Повідомляє ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра

Інформація щодо діяльності ІДД ДФС

Якщо змінилися площі земель

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра нагадує сільгосптоваровиробникам, які перебувають на сплаті єдиного податку четвертої групи про те, що відповідно з підпунктом 295.9.5 статті 295 Податкового кодексу України у разі, коли протягом поточного року змінилася площа сільськогосподарських угідь або земель водного фонду у зв'язку з набуттям чи втратою на неї права власності або користування, вони зобов'язані:

- уточнити суму податкових зобов'язань з єдиного податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

- подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, ДПІ за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Блокування реєстрації ПН в ЄРПН. Актуальні питання-відповіді.

Питання: - По даним на декілька днів тому, реєстрація ПН практично по всіх підприємствах, які надають послуги, зокрема, вантажні перевезення, припинена. Підстава: коди на надання послуг не співпадають з кодами на «вхідні» товари.

Відповідь: Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – наказ), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податково кодексу України (далі – Кодексу).

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Питання: - Блокується реєстрація ПН, виписаних на неплатників ПДВ, що суперечить наказу МФУ № 567 від 13.06.2017. Згідно з п. 5, якщо ПН, складена за операцією, яка звільнена від оподаткування така ПН/РК не підлягає автоматичному моніторингу відповідності критеріям оцінки

Відповідь: Питання щодо блокування реєстрації податкових накладних, виписаних на неплатників ПДВ вирішено. На сьогодні податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадає під автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання: Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?

Відповідь: У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.

Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

Питання: - Чи не призведе призупинка реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до невчасної подачі квартальної звітності великими підприємствами?

Відповідь: Усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Моніторинг), за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до ознак визначених пунктом 5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Критерії) затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – наказ).

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податково кодексу України.

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, що відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюється ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Питання: Для виробників товарів/послуг проблемою є відсутність процедури розгляду Таблиці даних платників податків. Багато з них отримують відмову по відправленим таблицям, хоча згідно з наказом платники мають право направляти одну лише Таблицю без додаткових документів (якщо квитанції до накладних були отримані у період тестового режиму). Причина відмови відсутня.

Відповідь: Інформація, подана платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – наказ), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, розглядається комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) протягом 5 робочих днів.

Відповідно до останнього абзацу пункту 5 Критеріїв наказу передбачено, що у разі якщо до контролюючого органу надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Можливості надання технічної допомоги з боку ЄС

Зокрема, надання технічної допомоги планується за трьома напрямами.

Перший з них стосується мобілізації доходів та передбачає підтримку впровадження нової стратегії дотримання платниками податкового законодавства (комплаєнс) та приєднання до ініціативи ОЕСР з автоматичного обміну інформацією щодо іноземних фінансових рахунків, що впроваджується в рамках Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією з податкових питань.

Крім того, передбачена підтримка впровадження стратегії реформування митниці та плану дій з її реалізації, гармонізація митного законодавства, приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту, Нової комп’ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу (NCTS), підвищення ефективності пост-митного контролю.

Другий напрям стосується підтримки системи розвитку управління персоналом та антикорупційної політики.

Третій напрям - ІТ-підтримка обміну інформацією між МФУ, ДФС та Казначейством, а також підтримка розвитку ІТ-систем, автоматизації функцій в системі управління державними фінансами.

За словами представників ЄС, оскільки Стратегія управління державними фінансами та План дій з її реалізації вже прийняті, важливо забезпечити існування відповідних структур з нагляду та координації процесу реформування, що в свою чергу сприятиме ефективній та своєчасній реалізації реформ.

ДФС: Запити на отримання інформації про доходи фізичних осіб для перерахунку субсидій обробляються в день надходження

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 щодо внесення змін до Порядку призначення та надання населенню субсидій, ДФС було в повному обсязі забезпечено надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб для проведення перерахунку житлових субсидії.

Починаючи з травня 2017 – щоденно обробляється від 2000 до 4000 файлів-запитів. Запити обробляються в день надходження запиту.

За вказаний період надано відповідь на 116,4 тис. запитів територіальних підрозділів соціального захисту населення стосовно більш ніж 12,3 млн. фізичних осіб.

Перелік кодів ризикованих товарів, які блокуватимуть податкові накладні в ЄРПН

Наказом ДФС України від 30.06.2017р. № 461 затверджений Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, вищевказаний документ застосовується для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра нагадає, що відповідно до пп.6.1 наказу Мінфіну №567 одним із критеріїв оцінки ступеня ризиків є перевищення обсягу постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРНН, у 1,5 рази величини, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих із 01 січня 2017 року в ЄРНН, й обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у ЄРНН, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів із кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, понад 75% загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

До уваги платників податку на додану вартість

З 1 липня 2017 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Критерії).

