Платники податків можуть отримати відповіді з питань оподаткування за допомогою сервісу фіскальної служби – ЗІР
Чечелівська ДПІ нагадуює платникам податків, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - ЗІР) створено з метою забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію Державної фіскальної служби із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій.
У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення» інформація систематизована по тематиках: оподаткування; електронний цифровий підпис; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; державна митна справа.
Інформаційний сервіс – ЗІР забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.
Платник ПДВ має право на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН
Відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (підпункти 56.23.1 – 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ). Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 (далі – Постанова № 485). Згідно з п. 5 Постанови № 485 скарги подаються платником податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку в судовому порядку (п. 6 Постанови № 485). Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п. 7 Постанови № 485). Відповідно до п. 9 Постанови № 485 скарга повинна містити: найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу; податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб– підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС; інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС; відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду; вимоги платника податку, який подає скаргу; адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги. При цьому платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації (п. 10 Постанови № 485). Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 11 Постанови № 485). За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених п. 56.23 ст. 56 ПКУ (п. 12 Постанови № 485). Згідно з п. 13 Постанови № 485 за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісії з питань розгляду скарг від платника податку, який її подав, до комісії з питань розгляду скарг надійшла заява про відмову від скарги. Про залишення скарги без розгляду комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 ПКУ (п. 14 Постанови № 485). Відповідно до п. 15 Постанови № 485 рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності – на податкову адресу платника податку у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 ПКУ. Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 15 Постанови № 485). Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п. 17 Постанови № 485). Згідно з п. 18 Постанови № 485 задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на митній території України відповідно до норм Податкового кодексу
Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до п.187.1. ст.187 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Зупинення реєстрації ризикових податкових накладних відбувається в автоматизованому порядку
Чечелівська ДПІ інформує, статтею 74 Податкового Кодексу України з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.
Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН / РК за формою J(F)1312601.
Всі поля Повідомлення є обов'язковими до заповнення.
Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).
Повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.
До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов'язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм.
При формуванні пакету документів - додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.
Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.
Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зокрема:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
За неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачено відповідальність
Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із п. 5 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених ПКУ, починають застосовуватиcя до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
Якщо дані у декларації з ПДВ не співпадають з даними Єдиного реєстру податкових накладних
Чечелівська ДПІ інформує, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Так, згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
При цьому у п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Відтак, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Нагадаємо, до видів перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, згідно з п. 75.1 ст. 75 ПКУ належать камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ. Так, відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави, як встановлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, платник податків не надасть пояснення та документальні підтвердження до них, та протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запита, – відповідну декларацію. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Днями в пункті пропуску «Могилів-Подільський–Волчинець» митного поста «Дністер» працівниками Вінницької митниці ДФС спільно з фахівцями Могилів-Подільського прикордонного загону попереджено спробу незаконного переміщення лікарських засобів. Так у потязі сполученням «Москва ‑ Кишинів», який слідував з Російської Федерації до Республіки Молдова, було виявлено 90 упаковок «Біотредину», 30 упаковок «Гліцину», 10 упаковок «Галавіту», а також упаковки ряду біологічно-активних добавок.
Усі вони були приховані у високовольтному ящику одного із вагонів потяга.
Встановлено, що «хазяїн схованки» - громадянин Республіки Молдова – працює електриком потяга.
Наразі лікарські засоби вилучено та складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю».
Ще одна схема незаконної діяльності припинена за умови чітких та злагоджених дій двох відомств.
Мирослав Продан: У 2018 році видатки для ДФС заплановано збільшити на понад 45%
Уряд подав до парламенту проект бюджету на 2018 рік. Як того і вимагає Бюджетний кодекс, документ був переданий на розгляд депутатів вчасно - 15 вересня. Законопроект передбачає, що доходи держбюджету плануються на рівні 877,04 млрд грн, що на 13,7% більше, ніж у 2017 році, загального фонду - 811,6 млрд грн (плюс 15,6%).
Видатки заплановані в обсязі 948,12 млрд грн (зростання на 12,7%), у тому числі загального фонду - 878,5 млрд грн (плюс 14,4% до показника поточного року).
Зокрема, проектом бюджету плануються видатки для Державної фіскальної служби України на рівні 11,8 млрд грн, що на понад 45% більше, ніж передбачено в 2017 році.
На думку в. о. Голови ДФС Мирослава Продана, мова йде про серйозні кошти. Це дасть можливість і продовжувати реформування служби, і тримати на гідному рівні зарплати для співробітників.
"Чимало процесів у нас вже практично "на виході". Ми запустили тендери на закупівлю технічного оснащення для пунктів пропуску. До кінця року їх буде обладнано системами відеоспостереження, сканерами та ваговими комплексами. У пунктах пропуску для цього вже виділені земельні ділянки і йде їх підготовка для встановлення обладнання. Крім цього, продовжується розвиток і розповсюдження застосування "єдиного вікна". 30% митних декларацій оформлюються у такому режимі, по деяким митницям цей показник складає 50%. Зараз готується проект постанови, суть якої розповсюдити цей принцип на операції у всіх митних режимах, скоротити час огляду товарів та зменшити кількість документів. З 1 лютого 2018 року ми застосуємо принцип "єдиного вікна" на 100% для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, - зазначив очільник ДФС. - Одним з перспективних напрямків, який виведе на новий рівень вибірковий митний контроль, є створення департаменту таргетингу та управління митними ризиками".
