Заправка авто у відрядженні з карточки підприємства: чи буде ПДФО?
ДФСУ у листі від 12.09.2017 р. №1925/6/99-99-13-02-03-15/ІПК нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Кошти, витрачені найманим працівником у службових цілях для заправки транспортного засобу, шляхом здійснення розрахунків платіжною (паливною) карткою, отриманою від роботодавця, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ПКУ.
Чи повинна дата випуску акцизної марки співпадати з датою розливу алкоголю
ДФСУ у підкатегорії 116.10 ресурсу "ЗІР" роз'яснила, що cпівпадання дати розливу алкогольної продукції для вироблених в Україні алкогольних напоїв та для алкогольних напоїв іноземного виробництва з датою випуску акцизної марки чинними нормами ПКУ чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено.
Для алкогольних напоїв іноземного виробництва сума акцизного податку, що зазначена на акцизній марці, повинна відповідати розміру ставки акцизного податку, що діяла на момент виробництва марки.
Нагадаємо, що Мінфіну доручено прискорити розробку проекту закону про впровадження електронної акцизної марки.
Ставка податку на прибуток 0% та нова спрощена декларація - у роз'ясненні ДФСУ
Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону №1797-VIII, яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).
Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.
При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:
- річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати 3 млн грн;
- розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду зарплати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;
- відповідати одному із критеріїв:
утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.
Позбавлені права застосовувати нульову ставку податку на прибуток підприємств суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види діяльності:
3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;
4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 - гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);
6) діяльність з обміну валют;
7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
8) операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009:2010);
9) поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009:2010);
10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;
12) охоронну діяльність;
13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);
14) виробництво продукції на давальницькій сировині;
15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;
17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009:2010);
18) діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009:2010).
Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.
Особливості зазначення робіт з монтажу об'єкта в податкових накладних
Чечелівська ДПІ інформує, що якщо згідно з умовами цивільно-правового договору металопластикові конструкції включаються до вартості послуг з їх монтажу, то при складанні податкової накладної платник ПДВ повинен:
у графі 2 зазначити безпосередньо опис послуг з монтажу металопластикових конструкцій відповідно до первинних документів, якими супроводжується така операція,
у графі 3.3 вказати код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі послуги.
У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору вказані у зверненні металопластикові конструкції не включаються до складу вартості послуг з монтажу, а визначаються як окремий об’єкт поставки, то при складанні податкової накладної платник ПДВ повинен:
у графі 2 зазначити окремо опис (номенклатуру) металопластикових конструкцій та окремо послуг з монтажу таких конструкцій у відповідності з первинними документами, якими супроводжується така операція,
у графах 3.1 і 3.3 вказати код товару згідно з УКТ ЗЕД і код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі послуги.
Реекспорт товарів: особливості оподаткування ПДВ та складання податкової накладної
Чечелівська ДПІ нагадує, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п. 5 частини 1 ст. 86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.
Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
При цьому податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету по операції з тимчасового ввезення товару.
Отже, платник податку за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ складає та реєструє в ЄРПН дві податкові накладні:
1) одну - на дату фактичного вивезення товарів за межі України, зафіксовану в митній декларації:
у верхній лівій частині в рядку "Залишається у продавця (тип причини)" експортер ставить помітку "X" та зазначає тип причини "07" ("Експортні постачання");
у графі "Отримувач (покупець)" зазначається найменування нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований отримувач товару,
у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" проставляється умовний ІПН "300000000000".
2) другу - не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час тимчасового ввезення товарів:
в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X",
у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.),
у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000",
у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини "09" - "Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість".
Обидві податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН.
Як впливає на реєстраційну суму повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ
Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ та п. 9 Порядку №569. Однією зі складових показників формули є загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку електронного рахунку (СумПопРах).
Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення (СумПопРах), а отже не змінюють реєстраційну суму.
Якщо у подальшому платник приймає рішення про повернення коштів з електронного рахунка на поточний рахунок, то значення (ЈПопРах) зменшується на суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника.
Нюанси заповнення податкової накладної при отриманні винагороди (бонусів)
Як відомо, одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.
Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються офіційним дистриб'ютором (постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати відносяться до маркетингових послуг.
