Олександр Власов: Україна на вірному шляху до податкової цифровізації
Прозоре та ефективне оподаткування в еру діджіталізації та шляхи перетворення податкових адміністрацій на цифрові – саме ці питання стануть основними під час триденної конференції у рамках міжнародного податкового саміту з цифрової економіки у Лісабоні, ініційованого Внутрішньо-європейською організацією податкових адміністрацій (IOTA) та Міжамериканським центром податкових адміністрацій (CIAT).
Основна мета саміту - відпрацювати загальну стратегію бачення розвитку податкових систем в умовах цифрової економіки, визначити як податкові адміністрації світу мають переформатовуватися та як швидко це робити, враховуючи еволюцію комерційних відносин.
«Під час конференції представники податкових адміністрацій світу матють чудову можливість висловити свої думки та ініціативи щодо запровадження нових, сучасних та ефективних підходів до адміністрування податків. Звичайно, мова також піде про перспективи бачення майбутнього, які є можливості податкової цифровізації», – зазначив в.о. Голови ДФС Олександр Власов, який очолив делегацію ДФС.
Як відзначив очільник ДФС, за даними OECD впровадження електронних сервісів вже збільшило доходи державних бюджетів розвинутих країн на 3%. Враховуючи пріоритети ДФС щодо електронізації послуг, швидку реалізацію он-лайн сервісів для платників податків відповідно до їх потреб, Україна на вірному шляху до податкової цифровізації.
За словами представника Центру податкової політики та адміністрування OECD Грейс Перез-Наварро, служби, що працюють в старому форматі, витрачають на обробку даних, обсяг яких гігантський, чимало часу та фінансових ресурсів. Через це виникає необхідність повного перегляду структури податкових адміністрацій. Мова йде про ліквідацію неефективних підрозділів та заміна їх на «автоматику».
Марія Тереза Фабрегаз із Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу Єврокомісії вважає, що діючі нині підходи в адмініструванні не відповідають тим викликам, які ставить сучасний світ, правила гри не дають можливості розпізнавати можливі схеми ухилення.
Одним з кроків вирішення такої ситуації учасники саміту назвали важливість визначення критеріїв місця отримання прибутку, адже корпорації найчастіше не показують повний обсяг свого виробництва та податкову базу.
«Тому мова йде про імплементацію правил BEPS щодо недопущення розмивання податкової бази. Україна - на етапі запровадження мінімального стандарту плану BEPS», – підкреслив Олександр Власов.
В.о. Голови ДФС Олександр Власов зустрівся з МВФ
Реформування Державної фіскальної служби та орієнтація на електронізацію процесів буде продовжена. Про це в.о. Голови ДФС Олександр Власов повідомив заступника директора-керівника управління доходів Департаменту фіскальної політики МВФ Хуана Торо в ході візиту делегації служби на міжнародний податковий саміт в Лісабоні (Португалія) з цифрової економіки.
За його словами, запущені раніше процеси щодо автоматизації адміністрування та відшкодування ПДВ вже дали результат. ДФС оперативно опрацьовує заявки на повернення ПДВ - 90% підтверджується в ході камеральних перевірок протягом місяця, а бізнес - своєчасно поповнює свої обігові кошти. Крім того, завдяки електронній системі блокування ризикових накладних практично вдалося перекрити схеми маніпулювання з ПДВ.
Також до кінця року на 100% запрацює Електронний кабінет для юридичних осіб. Для фізичних осіб він працює в повному обсязі, тобто всі послуги, що надає ДФС можна отримувати в режимі он-лайн. Що стосується митного блоку, то служба вже розпочала виконання норм закону по «єдиному вікну», який вступив у силу в жовтні. Майже 90% декларацій подаються за таким принципом.
Як додав Олександр Власов, ДФС не стоїть на місці і з наступного року планує розпочати проект щодо впровадження електронного аудиту та електронної акцизної марки. У тестовому режимі вже працює електронний чек.
«Взятий службою курс на максимальну автоматизацію процесів взаємодії з платниками виконується. Впевнений, чим менше контакту з бізнесом, тим простіше і ефективніше відбувається контроль, знижуються корупційні ризики», - заявив очільник ДФС.
Хуан Торо, у свою чергу, завірив, що найближчим часом до служби буде відправлена експертна технічна група щодо відпрацювання всіх питань щодо реформування ДФС та надання рекомендацій з удосконалення процесів.
На Львівщині упереджено вивезення 16,8 кг бурштину
Бурштин, загальною вагою 16,8 кг, намагався вивезти громадянин України, який прямував у приватну поїздку з України до Республіки Польща через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС на особистому автомобілі, обравши смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор».
Під час здійснення митного контролю транспортного засобу з використанням технічних засобів митного контролю було виявлено 4 чорні пакунки, виготовлені з тканини, в яких знаходилися тверді предмети різної форми, коричневого кольору різних відтінків.
Прихований вантаж знаходився в конструктивних порожнинах за декоративними обшивками чотирьох дверей автомобіля. Доступ до вказаних предметів став можливий після демонтажу декоративних обшивок.
Відносно громадянина складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
ДФС працює над спрощенням формальностей у торгівлі товарами з ЄС ДФС активно працює над приєднанням України до Конвенції про єдиний режим транзиту та впровадженням нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), що сприятиме спрощенню переміщення товарів між країнами Європейського Союзу, Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (країнами - членами Конвенції про єдиний режим транзиту) та Україною. До того ж це значно прискорить проведення митних формальностей й забезпечить належний рівень якості митного контролю.
Відповідно до попередніх домовленостей під час зустрічей з представниками бізнесу фіскальною службою на офіційному веб-порталі ДФС розміщено «Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури Європейського Союзу / Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЄС/ЄАВТ)», якою передбачено загальне планування необхідних кроків для застосування NCTS в контексті приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту.
Дорожня карта визначає етапи та заходи, необхідні для повної імплементації правил спільного транзиту та підготовки України до роботи в єдиній системі транзиту та NCTS.
Зокрема, на наступний рік передбачено завершення розробки законопроекту щодо впровадження правил спільного режиму транзиту і процедур відповідно до положень Конвенції, підготовка проектів змін до національного законодавства, в тому числі проектів змін до Митного кодексу. Цей законопроект буде винесений на обговорення, доопрацювання та ухвалення Верховною Радою України.
