Чечелівська ДПІ інформує:

Пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО

Відповідно до п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідних територіях.

Сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (п.п.12.3.7 п.12.3 ст.12 ПКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб передбачені ст.281 ПКУ. Так, відповідно до п.п.281.1.4 п.281.1 ст.281 ПКУ від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон №3551), зокрема особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (п. 19 ст. 6 Закону №3551).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.281.2 ст.281 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, то така фізична особа підпадає під дію п.п.281.1.4 п.281.1 ст.281 ПКУ і така фізична особа звільняється від сплати земельного податку, з урахуванням п.281.2 ст.281 ПКУ.

До уваги платників! Залишився один місяць,

щоб отримати податкову знижку за 2016 рік!

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо.

Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Податок на нерухоме майно, якщо нерухомість – у зоні АТО

До уваги платників податків, які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО.

Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

Військовий збір для учасників АТО

Відповідно до п.16¹ розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції (далі – АТО) (абзац другий п.п.1.7 п.16¹ розділу ХХ ПКУ).

Порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в АТО з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. Вищевказаний порядок затверджено постановою Кабінета Міністрів України від 30.12.2015 №1161 (набула чинності 12.01.2016).

Застосування податкової соціальної пільги

Отримання (застосування) податкової соціальної пільги (далі – ПСП) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) регулюється статтею 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

З урахуванням норм ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму ПСП.

ПСП відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 ПКУ застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно з п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ для отримання ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі – заява про застосування пільги).

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 (далі – ПКМУ №1227).

Пільги із сплати земельного податку

Чечелівська ДПІ інформує:Податковим кодексом України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269-270 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до норм Закону учасники антитерористичної операції особи, визнані учасниками бойових дій, звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:

1) для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

3) для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

4) для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

5) для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Для звільнення від сплати земельного податку, особа яка має підстави для отримання пільг повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

Нагадаємо, Указом Президента України 2018 рік оголошено Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право». Мета цього проекту – посилення захисту прав і свобод громадян та покращення надання безоплатної правової допомоги. Програма передбачає не просто правову безкоштовну допомогу в судах, а й безоплатні юридичні консультації, на які матимуть право найменш захищені верстви населення.

Для самотніх матерів передбачена податкова соціальна пільга у розмірі 150 відсотків

Чечелівська ДПІ інформує, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений статтею 169 Податкового кодексу України.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Згідно з п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у 2017 році – 1200,0 грн у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної подає роботодавцю заяву на застосування пільги, до якої додає відповідні підтверджуючі документи.

Пільга надається до кінця року, в якому дитині виповнюється 18 років.

Порядок заповнення граф 2 – 4 Таблиці даних платника податків

Чечелівська ДПІ інформує:Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної/розрахунку коригування має право подати на розгляд комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Відповідно до п. 3 Критеріїв заповнення граф Таблиці здійснюється наступним чином:

у графі 1 «№ з/п» нумеруються за порядком усі рядки, що заповнюються;

у графі 2 «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» зазначається вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;

у графі 3 «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016–2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» зазначаються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку. Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності. У цій графі наводяться всі товари, зазначені в податковій накладній/розрахунку коригування, що постачаються або використовуються для виготовлення товару;

у графі 4 «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016–2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг» проставляються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

Одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

У Таблиці зазначаються тільки ті коди товарів згідно з УКТ ЗЕД / коди послуг згідно з ДКПП і ті коди видів економічної діяльності, які дійсно відповідають діяльності платника, по якій зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в ЄРПН.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування інструкцією щодо правильності заповнення Таблиці платника податків при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН, розміщеною на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/304206.html).

Податкову накладну можна зареєструвати протягом 1095 днів

Чечелівська ДПІ інформує: З 3 грудня 2017 р. набрав чинності Закон України від 09.11.2017 р. № 2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України».

Законом, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу, якими знято обмеження 365 календарних днів для можливості реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених починаючи з 01.07.2015 р., та продовжено строк з 365 до 1095 календарних днів протягом яких платник ПДВ має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту за зареєстрованою ПН/РК у ЄРПН (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу).

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) на 366 і більше календарних днів тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК.

Також законом доповнено підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу пунктом 62, яким передбачено, що тимчасово, до 01.07.2018 р., не застосовуються штрафи, передбачені ст. 120¹, ст. 126 Податкового кодексу (в частині ПДВ), та не нараховується пеня, встановлена пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 цього Кодексу (в частині ПДВ), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії ДП «Енергоринок» та станом на 01.01.2016 р. мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01.07.2015 р. та не зареєстрованих в ЄРПН, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Податковим кодексом України визначено права платників податків

Чечелівська ДПІ інформує:З 4 по 10 грудня поточного року в Україні проходить Всеукраїнський тиждень права. Чечелівська ДПІ в рамках його проведення надає роз’яснення з актуальних питань реалізації прав людини та правозахисної діяльності в органах ДФС.

Права платників податків встановлено Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Відповідно до положень статті 17 ПКУ платники податків мають право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено ПКУ, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленим ПКУ;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тесту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПКУ;

- оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів;

- на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом).

Платники податків мають також інші права, передбачені законом.

Указом Президента України 2018 рік оголошено Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право». Мета цього проекту – посилення захисту прав і свобод громадян та покращення надання безоплатної правової допомоги. Програма передбачає не просто правову безкоштовну допомогу в судах, а й безоплатні юридичні консультації, на які матимуть право найменш захищені верстви населення.

Внесено зміни до регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС

Чечелівська ДПІ інформує:Для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС.

Ознайомитись зі змінами до регламенту АЦСК ІДД ДФС можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі регламент роботи http://acskidd.gov.ua/reglament.

Зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС набудуть чинності через десять календарних днів з дня їх розміщення (публікації) на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (з 11.12.2017), після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.

Крім цього, повідомляємо, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 №150 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

Реєстраційна картка (для фізичної особи);

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Додаток до Реєстраційної картки;

Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 11 грудня 2017 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 08 грудня 2017 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі «Реєстрація користувачів».

Чечелівська ДПІ інформує:Громадяни мають право на звернення до органів фіскальної служби

В рамках проведення Всеукраїнського тижня права Чечелівська ДПІ повідомляє, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» кожен громадянин має право направляти до органів фіскальної служби як письмові звернення так і з використанням мережі Інтернет. При цьому, незалежно від способу подання, у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Надсилання та опрацювання звернень юридичних, самозайнятих осіб тощо здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади».

Слід зазначити, що на офіційному веб-порталі ДФС працює модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника». В головному меню особистого кабінету необхідно вибрати розділ «Листування з ДФС». Робота в особистому кабінеті здійснюється з використанням електронного цифрового підпису. У розділі «Листування з ДФС» платник може завантажити лист до органу ДФС, підписати електронним цифровим підписом та надіслати.

Фізичні особи – підприємці можуть сплачувати єдиний внесок готівкою через банки чи відділення зв’язку

Чечелівська ДПІ інформує:Відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (даної – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.

Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платники, зазначені, зокрема у п.п. 3 п. 1 розд. II Інструкції № 449 (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які не мають банківського рахунку, сплачують ЄВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП, які за наявності банківського рахунку сплачують ЄВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Мирослав Продан: Податок на виведений капітал суттєво спростить ведення обліку та зменшить податковий тиск

Впровадження податку на виведений капітал спростить процедуру ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку, а також суттєво знизить податковий тиск на бізнес. Про це повідомив в. о. Голови ДФС Мирослав Продан 2 грудня в програмі «Фінансовий тиждень» на 5 каналі.

«В п'ятницю на зустрічі Президента України і Прем'єр-міністра з бізнесом саме це питання було одним із порядку денного. Сьогодні ще є дискусії на предмет того, коли все ж таки краще його втілювати в життя: це буде друге півріччя 2018 року або з 1 січня 2019 року. Але в принципі запровадження цього податку суттєво спростить як ведення обліку, так і зменшить податковий тиск на бізнес. Однак при його введенні можуть бути суттєві втрати бюджету, тому Президент акцентував увагу на необхідності знайти відповідні компенсатори, оскільки попередні підрахунки при запровадженні податку на виведений капітал протягом року, коли він буде запроваджений, будуть складати на рівні 40 млрд. гривень», – зазначив Мирослав Продан.

Компенсаторними механізмами очільник ДФС назвав боротьбу з тіньовим сектором економіки, незаконним обігом підакцизної групи товарів, боротьбою з контрабандою та порушенням митних правил та інші заходи, які сьогодні здійснюються фіскальною службою.

«Якраз саме ці компенсатори і можуть задовольнити той мінус, який при запровадженні податку на виведений капітал ляже на державний бюджет», – наголосив Мирослав Продан.

Національний агрофорум «Податки. Фінанси. Право»

7 грудня 2017 року в м. Києві буде проведено Національний агрофорум «Податки. Фінанси. Право» за адресою - м. Київ, грандхол «Хрещатик» готель «Хрещатик» (вул. Хрещатик, 14).

У фокусі форуму офіційні позиції ДФС України, Мінагрополітики, Міністерства юстиції щодо податків в агросфері та програми державної підтримки агросектору.

Учасниками форуму будуть провідні фахівці ДФС та представники провідних консалтингових та юридичних компаній. Платники податків матимуть змогу не лише отримати цінну інформацію з офіційних джерел, а й поставити запитання спікерам, подискутувати з ними та поділитися думками з колегами.

Відображення в податковому обліку списання безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом за імпортовані товари

Чечелівська ДПІ інформує:Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Коригування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної кредиторської заборгованості ПКУ не передбачено.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зі змінами та доповненнями, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Слід зазначити, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України (п. 180.1 ст. 180 ПКУ).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).

Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування (п. 206.1 ст. 206 ПКУ).

Відповідно до п. 2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 зі змінами та доповненнями, сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання з податку на додану вартість звітного періоду згідно із законодавством, за наявності, зокрема митних декларацій відображається за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість».

З урахуванням зазначеного, платник податку – резидент, який здійснює розмитнення придбаних у нерезидента товарів, повинен сплатити до бюджету податок на додану вартість до/або на день подання митної декларації. Якщо такий резидент не розраховується за придбані товари, то при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку сума заборгованості перед нерезидентом включається до складу доходів та враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Чи необхідно застосовувати РРО при продажу товарів і наданні послуг поштовими відділеннями в селах?

Чечелівська ДПІ інформує:Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, розробленою на виконання ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Постанова № 1336).

Згідно з п. 8 Постанови № 1336 продаж товарів (за переліком, затвердженим Держкомзв’язку і погодженим із Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах здійснюється без застосування реєстратора розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

При цьому граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу таких товарів (надання послуг) не встановлюється.