У листі від 03.08.2017 р. №1465/ІПК/04-36-12-01-16 ДФС у Дніпропетровській області зазначила, що при наданні продавцем винагороди (бонусу) покупцю у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а мотиваційні та стимулюючі виплати, своєю чергою, є компенсацією вартості таких послуг.
Таким чином, у покупця при отриманні мотиваційних виплат (бонусів) від продавця у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, виникають ПЗ з ПДВ на суму отриманих мотиваційних виплат (бонусів).
Аналогічна позиція ДФС викладена на ресурсі "ЗІР" в підкатегорії 101.04.
При складанні податкової накладноїна операції з отримання мотиваційних виплат (бонусів) у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, в гр. 3.3 "Код послуги згідно з ДКПП" необхідно зазначати код маркетингових послуг.
Мінфін про ризики, які несе законопроект про модифікацію системи зупинки реєстрації ПН
Нагадаємо, що на початку тижня Мінфін виступив проти реєстрації законопроекту щодо продовження тестового режиму блокування ПН/РК, запропонованого Комітетом ВРУ на засіданні 5 вересня. "Це ставить під загрозу автоматичне відшкодування ПДВ" - зазначалося у повідомленні Міністерства на офіційному веб-порталі.
Ніна Южаніна у відповідь зазначила, що по-перше, в українському законодавстві не існує норми, яка б дозволяла будь-кому в країні «утримувати від реєстрації законопроектів» народних депутатів. А по-друге, побоювання Мінфіну щодо наміру ВРУ і, зокрема, Комітету, зашкодити роботі реєстру та системі моніторингу ризиків є необґрунтованими, адже саме Комітет впродовж кількох років ініціював їх створення і підтримує їх сьогодні.
Таким чином, у п'ятницю, 15 вересня, у Верховній Раді все ж було зареєстровано законопроект №7115 "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних". Цього тижня ми вже публікували звіт щодо роботи Системи моніторингу ризиків з ПДВ. Це система, яка працює як невід’ємна частина процесу автоматичного відшкодування ПДВ, завдяки якому з квітня платникам вже було відшкодовано 50,6 млрд гривень.
Разом ці два процеси попереджують мільярдні схеми з розкрадання ПДВ (перепродаж ПДВ) і неправомірні відшкодування, забезпечують регулярні та повноцінні відшкодування ПДВ чесним платникам та загалом мають на меті встановлення рівних та прозорих правил гри в податковій сфері. Автоматичне відшкодування ПДВ не може існувати окремо від системи зупинки податкових накладних.
Система моніторингу пройшла етап впровадження і зараз її робота постійно моніториться Мінфіном спільно з ДФС на предмет можливих недоліків, що дозволяє їх усувати та оперативно реагувати на можливі виклики. Можна стверджувати, що на даному етапі Система моніторингу ризиків з ПДВ працює стабільно та ефективно.
Водночас, ми спостерігаємо намагання Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики суттєво змінити систему саме на етапі, коли вона вже повноцінно працює і стає очевидним, що вона справді ефективно протидіє формуванню фіктивного ПДВ та забезпечує можливість регулярного відшкодування ПДВ в автоматичному режимі. Суттєва модифікація або скасування діючої системи стане справжнім полегшенням для схемників, які зараз шукають шляхи обходу та махінацій з ПДВ.
Сьогодні на сайті Верховної Ради було опубліковано розроблений Комітетом проект Закону ”Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних”, розроблений за участі Комітету, яким пропонується начебто “продовження тестового режиму” роботи системи.
Хоча під цим сумнівним приводом пропонується узаконити процедуру ручного блокування накладних за бажання керівника регіональної ДФС. По-перше, нелогічним є пропозиція повернення до тестового режиму, коли система вже повноцінно і ефективно працює. По-друге, пропонований Проект Закону не передбачає продовження тестового режиму зупинки податкових накладних, а пропонує запровадження принципово нової системи реальної зупинки податкових накладних, яка містить великі корупційні ризики.