Після завершення розробки всієї необхідної методичної та нормативної документації відбудеться комплексне оцінювання готовності національної транзитної системи до впровадження, за результатами якою України отримає запрошення до підписання Конвенції.
Дорожньою картою визначені заходи з закупівлі, встановлення, доопрацювання та підготовки до експлуатації програмного забезпечення, необхідного для функціонування NCTS.
Також під методичним керівництвом Мінфіну розробляється низка законопроектів щодо змін до національного законодавства, які відповідатимуть нормам Конвенцій, у тому числі проектів змін до Митного кодексу України, актів законодавства, нормативно-правових актів.
Здійснено аналіз довідників, які використовуються в інформаційних системах ЄС при роботі NCTS, щодо їх повного застосування або внесення змін до існуючих довідників інформаційної системи ДФС, опрацьовано та визначено можливі ризики у проекті NCTS.
Також вже проведений порівняльний аналіз існуючої інформаційної системи ДФС та NCTS щодо визначення обсягів та строків доопрацювання та здійснено аналіз діючої ІТ інфраструктури митного адміністрування (визначення всіх необхідних інтерфейсів) для забезпечення повноти функціональної системи в майбутньому.
Крім того, фахівці ДФС працюють над питанням ІТ рішення щодо забезпечення функціонування електронної системи обміну даними про товари, які переміщуються транзитом.
Постанова Верховного Суду України не привід для власників автомобілів з європейською реєстрацією не виконувати вимоги митного законодавства
Верховним Судом України 01.10.2018 в справі № 689/1980/16-а винесене рішення, яким залишено без змін постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14.12.2016 про закриття провадження в адміністративній справі, заведеній Хмельницькою митницею ДФС за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України «Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем».
Своїм рішенням Верховний Суд України констатував відсутність підстав для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. А саме за користування автомобілем, ввезеним у митному режимі "транзит" та митне оформлення якого не завершене.
Вказана постанова Верховного Суду України стосується одного конкретного факту притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 469 МК України.
Ніяким чином це рішення не може бути підставою для звільнення від відповідальності інших осіб за порушення строків транзитного ввезення транспортних засобів, передбаченої статтею 470 МК України «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата».
Крім того, у разі встановлення факту використання автомобіля, ввезеного в режимі «транзит», є всі підстави для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та складання протоколу про порушення митних правил.
Так, санкцією статті 485 МК України за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, передбачено накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Тобто постанова Верховного Суду України не звільняє власників автомобілів з європейськими реєстраційними номерами від обов’язку дотримуватись вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів особистого користування в режимах «транзит» та «тимчасове ввезення». У разі встановлення фактів недотримання цих вимог органи доходів та зборів, уповноважені на розгляд питання щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення строків транзитних перевезень (ст. 470 МК України), перевищення строку тимчасового ввезення (ст. 481 МК України) та використання товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги (ст. 485 МК України).
ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму майже 5 млн євро та 1,2 млн дол. США
Державною фіскальною службою України прийнято 59 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму майже 5 млн євро та 1,2 млн дол. США.
З них по 37 заявам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,1 млн євро та 712,5 тис дол. США, Харківською митницею ДФС - 1,6 млн євро та Хмельницькою митницею ДФС - 1,3 млн євро та 185,5 тис. дол. США (у валюті контракту).
Здійснено 55 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 176 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання.
Загалом станом на 16 жовтня 2018 року платниками до митниць ДФС подано 140 заяв про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 136 заяв, з яких по 47 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
Відкликано платниками 30 заяв, адже прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться ще 4 заяви.
Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.
Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.
Кількість скарг на ДФС, яка надходять від бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена, скоротилася в 3,5 раза
Протягом останнього часу кількість скарг від платників податків, які надходять на адресу Ради бізнес-омбудсмена в Україні щодо неправомірних дій ДФС, значно скоротилася. Про це заявив бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета під час зустрічі з представниками ДФС.
За його словами, за ІІІ квартал цього року до Офісу Ради бізнес-омбудсмена надійшло 157 скарг від представників бізнесу, що в 3,5 раза менше, ніж за ІV квартал 2017 року.
Основною причиною такого різкого зменшення скарг є врегулювання ситуації з блокуванням податкових накладних. Оскільки ця проблема практично вирішена, то бізнес вже не звертається з цими питаннями. Крім того, скоротилася на 17% і кількість скарг з податкових перевірок.
У свою чергу в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов відзначив готовність фіскальної служби до співпраці з представниками Ради щодо вирішення проблемних питань платників податків.
«Ми приділяємо значну увагу співпраці з Радою бізнес-омбудсмена, яка розпочалася ще з 2015 року. З цього часу і по сьогодні ДФС забезпечено виконання 95% рекомендацій Ради. Я вважаю, що це дуже непогана динаміка на сьогодні», – підкреслив Євген Бамбізов.
За його словами, під час зустрічей представників ДФС та Ради бізнес-омбудсмена порушувались питання, що виникали у роботі суб’єктів господарювання, зокрема, щодо відшкодування ПДВ, електронного адміністрування (СЕА ПДВ), роботи системи СМКОР тощо.
«Ми здійснюємо системний автоматичний контроль та моніторинг за виконанням запитів, які надходять до ДФС від бізнес-омбудсмена. Також всі підрозділи ДФС на місцях, територіальні підрозділи орієнтовані на те, щоб надавати максимальну допомогу та сприяння у вирішенні питань, які порушуються Радою бізнес-омбудсмена», – зазначив Євген Бамбізов.
Позитивні результати співпраці відзначив і Альгірдас Шемета. За його словами, ДФС дійсно добре виконує рекомендації Ради бізнес-омбудсмена. За підсумками ІІІ кварталу цього року фіскальна служба на 3% випереджає інші відомства щодо виконання рекомендацій.
Під час сьогоднішньої зустрічі представники ДФС та Ради бізнес-омбудсмена розглянули питання щодо апеляційного оскарження судових рішень. Так, Євген Бамбізов запропонував, щоб усі апеляції, які супроводжуються бізнес-омбудсменом, розглядалися в ДФС колегіально та, за бажанням оскаржувача, за безпосередньої участі представників омбудсмена.