Перелік товарів, при реалізації яких дозволяється проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій об’єктами поштового зв’язку в селах, затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 21.11.2014 № 590, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2014 року за № 1538/26315 (далі – Перелік).

Цей Перелік включає в себе наступні товари:

1. Тара та упаковка для поштових відправлень, фурнітура до них.

2. Паперові товари.

3. Друковані видання.

4. Мило туалетне й господарське.

5. Сірники, папір туалетний.

6. Канцелярські товари.

7. Галантерейні, парфумерно-косметичні та санітарно-гігієнічні товари.

8. Синтетичні мийні засоби.

9. Продовольчі товари нескладного асортименту, які не потребують додаткового технічного обладнання для зберігання (фасовані та етикетовані відповідно до законодавства): хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, крупи, макаронні вироби, продукти швидкого приготування, чай, кава, згущене молоко, безалкогольні напої (включаючи мінеральні води), консерви, сіль, оцет, спеції, приправи.

10. Вироби текстильні готові для домашнього господарства та вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні.

11. Гумове та полімерне взуття.

12. Господарчі товари (свічки, поліетиленові тази, відра, бочки, посуд, пакети для сміття).

13. Насіння овочевих культур, квітів.

14. Фототовари (фотоплівка, фотопапір, фоторамки, фотоальбоми).

(Пункти 9 – 14 поширюються на діяльність об’єктів поштового зв’язку в селах з населенням не більше 1,0 тис. чоловік).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.05).

Мирослав Продан: Необхідно впровадити жорстку відповідальність за контрабанду і порушення митних правил

Для успішної боротьби з контрабандою та порушенням митних правил необхідно посилити відповідальність за скоєння цих злочинів. Про це наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан 2 грудня у програмі «Фінансовий тиждень» на 5 каналі.

«Я абсолютно підтримую ініціативу як Президента, так і Прем’єр-Міністра України, що внесення змін в законодавство на предмет жорсткої відповідальності за контрабанду та порушення митних правил буде запорукою успіху у боротьбі з цим явищем», – зазначив Мирослав Продан. Необхідність повернення кримінальної відповідальності за контрабанду та порушення митних правил прозвучала на зустрічі президента з бізнесом минулої п‘ятниці.

За словами Мирослава Продана, всі світові країни розпочинали боротьбу з контрабандою саме з підвищення відповідальності, оскільки без цього не можливо досягти успіху у ліквідації цього негативного явища.

«Суб’єкт, який займається порушенням митних правил або супроводжує процеси, пов’язані з контрабандою, має розуміти, що після зупинення цієї діяльності він понесе за це жорстке покарання», – наголосив очільник ДФС.

Водночас, підкреслив Мирослав Продан, на сьогоднішній день боротьба з контрабандою не призводить до суттєвих успіхів, оскільки після вирішення справ в суді, як правило, суб’єкти продовжують займатися тим, чим займалися до цього. Тому підвищення відповідальності дозволить вирішити це питання.

Нагадаємо, відповідальність за контрабанду була декриміналізована в 2012 році.

Порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної

Згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Водночас п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

Сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичною особою – платником єдиного податку

Чечелівська ДПІ інформує:Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Згідно з п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Авансовий внесок із податку на прибуток обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (зокрема, за ставкою 18 відсотків).

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб’єктам, визначеним п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. Зокрема, у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Винятків щодо несплати авансового внеску з податку на прибуток, передбаченого п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, ПКУ не передбачено.

Юридичні особи, які є платниками єдиного податку, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), зобов’язані нараховувати та вносити до бюджету при виплаті дивідендів, авансовий внесок із податку на прибуток (розрахований з усієї суми такої виплати) за ставкою, визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичним особам не передбачена.

Таким чином, при виплаті дивідендів юридичною особою – платником єдиного податку на користь юридичних осіб, сплачується авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Крім того, за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків з податку на прибуток юридичні особи – платники єдиного податку подають до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467 (далі – Податкова декларація) та додаток АВ до неї, який є невід’ємною частиною Податкової декларації.

Постачальник не може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, в якому допущено помилку в даті складання

Чечелівська ДПІ інформує:Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Реквізити податкової накладної, зазначені у п. 201.1 ст. 201 ПКУ є обов’язковими реквізитами, до яких, зокрема, належить порядковий номер податкової накладної та дата складання податкової накладної.

Пунктом 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

При цьому порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення податкової накладної. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Отже розрахунок коригування складений з помилкою у даті його складання не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, та заважає ідентифікувати період здійснення операції.

Враховуючи зазначене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку в даті складання.

Помилка у порядковому номері розрахунку коригування, за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН, не є єдиною підставою для відмови у зменшенні податкових зобов’язань.

Подання декларації про майновий стан і доходи підприємцем у разі переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну

Чечелівська ДПІ інформує:Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 № 821) (далі – податкова декларація).

Згідно із п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Податкові декларації фізичними особами – підприємцями подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49).

При цьому, фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Тобто, фізична особа – підприємець, яка протягом звітного року перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу та річну податкову декларацію за результатами календарного року.

При цьому, якщо фізична особа – підприємець перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування у IV кварталі звітного року, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації.

Механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму

Чечелівська ДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН.

ДФС звернула увагу платників ПДВ на таке.

1. Надання платниками податків інформації, яка встановлює відповідність між ознакою, зазначеною в номері ПН/РК (а саме підтвердження ознаки їх належності до спецрежиму, або навпаки), із операціями, здійсненими ними в період дії спецрежиму і за якими такі ПН було складено, відбувається шляхом складання та подання до ДФС окремого документа: Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК).

2. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється із застосуванням механізму, що використовується для направлення на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) РК.

3. Повідомлення-РК складається за чинною на сьогодні формою Додатка 2 до ПН – Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

4. Повідомлення-РК може бути складене виключно до ПН, які відповідають таким критеріям:

¨дата складання ПН припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;

¨дата реєстрації ПН в ЄРПН – не пізніше 15.01.2017;

¨сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» податкових декларацій, які були подані в межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);

¨ сума податку, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

¨ ПН були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (незалежно від дати реєстрації таких ПН в ЄРПН).

5. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

6. Інформація від ДФС щодо прийняття Повідомлень-РК буде надана платникам після закінчення терміну їх прийняття (після 08.12.2017), незалежно від дати подання Повідомлення-РК до ДФС, за результатами їх опрацювання щодо відповідності поданим раніше ПН/РК та податковій звітності.

Інформація буде надана ДФС шляхом надсилання платнику квитанції з інформацією про прийняття Повідомлення-РК або про відмову в його прийнятті із зазначенням причин відмови.

Громадяни пенсійного віку мають право на пільгу по земельному податку

Чечелівська ДПІ інформує: Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.ст. 269, 270 Кодексу).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу (п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Згідно з п. 281.1 ст. 281 Кодексу від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Водночас до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Пунктом 281.4 ст. 281 Кодексу визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 Кодексу, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Слід зазначити, що фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку. При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Чи включаються до доходу підприємця – платника єдиного податку кошти, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок?

Чечелівська ДПІ інформує: Відповідно до пункту 292.6 статті 292 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 292.11 статті 292 Кодексу визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Згідно із ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» помилковий переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Отже, якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

Громадяни мають право на звернення до органів фіскальної служби

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» кожен громадянин має право направляти до органів фіскальної служби як індивідуальні, так і колективні письмові звернення.

Звертаємо увагу, що звернення повинно містити:

- прізвище, ім'я, по батькові;

- адресу громадянина;

- контактний телефон;

- суть порушеного питання (зауваження, пропозиції, заяви, скарги, прохання або вимоги);

- підпис заявника (заявників) із зазначенням дати;

- надруковано або написано від руки розбірливо й чітко.

Звернення розглядаються та вирішуються в місячний термін від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вчення, – не пізніше 15 днів від дня їх отримання. В цілому термін розгляду звернень не може перевищувати 45 днів.

Для кожного виду звернень установлено особливий порядок розгляду й форми реагування. Відповідь за результатами розгляду звернень в обов’язковому порядку дає той орган, який отримав звернення та до компетенції якого входить вирішення порушених питань, такий орган повинен:

об’єктивно та своєчасно розглянути звернення; перевірити викладені факти; прийняти рішення згідно чинного законодавства та повідомити громадян про наслідки розгляду.

Звертаємо увагу, що звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором є анонімним і розгляду не підлягає.

Право на звернення - є одним із засобів захисту прав та законних інтересів громадян, яке закріплено основним Законом держави – Конституцією України та Законом України №393 від 02.10.1996 року «Про звернення громадян».

Зниженим акцизом при ввезенні автомобілів, що використовувалися, можна скористатися до кінця наступного року

Чечелівська ДПІ інформує: До кінця 2018 року дніпряни можуть скористатися зниженими ставками акцизного податку при ввезенні на територію України легкових автомобілів, що використовувалися.

Відповідно до Закону України від 31 травня 2016 року № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» з 01 серпня 2016 року тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися.

Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Таким чином, контроль за виконанням обмежень, встановлених Законом № 1389 щодо ввезення на митну територію України не більше одного легкового автомобіля протягом календарного року, має здійснюватись відносно двох категорій осіб:

- які ввозять легкові автомобілі для власного використання;

- які ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб.

Також нормами Закону № 1389 встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

До відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб.

VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов’язкового застосування в Україні.

Як правило, структура VIN-коду складається із 17 символів, перші три символи з яких визначають географічну зону, країну-виробника і виробника автотранспортного засобу, а одинадцятий символ містить інформацію про місце складання транспортного засобу.

Під час оформлення Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, форма якого встановлена додатком 4 до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, посадовою особою органу доходів і зборів здійснюється відповідна відмітка про обмеження щодо відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації у відповідності до Закону № 1389.

При цьому відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, при митному оформленні легкових автомобілів, що використовувалися, за ставками акцизного податку, встановленими п. 15 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у графі 36 митної декларації зазначається код пільги з оподаткування товару акцизним податком «172».

Нове положення про реєстрацію фізосіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків набрало чинності

Чечелівська ДПІ інформує:

21.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, згідно з яким втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743.

Зазначеним нормативно-правовим актом вдосконалено процедуру реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків відповідно до норм статей 63 та 70 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На виконання норм Закону України «Про захист персональних даних» розроблено нову форму повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі, права та обов’язки фізичної особи – платника податків, що надається фізичній особі для ознайомлення з положеннями

статей 8 та 12 Закону та статей 17, 63, 70 Кодексу (процедура реєстрації або внесення змін до Державного реєстру (окремого реєстру Державного реєстру).