Платник податку, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно, на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

20.06.2017 року набрали чинності два накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року - №566 та 567. Одним наказом затверджено порядок роботи Комісії ДФС з питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, іншим – критерії зупинення реєстрації податкових накладних та вичерпний перелік документів, який подається для відміни такого зупинення.

Документом, який встановлює підстави для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації, є Постанова КМУ від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Щодо, внесення змін до податкової декларації з податку на прибуток підприємства

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра повідомляє, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 467 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за N 642/30510 (далі - наказ N 467).

Наказ N 467 виданий з метою реалізації положень законів України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", від 20 грудня 2016 року N 1795-VIII "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" та від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Внесені зміни до основної частини декларації

У зв'язку із змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей у полі 9 декларації "Особливі відмітки" виділено в окремі категорії суб'єктів:

які здійснюють випуск та проведення лотерей;

що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів.

Виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації проставляють позначку лише у разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду, визначеного пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Показники декларації

Оподаткування страховика та діяльності з випуску та проведення лотерей

З урахуванням особливостей, передбачених пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу. Суми доходу за договорами перестрахування страховики також включатимуть до показника рядка 07.

У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 відсотки, який заповнюється за формулою ((р. 07 - р. 07.1 - р. 07.2) х ___ ³ / 100).

Крім цього, форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами, згідно із пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14, п. 136.6 ст. 136, п. 141.8 ст. 141, п. 48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та дорівнює позитивному значенню різниці показників (р. 09.1.1 - р. 09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 - сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної пп. "е" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.6 ст. 136 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст. 137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Авансові внески

З форми декларації виключено розділи "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств" та "Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств", в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Виправлення помилок

Звертаємо увагу, що у розділах "Виправлення помилок" змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.

Фінансова звітність

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю "Наявність додатків" доповнено графою "ФЗ ¹²", яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці "Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності ¹²" розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Оновлені редакції додатків до декларації

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

Основні зміни у додатку:

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 1.1.3, р. 1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (р. 1.2.3).

2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат (р. 2.2.3).

3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (р. 3.1.10, р. 3.1.11 та р. 3.1.12).

4. Інші різниці

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків, викладено у новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пунктами 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу, а саме, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.1) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.1).

Редакційних змін зазнали різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ст. 141 Кодексу, та викладено у новій редакції різниці, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.3 ЦП, р. 4.1.4 ЦП).

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом I Кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінансовий результат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX, доповнено новими різницями:

які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.16, р. 4.1.17) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.15, р. 4.2.16).

Звертаємо увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених Кодексом вимог.

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації

Із виключенням з п. 137.6 ст. 137 Кодексу норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктів 9, 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу щодо сплати щомісячного авансового внеску та у розмірі 2/9 податку на прибуток, з додатка вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, які не враховуються у зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ до рядка 20 АВ декларації

У складових формули рядка 4 відбулась зміна показників при розрахунку значення об'єкта оподаткування, в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування.

У рядку 4 відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів - (р. 04 + р. 07 - р. 07.2 + р. 09 + р. 11 + р. 13 - р. 14 декларації)).

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації

З урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

рядок 24 - проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (за ставкою 5 відс. згідно з Кодексом);

рядок 25 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів "б" і "в" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу XX Кодексу);

рядок 26 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Додаток ТЦ до декларації

З урахуванням положень пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу щодо дозволу платнику при здійсненні самостійного коригування податкових зобов'язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності) таблицю додатка доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов'язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці оновленого додатка видалено графу 8, що також вплинуло на зміну нумерації граф.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

У зв'язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п. 141.2 ст. 141 Кодексу, додаток доповнено новими рядками:

рядок 4.1.3 РІ - загальний результат переоцінки цінних паперів (р. 4.1.3.1 - р. 4.1.3.2) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від'ємного значення;

рядок 4.1.3.1 - загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 4.1.3.2 - загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 04 - від'ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;

рядок 4.1.4 РІ - фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (р. 01 - р. 02 - р. 03 - р. 04) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнюється новим рядком А4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Крім того, показники рядка А4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 - А16) та не включаються до значень показників рядка А4, з метою недопущення подвоєння сум у показнику рядка А4.

Додаток ВП до рядків 26 - 29, 31 - 33 декларації

Додаток ВП передбачений для розрахунку податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и), для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період.

Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.

