Фахівці ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра інформують

2018-10-04 14:45 529 Подобається

Увага платники!

Фахівці ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляють про проведення семінарів та практикумів (тренінгів) із платниками податків:

08.10.2018 року , тема семінару «Останні зміни податкового законодавства.Податок на доходи фізичних осіб.Військовий збір.Єдиний соціальний внесок.Щодо реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»Адміністративні послуги, які надаються Центрами обслуговування платників.Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс».

16.10.2018 року, тема семінару «Останні зміни податкового законодавства.Податок на прибуток підприємств.Адміністрування земельного податку.Орендна плата.Електронні сервіси ДФС України.Звернення громадян та доступ до публічної інформації.»

22.10.2018 року, тема семінару «Новації податкового законодавства.Адміністрування податку на додану вартість.Спеціальні податкові режими.Акцизний податок.Право платників на податкову знижку.»

У приміщенні ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Дніпро, вул. Театральна, 1а, телефон для довідок (0562)342870.

Також повідомляємо про те,що кожен громадянин може звернутись до Центру обслуговування платників за номером: (056) 377-46-08, факс (0562) 34-28-55.

Управління обслуговування платників ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номером: (0562)34-42-54.

Видача ідентифікаційного номера ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-42-57.

Прийом звітності ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-28-79.

Адміністрування ПДВ ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-28-61.

Адміністрування податку на прибуток,екологічний податок, рентної плати та місцевих податків ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-28-78 .

Адміністрування податків та зборів з фізичних осіб, ЄСВ, земельний податок ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області : (0562) 34-28-66 або (056)377-46-09.

Відділ моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області : (0562)34-42-58.

Податки і збори з фізичних осіб, отримання ліцензії ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-42-58 або 377-46-18.

Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області: (0562)34-42-58

Порядок надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва

Відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово (до 01 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок надання розстрочення сплати ПДВ та застосування забезпечення відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 85 «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» (далі – Порядок № 85).

При цьому розстрочення сплати ПДВ згідно з п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не надається при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Згідно з п. 3 Порядку № 85 для отримання розстрочення сплати ПДВ платник подає до митниці ДФС заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 85.

До заяви про надання розстрочення ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України (далі – заява), крім документів, передбачених ст. 335 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), також додаються такі документи:

бізнес-проект, бізнес-план або інший документ, у якому зазначено технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності;

наявні висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень.

Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України (далі – рішення) приймається протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви.

Якщо на дату надходження заяви до митниці ДФС сума ПДВ, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. гривень, рішення приймається за погодженням з Головою ДФС (його заступником) протягом 25 робочих днів з дати надходження заяви (п. 5 Порядку № 85).

Рішення оформлюється згідно з додатком 2 до Порядку № 85 та надається платнику ПДВ безоплатно (п. 6 Порядку № 85).

Згідно з п. 7 Порядку № 85 рішення приймається за результатами розгляду заяви та перевірки:

відповідності обладнання, зазначеного у заяві, визначеній платником ПДВ товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та передбачення такої товарної підкатегорії п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

підтвердження зазначеної у заяві вартості обладнання;

підтвердження того, що обладнання не походить з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором стосовно України згідно із законодавством, або не ввозиться з території такої держави-окупанта (держави-агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

відповідність коду згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), зазначеного у заяві, відповідному коду, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

відсутності у платника ПДВ заборгованості із сплати платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та відсутності діючих спеціальних санкцій, застосованих до нього відповідно до ст. 37 Закону України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

підтвердження наявності виробничих потужностей або приміщень чи умов для обліку і зберігання товарів, готової продукції.

Відповідно до п. 10 Порядку № 85 платник ПДВ, який отримав рішення, під час митного оформлення в установленому порядку обладнання сплачує перший платіж та надає на залишок суми ПДВ забезпечення виконання зобов’язань відповідно до розд. X МКУ або банківську гарантію, видану відповідно до законодавства.

Розстрочені суми ПДВ сплачуються щомісяця у строк, встановлений у рішенні, з поданням додаткової митної декларації, в якій зазначаються відомості про митну вартість обладнання, визначену на дату поміщення такого обладнання у митний режим імпорту.

При цьому платник має право достроково сплатити розстрочену суму ПДВ.

У разі коли сума ПДВ, визначена на дату поміщення обладнання в митний режим імпорту, перевищує розстрочену суму податку, визначену у рішенні, різниця сплачується в інший спосіб розрахунку, відмінний від розстрочення сплати податку (п. 11 Порядку № 85).

В свою чергу згідно з п. 12 Порядку № 85 платник, якому надано розстрочення сплати ПДВ, протягом усього періоду користування розстроченням щомісяця не пізніше наступного робочого дня за днем сплати частини розстроченої суми ПДВ подає до головного управління ДФС в області, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України, за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 85 (п. 12 Порядку № 85).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 210.08).

Чи передбачено виправлення помилок в таблиці даних платника податку?

Відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Згідно із п. 32 Порядку Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.

Пунком 33 Порядку визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника.

Однак платник, після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці, має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).

За несвоєчасну сплату роботодавцями єдиного внеску передбачено відповідальність

При нарахуванні (виплаті) доходу, в тому числі заробітної плати, на користь платників податків, підприємства, установи організації, які використовують працю найманих працівників, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця.

Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у встановлені строки, є недоїмкою.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.

Зокрема, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звертаємо увагу, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.

Крім того, у разі несплати роботодавцем єдиного внеску, найманому працівникові такі періоди не зараховуються до страхового стажу.

Інформацію щодо реквізитів банківських рахунків для сплати єдиного соціального внеску можна отримати на офіційному порталі Територіальних органів ДФС в Івано-Франківській області в розділі «Бюджетні рахунки» або у податковій інспекції за основним місцем реєстрації платника.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку мають право використовувати реєстратори розрахункових операцій

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Статтею 13 Закону № 265 визначено, що особа, яка відповідно до положень ст. 9 Закону № 265 має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, має право використовувати РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними ст. 9 Закону № 265, враховуються документи, що є продуктом цих РРО.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку відповідно до норм законодавства має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, то така особа має право використовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи за умови, що обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.06).

Готівкові розрахунки суб’єкта господарювання з фізичною особою можуть проводитися у розмірі до п’ятдесяти тисяч гривень

Відповідно до п. 6 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;

2) із фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання й фізичних осіб, із якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп передбачено ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі –Кодекс).

Відповідно до норм Кодексу, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Кодексу визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Також, суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Кодексу.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Суб’єкти господарювання зобов’язані повідомити контролюючі органи про прийняття працівника на роботу

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

-засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

Крім того, нагадаємо що згідно ч.3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З 2 жовтня - нові мінімальні ціни на алкоголь

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748 «Про внесення змін до постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957» змінено розмір мінімальних цін на алкогольні напої. Вказана Постанова опублікована 22 вересня в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 78 (6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 2 жовтня 2018 року.

Постановою, зокрема, підвищено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів:

- на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4-19,6%;

- віскі, ром та джин на 12; коньяк (бренді) на 6,6-9,5%,

- вина на 4,5-13,5 відсотка.

Так, наприклад, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40 % підвищено з 79,55 до 89,40 гривень, або на 12,4 %.

Відповідно до чинного законодавства, у разі реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін передбачено штрафні санкції. Розмір штрафу, який застосовується до суб’єкта господарювання, складає 100% отриманої партії алкогольного напою, але не менше 10 000 гривень.

Застосування пільги з військового збору

З 28 серпня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. № 650, якою внесено зміни до Порядку підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, затвердженого власною постановою від 30.12.2015 р. № 1161.

Змінами врегульовано порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил, з метою застосування таким особам пільги з оподаткування військовим збором.

Зазначені зміни підготовлено на виконання положень Податкового кодексу, згідно з якими тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення зазначених осіб на період їх безпосередньої участі в операції Об'єднаних сил.

Порядок зняття з обліку фізичної особи – підприємця в органах ДФС

Зняття з обліку фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок № 1588).

Згідно з розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття ФОП як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:

повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;

декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

Так, фізичні особи, які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи п. 177.11 ст. 177 ПКУ, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи п. 294.6 ст. 294 ПКУ, подають податкові декларації востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, в тому числі ФОП – платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пп. 10, 11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (п.п. 1 п. 13 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями).

Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями). Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності ФОП, ПКУ не визначено.

Дані про зняття з ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.07).

Система e-Receipt: новації в реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій

Триває впровадження пілотного проекту, запровадженого Державною фіскальною службою України, електронної системи - "e-Receipt" (або Електронний чек).

Інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів. Вона передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, та інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Всі кейси цієї системи, безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt дає можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідає вимогам захисту інформації.

Інформація про фіскальний номер чеку зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Нова система спростить процес реєстрації та використання касових апаратів та знімає додаткові фінансові витрати бізнесу.

Реалізація експериментального проекту триватиме до 31 грудня 2019 року, під час якого буде досліджено новітні моделі програмних та програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій суб’єктами господарювання.

У ДФС презентували громадськості «Смарт»-митницю

Побудова митниці, яка застосовує усі інноваційні методи та технології, постійно оновлюється та вдосконалюється – процес над яким сьогодні активно працюють в ДФС у рамках виконання Стратегічних ініціатив розвитку служби до 2020 року.

««Смарт»-митниця поєднує в собі всі інноваційні процеси, які вже функціонують на митницях та які ще планується запровадити. Це процес постійного інноваційного вдосконалення процедур митного оформлення та митного контролю», – розповів начальник управління заходів нетарифного регулювання ЗЕД Департаменту організації митного контролю ДФС Леонід Муромцев під час засідання митного комітету Громадської ради при ДФС, де громадськості було презентовано концепцію «Смарт»-митницю.

В основу концепції нової митниці покладено застосування інноваційних технологій, що перетворюють митне адміністрування в швидкий і високотехнологічний процес.

««Смарт»-митниця використовуватиме інтелектуальну систему ризиків, єдиний портал надання дозвільних документів (надаватиметься 31 дозвільний документ), електронне декларування, здійснюватиме управління та контроль над всіма ланцюгами поставок, постмитний контроль та постаудит, застосовуватиме високотехнологічні технічні засоби митного контролю», – розповів Леонід Муромцев.

