ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє:
Питання легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування розглянуто на спільній нараді у Дніпропетровській ОДА
У Дніпропетровській обласній державній адміністрації пройшла нарада, на якій розглянуто питання легалізації зайнятості населення, зокрема, виплати заробітної плати, активізації роботи щодо виявлення фактів використання праці неоформлених працівників. В засіданні прийняли участь: перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олег Кужман, Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний, в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровський області Ірина Сікіріна, керівники податкових інспекцій області та інші представники Держпраці, Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини, соціальних партнерів та громадських організацій.
«За офіційними даними Дніпропетровщина, по рівню заробітної плати знаходиться на третьому місті після міста Києва та Донецької області. Середня заробітна плата в області складає 8 тисяч 437 гривень. Тож, надходження єдиного соціального внеску до бюджету за рахунок легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування найманих працівників є одним з головних завдань всіх державних органів. Чим більше буде виявлено робочих місць в реальну виплату, а не в конверти - тим краще» - наголосив Олег Кужман.
«На сьогодні в Україні до тридцяти відсотків працівників працюють у тіні. І це не тільки втрати бюджету, пенсійного фонду. А це втрата нашими працівниками своїх соціальних прав. Зокрема, право на пенсійні та соціальні виплати. І це дійсно, на сьогодні, важливе питання» - окреслив питання Олексій Зарудний.
Присутня на нараді Ірина Сікіріна доповіла, що на початок 2017 року надходження ЄСВ в області складали 851 мільйон гривень, а вже на початок 2018 року вони збільшилися до 1 мільярда 34 мільйонів гривень. Загалом надходження ЄСВ збільшилися на 21 відсоток. І якщо на 16 відсотків збільшення відбулося за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати, то на 5 відсотків – за рахунок більш ефективної роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів, управління труда, інспекції по труду та інших державних структур.
В цілому, за 2017 рік і 4 місяці поточного проведено 645 перевірок з питань повноти нарахувань та сплати єдиного соціального внеску. До бюджету донараховано 6,2 млн. грн. ЄСВ, з них сплачено - 2,2 млн. грн. З початку року проведені фактичні перевірки, за підсумками яких виявлено 1245 неоформлених найманих осіб у 1016 суб’єктів господарювання. Як результат - наймані працівники оформлені згідно діючого законодавства і в бюджет додатково надійшло 1,8 млн. грн. податків і зборів.
Присутні на нараді схильні, що від сплати єдиного соціального внеску залежить страховий стаж, а від нього і пенсійні виплати.
Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 43 службові перевірки
Впродовж січня – квітня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 43 службові перевірки.
За матеріалами управління внутрішньої безпеки області розпочато 13 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 КК України; винесено 16 подань керівникам ДПІ (ОДПІ) щодо вжиття заходів реагування, усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 10 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.
Крім того, фахівцями УВБ перевірено 112 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області, з яких 6-ти відмовлено у призначенні на посаду.
За заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки підприємство сплатило до бюджету понад 4 млн. грн.
Податківцями ДФС Дніпропетровщини проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «М» з питань повноти нарахування плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
В ході перевірки встановлено заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки в податкових деклараціях підприємства з плати за землю за 2016 рік та орендної плати за земельні ділянки у 2016 та 2017 роках.
За результатами перевірки фахівцями фіскальної служби донараховано 4 млн. 50 тис. грн. податків разом з фінансовою санкцією, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці поточного року перевищив 2,6 млрд. доларів
Протягом січня-квітня 2018 року в Дніпропетровській митниці ДФС оформлено майже 52,3 тис. митних декларації всіх типів, що на 3 тис. декларацій, або на 6,14%, більше аналогічного періоду минулого року. З них 24,6 тис. (47,1%) – експортні, 22,8 тис. (43,5%) – імпортні, 4,9 тис. (9,4%) - оформлені в інших митних режимах.
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2018 року у порівнянні з відповідним періодом 2017 року збільшився на 28% та склав 2 млрд. 617 млн. доларів. При цьому, імпортовано товарів на 1 млрд. 275 млн. дол., що на 17% більше, ніж торік, експортовано - на 1 млрд. 342 млн. дол., що на 4,3% більше, ніж минулого року.
