19 квітня 2018 рік ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

За яких умов громадянин може скористатись правом

на податкову знижку

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.

– дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності податкового обов’язку з декларування інших доходів – до 1 травня), наступного за звітним року.

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до фіскального органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2018 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Шановні громадяни !

«ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області запршує платників податків подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2017 році. Довідки щодо кампанії декларування платник може отримати за телефоном 34-28-66 або за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна 1-А, каб.212»

Кампанія декларування - 2018

«ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що детальну інформацію щодо того, до якого органу ДФС переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку, можна переглянути на офіційному сайті ГУ ДФС у Дніпропетровській області за посиланням: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/266569.html»

Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 553,3 млн. гривень

З початку 2018 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 2 млрд. 991,7 млн. гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 553,3 млн. гривень. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Фактично надійшло єдиного внеску у березні 2018 року 1056,7 млн. гривень. Додаткові надходження єдиного внеску за 1 квартал 2018 року склали 274,7 млн. гривень.

Оксана Томчук відзначила, що органами ДФС проводиться цілеспрямована робота зі збору коштів, необхідних для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.

Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах майже 500 мільйонів гривень

Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, - податкові спори.

Станом на 1 квітня 2018 року на розгляді в судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8,5 тис. справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 10,2 млрд. грн.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, протягом січня – березня 2018 року на розгляді у судах знаходилось 5172 таких справ на суму 7,7 млрд.грн., з яких на користь органів ДФС вирішено 72 справи на суму 374,5 млн.грн.

За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1696 справ на суму 2,2 млрд.грн., розглянуто в судах різних інстанцій 115 справ на суму 94,1 млн.грн., на користь органів ДФС вирішено 114 справ на суму 93,8 млн.грн.

Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області за 1 квартал 2018 року виграли для казни 469,4 млн.грн. по 195 справам.

Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету майже 10 млн. гривень

З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 428 документальних перевірок та 112 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.

За результатами перевірок до бюджету надійшло 9,4 млн.грн. грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.

Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.

Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання, працівники головного управління встановили, що з окремими постачальниками операції в частині виготовлення та монтажу металевих конструкцій резервуарів, мали безтоварний характер, тобто проводились «на папері». В результаті податківці донарахували підприємству 724,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями.

Посадові особи підприємства погодились з рішенням органу ДФС та сплатили донараховану суму до бюджету.

З початку року анульовано 24 ліцензії за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2018 року діє 13076 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4968 суб’єктам господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7121, на тютюнові вироби – 5955.

З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 3201 ліцензію, з них 1731 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1470 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня - березня 2018 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 667 ліцензії; анульовано - 632, в тому числі - 24 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Податківці Дніпропетровщини розповіли про протидію незаконному обігу підакцизних товарів в області

У інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олександра Матвійця та фахівця управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.

За словами Олександра Матвійця: «З початку 2018 року слідчим управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області відкрито 19 кримінальних проваджень за фактами незаконного виготовлення, закупівлі, транспортування та продажу підакцизних товарів. Серед них тринадцять проваджень - за фактом перепродажу підакцизних товарів. Три провадження - за незаконне виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів з виготовлення фальсифікату. Одне провадження - за фактом виготовлення фальшивих акцизних марок».

З незаконного обігу вилучено підакцизних фальсифікованих товарів та спирту на загальну суму 17,6 мільйонів гривень. Конфісковано підакцизних товарів на загальну суму 2,471 мільйонів гривен.

«Співробітниками оперативного та слідчого управління ГУ ДФС області викрито діяльність 4 підпільних цехів з виготовлення підакцизних товарів, з яких 2 виробляли фальсифікований алкоголь та 2 з виготовлення пального» - повідомив Олександр Матвієць.

«Фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області з початку року зафіксовано 27 порушень при реалізації підакцизної продукції. З яких: 20 фактів реалізації алкогольної та тютюнової продукції без ліценції; 3 факти продажу алкоголю за цінами вище максимально встановленими; 3 факти реалізації алкогольними напоями на розлив і 1 факт реалізації тютюнових виробів без наявності акцизної марки. За виявленими порушеннями застосовано фінансових санкцій на суму 407,4 тисячі гривень» - зазначив журналістам Андрій Первой.

В І кварталі 2018 року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 35 перевірок

Протягом січня – березня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 35 перевірок в територіальних підрозділах ГУ.

За матеріалами перевірок оголошено 3 підозри про скоєння кримінальних правопорушень; винесено 14 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 працівників служби; до суду направлено 2 обвинувальні акти; за матеріалами управлінням внутрішньої безпеки розпочато 12 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 Кримінального кодексу України.

З початку року проведено перевірки 76 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 4 претендентам відмовлено у призначенні на посаду.

За перший квартал 2018 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано майже на 1 млрд. грн. більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – березень 2018 року склали 5 млрд. 519,7 млн. грн., що на 963 млн. грн. більше аналогічного періоду 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Майже половину надходжень в місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 3 млрд. 081,1 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 679,7 млн. грн.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом трьох місяців 2018 року 860,2 млн. грн.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж трьох місяців 2018 року спрощенці області сплатили 572,8 млн. грн., що на 132,9 млн. грн. більше рівня минулого року.