За його словами, митниця здійснюватиме обмін попередньою інформацією з авіалініями, морськими лінійними агентами, Укрзалізницею, адміністрацією Державної прикордонної служби, NCTS – TIRepd. Так, надаватиметься інформація щодо реєстру номера транспортного засобу, назви товару та ваги.

Використання високотехнологічних технічних засобів митного контролю передбачатиме відеоспостереження та відеоконтроль, зчитування номерних знаків, ваговий контроль та застосування скануючих систем.

Важливою новацією стане застосування електронного талону в пунктах пропуску через державний кордон. В талон вноситиметься інформація про номер та дату операції, номер транспортного засобу. Ця інформація перевірятиметься адміністрацією Держприкордонслужби, яка зчитуватиме вхідні дані з E-ticket у власну інформаційну систему, здійснюватиме аналіз ризиків, вноситиме мінімально необхідні дані для ДФСУ, проставлятиме відмітку «перевірено» та передаватиме для перевірки в ДФС.

У свою чергу ДФС зчитуватиме дані у власну інформаційну систему, вноситиме дані, необхідні для проведення митного контролю, здійснюватиме аналіз ризиків та проставлятиме відмітку «перевірено». За цим талоном транспортний засіб виїжджає за межі пункту пропуску. Така процедура дозволить пришвидшити проведення митних процедур при перетині митного кордону.

Декларування товарів на «Смарт»-митниці здійснюватиметься за принципом «Єдиного вікна». Інформаційний веб-портал «Єдине вікно» матиме WEB‑інтерфейси державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти та корми, ветеринарно-санітарного контролю, фітосанітарного контролю, державних органів, що видають дозвільні документи.

Впроваджуватиметься також процедура автоматизованого випуску товарів у митний режим на основі результатів застосування системи аналізу ризиків. Передбачається три канали випуску товарів за митними деклараціями.

Перший – «зелений канал» - передбачатиме автоматизований випуск товарів за МД без здійснення додаткової перевірки документів та проведення митного огляду.

«Жовтий канал» - випуск товарів за МД здійснюватиметься після проведення документального контролю, а «червоний канал» (найбільш ризикові операції) - після здійснення документального контролю та митного огляду.

Така система дозволить уніфікувати митні процедури, усунути вплив людського фактору та скоротити час на здійснення митних процедур.

На сьогодні до системи АСАУР внесено 105 алгоритмів (профілів ризику), більш ніж 700 підалгоритмів, близько 100 000 комбінацій індикаторів ризику, більш ніж 650 доповнень до профілів ризику оперативного характеру (протягом останніх трьох місяців 2018, в т.ч. за результатами застосування таргетингу).

Леонід Муромцев також звернув увагу на те, що за результатами конференції Всесвітньої митної організації, яка відбулася у цьому році, було окреслено важливість напряму інноваційного розвитку в усіх митницях світу. І побудова «Смарт»-митниці як нової інноваційно та технічно-розвиненої системи цілком відповідає поставленим завданням ВМО перед Україною.

Терміни подання звіту та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями у разі припинення підприємницької діяльності

Відповідно до п.п. 3 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці (ФОП).

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи-підприємці формують та подають до органів ДФС

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 10 розд. ІІІ Порядку № 435).

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Інформаційні послуги можна отримати засобами телефонного зв’язку

Суб’єкти господарювання та громадяни мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn–line та надати усні звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та інформацію на сервіс «Пульс» і про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади» зателефонувавши до Контакт-центру за номером телефону:

0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку)

Для зручності отримання інформаційних послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку послуг за допомогою автовідповідача телефонний апарат має працювати в тоновому режимі набору номера.

Тоновий режим набору номера означає, що при натисканні будь-якої кнопки на телефонному апараті в слухавці має звучати короткий мелодійний гудок. Звучання при наборі номера характерного „клацання” означає, що телефонний апарат працює у режимі імпульсного набору номерів.

Для переведення телефонного апарату в тоновий режим необхідно натиснути кнопку [*] - зірочка або перевести перемикач на корпусі телефону/на слухавці у положення «Tone» (Тон).

Якщо зазначені дії не дали результату, необхідно ознайомитись з інструкцією користування телефонним апаратом.

Мобільні телефони переводити в тоновий режим не потрібно.

У дискових телефонних апаратах відсутня можливість тонового набору номера.

Інформація, яка надається за допомогою автовідповідача, систематизована за напрямками:

Кнопка 0 – отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

Кнопка 1 – отримання інформаційно-довідкових послуг;

Кнопка 2 – скасування у телефонному режимі посиленого сертифікату або отримання консультації щодо електронного цифрового підпису;

Кнопка 3 – залишити усне звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

Кнопка 4 – залишити інформацію на сервіс «Пульс»;

Кнопка 5 – залишити інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до ЗУ «Про очищення влади»;

Кнопка 6 – залишити повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

Кнопка 7 – довідкова інформація щодо самостійного пошуку відповідей на запитання у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі та електронної адреси, на яку можна надіслати запитання.

Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі)

Для зручності отримання інформаційно-довідкових послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку консультацій за допомогою автовідповідача інформація систематизована за тематиками:

Кнопка 1 – податок на додану вартість;

Кнопка 2 – податок на прибуток;

Кнопка 3 – податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок;

Кнопка 4 – плата за землю, акцизний податок, державне мито, податковий борг, ЗЕД;

Кнопка 5 – спрощена система, податок на нерухоме майно, РРО та готівкові розрахунки, інші місцеві податки і збори;

Кнопка 6 – екологічний податок, рентні плати, облік платників;

Кнопка 7 – загальні питання, права і обов’язки, відповідальність, переміщення товарів в/з зони АТО;

Кнопка 8 – митна справа.

Шановні платники податків, Ви можете скористатися послугою «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо». Для отримання відповіді на запитання щодо оподаткування, крім технічних питань, які виникають при поданні звітності в електронному вигляді та реєстрації податкових накладних, Вам обов’язково необхідно залишити інформацію в наступній послідовності: код та номер стаціонарного телефону і чітко сформулювати запитання.

У випадку недостатньої інформації, працівники Контакт-центру ДФС не матимуть змоги Вам зателефонувати.

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.

Страхувальники можуть виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями.

Так, коди типу нарахувань 2 – 9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі.

Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3:

2 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму ЄВ;

3 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄВ.

Якщо донараховують або зменшують суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року, на суму заробітної плати (доходу), нарахованої застрахованій особі в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 6 – 9, зокрема:

6 - сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;

7 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

Які витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла включаються до складу податкової знижки?

Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).

Згідно з п. 4 Порядку забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року № 140 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), державна підтримка надається шляхом:

сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відс. або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла для відповідних категорій громадян, визначених абзацами третім – п’ятим п. 1 Порядку. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла відповідно;

надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. При цьому відсоткова ставка фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла, що надаються виконавцем, встановлюється у розмірі 7 відс. річних. Відсоткова ставка фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла, що надаються уповноваженими банками, встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України плюс 2 відсотки.

При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).

Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.08).

Робота неофіційно - подвійний самообман

Щоб побачити людей, які працюють в Україні неофіційно, не доведеться їздити далеко. Зачасту це продавці невеличких магазинів та ринків, перукарі, механіки станцій техобслуговування, будівельники тощо, тобто люди, з якими ми спілкуємося ледь не щодня. Цікаво, що за статистикою, на неофіційну роботу більш охоче погоджуються чоловіки. За умови високої заробітної плати вони готові ігнорувати ризики, пов’язані з соціальними гарантіями.

То чим же ви ризикуєте, погоджуючись на роботу без офіційного працевлаштування? Перед усім - потрапляєте в цілковиту залежність від свого роботодавця та його примх. По-друге, позбавляєте себе соціальних прав – гарантованого розміру заробітної плати, права на оплачувану відпустку, лікарняних чи декретних виплат, відпустки по догляду за дитиною зі збереженням робочого місця, права соціального страхування від нещасних випадків тощо. Окрім цього, вас можуть звільнити у будь-який момент і без вихідної допомоги. І, чи не найголовніше, - не отримуєте трудовий стаж. Як наслідок – при досягненні пенсійного віку не можете отримати навіть мінімальної пенсії. Звичайно, трудовий стаж можна докупити. Для цього слід сплатити однією сумою внески за періоди, коли ви не працювали офіційно. Арифметика тут проста: чим довший такий період – тим більша сума. І тут, начебто, не біда. Можна звернутися за призначенням соціальної допомоги. Її розмір встановлюється з огляду на прожитковий мінімум. Інваліди й жінки зі званням «Мати-героїня» можуть розраховувати на стовідсоткову суму виплат. 80% виплачується інвалідам II групи; 60% — інвалідам III групи; 50% — священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до введення в дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації» обіймали посади в релігійних організаціях. Лише на 30% можуть розраховувати всі інші пенсіонери. А це — менше тисячі гривень. Але чи можна вижити на такі кошти?

У ДФС презентували громадськості «Смарт»-митницю

27.09.2018

Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів

У зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» Державна фіскальна служба України надає роз’яснення з питань щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

СПЛАТА ПДФО ТА ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ ІЗ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, НАРАХОВАНИХ ЗА ОРЕНДУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Стаття 168 ПКУ регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Законом України від 10.07.2018 N 2497-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств", який набрав чинності з 15.08.2018, були внесені зміни до ПКУ, зокрема пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ.

Так, відповідно до пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Водночас згідно із пп. 168.4.9. п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми податку, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Враховуючи викладене, податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, починаючи з 15.08.2018 року сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Крім цього, статтею 29 Бюджетного кодексу України, із змінами та доповненнями (далі - БКУ), визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі ст. ст. 64, 66, 69 та 71 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами (п. 29.1 ст. 29 БКУ).

Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 ¹ підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п. 29.2 ст. 29 БКУ).

Одночасно, відповідно до пп. 1.4 п. 16 ¹ підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Згідно з пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з БКУ.

Так, ст. 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Однак, вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абзаці другому пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ норма не може бути застосована для військового збору.

Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).

Суми військового збору, нараховані уповноваженим відокремленим підрозділом, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням (реєстрації) такого відокремленого підрозділу.

ЕКСПОРТ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР: ЗМІНИ В ОПОДАТКУВАННІ ПДВ

З 01 вересня 2018 року набрав чинності Закон України від 22.05.20І8 № 2440-VІІІ "Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур".