Фіскальною службою значна увага приділяється спрощенню митних процедур та скороченню часу, який суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають на оформлення товарів. Результатом роботи митниці, спрямованої на покращення сервісу, є стабільні показники середнього часу митного оформлення імпортних та експортних вантажів, які складають 78 хв. та 26 хв. відповідно.
З початку року ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено відшкодування майже 3,4 млн. грн. збитків
За 4 місяці 2018 року в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 359 кримінальних проваджень.
Із 71 закінченого кримінального провадження на розгляд до суду направлено 37, серед яких: 34 з обвинувальним актом та 3 з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, за січень – квітень поточного року за підслідністю скеровано 118 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 42.
По закінчених кримінальних провадженнях до бюджету відшкодовано 3 млн. 390 тис. грн. збитків.
Дніпропетровські митники виявили факт порушення митних правил на суму більше 88,6 млн. грн.
На адресу Дніпропетровської митниці ДФС Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області було надано матеріали щодо незаконного ввезення українським підприємством протягом 2016-2017 років товару «штучна ковбасна оболонка» походженням з Російської Федерації, який заборонений до ввезення відповідно до ПКМУ від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».
Зазначений товар ввозився на митну територію України зі складів, розташованих у Литовській Республіці, шляхом подання митним органам документів, в яких країною походження товару вказано Китайську Народну Республіку.
При цьому, на адресу митниці надано експортні декларації митних органів Російської Федерації, які було виявлено під час обшуку, проведеного Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області за адресою українського підприємства.
Після проведення перевірки співробітниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС складено 2 протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 88 636 тис. грн.
З початку року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети більш як на 7 мільярдів гривень
За січень-квітень 2018 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 7 млрд. 292 млн. грн. Це на 1 млрд. 268,8 млн. грн., або на 21,1% більше, ніж за 4 місяці минулого року.
Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровської області залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 4 млрд. 204,8 млн. грн., що на 27,5% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Від землевласників та землекористувачів надійшло 1 млрд. 199,0 млн. грн. плати за землю. Спрощенці сплатили єдиного податку 752,2 млн. грн., що на 29,3% більше минулорічних надходжень.
На Волині викрито спробу незаконного ввезення автомобіля «Mercedes-Benz»
Під час проведення заходів із відпрацювання ризикових митних оформлень Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії в зоні діяльності Волинської митниці ДФС виявлено спробу незаконного переміщення автотранспортного засобу на митну територію України.
Громадянин України намагався ввезти в Україну легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, моделі V-Klasse V250, 2017 року виготовлення» із заявленою фактурною вартістю 12 000 євро. На підставі отриманої Департаментом оперативної інформації від митних органів Федеративної Республіки Німеччини та проведеного митного огляду встановлено невідповідність заявлених даних щодо технічного стану та реальної вартості вказаного автомобіля.
Відповідно до отриманих документів вартість вказаного транспортного засобу становить 48 600 євро.
Таким чином, до Державного бюджету України могло би не надійти митних платежів на загальну суму 370 тис. гривень.
За даним фактом Волинською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за статтею 483 Митного кодексу України (санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить близько 1,5 млн. грн. з конфіскацією цих товарів).
Автомобіль вилучено на склад митниці до прийняття рішення судом.
До бюджету перераховано 22,5 млн. грн. від реалізації майна, яке перейшло у власність держави
Протягом січня-квітня 2018 року за результатами розпорядження товарами, валютою та цінностями, що перейшли у власність держави за порушення митного законодавства, до бюджету надійшло 22,5 млн грн.
Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 13,6 млн грн. Це майже вдвічі перевищує відповідний показник минулого року. За 4 місяці 2017 року зазначена сума складала 7,6 млн гривень.
Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 7,1 млн грн, що теж вдвічі перевищує показник відповідного періоду минулого року. Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 0,3 млн грн, що аналогічно показнику відповідного періоду минулого року.
За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 1,4 млн грн від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави.
Крім того, протягом січня-квітня 2018 року митницями через порушення митних правил вилучено та оприбутковано на склади митниць майно на загальну суму 132,2 млн грн.