Щодо зменшення скарг на податкові перевірки в.о. заступника Голови ДФС відзначив, що на сьогодні в ДФС до перевірок відбираються тільки ризикові підприємства і ця система постійно вдосконалюється. Крім того, працівники служби працюють над підвищенням ефективності проведення перевірок разом зі скороченням їх кількості.
Для оперативної комунікації та фахового розгляду звернень, які надходять до Ради бізнес-омбудсмена, було вирішено сформувати робочу групу для вирішення системних питань.
Столичними митниками виявлено 4 кг кокаїну у валізі з подвійним дном
У ході спільних заходів співробітниками Київської міської митниці ДФС та Служби безпеки України було виявлено та запротокольовано спробу 24-річного латиноамериканця ввезти в Україну 4 кг кокаїну.
Іноземець прибув в Україну через аеропорт «Київ» (Жуляни) авіарейсом з Дубаї. Його валіза не прибула одразу. На багаж, який відстав від нього в ході перельоту, пасажир заповнив декларацію, вказавши про особисті речі, і зазначив відсутність заборонених чи обмежених до переміщення товарів.
Під час проведення митного контролю вмісту багажу, що прибув наступним рейсом з Дубаї, на рентген апараті митники виявили наявність сторонніх вкладень у стінках валізи.
Вже при ретельному огляді, крім особистого одягу та взуття, у валізі виявлено наявність подвійного дна. Після демонтажу, за внутрішньою пластиковою пластиною, що імітувала стінки валізи, митники виявили фольгований пакет з порошком білого кольору. Проведений експрес-аналіз дав позитивний результат на наявність кокаїну.
По даному факту у відношенні іноземця Київською міською митницею ДФС складено протокол за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 483 Митного кодексу України. Виявлені наркотики митники передали СБУ, яка і затримала цього іноземного громадянина для порушення кримінальної справи.
E-Receipt: тестування встановило випадки невідповідності виданих споживачам чеків електронним копіям, переданим до ДФС
Місяць тому ДФС було впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, яка викликала великий інтерес з боку платників податків та громадян.
Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Вже встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів.
Переваги нового сервісу вже очевидні. Так, аналізуючи дані чеків РРО, виробники касової техніки можуть оцінити роботу центрів сервісного обслуговування, що обслуговують моделі, ними випущені.
Крім цього, перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
Просимо споживачів у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням:
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.
Одеською митницею ДФС припинено спробу незаконного переміщення майже 56 тисяч доларів США
Громадянин України, який прибув до Одеського аеропорту рейсом «Стамбул – Одеса», намагався незаконно перемістити 55 900 доларів США.
Для проходження митного контролю він обрав так званий «зелений коридор», декларуючи діями про відсутність у нього товарів, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, та на переміщення яких встановлено заборони або обмеження.
Після перетину білої лінії, що означає закінчення «зеленого» коридору, на запитання митника стосовно наявності валюти громадянин повідомив, що переміщує 6 тисяч доларів США.
Проте, як з’ясувалося, загальна сума готівкової іноземної валюти становила 67 тис доларів США. Згідно з діючим законодавством фізична особа має право вивозити з України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 тисяч євро, а надлишок потребує письмового декларування.
У даному випадку встановлені законодавством обмеження були перевищені на 55 900 доларів США.
За фактом незаконного переміщення валюти складено протокол про порушення митних правил за ознаками статті 471 Митного кодексу України. Надлишок валюти вилучено.
Його подальшу долю вирішить суд.
Олександр Власов: Всі новації та розробки ДФС здійснює для бізнесу, тому дуже важливий зворотній зв’язок
У Державній фіскальній службі України продовжується курс на відкритість та конструктивний діалог з бізнесом, адже лише в такій співпраці можна знайти оптимальні рішення для спірних питань та уникнути неоднозначного розуміння законодавчих норм. Відшкодування податку на додану вартість, робота Електронного кабінету платника податків та застосування механізму «єдиного вікна» – ці та інші питання стали темами чергової зустрічі представників ДФС з членами Американської торговельної палати в Україні.
«Голос бізнесу, думка компаній важливі для нас, адже ми будуємо відкриту, прогресивну службу, швидку, ефективну, з розумними та простими рішеннями митницю, автоматизовану та європейського типу – податкову та непомітну для «білого» бізнесу – податкову міліцію», – підкреслив в.о. Голови ДФС Олександр Власов, відзначаючи важливість для фіскальної служби співпраці з бізнесом. Адже всі новації, розробки та удосконалення ДФС здійснює для полегшення ведення бізнесу в Україні, для залучення інвестицій, спрощення податкових та митних процедур для платників податків, а тому дуже важливим є зворотній зв’язок з підприємництвом та його підтримка фіскальної служби в цих кроках.
Одним з питань, над ефективним вирішенням якого працювали і бізнес, і ДФС, стало врегулювання відшкодування податку на додану вартість. Так, завдяки електронному реєстру на сьогодні практично відсутні скарги на несвоєчасне повернення ПДВ, що підтверджують самі платники податків. Крім того, уникнути маніпуляцій з цим податком дозволяє і система СМКОР, яка блокує ризикові податкові накладні, що не дає можливості махінаторам формувати фіктивний податковий кредит, а отже і подавати неправомірні заявки на повернення ПДВ.
За словами в.о. заступника Голови ДФС Євгена Бамбізова, на сьогодні в середньому місячна сума заявленого до відшкодування платникам податків ПДВ зросла з 10-11 млрд грн. до 13,5 млрд грн.
«Ріст заявок на відшкодування досить суттєвий. Але всі підприємства отримують відшкодування протягом законодавчо встановлених термінів. Це місяць на камеральну перевірку, місяць на документальну перевірку. Тобто на сьогодні ДФС діє виключно в межах Кодексу і в межах тих строків, що обумовлюються Податковим кодексом України», – підкреслив Євген Бамбізов.
Він також відзначив, що на сьогодні зросла кількість транзакцій, які проводять підприємства з контрагентами. Так, наприклад, кількість контрагентів по основним трейдерам збільшилася на 30-50% і сягає від 500 до кількох тисяч протягом місяця. Враховуючи велику кількість нових контрагентів ДФС змушена в окремих випадках здійснювати документальні перевірки, однак все проводиться у рамках законодавства і підприємства не отримують відшкодування поза меж тих строків, які встановлені Податковим кодексом.