З метою створення комфортних умов для фізичних осіб – платників податків наказом № 822:

- передбачено, що реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу відповідної заяви;

- надана можливість громадянам України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подати документи для реєстрації або внесення змін до Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу;

- унормовані питання отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків засобами електронного зв’язку.

Також наказом № 822 розроблено нові форми Облікової картки (Повідомлення/Заяв про внесення змін/ отримання відомостей) та інших документів, пов’язаних з реєстрацією та/або внесенням змін до Державного реєстру.

В частині внесення до паспортів громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган) наказом № 822 визначені процедури та компетенція державних органів окремо щодо паспортів у формі книжечки та щодо паспортів у формі картки. Така інформація до паспортів у формі книжечки вноситься контролюючими органами, а до паспортів у формі картки – органами, що здійснюють оформлення паспортів відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.

Враховуючи вимоги законодавства, яким регулюється ведення Єдиного державного демографічного реєстру, наказом 822:

- визначені питання внесення до Державного реєстру (окремого реєстру Державного реєстру) відомостей про паспорт громадянина України у формі картки (номер, дата, орган, що видав), до якого внесено інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від його прийняття (слово «Відмова») на підставі даних, що направляються до ДФС від ДМС у разі внесення такої інформації до паспорта;

- встановлено нову форму повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, що надається фізичній особі для подання її до відповідного територіального органу/ територіального підрозділу ДМС;

- передбачено, що якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє довідку про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру.

Затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Чечелівська ДПІ інформує, що 28.11.2017 у Офіційному віснику України № 93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2017 за № 1328/31196 (далі – Наказ).

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (08.12.2017).

Наказом урегульований порядок дій та обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Зокрема встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:

отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік за основним місцем обліку таких платників;

подання платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;

подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов'язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.

При цьому, платники податків, які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Також, Наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 19¹ та 19³ Податкового кодексу України.

Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Зокрема, ГУ вживають заходів, пов'язаних з припиненням (закриттям) платників податків, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф.№30-ОПП, відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за ф.№31-ОПП та довідки про зняття з обліку платника податків за ф.№12-ОПП.

Наказом, з Порядку обліку платників податків і зборів виключені положення, які регулюються статтями Податкового кодексу України, іншими ніж викладені у статтях 62 – 68, відповідно до яких розроблено Порядок обліку, та/або стосовно яких є окремі нормативно-правові акти. Зокрема, виключені положення, що стосуються призначення та проведення перевірок, врегулювання податкових зобов’язань або податкового боргу та особливостей обліку у контролюючих органах великих платників податків.

Наказом уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф.№20-ОПП (далі – Повідомлення за ф.№20-ОПП) у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Зокрема встановлюється, що повідомлення за ф.№20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Також, розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об'єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Наказом, вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

У яких обсягах та за яких умов громадяни можуть ввозити або вивозити з України алкогольні напої та тютюнові вироби?

Чечелівська ДПІ інформує: Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається статтею 376 Митного кодексу України, відповідно до якої:

1. Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.

2. Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:

1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;

2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 МКУ.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку.

Чечелівська ДПІ інформує: щодо механізму виправлення помилок платниками – суб’єктами спеціального режиму оподаткування

Чечелівська ДПІ інформує про механізм надання платниками податків інформації щодо помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих податкових накладних (лист від 28.11.2017 № 32659/7/99-99-15-03-02-17).

Зазначений лист підготовлено у зв’язку з численними запитами платників ПДВ, а також на виконання доручення Міністерства фінансів України та направлено до ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Зокрема, йдеться про мінімізацію впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних та розрахунків коригування до них, складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався статтею 209 (крім пункту 209.18 цієї статті), та окремо – пунктом 209.18 статті 209 розділу V Податкового кодексу України і який був діючим до 01 січня 2017.

За якою формою укладатимуться договори про визнання електронних документів у період з 01.12.2017 по 01.01.2018?

Чечелівська ДПІ інформує:

Інформація щодо форми, за якою укладатимуться договори про визнання електронних документів у період з 01.12.2017 по 01.01.2018, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Головна/Анонси/Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами:

15.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Наказ № 557), який розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами.

Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) визначено:

електронний документообіг здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору), що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;

електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;

фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Повідомляємо, що 01.12.2017 відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» буде розміщено Договори для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до Договору за основним місцем обліку.

У зв’язку із запровадженням з 01.01.2018 інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, можливість подання Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 01.01.2018.

З метою створення комфортних умов для доопрацювання розробниками власних програмних забезпечень, а також формування і подання платниками Заяви про приєднання до Договору за формою згідно з наказом № 557, електронні формати такої Заяви (а також Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, Заяви про припинення дії Договору, Повідомлення про припинення дії Договору) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

У період з 01.12.2017 по 01.01.2018 Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказом № 557».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної подається Таблиця даних платника податків, пояснення та копії документів

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Критерії), встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПКУ.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби (далі – комісія ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Наказ № 567). Якщо Таблиця, подана платником з порушенням встановлених вимог, то до розгляду та врахування в роботі вона не приймається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 встановлено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника ПДВ відповідно до п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Наказом № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – документи). При цьому надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

Пояснення та копії документів, передбачені п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, подаються виключно в електронній вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312602.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

При цьому Повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженому Наказом № 567, за конкретним критерієм.

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360102 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ. Крім того, щоб комісія ДФС мала можливість без перешкод обробляти відскановані копії документів, рекомендується встановлювати роздільну здатність сканування документів скануючого пристрою на рівні, який забезпечить розмір файлу сканованої копії не менше ніж 100 КБ.

При цьому комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу ДФС за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, тобто якщо вони надійшли не пізніше 365 днів.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua

- через офіційний веб-портал ДФС за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

Релігійні неприбуткові організації зобов'язані актуалізувати установчі документи до 1 січня 2018 року

Чечелівська ДПІ інформує, що відповідно до норм Податкового кодексу України неприбуткові організації з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий термін подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 1 липня 2017 року виключені контролюючим органом з Реєстру.

Однак, для релігійних організацій термін подання до контролюючих органів та приведення установчих документів у відповідність до вимог Податкового кодексу продовжено до 1 січня 2018 року.

Отже, релігійні організації, що не приведуть свої установчі документи у відповідність до 1 січня 2018 року та не нададуть їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій після 1 січня 2018 року.

Чечелівська ДПІ інформує:Чи включаються до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при митному оформленні товарів на підставі митної декларації, в якій допущено помилки?

Чечелівська ДПІ інформує:

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

У разі необхідності виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів оформлюється аркуш коригування. Оформлений аркуш коригування є невід’ємною частиною відповідної митної декларації.

У випадку повернення митним органом платнику податку надміру сплаченого ПДВ при ввезенні товарів, сума ПДВ, включена до складу податкового кредиту, має бути зменшена шляхом включення суми, зазначеної в аркуші коригування, до відповідного рядка розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому складено аркуш коригування.

Водночас, митна декларація може містити помилки, які здійснені декларантом (назва міста, № контракту та ін.) та які не впливають на сплачену суму митних платежів, а отже не зумовлюють змін в податковому кредиті платника.

ДФС: Роз’яснення щодо застосування критеріїв оцінки ризиків СМКОР

Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Останніми змінами в Систему, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 926, який набрав чинності з 17 листопада 2017 року, були:

- автоматичне врахування Таблиці даних платника податку (далі – Таблиці);

- градація рівня ризикового товару;

- зупинка реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.

Автоматичне врахування Таблиці. Платниками, у яких значення показників D (розрахункова величина, яка дорівнює відношенню загальної суми сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами до загальної суми постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних) та P (сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування), розрахованих у порядку, наведеному у підпункті 4 пункту 5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом від 13.06.2017 № 567 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за N 753/30621, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,3, та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних / розрахунках коригування, складених з 01 січня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в Таблиці даних платника податків, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за період з 01 січня 2017 року.

Автоматичне врахування Таблиці передбачено для сумлінних платників податків, які у зв’язку зі специфікою своєї діяльності завжди будуть об’єктом Системи, а реєстрація податкових накладних на реалізацію товарів/послуг з урахуванням наявності відсотку придбаного ризикового товару в більшості випадків буде зупинена.

Подання Таблиці даних платника податку дозволяє сумлінному платнику податку в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані.

Під градацією рівня ризикового товару розуміємо, що в залежності від податкового навантаження (значення показника D) платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару.

Для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03 допустимий відсотковий рівень ризикового товару становить не більше 75 відст.; від 0,02 до 0,03 – не більше 60 відст.; від 0,015 до 0,02 – не більше 50 відст.; від 0,01 до 0,015 – не більше 40 відст., від 0,005 до 0,01 – не більше 30 відст., до 0,005 – не більше 20 відст. товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС як ризикові групи товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.

Для прикладу, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Також, відповідним наказом передбачено зупинку реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Запропоновані зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.

Крім того, за період з 1 липня було також внесено наступні зміни в систему:

– нівелювання «нульових» операцій у формуванні схемного кредиту;

– подача документів до зупинених податкових накладних виключно у електронній формі;

– можливість подачі Таблиці до зупинки податкової накладної;

– автоматичне прийняття Таблиці для сільгосппідприємств при наявності земельних ділянок.

Подання документів визначених підпунктом «в» підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу виключно в електронному вигляді, подання Таблиці платником до зупинки податкової накладної, а для сільгосппідприємств при наявності земельних ділянок автоматичне її врахування спонукає до уникнення непорозумінь з боку платників податків та контролюючого органу.

Наявність у фізичної особи податкового боргу є підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку

Відповідно до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку згідно з п.п. 299.6.1 п. 299.6 ст. 299 ПКУ є невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З набранням чинності 1 січня 2017 року Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», було внесено деякі зміни до окремих норм застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Починаючи з 01.01.2017 згідно п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, (зазначена норма ПКУ, в редакції що діяла до 01.01.2017, застосовувалась для суб’єктів господарювання), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, з 01.01.2017 року підставою для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку є наявність у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання, в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій вартість придбаних та повернутих товарів?

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Таким чином, для визначення вартісного критерію контрольованої операції враховуються здійснені господарські операції за відповідний податковий (звітний) рік, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Якщо придбання та повернення товару того ж здійснено протягом одного звітного календарного року, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції в цьому звітному році враховується вартість поставки, зменшена на вартість поверненого товару.

