Відтерміновано до 2018 року вимогу про закупівлі ліків за оновленим Нацпереліком

Уряд прийняв рішення перенести обов’язкову вимогу щодо здійснення закладами охорони здоров’я закупівлі лікарських засобів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів, на 1 січня 2018 року. Ідеться про постанову КМУ від 27.09.2017 р. № 718.Як повідомляється на Урядовому порталі, це означає, що до кінця року заклади охорони здоров’я можуть продовжувати закуповувати лікарські засоби, включені до Державного реєстру лікарських засобів України та не включені до Національного переліку.Разом із відтермінуванням вимоги закуповувати ліки за Нацпереліком до 1 січня 2018 року відтермінована й вимога виписувати за пільговими рецептами на амбулаторному рівні лише ті ліки, які включені до Національного переліку. А отже, до кінця року лікарі можуть продовжувати виписувати пільгові рецепти на ліки, не включені до Нацпереліку.Відтермінування вимоги щодо закупівель та відпуску на пільгових умовах або безоплатно ліків за оновленим Нацпереліком надасть регіонам час точніше розрахувати свою потребу в ліках із Нацпереліку, а Міністерству охорони здоров’я — доповнити Нацперелік відповідно до консультацій із пацієнтами та лікарями.Також за ухваленою постановою з 1 січня 2018 року після того, як заклади охорони здоров’я закуплять необхідний обсяг потреби в ліках, включених до Нацпереліку, вони можуть закуповувати інші лікарські засоби, зареєстровані в Україні та не включені до Нацпереліку.

Проінформуйте працівників про реквізити підприємства, щоб уникати помилок у листку непрацездатності

Порядок заповнення листка непрацездатності (далі — ЛН) визначає Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція 532).

Паспортна частина листка непрацездатності (прізвище, ім’я, по батькові, вік) заповнюється за даними документів застрахованої особи (паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного), а місце роботи — зі слів непрацездатного.

Саме під час унесення в листок непрацездатності інформації про місце роботи найчастіше й трапляються помилки. Адже на бланку листка непрацездатності в графі «місце роботи» передбачено зазначати назву підприємства, установи, організації. Але з урахуванням вимог п. 3.1 Інструкції 532 має бути вказано не лише назву, а й місцезнаходження підприємства, установи, організації.

Тож для запобігання виправлень у листку непрацездатності або його повернення підприємством на дооформлення в лікувальний заклад застрахована особа повинна знати не лише правильну повну назву свого підприємства, установи, організації, але і його/її місцезнаходження (адресу), аби при заповненні листка непрацездатності надати медичному працівникові достовірну інформацію.

На митниці ввели додаткову перевірку

Енергетична митниця ДФС доводить до відома суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, брокерів і декларантів, що ДФС розроблено та впроваджено додаткову перевірку електронної митної декларації (далі — ЕМД) на предмет відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера паспорта й П.І.Б. декларанта, зазначених у графі 54 МД, даним сертифіката ЕЦП, яким підписано пакет документів з ЕМД.

Також необхідне проведення обов’язкової перевірки підтвердження трудових відносин між митним брокером й агентом із митного оформлення відповідно до вимог Кодексу.

Лист Департаменту організації митного контролю ДФС

від 26.09.2017 р. № 25703/7/99-99-18-01-01-17

Як установлюють ліміт каси новостворені підприємства

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана винятково з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на провадження додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші 3 місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками.

Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у 2-тижневий строк після закінчення перших 3-х місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637).

Водночас для уточнення розрахунку 3-місячного строку роботи для перегляду ліміту каси та роз’яснення, з якого саме строку (дати) необхідно проводити 3-місячний підрахунок, ДФС пропонує звернутися до Національного банку України як до розробника Положення № 637.

Запропоновано внормувати порядок сплати ПДФО виробничими структурними підрозділами

До ВРУ внесено законопроект про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів (№ 7149).

Автори законопроекту вважають, що поняття «відокремлений підрозділ» звужує коло території по сплаті ПДФО лише за місцезнаходженням «відокремленого підрозділу». Тому пропонують увести до норм ПКУ поняття «виробничий структурний підрозділ».

Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом і/або виробничим структурним підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (філії, відділення, представництва) та/або виробничого структурного підрозділу (виробництва, цеху, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо).

Спроби оскаржити відмову в реєстрації податкової накладної

Зважаючи на практику, не всі судові спори стосовно оскарження відмови в реєстрації податкових накладних успішно закінчуються для платників ПДВ. Прикладом цього є постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 р. у справі № 804/5249/17 та постанова Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 р. у справі № 815/4416/17.

За результатами розгляду цих справ суди дійшли таких висновків:

• позивачем (платником ПДВ) не надано доказів надіслання до контролюючого органу пояснень або документів;
• доводи позивача щодо порушення строків надіслання квитанцій № 1 (про доставку) як підстава для здійснення реєстрації податкових накладних не беруться судом до уваги;
• процедурні порушення, допущені податковим органом, не нівелюють порушень, зазначених у квитанціях № 1, та не спростованих платником податків;
• твердження позивача стосовно того, що в податкового органу відсутнє право здійснювати зупинення реєстрації податкових накладних у зв’язку з тим, що Кабінетом Міністрів України не затверджено порядку зупинення податкових накладних, не враховуються судом. Адже положеннями ПКУ, чинними на момент подання податкових накладних на реєстрацію та на момент розгляду справи, передбачено повноваження податкового органу здійснювати зупинення реєстрації податкових накладних.

За третій квартал 2017 року єдинники звітують за новою формою декларації

Чечелівська ДПІ нагадує, що 5 травня 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну від 17.03.2017 р. № 369, який оновив звітність для платників єдиного податку:

• фізичної особи — підприємця,
• третьої групи (юридичної особи),
• четвертої групи.

Керуючись нормами ПКУ та з огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп — календарний рік, оновлені форми декларацій використовуватимуться платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017, а платниками першої та другої груп — для складання звітності за 2017 рік — із 01.01.2018.

Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, указана форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.