Значним досягненням у митному напрямі представники і ДФС, і бізнесу назвали впровадження механізму «Єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, на сьогодні майже 90% митних декларацій оформлюються за цим принципом.
Водночас представники бізнесу наголошували на певній нескоординованості дій суміжних служб, які разом з митниками здійснюють контроль на кордоні. У свою чергу представники ДФС заявили, що всі проблеми, які виникають у бізнесу із впровадженням цієї системи оперативно вирішуються в межах компетенції служби.
Важливою темою обговорення між представниками ДФС та бізнесу стало і застосування електронних сервісів. Так, за словами очільника ДФС у відомстві на сьогодні цьому питанню приділяють велику увагу.
«Приємно відзначити, що Україна увійшла в ТОП-10 країн, які використовують електронні кабінети платників. До цього переліку також входять США, Великобританія, Нідерланди, Мексика. Нашим Електронним кабінетом користуються платники з 80 країн світу», – розповів Олександр Власов.
Електронний кабінет платника досить зручний, оскільки в ньому сконцентровані послуги для фізичних та юридичних осіб. Фізособи мають вже 100-відсоткову електронізацію послуг, для юридичних осіб це буде зроблено вже до кінця цього року.
Враховуючи те, що ДФС постійно працює над удосконаленням роботи Електронного кабінету, представники АТП запропонували свою допомогу у цьому питанні, зокрема, удосконаленні інтерфейсу цього сервісу.
Ефективність сервісної складової служби залежить і від можливості живого спілкування з платниками податків. Так, представники АТП відзначили готовність фіскальної служби до діалогу.
«Ми зацікавлені в співпраці з бізнес-спільнотою та громадськістю, оперативному вирішенні спірних питань, які виникають в процесі зовнішньоекономічної діяльності. Тому вирішили підвищити комунікацію та надати можливість швидко повідомляти про проблемні ситуації, які виникають під час митного оформлення товарів. Для цього в ДФС будуть визначені за напрямами посадові особи, контакти яких будуть розміщені на веб-порталі ДФС», – розповів в.о. заступника Голови ДФС Віктор Кривіцький.
Учасники зустрічі також розглянули питання приєднання України до транзитної системи NCTS, на що давно очікує і бізнес, і держава, однак відповідний законопроект знаходять ще на розгляді. Крім того, у порядку денному ДФС - впровадження електронного аудиту, який надасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до проведення перевірки тощо.
Враховуючи важливість прямої комунікації бізнесу з ДФС учасники зустрічі домовилися про низку наступних зустрічей за секторальним розподілом для більш д
ДФС: До планових перевірок відбираються тільки платники, які мають ризики щодо несплати податків
ДФС підтримує курс Уряду щодо уникнення необґрунтованих перевірок, зменшення тиску на бізнес та стимулювання розвитку підприємництва шляхом впровадження прозорої ризикоорієнтованої системи контролю. Так, працівники фіскальної служби працюють над запровадженням електронного аудиту, який планується запустити у повному обсязі до 2020 року.
«Електронний аудит дасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки, значно прискорить та спростить процедури аналізу даних, суттєво зменшить витрати робочого часу на проведення перевірки як посадових осіб, так і платників податків. І як наслідок ми отримаємо ефективний аудит через зменшення людського втручання у відбір ризиків для перевірки та поглибленого дослідження», - повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
Із запровадженням Е-аудиту отримання від платника податків первинних документів у паперовому вигляді буде необхідним лише по відібраних ризиках з метою перевірки можливих махінацій.
«ДФС вже використовує ризикоорієнтовану систему відбору до планових перевірок. Перевіряються лише суб’єкти господарювання, які мають ризики щодо несплати податків та зборів. І чим менші ці ризики у платників – тим рідшими будуть візити податківців», - зазначив в.о. Голови Олександр Власов.
ДФС також у рамках Податкового кодексу України та відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності» оприлюднює всю інформацію, яка стосується перевірок суб’єктів господарювання.
На сьогодні платники мають можливість самостійно оцінювати ризиковість ведення власної діяльності та ймовірність потрапляння до заходів планового аудиту. Так, порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та критерії ризиків від провадження діяльності суб’єктів господарювання, є відкритою інформацією. А річні плани-графіки документальних планових перевірок оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (
«Система ризиків постійно вдосконалюється, а ризики - переглядаються. Тому саме у плановому контролі ми продовжуємо курс на зниження тиску на бізнес. З початку поточного року порівняно з минулим кількість зустрічних звірок зменшалась на 46 відсотків, тобто майже уполовину», - зазначив Олександр Власов.
Завдяки уточненню ризиків несплати податків донарахування за наслідками перевірок збільшилися на 44% – з 20,5 млрд грн за січень-вересень 2017 року до 29,6 млрд грн за січень-вересень поточного року. Зокрема, за наслідками планових перевірок донараховані суми зросли на 82%: з 8,6 млрд грн до 15,6 млрд гривень.
Також очільник ДФС підкреслив, що акцент у контрольно-перевірочній роботі робиться на великий бізнес. За 9 місяців поточного року перевірялося 46% суб’єктів великого підприємництва, 4,6% середнього та тільки 1% малого підприємництва.
Змінено порядок реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій
З 01 жовтня набрав чинності
Новації передбачають спрощення процедури реєстрації та застосування РРО. Так, платник матиме можливість здійснювати реєстрацію РРО на підставі однієї заяви (за спрощеною формою) без додатків, яка може бути подана до контролюючого органу у паперовій або електронній формі. Обмін електронними документами між виробником, центром сервісного обслуговування, суб’єктом господарювання та ДФС здійснюватиметься засобами інформаційної системи фіскальної служби.
Для впровадження таких спрощень ДФС буде створено та здійснено супровід двох нових реєстрів - Реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.
Зміни, внесені наказом, набувають чинності у два етапи.