Проаналізувавши ризики, які несе в собі проект Закону, ми бачимо такі наслідки його можливого ухвалення:
- Ті, хто зараз не підпадають під ризики, потенційно почнуть підпадати під критерії ризику. Затвердження критеріїв на рівні ДФС — це потенційний ризик для зловживань з критеріями і порушення принцивіп непоєднання функцій контролю та формування політики в одному органі, що створює конфлікт інтересів. Згідно чинної процедури, перелік критеріїв погоджуються з Державною регуляторної службою та Міністерством юстиції.
- Створюється паралельний механізм, який має великі корупційні ризики, коли регіональна податкова “за власним бажанням” може зупинити податкову накладну. Голови регіональних податкових, не зважаючи на критерії ризику, матимуть право зупиняти податкові накладні. Далі, ці ж голови податкових будь приймати рішення про відновлення реєстрації. Створюється механізм, який несе значні корупційні ризики.
- Відновлюється практика зняття податкового кредита “по ланцюжку контрагентів” та відповідальність перекладається на покупця. Податкові накладні, які підпали під критерії ризику та реальність яких не було підтверджено обласними комісіями ДФС, втрачають право на безумовний податковий кредит. ДФС матиме право зняти податковий кредит у покупця або його контрагентів або відмовити у відшкодуванні ПДВ на ці суми.
- Ті, хто зараз отримують відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, потенційно будуть позбавлені такої можливості.
Варто зазначити, що, згідно з показниками моніторингу ефективності системи, потреби у її скасуванні або, тим паче, у такому “покращенні” немає.
В результаті роботи Системи моніторингу ПДВ:
Обсяг фіктивного ПДВ зменшився майже в 10 разів порівняно з показниками початку року.
Позитивна динаміка підвищення нарахувань з ПДВ за рахунок детінізації економіки.
За 2 місяці роботи системи вже:
Відсоток зупинених податкових накладних зменшився в 4.5 разів і складає всього 0.3% від загальної кількості накладних
Налаштована робота як всередині ДФС, так і з платниками — станом на вересень, відсутні випадки порушення термінів розгляду комісією ДФС повідомлень від платників
Кількість нових підприємств, які підпадають під критерії ризику, стрімко падає за рахунок врахування від підприємств реального сектору “технологічних таблиць”, які підприємства можуть подати задля уникнення повторної зупинки податкової накладної
ДФС вже враховано більше 12 тисяч таблиць, наданих платниками податків
Міністерство фінансів відкрито до професійної дискусії і закликає до обговорення ініціативи Комітету та можливих ризиків її імплементації перед рішенням щодо доцільності прийняття відповідного законопроекту.
ЕЛЕКТРОННИЙ СЕРВІС
«Електронний кабінет платника»
Дані про надходження податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску відображаються в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень контролюючим органом за місцем його знаходження на податковому обліку у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
ДФСУ у підкатегорії 102.04 ресурсу "ЗІР" зазначили, що електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (особистий кабінет – «Стан розрахунків з бюджетом»), надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі, а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через електронний сервіс ЕКП не реалізована.
Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Збільшено плату за внесення записів до Держреєстру обтяжень рухомого майна
Зокрема, змінено розмір плати за внесення записів до Держреєстру обтяжень рухомого майна.
Так, розмір плати за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису становитиме тепер 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (40 грн, раніше було - 34 грн).
За надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна:
в паперовій формі — 0,03 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (48 грн);
в електронній формі — 0,02 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (32 грн);
Щомісячна плата за надання відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу — один прожитковий мінімум для працездатних осіб (1600 грн).
Плата за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та надання інформації із зазначеного Реєстру справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або надається відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та округлюються до найближчих 10 гривень.
ДФС запроваджено сервіс з обміну розрахунками коригування між контрагентами
Чечелівська ДПІ повідомляє, що з 16.06.2017 р. запроваджено новий електронний сервіс: Обмін розрахунками коригування до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.
Підписання електронних документів для цього сервісу здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису:
Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792906.cer
зашифрування електронних документів для сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування:
Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792907.cer
Водночас, фіксали нагадують про вимоги до електронних документів для здійснення обміну та до засобів надсилання документів:
Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729).
Формат транспортного повідомлення відповідає вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС.
Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP.
Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФСУ.
