Чечелівська ДПІ інформує:
Про строк для подання скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК
ДФСУ у підкатегорії 133.03 ресурсу роз'яснила, що такою датою є дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС у разі:якщо скарга подана безпосередньо до ДФС;якщо скарга надіслана поштовим відправленням;відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі).
З якої дати розпочинається відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН: з дня отримання рішення комісії ДФС чи з дня наступного за днем отримання рішення комісії ДФС?З гідно з скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених Отже, відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС, розпочинається з дня наступного за днем отримання платником податків рішення комісії ДФС.
На винагороду іноземцю за цивільно-правоим договором нараховуємо ЄСВ
ДФСУ у нагадує, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами ().Суми винагороди за цивільно-правовим договором, виплачені члену наглядової ради - іноземцю, є базою нарахування ЄСВ.
У скількох роботодавців можна працювати за зовнішнім сумісництвом: позиція Держпраці
Роботодавці можуть встановити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями або узгодити їх у колективному чи в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти інформацію про наявність чи відсутність інших місць роботи). У зазначається, що порушення обмежень на сумісництво, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи.
В зазначається, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ та організацій. Якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена. Так, у зазначається, що не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які можуть укладати працівники, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною.Одночасного виконання роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час. Якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем та неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює лише в понеділок з 08-00 до 13-00, а на інших місцях роботи за сумісництвом - в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно чи за одним з них).
Експорт товарів за зниженою ціною: що з ПДВ?
За операцією платника податку з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту податкові зобов’язання визначаються за нульовою ставкою ПДВ на підставі митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (після завершення оформлення митної декларації відповідно до вимог митного законодавства). При цьому нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції незалежно від умов постачання, визначених правилами ІНКОТЕРМС.Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ для операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за ціною нижчою ціни придбання таких товарів ДФС повідомляє наступне. Враховуючи висновки судових органів касаційної інстанції до загального обсягу такої операції, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.
Як заповнюється графа «Одержано (від кого, № та дата)» авансового звіту
ДФС у підкатегорії 109.14 ресурсу "ЗІР" зазначила, що складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.У графі «Одержано (від кого, № та дата)» звіту зазначається сума отриманого авансу, а також спосіб, яким такий аванс було отримано (видано з каси, перераховано на особистий картковий рахунок або знято за допомогою корпоративної платіжної картки).Якщо грошові кошти видано підзвітній особі із каси на підставі видаткового касового ордера, то у графі «Одержано (від кого, № та дата)» слід зазначити: «Із каси» та вказати дату і номер видаткового касового ордеру або видаткової відомості.Якщо грошові кошти було перераховано на особистий картковий рахунок, то в наведеній графі слід зазначити: «З поточного рахунку» та вказати дату і номер платіжного доручення.У разі ж якщо грошові кошти знято за допомогою корпоративної платіжної карти, то в наведеній графі слід зазначити «З корпоративного рахунку», номер рахунка та вказати дату і номер документа, що підтверджує факт зняття готівки (квитанція/чек банкомата, касовий чек, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги), сліп тощо).
Міська рада не встановила ставку єдиного податку: чи можна здійснювати підприємницьку діяльність?
ДФСУ у підкатегорії 107.05 ресурсу зазначила, що підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог ПКУ.Разом з цим акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад для здійснення фізичними особами – підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку.
Чи має право дружина померлого працівника вимагати від підприємства зарплатню
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї , а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.Також, у КЗпП передбачено, що в разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.Відповідно до ЦКУ передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Чи коригувати фінрезультат до оподаткування на суму безповоротної фіндопомоги
ДФСУ у зазначила, що положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0% відповідно до Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку. Тобто у бухобліку така допомога потрапила до витрат, зменшила у звітному періоді її надання фінрезультат і в податковому обліку такий фінрезультат на суму цієї допомоги не коригується.А от якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є платник єдиного податку, то фінансовий результат до оподаткування надавача такої допомоги - платника податку на прибуток коригується (збільшується) відповідно до . Втім, зазначене коригування мають робити лише ті, хто зобов'язаний коригувати фінрезультат або робить це добровільно (). При цьому причина (мета) надання такої безповоротної допомоги значення для цілей оподаткування податком на прибуток не має. У коментованому листі податківці зазначають: відповідно до розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Але ПКУ з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах.
Мін’юст унеможливив реєстрацію подвійних договорів оренди землі
Нагадаємо, що ідея зобов'язати реєстраторів оформляти договори оренди лише за «документального погодження» з Держгеокадастром виникла ще у вересні. До цього часу готувалася технічна частина механізму. Механізм запроваджено для боротьби з рейдерством. Крім цього, депутати та Мін’юст планують повернути нотаріальне посвідчення договорів оренди, яке посилить захист земельних ділянок від рейдерів.
«Однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі. Ситуації, коли двоє орендарів заявляють про свої права на одну й ту ж ділянку і обидва показують документи на неї, на жаль, не рідкість», — зазначила Олена Сукманова. За її словами, перед тим як оформити будь-який договір оренди землі, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори.Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді», — зазначила заступник міністра.
Як наслідок, в одного і того ж паю з’являються два орендарі, які часто силовими методами, із залученням охоронних фірм та тітушок починають вирішувати, хто має право обробляти цю землю та збирати з неї врожай, наголосила вона.
"Щоб вирішити цю проблему ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки", — повідомила Олена Сукманова.За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки вони змушені будуть витримати процедуру хочуть вони цього, чи ні."Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства", — сказала заступник міністра.
Нацбанк підтримує законопроект щодо вдосконалення порядку емісії цінних паперів
Національний банк підтримує "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів)", як черговий крок у докорінному реформуванні регулювання ринків капіталу в України, який також вносить суттєві змін до банківського законодавства. Зокрема, проектом закону вилучається вимога для банків були виключно публічними акціонерними товариствами, урегульовуються питання корпоративного управління та розкриття інформації.Про це директор Департаменту ліцензування Національного банку України Олександр Бевз на круглому столі "Публічність акціонерних товариств. Новий зміст, нові перспективи», організованому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України за підтримки Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» .«Бути публічним чи приватним акціонерним товариством - це питання вибору акціонерів банків. Публічним мають бути ті компанії, які справді потребують та мають намір залучати капітал на відкритому ринку. Але оскільки у банках присутній значний публічний інтерес, стандарти розкриття інформації та корпоративного управління мають лишатися на тому ж рівні, що і для публічної компанії", - зазначив Олександр Бевз.За його словами, законопроект гармонізує банківське та акціонерне законодавство, усуваючи певні суперечності між нормативними актами, а також є першим етапом суттєвого реформування регулювання корпоративного управління в банках.Олександр Бевз також зазначив, що реформування корпоративного управління банків передбачатиме, зокрема: посилення ролі наглядової ради, ;збільшення квоти незалежних директорів та посилення вимог до них.
Крім того, законом буде переглянуто вимоги до керівників банків, професійна придатність яких оцінюватиметься, в першу чергу, з точки зору їх функціональної відповідальності та профілю діяльності банку.
Нагадаємо, згідно з законопроектом №5592-д, який парламент планує розглянути у другому читанні в листопаді цього року, вже з 1 січня 2018 року мають бути змінені критерії публічності акціонерних товариств, способи та обсяг розкриття інформації акціонерними товариствами, порядок емісії цінних паперів. Законом передбачено строк для приведення діяльності компаній у відповідність до нових вимог.У першому читанні цей законопроект був прийнятий ВРУ 20 червня 2017 р.
Списання втрат зерна під час транспортування: що з ПДВ та як бути з нормами природного убутку?
Чи виникає податкове зобов'язання з ПДВ при списанні втрат продукції (зерна) під час транспортування?
ДФСУ в зазначила: якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції (зерна), така продукція (зерно) не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства.При цьому, якщо під час придбання продукції (зерна) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену та здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції (зерна).
Як бути з нормами природного убутку зерна під час транспортування?
Раніше податківці заявляли, що оскільки нестачі ТМЦ в межах норм природного убутку включаються до складу витрат, тобто використовуються у господарській діяльності, то визначати умовний продаж таких ТМЦ слід тільки в сумі понаднормативних втрат (). Так, Норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом затверджені Ці норми діють і зараз. А ось норми природного убутку зерна під час перевезення у вагонах-зерновозах, встановлені наразі не діють (їх скасували згідно з ). У коментованому листі податківці заявляють питання використання норм природного убутку продукції (зерна) при транспортуванні не належить до компетенції ДФС. Втім, ми не думаємо, що податківці раптом змінили свою точку зору і вимагатимуть надалі усі втрати зерна (або інших ТМЦ), навіть в межах природного убутку, оподатковувати ПДВ. Скоріш за все, у запитанні до ДФСУ йшлося про те, які ж норми використовувати замість скасованих Постановою №1066? Це питання, справді, не входить у компетенцію центрального податкового органу, бо він ці норми не затверджує. Що ж робити платнику ПДВ? Тільки одне: якщо норми природного убутку якогось ТМЦ досі діють, то ПЗ з ПДВ за їх втратою виникне лише з понаднормових втрат. Якщо ж таких норм наразі немає (а старі для цього ТМЦ або до ситуації, в якій відбулася втрата) відмінили, ПЗ з ПДВ доведеться визнавати з усього обсягу втрат.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування на прикладах від ДФС
Загальні правила взаємовідносин між сторонами за договорами оренди встановлено . Відповідно до за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством ().Тобто основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном.Договір оренди може укладатись у простій письмовій формі. Проте у разі оренди деяких об’єктів вимоги до форми договору можуть бути суворішими, наприклад, якщо укладається договір найму (оренди):будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше, то він підлягає нотаріальному посвідченню () та державній реєстрації ();транспортного засобу (повітряного, морського, річкового судна, а також наземних самохідних транспортних засобів тощо) за участю фізичної особи, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню ();
Крім того, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню договір оренди житла з викупом ().Також за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально договір оренди землі, що укладається у письмовій формі ().Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку ().передбачено, що такі доходи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою (тобто 18 %).Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), ставка збору — 1,5 %.
Порядок та строки сплати податку (збору) залежать від виду майна та статусу орендаря.
Орендні операції з нерухомістю - нюанси оподаткування на прикладах від ДФС: Якщо орендар — фізособа
Особа, яка отримує доходи від надання в оренду власного нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку) іншій фізичній особі, відповідно до норм Податкового кодексу є особою, відповідальною за повноту та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету.Відповідно до об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади.
(далі — Методика), відповідно до якої розмір мінімальної суми орендного платежу напряму залежить від мінімальної вартості місячної оренди 1 м2 загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.Водночас та Методикою передбачено, що якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб, військовий збір до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем такого звітного (податкового) кварталу ().За результатами звітного податкового року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація), в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з податку (збору).Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу ().Строки сплати визначено , а саме: фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.Розглянемо на умовному прикладі, як відображаються в податковій декларації суми доходів, отриманих від здавання в оренду нерухомого майна.
Доплата вiдповiдальному за вiйськовий облiк - до 50% посадового окладу
Згiдно зi "Про вiйськовий обов’язок i вiйськову службу" персональний облiк призовникiв i вiйськовозобов’язаних передбачає облiк вiдомостей щодо призовникiв i вiйськовозобов’язаних за мiсцем їхньої роботи або навчання й покладається на керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй та навчальних закладiв незалежно вiд пiдпорядкування i форми власностi.Персональний облiк призовникiв i вiйськовозобов’язаних ведеться згiдно з Положенням про вiйськовий облiк вiйськовозобов’язаних i призовникiв, затвердженим (далi - Положення).Вiдповiдно до за наявностi на вiйськовому облiку в державних органах, на пiдприємствах, в установах та органiзацiях менш як 500 призовникiв i вiйськовозобов’язаних обов’язки щодо ведення вiйськового облiку покладаються на посадову особу кадрового пiдроздiлу або служби управлiння персоналом, якiй установлюється доплата в розмiрi до 50% посадового окладу, крiм державних службовцiв. Конкретний розмiр доплати до посадового окладу працiвника, на якого покладено цi обов’язки, визначається керiвником залежно вiд фактичної чисельностi вiйськовозобов’язаних i призовникiв у межах затвердженого фонду оплати працi.Виплата цiєї доплати не пов’язана з виплатою iнших надбавок, доплат, передбачених чинним законодавством.
Президент підписав Закон «Про електронні довірчі послуги»
6 листопада Президент Петро Порошенко підписав Про це прес-служба Президента.
Документ спрямований на реформування національної нормативної бази у сфері електронного цифрового підпису шляхом імплементації законодавства Європейського Союзу, розбудову єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг.У Законі також визначені умови визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками, що забезпечить активний розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію нашої держави у світовий електронний інформаційний простір.Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у цій сфері, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.Таким чином, врегульовуються відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації. Зокрема, запроваджуються такі механізми, як електронна ідентифікація, електронний підпис, електронна печатка, електронна позначка часу, реєстрована електронна доставка, інтероперабельність тощо.Крім того, Закон полегшує транскордонне використання онлайн-послуг, створює умови для безпечної електронної ідентифікації і автентифікації, а також взаємного визнання ключових компонентів транскордонних цифрових послуг, таких як електронна ідентифікація, електронні підписи, електронні документи та послуги, визначає основні принципи державного регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.Документом також запроваджується адміністративна послуга щодо включення юридичних та фізичних осіб - підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги (ЕДП), до Довірчого списку, а також встановлюється порядок ведення такого списку. Крім того, визначається процедура незалежної оцінки відповідності для ЕДП та також можливість використання зазначеними особами у своїй діяльності як національних, так і міжнародних стандартів.Закон № 2155-VIII, Верховною Радою 5 жовтня 2017 року, набере чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону.Закон опублікований в "Голосі України" 07.11.2017 р.
Не пропустіть! 9 листопада - граничний термін подання звітності за III квартал 2017 року
закінчується термін подання звітності за III квартал 2017 року, а саме:;розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (); підприємств; платниками податку на прибуток, що звітують щокварталу;;;;, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності;, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7; (3-ї групи спрощеної системи); (3-ї групи спрощеної системи);;;розрахунків з рентної плати за користування надрами (/);;;;;.
Окрім того, 9 листопада є також граничним терміном подання звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів () за жовтень 2017 року.
Кількість позицій найменувань товарів/послуг у ПН потрібно збільшити: як діяти?
