19.10.2017 Чечелівська ДПІ

2017-10-06 13:44 734 Подобається

Угоди про розподіл продукції: які документи необхідно надати для взяття на облік

Чечелівська ДПІ звертає увагу на те, що відповідно до п.4.5 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами (далі – Порядок) для взяття на облік (реєстрації) інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції як платника податків інвестор (оператор) зобов’язаний протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди або після набрання нею чинності подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) такі документи:

◄заяву за формою № 1-ОПП;

◄ копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

◄ копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.

Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою, то податкові номери інвесторам за такою угодою надаються контролюючими органами за основним місцем обліку інвесторів на підставі отриманого від оператора рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Інвестору (оператору) після взяття на облік угоди про розподіл продукції контролюючим органом видається (надсилається) Свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків за формою №4-УРП (додаток 3 до Порядку) (п.3.10 розд. III Порядку).

«Пульс» – на захисті інтересів платників

Сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.

Ознака доходу відображається у податковому розрахунку ф. 1ДФ сума поворотної фінансової допомоги, яка надається фізичній особі-підприємцю

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно з п.п.165.1.31 п.165.1 ст.165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

Тобто, сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання на адресу фізичної особи – підприємця або фізичної особи, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 103.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до держбюджету у сумі майже 1,9 млрд. грн.

«Це є найкращим результатом діяльності митниці у 2017 році. Вересневі надходження на 51,4%, або на 641,9 млн. грн. більше, ніж у дев’ятому місяці 2016 року та на 10,5%, або на 179,7 млн. грн. більше, ніж у серпні 2017 року», - повідомив в. о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сергій Сличко.

Доведений індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету на вересень 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС виконала на 102,1%. Перевиконання становить 39,6 млн. грн., що дозволить залучити на ремонт доріг 19,8 млн. грн.

У вересні поточного року середньоденні надходження митних платежів до Державного бюджету становлять 90,1 млн. грн., що на 58,6%, або на 33,3 млн. грн. перевищує середньоденні показники вересня 2016 року.

«Призначення платежу»

Для того, щоб суми нарахованих та сплачених платниками податків, зборів, інших платежів до бюджетів та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) відображалися саме по конкретному платнику, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі – Порядок №666). Порядком №666 надано рекомендації як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

◄поле № 1:

друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

◄поле № 2:

друкується розділовий знак «;»;

друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

◄поле № 3:

друкується розділовий знак «;»;

друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

◄поле № 4:

друкується розділовий знак «;»;

друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту по ЄCВ

Відповідно до п.7 частини одинадцятої ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, органом Державної фіскальної служби здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.

Згідно з частиною першою ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Строки сплати податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 ПКУ).

Податок на додану вартість при отриманні гарантійних внесків, які згідно з умовами договору в оплату за послуги повертаються отримувачу таких послуг

Відповідно до підпунктів «а» і «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору в оплату за товари/послуги не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то ця сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг. Податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Платники податків сплатили до місцевих бюджетів 133,7 млрд. гривень

Протягом січня-вересня поточного року платниками податків спрямовано до місцевих бюджетів 133,7 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 28,1%, або на 29,3 млрд. грн.

За 9 місяців 2017 року до зведеного бюджету перераховано майже 132 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб (у т. ч. до місцевих бюджетів надійшло 78,3 млрд. грн.). Це на 33,5 млрд. грн. або 34% більше, ніж за відповідний період 2016 року. Лише у вересні було сплачено 15,8 млрд. грн. ПДФО. Приріст до минулого року склав майже 4 млрд. грн.

Зокрема, у вересні місцеві бюджети отримали на 20,2% коштів більше, ніж у вересні минулого року. Так, за перший місяць осені 2017 року до місцевих бюджетів було спрямовано 13,7 млрд. грн., тоді як за відповідний період 2016 року ця сума складала 11,4 млрд. гривень.

Відбувся черговий семінар для посадових осіб органів ДФС з питань захисту персональних даних

У рамках реалізації спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи «Посилення імплементації європейських стандартів прав людини в Україні» в Одесі відбувся семінар-тренінг для посадових осіб органів ДФС з питань обробки та захисту персональних даних.

У навчанні, яке проводили провідні фахівці Управління з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, взяли участь 22 представники ДФС та її територіальних органів.

Під час заходу роз’яснювалися ключові положення законодавства про захист персональних даних, обговорювалася робота ДФС щодо приведення внутрішніх процедур обробки персональних даних у відповідність до вимог зазначеного законодавства. Крім того, розглядалися актуальні проблеми обробки та захисту персональних даних в органах ДФС.

