СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2020-08-10 14:43 28 Нравится

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Соборним управлінням за січень – липень 2020 року забезпечено

понад 4,7 млрд гривень надходжень до Зведеного бюджету

Протягом січня - липня 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 4 млрд 703 млн 142,4 тис. грн, що на 208 млн 286,99 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж січня - липня 2020 року спрямовано 2 млрд 592 млн 733,5 тис. грн, що на 152 млн 780,04 тис. грн більше надходжень січня – липня минулого року.

До місцевих бюджетів за сім місяців поточного року надійшло 2 млрд 110 млн 408,9 тис. гривень, що на 55 млн 506,95 тис. грн більше фактичних надходжень січня - липня 2019 року.

Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня –липня 2020 року надано понад 20 тис. адміністративних послуг

За січень - липень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 20397 адміністративних послуг, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 12876; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 7521.

Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами:

видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 4404(21,6%); видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 3292 (16,1%); реєстрація платника єдиного податку – 3187 (15,6%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 2361 (11,6%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 2238 (10,9%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1704 (8,4%).

Порядок оподаткування ПДВ операції з постачання інжинірингових послуг для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з пп.«б» п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Місцем постачання послуг, перерахованих в п.186.3 ст.186 р.V ПКУ, зокрема, інжинірингових послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.II ПКУ інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Отже, перелік інжинірингових послуг обмежено переліком, визначеним пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.II ПКУ, незалежно від наявності більш широких визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами, а тому з метою застосування норм р.V ПКУ до інжинірингових послуг можуть бути віднесені лише:

- в галузі будівництва: надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів;

- стосовно об’єктів техніки і технології: розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання таких об’єктів;

- під час здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт - надання консультацій та авторський нагляд. При цьому самі монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно з пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р. II ПКУ під визначення терміну «інжиніринг» не підпадають.

Отже, операція з постачання платником ПДВ резиденту інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому в пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.ІІ ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

У разі, якщо постачання платником ПДВ інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому в пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.ІІ ПКУ, здійснюється нерезиденту, то така операція не підпадає під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Інжинірингові послуги для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України, які не увійшли до переліку, визначеного у пп.14.1.85 п.14.1 ст.14 р.II ПКУ, є об’єктом оподаткування ПДВ, а місце їх постачання визначається за правилами, встановленими пп.«в» пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 р.V ПКУ.

Так, пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 р.V ПКУ визначено, що місцем постачання інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна у тому числі, що будується, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна у тому числі, що будується.

Порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 103.11 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.

Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 103.12 ст. 103 ПКУ контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.

У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.

У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.

Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 ПКУ).

Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.

Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 ПКУ).

Створення в Електронному кабінеті податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (F0103306)

Соборне управління ГУДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Мобільний ЦОП знову вирушив до

осіб з обмеженими фізичними можливостями

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Маломобільні групи населення (особи з обмеженими фізичними можливостями) є серед усіх верств населення будь-якого суспільства, які вимагають окремого облаштування місць доступу до державних адміністративних послуг.

У рамках проведення Волонтерського руху щодо обслуговування такої категорії населення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжено роботу мобільного Центру обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП) для реалізації якісного податкового сервісу та надання роз’яснень щодо отримання адміністративних та електронних послуг.

Днями мобільний ЦОП ГУ ДПС здійснив виїзд до працівників ПОГ ДУВП УТОС, під час якого податківцями області надано консультації щодо адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, документів, потрібних для їх отримання, а також роботи Електронного кабінету.

Безкоштовним сервісом «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово, як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.

Присутні отримали брошуру «Електронний кабінет» – зручний електронний сервіс Державної податкової служби».

Також працівників підприємства проінформували про графік роботи мобільного ЦОПу, зокрема у період карантину, та про контактні номери телефонів працівників, які надають адміністративні послуги за місцем розташування цього підприємства, для отримання податкової консультації.

Керівник підприємства подякував за отримані консультації та запропоновані послуги.

За перше півріччя 2020 року центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано 137 тис. адміністративних послуг

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.

З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».

Загалом у січні – червні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 140,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 137,2 тис. – надано адміністративні послуги.

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

Внесено змін до Положення про Державну податкову службу України

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 27 липня 2020 року № 643 «Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України» (далі – Постанова № 643) вніс зміни до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227.