Переважну більшість вартості вилучених товарів складають
- засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання (31,2 млн грн, або 23,6%);
- машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя (25,0 млн грн, або 18,9%);
- продукти рослинного походження (23,5 млн грн, або 17,8%).
Митники упередили незаконне ввезення 357 сучасних срібних колекційних монет та медалей 999 проби
Працівниками митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС зафіксовано чергову спробу незаконного переміщення через митний кордон України колекції срібних монет та медалей загальною вартістю понад 165 тис. гривень.
Срібний вантаж намагалася ввезти наша співвітчизниця, яка поверталася на батьківщину через аеропорт «Бориспіль» з Нью-Йорка транзитом через Туреччину.
Для проходження митного контролю громадянка самостійно обрала спрощену систему – «зелений коридор», чим автоматично засвідчила, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянка не надавала, з приводу декларування переміщуваних нею предметів до інспекторів митниці не зверталася.
Колекція монет та медалей, що знаходилися в ручній поклажі (жіночій сумці та валізі) у пакетах з тканини і переміщувались без ознак приховування, були виявлені під час проведення митного контролю багажу пасажирки із застосуванням технічних засобів контролю за допомогою рентген-апарату.
Серед виявлених монет – монета номіналом 1 гривня «…За нас і душі праведних, і сила архістратига Михаїла» Нацбанку України, монети номіналом два долари, із зображенням на аверсі королеви та надписом «Elizabeth II D.G. Regina 2 Dollars», з зображенням на реверсі вовків та надписом «CANADA 2016 9999 MB Fine Silver ¾ OZ Argent Pur», монети номіналом один долар, з зображенням на аверсі королеви та надписом «British Virgin Islands Queen Elizabeth II 2017», з зображенням на реверсі коня та чоловіка та надписом «Ag.999.1 ounceONE DOLLAR», монети номіналом сто шиллінгів, з зображенням слонів та надписом на аверсі «African Wildlife Elephant1 ozAg 999», та з зображенням герба, «SOMALI REPUBLIC 2015 100 shillings» на реверсі, медалі з надписом на одному боці «Get Your Kicks Route 66 One Troy ounce .999 Fine Silver», та на іншому боці «Route 66», а також срібні зливки з зображенням на одному боці чоловіка та надписом «.999 FINE SILVER1 oz.TROY FREEDOM», на іншому боці з зображенням птаха та надписом «.999 Fine Silver 1 ounce» тощо.
Складено протокол про порушення митних правил. Монети та медалі вилучено до винесення судом рішення у справі.
Довідково: зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», банківських металів, що підлягають обов’язковому письмовому декларуванню у повному обсязі та переміщення яких через митний кордон обмежено, що передбачено Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Особливості митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України
Митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі й автомобілів з литовською реєстрацією) здійснюється відповідно до норм Митного кодексу України. Цим документом визначено порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України (у тому числі тих, що ввозяться тимчасово чи з метою транзиту), їх митного контролю та митного оформлення.
При тимчасовому ввезенні товарів і транспортних засобів застосовується також Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 24 березня 2004 року № 1661-ІV і яка набула чинності з 22.09.2004.
І посадові особи митниць ДФС, і громадяни мають дотримуватися вимог українського законодавства з питань державної митної справи.
Зауважимо, що наразі Міністерством закордонних справ України не запроваджено нових правил ввезення в Україну автомобілів з литовською реєстрацією.
Інформація, яка була викладена в листі МЗС „Щодо контролю за ввезенням в Україну автомобілів з литовською реєстрацією”, лише стимулює до правильного застосування законодавства, упереджує громадян від порушення законодавства, адже статтею 68 Конституції України встановлено обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Також звертаємо увагу на таке:
1) статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття „особа” означає як юридичну, так і фізичну особу;
2) відповідно до статті 4 Кодексу:
декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування;
уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
Загальні поняття про декларанта надані статтею 265 Кодексу, якою, у тому числі, встановлено, що:
декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
3) обов’язки декларанта (уповноваженої ним особи) щодо декларування товарів, а також повноваження органів доходів і зборів щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення чітко визначені Кодексом.
При цьому статтею 257 „Процедура декларування” Кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно зі статтею 369 Кодексу особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.