Фізичні особи-підприємці з початку року сплатили майже 5 млрд грн єдиного податку

Фізичні особи-підприємці збільшують обсяги сплати єдиного податку. У січні – березні 2018 року забезпечено надходження у сумі понад 4,9 млрд грн. Це на 1,1 млрд грн або на 27,8% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Спрощену систему оподаткування (станом на 01.01.2018) застосовують 1,292 млн. фізичних осіб-підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшилась майже на 138,3 тис. осіб (на 01.01.2017 – кількість платників єдиного податку становила 1,153 млн. осіб).

Кількість платників єдиного податку по групах:

перша група – 223 тис. осіб (17,3 відс.);

друга група – 625,5 тис. осіб (48,4 відс.);

третя група – 443,5 тис. осіб ( 34,3 відс.).

Протягом минулого року до бюджету від фізичних осіб-підприємців надійшло близько 15,4 млрд грн єдиного податку. Це на понад 5,1 млрд грн більше, ніж за 2016 рік, темп росту надходжень становив 149,6%.

Довідково.

Фізичні особи-підприємці на офіційному веб-порталі ДФС можуть отримати інформацію щодо бюджетних рахунків з усіх податків і зборів за посиланням: http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС для платників в електронному сервісі «Електронний кабінет» (cabinet.sfs.gov.ua) у приватній частині (особистому кабінеті) з використанням електронного цифрового підпису доступний розділ "Стан розрахунків з бюджетом", який дає можливість переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки.

Волинські митники виявили не задекларовану мобільну техніку на понад 376 тис. грн.

У рейсовому автобусі «Варшава-Київ» волинські митники виявили не задекларований і не заявлений під час усного опитування товар, а саме: 16 мобільних телефонів марки «iPhone», 3 комплекти навушників Apple, 4 розумних годинники AppleWatch, ноутбук та планшет.

Товар із супровідними документами знаходився у спальному відділенні автобуса у рюкзаку і був виявлений під час митного огляду на оглядовому майданчику поста «Ягодин». Як з`ясувалося, техніка, загальною вартістю 376 500 гривень, належала водію автобуса громадянину України.

За недекларування товарів комерційного призначення йому загрожує притягнення до відповідальності за ст. 472 Митного Кодексу України, що передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару з його конфіскацією. Мобільна техніка тимчасово вилучена до рішення суду.

Викрито факт незаконного заволодіння державними коштами під час проведення тендерної закупівлі автобуса

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Рівненській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено факти ймовірного заволодіння бюджетними коштами під час проведення тендерної закупівлі транспортного засобу.

Встановлено, що посадові особи одного з приватних підприємств, зареєстрованого у Хмельницькій області, можливо перебуваючи у змові зі службовими особами державної установи, здійснили для останньої придбання пасажирського автобуса марки Mercedes-Benz. Закупівля здійснювалась шляхом використання "транзитних" операцій у ланцюгу постачання. Тобто, кошти проводилися через низку підприємств для штучного збільшення вартості транспортного засобу. При цьому до відповідних документів було внесено завідомо недостовірні відомості, зокрема, вартість автобуса штучно завищено на суму близько 1,5 млн грн.

У подальшому кошти, незаконно одержані зазначеним приватним підприємством з державного бюджету, у тому числі готівкою в касі банку, було ймовірно легалізовано у розмірі 1,4 млн грн. шляхом використання у власній господарській діяльності.

За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

На українсько-румунському кордоні вилучено взуття майже на 4 млн грн

За фактом подання до митного контролю підроблених документів співробітники Чернівецької митниці ДФС запровадили чергову справу про порушення митних правил.

До адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 притягнуто громадянина Білорусі, що здійснював перевезення з Туреччини взуття у кількості 11 540 пар.

Під час здійснення митного контролю у пункті пропуску «Порубне», а саме огляду поданих товаросупровідних документів, встановлено, що підпис та зображення печатки на інвойсі та упаковочном листі зроблено за допомогою копіювально-печатного обладнання.

Взуття жіноче та чоловіче, а також заготовки взуття загальною вартістю 3 964 200 грн вилучено.

Закарпатська митниця ДФС: порушник митних правил сплатив у бюджет понад 4 млн грн штрафу

Працівники Закарпатської митниці ДФС відстояли інтереси держави у суді. Зокрема, завдяки їхнім професійним діям, суд прийняв рішення щодо посадової особи румунського підприємства і зобов’язав її сплатити штраф – понад 4 млн грн до Державного бюджету України, а товар, який незаконно ввозився – конфіскувати.

Як повідомлялось раніше, в липні минулого року працівниками Закарпатської митниці ДФС на митному посту «Дяково» припинено спробу ввезення на митну територію України з порушенням митного законодавства товару, шляхом подання документів, оформлених посадовою особою румунського підприємства, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів (асортименту), їх ваги, кількості, маркування та номерів. Заявлялось, що в Україну ввозиться давальницька сировина – кабелі, електропроводи намотані на пластикові котушки, арматура, інше.

За порушенням митних правил, стосовно посадової особи румунського підприємства було складено протокол, за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, яким тимчасово було вилучено товар на суму понад 4 млн. грн.

За результатами розгляду справи про порушення митних правил в Ужгородському міськрайонному суді посадову особу румунського підприємства визнано винною у вчиненні правопорушення та накладено адміністративне стягнення згідно з санкцією ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, а це штраф в розмірі 4 231 738 грн та конфіскація товару на таку ж суму.