У разі якщо придбання відбулось в одному календарному році, а повернення відбулось у наступному році, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції у календарному році, в якому здійснена поставка, враховується вся вартість придбаного товару. При цьому в наступному році вартість поверненого товару не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції та не зменшує вартість інших операцій при визначенні такого критерію.

У разі припинення підприємницької діяльності проводиться перевірка платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розд. ІІ ПКУ.

Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).

Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) у зв’язку з припиненням платника ЄВ контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розд. ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розд. ІV Порядку № 1162).

Набули чинності зміни до порядку обліку платників ЄСВ

Чечелівська ДПІ інформує:

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803 з 10 листопада 2017 року набули чинності зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування, Документом врегульовано порядок дій та обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік.

Зокрема, встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або подання заяв платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, для взяття її на облік як платників єдиного внеску. При цьому, такі фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, обліковується в реєстрі страхувальників з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов’язки платників єдиного внеску виникають:

у осіб, на яких поширюється дія Закону № 755, – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону № 755;

у осіб, на яких не поширюється дія Закону № 755, у тому числі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – з початку провадження відповідної діяльності.

Також, зазначеним наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників єдиного внеску відповідно до функцій, визначених статтями 19¹ та 19³ Податкового кодексу України.

Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Реєстр страхувальників ведеться централізовано. У теперішній час на обліку в органах ДФС перебуває 4,2 млн. платників єдиного внеску, з них: 1,4 млн. юридичних осіб та 2,8 млн. фізичних осіб. Дані з реєстру страхувальників оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

З наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803 можна ознайомитись за посиланнями:

http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/normativno-pravovi-akti/67819.html,

http://sfs.gov.ua/samozaynyatim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/normativno-pravovi-akti/67819.html.

Отримати ключі електронного цифрового підпису можна у відділенні Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС

Чечелівська ДПІ інформує, що електронний цифровий підпис (ЕЦП) дає можливість платникам податків оптимізувати процедуру подачі звітів, швидко та без перешкод звітувати до податкових, митних органів не витрачаючи свій час, замовляти довідки, тощо.

Тож серед основних переваг представлення звітності в електронному вигляді варто виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на черги при поданні звітності тощо.

Щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків необхідно укласти Договір «Про визнання електронних документів» з контролюючими органами. Такий договір укладається в електронному вигляді за допомогою обраного платником податків програмного забезпечення (онлайн-сервісу) для підписання та подання електронної звітності.

З інформацію про безкоштовне програмне забезпечення, яке можна використовувати при формуванні та підписанні звітності та з повним переліком необхідних реєстраційних документів (зразками їх заповнення) для кожної категорії платників податків та іншою корисною інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС України http://acskidd.gov.ua.

Отримати ключі електронного цифрового підпису можна безкоштовно у відділенні Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС, який розміщено у приміщенні Центру обслуговування платників при ДПІ в м. Дніпра.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.

Чечелівська ДПІ:Яким чином подавати податковий розрахунок за формою 1ДФ за відокремлений підрозділ?

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).

Окремого порядку подання копій податкового розрахунку за ф. 1ДФ даним Порядком не встановлено.

При цьому, податкова звітність подається платником податку до контролюючих органів згідно з ст. 49 ПКУ.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 2.3 розд. II Порядку податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;

на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.

Враховуючи викладене вище, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 ПКУ.

Тобто, юридична особа, яка подає податковий розрахунок за ф. 1ДФ на паперових носіях надсилає копію розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням не уповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Згідно з п. 2.6 розд. ІІ Порядку у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

Витяг з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування

Чечелівська ДПІ інформує:

Платники єдиного внеску та/або застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у формі витягу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1017/30885.

ДФС України щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.

Якщо платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника єдиного внеску, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається одним із таких способів:

особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС;

надсилається поштою;

в електронній формі засобами електронного зв’язку.

При цьому, запит може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.

Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.

Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС).

Необхідно зауважити, що тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається: інформація про встановлення з реєстрі страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу з реєстру страхувальників (ф. № 2-ВРС); витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).

Щодо контролю за обігом пального

Чечелівська ДПІ інформує:

Уряд схвалив рішення щодо затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників, які повинні використовувати ті підприємства, що здійснюють виробництво та обіг пального.

У чому суть?

На виконання норм Податкового кодексу з 01.01.2018 підприємства, що здійснюють виробництво та обіг пального, мають бути обладнані витратомірами- та рівнемірами – лічильниками.

Кабмін визначив порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку контролюючим органам.

Постанова передбачає, що:

· ДФС здійснює ведення Реєстру;

· підприємства щодня надсилають ДФС електронні документи із зазначенням обсягу обігу пального;

· в Реєстрі міститься інформація про розпорядників акцизних складів, витратоміри і рівнеміри (назва, модель, номер), добовий обсяг обігу та залишку пального за кожним резервуаром та кодом товарної продукції;

· для внесення інформації до Реєстру від ручного введення до автоматичної передачі встановлено перехідні періоди в залежності від об’єму резервуара (понад 20 тис. куб. м – з 01.07.2018, 1-20 тис. куб. м з 01.01.2019, менше 1 тис. куб. м – з 01.07.2019).

Це дозволить скоротити об’єми тіньового обігу пального та забезпечить справедливі умови для всіх гравців на ринку.

СМКОР удосконалено

Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Так, 17 листопада 2017 року набули чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (наказ Міністерства фінансів України №926).

Відповідно до змін запроваджується автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств із податковим навантаженням більше 2 відс. та градація рівня ризикового товару в залежності від податкового навантаження.

Під градацією рівня ризикового товару мається на увазі, що в залежності від податкового навантаження платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару. Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.

Наприклад, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом також передбачено зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.

Такі зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 20 листопада зареєстровано майже 94,9 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 557,6 млрд. грн.

За період роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних зупинена реєстрація 515,5 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 11,2 млрд. грн. Це становить 0,54 % до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Станом на 20 листопада 2017 року комісією ДФС за результатами розгляду повідомлень з підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним вже прийнято рішення по 203,4 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено по понад 164 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 39,4 тис.

У разі зміни відомостей про об’єкти оподаткування подається повідомлення за формою № 20-ОПП

Чечелівська ДПІ інформує:

Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

При цьому у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання (зміна графи 3 «Тип об’єкта оподаткування») інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 - закриття об’єкта оподаткування»), у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIIІ Порядку).

У разі зміни найменування, місцезнаходження, виду права на об’єкт оподаткування та стану об’єкта оподаткування (об’єкт оподаткування не закривається, а тільки змінюються дані щодо цього об’єкта) інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні одним рядком, при цьому зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 - зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення, відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 8.4 розд. VIII Порядку).

Слід зазначити, що у разі зміни відомостей про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією подається протягом 10 робочих днів після зміни відомостей про такі об’єкти оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права на об’єкт оподаткування та стану об’єкта оподаткування.

Оподаткування ПДВ операцій з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального захисту на період проведення антитерористичної операції

Чечелівська ДПІ інформує:

Згідно із п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Оподатковування доходу отриманного фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

Чечелівська ДПІ інформує, що відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом, отриманим фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Відповідно до положень Закону України від 02.03.1993 №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20 «Щодо єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів». У зазначеному листі наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізична особа з метою використання права на податков знижку зобов’язана разом с декларацією надати контролюючому органу довідку про отримані у звітному році доходи

Відповідно до п.п.«в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), та

підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Податкова звітність

Відповідно до абзацу першого п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (абзац другий п.48.1 ст.48 ПКУ).

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема, підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3 ст.48 ПКУ).

Враховуючи наведене, підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності, яка надається у паперовій формі скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України»

Чечелівська ДПІ інформує, що 03.12.2017 набрав чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» (далі – Закон №2198).

Законом №2198 визначено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.120 ¹Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у частині податку на додану вартість (далі – ПДВ)), і не нараховується пеня, встановлена п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (у частині ПДВ), до виробників електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений і/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Крім того, Законом №2198 знято обмеження 365 календарних днів, встановлене п.201.10 ст.201 ПКУ. Так, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200¹.3 ст.200¹.

При цьому встановлено штраф у розмірі 50% суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованої з порушенням граничного терміну на 366 і більше календарних днів. Також Законом №2198 продовжено термін з 365 до 1095 днів, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ з зареєстрованої податкової накладної до податкового кредиту. Закон опублікований у газеті «Голос України» від 02.12.2017 №226.

Оновлено програмне забезпечення

Чечелівська ДПІ інформує, що оновлено програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»», версія 1.25.26.0 (станом на 29.11.2017).

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення Єдиного вікна починаючи з версії 1.25 та вище.

У зв’язку з припиненням підтримки «Податкової звітності (ОПЗ)» перенести дані у «Єдине вікно» можна таким способом: Перенесення даних з «Податкової звітності» у «Єдине вікно».

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.26.0) станом на 29.11.2017

Нові версії документів:

1. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано форму

- J1303901 – «Згода на формування, обробку та направлення даних з фінансової звітності підприємства фінансовій установі».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7-ми документів.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

- приведено у відповідність до «Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання», який затверджено наказом від 29.11.2013 №729 24 види форм електронних документів юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання;

- у відповідності до листа Державної фіскальної служби України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2017-rik/318052.html) додано можливість у другій частині порядкового номера повідомлення – РК (після знака дробу) проставляти умовні коди «7», «8», «9».

Щодо переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2018 року

Чечелівська ДПІ інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Чечелівська ДПІ звертає увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування визначено п.298.3 ст.298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Термін повернення фізичній особі ПДФО

Відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб, що має бути повернена платнику цього податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Нагадуємо, що для отримання податкової знижки за 2016 рік у громадян залишилось менше місяця!

Відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Для визнання господарських операцій контрольованими використовуються норми ПКУ, які діяли до 1 січня 2017 року

Чечелівська ДПІ нагадує, що згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік платники зобов’язані були подати відповідно до діючих вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначалася у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій у 2016 році контрольованими, мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

У січні –листопаді від платників Дніпропетровщини надійшло майже 70 млрд. грн. податкових і митних платежів та понад 10 млрд. грн. єдиного внеску

Впродовж одинадцяти місяців поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 69 млрд. 990,3 млн. грн., що на 20 млрд. 255,3 млн. грн., або на 40,7 % більше, ніж за відповідний період 2016 року. Про це повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до Державного бюджету за січень - листопад цього року мобілізовано 51 млрд. 230,8 млн. грн., що на 16 млрд. 192,9 млн. грн. або на 46,2% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом одинадцяти місяців 2017 року отримали 18 млрд. 759,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 62,3 млн. грн., або на 27,6% більше фактичних надходжень січня – листопада минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 10 млрд. 84,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 42,1%, або на 2 млрд. 989,4 млн. грн.