Змінами передбачено, що звільнення від оподаткування ПДВ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільгосппідприємствами - виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільгосппризначення, які перебувають у власності таких сільгосптоваровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

Підвищення мінімальних цін на алкогольні напої

5 вересня 2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про підвищення мінімальних цін на алкогольні напої. Постанова КМУ від 05 вересня 2018 р. № 748 опублікована 22 вересня в газеті «Урядовому кур'єрі» №178(6294) та набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування, тобто 2 жовтня 2018 року.

Постановою, зокрема, підвищено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін залежно від коду виробів підвищено: на горілку та лікеро-горілчані вироби на 12,4-19,6%; віскі, ром та джин на 12; коньяк (бренді) на 6,6-9,5%, вина на 4,5-13,5 відсотка.

Так мінімальну роздрібну ціну на півлітрову пляшку горілки пропонується підвищити до 89,4 гривні.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищуються до 321 гривні за літр 100%-го спирту.

Мінімальні ціни на вина натуральні підвищені до 42 гривень за пляшку 0,7 літра у роздрібній торгівлі, на кріплені вина і вермути – до 49 гривень, на шампанське за пляшку 0,7 літра – до 89 гривень.

На коньяк "тризірковий" мінімальна роздрібна ціна складає 128,3 гривен (ріст ціни на 7,4%), "чотиризірковий" - 139,3 (ріст на 8%) гривень и "пятизірковий" - 151,7 гривен (ріст на 9,5%) за пляшку 0,5 літра.

Крім того, мінімальні ціни на сидр, пері (без додання спирту), напої зброджені, отримані в результаті природного бродіння з доданням соків з вмістом спирту не більше 8,5% встановлені на рівні 29,8 гривень (раніше на рівні 28,47 гривень).

Зазначається, що підвищення мінімальних цін на алкоголь пов’язане зі зростанням цін на складові, компоненти виробництва, зокрема, цін на спирт, тару, комплектуючі.

Нагадаємо, що реалізувати алкогольні напої на сьогодні можна лише через реєстратори розрахункових операцій (РРО). А тому, будь-яка зміна ціни на такі напої вимагає від суб’єкта господарювання, щонайменше, перепрограмування касового апарату.

При цьому, що доволі важливо: продавати за новими цінами потрібно як ті, алкогольні напої, що будуть придбані після дати початку дії нових мінімальних цін, так і залишки алкогольної продукції, що була придбана до цієї дати. Тому ці зміни торкнуться суб’єктів господарювання, що здійснюють як оптову, так і роздрібну торгівлю алкогольних напоїв.

Розраховуючи мінімальну ціну, будьте пильними і не допускайте помилок.

СПРОЩЕНО ПОРЯДОК ПОДАННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ОСОБУ, ВІДПОВІДАЛЬНУ ЗА ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

Наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2018 № 589 «Про затвердження Змін до «Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 851/32303 (далі – Наказ № 589), затверджені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, зі змінами.

Зокрема, спрощено порядок подання заяви за формою № 1-РПП у разі подання відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

Відповідно до пункту 66.4 статті 66 Податкового кодексу України платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов'язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

Відповідно до Порядку обліку постійні представництва нерезидентів для постановки на облік в контролюючих органах, а також у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком обліку, подають заяву про реєстрацію постійного представництва нерезидента як платника податку на прибуток за формою № 1-РПП (далі - Заява за ф. № 1-РПП).

Наказом № 589 внесені зміни до форми Заяви за ф. № 1-РПП та встановлено, що при поданні Заяви за ф. № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», заповнюються тільки дані про контролюючий орган, код ЄДРПОУ, повне найменування та головного бухгалтера постійного представництва нерезидента в Україні.

Крім того, передбачено, що платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Заяву за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ДОДАТКОВОГО БЛАГА (ПРОЖИВАННЯ), ОТРИМАНОГО ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ - НЕРЕЗИДЕНТОМ

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV податкового Кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - нерезидент та податковий агент.

Згідно з п. 163.2 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування нерезидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 ПКУ, відповідно до пп. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп. 170.10.3 п. 170.10 т. 170 ПКУ).

Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Одночасно слід зазначити, що згідно з п. 70.5 ст. 70 ПКУ фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

Відповідно до пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника (далі - РНОКПП) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).

Дохід у вигляді вартості послуг проживання фізичної особи - нерезидента на території України, які оплачуються юридичною особою - резидентом за власний рахунок, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого нерезидента як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

При цьому згідно з Довідником ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, вказаний дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. N 1ДФ під ознакою доходу "126".

Слід врахувати, що згідно з п. 18.2 ст. 18 ПКУ податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ З ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ

З 28 серпня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою внесено зміни до Порядку підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, затвердженого власною постановою від 30.12.2015 р. № 1161.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. № 650).

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ ОПЕРАЦІЙ З ОТРИМАННЯ ПОСТІЙНИМ ПРЕДСТАВНИЦТВОМ НЕРЕЗИДЕНТА ФІНАНСУВАННЯ ВІД ГОЛОВНОЇ КОМПАНІЇ - НЕРЕЗИДЕНТА

Наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673 затверджені узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість.

Пропонуємо вашій увазі Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії – нерезидента.