Оскільки з таким рішенням представники порушника були не згодні, рішення суду було оскаржено в апеляційному суді Закарпатської області.

За результатами розгляду Апеляційним судом Закарпатської області, апеляційну скаргу повернуто представнику, а постанову суду першої інстанції залишено в силі.

За принципом «єдиного вікна» здійснюється 75,8% митних оформлень товарів

Все більшої популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності набуває оформлення товарів у митницях ДФС за принципом «єдиного вікна». Так, з 1 лютого 2018 року з 432,4 тис. поданих митних декларацій (станом на 15.04.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 327,7 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 75,8% від загального обсягу оформлених декларацій.

Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Чернівецька – 98,3%, Луганська – 97,2%, Волинська – 97%, Рівненська – 96,4%, Львівська – 95,7%.

Нагадаємо, що для удосконалення процедури здійснення митного та інших державних видів контролю (санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного) за принципом «єдиного вікна» Кабінетом Міністрів України 31 січня 2018 року прийнято постанову №44, якою було переглянуто порядок інформаційного обміну.

Зокрема, до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.

Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор».

Харківські митники виявили табак у баці для пального

В пункті пропуску «Гоптівка» співробітниками Харківської митниці ДФС припинено спробу переміщення із приховуванням від митного контролю близько 300 пачок табаку для кальянів.

Винахідливий громадянин України, який прямував з Росії в Україну, сконструював у баці для пального власного авто схованку з метою використання залишкового простору бака для переміщення товарів з приховуванням від митного контролю. У схованці митниками було виявлено 279 пачок табаку для кальянів загальною вартістю 111625 гривень.

Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Викрито посадовців приватного підприємства Дніпропетровщини, які здійснювали махінації з бюджетними коштами

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.

Так, посадові особи одного з приватних підприємств Дніпропетровської області протягом 2016-2017 років уклали низку договорів на проведення ремонту доріг з бюджетними організаціями Дніпропетровської, Черкаської, Рівненської та Харківської областей, в рамках яких отримали державні кошти в сумі близько 95 млн. грн.

У ході проведеного дослідження встановлено, що зазначене приватне підприємство не задекларувало у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції із отримання бюджетних грошових коштів в розмірі 13,2 млн. грн.

У подальшому, діючи з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, посадові особи приватного підприємства здійснили фінансові операції зі зняття готівкових коштів з рахунку підприємства за угодами надання фінансової допомоги.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

У ДФС розпочав роботу черговий проект міжнародної технічної допомоги

У Державній фіскальній службі України відбулося І засідання Керівного Комітету проекту «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдавському кордоні». Це проект міжнародної технічної допомоги під егідою Європейського Співтовариства, виконавцем якого виступає Міжнародна організація з міграції (МОМ).

Участь у засіданні взяли представники ДФС, МОМ в Україні, Представництва ЄС в Україні, Місії EUBAM в Україні, Державної прикордонної служби України, Митної служби Республіки Молдова та Прикордонної поліції Республіки Молдова.

Проект «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдавському кордоні» є одним із проектів міжнародної технічної допомоги, поряд з проектом «Впровадження автоматизованої системи інтелектуального відеоконтролю в автомобільному пункті пропуску «Нова Гута – Нові Яриловичі», який фінансується ЄС у рамках програми «Східне партнерство».

Цей проект – складова мети Європейського Співтовариства щодо сприяння покращенню транскордонного переміщення громадян та товарів у пунктах пропуску на українсько-молдавському кордоні. Він спрямований на впровадження інтегрованого управління кордонами, покращення міжвідомчого та міжнародного обміну інформацією, створення пунктів пропуску зі спільним контролем.

Зокрема, ним передбачено реконструкцію пунктів пропуску «Кучурган-Первомайськ» та «Рені-Джюрджюлєшть» Одеської митниці ДФС для запровадження спільного контролю на українській стороні та побудову контактного пункту в пункті пропуску «Паланка» на молдавській стороні.

Невід’ємними складовими цього проекту є технічне оснащення та розвиток інфраструктури на українсько-молдавському кордоні. У першу чергу планується запровадження сучасної системи відеоконтролю та вагових систем, ремонт та реконструкція адміністративних будівель в пунктах пропуску, а також влаштування ділянок доріг біля цих пунктів.

Такі зміни в перспективі можуть призвести до активізації переміщення громадян та товарів на українсько-молдавському кордоні та загального позитивного економічного ефекту для обох країн.

Доходи понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян

За оперативними даними (станом на 11.04.2018) громадянами подано понад 246 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 22,1 млрд. грн., що на рівні аналогічного періоду минулого року.

За даними декларацій задекларовано до сплати 621,5 млн. грн. Це на 81,0 млн. грн., або на 15 % більше ніж у минулому році

Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 1309 громадян. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість таких платників збільшилась на 43%, або на 393 особи.

Найбільша кількість громадян, які задекларували доходи у сумі понад 1 млн. грн. обліковується у м. Києві – 615 осіб (майже 47% від загальної кількості), Харківській області – 106 осіб, Дніпропетровській області – 82 особи та Київській області – 69 осіб.