Крім цього, пріоритетом номер один для служби є розвиток IT-технологій та переведення всіх сервісів в електронний формат.
"До кінця року ми взяли амбітне зобов'язання в повному обсязі запустити Електронний кабінет, що мінімізує будь-які контакти бізнесу, платників з ДФС. Зараз понад 80% послуг надається в режимі on-line. Ми закінчуємо аудит IT-систем. Раз на декілька місяців додаємо нові сервіси. Нещодавно був доопрацьований е/кабінет в частині надання доступу платників ПДВ до даних Єдиного реєстру податкових накладних в режимі реального часу. Бізнес може переглядати дані щодо зареєстрованих, зупинених податкових накладних, а також результати комісії", - повідомив Мирослав Продан.
Проектом бюджету також передбачений ріст видатків на оплату праці співробітникам служби. По даним Мирослава Продана, вже цього серпня ДФС вдалося підвищити зарплати податківцям, що призупинило відтік кадрів.
"Фахівці вже відчувають надію, позитив і перспективу і, навіть, починають повертатися до служби. А ще декілька місяців тому була така ситуація, коли в день по всій службі по всій Україні звільнялося до 10 людей", - резюмував в.о. Голови ДФС.
Вже 22 вересня проект бюджету на 2018 рік буде представлено у Верховній Раді України.
У пункті пропуску «Бориспіль» митники затримали партію бурштину вагою понад 12 кг
Працівники Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль» виявили чергову партію бурштину вагою понад 12 кг, яку намагався незаконно вивезти до Китаю наш співвітчизник.
Для проходження митного контролю чоловік обрав спрощену систему – «зелений коридор», що означає відсутність у пасажирів предметів для декларування, а також заборонених або обмежених для переміщення через митний кордон України.
Дві дорожні валізи з бурштином крупних та середніх фракцій, розфасованим у кілька поліетиленових пакетів, було виявлено у багажному відділенні терміналу за допомогою технічних засобів митного контролю.
Складається протокол про порушення митних правил. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справі.
Довідково: до сьогоднішнього випадку всього з початку 2017 року працівниками Київської митниці ДФС було складено два протоколи про порушення митних правил, де фігурував бурштин, загальною вагою 31,6 кг.
ДФС: При плануванні перевірок застосовуються виключно ризикоорієнтовані методи
ДФС звертає увагу керівників суб’єктів господарювання на обов’язковість дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні готівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) та інших операцій з готівкою.
Чечелівська ДПІ інформує, за 8 місяців 2017 року за результатами проведених ДФС перевірок у сфері готівкового обігу застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 272,7 млн. грн. Це більше ніж за аналогічний період 2016 року на 35 відсотків.
За даними ДФС, завдяки підвищенню рівня суспільної свідомості збільшилась кількість громадян, які вимагають видачу розрахункових документів під час проведення розрахунків за придбані товари або надані послуги. При цьому почастішали випадки інформування ДФС про такі зловживання з боку суб’єктів господарювання.
Слід зазначити, що органи державної фіскальної служби при організації та проведенні контрольно-перевірочних заходів (як документальних, так і фактичних перевірок) застосовують виключно ризикоорієнтовані методи планування перевірок.
Так, ДФС з метою удосконалення організації контролю за проведенням розрахункових операцій розроблено перелік критеріїв відбору для перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу.
Критерії поділені на три ступені ризику: високого, середнього та незначного. Усі без виключення фактичні перевірки в 2016-2017 роках організовані за допомогою розроблених критеріїв.
Найбільше спрацювали такі ризики:
- наявність систематичних порушень Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні тощо;
- сума виторгів господарського об'єкта є суттєво меншою, порівняно з сумою виторгів інших господарських об'єктів суб'єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови для отримання доходу;
- інформація від правоохоронних органів, органів державної влади та громадян щодо порушень вимог законодавства на господарському об'єкті суб'єкта господарювання.
Використання критеріїв відбору для перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу, є ефективним інструментом для відбору до перевірки платників податків щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій.
Львівські митники виявили приховані у пінопласті сигарети
Майже 2 тис. пачок сигарет, прихованих у пінопласті, виявили львівські митники під час митного контролю.
Громадянин України 1977 року народження, мешканець Тернопільщини, прибув у пункт пропуску «Рава Руська – Гребенне» на виїзд з України. Для переміщення обрав смугу руху «червоний коридор». Під час митного контролю у працівників Львівської митниці ДФС виникли підозри про можливе приховування товарів від митного контролю. Автомобіль скерували у місце поглибленого огляду. Там, у спеціально виготовленій порожнині пачки з пінопласту митники знайшли 1890 пачок сигарети з фільтром.
У декларації громадянин України про наявність будь-яких товарів та предметів не заявив, проте після митного огляду товар визнав своєю власністю.
Таким чином, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.http://sfs.gov.ua/data/material/000/234/311276/img/59ca4ef06d734.jpg
Сигарети вилучено. Їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.
У пункті пропуску «Бориспіль» вилучено 21 мобільний телефон iPhone 8, які незаконно переміщували через митний кордон України
Працівники Управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС в пункті пропуску «Бориспіль» у співпраці з СБУ вилучили 21 мобільний телефон iPhone 8, що незаконно переміщували через митний кордон України.