Так, з 1 жовтня:
- здійснюється за спрощеним порядком ведення книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО)/журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Суб’єкту господарювання вже не потрібно підклеювати щоденні фіскальні звітні чеки (z-звіти) та вести облік ремонтів;
- щоденні фіскальні звітні чеки (щоденні z-звіти) зберігатимуться в електронній формі;
- реєстрація, застосування (зберігання) книги ОРО на РРО, розрахункової книжки (РК) здійснюватиметься за бажанням суб’єкта господарювання у разі прийняття ним рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється ним до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії;
- перереєстрація РРО/книг ОРО у разі зміни даних щодо суб’єктів господарювання, які зазначаються у реєстраційному посвідченні/книзі ОРО та пов’язані з перейменуванням районів у містах, вулиць тощо, здійснюватиметься на підставі заяви без додатків;
- суб’єктам господарювання та їх представникам, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, забороняється здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії.
Решта змін, передбачених наказом, набуває чинності після набрання чинності наказу про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО. У ньому, зокрема, мова йде про:
- реєстрацію РРО, книги ОРО на підставі однієї заяви про реєстрацію РРО без додатків, у т.ч. поданої в електронній формі;
- обмін документами між ДФС та ЦСО у вигляді електронних повідомлень щодо резервування фіскального номера РРО, опломбування РРО, укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, а також акта введення в експлуатацію РРО;
- надання права підпису реєстраційної заяви, заяви про реєстрацію книги ОРО та журналу про використання РРО отримання реєстраційних документів представнику суб’єкта господарювання;
- оновлені спрощені форми документів, які передбачені Змінами.
Волинські митники завдяки скануючій системі попередили спробу протиправного ввезення в Україну партії мобільних телефонів
Мобільні телефони у кількості 3468 штук різних модифікацій у заводському пакуванні торгівельних марок XIAOMI, APPLE, MOTOROLA, SONYERICSSON затримали працівники управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці ДФС на посту «Ягодин».
Вантажний фургон з товаром, задекларованим як дитячі іграшки, тканина, штори, декоративні вази, білизна, ковдра, посуд тощо в’їжджав «червоним коридором» з Польщі. У товаросупровідних документах країною-відправником значився Китай, а вартість товару була оцінена в 83160 дол. США.
Але під час повного митного огляду у фургоні виявили три дерев’яних піддони, загорнутих у поліетиленову та металеву сітку. В них знаходилися 166 картонних коробок із вмістом, що різнився від задекларованого. Виявити невідповідність між описом вантажу та його реальним наповненням допомогла скануюча система.
Справжню вартість цього товару та суму митних платежів, які б мав сплатити його імпортер, буде встановлено додатково у ході цінової експертизи. Наразі товар вилучено на склад митниці до остаточного рішення суду у цій справі.
Посадовими особами складено протокол про порушення митних правил за ст. 483 МКУ. За дії, спрямовані на приховування від митного контролю товару шляхом подання документів, які містять неправдиві відомості про нього, загрожує відповідальність у вигляді штрафу розміром 100 відсотків вартості предметів правопорушення та конфіскація самого товару.
Львівські митники виявили у поштовому відправленні 8 злитків золота вартістю 1,8 млн гривень, приховані у фарбі
Працівниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС спільно з працівниками СБУ у Львівській області у зоні митного контролю митного поста “Львів-Поштовий” під час догляду міжнародного поштового відправлення виявлено 8 злитків золота.
Відправлення направлялося з Великобританії на адресу громадянки України. Вісім злитків банківського металу жовтого кольору з пробірними клеймами 999.9 були знайдені серед задекларованих речей в ємності з фарбою. Загальна вага брутто виявленого товару складає 1,64 кг орієнтовною вартістю 1,8 млн гривень.
За даним фактом вживаються заходи щодо документування порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого за ст. 483 Митного кодексу України.
Олександр Власов: Новий механізм «єдиного вікна» спростить митні процедури для бізнесу
З 4 жовтня 2018 року набув чинності Закон України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.
У рамках закону ДФС буде створено єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», який спростить подачу дозвільних документів під час митного оформлення.
«Державні органи подаватимуть дозвільні документи в електронному вигляді на новостворений веб-портал, що дасть право митниці пропускати товари через митний кордон України без додаткових контрольних процедур і забезпечить скорочення часу на проходження контролю», – зазначив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
За його словами, суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібно буде подавати митниці паперові примірники дозвільних документів, а отже не буде необхідності платникам проставляти на цих документах відповідні штампи контролюючих органів, на що витрачається досить багато часу.
Відповідно до закону також скорочується кількість контрольних органів на кордоні та кількість дозвільних документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення товарів.
«Працівники митниць перевірятимуть дозвільні документи, які раніше перевірялися посадовими особами Державної екологічної інспекції, а контролювати рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів і вантажів отримали повноваження співробітники прикордонної служби», – розповів Олександр Власов.
Водночас скасовуються санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів під час їх переміщення через митний кордон України, а під час вивезення товарів за межі митної території України державні види контролю взагалі проводитися не будуть.
Для реалізації всіх нововведень ДФС надано 6-місячний строк. Саме за цей період необхідно:
- затвердити нормативно-технічний документ – набір гармонізованих відомостей для надання через єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;
- підготувати перелік відомостей, що подаються до «Єдиного вікна» органами державної влади, та визначити зміст та формат цих даних.
Перші кроки для запровадження «єдиного вікна» були зроблені Урядом, Мінфіном та ДФС ще у серпні 2016 року. Власними силами ДФС розроблено і введено в дію програмно-інформаційний комплекс, що забезпечив обмін інформацією між митницею, підприємствами та державними органами, які здійснюють ветеринарно-санітарний, санітарно-епідеміологічний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль.
На сьогодні частка вантажів, що підлягає видам державного контролю і оформлюється за принципом «єдиного вікна», складає 89% від загальної кількості митних оформлень.
У рамках нового закону ДФС вже розпочато роботу щодо доопрацювання програмного забезпечення, яке використовується митницями під час митного оформлення, у частині:
- перегляду видів державного контролю, яким підлягають товари;
- формування повідомлень для інспектора митниці про необхідність перевірки документів, які раніше перевірялися посадовими особами Держекоінспекції.