Суму доходів, які отримали громадяни з доходами понад 1 млн. грн., задекларовано на рівні – 9,3 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума задекларованих доходів збільшилась на 3,3 млрд. грн., або на 55%.

Громадянами з доходами понад 1 млн. грн. задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб – 222,4 млн. грн., військового збору – 25,9 млн. грн.

Найбільшу суму податкових зобов’язань, визначених за даними декларацій самостійно до сплати у сумі, що перевищує 10 млн. грн., задекларовано мешканцем м. Києва.

Податкові зобов’язання в сумі понад 8 млн. грн. задекларовано двома мешканцями Харківської області.

Майже 54 тис. громадян станом на 11.04.2018 задекларували право на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків – 106,8 млн.

Нагадуємо, що з 1 січня 2018 року триває компанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.

Останній день подання декларації цього року для громадян, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність,– 2 травня. А для громадян, які мають право на податкову знижку – 31 грудня.

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

інвестиційного доходу;

іноземного доходу;

та в інших передбачених ПКУ випадках.

Чернівецькі митники вилучили незадекларований товар на суму 2,6 млн. грн.

Під час здійснення повного догляду вантажу, що переміщувався одним з одеських перевізників з Болгарії в Україну, Чернівецькими митниками було встановлено не лише розбіжності у кількості вантажних місць та найменуваннях задекларованого товару, а й виявлено ознаки підроблення товаросупровідних документів.

Так, незадекларованими виявилися сумки жіночі та одяг з натуральної шкіри, бувший у використанні, загальною вагою 880 кг.

Товар вартістю 2 676 100 грн. митниками вилучено.

За фактом подання митному органу як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості, та підробленого документа CMR, запроваджено справу про порушення митних правил за ч.1 ст.485 Митного кодексу України.

На митному посту Ягодин у підприємця вилучили імпортного одягу на мільйон

Волинські митники на посту Ягодин вилучили з «Мерседеса», яким керував громадянин України, більше 7 тисяч предметів одягу виробництва Туреччини.

Автомобіль в’їжджав з Республіки Польща смугою руху для спрощеного митного контролю «зелений коридор». Обрання цієї смуги вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами і не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення/вивезення з території України.

У ході митного огляду в багажному відділенні авто було виявлено 34 поліпропіленових мішки білого кольору. В них містилися чоловічі та дитячі футболки і штани чотирьох торгових марок Туреччини. Загалом – 7383 предметів одягу вартістю 1 мільйон 82 тисячі гривень.

Оскільки цей імпорт підлягав декларуванню та оподаткуванню митними платежами, відповідно до ст. 511 Митного Кодексу України, його тимчасово вилучено до рішення суду.

Санкції статей 471, 472 Митного Кодексу, з якими порушника митних правил притягнуть до відповідальності, передбачають конфіскацію товару, а також накладення штрафу у розмірі 100 відсотків його вартості.

Приймання електронних платежів за оформлення нафтопродуктів відновлено

У зв’язку з проведенням технічних робіт, на Енергетичній митниці ДФС було тимчасово призупинене приймання електронних платежів за оформлення нафтопродуктів.

Наразі приймання електронних платежів відновлено. Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Волинські митники передали до Кіровоградського музею старовинне видання

Волинська митниця ДФС передала до Кіровоградського обласного художнього музею книгу «Земная жизнь Пресвятой Богородицы и описаніе святыхь чудотворных ея иконь, чтимыхь православною церковью на основаніи священнаго писаря и церковныхь преданій», Санкт-петербурзького видання 1903 року.

Книга як «друкована продукція, що має ознаки старовини» була затримана у березні минулого року за протоколом про порушення митних правил, складеному на митному посту «Ягодин». ЇЇ намагались вивезти за межі України.

Експертна комісія Волинської державної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки провела наукову експертизу. Дослідження показали, що книга має історичну та культурну цінність. Зібрані на початку минулого століття відомості про ікони Пресвятої Богородиці та їх ілюстрації містились на 813 сторінках. Проте підручник на час затримання потребував реставрації: блок розпадався через відсутність обкладинки та корінця, краї сторінок і кутики дуже пошкоджені, відсутні 145-160 сторінки.

Рішенням Любомльського районного суду книгу було конфісковано в дохід держави, а на підставі рішення Експертно-фондової ради з питань безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей визначено її місце довічного зберігання – Кіровоградський обласний художній музей. Саме там книга знайде прихисток і належну її статусу опіку з боку реставраторів і науковців.

ДФС завершила перевірку скарги НАК «Нафтогаз»

Перевірка скарги НАК «Нафтогазу» закінчилася, наразі готується документ щодо правомірності застосування штрафних санкцій Енергетичною митницею ДФС. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі радіостанції «НВ».

Він зазначив, що керівник НАК «Нафтогазу» подав не скаргу до ДФС, а відповідний позов у судову інстанцію. І на доручення Президента України ДФС проводила перевірки щодо правильності та законності застосування штрафних санкцій до посадової особи НАК «Нафтогаз».

«Сьогодні така перевірка завершена, готуються відповідні матеріали, але паралельно питання є предметом розгляду в судових інстанціях, тому логічно було б дочекатись його результатів», - зазначив Мирослав Продан.

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс

Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.