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (). передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).Форму та Порядок заповнення податкової накладної затверджено платникам податку надано можливість складати розрахунок коригування у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.Відповідно до у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, згідно зі постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою відповідно до додатку 2 до податкової накладної.Згідно з формою додатка 2 до податкової накладної у графі 1 розділу Б "№ з/п рядка податкової накладної, що коригується" зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується.Отже, у разі необхідності збільшення кількості позицій найменувань товарів/послуг у податковій накладній платник податку складає нову податкову накладну із зазначенням у ній таких нових позицій та дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов'язаний зареєструвати таку накладну в ЄРПН.
Оподаткування безоплатного харчування співробітників
ДФСУ у роз’яснила за якої умови безоплатне харчування працівників є додатковим благом і підлягає оподаткуванню.
Не оподатковується ПДФО, ВЗ та ЄСВ вартість: безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, якими роботодавець забезпечує працівників відповідно до .
Оподатковуються ПДФО та ВЗ - інші ж види безоплатного харчування працівників. Звісно, якщо суму такого доходу можна чітко визначити і він надається персоніфіковано, тобто, відомо вартість харчування, яке отримав кожен з працівників. При цьому податківці у коментованому листі вважають такий дохід додатковим благом і вимагають його оподаткування за . При визначенні бази оподаткування такого доходу ПДФО застосовується натуральний коефіцієнт за , як для доходу, що надається у негрошовій формі.Окрім цього на думку податківців, вартість безоплатного харчування, яке визначається ними як додаткове благо, є об’єктом оподаткування і ЄСВ. Свою думку податківці ґрунтують на тому, що вартість безоплатного харчування відсутня у видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців та на які не нараховується єдиний внесок. Але з нею можна і посперечатися, оскільки такі виплата не міститься і у переліку тих, що є базою ЄСВ! А саме, у визначено, що базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. При цьому, якщо трудовим або колективним договором таке харчування як складова фонду оплати праці не передбачено, то таке додаткове благо не відноситься до заробітної плати, або інших компенсаційних і заохочувальних виплат.Втім, якщо підприємство приймає рішення не оподатковувати харчування працівників ЄСВ, варто на наведену думку податківців зважати, і у випадку виникнення суперечок при податкових перевірках, необхідно бути готовим відстоювати свою позицію (зокрема, і в суді). Зважайте і на те, що безоплатне харчування працівників, не передбачене , призведе і до нарахування ПЗ з ПДВ.
За неподання звіту за формою №ЗВР-1- штраф?
Чечелівська ДПІ , що відповідно до суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку. встановлено, зокрема, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом. передбачено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Таким чином, у разі неподання чи несвоєчасного подання до контролюючих органів Звіту за тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єкта господарювання відповідно до ст. 155 - 1 КУпАП.Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 - 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до.
Надання безоплатної допомоги в розвитку інфраструктури: чи збільшувати фінрезультат?
За фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг при їх безоплатній передачі платником податку на прибуток протягом звітного (податкового) року на користь неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такої передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Отже, якщо сума наданої неприбутківцям безоплатної допомоги буде більше ніж 4% прибутку, підприємство при використанні податкових різниць зобов'язане збільшити фінрезультат на суму перевищення.Окремо податківці зауважили, що ці операції послуг повинні бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
ДФС щодо звільнення від оподаткування ПДВ послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров'я
Згідно з звільняються від оподаткування ПДВ постачання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров'я. Порядок надання таких послуг затверджено постановою Кабміну від 05.09.2012 р. №818 (далі - постанова №818).
Відповідно до постанови №818 з метою звільнення від оподаткування ПДВ послуги з харчування громадян повинні надаватися:безпосередньо закладами охорони здоров'я, зокрема на базі їх блоків харчування, або підприємствами громадського харчування, з якими такі заклади уклали договір ();у закладах охорони здоров'я державної та комунальної форми власності у процесі надання медичної допомоги за рахунок бюджетного фінансування в межах коштів, передбачених кошторисами на утримання таких закладів (), а також у складі платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, зазначених у розділі І переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого ;у складі послуг з охорони здоров'я у приватних закладах охорони здоров'я ();у межах затверджених норм харчування в грамах, а у випадках, якщо таких норм не встановлено, - у межах визначеної грошової норми витрат на харчування ().Таким чином, у разі постачання послуг з харчування закладами охорони здоров’я, зокрема на базі їх блоків харчування, або підприємствами громадського харчування, з якими закладом охорони здоров’я укладено відповідний договір, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений , застосовується до тієї частини послуг з харчування, що надається в межах норм харчування, встановлених .
Підприємець - платник ЄП не включає до загальної кількості працівників осіб, яких залучає за договорами підряду
Однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є:для платників єдиного податку першої групи - не використання праці найманих осіб;для платників єдиного податку другої групи - не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;для платників єдиного податку третьої групи - не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.
У разі перевищення чисельності фізосіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів.Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.З урахуванням за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Отже, якщо підприємець - платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах.Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то підприємець - платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.Зазначена норма передбачена , .
Виявлено завищення податкового збитку: як виправити помилку?
ДФСУ у зазначає: якщо за результатами перевірки контролюючим органом установлено факт завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявлених у податковій декларації, за результатами перевірки відповідно до контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.За результатами документальної перевірки в разі встановлення неправильно визначених показників за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, унаслідок чого контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, приймаються податкові повідомлення-рішення форми «Р». При цьому визначені й узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку та підлягають сплаті до бюджету без додаткового внесення коригувань/уточнень до податкових декларацій.Разом із тим, у разі якщо за результатами документальної перевірки зменшено суми від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, що перевірялися, приймаються податкові повідомлення-рішення форми «П». При цьому коригування/уточнення фінрезультату до оподаткування за попередній звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється.Виправлення від’ємного значення здійснюється платником податків у показниках декларації з податку на прибуток у наступному звітному (податковому) періоді шляхом зазначення виправленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у рядку 3.2.4 Додатка РІ до .
Верховна Рада запускає новий веб-портал - "Електронний кабінет громадянина"
З метою досягнення більшої відкритості, прозорості та підзвітності перед громадянами Верховна Рада України новий веб-портал "Електронний кабінет громадянина", що виступатиме в якості єдиної точки входу для роботи з такими електронними сервісами Верховної Ради України для громадян, як:нові веб-системи "Електронні звернення громадян" до ВРУ та "Запис громадян України на відкриті пленарні засідання" ВРУ;нова версія веб-системи "Законодавство України";веб - портал "Громадське обговорення законопроектів" ВРУ;веб - портал "Електронні петиції до Верховної Ради України";веб-портал "Відкриті дані" Верховної Ради України.Веб-портал "Електронний кабінет громадянина" ВРУ забезпечить зручний і легкий доступ до зазначених вище сервісів, створить безпечні умови роботи користувачів (громадян), а сучасний адаптивний дизайн систем дозволить комфортно працювати з усіма системами незалежно від типу пристрою, на якому працює користувач.Відтепер електронні звернення громадян будуть інтегровані із автоматизованими системами "Листи та звернення громадян" та "Автоматизована система документообігу" ВРУ, що сприятиме прискореній реєстрації звернень і посилить контроль за їх своєчасним опрацюванням і наданням відповіді авторам звернень.
Про плату за землю
Підприємство поінформувало про відсутність у визначеному законодавством порядку прав власності або користування на земельну ділянку, на якій розташовані будівлі і споруди, що закріплені за Підприємством на праві господарського відання, та не надало інформації щодо виконання робіт по формуванню земельної ділянки як об’єкта цивільних прав (встановлення меж, певного місця розташування та набуття відповідного права).Підприємство, посилаючись на п. 5.1 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого (у редакції ) (далі - Положення), просить роз’яснити наявність підстав застосування ставки земельного податку для юридичних осіб державної форми власності, для яких Положенням встановлено пільгову ставку у розмірі 1 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки.Земельна ділянка визнається об’єктом цивільних прав з моменту її формування відповідно до вимог ст. - (далі - ) та державної реєстрації відповідного права (власності, постійного користування або права оренди земель державної та комунальної власності) на неї.Таким чином, якщо Підприємство не сформувало земельну ділянку як об’єкта цивільних відносин щодо якого в Україні передбачено платне використання (ст. ) та не оформило прав на неї, то використовуючи таку земельну ділянку вбачається, що Підприємство умисно ухиляється від оподаткування Платою.
Щодо деяких питань надання в оренду приміщень фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку та повідомляє
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV (далі - Кодекс).Відповідно до п. 291.4 ст. суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для фізичних осіб - підприємців, які надають в оренду майно, передбачені підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. , відповідно до якого фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми встановлені пп. 3 п. 291.5 ст. , то така фізична особа - підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
В Україні з 2018 року буде скасовано державну систему сертифікації
Як відомо, правові та економічні основи державної системи сертифікації на території України визначені . З метою реалізації його норм також було прийнято низку нормативно-правових актів, якими регулюється функціонування державної системи сертифікації (далі – Система).Водночас, згідно з з 1 січня 2018 року Декрет втратить чинність. Тобто з цієї дати державна система сертифікації припинить своє існування.З огляду на це, Мінекономрозвитку проект наказу, яким передбачається визнати такими, що втратили чинність 11 нормативно-правових актів, що були розроблені на виконання вимог Декрету.Передбачається, що цей наказ набере чинності одночасно із втратою чинності Декрету № 46-93.
Виявлено завищення податкового збитку: як виправити помилку?
Чечелівська ДПІ зазначає: якщо за результатами перевірки контролюючим органом установлено факт завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявлених у податковій декларації, за результатами перевірки відповідно до контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.За результатами документальної перевірки в разі встановлення неправильно визначених показників за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, унаслідок чого контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, приймаються податкові повідомлення-рішення форми «Р». При цьому визначені й узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку та підлягають сплаті до бюджету без додаткового внесення коригувань/уточнень до податкових декларацій.Разом із тим, у разі якщо за результатами документальної перевірки зменшено суми від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, що перевірялися, приймаються податкові повідомлення-рішення форми «П». При цьому коригування/уточнення фінрезультату до оподаткування за попередній звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється.Виправлення від’ємного значення здійснюється платником податків у показниках декларації з податку на прибуток у наступному звітному (податковому) періоді шляхом зазначення виправленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у рядку 3.2.4 Додатка РІ до .
Визначено правила роботи комісії Фонду соцстраху з питань вирішення спорів
Положення про спеціальну комісію Фонду соціального страхування України з питань вирішення спорів затверджене постановою ФСС від 12.09.2017 р. №45.Встановлено, що комісія Фонду є постійно діючим органом, до складу якого на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників. На тих самих засадах при робочих органах виконавчої дирекції ФСС створюються такі самі комісії із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників.До складу Комісії Фонду входитимуть по три представники держави, застрахованих осіб і страхувальників. Основним завданням комісій буде вирішення по суті спорів, що виникають із правовідносин, урегульованих Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Комісії вирішуватимуть спори, які виникли між сторонами (застрахованими особами, страхувальниками, страховиком) щодо:сум страхових внесків,призначення матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;обчислення страхового стажу;розміру шкоди та права на її відшкодування;призначення страхових виплат та надання соціальних послуг за соціальним страхування від нещасного випадку;інших питань.
Комісії не матимуть повноважень на вирішення спорів з питань, що належать до компетенції органів державного контролю та нагляду.
Спір між сторонами розглядається за письмовою заявою зацікавленої сторони. Наразі затвердженої форми такої заяви немає, отже, вона може подаватися у довільній формі. При підготовці до розгляду спору та при його безпосередньому розгляді комісія має право вимагати від сторін надання обгрунтованих письмових чи усних пояснень щодо спірних питань, витребовувати у відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України інформацію чи документи, необхідні для об’єктивного розгляду спору.Основною формою роботи комісій будуть засідання, які проводитимуться відповідно до затвердженого графіку, але як правило, не рідше одного разу на місяць.Рішення комісії є обов’язковим для виконання сторонами спору. Але таке рішення може бути оскаржено. Якщо це рішення комісії при робочому органі Фонду, то воно може бути оскаржено до комісії Фонду соціального страхування України, а рішення останньої – до правління Фонду. Також рішення комісій можуть бути оскаржені до суду.Ця постанова набрала чинності з моменту прийняття.
На новорічні та різдвяні свята в українців буде по три вихідні
Вихідні на Новий 2018 рік в Україні триватимуть три дні – з 30 грудня (субота) по 1 січня (понеділок) включно. 31 грудня в 2017 році припадає на неділю. 7 січня (Різдво) 2018 року теж припадає на неділю, тому понеділок, 8 січня, буде неробочим днем.
Таким чином, вихідними будуть знову три дні поспіль: 6, 7 і 8 січня.
Порядок розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу - в проекті від Мінфіну
, серед іншого, внесено зміни до ПКУ у частині розмежування повноважень Міністерства фінансів та ДФСУ. Зокрема, передбачено, що Мінфін затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів.У зв’язку з цим Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків підлягає затвердженню Міністерством фінансів, а відповідно втратить чинність.Також Законом №1797 внесено зміни до Зокрема, щодо розрахунку розміру процентів за розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, порядку прийняття рішень про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу та механізму повідомлення про них або їх погодження з Міністерством фінансів України, запровадження податкової застави у разі розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання на суму понад 1 мільйон гривень тощо. З огляду на це, розроблено та проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків» .
Проектом регуляторного акта передбачено приведення нормативно-правового акта у відповідність до Закону № 1797. Пропозиції та зауваження також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України: м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, e-mail: [email protected].
Розроблено чергові зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ
3 листопада 2017 р. ДФСУ проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» , яким:
1) Уточнюються повноваження територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до функцій, визначених ПКУ.Контролюючі органи в областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС та ДПІ, які їм підпорядковуються, реєструють, ведуть облік та здійснюють анулювання реєстрації платників ПДВ, що перебувають на їх території.
2) Унормовується питання реєстрації платником ПДВ особи, утвореної шляхом перетворення платника ПДВ.Виходячи із особливостей реєстрації платником ПДВ новоутвореної особи, викладених у чинній редакції пункту 3.15 Положення, Проектом встановлюється порядок дій контролюючого органу у випадку недотримання новоутвореною юридичною особою існуючих умов реєстрації.Відповідно до Проекту, якщо юридична особа, яка утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
3) Передбачається, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ може прийматись заступником керівника контролюючого органу або уповноваженою особою.