11 мобільних телефонів iPhone 8+ та 10 мобільних телефонів iPhone 8 з порушенням митних правил намагався ввезти наш співвітчизник, який прилетів з США транзитом через Німеччину.
Для проходження митного контролю громадянин обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчив, що не має предметів, обов’язкових до декларування, або обмежених до переміщення через митний кордон України.
Телефони було виявлено під час перевірки багажу авіапасажира за допомогою технічних засобів митного контролю.
Закарпатська митниця ДФС: у пиломатеріалах знаходилось 95 тисяч пачок цигарок
На митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС підрахували точну кількість тютюнових виробів, яку незаконно переміщував через митний кордон громадянин Словаччини у вантажівці. Всі цигарки торгової марки «NZ», виробництва Республіки Білорусь з марками акцизного податку цієї країни.
Зазначені дії кваліфікуються за ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Ці дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Варто зазначити, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України.
Нагадуємо, що незаконне переміщення тютюнових виробів на вантажному автомобілі іноземцем припинено 22 вересня в зоні митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС. Водій вантажівки переміщував, згідно з поданими до митного контролю товаросупровідними документами, із Росії в Словаччину пиломатеріали. Проте при зважуванні, дошки виявились легшими на 3,5 тонни ніж значилось в документах. Це і стало підставою для проведення повного митного огляду транспортного засобу та вантажу в результаті якого і були виявлені приховані тютюнові вироби.
З початку року виявлено 2,5 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно
З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 60 відс. перевірених платників.
До бюджетів донараховано понад 305 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 98 млн. грн. єдиного внеску та 22 млн. грн. військового збору.
Завдяки заходам податкового контролю було виявлено 2,5 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.
Крім цього, за результатами роботи працівників ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснено обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проведено роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 29 тис. трудових угод з найманими працівниками.
У січні – серпні 2017 року за рахунок спільних дій територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 1 354,7 млн. грн., надійшло 152,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 466,9 млн. грн. єдиного внеску.
До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.
Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – серпні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 11,7 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 10,8 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 29,4 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 36,3 млн. грн., військового збору – 2,3 млн. грн.
Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – серпні цього року підвищили рівень виплат понад 27,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло майже 83 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.
До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.
Мирослав Продан: Зупинка тендерів на закупівлю скануючих систем зупиняє процес оснащення пунктів пропуску
Скасувавши торги на закупівлю сканерів для оснащення пунктів пропуску, АМКУ пішов на безпрецедентний крок. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, додавши, що завершення процедур та закупка систем вивела б на якісно новий рівень контроль та принесла б додаткові мільярди гривень у бюджет країни.
«Скасування тендерів на закупівлю сканерів є фактично зупинкою цього процесу. Додаткові мільярди могли б бути направлені на підвищення боєздатності армії, на соціальні програми», – зазначив Мирослав Продан.
Для проведення закупівель сканерів ДФС було оголошено два тендери. За одним здійснювалося придбання 2 скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних автотранспортних засобів та контейнерів очікуваною вартістю закупівлі понад 169 млн. грн. (процедура розпочата 22 червня 2017 року, на участь у торгах було подано шість тендерних пропозицій) та за другим – 4 таких системи вартістю майже 339 млн. грн. (процедуру розпочато 4 липня, подано вісім пропозицій).
У рамках відкритих торгів було опрацьовано всі тендерні пропозиції, подані учасниками. По першому тендеру всі пропозиції були відхилені на підставі абзацу другого пункту 1 та/або пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: у зв’язку з невідповідністю наданих учасниками пропозицій вимогам тендерної документації.
По другому – з восьми учасників допущено тендерні пропозиції двох.
За словами Мирослава Продана, об’єктивної причини для скасування другого тендеру немає.
Однак, обидва рішення тендерного комітету ДФС були оскаржені одним з недопущених учасників торгів. На підставі скарг цієї компанії тендери були заблоковані.
Хоча по першому тендеру адміністративною колегією АМКУ прийнято рішення про припинення розгляду скарги зазначеного підприємства, і відповідно до закону система електронних закупівель повинна автоматично оприлюднити прийняті органом оскарження рішення на веб-порталі Уповноваженого органу. На сьогодні статус скарги в електронній системі закупівель не змінився і залишився «Очікує прийняття до розгляду», а процедура закупівлі на сьогодні має статус «Заблоковано».
По другому тендеру розгляд скарги підприємства було призначено на 14 вересня. Водночас рішення колегії, в якому ДФС зобов’язано відмінити процедуру закупівлі, було прийнято на день раніше, тобто 13 вересня 2017 року. При цьому у рішенні не зазначалася підстава, за якою необхідно було відмінити торги, що унеможливлює виконання зазначеного рішення у зв’язку з тим, що при опублікуванні повідомлення про відміну торгів на веб-порталі Уповноваженого органу замовник повинен обов’язково вибрати із списку підставу для відміни торгів.
Варто зауважити, що підприємство, на підставі скарг якого були відмінені закупівлі, вимагало відхилити тендерну пропозицію одного з учасників, що б призвело до звуження кола пропозицій до одного виробника.