Це вже другий навчальний захід для посадових осіб органів ДФС з питань захисту персональних даних, який проведено у співпраці з міжнародними організаціями під егідою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Так, 19 - 21 липня 2017 року відбувся навчальний курс з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у межах проекту «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя».

Наталія Рубан: По всіх завершених документальних перевірках АЗС встановлені порушення

Згідно з інформаційними базами ДФС в Україні 1,4 тис. суб’єктів господарювання здійснюють продаж паливно-мастильних матеріалів через 7,3 тис. АЗС та повинні сплачувати акцизний податок з роздрібного продажу. Про це повідомила директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.

За її словами, у 2017 році завершено 23 документальні перевірки зазначених суб’єктів господарювання, у всіх випадках встановлено порушення.

Донараховані суми податків та штрафних (фінансових) санкцій складають близько 11 млн. грн., у тому числі 2 млн. грн. акцизного податку.

«Основне порушення, встановлене під час проведення перевірок, – неправомірне відображення в декларації з акцизного податку реалізації через АЗС підакцизних товарів (паливно-мастильних матеріалів), як продажу для комерційного використання», - зазначила Наталія Рубан.

Крім того, у 2017 році проведено 513 фактичних перевірок, за результатами яких застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 8,6 млн. гривень.

Проведеними фактичними перевірками встановлено:

- неоприбуткування отриманих готівкових коштів в половинні проведених перевірок;

- продаж товарів, не облікованих у встановленому чинним законодавством порядку – у кожній четвертій перевірці;

- невідповідність суми коштів, зазначених у денному звіті, на місці проведення розрахунків, незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) тощо – у кожній третій перевірці.

Протягом 9 місяців ДФС забезпечено майже 223,6 млрд. грн. митних платежів Протягом січня-вересня поточного року до державного бюджету ДФС перераховано майже 223,6 млрд. грн. митних платежів, що на 10,8% перевищує індикативні показники, доведені Міністерством фінансів України. До бюджету додатково надійшло майже 22 млрд. гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 34%, або майже на 56,7 млрд. гривень.

Зокрема, у вересні 2017 року до державного бюджету перераховано 27,3 млрд. грн., що на 455 млн. грн. перевищує заплановані показники та на 5,9 млрд. грн. показники відповідного періоду минулого року.

У вересні цього року середньоденні надходження склали 1,3 млрд. грн., що на 33,6%, або на 326 млн. грн.. перевищує середньоденні надходження відповідного періоду минулого року.

У цьому році 10% від перевиконання загального збору митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати працівників. Протягом січня-серпня 2017 року ця сума складає 2,1 млрд. грн. у тому числі: січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень – 178,6 млн. грн., серпень – 28,2 млн. грн., вересень – 36,5 млн. грн.

256 офіційно непрацевлаштованих осіб обслуговували російські банки та страхові компанії в кол-центрах Миколаєва

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Миколаївській області спільно із працівниками СБУ під процесуальним керівництвом прокуратури викрили два кол-центри, що обслуговували російські банки та страхові компанії, та використовували працю офіційно непрацевлаштованих осіб.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.212-1 КК України встановлено, що у 2 миколаївських кол-центрах, які виконували замовлення страхових компаній та банків Російської Федерації, неофіційно працює група осіб, використання праці яких призвело до ухилення вказаними підприємствами від сплати більше 3 млн. грн. ЄСВ.

За результатами 3 обшуків, проведених в офісних приміщеннях підприємств-фігурантів, на робочих місцях виявлено 256 осіб, які офіційно не працевлаштовані в передбаченому законом порядку та документацію, яка підтверджує вказаний факт.

Трудові книжки, особові справи та копії паспортів працівників, акти приймання – передачі виконаних робіт, договори та додаткові угоди цивільного характеру, первинну документацію, печатки, чорнові записи, паперові та цифрові носії інформації,збірники тарифів банків та страхових компаній Російської Федерації, та 18,4 тис. грн. готівки та документи бухгалтерського та податкового обліку за 2015 – 2017 роки вилучено. Вказаних працівників допитано щодо офіційного працевлаштування.

Наразі вирішується питання щодо накладення арешту на вилучену документацію, носії інформації та грошові кошти.

Тривають слідчі дії.

За результатами самостійного коригування податкових зобов’язань з метою ТЦО за 2016 рік платники скоротили збитки на понад 1,1 млрд. грн.

Платниками податків в цілому по Україні за 2016 рік самостійно задекларовано та збільшено фінансовий результат шляхом коригування податкових зобов’язань з метою трансфертного ціноутворення на загальну суму 2,6 млрд. грн. Це в 1,5 раза, або на 0,8 млрд. грн. більше, ніж за 2015 рік.