Внесеними Постановою № 643 змінами до основних завдань ДПС віднесено контроль за виробництвом та обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також внесення на розгляд Міністерства фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Також уточнено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема:

► реєстрацію і облік платників податків, платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків;

► ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом;

► контроль за виробництвом та обігом та реалізацією підакцизних товарів, за їх цільовим використанням та забезпечує міжгалузеву координацію у цій сфері;

► контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність, а також стягнення заборгованості із зазначених платежів до бюджету в порядку, встановленому ПКУ;

► контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків;

► організовує роботу, пов’язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

► інформує органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

► подає органам місцевого самоврядування звітність, визначену п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, у тому числі щодо платників податків – юридичних осіб.

Постанова № 643 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-643 і опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 29.07.2020 № 144.

Ця постанова набрала чинності 29.07.2020, крім змін до п. 1, підпунктів 3, 4 і 6 п. 2, які набирають чинності з 01.01.2021.

Закон України № 466: запроваджено процедуру взаємного узгодження

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема главу 10 розділу II Податкового кодексу України доповнено новою ст. 1081, якою запроваджено порядок проведення процедури взаємного узгодження.

Так, якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених ПКУ, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження в порядку, визначеному ст. 1081 ПКУ.

Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.

Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.

Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.

У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження, відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.

Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.

До уваги платників ПДВ!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Норми встановлені п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).

У такому випадку постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.

Особа з інвалідністю в наслідок війни одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни: що з ПСП?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 %. ПСП, а для осіб з інвалідністю в наслідок війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.

Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги (далі – Порядок).

Підпунктом 7 п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.

Водночас, згідно з п. 121 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.

Про наповнення даними Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 із змінами і доповненнями.

При цьому п. 12 Порядку зазначено, що формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Міністерством фінансів України.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 із змінами та доповненнями затверджено формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат), а також форми електронних документів для наповнення Реєстру:

► Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1);

► Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2).

Надсилання довідок до Реєстру здійснюється наступним чином:

- основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;

- основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;

- коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом 3 календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації;

- коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу (п. 5 розділу ІІ Формату).

Обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку, ПКУ не передбачено

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (ПКУ).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому ПКУ не передбачено обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Олексій Любченко: З 1 серпня запроваджуються програмні РРО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428333.html повідомила, що 01 серпня 2020 року бізнес матиме можливість використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій для проведення розрахункових операцій під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, приймання готівки для подальшого її переказу.

Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, на сьогодні в ДПС проводяться фінальні роботи для повноцінного запуску програмного рішення.

«Запровадження програмних РРО є альтернативою традиційним РРО (касовим апаратам). Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб вже з 1 серпня бізнес мав змогу скористуватися новими можливостями проведення розрахункових операцій. Безкоштовне програмне рішення ДПС може бути застосоване для будь-якого пристрою, що підтримує операційні системи Android і Windows та має підключення до мережі Internet. Вже незабаром наші платники матимуть змогу оцінити переваги програмних РРО», – зазначив Олексій Любченко.

Безкоштовне програмне рішення ДПС, яке наразі тестується, з 1 серпня стане доступним для широкого застосування, а два розроблені АРІ дозволять інтегрувати програмне забезпечення будь-якого ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Реєстрація ПРРО в ДПС здійснюється на підставі електронної заяви, яку можна сформувати та подати засобами Електронного кабінету, або сформувати засобами будь-якого іншого програмного забезпечення, наявного у суб’єкта господарювання, і подати через Єдине вікно подання електронної звітності.

Всі сформовані ПРРО документи передаються до фіскального сервера ДПС у вигляді електронних документів, засвідчених електронними підписами або печатками.

На тепер функціонал безкоштовного програмного рішення вдосконалюється, зокрема, здійснюється його інтеграція з банківськими сервісами, які дозволять здійснити розрахунки за отримані товари і послуги без додаткових платіжних пристроїв (застосунків).

Так, наприклад мобільний додаток «ощадPAY», розроблений АТ «Ощадбанк» у партнерстві з компанією VISA, встановлений на ПРРО, дозволить здійснити платіж за отримані товари (послуги) засобами безконтактних платежів (VISA, Mastеrcard, ПРОСТІР).

На сьогодні АРІ фіскального сервера та безкоштовним програмним рішенням реалізовані вимоги законодавства до ПРРО і можуть застосовуватись суб’єктами господарювання.