Враховуючи, що видання наказу N 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, Державна фіскальна служба України листом від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17 рекомендує платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період - півріччя поточного року, подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Щодо змін до податкового законодавства з ПДВ

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що з 13 липня 2017 р. Верховною Радою України прийнято законопроект про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків). Таким чином, штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом, за порушення граничних строків реєстрації податкових та акцизних накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН та ЄРАН, які були складені у період з 1 червня 2017 р. по 30 червня 2017 р., не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких накладних не пізніше 31 липня 2017 р.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

14.07.2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

Зазначений Порядок прийнятий відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України.

1. Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — комісія ДФС).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (далі — Кодекс), інших нормативно-правових актах.

3. Розгляд скарги на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг (далі — комісія з питань розгляду скарг), яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

4. Положення про комісію з питань розгляду скарг та її склад затверджуються Головою ДФС.

5. Скарги подаються платником податку на додану вартість (далі — платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — рішення комісія ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Кодексу.

6. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку в судовому порядку.

7. Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.

Така скарга у день її надходження реєструється ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

ДФС не може відмовити платнику податку у реєстрації скарги

8. Датою подання платником податку скарги є:

у разі подання скарги безпосередньо до ДФС — дата фактичного надходження скарги до ДФС (дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС);

у разі надсилання скарги поштовим відправленням — дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податку поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює встановлення дати отримання відділенням поштового зв'язку

скарги, днем подання скарги вважається день проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС.

9. Скарга повинна містити:

найменування або прізвище, ім'я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

податковийномер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС;

нформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС

відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;

вимоги платника податку, який подає скаргу;

адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

10. Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.

11. Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

12. За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

13. За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

14. Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісії з питань розгляду скарг від платника податку, який її подав, до комісії з питань розгляду скарг надійшла заява про відмову від скарги.

Про залишення скарги без розгляду комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

15. Рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності — на податкову адресу платника податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

16. Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

17. Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

18. Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Кодексу.

19. Скарга, документи, подані під час її розгляду, документи, отримані комісією з питань розгляду скарг, а також рішення, прийняте за результатом її розгляду, зберігаються у ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Програмне забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» станом на 10.07.2017 (версія 1.25.18.0), а саме.

1. З метою забезпечення приймання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», додано наступні форми:

J0100116 - Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110316 - Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110616 - Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111316 - Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111416 - Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111516 - Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111616 - Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111716 - Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111816 - Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112816 - Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

2. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано наступні форми:

F/J 1412401 – Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

F/J 1312601 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК;

F/J 1360101 – Документ довільного формату (додаток до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК).

Протягом І півріччя 2017 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано майже 148 тисяч адмінпослуг

Найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОПами Дніпропетровщини надано майже 64,7 тисяч таких послуг.

Не втрачає актуальності послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. Протягом зазначеного періоду платникам надано понад 13 тисяч таких послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. З початку року надано більше 11,7 тисяч цих послуг.

На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 24 види адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року Центрами надано майже 148 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників податків мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису.

Скасовано санкціі до платників, об’єкти нерухомості та земельні ділянки яких розташовані у зоні АТО

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) запропоновано Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) та Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики погодити власну позицію щодо механізму застосування норм п.38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – єдиний податок) (лист ДФС від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13 (далі – лист №1958)).

Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування податком на майно та єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об’єкти:

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Спеціальні норми п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-VIIІ (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановили особливий порядок оподаткування податком на майно та єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення.

Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.

Зважаючи на приписи Спеціальних норм у період з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вказаних норм (далі – Період) не виникав обов’язок платників податку на майно та єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасного подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм, суб’єкти господарювання, які до набрання чинності належали до категорії платників податку на майно та єдиного податку уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання керуючись нормами ст.50 ПКУ.

Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Мінфіном розглянуто лист ДФС №1958 та погоджено позицію ДФС у частині незастосування передбачених ст.120 ПКУ фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, санкцій для грошових зобов’язань та скасування прийнятих контролюючими органами рішень щодо застосування таких санкцій до платників, об’єкти нерухомості та земельні ділянки яких розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення.

Про це Мінфін повідомив ДФС у листі від 30.06.2017 №11230-10-10/17456 (далі – лист №11230).

Щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування

Станом на 13.07.2017 розглянуто 111 Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування. З них по 40 повідомленнях прийнято рішення щодо реєстрації таких документів. Іншим 71 – відмовлено у реєстрації з повідомленням причин неприйняття.

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зупинено реєстрацію понад 50 тис. податкових накладних, що складає 1% від загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Відповідно до Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями , у разі такої відмови платник має право протягом 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування (далі – Повідомлення).