Завдяки цьому окремими суб’єктами господарювання за 2016 рік скорочені збитки на загальну суму понад 1,1 млрд. грн. Водночас є платники, які донарахували податок на прибуток на загальну суму майже 0,3 млрд. гривень.

У пункті пропуску «Бориспіль» митниками попереджено незаконне ввезення 67 кг тютюну для кальянів

Чергову спробу незаконного переміщення тютюну для кальянів через митний кордон України зафіксували працівники Київської митниці ДФС. 134 пачки тютюну для кальяну по 500 г у кожній пачці (загальна вага – 67 кг) намагався незаконно ввезти українець, який прилетів з Туреччини.

Для проходження митного контролю він обрав спрощену систему «зелений коридор». Цим наш співвітчизник автоматично засвідчив, що не має предметів, обов’язкових до декларування або обмежених для переміщення через митний кордон України.

Громадянин та його багаж через аеропорт «Бориспіль» прямував трансфером до Харкова. Згідно з правилами, пасажири даної категорії, які у пункті відправлення зареєстрували багаж до кінцевого пункту призначення та прямують трансфером через аеропорт «Бориспіль», проходять необхідні формальності, передбачені при перетині державного та митного кордону (паспортний контроль, митний контроль та митне оформлення).

Зокрема, багаж пасажирів даної категорії набуває статусу внутрішнього після завершення митного контролю та доставки багажу цієї категорії до зони комплектування багажу відповідного внутрішнього рейсу.

Три дорожні валізи з тютюном для кальянів торгової марки «Serbetli» було виявлено у багажному відділенні із застосуванням технічних засобів.

На момент проходження митного контролю митну декларацію громадянин не оформлював та не подавав, з приводу декларування переміщуваних ним товарів до інспекторів митниці не звертався.

Товари, ввезення яких здійснив громадянин, належать до категорії, на яку встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України відповідно до ст.ст. 376, 378 Митного кодексу України.

Весь товар вилучено за протоколом до винесення судом рішення у справі.

Усього з початку 2017 року це вже 10-й протокол про порушення митних правил, складений працівниками Київської митниці ДФС, де предметом порушення став тютюн для кальянів, загальною вагою 466 кгі вартістю приблизно 250 тисяч гривень.

Довідково: згідно з ч.2 ст. 376 Митного кодексу України, громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.

Харківські митники виявили спеції з канабісом

Напередодні харківські митники в пункті пропуску «Гоптівка» виявили 23 грами канабісу.

Громадянин України виїжджав до Росії в якості пасажира автобусу та під час усного декларування заявив про відсутність товарів та предметів, які заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України. При цьому службовий собака митників Любомир неодноразово спрацьовував на особисті речі чоловіка.

У ході проведення подальшого огляду громадянин зізнався, що під поясом він приховав від митного контролю «коноплю» та дістав з поясу пакунок з канабісом, в який були домішані спеції для приховування запаху.

Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

ДФС: До місцевих бюджетів цього року надійшло 335 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

У 2017 році (станом на 01.10.2017) фізичним особам-платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДФС сформовано понад 900 тисяч податкових повідомлень-рішень. Від сплати за ними до місцевих бюджетів вже надійшло близько 335 млн. грн., що у 2,1 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (157 млн. грн.). Про це повідомив Директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб Павло Дроняк.

За його словами, збільшення надходжень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відбулось, зокрема, внаслідок зростання розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Також збільшенню надходжень сприяло розширення переліку даних, необхідних для розрахунку податку, що надаються до ДФС органами державної реєстрації прав на нерухоме майно (з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та платниками податків (на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності).

«Також у поточному році спостерігається позитивна динаміка сплати визначених сум податку, що свідчить про високий рівень платіжної дисципліни власників нерухомого майна – фізичних осіб», - наголосив Павло Дроняк.

Він зазначив, що найбільші надходження у поточному році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в Одеській, Харківській, Львівській, Київській, м. Києві та Дніпропетровській областях.

Протягом 9 місяців ДФС забезпечено майже 223,6 млрд. грн. митних платежів

Протягом січня-вересня поточного року до державного бюджету ДФС перераховано майже 223,6 млрд. грн. митних платежів, що на 10,8% перевищує індикативні показники, доведені Міністерством фінансів України. До бюджету додатково надійшло майже 22 млрд. гривень.

ЗІР – загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Державної фіскальної служби України

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - ЗІР) – це веб-ресурс Інформаційно – довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – ІДД ДФС), який створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.

Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.

У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи»та «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення» інформація систематизована по тематиках:

- оподаткування;

- державна митна справа;

- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- електронний цифровий підпис.