Додаткові матеріали:
Інструкція з використання програмного забезпечення в електронному вигляді
Сертифікат сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами 1
Сертифікат сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами 2
Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792906.cer та Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792907.cer
Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна можна буде отримати і в електронній формі
Згідно з оновленим Порядком, фізична чи юридична особа матиме право на отримання витягу в паперовій або електронній формі про наявність чи відсутність запису в Реєстрі про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження, передачу, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної (у разі застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів).
Витяг у паперовій формі надаватиметься на аркушах паперу формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, а в електронній формі - через офіційний веб-портал Мін’юсту.
Фізичні та юридичні особи матимуть право на отримання відомостей, що містяться в Реєстрі, в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру на підставі договору, укладеного з адміністратором Реєстру.
Витяг у паперовій формі надаватиметься будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, на підставі поданої фізичною чи юридичною особою заяви.
У заяві слід зазначити один з таких ідентифікаторів:
реєстраційний номер запису;
реєстраційні дані предмета обтяження;
відомості про боржника:
для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків;
для юридичної особи — найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
Також до заяви потрібно додати документ про внесення плати за надання витягу.
Витяг в електронній формі надаватиметься фізичній чи юридичній особі, яку ідентифіковано шляхом використання ЕЦП, електронної системи ідентифікації “Bank ID” чи засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.
Надання витягу в електронній формі забезпечуватиметься за допомогою програмних засобів ведення Реєстру шляхом здійснення особою пошуку відомостей про зареєстровані обтяження, завантаження та перегляду витягу в електронній формі для його подальшого використання, у тому числі друку.
Формування витягу в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру з урахуванням зазначених особою ідентифікаторів.
Надання витягу в електронній формі здійснюється після внесення плати за його надання через Інтернет з використанням платіжних систем.
У Постанові також уточнено, що надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі — Реєстр) в електронній формі через офіційний веб-портал Міністерства юстиції, витягу з Реєстру щодо кожного окремого запису (якщо за ідентифікаторами пошуку в Реєстрі знайдено декілька записів щодо обтяження рухомого майна), відомостей з Реєстру з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу та у формі безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру здійснюватиметься після впровадження відповідного програмного забезпечення Реєстру, але не пізніше 1 січня 2018 року.
До забезпечення технічної можливості:
надання витягів з Реєстру в електронній формі через офіційний веб-портал Міністерства юстиції такі витяги в електронній формі надаються адміністратором Реєстру на підставі відповідного договору;
безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру витяги з Реєстру на запити таких осіб надаються його адміністратором у паперовій або електронній формі.
Розміри плати
За внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису — 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб
За надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна:
в паперовій формі — 0,03 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
в електронній формі — 0,02 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Щомісячна плата за надання відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу — один прожитковий мінімум для працездатних осіб
Плата за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та надання інформації із зазначеного Реєстру справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або надається відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та округлюються до найближчих 10 гривень.
Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти фізичною особою-підприємцем на розрахунковий рахунок згідно з нормами Податкового кодексу України?
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
● виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
● виручка в натуральній (негрошовій формі);
● суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Таким чином, власні кошти, які фізична особа – підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 104.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Нові Довідники для подання Звіту про пільги за 9 місяців 2017 року
Чечелівська ДПІ повідомляє, що суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом господарювання відповідно до п.30.6 ст.30 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями. Облік зазначених коштів платники ведуть відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Постанова №1233). Слід зазначити, що з 2017 року Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт), форму якого затверджено Постановою №1233, отримав статус податкової декларації. Звіт подається щоквартально (за три, шість, дев’ять та дванадцять календарних місяців) протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового періоду. Суб’єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, зазначає в ньому код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та інших податкових пільг. При поданні Звіту за дев’ять календарних місяців 2017 року використовується Довідники пільг станом на 1 жовтня поточного року. Державною фіскальною службою України 27.09.2017 оновлено довідники пільг. Отже, за 9 місяців 2017 року суб’єкти господарювання для складання Звіту за 9 календарних місяців 2017 року використовують Довідник №84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник №84/2 інших податкових пільг Додатково: Довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
З початку року надходження податкових і митних платежів та ЄСВ від дніпропетровських платників склали майже 62 млрд. грн.