Питання:

Чи оподатковується податком на додану вартість сума фінансування, що перераховується головною компанією-нерезидентом, на користь її постійного представництва в Україні?

Чи повинна сума фінансування, що отримується постійним представництвом в Україні, враховуватись у загальному обсязі операцій для цілей обов'язкової реєстрації такого постійного представництва платником податку на додану вартість?

Відповідь:

1. Чи оподатковується податком на додану вартість сума фінансування, що перераховується головною компанією-нерезидентом, на користь її постійного представництва в Україні?

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.

Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18 січня 1996 N 30 (зі змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 1996 за N 34/1059, представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.

Також частиною 2 статті 95 Цивільного кодексу України визначено, що представництво є відокремленим підрозділом головної компанії-нерезидента і не є юридичною особою. Представництво може наділятися майном юридичної особи, що її створила. Відповідно, між головною компанією та представництвом не можуть мати місце операції цивільно-правового характеру з надання послуг чи результатів робіт та, відповідно, не можуть бути і здійснені розрахунки за такі послуги.

Підпунктом "г" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), визначено, що особою для цілей розділу V Кодексу є, у тому числі, постійне представництво нерезидента.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій із ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Таким чином, фінансування витрат постійного представництва нерезидента в Україні не може вважатись компенсацією вартості товарів/послуг у зв'язку з тим, що операції між головною компанією та таким представництвом не можуть вважатись операціями з постачання товарів/надання послуг.

Враховуючи зазначене, оскільки кошти, що надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії-нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, то у зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування податком на додану вартість при отриманні таких коштів постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

2. Чи повинна сума фінансування, що отримується постійним представництвом нерезидента в Україні, враховуватись у загальному обсязі операцій для цілей обов'язкової реєстрації такого постійного представництва платником податку на додану вартість?

Пунктом 181.1 статті 181 Кодексу визначено, що у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Враховуючи те, що кошти, що надходять від головної компанії - нерезидента на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, відповідно при отриманні таких коштів представництво не враховує їх у загальному обсязі операцій для цілей обов'язкової реєстрації такого постійного представництва платником податку на додану вартість.

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ ОПЕРАЦІЙ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ З ПЕРЕДАЧІ У ФІНАНСОВИЙ ЛІЗІНГ МАЙНА, НАБУТОГО НИМИ У ВЛАСНІСТЬ ВНАСЛІДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ТАКЕ МАЙНО

Пропонуємо вашій увазі Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно.

Питання:

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, яке набуте банками та іншими фінансовими установами у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно в результаті невиконання боржником своїх кредитних зобов'язань (у тому числі у ході реалізації плану фінансової реструктуризації згідно із законодавством).

Відповідь:

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під фінансовим лізингом (орендою) розуміється господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу (підпункт "б" підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

- об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном "строк фінансового лізингу" слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю), та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Таким чином, якщо банки та інші фінансові установи здійснюють передачу майна у фінансовий лізинг (у тому числі здійснюють зворотну передачу у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно), то такі операції є постачанням товарів.

Згідно з абзацом другим пункту 197.12 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 Кодексу у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 Кодексу.

Отже, у випадку передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи:

- застосовують режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Кодексу до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики);

- нараховують податкові зобов'язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту;

- нараховують податкові зобов'язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених пунктом 189.15 статті 189 Кодексу.

Чи має право покупець здійснити повернення готівки через РРО, якщо оплата за даний товар була здійснена у безготівковій формі (із застосуванням POST - терміналу)?

Відповідно до п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із ст.2 Закону розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 із змінами та доповненнями, передбачено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку.

ЩОДО ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗНИЩЕННЯ АБО ЗРУЙНУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ АБО НЕВИРОБНИЧИХ ЗАСОБІВ

Пропонуємо вашій увазі Узагальнюючу податкову консультацію щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів.

Питання:

Які документи підтверджують знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів внаслідок обставин непереборної сили чи інші випадки ліквідації необоротних активів без згоди платника, а також знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 для цілей застосування пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України?

Відповідь:

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому відповідно до підпункту "д" цього підпункту постачанням товарів також вважаються ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Кодексу, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

При цьому, відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов'язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:

• сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

• акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 N 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

• дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

• інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Щодо документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням, слід враховувати наступне.

Відповідно до пунктів 41 - 43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 N 561 (зі змінами), для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Така комісія:

• здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

• установлює причини невідповідності критеріям активу;

• визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

• визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

• складає і підписує акти на списання основних засобів.

Таким чином, у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов'язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 Кодексу) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29 грудня 1995 N 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

При цьому Кодексом не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв'язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Статтею 3 Закону N 265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас відповідно до п. 1 ст. 9 Закону N 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

ЗМІНЕНО ПОРЯДОК ОБЛІКУ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЗА НЕОСНОВНИМ МІСЦЕМ ОБЛІКУ

Пропонуємо ознайомитись зі змінами, внесеними Наказом № 589, що стосуються порядку обліку великих платників податків за неосновним місцем обліку в Офісі великих платників податків ДФС або його територіальних підрозділах.

Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245- VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесені зміни до пункту 64.7 статті 64 Податкового кодексу України та встановлено, що платники податків, включені до Реєстру великих платників податків, обліковуються в Офісі великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП та його територіальних підрозділах не тільки за основним місцем обліку, але і за неосновним місцем обліку щодо наявних в межах населеного пункту за місцезнаходженням Офісу ВПП або його територіальних підрозділів об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Наказом № 589 внесені відповідні зміни до пункту 10.22 розділу Х Порядку обліку та визначено порядок взяття на облік великих платників податків за неосновним місцем обліку в Офісі ВПП та його територіальних підрозділах щодо наявних в межах населеного пункту за місцезнаходженням Офісу ВПП або його територіальних підрозділів об`єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Для постановки на облік за неосновним місцем обліку в Офісі ВПП та його територіальних підрозділах великий платник податків подає заяву за формою № 17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за основним місцем обліку, так і до контролюючого органу за неосновним місцем обліку.

Крім того, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 17-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ЧЕКУ ЗАПЛАНОВАНО НА ВЕРЕСЕНЬ ПОТОЧНОГО РОКУ

ДФС України у вересні поточного року планує у пілотному режимі запровадити проект із впровадження електронного чеку, який передбачає повну електронізацію системи оподаткування. Зазначена система надасть можливість відслідковувати вантаж від його розмитнення у пункті пропуску на державному кордоні до кінцевого споживача та унеможливить мінімізацію податків.

Нова модель дозволить використовувати альтернативне технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів (РРО).

Систему доступна, безкоштовна, встановлюється на будь-який електронний пристрій та може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби і бухгалтерськими програмами.

Система матиме найвищий ступінь захисту і працюватиме 24 години на добу та 7 днів на тиждень.

Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності купувати традиційний касовий апарат, а відтак, друкувати паперові чеки, що також повинно позитивно вплинути на екологію.

Громадяни зможуть перевірити чек у відкритій частині електронного кабінету (електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті контролюючого органу).

ЩОДО ПРАВА ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ НА ОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗНИЖКИ НА СУМУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерством фінансів України листом від 08.08.2018 № 11220-1810/21102 «Щодо податкової знижки» надало відповідь на лист Державної фіскальної служби України від 09.07.2018 № 1951/4/99-99-13-01-03-13 щодо права платника податку чоловічої статі на отримання податкової знижки на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком), повідомило наступне.

Відповідно до підпункту 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені пунктом 166.4 статті 166 Кодексу, а саме:

- податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки і має про це відмітку у паспорті (підпункт 166.4.1 пункту 166.4 статті 166 Кодексу);

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата (підпункт 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 Кодексу);

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт 166.4.3 пункту 166.4 статті 166 Кодексу).

Згідно з частиною сьомою статті 281 Цивільного кодексу України: «...Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством…»

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2013 М 787, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.2013 за Кв 1697/24229 (далі - Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров'я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб'єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Таким чином, аналіз положень статті 166 Податкового кодексу України, Порядку № 787, Основ законодавства України про охорону здоров'я свідчить про відсутність підстав для встановлення відмінностей у наданні податкової знижки через стать платника податку.

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГ З ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Змінено порядок звільнення від ПДВ для дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні

Набрали чинності зміни до Порядку звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними.

Зазначені зміни, ініційовані Міністерством фінансів України та ДФС, зокрема, передбачають:

- удосконалення форми заяви про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей, що у свою чергу надає можливість дипломатичним місіям отримувати вичерпну інформацію щодо відшкодування ПДВ за кожним поданим до територіального органу ДФС документом (податковою накладною);

- встановлення вичерпного переліку причин, які можуть бути підставою для прийняття рішення територіальним органом ДФС стосовно відмови у відшкодуванні ПДВ;

- визначення порядку обміну інформацією між МЗС та ДФС щодо пільг, які встановлені міжнародними договорами України.

Звертаємо увагу, що заява про відшкодування сум ПДВ дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей за новою формою подається починаючи з 04.09.2018.

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ ВІД'ЄМНОЇ РІЗНИЦІ МІЖ ЦІНОЮ ПРИДБАННЯ ТОВАРУ ТА ЦІНОЮ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ НА ЕКСПОРТ

Пропонуємо вашій увазі Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість від’ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт.

Питання:

За якою ставкою податку на додану вартість підлягає оподаткуванню від’ємна різниця між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт?

Відповідь:

Відповідно до підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Слід зазначити, що під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

У випадках, передбачених статтею 189 Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 Кодексу.

Згідно з пунктом 194.1 статті 194 Кодексу, операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та ставка 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, яка є основною, тобто ставка 20 відсотків.

За нульовою ставкою відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо їх вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Таким чином, виходячи з норм Кодексу ставка податку застосовується в цілому до виду операції, яка здійснюється платником податку. Тому у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією.

Відбулася зустріч з представниками бізнесу щодо легалізації заробітної плати та підвищення її рівня

02 жовтня 2018 року, відбулася зустріч з представниками суб’єктів господарювання – учасниками будівельного ринку та зацікавленими представники бізнесу.

У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна, начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова, начальник інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради Тетяна Янушкевич, представник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Сергій Бланк.

Зустріч пройшла у рамках заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення, які затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р.

