ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області надає інформаційний матеріал для
Оприлюднення
«Пульс» – на захисті інтересів платників
Сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.
Функціонує постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР !
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(0562)34-28-74 понеділок-четвер 14.00-17.00; п’ятниця 13.45-16.45
Практикум (тренінг) у ДПІ Чечелівського району м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Чечелівська ДПІ запрошує 29 листопада 2017 року платників податків взяти участь у практикумі на тему: «Новації податкового законодавства. Правильне заповнення платіжних документів. Електронні сервіси ДФС України. Переваги надання адміністративних послуг у ЦОП. Протидія проявам корупції в органах ДФС».
У роботі тренінгу візьмуть участь начальник управління обслуговування платників Чечелівської ДПІ Свірська А.В. та провідні фахівці відділення. Вхід вільний для всіх бажаючих. Місце проведення: м.Дніпро, вул.Театральна 1-А, кім. 414. Телефон для довідок: 34-28-70.
Чечелівська ДПІ інформує: Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами від імені керівництва ГУ ДФС.
Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056)374-31-64, (0562)47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!
Платники єдиного внеску можуть отримати витяг з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування
Платники єдиного внеску та/або застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у формі витягу.
Порядок надання інформації з реєстру страхувальників затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1017/30885.
ДФС України щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.
Якщо платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника єдиного внеску, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.
Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається одним із таких способів: особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС; надсилається поштою; в електронній формі засобами електронного зв’язку.
При цьому, запит може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.
Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.
Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС).
Необхідно зауважити, що тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається: інформація про встановлення з реєстрі страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу з реєстру страхувальників (ф. № 2-ВРС); витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).
Як враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій вартість придбаних та повернутих товарів?
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.
Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.
Таким чином, для визначення вартісного критерію контрольованої операції враховуються здійснені господарські операції за відповідний податковий (звітний) рік, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Якщо придбання та повернення товару того ж здійснено протягом одного звітного календарного року, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції в цьому звітному році враховується вартість поставки, зменшена на вартість поверненого товару.
У разі якщо придбання відбулось в одному календарному році, а повернення відбулось у наступному році, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції у календарному році, в якому здійснена поставка, враховується вся вартість придбаного товару. При цьому в наступному році вартість поверненого товару не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції та не зменшує вартість інших операцій при визначенні такого критерію.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 137.07).
У разі припинення підприємницької діяльності проводиться перевірка платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розд. ІІ ПКУ.
Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).
Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) у зв’язку з припиненням платника ЄВ контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розд. ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розд. ІV Порядку № 1162).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.08).
Набули чинності зміни до порядку обліку платників ЄСВ
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803 з 10 листопада 2017 року набули чинності зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування, Документом врегульовано порядок дій та обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік.
Зокрема, встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або подання заяв платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, для взяття її на облік як платників єдиного внеску. При цьому, такі фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, обліковується в реєстрі страхувальників з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов’язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, на яких поширюється дія Закону № 755, – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону № 755; у осіб, на яких не поширюється дія Закону № 755, у тому числі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – з початку провадження відповідної діяльності.
Також, зазначеним наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників єдиного внеску відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.
Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.
Реєстр страхувальників ведеться централізовано. У теперішній час на обліку в органах ДФС перебуває 4,2 млн. платників єдиного внеску, з них: 1,4 млн. юридичних осіб та 2,8 млн. фізичних осіб. Дані з реєстру страхувальників оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС (.
З наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803 можна ознайомитись за посиланнями:
,
.
Отримати ключі електронного цифрового підпису можна у відділенні Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС
Чечелівська ДПІ нагадує, що електронний цифровий підпис (ЕЦП) дає можливість платникам податків оптимізувати процедуру подачі звітів, швидко та без перешкод звітувати до податкових, митних органів не витрачаючи свій час, замовляти довідки, тощо.
Тож серед основних переваг представлення звітності в електронному вигляді варто виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на черги при поданні звітності тощо.
Щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків необхідно укласти Договір «Про визнання електронних документів» з контролюючими органами. Такий договір укладається в електронному вигляді за допомогою обраного платником податків програмного забезпечення (онлайн-сервісу) для підписання та подання електронної звітності.
З інформацію про безкоштовне програмне забезпечення, яке можна використовувати при формуванні та підписанні звітності та з повним переліком необхідних реєстраційних документів (зразками їх заповнення) для кожної категорії платників податків та іншою корисною інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС України http://acskidd.gov.ua.
Отримати ключі електронного цифрового підпису можна безкоштовно у відділенні Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС, який розміщено у приміщенні Центру обслуговування платників при ДПІ в м. Івано-Франківську
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.
Яким чином подавати податковий розрахунок за формою 1ДФ за відокремлений підрозділ?
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
Окремого порядку подання копій податкового розрахунку за ф. 1ДФ даним Порядком не встановлено.
При цьому, податкова звітність подається платником податку до контролюючих органів згідно з ст. 49 ПКУ.
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Згідно з п. 2.3 розд. II Порядку податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів: засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством; на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації; на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.
Враховуючи викладене вище, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 ПКУ.
Тобто, юридична особа, яка подає податковий розрахунок за ф. 1ДФ на паперових носіях надсилає копію розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням не уповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Згідно з п. 2.6 розд. ІІ Порядку у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).
Уряд схвалив рішення про обов’язкове використання принципу «єдиного вікна» в українських митницях з 1 лютого 2018 року
За пропозицією Міністерства фінансів 22 листопада Уряд схвалив рішення про запровадження з 1 лютого 2018 року обов’язковості використання підприємствами і держорганами інформаційної системи «єдине вікно».
Після запровадження в українських митницях «єдиного вікна» з 1 серпня 2016 року Мінфін здійснював постійний контроль за його функціонуванням та поступово збільшував можливості для бізнесу скористатися цією спрощеною системою митного оформлення.
Для подальшого розвитку і функціонування системи інформаційного обміну «єдине вікно» Мінфін розробив зміни до постанови Кабміну “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”.
Зокрема, передбачається низка змін до функціонування інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна»:
- поширення дії «єдиного вікна» буде на операції з переміщення товарів в абсолютно всіх митних режимах (наразі це тільки імпорт та експорт), а також на переміщення товарів за періодичними митними деклараціями та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних (наразі тільки на обмежене коло митних декларацій при імпорті та експорті);
- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
- скорочення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин;
- зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо товарів, що вивозяться за межі митної території України, з 24-х до 4-х годин.
Окрім того, Мінфін запроваджує у контролюючих органах проведення щомісячного моніторингу застосування «єдиного вікна», а також започатковує практику проведення семінарів у регіонах України, де будуть вивчатися проблемні питання у роботі механізму «єдиного вікна».