Повідомлення подається за формою J(F)1312601 та формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої/якого зупинено в ЄРПН. До такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Після отримання таких Повідомлень фахівці спеціально створеного структурного підрозділу ДФС протягом 5 робочих днів розглядають надані суб’єктами декларування пакети документів з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

З початку року сервісом «Пульс» скористалися 11 платників Дніпропетровщини

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що протягом І півріччя 2017 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 11 заявників Дніпропетровської області.

За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань: щодо перевищення терміну надання адмінпослуги (4 звернення). З приводу відмови в прийнятті вхідної кореспонденції зателефонували 3 платники. Черги у ЦОПах турбували 2-х відвідувачів. Один платник скаржився на відмову в записі на особистий прийом. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося одне звернення.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07. Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Чи має право фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування включити до складу витрат амортизаційні відрахування?

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра повідомляє, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування визначений статтею 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування зазначених ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п.177.4 ст.177 ПКУ.

Згідно з п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

При цьому амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

- земельні ділянки;

- об’єкти житлової нерухомості;

- легкові та вантажні автомобілі.

Облік у контролюючих органах договорів про спільну діяльність

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.64.6 ст.64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов’язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п.«ґ» п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з п.2.1 розділу II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300) зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588) облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається контролюючими органами, зокрема, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору згідно з Порядком №1588 (п.п.1 п.2.4 розділу II Порядку №1588).

Відповідно до п.2.7 розділу II Порядку №1588 уповноваженій особі за декількома договорами про спільну діяльність податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з цим Порядком.

Податковий номер, наданий уповноваженій особі не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах відповідного договору.

Отже, будь-які види договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, включаючи договори про спільне виробництво, виробничу кооперацію, з метою оподаткування мають перебувати на обліку у контролюючому органі та уповноваженими особами сплачуватись податки, передбачені для них відповідними розділами ПКУ.

Якщо дві чи більше особи здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, то вони вважаються окремою особою для цілей оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) у межах такої діяльності (п.п.«ґ» п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Порядок реєстрації платником ПДВ особи, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність, визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).

Відповідно до п.180.1 ст.180 ПКУ для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи (п.1.5 розділу І Положення №1130).

Пунктом 1.6 розділу І Положення №1130 визначено, що особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер (далі – ІПН), який використовується для сплати ПДВ.

Для осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, присвоюється 9-значний ІПН.

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів.

ДФС оновлено коди типів об’єктів оподаткування

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п.22.1 ст.22 ПКУ).

Процедура повідомлення платником податків про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючим органам за основним місцем обліку платника податків визначено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300) зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588).

Відповідно до п.8.1 розділу VIII Порядку №1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – ф.№20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п.8.4 розділу VIII Порядку №1588).

Пунктом 8.7 розділу VIII Порядку №1588 8.7 визначено, що рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками 2016 року

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений статтею 166 ПКУ.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема, до п.п.166.3.3 п.166.3 ст.163 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Однак, з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми ПКУ чинні у 2016 році.

Згідно з редакцією п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ, яка діяла до 01.01.2017, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році це 1930 гривень: 1378 грн. х 1,4).

Підпунктом 166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2016 року розраховується наступним чином:

► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

► на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання – 23160 грн. (1930 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 19300 грн. (1930 грн. х 10 міс.);

► розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

- з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому відповідно до п.179.8 ст.179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Для платників податку на нерухомість у зоні АТО

ДПІ у Чечелівському районі звертає увагу платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи у зоні АТО на таке.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм (підпункти 38.6 та 38.8 п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)), суб’єкти господарювання, які до набрання чинності належали до зазначеної категорії платників, уточнюють узгоджені у період з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вказаних норм податкові зобов’язання керуючись нормами статті 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.

Понад 5,3 млрд. грн. єдиного внеску надійшло від платників Дніпропетровщини

Впродовж першої половини 2017 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 5 млрд. 325,5 млн. грн. Якщо цей показник порівняти з першим півріччям 2016 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску більше на 1 млрд. 535,8 млн. грн.

При цьому, лише у червні 2017 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 030 млн. грн., що на 341,8 млн. грн. більше червневих надходжень минулого року.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Можливості надання технічної допомоги з боку ЄС

Технічна допомога ЄС у сфері реформування сектору управління державними фінансами стала основною темою для обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками Європейської комісії.

Під час зустрічі зазначалося, що вже узгоджені напрями подальшої підтримки ЄС процесу реформування системи управління державними фінансами в Україні та завершено підготовку відповідної програми співпраці ЄС та України на період 2018 – 2021 рр.