У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.

Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та електронного цифрового підпису, інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.

Розділ «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення» має безпосередній перехід до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій ДФС та наповнюється витягами з відповідей, підготовлених Інформаційно-довідковим департаментом ДФС (далі - ІДД ДФС) на типові письмові зверення суб’єктів господарювання та громадян.

До уваги суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та подорожуючих громадян розділ «Інформація з питань митної справи» містить інформаційні матеріали з питань митної справи (в тому числі актуальні запитання щодо митного контролю і оформлення товарів громадян, які переміщуються через митний кордон України, це матеріали щодо заповнення граф митної декларації, довідкові таблиці стосовно завершення митних режимів та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму,тощо) та спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямком «Митна справа».

Розділ «Актуальні запитання» надає можливість користувачам ресурсу переглядати 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день та відповіді на них.

Розділ «Останні зміни в законодавстві» повідомляє користувачів про зміни в законодавстві з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.

Розділ «Необхідно знати» містить найактуальнішу інформацію, яку важливо знати платникам податків. Крім того, для своєчасного подання звітності до органів ДФС та сплати податків і зборів щомісяця оновлюється Податковий календар.

Розділ «Ставки податків та зборів» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та довідковою інформацією щодо розмірів податкової соціальної пільги, прожиткового мінімуму тощо.

Розділ «Контакт-центр ДФС» містить інформацію щодо отримання суб’єктами господарювання та громадянами інформаційних послуг.

Розділ «Сервіс «Пульс»» містить інформацію для суб’єктів господарювання та громадян щодо порядку роботи сервісу «Пульс» та пам’ятку користувача.

Розділ «Інтерактивна мапа» створено для більш зручної орієнтації та можливості детального ознайомлення користувачів ресурсу з інформацією за напрямками «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО» (податок на доходи фізичних осіб).

Розділ «Електронний цифровий підпис» надає можливість користувачам ресурсу ознайомитись із 5 найактуальнішими запитаннями щодо отримання послуг електронного цифрового підпису в Акредитованому центрі сертифікації ключів ІДД ДФС (далі - АЦСК ІДД ДФС), з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідями на них. Крім того, розділ містить безпосереднє посилання на офіційний сайт АЦСК ІДД ДФС, що надає можливість більш детально ознайомитись з порядком отримання послуг електронного цифрового підпису, переліком документів для отримання таких послуг, завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення, ознайомитись з інформацію про місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС тощо.

Нагадуємо, що функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.

ІДД ДФС продовжує роботу щодо розширення можливостей та підтримки ресурсу в актуальному стані. Для надання пропозицій та зауважень з питань технічної роботи ресурсу пропонується використати «Форму зворотного зв’язку».

Як подати звіт про контрольовані операції за 2016 рік

Чечелівська ДПІ повідомляє, що згідно з пп. 39.2.1.7 Податкового кодексу України (далі ПКУ) контрольованими операціями (далі — КО) визнаються господарські операції, що одночасно відповідають умовам, передбаченим пп. 39.2.1.1 — 39.2.1.3, 39.2.1.5 ПКУ:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.4.2 ПКУ встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали КО, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції (далі — Звіт) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Таким чином, звіт про КО за 2016 р. має подаватись до 01.10.2017 р., але інформація щодо КО, здійснених платником у 2016 р., зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 р. під час здійснення господарських операцій. Тобто для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми пп. 39.2.1 Податкового кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 р.).

Звіт подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 468. Водночас звіти за 2016 р., подані платниками до набрання чинності цим наказом, також вважаються дійсними.

Коли останній день подання звіту про контрольовані операції?

Платники податків, які у 2016 р. здійснювали контрольовані операції (далі — КО), зобов'язані подавати звіт про КО до контролюючого органу до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Закону «Про електронний документообіг та електронний цифровий підпис» (пп. 39.4.2 ПКУ).

Форму звіту про КО та порядок його складання затверджено наказом № 8 від 18.01.2016 р.

Відповідно до п. 3 зазначеного порядку у разі якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, враховуючи те, що у 2017 р. 30 вересня припадає на вихідний день (суботу), то останнім днем подання звіту по КО за 2016 р. є 02 жовтня 2017 р.

Нагадуємо, що наказ Мінфіну від 28.04.2017 р. № 468, яким внесено зміни до форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції, набрав чинності 16 червня 2017 року.

ДФС: За 9 місяців до зведеного бюджету забезпечено 605,8 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-вересня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 605,8 млрд. грн., що на 135,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше відповідного періоду минулого року. До державного бюджету забезпечено 472,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 133,7 млрд. гривень.

Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-вересні2017 року склали 693,3 млрд. грн. (+159,4 млрд. грн., або +29,8 відс. до січня-вересня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету –559,7 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-вересні 2017 року склали 461,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 103,7 відс., додатково забезпечено 16,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 112,4 відс. (+19,6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 102,7 відс. (+1,4 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 111,1 відс. (+4,8 млрд. грн.), ввізного мита – 101,7 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 111,4 відс. (+0,8 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-вересні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 37,8 відс. (+48,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,5 відс. (+11,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 33,5 відс. (+12,1 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 17,5 відс. (+7,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 17,2 відс. (+6,8 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 37,9 відс. (+9,9 млрд. грн.), ввізного мита – на 10,9 відс. (+1,6 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 0,5 відс. (+0,04 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 87,6 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 129,2 млрд. грн., що на 34,7 млрд. грн. більше січня-вересня 2016 року.

З 1 квітня заборгованість минулих періодів з відшкодування ПДВ скорочено на 94%

Протягом січня-вересня 2017 року платникам відшкодовано 87,6 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 88,9 млрд. грн. (Протягом січня-вересня 2016 року платникам відшкодовано 63,7 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 65,3 млрд. грн.). Це на 37,5%, або на 23,9 млрд. грн., перевищує відповідний показник минулого року.

Протягом вересня 2017 року платникам відшкодовано 9,7 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 10,5 млрд. грн. Майже 95% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування майже 69% повернуто платникам протягом квітня-вересня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 60,7 млрд. грн. відшкодовано 60,3 млрд. грн. ПДВ.

З початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 94% або на 14,37 млрд. грн. Якщо на початок квітня – на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то на 1 жовтня цей показник вже склав 0,93 млрд. грн.

Працівники Львівської митниці ДФС запобігли контрабанді понад 1000 шт. таблеток наркотичної дії

У пункт пропуску «Шегині – Медика» (Львівська обл.) під час здійснення митного контролю легкового транспортного засобу в напрямку «виїзд з України», працівники управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС за допомогою службової собаки, виявили поліетиленовий пакет, який належав громадянину України. В середині цього пакету знаходились понад 1000 таблеток, які можуть містити речовини психотропної дії.

За цим фактом працівники Львівської митниці ДФС скерували до правоохоронних органів повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого статтею 201 Кримінального кодексу України.

Платники податків запитували про актуальне для юридичних осіб у 2017 році

Пропонуємо їх до вашої уваги.

Доброго дня, Віталію Миколайовичу! Роз’ясніть, будь ласка, що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Пояснення слід подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування (далі – Повідомлення).

Повідомлення необхідно подавати по кожній податковій накладній/розрахунку коригування окремо, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, та до такого Повідомлення слід додати копії документів у вигляді окремих додатків у форматі PDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 МБ).

Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від ДФС України.

Як свідчить практика, 2 Мб достатньо для одного вкладеного документа.

Доброго дня! Скажіть, будь ласка, який порядок повернення статусу неприбутковості для організації, що втратила цей статус?

Дякую за питання. Організація, яка втратила статус неприбутковості і стала платником податку на прибуток, може подати реєстраційну заяву за формою 1-РН про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій після закінчення звітного календарного року, в якому її було виключено (з початку наступного календарного року).

Згідно з п. 8 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, рішення про включення до Реєстру приймається контролюючим органом за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання, за умови, що організація відповідає вимогам, встановленим пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Яка процедура подання скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Скарги подаються платником податку на додану вартість до Державної фіскальної служби України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України.

В нашого підприємства дохід за 2016 рік склав 19,4 млн. грн. Чи повинно наше підприємство подавати фінансову звітність в податкову службу щокварталу?

Платник податку на прибуток повинен подавати разом з податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність. Фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (п.46.2 ст. 46 Податкового кодексу України). Для підприємств, в яких дохід за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень, встановлений річний податковий період, відповідно і фінансова звітність подається раз в рік одночасно з декларацією не пізніше 60 календарних днів по закінченні року.

Скажіть, будь ласка, яка процедура розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Процедуру розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби (далі – ДФС), яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України, а саме – протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України.

Наше підприємство подає декларацію з податку на прибуток і сплачує податок на прибуток раз в рік, а частину чистого прибутку сплачує щокварталу. Чи повинно наше підприємство при сплаті частини чистого прибутку сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток щоквартально?

Авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів та прирівняних до них платежів. Оскільки частина чистого прибутку сплачується щоквартально, то і авансовий внесок при сплаті частини чистого прибутку сплачується щоквартально.

Коли реєструється податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі подання платником податку скарги на рішення про відмову у її/його реєстрації?