Львівські митники виявили у іноземця велику партію несертифікованих лікарських засобів
У митному пункті «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС у громадянина Республіки Азербайджан, який прямував рейсом «Стамбул-Львів» та обрав смугу руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено велику партію лікарських засобів, за попередньою експертною оцінкою на суму 1 млн грн.
Враховуючи попередньо отриману інформацію управлінням організації протидії митним правопорушенням у Львівській області щодо можливого ввезення на територію України з приховуванням від митного контролю несертефікованих лікарських засобів, пасажира було спрямовано для додаткового огляду багажу.
Під час огляду його багажу з використанням технічного засобу (Rapiscan 624XR) було виявлено товари, які обмежені в кількості до ввезення громадянами на митну територію України.
Зокрема, мова йде про 30 найменувань препаратів. Серед них, близько 10 різного найменування і призначення шприців, 6000 таблеток у блістерах, 300 флаконів невизначеної речовини, 130 шт. ін’єкції у шприцах невідомого вмісту, 5 шт. речовини в рідкоподібному стані, 50 шт. медичних конекторів, близько 100 шт. медичних голок.
Оскільки до митного контролю не було надано жодних документів не відомо походження препаратів та їх вміст.
Медичні препарати знаходились у дорожніх сумках іноземця серед особистих речей, без ознак приховування. Також в сумці знаходились порожні упаковки від лікарських препаратів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 458 від 23.05.2012 року громадянину повернуто до 5 упаковок кожного найменування лікарських засобів.
Таким чином іноземець порушив встановлений відповідно до Митного кодексу України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме перемістив через митний кордон України товари, переміщення яких обмежено законодавством України.
За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого статтею 471 Митного кодексу України.
У пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт» виявлено контрабанду 3,8 кг кокаїну з Південної Америки
Співробітниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України припинено спробу контрабанди кокаїну.
За результатами вжитих заходів співробітниками управління у зоні діяльності митного поста «Бориспіль-аеропорт» під час проведення митного огляду багажу громадянина України, який прилетів з Бразилії авіарейсом транзитного сполучення № 297 «Доха-Бориспіль», у подвійному дні між боковими стінками валізи було виявлено два прямокутних пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору загальною вагою 3,8 кг.
Виявлена речовина, згідно експрес-аналізатора наркотичних засобів, містить у своєму складі наркотичний засіб кокаїн.
Орієнтовна вартість викритого небезпечного вантажу становить 0,5 млн дол. США.
За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого статтею 483 Митного кодексу України. Тривають невідкладні слідчі дії.
Наталія Рубан: Підрозділами митного аудиту проведено 218 документальних перевірок
За І квартал 2018 року до Державного бюджету України за результатами документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи надійшло майже 6,2 млн гривень. Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.
За її словами, одним з пріоритетних напрямів митного контролю є направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності поданих під час митного оформлення документів. Це, у свою чергу, дає можливість перевірити достовірність відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України.
Так, за результатами опрацювання матеріалів, отриманих у ході міжнародної взаємодії, встановлюються розбіжності в умовах поставки, вагових характеристик та вартості товарів, що призводить до несплати обов’язкових митних платежів. У зв’язку з цим підрозділами митного аудиту територіальних підрозділів ДФС розглядається питання щодо проведення перевірок діяльності компанії імпортера.
«Протягом січня-березня 2018 року підрозділами митного аудиту ГУ ДФС проведено 218 документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, з них 29 – за матеріалами, отриманими від уповноважених органів іноземних держав. Це становить 13,3% від загальної кількості проведених перевірок»,- зазначила Наталія Рубан.
Заниження митної вартості встановлено за результатами 17 перевірок (донараховано 3,26 млн грн), не підтверджено достовірність відомостей щодо країни походження за результатами 12 перевірок (донараховано 1,2 млн гривень).
Загальна сума нарахованих грошових зобов’язань по сплаті митних платежів, що виникли внаслідок порушення суб’єктами ЗЕД митного законодавства, складає 21,7 млн грн. З них за результатами документальних перевірок з питань не підтвердження автентичності матеріалів, наданих під час митного оформлення імпортованих товарів, донараховано 4,46 млн грн , або 20,5% від загальної суми нарахованих грошових зобов’язань.