Обов’язкове застосування Порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» з 1 лютого 2018 року поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не «на папері», а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей.
Додатково про «Єдине вікно»:
"Єдине вікно" - єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України та про результати його державного контролю.
Рішення про запровадження Єдиного вікна було прийнято 25 травня 2016 року – Постанова Кабінету Міністрів України № 364 від 25.05.2016 «Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю».
Уряд схвалив рішення щодо контролю за обігом пального
Уряд схвалив рішення щодо затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників, які повинні використовувати ті підприємства, що здійснюють виробництво та обіг пального.
На виконання норм Податкового кодексу з 01.01.2018 підприємства, що здійснюють виробництво та обіг пального, мають бути обладнані витратомірами- та рівнемірами – лічильниками.
Кабмін визначив порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку контролюючим органам.
Постанова передбачає, що:
· ДФС здійснює ведення Реєстру;
· підприємства щодня надсилають ДФС електронні документи із зазначенням обсягу обігу пального;
· в Реєстрі міститься інформація про розпорядників акцизних складів, витратоміри і рівнеміри (назва, модель, номер), добовий обсяг обігу та залишку пального за кожним резервуаром та кодом товарної продукції;
· для внесення інформації до Реєстру від ручного введення до автоматичної передачі встановлено перехідні періоди в залежності від об’єму резервуара (понад 20 тис. куб. м – з 01.07.2018, 1-20 тис. куб. м з 01.01.2019, менше 1 тис. куб. м – з 01.07.2019). Це дозволить скоротити об’єми тіньового обігу пального та забезпечить справедливі умови для всіх гравців на ринку ().
СМКОР
Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Так, 17 листопада 2017 року набули чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (наказ Міністерства фінансів України №926).
Відповідно до змін запроваджується автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств із податковим навантаженням більше 2 відс. та градація рівня ризикового товару в залежності від податкового навантаження.
Під градацією рівня ризикового товару мається на увазі, що в залежності від податкового навантаження платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару. Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.
Наприклад, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Наказом також передбачено зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.
Такі зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.
Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 20 листопада зареєстровано майже 94,9 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 557,6 млрд. грн.
За період роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних зупинена реєстрація 515,5 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 11,2 млрд. грн. Це становить 0,54 % до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.
Станом на 20 листопада 2017 року комісією ДФС за результатами розгляду повідомлень з підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним вже прийнято рішення по 203,4 тис. документів.
Так, позитивні рішення винесено по понад 164 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 39,4 тис.
У разі зміни відомостей про об’єкти оподаткування подається повідомлення за формою № 20-ОПП
Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
При цьому у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання (зміна графи 3 «Тип об’єкта оподаткування») інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 - закриття об’єкта оподаткування»), у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIIІ Порядку).
У разі зміни найменування, місцезнаходження, виду права на об’єкт оподаткування та стану об’єкта оподаткування (об’єкт оподаткування не закривається, а тільки змінюються дані щодо цього об’єкта) інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні одним рядком, при цьому зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 - зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення, відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 8.4 розд. VIII Порядку).
Слід зазначити, що у разі зміни відомостей про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією подається протягом 10 робочих днів після зміни відомостей про такі об’єкти оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права на об’єкт оподаткування та стану об’єкта оподаткування.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.12).
Оподаткування ПДВ операцій з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального захисту на період проведення антитерористичної операції
Згідно із п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:
спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;
лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.12).
Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?
У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).
Повідомлення (J(F)1312602) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.
Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).
Модель портативного пристрою, який може використовуватися в якості реєстратора розрахункових операцій
Фахівці ДФС розробили модель портативного пристрою, який сумісний з ноутбуком, смартфоном чи іншим гаджетом та може використовуватися в якості реєстратора розрахункових операцій. Достатньо буде лише встановити програми та мати підключення до Інтернету. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».
«Пристрій коштуватиме близько 700 гривень та не потребуватиме додаткового обслуговування. Один раз придбав – і всі твої операції автоматично потрапляють до нашого єдиного реєстру операцій», – зазначив Мирослав Продан.
Очільник ДФС також підкреслив, що Урядом розглядається й ідея придбання касових апаратів за рахунок сплачених податків, що автоматично знімає питання фінансового навантаження. Тобто держава фактично дарує підприємцю апарат, вартість якого потім компенсується з податків, які він сплачує.
Він наголосив, що реєстратори розрахункових операцій – це єдиний механізм з наведення ладу в системі державних фінансів.
Процедура оскарження рішень контролюючих органів
Стаття 56 Податкового кодексу України передбачає права платників щодо оскарження рішень контролюючих органів. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Строк розгляду скарги платника податків може бути продовженим понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України.
Відповідно до пункту 56.23. статті 56 ПК України передбачено особливості оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Продали більш, ніж на мільйон гривень – придбайте РРО
Фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої, другої та третьої груп здійснюючи торгівлю товарами/послугами за готівку, мають право не використовувати реєстратор розрахункових операцій. Проте таке право діє лише у випадку, коли обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень (п. 296.10 ст. 296 Податкового Кодексу України). Разом з тим слід пам‘ятати, що норми даного пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту. Щодо терміну «календарний рік», то Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва листом від 13.06.2001 №2-532/3628 повідомив, що під словом «рік» розуміється «календарний рік» який починається 1 січня та завершується 31 грудня.
А тому тим суб‘єктам господарської діяльності які вже майже досягли обсягів продаж за поточний календарний рік 1 млн грн (тож є всі передумови вважати, що на завершення року обсяг доходу досягне позначки в 1 млн грн), слід придбати та належним чином зареєструвати реєстратори розрахункових операцій. Адже застосування РРО має розпочатися з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. В подальшому суб‘єкти господарювання зобов‘язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції ( Закон України від 6.06.1995 р. № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
У разі встановлення протягом календарного року факту непроведення розрахункових операцій через РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДФС застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше – 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення – 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Формуємо податковий кредит при застосуванні «касового методу»
Чечелівська ДПІ звертає увагу платників податків, що даний механізм застосовується лише тими платниками ПДВ, які використовують «касовий метод».
Податковий кодекс України надає право певним категоріям платників формувати податкові зобов‘язання з податку на додану вартість, використовуючи «касовий метод». Тобто, дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування/отримання коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ним товарів (послуг). Але і податковий кредит у таких платників формується датою списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або датою надання інших видів компенсацій вартості поставлених йому товарів (послуг).
При цьому право на податковий кредит у платника виникає за умови наявності в ЄРПНі зареєстрованої податкової накладної. Тобто, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими застосовується касовий метод податкового обліку, то суми ПДВ, включаються до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за умови їх оплати.