Відповідно до п.п. 201.16.4 п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України.

Наше підприємство у 2016 році здійснило експортну операцію з фірмою з Німеччини на суму 8 млн. грн., дохід нашого підприємства за 2016 рік перевищує 50 млн. грн. Чи повинно наше підприємство подати звіт про контрольовані операції за 2016 рік?

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

- господарські операції, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами;

- господарські операції з продажу товарів здійснюються через комісіонерів – нерезидентів;

- господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, що включена до переліку держав, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977 (далі – Розпорядження № 977).

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень.

Німеччина не включена до переліку держав, затвердженого розпорядженням № 977. Тому якщо нерезидент, з яким здійснено експортну операцію не є пов’язаною особою і якщо продаж товарів здійснено не через комісіонерів – нерезидентів, то звіт про контрольовані операції за 2016 рік подавати не потрібно.

Доброго дня! Прошу відповісти, з 01.07.2017 року нашу установу виключили з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Яку нам подавати звітність?

Порядок звітування неприбутковими організаціями - юридичними особами, яких з 01.07.2017 року виключено з Реєстру, буде такий:

- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто граничним строком подання буде 01 березня 2018 року;

- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто граничним строком подання буде 01 березня 2018 року.

Надаємо відповідь на запит податкової через «Електронний кабінет платника»

Контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного соціального внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Щодо права платника податків на запит контролюючого органу в електронному вигляді подавати інформацію, надавати відповідь та скановані копії документів, то слід зазначити, що суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання норм Податкового кодексу України, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених Податковим кодексом України, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.

За допомогою розділу «Листування з ДФС», який розміщено в приватній частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» платники мають змогу відправляти електронного листа у форматі pdf до органу ДФС.

Поворотна допомога, отримана платником єдиного податку

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ (п.п.2 п.292.1 ст.292 ПКУ).

До складу доходу платників єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п.3 п.292.11 ст.292 ПКУ).

Отже, платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Платники єдиного податку-юридичні особи за три квартали 2017 року звітують за новою формою Податкової декларації платника єдиного податку

Платники єдиного податку-юридичні особи за три квартали 2017 року повинні звітувати за новою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 19 червня 2015 року № 578 (в редакції наказу Мінфіну від 17 березня 2017 року № 369). Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нові форми декларацій також слід використовувати з 01.10.2017 р.

Наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 369), який вніс зміни до форми Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), набув чинності 05.05.2017 року.

З огляду на зазначене нова форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) (в редакції Наказу № 369) буде використовуватись юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за три квартали 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди починаючи з 01.10.2017.

Крім цього, слід зазначити, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку I та II груп є календарний рік, тому нові форми декларацій будуть використовуватись платниками I та II груп – для складання звітності за 2017 рік – починаючи з 01.01.2018 р.

Фізичні особи – підприємці при видачі готівки працівнику на відрядження або під звіт оформляють первинні документи

Відповідно до п. 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненнями (далі – Положення), видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Водночас, п. 4.2 глави 4 Положення передбачено, що підприємці касової книги не ведуть.

Статтею 51 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Пунктом 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Однак чинним законодавством чітко не визначено форми документів, які повинні складати фізичні особи – підприємці при видачі коштів на відрядження або під звіт.

Враховуючи викладене вище, фізичним особам – підприємцям при здійсненні видачі готівки на відрядження або під звіт рекомендовано оформляти первинні документи, дотримуючись вимог частини другої ст. 9 Закону № 996.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.14).

Домашні тварини, що ввозяться чи вивозяться громадянами за межі України, підлягають письмовому декларуванню і контролю

Згідно із статтею 375 Митного кодексу України домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.

Письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431.

Крім того відповідно до Переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року № 1031 зі змінами, живі тварини підлягають ветеринарно-санітарному контролю.

Вимоги до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що переміщуються через державний кордон України, визначені Законом України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» зі змінами (далі – Закон 2498). Згідно із ч. 1 ст. 85 Закону 2498 вантажі з товарами, що ввозяться на територію України, зокрема, повинні:

супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами;

у разі ввезення на територію України живих тварин – походити з країн або зон, які є вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин), – із зон з низьким рівнем присутності хвороби, що підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту.

Вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом встановлені Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402.

Порядок декларування товарів, що вивозяться з України залежить, зокрема, від вартості цих товарів.

Живі тварини, що вивозяться за межі митної території України, підлягають ветеринарно-санітарному контролю, який здійснюється посадовою особою контролюючого органу в зонах митного контролю на митній території України (крім пунктів пропуску через митний кордон України).

Особливості тимчасового вивезення громадянами товарів за межі митної території України визначені п. 3 частини четвертої ст. 371 та ст. 372 Митного кодексу України.