До уваги платників податків на додану вартість!
З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, пропонуємо звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117, подається в електронному вигляді.
Звертаємо увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги.
Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
Мирослав Продан: Україна, Молдова та Італія посилять співпрацю у правоохоронній діяльності
Протягом останніх років товарообіг України з Молдовою та Італією має стійку тенденцію до зростання. Так, лише з початку цього року товарообіг з Молдовою зріс на 78% порівняно з відповідним періодом минулого року, а з Італією – на 30%. Таке зростання вимагає спрощення та прискорення митних процедур, а також інтенсифікації зусиль з протидії митним правопорушенням та контрабанді.
Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Генеральним директором Агентства митниці та монополій Італійської Республіки Джованні Кеслером та Генеральним директором Митної служби Молдови Віталіє Врабіє, яка відбулася у Римі.
«Наші служби мають ефективно відповідати новим викликам, у тому числі і з точки зору сучасного менеджменту, висококваліфікованого персоналу, широкого застосування ІТ та новітніх технічних засобів митного контролю. Саме тому сьогоднішня тристороння зустріч є досить важливою, оскільки ми маємо змогу визначити перспективні напрями співробітництва наших адміністрацій», – зазначив Мирослав Продан.
За його словами, для України, Молдови та Італії перспективними напрямами у митній сфері є активізація взаємодії у правоохоронній сфері. Це стосується, у першу чергу, налагодження обміну інформацією при переміщенні підакцизних товарів, обміну оперативною упереджувальною інформацією про можливі порушення митного законодавства при переміщенні авіаційним транспортом, обміну інформацією про плавзасоби, які останнім часом активно завозяться в Україну та використовуються в територіальних водах Італії громадянами України, а також підготовки кінологічних команд.
Серед напрямів взаємодії - співробітництво у сфері підвищення професійної підготовки працівників митних органів та у сфері митних експертиз, у тому числі, ознайомлення з підходами щодо ідентифікації та виявлення фальсифікації алкогольних напоїв під час проходження митниці, а також шляхом дослідження деяких груп товарів.
Очільник ДФС, зокрема, відзначив, що прикладом успішної взаємодії з Італією може стати співпраця України та Молдови у митній сфері. Функціонування спільних пунктів пропуску, наявність обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, співпраця у правоохоронній сфері за підтримки Місії EUBAM – все це дозволяє проводити ефективну роботу у напрямі протидії митним правопорушенням. Так, у травні розпочато підготовку до оперативної фази Спеціальної операції «Янус», організованої спільно з Місією EUBAM та OLAF, щодо боротьби з контрабандою та переміщенням підакцизних товарів, таких як тютюнові вироби, без сплати податків та мита між Європою, Україною та Молдовою.
Крім того, українська делегація відвідала центр аналізу та розвідки Агенції монополій та митниці Італії, де ознайомилася з роботою інформаційної системи AIDA. Вона у режимі он-лайн аналізує інформацію, що міститься в митних деклараціях, на основі бази даних та профілів ризиків, яка постійно оновлюється. Також враховуються результати митного контролю із застосуванням скануючих систем. Представники ДФС разом з колегами з Молдови мали можливість побачити застосування сканерів у морському порту Чивітавекк’я в контексті використання інформаційної системи AIDA.
Італійська сторона також ознайомила з власним досвідом протидії шахрайству із заниженням митної вартості. Італія була країною з найнижчою у ЄС митною вартістю. Але запуск AIDA, аналіз тенденцій на ринку, наявність фіскального інструменту при визначенні митної вартості дали результат – тепер в Італії цей показник вище середнього по ЄС. Джованні Кеслер також наголосив на важливості співпраці з іншими правоохоронними органами, зокрема, Фінансовою гвардією, поліцією, міжвідомчими групами з протидії оргзлочинності (GICO).
Довідково:
З Італією товарообіг у 2017 році склав 4,1 млрд дол. США, що на 25% більше, ніж у 2016 році, а з початку 2018 року – вже 1,5 млрд дол. США, що на 30% більше за аналогічний період 2017 року.