Чи може ФОП у заяві про перехід на спрощену систему обрати КВЕД із забороненим видом діяльності

Під час вибору виду діяльності, який планує провадити фізична особа — підприємець, слід додатково використовувати наказ Держкомстату «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» від 23.12.2011 р. № 396 (далі — Наказ № 396).

Якщо згідно з Наказом № 396 код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає декілька видів господарської діяльності, у т.ч. ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа — підприємець, що бажає стати платником єдиного податку, у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування має зазначити перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.

Уточнено суму бюджетного відшкодування: як відображатиметься в інтегрованій картці та СЕА ПДВ

Після рознесення до інтегрованої картки платника (далі — ІКП) інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а в разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом у календарній черговості його виникнення, за відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.

У разі подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань із ПДВ, за результатами подання якого зменшено суму бюджетного відшкодування, на суму такого зменшення збільшується реєстраційна сума для податкових накладних і/або розрахунків коригування.

Чи впливає неприйняття Таблиці даних платника податків на рішення про реєстрацію ПН

Для упередження надалі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування платник може подати ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі — Таблиця).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом 5-ти робочих днів направляється друга квитанція, у якій зазначається інформація про результат розгляду (урахування /неврахування інформації).

Своєю чергою, інформація про результат розгляду Таблиці (урахування/неврахування) на рішення Комісії ДФС про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не впливає.

Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.10.2017

Нагадаємо

Дані відповідних довідників використовуються платниками податків під час заповнення Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233, а також при заповненні деякої податкової звітності.

Завважимо, що зазнав змін зміст пільг за кодом 11020382 (міститься в Довіднику № 84/2 інших податкових пільг), що нині звучить як:

«Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Як оплачувати нічні та надурочні години при підсумованому обліку робочого часу

Під час застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня та графіки змінності мають бути побудовані таким чином, аби робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, установлений у колдоговорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (квартал, півріччя, рік).

Наприкінці кожного місяця працівникам, які працюють при підсумованому обліку робочого часу, провадиться нарахування належної їм зарплати згідно з діючими умовами оплати праці: основної зарплати, доплат і надбавок, у т.ч. за роботу в нічний час, роботу у святкові та неробочі дні тощо, а по закінченню облікового періоду (кварталу, півріччя, року) у випадку наявності надурочних годин провадиться оплата надурочної роботи.

Зважаючи на те що нормою тривалості робочого часу в обліковому періоді для працівників є норма, яка встановлена їм графіками змінності, під час визначення годинної ставки для оплати нічного часу, фактично відпрацьованих годин у святкові та вихідні дні необхідно місячний оклад працівника розділити на норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для такого підрозділу (працівника).

Відповідний підхід озвучило Мінсоцполітики в листі від 18.08.2017 р. № 1537/0/102-17.

Що ж стосується розрахунку суми доплати до розміру мінімальної зарплати працівникові з місячним окладом, якому встановлено підсумований облік робочого часу і який згідно з графіком роботи (змінності) працював у святковий день, а також відпрацював понаднормово, то це питання розглядалося в листі Мінсоцполітики від 21.08.2017 р. № 2231/0/101-17.

Якщо робота працівника у святковий (неробочий) день провадилася згідно зі змінним графіком, тобто в межах місячної норми робочого часу для такого працівника, оплата проводиться в розмірі одинарної годинної чи денної ставки понад оклад.

У випадку коли працівника наказом (розпорядженням) по підприємству залучали до роботи у святковий (неробочий) день у його вихідний день, тобто понад місячну норму, оплата праці в цьому випадку проводиться в розмірі подвійної годинної чи денної ставки понад оклад.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Тож, якщо працівнику здійснюють підвищену оплату за роботу у святковий (неробочий) день, то ця виплата враховується до розміру заробітної плати під час забезпечення її мінімального розміру.

Оплата надурочної роботи здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.

За порушення умов випробування під час прийняття на роботу можуть оштрафувати

За порушення законодавства про працю пiд час установлення випробувального строку передбачено кримiнальну, адмiнiстративну, дисциплiнарну та фiнансову вiдповiдальності.

Грубим порушенням законодавства про працю є незаконне звiльнення працiвника з роботи з особистих мотивів, за що може слідувати штраф вiд 2-х до 300 НМДГ (вiд 34 000 до 51 000 грн) або позбавлення права обiймати певнi посади чи провадити певну дiяльнiсть на строк до 3-х рокiв, або виправні роботи на строк до 2-х рокiв (ст. 172 ККУ).

За іншi порушення вимог законодавства про працю світитиме штраф посадовим особам пiдприємств, установ й органiзацiй незалежно вiд форми власностi та громадянам — суб’єктам пiдприємницької дiяльностi вiд 30 до 100 НМДГ (510–1700 грн), що передбачає ч. 1 ст. 41 КпАП.

Також юридичнi та фiзичнi особи — пiдприємцi, якi використовують найману працю, несуть вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу в розмiрi мiнiмальної заробiтної плати в разі порушення iнших вимог трудового законодавства (ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Помилки під час зазначення записів про найменування посад (професій)

Нерідко перед підприємством постає таке запитання: як правильно у штатному розписі відобразити посади, що обіймають на підприємстві працівники, а також чи допускається створювати розширені назви професій додатковими словами або через дефіс, або з наведенням уточнень у дужках? Адже подеколи трапляється, наприклад, коли на підприємстві працює декілька менеджерів зі збуту, які виконують різні роботи, а в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП) для них призначена професія з кодом 1475.1.

«Продавець-вантажник», «Інженер-електрик» тощо ― чимало кадровиків, не маючи у своєму розпорядженні відповідних нормативних документів або трактуючи їх на власний розсуд, уносять записи до трудових книжок працівників саме в такому вигляді. Звісно, це не відповідає ані положенням КП, ані Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58 (далі ― Інструкція № 58).

Відповідні пояснення надають фахівці Управління Держпраці в Кіровоградській області, які наводять хибні найменування посад (професій), котрі можна укрупнено розділити на такі групи:

1. Побутові назви професій (посад) ― не мають жодного відношення до нормативної бази, містять суто «розмовні» терміни професійної діяльності, що подекуди застосовуються як найменування професії (посади) під час унесення до трудових книжок, як-от: «Ветлікар», «Комбайнер», професії з «русизмами» (у записах українською мовою) тощо.

