З квітня 2019 року в аеропорту “Бориспіль” працює термінал F. За цей час через “ворота України” пройшли мільйони людей. Ніхто з них не отримав звичний сервіс, адже там, де мають бути заклади харчування і точки з продажу всіляких дрібниць, зяє порожнеча.
Журналісти “Нашої версії” зацікавились — чому так відбувається? Чому пасажири страждають, бюджет втрачає, а країна заробляє репутацію третьосортного панства? Виявилось, ситуацію треба вивчати більш глибоко.
Для того, щоб в терміналах аеропорту з’явились точки обслуговування пасажирів, суб’єкти господарювання мають укласти відповідні договори оренди. Законодавчий порядок в Україні виписаний таким чином, що відповідальність за рішення щодо вибору орендаторів лягає на Фонд держмайна та Міністерство інфраструктури. Фонд є орендодавцем, а міністерство — уповноваженим розпорядником. Тобто, інфраструктурники формулюють умови договору, а майновики оголошують конкурс на право оренди.
З 2014 року “хлібні місця” в аеропорту зайняли фірми, наближені до лідерів “Народного фронту”. Відповідальні структури за потуранням Антимонопольного комітету створили непристойно поблажливі умови “для сваіх”. Йдеться про суттєво занижену вартість оренди і недопуск на ринок інших операторів. Чи варто згадувати, що в точках обслуговування захмарно (!) підскочили ціни, і що чиїсь кишені чманіли від щастя.
Природно, що з приходом “зеленої” влади ситуація мала б змінитися. Але все лишилося по-старому. Навіть стало гірше.
Чому?
Міністром інфраструктури був призначений дехто
Що зробив пан Криклій в аеропорту “Бориспіль”?
Насамперед, він зберіг “монопольку” аваковського “Народного фронту”. Криклій навіть не став шукати логічні пояснення, а “ПРОСТО”, всупереч закону, заблокував проведення чергового конкурсу серед потенційних орендаторів. Тим самим горе-міністр позбавив мільйонних доходів державний бюджет і бориспільських авіаторів. І хоча законослухняні підприємці повідомили в НАБУ про сумні обставини міністерської поведінки,
Далі — ще цікавіше.
В п”ятницю міністр поділився основними планами в авіаційній галузі на 2020 рік. На першому місці Криклій назвав…
Не знайшовши відповідей на ці запитання, журналісти “Нашої версії” вирішили покопатися в неофіційній біографії младо-міністра.
Дуже схоже на те, що Влад Криклій — це звичайний мажор, який провів безтурботну юність на грошики тата-банкира. Ще з навчання в університеті він звик до лакшері-життя; годинники “Franck Muller” і “Breitling” були для нього звиклими цяцьками. Банківська робота, на яку Влада просував батько, парубку не сподобалась. Набагато простіше було у фірмі “Вебікс”, яка займалася (бінго!) тією самою орендою. Хоча, крім оренди, “Вебікс” провадив неабияку діяльність з конвертації грошових коштів. Принаймні, це простежується в кількох десятках судових ухвал.
Зрозуміло, про цей період життя мажор воліє не згадувати. Як і про нюанси роботи в Головному сервісному центрі МВС. Адже,
Чому цей кар’єрний зліт відбувся?
Логічних пояснень немає. Проте
P.S. “Наша версія” звернулась до народних депутатів України з проханням надати оцінки тому, що відбувається в аеропорту “Бориспіль” під проводом Криклія. Депутати різних фракцій були солідарні відносно необхідності проведення конкурсу та ліквідації монопольних “договорняків”
P.P.S. Автор статті поділяє думку про те, що запам’ятовувати прізвища нових міністрів не варто, адже вони — ненадовго.
Автор: Курт Варштайнер