При цьому при здійсненні пропуску через митний кордон України товарів у порядку, передбаченому для громадян, письмовим зобов’язанням про зворотне ввезення товарів необхідно вважати відповідний запис, вчинений громадянином у митній декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, у якій цим громадянином задекларовані товари, що переміщуються через митний кордон України з метою тимчасового вивезення, і завірена копія якої залишається в справах митниці ДФС.

ДФС в області: обсяги та умови ввозу і вивозу громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається Митним кодексом України.

Відповідно до статті 376 МКУ:

1. Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.

2. Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої

та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування

у таких кількостях із розрахунку на одну особу:

1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;

2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються статтею 371 МКУ.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку.

Товари, вартістю до 10000 євро, не підлягають письмовому декларуванню та сплаті митних платежів при їх вивезенні за межі України

Відповідно до статті 371 Митного кодексу України товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, крім тих на які встановлюється вивізне мито, не підлягають письмовому декларуванню та сплаті митних платежів при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.

Водночас, товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент

10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.

Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині четвертій цієї статті), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України (частина третя ст. 371 МКУ).

Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, за умови, що ці товари:

1) вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;

2) входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;

3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення;

4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про

їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;

5) були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами (частина четверта ст. 371 МКУ).

Товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна фактурна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами в Україну, та товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, що підтверджується відповідними документами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, зі сплатою у випадках, встановлених законами України, вивізного мита, та поданням документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, які при переміщенні (пересиланні) громадянами таких товарів через митний кордон України видаються відповідними державними органами

(частина п’ята ст. 371 МКУ).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно зі статтею 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

На Вінниччині у ТОП штрафів за митні правопорушення - приховування товарів від митного контролю

За 9 місяців 2017 року Вінницькою митницею ДФС було складено 664 протоколи про порушення митних правил. Вартість предметів порушень по них перевищила 100 млн грн. При цьому найбільшу суму штрафів (98 240 832 грн) було накладено за порушення ст. 483 МКУ «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю».

Найбільшу кількість протоколів про порушення митних правил складено за ст. 470 МКУ «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата», а саме.

Серед категорій предметів митних порушень «найпопулярнішими» є алкогольні напої (78 справ на суму 31 тис. грн) та тютюнові вироби (27 справ на суму 34 тис. грн)

Окрім цього було складено 466 протоколів про порушення митних правил за ознаками правопорушень, санкції яких не передбачають конфіскації. Це, переважно, - перевищення терміну тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією.

Вінницькі митники попередили спробу незаконного переміщення наркотичних речовин через митний кордон України

Днями в пункті пропуску «Могилів-Подільський – Отач» митного поста «Дністер» працівниками Вінницької митниці ДФС було попереджено спробу незаконного переміщення наркотичних речовин.

Так, від Могилів-Подільського міжрайонного відділу Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області було отримано оперативну інформацію про наміри громадянки Республіки Молдова перемістити через митний кордон з приховуванням від митного контролю наркотичні засоби.

Зазначена в орієнтуванні особа пішки зайшла до зони митного контролю митного поста «Дністер» та обрала для проходження митного контролю так званий «зелений коридор».

Довідково:

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

В ході спілкування з підозрюваною, аналізу її поведінки, було прийнято рішення про проведення виняткової форми митного контролю – особистого огляду. В результаті було виявлено медичний шприц з 4 мл рідини коричневого кольору. За попередньою оцінкою експертів суміш може містити у своєму складі наркотичні речовини.

У діях громадянки вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 15 «Замах на злочин» та ст. 305 «Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» КК України. Наразі проводяться слідчі дії.

На Вінниччині вилучено більш ніж на 3,5 млн. грн. нелегального спирту

В ході проведення операцій «Акциз-2017» та «Рубіж-2017» співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Вінницькій області з працівниками прикордонної служби вилучили з незаконного обігу партію рідини з характерних запахом спирту вартістю понад 3,5 млн. грн. Нелегальний товар транспортувався територією Могилів-Подільського району вантажним автомобілем.

Під час проведення огляду вантажного відсіку вантажівки виявлено та вилучено 170 30-літрових каністр, а також 42 ПЕТ-бочки орієнтовним об’ємом 200 літрів кожна, повністю заповнених рідиною з характерним запахом спирту.

Всього за результатами проведених заходів вилучено 13,5 тисяч літрів спирту орієнтованою вартістю 3,5 млн. грн., а також автомобіль вартістю понад 600 тис. грн.

Вирішується питання щодо реєстрації даного факту в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та накладення арешту на вилучене майно.