2. «Жіночі» назви професій ― містять гендерну професійну ознаку, що також порушує методологію професійної класифікації, наприклад, «Телятниця», «Робоча». Слід зауважити, що згідно з нормами КП усі професійні назви робіт визначаються лише у чоловічому роді. Такий підхід несе суто технічний характер, який традиційно використовується Класифікаторами професій багатьох країн. Винятком є лише декілька професій, яким притаманне використання тільки у жіночому роді, зокрема, «Швачка», «Нянька», «Покоївка», «Сестра-господиня», «Економка», «Друкарка». Таку редакцію назв професій було офіційно визначено Інститутом української мови НАН України й застосовано у КП. Надання ж гендерної ознаки іншим наявним у КП професійним назвам робіт (наприклад, у вигляді «Завідувачка лабораторії», «Секретарка керівника», «Паспортистка») є неправильним, й не тільки в штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках й інших офіційних документах, а й у рекламі.

3. Подвійні назви професій (посад) ― це назви професій, виписані через дефіс. Бажання окремих роботодавців і кадровиків зафіксувати в трудовій книжці працівника суміщення посад у завданнях й обов’язках конкретного працівника (коли він фактично виконує, наприклад, роботи продавця та вантажника) призводить до появи таких професійних назв робіт, як: «Тесляр-бетоняр», «Продавець-вантажник», «Касир-бухгалтер» та схожих. ДК 003:2010 не передбачено утворення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс, окрім тих, які внесено до нього, а тому таке об’єднання двох назв професій (наприклад, «манікюрник-педикюрник») не відповідає положенням КП (див. лист Мінпраці України від 20.01.2007 р. № 10/13/116-07).

У роботодавця завжди є можливість (за згодою працівника) включити до посадової інструкції за основною посадою додаткові завдання й обов’язки. Наприклад, «Оператор комп’ютерного набору» виконує роботу з комп’ютерного набору текстів протягом 6 годин, а 2 години, що залишилися, ― роботу архіваріуса. У цьому випадку професійна назва роботи для виконавця визначається як: «Оператор комп’ютерного набору», а до його посадової інструкції включаються додатково обов’язки архіваріуса.

Під час виконання обов’язків, які належать до двох або навіть трьох різних посад, які є у штатному розписі, доцільно оформлювати:

• або внутрішнє сумісництво, коли співробітник працює на двох посадах за двома різними графіками, виконуючи роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час;
• або суміщення, за яким передбачається доплата за виконання обов’язків за іншою посадою без відриву від основної роботи. Для цього посада, за якою виконують роботу за суміщенням, має бути внесена до штатного розпису й бути вакантною. Суміщення та розмір доплати за нього слід попередньо узгодити з працівником, після чого оформити наказом.

Чи потрібно реєструвати в Держпраці устаткування підвищеної небезпеки

Відповідно до вимог деяких чинних нормативно-правових актів з охорони праці, підіймальні споруди (вантажопідіймальні крани, ліфти, ескалатори, підйомники, канатні дороги та фунікулер), устаткування котлонагляду (парові та водогрійні котли, трубопроводи пари та гарячої води, посудини, що працюють під тиском) до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в територіальних органах Держпраці.

Водночас у розумінні Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. № 5203-VI (далі — Закон № 5203) реєстрація (перереєстрація) має ознаки адміністративної послуги. Тобто необхідність реєстрації (перереєстрації) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинна бути передбачена винятково Законом № 5203.

Отже, якщо суб’єкт господарювання має намір експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, він повинен одержати дозвіл на їх експлуатацію, при цьому реєструвати устаткування не потрібно.

Продаж фізособою електроенергії з альтернативних джерел обкладається ПДФО

Побутовий споживач — фізична особа має право продавати електропостачальнику електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії за зеленим тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії його приватним домогосподарством.

Податківці в ІПК від 21.09.2017 р. № 2023/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначили: дохід від продажу такої енергії включається в загальний оподатковуваний дохід фізособи й обкладається ПДФО за ставкою 18% та військовим збором — за ставкою 1,5%.

Шляхи розвитку ринку виробництва алкогольної та тютюнової продукції

У сфері виробництва алкогольної та тютюнової продукції одним із головних чинників ефективного розвитку цих сфер економіки представники бізнесу назвали необхідність створення довгострокової акцизної політики. Саме її впровадження, на думку бізнесу, не лише створить стабільні умови для її функціонування, але й може стати стимулом для подальшого зростання. Пропозиції щодо основних аспектів акцизної політики з боку представників галузі пивоваріння були передані в.о. Голови ДФС Мирославу Продану для розгляду та подальшого опрацювання.

Серед інших питань, які порушувалися бізнесом і врегулювання яких має істотний вплив на виробництво цієї підакцизної продукції в Україні, були законодавчі ініціативи. Так, обговорювалися законопроекти, якими передбачається наближення ставок акцизного податку на алкогольні напої до вимог директиви ЄС. Зокрема керівники підприємств наголошували на прийнятності запропонованих темпів зростання ставок податку, але із зауваженням, що акциз має встановлюватися в гривні, а не в євро, як це запропоновано в одному з проектів.

Активне обговорення викликало й питання щодо можливості зміни механізму збирання акцизного податку. Так, зокрема, пропонувалося запровадити його сплату після реалізації продукції, що дозволить підприємствам втримати обігові кошти.

Порушувалося під час зустрічі й питання щодо митної вартості. За словами Мирослава Продана, це питання не вирішиться, доки існуватиме можливість продажу завезеного товару без реєстраторів розрахункових операцій.

Представники бізнесу підтримали ініціативу фіскальної служби щодо впровадження РРО для малого бізнесу без додаткового на них навантаження. Фахівці ДФС також поінформували присутніх, що в межах своїх повноважень опрацьовували законопроект, яким передбачено розширення застосування РРО, створення відповідного інформаційного порталу в ДФС, де кожен громадянин зможе перевірити свій чек, який отримав, або подати інформацію про порушення в разі застосування РРО.

Контроль за використанням єдинниками РРО й обліком ними товарів посилять

У Верховній Раді України зареєстрували Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів із детінізації обігу товарів і послуг (за № 7142).