У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Мирослав Продан: У поточному році 10 пунктів пропуску будуть обладнані стаціонарними скануючими системами

Наступного тижня Державна фіскальна служба розпочинає тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу. Їх планується вже до кінця поточного року встановити у 10 пунктах пропуску на державному кордоні. Про це по повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

За його словами, забезпечення митників засобами технічного контролю для боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, надасть їм можливість успішно перешкоджати проникненню контрабандних вантажів на митну територію України.

Загальна вартість закупок стаціонарних скануючих систем складає близько 1,3 млрд грн. Ці кошти ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.

«Скануючі системи будуть встановлені у ключових пунктах пропуску на державному кордоні, які на сьогодні найбільш завантажені по товаропотоку, пасажиропотоку, фактично на кордоні з усіма сусідніми з Україною державами. Головний пріоритет – західний кордон, оскільки переміщення контрабандних вантажів саме у цій ділянці кордону є найбільш поширеним явищем», – зазначив Мирослав Продан.

Ситуацію із сканерами ДФС намагалася вирішити ще минулого року, але, на жаль, через незалежні від фіскальної служби причини тендери неодноразово блокувалися. Через це заплановане придбання скануючих пристроїв, 6 сканерів на суму 508 млн грн., було відкладене. Однак, за словами очільника ДФС, службі вдалося відстояти свою позицію та вона готова до нового етапу у цьому процесі.

Мирослав Продан зазначив, що ДФС попередньо провела консультації з європейськими партнерами. Зокрема, вивчався досвід польських колег, які сьогодні успішно використовують сучасні технічні засоби митного контролю. Так, у Польщі на державному кордоні використовуються 37 скануючих систем стаціонарного типу.

«Ми фактично взяли польську модель, адаптували її до особливостей України, і за допомогою колег з Уряду, підготували тендерну документацію, яка б унеможливила будь-які перешкоди для проведення цього тендеру», – повідомив в.о. Голови ДФС.

За його словами, вперше в історії України придбаваються стаціонарні скануючі системи. Їх закупівля здійснюватиметься за принципом «під ключ», тобто забезпечуватиметься весь комплекс заходів: від, власне, закупівлі самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування. Це дозволить оперативно отримувати фахову консультацію спеціалістів, здійснювати технічний огляд техніки та, у разі потреби, оперативно виявляти та усувати недоліки.

«У минулому році ми провели ряд підготовчих процедур, пов’язаних із відведенням земельних ділянок у відповідних пунктах пропуску, змінили технологічні схеми цих пунктів, збільшили їх межі, для того, щоб приміщення для розміщення скануючи системам стаціонарного типу були оптимальними», – зазначив Мирослав Продан.

Надалі пункти пропуску, крім скануючи систем, будуть обладнані й ваговими комплексами, які були придбані наприкінці минулого року і сьогодні встановлюються на 11 пунктах пропуску на державному кордоні України. У подальших планах – закупівля приладів для фото-, - відеофіксації, зчитування номерних знаків, GPS-замків.

Всі процеси, які будуть відбуватися при скануванні вантажів, фіксуватимуться посадовими особами митниці безпосередньо в пункті пропуску, також аналогічна інформація буде передаватися в таргетинг-центр центрального апарату ДФС. У такий спосіб у режимі он-лайн буде забезпечено абсолютний контроль як у пункті пропуску, так і на центральному рівні.

Рекордну партію – 7000 мобільних телефонів, що ввозилися незаконно, затримано в міжнародному пункті пропуску «Бориспіль»

Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС припинено зухвалу спробу незаконного переміщення через митний кордон України в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» рекордної партії мобільних телефонів.

До Київської митниці ДФС було подано товаросупровідні документи та електронну митну декларацію для випуску товару «частини для мобільних телефонів сотових мереж зв'язку» у вільний обіг.

На перший погляд, всі документи були оформлені належним чином, однак митники вирішили ретельніше перевірити цю зовнішньоекономічну операцію і не помилилися.

Під час проведення митного огляду зазначених товарів виявилося, що вантаж не відповідає заявленому: у вантажних місцях замість заявленого товару знаходилися 7000 телефонних апаратів для сотових мереж зв'язку з камерою, на дві SIM картки з Гонконгу. При цьому дані про цей вантаж у товаросупровідних документах були відсутні.

Таким чином декларантом не було заявлено за встановленою формою у митній декларації точні та достовірні відомості про кількість та наявність товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Складено протокол про порушення митних правил за ст.472 Митного кодексу України. Мобільні телефони вилучено до винесення судом рішення у справі. Наразі встановлюється їх вартість.

Довідково: відповідно до п. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Співробітники Запорізької митниці упередили незаконне ввезення медичного препарату для вирівнювання зморшок

У запорізькому міжнародному аеропорту під час оформлення пасажирів, що прилетіли зі Стамбулу, увагу митників привернув громадянин Туреччини, одяг якого був занадто теплим для весняної погоди – він був одягнений у пухову куртку та теплу кофту.

Пасажир для проходження митного контролю обрав спрощений порядок – «зелений коридор». Після перетину білої смуги йому було запропоновано надати речі для митного контролю, в результаті якого у внутрішніх карманах куртки з ознаками приховування знаходилось 60 упаковок лікарського препарату "Dysport". При цьому жодних дозвільних документів та медичних довідок пасажир не мав.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 р. №458 знайдена кількість препарату перевищує дозволені обсяги ввезення громадянами на митну територію України.