«У світі існує три основних виробника техніки, яку намагається закупити ДФС, – компанії з Китаю, Великобританії, Франції та США. Всі пропозиції компаній були опрацьовані, всі три були залучені до участі у тендері. Але скаргу, яку використали для скасування торгів, подав не виробник, а невідома фірма з офшорної зони», – підкреслив Мирослав Продан.
Він також зазначив, що блокування оснащення пунктів пропуску знизить результативність роботи митників щодо упередження потрапляння на митну територію України контрабандних товарів.
«Країна може досягти успіху, коли влада працює як єдина команда, коли у всіх членів цієї команди є спільна мета. Так має бути й в Україні», – наголосив очільник ДФС.
Отже, враховуючи відміну другого тендеру, ДФС вимушена звернутися до суду для прийняття відповідного рішення. На сьогодні вже підготовлений позов на неправомірні, як на думку служби, дії АМКУ.
За порушення законодавства з питань державної митної справи донараховано 153,6 млн. грн. грошових зобов’язань
За січень-серпень 2017 року підрозділами митного аудиту ДФС проведено 339 документальних перевірок на дотримання законодавства України з питань державної митної справи. За вказаний період донараховано грошових зобов’язань на суму 153,6 млн. грн. З них 89,3 млн. грн.., або 58,1% від нарахованих сум – узгоджено, до бюджету вже сплачено 14,2 млн. гривень.
Додатково проведено 15 перевірок, призначених відповідно до кримінального процесуального законодавства, за результатами яких донараховано 1 619,4 млн. грн. податкових зобов’язань.
Динаміка проведених перевірок у порівнянні з показниками за аналогічний період попередніх років свідчить як про збільшення кількості перевірок більш ніж в 1,5 раза, так і про розширення напрямів виявлених порушень. Для порівняння – за 8 місяців 2015 року було проведено 221 перевірку, 2016 року – 213.
Зокрема, питома вага донарахованих сум в розрізі виявлених порушень становить:
- 31% – заниження митної вартості товарів ( 47,2 млн. грн.);
- 50% – порушення вимог митних режимів (75,7 млн. грн.);
- 9% – порушення вимог правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (13,4 млн. грн.);
- 4% – неправомірне застосування пільг (5,5 млн. грн.);
- 6% - інші порушення митного законодавства (8,6 млн. грн.).
Активізацію роботи у напрямі митного аудиту досягнуто за рахунок підвищення ефективності взаємодії, налагодження обміну інформації з департаментами митного напрямку.
Зокрема, лише в 2017 році за отриманою інформацією від Департаментів адміністрування митних платежів та організації протидії митним правопорушеннями, яка свідчила про ознаки порушення митного законодавства, підрозділами митного аудиту проведено 167 перевірок, за результатами яких донараховано 93,8 млн. грн.
Виявлені порушення стосувались правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, визначення країни походження (недійсність сертифікатів про походження), недекларування складових митної вартості та порушення вимог митних режимів.
За поданням Департаменту аудиту до 13 суб’єктів господарювання Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було застосовано спеціальні санкції – індивідуальне ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, передбачені статтею 37 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Закарпатські митники виявили цигарки, які іноземець приховав у дошках
Працівники Закарпатської митниці ДФС зупинили вивезення з України значної кількості тютюнових виробів. Правопорушення припинено в зоні митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України». Незаконно перемістити через кордон тютюнові вироби намагався громадянин Словаччини на вантажному автомобілі.
Згідно з поданими до митного контролю товаросупровідними документами, через митний кордон України в митному режимі «транзит» із Росії в Словаччину переміщувались пиломатеріали – дошки. Під час аналізу поданих до митного контролю товаросупровідних документів працівники митниці встановили вагові розбіжності до 3,5 тонни між фактичною вагою вантажу і зазначеною в документах.
Прийнявши рішення про проведення повного митного огляду транспортного засобу та вантажу, працівники митниці виявили приховані від митного контролю тютюнові вироби. Наразі торгові марки, наявність акцизних марок та точна кількість цигарок встановлюється.
Попередньо зазначені дії кваліфікуються за ознаками порушення митних правил, а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Вирішується питання зі складанням протоколу про порушення митних правил.
Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?
Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа–підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Скарги платників податків
08.09.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2017 №670 «Про внесення зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» (зареєстровано у Мінюсті 01.08.2017 за №941/30809) (далі – Наказ №670).
Наказом №670 передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Раніше таке рішення приймали керівник або заступник.
Наказ №670 опубліковано в Офіційному віснику України від 08.09.2017 № 70.
В «Мост-Днепр» проведена прес-конференція з питань оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку
25.09.2017 в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» за участі начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової відбулася прес-конференція на тему: «Підприємці – «спрощенці»: порядок оподаткування, обліку та звітування».
Манушак Осипова зазначила: «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, який встановлює заміну сплати окремих податків та зборів на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності».
Обрати спрощену систему оподаткування як юридична, так і фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може самостійно, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному ПКУ.
На сьогодні ПКУ встановлено чотири групи платників єдиного податку.
При цьому на спрощеній системі оподаткування:
- першої та другої груп можуть перебувати виключно ФОП;
- третьої групи – як ФОП так і юридичні особи;
- четвертої групи – виключно юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники.