«Враховуючи те, що бюджетний процес та збір податків є ключовими питаннями цієї програми, ми вдячні Європейській комісії за підтримку наших ініціатив у напрямі реформування Державної фіскальної служби. Також ми зацікавлені у доступі до технічної експертизи та досвіду різних країн-членів ЄС і міжнародних фінансових установ, що передбачено умовами програми», - наголосив Мирослав Продан.

Представники ЄС поінформували про заплановані компоненти та можливості технічної допомоги з боку ЄС фіскальній службі.

За словами представників ЄС, оскільки Стратегія управління державними фінансами та План дій з її реалізації вже прийняті, важливо забезпечити існування відповідних структур з нагляду та координації процесу реформування, що в свою чергу сприятиме ефективній та своєчасній реалізації реформ.

Так, зокрема, надання технічної допомоги планується за трьома напрямами.

Перший з них стосується мобілізації доходів та передбачає підтримку впровадження нової стратегії дотримання платниками податкового законодавства (комплаєнс) та приєднання до ініціативи ОЕСР з автоматичного обміну інформацією щодо іноземних фінансових рахунків, що впроваджується в рамках Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією з податкових питань.

Крім того, передбачена підтримка впровадження стратегії реформування митниці та плану дій з її реалізації, гармонізація митного законодавства, приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту, Нової комп’ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу (NCTS), підвищення ефективності пост-митного контролю.

Другий напрям стосується підтримки системи розвитку управління персоналом та антикорупційної політики.

Третій напрям - ІТ-підтримка обміну інформацією між МФУ, ДФС та Казначейством, а також підтримка розвитку ІТ-систем, автоматизації функцій в системі управління державними фінансами.

Владислав Павлов: Цього року очікується сплата податку на нерухомість громадянами у розмірі 500 млн. гривень

Протягом поточного року фізичним особам - власникам житлової нерухомості сформовано близько 1 млн. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Загальна сума податку, яку мають сплатити власники, складає понад 500 млн. гривень. Про це розповів начальник управління адміністрування майнових податків і зборів Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Владислав Павлов 18 липня, під час прес-конференції.

За його словами, порівняно з минулим роком очікувана до сплати сума податку зросла більш ніж вдвічі. У 2016 році платники сплатили до місцевих бюджетів 209 млн. грн.. податку на нерухомість.

«На сьогодні платниками вже сплачено 61 млн. грн.. податку на нерухоме майно. Нагадаю, що цього року платники сплачують цей податок за звітний 2016 рік. Платниками є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості», – зазначив Владислав Павлов.

Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Оскільки податок сплачується до місцевих бюджетів, то відповідно і ставки встановлюються рішеннями місцевих рад. У 2016 році ставки були встановлені у розмірі, не більше 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2016 році – 1378 грн.), за 1 кв. метр.

Водночас, вважає посадовець, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є обтяжливим для наших громадян, оскільки законодавцем встановлені певні пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 кв. метрів для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 кв. метрів для житлових будинків та на 180 кв. метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості.

«Тобто, якщо у платника є квартира, загальна площа якої становить, наприклад, 70 кв. м., то з урахуванням пільгових 60 кв.метрів, сплачуватиме він лише за 10 кв. м. Крім того, за рішенням місцевих рад можуть встановлюватися додаткові пільги для окремих категорій населення залежно від їх майнового стану», – роз’яснив Владислав Павлов.

У той же час такі пільги не стосуються майна, загальна площа якого перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі.

Власники квартири, яка перевищує 300 кв.м., та/або будинку, що перевищує 500 кв. м., сплачуватимуть додатково 25 тис. грн. за кожний такий об’єкт.

Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.

Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

«Відповідальність за несплату узгодженого податкового повідомлення рішення настає з 61 дня з моменту його отримання. Платнику з цього часу будуть нараховано і штрафні санкції, і пеня за несплату податків. Якщо заборгованість до 30 днів, то штрафні санкції становлять 10% від визначеної суми, понад 30 днів – максимальний розмір – 20%», – розповів Владислав Павлов.

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення, не є об’єктом оподаткування у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції.

Порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що 14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 200¹.3 статті 200 Податкового кодексу.

У ДФС роз’яснили бухгалтерам підприємств правила дій під час призупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

З початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних cтаном на 17 липня в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 9,7 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 58,7 млрд. грн.