Якщо оплата за товари/послуги на підставі податкової накладної здійснюється в різних звітних податкових періодах, то суми ПДВ відносяться до податкового кредиту тих звітних періодів, в яких відбувається списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
Єдиний податок при розірванні договору та поверненні коштів
Фізична особа – підприємець, платник єдиного податку має вести облік отриманих доходів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року за № 578 (зі змінами та доповненнями) використовуючи відповідну Книгу обліку. При цьому облік отриманих доходів виконується за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (окремо зазначаються кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та отримані готівкою а також у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). До складу доходу не включаються суми коштів у вигляді авансу чи передоплати якщо вони повертаються покупцю товару (робіт, послуг). Аналогічно, такі суми не включаються до складу доходу, якщо вони були раніше перераховані платником єдиного податку та внаслідок розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів відбулося їх фактичне повернення. Також якщо кошти надійшли внаслідок повернення товару (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України). Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, форма якої затверджена вищезазначеним наказом. Відповідно, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи - платника єдиного податку та не підлягають відображенню у податковій декларації. Якщо повернення таких сум відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа - платник єдиного податку зобов»язана включити їх до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.
Отримали пробачення боргу – задекларуйте додаткове благо
Щорічно, впродовж 4-х місяців, починаючи з 1 січня, фіскальна служба проводить деклараційну кампанію. В зазначений термін визначені Податковим кодексом України категорії громадян зобов‘язані подати декларацію про суми отриманих доходів. Одним із видів доходів які підлягають обов‘язковому декларуванню є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Мова йде про основні суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому сума такого боргу має становити не менше 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн а в 2017 році – 1600 грн). Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Слід пам‘ятати, що кредитор має поінформувати платника податку – боржника про прийняття рішення щодо списання чи пробачення існуючого боргу. Якщо ж кредитор письмово не повідомив платника про прийняте рішення, то відповідальність щодо нарахування та своєчасної сплати сум податку з доходів фізичних осіб покладається на кредитора. Згідно з п. 167.1 Податкового Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування.
Оскільки даний вид доходу підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, то відповідно до п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України одночасно є об’єктом оподаткування військовим збором. Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування.
Тож якщо банківські чи інші фінансові установи провели процедуру анулювання ( списання, пробачення) вам основної суми боргу, яка в 2016 році перевищувала 689 грн. то слід негайно подати декларацію та сплатити всі належні суми податків. Якщо ж таке списання відбулося в 2017 році і сума боргу становила не менше 1600 грн., у вас буде час подати декларацію в період з 1 січня по 30 квітня 2018 року включно.
Зверніть увагу, що сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника, тобто не оподатковується, тож і не декларується.
Правильне використання РРО
Існуюче законодавство, зокрема, п. 296.10 ст. 296 Податкового Кодексу України, встановлює право для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп не застосовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обраного виду діяльності, за умови, що обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищуватиме 1 000 000 гривень. Тож чимала кількість суб‘єктів господарювання використовує зазначену норму і здійснює продаж товарів без застосування РРО. Разом з тим, слід пам‘ятати, що існує ряд винятків, коли суб‘єкт господарювання зобов‘язаний використовувати РРО незалежно від обсягу доходу. Зокрема, коли здійснюється реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. В такому випадку використання РРО є необхідністю. А ще слід пам‘ятати, що у випадку коли на господарському об’єкті підприємця – одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування РРО, так і будь-які інші товари, то реєстратор розрахункових операцій, належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим, повинен застосовуватись при продажу всіх наявних на такому об’єкті товарів.
Якщо помилково виписали ще одну податкову накладну
Якщо формуючи податковий кредит платник податку на додану вартість припустився помилки, то законодавством передбачено механізм її виправлення. Для прикладу, у випадку помилкового складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування. Такий розрахунок коригування також підлягає обов‘язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але дану операцію має провести покупець (отримувач) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. Що стосується відображення показників за звітний період у декларації, то платник зазначає дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку. Тож у випадку виправлення таких помилок, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в другій податковій накладній, не відображаються в декларації.
Оподаткування ПДВ
Відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.
Підпунктами «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.
При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.
Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.
Отже, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.
Хто є платником земельного податку?
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ). Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників. Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.99.2 ст.99 ПКУ).
Згідно із п.1 ст.34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей ПКУ не передбачені.
ФОП
ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст.291 ПКУ. Так, для того, щоб ФОП з 01.01.2018 застосовувала спрощену систему оподаткування, такій фізичній особі необхідно подати заяву на застосування спрощеної сиcтеми оподаткування до 15 грудня 2017 року. Відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Отже, фізична особа – підприємець (далі – ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
№1ДФ :Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи
Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).
Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).
Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».
Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.
Чи можуть платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, надіслати пояснення до них в електронному вигляді?
Платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.
Відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.
Податкова знижка
Відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).
У разі, якщо фізичною особою були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати
Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати. Відповідно до ст.7 Закону України від 13.01.2011 №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст.13 Закону №2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Стаття 10 Закону №2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.
Особливості звільнення від ПДВ
Однією із основних причин відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ є порушення постачальниками товарів/послуг Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами (далі – Порядок), а саме: виписка податкової накладної (далі – ПН) здійснена не на дипломатичну установу, міжнародну організацію, а на «Неплатника» та проставлення умовного ІПН «100000000000» замість «200000000000». Особливості звільнення від ПДВ у рамках міжнародної технічної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 №807 «Про внесення змін до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги».
Враховуючи вищевикладене нагадуємо, що відповідно до п.10 Порядку ПН складається відповідно до положень п.2 цього Порядку, у разі постачання: ¨ для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до п.197.2 ст.197 розділу V Податкового кодексу України звільняються від оподаткування ПДВ; ¨ особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, оподаткування ПДВ операцій з постачання яких відповідно до ст.211 розділу V Податкового кодексу України здійснюється у пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему; ¨ особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п.26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.
При цьому, у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «12». У графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім’я, по батькові (далі – П. І. Б.) фізичної особи (особи з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «200000000000».
Якщо постачання товарів/послуг здійснюється отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ, та у разі складання ПН за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000» (п.12 Порядку).
Обчислення та сплата акцизного податку
Відповідно до п.п.212.1.14 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2275-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок. Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п.213.1.11 п.213.1 ст.213 ПКУ). Підпунктом 215.3.5 п.215.3 ст.215 ПКУ визначено перелік підакцизних транспортних засобів та ставки акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) (в євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна автомобіля залежно від терміну їх використання та об’єму). Відповідно до п.217.3 ст.217 ПКУ акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
Державна фіскальна служби України продовжує вдосконалювати сервіси та процедури реєстрації платників податків
Так, з 21 листопада 2017 року скорочено строк реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) з 5 до 3 днів з дня подання заяви. Крім того, громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.