Нагадаємо, що це вже далеко не перші зміни до Положення з початку 2017 року.
Павло Розенко: Компенсацію за економію субсидій отримають 1 мільйон 700 тисяч родин
Про це в ефірі телеканалу «Прямий» Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.«Із 1 листопада Мінфін відкрив фінансування програми монетизації економії субсидій. Сподіваюся, що до 15 листопада всі люди, а це 1 мільйон 700 тисяч українських родин, отримають ці «живі» кошти», - сказав він, додавши, що «це буде сума приблизно до 700 гривень».
Павло Розенко нагадав, що відповідне розпорядження Уряду було прийняте у квітні цього року і є першим кроком на шляху до повної монетизації субсидій. «Ми поступово рухаємося в напрямку монетизації субсидій. Коли я, ще перебуваючи на посаді Міністра соціальної політики, займався реформою системи субсидій, за 2,5 роки ми зробили широку трансформацію цієї системи. І ми завжди говорили про те, що кінцевим етапом буде монетизація цих субсидій. Ми робимо зараз перший етап. Коли у людей виникла певна економія ресурсу за опалювальний сезон, і частину цієї економії ми людям повертаємо у вигляді готівкових коштів», - пояснив Віце-прем’єр-міністр.
За словами Павла Розенка, кошти за економію субсидій надійдуть на банківські рахунки або у відділення пошти заявників. На цю мету у державному бюджеті України передбачено 1,2 млрд грн.
НКЦПФР не підтримала законопроекти про легалізацію криптовалют
За результатами опрацювання проектів законодавчих ініціатив з питань врегулювання обігу криптовалют, а саме проекту Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні» ( від 06.10.2017) та проекту Закону України «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» ( від 10.10.2017), які подані на розгляд Верховної Ради, НКЦПФР не може підтримати їх в поточній редакції.
Комісія наполягає на їх доопрацюванні, враховуючи такі зауваження:використання терміну «криптовалюта» у законодавстві є невиправданим, оскільки за своєю суттю зазначене поняття є результатом фінансового інжинірингу та не є «валютою», у зв’язку з чим вважаємо більш доцільним вживання терміну «криптоодиниця»;необхідно зазначити, що правовий статус «криптовалют» у розвинених країнах відрізняється, та зазвичай, криптовалюта розглядається як фінансовий інструмент, інвестиційний актив, рідше товар. Саме таке визначення ми вбачаємо найбільш прийнятним;запропоноване законопроектами жорстке регулювання вважаємо недоцільним, оскільки на теперішньому етапі (глобальної невизначеності в питанні регулювання ринку криптовалют) регулювання має відбуватись на основі принципів та полягати у запровадженні загальної правової «легалізації» фінансовим регулятором конкретної криптоодиниці, виходячи з характеру та кількості сторін операцій, які з нею здійснюються, системи її обліку, тощо.
Мінекономрозвитку підтримує законопроект про моніторинг закупівель
Реформа системи публічних закупівель триває. Етап запровадження електронної системи ProZorro завершився успішно. Тепер кожен може відслідковувати перебіг будь-якого тендеру від оголошення закупівлі державним замовником до його виконання. Щоб система закупівель ефективно запобігала порушенням, потрібно зробити ефективнішими нагляд та контроль на державному рівні. Наразі Антимонопольний комітет України повністю виконує свої обов’язки щодо перевірки закупівель: всі запити і скарги від бізнесу розглядаються неупереджено та в установлені терміни. Порушеннями великих замовників, де йдеться про значні бюджети, почало займатись Національне антикорупційне бюро України.Однак ці органи займаються порушеннями вже де-факто. Багато зловживань можна було б попередити, якби працював регулярний моніторинг закупівель. Відповідно до закону “Про публічні закупівлі” займатися ним повинна Державна аудиторська служба України, однак, на жаль, наразі вона не має відповідних повноважень. Щоб вчасно попереджувати порушення закупівель, необхідно ДАСУ надати відповідні повноваження. Про це йдеться в Відповідно до законопроекту, ДАСУ зможе проводити моніторинг державних закупівель як протягом проведення процедури закупівлі, так і на етапі укладення та виконання договору. При цьому сам процес закупівлі не буде зупинений. Рішення про моніторинг тієї чи іншої закупівлі буде прийматись за наявності однієї або декількох таких підстав:дані автоматичної системи ризик індикаторів: червоні прапорці будуть автоматично перетворюватися у формальну перевірку замовника;інформація від органів держаної влади або місцевого самоврядування;повідомлення в ЗМІ про ознаки порушень: журналістські розслідування будуть не тільки робити корумпованого замовника знаменитим, але й призведуть до реальних перевірок та штрафів;самостійне виявлення порушень фахівцями ДАСУ.
Строк проведення моніторингу не буде перевищувати 15 робочих днів. При цьому протягом моніторингу фахівці ДАСУ можуть спілкуватися з замовником через ProZorro і просити надати пояснення стосовно предмета дослідження. Замовник матиме три робочі дні на відповідь. Він також зможе з власної ініціативи надавати пояснення, навіть без запиту від ДАСУ.Звісно, весь цей діалог буде у відкритому доступі в системі ProZorro на картці тендеру. Так само буде оприлюднюватись в системі і висновок моніторингу протягом трьох робочих днів з дня його складання. В висновку обов’язково буде міститись опис порушення та зобов’язання щодо усунення цього порушення. У замовника є три робочих дня з моменту оприлюднення висновку, щоб одноразово звернутись до ДАСУ за додатковими роз’ясненнями. Також у замовника є п’ять робочих днів з дня оприлюднення висновку завантажити в систему інформацію про усунення порушення, або аргументовану незгоду з результатами моніторингу.“Така система моніторингу дозволяє порушнику навчитися на своїх помилках без фінансових втрат. Якщо він вчасно усуне порушення, адміністративні штрафи не будуть застосовуватися. Тобто якщо хтось десь наплутає з документами, але все зрозуміє і виправить, юридичної відповідальності не буде. Зовсім інша історія, якщо замовник не бажає вчитись і порушення не усуває. Тоді ДАСУ прийматиме рішення про проведення комплексної перевірки закупівлі відповідно до Закону “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”. Ще раз підкреслю - важливо, що сама процедура закупівлі при цьому не зупиняється”, - законопроект перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.Процес моніторингу максимально прозорий: всі дії контролюючого органу і замовника будуть публікуватись в системі і за ними будь-хто зможе простежити.
Як отримати реєстраційний номер для дитини
Чечелівська ДПІ інформує , що громадянин, для якого раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та якого не включено до Державного реєстру, зобов’язаний особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.Облікові картки громадян віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності:свідоцтва про народження дитини;документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) ().
Реєстрація громадянина у Державному реєстрі здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання до органу фіскальної служби Облікової картки.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Звертатися необхідно до Центрів обслуговування платників за місцем проживання особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта.
Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за документом, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.
До уваги!Останній день подання звітності платниками
єдиного податку ІІІ групи за оновленою формою – 9 листопада
Останній день подання Податкової декларації платника єдиного податку ІІІ групи за 9 місяців 2017 року за оновленою формою –9 листопада.Платники єдиного податку ІІІ групи на те, що відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ІІІ групи подають до органів фіскальної служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.Форма Податкової декларації платника єдиного податку ІІІ групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369, який набув чинності 05.05.2017.Згідно із ст.46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно, у тому числі за результатами електронної перевірки, виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Податковий календар на 10 листопада 2017 року
Чечелівська ДПІ інформує,10 листопада, п’ятниця, останній день подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.
Розстрочення та відстрочення заборгованості по
сплаті ЄСВ законодавством України не передбачено
Платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.Так, відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина 11 ст. 9 Закону №2464).
Сума відшкодованих роботодавцем працівнику витрат на
відрядження у межах фактичних витрат не є додатковим благом
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно із п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПКУ.
Так, відповідно до п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків), як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).Слід зауважити, що витрати, зазначені в абзаці другому п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів. Також будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.Отже, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження у межах фактичних витрат, в тому числі витрат на проїзд працівника до місця відрядження напередодні або з місця відрядження до місця постійної роботи у разі затримки, якщо це погоджено з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, визначеними у наказі про відрядження, за умови наявності підтвердних документів, передбачених абзацами 2 – 3 п.п.«а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ.
Операції з нерухомістю: порядок оподаткування ПДВ
Порядок оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій з постачання житла визначений п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.
Відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) це:
а) перша передача готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
Тобто, операція з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг – підрядника) є першою поставкою житла відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.
Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям –фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно із п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ.
Дніпропетровська митниця ДФС: 1 млрд. 874,2 млн. грн.
перераховано до державного бюджету протягом жовтня 2017 року
У жовтні поточного року Дніпропетровська митниця ДФС поповнила державний бюджет на 1 млрд. 874,2 млн. грн., що на 38,8%, або на 524,2 млн. грн. більше, ніж у десятому місяці 2016 року.
На зростання надходжень платежів у жовтні вплинуло збільшення об’єму митного оформлення вугілля, гірничошахтних дробарок, прокату плоского та іншої металопродукції, шин пневматичних тощо.
«Загалом з початку року у державну казну Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала 16 млрд. 45,2 млн. грн. митних платежів, що на 23,1%, або на 3 млрд. 12 млн. грн. більше, ніж за січень – жовтень 2016 року», – зауважив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба.
Відтак, для зарахування до спеціальних фондів бюджету Дніпропетровської області, Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано майже 21,8 млн. грн. для забезпечення здійснення заходів на реконструкцію і поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення та поліпшення дорожньої інфраструктури. Завдяки цьому було виконано ремонтні роботи доріг області: Дніпро – Кривий Ріг – Миколаїв, Дніпро – Павлоград – Донецьк, Дніпро – Запоріжжя та Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка.
З початку року майже 87% судових справ вирішено
на користь органів ДФС Дніпропетровщини
Станом на 1 листопада 2017 року на розгляді у судах за участю податкових органів фіскальної служби Дніпропетровської області перебувало 10,3 тис. справ на суму 11,7 млрд. грн. Протягом січня – листопада поточного року судами розглянуто 1722 справи на суму 1,49 млрд. грн., з них 1496 справ на суму 1,19 млрд. грн. вирішено на користь органів ДФС області.
У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 30,4%, по сумі на 34,0%.
Податковий календар на 09 листопада 2017 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що
09 листопада, четвер, останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою №1-РС за жовтень 2017 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за жовтень 2017 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою №3-РС за жовтень 2017 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі за формою №1-ОА за жовтень 2017 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі №1-ОТ за жовтень 2017 року;
- звіту про суми податкових пільг за ІІІ квартал 2017 року;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, за три квартали 2017 року;
- розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за три квартали 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за три квартали 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- фінансової звітністі за 9 місяців 2017 року;
- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за III квартал 2017 року;
- податкової декларації з податку на додану вартість за III квартал 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за III квартал 2017 року (форма №1ДФ);
- податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за три квартали 2017 року платниками, віднесеними до 3 групи;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали 2017 року платниками, віднесеними до 3 групи;
- податкової декларації екологічного податку за ІІI квартал 2017 року;
- податкової декларації з рентної плати за ІІI квартал 2017 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
• рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• рентної плати за спеціальне використання води;
• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за три квартали 2017 року;
- податкової декларації з туристичного збору за три квартали 2017 року.
Розірвання договору постачання товарів/послуг
за згодою сторін: коригування ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п.192.1 ст.192 ПКУ).
Відповідно до п.21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №130, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК до ПН за формою згідно із додатком 2 до ПН.
Отже, якщо постачальником товарів – платником ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір (розірвання договору за згодою сторін), то продавець – платник ПДВ за датою, визначеною п.187.1 ст.187 ПКУ, має право скласти РК до ПН та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.
РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).
07.11.2017
Земельні ділянки передані у приватну власність членам
садівницького товариства: хто є платником земельного податку?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст.270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Загальні засади використання садівницькими товариствами земельних ділянок визначено ст.35 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768 зі змінами та доповненнями, зокрема використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. При цьому, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Разом з тим, землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність. До таких земельних ділянок належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.
Отже, податкові зобов’язання з плати за земельні ділянки, призначені для колективного садівництва та передані у приватну власність фізичних осіб – членів садівницького товариства, виникають у таких членів, а за землі загального користування – у садівницького товариства.
Умови перебування на спрощеній системі
оподаткування при наданні нерухомості в оренду
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для ФОП, які надають в оренду майно, передбачені п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, відповідно до якого ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Тобто, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, то такий ФОП, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Чи подається декларація з податку на прибуток, якщо
представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Поняття «відокремлені підрозділи» застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абзац перший п.64.5 ст.64 ПКУ).
Згідно з п.п.1 п.3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню «постійних представництв» згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.
Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення «постійного представництва» відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню «постійного представництва».
Отже, враховуючи вищевикладене, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво» згідно із пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то таке представництво нерезидента не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.
Податок на нерухоме майно яке перебуває у зоні АТО
Чечелівська ДПІ інформує, громадяни які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО.Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо удосконалення деяких положень
Верховна Рада України
постановляє:
I. Внести до (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365 із наступними змінами) такі зміни:
1. У статті :
1) у частині першій: абзац четвертий після слова "система" доповнити словом "збору";абзаци восьмий, дев’ятий, десятий і дванадцятий викласти в такій редакції:"консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці;національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності";"фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства";доповнити абзацами п’ятнадцятим - двадцять третім такого змісту:"витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);
Внесено зміни до Регламенту АЦСК ІДД ДФС
Зміни №4 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС наберуть чинності через 10 календарних днів з дня розміщення (публікації) на цьому ресурсі (з 17.11.2017).Після цього інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.
Профілактичний рентген раз на рік: чи включається до доходу працівника?