Як зазначено в пояснювальній записці, за даними міжнародних експертів, Україна входить до двадцятки країн-лідерів із найбільшим обсягом відпливу тіньового капіталу з країни (майже $9 млрд за рік). Отже, тіньовий капітал є потужним незадіяним інвестиційним ресурсом для розвитку бізнесу в Україні та ресурсом для стабілізації її фінансової системи.

Створення стимулів для перебування бізнесу в легальній економіці та залучення тіньових капіталів некримінального походження в легальний сектор вирішено здійснити таким шляхом:

у частині податкового контролю:

• запровадження вичерпних критеріїв податкового контролю за витратами суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які не звільнені від обов’язку застосування РРО й зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат лише у вигляді обліку платників податків, зустрічних звірок, камеральних і фактичних перевірок, а також чітке визначення недопустимості застосування інших форм податкового контролю для таких платників податків;

у частині податкових накладних:

• запровадження обов’язкової ідентифікації в податковій накладній суб’єкта господарювання — покупця (отримувача) товарів/послуг, який не є платником ПДВ, із метою надання можливості відстеження руху товарів до конкретного суб’єкта господарювання та повноти сплати податку постачальниками — платниками ПДВ;

у частині спрощеної системи оподаткування:

• уведення спрощеного обліку витрат за уніфікованою формою лише тими суб’єктами спрощеної системи оподаткування 2-ї та 3-ї груп, які не звільнені від обов’язку застосування РРО;
• запровадження положення про оприбуткування товарів платниками єдиного податку, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, на підставі документів, складених платниками ПДВ (окрім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1–24 УКТ ЗЕД);

у частині застосування реєстраторів розрахункових операцій:

• однозначне врегулювання обов’язку застосування РРО під час здійснення торгівлі дистанційним способом;
• запровадження обов’язку застосування РРО, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат лише тими фізичними особами — підприємцями, які здебільшого використовуються з метою легалізації тіньового обігу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів високого цінового сегмента, лікарських засобів і підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності;
• запровадження обов’язку застосування РРО, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат для тих фізичних осіб — підприємців, які провадять діяльність із продажу товарів та/або надання послуг торговельному об’єкту (крім ринку) площею понад 150 кв. м або в окремому приміщенні площею понад 100 кв. м, що дозволить вивести з «тіні» діяльність великих торговельних мереж та підвищити рівень сплати податків ними. При цьому обов’язкове застосування РРО не запроваджується для ФОП, які провадять діяльність через пункти дрібнороздрібної торгівлі та тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності як у межах таких торговельних об’єктів, так і поза їх межами, без змін лишається діяльність реальних невеликих підприємців, що здійснюють торгівлю на ринках, у кіосках, павільйонах, спорудах невеликої площі тощо, тобто не є ризиковою групою, яка використовується з метою мінімізації податкових зобов’язань;
• запровадження єдиного порядку оприбуткування отриманих товарів, установлення єдиної форми обліку отриманих товарів (у Книзі обліку доходів та витрат) для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, не звільнених від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
• запровадження можливості РРО операцій шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу;
• запровадження фіскальної печатки як обов’язкового реквізиту розрахункового документа, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш як 20х20 мм) з метою уникнення підроблень виданих розрахункових документів;
• запровадження обов’язку затвердження КМУ єдиного технічного регламенту на РРО та встановлення вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій у такому Технічному регламенті;
• підвищення відповідальності за порушення законодавства про застосування РРО залежно від повторності вчиненого порушення та запровадження мінімального обсягу відповідальності без прив’язки до вартості товарів.

В особливий період призваних на строкову військову службу не звільняють

Позивач (працівник) у квітні 2015 року був звільнений із роботи у зв’язку з призовом на військову службу на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП та вважає таке звільнення незаконним, оскільки він був призваний на військову службу на час дії в Україні особливого періоду.

Відповідач (держпідприємство), заперечуючи проти позову, посилався на те, що на момент видання наказу про звільнення позивача із займаної посади діяла редакція п. 3 ст. 36 КЗпП, про що є роз’яснення Державної інспекції України з питань праці від 17.04.2015.

У разі призову працівника на строкову військову службу трудовий договір розривається на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Крім того, позивач звернувся до адміністрації заводу із заявою, у якій просив звільнити його саме на цій підставі.

Суд, розглянувши позов, зазначив, що на момент припинення трудових відносин із позивачем нормами КЗпП не передбачалося можливості збереження робочого місця за працівниками, що проходять строкову військову службу. Пізніше до ч. 3 ст. 119 КЗпП були внесені зміни, та гарантії щодо збереження робочого місця за працівниками розповсюджувалися й на осіб, призваних на строкову військову службу.

Гарантії по збереженню місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, були передбачені в ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» і почали діяти з 08.02.2015 відповідно до Закону України від 15.01.2015 р. № 116-VІІІ.

Суд зазначив, що позивач був призваний на військову службу саме під час дії особливого періоду, і на нього поширюються гарантії та компенсації відповідно до ст. 119 КЗпП для працівників, які залучаються до виконання військових обов’язків.

До того ж суд визнав поважними причини пропуску особою строку звернення до суду у зв’язку з перебуванням на військовій службі, знаходженням на казарменому положенні та поновив його (рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2016 у справі № 161/8802/16-ц). Рішення суду першої інстанції залишили в силі апеляційний суд та ВССУ (ухвала ВССУ від 11.09.2017).

Працівник за сумісництвом не зобов’язаний повідомляти про основне місце роботи

Роботодавець не має права відмовити працівникові в прийманні на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. Така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю.Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника власником або вповноваженим ним органом за місцем основної роботи.Водночас інформуємо, що згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, якщо внаслідок відмови в прийнятті на роботу чи несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата проводиться відповідно до правил ч. 2 ст. 235 КЗпП про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.Відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю визначена ст. 265 КЗпП і ст. 41 КУпАП.

.

Виправляємо помилки, які призводять до збільшення бюджетного відшкодування

У випадку виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше декларації з ПДВ, у результаті чого збільшується сума бюджетного відшкодування, у додатку 3 та додатку 4, які подаються в складі уточнюючого розрахунку, відображаються вартісні показники (сума збільшення), що відповідають даним із колонки 6 уточнюючого розрахунку (рядок 20.2).