З 3 липня 2017 року, моменту функціонування системи у робочому режимі, зупинено реєстрацію 127,7 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму майже 1,7 млрд. грн. Це становить 1% від загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Про це повідомили представники фіскальної служби під час робочої зустрічі з головними бухгалтерами підприємств та членами Громадської ради при ДФС, 17 липня. Основними темами обговорення під час зустрічі стали реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, причини їх призупинення та шляхи підтвердження реальності операцій по призупиненим накладним

Крім того, розглядалися питання технічного характеру, які виникають у бізнесу під час реєстрації податкових накладних. Представники фіскальної служби, зокрема, роз’яснили правила заповнення карток та надсилання повідомлень щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування.

Так, зокрема, зверталася увага на терміни надсилання зазначених повідомлень, перелік необхідних документів для підтвердження реальності операцій та можливості Електронного кабінету для подання такого пакету документів.

Представники компаній також мали змогу отримати роз’яснення на всі важливі для них питання, які сприятимуть полегшенню їх подальшої роботи під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Працівниками Дніпропетровської митниці ДФС виявлено факти незаконного переміщення валюти

У пункті пропуску працівниками складено чергові протоколи про порушення митних правил за фактом незаконного переміщення через митний кордон України значних партій валюти.

У першому випадку 15 935 доларів США та 365 фунтів стерлінгів намагався незаконно ввезти на територію України наш співвітчизник, який повертався з Туреччини та обрав «червоний коридор» для оформлення митної декларації на багаж, що відстав від власника.

До подання митної декларації на «червоному коридорі» авіапасажир за роз’ясненнями митних правил з приводу декларування валюти до стійки митної консультації не звертався.

Пасажир для митного оформлення подав заповнену власноручно митну декларацію, в якій наявність будь-якої валюти не вказувалося.

Під час усного опитування громадянин заявив, що має з собою 8 000 доларів США.

Для проведення митного контролю його було запрошено до зони ретельного огляду багажу та ручної поклажі, де він пред`явив 15 935 доларів США та 365 фунтів стерлінгів, що знаходились в одному з відділень дорожньої сумки пасажира. Вся зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

По протоколу про порушення митних правил вилучено 15 935 доларів США та 365 фунтів стерлінгів.

Валюту вилучено до винесення судом рішення у справі.

Довідково: зазначені дії полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «червоний коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню у повному обсязі, з поданням банківських документів про зняття з рахунку, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

У другому випадку 19 201 доларів США та 16470 ізраїльських шекелів намагалася незаконно вивезти за межі України громадянка Ізраїлю, яка відлітала на батьківщину і своїми діями обрала для проходження митного контролю спрощену систему - «зелений коридор», де передбачено, зокрема, наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та декларації на ввезення готівкових коштів пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталася.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на питання щодо наявності у неї готівки, вона відповіла, що має при собі більше 10 000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці та запропоновано пред`явити всю наявну готівку. Громадянкою було видано готівку в розмірі 19 201 доларів США та 16470 ізраїльських шекелів, які містилися в одному з відділень жіночої сумки (ручній поклажі). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

З виявленої суми пасажирці було пропущено 6751 доларів США та 16 470 ізраїльських шекелів (еквівалент 9987 євро станом на 16.07.2017).

За протоколом про порушення митних правил вилучено 12 450 доларів США.

Валюту вилучено до винесення судом рішення у справі.

Довідково: зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою Ізраїлю, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню з поданням відповідних документів для нерезидентів України, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., зі змінами, та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України

Посилено заходи з викриття спроб незаконного переміщення громадянами товарів через кордон подрібненими партіями

За результатами аналізу викритих спроб незаконного переміщення товарів та мінімізації податків при їх імпорті, виявлено системну проблему, пов’язану з наявністю у торговому обігу на території України товарів, митне оформлення яких не здійснювалось, через що державний бюджет не отримав у повному обсязі належні митні платежі. Про це повідомив в.о. директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням Олексій Сівірін.

За його словами, однією з причин такої ситуації на вітчизняному ринку імпортних товарів є використання несумлінними громадянами (так званими «піджаками»), прогалин у діючому законодавстві.

«Для недопущення ухилення від сплати митних платежів та зборів у повному обсязі, максимального використання можливих резервів для виконання планових завдань щодо надходження митних платежів митницям Західного регіону проводиться комплекс заходів з посилення контролю за переміщенням громадянами через митний кордон України товарів, які мають характерні ознаки подрібнених партій», - зазначив Олексій Сівірін.

Зокрема, на постійній основі перевіряються й перевірятимуться надалі документи, що підтверджують придбання громадянами ввезених товарів, проводитиметься опитування осіб щодо їх можливого залучення до систематичного переміщення через митний кордон подрібнених партій товарів та попередження громадян про можливість притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митного та податкового законодавства. Також акцентовано увагу на оперативному обміні інформацією з Державною прикордонною службою України та митними адміністраціями іноземних країн для виявлення порушень митного законодавства.