З 1 квітня заборгованість минулих періодів з відшкодування ПДВ скорочено на 94%

Податківці перевіряють ризикоорієнтованих підприємців, які «мають справу» з готівкою

Державна фіскальна служба розробила критерії відбору для перевірок тих суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу.

Критерії поділені на три ступені ризику: високого, середнього та незначного. Усі без виключення фактичні перевірки в 2016-2017 роках організовані за допомогою розроблених критеріїв.

Варто зазначити, що найбільше спрацювали такі ризики:

- наявність систематичних порушень Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні тощо;

- сума виторгів господарського об'єкта є суттєво меншою, порівняно з сумою виторгів інших господарських об'єктів суб'єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови для отримання доходу;

- інформація від правоохоронних органів, органів державної влади та громадян щодо порушень вимог законодавства на господарському об'єкті суб'єкта господарювання.

Використання критеріїв відбору для перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу, є ефективним інструментом для відбору до перевірки платників податків щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій. Тож, звертаємо увагу підприємців на обов’язковість дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні готівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) та інших операцій з готівкою. Це убезпечить від потрапляння до списку ризикоорієнтованих.

Витрати на лікування: чи можливо включити до податкової знижки?

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резиденту у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних осіб або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Нагадуємо, скористатися правом для отримання податкової знижки за результатами 2016 року, можна до кінця 2017 року. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Зокрема, до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до п. 1 розділу ХІХ ПКУ, п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2016 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав. Таким чином, податкова знижка по витратах, понесених у 2016 році платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, у 2017 році за наслідками 2016 року платникам не надається.

Закарпатські митники передали 128-ій бригаді запчастини, акумулятори та камери

Первинна профспілкова організація працівників Закарпатської митниці ДФС передала різноманітні запчастини та камери для автомобілів військовим, які беруть участь в АТО.

Зокрема, камери, акумулятори, гальмівні шланги та водяні патрубки на загальну суму 30 тис. грн отримали бійці 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

За словами голови профкому Віктора Потапського, ми первинна профспілкова організація та керівництво Закарпатської митниці ДФС, зокрема, Станіслав Балуєв, швидко відгукнулись на прохання наших закарпатських військових, з’ясували їхню потребу в запчастинах та комплектуючих для транспортних засобів, і за рахунок профспілкових коштів, придбали для них ці матеріально-технічні цінності.

– Ми вдячні нашим захисникам за службу, за захист нашої Батьківщини від окупантів. Ми завжди готові прийти на допомогу, зробити все від нас залежне щоб, як мінімум, вирішити ті технічні непередбачувані проблеми, які виникають під час експлуатації транспортних засобів. Адже це все, в підсумку, впливає на рівень обороноздатності та можливості ефективно долати ті випробування, які виникають у наших захисників на ліній фронту.

До уваги громадян: отримані доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції не оподатковуються

Сезон продажу вирощеної селянами сільгосппродукції в розпалі, тож варто пам’ятати правила оподаткування такого доходу.

Насамперед нагадаємо, що відповідно до положень Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. Кодекс передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги, які передбачені у пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ. Така довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення.

Таким чином, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі-підприємцю, які є податковим агентом, копію чинної та належно складеної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за сільськогосподарську продукцію.

Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18%.

Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (в 2017 році - 160 000 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. При підтвердженні довідкою вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 160 000 грн. Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Офіційно щодо накопичення вантажівок на митних постах Закарпатської митниці ДФС

У зоні діяльності митних постів «Ужгород», «Тиса» та «Дяково» накопичилась значна кількість вантажних транспортних засобів. Пункти пропуску Закарпатської митниці ДФС працюють в шатному режимі і оформляють транспортні вантажівки в межах пропускної здатності.

Наприклад, протягом 3 жовтня, через пункти пропуску, які здійснюють оформлення вантажних транспортних засобів «на виїзд з України» пропущено 552 вантажні транспортні засоби.

Наразі причиною такого трафіку вантажівок, які обирають пункти пропуску в Закарпатській області є те, що у перевізників із Росії та Білорусії закінчились безкоштовні дозволи на проїзд шляхами Польщі і тому вони їдуть до Європи через Словаччину.

Крім того, варто зазначити, що накопичення вантажних транспортних засобів протягом суботи-неділі, зумовлено тим, що на території сусідніх європейських держав у ці дні рух вантажівок заборонено.

Митники зазначають, що роблять все можливе щоб перевізникам та суб’єктам ЗЕД доводилось проводити на кордоні найкоротші терміни. З метою уникнення черг, просять взяти до уваги вказану інформацію та, за можливістю, планувати перетин митного кордону через пункти пропуску зони діяльності інших митниць.