Поряд з цим в нас є плани щодо впровадження програмних РРО, основні з яких:

розширення сервісу пошуку і перевірки чеків, який на тепер функціонує в Електронному кабінеті, а в подальшому шляхом інтеграції (через АРІ) буде реалізований на Єдиному порталі державних послуг «ДІЯ», засобами якого також здійснюватиметься пошук, перевірка та, за необхідності, вивантаження чеків;

вирішення питань щодо безкоштовного рішення в частині його адаптації для пристроїв з операційною системою iOS;

побудова ефективної аналітичної системи на базі отриманих від програмних РРО даних про проведені розрахункові операції.

Запровадження програмних РРО з 01 серпня 2020 року

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Державна податкова служба України проінформувала, що правові підстави для реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» набирають чинності з 01.08.2020.

Нагадуємо, що реєстрація програмних РРО здійснюється на підставі реєстраційної заяви, форма та інструкція щодо заповнення якої розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/.

Тестування безкоштовних програмних рішень ДПС та АРІ фіскального сервера ДПС буде завершене 31.07.2020 о 23 год. 59 хв.

01.08.2020 з 0 год. 00 хв. до 8 год. 00 хв. будуть проведені регламентні (технічні) роботи.

01.08.2020 з 9 год. 00 хв. здійснюватиметься фактична реєстрація ПРРО та фіскалізація розрахункових операцій.

З цього часу дані про зареєстровані ПРРО, зареєстровані (фіскалізовані) розрахункові операції, будуть збережені в ІТС ДПС та вважатимуться даними, наданими суб’єктом господарювання про ПРРО та фактично проведені розрахункові операції.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428337.html

Програмні РРО працюють

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428338.html повідомила, що 01.08.2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій.

У реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій станом на 10 годину зареєстровано 6,5 тис. ПРРО.

Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО.

Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети.

ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС подовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua. Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в центрах обслуговування платників.

Інформуємо також, що незважаючи на те, що тестовий період завершився, розробники програмних РРО та суб’єкти господарювання, можуть здійснювати тестування ПРРО та/або АРІ фіскального сервера, використовуючи тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.

Єдине вікно подання електронної звітності оновлено

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.15.0 станом на 30.07.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 30.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.15.0) (станом на 30.07.2020):

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

З метою забезпечення вимог пункту 7 розділу ІІ порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій в частині виконання процедури внесення даних сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО внесено зміни до форм:

J1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Закон України № 466: оприлюднення річної фінансової звітності

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Внесеними Законом № 466 змінами до п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи те, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Паперова та електронна митні декларації

є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Норми встановлені п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст.198 ПКУ).

В свою чергу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Частиною 3 ст. 257 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Отже, документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.

Проведення рекламної акції із роздачею подарунків:

чи є об’єкт оподаткування ПДФО?

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.

Товар – це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників ПДФО, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб – споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДФО.

Водночас, якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Відокремлені підрозділи (філії) юрособи не мають права

подавати податкові декларації з плати за землю

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно із ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права власності на землю та/або землекористування.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 ЦКУ).

Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

З урахуванням вищевикладеного, податкові декларації з плати за землю до контролюючих органів за місцем знаходження земельних ділянок зобов’язані подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі таких земельних ділянок.

Закон України № 466: ставки рентної плати

за користування радіочастотним ресурсом України змінено

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата).

Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466 щодо збільшення ставки Рентної плати в діапазонах 2300-2400 МГц, 2575-2610 МГц, 3400-3800 МГц для всіх видів радіозв’язку з 45,83 грн до 3 000 грн за 1 МГц смуги радіочастот, визначених п. 254.4 ст.254 ПКУ.

При цьому тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв’язку, передбачені п.п. 161 п. 254.4 ПКУ, установлюється у розмірі 458,30 грн на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот (підрозділ 93 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до норм п. 254.4 ст. 254 ПКУ оновлено розміри таких ставок

Вид радіозв’язку

Діапазон радіочастот

Ставка рентної плати за

1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень

Стільниковий радіозв’язок

2510 – 2545 МГц

2565 – 2570 МГц

2630 – 2665 МГц

2685 – 2690 МГц

3000,00

Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання й ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації (п.п. 161 п. 254.4 ст. 254 ПКУ)

2000 – 2300 МГц

2400 – 2510 МГц

2545 – 2565 МГц

2570 – 2575 МГц

2610 – 2630 МГц

2665 – 2685 МГц

2690 – 3400 МГц

3800 – 7000 МГц

45,83

Види радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв)

2300 – 2400 МГц

2575 – 2610 МГц

3400 – 3800 МГц

3000,00

Крім того, примітку до п. 254.4 ст. 254 ПКУ доповнено абзацом десятим, відповідно до якого щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 цієї статті, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Закон України № 466: зміни у частині справляння рентної плати

за користування надрами для видобування корисних копалин

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: у справлянні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).

Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466, зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок Рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).

Зважаючи на те, що базовим звітним періодом для Рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з Рентної плати за II квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з Рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;

► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.

Звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником Рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.

Фіскальний додаток пРРОсто інтегрується

з сервісами безготівкових розрахунків від Mastercard

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба працює над розширенням функціоналу програмних рішень, призначених для здійснення онлайн-фіскалізації розрахункових операцій з використанням мобільних додатків. Зокрема, це стосується інтеграції з безкоштовним програмним рішенням «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» платіжних сервісів, які надає компанія Mastercard.

«Співпраця податкової служби з компаніями-розробниками та платіжною системою Mastercard для проведення розрахункових операцій сприяє не тільки покращенню сервісів для платників податків, а й розвитку безготівкових розрахунків, спрощенню процедур проведення розрахункових операцій, оптимізує час та витрати суб’єктів господарювання. Це ще один захід для цифровізації економіки», – зазначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

За її словами, інтеграція сервісів дасть можливість впровадити низку рішень, які дозволять приймати у безготівковій формі оплату за продані товари/надані послуги платіжною картою на засобах зі встановленим фіскальним додатком пРРОсто без застосування додаткового обладнання (платіжних пристроїв).

«Використовуючи свій багаторічний досвід та технологічні розробки, Mastercard виступає надійним партнером для бізнесу і держави у побудові прозорої безготівкової економіки. Разом з партнерами ми реалізуємо низку інноваційних сервісів для розвитку кешлес-оплат, і сьогодні важливим кроком є розробка і запуск рішень, які допоможуть малому і середньому бізнесу здійснювати необхідну фіскалізацію оплат в онлайн-режимі, а крім того нададуть МСБ можливість зручного прийому безготівкових платежів просто у мобільному додатку», – підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові.

Версія фіскального додатку пРРОсто, яка забезпечуватиме функціонал проведення безготівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів без встановлення платіжних пристроїв, наразі знаходиться на етапі розробки та буде запропонована до експлуатації у ІІІ – IV кварталі 2020 року.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428442.html

Наталія Калєніченко: Для того, щоб бізнесу було легко адаптуватись до впровадження ПРРО, ДПС забезпечує супроводження нової системи 24/7

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428505.html повідомила наступне.

З 1 серпня 2020 року запроваджено програмні реєстратори розрахункових операцій. Як працюють ПРРО, які їх переваги, порівняно з класичними РРО, та що очікує бізнес в умовах застосування ПРРО, як альтернативи класичним РРО, – про це йшла мова під час засідання круглого столу «Запровадження програмного забезпечення «РРО в смартфоні»». Заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей, заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко та представники бізнесу обговорили переваги нової системи функціонування ПРРО, поточний стан та очікування.

Над розробкою програмного рішення працювали тривалий час. Розроблене програмне рішення, призначене для реєстрації розрахункових операцій, АРІ фіскального сервера ДПС було запропоноване бізнесу для тестування та спільно з учасниками тестування було доопрацьоване.

Вже на сьогодні програмне рішення (ПРРО) ДПС стало доступним і на безкоштовній основі запропоноване для використання всім зацікавленим суб’єктам господарювання.

«З 1 серпня систему функціонування ПРРО впроваджено і це є першим етапом змін, передбачених змінами до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Всі чеки, які формуються ПРРО та надаються покупцям з 01.08.2020, є юридично значимими. Усі зареєстровані ПРРО включені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. На сьогодні кількість чеків поки що невелика. Але ми розуміємо, що платники наразі тільки розпочинають роботу в нових умовах, вивчають систему», – розповіла Наталія Калєніченко.

За її словами, станом на 12.00 3 серпня було зареєстровано 22,7 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій, з них 14,5 тис. ПТКС. Фіскальним сервером ДПС фіскалізовано 154 тис. чеків, отриманих від ПРРО.