З Молдовою у 2017 році товарообіг склав 814 млн дол. США, або на 54% більше, ніж у 2016 році, а за 4 місяці 2018 року – 301 млн дол. США, що на 78% перевищує аналогічний період минулого року.
На митному посту «Ужгород» припинено незаконне вивезення старовинних скрипок
Перемісти через кордон дві скрипки зі смичками намагалась громадянка України на автомобілі «HYUNDAI COUPE» із чеською реєстрацією.
Для проходження митного контролю українка обрала форму проходження митного контролю «зелений коридор», чим заявила про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України. Але, під час митного огляду транспортного засобу, працівники митниці виявили два музичні інструменти, які мають ознак таких, що були виготовлені 50 і більше років тому.
Своїми діями громадянка порушила порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення культурних цінностей через митний кордон України, відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Інструкції Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України».
Відносно правопорушниці складений протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. Скрипки вилучено до рішення суду.
На Хмельниччині відбулися ІV Міжнародні змагання кінологічних команд «Україна-2018»
У Хмельницькому під егідою Державної фіскальної служби України на базі Регіонального кінологічного навчального центру Всесвітньої митної організації проходили ІV Міжнародні змагання кінологічних команд «Україна-2018» з пошуку наркотичних засобів, зброї, набоїв та тютюнових виробів.
Участь у змаганнях взяла 31 кінологічна команда з дев’яти країн світу: Республіки Білорусь, Республіки Польща, Словацької Республіки, Республіки Молдова, Республіки Австрія, Республіки Болгарія, Латвійської Республіки, Грузії.
Україну представляли команди Державної фіскальної служби України, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Національної Гвардії, Державного підприємства міжнародних авіаліній «Бориспіль».
«Ці змагання дозволили ще більше зміцнити нашу співпрацю з митними органами країн-учасниць, обмінятися досвідом та підвищити професійний рівень кінологічних команд у протидії незаконному переміщенню товарів через кордон. Участь у турнірі відповідає найвищим стандартам Всесвітньої митної організації і засвідчує, що українська сторона в особі її Регіонального кінологічного навчального центру ВМО є її надійним партнером. Адже це єдиний в Україні центр такого рівня і лише дев'ятий у світі. Ми тренуємо кінологічні команди не лише для митників, а й для усіх правоохоронних органів України й інших країн ЄС. Новинкою є тренування на виявлення незаконного обігу бурштину та валюти», - зазначив директор Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС Андрій Войцещук.
На думку організаторів Міжнародних змагань, проведення цього заходу на такому представницькому рівні, за участю поважних зарубіжних гостей та провідних фахівців силових відомств України піднімає рівень безпеки і створює прекрасні можливості для ділового спілкування та обміну досвідом.
«Мене вразив високий професійний рівень змагань, кінологічні команди змагалися у швидкому пошуку зброї, наркотиків та тютюну і все вирішували секунди. Загалом кінологічна служба - це фантастичний інструмент для боротьби з організованою злочинністю, особливо це стосується вилучення готівкових коштів. У Європейському Союзі завдяки пошуковим собакам вилучають мільйони євро. В Україні поки що кінологічних команд, які спрямовані на цю роботу, бракує", - розповів керівник стратегічного компоненту реформування сектору цивільної безпеки Консультативної місії ЄС Річард Брайан.
Учасники змагань щиро зізнавалися, що до такого масштабного турніру тренуються роками. А ще із задоволенням розповідали про своїх вихованців, про те, що навіть, якщо і не посядуть високі місце у змаганнях, то розчаровуватися не будуть. Тому що важливим є дух змагань, дружня атмосфера та обмін досвідом. Також говорили про те, що їхні німецькі та бельгійські вівчарки, лабрадори-ретрівери, малінуа та спаніелі - вірні і непідкупні, вміють розуміти без слів і вони усі обов‘язково прибудуть для участі на наступні кінологічні змагання в Україну.
За підсумками ІV Міжнародних змагань кінологічних команд «Україна-2018» кращими стали:
Група з пошуку наркотичних засобів:
1 місце - Віталій Фролов зі службовим собакою «Ілля Аміго» - представник Державної фіскальної служби України;
2 місце - Тарас Куба зі службовим собакою «Камея Райт Гард» - представник Національної поліції України;
3 місце - Стефан Хуттерер зі службовим собакою «Када» - представник Республіки Австрія.