У разі виявлення помилки в додатку 4 у реквізитах банківського рахунка платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок, графи 4 та 5 якого мають однакові показники, графа 6 — відповідно, нульове значення показника, до якого додати додаток 4, у якому заповнюються виправлені реквізити банківського рахунка.

Чи обов’язково саме керівнику підписувати накази з кадрових питань

Наказ про звiльнення та про прийняття на роботу має право пiдписувати та особа, за якою закрiплено таке право, у порядку, визначеному статутом пiдприємства чи iншими установчими документами.

Відповідного висновку доходять фахівці Управління Держпраці в Кіровоградській області, роз’яснення яких розміщено на сайті цього Управління.

Питання полягало в тому: чи обов’язково наказ про звiльнення працiвника має бути пiдписаний керiвником пiдприємства? Якщо такий наказ пiдписав не керiвник, чи може це бути пiдставою для оскарження наказу в судовому порядку?

Який код зазначати в податковій накладній для програмної продукції

Згідно з Довідником умовних кодів (опублікованим на офіційному веб-сайті ДФС), для програмної продукції визначено умовний код — 00502. При цьому під час складання податкових накладних за операціями з постачання на митній території України програмної продукції вказаний умовний код зазначається як для програмної продукції, розробленої за межами митної території України та ввезеної на митну територію України, так і для програмної продукції, розробленої на митній території України та поставленої на такій території.

Водночас у разі постачання на митній території України програмної продукції, увезеної й на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка «X». Своєю чергою, графа 3.2 податкової накладної заповнюється на всіх етапах постачання програмної продукції, яку було ввезено на митну територію України.

Об’єднання декількох міських (селищних) рад: які ставки місцевих податків застосовувати

«Планується об’єднання міської ради та інших сільських (селищних) рад у новостворену раду. До об’єднання кожна рада мала своє рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, які вступають у дію з 01.01.2018. Новостворена рада приймає та оприлюднює рішення до 15.07.2018. Згідно з пп. 12.3.4 ПКУ, рішення вступає в силу з 01.01.2019. Тож, за якими ставками повинні сплачувати місцеві податки та збори суб’єкти господарювання у 2018 році: за тими, що були прийняті кожною окремою радою, чи за мінімальними ставками».

Чечелівська ДПІ наголошує на те, що згідно з пп. 12.3.5 ПКУ, у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена відповідно до закону та перспективного плану формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи із застосування їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування плати за землю.

Після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що ввійшла до об’єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть уносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб.

Таким чином, місцеві податки та збори справляються відповідно до рішень, прийнятих сільськими, селищними, міськими радами на відповідних територіях та для відповідних осіб до наступного бюджетного періоду.

Неприбутківець виплачує фрахт нерезиденту: як відобразити в прибутковій декларації

Неприбуткова організація, яка виплачує доходи нерезиденту у вигляді фрахту, уносить до бюджету податок на прибуток у розмірі 6% суми фрахту та подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію з податку на прибуток із заповненим додатком ПН.

У Декларації заповнюються всі обов’язкові реквізити. При цьому неприбуткова організація, окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку під час виплати доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює.

Чи індексується у 2017 році орендна плата за держмайно

Фонд держмайна України інформує: Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII не містить норм щодо призупинення індексації орендної плати у 2017 році.

Отже, індекс інфляції застосовується в порядку, визначеному Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорціями її розподілу, затвердженими постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, та договором оренди.

Безоплатна роздача товарів у рекламних цілях: коли ПДВ-зобов’язання не нараховують

Якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т.ч. для безоплатного розповсюдження), включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності відповідного платника ПДВ. Тому податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 185.1 і п. 198.5 ПКУ під час здійснення операцій із безоплатного розповсюдження товарів (послуг) рекламного призначення не нараховуються.

Чи можна скласти розрахунки коригування до спецрежимних податкових накладних

Усі податкові накладні/розрахунки коригування, складені сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарської продукції в межах спеціального режиму оподаткування, мали бути зареєстровані лише до 15 січня 2017 року включно. Починаючи із 16 січня 2017 року реєстрація таких податкових накладних і розрахунків коригування не здійснюється.

Тож платником ПДВ, який застосовував спеціальний режим обкладення ПДВ, не може бути складений і зареєстрований у ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.01.2017 щодо операцій, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності.

Згідно з пп. 192.1.1 ПКУ, постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Оскільки розрахунок коригування до спецрежимної податкової накладної не зареєстрований у ЄРПН, то підстави для зменшення податкових зобов’язань у постачальника (продавця) відсутні.

Чи застосовувати РРО під час оплати за складну техніку з карткового рахунка або через банк за рахунком-фактурою

Суб’єкти господарювання під час отримання грошових коштів від юридичних і фізичних осіб у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у т.ч. продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, визначених Переліком № 231, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки з використанням РРО.

При реалізації складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, сплата за які здійснюється з карткового рахунка споживача на картковий рахунок продавця, використання РРО є обов’язковим.

У разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання в безготівковій формі, а саме під час переказу коштів із розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.

До Переліку № 231 належать, зокрема, комутатори — код згідно з УКТ ЗЕД 8517 62 00 00, VoIP-шлюзи — код відповідно до УКТ ЗЕД 8517 62 00 00, маршрутизатори — код згідно з УКТ ЗЕД 8517 62 00 00.

Експорт й імпорт яких товарів потребуватиме ліцензії у 2018 році

МЕРТ оприлюднив проект урядової постанови «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2018 рік».

Так, перелік товарів, зазначених у додатку 1 до проекту постанови, уноситься з метою уникнення масового вивезення золота та срібла, крім банківських металів, як сировини, створення умов для раціонального використання ресурсів держави.

Перелік товарів, зазначених у додатках 2 і 3 до проекту постанови, уноситься згідно з умовами Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.

Своєю чергою, перелік товарів, зазначених у додатку 4 до проекту постанови, уноситься на виконання вимог Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18.01.2001, ратифікованої Верховною Радою України 05.07.2001.

