УВАГА!!!
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до закінчення кампанії декларування для громадян, які зобов’язані задекларувати доходи, отримані впродовж 2018 року, та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, залишилось 17 календарних (10 робочих) днів!
Граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік – 02 травня 2019 року.
З початку року за результатами документальних перевірок
юридичних осіб до бюджету надійшло майже 100 млн гривень
«Сьогодні головним принципом контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», – зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Дмитро Мельник.
Так, протягом І кварталу 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 444 документальні перевірки юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 97,2 млн грн грошових зобов’язань, це на 88 млн грн більше ніж у січні – березні минулого року.
Також, при зниженні у І кварталі поточного року кількості проведених фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО, у порівнянні з відповідним періодом минулого року (101 проти 112), до бюджету надійшло фінансових санкцій в 1,8 рази більше (236 тис. грн проти 128 тис. гривень).
Отримуєте електронні довірчі послуги –
особиста присутність отримувача обов’язкова!
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та п. 7 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 ідентифікація заявника, який звернувся за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови його особистої присутності.
Отже, при отриманні електронних довірчих послуг особиста присутність співробітників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності з оригіналами документів, які передбачені п. 5.1. Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), є обов’язковою.
Звертаємо увагу, що у засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» реалізовано можливість повторного (дистанційного) формування кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа за електронним запитом на захищений носій особистого ключа (далі – Носій). Генерацію нового особистого ключа можливо здійснити на поточний Носій, з якого зчитано діючий особистий ключ.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифіката за електронним запитом засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» можливо переглянути у настанові користувача (пункт 6).
Актуальна версія засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» та настанова користувача доступна для завантаження за посиланням
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України на сторінці АЦСК ІДД ДФС за посиланням
Новостворена ФОП у декларації про доходи
вказує також інформацію про майновий стан
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням нагадала, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року)), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані ФОП в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації ФОП (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Отже, новостворена ФОП у квартальній податковій декларації, яка подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інформацію про майновий стан (рухоме та нерухоме майно).
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами.
Наслідки несвоєчасної та не у повному обсязі сплати ЄСВ
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертається до платників податків і вкотре нагадує про необхідність своєчасної та повної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), у тому числі погашення існуючої заборгованості.
Акцентуємо увагу роботодавців – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які використовують працю найманих осіб, та зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ за застрахованих осіб, а також ФОП; членів фермерського господарства; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і зобов’язані сплачувати ЄСВ за себе, на наступному:
1. Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб.
2. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню за терміном давності.
3. Законодавством передбачено відповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ – штрафні санкції та пеня.
4. Якщо платник ЄСВ має на кінець календарного місяця заборгованість, яка перевищує 10 гривень, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, а також не повідомив ДФС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
- звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання.
Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.
Поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. У цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств. Розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.
При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано у строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.
Важливо: щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ потрібно особисто звернутися до органів ДФС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформацію щодо заборгованості в «Електронному кабінеті», обравши в меню «Стан розрахунків з бюджетом».
Сплата гарантійних внесків:
податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено:
● постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;
● постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Нормами п. 187.1 ст. 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Оскільки кошти у вигляді гарантійних внесків у майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем.
Терміни подання податкової декларації з туристичного збору
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить, що базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
У Дніпрі ліквідовано межрегіональний конвертаційний центр з оборотом майже 560 млн гривень
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з слідчим управлінням Нацполіції в Дніпропетровській області припинили роботу міжрегіонального конвертаційного центру, через який було проконвертовано майже 560 млн гривень.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України було встановлено жителя Дніпра, який організував злочинну групу, що надавала підприємствам реального сектору економіки (у т.ч. державної та комунальної форм власності) Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва незаконні послуги з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку. Зокрема, встановлено, що учасниками злочинної групи за вказівкою організатора здійснено реєстрацію та придбання низки підконтрольних підприємств, на рахунки яких «клієнти» «конверту» перераховували грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги).