Наразі ДПС організовано надання інформаційної підтримки (допомоги) платникам податків – користувачам ПРРО та АРІ фіскального сервера. Для цього подовжено роботу кол-центру ДПС до 20 год. 00 хв., організовано роботу центрів обслуговування платників та кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у територіальних органах ДПС.

Підтримуються в актуальному стані матеріали банеру «Програмні РРО», створеного на вебпорталі ДПС, в якому розміщено інформацію, пов’язану із запровадженням, реєстрацією та застосуванням ПРРО.

Наталія Калєніченко також повідомила, що впровадження ПРРО не виключає застосування класичних касових апаратів. Це альтернатива, яка дозволяє з 1 серпня бізнесу обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО.

Другий етап впровадження нових правил проведення розрахункових операцій в умовах дії змін до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг розпочнеться з 1 січня 2021 року. Саме з цього часу РРО застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері Інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірній галузі, торгівлі побутовою технікою, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду. Третій етап стартує з 1 квітня 2021 року, коли РРО використовуватимуть фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і є платниками ІІ, ІІІ та IV груп єдиного податку.

«Ті суб’єкти господарювання, які на сьогодні ще не мають обов’язку застосовувати РРО/ПРРО, можуть долучитись до тестування ПРРО. Враховуючи, що норми щодо обов’язкової фіскалізації наберуть чинності поступово – з 01.01.2021 та з 01.04.2021, то зацікавлені у застосуванні ПРРО суб’єкти господарювання можуть взяти участь у апробації роботи ПРРО та АРІ, оцінити їх функціонал та набути досвід щодо використання ПРРО», – сказала заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей.

За її словами, програмні РРО – це продукт, який дасть змогу спростити підприємцям роботу щодо реєстрації розрахункових операцій, а державі – контроль за такими операціями.

Заступник Голови ДПС Наталія Калєніченко також нагадала, що здійснити реєстрацію програмного РРО можна, подавши реєстраційну заяву в електронній формі, скориставшись засобами Електронного кабінету, чи через Єдине вікно подання електронної звітності використовуючи будь-яке наявне у платника податків програмне забезпечення, придатне для подання електронного документу до ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.

Детальніше про програмні РРО тут: http://tax.gov.ua/data/files/252413.pdf

Наталія Калєніченко: ДПС спільно з Мінфіном працюють

в режимі «24/7», щоб виконання Угоди FATCA стартувало вчасно

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що питання стосовно порядку та методики заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди FATCA у форматі ZOOM-конференції обговорили учасники фінансового ринку із заступником Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталією Калєніченко.

Заступник Голови повідомила, що наразі проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» узгоджено зі всіма зацікавленими сторонами.

Положеннями проєкту наказу визначається, що Державна податкова служба України є представником Міністерства фінансів України для цілей виконання Угоди FATCA і компетентним органом України для цілей обміну інформацією відповідно до такої Угоди.

«Податковою службою ведуться переговори з Міжнародною службою обміну даними. Ми працюємо в режимі «24/7» в контакті з Міністерством фінансів над тим, щоб все було вчасно: щоб всі фінагенти мали можливість у визначені терміни подати звіти», – зазначила Наталія Калєніченко.

За результатами сьогоднішньої онлайн-зустрічі на вебпорталі ДПС буде створено банер «FATCA», в якому ДПС розміщуватиме необхідну інформацію щодо практичних механізмів імплементації положень Угоди FATCA.

Заступник Голови подякувала всім учасникам за конструктивну розмову, що надала змогу виявити всю проблематику, існуючу наразі в сегменті запровадження FATCA.

«ДПС докладає максимум зусиль для підготовки інструкції та матеріалів у форматі «питання – відповідь», де буде надано вичерпні роз’яснення на всі запитання, забезпечено методологічне супроводження фінансових установ у межах повноважень», – повідомила Наталія Калєніченко.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428504.html

Необхідність своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ.

Наслідки несплати

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській областв інформує.

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Необхідність своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ. Наслідки несплати».

У пресконференції прийняв участь заступник начальника управління – начальник відділу організації стягнення та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артем Прихорчук.

Він повідомив, що органами ДПС особлива увага приділяється погашенню заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), який формує дохідну частину Пенсійного фонду України. Саме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист.

«Як відомо, несвоєчасно сплачені кошти в бюджет – це неотримані пенсії, недофінансовані медицина, освіта, культура та інші соціальні виплати громадянам. Тому пріоритетним напрямом роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) є підвищення добровільності сплати податків та формування високої податкової культури у платників податків.