Перелік товарів, зазначених у додатку 5 до проекту постанови, уноситься з метою упередження неконтрольованому вивозу стратегічно важливого виду вугілля з країни й забезпечення рівноваги в енергетичній сфері.

Яка передбачена відповідальність за невидачу квитанції до прибуткового касового ордера

У разі встановлення під час проведення перевірки порушення порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ й організацій, у яких такі операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, у встановленому порядку до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція в розмірі 10 НМДГ за кожне таке порушення.

Крім того, зазначене порушення, учинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами відповідно до ст. 155 прим. 1 КУпАП, — тягне за собою накладення штрафу на осіб, які проводять розрахункові операції, від 2 до 5 НМДГ і на посадових осіб — від 5 до 10 НМДГ.

Оприлюднено ставки ввізного мита України на 2018 рік до імпорту товарів походженням із ЄС

МЕРТ оприлюднив рівні ставок ввізного мита України, які застосовуватимуться у 2018 році до імпорту товарів походженням із Європейського Союзу, у межах вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це надає можливість українському бізнесу планувати свою діяльність на 2018 рік.

До того ж рівні ставок ввізного мита ЄС можна перевірити в режимі онлайн на ресурсі Європейської Комісії ExportHelpdesk у розділі «My export».

Нагадаємо: Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності в повному обсязі 1 вересня 2017 року, а її торговельна частина діє ще з 1 січня 2016 року.

Оновлено форми бюджетної звітності

Мінфін уніс зміни до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Сталося це завдяки наказу Мінфіну від 22.08.2017 р. № 712.

Головна новація полягає в тому, що з форм бюджетної звітності прибрали колонку, котра стосується фактичних видатків.

Унаслідок цього викладено в новій редакції:

• звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м);
• звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1д, № 4-1м);
• звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м);
• звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (форма № 4-3д, № 4-3м);
• звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (форма № 4-4д);
• звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій) (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1).

Також передбачено, що копії зведеної річної бюджетної звітності, попередньо перевіреної та завізованої Казначейством України, подаються до Мінфіну України в паперовому вигляді або із застосуванням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Чи зобов’язана філія укладати договір про визнання електронних документів

Відокремлений підрозділ (філія, представництво) юридичної особи, який уповноважений самостійно подавати звітність, відомості про якого містяться в Єдиному державному реєстрі, подає звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу й електронного цифрового підпису на підставі Договору про визнання електронних документів, укладеного за основним місцем обліку.

У якому порядку спадкоємці ФОПа сплачують ЄСВ та єдиний податок

У разі смерті фізичної особи — підприємця, оголошення її померлою, визнання її у судовому порядку безвісти відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону про ЄСВ несуть зобов’язання зі сплати ЄСВ, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення, борг (недоїмка) зі сплати ЄСВ підлягають списанню. Штрафні санкції та пеня зі сплати ЄСВ не застосовуються.По закінченню строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.Водночас ПКУ не передбачає особливого порядку для погашення податкових зобов’язань фізичної особи — підприємця в разі його смерті.

Необхідність застосування РРО при безготівкових розрахунках можуть скасувати

Робоча група з питань застосування РРО при Мінфіні підготувала пропозиції змін до законодавства у сфері застосування РРО, у т.ч. щодо застосування цифрових РРО.

Запропоновано такі зміни:

• Скасування необхідності застосування РРО у випадку здійснення безготівкових розрахунків (у т.ч. у мережі Інтернет).
• Законодавче врегулювання можливості здійснення часткових розрахунків, розрахунків із попередньою оплатою.
• Книга обліку розрахункових операцій використовується лише в разі незастосування РРО (поломка, відсутність електроенергії).
• Скасування необхідності здійснювати ведення обліку товарних запасів на складах і/або за місцем їх реалізації, що створює додатковий тягар для бізнесу і є одним із інструментів зловживань під час проведення податкових перевірок. Облік лише за місцезнаходженням юридичної особи.
• Усунення законодавчих колізій щодо можливості здійснення операцій із видачі готівкових коштів та/або з приймання готівки для подальшого переказу суб’єктами господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю.
• Максимальний розмір готівкових коштів, які можуть бути видані торговцем у розрахунку на 1 операцію, установлюється Національним банком України, але не може бути меншим однієї місячної мінімальної заробітної плати на момент надання послуги.
• Покупець товарів (послуг) має право скористатися послугою з приймання готівки лише за умови одночасного здійснення купівлі товарів (оплати послуг) у торговця, а також за умови, якщо торговець надає послуги з приймання готівки для подальшого її переказу.
• Усунення можливості ухилення платників податків від застосування РРО шляхом збільшення відповідальності за непроведення розрахункових операцій через РРО, що вчиняється вперше (наразі штраф становить 1 грн).
• Усунення законодавчих неточностей щодо можливості видачі електронного документа під час здійснення діяльності у сфері електронної комерції та запровадження єдиної форми розрахункового документа при проведенні безготівкових розрахунків й електронної форми розрахункових документів.

Як діяти, якщо на робочому місці конфлікт завершився бійкою

У цій ситуації свідки події повинні діяти таким чином:

• перший крок — терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, за потреби забезпечити його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
• другий крок — викликати поліцію.

Керівник структурного підрозділу, де трапилася бійка, повинен невідкладно зафіксувати всі обставини події в доповідній записці на ім’я керівника підприємства, бажано із зазначенням свідків.

Далі необхідно отримати письмові пояснення від учасників бійки. Письмові пояснення важливі насамперед для з’ясування причин конфлікту. Водночас вони потрібні й при визначенні відповідальності. Якщо учасник (учасники) бійки відмовляються від надання письмових пояснень, слід скласти відповідний акт.

У разі якщо отримані працівником тілесні ушкодження призвели до тимчасової чи постійної втрати працездатності, постає запитання: чи підпадає бійка під категорію нещасних випадків виробничого характеру?

Нині в Україні діє Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 (далі — Порядок № 1232).

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний із виробництвом, і складається акт за формою Н-1, зокрема, визначено заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів (пп. 16 п. 15 Порядку № 1232).