Органами ДФС у Дніпропетровській області у січні - вересні 2017 року забезпечено надходження в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 53 млрд. 861,6 млн. грн., що на 15 млрд. 295 млн. грн., або на 39,7 % більше, ніж за дев’ять місяців 2016 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук. Так, до державного бюджету впродовж трьох кварталів 2017 року мобілізовано 39 млрд. 103,2 млн. грн., що на 12 млрд. 118,1 млн. грн., або майже на 45% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області склали 14 млрд. 758,4 млн. грн. Це на 3 млрд. 176,9 млн. грн. (або на 27,4%) більше фактичних надходжень січня - вересня минулого року. Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 8 млрд. 118,5 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли майже на 42%, або на 2 млрд. 396,3 млн. грн.
Про єдиний соціальний внесок
Станом на 01.09.2017 по Дніпропетровській області борг платників, які повинні сплачувати єдиний соціальний внесок - складає 299 млн.грн. При цьому розмір боргу комунальних підприємств становить 55 млн.грн. та боргу фізичних осіб-підприємців – 62 млн.грн.
Єдиний внесок є основним джерелом соціальних виплат на фінансування державних гарантій для незахищених верств населення. Своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати. Перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська нагадала, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», обчислена органами доходів i зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою. Платникам єдиного внеску, які мають недоїмку - орган доходів i зборів надсилає вимогу про її сплату. При цьому слід наголосити, що вимога вважається належним чином врученою: юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено посадовій особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення; фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця проживання з повідомленням про вручення. Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місця проживання, вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми недоїмки, орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає вимогу до органу державної виконавчої служби. При цьому, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Крім того, сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
20 вересня Кабмін затвердив зміни щодо зарахування частини акцизного податку з пального до бюджетів місцевого самоврядування у 2017 році
Згідно з ухваленою постановою, рівень акцизного податку з пального (виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України), що надходитиме до місцевих бюджетів, буде не меншим, ніж у 2016-му році, зауважив на урядовому засіданні Сергій Марченко, заступник Міністра фінансів.
Постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. №96» затверджено:частки для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини (13,44%) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2017 року;нарахування за даними декларацій сум акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі пального за 2016 рік.Постановою також передбачено механізм компенсації бюджетам місцевого самоврядування недонадходжень у 2017 році акцизного податку з пального порівняно з фактичними нарахуваннями роздрібного акцизу з пального на відповідній території у 2016 році.Ці зміни, які передбачає постанова, сприятимуть належному фінансовому забезпеченню місцевих бюджетів у 2017 році.
Філія не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів
Чечелівська ДПІ нагадує, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 ч. 2 ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.
Як працює система моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків
ДФСУ у листі від 06.09.2017 р. №2723/99-99-07-05-01-18 зазначила, що моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФСУ.
Усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених пп. 1 - 4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки встановлено, що ПН/РК відповідає одній з цих ознак, - така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.
Не зупиняється реєстрація ПН/РК якщо:1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі ПН складаються у разі:здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю);при отриманні послуг від нерезидента;при здійсненні експортних операцій;зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації.2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис грн та керівник - посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена податкова накладна/розрахунок коригування, що реєструється в ЄРПН.4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.).5) одночасно D>0,05, а P < Pм ґ 1,3,де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РКP - сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;Pм - найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.
Як відомо, наказом №654 внесено зміни до наказу №567. Зокрема, пп. 1 п. 6 Критеріїв викладено в новій редакції і вже з 12.08.2017 р. податкові накладні блокуються за оновленими критеріями.
Критерій 1:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р.
Нагадаємо, що в попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, при цьому при обрахунку обсягу постачання не враховувались розрахунки коригування, проте бралися до уваги обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями).
2) Переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС.
Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям затверджено наказом ДФС від 30.06.2017 р. №461.
3) Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Мається на увазі Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв.
Зупинення реєстрації ПН/РК за цим критерієм здійснюється за умови, що сума ПДВ, зазначена в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді податкових накладних, з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.
Критерій 2: відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Якщо за результатами моніторингу буде визначено, що ПН/РК відповідає будь-якій одній із умов, наведених у п. 6.2 Критеріїв, реєстрація такої накладної/розрахунку буде зупинена.
Отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції зазначаються:
порядковий номер та дата складення ПН/РК;
визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації;
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.
Нюанси заповнення та подання Таблиці даних платника податку
Платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:
видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі - ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Така інформація подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв (далі - Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування в роботі.
Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації ПН/РК за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.
Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі "Електронна звітність"/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:
у графі 2 - вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
у графі 3 - коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі - ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;
у графі 4 - коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.
При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обовязковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.
Одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.
Код товарів згідно з УКТ ЗЕД/кодів послуг згідно з ДКПП - зазначаються цифри ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП вказаним в податковій накладній, яка заблокована.
У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в ЄРПН.
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
При отриманні квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп. 201.16.1 ПКУ. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
Наказом №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі - документи).
Переліки таких документів для критеріїв, визначених п. 6.1 та 6.2 є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.
Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтведження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.
Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення!
Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів.При формуванні пакету документів - додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.
Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:- через особистий кабінет електронного сервісу "Електронний кабінет платника" (режим "Ведення звітності"), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua- через офіційний веб-портал ДФСУ за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) - за вибором платника самостійно на власний розсуд.
Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).
У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків - продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.
Підприємство придбало авто: як оформити?
У разі придбання автомобіля насамперед повинен бути договір купівлі-продажу. Складається договір у письмовій формі (ст. 208 Цивільного кодексу). Нотаріальне посвідчення такого договору не вимагається.
Далі складається документ, яким засвідчується передача автомобіля від продавця до покупця. Це може бути накладна, ТТН або акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (далі — ОЗ) (типова форма №ОЗ-1). Разом з автомобілем передаються також технічна документація, паспорт транспортного засобу.Підприємство зобов’язане зареєструвати автомобіль протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України (п. 7 Порядку № 1388).Експлуатація автомобіля без реєстрації в органах МВС у зазначений строк і без номерних знаків забороняється.Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону №400 платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (далі — пенсійний збір) є, зокрема, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС.Тобто у разі придбання вживаного легкового автомобіля, а також вантажного транспортного засобу (як нового, так і вживаного) сплачувати пенсійний збір не потрібно.Об’єктом оподаткування пенсійним збором є вартість легкового автомобіля (п. 6 ст. 2 Закону №400). Вартість визначається відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість (п. 13 Порядку № 1740). При цьому пенсійний збір з вартості легкового автомобіля сплачується без урахування ПДВ (лист № 13034/03-30).Ставка і сума збору залежать від вартості автомобіля і прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), встановленого законом станом на 1 січня звітного року (у 2017 р. — це 1 600 грн).
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ скасоване судом: як відновити рахунки?
Загальні правила відновлення автоматичного обліку показників в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні - на цьому наголосили податківці у роз'ясненні на ресурсі "ЗІР" (підкатегорія 101.17).Порядок відновлення закритого чи відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ може бути визначений у самому рішенні суду.При цьому кожне рішення щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ має індивідуальний характер та розглядається окремо, залежно від обставин. Наприклад, чи було закрито електронний рахунок платника на момент відновлення реєстрації платника в реєстрі платників ПДВ, чи була повторна реєстрація платником ПДВ та відкрито новий електронний рахунок після анулювання реєстрації, та інше.Окрім того, таке рішення може містити окремі вимоги щодо:збереження податкових показників на рахунку в СЕА ПДВ;відновлення закритого чи відкриття нового електронного рахунку платника;відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку в СЕА ПДВ;повернення коштів на електронний рахунок платника в СЕА ПДВ, надміру зарахованих до бюджету, та інше.
Оскільки при виконанні рішень суду щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ застосовується індивідуальний підхід та відсутні загальні правила відновлення показників в системі електронного адміністрування ПДВ, податківці рекомендують звертатись до контролюючих органів ДФС з детальним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.
Чи можна скласти зведену податкову накладну за постачаннями кінцевим споживачам
За вказаними операціями платник ПДВ - постачальник товарів зобов'язаний скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій, як це передбачено нормами п. 201.1 ПКУ.ДФСУ у листі від 11.09.2017 р. №1895/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадує, що операція платника ПДВ з постачання товарів/послуг за готівкові кошти кінцевому споживачеві (не зареєстрованому як платник ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), зокрема реалізація товарів у мережах магазинів роздрібної торгівлі такому кінцевому споживачеві, не може розцінюватись як постачання товарів, що має безперервний або ритмічний характер.