Манушак Осипова розповіла про умови перебування ФОП на певній групі спрощеної системи оподаткування, а також порядок оподаткування, обліку та звітування підприємців – «єдинників» першої, другої та третьої груп, особливості нарахування та сплати ними єдиного податку.
На підтримку та зміцнення Збройних сил країни з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 855 мільйонів гривень військового збору.
На підтримку та зміцнення Збройних сил країни з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 855 мільйонів гривень військового збору. Порівняно з минулим роком показники відрахувань на потреби армії зросли на 2,3 мільйона гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 ПКУ).
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.
Підпунктом 1.4 п. 161підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 161підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.
Щодо заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації
Чечелівська ДПІ нагадує, що законодавством України передбачено отримання сільгоспвиробниками бюджетної дотації.
Так, законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) закон України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877) доповнено статтею 16¹ «Бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції ».
Механізмами реалізації положень Податкового кодексу Ураїни (далі – Кодекс) та Закону №1877 щодо отримання бюджетної дотації є, зокрема:
- постанови Кабміну України від 21.02.2017 №179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру одержувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації Державною фіскальною службою і Державною казначейською службою» (далі – Постанова №179) та від 22.03.2017 №178 «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» (далі – Постанова №178), які набрали чинності 24.03.2017;
- наказ Мінфіну України від 23.02.2017 №275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як одержувача бюджетної дотації», зареєстрований в Мін'юсті України 28.02.2017 року за №263/30136 (далі – Наказ №275), який набрав чинності 28.02.2017;
- наказ Мінфіну України від 23 лютого 2017 року №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Мін'юсті України 28 лютого 2017 року за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017.
Порядок включення сельскогосподарських товаровиробників до Реєстру визначено пунктами 5 – 18 Порядку ведення Реєстру одержувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою №179.
Форма заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації (форма №1-РОБД) (далі – Заява) затверджена Наказом №275.
Слід зауважити, що якщо у Заяві відсутні або недостовірно заповнені обов’язкові реквізити, дані Заяви не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру або в Заяві відсутні дані про види діяльності, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації відповідно до пункту 16¹·³ статті 16¹ Закону №1877, контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову Заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Після усунення виявлених недоліків сільськогосподарський товаровиробник може падати нову Заяву.
Контролюючий орган відмовляє у внесенні сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, якщо за результатами розгляду Заяви встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник не відповідає вимогам питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, а саме 75% і більше, або якщо сільськогосподарський товаровиробник не зареєстрований платником ПДВ на дату подання Заяви, чи відносно такого сільськогосподарського товаровиробника на дату подання Заяви прийнято рішення про припинення.
Заява надається в електронній формі або на папері у місяці, що передує початку податкового періоду, з якого підприємство матиме право на отримання бюджетної дотації, і на протязі 5-ти календарних днів після закінчення граничного строку подання звітності по ПДВ для місячного звітного періоду.
Відповідно до пункту 10 Постанови №179 прийнята до розгляду Заява, розглядається податковим органом протягом 3-х робочих днів з дня її отримання. Якщо останній день строку розгляду Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то останнім днем вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим днем.
Ведення Реєстру та облік в ньому перерахованих сум бюджетної дотації на поточний рахунок платника в банку за кожний звітний податковий період, в якому відбулася виплата бюджетної дотації, здійснюється Державною фіскальною службою України.
З даними Реєстру одержувачів бюджетної дотації можна ознайомитись в розділі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу ДФС України «Електронний кабінет платника», розміщеного на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua).
До уваги релігійних організацій! Релігійні організації зобов’язані привести у відповідність установчі документи до 01 січня 2018 року
Чечелівська ДПІ інформує ,відповідно до норм пункту 35 підрозділу 4 розділу XX ,,Перехідні положення” Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 – VI (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс) та Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (із змінами та доповненнями, далі – Порядок) передбачено, що релігійні організації до 01.01.2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу.
Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу та п.7 Порядку, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 цього пункту;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Згідно з пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Контролюючий орган здійснює перевірку відомостей, які містяться у поданих неприбутковою організацією документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Кодексом та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та у встановленому порядку приймає рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру тощо.
Таким чином, у разі якщо неприбуткова організація відповідає вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, така організація може бути включена до нового Реєстру.
Митники виявили бус заповнений сигаретами
Майже 2 тис. пачок сигарет зловмисник приховав у пінопласті.
Так, громадянин України 1977 року народження, мешканець Тернопільщини, прибув у пункт пропуску «Рава Руська – Гребенне» на виїзд з України. Для переміщення обрав смугу руху «червоний коридор». Під час митного контролю у працівників Львівської митниці ДФС виникли підозри про можливе приховування товарів від митного контролю. Автомобіль скерували у місце поглибленого огляду. Там, у спеціально виготовленій порожнині пачки з пінопласту митники знайшли 1890 пачок сигарети з фільтром.
В декларації громадянин України про наявність будь-яких товарів та предметів не заявив, проте після митного огляду товар визнав своєю власністю.
Таким чином, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Сигарети вилучено. Їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.
При передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства ОСББ різниця для коригування фінансового результату не виникає
Чечелівська ДПІ нагадує, Державна фіскальна служба України в листі від 15.08.2017 р. N17901/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення щодо оподаткування операцій з передачі будинків з балансу комунального підприємства на баланс об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Так, згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Таким чином, об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку, відкоригований на різниці відповідно до Кодексу.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст.1 Закону України від 29 листопада 2001 року N2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон N 2866).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (ст.12 Закону N2866).