Також удосконалено процедуру отримання фізичними особами відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків. Заява може бути подана до контролюючого органу у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО можна й у приватній частині (особистий кабінет) сервісу «Електронний кабінет платника». Цей електронний сервіс надає можливість громадянам отримувати відомості про себе з ДРФО в електронному вигляді, не звертаючись до органу ДФС.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням:.
Бартерні операції у ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування
Відповідно до п.п.14.1.10 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору. Згідно зі статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання. Відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами. Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування законодавством України не передбачено. Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції.
Повернення неплатником ПДВ неоплаченого товару
Відповідно до п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Податкові накладні (далі – ПН), які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (п.201.10 ст.201 ПКУ).
Відповідно до п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування (далі – РК) до ПН, складених, зокрема до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).
У випадку повернення неплатником ПДВ неоплаченого товару постачальник – платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК в ЄРПН.
Суб’єкт господарювання є одночасно платником земельного податку і орендної плати за землю
Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДФС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
Враховуючи вищевикладене, платник, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДФС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
Щодо застосування критеріїв оцінки ризиків СМКОР
Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Останніми змінами в Систему, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 926, який набрав чинності з 17 листопада 2017 року, були: - автоматичне врахування Таблиці даних платника податку (далі – Таблиці); - градація рівня ризикового товару; - зупинка реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.
Автоматичне врахування Таблиці. Платниками, у яких значення показників D (розрахункова величина, яка дорівнює відношенню загальної суми сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами до загальної суми постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних) та P (сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування), розрахованих у порядку, наведеному у підпункті 4 пункту 5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом від 13.06.2017 № 567 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за N 753/30621, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,3, та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних / розрахунках коригування, складених з 01 січня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в Таблиці даних платника податків, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за період з 01 січня 2017 року.
Автоматичне врахування Таблиці передбачено для сумлінних платників податків, які у зв’язку зі специфікою своєї діяльності завжди будуть об’єктом Системи, а реєстрація податкових накладних на реалізацію товарів/послуг з урахуванням наявності відсотку придбаного ризикового товару в більшості випадків буде зупинена.
Подання Таблиці даних платника податку дозволяє сумлінному платнику податку в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані.
Під градацією рівня ризикового товару розуміємо, що в залежності від податкового навантаження (значення показника D) платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару.
Для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03 допустимий відсотковий рівень ризикового товару становить не більше 75 відст.; від 0,02 до 0,03 – не більше 60 відст.; від 0,015 до 0,02 – не більше 50 відст.; від 0,01 до 0,015 – не більше 40 відст., від 0,005 до 0,01 – не більше 30 відст., до 0,005 – не більше 20 відст. товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС як ризикові групи товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД.
Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.
Для прикладу, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Також, відповідним наказом передбачено зупинку реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
Запропоновані зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.
Крім того, за період з 1 липня було також внесено наступні зміни в систему:
– нівелювання «нульових» операцій у формуванні схемного кредиту;
– подача документів до зупинених податкових накладних виключно у електронній формі;
– можливість подачі Таблиці до зупинки податкової накладної;
– автоматичне прийняття Таблиці для сільгосппідприємств при наявності земельних ділянок.
Подання документів визначених підпунктом «в» підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу виключно в електронному вигляді, подання Таблиці платником до зупинки податкової накладної, а для сільгосппідприємств при наявності земельних ділянок автоматичне її врахування спонукає до уникнення непорозумінь з боку платників податків та контролюючого органу.
На 52% зросла сплата єдиного податку порівняно з минулим роком
Протягом 10 місяців поточного року фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів майже 12,7 млрд. грн. єдиного податку. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк. За словами посадовця, також спостерігається і зростання кількості спрощенців.
Так, станом на 1 листопада, спрощену систему оподаткування застосовують майже 1,3 млн. фізичних осіб-підприємців. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 139 тис. осіб.
Найбільша кількість осіб, або 48,7% працює на другій групі – 614 тис. осіб. Першу групу використовують 220 тис. осіб, або 17,5%, третю – 427 тис. осіб, або 33,8% від загальної кількості спрощенців.
За його словами, порівняно з відповідним періодом минулого року спрощенці збільшили сплату на 4,3 млрд. грн.
«За 10 місяців 2016 року фізичні особи-підприємців сплатили 8,3 млрд. грн. Тобто цьогорічний показник сплати зріс на 52%. Така позитивна динаміка є свідченням покращення рівня адміністрування податків, зокрема, оптимізації груп платників та спрощення умов ведення бізнесу», – зазначив Павло Дроняк.
Працівники Львівської митниці ДФС запобігли незаконному вивезенню з України товарів подвійного використання
У пункті пропуску «Краковець – Корчова» (Львівська область) в напрямку виїзд з України смугою руху «червоний коридор» заїхав вантажний автомобіль з причепом під керуванням громадянина Республіки Польщі.
Водій задекларував, що перевозить запчастини до тракторної техніки. Однак під час спільного огляду транспортного засобу митники та прикордонники в багажному відділенні виявили незаявлені за встановленою формою складові частини підвіски гусеничної техніки, а також 85 штук перископічних приладів денного спостереження до бронетехніки типу ТНПО-170А. Водій визнав незадекларований товар своєю власністю і зазначив, що цей товар переміщував з метою перепродажу на території Республіки Польщі.
Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України, декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.
Отже, водій не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість, тощо) про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, та не надав дозвільних документів на їх переміщення.
За цим фактом складено протокол про порушення митних правил, передбачене статтею 472 Митного кодексу України. Справу скерують до суду.
Мирослав Продан: Ефективно протидіяти контрабанді та незаконному переміщенню товарів можна лише у тісній співпраці з митницями інших країн
Ефективно протидіяти контрабанді та незаконному переміщенню товарів можна лише у тісній співпраці з митницями інших країн. Спільні заходи, інформаційна взаємодія та обмін найкращими методиками та досвідом у цій сфері дозволять досягти вагомих та дієвих результатів у цій роботі. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з Генеральним директором Митниці Фінляндії Антті Хартикайненом, яка відбулася у м. Гельсінкі.
«Ми вже розпочали новий етап співпраці з нашими фінськими колегами у напрямі протидії митним правопорушенням. Нам цікавий досвід правоохоронних підрозділів Митниці Фінляндії, структура та функції яких дозволяють забезпечувати повний цикл контролю за законністю здійснення зовнішньоекономічних операцій та здійснення заходів з попередження та виявлення митних правопорушень», – розповів Мирослав Продан.
За його словами, у структурі ДФС також функціонують підрозділи, які відповідають за роботу з протидії митним правопорушенням, і обмін досвідом у цьому напрямі буде корисним для обох відомств.