Водночас, за словами Олексія Сівіріна, одним з дієвих шляхів вирішення проблеми переміщення товарів подрібненими партіями має стати внесення суттєвих змін до Митного кодексу України, спрямованих на припинення існування сприятливих умов для незаконного переміщення громадянами товарів, що використовуються або можуть використовуватись у торговому обігу на території України.

Загалом, у І півріччі 2017 року митницями ДФС складено понад 14,2 тис. протоколів про порушення митних правил на суму понад 1,03 млрд. грн. Кількість складених протоколів порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 31%.

Із загальної кількості зафіксованих правопорушень понад 13 тис., або 91% вчинені фізичними особами. При цьому вартість предметів правопорушень у цих справах становить понад 228 млн. грн. За аналогічний період минулого року митницями виявлено 9,2 тис. таких правопорушень на суму 245 млн. грн.

Майже 80% правопорушень, здійснених фізичними особами, – це порушення строків доставки транспортних засобів особистого користування, ввезених в режимі «транзит», а також перевищення строку тимчасового ввезення.

Найбільш поширеними способами незаконного переміщення товарів через митний кордон України громадянами є:

- переміщення обмежених або заборонених товарів через зони спрощеного митного контролю (зелений коридор) – ст. 471 МК України, яка передбачає стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн. та конфіскації обмежених або заборонених товарів. Так, за перше півріччя 2017 року припинено понад 1 тис. таких порушень на суму предметів 52 млн. грн. Найчастіше предметом правопорушень стає валюта, товари народного вжитку;

- недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про наявність, найменування, назву, кількість, тощо товарів (ст. 472 МК України). Відповідальність за таке правопорушення – штраф у розмірі 100% вартості незадекларованих товарів та їх конфіскація. У поточному році складено 881 протокол про порушення митних правил на суму 60 млн. грн.;

- переміщення товарів з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МК України), зокрема фізичне приховування товарів в тайниках, сховищах. Відповідальність за таке правопорушення – штраф у розмірі 100% вартості товарів та їх конфіскація, а при повторному правопорушенні розмір штрафу збільшується до 200%. За звітний період виявлено понад 1,3 тис. порушення митних правил на суму 82,1 млн. грн.

Запити на отримання інформації про доходи фізичних осіб для перерахунку субсидій обробляються в день надходження

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що починаючи з травня 2017 – щоденно обробляється від 2000 до 4000 файлів-запитів. Запити обробляються в день надходження запиту. За вказаний період надано відповідь на 116,4 тис. запитів територіальних підрозділів соціального захисту населення стосовно більш ніж 12,3 млн. фізичних осіб.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 щодо внесення змін до Порядку призначення та надання населенню субсидій, ДФС було в повному обсязі забезпечено надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб для проведення перерахунку житлових субсидії.

Повідомлення щодо підтвердження реальності здійснених операцій по відмовленим податковим накладним опрацьовуються протягом 5 днів

Комісія ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оперативно, протягом 5 днів опрацьовує повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС 14 липня.

«Наші працівники працюють у посиленому режимі. Всі надані пакети документів оперативно опрацьовуються та надаються відповідні висновки по кожному такому повідомленню. На сьогодні за результатами розгляду надісланих повідомлень підтверджено 40% та відмовлено у реєстрації 60% податкових накладних/розрахунків коригування», – розповів Микола Чмерук.

Він, зокрема, звернув увагу присутніх на необхідності подання виключно тих документів, які свідчать про реальність операції по відмовленим податковим накладним.

«Ті документи, які надходять до нас в електронному вигляді, потребують набагато менше часу для підготовки відповідного рішення. На опрацювання документів, які подаються у паперовому вигляді, потрібно більше часу через їх великий обсяг. Тому дуже просимо не надсилати зайвих та непотрібних документів, оскільки це полегшить нам роботу та дасть змогу вчасно реагувати на всі звернення», – підкреслив посадовець.

«Ми бачимо проблемні питання, які виникають при реєстрації податкових накладних та їх зупиненні, і намагаємося оперативно їх вирішувати», – наголосив посадовець.

У свою чергу представники громадськості висловили зауваження щодо необхідності доопрацювання критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі. Всі напрацювання податкового комітету Громадської ради будуть передані до фіскальної служби для їх врахування у подальшій роботі.