Згідно з п.5 ст.13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року N 417-VIII, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України від 24 червня 2004 року N1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Управитель – особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Таким чином, при передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства, яке не є власником таких будинків, в оперативне управління ОСББ для їх утримання та експлуатації без переходу права власності на такі будинки до ОСББ, різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у комунального підприємства не виникають.
Оновлено форму Заявки на отримання часткової компенсації вартості сільгосптехніки
Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) внесло зміни до форми Заявки для отримання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (далі – Заявка), затвердженої наказом Мінагрополітики від 18.04.2017 №228. Ці зміни затверджено наказом Мінагрополітики від 07.09.2017 №499, наказ набрав чинності з 15.09.2017, з дня його офіційного опублікування (опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 15.09.2017 №72).
До форми Заявки додано нові пункти:
◄ пункт 4 – «Основна діяльність» – тут зазначається, чи є виробництво сільгосппродукції основною діяльністю особи (чи становить питома вага вартості сільгосптоварів не менш ніж 75% вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно);
◄ пункт 8 –«Ознайомлено» – особа, яка претендує на отримання часткової компенсації сільгосптехніки, має поставити відмітку про ознайомлення з вимогами п.10 і п.13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою КМУ від 01.03.2017 №130.
Документи на підставі яких визначається належність будівлі до класу 1251 « Будівлі промислові»?
Чечелівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).
Згідно з п.п.265.7.5 п.265.7 ст.265 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Таким чином, визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.
Платники ПДВ Дніпропетровщини сплатили до бюджету майже
4 міл.гривень
Чечелівська ДПІ повідомляє, Протягом 2017 року суб’єкти господарювання Дніпропетровської області суттєво наростили сплату податку на додану вартість, довівши його фактичні надходження до державного бюджету до 3 мільярдів 749,1 мільйонів гривень, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року темп росту надходжень склав 44,5 відсотків, що в абсолютній сумі становить 1 мільярд 154,2 мільйонів гривень. Слід зазначити, що добровільна сплата податку складає 97,5 відсотків, а саме – 3 мільярда 655,5 мільйонів гривень.
Також повідомляємо, що ДФС доопрацьовано «Електронний кабінет платника» в частині надання доступу платникам податків на додану вартість до даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) в режимі реального часу щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (ПН/РК). Пошук інформації в ЄРПН здійснюється за основними реквізитами ПН/РК, а також за індивідуальним податковим номером продавця та покупця товарів/послуг. Також платники мають можливість завантажити ПН/РК в електронному вигляді (у форматі xml з ЕЦП).Платникам податку на додану вартість після ідентифікації з використанням ЕЦП будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів в особистому кабінеті надано можливість перегляду відомостей щодо ПН/РК, зареєстрованих, реєстрацію яких зупинено відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також щодо яких комісією ДФС прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Порядок надання фіндопомоги громадських організацій інвалідів зазнає змін
Оприлюднено проект постанови КМУ "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70"
У тексті постанови та тексті порядків пропонується замінити слова „інвалід” словами „особа з інвалідністю” та слова „громадські організації інвалідів” словами „громадські об’єднання осіб з інвалідністю”, крім Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів та Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, які підготовлені Держпраці та погоджуються у центральних органів виконавчої влади.
Також проектом передбачається затвердити зміни до Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70 у відповідність із Законом „Про громадські об’єднання”.
Нагадаємо, що Законом „Про громадські об’єднання” було введено поняття „громадські об’єднання”, а також визначено, що за організаційно-правовою формою громадські об’єднання утворюються як громадська організація та громадська спілка.
Проектом постанови КМУ також пропонується вдосконалити:
встановлення чітко визначених критеріїв надання та відмови у наданні фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики;
запровадження аналізу діяльності підприємств, організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, які отримали фінансову допомогу, цільову позику шляхом збору інформації про основні соціально-економічні показники діяльності підприємств, організацій.
Введення критеріїв надання та відмови у надані цієї фінансової допомоги не дозволить неефективно використовувати фінансову допомогу за рахунок коштів державного бюджету під прикриттям благої справи – зайнятості осіб з інвалідністю, наданні цієї фінансової допомоги підприємствам, організаціям, які мають ознаки фіктивності суб'єкта господарювання відповідно до статті 55.1 ГКУ, які за організаційно-правовою формою не відповідають вимогам ст. 112 ГКУ Пропозиції та зауваження до проекту регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу приймаються за наступними адресами: Департамент соціального захисту інвалідів, 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, електронна пошта: [email protected], факс/тел.: 289-40-59
Працівникові встановлена група інвалідності: дії роботодавця
Чечелівська ДПІ повідомляє, що інвалід — це особа, яка має порушення здоров’я зі стійким розладом функцій організму. Таке порушення обумовлене захворюваннями, наслідками травм або дефектами. Воно призводить до обмеження життєдіяльності та викликає необхідність соціального захисту людини. Людині, визнаному інвалідом, видають довідку-підтвердження факту встановлення інвалідності, із зазначенням її групи. Разом з довідкою він отримує індивідуальну програму реабілітації.Факт установлення працівникові групи інвалідності не може бути підставою для звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за пунктом 2 статті 40 КЗпП України. Водночас зазначений факт не є перешкодою для звільнення працівника за іншими підставами, встановленими законодавством про працю, серед них і з ініціативи самого працівника. Якщо працівник подав заяву з проханням звільнити його з роботи за власним бажанням у зв’язку з неможливістю проживання у цій місцевості за станом здоров’я, підтвердженим медичним висновком, роботодавець відповідно до частини першої статті 38 КЗпП зобов’язаний звільнити такого працівника з роботи у зазначений у заяві день, попри те, що цьому працівникові висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) установлено групу інвалідності.
Відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП роботодавець має право звільнити працівника лише у разі виявлення його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я. Слід наголосити, що про таку невідповідність не могло бути відомо на час укладання трудового договору — протипоказання стану здоров’я виявлені після його укладення. За умови, що групу інвалідності із зазначенням непрацездатності працівника встановлено до укладення трудового договору, одначе працівник, оформляючись на роботу, приховав цей факт, його мають звільнити відповідно до статті 7 і частини шостої статті 24 КЗпП.
Безперечно, встановлена працівникові група інвалідності свідчить про обмеження чи втрату ним працездатності. Але не кожне обмеження чи втрата працездатності можуть призвести до невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі. Існує безліч посад чи робіт, які можуть успішно виконувати працівники, яким установлено групу інвалідності. Крім того, такі працівники можуть виконувати попередні роботи в спеціальних умовах праці. Разом з тим із певними захворюваннями працівники, яким не встановлено групи інвалідності, постійно чи протягом певного часу не можуть виконувати покладені на них трудові обов’язки внаслідок свого стану здоров’я.
Слід зазначити, що ст. 170 КЗпП на роботодавця покладено обов’язок перевести працівників, які за станом здоров’я потребують надання іншої, легшої роботи, на таку роботу за їх згодою та відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку. Крім того, відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП допускається за умови, що працівника, стосовно якого виявлено невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, неможливо перевести за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його стану здоров’я.
Разом з тим слід наголосити, що, покладаючи на роботодавця обов’язок стосовно переведення працівників на іншу, легшу роботу, вказані законодавчі норми не вимагають від нього створювати нове робоче місце для працівника, щодо якого виявлено невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я.
Таким чином, у ситуації, коли МСЕК установила працівникові групу інвалідності, роботодавець насамперед має вжити заходів щодо встановлення факту виявленої невідповідності такого працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Відтак він повинен запропонувати працівникові роботу, яка б відповідала його стану здоров’я. Лише після цього, якщо працівник відмовився від переведення на іншу, легшу роботу, роботодавець може звільнити працівника, якому встановлено групу інвалідності, за пунктом 2 статті 40 КЗпП.Для того щоб установити факт виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, роботодавець повинен передусім керуватися довідкою до акта огляду МСЕК, на зворотній стороні якої зазначається висновок про умови та характер праці, а також індивідуальною реабілітаційною програмою інваліда, копію якої в установлених законодавством випадках надсилає МСЕК на адресу підприємства за місцем роботи працівника-інваліда.Якщо існує індивідуальна реабілітаційна програма інваліда, роботодавець зобов’язаний здійснити трудову реабілітацію інваліда. Тобто згідно зі статтею 172 КЗпП роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інваліда відповідно до медичних рекомендацій МСЕК, встановити на прохання інваліда неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Зазначене унеможливлює звільнення працівника-інваліда за пунктом 2 статті 40 КЗпП.Якщо ж нема індивідуальної реабілітаційної програми інваліда, роботодавець має право звернутися до МСЕК, рішенням якої працівникові встановлено групу інвалідності, з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності фактичних умов праці цього працівника його стану здоров’я. Таке звернення надзвичайно важливе у ситуації, коли в довідці до акта огляду МСЕК, яку обов’язково видають інвалідові на підтвердження факту встановленої групи інвалідності, у розділі «Висновок про умови та характер праці» вказано, що інвалід може працювати в спеціально створених умовах без конкретизації таких умов, або коли у названому розділі взагалі нічого не зазначено. Водночас потреби звертатися до МСЕК з проханням надати зазначений вище висновок нема у випадку, коли в названому розділі довідки МСЕК записано, що працівник не може працювати, тобто він — непрацездатний.Звертаючись до МСЕК з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я працівника, якому встановлено групу інвалідності, займаній посаді чи виконуваній роботі, годиться якомога детальніше описати умови праці, в яких працює цей працівник. Слід пам’ятати, що на стан здоров’я працівника прямо чи опосередковано можуть впливати усілякі умови праці, зокрема, температура та вологість повітря, швидкість повітряних потоків на робочому місці, фізичні навантаження, характер рухів чи робочих поз працівника, інші критерії ергономіки під час виконання трудових обов’язків, режим праці та відпочинку працівника, разом із технологічними перервами, наявність у робочій зоні працівника шкідливих речовин чи інших небезпечних факторів, загазованості, вібрації, шуму, випромінювань тощо.Якщо робоче місце працівника підлягає атестації, до звернення слід додати карту оцінювання умов праці робочого місця за результатами атестації. У цілому, чим детальніше описано умови праці працівника, періодичність і тривалість направлення його у відрядження, тим імовірніше, що МСЕК надасть правильний висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я працівника-інваліда займаній посаді чи виконуваній роботі.