Так, для України цікавими є робота фінської митниці щодо організації діяльності мобільних груп, які забезпечують здійснення оперативних заходів по всій території країни. Заслуговує на увагу і практика організації заходів з протидії митним правопорушенням у морських портах, а також у напрямі протидії контрабанді наркотиків. Підрозділ портового контролю (СРР) наразі створюється на базі Одеської митниці в рамках Програми контролю за контейнерними перевезеннями, яку впроваджують Всесвітня митна організація та Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC).
Такі підрозділи вже працюють у 52 країнах світу та мають на меті мінімізацію ризиків використання морських контейнерів для незаконного перевезення наркотиків, вогнепальної зброї, зброї масового ураження та іншої незаконної діяльності.
Очільник ДФС також розповів про роботу українських кінологічних команд митниць та функціонування Регіонального учбового центру Всесвітньої митної організації на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС.
«Ми маємо потужну базу підготовки кадрів та кінологічних команд з використанням найкращих світових практик. Враховуючи це, ми можемо надати майданчик для обміну досвідом та опрацювання ініціатив митних органів не лише України та Фінляндії, а й представників митниць інших країн», – зазначив Мирослав Продан.
Крім того, в.о. Голови ДФС підкреслив зацікавленість української сторони у отриманні досвіду Митної лабораторії Фінляндії.
У рамках візиту представники ДФС відвідали й Морський порт Вуосаарі та аеропорт «Гельсінкі/Варта», де ознайомилися з процесом здійснення митних процедур.
«Для ДФС це має особливий інтерес у контексті удосконалення митних процедур у морських портах Одеси та міжнародних аеропортах Україні, у тому числі із більш широким застосуванням засобів митного контролю – скануючих пристроїв, вагових комплексів та відеонагляду», – підкреслив Мирослав Продан.
Він також відзначив, що ознайомчий візит та зустрічі з колегами Митниці Фінляндії є надзвичайно важливими для України. Всі ідеї та знання, якими фінські митники поділилися з українськими колегами, обов’язково будуть враховані під час заходів ДФС щодо вдосконалення роботи митних органів.
ДФС отримала підтримку з боку керівництва Митниці Фінляндії
Заходи фіскальної служби України у напрямі реформування української митниці, зокрема, розбудови інфраструктури митних постів, спрощення процедур митного оформлення та упередження митним правопорушенням були схвально оцінені Генеральним директором Митниці Фінляндії Антті Хартикайненом.
Обсяг торгівлі між Україною та Фінляндією має тенденцію до неухильного зростання і за 10 місяців 2017 року склав 274 млн. дол.. США. Порівняно з відповідним періодом минулого року фіксується зростання на 21%, або на 48 млн. дол.. США.
«ДФС значну увагу приділяє налагодженню співробітництва з митними адміністраціями. Всі зміни, які сьогодні відбуваються у митному напрямі спрямовані не лише на покращення виконання митницями своїх функцій, але й на відновлення та посилення взаємовідносин з іноземними колегами. Саме тому міжнародна підтримка наших ідей і розробок та готовність до співпраці є надзвичайно важливими для нас», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з Антті Хартикайненом у рамках робочого візиту делегації ДФС до Республіки Фінляндія.
Очільник ДФС зазначив, що відносини між фіскальною службою України та Митницею Фінляндії останнім часом набули конкретики та динамізму.
Зокрема, це стосується роботи у правоохоронній сфері. Так, співробітництво митних органів України та Фінляндії здійснюється шляхом обміну інформацією щодо окремих транзакцій для перевірки законності їх здійснення.
Водночас, за словами Мирослава Продана, враховуючи факти вивезення пасажирами партій тютюнових виробів авіаційним транспортом, які останнім часом почали фіксуватися ДФС, необхідно розглянути можливість спонтанного обміну інформацією у рамках контролю за переміщенням високоліквідних та підакцизних товарів авіатранспортом.
Серед інших перспективних напрямів співробітництва очільник ДФС також назвав досвід Митної адміністрації Фінляндської Республіки з формування структури та повноважень Правоохоронного департаменту.
«Боротьба з контрабандою є важливим напрямом роботи не лише для нас, а й усіх митних органів світу. Тому напрацювання та результативність роботи у цьому напрямі наших колег для нас є надзвичайно актуальним», – підкреслив Мирослав Продан.
Він зазначив, що українським та фінським митникам необхідно розширити співпрацю у напрямі обміну досвідом з виявлення та розкриття схем незаконної торгівлі та переміщення товарів.
Мирослав Продан також відзначив й інший перспективний напрям співпраці – питання пост-митного аудиту. Так, за його словами, потребує розширення співпраця з Європейським агентством з боротьби з шахрайством (OLAF) у частині обміну інформацією про експортно-імпортні операції під час проведення пост-митного аудиту.
Домовилися учасники зустрічі й про активізацію співпраці у напрямі підвищення кваліфікації кадрів за рахунок проведення семінарів та навчальних програм з обміну досвідом.
Одеські митники у взаємодії з УСБУ в Одеській області виявили 9 тис. пачок сигарет
У рамках операції «Рубіж – 2017» одеські митники спільно з представниками УСБУ в Одеській області поряд із відділенням одного з поштових операторів виявили 16 коробів сигарет «MINSK super slims» в асортименті.
Тютюнова продукція білоруського виробництва знаходилася у багажному відсіку автомобіля під керуванням громадянина України.
Будь-які товаросупровідні документи та марки акцизного податку України на 9 000 пачок сигарет, ринкова вартість яких становить 96 тис. грн., відсутні.
Тютюнові вироби вилучені.
За ознаками статті 484 Митного кодексу України складено протокол про порушення митних правил.
Україна та Фінляндія мають гарні перспективи для зміцнення податкової співпраці
Співпраця між податковими органами України та Фінляндії має гарні перспективи до зміцнення та зростання. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з в.о. Генерального директора Податкової адміністрації Фінляндської Республіки Арто Піріненом 23 листопада у м. Гельсінкі.
«На сьогодні перед податковими адміністраціями світу постають нові виклики, пов’язані, зокрема, зі швидким розвитком ІТ технологій. Тому для нас цікавий та важливий досвід Фінляндії, оскільки наші податкові органи мають схожі завдання», - зазначив Мирослав Продан.
Він підкреслив, що оновлення і розвиток ІТ-систем, забезпечення їх надійності та безпеки на сьогодні є одним з пріоритетів розвитку ДФС. Значна увага надається й впровадженню нових сервісів для платників, удосконаленню процедур аудиту.
У свою чергу Арто Піренен поінформував про основні напрями розвитку Податкової адміністрації Фінляндії та досягнення у податковій сфері. Так, відповідно до результатів опитування, 97% громадян Фінляндії вважають сплату податків важливим соціальним обов’язком, а 79% - щасливі платити податки.