Зміни до тендерного законодавства зупинять протиправні дії учасників закупівель

Зміни до тендерного законодавства, ініційовані Президентом та Прем’єр-міністром України під час зустрічі з бізнесом, не дозволятимуть зловживати на процесах закупівель та зупиняти тендери. Про це повідомив в. о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, це питання сьогодні надзвичайно актуальне, оскільки у поточному році ДФС не змогла реалізувати низку тендерних закупівель, які супроводжуються через систему “Прозорро”.

«Суб'єкти господарювання, користуючись своїм правом оскарження тендерних процедур до Антимонопольного комітету та зловживаючи ним, фактично зупиняють будь-які тендерні закупівлі. Наразі ми з цим явищем намагаємось боротись, зокрема, у нас є сьогодні і провадження в суді, де ми доводимо свою правоту. Але оскарження тендерних процедур є системним, воно торкнулося фактично всіх сфер економіки», - зазначив Мирослав Продан.

Очільник ДФС наголосив, що враховуючи це і було запропоновано розробку іншого механізму, за яким суб'єкти господарювання, навіть оскаржуючи тендерні процедури до Антимонопольного комітету, не будуть зупиняти сам тендер.

«Якщо це питання буде оперативно опрацьоване бізнесом, то такі ініціативи будуть реалізовані вже найближчим часом», - зазначив Мирослав Продан.

В.о. Голови ДФС також повідомив, що питання удосконалення тендерних процедур дуже актуальне для фіскальної служби у зв’язку із тривалим процесом закупівлі сканерів для обладнання митниць.

Так, предметом спору, завдяки чому не відбулися закупівлі, стало оскарження тендеру однією з компаній з сумнівною репутацією. Ця компанія, яка була зареєстрована буквально за місяць до запровадження тендерних процедур, оскаржила тендер на закупівлю скануючих систем, в якому брали участь три найбільш відомі виробники. Мова йде про китайський Nuctech Company Limited, європейський Smiths Detection/Heimann і про американський Rapiscan.

«Це основні три виробники у світі, інших немає. Однак компанія, що абсолютно невідома і створена буквально нещодавно, оскаржила низку тендерних процесів. У результаті цього ми зайшли в судові процеси і сьогодні будемо в суді доводити свою правоту», - повідомив Мирослав Продан.

Він висловив сподівання, що найближчим часом ці тендерні процедури будуть розблоковані та доведені до логічного завершення і у пунктах пропуску на державному кордоні будуть встановлені скануючі системи.

Внесено зміни до регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС

Для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС.

Ознайомитись зі змінами до регламенту АЦСК ІДД ДФС можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі регламент роботи http://acskidd.gov.ua/reglament.

Зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС набудуть чинності через десять календарних днів з дня їх розміщення (публікації) на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (з 11.12.2017), після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.

Крім цього, повідомляємо, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 №150 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

Реєстраційна картка (для фізичної особи);

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Додаток до Реєстраційної картки;

Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 11 грудня 2017 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 08 грудня 2017 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі «Реєстрація користувачів».

Мирослав Продан: У листопаді митні платежі до бюджету перевищили 31,3 млрд. грн.

Так, за результатами листопада митні відрахування перевищили 31,3 млрд. грн. Це на 3 млрд. грн., або на 10,9% перевищує доведені індикативи. Фактичні надходження порівняно з листопадом 2016 року зросли на 41,1% або на 9 млрд. 134 млн. грн.

За словами Мирослава Продана, середньоденні надходження у листопаді поточного року склали 1 млрд. 425 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вони збільшились на 41%, або на 415 млн. грн.

Загалом, з початку року митницями ДФС фактично перераховано до бюджету 284 млрд. 971 млн. грн. митних платежів. Понад індикатив забезпечено 30 млрд. 151 млн. грн. Фактичні надходження порівняно з січнем-листопадом 2016 року зросли на 35,1%, або на 73 млрд. 982 млн. грн.

«Сьогодні ми працюємо над забезпеченням наших митниць в пунктах пропуску самими сучасними технічними засобами контролю з метою ефективної боротьби з контрабандою та виведення української економіки з тіні. Це надасть можливість забезпечити дохідну частину державного бюджету і в наступному році», - наголосив Мирослав Продан.

Очільник ДФС також підкреслив, що встановлення технічних засобів контролю, зокрема, скануючих систем, вагових комплексів, систем GPS-замків, фото- і відеокамер, які забезпечені програмним продуктом щодо зчитування номерних знаків – це заходи, які вже почала та у подальшому буде реалізовувати ДФС з метою боротьби з митними правопорушеннями та контрабандою.

Закарпатські митники виявили в пиломатеріалах 100 тис. пачок цигарок

Працівники Закарпатської митниці ДФС припинили вивезення з України півфури з тютюновими виробами. Правопорушення припинено на митному посту «Дяково» Закарпатської митниці ДФС у напрямку «виїзд з України». За інформацією управління протидії митним правопорушенням та міжнародного співробітництва ГУ ДФС у Закарпатській області, незаконно перемістити через кордон тютюнові вироби намагався громадянин України на вантажному автомобілі.

Згідно з поданими до митного контролю товаросупровідними документами, із України в Румунію переміщувались пиломатеріали з хвої.

Під час аналізу поданих до митного контролю товаросупровідних документів працівниками митниці прийнято рішення про проведення повного митного огляду транспортного засобу та вантажу. Відтак виявлено приховані від митного контролю тютюнові вироби, а саме: 22 тис. пачок «Rothmans» з акцизними марками України та 78 тис. пачок «Marble» без акцизних марок. Тютюнові вироби знаходились в дошках.

Таким чином громадянин України вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників).

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 статті 483 Митного кодексу України.

Наразі складено протокол про порушення митних правил, цигарки орієнтовною вартістю 1 млн 600 тис. грн, пиломатеріали та напівпричеп вилучено.

Одеські митники спільно з прикордонниками попередили незаконне ввезення брухту кольорових металів

http://sfs.gov.ua/data/material/000/240/318473/img/5a214567f229f.jpgМайже 770 кг металобрухту з приховуванням від митного контролю намагався перемістити до України громадянин Молдови через пункт пропуску «Тимкове-Броштень» митного поста «Подільськ» Одеської митниці ДФС.

Для цього в конструктивній порожнині між підлогою та днищем автомобіля він обладнав спеціальне сховище, в якому помістилося 767 кгметалу, зовні схожого на брухт міді, латуні та свинцю.

Доступ до нього став можливий тільки після зняття підлоги.

Власник автомобіля зізнався, що сховище виготовив навмисно для незаконного перевезення металобрухту.

За фактом приховування товару від митного контролю способом, що утруднює його виявлення, та з використанням спеціально пристосованого сховища, складено протокол про порушення митних правил за ознаками частини 1 статті 483 Митного кодексу України.

Подальшу долю вилученого автомобілю та металобрухту вирішить суд.

На Тернопільщині викрито посадовців одного з місцевих товариств, які заволоділи державними коштами на суму 1,3 млн. гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Тернопільській області спільно з обласною прокуратурою встановлено факти можливого привласнення бюджетних коштів під час виконання державних замовлень з капітального ремонту будівель.

У ході проведеного дослідження встановлено, що посадові особи одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Тернополя внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, внаслідок чого заволоділи державними коштами на суму 1,3 млн. гривень. Ці кошти мали бути спрямовані на виконання тендерних договорів.

Отримані кошти порушники у подальшому зняли готівкою з карткового банківського рахунку через банкомати та POS-термінал та використали на придбання нерухомого майна, автомобільної та іншої спецтехніки.

За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

Закарпатські митники затримали вантажівку з волоськими горіхами на 40 тис. євро

Закарпатською митницею ДФС отримано інформацію від правоохоронних органів України щодо можливого здійснення одним із українських об’єктів зовнішньоекономічної діяльності порушень митного та податкового законодавства під час експорту товару «ядра горіхів волоських» загальною вагою більше 21 тис. кг, загальною вартістю біля 40 тис. євро, шляхом подання до митного контролю та митного оформлення підроблених документів.

У період 28-29 листопада 2017 року під час митного огляду вантажівки, яка переміщувала вищевказаний вантаж на адресу хорватського підприємства, був виявлений рахунок, згідно з яким продавцем вказаного товару є іноземне «офшорне» підприємство, покупцем – також іноземне, а вартість товару вказана більшою в три рази, ніж зазначена в документах, поданих до митного контролю та оформлення органу доходів і зборів України.

Окрім того, митницею від правоохоронних органів отримано матеріали які свідчать про те, що до митного оформлення товару на внутрішній митниці подавались підроблені документи, а саме угоди про реалізацію товарів та акти закупок.

На даний час проводиться документування правопорушення та вирішується питання про складання протоколу про порушення митних правил та тимчасового затримання товару.

Виявлено 3,5 тис. найманих осіб, які працювали нелегально

Завдяки заходам податкового контролю протягом січня – жовтня 2017 року виявлено 3,5 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Також органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства виявлено в 60% перевірених платників.

До бюджетів донараховано понад 559 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, близько 112 млн. грн. єдиного внеску та понад 28 млн. грн. військового збору.

Крім цього, фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності, а також проводили роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів суб’єкти господарювання додатково уклали близько 34 тис. трудових угод зі своїми найманими працівниками.

За результатами проведеної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та застосування заходів контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 1 664,5 млн. грн. До бюджету надійшло 214,7 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 567,0 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – жовтні 2017 року на засіданнях комісій та робочих групах при органах виконавчої влади заслухано майже 14,8 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня.

За результатами проведеної роботи майже 13,8 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 38,9 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 47,4 млн. грн., військового збору – майже 3,2 млн. грн.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 394 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

Легалізація трудових відносин - актуальна тема сьогодення

Чечелівська ДПІ інформує, що актуальною темою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту.

Саме тому надзвичайно важливим є завдання повернути втрачені ресурси в економіку держави, що дасть можливість збільшити доходи громадян та спрямувати більше коштів на розбудову місцевих громад.

Держава вже зробила великий крок у напрямку подолання тіньової зайнятості, суттєво зменшивши розмір єдиного соціального внеску. Це усвідомлена позиція, яка зрештою покликана заохотити роботодавців підвищити розмір заробітних плат та вивести їх з тіні.