Крім того, за словами очільника ДФС, у найближчих планах передбачено проведення зустрічі з Мінприроди, Держекоінспекцією з метою обміну досвідом щодо контролю митниками пестицидів і агрохімікатів, відходів, ГМО, водних біоресурсів, зразків видів дикої фауни і флори, що є об’єктами регулювання Конвенції CITES, а також організація навчальних семінарів для митниць з цих питань.
ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ, ОТРИМАНОГО НЕРЕЗИДЕНТОМ ВІД ПРОДАЖУ УСПАДКОВАНОГО НЕРУХОМОГО МАЙНА
Порядок оподаткування ПДФО операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна регламентовано ст. 172 ПКУ Тому дохід від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 %).
Слід врахувати, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане платником у спадщину.
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою - нерезидентом від продажу (обміну) не частіше одного разу на рік об'єктів нерухомого майна, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, отриманої ним у спадщину незалежно від терміну його перебування у власності, не оподатковується.
ЩОДО ВИТРАТ ПО НАРАХУВАВННЮ РОЯЛТІ
Державна фіскальна служба України листом від 12.10.2018 № 31825/7/99-99-15-02-02-17 «Щодо витрат по нарахуванню роялті» надала роз’яснення з питань коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств у разі нарахуванням роялті, якщо таке нарахування здійснюється на користь інститутів спільного інвестування, надіслане Міністерством фінансів України листом від 11.10.2018 № 11210-09-5/26481.
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 11.10.2018 р. N 11210-09-5/26481
Державній фіскальній службі України
|
Щодо витрат по нарахуванню роялті
Міністерство фінансів України розглянуло листи Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 N 2759/4/99-99-13-02-03-13 та від 27.09.2018 N 2803/4/99-99-13-02-03-13 щодо висловлення позиції стосовно питання збільшення фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств на суму нарахування роялті у повному обсязі, у разі якщо таке нарахування здійснюється на користь інститутів спільного інвестування, і повідомляє.
Відповідно до підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь юридичної особи, яка відповідно до Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 136.1 статті 136 Кодексу.
Положення статті 136 Кодексу визначають базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств, яка становить 18 відсотків.
Водночас знижена ставка податку на прибуток підприємств у розмірі нуль відсотків передбачається Кодексом для тимчасового застосування на період до 31 грудня 2021 року для платників податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць заробітної плати є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, і які відповідають визначеним критеріям (пункту 44 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Щодо звільнення від сплати податку на прибуток підприємств слід зазначити, що відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктом 133.4 та 133.5 цієї статті.
Так, пунктом 133.4 статті 133 Кодексу визначена категорія неприбуткових підприємств, установ та організацій, які для набуття статусу неплатників податку на прибуток підприємств повинні дотримуватися умов, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, зокрема одночасно відповідати певним визначеним підпунктом 133.4.1 вимогам. Однією з таких умов є перебування неприбуткової організації в Реєстрі неприбуткових установ та організацій. Тож, перебування платників в цьому Реєстрі надає можливість отримання статусу неприбутковості, що фактично звільняє від сплати податку на прибуток підприємств.
До того ж відповідно до пункту 133.5 статті 133 Кодексу не є платниками податку на прибуток підприємств суб'єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та які відповідно до підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Кодексу звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Крім того, положеннями Кодексу звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, залежно від певних умов здійснення ними господарської діяльності та умов щодо чисельності працівників і витрат на плату праці (пункт 142.1 статті 142 Кодексу), а також прибуток Чорнобильської АЕС за певних умов використання фінансування (пункт 142.2 статті 142 Кодексу) і прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації певних заходів (пункт 142.2 статті 142 Кодексу).
Разом з цим перехідними положеннями Кодексу передбачено тимчасове звільнення від оподаткування прибутку (доходу) японських суб'єктів з реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації" на період реалізації цього проекту (пункт 38 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу) та прибутку підприємств - суб'єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", на період до 01 січня 2025 року (пункт 41 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Необхідно зауважити, що підпунктом 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу передбачено випадки коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи - платника податку на прибуток підприємств, яка:
- застосовує іншу ніж базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств;
- звільнена від обов'язку сплати податку або
- прибуток якої звільняється від оподаткування.
Підпунктом 14.1.86 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що інститути спільного інвестування - це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів визначаються Законом України від 05.07.2012 N 5080-VI "Про інститути спільного інвестування" (далі - Закон N 5080).
Відповідно до підпункту 10 частини 1 статті 1 Закону N 5080 інститут спільного інвестування - це корпоративний або пайовий фонд.
Корпоративний фонд - це юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина 1 статті 8 Закон N 5080).
Діяльність інститутів спільного інвестування - це діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування (підпункту 5 частини 1 статті 1 Закон N 5080).
Коштами спільного інвестування є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду кошти, та у випадках, передбачених Законом N 5080, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (підпункту 13 частини 1 статті 1 Закону N 5080).
Активами інституту спільного інвестування є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (підпункту 1 частини 1 статті 1 Закону N 5080).
Майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об'єкта права інтелектуальної власності (частина 1 статті 424 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтв або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки та товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Кодексу визначено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування, які полягають в тому, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотків за позиками, орендних (лізингових) платежів, роялті тощо).
Разом з цим слід зазначити, що інститути спільного інвестування є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому Кодексом передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників інституту спільного інвестування, або доходів, нарахованих за активами інституту спільного інвестування, та доходів, отриманих від діяльності інституту спільного інвестування, зокрема у вигляді роялті, а не звільнення інституту спільного інвестування як платника податку на прибуток підприємств.
Таким чином, у разі нарахування юридичною особою - платником податку на прибуток підприємств витрат по роялті на користь інституту спільного інвестування у такого платника податку відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.
Слід зауважити, що метою запровадження в Кодексі положення підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу було встановлення запобіжника щодо уникнення випадків заниження об'єкта оподаткування платниками податку на прибуток підприємств при здійсненні операцій по використанню об'єктів прав інтелектуальної власності з особами, які фактично не сплачують податок до бюджету.