За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана в Україні теж високий показник добровільної сплати податків – 95%. Враховуючи це, ДФС готова перейняти досвід фінських колег щодо підвищення рівня податкової культури в суспільстві та ставлення платників до необхідності сплати податків.
Учасники зустрічі також відзначили пожвавлення торгово-економічних відносин між Україною та Фінляндією, чому у певній мірі сприяє й виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
«Наразі обсяг торгівлі між Україною і Фінляндією має тенденцію до неухильного зростання, і за перші 10 місяців 2017 року склав 274 млн. дол. США. Начебто незначні цифри. Проте ми маємо зростання на 21% або 48 млн. дол. США у порівнянні з попереднім періодом 2016 року», - зауважив Мирослав Продан.
Він також висловив вдячність фінським партнерам за співпрацю щодо обміну податковою інформацією. Зокрема, останнім часом територіальні органи ДФС звертались до фінської сторони із запитами з питань господарської діяльності юридичних осіб, насамперед засновників, учасників та керівників підприємств, виявлення схем ухилення від оподаткування, трансфертного ціноутворення.
На Дніпропетровщині товариство завдяки «фіктивним трубам» завдало збитків бюджету на понад 10 млн. гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з місцевою прокуратурою встановлено факти можливої легалізації незаконних доходів одним з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.
Як з’ясувалося, посадові особи зазначеного товариства у червні 2015 року склали первинні документи на придбання у металургійного підприємства труб з нержавіючої сталі та відобразили відповідні операції у податковій звітності.
Однак виявилося, що металургійне підприємство не виробляло та не здійснювало придбання вказаної продукції, задекларованої в податкових зобов’язаннях товариства.
Крім того, посадовими особами товариства в березні 2017 року укладено договір страхування зазначеного товару, але вже у травні 2017 року надали заяву до територіального підрозділу Національної поліцій про викрадення труб з території складу. На підставі цього вони звернулися до страхової компанії для відшкодування отриманих збитків.
Таким чином, посадові особи товариства склали заздалегідь неправдиві документи щодо придбання товару, в подальшому шляхом шахрайських дій заволоділи коштами страхової компанії та легалізували їх в фінансово-господарській діяльності.
Загальна сума незаконно привласнених коштів складає понад 10 млн. гривень.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених статтями 190 та 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Щодо надання витягів з реєстру страхувальників
ДФС інформує, що платники єдиного внеску та/або застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у формі витягу.
Порядок надання інформації з реєстру страхувальників затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1017/30885.
ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.
Якщо платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника єдиного внеску, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.
Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається одним із таких способів: особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС; надсилається поштою; в електронній формі засобами електронного зв’язку.
При цьому, запит може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.
Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.
Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС).
Звертаємо увагу, що тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається: інформація про встановлення з реєстрі страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу з реєстру страхувальників (ф. № 2-ВРС); витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).
За неподання повідомлення за формою 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, передбачена відповідальність
Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ встановлено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи, - це основне місце обліку, а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, - це не основне місце обліку.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
За неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, фінансова відповідальність визначена п.117.1 ст. 117 ПКУ: накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.
Не усунення таких порушень або ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Повторне включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій СГ, що втратив статус неприбуткового у зв’язку з нецільовим використанням активів і став платником податку на прибуток
У разі втрати неприбутковості установою чи організацією у зв’язку з нецільовим використанням активів та надання їй статусу платника податку на прибуток, така установа чи організація може подати реєстраційну заяву за формою 1-РН про включення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій після закінчення звітного календарного року, в якому її виключено з Реєстру неприбуткових, тобто з початку наступного календарного року.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 .
Пунктом 8 Порядку встановлено, що рішення про включення до Реєстру приймається контролюючим органом за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання, за умови, що організація відповідає вимогам, встановленим п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (у разі, якщо таке визнання відбулося пізніше - з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та вказати і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операцій нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток – це встановлює п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Отже, установа/організація, яка втратила статус неприбутковості у зв’язку з нецільовим використанням активів і стала платником податку на прибуток, реєстраційну заяву за формою 1-РН про включення її до Реєстру може подати після закінчення звітного календарного року, в якому її було виключено (з початку наступного календарного року).
Підстави відмови в реєстрації РРО
Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до п.8 гл.2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016р. №547, контролюючий орган протягом 2-ох робочих днів після отримання пакета документів, визначених у п. 4 глави 2 розділу II Порядку відмовляє в реєстрації РРО в таких випадках: - РРО вже зареєстрований; - модель (модифікацію) РРО не включено/ або виключено з Державного реєстру РРО;- РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві; - центр сервісного обслуговування не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО; - документи подано не в повному обсязі; - в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності; - відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; - суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; - суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО; - суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
У випадку наявності вищеперерахованих підстав для відмови в реєстрації РРО, контролюючий орган не пізніше 2-ох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає поштовим відправленням чи засобами електронного зв’язку на електронну адресу суб’єкта господарювання повідомлення про відмову у реєстрації РРО, в якому зазначаються підстави такої відмови.
Договір про добровільну участь фізичної особи у сплаті ЄВ достроково може бути розірваним за умови її працевлаштування
Перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначений
част.1 ст.10 Закону України від 08.07. 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Такі особи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) – це встановлює част.2 ст.10 Закону № 2464 .
В абзаці другому п. 1 част.8 ст. 10 Закону № 2464 визначено, що договір про добровільну участь може бути достроково розірваним застрахованою особою за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року.
Разом з тим, абзац другий п. 2 част.8 ст. 10 Закону № 2464 передбачає, що у разі набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, договір про добровільну участь може бути достроково розірваний територіальним органом.
Отже, фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на термін, що визначений у договорі, але не менше, ніж один рік.
Достроково розірвати договір упродовж першого року його дії може лише територіальний орган - при умові набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (її працевлаштування).
У разі зміни відомостей, зазначених у ЕЦП, необхідно звернутися до АЦСК ІДД ДФС для скасування посиленого сертифікату
Чечелівська ДПІ інформує, що п.п. 6.6.2 п. 6.6 розд. 6 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС встановлено, що клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату, зокрема,при зміні відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті; при виявленні помилок у реквізитах посиленого сертифіката, тощо.
Водночас, відповідно до п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 № 88, замовник (особа, що приєдналась до зазначеного Договору) зобов’язана негайно інформувати виконавця, - Інформаційно-довідковий департамент ДФС, про факти виявлення неточностей чи зміни даних, зазначених у посилених сертифікатах та/або в реєстраційній картці.
З метою отримання послуг електронного цифрового підпису суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати комплект документів, перелік яких визначено Регламентом АЦСК ІДД ДФС.
Тобто, при зміні відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, платник повинен скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.
Внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування
Чечелівська ДПІ повідомляє, що Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 09.11.2017р. №926, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2017 р. за №1382/31250, внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.