Таким чином, залежно від обставин, що призвели до бійки, нещасний випадок можна кваліфікувати і як такий, що пов’язаний із виробництвом, і як непов’язаний.

На підприємстві складають наказ про накладення дисциплінарного стягнення на працівника, який спричинив бійку, порушив дисципліну на підприємстві. За порушення трудової дисципліни КЗпП передбачає дисциплінарну відповідальність у формі догани або звільнення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під підпис. Якщо працівник відмовляється ознайомитися з наказом про стягнення, оформлюють відповідний акт.

Мінфін змінить процедуру перерахування в бюджет платежів при митному оформленні товарів

Мінфін виступив з ініціативою змінити порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення. Адже нинішній Порядок, який було затверджено наказом Мінфіну та Держмитслужби від 24.01.2006 р. № 25/44, є морально застарілим та потребує вдосконалення.

Розроблено проект наказу Мінфіну «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення».

Основні проблеми, які має врегулювати цей проект наказу:

1) залишки коштів, які виникають на депозитних рахунках 3734, відкритих на ім’я окремих митниць ДФС.

У чинному Митному кодексі України визначено, що з урахуванням об’єктивних тенденцій на ринку та з метою надання можливості застосовувати різні моделі доставки товарів на ринок України митне оформлення здійснюється в будь-якій митниці. Водночас у разі, якщо підприємство одночасно подає митні декларації до різних митниць ДФС, йому необхідно внести авансові платежі на окремі депозитні рахунки, відкриті на ім’я таких митниць. Після митного оформлення, з огляду на курс валюти на дату оформлення, на депозитних рахунках продовжують обліковуватися залишки авансових платежів, повернення яких можливе винятково за заявою декларанта. При цьому окремі декларанти, зважаючи на невеликі суми залишків, не звертаються з проханням їх повернути, тому митниці ДФС зобов’язані обліковувати їх протягом 3-х років.

Індикатор вирішення проблеми — перехід на централізований облік авансових платежів підприємств шляхом застосування єдиного авансового рахунка, відкритого на ім’я ДФС, для внесення платниками податків авансових платежів (передоплати). Залишки коштів одного підприємства на різних рахунках митниць не виникатимуть, а обліковуватимуться на одному;

2) нераціональне використання підприємствами своїх грошових ресурсів.

Проблема пов’язана з необхідністю термінової доплати на депозитний рахунок окремої митниці авансових платежів під час здійснення митного оформлення, у зв’язку з коригуванням митної вартості, зміною коду згідно з УКТ ЗЕД тощо. При цьому одночасно на депозитному рахунку іншої митниці можуть обліковуватися залишки коштів, які можна було б використати.

Індикатор вирішення проблеми — застосування єдиного авансового рахунка, відкритого на ім’я ДФС, що надасть можливість оптимізувати використання підприємствами власних обігових коштів;

3) витрати часу підприємств і митниць на повернення коштів авансових платежів, які знаходяться на авансовому рахунку однієї митниці, для перерахування таких коштів на авансовий рахунок іншої митниці.

Індикатор вирішення проблеми — застосування єдиного авансового рахунка, відкритого на ім’я ДФС, що зменшить адміністративне навантаження на персонал митниць ДФС шляхом скорочення витрат часу на розгляд заяв платників податків на повернення коштів авансових платежів (здійснення звірок), і витрати часу підприємств, пов’язані з процедурою повернення коштів;

4) необхідність приведення нормативно-правових актів у відповідність із нормами чинного законодавства України.

Щодо випробувального строку: питання – відповіді

Час простою та хвороби не враховується до випробувального строку, вагітність скасовує випробування, змінний графік не змінює строків випробування, а звільнення за угодою сторін можливе під час випробувального строку.

Саме на такі ситуації надано пояснення спеціалістом Мінсоцполітики на сторінках видання «Праця i зарплата» № 42 1006.

Чи можна подовжити працiвниковi випробувальний строк у зв’язку з тим, що на пiдприємствi оголошено простiй з органiзацiйних причин (вiдсутнiсть обсягу робiт)?

Якщо пiд час простою працiвник не працював (не виконував трудових обов’язкiв за посадою), робота за укладеним трудовим договором у перiод простою не зараховується до строку випробування.

Чи можна встановити робiтниковi випробувальний строк тривалiстю три мiсяцi у зв’язку з тим, що вiн працює згiдно з графiком: одна доба робоча, три доби вихiднi, — адже в мiсяцi вiн працює лише вiсiм змiн?

Незалежно вiд кiлькостi робочих днiв згiдно з графiком роботи в перiодi випробування тривалiсть випробування для робiтникiв не може перевищувати одного мiсяця.

Пiд час прийняття на роботу жiнцi було встановлено випробувальний строк. За деякий час вона повiдомила про вагiтнiсть. Чи можна її звiльнити як таку, що не пройшла випробування?

Звiльнення вагiтної жiнки як такої, що не пройшла випробування, заборонено законодавством. У такому разi роботодавець зобов’язаний ужити заходiв щодо переведення вагiтної жiнки за її згоди на iншу роботу або стосовно її працевлаштування в iншого роботодавця.

Як зменшити податок на прибуток на суму податку, сплачену за кордоном у попередньому році

Сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.Своєю чергою, сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується в зменшення податкових зобов’язань із цього податку в наступних звітних періодах.Таке зарахування здійснюється за умови, якщо платником податку під час визначення об’єкта оподаткування дотримано вимоги ст. 13 ПКУ щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об’єкта оподаткування.Отже, платник податку у звітному податковому періоді не має права на зменшення нарахованої суми податку на прибуток, якщо довідка, що надається ним до контролюючого органу, підтверджує сплату податку за межами України в попередньому звітному періоді. У такому разі платник податку на прибуток має право зменшити нараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток, задеклароване в податковій декларації за такий попередній податковий (звітний) період, шляхом подання уточнюючої декларації.