Водночас у зверненні про надання зазначеного вище висновку буде доречним просити МСЕК указати фактори, небезпечні для стану здоров’я працівника-інваліда, або ж конкретизувати, у чому саме полягають обмеження умов його праці.Отримавши висновок МСЕК про умови та характер праці працівника-інваліда, роботодавець має запропонувати цьому працівникові інші посади чи роботи, які за умовами та характером праці відповідатимуть зазначеному висновку, а також професії та кваліфікації працівника.У разі відмови працівника-інваліда від пропонованого переведення на інші посади чи роботи роботодавець може звільнити його за пунктом 2 статті 40 КЗпП з дотриманням вимог законодавства. Зокрема, відповідно до статті 43 КЗпП, якщо працівник є членом виборного органу первинної профспілкової організації (далі — профспілка), що функціонує на підприємстві, роботодавець має звернутися до профспілки, щоб отримати попередню згоду на зазначене вище звільнення. У поданні має бути зазначено та підтверджено копіями відповідних документів факт виявленої невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я та факт відмови працівника від переведення на іншу посаду чи роботу, яка за умовами та характером відповідає стану здоров’я працівника-інваліда, або ж неможливості його дальшого працевлаштування на підприємстві. Працівника можна звільнити за пунктом 2 статті 40 КЗпП протягом місяця з дня одержання згоди профспілки.Досить часто на практиці виникає питання про оплату працівникові-інвалідові часу, протягом якого роботодавець уживає заходів щодо встановлення підстав для його звільнення. За умови, що у довідці до акта огляду МСЕК зазначено, що інвалід може працювати в спеціально створених умовах без конкретизації таких умов, або коли у названому розділі взагалі нічого не зазначено, до отримання висновку МСЕК про відповідність умов та характеру праці працівника його станові здоров’я, та якщо працівник не звертався про встановлення йому інших (спеціальних або легших) умов праці (як-от, скороченого робочого часу) чи переведення на іншу вакантну посаду або легшу роботу, працівник-інвалід може виконувати трудові обов’язки та відповідно отримувати заробітну плату. Звертаємо увагу, що час, протягом якого працівникові підшуковуватимуть підходящу роботу та протягом якого працівник не виконуватиме жодних трудових обов’язків, роботодавець може визнати як час простою не з вини працівника та оплатити у розмірі не менше двох третин посадового окладу чи тарифної ставки відповідно до статті 113 КЗпП.Якщо у довідці до акта огляду МСЕК зазначено певні обмеження щодо умов та характеру праці, роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові іншу вакантну посаду чи легшу роботу, яка б відповідала висновкам, зазначеним у названій вище довідці.Якщо ухвалено рішення про переведення працівника на іншу роботу, слід ураховувати й вимоги частини першої статті 114 та частини другої статті 170 КЗпП. Зокрема відповідно до частини першої статті 114 КЗпП під час переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за ним протягом двох тижнів від дня переведення зберігається попередній середній заробіток. Відповідно до частини другої статті 170 КЗпП при переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів від дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
При звільненні за пунктом 2 статті 40 КЗпП передбачено виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Підприємці, які надають послуги інтернет-зв'язку, можуть бути "єдинниками"
Чечелівська ДПІ повідомляє, що згідно зі ст. 1 Закону №1280-IV інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст. 42 Закону №1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.
Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено. Водночас Правилами № 295 встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.
Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч. 7 ст. 42 Закону №1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня.
Функціонує постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР !
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(0562) 34-28-74
понеділок - четвер
14.00 - 17.00;
п’ятниця
13.45 - 16.45
ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(056) 760-72-51
понеділок - четвер
14.00 - 17.00;
п’ятниця
13.45 - 16.45
ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(0562) 34-28-72
(0562) 34-28-68
(056) 377-46-07
(056) 377-46-14
понеділок - четвер
14.00 - 17.00,
п’ятниця
13.45 - 16.45;
ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(056) 776-74-86
понеділок - п’ятниця
14.00 - 17.00
ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(096) 230-18-32
понеділок - четвер
15.00 - 18.00;
п’ятниця
13.45 - 16.45
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(056) 370-38-85
понеділок, середа, п’ятниця;
10.00 - 13-00
вівторок, четвер
15.00 - 18.00
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(05663) 4-39-33
понеділок - п’ятниця
09.00 - 11.00
Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровському районі
(05633) 7-1 3-88
понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00
Кам’янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області:
понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;
- Вільногорське відділення (05653) 5-09-03
- Жовтоводське відділення (05652) 3-36-91
- Верхньодніпровське відділення (05658) 3-21-49
- Криничанське відділення (05654) 9-15-39
- Петриківське відділення (05634) 2-49-43
- П’ятихатське відділеня (05651) 3-04-50
- Царичанське відділення (05690) 3-21-95
Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(0564) 90-37-97
понеділок - п’ятниця
14.00 - 17.00
Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(056) 404-06-76
понеділок - п’ятниця
10.00 - 13.00
Лівобережна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(056) 725-50-01
понеділок - п’ятниця
09.00 - 12.00
Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області
(05662) 4-54-29
понеділок - четвер
9.00 - 13.00,
13.45 - 18.00;
п’ятниця
9.00 - 13.00,
13.45 - 16.45
Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області