Група з пошуку тютюнових виробів
1 місце - Модріс Нартішс зі службовим собакою «Гарі» - представник Латвійської Республіки;
2 місце - Мартін Хьодл зі службовим собакою «Ріско» - представник Республіки Австрія;
3 місце - Володимир Захарко зі службовим собакою «Дунай» - представник Республіки Молдова.
Група з пошуку зброї та набоїв:
1 місце - Павло Малий зі службовим собакою «Кенді» - представник Національної гвардії України;
2 місце - Микола Кривоніс зі службовим собакою «Грім» - представник Служби авіаційної безпеки «Бориспіль»
3 місце - Петро Вировець зі службовим собакою «Бім» - представник Державної фіскальної служби України.
Переможців нагороджено кубками, грамотами та цінними подарунками.
Волинські митники у співпраці з нідерландськими колегами викрили незаконну спробу ввезення автомобілю з іноземним номером
Громадянин України скористався спрощеною формою митного контролю «зелений коридор» у пункті пропуску Ягодин, аби в’їхати на батьківщину автомобілем з іноземною реєстрацією «OPEL ASTRA» 2006 року випуску. Під час проходження митного контролю подав на нього технічний паспорт Королівства Нідерландів та інші документи, щоб оформити режим ввезення «транзит».
Проте на запит управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці оперативно відреагували нідерландські колеги. Відповідно до їхньої офіційної інформації, цей же автомобіль уже не значиться зареєстрованим на території Королівства Нідерландів, оскільки був відправлений з країни на експорт.
Відповідно до статті 381 Митного кодексу України у випадку, коли транспортні засоби особистого користування не зареєстровані постійно у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, громадянам дозволяється ввозити їх з метою транзиту за умови письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів грошової застави. Розмір застави обчислюється в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні цього транспортного засобу на митну територію України з метою вільного обігу. У разі порушення зобов’язання про транзит внесена грошова застава перераховується до державного бюджету як сума митних платежів, що підлягала сплаті.
Таким чином, за порушення правил ввезення транспортного засобу особистого користування, що не був зареєстрованим постійно на території Королівства Нідерландів, автомобіль з іноземною реєстрацією «OPEL ASTRA» у громадянина вилучили – до рішення суду.
Санкція статті 472 Митного кодексу України передбачає конфіскацію самого товару та накладення штрафу на громадянина у розмірі 100 відсотків його вартості. Вартість автовідповідно до рахунку-фактури та курсу Нацбанку України складає 147,5 тисячі гривень.
Вилучено жіночий одяг сербського виробника, що намагалися ввезти на територію України з порушенням митних правил
Співробітниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у зоні діяльності митного поста «Димитрово» виявлено чергову спробу ввезення одягу з порушенням митного законодавства.
Митники звернули увагу, що при переміщенні через митний кордон України на адресу українського отримувача міжнародного експрес-відправлення від підприємства з Сербії разом з товаром «одяг жіночий» містився оригінал інвойсу на суму понад 6 тисяч євро.
При цьому декларантом при проведенні митного оформлення відправлення подано електронну митну декларацію, де, зокрема, зазначалося, що вартість вантажу становила 300 євро, тобто значно відрізнялася від тієї, яка зазначена в оригіналах товаросупровідних документів, виявлених митниками.
Таким чином, декларантом не заявлено за встановленою формою у декларації точні та достовірні відомості щодо вартості товару.
Зазначені дії декларанта мають ознаки порушення митних правил передбачених статтею 472 Митного кодексу України, у зв’язку з чим співробітниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії складено протокол про порушення митних правил, яким передбачено накладення штрафу в розмірі 100% вартості цих товарів з їх конфіскацією.
Предмети правопорушення (пальто, жакети, сукні, брюки, туніки, футболки) вилучено до винесення судом рішення у справі.
Припинена спроба контрабанди зброї через пункт пропуску «Доманове»
У пункті пропуску «Доманове» у результаті спільної роботи працівників Волинської митниці ДФС, правоохоронців зі Служби Безпеки України в області та прикордонників затримано громадянина України.