Так, наказом №926в новій редакції викладено вимоги щодо інформації, яку платник податку має право подати до ДФС за встановленою формою, терміну її розгляду та порядку врахування такої інформації автоматично системою Моніторингу стосовно окремих категорій платників.
Також в новій редакції викладено положення про діяльність Комісії ДФС щодо податкової інформації. У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу. Якщо така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації, така інформація згідно з додатком до цих Критеріїв не підлягає автоматичному врахуванню.
Крім того, Критерії, за якими ДФС здійснюється Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування доповнено новою нормою щодо вимог до розрахунку коригування:у разі, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг – стосовно зміни цифр кодів (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
Затверджено нове Положення про реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків
Чечелівська ДПІ повідомляє , що 21.11.2017р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017р. №822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2017р. за №1306/31174.
Згідно з положеннями наказу №822 втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від10.12.2013р. №779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013р. за №2211/24743.
Наказом №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, яке розроблено у відповідності з нормами ст.63 та ст.70 гл.6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.
Терміни «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля»
Визначення термінів «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» містить стаття 1 Закону України від 19 грудня 1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якої:
оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим СГ;
роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ громадського харчування.
Місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи
Чечелівська ДПІ повідомляє, що статтею 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV місцезнаходженням юридичної особи визначено фактичне місце ведення нею діяльності або розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05. 2003 № 755-IV встановлює, що інформація відносно місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань – ЄДР, на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору.
Органи ДФС використовують інформацію з ЄДР щодо місцезнаходження юридичної особи.
В ЄДР також міститься інформація щодо місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою з нею здійснюється зв’язок) фізичної особи - підприємця. Статтею 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30-ти календарних днів зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3-ох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання - це встановлено статтею 6 Закону № 1382.
Відповідно до абз.11 ст. 3 Закону № 1382, реєстрація – це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1382, документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, визначено:
-паспорт громадянина України;
-тимчасове посвідчення громадянина України;
-посвідка на постійне проживання;
-посвідка на тимчасове проживання;
-посвідчення біженця;
-посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
- посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Вдосконалено реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб - платників податків
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017р. №822 «Про затвердження Положення про реєстраціюфізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2017р. за №1306/31174, з 21 листопада 2017 року набули чинності нові норми щодо реєстрації фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, зокрема:
- скорочено строк реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) з 5 до 3 днів з дня подання заяви;
- громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган;
- удосконалено процедуру отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Заява може бути подана до контролюючого органу у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів;
- отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника. Громадяни зможуть отримувати відомості про себе з Державного реєстру в електронному вигляді, не звертаючись до органу ДФС.
Визначено новий механізм продовження граничних строків для подання податкових декларацій
Мінфін наказом від 20.10.2017 р. №861 затвердив Порядок застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України. Наказ зареєстровано в Мін'юсті 10 листопада 2017 р. за №1373/31241 та набирає чинності з дня офіційного опублікування.
Порядком визначено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до норм ПКУ.
Також зазначено, що продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків - фізособа або посадова особа юрособи був позбавлений можливості у визначений ПКУ термін складати та подавати податкову звітність, подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Водночас для посадової особи юрособи продовження граничних строків здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така юрособа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
Відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з:перебуванням за межами України;перебуванням у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;перебуваванням у місцях позбавлення волі за вироком суду;обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;визнананням за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?
Відповідно до , якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
У випадку порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати) підприємства, установи й організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з їх несвоєчасною виплатою. Зазначена компенсація проводиться відповідно до та затверджений постановою Кабміну від 21.02.2001 р. №159.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) у відсотках для визначення суми компенсації. ІСЦ для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних ІСЦ за період невиплати грошового доходу. ІСЦ у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Розраховуємось платіжною карткою: які вимоги до касового чеку?
ДФСУ у листі від 22.11.2017 р. №2683/ІПК/10/13-01-08-02-10 зазначає, що при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.
Відповідно до , затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:
- ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
- ідентифікатор платіжного пристрою;
- суму комісійної винагороди (у разі наявності);
- вид операції;
- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
- напис "Код авт." та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
- підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ".
Справляння плати за виконання митних формальностей - за новим порядком
Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, заверджений наказом Мінфіну від 23.10.2017 р. № 862 (зареєстрований в Мін'юсті 14.11.2017 р.).
Цей Порядок регулює питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи (далі - особа) про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них.
Плата справляється:1) за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа, що подається на паперовому носії, або за електронною митною декларацією, засвідченою електронним цифровим підписом;2) за уніфікованою митною квитанцією - у разі виконання митних формальностей, які не передбачають подання митної декларації.Платником плати є особа, на звернення якої було прийняте рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для них.Сплата коштів здійснюється платниками до/або під час виконання митних формальностей органами доходів і зборів.Рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів у робочий час приймається посадовою особою цих органів, уповноваженою на це наказом керівника митниці ДФС, на підставі звернення особи шляхом проставляння на зверненні резолюції.Рішення про виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для органів доходів і зборів, приймається керівником митниці ДФС шляхом видання наказу на підставі звернення особи.Звернення про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, подається в паперовому або електронному вигляді за формою згідно з додатком до цього Порядку. Звернення, яке подане в електронному вигляді, підлягає роздрукуванню на паперовому носії..Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. На сьогодні не опублікований.
Врегульовано механізм взаємодії Держприкордонслужби та поліції при пошуку викрадених авто
МВС затвердило порядок перевірки автомобілів, які перетинають державний кордон або адміністративний кордон між Херсонською областю та тимчасово окупованою територією АР Крим, з метою виявлення викрадених.Перевірка транспортних засобів з метою виявлення викрадених полягає в:- проведенні аналізу та оцінці ризиків при візуальному огляді ТЗ, які перетинають державний кордон України або адмінкордон;- перевірці документів про реєстрацію ТЗ;- перевірці інформації про ТЗ по базах даних викраденого автотранспорту;- активному використанні під час перевірки баз даних про конструктивні особливості транспортного засобу;- загальної або повної ідентифікації ТЗ, їх номерних реєстраційних знаків, реєстраційних документів, наявних ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів.Перевірка здійснюється під час проведення заходів контролю першої та другої лінії прикордонного контролю шляхом проведення загальної або повної ідентифікації транспортних засобів.Також документом передбачено створення групи оперативного інформування з числа працівників органів (підрозділів) Держприкордонслужби та органів поліції з метою підтримки належного взаємодії і оперативного реагування на факти виявлення викрадених транспортних засобів або таких, якими заволоділи незаконно.Зміни передбачені , який вступить в силу з дня опублікування.Відповідно, втратить чинність «Про затвердження Інструкції про спільну діяльність щодо виявлення викраденого автомототранспорту та порядок контролю транспортних засобів, які перетинають державний кордон України».