Пам’ятайте, що отримуючи заробітну плату в «конверті», ви позбавляєте майбутнього себе, своїх батьків та дітей. Ваша «сіра» зарплата – це невідремонтовані дороги, недобудовані школи, це холодні лікарні та неосвітлені вулиці міст і сіл. Кожен з нас має бути свідомим учасником побудови сильної і справедливої держави, а не пасивним спостерігачем, тож проявіть свою громадянську позицію – не погоджуйтесь стати учасником тіньових схем при виплаті заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплату в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже – і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.

Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя своєї громади, батьків та дітей – вимагайте від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин. Адже легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас та краще життя в регіоні, де ви проживаєте, вже сьогодні.

Чечелівська ДПІ нагадує, що про відомі вам факти порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» ви можете залишити своє повідомлення в Центрі обслуговуванні платників, за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна 1-А.

Шановні громадяни – не залишайтеся байдужими до своєї долі!

Проблеми легалізації трудових відносин обговорилив Дніпровській міській раді

10 листопада 2017 року заступник начальника головного управління – Олена Щирба взяла участь у засіданні комісії з питань надхожень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин, яка відбулась в Дніпровській міській раді.

На комісію були запрошені 45 керівників ринків міста Дніпра.

В місті Дніпро 4 397 роботодавців нараховують 22 587 працівникам заробітну плату менше за мінімальну

(меншу за 3 200 грн), що становить 6% загальної кількості застрахованих осіб. За договорами цивільно-правового характера працює 8 237 застрахованих осіб або 2% .

На комісії розглядалися питання про штрафні санкцій, які можуть накладатися за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, не оформлення трудових відносин.

У поточному році легалізовано 2430 робочих місць, в результаті чого мобілізовано 1 млн 751 тис. грн єдиного внеску.

Чечелівська ДПІ інформує,що крім багатьох інших негараздів, сьогодні в Україні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати.

На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну (або на рівні мінімальної), а решту зарплати - у «конверті». Таким способом роботодавці ухиляються від сплати податку.

Не рідкість і випадки, коли працівники взагалі офіційно не оформлені на роботу. Це робиться роботодавцями для того, аби мiнімізувати витрати та отримати максимальний прибуток. Через те, що величезні суми коштів виводяться «в тінь» держава втрачає десятки мільярдів гривень доходів до держбюджету, Пенсійного та інших страхових фондів, а працівники залишаються позбавленими соцвиплат та соцгарантій.

Користуючись тим, що зараз у нашій державі важко знайти роботу, працедавці змушують робітників працювати за «сірими», вигідними лише їм схемами, добре розуміючи, що у людей немає іншої альтернативи.

Такі працівники стають повністю беззахисними перед роботодавцями. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично. Працівник не має ніяких доказів для пiдтвердження дiйсного розміру своєї зарплати і трудового стажу. Роботодавець може платити працівнику стільки і до тих пір, скiльки вважає за потрiбне. Офіційно неоформлена на роботу людина ризикує залишитися без права на отримання соцвиплат та пенсії. Таким чином, нелегальна зарплата не лише зменшує надходження до бюджетiв та державних соцфондів, а й тягне за собою багато неприємностей і для самих працівників.

Тому легалізація трудових відносин і заробітної плати, ліквідація прихованої зайнятостi - є одним з ключових напрямків роботи усіх державних органiв. І вирiшувати цю пробему треба спільними зусиллями - як державі, так і самим працівникам.

Варто вже зараз відстоювати свої конституцiйні права – вимагати від роботодавцiв офiційного оформлення трудових вiдносин. Людям треба чітко усвідомити, що згода отримувати зарплату «в конвертах» може зіграти з ними злий жарт, позбавивши їх у майбутньому всіх соціальних гарантій.

Попри те, що робота державних органів влади у цьому напрямку дуже важлива і необхідна, громадяни повинні зрозуміти, що їм теж варто підключитися до вирішення цієї проблеми.

Ніхто не зможе краще змусити роботодавців чесно платити зароблені гроші, як самі працівники, які повинні просто не погоджуватися на роботу за невигідними для себе умовами.

Суспiльство має усвiдомити, що легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас.

Роз’яснення щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань легалізації трудових відносин

Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77- VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року. Зазначеним Законом внесено суттєві зміни до законодавства з праці, які значно посилюють можливості захисту трудових прав працівників, а також створюють умови для бізнесу, які сприятимуть легалізації заробітної плати і зайнятості.

З метою ознайомлення населення і роботодавців області з відповідними новаціями у цій сфері департамент праці та соціального захисту населення облдержадміністрації надає відповідні роз'яснення.

Легалізація трудових відносин з найманими працівниками є надзвичайно важливим фактором, як для економіки області і країни, так і для соціального захисту працівників. За розрахунками департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації масштаби тіньової зайнятості в області становлять приблизно 30%. Більше 240 тисяч населення області у працездатному віці (що дорівнює наявному населенню обласного центра) офіційно не зайнято у жодній із сфер економічної діяльності. Можливості захисту трудових прав працівників у випадку нелегального працевлаштування до цього часу були обмежені. Шляхом змін до Кодексу законів про працю усувається прогалина, яка зумовлює масові порушення трудових прав.

З метою легалізації заробітної плати та зайнятості Законом № 77-VIII внесено зміни до трудового законодавства у сфері прийняття на роботу, загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також до адміністративного та кримінального законодавства щодо посилення відповідальності за порушення в сфері праці.

У новій редакції викладено статтю 24 Кодексу законів про працю України. Якщо раніше для укладення трудового договору було достатньо лише видання наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу або ж фактичне допущення працівника до роботи, то тепер законодавством для виникнення трудових відносин передбачено укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Державної фіскальної служби) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З Кодексу законів про працю України виключено положення, відповідно до якого трудовий договір вважався укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи, а також виключено статтю 241 , відповідно до якої трудовий договір між працівником і фізичною особою підлягав реєстрації в державній службі зайнятості.

Вперше безпосередньо до КЗпП внесено конкретні розміри штрафів (фінансових санкцій), що понесуть роботодавці (стаття 265) за порушення законодавства з праці. Накладатиме їх Державна інспекція з питань праці без рішення суду у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат.

Зокрема, за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків передбачено штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, встановлених на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєне порушення (на сьогоднішній день - 36540 грн.);

- порушення термінів виплати зарплати працівникам більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – 3 мінімальні зарплати (3654 грн.);

- за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 10 мінімальних зарплат за кожного працівника (12180 грн.);

- за порушення інших вимог трудового законодавства – 1 мінімальна зарплата (1218 грн.).

Зазначені штрафи можуть бути накладені без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Поряд з цим значно посилюється адміністративна та кримінальна відповідальність за зазначені порушення трудового законодавства.

Зокрема, статтею 172 Кримінального кодексу України передбачено, що незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні: 34 тис.грн. – 51 тис.грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис.грн. – 85 тис.грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців».

Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» запроваджено поетапне зниження ставки єдиного внеску, що також сприятиме легалізації заробітної плати працівників та підвищення її розміру.

Зокрема, ставка єдиного соціального внеску зменшується у 2015 році до 14,6% (коефіцієнт 0,4) за умови, якщо: загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази більше або перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; середня заробітна плата на підприємстві збільшилась мінімум на 30% у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік; середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта 0,4 складе не менше ніж 700 гривень; середня заробітна плата на підприємстві складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що ЄСВ сплачується у розмірі не менше мінімального внеску (тобто внеску з мінімальної зарплати) незалежно від розміру зарплати нарахованої працівникові за місяць (крім винагороди за цивільно-правовими договорами).

Оцінка зазначених нововведень щодо оподаткування фонду оплати праці неоднозначна. Проте безперечно, що нарешті ризики від нелегального працевлаштування і виплати заробітної плати «у конвертах» значно перевищують переваги дотримання трудового законодавства.

Однією із найбільш суттєвих новацій прийнятих 28 грудня змін у трудове законодавство є додаткові можливості громадян захисту своїх трудових прав безпосередньо у суді. Статтю 232 КЗпП України «Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах» доповнено пунктом 6, який передбачає, що суди розглядають трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи (ст. 235 КЗпП України). Наприклад, якщо рішенням суду буде встановлено факт перебування у трудових відносинах з працівником, який працював у сфері торгівлі області у листопаді 2014 року, йому має бути нараховано і виплачено не менше 2360 грн. за місяць (середня заробітна плата у галузі торгівлі області за листопад 2014 року).

Додатково департамент праці та соціального захисту населення облдержадміністрації повідомляє, що органи Держпраці виведені з під дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що дозволить забезпечити дотримання норм Конвенцій Міжнародної організації праці №81 та №129 в частині виконання повноважень інспекції з питань праці щодо здійснення перевірок трудового законодавства та належний захист трудових прав працівників.

Легалізація зайнятості населення та заробітної плати – один з важливих факторів соціальної стабільності в суспільстві

Чечелівська ДПІ нагадує, що прийнявши рішення займатися підприємницькою діяльністю роботодавці взяли на себе відповідальність не тільки перед засновниками щодо отримання якомога більшого прибутку, перед партнерами по бізнесу щодо виконання взятих на себе зобов’язань, а й перед людьми, працю яких використовують. Це відповідальність за здоров’я працівників, за безпечні умови праці, добробут їх сімей, за їх сьогодення та майбутнє.

Основа соціальної захищеності працівника – офіційне укладання трудових відносин, виплата належної працівникові суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства. Адже, заробітна плата – одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і, безпосередньо впливає на рівень життя населення. Виплата зарплати у „конвертах” – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Без створення належних умов праці для громадян з гідним рівнем її оплати та забезпечення соціальних гарантій працівникам, неможливе стабільне майбутнє України.

Необхідно пам’ятати: ухиляючись від офіційного укладання трудових відносин, виплачуючи заробітну плату «у конвертах» роботодавець фактично позбавляє працівника захисту своїх трудових прав:

• на основну та додаткову відпустки;
• на оплату лікарняного;
• на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу;
• отримання допомоги при травмуванні у разі нещасного випадку на виробництві;
• на гарантії за колективним договором;
• отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та ін.

І головне – через несплату єдиного соціального внеску і податків наймані працівники втрачають страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством, адже пенсію буде призначено тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати, а місцевий бюджет не отримує кошти, які допомагають місту розвиватись і підтримувати соціальні і культурні програми.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України, то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно заробітній платі.

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати „в конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Негативні наслідки нелегалізована зайнятість має і для роботодавця. Відсутність належно оформлених трудових відносин з найманими працівниками призводить до позбавлення:

• права вимагати виконання роботи належним чином;
• можливості вимагати від найманого працівника дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи;
• можливості притягнути працівника до матеріальної відповідальності;
• можливості застосувати до працівника дисциплінарне стягнення тощо.