Ураховуючи вищезазначене та виявлені факти нівелювання встановленого запобіжника, що призводить до дисбалансу в системі оподаткування податком на прибуток підприємств, Міністерство фінансів України просить в строк до 26 жовтня 2018 року надати пропозиції щодо законодавчих змін до підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, які б унеможливлювали заниження платником податку об'єкта оподаткування через неоподаткування доходів у вигляді роялті в одержувачів - платників податку на прибуток підприємств за базовою (основною) ставкою податку.
В. о. Міністра
| Ю. Гелетій
|
ОПОДАТКУВАННЯ СПАДЩИНИ, ОТРИМАНОЇ ВІД РЕЗИДЕНТА НЕРЕЗИДЕНТОМ
Відповідно до норм Податкового кодексу України статус резидента України є вирішальним для порядку оподаткування доходів, отриманих фізичною особою у спадщину як на території України, так і за її межами.
Поняття «резидент» та умови набуття фізичною особою статусу резидента України визначено пп. 14.1.21З ст. 14 ПКУ.
Резидентами вважаються, зокрема, особи, які мають місце проживання в Україні.
Нерезиденти - це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ст. 14 ПКУ). Тобто фізична особа, яка не відповідає умовам, визначеним у пп. «в» пп. 14.1.21З ПКУ не є резидентом України.
Згідно з пп. 174.2.З п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО, визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 %).
Крім того, дохід у вигляді вартості успадкованого майна є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.
При цьому спадкоємець-нерезидент зобов'язаний сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
В рамках право просвітницького проекту «Я маю право!» Полтавська митниця ДФС інформує про право кожного громадянина на звернення та доступ до публічної інформації
З метою підвищення обізнаності громадян та суб’єктів господарювання щодо своїх прав в рамках проекту «Я маю право!» Полтавська митниця ДФС повідомляє, що законодавче врегулювання права на доступ до публічної інформації та права на звернення громадян базується передусім на відповідних конституційних засадах. Чинна Конституція України містить низку норм щодо забезпечення відкритості органів державної влади та права громадян на доступ до інформації про їх діяльність.
Так, ст.3 Конституції України визначено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване ст.34 Конституції України. Право на звернення до органів державної влади надається громадянам України ст.40 Конституції України, відповідно до якої усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Також, кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, звернень надісланих з використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення), усних звернень викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.
Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».
У зверненні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації.
Якщо для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, то строк розгляду звернень громадян за рішенням керівництва органу ДФС на підставі пропозиції головного виконавця може бути, як виняток, продовжено з повідомленням про це осіб, які подали звернення. Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про митний тариф України» із змінами та доповненнями, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі – ОПІ) та визначальних для класифікації характеристик товару.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейськго Союзу та затверджені наказом Державої фікальної служби України від 09 червня 2015 року № 401
Згідно з Правилом 1 ОПІ, назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводится виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.
Відповідно до правил 6 ОПІ для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях повинна здійснюватись відповідно до найменувань останніх, а також приміток, які їх стосуються з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених Правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього Правила також можуть застосовуватись відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно звертати увагу на визначення кодів товарів згідно УКТ ЗЕД для уникнення ситуацій щодо неправильної класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.
Платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 86,7 мільярдів гривень
Протягом січня - жовтня 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 75 млрд 675,9 млн грн, що на 15 млрд 939,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж десяти місяців поточного року спрямовано 56 млрд 57,9 млн грн, що на 12 млрд 815,2 млн грн (або на 29,6%) більше надходжень січня - жовтня 2017 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за відповідний період забезпечено 19 млрд 618,0 млн гривень. Це на 3 млрд 124,2 млн грн (або на 18,9%) більше фактичних надходжень 10-ти місяців минулого року. Надходження у місцеві бюджети м.Дніпра складають більше 45% надходжень по області. З початку року місцева казна обласного центру отримала від суб’єктів господарювання та громадян 8 млрд 833,2 млн гривень. При цьому, бюджети міста Дніпра отримали майже на 400 млн грн. більше запланованого.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з січня по жовтень 2018 року зібрано 11 млрд 28,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 951,5 млн грн (або на 21,5%).
Оновлено Державний реєстр РРО
ДФС України наказом від 22 жовтня 2018 року № 688 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Оновлений Реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 165 моделей (раніше було 167).
Слід зазначити, що окремо наведено перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Довідково: таких РРО у переліку 7 (у попередньому переліку було 5).
Крім того, звертаємо увагу, що втратив чинність наказ ДФС України від 06 червня 2018 року № 362.
Оновлений Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
Затверджено порядок надання довідки про відсутність заборгованості
Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80.
Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 07.11.2018.
Викрито махінації на ремонті доріг на суму 18,02 млн гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з регіональною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, протягом 2017 року одне з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра на замовлення державного підприємства виконувало поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення.
Проведеним дослідженням встановлено, що посадові особи зазначеного товариства з метою легалізації (відмивання) коштів здійснили безтоварні фінансові операції з низкою підприємств, діяльність яких має наявні ознаки "фіктивності" та характеризується невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів. Крім того, до офіційних документів податкової звітності свідомо були внесені неправдиві відомості щодо фінансово-господарської діяльності.
Загальна сума можливої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, склала 18,02 млн. гривень.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Мешканці Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 1,2 млрд грн військового збору
За дев’ять місяців поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 1 млрд 224,5 млн грн, що на 251,1 млн. грн., або на 25,8% більше надходжень січня – вересня 2017 року.
Нагадуємо, що платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків; податкові агенти (для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні).
Відтак, відповідно до норм Податкового кодексу України оподатковується заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Військовий збір також стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри. Оподаткуванню підлягають теж доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Інформація для клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів
З метою гармонізації законодавства України з Європейським союзом, враховуючи вимоги Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року Про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС, Верховною Радою України 05.10.2017 прийнято Закон України № 2155 «Про електронні довірчі послуги», основні положення якого набирають чинності 07.11.2018.
У свою чергу Акредитований центр сертифікації ключів ІДД ДФС(АЦСК ІДД ДФС), як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, з 07 листопада 2018 року почне формувати усім своїм клієнтам виключно кваліфіковані сертифікати. Варто зазначити, що такі сертифікати як і раніше будуть використовуватись користувачами електронних довірчих послуг для подання електронної звітності, організації електронного документообігу, отримання адміністративних послуг в електронному вигляді тощо.