З яких причин у витязі з СЕА ПДВ виникає показник «Оverride»
- ДФСУ у підкатегорії 101.17 ресурсу зазначила, що загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих з урахуванням поданих до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником та до них, зареєстрованих в ЄРПН відображає показник Sперевищ, який є складовою формули, за якою обраховується сума податку (далі – реєстраційна сума), на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (SНакл).
- Формування показника Sперевищ здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 1 липня 2015 року. Тобто враховується звітність з ПДВ починаючи з податкової звітності за липень 2015 року та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.07.2015.
- Перерахунок показника Sперевищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНакл) такого платника.
- При цьому, якщо платник податку своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму податку, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума (SНакл) платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.
- Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника S перевищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та реєстраційної суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.
- У разі, якщо у платника податку виникли розбіжності між показниками звітності з ПДВ за відповідний звітний період, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до неї, та сумою податку, що міститься в складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, платнику слід перевірити правильність декларування суми податкових зобов’язань, зазначених у поданих податкових деклараціях за відповідний період.
- У випадку виникнення невідповідності між відповідними показниками звітності з ПДВ та даними ЄРПН платнику необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди та/або зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні/розрахунки коригування.
- Чому виникає показник «другий ліміт» у витязі з СЕА ПДВ?
- У підкатегорії 101.17 ресурсу "ЗІР" податківці що платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200-1.9 ПКУ, тільки за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих з урахуванням до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та , зареєстрованих в ЄРПН (Sперевищ).
- Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, за результатами якого показник SПеревищ зменшується на суму податку вказану в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування.
- Відповідно на таку суму податку збільшується значення показника SНаклВид. Зазначена інформація відображається у витязі з СЕА ПДВ.
- Яку граничну межу ставок податку на нерухомість передбачено для розрахунку податку в 2018 р.
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) ().У 2018 р. податок на нерухомість нараховуватиметься фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за звітний 2017 р. передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.Мінімальна заробітна плата на 01.01.2017 р. визначена у розмірі 3 200,00 грн.Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку в 2018 р. за звітний 2017 р., не повинен перевищувати 1,5 %, або 48,00 грн за 1 м2 бази оподаткування.Крім того, з 01.01.2017 р. до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 р. згідно із , ставки, встановлені таким органом місцевого самоврядування, зокрема з податку на нерухомість, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування : Договір оренди
Загальні правила взаємовідносин між сторонами за договорами оренди встановлено . Відповідно до за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.Орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством ().Тобто основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном.Договір оренди може укладатись у простій письмовій формі. Проте у разі оренди деяких об’єктів вимоги до форми договору можуть бути суворішими, наприклад, якщо укладається договір найму (оренди):будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше, то він підлягає нотаріальному посвідченню () та державній реєстрації ();транспортного засобу (повітряного, морського, річкового судна, а також наземних самохідних транспортних засобів тощо) за участю фізичної особи, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню ();Крім того, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню договір оренди житла з викупом ().Також за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально договір оренди землі, що укладається у письмовій формі ().
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування : Які податки сплачувати
Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку ().
передбачено, що такі доходи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою (тобто 18 %).
Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), ставка збору — 1,5 %.
Порядок та строки сплати податку (збору) залежать від виду майна та статусу орендаря.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування : Якщо орендар — фізособа
Особа, яка отримує доходи від надання в оренду власного нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку) іншій фізичній особі, відповідно до норм Податкового кодексу є особою, відповідальною за повноту та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету.
Відповідно до об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади.
(далі — Методика), відповідно до якої розмір мінімальної суми орендного платежу напряму залежить від мінімальної вартості місячної оренди 1 м2 загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.
Водночас та Методикою передбачено, що якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб, військовий збір до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем такого звітного (податкового) кварталу ().
За результатами звітного податкового року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація), в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з податку (збору).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу ().
Строки сплати визначено , а саме: фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Розглянемо на умовному прикладі, як відображаються в податковій декларації суми доходів, отриманих від здавання в оренду нерухомого майна.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування : Орендарі — юридичні або самозайняті особи
Відповідно до податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар.
Тобто суб’єкт господарювання, який орендує таке майно, є особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку (збору) до бюджету. Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (). Водночас нормами ст. 168 Кодексу визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду ().
Крім того, особи, які згідно з Податковим кодексом мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, форму № 1ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування ().
Згідно з дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу, відображається у за ознакою доходу «106».
У такому випадку податкова декларація платником податку — орендодавцем не подається.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування : Земля в оренду
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним, Податковим кодексами, Законом про оренду землі, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 21 зазначеного Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу передбачено, що податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Отже, орендар земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є особою, відповідальною за своєчасність та повноту сплати податку до бюджету.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування : Як здати нерухомість нерезидента
Відповідно до нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважену особу), що виконує представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступає його податковим агентом щодо таких доходів. Зауважимо, що нерезидент, який порушує зазначену норму, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування : Якщо нерухомість за межами України
Дохід, отриманий з джерел за межами України, — будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам ).
Отже, у разі отримання фізичною особою — резидентом доходів від надання в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, такі доходи є іноземними доходами, що підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому
У випадку коли джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (18 %), та військовим збором за ставкою 1,5 %.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу). Слід зазначити, що згідно з пп. 170.11.4 цього пункту сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Оновлено «Єдине вікно» подання електронної звітності
Доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.25.24.0 (станом на 30.10.2017 р.). Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.08.2016 р. по 30.10.2017 р. включно (містить доповнення починаючи з версії 1.25.0.0) та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.25.*При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.Перелік змін та доповнень (версія 1.25.24.0) (станом на 30.10.2017).Нові версії документів:Згідно з "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", проведено зміну версії для створення комфортних умов для платників податків:
- F/J 1301903 - Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ;
- F/J 1401903 - Витяг в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ.
Згідно з "Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування":
- J/F 1303801 - Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (Форма № 1-ЗРС);
- J/F 1403801 - Довідка з реєстру страхувальників (Форма № 1-ДРС);
- J1438101 - Витяг з реєстру страхувальників (щодо юридичної особи або відокремленого підрозділу) (Форма № 1-ВРС);
- F1438201 - Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) (Форма № 2-ВРС);
- F1438301 - Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування) (Форма № 3-ВРС).
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів (початок дії з 01.01.2017 р.):
- S0500509 - Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування № 5-ЗЕЗ (місячна);
- S0600113 - Звіт про товарооборот торгової мережі № 1-торг (місячна);
- S0603205 - Звіт про обсяг оптового товарообороту № 1-опт (місячна);
- S1605109 - Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом № 51-авто (місячна);
- S1904108 - Звіт про використання та запаси палива № 4-мтп (місячна).