Відповідно до чинного законодавства ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника одночасно зобов’язань зі сплати ЄСВ, зобов’язань по сплаті податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами – сплата єдиного внеску виконується в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими, крім зобов’язань з виплати заробітної плати», – зазначив Артем Прихорчук.

Фахівцями ГУ ДПС проводиться активна робота стосовно зменшення заборгованості зі сплати ЄСВ, вживаються заходи щодо погашення існуючої суми боргу, а саме: проводяться спільні наради з органами Державної виконавчої служби, спільні зустрічі з підприємствами – боржниками щодо необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ тощо.

Відповідно до норм діючого законодавства, при наявності у платника заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом.

Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.

Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:

- звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.

Артем Прихорчук зауважив, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платників, на яких покладений обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня).

Юридична або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.

Також відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» до боржників – підприємців та посадових осіб підприємств боржників вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

ГУ ДПС нагадує платникам, що при заповненні платіжних документів необхідно чітко дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.

У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з ЄСВ, при заповненні призначення платежу у полі № 2 друкується код виду сплати «140», який символізує «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску».

«Наявність заборгованості по сплаті ЄСВ – це не лише недоотримання коштів державою, а ще й втрата особами, які підлягають загальнообов’язковому страхуванню страхового, стажу, а також права на пенсію.

Тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів.

Необхідно пам’ятати, що своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного», – наголосив Артем Прихорчук.

Слід зазначити, що з 03.06.2020 діє Закон України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників». Фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.

«Наостанок, нагадуємо, що переглянути інформацію щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску можливо в «Електронному кабінеті», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом», – підсумував Артем Прихорчук.

Закон України № 466: про порядок вручення податкової вимоги

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкове зобов’язання (для цілей розділу V ПКУ) – загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником ПДВ в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ(п.п. 14.1.1561 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Стаття 59 ПКУ регулює порядок вручення податкової вимоги.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

Нормами п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що вилучені відповідно до ст. 95 ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПКУ, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПКУ).

Слід зазначити, якщо податковий борг стає безнадійним, то такий борг підлягає списанню.

Відповідно до п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» борг розуміється, зокрема:

► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 п. 1011.2 ст. 102 ПКУ).

Закон України № 466: з 01.07.2020 ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.

Так, Законом № 466 оновлено п. 256.5 ст. 256 ПКУ, відповідно до якого з 01.07.2020 ставки Рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами (раніше було і за розрядами).

Законом № 466 також виключено норми пунктів 256.7 та 256.8 ст. 256 ПКУ.

Отже, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові зобов’язання, розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які виписані суб’єктами лісових відносин до 01.07.2020, залишаються без змін, а з набранням чинності Закону № 466 порядок справляння Рентної плати застосовується до виписаних лісорубних та лісових квитків з 01.07.2020.

Коли операції з отримання послуг від нерезидента

не є об’єктом оподаткування ПДВ

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Окрім того, п 180.2 ст. 180 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначений ст. 208 ПКУ.

Операції з отримання послуг від нерезидента не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване за межами митної території України та зазначені операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).

Про строки сплати податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Норми встановлені п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління боротьби з відмиванням доходів) – це структурний підрозділ, що зокрема, забезпечує заходи стосовно виявлення, аналізу, організації та проведення перевірок осіб, які здійснюють фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підрозділом проводяться заходи щодо відпрацювання фізичних осіб – «забудовників», які здійснюють свою діяльність у сфері виконання робіт з зведення, реконструкції, введення в експлуатацію будівель і споруд у м. Дніпро.

За результатами такої роботи складено аналітичні дослідження щодо ухилення від сплати податків фізичних осіб при отриманні ними доходу від реалізації об’єктів нерухомості багатоквартирних житлових будинків та комплексів сімейного типу. Під час досліджень виявлено 31 підозрілу фінансову операцію. Ці операції можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для подальшого прийняття рішення складені співробітниками управління боротьби з відмиванням доходів матеріали передано до правоохоронних органів, по яких зареєстровано кримінальні провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190 «Шахрайство» та 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)» Кримінального кодексу України.

Отже, є категорія платників, які потребують особливої уваги з боку податківців, і контролюючі органи зобов’язані виявляти тих, хто ухиляється від сплати податків, для повернення коштів до бюджетів.