Про оскарження в суді штрафів із ЄСВ слід повідомляти в ДФС — перебіг строку повинні призупинити

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій призупиняє перебіг строку їх сплати до винесення судом рішення в справі. Але відбувається це за умови письмового повідомлення про таке оскарження територіального органу доходів і зборів.У випадку задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, а також поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Які особливості звільнення єдинників-юросіб від сплати земподатку, якщо вони займаються переданням нерухомості в оренду

Підприємство займається госпдіяльністю з передання власного чи орендованого нерухомого майна в оренду й експлуатацію. Водночас воно надає в оренду частину будівлі, що розташована на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності. Решта розташованої на цій земельній ділянці будівлі не використовується (перебуває на консервації), тобто частина земельної ділянки не використовується в господарській діяльності.

Підприємство має намір перейти на спрощену систему оподаткування, у зв’язку із чим, посилаючись на вимоги пп. 4 п. 297.1 ПКУ, адресувало податківцям запит із проханням роз’яснити використання права на звільнення платників єдиного податку від сплати земельного податку за земельну ділянку, у т.ч. у разі надання в оренду частини будівлі, що розташована на цій земельній ділянці, та як у таких випадках заповнюється колонка 8 «Площа земельної ділянки» податкової декларації з плати за землю.

Податківці зазначають, що для цілей оподаткування, а саме — підтвердження підстав для звільнення від сплати земельного податку в договорі найму будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини) сторони мають визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві.

Тому звільнення від сплати земельного податку, передбачене пп. 4 п. 297.1 ПКУ, поширюється на підприємство за умови використання ним земельної ділянки для провадження господарської діяльності, а, беручи до уваги вид господарської діяльності підприємства, — у разі надання в оренду належного йому нерухомого майна (або його частини) разом із земельною ділянкою, на якій воно розташовано, за укладеними та зареєстрованими у визначеному порядку цивільно-правовими угодами.

Щодо прибудинкової території, то від оподаткування звільняється та площа земельної ділянки, яка вказана в договорі оренди.

Водночас за земельну ділянку (її частину), що не використовується в господарській діяльності, земельний податок сплачується платником на загальних підставах.

Під час заповнення декларації з плати за землю в колонці 8 зазначається лише та площа земельної ділянки, яка не використовується в господарській діяльності й оподатковується на загальних підставах.

При цьому відповідно до п. 46.4 ПКУ в доповненні до такої декларації вказується інформація щодо частини земельної ділянки, на яку поширюється дія пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з наведенням підстав, а в рядку 11 р. III цієї декларації прописується кількість аркушів, на яких ця інформація викладена.

Контролери про нюанси реалізації права на окремі види податкової знижки

Контролери нагадують про можливість окремих категорій фізичних осіб — резидентів скористатися податковою знижкою.

Відповідно до пп. 166.3.1 та п. 175.1 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валюті, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Податківці наголошують: право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно з п. 175.4 ПКУ, право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10-ти послідовних календарних років починаючи з року, у якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;
• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення понад 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає в платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

У випадку якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням (п. 175.5 ПКУ).

Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 ПКУ фізична особа має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані зі сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у т.ч. на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, і процентів за ним.

Для реалізації права на податкову знижку необхідно подати до ДПІ за місцем податкової адреси (реєстрації) декларацію про майновий стан і доходи. Граничний строк подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік — 31 грудня 2017 року.

ГУ ДФС у Черкаській області про податкову знижку на навчання

Керуючись пп. 166.3.3 ПКУ, платник ПДФО має право включити до податкової знижки в зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн, у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожен повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році — 1930).

Граничний строк подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік (оплата за 2-й семестр 2015/2016 навчального року та 1-й семестр 2016/2017 навчального року) — 31 грудня 2017 року.

Декларацію для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік (оплата за 2-й семестр 2016/2017 навчального року та 1-й семестр 2017/2018 навчального року) слід буде подати у 2018 році, до 31 грудня.

Із питаннями заповнення Звіту з ЄСВ податківці переадресовують до ПФУ

У зв’язку з надходженням значної кількості Звітів із ЄСВ, що містять помилки (негативний результат обробки в ПФУ, код помилки більш ніж 0), Чечелівська ДПІ звертає увагу на дотримання Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

У разі виникнення запитань щодо заповнення таблиць 5–9 додатка 4, усіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 Звіту з ЄСВ рекомендують звертатися до органів Пенсійного фонду України.

Асоціацією платників податків проведено опитування про блокування реєстрації податкових накладних

Запровадження з 1 липня 2017 р. механізму реєстрації податкових накладних створило проблеми як для покупців, які не мають можливості сформувати податковий кредит у відповідному періоді і при цьому якось вплинути на ситуацію, так і для продавців в частині невиконання своїх договірних зобов’язань перед контрагентами. Внаслідок чого, «паралізовано» ведення повноцінної господарської діяльності підприємства, в окремих випадках – повне її припинення.

Для відстоювання законних прав платників податків – членів Асоціації, було розміщено на офіційному сайті анкету-опитування для платників податків.

Результати опитування свідчать про значне збільшення тенденції негативного впливу даного механізму на діяльність бізнесу.

Так, до Асоціації звернулося майже 500 підприємств з різних регіонів України, які зіткнулися з проблемою блокування реєстрації податкових накладних, серед них:

• у 50% опитуваних підприємств випадки блокування податкових накладних були більше одного разу;
• 74 % платників податків скаржаться на те, що фіскальним органом не зазначається порушення конкретного критерію ризику, що змушує в подальшому платників податків надавати копії підтверджуючих документів, які знову ж не задовольняють Комісію ДФС України;
• 73 % опитуваних підприємств, обурливо скаржаться на те, що Комісією ДФС України при розгляді їх пояснень та наданих ними документів не дотриманий термін 5 робочих днів;
• у 72 % підприємств були випадки збою роботи Кабінету платника податків, внаслідок чого повідомлення про блокування реєстрації приходили з істотною затримкою;
• у 33 % підприємств взагалі були випадки, коли електронна система показувала, що ПН зареєстрована, при цьому у квитанції до цієї ж накладної вказувався номер і дата рішення про відмову в реєстрації;
• 44 % підприємств звернулися до суду для відшкодування з бюджету шкоди, збитків, які були понесені внаслідок блокування реєстрації податкових накладних.

Неприпустимим є те, що у 348 підприємств (84 %) «паралізовано» ведення повноцінної господарської діяльності, а в окремих випадках взагалі припинено – 26 підприємств (6 %).