Не оформлення належним чином трудових відносин, в решті-решт впливатиме і на мешканців громади міста, адже “тіньова” зайнятість призводить до ненадходження податків до місцевих бюджетів, які б допомагали місту розвиватись і підтримувати реалізацію програм соціально-економічного розвитку, програм охорони здоров’я, освіти, культури та соціального захисту.

Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Тому, своєчасна реєстрація трудових договорів з найманими працівниками і повна сплата податків і ЄСВ – це обов’язок кожного роботодавця.

Відповідно до статті 172 Кримінального кодексу України грубе порушення законодавства про працю карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, – караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, арештом на строк до шести місяців.

Вкотре нагадуємо, що для виявлення та попередження порушень трудового законодавства в місті працює робоча група з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, яка затверджена розпорядженням міського голови від 12. 05.2016 № 35, до складу якої входять представники правоохоронних органів, контролюючих органів та державних цільових фондів.

Шановні роботодавці! Закликаємо Вас зробити крок назустріч суспільству – легалізувати зайнятість населення та відмовитись від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить: зняти соціальну напругу, громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо Вам негайно зареєструвати належним чином трудові відносини з своїми найманими працівниками, у випадку ігнорування цієї вимоги до керівників підприємств і приватних підприємців контролюючі органи вимушені будуть застосовувати всі заходи впливу в межах їх компетенції.

Легалізація трудових відносин - основа соціальної захищеності працівника

Чечелівська ДПІ нагадує, що сьогодні детінізація економіки є приоритетним та принципово важливим напрямком державної політики України. Підвищення рівня соціальної захищеності громадян потребує значних обсягів фінансових ресурсів та збалансованості бюджету Пенсійного фонду. Враховуючи, що основним джерелом надходжень до бюджету Фонду є нарахування на фонд оплати праці, відповідно від його зростання залежить і фінансова стійкість Пенсійної системи та майбутні соціальні гарантії працюючих.

Основним досягненням приоритетних дій Уряду в соціальній сфері є посилення соціального захисту працюючих громадян. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 3 200 грн.

Держава створила достатні умови для роботодавців, які мають змогу підвищувати заробітну плату для працівників. Завдяки рішенню парламенту податкове навантаження на фонд оплати праці минулого року було зменшено – з 38% до 22%. Цей крок дає можливість зменшити тіньові, неофіційні заробітні плати та відмовитись від переводу своїх працівників на скорочений робочий тиждень, день.

В умовах діючої в Україні системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, коли розмір заробітної плати безпосередньо впливає на розмір майбутньої пенсії наших громадян, звертаємося до усіх роботодавців міста та району забезпечити офіційне оформлення трудових відносин з працівниками, встановити рівень оплати праці згідно з чинним законодавством, не допускати її виплату «в конвертах» та забезпечити сплату внесків з усієї суми отриманого доходу.

Ідентифікація підакцизних товарів

Для того щоб товар (продукцію) ідентифікувати як підакцизний, його потрібно, зокрема, класифікувати згідно з УКТ ЗЕД. Правильне визначення коду товару має велике значення, оскільки від цього безпосередньо залежить розмір ставки акцизного податку.

У статті, зокрема, з’ясуємо, чи відносяться відпрацьовані нафтопродукти до підакцизних товарів.

Перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД наведено у ст. 215 Податкового кодексу. Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) — це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу. Зокрема, пп. 215.3.4 зазначеного пункту встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

У розумінні Податкового кодексу пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу (пп. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом № 584, та з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Так, класифікація нафтопродуктів здійснюється за їх фізико-хімічними показниками (на підставі висновків компетентних експертних установ, відповідних документів, де наведено, зокрема, фракційний склад і призначення товару).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом № 401.

Відпрацьовані нафтопродукти

У правовому полі України термін «відпрацьовані нафтопродукти» має кілька визначень, які не суперечать одне одному.

Відпрацьовані нафтопродукти це:

• відходи, що містять переважно нафту або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (описані в примітці 2 до групи 27 «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні» розділу V «Мінеральні продукти» Митного тарифу України), змішані або незмішані з водою. До них включаються:

нафтопродукти, непридатні для подальшого використання як первинні продукти (наприклад, відпрацьовані мастила, гідравлічні та трансформаторні масла)

нафтопродукти, що існують у вигляді шламу з баків — сховищ нафтопродуктів і містять переважно нафтопродукти з присадками високої концентрації (наприклад, хімічних речовин) і використовуються у виробництві первинних продуктів

нафтопродукти у вигляді водних емульсій чи сумішей з водою, що утворюються, наприклад, у результаті витоку нафтопродуктів або в процесі промивання бака — сховища нафтопродуктів, а також використані мастильно-охолоджувальні рідини, що застосовуються для механічної обробки (примітка 3 до зазначеної групи)

• нафтопродукт, під час експлуатації якого відбулися зміни деяких властивостей, регламентованих нормативною документацією (Інструкція № 281/171/578/155)
• відпрацьовані нафтопродукти (нафтові масла і нафтові промивні рідини), а також суміші нафти і нафтопродуктів, які утворюються при зачистці засобів зберігання, транспортування та добуванні з очисних споруд і вод з вмістом нафтопродуктів, де термін «відпрацьоване нафтове масло» означає нафтове масло, яке відпрацювало термін або втратило в процесі експлуатації властивості, встановлені нормативно-технічною документацією, та злите з робочої системи, а термін «відпрацьовані нафтові промивні рідини» означає нафтові промивні рідини (бензини, керосини, дизельне паливо), які втратили свої експлуатаційні властивості в результаті використання для промивання виробів та інших промислово-технічних цілей (ГОСТ 21046-86)

Підакцизні товари: Утилізація

Згідно з п. 13.19 Інструкції № 281/171/578/155 нафта та нафтопродукти, зібрані під час зачищення резервуарів, трубопроводів, цистерн, нафтоналивних суден та іншого обладнання, а також ті, що використовуються як промивні рідини, переводяться за актом переведення нафтопродуктів (нафти) з однієї марки до іншої за формою № 18-НП залежно від якості до інших марок або до відпрацьованих нафтопродуктів на підставі висновків лабораторії. Нафта та нафтопродукти, які за якістю не можуть бути переведені до інших марок, у тому числі відпрацьовані нафтопродукти, підлягають утилізації.

Також з метою збереження якості нафто­продуктів, забезпечення надійної експлуатації резервуарів і устаткування при транспортуванні, зберіганні нафтопродуктів, які здійснюються згідно з вимогами ДСТУ 4454:2005, при зачищенні резервуарів разом з залишками нафтопродуктів видаляються відстійні води і забруднення (механічні домішки, хлористі солі тощо).

Утилізацію відпрацьованих нафтопродуктів здійснюють підприємства, яким Мінприроди України видано ліцензію на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Перелік ліцензіатів оприлюднено на офіційному сайті відомства за адресою:

www.menr.gov.ua/license.

Підприємства, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення відпрацьованих нафтопродуктів, проводять в установленому порядку атестацію виробництва на відповідність обов’язковим вимогам, що встановлені нормативно-правовими актами та нормативними документами з охорони навколишнього природного середовища, а також на відповідність санітарним і пожежним нормам, правилам та нормативам екологічної безпеки відповідно до вимог Закону № 1393.

Відпрацьовані нафтопродукти піддаються регенерації (наприклад, шляхом очищення) та використовуються замість інших нафтопродуктів згідно з нормативно-технічною документацією, а також як сировина у нафтопереробці, як компонент котельного палива.

З метою переробки, утилізації або знищення відпрацьовані нафтопродукти можуть прийматися підприємствами нафтопродуктозабезпечення від суб’єктів підприємницької діяльності згідно

з ГОСТ 21046-86 за результатами лабораторних випробувань.

Підакцизні товари: Коли відпрацьовані продукти є підакцизними

Відпрацьовані нафтопродукти, зокрема масла, мастила та нафтопродукти, зібрані під час зачистки резервуарів, цистерн та інших ємностей, які згідно з вимогами УКТ ЗЕД класифікуються за кодами 2710 91 00 00 та 2710 99 00 00, не є пальним у розумінні норм Податкового кодексу і не належать до підакцизних товарів.

У результаті перероблення відпрацьованих нафтопродуктів одержуються нафто­продукти, які залежно від фракційного складу, фізико-хімічних показників, призначення можуть відноситися до підакцизних товарів.

При цьому такий нафтопродукт, хоча і виготовлений з відпрацьованого, вже не може розглядатись як відпрацьований нафтопродукт, оскільки внаслідок переробки отримав інші відмінні властивості, відповідно не може класифікуватися згідно з Митним тарифом України у товарних підкатегоріях 2710 91 00 00 та 2710 99 00 00.

Наприклад, при виготовленні товару «паливо пічне побутове», що відповідає вимогам ГСТУ 320.00149943.010-98, може використовуватися дизельне паливо, одержане з відпрацьованого дизельного палива шляхом обробки на фільтрувальній установці.

Товар «паливо пічне побутове» призначено для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, а також для постачання населенню. Паливо пічне побутове може містити до 80 % середньодистильованих фракцій і лише 20 % важких залишків переробки нафтової сировини.

Згідно з Податковим кодексом товар «паливо пічне побутове», що використовується з метою економії дизельного палива (на якому працюють котли парові й водогрійні, тепло­генератори, зерносушарки, установки для приготування кормів тощо) та який виділено окремо від інших видів пального, віднесено до підакцизних товарів, на який встановлено ставку акцизного податку у розмірі 139,50 євро за 1 000 л.

В УКТ ЗЕД термін «паливо пічне побутове» не визначено, тому такий товар класифікується серед інших товарів, які згідно з вимогами УКТ ЗЕД належать до важких дистилятів.

Відповідно до інформації, зазначеної у ГСТУ 320.00149943.010-98, товар «паливо пічне побутове» може класифікуватися за кодами УКТ ЗЕД, який віднесено до підакцизних товарів, а саме: 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00 та 2710 20 39 00.

Підакцизні товари: Складання акцизної накладної

У разі якщо відпрацьовані нафтопродукти утворилися в особи, яка здійснює реалізацію пального та, відповідно, зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального, то така особа на дату їх утворення має скласти акцизну накладну на ці обсяги. В акцизній накладній до рядка «Особа — отримувач пального» вноситься «Неплатник», а до рядка «юридична особа — код за ЄДРПОУ отримувача пального; фізична особа — реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» — умовний код «1000000000».