Чечелівська ДПІ інформує, що згідно з , до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізособи I ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.Отже, вартість послуги з проведення щорічного профілактичного ренгенологічного дослідження фізичної особи (працівника) не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, за умови дотримання вимог, визначених
Президент затвердив основні засади забезпечення кібербезпеки України
Закон від 05.10.2017 р. 2163-VIII створює засади національної системи кібербезпеки як сукупності політичних, соціальних, економічних та інформаційних відносин разом із організаційно-адміністративними та техніко-технологічними заходами державного і приватного секторів та громадянського суспільства.Законом визначено правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, повноваження і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян, основних засад координації їх діяльності, а також базових термінів у сфері кібербезпеки.Документ також визначає основні об'єкти кіберзахисту, які в сукупності складають критичну інфраструктуру країни, принципи забезпечення кібербезпеки та національна система кібербезпеки. Згідно Закону, Президент України координує діяльність у сфері кібербезпеки через очолювану ним Раду нацбезпеки і оборони України.Прийняття цього Закону дозволяє впровадити комплексний підхід під егідою держави і у тісному співробітництві з приватним сектором і громадянським суспільством та створює умови для забезпечення кіберзахисту критично важливих інфраструктурних об'єктів України.В Законі враховано низку пропозицій експертів НАТО і Євросоюзу.Законодавчий акт було розроблено на виконання вимог Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 15.03.2016 р. № 96 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року "Про Стратегію кібербезпеки України".
Монетизація субсидій: перший етап розпочнеться з 1 січня 2018 року
Відповідний проект Постанови КМУ () був розроблений Мінфіном, обговорений з усіма зацікавленими сторонами та підтриманий українськими і міжнародними експертами - прес-служба Мінфіну.
В чому суть?
Мінфін розробив комплексний підхід до реформування системи розрахунків за субсидіями, який складатиметься з трьох етапів:1) Монетизація розрахунків за субсидіями на рівні підприємств-надавачів послуг.2) Підготовка системи до здійснення монетизації субсидій на рівні домогосподарств (створення необхідної інфраструктури, створення єдиного реєстру та бази даних субсидіантів та їх верифікація тощо).3) Монетизація субсидій на рівні домогосподарств.
Наразі Урядом прийнято рішення про запровадження першого етапу, який запроваджує з 1 січня 2018 року монетизацію субсидій на рівні надавачів послуг.Метою цих змін є перехід на прозорі та своєчасні розрахунки "живими" коштами за субсидіями між державою та виконавцями послуг.
Монетизація субсидій передбачає низку нововведень у розрахунках за субсидіями:розрахунок прямо з Казначейства без будь-яких протоколів;чіткі строки проведення розрахунків за субсидіями (до 24 числа);самостійний вибір виконавцями послуг постачальника енергоносіїв і розрахунок «живими» коштами від субсидій;прозоре нарахування субсидій за фактичні обсягом споживання послуг.
Прийняте рішення є першим і важливим кроком комплексного реформування всієї системи розрахунків за житлово-комунальні послуги.
Такий підхід до реформування системи субсидій є вимогою наших зарубіжних партнерів — МВФ, Світового банку, ЄС та ЄБРР.
«Ми значно полегшуємо систему розрахунків для учасників процесу монетизації і забезпечуємо рівні умови для всіх учасників при розрахунку за фактично спожиті послуги у частині житлових субсидій. Це робить систему більш прозорою, виключає можливості ручного втручання в розрахунки за субсидіями та усуває будь-які зловживання по виплаті субсидій», - зазначив Міністр фінансів Олександр Данилюк.
Встановлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації "чорнобильцям"
Для реалізації прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання за їхнім бажанням грошової компенсації замість путівки Урядом прийнято рішення встановити середню вартість путівки. Про це прес-служба Мінсоцполітики.
Така компенсація виплачуватиметься з розрахунку 35% чинного на 1 січня відповідного року одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні).Це передбачено розробленою Мінсоцполітики постановою КМУ „Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.Прийняття постанови забезпечить виконання та проведення виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки з 1 січня 2018 року, і сприятиме реалізації принципу соціальної справедливості.Виплата зазначеної компенсації проводитиметься за бюджетною програмою 2501200 ,,Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Реалізація акта не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.
Кабмін реорганізував деякі територіальні органи ПФУ
Зокрема, з метою покращення якості обслуговування громадян, упорядкування системи територіальних органів ПФУ та оптимізації їхньої структури актом передбачається реорганізувати деякі територіальні органи ПФУ в Донецькій області шляхом їх злиття.Також планується реорганізувати територіальні органи ПФУ Дніпропетровської, Кіровоградської, Львівської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської областей шляхом приєднання.Крім того, розробленою Міністерством соціальної політики постановою передбачено скорочення чисельності працівників – як в апараті Пенсійного фонду України, так і в територіальних органах фонду.Вивільнені кошти будуть спрямовані на виконання положень
Національний агрофорум «Податки. Фінанси. Право»
7 грудня 2017 року в м. Києві буде проведено Національний агрофорум «Податки. Фінанси. Право» за адресою - м. Київ, грандхол «Хрещатик» готель «Хрещатик» (вул. Хрещатик, 14).
У фокусі форуму офіційні позиції ДФС України, Мінагрополітики, Міністерства юстиції щодо податків в агросфері та програми державної підтримки агросектору. Учасниками форуму будуть провідні фахівці ДФС та представники провідних консалтингових та юридичних компаній. Платники податків матимуть змогу не лише отримати цінну інформацію з офіційних джерел, а й поставити запитання спікерам, подискутувати з ними та поділитися думками з колегами. З питань участі у форумі звертайтесь до Філії ДП «Сервісно-видавничий центр» в Івано-Франківській області (директор - Фролова Віра Олександрівна) за номером телефону (0342) 77-19-29.
Термін подання декларації про майновий стан і доходи для новостворених фізичних осіб – підприємців
Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб - підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Відповідно до п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації. Враховуючи викладене вище, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104).
Журнал «ВІСНИК. Офіційно про податки» проводить акцію для передплатників
Журнал «ВІСНИК. Офіційно про податки» розпочинає з 1 листопада по 31 грудня 2017 р. акцію «Передплати «Вісник» на 2018 рік та отримай страховий поліс «Дорожній оберіг».Учасниками акції є всі передплатники Журналу, які передплатили журнал «Вісник. Офіційно про податки» на 2018 рік не менше ніж на 12 місяців, включаючи тих, хто розпочав річну передплату журналу з грудня 2017 року, а також тих, термін річної передплати яких закінчується не пізніше 1 квітня 2019 року. Приз акції — страховий поліс «Дорожній оберіг» від компанії ПрАТ «ПРОСТО-страхування» (варіант страхування «Преміум» на страхову суму 50 000 грн. на одну застраховану особу). Строк страхування — з 1 березня 2018 року по 28 лютого 2019 року. Для отримання Призу, учасники повинні надіслати на адресу Організатора акції: вул. Хорива,24, м. Київ 04071 копії документів, що підтверджують здійснення передплати, повністю заповнений бланк доручення-згоди на страхування та анкету учасника акції. Контактна особа — Данюк Олександр: (044) 501-06-43, (093) 929-39-10, .
З нового року у нарахуванні ЄСВ відбудуться зміни
Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», передбачено внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Новації стануть чинними з 01 січня 2018 року, інформують в Чечелівській ДПІ.
Насамперед зміни торкнуться бази нарахування єдиного внеску, яка становитиме з 01.01.2018 року 15 розмірів мінімальної заробітної плати. Розшириться коло платників єдиного внеску – з наступного року ними стануть члени фермерського господарства, за умови, що вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Разом із тим, передбачене звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб-підприємців (у тому числі «спрощенців») та членів фермерського господарства, у випадку отримання ними пенсії за віком, або у разі, якщо вони є особами з інвалідністю, чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Щодо спрощенців, які зареєстровані на першій групі платників єдиного податку, то вони сплачуватимуть ЄСВ у розмірі, не менше мінімального страхового внеску. Змінено і строки сплати єдиного внеску. Так, фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування; особи, хто провадять незалежну професійну діяльність та отримують доходи від цієї діяльності, а також члени фермерського господарства, будуть зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок. Нагадаємо, .
Набрав чинності порядок надання узагальнюючих податкових консультацій
03.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.09.2017 № 811 «Про затвердження Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за № 1266/31134, інформуює Чечелівська ДПІ. Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій, затверджений Наказом № 811 (далі – Порядок), розроблений відповідно до підпункту 192.1.5 пункту 192.1 статті 192 розділу I та пункту 52.6 статті 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України, визначає процедуру надання Міністерством фінансів України узагальнюючих податкових консультацій.
Зокрема, Порядком визначено, що узагальнюючі податкові консультації надаються: за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків; у разі наявності обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Узагальнюючі податкові консультації затверджуються наказом Мінфіну України та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мінфіну України протягом п’яти календарних днів з дня їх надання. Узагальнюючі податкові консультації не є нормативно-правовими актами. З текстом Наказу № 811 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Для отримання податкової знижки залишилось менше двох місяців
Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до ст.166 Податкового кодексу фізична особа, яка протягом звітного року понесла витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо має право на отримання податкової знижки. Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року. Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник ПДВ подає інформацію за встановленою формою із поясненням
Відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Критерії), платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку. Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання. Інформація за встановленою формою враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається платниками – сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: 01 Живі тварини; 03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні; 04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; 07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби; 08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь; 10 Зернові культури; 12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.
Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.
Тобто у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).
Порядок заповнення граф 3а та 3 податкового розрахунку за ф. 1ДФ
Відповідно до розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок):у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння). У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні). У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством. У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету. Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а та сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Чечелівська ДПІ звертає увагу на викладене вище, у графі 3а нарахований дохід відображається повністю, без вирахування із суми доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи У графі 3 податкового розрахунку за ф. 1 ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Мирослав Продан: Залучення до боротьби з контрабандою керівників облдержадміністрацій дає певний ефект
Залучення до боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил голів обласних державний адміністрацій дає певний ефект, який в результаті сприяє суттєвому перевиконанню митних індикативів. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі програми «Подробиці тижня» телеканалу «Інтер».
За його словами, сьогодні ДФС успішно працює над перекриттям тіньових потоків, які були зосереджені як на західному регіоні, так і портах Одеської митниці, за рахунок переоснащення та забезпечення технічними засобами митного контролю митниць, створення відповідних електронних сервісів. «Якщо забезпечити сервіси в достатній кількості, я переконаний, що нам вдасться суттєво зменшити рівень корупційних і будь-яких контрабандних потоків. Так, з 1 вересня минулого року діє система «Єдине вікно» подачі звітності, що фактично унеможливлює будь-який контакт між посадовою особою і співробітником митниці, а відповідно, унеможливлює будь-яку корупційну складову», – зазначив Мирослав Продан.
Він також зауважив, що на ефективність боротьби з тіньовими потоками впливають і кадрові зміни, проведені в ДФС. Так, останнім часом відбулися призначення нових керівників низки митниць, зокрема, Тернопільської, Івано-Франківської, Одеської через прозорий конкурс.
Так, наприклад, враховуючи зміну керівництва Одеської митниці та залучення до боротьби з митними правопорушення голови облдержадміністрації Одещини, вдалося забезпечити значні суми сплати митних надходжень, за результатами яких у рамках дорожнього експерименту на розвиток інфраструктури області перераховано понад 2 млрд гривень. «Я пам'ятаю, як наприкінці минулого року ряд експертів, ряд громадських діячів відзначали, що в тіні української митниці знаходиться близько 50 мільярдів гривень. Так от, я сьогодні з впевненістю можу стверджувати те, що протягом 10 місяців поточного року, українська митниця додатково до факту минулого року забезпечила вже 60 мільярдів гривень», – підкреслив Мирослав Продан.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Державна фіскальна служба України у листі від 02.11.2017р. №29773/7/99-99-13-02-01-17 надала роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій у разі сплати єдиного внеску на неналежний рахунок. Згідно листа, Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464). Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначено ст.9 Закону №2464. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у встановлені строки, є недоїмкою (п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464). У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати. Процедура перерахування на належний рахунок помилково сплачених коштів визначена порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6. Перерахування коштів здійснюється на підставі заяви платника, за формою визначеною у додатку 1 цього Порядку. Враховуючи зазначене, за період, що настає за днем терміну сплати відповідного платежу, до дня наступного за днем подання заяви платником, органи ДФС застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі включаються до складу оподатковуваного доходу
Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 розд. ІV ПКУ. Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ). Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Оподаткування доходів платників податку – фізичних осіб регулюються розд. ІV ПКУ відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема з джерел їх походження в Україні. Суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі включаються до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага, що визначено п.п. «г» п.п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 ПКУ. Оскільки у даному випадку надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо. Крім того відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим.1 ст. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого серед іншого включається дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ). Таким чином, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Нестача товарно-матеріальних цінностей включається до бази оподаткування ПДВ
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України. Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ). З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи викладене, у разі виявлення нестачі товарно-матеріальних цінностей, сума компенсації такої нестачі винною особою фактично є компенсацією вартості таких товарно-матеріальних цінностей та включається до бази оподаткування ПДВ.
Якщо особу, винну у нестачі товарно-матеріальних цінностей, не встановлено, та відповідно відшкодування збитків винною особою не відбувається, то платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані в господарській діяльності платника податку. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.07).
Мирослав Продан: Я знаю як змінити в суспільстві негативне уявлення про фіскальну службу
Впровадження електронних сервісів, надання якісних консультативних послуг та відкритий формат взаємодії з платниками податків – кроки, які допоможуть змінити в суспільстві негативне ставлення до фіскальної служби. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час прямого ефіру у студії радіо Ера.
«Я глибоко переконаний, що уникнення прямого контакту між посадовою особою ДФС і безпосередньо платником податків фактично унеможливлює будь-яку корупційну складову. Більше того, чим більше послуг ми переведемо в електронний формат, тим менше буде таких можливостей в наших співробітників. Я знаю в який спосіб зробити ще декілька електронних сервісів для того, щоб той негатив і той образ Державної фіскальної служби, який історично склався, абсолютно зламати», – наголосив Мирослав Продан. Він, зокрема, зазначив, що прикладом у цьому є досвід інших країн, що демонструють у своїй роботі найвищі передові технології. Крім того, Мирослав Продан повідомив, що ДФС сьогодні вперше з 2009 року отримала фінансування для розвитку матеріальної бази служби, зокрема, ІТ-складової шляхом зміцнення серверного обладнання, підключення та удосконалення програмних продуктів фіскальної служби. Серед інших напрямів очільник ДФС також назвав покращення якості обслуговування платників під час отримання ними консультативних послуг. Так, наразі здійснюються необхідні заходи для забезпечення працівників контакт-центру ДФС всіма технічними засобами, необхідними для оперативного інформування платників податків, надання їм всіх консультативних послуг. За його словами, сьогодні при ДФС діє відповідний проект, за яким достатньо відома міжнародна компанія McKinsey&Company проводила діагностику та надавала пропозиції з удосконалення процесів щодо адміністрування, обслуговування, ІТ-складових, погашення податкового боргу, відбору до контрольно-перевірочних заходів тощо. «На наступному тижні ми отримаємо абсолютно професійний звіт їхньої діяльності при ДФС, їхню, я б сказав незаангажовану оцінку. Розуміючи чітку картину того, що є зараз, ми вибудовуємо стратегію, в який спосіб створити комфортні умови для того, щоб максимально збільшити відсоток змістовних відповідей на запитання платників»,– підкреслив Мирослав Продан. Він також зазначив, що позитивно сприймає об’єктивну критику і вирішує, в який спосіб її виправити. «Я розумію в який спосіб сьогодні працює Державна фіскальна служба України, я бачу зовсім інший підхід платників податків. Ми, в свою чергу, намагаємося також організувати відповідну взаємодію. Я сьогодні абсолютно відкритий і озвучую ту проблематику, з якою ми сьогодні стикаємось, і в багатьох випадках спільно з бізнесом ми знаходимо шляхи її вирішення», – наголосив Мирослав Продан.