При цьому, обов’язок кожного платника податків – працювати у правовому полі, своєчасно та у повному обсязі сплачувати податки.

ДПС та Українська Зернова Асоціація провели спільне засідання

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС у рамках функціонування комунікаційної податкової платформи продовжує практику проведення зустрічей з асоціаціями платників.

Третього серпня відбулась зустріч заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова, фахівців ДПС з президентом Української Зернової Асоціації Миколою Гробачьовим, представниками компаній – членів Української Зернової Асоціації.

Під час зустрічі були обговорені проблемні питання, які виникають у представників галузі, а саме: зупинка реєстрації податкових накладних, вчасне повернення заявленого до відшкодування податкового кредиту з ПДВ.

Окремим питанням, порушеним під час зустрічі, стало питання щодо переходу України на новий стандарт банківських рахунків – IBAN: неможливості уточнення номеру рахунку в форматі IBAN у деклараціях з ПДВ, які подавалися більше трьох років тому та суми ПДВ по яких невідшкодовані і на сьогодні.

Учасники зустрічі говорили про необхідність системного вирішення проблем, що мають місце.

«У ДПС немає сумнівів, що підприємства реального сектору економіки України переважно ведуть свій бізнес чесно та є сумлінними платниками податків, але є й ті, хто використовує схеми і не завжди належним чином ведуть свою діяльність та сплачують податки. І діяльність таких підприємств буде об’єктом підвищеної уваги ДПС», – зазначив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час зустрічі.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428683.html

До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/23742.html повідомила наступне.

З метою створення комфортних та сприятливих умов для платників у частині надання електронних сервісів ДПС розроблено новий сервіс – запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.

За допомогою вищезазначеного сервісу платники можуть отримати інформацію щодо:

► відповідальних осіб, яким делеговано право підпису податкової звітності, накладних, заяв, запитів на отримання інформації;

► типів підписів (директор, бухгалтер, печатка, уповноважена особа, технологічний сертифікат);

► термінів дії сертифікатів відкритих ключів.

Для отримання інформації необхідно використовувати такі електронні форми документів: J/F1391501 Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.

Платники Дніпропетровщини за січень – липень 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 34,6 мільярдів гривень

Соборне управління ГУ ДПС У дніпропетровській області інформує.

За січень – липень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 25 млрд 196,6 млн гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 11 млрд 675,7 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 13 млрд 520,9 млн гривень.

За підсумками семи місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 9 млрд 365,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 253,6 млн гривень.

Порушили правила застосування РРО –

з 01.08.2020 нові штрафні санкції

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Зокрема, Законом № 128 за незастосування РРО або програмних РРО, застосування РРО/програмних РРО з порушенням встановлених законодавством вимог, передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Звертаємо увагу, що терміни введення нових розмірів штрафів, які планувались з 19.04.2020, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) було перенесено.

Так, тимчасово, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовується з 01.08.2020.

З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків або відділення операторів поштового зв’язку.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Крім того, пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів» із змінами.

Податкове зобов’язання з земельного податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п 102.1 ст.102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).

Оподаткування операцій ПДВ здійснюється за декількома ставками

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування цим податком у таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

● постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

● постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Норми визначені п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України.

За порушення вимог зберігання спирту і алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена відповідальність

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (Єдиний реєстр),

- 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.

Закон України № 466 вніс зміни, які вплинули на подання звітності постійними представництвами нерезидента

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон України № 466), з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ з 23.05.2020 передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, рекомендовано постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

для формування та подання звітності оновлено

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доповнено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.16.0 станом на 04.08.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 04.08.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.16.0) станом на 04.08.2020:

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Приведено у відповідність до наказу Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» наступні форми:

F/J 1316103 – Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ЦСО.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Про обмеження в наданні електронних довірчих послуг

юридичним особам у період з 07 по 16 серпня 2020 року

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС на офіційній сторінці за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#212 повідомив, що у зв’язку з проведенням робіт щодо технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у період з 07 по 16 серпня 2020 року ЄДР працювати не буде (https://nais.gov.ua/article/v-ukraini-z-17-serpnya-2020-roku-zapratsyue-onovleniy-ediniy-derjavniy-reestr).

Зазначаємо, що відповідно до п. 5.1 Регламенту кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

У зв’язку з цим, пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання послуг ЕДП.