ЕЛЕКТРОННИЙ СЕРВІС
Фізособи можуть сплачувати податки та збори через «Електронний кабінет платника»
ДФСУ у підкатегорії 102.04 ресурсу "ЗІР" зазначили, що електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (особистий кабінет – «Стан розрахунків з бюджетом»), надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі, а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через електронний сервіс ЕКП не реалізована.Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.Дані про надходження податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску відображаються в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень контролюючим органом за місцем його знаходження на податковому обліку у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів. ЄСВ
Як підприємці в Книзі загальносистемника відображають сплачений за себе ЄСВ
Згідно з пп. 8 п. 6 Порядку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. № 481, у графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» Книги фізична особа — підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ПКУ. Зокрема до переліку входять суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи — підприємця, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.Отже, фізособа — підприємець на загальній системі оподаткування відображає суми сплаченого за себе єдиного внеску в графі 8 Книги.
Як ДФС сформує перелік платників податків, операції яких є контрольованими
Контролюючий орган до 01 жовтня року, що настає за звітним, формує переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих.За результатами госпдіяльності, здійсненої платником податку у 2016 році, контрольованими операціями можуть визнаватися господарські операції за умови одночасного виконання двох вартісних умов:річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;обсяг таких господарських операцій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, для формування переліків платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих та від яких, відповідно, очікується подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік, ДФС у листі від 18.08.2017 р. № 22283/7/99-99-12-03-07-17 рекомендує встановити одночасність виконання зазначених умов таким чином.Для упередження маніпулювання платниками податків показниками податкової звітності з метою виведення господарських операцій зі статусу контрольованих необхідно обов’язково співставляти показники:податкової декларації з податку на прибуток, які зазначено в рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку)»;сумарні показники звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), які зазначено в рядку 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», у рядку 2120 «інші операційні доходи», у рядку 2200 «дохід від участі в капіталі», у рядку 2220 «інші фінансові доходи» та в рядку 2240 «інші доходи»;обсяги поставок згідно з деклараціями з ПДВ.Отже, необхідно сформувати перелік платників податку на прибуток, річний дохід яких за 2016 рік перевищує 50 млн грн.Наступним кроком є встановлення кола нерезидентів, з якими платник податків здійснював господарські операції для цілей трансферного ціноутворення, передбачені, зокрема, пп. 39.2.1.4 ПКУ, та визначити обсяги цих господарських операцій.Із цією метою доцільно співставити показники митних декларацій, податкових декларацій із податку на прибуток, податкових декларацій із ПДВ і звітів про фінансові результати, зокрема:з митних декларацій — щодо обсягів експортно-імпортних операцій з окремими нерезидентами (при експорті митні декларації можуть бути оформлені в режимах АА, ДМ, ДТ, ДР, при імпорті — АА, ДМ, ДЕ, ДТ, ДР). З податкових декларацій із податку на прибуток: щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості товарів, у т.ч. необоротних активів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів (у т.ч. нерезидентів — пов’язаних осіб), що зареєстровані в державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (рядок 3.1.7 Додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств);щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками й іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, у якому здійснюється нарахування таких процентів (рядок 3.1.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств);з єдиного реєстру податкових накладних — щодо операцій із постачання послуг нерезидентами на митній території України (платником податку виписані податкові накладні на отримання послуг від нерезидентів);зі звіту про фінансовий результат — щодо фінансових витрат (рядок 2250) тощо.Після відбору контрагентів платника податку виникає необхідність дослідити відповідність таких контрагентів критеріям, установленим пп. 39.2.1.1 ПКУ.
Водночас про пов’язаність платника та його контрагента можуть свідчити: однакові або схожі назви компаній; використання на веб-сайтах платника та контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів; підписання договорів та комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів цих компаній тощо.Також у згаданому листі наводиться список джерел з інформацією для визначення пов’язаності осіб.