Він, зокрема, наголосив, що на сьогодні 95% надходжень до бюджету – самостійно задекларовані і сплачені платниками суми. За рахунок контрольно-перевірочних заходів залучається тільки 5% надходжень.
Своєчасна сплата єдиного внеску - обов’язок платника
Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до част. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
При цьому, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені ст. 25 Закону № 2464, зокрема:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого єдиного внеску;
- за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Поряд з цим, посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність - це визначено част. 11 ст. 9 Закону № 2464.
Оновлено порядок відкриття та ведення рахунків клієнтів банків і здійснення безготівкових розрахунків
Чечелівська ДПІ інформує, що 31 жовтня 2017 року набрала чинності постанова Національного банку України від 25.10.2017 №106 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» .
Постановою НБУ №106 внесено зміни до: - Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492; - Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України від 03.12.2003 №516; - Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22.
Постановою НБУ №106, зокрема, врегульовано такі питання: скасовано обов’язок щодо використання суб’єктом господарювання печаток на документах (у тому числі на розрахункових документах); дозволено укладення договорів про відкриття банківського рахунку та банківського вкладу в електронній формі, зокрема, шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору; визначено порядок відкриття фізичними особами – підприємцями поточних рахунків фізичним особам для здійснення деяких видів виплат заробітної плати та прирівняних до неї платежів; удосконалено режим функціонування поточних рахунків клієнтів, зокрема, в частині виплат, пов’язаних з відрядженням.
Чи повідомляти податкову про зміну власника?
Чечелівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: - інформація отримана від органів державної реєстрації; - документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
При виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в ЄДР містяться дані, зокрема, й про перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів .
Згідно з п. 9.2 розділу IX Порядку при виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подають для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в тому ж порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами №1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:
- інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, у визначеному Законом порядку.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників діяльності оновлюється на підставі поданих платником уточнених документів та заяви за формою №1-ОПП або за формою №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Неприбуткова організація продала основні засоби, що були у її використанні: чи виникне податок на прибуток підприємств?
Чечелівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ.
Відповідно до п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, будуть використані для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ. Отже, у цьому випадку податок на прибуток підприємств неприбутковою організацією на такий дохід не нараховується.
Щодо подання фінансової звітності до уточненої декларації з податку на прибуток
Відповідно до положень статті 46 Податкового кодексу, України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897, з урахуванням змін і доповнень, внесених наказами Міністерства фінансів України від 8 липня 2016 року №585 та від 28 квітня 2017 року №467. Дана форма декларації передбачає відмітку про наявність додатків до неї, серед яких і додаток ФЗ «Фінансова звітність».
Отже, надання уточненої декларації з податку на прибуток підприємств потребує подання разом з нею додатку ФЗ «Фінансова звітність», як невід’ємної частини до неї.
До України через пункт пропуску «Бориспіль» знову намагалися незаконно ввезти партію медичних препаратів
Працівники Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС попередили чергову спробу незаконного ввезення на територію України партії медичних препаратів.
402 упаковки медичних препаратів для лікування таких важких хвороб як гепатит, онкологія, тощо, дев’яти найменувань намагався протизаконно ввезти громадянин Індії, який постійно мешкає в Україні. Для проходження митного контролю іноземець обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим автоматично засвідчив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Препарати «Natdac 60», «Leukeran», «Bleocel», «Pazopanib», «Resof», «Velpanat», «Bendit», «Hepcfix», які знаходилися у двох дорожніх валізах громадянина, були виявлені під час проведення вибіркового митного контролю багажу на рентген-апараті, після перетину громадянином „білої лінії”, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор”.
Документів, що підтверджують вартість препаратів, а також рецепту, виданого на його ім’я, на переміщувані лікарські засоби пасажир не надав.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянин Індії не надав, з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався. Рецепта на переміщувані ним препарати не мав.
З виявлених лікарських засобів громадянину Індії було пропущено 5 упаковок кожного найменування, відповідно до Постанови КМУ № 458 від 23.05.2012 року „Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування”.
За протоколом про порушення митних правил вилучено до винесення судом рішення у справі 357 упаковок з лікарськими засобами.
Довідково: ввезення лікарських засобів відповідно до Закону України „Про лікарські засоби” № 123/96-ВР від 04.04.1996р. зі змінами та доповненнями, без відповідних сертифікатів заборонено. Порядок ввезення громадянами лікарських засобів, а також їх обсяги визначено Постановою КМУ № 458 від 23.05.2012 року „Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування”.
У разі наявності боргу зі сплати ЄСВ, до платника застосовуються відповідні санкції
Наразі заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на території Київської області складає 223 млн. грн.
Слід зазначити, що протягом січня-вересня із 38 адміністративних територій Київської області на 33 з них допущено зростання заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
За наявною інформацією, основними причинами зростання заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є несплата або несвоєчасна сплата в установлені строки сум збору та/або перерахування коштів на невірний рахунок, тощо.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регламентуються Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон України №2464-VI).
Так, частиною 12 ст. 9 Закону України №2464-VI визначено, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Платнику, у якого виникла така заборгованість, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з єдиного внеску, контролюючі органи надсилають в порядку, встановленому законом, до органів виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ, до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України №2464-VI.
Крім того, відповідно до вимог частини 11 ст. 9 Закону № 2464, посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Таким чином, одним із основних шляхів зменшення заборгованості з ЄСВ є підвищення рівня добровільної сплати ЄСВ, в першу чергу, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями.
Затверджено Реєстр великих платників податків на 2018 рік
ДФС України визначає порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених Податковим кодексом для великих платників податків.
У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків, на нього поширюються особливості, визначені Податковим кодексом для великих платників податків.
Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр.
Зазначена норма визначена п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України.
На 2018 рік Реєстр великих платників податків затверджено наказом ДФС України від 26.09.2017 N 632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік».
Мирослав Продан: Ми докладаємо максимум зусиль для наближення національного законодавства України до норм ЄС у митній сфері
ДФС активізує переговорний процес з парламентом щодо імплементації європейських норм до українського законодавства. Митні питання становлять важливу частину Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у зв‘язку із запровадженням поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан на зустрічі з директором Департаменту В Генерального директорату оподаткування та митного союзу Європейської Комісії (TAXUD) Антонісом Кастріссіанакісом, яка відбулась 30 жовтня 2017 року.
«Ми вдячні Європейській Комісії за зусилля та допомогу, яка надається в процесі реалізації Україною своїх зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС у митній та податковій сферах. Ми дуже сподіваємось, що Ваші зустрічі з народними депутатами України сприятимуть більш швидкому розгляду та ухваленню Верховною Радою України цілої низки вкрай важливих для нас законопроектів», - зазначив Мирослав Продан.
Мова йде про запровадження інституту уповноваженого економічного оператора, приєднання до Спільної транзитної системи (NCTS) та захист прав інтелектуальної власності. Ці законопроекти були подані в парламент декілька років тому. В той же час переговорний процес просувається повільно. Тому, на думку ДФС, дієвим кроком у напрямку пришвидшення прийняття законопроектів та виконання зобов’язань України є популяризація у Верховній Раді України стороною ЄС актів європейського права та надання роз‘яснень стосовно практики їх застосування, проведення консультацій з українськими парламентарями.
Важливість для України приєднання до системи NCTS відзначив і Антоніс Кастріссіанакіс. Суть цієї системи в забезпеченні контролю за доставкою вантажів, митною вартістю та прискоренні митних процедур. За словами Кастріссіанакіса, імплементація - це складний процес, оскільки мають бути виконані декілька завдань – розроблене законодавство, надана система гарантій та забезпечена ІТ-готовність. Однак отримані при цьому переваги будуть значними, адже ДФС буде зв’язана із західноєвропейським та південно-європейським співтовариством.
Розповів Антоніс Кастріссіанакіс і про важливість запровадження інституту Уповноваженого економічного оператора. Так, якщо раніше представники європейського бізнесу, особливо малого і середнього, мали сумніви щодо отримання цього статусу, то наразі вони вимагають ще більше переваг. Експерти ЄС сьогодні працюють над підвищенням відповідальності підприємств, які мають такий статус, зокрема, щодо забезпечення безпеки продуктів. Представник Єврокомісії побажав Україні також зробити цей крок, орієнтуючись на позитивну практику інших країн.
У свою чергу Мирослав Продан повідомив, що ДФС активізувала співпрацю з митними організаціями країн-членів ЄС з метою залучення їх досвіду та практики до процесу реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Під час зустрічі очільник ДФС також акцентував увагу на виконанні великомасштабних інфраструктурних проектів ЄС, робота з якими активізована з 2017 року. Наразі кожен з цих проектів знаходиться на різній стадії реалізації. В більшості випадків роботи виконані на 70-90%.
«ДФС вживає рішучих кроків для кардинальної зміни ситуації з розвитком інфраструктури пунктів пропуску та їх оснащенням сучасними засобами митного контролю. Вперше з 2009 року ми отримали кошти на співфінансування. Тому ми закінчимо реалізацію цих проектів найближчим часом. У нас все для цього є – фінансування, люди та політична воля», – підкреслив Мирослав Продан.
Антоніс Кастріссіанакіс пообіцяв переказати Генеральному директорату, який відповідає за зазначені проекти, аргументи фіскальної служби щодо продовження реалізації цих інфраструктурних проектів та готовність ДФС до їх завершення протягом 2018 року. Крім того, представник Єврокомісії пообіцяв активізувати переговорний процес щодо обміну інформацією між Україною та країнами ЄС.
З 1 жовтня 2017 - нова форма декларації екологічного податку
Чечелівська ДПІ нагадує, що положеннями п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України для екологічного податку базовим податковим (звітним) періодом встановлено календарний квартал.
Відповідно до норм п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ). З 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про внесення змін до форми Податкової декларації екологічного податку», яким внесені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 . Оскільки базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма Податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
Таблиця даних платника податку – за новою формою
Чечелівська ДПІ нагадує, що з 13.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 р. № 776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Основні зміни полягають в наступному: 1) платник податків має право подати Таблицю даних платника без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; 2) до Таблиці подається пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків;3) інформація з Таблиці розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання; 4) інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається сільгосптоваровиробниками, яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 31.12.2016) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20.02.2017, і у яких за період з 01.01.2017 не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) груп товарів, визначених наказом 776. Наголошуємо, що Таблиця даних платника податку за формою (J/F1312302) повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу №776. Інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з ДКПП або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених наказом №776.
ДФС та митні органи Литви розпочали спільне розслідування щодо законності перебування в Україні автомобілів з литовською реєстрацією
Cпівробітництво між Україною та Литвою у митній сфері розвивається у перспективному напрямі. Співпраця митних адміністрацій, зокрема, у сферах міжнародної технічної допомоги та протидії митним правопорушенням завжди динамічна та ефективна, вважає в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. Про це він заявив під час зустрічі з Генеральним директором Митного департаменту при Міністерстві фінансів Литовської Республіки Арунасом Адоменасом 7 листопада у м. Вільнюсі.
«Ми вдячні литовській стороні за допомогу в реформуванні митних органів України та приведенні національного законодавства і практики у відповідність до європейських стандартів», - зазначив Мирослав Продан.
Серед успішних проектів співробітництва ДФС та Митного департаменту Литви Мирослав Продан назвав проект «Розвиток інституціонального потенціалу митної служби України», який був реалізований у 2015 році та започаткував інтенсивну та взаємовигідну співпрацю між Україною та Литвою у митній сфері.
Крім того, він зазначив високопрофесійну роботу литовських спеціалістів при реалізації проекту міжнародної технічної допомоги Twinning «Підтримка Державної фіскальної служби у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами», який буде завершений у грудні поточного року. У його рамках Митна служба Литви надає ДФС допомогу у реформуванні української митниці та виведення її на європейський рівень.
Також литовські колеги є відповідальними за виконання спільних заходів за напрямом Twinning «Розвиток системи боротьби з корупцією», за результатами якого Митним департаментом Литви було підготовлено Білу книгу. Вона містить огляд сучасного антикорупційного стану ДФС у митній сфері, проблеми, наявні по напрямку боротьби з корупцією та рекомендації.
«У вересні цього року у Києві ми успішно презентували продукт нашої спільної роботи в антикорупційному напрямі «Білу книгу прозорості в Державній фіскальній службі». Я підписав розпорядження, відповідно до якого «Біла книга» була доведена до безумовного виконання всіх співробітників Державної фіскальної служби України», - підкреслив Мирослав Продан.
Перспективним напрямком подальшого співробітництва в.о. Голови ДФС визначив участь України в єдиному режимі транзиту та приєднання до спільної системи NCTS. Це є першочерговим питанням переходу країни до європейських митних правил. Запровадження NCTS матиме низку переваг: буде відсутня необхідність декларування експортних товарів на кордоні з ЕС, з’явиться можливість обміну інформацією про товари, переміщені через загальний кордон України та країн-членів ЕС, а митні процедури стануть простіше, що збільшить товарообіг.
Тому ще одна з домовленостей з Литвою – можливість закупівлі програмного продукту, допомога литовських колег з встановлення програми та навчання працівників ДФС, а також подальше вдосконалення митного законодавства і приведення його до європейських норм.