Також рекомендуємо в зазначений період скористатись онлайн сервісом «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у разі наявності чинних сертифікатів, незмінних реєстраційних даних та особистого ключа, доступного лише користувачу та який не є скомпрометованим (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

Удосконалено деякі процедури обліку платників податків

у контролюючих органах

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 27.07.2020 набрав чинності наказ Міністерств; фінансів України від 24.06.2020 № 323 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (зареєстровано у Міністерств юстиції України 01.07.2020 за № 606/34889) (далі – Наказ № 323).

Основною метою Наказу № 323 є встановлення порядку обліку у контролюючих органах іноземних компаній, організацій, які відкривають рахунок у банку або іншій фінансовій установі України, та удосконалення деяких процедур обліку платників податків у контролюючих органах.

Змінами до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, зі змінами (далі – Порядок):

1) встановлюється порядок взяття на облік у контролюючих органах іноземних компаній, організацій, які відкривають рахунок у банку або іншій фінансовій установі України. Зокрема, зазначається, що взяття на облік таких іноземних компаній, організацій здійснюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП та документів, поданих до контролюючого органу за місцезнаходженням банку у якому відкривається рахунок;

2) удосконалюються процедури обліку в контролюючих органах фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність:

► визначається порядок обліку в контролюючих органах, як фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, архітекторів, інженерів технічного нагляду, інженерів-проектувальників, експертів, які мають кваліфікаційний сертифікат, що надає право здійснювати окремі види робіт послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури та провадять роботи самостійно (індивідуально, незалежно);

► встановлюється, що ознака провадження незалежної професійної діяльності може бути встановлена контролюючим органом на підставі відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, якщо відповідний реєстр містить дані про те, що професійна діяльність провадиться незалежно (індивідуально);

► визначається, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, можуть подати заяву для взяття на облік/зміну місця обліку до контролюючого органу за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу;

3) уточнюється порядок надання інформації про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП):

► визначається, що відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об’єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі. Юридична особа інформує про всі об’єкти оподаткування, крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи;

► встановлюється, що повідомлення за формою № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді з доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі;

► також встановлюється, що при наданні повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів у графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

При цьому зазначається, що принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці);

4) уточнюються деякі процедури зі зняття з обліку самозайнятих осіб та іноземних компаній як платників податків у контролюючих органах, зокрема:

► зазначається, що у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені підпунктом 11.18 розділу XI Порядку, проводяться в контролюючому органі, у якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи;

► встановлюється, що якщо після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа повторно реєструється як підприємець або особа, що провадить незалежну професійну діяльність, за новим місцем проживання (місцезнаходженням), що обслуговується іншим контролюючим органом, то процедури, визначені підпунктом 11.18 розділу XI Порядку, завершуються у контролюючому органі за новим місцем проживання (місцезнаходженням);

► визначається, що іноземні компанії, організації, дипломатичні місії які були взяті на облік у контролюючих органах у зв’язку з отриманням ними майнових прав на нерухомість або землю в Україні або відкриттям рахунку в банку або іншій фінансовій установі, знімаються з обліку у контролюючих органах після відчуження нерухомого майна та/або закриття всіх рахунків у банках та інших фінансових установах за умови відсутності на території України інших об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, та виконання обов’язків платника податків, визначених статтею 16 Податкового кодексу України.

Наказ № 323 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.07.2020 № 55.

Закон України № 674: коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року) застосовуються, починаючи з 03.07.2020

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України у зв’язку із прийняттям Закону України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), який набрав чинності 03.07.2020, та з метою недопущення неоднозначного трактування норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині зазначення у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної такого обов’язкового реквізиту як код товару згідно з УКТ ЗЕД, проінформувала про наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону № 674 митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 674 та містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020.

Окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, відрізняються від тих кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», чинному до 02.07.2020 (включно).

Наказом Державної митної служби України від 01.07.2020 № 234 було затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом для зручнішого використання УКТ ЗЕД (версії 2017 року).

Правила складання податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами.

Пунктами 201.1 і 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «й» пункту 201.1 ст. 201 розділу V ПКУ.

Зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (п.п. «і» п. 201.1 ст.201 розділу V ПКУ).

Договір купівлі-продажу нерухомого майна між юрсобою та фізособою:

хто сплачує до бюджету ПДФО

Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента (п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы поддерживаете закупку Украиной российской вакцины от COVID ?

Реклама
Реклама