Стосовно громадянина Туреччини складено протокол про порушення митних правил.

Зазначимо, цей дороговартісний препарат використовується в медицині для вирівнювання зморшок та інших лікувальних цілей. Його зберігання та транспортування вимагає дотримання жорсткого температурного режиму, який у цьому випадку було порушено.

Мирослав Продан: СМКОР блокує лише 0,16% податкових накладних

На сьогодні вдалося побудувати ефективну систему блокування податкових накладних, яка зупиняє документи лише ризикових платників податків. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради ДФС.

За три тижні роботи нового механізму СМКОР було оброблено понад 11 млн. податкових накладних, з яких системою зупинено 18 тис. документів. Це складає лише 0,16% від загальної кількості податкових накладних.

За словами очільника ДФС, на сьогодні вже немає масового звернення платників про неправомірне блокування податкових накладних.

«Нам вдалося побудувати адекватну систему, яка не зупиняє податкові накладні реального сектору та дає змогу блокувати реєстрацію сумнівного податкового кредиту. Майже всі податкові накладні системою блокуються по ризиковим платникам», - зазначив Мирослав Продан.

За його даними, станом на 11 квітня 2018 року комісіями ДФС прийнято до розгляду понад 7,6 тис. таблиць платника податків щодо підтвердження реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним. За результатами розгляду прийнято автоматично 2,5 тис. документів, враховано 1,5 тис. документів, не враховано – 3,7 тис., понад 1,7 тис. таблиць платників податків відкликано суб’єктами господарювання.

Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни в порядок роботи системи блокування податкових накладних, а саме виключено п. 74.2 ст. 74 Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 10 Порядку Державною фіскальною службою України були розроблені критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків. Ці критерії за погодженням з Міністерством фінансів України були затверджені 23 березня 2018 року.

З початку 2018 року в Україну ввезено понад 1,7 тис. електромобілів

З початку 2018 року в Україну було імпортовано 1744 транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.

Так, у січні 2018 року в Україну ввезено 794 легкових електромобілів та інших транспортних засобів, оснащених електричними двигунами. У лютому цей показник становить 413 транспортних засобів, у березні – 537.

Протягом І кварталу 2017 року в Україну було імпортовано 550 легкових автомобілів, оснащених електричними двигунами (у січні – 132, у лютому – 181, у березні – 237). А загалом, протягом 2017 року, в Україну було ввезено 2,7 тис. легкових електрокарів та інших транспортних засобів, оснащених електродвигунами.

Нагадаємо, що цього року звільнені від оподаткування акцизним податком та податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

Для застосування пільг по земельному податку громадянам варто подати заяву до 1 травня

Статтею 281 Податкового кодексу визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.

Податківці звертають увагу, що до цієї статті внесено зміни щодо вибору пільги щодо сплати земельного податку фізичною особою, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання. Так, якщо громадянин, який має право на пільгу, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то йому до 1 травня поточного року необхідно подати письмову заяву до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо до 1 травня п.р. фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то оподатковуватимуться всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подана заява у 2017 році.

Від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

На запити яких установ контролюючі органи мають право надавати інформацію щодо персональних даних фізичної особи?

Згідно із ст. 32 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами (далі – Конституція України) не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Порядок обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок).

Порядок розроблено з метою встановлення загальних вимог до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО), який формує та веде Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) (п. 1 розд. І Порядку).

Відповідно до п. 1 розд. VІІ Порядку персональні дані з ДРФО третій особі не надаються, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання вимог Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2297) або неспроможна їх забезпечити.

Пунктом 2 розд. VІІ Порядку визначено, що без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини:

органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО за конкретний проміжок часу;

центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо персональних даних з ДРФО;

органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями, щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО;

3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.

В інших випадках, ніж зазначені у п. 2 розд. VІІ Порядку, доступ до персональних даних надається третім особам лише за письмової згоди фізичної особи - платника податків за кожним запитом окремо у порядку, визначеному ст. 16 Закону № 2297 (п. 2 розд. VІІ Порядку).

Крім того Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного антикорупційного бюро України, затверджений наказом Міністерства фінансів України, Національного антикорупційного бюро України від 08.09.2016 № 815/250, регламентує обмін інформацією між ДФС та Національним антикорупційним бюро України (далі – Національне бюро), правила складання та подання Національним бюро до ДФС запитів на отримання з ДРФО інформації, необхідної для попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, та формування і надання ДФС відповідей на такі запити.

Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.10.2016 № 911, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.10.2016 № 101, регламентує обмін інформацією між ДФС та Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) правила складання та подання Національним агентством до ДФС запитів на отримання з ДРФО інформації, необхідної для контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.05).

У яких випадках фізична особа – підприємець подає податкову декларацію з плати за землю?

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) використання землі в Україні є платним.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.1 статті 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Поряд з цим, у період дії Указу Президента України від 19 січня 1999 року № 32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» (далі – Указ) з 19 січня 1999 року по 20 липня 2007 року покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення були громадяни України – суб’єкти підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.05).

Правила застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

Статтею 366 Митного кодексу України від 13 березня 2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями затверджено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Згідно з положеннями цієї статті:

1. Двоканальна система – це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

2. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

3. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.

4. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

5. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

6. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214).

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) визначений:

як платників податків – ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462). зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588);

як платників єдиного внеску – ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (далі – Порядок № 1162).

У зв’язку з припиненням юридичних осіб (її відокремлених підрозділів) відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені розд. XI Порядку № 1588 та розд. IV Порядку № 1162 у разі одержання хоча б одного з таких відомостей (документів):

відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей з ЄДР про припинення юридичної особи (закриття відокремленого підрозділу) контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (п. 2 розд. IV Порядку № 1162).

За результатами перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки (п. 3 розд. IV Порядку № 1162).

3 метою забезпечення закриття рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття (п. 11.9 розд. XI Порядку № 1588).

Згідно з п. 11.10 розд. XI Порядку № 1588 та п. 4 розд. IV Порядку № 1162, до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР га інформаційними системами ДФС відомості:

про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів:

про узгодження плану реорганізації юридичної особи - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи;

відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Пунктом 11.11 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що якщо припиняється юридична особа, яка перебуває на обліку в контролюючому органі за основним місцем обліку та одночасно в інших контролюючих органах перебуває на обліку за неосновним місцем обліку чи перебувають на обліку її відокремлені підрозділи, відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф. № 30-ОПП формуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника із урахуванням наявності (відсутності) заборгованості такого платника податків та/або його відокремлених підрозділів щодо сплати платежів на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де платник та/або його відокремлені підрозділи перебувають на обліку за основним та неосновним місцем.

У разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів, а також єдиного внеску, відомості за ф. № 30-ОПП та за формою № 11-ЄСВ разом із додатками надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 ПКУ. за їх зверненням. Додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП та за ф. № 11-ЄСВ видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.

Щодо платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755), підставою для зняття їх з обліку у контролюючих органах є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Дані про зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску, державна реєстрація припинення якого здійснюється згідно із Законом № 755, передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку (п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 та п. 6 розд. IV Порядку № 1162).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.07).

Порядок сплати єдиного внеску за звітний квартал фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.04).

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс

Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.

У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Завершується кампанія декларування: не забудьте задекларувати доходи

Кампанія декларування доходів громадян триває до 1 травня 2018 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, громадянам які зобов’язані задекларувати доходи та особам, які проводять незалежну професійну діяльність необхідно подати декларацію про доходи, отримані минулоріч. В цій декларації громадяни відображають суму отриманого доходу та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи та військового збору.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:

-особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Нагадаємо, що податкова декларація громадянами подається до 01 травня 2018 року. Для громадян, які мають право на податкову знижку – до 31 грудня 2018 року.

Яка передбачена відповідальність за несвоєчасне повернення невикористаної іноземної валюти до каси підприємства?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» із змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164 прим. 2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.21).

В реквізитах фіскальних касових чеків необхідно вказувати код товару УКТ ЗЕД

З 06.04.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» (далі – Наказ № 288), зареєстрований Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за № 293/31745, яким затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

Зокрема, наказом № 288 внесено додатковий реквізит «Код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)» до фіскального касового чеку на товари (послуги), фіскального касового чеку видачі коштів, фіскального касового чеку операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.

Платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 ПКУ.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Отже, з метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у звітному році на користь закладу освіти платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст.166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких здійснена безпосередньо платником податку, який звертається за податковою знижкою та фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо).

При цьому за результатами звітного року будуть враховуватися фактично понесені витрати протягом звітного (податкового) року платника податку, який сплачує за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того отримував, чи ні такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.03).

Порядок подання скарги на рішення комісії щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі

Відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на Рішення подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Платник податку у разі отримання Рішення має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд комісії ДФС з питань розгляду скарг скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312602.

Необхідно врахувати, що Скарга подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Заява) за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків мають можливість створення та надсилання Скарги з додатками та Заяви через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

Затверджено узагальнюючі податкові консультації з питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб

Наказом Міністерства фінансів України від 03.04.208 №400 затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, а саме:

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до п.п.«а» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ. Консультація визначає, що у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень п.139.3 ст.139 ПКУ стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту. Зазначена консультація:

- визначає порядок розрахунку розміру ліміту, встановленого підпунктом 1 підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01 січня 2018 року, та подальше врахування резерву, що перевищує цей ліміт, для цілей оподаткування у податкових (звітних) періодах до 01 січня 2018 року;

- визначає, яким чином відображається списання (відшкодування) заборгованості за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом, та здійснюється облік задекларованого перевищення резерву над лімітом та його використання для цілей оподаткування у податкових (звітних) періодах до 01 січня 2018 року.

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із використанням резерву при здійсненні прощення фінансовою установою заборгованості боржника;

Консультація визначає, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використаного резерву у податкових (звітних) періодах після 01 січня 2018 року, у випадку, якщо прощенню підлягає заборгованість фізичних осіб, які є пов'язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.

Консультація визначає порядок застосування положень пункту підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу. Зокрема визначає що у випадку направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ виданий оператором поштового зв'язку.

Чи звільняються від сплати єдиного внеску підприємці, які отримують пенсію за вислугу років?