Крім того, українські митники зацікавлені у вивченні досвіду країн ЄС та закупівлі програмного забезпечення з оцінки результативності та ефективності профілів ризиків у автоматичному режимі. Також корисним буде досвід Литви і щодо використання програмного забезпечення по верифікації документів про походження товарів та застосування фінансових гарантій при доставці та випуску у вільний обіг товарів.
Українські та литовські митники домовилися удосконалити співробітництво та обмін досвідом у сфері попередження митних правопорушень, боротьби з контрабандою, протидії незаконному обігу підакцизних товарів. Попередні домовленості, досягнуті між керівництвом ДФС та Митного департаменту Литви під час конференції Twinning 19-20 вересня у Києві, вже набули практичної реалізації. Литовські колеги на запит української сторони розпочали розслідування щодо законності ввезення та використання на території України транспортних засобів, зареєстрованих на території Литовської Республіки. Станом на 1 листопада, на митній території України знаходиться понад 59 тис. транспортних засобів з литовською реєстрацією, левова частка яких – 44,6 тис. ввезені в режимі тимчасового ввозу.
Затверджено Реєстр великих платників податків на 2018 рік
затвердила Реєстр великих платників податків на 2018 рік.
У разі включення платника до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені Податковим кодексом для великих платників податків.
Нагадаємо, що відповідно до Податкового кодексу України великий платник податків — це юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 млрд грн або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 20 млн. грн.
Після включення платника податків до Реєстру великих платників й отримання повідомлення ДФС України про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано цей .
Мирослав Продан: Залучення до боротьби з контрабандою керівників облдержадміністрацій дає певний ефект
Залучення до боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил голів обласних державний адміністрацій дає певний ефект, який в результаті сприяє суттєвому перевиконанню митних індикативів. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі програми «Подробиці тижня» телеканалу «Інтер».
За його словами, сьогодні ДФС успішно працює над перекриттям тіньових потоків, які були зосереджені як на західному регіоні, так і портах Одеської митниці, за рахунок переоснащення та забезпечення технічними засобами митного контролю митниць, створення відповідних електронних сервісів.
«Якщо забезпечити сервіси в достатній кількості, я переконаний, що нам вдасться суттєво зменшити рівень корупційних і будь-яких контрабандних потоків. Так, з 1 вересня минулого року діє система «Єдине вікно» подачі звітності, що фактично унеможливлює будь-який контакт між посадовою особою і співробітником митниці, а відповідно, унеможливлює будь-яку корупційну складову», – зазначив Мирослав Продан.
Він також зауважив, що на ефективність боротьби з тіньовими потоками впливають і кадрові зміни, проведені в ДФС. Так, останнім часом відбулися призначення нових керівників низки митниць, зокрема, Тернопільської, Івано-Франківської, Одеської через прозорий конкурс.
Так, наприклад, враховуючи зміну керівництва Одеської митниці та залучення до боротьби з митними правопорушення голови облдержадміністрації Одещини, вдалося забезпечити значні суми сплати митних надходжень, за результатами яких у рамках дорожнього експерименту на розвиток інфраструктури області перераховано понад 2 млрд гривень.
«Я пам'ятаю, як наприкінці минулого року ряд експертів, ряд громадських діячів відзначали, що в тіні української митниці знаходиться близько 50 мільярдів гривень. Так от, я сьогодні з впевненістю можу стверджувати те, що протягом 10 місяців поточного року, українська митниця додатково до факту минулого року забезпечила вже 60 мільярдів гривень», – підкреслив Мирослав Продан.
Мирослав Продан: Я знаю як змінити в суспільстві негативне уявлення про фіскальну службу
Впровадження електронних сервісів, надання якісних консультативних послуг та відкритий формат взаємодії з платниками податків – кроки, які допоможуть змінити в суспільстві негативне ставлення до фіскальної служби. Про це розповів в.о. Голови ДФС Миросдав Продан під час прямого ефіру у студії радіо Ера.
«Я глибоко переконаний, що уникнення прямого контакту між посадовою особою ДФС і безпосередньо платником податків фактично унеможливлює будь-яку корупційну складову. Більше того, чим більше послуг ми переведемо в електронний формат, тим менше буде таких можливостей в наших співробітників. Я знаю в який спосіб зробити ще декілька електронних сервісів для того, щоб той негатив і той образ Державної фіскальної служби, який історично склався, абсолютно зламати», – наголосив Мирослав Продан.
Він, зокрема, зазначив, що прикладом у цьому є досвід інших країн, що демонструють у своїй роботі найвищі передові технології.
Крім того, Мирослав Продан повідомив, що ДФС сьогодні вперше з 2009 року отримала фінансування для розвитку матеріальної бази служби, зокрема, ІТ-складової шляхом зміцнення серверного обладнання, підключення та удосконалення програмних продуктів фіскальної служби.
Серед інших напрямів очільник ДФС також назвав покращення якості обслуговування платників під час отримання ними консультативних послуг. Так, наразі здійснюються необхідні заходи для забезпечення працівників контакт-центру ДФС всіма технічними засобами, необхідними для оперативного інформування платників податків, надання їм всіх консультативних послуг.
За його словами, сьогодні при ДФС діє відповідний проект, за яким достатньо відома міжнародна компанія McKinsey&Company проводила діагностику та надавала пропозиції з удосконалення процесів щодо адміністрування, обслуговування, ІТ-складових, погашення податкового боргу, відбору до контрольно-перевірочних заходів тощо.
«На наступному тижні ми отримаємо абсолютно професійний звіт їхньої діяльності при ДФС, їхню, я б сказав незаангажовану оцінку. Розуміючи чітку картину того, що є зараз, ми вибудовуємо стратегію, в який спосіб створити комфортні умови для того, щоб максимально збільшити відсоток змістовних відповідей на запитання платників»,– підкреслив Мирослав Продан.
Він також зазначив, що позитивно сприймає об’єктивну критику і вирішує, в який спосіб її виправити.
«Я розумію в який спосіб сьогодні працює Державна фіскальна служба України, я бачу зовсім інший підхід платників податків. Ми, в свою чергу, намагаємося також організувати відповідну взаємодію. Я сьогодні абсолютно відкритий і озвучую ту проблематику, з якою ми сьогодні стикаємось, і в багатьох випадках спільно з бізнесом ми знаходимо шляхи її вирішення», – наголосив Мирослав Продан.
Він, зокрема, наголосив, що на сьогодні 95% надходжень до бюджету – самостійно задекларовані і сплачені платниками суми. За рахунок контрольно-перевірочних заходів залучається тільки 5% надходжень.
Щодо подання фінансової звітності до уточненої декларації з податку на прибуток
Відповідно до положень статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897, з урахуванням змін і доповнень, внесених наказами Міністерства фінансів України від 8 липня 2016 року №585 та від 28 квітня 2017 року №467. Дана форма декларації передбачає відмітку про наявність додатків до неї, серед яких і додаток ФЗ «Фінансова звітність».
Отже, надання уточненої декларації з податку на прибуток підприємств потребує подання разом з нею додатку ФЗ «Фінансова звітність», як невід’ємної частини до неї.
Набрали чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків для зупинення реєстрації податкових накладних
Наказом Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 (далі – Наказ №776), що набрав чинності 13 жовтня 2017 року, внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017р. №567.
Зокрема, Наказом №776 передбачено наступне.
Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою (Таблиця даних платника податку) щодо:
- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ();
- кодів товарів згідно з , що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Таблиця подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Подана інформація із поясненням розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
Інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається сільгосптоваровиробниками, яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 31.12.2016) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20.02.2017, і у яких за період з 01.01.2017 не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) груп товарів, визначених Наказом №776.
За результатами 129 фактичних перевірок податківцями Дніпропетровщини виявлено 135 порушень у сфері реалізації алкогольної та тютюнової продукції
У Інформаційному агентстві «Мост Днепр» відбулася прес-конференція для ЗМІ заступника начальника відділу управління контролю за обертом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первой. Він повідомив, що з початку року фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 129 фактичних перевірок з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 135 порушень законодавства, з яких 84 – торгівля підакцизними товарами без наявності ліцензій на право її реалізації. До порушників законодавства застосовано штрафні санкції на суму 7 мільйонів 443 тисячі.
За словами Андрія Первой, загалом з початку року анульовано дію 2 тисяч 87 ліцензій, з яких 1 тисяча 186 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 911 - на право реалізації тютюнових виробів. Дію 78 ліцензій анульовано за порушення законодавства з питань продажу алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім особам. З яких 38 ліцензій на право роздробної торгівлі алкоголю та 40 на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів.
Від правоохоронних органів Дніпропетровщини з початку року до фіскальної служби області надійшло 107 адміністративних матеріалів щодо реалізації алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім. За результатами розгляду матеріалів до суб’єктів господарювання застосовано штрафних санкцій більш, як на 1 мільйон гривень та анульовано 78 ліцензій.
«Хочу звернути увагу, що 10 вересня 2017 року в дію вступила постанова Кабінету Міністрів України №634 щодо встановлення розміру мінімальних раптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, з гідно з якою одна пляшка горілки ємкістю 0,5 літра, 40 відсотків спирту не може коштувати дешевше 79 гривень 56 копійок» - на завершенні прес-конференції зазначив Андрій Первой.
Податковий календар на 10 листопада 2017 року
Чечелівська ДПІ доводить до відома платників, що 10 листопада, п’ятниця, останній день подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.
Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ законодавством України не передбачено
Чечелівська ДПІ звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.
Так, відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати. У разі несвоєчасної або не у повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина 11 ст. 9 Закону №2464).
Сума відшкодованих роботодавцем працівнику витрат на відрядження у межах фактичних витрат не є додатковим благом
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно із п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПКУ.
Так, відповідно до п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків), як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Слід зауважити, що витрати, зазначені в абзаці другому п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів. Також будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Отже, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження у межах фактичних витрат, в тому числі витрат на проїзд працівника до місця відрядження напередодні або з місця відрядження до місця постійної роботи у разі затримки, якщо це погоджено з роботодавцем і дати на транспортних квитках не збігаються з датами, визначеними у наказі про відрядження, за умови наявності підтвердних документів, передбачених абзацами 2 – 3 п.п.«а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПКУ.
Операції з нерухомістю: порядок оподаткування ПДВ
Порядок оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій з постачання житла визначений п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.
Відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) це:
а) перша передача готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
Тобто, операція з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг – підрядника) є першою поставкою житла відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.
Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям –фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно із п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПКУ.
До уваги! Попередження про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами від імені керівництва ГУ ДФС.
Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!
Розірвання договору постачання товарів/послуг за згодою сторін: коригування ПДВ
Чечелівська ДПІ нагадує, що згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п.192.1 ст.192 ПКУ). Відповідно до п.21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №130, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК до ПН за формою згідно із додатком 2 до ПН. Отже, якщо постачальником товарів – платником ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір (розірвання договору за згодою сторін), то продавець – платник ПДВ за датою, визначеною п.187.1 ст.187 ПКУ, має право скласти РК до ПН та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.
РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу (п.192.1 ст.192 ПКУ).
З початку року майже 87% судових справ вирішено на користь органів ДФС Дніпропетровщини
Станом на 1 листопада 2017 року на розгляді у судах за участю податкових органів фіскальної служби Дніпропетровської області перебувало 10,3 тис. справ на суму 11,7 млрд. грн. Протягом січня – листопада поточного року судами розглянуто 1722 справи на суму 1,49 млрд. грн., з них 1496 справ на суму 1,19 млрд. грн. вирішено на користь органів ДФС області. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 30,4%, по сумі на 34,0%. «Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є існуюча практика досудового вирішення спорів із платниками та підвищення рівня претензійно - позовної роботи», - зауважив начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.
Земельні ділянки передані у приватну власність членам садівницького товариства
Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до ст.270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Загальні засади використання садівницькими товариствами земельних ділянок визначено ст.35 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768 зі змінами та доповненнями, зокрема використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. При цьому, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Разом з тим, землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність. До таких земельних ділянок належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Отже, податкові зобов’язання з плати за земельні ділянки, призначені для колективного садівництва та передані у приватну власність фізичних осіб – членів садівницького товариства, виникають у таких членів, а за землі загального користування – у садівницького товариства.
Умови перебування на спрощеній системі оподаткування при наданні нерухомості в оренду
Чечелівська ДПІ повідомляє, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для ФОП, які надають в оренду майно, передбачені п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, відповідно до якого ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку. Тобто, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, то такий ФОП, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Чи подається декларація з податку на прибуток, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність?
Згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. Поняття «відокремлені підрозділи» застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 ПКУ). Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абзац перший п.64.5 ст.64 ПКУ). Згідно з п.п.1 п.3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню «постійних представництв» згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням. Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення «постійного представництва» відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню «постійного представництва». Якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво» згідно із пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то таке представництво нерезидента не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.
Дніпропетровська митниця ДФС: 1 млрд. 874,2 млн. грн. перераховано до державного бюджету протягом жовтня 2017 року
У жовтні поточного року Дніпропетровська митниця ДФС поповнила державний бюджет на 1 млрд. 874,2 млн. грн., що на 38,8%, або на 524,2 млн. грн. більше, ніж у десятому місяці 2016 року. На зростання надходжень платежів у жовтні вплинуло збільшення об’єму митного оформлення вугілля, гірничошахтних дробарок, прокату плоского та іншої металопродукції, шин пневматичних тощо. «Загалом з початку року у державну казну Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала 16 млрд. 45,2 млн. грн. митних платежів, що на 23,1%, або на 3 млрд. 12 млн. грн. більше, ніж за січень – жовтень 2016 року», - зауважив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба. Відтак, для зарахування до спеціальних фондів бюджету Дніпропетровської області, Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано майже 21,8 млн. грн. для забезпечення здійснення заходів на реконструкцію і поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення та поліпшення дорожньої інфраструктури. Завдяки цьому було виконано ремонтні роботи доріг області: Дніпро - Кривий Ріг - Миколаїв, Дніпро – Павлоград - Донецьк, Дніпро – Запоріжжя та Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка.