Разом з цим, посилені сертифікати відкритих ключів, що були сформовані до 07.11.2018 будуть і надалі обслуговуватись АЦСК ІДД ДФС до закінчення їх строку чинності.
Додатково: найближчим часом на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Отже, заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах» сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування.
Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.
Звертаємо увагу, що нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме:
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника;
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів);
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
► відсутність права на оплату листків непрацездатності
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.
З урахуванням вищевикладеного, виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.
Затверджено Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті
Наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року № 671 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1036/32488) (далі – Наказ № 671 затверджено Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті, (далі – Прорядок).
Порядок розроблено відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, частини другої ст. 246 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» та Порядку митного оформлення військової техніки, у тому числі військових транспортних засобів, які перетинають митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 63 з метою визначення порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються ними.
Наказом № 671 визначено такими, що втрачають чинність, накази Державної митної служби України:
■ від 06 квітня 2004 року № 240 «Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 року за № 522/9121 (із змінами);
■ від 18 лютого 2006 року № 137 «Про затвердження Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 березня 2006 року за № 217/12091.
Відповідно до Наказу № 671 ДФС України доопрацює відповідні програмні модулі автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор».
Наказ № 671 опукбліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.10.2018 № 76 та набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 04.11.2018.
З початку року юристи Державної фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах 717 справ
Впродовж січня – вересня 2018 року у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось понад 8,2 тисячі справ на суму 11,1 млрд грн за позовами ГУ ДФС у Дніпропетровській області до платників та за позовами платників до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Як повідомив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан, протягом дев’яти місяців поточного року на користь держави задоволено 717 справ. Правовики Дніпропетровщини зуміли відсудити на користь держави 1,65 млрд гривень.
«Принципи правової роботи в регіоні побудовані на якісному супроводженні податкових спорів, а також позитивній практиці досудового вирішення спорів на етапі адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, що дозволяє врегулювати їх ще на початкових стадіях розгляду», - зазначив Олег Басан.
Зобов’язання із сплати ЄСВ мають пріоритет майже перед усіма іншими зобов’язаннями
Частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Договора про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: порядок укладення
Державна фіскальна служба України листом від 19.10.2018 № 32462/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – Лист № 32462) щодо укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) повідомила наступне.
Відповідно до абзацу шостого п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» із змінами та доповненнями позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.
Водночас відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку ЄСВ, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).
Порядок укладення Договору врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.
Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів доходів і зборів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (пп. 1 п. 2 розділу V Інструкції).
Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та пп. 2 п. 2 розділу V Інструкції орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).
В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції, а у разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), Договір укладається за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції.
Особи, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у Договорі, але не менше одного року (крім Договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:
► членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
►особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників ЄСВ, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.
Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.
Нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464 визначено, коли Договір може бути достроково розірваний.
Сплачені суми ЄСВ у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено ЄСВ, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (підпункт 3 пункту 3 розділу V Інструкції).
Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.
При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.
Лист № 32462 розміщено у розділі «Нормативні та інформаційні документи» сервісу «Загально-доступний інформаційно-довідковй ресурс» ДФС України.
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: ОНОВЛЕНО ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР РРО
ДФС України наказом від 22 жовтня 2018 року № 688 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі –
Оновлений Реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі –
Слід зазначити, що окремо наведено перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Довідково: таких РРО у переліку 7 (у попередньому переліку було 5).
Крім того, звертаємо увагу, що втратив чинність наказ ДФС України від 06 червня 2018 року № 362.
Оновлений Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ!
З 11 вересня 2018 року зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями (окрім єдиного соціального внеску) здійснюється на НОВІ РАХУНКИ, відкриті в Державній казначейській службі України.
Для забезпечення належного виконання платниками податків своїх обов’язків щодо своєчасної сплати податків на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДФС України у банері «Бюджетні рахунки» платники мають можливість отримати інформацію про реквізити діючих рахунків для
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРОННОГО ДЕКЛАРУВАННЯ!
З 01 січня 2019 року розпочнеться черговий етап електронного декларування в Україні (
Слід зауважити, що 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), а Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» із змінами втрачає чинність. Це потрібно врахувати при отриманні послуг електронного цифрового підпису (далі –
Так, п. 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.
Разом з тим п. 5 розділу VII Закону № 2155 визначено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Звертаємо увагу, що з метою завчасної підготовки до чергового етапу е-декларування в Україні потрібно перевірити:
- адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у вашому персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр);
- термін дії та працездатність вашого ЕЦП для роботи з Реєстром.
Виконавши запропоновані дії, це дозволить суб’єктам електронного декларування завчасно підготуватись до чергового етапу е-декларування в Україні, чим полегшить роботу з Реєстром.
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Запрошуємо платників податків для отримання адміністративних послуг та при листуванні звертатися до Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Центральна ДПІ , Чечелівська ДПІ, Новокодацька ДПІ) .
Адреса: 49047, м.Дніпро, вул. Театральна 1-а.
Приймальня Правобережного управління: (0562) 34-28-70
Керівництво:Ясаков Максим Олександрович - начальник Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: До уваги платників податків!
За організацією журналу «Вісник. Рейтинг» та підтримки ДФС України 14 листопада 2018 року у м. Дніпро відбудеться семінар-практикум «Захист бізнесу: як діяти при обшуках, допитах та під час податкових перевірок».
Місце проведення: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26 (Коференц-зал «Сінай»).
Час проведення: з 09.30 до 14.00.
Довідки за тел. +38 (063) 245-08-73.
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ РЕНТНОЇ ПЛАТИ!
Міністерством фінансів України наказом від 21 cерпня 2018 року № 707, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2018 року за № 1057/32509 (далі – наказ № 707) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/27496 із змінами.
Наказом № 707 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 17 вересня 2012 року № 1001 «Про затвердження форми Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2012 року за № 1733/22045.
Наказ № 707 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.10.2018 № 78 і цей наказ набирає чинності з 12 лютого 2019 року.
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: НЕЛЕГАЛЬНЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МАЄ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Отже, заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах» сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування.
Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.
Звертаємо увагу, що
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника;
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів);
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
► відсутність права на оплату листків непрацездатності
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.
З урахуванням вищевикладеного, виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.