О 5 годині ранку він намагався в пішому порядку перетнути кордон України в напрямку Білорусі «зеленим коридором».
Під час митного огляду на ньому під одягом були виявлені 4 предмети, обмотані навколо тіла (в районі попереку) чорною плівкою. Попередній висновок про них - вибухові пристрої.
Попередня кваліфікація кримінального правопорушення громадянина – контрабанда зброї (стаття 201 Кримінального кодексу України).
Щодо предметів правопорушення, вилучених митниками, призначена експертиза. Щодо самого громадянина – ведуться слідчі дії фахівцями СБУ, до компетенції яких відноситься цей вид злочину.
Оподаткування прибутку нерезидента, який веде господарську діяльність на території України через постійне представництво
Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.
Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток - нерезидентами (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ.
У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 ПКУ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у (дане роз’яснення у категорії 102.18).
Податкові зобов’язання, зазначені у декларації про майновий стан і доходи, необхідно сплатити до 1 серпня
Відповідно до статті 179 Податкового кодексу України, фізичні особи зобов’язані до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій декларації про майновий стан і доходи.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених у Кодексі, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Довідник ознак фізосіб, що відображаються у формі № 1-ДФ оновиться новими ознаками: проект змін
Проект наказу Мінфіну України «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» оприлюднено на сайті Мінфіну України.
Проект акта розроблений Мінфіном з метою приведення переліку ознак доходів фізичних осіб, визначених додатком до Порядку, у відповідність із прийнятими законодавчими змінами до Податкового кодексу України.
Проектом наказу вносяться зміни до додатка до Порядку, а саме:
у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність із нормами Кодексу, а Довідник доповнюється новими ознаками доходів;
у розділі 2 «Довідник ознак податкових соціальних пільг» чинна назва податкової соціальної пільги приводиться у відповідність із нормами Кодексу.
При цьому проектом наказу не змінюється чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Планується, що наказ набере чинності з 01.10.2018 р.
Проект наказу Мінфіну України «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку»:
Яким чином здійснюється облік готівки у вигляді благодійних внесків, які збирає благодійна організація?
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО)(у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій) (п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (п. 13 розд. ІІ Положення № 148).
Згідно з п. 25 розд. III Положення № 148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення № 148.
Враховуючи вищевикладене, благодійна організація повинна оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, у тому числі вилучені із «скриньки», та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у (дане роз’яснення у категорії 109.15).
Зразок заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації
З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, пропонуємо звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117, подається в електронному вигляді.
Звертаємо увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги.
Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
Контролюючі органи мають право на проведення перевірки у разі використання працедавцями найманих осіб без оформлення трудових відносин
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ (абзаци перший, другий та четвертий п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Порядок проведення документальних планових та позапланових перевірок визначений ст.ст. 77, 78 ПКУ.
Згідно з п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).
Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту (абзаци перший, другий п. 85.2 ст. 85 ПКУ).
Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення перевірки (документальної планової, позапланової та фактичної) суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у (дане роз’яснення у категорії 136.06).
Платник податку на додану вартість має право надати скаргу на рішення комісії щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено, зокрема Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Порядок розгляду скарг) та Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення реєстрації).
Пунктом 29 Порядку зупинення реєстрації передбачено, що платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку (далі – таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації.
Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
При цьому нормами Порядку зупинення реєстрації не передбачено оскарження рішення комісії, щодо неврахування таблиці.
Не передбачає відповідних дій і Порядок розгляду скарг.
Водночас відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду (абзац перший ст. 16 Закону № 393).
Крім того, п. 56.1 ст. 56 ПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзацу першого п. 5 розд. ІІ Порядку розгляду звернень та особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (п. 4 розд. ІІІ Порядку).
Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062 (далі – Порядок № 916).
Отже, у випадку неврахування таблиці платник податку має право надати скаргу на дії чи рішення комісії регіонального рівня у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у (дане роз’яснення у категорії 101.17).
За яких умов фізичні особи - підприємці можуть бути платниками єдиного податку?
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:
суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
фізичні особи - нерезиденти;
платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у (дане роз’яснення у категорії 101.17).
