові цілі та завдання. Вже визначено нову місію ДПС, а також розроблено План заходів з реалізації стратегічних цілей діяльності ДПС до 2022 року та визначено індикатори виконання заходів.

На думку Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка, інституційна реформа має завершитися створенням ефективної, дієвої та функціональної служби, здатної до виконання найскладніших завдань, з потужною аналітичною складовою.

Впровадження єдиної юридичної особи здійснюється у два етапи. У рамках першого були здійснені першочергові кроки щодо імплементації законодавчих норм. Так, введено в дію функціональну структуру апарату ДПС, яка передбачає чіткий розподіл повноважень між структурними підрозділами служби з метою уникнення їх дублювання, та приведено у відповідність структури територіальних органів. Також забезпечено утворення 532 державних податкових інспекцій, які є структурними підрозділами ДПС в областях та м. Києві та які забезпечують надання адміністративних послуг територіальним громадам, внесено зміни до положення про Державну податкову службу та затверджено нові редакції положень про її територіальні органи тощо.

Під час реалізації другого етапу податкової реформи будуть затверджені правові акти та організаційно-розпорядчі документи з питань функціонування ДПС у рамках єдиної юридичної особи.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430522.html

Затверджено порядок здійснення автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального та показників обсягів обігу спирту етилового

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 18.08.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 715 (далі – Постанова № 715), якою затверджено Порядок здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – Порядок).

Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів:

► обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;

► обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення.

Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам акцизного податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок.

Постановою № 715 встановлено, що до 30.09.2020 (включно) автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі.

Постанова № 715 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.08.2020 № 158.

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту: обчислення

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, зокрема для потреб водного транспорту.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата для потреб водного транспорту не справляється, зокрема:

► з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

► під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

Об’єктом оподаткування рентною платою без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату, зокрема для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, встановлюються у розмірах, визначених п.п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Закликаємо платників рентної плати своєчасно сплачувати зобов’язання з рентної плати, адже своєчасно сплачена рентна плата – це вагомий внесок до державного та місцевих бюджетів!

Закон України № 540: за які звітні місяці 2020 року

не нараховується та не сплачується плата за землю?

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Отже, платникам плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, необхідно було сплатити податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

ФОП – платник єдиного податку отримав кошти від юрособи

за видами діяльності, що не зазначені у ЄДР: що з єдиним внеском?

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною – особою підприємця (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з абзацом першим частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % винагороди за цивільно-правовими договорами.

Отже, сума коштів, що виплачується юрособою ФОП – платнику єдиного податку, не є базою нарахування єдиного внеску, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у ЄДР.

В іншому випадку, роботодавці – юрособи нараховують єдиний внесок ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровської області

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській облаті інформуєю.

Впродовж січня – липня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 221 письмове звернення громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 233.

Колективних звернень надійшло 11, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» - зауважила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян".

Інформація для платників рентної плати за спеціальне використання води

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (рентна плата) є:

первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Звертаємо увагу, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, в якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспортуобчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Нормами п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ встановлено, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Джерела погашення податкового боргу

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.

Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Субєкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

ФОП – платник екологічного податку припиняє діяльність: коли подається остання декларація екологічного податку?

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), зокрема, декларація екологічного податку може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Формою податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями, не передбачено проставлення відмітки про подання Декларації за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації.

Отже, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (ФОП), такий платник екологічного податку подає до контролюючих органів останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного кварталу або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Надання фізособою в оренду нерухомості: сплата до бюджету ПДФО юро собою – податковим агентом

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.

Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).

Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов

Последние записи в блоге

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Создать блог

Опрос

Вы уже переболели COVID-19?

Реклама
Реклама