Захід відкрила заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна. Вона звернула увагу на те, що на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби регіону є сприяння легалізації трудових правовідносин у бізнес-середовищі та оптимізація процедури реєстрації трудових правовідносин з найманими працівниками. Легалізація найманої праці та заробітної плати, неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин, у т.ч. з суб’єктами господарювання – учасниками будівельного ринку, зокрема з питань нарахування заробітної плати та її відповідності до середнього по галузі – це основні питання, які обговорювались на зустрічі.

Начальник управління комунікацій ГУ ДФС Манушак Осипова зазначила, що офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника, а фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору є порушенням трудового законодавства.

«Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право заробляти на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на території України для підприємств усіх форм власності», – акцентувала Манушак Осипова.

Наприкінці зустрічі від учасників заходу надійшла низка актуальних питань, на які були отримані фахові відповіді.

Діалог між представниками державних служб та бізнес-спільнотою відбувся конструктивно.

Платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ більше 78,6 мільярдів гривень

За дев’ять місяців 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 68 млрд 866,8 млн грн, що на 15 млрд 5,2 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж 3-х кварталів поточного року спрямовано 51 млрд 255,6 млн грн, що на 12 млрд 152,3 млн грн (або на 31,1%) більше надходжень січня - вересня 2017 року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 17 млрд 611,2 млн гривень. Це на 2 млрд 852,9 млн грн (або на 19,3%) більше фактичних надходжень 9-ти місяців минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування впродовж 3-х кварталів зібрано 9 млрд 812,4 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 693,9 млн грн (або на 20,9%).

Профілактика корупційних правопорушень у Дніпропетровській митниці ДФС

Вжиття заходів щодо профілактики корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень є одним із основним пріоритетним напрямком роботи в Дніпропетровській митниці ДФС.

Протягом вересня 2018 року сектором з питань запобігання та виявлення корупції в Дніпропетровській митниці ДФС активно проводилась роз’яснювальна робота та навчання серед посадових осіб митниці щодо упередження, профілактики, запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

За 9 місяців 2018 року, за перевірками сектору з питань запобігання та виявлення корупції в Дніпропетровській митниці ДФС, керівником ініційовано відкриття п’яти дисциплінарних проваджень, із яких одну посадову особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, одне дисциплінарне провадження закрито у зв’язку із відсутністю правопорушення, три - тривають.

Також, сектором з питань запобігання та виявлення корупції у Дніпропетровській митниці ДФС постійно проводиться індивідуальна (усно чи/або в телефонному режимі) консультативна допомога щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства. Основні теми звернень стосуються фінансового контролю, сумісництва, конфлікту інтересів, роботи близьких осіб.

Дніпропетровська митниця ДФС надалі вживатиме заходи щодо упередження та профілактики корупційних проявів, виявлення та ліквідації причин та умов їх існування, неухильне дотримання законодавства щодо заходів фінансового контролю відповідно вимог Закону України „Про запобігання корупції”.

За порушення законодавства при виплаті заробітних плат роботодавцям донараховано до сплати 843 млн гривень

За повідомленням ДФС України протягом січня – серпня 2018 року представниками органів ДФС виявлено 5,1 тис. найманих осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцем.

Використання нелегальної найманої праці є одним із порушень, які виявляються під час перевірок суб’єктів господарювання. Так, за 8 місяців цього року працівниками ДФС встановлено порушення податкового законодавства в 46 відс. перевірених суб’єктів господарювання.

За результатами перевірок до бюджету донараховано майже 642 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 173 млн грн єдиного внеску та 28 млн грн військового збору.

Представники ДФС також входять до складу робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. Проводиться роз’яснювальна робота з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено 39,7 тис. трудових угод з найманими працівниками.

За вказаний період за результатами контрольно-перевірочної роботи виявлено 138 громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Крім цього, за результатами інших вжитих заходів до державної реєстрації залучено 10,9 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено 11,2 млн грн податку та збору та 14,0 млн грн єдиного внеску.

Припинено діяльність підпільного цеху з виробництва фальсифікованого алкоголю

Оперативним управлінням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зупинено діяльність підпільного цеху з виробництва фальсифікованого алкоголю та незаконний продаж напоїв, які там вже встигли виготовити.

В рамках проведення операцій «Акциз 2018» та «Рубіж 2018» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено жителя одного із міст на Дніпропетровщині, який організував у власному домоволодінні підпільний цех, в якому з недоброякісної сировини контрабандного походження незаконно виготовляв горілку, коньяк та вино, вживання яких може становити загрозу життю та здоров’ю людей. Розливали «готову продукцію» в тетрапаки та пластикову тару без будь-яких маркувань.

Збут фальсифікату здійснювався через мережу Інтернет, соціальні мережі, месенджери мобільних додатків, низку місцевих торгівельних об’єктів, а також через постійних клієнтів.

Для доставки продукції фігурант використовував власний автомобіль та послуги компаній-перевізників.

За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено та накладено арешт на 913 літрів спирту та 4 тис. 583 літри фальсифікату загальною вартістю майже 1,3 млн. грн., а також на 1 тис. 304 пачки цигарок та автомобіль, яким здійснювалось незаконне перевезення товару. Загальна вартість вилучених ТМЦ перевищує 1,5 млн. грн.

Окрім того, відібрані зразки вилучених алкогольних напоїв та спиртудля проведення відповідних експертиз.