Голова Громадської ради при ДФС Дмитро Олексієнко, зокрема, відзначив зацікавленість з боку представників фіскальної служби у діалозі з представниками громадськості та бізнесу щодо врегулювання питань, пов’язаних з ситуацією щодо призупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Крім того, фахівці ДФС завжди беруть активну участь у роботі податкового та митного комітетів Громадської ради та завжди відкриті до співпраці.

До уваги платників, термін подання декларації з податку на прибуток сільськогосподарськими підприємствами

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до абзацу другого п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Виробники сільськогосподарської продукції, визначеної п. 2.15 ст. 2 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (абзац перший п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Отже, останнім днем подачі виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року є 29 серпня.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

На Дніпрівщині до бюджету надійшло понад 1,6 мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб

За I півріччя 2017 року до зведеного бюджету Прикарпаття надійшло 1600,4 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 578,9 млн. грн. більше у порівнянні з відповідним періодом 2016 року.

За словами податківців, податок на доходи фізичних осіб залишається основним джерелом наповнення місцевих бюджетів - його питома вага в загальних надходженнях становить 60 відс. Так, з початку року місцеві бюджети отримали 1189,4 млн. грн. цього податку, до державного бюджету надходження склали 411 млн.грн.

Нагадаємо, Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено місячну мінімальну заробітну плату у розмірі – 3200 гривень, а погодинну - 19,34 гривень.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Вилучення суми ПДВ із податкового кредиту покупця, якщо постачальник не включив її до податкових зобов’язань

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п. п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

ДФС України "Пульс" змінено номер телефону сервісу!

З 20 липня поточного року буде змінено номер телефону для прийняття:

інформації на сервіс «Пульс»;

усних звернень громадян;

інформації про особу, стосовно якої поводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Отримати інформаційно-довідкові послуги, залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача:

0-для отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

1- для отримання інформаційно-довідкових послуг;

2- з питань щодо електронного цифрового підпису;

3- для залишення усного звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

4- для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

5- для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

6- для залишення повідомлення від працівників ДФС про порушення Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

7- для отримання довідкової інформації».

На Дніпрівщині бізнес сплатив більше 10 мільйонів гривень плати за ліцензії на алкоголь і тютюн

Протягом січня-червня 2017 року суб’єкти господарювання перерахували до місцевого бюджету Прикарпаття 10,3 млн. грн. за придбані ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Це на 0,1 млн. грн. перевищує надходження аналогічного періоду минулого року. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами необхідно подати заяву та платіжний документ з підтвердженням відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету. Видача ліцензій здійснюється тільки за умови фактичного надходження встановленої плати за ліцензію до відповідного бюджету, яке перевіряється уповноваженою на видачу ліцензій особою на підставі поданої заявником копії платіжного доручення (з відміткою банку про сплату). Ліцензія видається заявникові у разі пред’явлення ним документа, що посвідчує особу (для фізичних осіб), або уповноваженому на це представнику заявника.

За звітний період видано 2434 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1972 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. При цьому, за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також за заявами окремих платників анульовано 601 ліцензію, в тому числі 343 - на право торгівлі алкогольними напоями та 258 - тютюновими виробами.

Звіт про контрольовані операції, зміни до форми та порядку складання

Державна фіскальна служба України у листі від 10.07.2017 №17973/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо змін до форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Зокрема, у листі роз’яснено, що звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та у Порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468, який набув чинності 16 червня 2017 року. Водночас звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності цим наказом, вважаються дійсними.

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка «Відомості про контрольовані операції» до Звіту графою 25 «Сторона, що досліджується», в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» методів ціни перепродажу, «витрати плюс» та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до п.п.39.3.2 п.39.3 ст.39 ПКУ. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається «1», якщо обрано особу – контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0». Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка «Відомості про контрольовані операції» до Звіту приведена у відповідність до вимог ПКУ: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків. У новій редакції викладено додаток «Інформація про пов’язаних осіб» до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Звіт подається до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Звертаємо увагу, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 2 жовтня 2017 року.

Випадки в яких подається додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі

Починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС). Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При подані Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.

Зразок заповнення Таблиці, що є додатком до Критеріїв, розміщено в розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу в тематиці «Оподаткування» (категорія 101. Податок на додану вартість).

До уваги платників податків, своєчасно звітуйте та сплачуйте податки і платежі!

20 липня, четвер, останній день подання: • декларації акцизного податку за червень 2017 року;

• податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;

• податкової декларації з рентної плати за червень 2017 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за червень 2017 року;

останній день сплати:

• авансового внеску з єдиного податку на липень 2017 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за червень 210 року (крім гірничих підприємств);

• акцизного податку за червень 2017 року (доплати у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованого з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку)*

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).