З розрахункових рахунків підконтрольних компаній фігуранти перераховували частину цих коштів на карткові рахунки фізичних осіб –підприємців, а потім – знімали готівкою. Іншу частину отриманих за безтоварними операціями коштів перераховували на рахунки СГД – реального сектору економіки, які займаються оптовою торгівлею тютюновими виробами, продуктами харчування та іншими товарами в якості оплати за нібито придбану продукцію. Останні продавали товари за готівку, яку не обліковували, а передавали організаторам конвертаційного центру, відображаючи при цьому в документах податкового обліку продаж вказаних товарів підконтрольним фігурантам СГД з метою формування податкового кредиту з ПДВ.
Отриману такими шляхами готівку фігуранти передавали замовникам незаконних послуг, за винятком «винагороди» у розмірі 10 – 13 % від суми конвертації. Таким чином, протягом 2018 – 2019 років через рахунки компаній, які входили до складу конвертцентру, було проконвертовано майже 560 млн гривень.
За результатами санкціонованих обшуків, проведених в офісних приміщеннях, за місцями зберігання фінансово-господарських документів та проживання фігурантів з незаконного обігу вилучено печатки, електронні ключі, банківські картки, чорнові записи та фінансово-господарські документи підконтрольних компаній, а також 108 тис. грн готівкою, комп’ютерну техніку, мобільні телефони тощо. При цьому, за однією з адрес виявлено склад тютюнової продукції без будь-яких документів, де вилучено та передано на відповідальне зберігання партію цигарок вартістю майже 1,3 млн гривень.
Окрім того, накладено арешт на 6,6 млн грн ліміту суми ПДВ на рахунках компаній – фігурантів в СЕА ПДВ та заблоковано 1,9 млн грн на 40 розрахункових рахунках підконтрольних компаній в 15 банківських установах.
Слідство триває.
Затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 12.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 за № 283/33254 (далі – Наказ № 80).
Наказом № 80 затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844) (далі – Порядок).
Наказ № 80 розроблено відповідно до частини п’ятої ст. 299 Митного кодексу України, з метою удосконалення чинної нормативно-правової бази, необхідної для переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній Казначейській службі України (далі – Казначейство) на ім’я ДФС.
Наказом № 80, зокрема, Порядок доповнено розділом IV «Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС».
Згідно з новим IV розділом Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС (далі – депозитний рахунок 3734 ДФС).
Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.
Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.
Після реєстрації в ДФС заява платника податків про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до підрозділу ДФС для підготовки висновку.
Висновок ДФС реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС, який ведеться підрозділом ДФС, за формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Підрозділ ДФС на підставі висновків формує в електронній формі реєстр ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів. Документи разом з висновком залишаються у підрозділі ДФС.
На реєстр ДФС накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб органу та кваліфікована електронна печатка органу із застосуванням захищених носіїв особистих ключів.
Підрозділ ДФС у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення коригує суму коштів, у межах якої можна здійснювати сплату платежів під час митного оформлення товарів (зменшуючи загальну суму на суму коштів, яка підлягає поверненню платнику податків), та зазначає реквізити висновку ДФС, на підставі якого таке коригування проведено.
Інформацію щодо повернення коштів платнику податків посадова особа підрозділу ДФС заносить до журналу реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС та до автоматизованої системи митного оформлення.
Порядок також доповнено новими додатками 4 та 5.
Наказ № 80 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.04.2019 № 28.
ФОП – «єдинник» четвертої групи не подав річну декларацію: наслідки
Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку четвертої групи – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на наступне.
Реєстрація ФОП платниками єдиного податку четвертої групи є безстроковою.
Підстави для анулювання такої реєстрації визначені п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не подано річну декларацію з єдиного податку відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, то це є підставою для виключення такого ФОП з Реєстру платників єдиного податку.
За нормами п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ ФОП – платники єдиного податку четвертої групи, які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов перебування на четвертій групі єдиного податку, зокрема не подали річну декларацію, зобов’язані:
► сплатити у поточному році єдиний податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 % річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку;
► з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому не забезпечено дотримання сукупності умов.
Аналогічні наслідки і для ФОП – платників єдиного податку четвертої групи при добровільній відмові від четвертої групи єдиного податку. Групу єдиного податку, до якої переходить такий ФОП, у цьому випадку можна обирати самостійно (п.п. 298.8.7 ПКУ п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Повторно ФОП може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