Оскільки формою акцизної накладної і Порядком № 218 не передбачено окремого типу причини для утворених з підакцизного пального відпрацьованих нафтопродуктів, в акцизній накладній зазначається тип причини:

4 — втрачене пальне, щодо якого відповідно до п. 216.3 ст. 216 розділу VI Податкового кодексу не виникає податкове зобов’язання з акцизного податку, а саме:

• пальне, втрачене внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин, — за умови документальної фіксації цих втрат та надання контролюючому органу необхідних доказів втрат пального та неможливості його використання на митній території України (пп. «а» п. 216.3 ст. 216 розділу VI Податкового кодексу);
• пальне, втрачене внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, — у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. «б» п. 216.3 ст. 216 розділу VI Кодексу).

Водночас у разі якщо відпрацьовані нафто­продукти, що не відносяться до підакцизних товарів, утворилися в особи, яка не здійснює реалізацію пального, а здійснює лише його використання, то при передачі таких нафтопродуктів особам, які здійснюють перероблення таких нафтопродуктів згідно з отриманими ліцензіями, акцизна накладна не складається.

«Пульс» – на захисті інтересів платників

Сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.

З початку року сервісом «Пульс» скористались 102 мешканця Дніпропетровщини

Впродовж січня – вересня 2017 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 102 заявника Дніпропетровської області. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зменшилась на 88 одиниць.

«Більше половини дзвінків стосувались питань, які виникають при поданні податкової звітності та реєстрації накладних (56 звернень). Крім того, платники порушували питання щодо системи електронного адміністрування ПДВ (18 звернень). З роботою органів ДФС пов’язані 9 звернень тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 1 звернення».

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що інтерактивний сервіс «Пульс» приймає звернення платників податків з податкових та митних питань. Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами від імені керівництва ГУ ДФС.

Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056)374-31-64, (0562)47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра 01 грудня 2017 року проведено чергову зустріч з юридичними та фізичними особами- підприємцями

01 грудня 2017 начальником ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області Чуб Ганною Володимирівною проведена зустріч з юридичними та фізичними особами- підприємцями на тему: «Основні зміни податкового законодавства 2017 року, Переваги надання звітності в електронному вигляді, Електронний сервіс ДФС, Антикорупційний сервіс «Пульс» , Розяснення листа ДФС України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної»».

Зустріч, яка вже є доброю традицією , відбулась у форматі конструктивного діалогу, – це допомагає як працівникам органів ДФС, так і представникам засобів масової інформації донести та проінформувати платників податків, так і представникам бізнесу отримати вичерпні відповіді на свої запитання.

Під час зустрічі начальник Чечелівської ДПІ, юридичні та фізичні особи- підприємці обговорили важливість нового механізму адміністрування ПДВ, запровадженого Податковим кодексом України.Окрему уваги приділено механізму надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму допущених в окремих податкових накладни відповідно листа ДФС України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної».

Механіз було створення для підвищення ефективності боротьби з ухиленнями від оподаткування, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків. Ганна Володимирівна ознайомила з основними аспектами запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

Ганна Володимирівна приділила особливу увагу Електронному кабінету, завдяки якому забезпечено реалізацію повного спектру сервісів для фізичних-осіб підприємців та громадян, і майже на 100 % реалізовано сервіси для юридичних осіб – платників податку на додану вартість та платників, які застосовують спрощену систему оподаткування.Доступ в режимі он-лайн до інформації з реєстрів ДФС, електронне листування з органами ДФС, подання звітності, сплата податків (для фізичних осіб), надсилання запитів на отримання інформації, заяв на реєстрацію платником окремих податків та отримання витягів з реєстрів.

Начальник ДПІ зазначила, що це не тільки сучасно та зручно, а найголовніше надання послуг та сервісів в режимі онлайн виключає «людський» фактор та пов’язані з цим корупційні ризики.

Також Ганна Володимирівна проінформувала присутніх, що найближчим часом в нагоді фізичним особам стане така послуга як подання Декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді, адже за два місяці (з 1 січня 2018 року) стартує кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року.

«До речі, довідку про доходи, яка необхідна для заповнення декларації також можна замовити через Електронний кабінет платника.»- наголосила начальник Чечелівської ДПІ.

Та на завершення зустрічі начальник ДПІ приділила особливу увагу питанню активізації останнім часом телефонних шахраїв, які від імені керівників інспекції, погрожуючі створенням проблем у веденні бізнесу зі сторони фіскальних органів, вимагають у суб’єктів господарювання грошову «винагороду».

«Одже, я звертає увагу усіх платніків податків – бути пильними та не піддаватися на провокації! Та помятати , що Антикорупційний сервіс «Пульс», працює цілодобово та приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів» - довершила Ганна Володимирівна.

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує : "Акцизний податок у 2018 році"

1)Ставки акцизного податку у 2018 році

Зміни ставок акцизного податку у 2018 р. розглянемо на основі Проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році, який було прийнято у першому читанні 14 листопада 2017 р. (номер реєстрації 6776-д від 14.11.2017). Дані зміни приймаються з метою дотримання вимог директиви ЄС № 2011/64/EU від 21 червня 2011 р., яка врегульовує структуру та ставки акцизів, які застосовуються щодо тютюнових виробів. Проект містить поступове збільшення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизу з тютюнових виробів. У 2018 р. відбудеться збільшення ставки акцизного податку на тютюнові вироби в цілому на 29,7% (з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін та додаткового збільшення). Але це не є кінець зростання, так як в наступні роки ставка і надалі продовжить збільшуватися: у 2019-2024 рр. щороку на 20%; з 1 січня 2025 р. ставка акцизного податку буде встановлена у еквіваленті 90 євро за 1000 штук. Також з цього року питома вага акцизу у ціні сигарет має складати не менше 60%.

Щодо акцизів на алкоголь, то поки що, незважаючи на спроби уряду, у законодавстві змін не передбачено, тобто ставки залишаються на рівні 2017 р. (див. п. 215.2.1 ПКУ). Це ж саме стосується інших акцизів.

2)Декларація акцизного податку у 2018 році

Звітним періодом подачі декларації є місяць, який зазначається на лицьовій стороні декларації. Декларація подається протягом 20 календарних днів після закінчення місяця. Так, для декларації за січень 2018 р. останнім днем буде 20 лютого 2018 р. Декларація подається в органи ДФС за основним місцем обліку.

Насьогодні діє форма декларації зі змінами у Порядку її заповнення та подання, які було внесено наказом Мінфіну України від 24.04.2017 р. № 451 (далі – Порядок № 451), що набрав чинності 06.06.2017 р. Вперше декларація за даною формою подавалася за липень 2017 р. Схоже на те, що саме ця форма й переходить на 2018 р. Не потрібно подавати декларацію фізичним особам, які є імпортерами підакцизних товарів, що згадуються у п. 212.1.3 ПКУ за винятком: імпортерів алкогольних напоїв та тютюнових виробів; осіб, що порушили митний режим або умови цільового використання (див. також базу знань ДФС: ЗІР, категорія 116.07).

3) Заповнення декларації акцизного податку

На лицьовій частині декларації ставиться позначка “х” щодо відповідності декларанта певному пункту ПКУ. Наприклад, платник акцизного податку, який є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі здійснює таку позначку у комірці колонки “212.1.11”.Заповнювати та подавати треба тільки ті розділи та додатки, які стосуються платника податку (п. 2 розділу І Порядку). Розділи (А, Б, В, Г, Д, Е) заповнюються залежно від виду господарської діяльності платника податку. Додатки містять розрахунки для обчислення суми акцизного податку. Наприклад, платник акцизного податку, що є суб’єктом господарювання у роздрібній торгівлі та займається реалізацією підакцизних товарів, заповнює та подає лише додаток 6 та розділ Д до декларації акцизного податку. Навпроти додатку, який подається, в колонці “Ознака подання” останнього аркуша декларації слід поставити позначку “х” та вказати кількість його примірників та сторінок.

Чечелівська ДПІ нагадує, що усі показники в декларації (крім додатків) проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальноприйнятими правилами.

Чечелівська ДПІ повідомляє про проведення 26 грудня 2017 року тематичного-семінару для платників податків на тему: «Останні новації законодавства.Акцизний податок 2018. Реалізація прав людини, у т.ч. учасників антитерористичної операції, членів ії сімей та внутрішньопереміщенних осіб та постраждалих в наслідок зазначеної операції.Антикорупційний сервіс «Пульс»». Захід відбудеться 26 грудня 2017 року за адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, 1-а (кім.406).Телефоном для довідок (0562) 34-28-70.

Функціонує постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР !

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0562)34-28-74 понеділок-четвер 14.00-17.00; п’ятниця 13.45-16.45

Щодо відпрацювання та реагування на отримані Державної фіскальної служби України телефонні звернення на антикорупційний сервіс «Пульс»

Загальна кількість звернень платників податків та громадян, передана з сервісу «Пульс» на розгляд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у січні-липні 2017 року складає 19 одиниць, з яких відпрацьовано та знято з контролю – 19 інформаційних карток. Усі інформаційні картки виконано своєчасно, у встановлений термін.

У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» зменшилась на 163 одиниці або 91,06 відс. (січень-липень 2016 року – 179 карток).

За тематикою найбільше всього платників податків у січні-липні 2017 року звертались на сервіс «Пульс»: щодо черги в ЦОП – 2 одиниці (10,52 відс.); відмова в прийнятті вхідної кореспонденції – 3 одиниці (15,8 відс.); перевищення терміну надання адмінпослуги - 4 одиниці (21,04 відс.); відмова в записі на особистий прийом – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо корупційних дій – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо роботи органів ДФС – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо звітності та реєстрації накладних – 3 одиниці (15,8 відс.); щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 3 (15,8 відс.); щодо системи електронного адміністрування реалізації пального – 1 одиниця (5,26 від.).

Випадки формального розгляду та порушення термінів розгляду інформації, яка надходить на сервіс «Пульс» за відповідний період не встановлені.

Послуги, які надаються Контакт-центром ДФС

Контакт-центр ДФС (далі – Контакт центр) надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Також Контакт-центр приймає:

звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс»;

усні звернення громадян відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;

інформацію фізичних та юридичних осіб про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» зі змінами та доповненнями;

повідомлення працівників структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів про порушення вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС.

Нагадаємо, єдиний номер телефону Контакт-центру ДФС 0-800-501-007, зателефонувавши за яким необхідно обрати відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача:

0 - для отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

1 - для отримання інформаційно-довідкових послуг;

2 - з питань щодо електронного цифрового підпису;

3 - для залишення усного звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

4 - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

5 - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

6 - для залишення повідомлення від працівників ДФС про порушення Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

7- для отримання довідкової інформації».

«Пульс» – на захисті інтересів платників

Сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.