Податок на нерухоме майно у зоні АТО
Чечелівська ДПІ звертає увагу платників податків, які станом на 14.04.2014 мешкали на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях на те, що на період проведення АТО справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість відповідно до ст.266 ПКУ у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО. Слід зазначити, що нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст.102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
Затверджено порядок взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби при обміні інформацією при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим»
31.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України та Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 №746/759, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.10.2017 за №1207/31075, яким затверджено Порядок взаємодії інформаційних систем Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) та Державної прикордонної служби України (далі – Держприкордонслужба) щодо обміну інформацією, необхідною для забезпечення контролю при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» (далі – Порядок). Порядок розроблено з метою посилення контролю за переміщенням осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та удосконалення взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби щодо обміну інформацією, необхідною для здійснення митного та прикордонного контролю за переміщенням осіб та транспортних засобів у пунктах пропуску через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» у контрольних пунктах в’їзду – виїзду, відповідно до п.п.19¹.1.27 п.19¹.1 ст.19¹ Податкового кодексу України, частини другої ст.374 та п.15 частини другої ст.544 Митного кодексу України.
Порядок нарахування та сплати податків та зборів від здійснення адвокатської діяльності. Нарахування та сплата ЄСВ
Порядок нарахування та сплати податків і зборів, надання податкової звітності тощо від здійснення незалежної професійної діяльності (адвокатської діяльності) чітко визначений Податковим Кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненням (далі – ПКУ), Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (далі - Порядок).
Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, встановлюється у розмірі єдиної ставки – 22 відсотки до бази нарахування.
Базою нарахування єдиного внеску є - сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків (п.167.1 ст.167 ПКУ).
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 (3200 х 22% = 704 грн.).
Звертаю увагу, що проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачене зростання мінімальної заробітної плати з 3200 гривень до 3723 гривень. Відповідно, при ставці 22 відсотки сума єдиного внеску збільшиться з 704 гривень до 819,06 гривень.
Максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік складає:
з 1 січня 2017 року – 1600 гривень (25 х 1600грн.= 40000 грн.);
з 1 травня 2017 року - 1684 гривен (25 х 1684 грн. = 42100 грн.);
з 1 грудня він складе 1762 гривні (25 х 1762грн.= 44050 грн.).
Починаючи з 1 січня 2018 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде прив’язана до мінімальної заробітної плати. Максимальна база нарахування внеску складе 15 мінімальних зарплат, тобто 55845 гривень (15 х 3723 грн.).
Яким чином нараховується єдиний внесок, якщо фізичні особи - підприємці одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність
Якщо фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу) одночасно провадять незалежну професійну діяльність, то вони сплачують єдиний внесок у розмірі 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску, визначеної ст.7 Закону №2464, як фізичні особи - підприємці залежно від обраної системи оподаткування, та як особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Крім цього, фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску за себе.
Звільнення від сплати єдиного внеску передбачено лише для фізичних осіб - підприємців за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Окрім цього, платники зобов’язані подавати податкову звітність:
Адвокати подають:
- декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року за звітний рік (сплачують суму податкового зобов’язання до 1 серпня;
- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - звіт) таблицю 3 додатка 5 до Порядку до 1 травня року за звітний рік (сплачують суму нарахованого єдиного внеску до 1 травня)
Підприємці - адвокати подають:
- декларацію про майновий стан і доходи за звітний рік до 9 лютого року (термін оплати податкового зобов’язання – до 19 лютого);
- звіт таблицю 1 додатка 5 до Порядку до 10 лютого року за звітний рік (сплачують суму нарахованого єдиного внеску до 10 лютого).
Якщо адвокат, використовує працю найманих осіб, подається звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску щомісячно до 20 числа.
Що стосується відповідальності за неподання, або несвоєчасне подання звітності платником.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 гривень.
Ті самі дії, вчиненні платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, накладається штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 1020 гривень.
Крім того, накладається адміністративний штраф у розмірі від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 680 грн.); за повторне порушення протягом року – від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 – 850 грн.) (ч.1 ст.165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №8073-Х).
За неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків декларації про майновий стан і доходи до контролюючих органів передбачена така відповідальність:
- накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно зі ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х накладається штраф у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.), за теж саме порушення протягом року накладається штраф у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).
Оподаткування доходу у вигляді внеску, сплаченого стажером на користь керівника стажування – адвоката
Розмір внеску на проходження стажування визначається з урахуванням покриття витрат на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України та витрат керівника стажування, пов’язаних з таким стажуванням і не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування.
При цьому внесок розподіляється таким чином:
- 70 відсотків внеску сплачується стажером безпосередньо на користь керівника стажування та використовується виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника;
- 30 відсотків платиться стажером на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів Україні.
Дохід у вигляді внеску за стажування, сплаченого стажером на користь керівника стажування – адвоката у розмірі 70 відсотків внеску включається до оподатковуваного доходу адвоката.
При цьому суму коштів, яку фактично використано, виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат зазначеного керівника стажування – адвоката, може бути включено до витрат цього адвоката (у межах, що не перевищують 70 відс. внеску), за умови їх документального підтвердження.
Оподаткування сум нарахованих доходів у вигляді дивідендів
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються, як пасивні доходи за декількома видами ставок, а саме:
- 9 % – якщо бюро знаходиться на спрощеній системі оподаткування;
- 5 % – для доходів у вигляді дивідендів по акціях і корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств;
- 18 % – для доходів у вигляді дивідендів, нарахованих платнику податку по акціях або інших корпоративних правах, які мають статус привілейованих або інший статус і передбачають виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної платні (п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 ПКУ).
Окрім цього, доходи у вигляді дивідендів оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.
Суми нарахованих доходів у вигляді дивідендів фізичним особам не є базою для нарахування єдиного соціального внеску (ст.7 Закону №2464) та в звітах з єдиного внеску не відображаються.
Ведення книги обліку доходів і витрат від адвокатської діяльності
Відповідно до п. 178.6 ст.178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат від такої діяльності, що затверджена наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481.
У разі не реєстрації (не ведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 ПКУ (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладанні штрафу протягом року, за те ж порушення - від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
При визначенні сукупного чистого доходу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, приватні нотаріуси) можуть враховувати витрати, які наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 №1185.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
У разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Книзі обліку доходів та витрат.
Мораторій на проведення перевірок
Термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено.
Постановка та зняття з податкового обліку суб’єктів господарювання, які займаються адвокатською діяльністю. Порядок зміни організаційно-правової форми адвокатської діяльності
Відповідно до ст.4 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI, адвокат має право займатись адвокатською діяльністю:
Адвокат – індивідуальна діяльність (самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність)
Одночасно, згідно з нормами Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.
Адвокатське бюро(АБ), адвокатське об’єднання (АО) за організаційною формою є юридичними особами. При цьому, формулювання «адвокатське об’єднання» обов’язково має вказуватися у найменуванні юридичної особи для того, щоб бачити її організаційно-правову форму (ч.1 ст. 90 Цивільного кодексу України, «юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву»). АО, АБ можуть залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік (ст. 65 ПКУ). Ця довідка дає право:
- адвокату, що провадить незалежну професійну діяльність, при визначенні об’єкта оподаткування враховувати витрати, пов’язані з адвокатською діяльністю;
- податковим агентам, що виплачують доходи, не утримувати податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу адвокату (ст. 178 ПКУ).
Взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору (п.63.2 ст. 63 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Порядок взяття /зняття з обліку платників податків врегульований ПКУ, Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі – Порядок №1588)
Порядок взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску врегульований Законом України від 08 липня 2010 року №2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положенням про реєстр страхувальників, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 за №1553/26330
Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву за формою №5-ОПП;
- заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів.
ПКУ та Порядком №1588 передбачено наявність підстав для відмови в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює адвокатську діяльність, у разі:
- наявності обмежень на провадження адвокатської діяльності, встановлених законодавством;
- коли документи подані за неналежним місцем обліку;
- коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
- коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
- неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити адвокатську діяльність, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою №5-ОПП, як платника єдиного внеску – у день отримання заяви 1-ЄСВ.
Підтвердженням реєстрації у контролюючому органі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є довідка про взяття на облік платника податків за формою №34-ОПП, повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ.
У довідці про взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (форма 34-ОПП), перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується вид професійної діяльності, зокрема «Адвокат».
Якщо фізична особа вже зареєстрована як підприємець та при цьому вона провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
У довідці про взяття на облік фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується: «Фізична особа - підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад, «Фізична особа - підприємець, адвокат»
Видача та заміна довідки про взяття на облік платника податків здійснюються безоплатно.
Самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (далі – ДРФО), набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру (ст. 68 ПКУ).
Взяття на облік АО, АБ, на які поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» здійснюється у загальному порядку, передбаченому для юридичних осіб – шляхом внесення відповідної інформації (відомостей) до Єдиного державного реєстру(далі – ЄДР). Такі відомості контролюючі органи отримують в процесі інформаційної взаємодії з ЄДР в електронному вигляді, відомості є підставою для взяття на облік платника податків.
Підтвердженням взяття на облік АО, АБ у контролюючих органах є витяг з ЄДР, що містить дати взяття на облік платника податків у органах фіскальної служби та органах пенсійного фонду.
Зняття з податкового обліку самозайнятих осіб. Підстави та порядок зняття з обліку само зайнятої особи. Зміна організаційно - правової форми адвокатської діяльності.
Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятих осіб є наявність хоча б однієї з підстав, визначених ст. 65 ПКУ для самозайнятої особи.
Згідно із п. 65.10 ст. 65 внесення до Державного реєстру запису про припинення, у тому числі, незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:
- визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності(з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду);
- смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи помер лою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану, інформацією ЄДР), а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується судовим рішенням;
- реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі (з дати реєстрації);
- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо) - з дати закінчення такого строку;
- заборони судом фізичній особі провадити незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;
- наявності обмежень права на провадження незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством - з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності - з дати такого анулювання чи скасування.
Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на зайняття такою діяльністю, та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- заяви за формою №8-ОПП;
- заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ (для зняття з обліку як платника єдиного внеску, подається у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення з копією розпорядчого документу);
- довідки за формою №34-ОПП (4-ОПП) та інших документів (витягів, свідоцтв та таке ін.), що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.
При цьому платник повинен надати до контролюючого органу за місцем реєстрації ліквідаційні звіти, провести звірку взаєморозрахунків з бюджетом, пройти процедуру податкової перевірки та після визначення його зобов’язань забезпечити остаточні розрахунки з бюджетом.
За результатами проведених заходів особа, що була адвокатом, отримує довідки за формою 12-ОПП про зняття з обліку та повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №10-ЄСВ.
Реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
У разі, коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Якщо адвокат зареєстрований як фізична особа - підприємець та має намір припинити діяльність як самозайнята особа (і як фізична особа - підприємець, і як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність), таке припинення проводиться у два етапи:
- здійснюється державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця відповідно до вимог Закону про держреєстрацію;
- здійснюється державна реєстрація припинення незалежної професійної діяльності чи зміни організаційної форми адвокатської діяльності.
Щодо зміни організаційно-правової форми діяльності адвоката, можливо зазначити наступне.
Згідно з Законом України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема, про:
- прізвище, ім’я та по батькові адвоката;
- номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
- найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;
- адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;
- інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (стаття 17 Закону).
Відповідно до пп. 2 п. 11.22 розд. XI Порядку №1588, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою №8-ОПП. У разі зміни організаційної форми адвокатської діяльності на момент подання заяви за формою №8-ОПП має бути здійснено державну реєстрацію адвокатського бюро(до заяви додано, наприклад, копію статуту бюро, адвокатського об’єднання, витяг з ЄДР).
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2464-VI, розділу V Порядку №1162, згідно з якими фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку, як платники єдиного внеску за заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою №8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:
- зміну організаційної форми адвокатської діяльності;
- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
По закінченню усіх дій з припинення діяльності, фізичній особі надаються довідки за формами №12-ОПП та №10-ЄСВ (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Відповідальність за порушення порядку взяття на облік
Неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень.
Неусунення таких порушень або ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень (ст. 117 ПКУ).
У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за порушення правил сплати податків та єдиного соціального внеску
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 ПКУ).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Щодо інформаційного обміну між органами фіскальної служби та радами адвокатів у регіонах
На теперішній час існує проблема із забезпеченням охоплення обліком адвокатів, які здійснюють свою діяльність індивідуально, оскільки Національна асоціація адвокатів України відмовляється надавати відомості з Єдиного реєстру адвокатів України в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року №1386 «Про затвердження Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів» (далі - Постанова) (лист Національної асоціації адвокатів України від 16.01.2017 №22/0/2-17, надісланий Кабінетом Міністрів України листом від 09.02.017 №33815/4/1-16 на адресу Мінфіну та ДФС).
При цьому підпунктом 3 пункту 6 Постанови визначено, що Рада адвокатів України подає ДФС та/або її територіальним органам інформацію про адвокатів, що включені до Єдиного реєстру адвокатів України, зокрема прізвище, ім'я та по батькові адвоката, номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України), найменування і місцезнаходження адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання, адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку, інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, інші відомості, передбачені законом.
Нинішні механізми доступу до оприлюднених відомостей із Єдиного реєстру адвокатів України, дають можливість отримати інформацію про конкретного адвоката. Відсутня можливість сформувати перелік адвокатів, стосовно яких в реєстрі відсутня/наявна інформація про зупинення або припинення адвокатської діяльності, які здійснюють свою діяльність в тій чи іншій, організаційній формі, які розпочали або припинили (зупинили) діяльність протягом певного періоду, або способи отримання повного реєстру чи формування переліків за іншими критеріями.
Оскільки до ДФС не надходить інформація про зупинення чи припинення діяльності адвокатом або зміну організаційної форми здійснення такої діяльності, це позначається на строках розгляду питання про зняття з обліку адвоката. З іншого боку, відсутність зазначеного інформаційного обміну не дає можливості забезпечити повноту охоплення обліком адвокатів, які здійснюють свою діяльність індивідуально, та створює умови для ухилення від постановки на облік в контролюючих органах, подання декларацій і звітів, сплати податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Такі випадки можливі і у разі коли адвокат після зняття його з обліку в контролюючих органах знову починає здійснювати свою діяльність індивідуально, але не подає заяви для взяття його на облік в органах ДФС.
Отже, забезпечення дотримання законодавства в частині надання до ДФС відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, визначених Постановою, є передумовою ведення належного обліку адвокатів, у тому числі зняття їх з обліку.
Враховуючи, що діючий порядок зняття з податкового обліку адвокатів не обмежує їх вільний вибір здійснення адвокатської діяльності та здійснення інших видів юридичної практики, внесення змін до Порядку №1588 є не доцільним.