Пунктом 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

З 01.01.2018 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, відповідно до яких звільняються від сплати за себе ЄВ особи, зазначені, зокрема у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Абзацом першим ст. 1 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за Законом № 2262 при наявності встановленої Законом № 2262 вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262, та які не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону № 2464 та зобов’язані нараховувати та сплачувати ЄВ на загальних підставах.

Фізичні особи – підприємці, які отримують пенсію за вислугу років, та досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, з 01.01.2018 звільняються від сплати ЄВ за себе.

На сьогодні обмін даними між Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року № 16-1, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.10.2013 за № 1733/24265 (далі –Порядок).

Відповідно до норм Порядку, ПФУ надає ДФС України інформацію щодо фізичних осіб (платників ЄВ) про те, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Право щодо визначення фізичних осіб – підприємців, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, та які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону № 1058, належить виключно ПФУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

«Кампанія декларування - 2018 на фінішній прямій», - нагадали фахівці Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області 18 квітня 2018 року під час інтерв`ю для представників «9-го дніпровського телеканалу»

З 1 січня поточного року стартувала Кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2017 року.

Саме ця тема стала приводом для інтерв`ю, яке дала Начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ДПІ – Тихоненко Інна Леонідівна для журналістки «9-го дніпровського телеканалу» Ользі Васілець.

Під час інтерв’ю Інна Леонідівна розповіла про кампанію декларування доходів громадян та зазначила, що до 1 травня 2018 року громадяни, які протягом минулого року отримували доходи за кордоном, доходи від здачі в оренду майна фізичним особам, спадщину чи подарунки, інші доходи, під час виплати яких не було сплачено податок, а також ті громадяни, які претендують на податкову знижку повинні надати до податкової інспекції відповідну декларацію та звернулася до громадян із запрошенням вчасно подати декларацію про доходи. Бланк декларації та консультацію щодо її заповнення можна отримати у податковій інспекції безкоштовно.

«Ми запрошуємо платників податків Чечелівського району подати декларацію про майновий стан і доходи за адресою: м. Дніпро, вул.Театральна, 1-А або зателефонувати за номером: (0562) 34-28-66 для отримання безкоштовної додаткової консультації.З будь якими пропозиціями, зауваженнями звертатись в Центр обслуговування платників, за телефоном приймальні громадян (056)377-46-18.

Шановні громадяни! Не зволікайте із виконанням своїх конституційних обов’язків та подайте декларацію про майновий стан і доходи вчасно. » - додала на завершенні інтерв’ю Інна Леонідівна.

Про час та дату виходу інтерв’ю в ефір буде повідомлено додатково.

Дніпропетровська митниця ДФС: 5 млрд. 374,4 млн. грн. перераховано до Державного бюджету протягом І кварталу

У І кварталі 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 5 374,4 млн. грн., що на 22,7%, або на 993 млн. грн. більше, ніж у І кварталі 2017 року.

Індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України, доведений митниці на січень-березень 2018 року, у сумі 5369,9 млн. грн. виконано на 100,1%. Перевиконання – 4,5 млн. гривень.

Показник середньоденних надходжень становив 88,1 млн. грн., що на 24,7%, або на 17,4 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня-березня минулого року.

На надходження платежів у січні-березені вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, насіння соняшнику, збірних будівельних конструкцій, уранового оксидного концентрату, поліацетатів, коксу.

Проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Слухали:Тихоненко І.Л. - начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ДПІ

Питання 1: За якою податковою адресою потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО, якщо прописана фізична особа в одному місці, а дохід отримує в іншому?

Відповідь: Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.Крім того, згідно із пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Кодексу платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.Враховуючи зазначене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Питання 2: Чи необхідно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи ФО, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік?

Відповідь: Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Питання 3: Які граничні строки подання податкової декларації?

Відповідь: Для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2017 рік – 09.02.2018; Фізичні особи-підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Для фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності; У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним; Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно); для фізичних осіб платників податку-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні: доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо; від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; інвестиційного доходу; іноземного доходу; та в інших передбачених ПКУ випадках. Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ; у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Питання 4: Якщо спадщина, отримана громадянином іноземної держави?

Відповідь: При отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, такий дохід оподатковується за ставкою 18% .

Оскільки згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину, то нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

Питання 5: Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?

Відповідь: Слід знати, громадянин зобов’язаний подати у 2018 році податкову декларацію, якщо протягом звітного 2017 року, зокрема, отримував:доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;іноземні доходи;дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання;дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання;дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини).Також фізичні особи - платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Питання 6: Які способи подання декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: „Електронний кабінет платника податків” https://cabinet.sfs.gov.ua/.

Питання 7: Чи може юрсоба сплатити ЄСВ за іншу особу?

Відповідь: Юридична особа не може сплачувати ЄСВ зі свого банківського рахунку за третю особу. У разі порушення зазначеної норми, сплачені кошти зарахуються на код платника, що є власником рахунка, тобто юридичної особи.Про це йдеться в ІПК ДФС від 19.03.2018 р. № 1079/6/99-99-13-02-01-15/ІПК.Згідно з приписами п. 9 ст. 25 Закону № 2464 передача платниками ЄСВ своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.Крім цьому, відповідно до пункту 7 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ коштів до виконання береться, проте, у разі невідповідності поля «Код платника» коду платника в полі «Призначення платежу», сплачені суми ЄСВ зараховуються на код платника, що є власником рахунка.