Така позиція висловлена у листі Міністерства фінансів України від 18.04.2017.
Особливості оподаткування адвокатської діяльності у формі АБ, АО
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.3 ст.4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням (ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням (ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно ст.133.1 Податкового кодексу платниками податку – резидентами є:
– суб'єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті;
– управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд.
Крім того, згідно п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Суб'єктами господарювання відповідно до ст. 55 Господарського кодексу є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом (ст. 58 Господарського кодексу).
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом (ст. 81 Цивільного кодексу).
Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ст.83 Цивільного кодексу).
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (ст.83 Цивільного кодексу).
Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Отже, організаційно-правова форма адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання відтворюється у формі товариств, установ або інших формах, що не суперечать вимогам Цивільного кодексу.
Таким чином, система оподаткування адвокатської діяльності залежить від мети її створення, виду адвокатських послуг: з метою отримання прибутку або створена як неприбуткова установа у відповідності до вимог до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу.
Щодо оподаткування адвокатської діяльності у формі неприбуткової організації
Відповідно п.1 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура штати функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.
Статтями 42, 43 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно до ч.1 ст.43 Господарського кодексу підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Пунктом 1 ст.55 Господарського кодексу суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків); мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Обов’язковою умовою для неприбуткової організації є використання своїх доходів (прибутків), виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу).
Отже, адвокатське об'єднання, діяльність якого заснована зазвичай на платній основі (передбачає одержання гонорару), у якого дохід (прибуток) або його частина розподіляється серед засновників (учасників), членів такого об'єднання, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, не може набувати статусу неприбуткової організації.
Аналогічну думку щодо оподаткування діяльності адвокатських об’єднань викладено в листі ДФС України від 25.08.2016 №8984/Ф/99-99-15-02-02-15.
Проте, адвокатське об'єднання може скористатися правом на статус неприбутковості, якщо використання отриманих доходів (прибутків) таким об'єднанням здійснюється виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Слід наголосити, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Кодексу)
Таким чином, підставою для виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій є недотримання такою неприбутковою організацією вимог, визначених у п.133.4 ст.133 Кодексу.
Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій
Щодо порядку подання податкової звітності АО, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляємо.
Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу, після 01 липня 2017 року були виключені контролюючим органом з Реєстру.
Таким чином, такі організації з 01 липня 2017 року втрачають ознаку неприбутковості та стають платником податку на прибуток підприємств.
Отже, протягом 2017 року зазначені організації мають два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.
Згідно з п.п.133.4.7 п.133.4 ст.133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Кодексу.
Відповідно до п.137.5 ст.137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.
Таким чином, неприбуткові організації - юридичні особи, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу до 01 липня 2017 року, сплачують податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.
Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.46.2 ст.46 Кодексу викладений в редакції:
«Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною».
«Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність».
Тобто, організації, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру як такі, що не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п.133.4 ст.133 Кодексу подають:
- Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469);
- Податкову декларацію з податку на прибуток (далі - Декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467);
- фінансову звітність.
З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями - юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:
- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;
- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.
У разі подання організацією реєстраційної заяви за формою 1-РН та статутних документів, які відповідають положенням п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 та включення до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, контролюючий орган здійснює перевірку наданих документів і приймає рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру та зміну ознаки неприбутковості підприємству, установі, організації.
Порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями - юридичними особами, які включені у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу такий:
- за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;
за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.
Щодо оподаткування адвокатської діяльності у формі юридичної особи, метою якої є отримання прибутку.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 Податкового кодексу).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень, встановлюється річний податковий (звітний) період. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Також, річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені) (п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу, згідно якої неподання або несвоєчасне подання декларації тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Форма чинної податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467), який зареєстрований у Міністерстві юстиції 11.11.2015 за №1415/27860.
Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п.136.1 ст.136 Податкового кодексу).
Сплата податку на прибуток встановлена п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу, згідно якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування різниць для коригування фінансового результату.
Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичними особами встановлено 57.11 ст. 57 Податкового кодексу.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.
Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Електронні сервіси ДФС України
Сучасними та ефективними комунікаційними засобами інформування бізнесу, громадян та громадськості з усіх питань роботи органів ДФС є веб-портал ДФС України () та субсайти територіальних органів ДФС областей і, зокрема, субсайт «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».
Це офіційні джерела інформації у мережі Інтернет з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Інформація, розміщена на субсайті, оновлюється щоденно та є актуальною і важливою для платників податків. Зайти на наш субсайт ви можете в Інтернеті за посиланням .
Враховуючи те, що у сучасному Інтернет – просторі соціальні мережі нестримно набирають популярності, розширюється поле розміщення інформації фіскальними органами у таких мережах.
Так, на офіційній сторінці «ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням у соціальній мережі Facebook управлінням організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області оприлюднюються повідомлення та відеоматеріали стосовно роботи територіальних органів області та з питань оподаткування. Кожен з вас має можливість ознайомитись з цією інформацією та висловити свою думку щодо її вподобання. Звертаю увагу, що матеріали у Facebook оновлюються щоденно. Тому запрошуємо до плідної співпраці з нами.
Як зазначалося вище поряд з реформуванням податкової системи, здійснюється і реформування органів ДФС. Вимоги сьогодення до органів Державної фіскальної служби – це повне їх перетворення з контролюючого органу на сервісну службу та електронізація сервісів.
На теперішній час зростає популярність електронних сервісів серед платників. Адже вони допомагають платникам податків економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідувати органи ДФС.
Отже, розвиток електронних сервісів для платників податків – це шлях до електронної взаємодії їх з контролюючими органами.
Для якісного обслуговування платників податків та створення для них комфортних умов на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України розміщені та функціонують 14 електронних сервісів. Ними можна скористатись також і з головної сторінки нашого субсайту
Зупинюсь на декількох з них.
Один із самих популярних серед платників податків є сервіс «Електронний кабінет платника». За допомогою нього здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимі реального часу.
На сьогодні «Електронний кабінет платника» забезпечує широкий спектр послуг для суб’єктів господарювання усіх систем оподаткування стосовно подання звітності та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства, листування з контролюючими органами.
Не менш популярний і електронній сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, так називаємий «ЗІР».
За його допомогою платник податку має можливість отримати відповіді на актуальні питання у сфері оподаткування, митної справи, єдиного внеску. При цьому використовується розділ «Запитання – відповіді з Бази знань». У зазначеному розділі реалізована можливість самостійного пошуку за ключовим словом кожним користувачем відповіді на запитання, яке його цікавить.
Інформація розподілена за податками, а також іншими напрямами, наприклад, «Облік платників податків»; «Оскарження рішень контролюючих органів», «Погашення податкового боргу платників податків», «Права та обов’язки платників податків», «Перевірки», «Відповідальність», «Загальні питання».
Якщо цікавить, наприклад, інформація щодо адвокатів, то після вводу відповідного ключового слова для пошуку, вибору необхідного напряму або усього масиву наявної у базі інформації та натисканні клавіши «Знайти» на екрані відображаються існуючі матеріали, тобто питання та відповіді на них.
За допомогою цього сервісу з використанням інших його розділів також можна ознайомитись, зокрема, з останніми змінами у законодавстві, з нормативними та інформаційними документами, податковим календарем на поточний місяць; отримати інформацію про ставки податків і зборів.
Інформація на цьому сервісі оновлюється щоденно.
Ресурсом можна скористатися у будь-який зручний час через офіційний веб-портал ДФС України та наш субсайт.
Про порядок отримання безкоштовних послуг електронного цифрового підпису, які надають пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, можна дізнатись за допомогою електронного сервісу «Акредитований центр сертифікації ключів». Електронні цифрові підписи потрібні платнику податків для електронної взаємодії з контролюючими органами, зокрема, для звітування в електронному вигляді.
Крім того, широкий спектр електронних сервісів надається через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності». За її допомогою платники можуть отримати в електронному вигляді інформацію по 14 запитах.
Так, наприклад, одним з таких електронних сервісів ДФС України є інформування в електронному вигляді громадян, які звернулись за призначенням житлових субсидій, про їх доходи.
Крім того, платникам податку на додану вартість на теперішній час пропонується 14 електронних сервісів ДФС України, які надають можливість отримати їм необхідну та актуальну інформацію із системи електронного адміністрування ПДВ. Наприклад, «Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних», «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних».
Поряд із зазначеними електронними сервісами ДФС запроваджено також електронна послуга щодо укладання договорів «Про визнання електронних документів» з територіальними органами ДФС в електронній формі.
Такий Договір надає право платникам подавати звітність в електронному вигляді.
Звертаю вашу увагу, що ДФС значно спрощено процес укладання Договорів. Платником укладається тільки один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку. Він надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому він перебуває на обліку. Отже, тепер Договір з органом ДФС за неосновним місцем обліку не укладається.
Інформацію щодо електронних сервісів, які надаються органами ДФС, можна отримати на головній сторінці офіційного порталу ДФС України у підрозділі «Електронні сервіси» розділу «Діяльність».
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено семінар для адвокатів регіону
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області за ініціативи Голови адвокатського об’єднання Віталія Погосяна відбувся семінар на тему: «Оподаткування адвокатської діяльності. Актуальні питання». Семінар проведено за участі керівництва та провідних фахівців Головного управління фіскальної служби області.
Виконуюча обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна відкрила семінар та радо привітала учасників заходу.
Певну зацікавленість адвокати проявили до виступу в.о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС Владислава Воінова. За його словами, незважаючи на прибуток у конкретному місяці, адвокат, як самозайнята особа, повинен щомісяця нараховувати єдиний соціальний внесок з розрахунку мінімальної заробітної плати.
«Хочу звернути увагу, що проектом Закону України про Державний бюджет на 2018 рік передбачається збільшення мінімальної заробітної плати до 3 тисяч 723 гривень. Тож, відповідно зросте і сума щомісячного страхового платежу», – відмітив Владислав Воінов.
Начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС Олена Ярова повідомила, що у Дніпропетровській області зареєстровано 1 тисяча 37 адвокатів. Адвокати можуть займатися адвокатською діяльністю, як незалежні адвокати, у складі адвокатського бюро чи об’єднання. Тож, до кожної категорії передбачається певний порядок адміністрування, який слід знати та своєчасно виконувати.
Віталій Мироненко, заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС відмітив, що адвокатські об’єднання – юридичні особи і оподаткування таких об’єднань нічим не відрізняється від оподаткування юридичних осіб. «Основний принцип оподаткування – рівність всіх суб’єктів підприємництва», – підкреслив він.
Про особливості роботи фіскальної служби з платниками розповіла начальник управління організації роботи ГУ ДФС Манушак Осипова.
«Сучасними та ефективними комунікаційними засобами інформування бізнесу, громадян та громадськості з усіх питань роботи органів ДФС є веб-портал ДФС України () та субсайти територіальних органів ДФС областей і, зокрема, субсайт «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» (). Це офіційні джерела інформації у мережі Інтернет з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Інформація, розміщена на субсайті, оновлюється щоденно та є актуальною і важливою для платників податків. Ми завжди відкриті до діалогу та до плідної співпраці з вами», – підсумувала Манушак Осипова. Також зосереджено увагу на найбільш популярних серед платників податків електронних сервісах ДФС України. Керівники підрозділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповіли на численні питання адвокатської спільноти та провели індивідуальні консультації.
Коли є обов’язковою реєстрація постійного представництва нерезидента платником ПДВ?
Згідно із п.п.2 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ. Підпунктом «г» п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що особою для цілей розділу V ПКУ є, зокрема, постійне представництво (нерезидента). Відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. Статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи. Слід зазначити, що будь-яких виключень та/або особливостей щодо реєстрації представництва як платника ПДВ чинним законодавством не передбачено. Відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ). Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 (підпункти «а» та «б» п.185.1 ст.185 ПКУ). Згідно із розділом V та розділом XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Отже, постійне представництво нерезидента підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такому представництву протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. гривень (без урахування ПДВ).
До уваги платників! Залишилось менше двох місяців, щоб отримати податкову знижку за 2016 рік!
Чечелівська ДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Зокрема, відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо. Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року. Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.
Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковую ставкою НБУ
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у листі від 31.10.2017 №29463/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» повідомила наступне.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно із підпунктами 252.11 – 252.15 ст.252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.252.16 ст.252 Кодексу).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У ІІІ кварталі 2017 року діяла одна облікова ставка – 12,5 відс., затверджена рішеннями Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 25.05.2017 №318-рш, від 06.07.2017 №418-рш, від 03.08.2017 №493-рш та від 14.09.2017 №593-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки НБУ для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 12,5 відс. – 92 дня (01.072017 – 30.09.2017).
Отже, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2017 року відповідає 12,5 відсоткам.
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2017 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 37,5 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки НБУ.
Підходи щодо класифікації товару «двосторонні балки (бруси)»
У зв’язку з виникненням складного питання класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару «двосторонні балки (бруси)», який можливо класифікувати у наступних товарних позиціях 4403 або 4407 УКТ ЗЕД, Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) направлено запит до Всесвітньої митної організації (далі – ВМО) щодо надання роз’яснень з питання класифікації товару відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, яка є міжнародною основою УКТ ЗЕД. Відповідь від ВМО до ДФС надійшла листом №17NL0250-JN від 20.09.2017 з викладеними підходами класифікації товару «двосторонні балки (бруси)». Роз’яснення з даного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
«Єдине вікно подання електронної звітності»: внесено зміни!
Чечелівська ДПІ доводить до відома платників, що на офіційному веб-порталі ДФС України оприлюднено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.25.24.0 (станом на 30.10.2017).
Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.08.2016 по 30.10.2017 включно (містить доповнення. починаючи з версії 1.25.0.0).
При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.25.24.0) (станом на 30.10.2017)
Нові версії документів: згідно із Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» проведено зміну версії для створення комфортних умов для платників податків:
- F/J 1301903 – Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ;
- F/J 1401903 – Витяг в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ;
◄згідно із наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №651 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного страхування»:
- J/F 1303801 – Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (форма №1-ЗРС);
- J/F 1403801 – Довідка з реєстру страхувальників (форма №1-ДРС);
- J1438101 – Витяг з реєстру страхувальників (щодо юридичної особи або відокремленого підрозділу) (форма №1-ВРС);
- F1438201 – Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) (форма №2-ВРС);
- F1438301 – Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування) (форма №3-ВРС).
Електронні документи розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
